Journal articles on the topic 'Жир молочний'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Жир молочний.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Жир молочний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Krugliak, A. P., and T. O. Krugliak. "CORRELATION VARIABILITY OF SELECTION TRAITS OF HOLSTEIN ANIMALS." Animal Breeding and Genetics 54 (November 29, 2017): 58–65. http://dx.doi.org/10.31073/abg.54.08.
Full textAbstract:
Додатну і статистично вірогідну кореляцію встановлено між селекційним індексом за типом екстер’єру батьків і їх потомків (r = +0,364 ± 0,0503 – +0,611 ± 0,0396), а також між оцінкою за типом екстер’єру в балах батьків і їх дочок (r = +0,210 ± 0,049 – +0,586 ± 0,033). Додатна і статистично вірогідна кореляція встановлена між оцінкою вимені дочок батьків бугаїв і дочок бугаїв (r = +0,408 ± 0,049) і матерів бугаїв та дочок бугаїв (r = +0,381 ± 0,049).
Низький від’ємний коефіцієнт кореляції встановлено між розміром тіла дочок бугаїв і їхньою молочною продуктивністю за 305 днів першої лактації: -0,095 ± 0,0513; молочний жир – +0,003 ± 0,0518; білок – +0,055 ± 0,0516.
2
Khmelnychyi, Leontiy, and Victoria Vechorka. "ВПЛИВ ЛІНІЙНИХ ОЗНАК ЕКСТЕР’ЄРУ НА СТАН МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ-ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКИХ ЧОРНО-РЯБОЇ ТА ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНИХ ПОРІД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1 (40) (February 24, 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.2.
Full textAbstract:
Дослідження проведені в аспекті визначення ступеню впливу лінійних ознак на рівень молочної продуктивності корів українських молочних порід. Експериментальні дані ґрунтуються на матеріалах, отриманих у стадах племінних заводів з розведення української чорно-рябої молочної породи АФ «Маяк» Золотоніського району Черкаської області та ТОВ «Владана» Сумського району Сумської області та господарствах з розведення української червоно-рябої молочної породи ПЗ АФ «Маяк» Черкаської області та ТОВ «Млинівський комплекс» Роменського району Сумської області. За даними дисперсійного аналізу встановлено достовірний вплив трьох груп лінійних ознак та загальної оцінки за 100-бальною системою на величину надою корів-первісток за 305 днів лактації. Встановлено, що надій первісток української чорно-рябої молочної породи племінного заводу «Маяк» залежить на 33,2% від ознак, які у комплексі характеризують молочний тип, на 20,6% – розвиток тулуба та на 19,9% – морфологічних ознак вимені. Аналіз сили впливу лінійних ознак на рівень молочної продуктивності корів ПЗ «Владана» показав достовірний вплив групових комплексів ознак, що характеризують молочний тип, тулуб та вим’я відповідно на надій – 26,3%, 12,6% і 12,7%. За оцінкою корів української червоно-рябої молочної породи найвищий ступінь впливу на мінливість надою первісток ПЗ «Маяк» і ТОВ «Млинівський комплекс» спричинили ознаки, що характеризують молочний тип (25,7% і 26,8%), вим’я (20,4% і 30,9%) та загальна оцінка за екстер’єрний тип (27,4% і 29,5%) відповідно. Показники дисперсійного аналізу засвідчили, що величина надою корів-первісток обох порід підконтрольних стаддостатньою мірою залежить також від рівня оцінки описових ознак, особливо таких як висота, глибина тулуба, кутастість, ширина заду, постава тазових кінцівок, переднє та заднє прикріплення вимені, центральна зв’язка та переміщення. Вміст жиру в молоці не залежить від рівня оцінки як групових, так і описових ознак. Наявність впливу лінійних ознак на величину надою корів-первісток свідчить про ефективність селекції українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід, оцінених за методикою лінійної класифікації.
3
Bardash, D. O. "ПОПУЛЯЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ОЗНАК МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКИХ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ ТА ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНИХ ПОРІД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (38) (September 30, 2019): 73–77. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.9.
Full textAbstract:
Дослідження популяційно-генетичних параметрів ознак молочної продуктивності проведено на поголів’ї корів українських червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід. Досліджували успадковуваність, кореляційну мінливість та повторюваність надою, вмісту жиру та загального виходу молочного жиру. Коефіцієнти успадковуваності ознак, які характеризують молочну продуктивність корів, відрізняються певною мінливістю в залежності від оцінюваної лактації та породи, але в усіх випадках достовірні за різного ступеня критерію Фішера. Надій, вміст жиру в молоці та загальний вихід молочного жиру майже однаковою мірою детермінуються генотипом тварин з незначною різницею у межах лактацій. Величини коефіцієнтів успадковуваності надою за враховані лактації корів української червоно-рябої молочної породи ТОВ «Млинівський комплекс» показують, що цей показник на 21,5-28,5 відсотків залежить від спадкових чинників і, відповідно, на 71,5-78,5% – від паратипових. У стаді з розведення української чорно-рябої молочної породи племінного заводу ПП “Буринське” коефіцієнти успадковуваності надою дещо нижчі (h2 = 0,184-0,224). Вміст жиру в молоці відрізняється у порівнянні з величиною надою істотно вищими коефіцієнтами успадковуваності незалежно від лактації та породи з мінливістю 0,341-0,405. Кореляція між надоєм і вмістом жиру в молоці корів української червоно-рябої молочної породи ТОВ «Млинівський комплекс» становила у межах -0,081 … -0,192, а чорно-рябої молочної породи племінного заводу ПП “Буринське” у межах врахованих лактацій -0,107…-0,183. Достатньо високі та достовірні коефіцієнти повторюваності надою та виходу молочного жиру між першою та другою лактаціями у стаді ТОВ «Млинівський комплекс» (0,433 і 0,455) та ПП “Буринське” (0,391 і 0,505) свідчить про можливість ефективного добору корів за цими важливими продуктивними ознаками уже за першу лактацію.
4
Voitenko, S. L., and O. V. Sydorenko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ СЕЛЕКЦІЇ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ ЗА ОСНОВНИМИ ОЗНАКАМИ ПРОДУКТИВНОСТІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (38) (September 30, 2019): 12–18. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.2.
Full textAbstract:
Підвищення продуктивності великої рогатої худоби методами селекції вимагає постійного контролю генетичної ситуації в племінних стадах, а отже і оцінки тварин за основними господарськи корисними ознаками. Враховуючи, що худоба підконтрольних стад дослідних господарств мережі НААН повинна характеризуватися високими показниками продуктивності, які стійко успадковуються в наступних поколіннях і визначають генетичний прогрес породи, нами було поставлене завдання оцінити корів різних порід за молочною продуктивністю та відтворною здатністю для розробки цілеспрямованої системи розведення великої рогатої худоби. Дослідження проводили на коровах 6 порід: айрширської, голштинської, української бурої молочної, української червоної молочної, української червоно-рябої молочної та української чорно-рябої молочної. До опрацювання залучені показники продуктивності 8624 корів 28 племінних стад дослідних господарств мережі НААН. Досліджували середній надій корів стада за 305 днів лактації та корів-первісток, кількість молочного жиру в молоці корів, вік та живу масу телиць при першому плідному осіменіння, а також вихід телят на 100 корів. Серед досліджених порід, яких розводять в стадах дослідних господарств, найвищою молочною продуктивністю характеризувалися крови айрширської породи, середній надій по стаду яких становив 6948 кг, а корів-первісток – 6826 кг. Досить низькою молочною продуктивністю вирізнялися корови голштинської породи 4415 кг у середньому по стаду. Кількість молочного жиру в молоці корів досліджених порід узгоджувалася із величиною їх надою та вмістом жиру і найбільшого значення мала у представниць айрширської породи, підтверджуючи її високу жирномолочність. Найбільш раннім віком першого плідного осіменіння характеризувалися телиці української бурої молочної і української червоної молочної порід, відповідно, 507 і 510 днів. В той час коли середній вік телиць при першому осіменінні усіх досліджених порід підконтрольних стад дослідних господарств становив близько 18 місяців (536 днів). Середня жива маса піддослідних тварин під час їх першого плідного осіменіння знаходилася на рівні 380 кг, та варіювала від 393 кг у телиць української чорно-рябої молочної породи до 360 кг – айрширської породи, але для більшості стад жива маса не відповідала віку тварин згідно стандарту порід. Надій корів первісток української червоно-рябої та української чорно-рябої молочних порід позитивно корелював із кількістю молочного жиру (r = + 0,966 … +0,988), а вік першого осіменіння позитивно впливав на надій первісток (r = + 0,576…+0,976), що слід врахувати при виборі строків першого плідного осіменіння телиць в стадах цих порід. Загалом, порівняльний аналіз молочної продуктивності та відтворної здатності корів 6 порід 28 племінних стад дослідних господарств засвідчив підвищення молочної продуктивності корів впродовж року, в окремих досліджених породах суттєве, і не значне, але погіршення відтворної здатності корів більшості порід, що вказує на більшу ефективність селекційних методів у напрямку покращення молочної продуктивності корів.
5
Піддубна, Людмила, Дар’я Захарчук, and Дмитро Корнійчук. "ОЦІНКА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСУ ФАКТОРІВ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 113–20. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.17.
Full textAbstract:
Вивчено вплив генотипових та паратипових факторів на ознаки молочної продуктивності корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних та голштинської порід за вбирного схрещування в аналогічних умовах годівлі та утримання ПАФ «Єрчики» Попільнянського району Житомирської області. Встановлено переважаючий вплив генотипових факторів на показники молочної продуктивності корів. Сила впливу породи на надій становить 2,0 %, вміст жиру в молоці – 4,5 %, білка – 3,9 %. Надій первісток української чорно-рябої молочної породи 6470 кг, української червоно-рябої молочної – 6630 кг, голштинської – 6666 кг за найвищих показників вмісту жиру і білка в молоці – 3,83 і 3,11 % відповідно. Сила впливу лінійної належності на надій становить 3,6 %, вміст жиру в молоці – 14,7 %, білка – 15,4 %. Найвищі показники молочної продуктивності мають первістки ліній Валіанта 1650414, Джоско Бесна 5694028588, Чіфа 1427381 – надій 6701-6878 кг, вміст жиру в молоці 3,82-3,86 %, білка – 3,08-3,14 %. Різниця max-min між тваринами різних ліній за названими показниками становить відповідно 811 кг, 0,15 і 0,13 %. Зумовленість ознак молочної продуктивності дочок генотипом батька найбільша – надою 11,4 %, вмісту жиру і білка в молоці – 31,0 і 31,5 % відповідно. Залежно від походженням за батьком різниця max-min становить за надоєм 1820 кг, вмістом жиру – 0,21 %, білка – 0,17 %. Особливо цінними у селекційному плані є два бугаї – Коугар 65439939 і Джарвіс 66683713, їхні дочки поєднують високі надої (понад 7 тис. кг за 305 днів лактації) з максимальними вмістом жиру і білка в молоці (3,90 і 3,17 % відповідно). Серед паратипових факторів найбільший вплив на молочну продуктивність має рік отелення, зумовленість ним надою становить 14,1 %, вмісту жиру і білка в молоці – 30,4-30,6 %. Упродовж 4-5 років зростання надою склало 1281 кг, вмісту жиру в молоці 0,17 %, білка – 0,14 %. Вплив віку і сезону отелення на надій первісток незначний – 0,7-2,7 %. Доведено суттєвий вплив живої маси первісток при першому отеленні на їх надій (20,9 %), що свідчить про необхідність інтенсивного вирощування молодняку.
6
Ladyka, Volodymyr, Yuriy Sklyarenko, Yuliya Pavlenko, and Alyona Malikova. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ БУРОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗА β-КАЗЕЇНОМ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (42) (November 30, 2020): 3–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.1.
Full textAbstract:
В останні роки суттєво зросли вимоги до якості молочної продукції, що у свою чергу вимагає використання в селекції генетичних маркерів і пошуку їхнього зв'язку з молочною продуктивністю тварин. Дослідження впливу генотипу корів української бурої молочної породи за бета-казеїном на показники їхньої молочної продуктивності проводили в племінному заводі Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН» Сумського району, Сумської області на поголів’ї української бурої молочної породи. Визначення поліморфізму гена бета-казеїну проводили в генетичній лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця НАН. Молочну продуктивність визначали за щомісячними контрольними доїннями. Вміст жиру та білку в молоці визначали у лабораторії Інституту тваринництва НААН на обладнанні фірми Bently. Тварини з генотипом А1А2 та А2А2 становили майже 90% досліджуваного поголів’я. За результатами досліджень нами встановлено, що тварини з бажаним генотипом А2А2 не поступаються за величиною надою тваринам з гетерозиготним генотипом А1А2 та гомозиготним – А1А1 як за першою, третьою, так і кращою лактаціями. За першою та кращою лактацією за вмістом жиру в молоці тварини з генотипом А2А2 поступалися тваринам інших досліджуваних генотипів, а за вмістом білка в молоці переважали їх. За кількістю молочного жиру корови з бажаним генотипом А2А2 поступалися тваринам з іншими генотипами за першою лактацією, але переважали їх за кількістю молочного білка. За кращою лактацією тварини з генотипом А2А2 переважали інших як за кількістю молочного жиру так і білка. Отримані результати підтверджують раніше отримані нами результати, що використання бугаїв-плідників з генотипом бета-казеїну А2А2 має покращувати господарсько-корисні ознаки нащадків, порівняно з бугаями інших генотипів (А1А2 та А1А1). Це буде сприяти підтриманню бажаного рівня молочної продуктивності та якості молока.
7
Жилинкова, Ксения Борисовна. "Проблемы фальсификации молочной продукции и их влияние на рынок молока и состояние молочной отрасли." Экономика. Информатика 48, no. 4 (December 30, 2021): 697–706. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2021-48-4-697-706.
Full textAbstract:
Важную роль в обеспечении населения качественными продуктами питания и продовольственной безопасности страны играет молочная отрасль, состояние которой в значительной степени определяется эффективностью рыночных и государственных механизмов регулирования. Одной из острых проблем, в значительной мере вызванной неэффективностью нормативных механизмов регулирования и мешающих развитию молочной отрасли, является масштабное использование в перерабатывающей и пищевой промышленности заменителей молочного жира, различных пищевых добавок и компонентов, что ведет к фальсификации молочной продукции. В отечественной экономической литературе данной проблеме уделяется недостаточно внимания, существуют очевидные пробелы в методологии исследования и методиках оценки данного явления, что приводит к значительным разночтениям, неправильным выводам и выработке неэффективных управленческих решений. Цель данной работы состояла в анализе проблемы фальсификации молочной продукции и совершенствовании методологии ее исследования. Исследование проводилось на материалах официальной статистики с использованием аналитических материалов органов государственного управления, нормативной и научной литературы. В результате исследования было выявлено негативное влияние фальсификации молочной продукции на рынок молока и состояние молочной отрасли. По оценкам автора из-за фальсификации молочное скотоводство недосчитывает до 2 и более млн дойных коров, так как натуральное молоко заменяется суррогатами. При этом фальсифицированная продукция оказывает отрицательное влияние не только на экономику молочной отрасли, но и на здоровье граждан. В статье систематизированы способы, виды и методы фальсификации молока и молочной продукции, составлена наглядная схема влияния фальсифицированной молочной продукции на рынок молока и состояние молочной отрасли. Предложен методический подход к оценке уровня фальсификации молочной продукции на основе сопоставления данных о направлении в переработку молока-сырья и выработки готовой молочной продукции. Полученные результаты могут быть использованы в практической деятельности органов государственной власти для выработки более обоснованных решений по нормативному регулированию рынка молока и молочной продукции.
8
Омелькович, Світлана, Аліна Шуляр, and Альона Шуляр. "ОЦІНКА ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ МОЛОКА КОРІВ ТА ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗАЛЕЖНО ВІД ПЕРІОДУ ЛАКТАЦІЇ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 108–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.16.
Full textAbstract:
Представлено результати оцінки впливу періоду лактації на мінливість ознак молочної продуктивності корів-первісток української чорно-рябої молочної породи. Було визначено добовий надій, вміст жиру, білка, сухий знежирений молочний залишок та густину молока. У обстежених корів пік надою припадає на третій місяць лактації. Максимальне значення показника густини молока спостерігається на 3-4 місяцях лактації, мінімальна – на 1 місяці. За два перших місяці лактації первісток отримують четверту частину, за три – біля 40% загальної молочної продукції за 305 днів лактації, що підвищує надійність відбору тварин за зазначені 2-3 її перші місяці. Вміст в молоці сухого знежиреного молочного залишку змінювався упродовж лактації криволінійно: його середнє значення на 1-3 місяцях склало 8,47; на 4-7 – 8,22 і на 8-10 – 8,56%. Що стосується густини молока, то цей показник виявився досить стабільним і коливався по місяцях лактації в межах 27,4-28,3 Ао.. Встановлено зв’язок між надоєм та якісними характеристиками молока. Найнадійнішим для відбору корів за надоєм є період на 3-9 місяцях лактації, за вмістом жиру в молоці – 1-3 місяць, білка – 2-4, сухим знежиреним молочним залишком – 5-7, густиною молока – 1-3 місяці. Низькоінформативними для прогнозування якісних параметрів молока за 305 днів є показники, отримані за останні 3-4 місяці лактації. Проведено також обрахунок рівня зв’язку між ознаками за перші два, три місяці лактації, а також за всю лактацію (10 місяців). Аналіз цих результатів свідчить також про те, що оцінка корів-первісток за перші 60 днів лактації є досить надійною для їх об’єктивного відбору. Достовірність коефіцієнтів кореляції між ознаками молочної продуктивності, отриманими за 10 місяців лактації знижується від першого до останнього, що ще раз підтверджує доцільність проведення оцінки генетичного потенціалу корів на початкових стадіях лактації, які детермінуються, в основному, біологічною домінантою збереження виду.
9
Buialska, Nataliia, Elena Kupchik, and Natalia Denisova. "ВИКОРИСТАННЯ СОРБЕНТІВ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У МОЛОЧНІЙ СИРОВИНІ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 181–88. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-181-188.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Одними з найсильніших за дією та найбільш поширених хімічних забруднювачів харчових продуктів, зокрема молочних, є важкі метали. На сьогодні є нагальна потреба у визначені їх вмісту та пошуку шляхів зменшення ризиків, викликаних споживанням забрудненої продукції. Постановка проблеми. Перерозподіл важких металів у ході технологічних процесів не завжди забезпечує отримання продуктів із безпечним рівнем токсичних металів, тому необхідним є підбір сорбентів та пошук оптимальних технологічних режимів детоксикації вихідної молочної сировини. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вирішенню наукових та практичних питань, пов’язаних із моніторингом важких металів у харчових продуктах та розробкою способів їх елімінації, присвячені роботи багатьох відомих учених та практиків. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У літературних джерелах практично відсутні відомості про вміст важких металів у сухому молоці. У роботах, присвячених вибору сорбентів для детоксикації вихідної молочної сировини, не завжди враховано їхній вплив на вміст у молоці кальцію, білку, жиру тощо. Постановка завдання. Мета роботи – визначити вміст важких металів у сухому молоці, проаналізувати шляхи їх надходження та на основі отриманих результатів розробити технологічні режими та способи детоксикації важких металів. Виклад основного матеріалу. Наведені результати аналізу вмісту важких металів у сухому молоці. Запропоновані методи зниження концентрації Pb та Cd в молочній сировині з використанням сорбентів. Досліджений вплив сорбентів на якість сировини. Встановлено, що застосування поліфаму не впливає на органолептичні та основні фізикохімічні показники молока. Визначений ступінь очистки молока-сировини від важких металів. Встановлені оптимальні умови процесу детоксикації поліфамом (температура, час експозиції сорбенту та його концентрація). Висновки відповідно до статті. Проведені дослідження дозволяють використовувати молоко-сировину з підвищеним вмістом важких металів в подальшому виробництві молочних продуктів.
10
Fedorovych, Y., V. Fedorovych, N. Mazur, P. Bodnar, and S. Fil. "ВПЛИВ СЕРЕДОВИЩНИХ ЧИННИКІВ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (38) (September 30, 2019): 44–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.7.
Full textAbstract:
Серед паратипових чинників, що впливають на формування молочної продуктивності корів, особливе місце займають «стадо-рік-сезон», врахування яких закордоном є необхідним для корегування надоїв та інших важливих селекційних ознак. Досліджуючи вплив вищенаведених факторів на формування майбутньої молочної продуктивності корів варто зазначити, що самі по собі ці чинники не можуть безпосередньо впливати на надій, вміст жиру та білка в молоці, однак опосередковано розвиток будь якої кількісної ознаки залежить від умов, які були створені у тому чи іншому році для вирощування молодняку, особливо умов годівлі та утримання. З огляду на зазначене метою наших досліджень було вивчити вплив року та сезону народження і першого отелення на молочну продуктивність корів у високопродуктивних стадах (середній надій на корову близько 10000 кг). Дослідження проведені на коровах стад ТОВ «Велетень» Сумської області (n=1956) та ПАТ «Племзавод “Стєпной”» Запорізької області (n=1981), створених за поглинального схрещування маток української чорно-рябої молочної породи з голштинськими плідниками. На основі ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку (програма управління молочним стадом «Юніформ-Агрі»), та результатів власних досліджень у корів, отелення яких відбулося у період з 2004 по 2017 рр., вивчали молочну продуктивність, залежно від року та сезону їх народження і отелення. У підконтрольних стадах встановлена міжгрупова диференціація за надоєм корів за першу та вищу лактації, залежно від вищенаведених факторів. В обох господарствах кращими надоями відзначалися первістки, які народилися у 2015 та отелилися у 2017 році, а за вищу лактацію – корови з 2012 роком народження та 2014 роком першого отелення. Порівняння групових середніх у стаді ТОВ «Велетень» засвідчує, що корови весняного сезону народження характеризувалися найвищими надоями за першу лактацію, однак за вищу лактацію більше молока було одержано від особин, які народилися восени. У ПАТ «Племзавод “Стєпной”» вплив сезону народження на надій корів-первісток був більш суттєвим і достовірним. При цьому вищими надоями за обидві досліджувані лактації відзначалися тварини, народжені влітку. За такими важливими селекційними ознаками як вміст жиру та білка в молоці між коровами різних сезонів народження суттєвої різниці не відмічено. Кращими надоями в обох підконтрольних стадах характеризувалися первістки, які отелилися влітку чи восени, за вищу лактацію у ТОВ «Велетень» – тварини з літнім сезоном отелення, а у ПАТ «Племзавод “Стєпной”» – з зимовим. Найсуттєвіший вплив на ознаки молочної продуктивності первісток справляли рік народження (залежно від господарства та ознаки – 1,9–42,5 %) та рік першого отелення (1,6–41,2 %) первісток. Сезон народження та сезон першого отелення значно менше впливав на досліджувані ознаки, що, на нашу думку, пояснюється рівномірним забезпеченням тварин повноцінними раціонами впродовж усього року. Вплив чинника «стадо» на молочну продуктивність первісток хоч і був незначним, проте на мінливість надою, кількість молочного жиру та молочного білка його рівень був високодостовірним.
11
Почукалін, Антон, Сергій Прийма, and Олег Різун. "ПАРАМЕТРИ ОСНОВНИХ ОЗНАК ПРОДУКТИВНОСТІ У ЗАВОДСЬКИХ ТИПАХ ВІТЧИЗНЯНИХ ПОРІД ХУДОБИ УКРАЇ-НИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 127–33. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.19.
Full textAbstract:
Порода, як динамічна структура, що об’єднує внутрішньопородні та заводські (зональні) типи, апробовані лінії та родини постійно перебуває у русі змін селекційних ознак. Заводські типи мають характерні риси за комплексом господарськи корисних ознак продуктивності, екстер’єру, відтворення. Для моніторингу молочної продуктивності корів у межах типів проведені дослідження на двох заводських типах української чорно-рябої (київський, харківський), чотирьох типах української червоної (східний, західний, центральний, таврійський) та шести типах української червоно-рябої (харківський, київський, вінницький, черкаський, буковинський, прилуцький) молочних порід. Для дослідження були включені показники: чисельність маточного поголів’я, структура типів за отеленнями, молочна продуктивність та жива маса корів у середньому та селекційного ядра первісток та повновікових корів. За чисельністю, слід відмітити заводські типи українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід. Середня частка корів за типами складає 54 %. Кількість племінних тварин у кращих племінних господарствах перевищує 3 тис. голів. Частка первісток у структурі типів висока і має діапазон від 19,5 % у західному до 60,4 % у таврійському типах. Надій корів у заводських типах має широку міжгрупову диференціацію. Так, у середньому за типами первісток і повновікових корів надій має наступні коливання, які становлять відповідно 3782,6 кг … 8784,3 кг; 2980,0 кг … 8218,3 кг; 4737,2 кг … 9193,7 кг. Ліміти за надоєм корів селекційного ядра за відповідні періоди знаходяться в межах: 4562,5 кг …9616,1 кг; 4835,0 кг … 9109,8 кг та 5600,0 кг … 9981,5 кг. Найкращі показники за надоєм відмічено у корів київського та харківського заводських типів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід, у той час як за вмістом жиру і білка в молоці корови таврійського та центрального заводських типів української червоної молочної. Найвища жива маса корів спостерігається у повновікових корів, де кращі популяції типів мають показник понад 600 кг.
12
Bidenko, Volodymyr, Vita Trokhymenko, Valentyna Antoniuk, and Pavlo Halytskyi. "ЗМІНИ РАДІОАКТИВНОСТІ МОЛОКА ТА ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ У ГОДІВЛІ КОМПЛЕКСОНАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ МІДІ, МАРГАНЦЮ, ЦИНКУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (41) (October 26, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.4.
Full textAbstract:
Відомо, що мікроелементи по відношенню до радіонуклідів можуть виступати у ролі радіоблокаторів останніх, знижуючи їх засвоєння у шлунковому каналі тварин та перехід у продукцію тваринництва. Дослідження проводилися на молочних коровах чорно-рябої породи у господарстві СТОВ «Полісся» Народицького району Житомирської області. Для цього на молочно-товарній фермі було відібрано 15 голів корів, сформованих у три групи по 5 голів у кожній принципом пар-аналогів. Тварини 1-ї контрольної групи отримували господарський раціон до складу якого входили концентровані корми, трава пасовищна, трава підгодівлі. Корови 2-ї та 3-ї дослідних груп крім основного раціону отримували комплексонати мікроелементів міді, марганцю, цинку. Тварини 2-ї групи – комплексонати цинку та марганцю, 3-ї дослідної групи – комплексонати міді, марганцю, цинку. Раціони тварин за вищевказаними мікроелементами доводилися до норми. Досліджено вплив комплексонатів мікроелементів цинку, марганцю, міді на перехід цезію-137 і стронцію-90 в молоко корів і їх продуктивність в зоні радіоактивного забруднення. Встановлено, що використання вищевказаних препаратів знижує перехід цезію-137 в 1,2 – 2 рази і стронцію-90 в 1,5 рази молоко корів при їх щоденному згодовуванні. Крім того введення вищевказаних добавок сприяло підвищенню молочної продуктивності корів 2-ї дослідної групи на 10,6, 3-ї групи, на 6,3%, при Р˃0,05, у порівнянні із продуктивністю тварин 1-ї контрольної групи. Значне збільшення молочної продуктивності корів відмічалося з третього місяця досліду. У молоці корів 2-ї групи спостерігалося збільшення кількості молочного жиру, у тварин 3-ї групи збільшення кількості жиру і білка у порівнянні із молоком корів 1-ї контрольної групи. Вміст жиру і білка у молоці корів 1-ї групи становив – 4,03 і 3,43%, відповідно, у молоці корів 2-ї групи – 4,2 і 3,47%, 3-ї групи – 4,2 і 3,57%, відповідно, при недостовірній різниці. Підгодівля молочних корів комплексонатами мікроелементів міді, марганцю, цинку сприяла збільшення у молоці корів 2-ї групи марганцю, цинку, 3-ї дослідної групи – міді, марганцю і цинку. В організмі тварин 2-ї та 3-ї групи відмічалося покращення імунного статусу за рахунок збільшення у крові кількості еритроцитів, лейкоцитів та лімфоцитів.
13
Борщенко, Валерій, Дмитро Кучер, Олександр Кочук-Ященко, Олена Лаговська, and Наталія Марчук. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ЖИВЛЕННЯ, ПРОГРАМНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ГОДІВЛІ НА СКЛАД МОЛОКА КОРІВ: ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.9.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню впливу живлення на склад молока корів на фермах, а також молочних підприємствах, які практикують повно-змішані раціони або використовують пасовищне утримання корів. Більшість господарств і фермерів, які займаються виробництвом молока, як правило, приділяють більше уваги надою молока, ніж компонентам молока свого стада. Однак споживачі та компанії, що виробляють молочну продукцію, та купують молоко на молочних фермах, більше зацікавлені в молочних компонентах, ніж у надоях молока. Слід зазначити, що виробництво молока з високим відсотком таких компонентів як жир та білок, як правило, більш прибуткове при його реалізації, ніж виробництво молоко з низьким відсотком зазначених компонентів. Проблеми якості молока більшості молочних фермерських господарств зумовлені неправильною годівлею тварин, яка в свою чергу впливає на склад молока. Тому недостатнє знання взаємозв'язку між живленням молочних корів та компонентами молока призводить до отримання низькоякісного молока з низьким рівнем молочних компонентів, та зниження рентабельності галузі молочного скотарства. Встановлено, що живлення впливає на кількість виробленого молока. Це дослідження свідчить, що живлення також впливає на компоненти молока. Слід практикувати такі стратегії годівлі, які забезпечують виробництво максимальної кількості молока високої споживчої якості. Будь-які зміни у загальному раціоні тварин у будь-який час повинні бути належним чином відкориговані та оцінені щодо їх впливу на компоненти молока молочних корів як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі для виробництва високоякісних молочних продуктів.
14
Гостева, Екатерина Ряшитовна, Наталия Николаевна Козлова, and Мурат Борисович Улимбашев. "Оценка молока коров разного генотипа по технологическим и качественным показателям." Аграрная Россия, no. 6 (April 29, 2018): 25–28. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-6-25-28.
Full textAbstract:
Уровень молочной продуктивности, состав и технологические качества молока определяются сложным комплексом факторов, в числе которых особое место занимает породная принадлежность коров. Исследования проводили в Саратовской области в 2015 – 2016 гг. Для оценки качества молока методом пар-аналогов сформировали две группы коров по 15 голов в каждой: контрольная (I группа) — симменталы отечественной селекции, опытная (II группа) — симменталы немецкой селекции. Молочную продуктивность определяли по контрольным доениям в течение лактации. Органолептическая оценка образцов молока исследуемых групп коров показала его высокое качество. Коровы II группы по удою превосходили I группу на 141 кг по 1-й лактации и на 174 кг по 3-й лактации, или на 3,02 и 3,05 % соответственно. Анализ физико-химического состава молока за лактацию показал, что коровы I группы уступали сверстницам II группе по массовой доле жира в молоке в среднем на 0,03 %, по выходу молочного жира по 1-й и 3-й лактациям — соответственно на 6,7 и 8,2 кг. При показателях сычужной свертываемости в пределах 26 – 28 мин (при норме 16 – 40 мин) молоко подопытного поголовья признано пригодным для сыроварения. Размер и количество жировых шариков в молоке оказались выше у коров опытной группы соответственно на 4,3 и 5,2 % по сравнению с контрольной. Коэффициент молочности по 1-й и 3-й лактациям I группы составил соответственно 930,5 и 913,0, II группы — 996,4 и 975,3 при достоверной разнице P ≥ 0,99, что указывает на его большее уклонение в молочный тип.
15
Анисимова, Е. И., and Ольга Владимировна Сычева. "Оценка сыропригодности молока коров симментальской породы различных продуктивно-конституциональных типов." Аграрная Россия, no. 1 (February 2, 2021): 22–24. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-1-22-24.
Full textAbstract:
Сыропригодность молока обусловлена рядом факторов, среди которых — содержание белка и соотношение между белком и жиром. Представлены результаты исследований по изучению состава и сыропригодности молока, полученного от коров симментальской породы различных продуктивно-конституциональных типов. Установлены следующие пределы колебаний: жирность — от 4,01 до 4,17 %, содержание белка — от 3,29 до 3,34 %, сухой молочный остаток — от 12,34 до 12,52 %. Соотношение белок: жир для молока, полученного от коров молочного типа продуктивности, составляет 0,82, что выше по сравнению с аналогичными показателями, определенными в молоке, полученным от коров молочно-мясного и мясо-молочного типов — соответственно 0,81 и 0,80. По продолжительности сычужного свертывания (18 мин) также получено превалирование молока коров молочного типа продуктивности над молоком, полученным от сверстниц молочно-мясного и мясо-молочного типов продуктивности — соответственно 19,5 и 22,0 мин. Лучшей сыропригодностью, определенной по соотношению между белком и жиром, а также по времени свертывания и качеству сгустка, характеризуется молоко, полученное от коров молочного типа продуктивности по сравнению с молоком от коров молочно-мясного и мясо-молочного типов.
16
Санова, Зоя Сергеевна. "Мониторинг молочной продуктивности коров холмогорской породы в разные годы в племенном заводе." Аграрная Россия, no. 7 (August 24, 2019): 37–42. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-7-37-42.
Full textAbstract:
Перевод молочного скотоводства на новые промышленные технологии ставит новые задачи по совершенствованию пород крупного рогатого скота. Предстоит работать с животными, приспособленными к современной технологии производства, оплачивающие корма наибольшим выходом высококачественной продукции. Пронализирована молочная продуктивность коров холмогорской породы за 2013 – 2017 гг. в одном из племенных заводов Калужской области. Отмечен рост молочной продуктивности коров по годам с 6163 до 7267 кг. В хозяйстве имеются высокопродуктивные коровы: 17,45 % — с удоем от 8000 до 10 000 кг, 0,7 % — с удоем свыше 10 000 кг. Отношение удоя коров за 1-ю лактацию к 3-й и старше лактациям в 2017 г. составило 17,1 %. Отмечено увеличение содержания белка и жира в молоке, особенно в 2013 и в 2017 гг. Высокую молочную продуктивность имели хорошо развитые коровы с живой массой в пределах 550 – 580 кг. В 2017 г. по отношению к требованиям по холмогорской породе телки в 10 месяцев имели среднюю живую массу больше стандарта на 78 кг или 34 %, в 12 месяцев — на 66 кг или 24,4 %, в 18 месяцев — на 73 кг или 19,7 %. Используемая система выращивания молодняка в племзаводе отвечает требованиям интенсивного ведения молочного скотоводства и позволяет в возрасте 15 – 16 месяцев осеменять ремонтных телок.
17
А.В., Пеллинен, Голубков А.И., Кузнецов А.И., and Голубков А.А. "МОЛОЧНАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ ПЕРВОТЕЛОК ЕНИСЕЙСКОГО ТИПА КРАСНО-ПЕСТРОЙ ПОРОДЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ЛИНЕЙНОЙ ПРИНАДЛЕЖНОСТИ И ВОЗРАСТА ПЕРВОГО ОТЕЛА." Bulletin of KSAU, no. 11 (November 25, 2019): 98–105. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2019-11-98-105.
Full textAbstract:
Цель исследования – проведение оценки молочной продуктивности первотелок енисейского типа красно-пестрой породы в зависимости от возраста 1-го отела и линейной принадлежности. Исследования проводились на первотелках, полученных от подбора внутрилинейно: Вис Бек Айдиал (В.Б.А.) × Вис Бек Айдиал, Рефлекшн Соверинг (Р. Сов.) × Рефлекшн Соверинг, Монтвик Чифтейн (М. Ч.) × Монтвик Чифтейн, Розейф Ситейшн (Р. Сит.) × Розейф Ситейшн, Силинг Трайджун Рокит (С.Т.Р.) × Силинг Трайджун Рокит, Пабст Говернер (П.Г.) × Пабст Говернер, и первотелок, полученных от межлинейных кроссов: М.Ч. × В.Б.А., М.Ч. × Р. Сов., М.Ч. × Р. Сит., М. Ч. × С.Т.Р., М.Ч. × П.Г., Р. Сит. × В.Б.А., Р. Сит. × П.Г., Р. Сит. × М. Ч., Р. Сит. × Р. Сов., Р. Сов. × М. Ч., Р. Сов. × В.Б.А., Р. Сов. × С.Т.Р., в стаде племенного завода АО «Солгон» Ужурского района Красноярского края. Исследования признаков молочной продуктивности первотелок провели в зависимости от линейной принадлежности, полученных от внутрилинейного подбора и от кросса линий – в зависимости от возраста 1-го отела. Первотелки с законченной лактацией, отелившиеся в 2019 г., были разбиты на 4 группы: 1-я – с отелами в 21–22 мес.; 2-я – в 23–24; 3-я – в 25–26; 4-я – в 27 и более месяцев. Основным источником информации служила программа племенного учета «СЕЛЭКС Молочный скот», а также племенные карточки ф. 2-мол. Доказана возможность увеличения молочной продуктивности (удой, выход молочного жира и белка) у коров енисейского типа красно-пестрой породы в племзаводе АО «Солгон». У первотелок линии М. Чифтейн, полученных от внутрилинейного разведения и осемененных в возрасте 12–13 мес., увеличение составило: по удою – на 3,1–20,5 %, по выходу молочного жира – на 2,84–19,3 %, по выходу молочного белка – на 0,54–1,48 %; у первотелок линии М.Ч. × М.Ч., осемененных в возрасте 14–15 мес., отмечено увеличение молочной продуктивности: по молоку – на 0,6–1,2 %, по выходу молочного жира – на 0,6–1,7 %, по выходу молочного белка – на 0,5–1,5 %; у первотелок, полученных от межлинейного подбора линий М.Ч. × С.Т.Р., слученных в возрасте 12–13 мес.: по удою – на 10,7–22,9 %, по выходу молочного жира – на 6,4–10,6 %, по выходу молочного белка – на 10,4–21,7 %.
18
Piddubna, L. M., T. O. Guntik, and D. V. Zakharchuk. "ВПЛИВ ГЕНОТИПУ БУГАЯ НА ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ОЗНАКИ КОРІВ УКРАЇНСЬКИХ МОЛОЧНИХ ПОРІД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (38) (September 30, 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.4.
Full textAbstract:
Вивчено вплив генотипу бугая на формування основних господарськи корисних ознак корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід в умовах ТОВ «Івниця» Андрушівського району Житомирської області. Для аналізу використано комплекс ознак, що включає екстер᾿єрно-конституційні параметри, показники молочної продуктивності та відтворної здатності. У стаді виділено бажаний тип тварин за сумарною продукцією молочного жиру і білка. Порівняння потомства різних плідників здійснено як за абсолютним значенням цього показника, так і за відповідністю комплексу ознак параметрам тварин бажаного типу. За продукцією молочного жиру і білка дочок бугаї-поліпшувачі української чорно-рябої молочної породи розмістились у такій спадаючій послідовності: Модесто (341,5 кг) – Блекаут (332,9) – Лоббі (331,0) – Ізюм (314,2) – Ашморе (309,5) – Твістер (305,6) – Занарді (289,2 кг). Найкраще відповідають бажаному типу за комплексом ознак дочки бугаїв Блекаута і Модесто (середнє нормоване відхилення склало -0,12 і -0,40 відповідно), посередньо – Ашморе, Ізюма і Твістера (-0,57-0,56), найгірше – Занарді і Лоббі (-0,87-0,78). За продукцією молочного жиру і білка дочок бугаї-поліпшувачі української червоно-рябої молочної породи розмістились у такій спадаючій послідовності: Канцлер (347,4 кг) – Самба (316,3) – Фонтан (316,2) – Люкка (304,7) – Манікс (303,4 кг). Краще відповідають бажаному типу за комплексом ознак дочки бугаїв Канцлера і Самби (середнє нормоване відхилення склало -0,38 і -0,35 відповідно), гірше – Люкки, Манікса і Фонтана (-0,59-0,53). Встановлено, що сила впливу генотипу бугая на живу масу первісток української чорно-рябої молочної породи становить 16,6 %, проміри статей тіла – 9,3-11,2, надій – 10,4, жирномолочність – 6,9, білковомолочність – 9,4, вік першого отелення – 9,8, тривалість сервіс-періоду – 9,5 %; на господарськи корисні ознаки первісток української червоно-рябої молочної породи названі показники впливу дещо слабші і становлять відповідно 11,3 %; 5,7-12,7; 10,2; 5,4; 8,6; 4,9; 2,3 %.
19
Бегиев, С. Ж., Царай Бесланович Кагермазов, Р. Б. Темираев, and А. М. Биттиров. "Влияние минерально-белковой витаминной добавки «Бентовиломин» на молочную продуктивность коров голштинской породы черно-пестрой масти." Аграрная Россия, no. 5 (June 6, 2019): 30–33. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-5-30-33.
Full textAbstract:
В молочном скотоводстве многие исследователи отдают приоритет разработкам нового поколения биобезопасных комплексных минерально-белковых витаминных добавок; которые способны обеспечить высокую продуктивность и качество молока. Введение в суточные рационы лактирующих коров голштинской породы черно-пестрой масти комплексной минерально-белковой витаминной добавки «Бентовиломин» в течение лактации в качестве антиоксиданта способствовало увеличению молочной продуктивности коров и качественных показателей молока. Коровы опытной группы дополнительно к основному рациону в течение лактации получали ежедневно в утренние часы по плану исследований комплексную минерально-белковую витаминную добавку «Бентовиломин» в количественном составе «Виломин»; 60,0 г; и «Бентонит»; 115 г. По сравнению с коровами контрольной группы у коров опытной группы удои молока натуральной жирности были больше на 814,4 кг; средний суточный удой — на 2,67 кг; массовая доля молочного жира — на 0,12 %; массовая доля белка — на 0,09 %; абсолютный выход молочного жира — на 40,76 кг; абсолютный выход белка — на 35,05 кг; выход молока базисной жирности — на 13,11 %. Коэффициенты молочности и биологической эффективности коровы в опытной группе превышали показатели контрольной соответственно на 116,33 и 35,60 %. Для увеличения молочной продуктивности коров и качественных показателей молока рекомендовано добавлять в течение лактации минерально-белковую витаминную добавку «Бентовиломин».
20
Salohub, A. M. "ВПЛИВ ГЕНОТИПОВИХ ТА ПАРАТИПОВИХ ЧИННИКІВ НА ОЗНАКИ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (38) (September 30, 2019): 37–43. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.6.
Full textAbstract:
Дослідження проводилось з метою вивчення впливу генотипових та паратипових факторів на ознаки молочної продуктивності корів української червоно-рябої молочної породи підприємства ТОВ «Мена-Авангард» Чернігівської області. В умовах племінного стада вивчали чотири групи помісних тварин із умовною часткою спадковості голштинської породи: I - <62,5%; ІІ - 62,6-75,0; III - 75,0-87,5 і IV - 87,6 і>. За результатами досліджень помісних груп корів племінного стада української червоно-рябої молочної породи, з різною умовною кровністю голштина, виявлено достовірний вплив спадковості поліпшувальної породи на рівень у них надою молока та вихід молочного жиру в динаміці оцінених лактацій. Надій корів з кожним прилиттям крові поліпшувальної породи відповідно на 12,5 % у межах помісних груп зростав. Так, при порівнянні групи корів з кровністю голштина < 62,5 % з однолітками з кровністю 62,6-75,0 %, перевага склала 301 кг на користь останньої з достовірністю різниці при Р<0,01. Наступне збільшення кровності до 75,0-87,5 % призвело до відповідного зростання надою на 262 кг (Р<0,01), а більш висококровні тварини зі спадковістю голштинської породи вище за 87,6 % переважали попереднє покоління за високодостовірною різницею на 345 кг молока при Р<0,001. Прилиття крові голштинської породи на 25 % призвело до збільшення надою корів-первісток на 908 кг (Р<0,001). Вміст жиру у молоці за рахунок цього прилиття зменшився лише на 0,05 % і не підтвердився достовірністю, тоді як вихід молочного жиру збільшився з високодостовірною різницею на 31,9 кг (Р<0,001). За результатами однофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що величина надою та рівень виходу молочного жиру за першу лактацію корів української червоно-рябої молочної породи, відповідно на 5,5-6,2 та 4,7-9,2 % залежать від паратипових чинників (рік і сезон народження та рік і сезон першого отелення), що підтверджується високою достовірністю за критерієм Фішера. Рівень надою і молочного жиру корів за першу лактацію істотно – відповідно на 25,3 та 15,8%, залежать від умовної частки спадковості голштинської породи. Але найвищі показники сили впливу на рівень надою та молочного жиру корів-первісток одержано за величиною комплексного селекційного індексу матері корови (57,1 та 44,7%), середньої племінної цінності матері за надоєм (64,4 та 45,4%) і за молочним жиром (53,5 та 38,9%). З високою достовірністю на показники молочної продуктивності чинять вплив стандартизована племінна цінність батька за величиною надою та молочного жиру (28,3 і 17,8%). Розрахунки свідчать, що дисперсія розвитку ознак надою та молочного жиру корів-первісток зумовлена впливом спадковості бугаїв-плідників використаних ліній і становить відповідно 15,7 і 10,9 %. Критерій достовірності Фішера за цими показниками перевищує поріг третього рівня (P<0,001). Таким чином, встановлено силу впливу умовної кровності голштинської породи, селекційних індексів матерів та батьків корів і ліній батька на рівень надою та вихід молочного жиру, що свідчить про можливість ефективної селекції досліджуваної молочної худоби за добором предків з високою оцінкою за селекційними індексами та племінною цінністю.
21
Шпетний, Микола Борисович, Віра Костянтинівна Заболотна, and Сергій Юрійович Гришин. "МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ КОРІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ТА ПАРАТИПОВИХ ЧИННИКІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 5, 2022): 33–42. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.6.
Full textAbstract:
Проведено дослідження з вивчення ознак молочної продуктивності та відтворювальної здатності тварин голштинської та української чорно-рябої молочної порід в умовах промислового підприємства «Глобинський м'ясо-молочний комплекс» Полтавської області. Встановлено міжпородну мінливість за величиною надою згідно якої лідирують корови голштинської породи з надоєм 7334 кг за даними першої лактації з перевищенням ровесниць української чорно-рябої на 609 кг (Р<0,001). За даними другої, третьої та кращої лактацій перевага за надоєм склала відповідно 1542 і 2531, 1678 і 2581 та 2179 і 3237 кг за високої та достовірної різниці в усіх порівняннях. Порівняльний аналіз показників відтворювальної здатності корів засвідчив, що голштини виявились більш скороспілими, оскільки вперше осіменились у віці 461,6 дня, що на 42,4 дня раніше ніж ровесниці української чорно-рябої молочної породи. Тривалість сервіс-періоду корів голштинської породи становила 109 днів, що менше ніж у ровесниць української чорно-рябої молочної породи, різниця у 14 днів виявилася високодостовірною (Р<0,001). Різниця за живою масою ремонтних телиць голштинської породи у 19 кг в порівнянні з ровесницями української чорно-рябої достовірна на рівні останнього порогу (Р<0,001), так само як і жива маса при першому отеленні на 35 кг. Встановлено достовірний вплив віку першого плідного осіменіння телиць та отелення на показники молочної продуктивності. Вищі показники за надоєм першої лактації та довічним надоєм у корів української чорно-рябої молочної породи виявились при їх запліднені у 16-17 місяців і розтеленні у 25-26 місяців з надоєм за першу лактацію та за життя відповідно 6952 та 37674 кг, а у корів голштинської породи ці показники відповідно становили 7412 та 44274 кг. Виявлена достовірна мінливість показників відтворювальної здатності дочірнього потомства бугаїв-плідників оцінених ліній у межах піддослідних порід. Встановлені коефіцієнти кореляції між віком при першому отеленні та надоєм, які становили від низьких (r=0,087) до помірних (r=0,214) і залежали від лактації. Найвища кореляція, отримана у віці кращої лактації (r=0,274) свідчить, що добір за віком при першому отеленні може бути певною мірою ефективним. За вмістом жиру в молоці від’ємні кореляції (r=-0,032…-0,085) вказують на відсутність ефективної селекції за цією ознакою. Тоді як добір за виходом молочного жиру буде також ефективним (r=0,095-0,303), особливо за кращу лактацію. Про ефективність селекції за добором корів з урахуванням віку при першому отеленні свідчать показники сили впливу за усіма ознаками молочної продуктивності, які найвищі за величиною надою, особливо за кращу лактацію (31,4%), та загальним виходом молочного жиру (28,5%).
22
Підпала, Т. В., and Н. П. Шевчук. "ОЦІНКА ІНБРИДИНГУ В РІЗНІ ЕТАПИ ВИВЕДЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2019): 98–104. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.12.
Full textAbstract:
Дослідження ефективності використання інбридингу має актуальне значення на різних етапахвиведення української червоної молочної породи великої рогатої худоби. У процесі дослідження вико-ристані загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності), ла-бораторні (визначення якісного складу молока), ретроспективний аналіз (показники за весь періодвикористання тварин), варіаційно-статистичний метод (визначення параметрів ознак). У резуль-таті вивчення спорідненого розведення проаналізовано молочну продуктивність інбредних у різномуступені та аутбредних корів за три етапи виведення української червоної молочної породи. Встано-влено, що найбільш інтенсивно споріднене розведення застосовувалося протягом перших двох ета-пів, питома вага інбредних корів становила 21,4 % і 40,4 %. Це пояснюється спрямованістю селекції– створення стійкої спадковості у тварин за жирномолочністю завдяки використанню генофондуанглерської породи. Визначено переважаючий вплив на рівень молочної продуктивності корів близь-кого та віддаленого ступенів інбридингу за першу і другу лактації. Консолідуюча дія спорідненогопідбору проявляється за ознакою вміст жиру в молоці. У корів спостерігається високий його вміст(3,89‒4,10 %) протягом перших двох етапів виведення породи. Деяке зниження жирномолочності утварин ІІІ етапу пояснюється залученням до породотворного процесу генофонду голштинської по-роди. За проявом молочної продуктивності інбредні корови не поступаються аутбредним, а навітьдещо переважають їх, що свідчить про відсутність інбредної депресії. Набули подальшого розвиткутеоретичні та практичні положення щодо ефективності використання інбридингу різних ступенівпри створенні та консолідації української червоної молочної породи великої рогатої худоби. Наотримані результати необхідно зважати під час селекції української червоної молочної породи наетапі її консолідації та удосконалення.
23
Санова, Зоя Сергеевна. "Влияние комплексной оценки экстерьера вымени коров на коррелятивные признаки коров разных пород." Аграрная Россия, no. 8 (August 20, 2021): 45–48. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-8-45-48.
Full textAbstract:
Проведена морфофункциональная оценка вымени коров холмогорской, голштинской и черно-пестрой пород в племенных репродукторах Калужской области. Доказана высокая доля генетического влияния быков на селекцию экстерьера вымени коров изучаемых признаков. Коэффициент корреляции удоя коров холмогорской и черно-пестрой пород и категорией комплексной оценкой вымени составил по стадам 0,30 ± 0,025; 0,41 ± 0,134; 0,18 ± 0,008 и т.д. Коэффициент регрессии удоя на 1 % снижения удельного веса коров с недостатками вымени составлял 0,8 – 30 кг/%. У коров холмогорской породы с наивысшей комплексной оценкой (I категория) по экстерьеру вымени отмечено превышение удоя первотелок на 1670 кг и по молочному жиру на 66,7 кг в сравнении с коровами, получившими худшую экстерьерную комплексную оценку (III категория). У коров черно-пестрой породы с лучшей экстерьерной оценкой (I категория) удой и молочный жир были выше на 1151 и 33,7 кг соответственно по сравнению с коровами, получившими при комплексной оценке вымени III категорию. Создание селекционных групп может осуществляться отбором сибсов и полусибсов по матери, когда мать оценена по вымени дочерей. При этом в сравнении с отбором «мать – дочь» величина селекционного сдвига почти удваивается.
24
А.А., Сидоров. "ВЛИЯНИЕ ЦЕОЛИТО-САПРОПЕЛЕВОЙ КОРМОВОЙ ДОБАВКИ НА МОЛОЧНУЮ ПРОДУКТИВНОСТЬ КОБЫЛ В УСЛОВИЯХ ЯКУТИИ." Bulletin of KSAU, no. 1 (January 17, 2020): 76–83. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-1-76-83.
Full textAbstract:
Цель исследования – определить влияние цеолито-сапропелевой кормовой добавки на молочную продуктивность кобыл в условиях Якутии. Задачи исследования: изучить молочную продуктивность дойных кобыл на фоне использования в их рационах цеолито-сапропелевой кормовой добавки; исследовать морфологический и биохимический состав крови кобыл при включении в их рационы цеолито-сапропелевых кормовой добавок. Для проведения опытов было сформировано 3 подопытные группы дойных кобыл мегежекской породы. В каждой группе было по 12 голов, подобранных по принципу аналогов. Аналогичность в группах достигнута за счет таких показателей, как возраст, живая масса и уровень продуктивности животных. Условия опытов для всех подопытных животных были одинаковыми за исключением дополнительных цеолито-сапропелевых кормовых добавок в опытных группах. Изучены физико-химические показатели молока по показателям: массовая доля жира, массовая доля белка, кислотности и плотности. Биохимические анализы были проведены по общепринятым методикам. В сапропелях не было выявлено возбудителей болезней. Химический состав сапропеля представлен следующим вещественным и минеральным составом: влага – 23,06 %; гумус – 7,50 %; азот – 0,45 %; фосфор – 116,46 мг/кг; калий – 614,65 мг/кг; марганец – 6,61 г/кг; медь – 194,30 мг/кг; цинк – 435,60 мг/кг; железо – 370,50 г/кг; кобальт – 78,12 мг/100 г; йод – 1,60 мг/100 г; селен – 67,77 мг/кг; молибден – 31,80 мг/кг; хлориды – 0,59 мг/100 г. Использование в составе рационов цеолито-сапропелевой кормовой добавки повлияло на молочную продуктивность кобыл. Так, среднесуточный удой I и II опытных групп был выше контрольной группы на 20,5–26,1 % соответственно. По содержанию доли жира и белка опытные группы превзошли контрольную на 35,81–49,74 и 13,24 %, по показателю плотности – на 0,32 и 0,42 % соответственно. Таким образом, экспериментально доказано повышение молочной продуктивности кобыл за счет включения в рационы цеолито-сапропелевых кормовых добавок.
25
Кузів, Маркіян, Єлизавета Федорович, Наталія Кузів, and Віталій Федорович. "ФОРМА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИМЕНІ ЧОРНО-РЯБОЇ ХУДОБИ РІЗНОЇ СЕЛЕКЦІЇ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.14.
Full textAbstract:
Досліджено форму і функціональні властивості вимені чорно-рябої худоби голландської, західнонімецької, східнонімецької та української селекції і з’ясовано їх зв’язок з молочною продуктивністю. Встановлено, що серед чорно-рябої худоби голландської селекції 66 % корів мали чашоподібну форму вимені, 22 – ванноподібну і 12 % – округлу, серед західнонімецької – 66, 23 і 11 %, східнонімецької – 71, 22 і 7 % та української селекції – 50, 24 і 26 % відповідно. Найвищим надій відмічено у тварини з чашоподібною та ванноподібною формою молочної залози. З поміж тварин голландській селекції корови з цими формами молочної залози за надоєм, залежно від лактації, переважили особин з округлою формою вимені на 401-1424 кг, західнонімецької селекції – на 1386-2747 кг, східнонімецької селекції – на 546-1396 кг і української селекції – на 167-788 кг при Р<0,05-0,001 у більшості випадків. Серед тварин західнонімецької селекції найвищий вміст жиру в молоці був у корів з чашоподібною формою вимені, а східнонімецької селекції – у корів з округлою формою молочної залози. У тварин голландської та української селекції не виявлено залежності вищеназваного показника від форми молочної залози. Тварини української селекції за добовим надоєм поступалися особинам голландського, східно- і західнонімецького походження на 3,4; 3,1 і 2,0 кг при Р<0,001, а корови голландської та західнонімецької селекції переважали ровесниць східнонімецької селекції на 1,4 (Р<0,001) та 1,1 кг (Р<0,001) відповідно. Коефіцієнт мінливості цієї ознаки знаходився в межах 13,6-19,1 %. Інтенсивність молоковіддачі у корів-первісток зарубіжної селекції становила 1,71-1,75 кг/хв., української селекції – 1,58 кг/хв. Коефіцієнт мінливості інтенсивності молоковіддачі у корів зарубіжної селекції знаходився в межах 15,2-21,9 %, а у тварин вітчизняної селекції він був значно нижчий і становив 6,7 %. Коефіцієнт кореляції між добовим надоєм та інтенсивністю молоковіддачі у корів зарубіжної селекції був від’ємним, статистично вірогідним і коливався від -0,145 (Р<0,05) до -0,238 (Р<0,001), а у тварин вітчизняної селекції – низьким додатнім і становив 0,174. Сила впливу форми вимені на надій корів, залежно від селекції та лактації, коливалася від 7,5 до 22,5, на вміст жиру в молоці – від 0,3 до 12,7 та на кількість молочного жиру – від 8,3 до 23,6 %.
26
Voitenko, Svitlana, and Olena Sydorenko. "БІЛОГОЛОВА УКРАЇНСЬКА ПОРОДА ЗА ЧИСТОПОРОДНОГО РОЗВЕДЕННЯ ТА СХРЕЩУВАННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1(44) (March 29, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.8.
Full textAbstract:
Методи чистопородного розведення з породою сільськогосподарських тварин дозволяють зберігати породні особливості, закріпляти бажані ознаки родоначальників у потомстві, консолідувати селекційні групи, поліпшувати продуктивність, але на певному етапі роботи з нею виникає проблема інбридингу та зниження рівня продуктивності, які дуже складно вирішити методами внутрішньопородної селекції. Білоголова українська порода великої рогатої худоби наразі відноситься до вітчизняних локальних популяцій, в якій присутні інбредні тварини та яка з огляду на низькі економічно важливі ознаки не може конкурувати не лише з світовими, але й кращими вітчизняними породами. З урахуванням чого пошук способів підвищення господарськи корисних ознак тварин та зниження гомозиготності популяції відноситься до актуальних проблем сьогодення. Дослідження проведені на поголів’ї худобі білоголової української породи в ТОВ «Подільський господар» Хмельницької області. Вивчали вплив бугая та року народження на поліпшення господарськи корисних ознак корів за чистопородного розведення, а також можливість використання ввідного схрещування для зниження рівня інбридингу в стаді та підвищення генетичного потенціалу худоби за основними ознаками добору. Для визначення ефективності залучення корів білоголової української породи до виробництва молока на промисловій основі вивчали результативність їх схрещування з джерсейською породою. Основні селекційні ознаки визначали за матеріалами бази даних системи управління молочним скотарством (СУМС «Інтесел-Орсек») станом на 1 січня 2018 року. Встановлено, що різниця між найвищою та найнижчою величиною надою корів білоголової української породи за першу лактацію 2009-2014 років народження становила 584 кг (Р≤ 0,01), при цьому сила впливу року народження на надій первісток становила 9,4 % (р ≤ 0,001), вміст жиру – 18,0 % (р ≤ 0,001), кількість молочного жиру – 9,4%. З’ясовано, що найвищою молочною продуктивністю за 3 лактації характеризувалися дочки бугаїв Орла UA235 і Сома UA6800085660, але в цілому вплив плідника на продуктивність корів неістотний, оскільки внутрігрупова різниця надою між високопродуктивними та низькопродуктивними дочірніми потомками одного бугая за кожну з трьох лактацій перевищує міжгрупову. Сила впливу бугая на надій первісток становила 3,4%. Доведено, що використання ввідного та промислового схрещування підвищує молочну продуктивність у помісних корів, порівняно до чистопородних і можуть бути застосовані як методи підвищення генетичного потенціалу худоби при виробництві молока на племінній та промисловій основі.
27
Щетинин, Михаил Павлович, Наталья Сергеевна Золотухина, and Елена Михайловна Щетинина. "ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОДУКТОВ ПЕРЕРАБОТКИ ЗЛАКОВЫХ КУЛЬТУР В ПРОИЗВОДСТВЕ МОЛОКОСОДЕРЖАЩЕГО ПРОДУКТА С ЗАМЕНИТЕЛЕМ МОЛОЧНОГО ЖИРА, ПРОИЗВЕДЕННОГО ПО ТЕХНОЛОГИИ ПЛАВЛЕНОГО СЫРА." Ползуновский вестник, no. 1 (March 31, 2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2022.01.007.
Full textAbstract:
В Российской Федерации, особенно на территории Алтайского края, актуален вопрос расширения сферы применения зерновых культур из-за высокой урожайности, пищевой ценности, возможности использования в различных отраслях пищевой промышленности благодаря уникальным технологическим свойствам, которые не теряются в процессе производства. Одним из перспективных направлений использования, является производство молочной продукции с использованием зерновых культур, так как одним из лидирующих сегментов экономики Алтайского края является производство именно молочных продуктов, особенно сыров. Из зерновых культур наибольшую популярность среди населения получили овсяная, кукурузная, перловая, манная, полтавская крупы и рис. Все они содержат значительное количество крахмала и клетчатки, в связи с чем, изделия из них легко перевариваются и наиболее полно усваиваются. В статье представлена сравнительная характеристика зерновых культур по содержанию белка и крахмала. С целью определения оптимального вида злаковой культуры, который в наибольшей степени подходит для производства молокосодержащего продукта с заменителем молочного жира, произведенного по технологии плавленого сыра, проводились экспериментальные выработки. В качестве злакового компонента рассматривали манную крупу, овсяную, пшеничную, кукурузную и рисовую муку. В результатах представлены оптимальные варианты для производства продукта.
28
Головань, Валентин Тимофеевич, and Денис Анатольевич Юрин. "Определение молочной продуктивности коров новым способом." Аграрная Россия, no. 6 (June 17, 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-6-37-43.
Full textAbstract:
Разработан способ определения молочной продуктивности коров, который включает: определение при контрольном доении количества молока, отбор проб молока и анализ в нем содержания жира и белка по каждой дойке, по ним находят те же показатели за сутки; вычисление коэффициентов пересчета количества молока и массовой доли жира и белка за каждую дойку в суточные показатели. Затем проводят 1 контрольное доение в сутки и по его показателям, умноженным на соответствующий коэффициент, вычисляют тот же показатель за сутки при однотипном кормлении, содержании и доении. Новый способ позволяет снизить трудозатраты и рабочее время операторов и лаборантов на определение молочной продуктивности коров за сутки, а также стрессовую нагрузку на животных.
29
Кудрин, Михаил Романович. "Морфофункциональные свойства вымени коров и их молочная продуктивность." Аграрная Россия, no. 4 (March 10, 2016): 2–4. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-4-2-4.
Full textAbstract:
При переводе молочного скотоводства на промышленную основу, кроме селекции по удою, содержанию массовой доли жира и белка в молоке, живой массы, важное значение приобретают отбор и подбор в этих условиях по морфофункциональным свойствам вымени, пригодности коров к машинному доению на крупных фермах и комплексах. Объектом исследований явились коровы-первотёлки чёрно-пёстрой породы племенных хозяйств, где используют семя быков голштинской породы. Коровы подобраны высокопродуктивные с удоем 8000 кг и более. Морфологические признаки и функциональные свойства вымени коров рассматривали на 2 – 3 месяце лактирования по первому отёлу (по 15 голов в группе). На морфологические и функциональные свойства вымени коров большое влияние оказывает происхождение, т.е. генотип, поэтому в разрезе линий проанализированы морфологические признаки и функциональные свойства вымени коров, показатели молочной продуктивности коров, полученных от быков разных линий импортной и отечественной селекций. Объективная оценка функциональных свойств вымени в комплексе с оценкой морфологических признаков даёт полное представление о пригодности коров к машинному доению. Молочная продуктивности коров по линиям за 100 дней лактации находилась в следующих пределах: Монтвик Чифтейн 95679 — 3140,25 – 3525,33 кг, Вис Бэк Айдиал 1013415 — 3230,68 – 3843,0 кг, Рефлекшн Соверинг 198998 — 3259,60 – 4094,83 кг. Сделан вывод, что подобранные быки-производители не оказали отрицательного влияния на морфологические признаки и функциональные свойства вымени коров и положительно повлияли на их величину молочной продуктивности.
30
Белінська, Світлана, Валентина Кепко, and Марина Бубенко. "СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ СИРУ ТА СИРНИХ ПРОДУКТІВ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 115–21. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-25.
Full textAbstract:
Вітчизняний ринок сиру формується під впливом прогнозованих та непрогнозованих факторів. Україна поступово перетворюється з експортера в крупного імпортера сирів, а рівень споживання молочних продуктів в Україні визначається переважно факторами економічного характеру, які формують попит та пропозицію. Вітчизняні виробники, враховуючи проблеми сировинного ринку, розширюють асортимент продукції шляхом виробництва сирних продуктів, в яких частина молочного жиру замінюється рослинними жирами, молочних білків – соєвими. Попит на молоковмісні сирні продукти детерміновано переважно невисокою купівельною спроможністю населення. Результати перевірок якості молочної продукції в Україні підтверджують факти фальсифікації сирів використанням при їх виробництві замінників молочного жиру. Проведені дослідження споживних властивостей сиру та сирних продуктів за комплексом органолептичних та фізико-хімічних показників підтверджують відмінності споживних властивостей. За зовнішнім виглядом і рисунком сир та сирний продукт не відрізняються, проте можуть суттєво різнитись за кольором, смаком, запахом та консистенцією. Відмінності кольору та запаху можуть бути нівельовані використанням харчових добавок, що не суперечить технології. При розжовуванні, натисканні, розтиранні зразків суттєвих відмінностей консистенції сиру та сирного продукту не встановлено. Визначаючи консистенцію згинанням встановлено, що у місці згину сирного продукту тріщина утворилась після першого згинання, а в сирі не утворюється після неодноразового згинання. Результати дослідження смаку підтвердили разючі відмінності продуктів. Для сирного продукту характерний пустий невиражений смак, відсутність сирного післясмаку. Саме ці ознаки є критеріями ідентифікації продуктів. Проведена кваліметрична оцінка за комплексом досліджень органолептичних та фізико-хімічних показників якості підтверджує нижчу якість сирного продукту, порівняно із сиром, у 2,4 рази. Встановлено, що органолептичні показники якості не є визначальними критеріями ідентифікації належності продукту до групи сирів чи сирних продуктів. Пересічний споживач без детального аналізу маркування, яке іноді складно прочитати на пакуванні, іноді є недостовірним, за зовнішніми ознаками на момент придбання товару не може відрізнити сир від сирного продукту.
31
Супрун, Ірина Олександрівна, and Юрій Федорович Куриленко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВ НЕБІЛКОВОГО АЗОТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 154–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.26.
Full textAbstract:
Дослідження проведенні в аспекті використання джерела небілкового азоту для доповнення раціонів із кормами низької якості упродовж складних кліматичних та фізіологічних умов. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання препарату небілкового азоту NitroShure для підвищення продуктивності великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності та здешевлення собівартості продукції. Для встановлення ефективності використання препарату NitroShure було проведено дослідження на базі СТОВ «Мусіївське» Полтавської обл., продуктивне стадо молочної худоби якого налічує 500 корів голштинської породи із середньою молочною продуктивністю 8000 кг молока на голову в рік. Технологія NitroShure дозволяє контролювати вивільнення азоту в рубці, що додатково дає можливість синхронізувати одночасне постачання мікроорганізмів рубця джерелами азоту і вуглеводів. Препарат NitroShure виробництва компанії Балхем є одним із доступних на ринку джерел немікробного азоту в раціонах корів: в добавці міститься 41% азоту і 255% сирого протеїну. До складу раціону 250 корів було введено препарат NitroShure з розрахунку 100 грамів на голову, що дозволило скоротити кількість соняшникового шроту на 1,2 кг (СП=39%) та додати 1 кг кукурудзяного силосу з метою підвищення рівня крохмалю до 23% в раціонах тварин. Через місяць експерименту молочна продуктивність підвищилась в середньому на 2 л на голову на добу, вміст жиру становив 3,8%, вміст білка – 3,15%. Ретельний аналіз структури гною виявив значне зменшення кількості довгих волокон і грубих частинок, що опосередковано свідчить про підвищення ефективності перетравлення клітковини раціону, що і стало в результаті причиною підвищення молочної продуктивності. Завдяки перерахунку раціону економія його вартості на голову на добу із використанням NitroShure становила 5,15 грн, що в перерахунку на поголів’я на місяць склало 38625 грн. Прибуток від реалізації додатково отриманої кількості молока склав 180 000 грн за місяць. Таким чином, IOFC склав 218625 грн за період використання препарату NitroShure у експериментальній групі. Поліпшення засвоєння азоту мікроорганізмами рубця дозволяє знизити рівень протеїну в раціоні. Препарат підвищує розщеплення вуглеводів в летючі жирні кислоти, що дозволяє знизити частку енергетичних добавок в раціоні. Застосування препарату забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує його якісні показники, що створює можливість отримання додаткового прибутку (IOFC).
32
Родина, Наталья Дмитриевна, Анна Павловна Симоненкова, Екатерина Николаевна Демина, and Екатерина Юрьевна Сергеева. "СКРЕЩИВАНИЕ ЧЕРНО-ПЕСТРОЙ ПОРОДЫ КОРОВ – КАК СПОСОБ УЛУЧШЕНИЯ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК МОЛОКА-СЫРЬЯ." Ползуновский вестник, no. 1 (March 31, 2022): 47–54. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2022.01.006.
Full textAbstract:
В условиях промышленной технологии получения молочных продуктов высокого качества и рыночной экономики ведения молочного скотоводства к животным предъявляются повышенные требования в отношении молочной продуктивности. К наиболее распространенным на территории России можно отнести черно-пеструю породу коров, численность которой составляет 57 % поголовья молочного скота. При этом самые низкие качественные показатели, среди молочных пород, отмечены именно в молоке коров черно-пестрой породы. Эффективным методом совершенствования продуктивных качеств этой породы животных можно считать скрещивание с другими породами, обладающими более высокими показателями продуктивности. В результате поглотительного и воспроизводительного скрещивания черно-пестрой породы коров с голштинским можно добиться улучшения технологических характеристик молока. При этом установлено, что скрещивание целесообразно проводить до кровности 1/2 и 5/8 по голштинской породе с переходом на разведение «в себе». Выход молочного жира в обеих группах составил 162,5 и 167,4 кг соответственно, что на 29,5 и 34,4 кг больше в сравнении с чистопородными аналогами. У помесных коров, по сравнению с черно-пестрой, значительно увеличилась продолжительность лактаций. Так, у коров черно-пестрой породы продолжительность первой лактации составила 305 суток, а у помесей от 1/4 до 7/8-кровности по голштинам – от 312 до 417 суток, 2-й лактации, соответственно, 302 и 306 – 369, 3-й – 302 и 315 – 372, 4-й – 310 и 315 – 366, 5-й – 300 и 303 – 405, 6-й и старше – 292 и 284 – 361 сутки.
33
Донская, Галина Андреевна, Виктор Михайлович Дрожжин, and Екатерина Ивановна Добриян. "Free fatty acids as estimates for drinking milk." Food processing industry, no. 8 (August 5, 2021): 54–57. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2021.8.8.014.
Full textAbstract:
Цель работы - исследовать влияние теплового воздействия на содержание свободных жирных кислот в молоке. Задачи исследования - определить содержание свободных жирных кислот в молоке: сыром, термизированном, пастеризованном, ультрапастеризованном. Показано влияние технологических факторов, в том числе условия транспортирования, на состояние жира в молоке. Установлено, что при имитации транспортирования термизированного молока (65 °С, 30 сек) в течение 4-7 ч происходят значительные изменения жирнокислотного состава относительно сырого молока. Многократно снижаются массовые доли докозогексаеновой, эйкозапентаеновой, трикозановой, лигноцериновой, эйкозатетраеновой кислот. Значительные изменения отмечены в концентрациях эйкозадиеновой и бегеновой кислот. Увеличиваются массовые доли свободного жира в 1,4-1,5 раза; перекисного числа, характеризующего накопление первичных продуктов окисления жиров (перекисей RO, гидроперекисей - ROOH) в 1,3-1,7 раза. Значение анизидинового числа, показывающего содержание в жире вторичных продуктов окисления, незначительно отличалось от аналогичного показателя сырого нетермизированного молока. Изучены показатели кислотного числа, характеризующего содержание свободных жирных кислот, образующихся при ферментативном гидролизе жира, в сыром, термизированном, пастеризованном, ультрапастеризованном молоке. Установлено, что с увеличением длительности хранения пастеризованного молока (срок годности 6 сут) количество свободных жирных кислот в нем возрастает. При этом снижается биологическая ценность продукта. В ультрапастеризованном молоке (срок годности 9 мес) исходное значение кислотного числа сохраняется в пределах 3 мес с момента выработки. На основании проведенных исследований можно предположить, что температуры пастеризации молока (76…95 °С) не оказывают существенного влияния на активность фермента липазы, гидролизующего молочный жир, увеличивая количество свободных жирных кислот. Температура ультрапастеризации (137 °С, 4 сек) понижает активность фермента, что позволяет сдерживать образование свободных жирных кислот на определенном этапе, дольше сохраняя свежесть и качество молока. Изменяя режимы теплового воздействия на молоко, можно ингибировать процесс гидролиза молочного жира и сохранять в определенной степени качество и биологическую ценность молока. The aim of this work was to investigate heat impact on fatty acid content in milk. Research objective was to determine fatty acid content of raw, thermized, pasteurized, and ultrapasteurized milk. Technological factors, including transportation conditions were demonstrated to affect milk fat condition. Significant alterations in fatty acid content of thermized milk (65 °C, 30 sec) vs raw milk were established during 4-7hr transportation. Multiple decrease in mass weight of docosahexaenoic, eicosapentaenoic, tricosanoic, Lignoceric, eicosatrienoic acid was observed. Considerable changes in concentrations of eicosadienoic and behenic acids were noted. Free fat in dry matter was increased 1.4-1.5 fold, peroxide number that defines accumulation of primary fat oxidation products (peroxides RO, hydroperoxides - ROOH) - 1.3-1.7 fold. Anisidine index illustrating secondary oxidation products was not significantly different than the same value of raw non thermized milk. Acid index values that define free fatty acids produced during enzymatic hydrolysis of fat in raw, thermized, pasteurized, and ultra-pasteurized milk were studied. It was established that the amount of free fatty acids raised with increase in shelf-life of pasteurized milk (shelf-life 6 days). It was accompanying by decline in biological value of the product. In ultra-pasteurized milk (shelf-life 9 mo) original value of acid index remained unchanged in the first 3mo from the production date. Based on our research, we can assume that pasteurization temperature (76…95 °C) does not have significant impact on lipase enzyme activity, which hydrolizes milk fat increasing amount of free fatty acids. Temperature of ultra-pasteurization (137 °C, 4 sec) decreases enzyme activity that maintains free fatty acid formation at certain point of time, preserving freshness and quality of milk. Modifying milk heat treatment mode, fat hydrolysis process can be inhibited and biological value and quality of milk can be preserved.
34
Підпала, Тетяна, Людмила Стріха, Наталя Шевчук, and Євген Зайцев. "ОСОБЛИВОСТІ РЕГРЕСІЙНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ОЗНАК У КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ РІЗНОЇ СЕЛЕКЦІЇ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.18.
Full textAbstract:
У процесі дослідження використані загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності, відтворювальної здатності), лабораторні (визначення якісного складу молока), варіаційно-статистичний метод (регресійний аналіз). Матеріалом для дослідження були дані молочної продуктивності та відтворювальної здатності корів двох поколінь голштинської породи німецької (n=362) та української (n=350) селекції. Порівняльним аналізом встановлено, що корови голштинської породи німецької селекції характеризувалися нижчими коефіцієнтами регресії ознак молочної продуктивності, за винятком вмісту білка в молоці, ніж тварини голштинської породи української селекції. Разом з тим, спостерігаємо у них від’ємну регресійну залежність за вмістом жиру в молоці (bД/М = -0,182), що можна пояснити змінами, які відбуваються у процесі пристосування імпортованої худоби до нових технологічних умов експлуатації. У корів голштинської породи української селекції встановлено прямолінійну регресійну залежність ознак молочної продуктивності: надій за 305 днів лактації (bД/М = 0,274), кількість молочного жиру (bД/М = 0,279) і кількість молочного білка (bД/М = 0,258), кількість молочного жиру за лактацію (bД/М = 0,227) і за добу (bД/М = 0,295). Встановлено, що корови голштинської породи німецької селекції, не зважаючи на існування в дещо інших природно-кліматичних і кормових умовах, зберігають не лише високий рівень продуктивних ознак, а й відтворювальну здатність. За результатами регресійного аналізу встановлено наявність прямолінійної залежності як між селекційними ознаками, так і за окремими ознаками у споріднених групах тварин (дочки-матері). Це, в свою чергу, дозволило уточнити результативність селекції при формуванні високопродуктивного стада голштинської породи, яке відбувається шляхом завезення маточного поголів’я і використання бугаїв-поліпшувачів. Порівняльним аналізом коефіцієнтів регресії продуктивних ознак голштинських корів української селекції виявлено, що більше уваги надається підвищенню молочності у тварин і за рахунок цього відбувається збільшення кількості молочного жиру та білка у дочок, що походять від матерів різного рівня продуктивності. За результатами регресійного аналізу встановили, що селекцію молочної худоби голштинської породи на підвищення білковомолочності слід продовжувати, оскільки селекція на жирномолочність значно менше сприятиме збільшенню вмісту білка в молоці.
35
Фенченко, Николай Григорьевич, Назира И. Хайруллина, Дамир Х. Шамсутдинов, Ринат Ф. Галимов, and Фатыма М. Гафарова. "Откормочные и мясные качества быков разных генотипов в условиях промышленной технологии." Аграрная Россия, no. 12 (November 26, 2015): 28–31. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-12-28-31.
Full textAbstract:
Основным источником получения говядины в настоящее время во многих зонах является скот молочных и молочно-мясных пород. При этом, как показывают расчеты, производство необходимого количества говядины и молока для населения по нормам питания можно обеспечить только при оптимальном сочетании интенсивного молочного животноводства и специализированного мясного скотоводства. Определены показатели формирования мясных качеств подопытных животных разных пород в условиях промышленного комплекса при интенсивном откорме. Дана характеристика качественным показателям формирования мясной продукции с учётом породной принадлежности животных при интенсивном выращивании в условиях промышленной технологии. Экспериментальную часть работы проводили на бычках черно-пестрой и бестужевской пород крупного рогатого скота в ДОО «Приютовагрогаз» Ермекеевского района Башкирии. Из поступившего на комплекс молодняка черно-пестрой и бестужевской пород местной селекции были сформированы две группы бычков по 20 голов в соответствии с классическими методиками, принятыми в зоотехнии. Для выявления откормочных и мясных качеств проведён контрольный убой по три головы из каждой породы, изучена живая масса взвешиванием при поступлении на убой после 24-часовой голодной выдержки. Установлены различия по выходу основных питательных веществ в мякоти туши и конверсии энергии корма в мясную продукцию. Накопление питательных веществ более интенсивно протекало в группе бестужевских бычков, а различный химический состав и количество мякоти в туше обусловили неодинаковый выход протеина, жира и энергии. Бычки чёрно-пёстрой породы по содержанию протеина в мякоти на 5,99 кг или 15,2 %, жира — на 4,54 кг или 18,3 % уступали сверстникам из бестужевской породы.
36
Стурова, Ю. Г., and А. В. Гришкова. "ИССЛЕДОВАНИЕ АКТИВНОСТИ ПРЕГАСТРАЛЬНЫХ ЛИПАЗ." Ползуновский вестник, no. 4 (December 25, 2019): 29–33. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2019.04.007.
Full textAbstract:
Липазы являются ферментами, которые классически используются для того, чтобы провести гидролиз триацилглицеринов, сопровождающийся образованием свободных жирных кислот.В настоящее время липазы используются в молочной промышленности для гидролиза молочного жира. Применение липаз в сыроделии направлено на улучшение вкуса сыров, ускорение созревания сыра, производство сырных продуктов и др. В настоящее время липазы используются в молочной промышленности для гидролиза молочного жира. Представляло интерес изучить их активность в зависимости от изменения активной кислотности и температуры раствора для их приготовления.Липолитическую активность, которая является основным технологическим показателем, необходимо учитывать для правильного выбора липазы животного происхождения. Показано, что наибольшая активность наблюдалась у ферментных препаратов, приготовленных в растворах, активная кислотность которых находилась в диапазоне от 5,0 до 6,0 условных единиц. С увеличением значенийpHактивность препаратов существенно снижалась. При оценке пригодности препаратов прегастральной липазы для производства сыра недостаточно учитывать только липолитическую активность. Считается, что необходимо контролировать термостабильность липолитических препаратов.Температурный оптимум липолитической активности достигает максимума при 35оС. Наибольшей чувствительностью к изменению температуры отличалась липаза телят.
37
Чернявська, Т. О., and Н. О. Ізмайлова. "ЯКІСНИЙ СКЛАД МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 111–16. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.14.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців щодо по-родних особливостей якісного складу молока корів. Встановлено, що кожній породі характерні певні особливості вмісту в молоці жиру, білка та інших складових. Велику увагу науковці приділяють дос-лідженню вмісту в молоці соматичних клітин, які є показником захворювання корів на мастит. Тва-рини різних порід мають різні показники їхнього вмісту, а відповідно і стійкість до цього захворю-вання. Тому постійний моніторинг цих ознак – важливий захід, спрямований на підвищення конку-рентоспроможності молочного скотарства. Саме цим і обумовлені наші дослідження на поголів’ї української червоно-рябої молочної породи, яке утримується в ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НААН». Якісні показники визначали в лабораторії Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на обладнанні фірми Bentley. В результаті проведених досліджень встановлено, що тварини української червоно-рябої молочної породи мають низький вміст жиру та білка в молоці, що залежить від віку корів. Корови-первістки поступалися за вмістом білка, казеїну, сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку повновіковим тваринам. Середній вміст соматичних клітин у молоці відповідав фізіологічній нормі. З віком у тварин збільшується вміст соматичних клітин. Між окремими якісними показниками молока встановлений зв'язок різного напряму та рівня достовірності. Позитивний зв'язок встановлений між вмістом у молоці жиру та білка, жиру та сухої речовини, білка та казеїну, білка та сухого знежиреного молочного залишку. З віком сила зв’язку збільшується. Між кількістю соматичних клітин у молоці та вмістом окремих його компо-нентів встановлений достовірний негативний кореляційний зв'язок. Подальше вдосконалення україн-ської червоно-рябої молочної породи повинно бути спрямоване на покращення якісного складу молока.
38
ГИЛЬМАНОВ, Х. Х., С. В. ТЮЛЬКИН, Р. Р. ВАФИН, and Н. С. ПРЯНИЧНИКОВА. "ASSESSMENT BY ORIGIN OF BULLS OF DIFFERENT GENOTYPES ASSOCIATED WITH DISEASE RESISTANCE AND PRODUCT QUALITY." Molochnoe i miasnoe skotovodstvo, no. 7() (December 9, 2020): 29–32. http://dx.doi.org/10.33943/mms.2020.53.38.007.
Full textAbstract:
Успешное развитие скотоводства с целью получения биологически безопасной молочной продукции высокого качества возможно лишь в условиях эпизоотического благополучия. Повышенная молочная продуктивность коров сопряжена со снижением резистентности к различным заболеваниям, включая лейкоз и мастит. Изучена оценка племенной ценности чистопородных и помесных с голштинской породой быков-производителей, принадлежащих племпредприятию Республики Татарстан, с комплексными генотипами iNOS и LTF по характеру проявления молочной продуктивности у ближайших женских предков. Установлено, что наибольшие показатели по удою и выходу молочного жира женских предков оказались у быков с комплексным генотипом BB/AA генов iNOS/LTF. Согласно результатам исследований рекомендуем в хозяйствах Республики Татарстан с часто встречаемыми случаями заболевания животных лейкозом и маститом целенаправленно использовать в селекционно-племенной работе быков-производителей, несущих в своем генотипе A и B аллели соответствующих генов iNOS и LTF. The successful development of cattle breeding in order to obtain biologically safe high-quality dairy products is possible only in conditions of epizootic well-being. The increased milk performance of cows is associated with the reduction of the resistance to various diseases, including leukemia and mastitis. In this research work we studied purebred breeding bulls and bulls crossbred with Holstein breed (both type of bulls have a complex iNOS and LTF genotypes) belonging to the plempredprime of the Republic of Tatarstan. We made an assessment of their breeding value based on the nature of milk production in the closest female ancestors. It was found that the highest indicators of milk yield and milk fat yield of female ancestors were found in bulls with a complex genotype BB / AA of the iNOS / LTF genes. According to the research results, in breeding work in farms of the Republic of Tatarstan with frequent cases of animal disease with leukemia and mastitis, we recommend purposefully using breeding bulls that carry in their genotype A and B alleles of the corresponding iNOS and LTF genes.
39
ПЕРОВА, Н. А., and А. В. ГОЛОВИН. "INFLUENCE OF HYDROGENATED AND FRACTIONATED FATS ON RUMEN METABOLISM, PRODUCTIVITY AND BIOCHEMICAL STATUS OF BLOOD OF DAIRY COWS." Molochnoe i miasnoe skotovodstvo, no. 1 (March 8, 2022): 37–42. http://dx.doi.org/10.33943/mms.2022.32.45.008.
Full textAbstract:
С целью изучения влияния применения защищенных растительных жиров, приготовленных по различным технологиям (Ultra Feed F — гидрогенизированный жир и Extra Feed F — фракционированный жир), в кормлении высокопродуктивных коров на рубцовое пищеварение, биохимический статус крови, уровень продуктивности и жирнокислотный состав молочного жира был проведен научно-хозяйственный опыт на 3 группах коров голштинизированной черно-пестрой породы по 10 голов в каждой. Установлено, что повышение концентрации обменной энергии в сухом веществе рациона с 10,7 до 11,0 МДж/кг в период с 21 по 120 день лактации за счет скармливания защищенных растительных жиров в дозе 300 г на 1 голову в сутки оказало положительное влияние на тенденцию увеличения концентрации микробиальной массы в рубцовом содержимом коров опытных групп на 5,4—14,4% и концентрации ЛЖК на 5,6—7,4% (Р≥0,05), по сравнению с контролем. Биохимические исследования крови, проведенные на 70-й день лактации, показали, что использование защищенных растительных жиров в кормлении молочных коров в новотельный период оказывает положительное влияние на обмен веществ в их организме, которое проявилось в более интенсивном протекании белкового и углеводного обменов, а также липидного обмена у особей в опытных группах, что выразилось в увеличении концентрации холестерина на 16,1 и 17,9% (Р≤0,05) и снижении отношения НЭЖК к холестерину с 0,055 в контроле до 0,051—0,049 в опытных группах. Использование испытанных защищенных жиров способствовало увеличению удоя молока стандартной (4%) жирности у животных опытных групп на 9,7—11,0% (Р≤0,05), по сравнению с контролем, и повышению массовой доли пальмитиновой кислоты на 2,29 абс.% (Р≤0,05) в молоке коров, которым скармливали фракционированный растительный жир Extra Feed F. In order to study the effect of the use of protected vegetable fats prepared using various technologies (Ultra Feed F — hydrogenated fat and Extra Feed F —fractionated fat), in feeding highly productive cows on rumen digestion, blood biochemical status, productivity level and fatty acid composition of milk fat, we conducted a scientific and economic experience on 3 groups of Holsteinized Black-and-White cows, 10 animals each. It has been established that an increase in the concentration of metabolic energy in the dry matter of the diet from 10.7 to 11.0 MJ/kg in the period from 21 to 120 days of lactation by feeding protected vegetable fats at a dose of 300 g per head per day had a positive effect on the trend increase in the concentration of microbial mass in the rumen content of the cows of the experimental groups by 5.4—14.4% and the concentration of VFAs by 5.6—7.4% (P≥0.05), compared with the control. Biochemical blood tests carried out on the 70th day of lactation showed that the use of protected vegetable fats in the feeding of dairy cows during the new calving period has a positive effect on the metabolism in their body, which manifested itself in a more intensive course of protein and carbohydrate metabolism, as well as lipid metabolism in individuals in the experimental groups, which resulted in an increase in the concentration of cholesterol by 16.1—17.9% (Р≤0.05 in the 2nd case) and a decrease in the ratio of NEFA to cholesterol from 0.055 in the control to 0.051—0.049 in the experimental groups. The use of tested protected fats contributed to an increase in the 4% fat-corrected milk yield in the experimental groups by 9.7—11.0% (P≤0.05), compared with the control, and an increase in the mass fraction of palmitic acid by 2.29 abs.% (P≤0.05) in the milk of cows fed with fractionated vegetable fat Extra Feed F.
40
Arsen'eva, L. Y., and V. N. Melnychenko. "ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ЖИРОВОЇ СИРОВИНИ У ВИРОБНИЦТВІ КОМБІНОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 12, 2016): 3–6. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6801.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проведенню газохроматографічного аналізу жирнокислотного складу різних видів жирів, які використовуються у виробництві кондитерських і хлібобулочних виробів. Визначення фальсифікації жирової сировини в борошняних кондитерських виробах проводили за жирнокислотним складом жиру після випікання. Для цього визначали жирнокислотний склад сировини, яка використовувалась, і його зміни уже в готовому продукті. Дослідження проводили з маслом селянським солодко вершковим з вмістом жиру 73% та маргарином столовим «молочним» жирністю не менше 82%. Особлива увага присвячена визначенню змін жиру, що відбуваються під час термічного оброблення. Крім того, наведено ряд кислот, які вказують на фальсифікацію сировини. На основі аналізу було ідентифіковано олії, які використовувались для приготування жирів, взятих на дослідження – кокосова, арахісова, соєва та соняшникова. Проведено удосконалення методики вилучення жиру з готового продукту. Основний зміст дослідження складає аналіз зміни жирнокислотного складу, що відбуваються після термічного оброблення. Результати дослідження висвітлюють, що кожному виду жиру притаманні свої індивідуальні зміни жирнокислотного складу Ця проблема мало вивчена і вимагає детальнішого дослідження.
41
Pidpala, T. V., and N. P. Shevchuk. "РОЗВЕДЕННЯ ЗА ЛІНІЯМИ В РІЗНІ ЕТАПИ ВИВЕДЕННЯ ТА КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4(39) (December 23, 2019): 37–42. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.5.
Full textAbstract:
У породоутворювальному процесі розведення за лініями має велике значення для створення структури та закріплення цінної спадковості бажаних генотипів тварин, тому доцільно проаналізувати внутрішньолінійний та міжлінійний підбір на різних етапах виведення та консолідації української червоної молочної породи. Для виконання дослідження були використані загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності), лабораторні (визначення якісного складу молока), ретроспективний аналіз (показники за весь період використання тварин), варіаційно-статистичний метод (визначення параметрів ознак). Виведення української червоної молочної породи здійснювалося із залученням генофонду англерської, червоної датської та голштинської порід, а тому використання внутрішньолінійного підбору мало обмежений характер. Крім загальної тенденції, що пояснює прогресивну дію породотворного процесу, визначили окремі варіанти поєднуваності ліній, які відрізнялися за рівнем молочності та жирномолочності. Так, внутрішньолінійний підбір спорідненої групи Цирруса, лінії Ладного сприяв підвищенню вмісту жиру в молоці у корів-первісток у І, ІІ і ІІІ етапах, а ліній Елевейшна, Старбака, Чіфа – рівня надою у ІV і V етапах виведення і консолідації породи. Найефективнішим методом підвищення мінливості селекційних ознак молочної худоби є міжлінійне розведення. У породотворному процесі інтенсивно використовувався міжлінійний підбір, результати якого постійно аналізувалися для виявлення кращих поєднань ліній та їх послідуючого повторення. Встановлено, що в перші три етапи (І-ІІІ) виведення української червоної молочної породи переважав підбір ліній червоної степової (материнська) і споріднених груп англерської (батьківська) порід. Більшість таких кросів характеризувалися середнім надоєм від 3087 кг (Коломбо × Візита) до 4839 кг (Корбітца × Ладного) і підвищеним вмістом жиру в молоці – 4,07 % (Коломбо × Ладного) і 4,41 % (Цирруса × Бриза). Особливістю ІІІ, ІV, V етапів виведення породи було залучення до породотворного процесу продовжувачів ліній голштинської породи. Це сприяло підвищенню надою (5082 кг), але одночасно зумовило зниження вмісту жиру в молоці (3,72 %), зокрема при підборі бугаїв-плідників лінії Вісконсіна до корів спорідненої групи Корбітца. Міжлінійний підбір впливає на продуктивні та відтворювальні ознаки української червоної молочної породи. У результаті використання для підбору споріднених груп англерської породи (І-ІІІ етапи) відбулося підвищення жирномолочності у тварин, а залучення до породотворного процесу ліній голштинської породи сприяло підвищенню молочності (ІV-V етапи).
42
Підпала, Т. В., О. С. Крамаренко, and Є. М. Зайцев. "Продуктивні, відтворювальні та адаптаційні властивості корів голштинської породи різних ліній." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2018): 108–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.01.19.
Full textAbstract:
У статті викладено результати дослідження щодо розвитку селекційних ознак у корів різних ліній голштинської породи. Встановлено, що корови всіх ліній за показниками молочної продуктивності характеризуються високим рівнем їх прояву. Імпортовані корови німецької селекції у процесі адаптації проявили достатньо високий рівень молочності та жирномолочності. Порівняно з ними, нащадки наступної генерації відрізнялися вищими надоями, але поступалися їм за вмістом жиру в молоці, за винятком ліній Старбака і Чіфа. Серед корів голштинської породи української селекції перевагу за молочною продуктивністю виявлено для тварин ліній Старбака, Маршала і Чіфа.
The article presents the results of the research work on the development of breeding features in cows of different lines of Holstein breed. It was established that cows of all lines are characterized by a high level of milk indicators. In the process of adaptation imported cows of German breeding showed a sufficiently high level of milk and fat in milk. Compared to them, the descendants of the next generation were distinguished by higher tastes, but were losing them in the fat content of milk, with the exception of Starbuck's and Chief's lines. Among the cows of Holstein breed of Ukrainian selection, preference for milk yield was found for Starbuck, Marshall and Chifa animals.
43
Чернявська, Тетяна Олексіївна. "ДОСЛІДЖЕННЯ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ БУРОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 175–78. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.30.
Full textAbstract:
Проведений аналіз спеціалізованої літератури з дослідження породних особливостей молочної продуктивності. Вирішенням питання біохімічного складу молока української бурої молочної породи обумовило проведення досліджень на поголів’ї цієї породи, яке утримується в Державному Підприємстві «Дослідне Господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» Сумського району. Визначення вмісту складових молока проводили у випробувальному центрі інституту тваринництва НААН України на обладнанні фірми Bentley. В результаті проведених досліджень встановлено, що як первістки, так і повновікові тварини мали достатній рівень молочної продуктивності з високими якісними показниками молока. За всіма показниками, які регламентовані стандартом породи, вони відповідали цим вимогам. Первістки поступалися повновіковим тваринам як за надоєм, так і за вмістом складових молока. Між окремими показниками існує достовірний кореляційний зв'язок. Встановлено, що із збільшенням віку корів збільшується вміст соматичних клітин в молоці. Між окремими якісними показниками молока виявлений зв'язок різного напрямку та рівня достовірності. Позитивний зв'язок встановлений між вмістом в молоці жиру та білка, жиру та сухої речовини, білка та казеїну, білка та сухого знежиреного молочного залишку. Також встановлено, що у повновікових тварин сила зв’язку збільшується. Встановлений достовірний негативний зв'язок між кількістю соматичних клітин у молоці та вмістом сухого знежиреного молочного залишку і лактози. Подальше вдосконалення української бурої молочної породи повинно бути направлене на підтримання та покращення якісного складу молока.
44
Khmelnychyi, Serhii, Yuliia Martynova, Petro Mykytiuk, Tetiana Kryvchenko, Vitalii Miadelets, and Maryna Naumenko. "ДОВГОЛІТТЯ КОРІВ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ ЗАЛЕЖНО ВІД МЕТОДІВ РОЗВЕДЕННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1(44) (March 29, 2021): 103–9. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.15.
Full textAbstract:
Досліджено тривалість та ефективність довічної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності за голштинською породою та чистопородних голштинів вітчизняної селекції заводського стада. У межах генотипів було сформовано чотири піддослідні групи помісних корів з урахуванням умовної кровності за голштинською породою: I група 3/4-кровні; ІІ група – 7/8; ІІІ – 15/16; ІV – 31/32. Встановлено, що кращими показниками продуктивного довголіття відзначалися чистопородні голштини вітчизняного походження порівняно з помісями, одержаними за поглинального схрещування з бугаями голштинської породи. Найдовшою тривалістю життя (2633 дні) та найбільшою кількістю лактацій за життя (5,2) характеризувалися корови з умовною часткою спадковості голштинів 3/4. При порівнянні чистопородних голштинських корів з помісними тваринами І та ІІ груп високодостовірна різниця на користь помісних корів за тривалістю життя становила відповідно 378 та 289 днів (Р<0,001), а за тривалістю лактацій – на 1,3 та 0,9 штук (Р<0,001). Зростання спадковості голштинської породи не спричинило у помісних тварин відповідного зменшення довічного надою. Від групи чистопородних голштинських корів з часткою крові голштина 96,88% було отримано найвищий довічний надій (30327 кг) з перевищенням груп корів решти генотипів на 1575-4615 кг молока з достовірною різницею у порівняннях з помісними генотипами І-ІІІ груп (Р<0,001). З високою достовірністю чистопородні голштини переважали відповідні помісні групи за довічним виходом молочного жиру, відповідно на 68,1-164,6 кг (Р<0,001). Надій чистопородних голштинських корів на один день життя становив 13,4 кг з перевищенням корів інших груп помісних генотипів на 1,2-3,6 кг з високим ступенем достовірності (Р<0,001). Встановлена додатна кореляція між часткою спадковості голштина та тривалістю життя, кількістю використаних лактацій, довічним надоєм, молочним жиром та надоєм на один день життя. Рівень умовної кровності на вміст жиру в молоці не вплинув. Із нарощуванням спадковості голштинської породи кореляційна залежність ознак довголіття від спадковості голштина істотно зменшувалася.
45
Chernyavska, Tetyana. "ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКІСНОГО СКЛАДУ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ БУРОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (42) (November 30, 2020): 82–86. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.14.
Full textAbstract:
Проаналізовані літературні джерела з вивчення породних особливостей складових молока корів. Досліджені породні особливості вмісту окремих складових молока. Важливим показником, який характеризує якість молока є кількість соматичних клітин в молоці. Доведено, що цей показник є достовірним показником захворювання корів на субклінічний мастит. Це обумовлює, для підвищення конкурентоспроможності молочного скотарства впровадження регулярного моніторингу якісних показників молока. Першочерговим завданням є оцінка тварин вітчизняних порід. Це пояснюється не великою кількістю досліджень. Вирішення цього питання обумовило проведення досліджень на поголів’ї української бурої молочної породи, яке утримується в Державному Підприємстві «Дослідне Господарство агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» Роменського району. Визначення вміст складових молока проводили у випробувальному центрі інституту тваринництва НААН України на обладнанні фірми Bentley. Ми досліджували біохімічний склад молока корів і встановили, що тварини української бурої молочної породи мають достатній вміст жиру та білка в молоці. Встановлена залежність вмісту складових молока від віку тварин. Повновікові тварини переважали за вмістом білка, казеїну, сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку первісток. Середній вміст соматичних клітин в молоці відповідав фізіологічній нормі. Встановлено, що з збільшенням віком у корів збільшується вміст соматичних клітин в молоці. Між окремими якісними показниками молока виявлений зв'язок різного напрямку та рівня достовірності. Позитивний зв'язок встановлений між вмістом в молоці жиру та білка, жиру та сухої речовини, білка та казеїну, білка та сухого знежиреного молочного залишку. також встановлено, що у повновікових тварин сила зв’язку збільшується. Встановлений достовірний негативний кореляційний зв'язок між кількістю соматичних клітин у молоці та вмістом сухого знежиреного молочного залишку і лактози. Подальше вдосконалення української бурої молочної породи повинно бути направлене на підтримання та покращення якісного складу молока.
46
Азимова, Глафира Владимировна, and Юлия Викторовна Исупова. "Влияние технологии кормления на молочную продуктивность коров черно-пестрой породы." Аграрная Россия, no. 11 (November 23, 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-11-25-29.
Full textAbstract:
Максимальная реализация генетического потенциала и повышение продуктивности сельскохозяйственных животных невозможны без организации полноценного сбалансированного кормления. На основании фактической питательности и химического состава кормов рассчитаны рационы и проанализирована технология кормления коров чёрно-пестрой породы на разных молочно-товарных фермах (МТФ) Удмуртии. Наибольший удой за 305 дней лактации составил 6523,8 кг, где коровы-первотелки сгруппированы с учетом фазы лактации и продуктивности, а концентрированные корма раздают в составе полносмешанного рациона (МТФ № 2). На МТФ № 1 и 3 коровы не разделены на отдельные группы с учетом фазы лактации, а концентрированные корма раздают вручную. Продуктивность коров на МТФ № 2 выше по сравнению с продуктивностью на МТФ № 1 на 319,52 кг, с продуктивностью на МТФ № 3 — на 363,04 кг. Разница по удою между МТФ № 1 и 3 достоверна (P ≥ 0,95). Коровы-первотелки МТФ № 2 превосходят своих сверстниц МТФ № 1 по массовой доле жира в молоке на 0,37 %, количеству молочного жира — на 38,1 кг (P ≥ 0,99), молочного белка — на 5,07 кг; МТФ № 3 — соответственно на 0,22 %, 31,0 кг (P ≥ 0,99), 5,52 кг.
47
Головин, А. В. "Feeding of high-productive cows with protected plant fats." Кормопроизводство, no. 7.2021 (November 17, 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.25685/krm.2021.7.2021.008.
Full textAbstract:
С целью изучения эффективности использования сухих защищённых растительных жиров, приготовленных по различным технологиям (Ultra Feed F – гидрогенизированный жир и Extra Feed F – фракционированный жир (Россия)), в кормлении высокопродуктивных молочных коров был проведён научно-хозяйственный опыт в экспериментальном хозяйстве «Клёново-Чегодаево» (Москва). В эксперименте, проведённом на трёх группах коров голштинизированной чёрно-пёстрой породы, с удоем 7000 кг молока за лактацию, по 10 голов в каждой, установлено, что повышение концентрации обменной энергии в сухом веществе рациона кормления коров с 10,7 до 11,0 МДж/кг в период с 21-го по 120-й день лактации, за счёт включения в состав рациона коров опытных групп исследуемых защищённых жиров в количестве 300 г/гол/сутки, способствовало увеличению удоя молока 4% жирности за 100 дней опыта на 9,7 и 11,0% по сравнению с контролем, а продукции молочного жира и белка — соответственно на 9,6–11,0% и 7,4–8,3%, затраты кормов, выраженные в ОЭ, снизились на 4,9–5,2%. При этом сервис-период, который составил 138,2 дней в контрольной группе, в опытных группах сократился соответственно до 121,4 и 126,5 дней. Экономические расчёты показали, что себестоимость 0,1 т молока базисной жирности у коров опытных групп снизилась на 12,1–19,6 руб., или на 0,6–0,9%, по сравнению с контролем, при одновременном получении дополнительной прибыли в обеих опытных группах в размере 2063,6–2588,3 руб. на голову. The experiment was carried out at the Research Farm “Klenovo-Chegodaevo” (Moscow). The aim was to analyze the effectiveness of dry protected plant fats in dairy cow feeding. The fats were prepared using different technologies (Ultra Feed F – hydrogenated fat and Extra Feed F – fractionated fat (Russia). The experiment included three groups of Holstein black-and-white cows producing 7000 kg of milk per lactation. Each group consisted of 10 heads. Feeding cows with 300 g of protected fats daily increased exchange energy concentration in dry matter from 10.7 to 11.0 MJ/kg from the 21st to 120th day of lactation leading to the increase of 4% milk yield by 9.7 and 11.0% as well as milk fat and protein — by 9.6–11.0% and 7.4–8.3%, respectively. Forage consumption expressed as exchange energy dropped by 4.9–5.2%. Service period decreased from 138.2 days to 121.4 and 126.5 days. Economic efficiency of 0.1 t of 4% milk reduced by 12.1–19.6 rubles, or 0.6–0.9%. Both experimental groups provided the additional profit of 2063.6–2588.3 rubles per head.
48
Т. Ф., Лефлер, Нагибина А. А., Сидоренкова И. В., and Строгонова И. Я. "ВЛИЯНИЕ МАТЕРЕЙ НА ФОРМИРОВАНИЕ ПРОДУКТИВНОСТИ ПОТОМКОВ." Bulletin of KSAU, no. 5 (May 21, 2020): 106–11. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-5-106-111.
Full textAbstract:
Цель исследования – изучение влияния генотипа матерей на селекционно-генетические параметры дочерей. Задачи исследования: установить степень влияния материнской наследственности на продуктивность их дочерей; изучить уровень изменчивости основных продуктивных признаков, определить корреляционную зависимость между показателями молочной продуктивности коров красно-пестрой породы. В ходе эксперимента изучались: изменчивость, наследуемость удоя, жира, белка, корреляционная взаимосвязь между данными показателями. Исследование проводилось на базе племенного завода ОАО «Красный Маяк» Красноярского края. Данное хозяйство является предприятием с высокой культурой ведения отрасли животноводства. Поголовье коров красно-пестрой породы насчитывает 1840 голов. Надой молока на корову составляет 6810 кг. Маточное стадо в племзаводе представлено в основном линиями Р. Соверинг 0198998, М. Чифтейн 95679 и С.Т. Рокит 252803. Поэтому были сформированы три группы коров-первотелок красно-пестрой породы по 50 голов разной принадлежности к линии. В первую группу входили дочери быков линии М. Чифтейн, во вторую – Р. Соверинг, в третью – С.Т. Рокит. Установили, что на формирование молочной продуктивности дочерей значительное влияние оказывает продуктивность их матерей. Между удоем матерей и дочерей установлены положительные связи (+0,358; +0,455). Наследуемость величины удоя между матерями и дочерями составила 0,35–0,46. Коэффициент наследуемости массовой доли жира и белка в молоке соответствовал 0,68–0,73 и 0,65–0,75, что свидетельствует о положительном влия-нии генотипа матерей на формирование продуктивных качеств потомства.
49
Лепёхина, Т. В., Ф. Р. Бакай, and О. Ю. Папурина. "The Use of Holstein Breed Breeding Bulls in the Vologda Region." Vestnik APK Verhnevolzh`ia, no. 4(56) (December 30, 2021): 20–26. http://dx.doi.org/10.35694/yarcx.2021.56.4.004.
Full textAbstract:
Представлен результат использования голштинских быков в условиях Вологодской области. Цель данного исследования заключается в анализе показателей молочной продуктивности коров-дочерей разных племенных быков за первую лактацию в условиях одного из племзаводов Вологодской области. Материалом для исследования послужили данные племенного учёта, а также база «СЕЛЕКС», использующаяся в хозяйстве. Установлено, что коровы-дочери чёрно-пёстрой породы характеризуются высоким уровнем молочной продуктивности за первую лактацию с высокими показателями массовой доли жира и белка, что, несомненно, отражает высокий уровень селекционной работы специалистов племзавода. Лучшим племенным быком линии Вис Бэк Айдиал 1013415 является бык Лоскано 107359040, удой за 305 суток первой лактации дочерей составляет 10266 кг молока с массовой долей жира 3,90% и массовой долей белка 3,29%. Анализ потомков быков линии Монтвик Чифтейн 95679 показал, что лучшим племенным быком в пределах данной линии является бык Марадонна-М 466685, удой дочерей которого равен 9864 кг молока с массовой долей жира и белка 3,82 и 3,17% соответственно. Анализ показателей молочной продуктивности потомков быков линии Рефлекшн Соверинг 198998 позволил сделать вывод, что лучшим племенным быком этой линии является бык Лаутастар 106739810, удой дочерей которого составляет 9740 кг молока с массовой долей жира 3,98% и массовой долей белка 3,28%. Таким образом, селекционерам удалось создать в племзаводе стабильное стадо с высокой молочной продуктивностью коров чёрно-пёстрой породы. В результате использования генофонда голштинской породы коровы-первотёлки чёрно-пёстрой породы имеют высокую продуктивность с достаточно высокими показателями массовой доли жира и белка. The result of using Holstein bulls in the conditions of the Vologda region is presented in the article. The purpose of this study is to analyze the indicators of daughters' lactation performance of different breeding bulls for the first lactation in the conditions of one of the stud farms of the Vologda region. The material for the study was the pedigree records data, as well as the base "SELEKS" used on the farm. It has been established that the daughters of the black-and-white breed are characterized by a high level of lactation performance for the first lactation with high rates of weight content of fat and protein, which undoubtedly reflects the high level of selection work of the specialists of the breeding farm. The best breeding bull of the Vis Back Ideal 1013415 line is the Loscano bull 107359040, milk yield for 305 days of the first lactation of daughters is 10266 kg of milk with a weight content of fat 3.90% and a weight content of protein 3.29%. Analysis of the offspring of bulls of the Montvik Chieftain 95679 line showed that the best breeding bull within this line is the Maradonna-M 466685 bull, whose daughters' milk yield is 9864 kg of milk with a fat and protein weight content of 3.82 and 3.17%, respectively. Analysis of the indicators of lactation performance of the offspring of bulls of the Reflection Sovereign 198998 line made it possible to conclude that the best breeding bull of this line is the Lautastar 106739810 bull, whose daughters’ milk yield is 9740 kg with a fat weight content of 3.98% and a protein weight content of 3.28%. Thus, the breeders managed to create a stable herd with high milk productivity of black-and-white cows on the stud farm. As a result of using of the Holstein breed gene pool first-calf heifer cows of the black-and-white breed have high productivity with rather high indicators of the weight content of fat and protein.
50
Борщенко, Валерій Володимирович, Оксана Олександрівна Лавринюк, Наталія Ігорівна Солоненко, Євгеній Леонідович Солоненко, and Сергій Васильович Крисан. "ВПЛИВ ЗБАЛАНСОВАНИХ РАЦІОНІВ ГОДІВЛІ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬКОРІВ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНВЕРСІЇ КОРМУ У МОЛОКО." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.16.
Full textAbstract:
Виробничі дослідження щодо оцінки впливу збалансованих раціонів годівлі на молочну продуктивність корів, обмін речовин та ефективність перетворення кормів у молоко проводилось на поголів’ї української чорно-рябої породи ПСП «Новоселиця» Попільнянського району Житомирської області, у кількості 36 голів. Корови перебували у другому періоді лактації, середньодобове виробництво молока становило 13,9 кг з 4,1% жиру. У ході досліджень були оптимізовані раціон із найменшими витратами, використовуючи програмне забезпечення для балансування раціонів. Раціон був збалансова-ний за обмінною енергією, сирим протеїном, кальцієм та фосфором, відповідно із нормами годівлі для великої рогатої худоби. Збалансованими раціонами годували всіх експериментальних тварин протягом 30 днів, за винятком 15-денного періоду адаптації. Годівля корів збалансованими раціонами та поліпшення забезпечення кальцієм і фосфором позитивно вплинула на збільшення надою молока4% жирності на 0,7 кг/корову (P <0,05). Одночасно зменшилася вартість годівлі на 17,0%. Оптимізація раціонів дозволяє поліпшити обмінні процеси в організмі корів, аналогічні дослідження свідчать, що рівень вмісту в кровіімуноглобулінів та сечової кислоти значно збільшується, тоді як рівень азоту сечовини крові (BUN) знижується (Р<0,01) з 18,2 до 15,0 мг/дл. Також поліпшується конверсія кормів у молоко з 0,8 до 1,0. Дане дослідження свідчить про те, що збалансована годівля корів, після корекції раціонів відповідно до норм годівлі, покращує виробництво молока, поліпшує обмінні процеси в організмі та ефективність перетворення кормів у коріву виробничих умовах. Отже, годівля збалансованим раціоном молочних корів покращує використання поживних речовин, виробництво молока, мікроб-не забезпечення азотом та ефективність перетворення кормів в продукцію.