Journal articles on the topic 'Жанр програми'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Жанр програми.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Жанр програми.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Устименко-Косоріч, Олена Анатоліївна. "Типи баянно-акордеонної школи в системі музичної освіти Сербії." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 265–70. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2627.
Full textAbstract:
Устименко-Косоріч О. А. Типи баянно-акордеонної школи в системі музичної освіти Сербії.
У статті проаналізовано типи сербської баянно-акордеонної школи в контексті жанрової парадигми як складників потужної системи національної музичної освіти, якафункціонує на базі дворівневої програми – виховання компетентного фахівця суспільно-національного призначення (аматора) та потенційного виконавця «Високого мистецтва» засобами «узагальнення через жанр».
2
Коряковцева, Полина Борисовна. "Основные характеристики жанра развлекательных программ на телевидении (на примере южнокорейского телешоу Running Man)." mediaalmanah 108, no. 1 (February 18, 2022): 105–12. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.1.2022.105112.
Full textAbstract:
Автор на примере программы Running Man («Бегущий человек»), выходящей в эфире одной из крупнейших телерадиовещательных сетей Республики Корея SBS, изучает основные характеристики жанра развлекательного телевизионного шоу. Исследование уникальной версии программ этого жанра – первый шаг к детальному рассмотрению особенностей южнокорейского телевидения.
3
Бурмака, М. В. "Контактна телевізійна програма-дискусія як жанр." Наукові записки Інституту журналістики 10 (2003): 59–62.
Find full text
4
Зосімова, О. В., and О. І. Лісна. "МОТИВАЦІЯ НАЗВ БРИТАНСЬКИХ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ПРОГРАМ." Лінгвістичні дослідження, no. 55 (2021): 12–21. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.02.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні типи мотивації назв британських телевізійних програм. З’ясовано, що найпродуктивнішою є сутнісна мотивація, тобто найбільш поширені назви, які прямо чи опосередковано відображають зміст, указують на жанр або формат телепередачі. Досліджувані телевізіоніми також мають посесивну, локативну, темпоральну й асоціативну мотивації. Символічні назви трапляються досить рідко. Незалежно від типу мотивації, у процесі творення телевізіонімів широко використовують найрізноманітніші стилістичні засоби, що мають зробити назву оригінальною, привабливою та легкою для запам’ятовування.
5
Gracheva, Marina. "Программе Жана Монне 30 лет." European Union facts and comments, no. 98 (January 2020): 129–32. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts42019129132.
Full text
6
Кондратенко, Н. В. "Лексичні особливості текстів мовленнєвого жанру "політична програма"." Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія 22, вип. 2 (16) (2017): 85–90.
Find full text
7
Кондратенко, Н. В. "Лексичні особливості текстів мовленнєвого жанру "політична програма"." Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія 22, вип. 2 (16) (2017): 85–90.
Find full text
8
Мазілова, Ю. С. "Одночастинна програмна композиціяяк авторський жанр у творчості Г. Канчелі." Музичне мистецтво і культур 1, no. 33 (2021): 193–203. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-33-1-16.
Full text
9
Paramonov, Aleksey Grigorevich, Ivan Aleksandrovich Bashkatov, and Svetlana Olegovna Alekseeva. "ПЕЙЗАЖНЫЙ ЖАНР В СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ХУДОЖЕСТВЕННО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 9 (September 7, 2018): 122. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-9-122-135.
Full textAbstract:
Введение. Живопись является одной из ведущих специальных дисциплин. Жанр пейзажного изображения служит прекрасной платформой для экспериментов в живописи. В процессе пленэрной работы студентами приобретаются наибольшее количество профессиональных навыков в освоении живописного изображения. Выход на природу, любование ею непременно наполняет живопись сердечной теплотой и обаянием, что переходит и в практику изображения натюрморта, портрета, а также в построение сложной композиции, включая и живопись в условиях учебной аудитории. Преобразования, происходящие в системе художественно-педагогического образования, приводят к сокращению часов, отводимых на пленэрную работу, минимизируя контакт студента с преподавателем. В связи с этим возрастает значение самостоятельной работы студентов.Цель: поднять проблему снижения качества обучения при сокращении контактной работы студентов с преподавателем в процессе пленэрной практики. Наметить пути сохранения эффективности обучения, подчеркнуть значение пейзажного жанра в системе профессионального художественно-педагогического образования.Материалы и методы. Анализ учебно-методической и специальной литературы по проблеме пленэрной живописи, анализ государственных образовательных стандартов, учебных планов и программ, обобщение педагогического опыта обучения пленэрной живописи, сравнительный статистический анализ художественной, учебно-творческой и педагогической деятельности студентов.Результаты исследования, обсуждения. Представленные рекомендации для работы в условиях пленэра позволят более эффективно и рационально организовать эти занятия, более продуманно и осознанно подходить к их выполнению, что стимулирует самостоятельную работу студентов и позволяет добиться более качественного результата в выполнении пленэрных заданий.Заключение. Проблема проведения занятий в условиях пленэра в настоящее время не получила достаточной разработанности и всё ещё нуждается в существенных коррективах в связи с преобразованиями системы образования.
10
Чорна, Кристіна Василівна. "ПРИЙОМИ І МЕТОДИ ВИРОБНИЦТВА ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ПРОГРАМ В ЖАНРІ ІНФОТЕЙМЕНТ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 34 (June 5, 2016): 172–79. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.34.2016.158220.
Full text
11
Немчинский, М. И. "The way of paradoxes. The actual imagery of the Soviet Circus of the 1940-1960s." ТЕАТР. ЖИВОПИСЬ. КИНО. МУЗЫКА, no. 3 (2021): 166–92. http://dx.doi.org/10.35852/2588-0144-2021-3-166-192.
Full textAbstract:
В статье анализируются факты истории отечественного цирка от начала Великой Отечественной войны до 1960-х гг. В ракурсе внимания автора – политическая конъюнктура, накладывающая отпечаток на образное содержание цирковых программ и отдельных номеров: лирико-романтическая тематика номеров 1940-х, призванная отвлечь публику от тягот войны, кампания по борьбе с космополитизмом, начавшаяся в 1947 г. и потребовавшая от отечественного циркового искусства, шедшего по пути интернационализации начиная с 1919 г., полного пересмотра программ, сценических образов артистов, государственная установка на формирование национальных номеров и программ с этническим компонентом. Цирк как синтетическое искусство всегда принимал вызовы времени и стремился ответить на них на манеже по-театральному образно и убедительно. Лишившись основы образного содержания в 1947 г., цирк оказался в положении спортивного аттракциона, в те годы поиски новой образности привели к появлению интернациональных коллективов в партнерстве с артистами стран социалистического блока; претворению новаторских идей – программ на воде, на льду, «медвежьего цирка», полностью составленного из номеров дрессуры; выводу на арену экзотических животных – рысей, яков, зубров, бегемотов и крокодилов. На арене цирка находили отражение главные темы, утверждавшие силу многонационального советского государства – достижения сельского хозяйства, автопрома, космоса и др. Искусство коверных клоунов также претерпело эволюцию: номера обрели самостоятельность, артисты, демонстрируя мастерское владение навыками циркового искусства, превратились в сквозных героев циркового представления, в советском цирке начал утверждаться жанр лирической клоунады.
12
Димовська, Анна. "ДО ПИТАННЯ ПРО ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧУ ПРОПЕДЕВТИКУ ЖАНРУ ПРИТЧІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 54–57. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-12.
Full textAbstract:
Статтю присвячено методичним проблемам вивчення притчі у початковій школі. Окреслено ґенезу жанру, обґрунтовано його актуальність та виховний потенціал. Зосереджено увагу на проблемі термінотворення та формулюваннях визначення жанру притчі в підручниках з літературного читання для 4 класу за новою програмою (2015); проаналізовано запропоновані дефініції в контексті академічної літературознавчої традиції, визначено вектори літературознавчої пропедевтики, закладеної у дефініції притчі В. Науменко, О. Савченко та М. Чумарної. Систематизовано та узагальнено спільні й відмінні ознаки притчі, актуалізовані у поданих визначеннях. Окрему увагу приділено оглядовій характеристиці художніх текстів притч в аналізованих підручниках, осмислено принципи їх відбору та ступінь відповідності авторським визначенням жанру.
13
Лебедева, Елена Геннадиевна. "Интервью в отечественной блогосфере." mediaalmanah 104, no. 3 (June 17, 2021): 73–80. http://dx.doi.org/10.30547/mediaalmanah.3.2021.7380.
Full textAbstract:
В статье на примере авторских программ известных блогеров рассматриваются причины популярности и тенденции развития жанра интервью в отечественной блогосфере. Возникнув как возможность вести личный дневник (блог) в Интернете, блогосфера сегодня превратилась в мощное средство публикации, составляющее конкуренцию традиционным средствам массовой информации и спровоцировавшее бурные изменения в основах традиционной журналистики, в частности в подходах к проведению интервью.
14
Holovko, Andrii Anatoliyovich. "МІСЦЕ МОВИ В СИМВОЛІЧНОМУ ОБМІНІ ЗГІДНО З УЯВЛЕННЯМИ ЖАНА БОДРІЙЯРА." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 1 (July 24, 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.15421/352101.
Full textAbstract:
Розглядаються теоретичні засади вчення Жана Бодрійяра про мову у розрізі його культурологічних і соціально-філософських концепцій. Проведений комплексний аналіз програмних робіт Ж.Бодрійяра, а також здійснена реконструкція його поглядів на місце мови в сучасному суспільстві. Досліджені взаємовідносини складових знаково-референційної системи в умовах симуляції і гіперреальності.
15
Тодоров, Ігор. "Інтегруюча роль освітніх програм Жана Моне у формуванні європейських цінностей спільноти: український контент." Міжнародний науковий вісник, no. 1(21) (May 11, 2020): 139–50. http://dx.doi.org/10.24144/2218-5348.2020.1(21).139-150.
Full text
16
Карп, Марта, and Василина Скорохода. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ ПЕРСОНАЖА ЕРКЮ-ЛЯ ПУАРО ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЛІНГВІСТИКИ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-43.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню лінгвістичних особливостей фігур мовленнє-вого етикету Еркюля Пуаро, його висловів французькою, розглянуто специ-фіку перекладу детективного жанру літератури з використанням засобів комп’ютерної лінгвістики, оскільки питання та проблеми комп’ютерної лінг-вістики та автоматизованого машинного перекладу набувають актуальності через прискорення науково-технологічного прогресу в сучасному світі. Про-грами перекладу розробляються у відповідь на потреби користувачів в шви-дкому адекватному перекладі різної інформації, яка подана в електронному вигляді. В статті висвітлено головні завдання машинного перекладу, його переваги та недоліки, описано особливості застосування JavaScript-бібліотек React та Node.js для створення програмного продукту, а також процес ство-рення програми-перекладача.
17
Perepelytsia, Oleksandr. "Истоки жанра «диптих» в эволюции двухчастной формы." Музичне мистецтво і культура, no. 20 (December 17, 2014): 470–82. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-20-470-482.
Full textAbstract:
Автор рассматривает истоки жанра «диптих» в эволюции двухчастной формы. В статье говорится о том, что двухчастная форма исторически явилась предшественницей сонатной формы, неся в себе контрастное сопоставление образных сфер частей. Критерием разграничения контрастно-составной и сложной двухчастной формы становится степень независимости частей, их способность к самостоятельному существованию. В контрастно-составной форме – сколь бы последовательной и слитной она ни была – на первый план выступает самостоятельность контрастных составных частей, их автономность, достаточная взаимонезависимость. В сложной же форме – сколь бы она не была внутренне контрастна и многосоставна – доминирует единство, цельность, соподчиненность и связь частей. Искусствоведческому анализу подвергаются как музыкальные так и поэтические произведения.Ключевые слова: инструментальный диптих, двухчастная форма, литературный образ, жанровая программа, интертекстуальный и мифопоэтический анализ.
18
Писанко, Марія Леонідівна, and Олена Євгенівна Мартиненко. "MOODLE ЯК ЗАСІБ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ АУДІЮВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 237–52. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2644.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання методики організації дистанційного навчання майбутніх перекладачів заочної форми навчання англомовного аудіювання засобами віртуального навчального середовища Moodle. Виокремлено особливості ТВ-технологій, кейс-технологій, Інтернет-технологій, а також характеристики технологічної платформи щодо створення віртуального навчального середовища Moodle та його структурних компонентів (мотиваційного, програмно-методичного, інформаційно-діяльнісного, комунікаційного, контрольно-оцінювального і технологічного). Описано використання інформаційних, навчально-діяльнісних, комунікативних, контрольних та адміністративних інструментів Moodle, визначено поняття «електронний навчальний курс». Охарактеризовано функції і формат-структуру електронного навчального курсу у віртуальному навчальному середовищі Moodle; подано приклади модулів авторського електронного навчального курсу для навчання аудіювання майбутніх перекладачів заочної форми навчання, зокрема таких інструментів Moodle, як «Веб-сторінка», «Завдання», «Профіль користувача», «Тест», «Налаштування журналу оцінок», «Текстова сторінка»; діяльності «Listening Landscape»; прихованого і відкритого блоків електронного навчального курсу у віртуальному навчальному середовищі Moodle; ресурсу «Зовнішня URL-адреса»; оцінювання діяльностей «Завдання» і «Тест», загальний звіт оцінювання відповідей студентів. Описано складові електронного курсу для навчання аудіювання: жанри аудіотекстів (оголошення, інтерв'ю, новини, лекції), завдання щодо навчання різних видів аудіювання відповідно до жанру, кількість годин для самостійної роботи з аудіювання в межах електронного навчального курсу. Розкрито особливості організації навчання аудіювання майбутніх перекладачів в умовах заочної форми навчання, а саме: стимуляція автономії студентів, мотивація навчання аудіювання, необхідність ознайомлення студентів із технічними можливостями Moodle. Надано рекомендації для викладачів щодо організації та проведення дистанційного навчання аудіювання, які допомагають оптимізувати процес формування в майбутніх перекладачів англомовної компетентності в аудіюванні. Описано форми контролю викладача і самоконтролю майбутніх перекладачів заочної форми щодо процесу навчання аудіювання текстів різних жанрів.
19
Бойцова, М., П. Б. Ломовцев, and О. С. Бойцова. "Розробка асетів для комп’ютерної гри у жанрі RPG." Automation of technological and business processes 14, no. 1 (May 6, 2022): 34–38. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v14i1.2279.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто процес розробки асетів для комп’ютерних ігор за професійним пайплайном, етапи моделювання та текстурування, акцентовано увагу на технологіях OpenGL та PBR. В роботі пропонується оптимальне поєднання технологій та програмних засобів для створення якісного проекту для подальшого використання як унікальних ігрових об’єктів. Особливу увагу приділено питанню оптимізації моделей на етапі роботи з сіткою, розлянуто ряд автоматичних засобів і виконано порівняння в ефективності з ручними методами. З метою прискорення роботи та економії цифрових ресурсів виконується ряд технічних задач : виконання ретопології, розгортки моделей, запечення карт нормалей. Продемонстровано технології високоякісного рендерингу в реальному часі для створення фінальної демонстрації готових асетів.
20
Slyvka, Larysa. "ОСВІТА І ВИХОВАННЯ У ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННІ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ: ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА РЕТРОСПЕКТИВА, СТАНОВЛЕННЯ НА ПОЛЬСЬКИХ ЗЕМЛЯХ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 50–54. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.50-54.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано дидактичні аспекти оптимізації здоров’язбереження дітей та молоді Яна Амоса Коменського, висвітлено здоров’яорієнтований вимір системи «виховання джентльмена» Джона Локка, увиразнено здоров’язбережувальну педагогічну програму Жана-Жака Руссо. Репрезентовано погляди Клода Адріана Гельвеція про роль фізичного виховання у формуванні здоров’я зростаючої особистості. Представлено практичні аспекти здоров’язбереження учнів, реалізовані Йоганном Генріхом Песталоцці. Актуалізовано бачення Йогана Христофа Фридриха Гутса-Мутса щодо здоров’язбережувальної функції фізичного виховання. Анонсовано погляди Джованні Боско і Герберта Спенсера про роль фізкультурного складника у здоров’язбереженні. Представлено гуманістичні концепції освіти і виховання Еллен Кароліни Софії Кей, Вільгельма Августа Лая, Георга Кершенштейнера та Марії Монтессорі.
21
Демченко, Олена. "ПІДВИЩЕННЯ ВИКЛАДАЦЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." Молодий вчений, no. 10 (98) (December 28, 2018): 234–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-49.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанню підвищення якості викладацької майстерності науково-педагогічних працівників ЗВО. Розкрито поліфункціональність діяльності викладачів, яка передбачає проведення наукових досліджень і організацію навчально-методичної роботи. Окреслено шляхи підвищення компетентності науково-педагогічних працівників в умовах формальної, неформальної та інформальної освіти. Важливим напрямом професійного вдосконалення викладачів є участь у міжнародних проєктах, вивчення і впровадження сучасних європейських практик підготовки здобувачів вищої освіти. Презентовано досвід інноваційної діяльності викладачів ВДПУ ім. М. Коцюбинського у рамках реалізації проєкту програми ЄС Еразмус + Жан Моне Модуль «(620252-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-MODULE620252-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO). Відзначено важливість використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу підвищення якості викладання в умовах змішаного навчання.
22
SHEVCHENKO, LYUDMYLA. "ДО ПИТАННЯ ПРО ТВОРЧУ ДИНАСТІЮ ШЕВЧЕНКІВ В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОГО ЦИРКУ." ART-platFORM 4, no. 2 (November 21, 2021): 189–204. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.189-204.
Full textAbstract:
Стаття має на меті актуалізувати питання значення творчих династій в історії українського циркового мистецтва, від етапу його існування у складі радянського цирку, найсильнішого у світі, до сьогоднішнього дня, коли пишеться літопис сучасного вітчизняного цирку. Підкреслюється слабка ступінь дослідженості цього феномену в українському науковому просторі, наводяться провідні джерела інформації, які допомагають висвітлити питання. Дано стислий екскурс в історію становлення українського цирку, головні вектори його роботи, причини надзвичайної популярності та великого попиту в радянський період, загально проаналізовано його «золоту добу», пов’язану з активною гастрольною діяльністю. Виокремлено феномен циркової родини як один з фундаментальних при формуванні характеру, специфіки циркового мистецтва, особливо в жанрі дресури при роботі з хижаками, де на першому місці стоять взаємодовіра та надійність партнерів, які мають роботу, пов’язану з постійним ризиком для життя. Акцентуються основні риси, що є стилеутворюючими при народженні нових атракціонів, унікальних трюків. Підкреслено місце творчості циркового подружжя Шевченків в історії радянського та українського цирку, висвітлюються головні програми, унікальні трюки, що увійшли в історію світового цирку, зроблено акцент на ролі конкретних персоналій у творчих біографіях артистів подружжя Шевченків (Б. Едер). Описано історію виникнення окремих складних трюків центрального атракціону тандему дресирувальників («Дресировані левиці»), шлях від початку роботи з хижаками до всесвітньо відомого номеру, аналогів якому до цього часу немає в жодній країні світу. Окремо акцентовано різні вектори творчого шляху кожного з дресирувальників: акробатику у Л.Ш., роботу В.Ш. у кінематографі (його амплуа як актора режисера, каскадера), співробітництво з легендарними режисерами. Стаття має характер нарису з елементами мемуаристики, побудована на матеріалах спогадів, інтерв’ю, рецензій на відомі циркові атракціони, програми за участі творчого тандему В. та Л. Шевченків
23
Бахтиярова, В., and С. Габидуллина. "ПРОЕКТНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КАК ОСНОВА ПЛАНИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КАРЬЕРЫ СТУДЕНТОВ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ВУЗА." Vestnik Bishkek Humanities University, no. 50 (January 15, 2020): 141–43. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.50.13.
Full textAbstract:
Аннотация. В данной статье обосновывается необходимость и актуальность использования проектной деятельности в образовательном процессе педагогического вуза с целью формирования способности студентов к проектированию собственной профессиональной карьеры. Подчеркивается, что основными результатами использования проектной деятельности является развитие познавательных навыков, умений самостоятельно конструировать свои знания, ориентироваться в информационном пространстве, развитие критического и творческого мышления, умение увидеть, сформулировать и решить проблему, а также смоделировать индивидуальные маршруты своего обучения и воспитания, смоделировать собственный образовательный маршрут и маршрут профессиональной карьеры. Отмечается, что именно эти задачи, согласно федеральному государственному образовательному стандарту высшего образования, должен быть готов решать выпускник, освоивший основную профессиональную образовательную программу. Ключевые слова: карьера, профессиональная карьера, планирование, проектная деятельность. Аннотация. Бул макалада студенттердин өзүлөрүнүн кесиптик мансабын долбоорлоо жөндөмдүүлүгүн калыптандыруу максатында педагогикалык жогорку окуу жайынын билим берүү процессинде долбоордук ишмердикти пайдалануунун зарылдыгы жана актуалдуулугу негизделет. Долбоордук ишмердикти пайдалануунун негизги жыйынтыктары болуп студенттердин таанып билүүчүлүк көндүмдөрүнүн, өз билимин аз алдынча түзүү, маалымат мейкиндигинде багытын табуу жөндөмдүүлүгүнүн өнүгүшү, сынчыл жана чыгармачыл ой жүгүртүүсүнүн өнүгүшү, маселени көрүү, туюндуруу жана чечүү жөндөмдүүлүгү, ошондой эле өзүнүн окуусунун жана тарбиялануусунун жеке маршруттарынын моделин түзүүсү, өзүнүн билим алуу жана кесиптик мансабынын маршруттарын түзүүсү эсептелинери баса көрсөтүлөт. Жогорку билимдин федералдык мамлекеттик билим берүү стандартына ылайык, негизги кесиптик билим берүү программасын аяктаган бүтүрүүчү дал ушул милдеттер ишке ашырууга даяр болушу керек. Түйүндүү сөздөр: мансап, кесиптик мансап, пландоо, долбоордук иш. Annotation. This article substantiates the need and the relevance of using project activities in educational the process of a pedagogical university in order to form ability students to design their own professional crankcase. It is emphasized that the main results of using the design activity is the development of cognitive skills independently construct your knowledge, navigate in information space, the development of critical and creative thinking, the ability to see, formulate and solve a problem, as well as to model individual routes of their training and education, simulate your own educational route and route professional career. It is noted that precisely these tasks, according to federal state educational standard of higher education, a graduate who has mastered the basic professional education program. Key words: career, professional career, planning, project activity.
24
Чорна, Кристіна Василівна. "ВИКОРИСТАННЯ ЖАНРУ ІНФОТЕЙНМЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕНОВИНАХ, ПОШУК НОВИХ ЗАСОБІВ І ПРИЙОМІВ ГРИ ТА РОЗВАГИ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОГРАМАХ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 32 (May 10, 2015): 148–55. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.32.2015.158739.
Full text
25
Макиевский, И., А. Тынаев, and И. Корсакова. "БГУнун шартында дене тарбия боюнча тесттердин жыйынтыктарын баалоочу модулдук-рейтингдин критерийлери." Vestnik Bishkek Humanities University, no. 48 (July 1, 2019): 59–62. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.48.12.
Full textAbstract:
Аннотация: ЖОЖдо практикалык окуу, ден соолукту массалык - чыңдоо, дене тарбиялык жана спорттук иш-чаралар окуу жайдын дене тарбия программасынан сырткары студенттердин дене тарбия жана спорт менен активдүү машыгуусун камтыйт. Студенттердин билимин, жөндөмүн жана тажрыйбасын өздөштүрүүгө жаш курактык, жыныстык, дене тарбиялык жана ден соолугун эске алып, окуу жыл боюнча дифференцияланган баалоо накта талаптар менен ченемдерди камтыйт. Бул маселелерди ишке ашыруу үчүн БГУнун дене тарбия боюнча методикалык-окуу комплекстери иштеп чыгууда, алардын критерийлери дене тарбияда модулдук-рейтингди баалоо натыйжалары болуп эсептелинет. Бул макалада студенттердин дене тарбия сабагы боюнча программалык материалдарды өздөштүрүү даражасын көрсөтүүдөгү критерийлерин аныктоого аракет жасалды. Түйүндүү сөздөр: Дене тарбия сабактары, дене тарбия боюнча тест, билимди, жөндөмдү жана тарбияны баалоо, Силлабустар жана дене тарбия боюнча методикалык-окуу комплекстери, жетишкендиги боюнча баа, студенттердин негизги жана атайын медициналык топ дене тарбиясын баалоо стандарттары. Аннотация: Практическое проведение учебной, оздоровительное-массовой физкультурной и спортивной работы в ВУЗе вовлекают в активные занятия физкультурой и спортом всех студентов в пределах требований вузовской программы физического воспитания. Овладение студентами знаниями, навыками и умениями включают четко разграниченные требования и нормы для дифференцированной оценки по годам обучения с учетом половых, возрастных особенностей, их физической подготовленности и состояния здоровья. Для осуществления этих задач кафедрой физвоспитания БГУ разрабатывается учебная документация Силлабусы, учебно-методические комплексы по физическому воспитанию критериями которых являются тестовые результаты модульно-рейтинговых оценок по физическому воспитанию. В данной статье предпринята попытка определения критериев отражения степени усвоения студентами программного материала по предмету “Физическое воспитание”. Ключевые слова: Учебное занятие по физическому воспитанию, тесты по физической подготовке, оценка знаний,навыков и умений, Силлабусы и УМК по физическому воспитанию, зачет, оценка успеваемости, нормы оценки физической подготовленности студентов основной и специально-медицинской групп. Annotation: Practical carrying out educational, improving-mass sports and sports work in HEI is involved in active exercises and sport of all students within requirements of the high school program of physical training. Mastering students knowledge, skills and abilities is included by accurately differentiated requirements and norms for the differentiated assessment by years of training taking into account sexual, age features, their physical fitness and the state of health. Educational documentation Syllabuses, educational and methodical complexes on physical training by criteria of which is developed for implementation of these tasks by department of a physical education of BHU test results of modular and rating estimates on physical training are. In this article an attempt of determination of criteria of a strazheniye of extent of digestion of program material by students in the subject "Physical training" is made. Key words: Educational lesson in physical training, physical training tests, as- sessment of knowledge, skills and abilities, Syllabuses and UMK in physical training, offset, gain score, norms of assessment of physical fitness of students of the main and special-medical groups.
26
Лісіна, Світлана. "ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ ОУН: ОФІЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛІСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ." Problems of humanities. History, no. 8/50 (December 28, 2021): 170–84. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.240961.
Full textAbstract:
Анотація. Мета дослідження – показати цінність правової документальної бази ОУН для створення національних збройних сил, за відновлення української державності. Методологія дослідження опирається на принцип історизму та порівняльний аналіз основних правових документів Організації Українських Націоналістів. Наукова новизна полягає у здійсненні однієї із перших спроб порівняльного аналізу конкретних правових документів ОУН (програма організації, заява, відозва, комунікат, меморандум, рішення, інструкції та інші). Висновки. На основі фондів: Державного архіву Львівської області (ДАЛО), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОУ), Центрального державного архіву громадських об՚єднань України (ЦДАГОУ), Центрального державного історичного архіву України, м. Львів (ЦДІАЛУ), націоналістичних газет та праць істориків О. Кентія, І. Гавриліва, Ю. Киричука, П. Мірчука, М. Посівнича щодо діяльності ОУН в 1929–1939 рр., висвітлено особливості і значення правових документів у формуванні Організації та її боротьбі. Програма ОУН як правовий документ висвітлює силове розв՚язання українського питання в умовах окупації. Означення устрою Великого Збору ОУН твердять, що Український націоналізм є духовним і політичним рухом. Маніфестом можемо вважати звернення Конгресу Українських Націоналістів 1929 р. до українців про утворення ОУН. Через «Заяву УВО до всього культурного світу» організація охарактеризувала політику Польщі щодо українців. Інструкції у сфері організаційної діяльності ОУН стосувалися передовсім розвідки та служб ОУН і друкувалися в газеті «Сурма». Рішення Празької конференції мали забезпечити підготовку кадрів для майбутнього військового конфлікту. Як видно із правових офіційних документів, Організація створювалася як організація військовиків з метою боротьби за визволення свого народу. Жанри документів також підтверджують глобальність ОУН і її можливість роботи на державному рівні.
27
Назарматова, Г. А. "СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ ВУЗА В ПРОЦЕССЕ ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ." Vestnik Bishkek Humanities University, Issue 52-53 (October 21, 2020): 23–26. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2021.52.6.
Full textAbstract:
Аннотация: В статье рассматривается роль коммуникативной компетентности в профессиональной деятельности преподавателей вуза и приводятся определения различных авторов. Определяется значимость системы повышения квалификации как способ совершенствования коммуникативной ком- петентности преподавателей вузов. Приводятся составляющие структурные компоненты коммуникативной компетентности и даются их характеристики. Описываются цели, задачи и структура программы курса по совершенствованию коммуникативной компетентности преподавателей в рамках повышения квалификации. Отмечается динамика роста коммуникативной компетентности преподавателей вуза, после прохождения обучения на курсе повышения квалификации по совершенствованию коммуникативной компетентности преподавателей вуза. Приводится описание компетенций, которыми овладеют слушатели, в результате обучения. Аннотация: Макалада ЖОЖдун окутуучуларынын кесиптик ишиндеги коммуникативдик компетенттүүлүктүн ролу жана ар кандай авторлордун аныктамалары берилген. Үзгүлтүксүз билим берүү тутумунун мааниси ЖОЖдун окутуучуларынын коммуникативдик компетенттүүлүгүн өркүндөтүүнүн жолу катары аныкталат. Коммуникативдик компетенциянын түзүүчү компонент- тери жана алардын мүнөздөмөлөрү келтирилген. Үзгүлтүксүз билим берүүнүн алкагында мугалимдердин коммуникативдик компетенттүүлүгүн өркүндөтүү курсунун программасынын максаттары, милдеттери жана түзүмү сүрөттөлгөн. ЖОЖдун окутуучуларынын коммуникативдик компетенттүүлүгүн жогорулатуу боюнча квалификацияны жогорулатуу курсунан өткөндөн кийин окутуучуларынын коммуникативдик компетенттүүлүгүнүн өсүү динамикасы белгиленди. Окуу- нун натыйжасында курстун катышуучуларынын өздөштүрө турган компетенциялардын сүрөттөлүшү келтирилген. Abstract: The article examines the role of communicative competence in the professional development of a university teacher and provides definitions of various authors. The significance of the continuing education system is determined as a way to improve the communicative competence of university teachers. The constituent structural components of communicative competence are given and their characteristics. There are described goals, objectives and structure of the program of the course to improve the communicative competence of teachers in the framework of continuing education. There is noted dynamics of the growth of the communicative competence of university teachers after passing training in a refresher course to improve the communicative competence of university teachers. There is given a description of the competencies, for which as a result of training course listener will master.
28
Гаврілова, Людмила, Олена Бескорса, and Олена Ішутіна. "ЦИФРОВІ ФОРМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ОСВІТІ: ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ ЕРАЗМУС+ЖАН МОНЕ МОДУЛЬ." Physical and Mathematical Education 29, no. 3 (June 23, 2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-007.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. У статті представлено деякі аспекти впровадження навчального курсу «Міжкультурні комунікаційні студії», розробленого за проектом Erasmus + Jean Monnet Module «Україна – ЄС: міжкультурна комунікація в освіті»/«Ukraine – EU: Intercultural Communication in Education» для здобувачів магістерського рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Доведено, що включення до названого курсу окремої теми «Цифрова комунікація в освіті», поданої у формі дистанційного курсу, є актуальним в умовах стрімкої інформатизації та глобалізаційних процесів у суспільстві та освіті, а також майже тотального дистанційного навчання, спричиненого світовою пандемією COVID-19. Тому основною метою статті є висвітлення структури і змісту дистанційного курсу, огляд основних форм цифрової комунікації, реалізованої в умовах дистанційного навчального середовища. Матеріали і методи. Метод, на основі якого відбувалось проєктування дистанційного курсу, це так звана теорія п’яти етапів В. Кухаренка, В.Бикова та ін., що вміщує аналіз, проєктування, розвиток, виконання та оцінку. На сьогодні описаний у статті курс після проходження всіх етапів, перебуває у стані вдосконалення та оновлення матеріалів, зокрема онлайн сервісів для реалізації цифрової комунікації. Результати. Серед результатів дослідження: визначення місця дистанційного курсу «Цифрова комунікація в освіті» в структурі навчального курсу «Міжкультурні комунікаційні студії» в проєкті програми Еразмус+ напряму Жан Моне «Україна – ЄС: міжкультурна комунікація в освіті»; висвітлення структури та тематики курсу, основних компетентностей та результатів навчання, що мають бути сформованими за результатами вивчення курсу; опис змісту теоретичної частини, практичних занять, форм самостійної роботи здобувачів освіти. Виокремлено основні форми цифрової комунікації, серед яких: універсальні форми, форми наукової комунікації, навчальної цифрової та комунікації з використанням засобів мультимедіа. Висновки. У висновках відзначено оцінку результатів навчання, надану студентами та сформульовано перспективи подальшого дослідження.
29
Елебесова, С. "ОПЫТ И ПЕРСПЕКТИВЫ СОТРУДНИЧЕСТВА БИШКЕКСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА С ВУЗАМИ СНГ И ШОС." Vestnik Bishkek Humanities University, no. 50 (January 15, 2020): 14–17. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.50.21.
Full textAbstract:
Аннотация: В статье рассматриваются вопросы состояния международного сотрудничества БГУ с вузами СНГ и ШОС в рамках инновационного проекта сетевого университета ШОС, определяются направления и перспективы сотрудничества. Отмечается, что модернизация учебного процесса требует поиска новых форм взаимодействия университетов. Подчеркивается, что одной из наиболее актуальных форм является сетевая организация сотрудничества. В университетах, объединенных в сетевые сообщества, наблюдается активизация их совместной деятельности, появляются новые возможности для доступа к новым ресурсам: идеям, информации, программам, методикам и технологиям обучения. А также в статье показаны возможности повышения академической мобильно- сти студентов и преподавателей в рамках УШОС. Рассматриваются и иные формы организации взаимодействия вузов. Ключевые слова: университет, ШОС, СНГ, международное сотрудничество, магистратура, вуз- партнер, вуз-координатор, регионоведение, педагогика, сетевой университет, академическая мобильность. Аннотация: Макалада БМУнун ШКУнун тармактык университеттин инновациялык долбоорунун алкагындагы КМШ жана ШКУнун ЖОЖдору менен эл аралык кызматташуусунун абалы талдоого алынат, кызматташтыктын багыты жана келечеги аныкталат. Окуу процессин модернизациялоо университеттердин карым-катышынын жаӊы формасын издөөнү талап кылат. Мындай актуалдуу формалардын бири – кызматтыштыктын тармактык уюму болуп саналат. Тармакка кирген университеттерде бирдиктүү ишмердүүлүктүн жанданып, жаңы ресурстарга: идея, маалымат, программа, методика жана окутуу технологияларына жетүү үчүн жаңы мүмкүнчүлүктөр пайда болуп жатат. Ошондой эле макалада ШКУ алкагында студенттердин жана мугалимдердин академиялык мобилдүүлүгүн жогорулатуу мүмкүнчүлүгү көрсөтүлүп, жогорку окуу жайлардын өз ара кызматташтыгын уюштуруунун башка түрлөрү да каралат. Түйүндүү сөздөр: университет, КМШ, ШКУ, эл аралык кызматташуу, магистратура, ЖОЖ-партнер, ЖОЖ-координатор, чөлкөмтаануу, педагогика, тармактык университет, академиялык мобилдүүлүк. Annotation: The article discusses the state of international cooperation of BSU with universities of the CIS and the SCO as part of an innovative project of the SCO network university, identifies areas and prospects for cooperation. It is noted that the modernization of the educational process requires the search for new forms of university interaction. It is emphasized that one of the most relevant forms is the network organization of cooperation. At universities which are united in network communities, joint activities are intensifying and new opportunities for access to new resources appear. Such as ideas, information, programs, teaching methods and technologies. Also the article shows the possibilities of increasing the academic mobility of students and teachers in the framework of the SCO. Other forms of organization of interaction between universities are also considered. Key words: university, SCO, CIS, international cooperation, master's program, partner university, coordinating university, regional studies, pedagogy, network university, academic mobility.
30
Pean, Sun. "Принцип сонатности как музыкально-исполнительский феномен в фортепианном творчестве Л. Бетховена." Музичне мистецтво і культура 23 (November 30, 2016): 334–44. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-23-334-344.
Full textAbstract:
Цель работы – раскрыть содержание и значение принципа сонатности как музыкально-исполнительского явления в фортепианном творчестве Л. Бетховена. Методология исследования предполагает единство текстологического и аналитического музыковедческого подходов, усиление интерпретативного исполнительского ракурса изучения жанровой формы в музыке. Научная новизна определяется превалированием исполнительского подхода и выделением на его основе категории сонатности как специфического принципа фортепианного (пианистического) мышления. Впервые предлагается сопоставление явлений композиторской и исполнительской игровой полистилистики, разрабатывается понятие исполнительской сонатной семантики. Выводы. Фортепианные сонаты Л. Бетховена знаменуют вершинное положение в развитии принципа сонатности и выражении игровой логики сонатной композиции. Они аккумулируют те исполнительские приемы и средства выразительности, которые специфичны именно для сонатного способа фактурного изложения и временного становления, определяют весь основной круг специфического музыкально-тематического содержания фортепианной сонаты как жанровой формы, значение сонатного типа мышления в фортепианной музыке и фортепианном исполнительстве. Ключевые слова: фортепианная соната, принцип сонатности, игровая логика сонаты, сонатное мышление, музыкально-тематическое содержания, фортепианное мышление, семантическая программа сонатного жанра, сонаты Л. Бетховена.
31
Romanenkova, Julia. "СОВРЕМЕННОЕ ЦИРКОВОЕ ИСКУССТВО КАК ПОЛЕ ДЛЯ БОРЬБЫ СО СТЕРЕОТИПАМИ." ART-platFORM 1, no. 1 (May 14, 2020): 69. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.69-93.
Full textAbstract:
Целью статьи является актуализация проблемы позиционирования артиста цирка в современном культурном пространстве. Акцентируется цирковая отрасль как инструмент для популяризации достижений страны в сфере культуры и искусства, укрепляющий положительное восприятие государства на международной арене, влияющий на формирование и укрепление конкурентоспособного имиджа страны. Цирк рассматривается не только как феномен, представляющий собой синтез искусства, спорта, зрелищных форм, но и как самоценный многокомпонентный культурный феномен, способный презентовать страну за ее пределами на высоком профессиональном уровне, выступая одновременно носителем традиций прошлого и глашатаем новшеств. Цирк сегодня – еще и бизнес. Талант артиста, номер, трюк, программа – все представляет собой товар, на который есть немалый спрос в мире. Однако востребованность артистов цирка постсоветского пространства за пределами своих стран имеет две стороны медали. Аверс медали – это мировое признание профессионалов высочайшего уровня, выполняющих уникальные с точки зрения режиссуры и технического исполнения трюки, а реверс – их невостребованность на Родине.
Акцентируется необходимость нового взгляда на проблему «артист-зритель» в контексте цирковой сферы как поля для борьбы со стереотипами. Категории «клоун», «шут» как шаблоны, терминологизирующие циркового артиста для обывателя и нивелирующие в его сознании тяжелый труд профессионала, закрепились за представителями «искусства манежа», независимо от жанра, очень давно. Современный цирк позволяет ставить вопрос о возможности борьбы с мировоззренческими стереотипами в силу формирования новой парадигмы циркового искусства. Популяризация цирковой области, понимание реальной ценности и уникальности цирка, актуализация цирка как средства презентации, инструмента имиджеформирования страны на мировой культурной арене, развитие профильного высшего образования в цирковой отрасли – все это в комплексе могло бы предотвратить отток талантливых молодых артистов цирка за пределы страны. Это можно назвать среди основных задач современного культурного пространства. Решение тех же задач способствовало бы и разрушению многих устоявшихся стереотипов, существующих в цирковом мире. Борьба со стереотипами – это и создание нового цирка, более склонного к синтезу искусств, а не только синтезу жанров в одном цирковом номере или программе, к стиранию границ. Но для успеха на этом поприще цирк должен выйти из зоны НЕвнимания государства и получить надежду на поддержку, будучи одним из тех инструментов, которые способствуют созданию должного имиджа для большинства стран постсоветского пространства.
Ключевые слова: цирковое искусство, артист, цирковой номер, индустрия развлечений, спорт, зритель, «Raw-цирк», мировоззренческий стереотип.
32
Малинкин, А. Н. "“Criticism of bourgeois sociology” in Soviet Russia of the 1920s: the Birth of a Genre." Диалог со временем, no. 77(77) (November 29, 2021): 166–82. http://dx.doi.org/10.21267/aquilo.2021.77.77.011.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются условия и идейные предпосылки зарождения особого жанра в марксистской социологии – «критики буржуазной социологии». Лидер боль-шевистской партии и основатель советского государства, В.И. Ленин, придал этой критике государственно-политическое значение, выдвинул её программу и задал образец. На конкретных примерах он показал, что «принцип партийности» в философии применим в качестве универсальной методологии подозрения и разоблачения идейных противников. Выявляются причины и анализируются последствия подмены доктринальной критики идеологическим разоблачением. Рассматриваются позитивные социокультурные функции доктринальной критики по существу. The article discusses the real historical conditions and ideological prerequisites for the emergence of a special genre in Marxist sociology – «criticism of bourgeois sociology». The leader of the Bolshevik party and the founder of the Soviet state, V.I. Lenin, gave this criticism state-political significance, put forward its program, outlined its focus and set a pattern. Using concrete examples, he showed that the «principle of party affiliation» in philosophy is applicable as a universal methodology for suspecting and exposing ideological opponents. The causes are identified and the consequences of substituting doctrinal criticism with ideological unmasking initiated by V.I. Lenin are analyzed. The positive sociocultural functions of doctrinal criticism in essence are considered.
33
Boiar, Andrii. "ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ НА ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОНКУРЕНТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 345–58. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-345-358.
Full textAbstract:
Інтеграція до Європейського Союзу є одним з визначальних пріоритетів зовнішньої політики України з перших років її існування. Тому євроінтеграційний поступ у різних сферах життя суспільства є доволі цікавим і актуальним об’єктом дослідження та наукового обґрунтування. Сфера регулювання конкуренції не є винятком у цьому відношенні. У статті досліджено базові риси системи конкурентного регулювання ЄС. Здійснено історико-ретроспективний аналіз еволюції національної системи конкурентного регулювання України в контексті впливу євроінтеграційного чинника. Встановлено, що хоча її формування з самого початку відбувалося відповідно до принципів та норм ЄС, до часу набуття чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС (01.09.2017) існували деякі розбіжності між двома системами, що, однак, було виправлено у перші три роки імплементації цієї Угоди українською стороною. Зокрема було суттєво реформовано систему надання державної допомоги в Україні (створено реєстр схем державної допомоги, приведено їх у відповідність до визначених Угодою критеріїв), були збільшені порогові вартісні показники, при досягненні яких необхідно отримувати дозвіл на злиття підприємств, було змінено систему визначення штрафів за порушення конкурентного законодавства, зазнали змін правові та організаційні засади діяльності Антимонопольного комітету України. Саме останній є головним відповідальним органом за виконання конкурентних норм Угоди про асоціацію. Встановлено, що нормативно сфера регулювання конкуренції в Україні є однією з найбільш гармонізованих до стандартів ЄС сьогодні, однак практичне дотримання прийнятих європейських конкурентних норм залишається актуальним для нашої держави питанням.
Статтю підготовлено в межах проєкту «Студії ЄС у ВНУ імені Лесі Українки» програми Європейського Союзу ERASMUS+ напряму Кафедра Жана Моне (№ 611478-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-CHAIR).
34
Мурзахмедова, Гульнара. "ИНТЕГРАЦИЯ УНИВЕРСИТЕТОВ В МИРОВОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ." Vestnik Bishkek Humanities University, no. 50 (January 15, 2020): 3–5. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.50.33.
Full textAbstract:
Аннотация: В статье автор акцентирует внимание на возрастающую роль университетов в развитии интеграционных процессов в мировом образовании. Автор подчеркивает мысль о том, что международное сотрудничество в деятельности любого университета приобретает сегодня, в век глобализации, все большую значимость. Это обусловлено мировыми процессами глобализации, которые охватывают такие важные сферы жизни общества, как наука, образование и культура. На примере Бишкекского государственного университета им. К.Карасаева БГУ показан опыт успешного сотрудничества с ведущими университетами мира, а также роль и вклад БГУ в развитие и расширение интеграционных процессов в сфере образования и науки нашей республики. Сегодня Бишкекский государственный университет - современное многопрофильное, имеющее богатый опыт в международном сотрудничестве, высшее учебное заведение. Университету удалось добиться заметных успехов в области образования и науки, благодаря которым он занимает сейчас высокие места в рейтингах среди ведущих университетов Кыргызской Республики. Ключевые слова: международное сотрудничество, партнерство, глобализация, лицензия, аккредитация, образовательный центр, рейтинг, стажировка, партнерство, образовательная программа. Аннотация: Макалада автор дүйнөлүк билим берүүдө интеграциялык процесстерди өнүктүрүүдө университеттердин өсүп бара жаткан ролуна көңүл бурат. Автор ар бир университеттин ишмердүүлүгүндө эл аралык кызматташтык бүгүн, ааламдашуу кылымында чоң мааниге ээ болот деген ойду баса белгилейт. Бул глобалдаштыруунун дүйнөлүк процесстери менен шартталган, алар илим, билим берүү жана маданият сыяктуу коомдун жашоосунун маанилүү чөйрөлөрүн камтыйт. К.Карасаева атындагы Бишкектеги мамлекеттик университеттин мисалында дүйнөнүн алдыңкы университеттери менен ийгиликтүү кызматташуу тажрыйбасы, ошондой эле БМУнун билим берүү жана илим тармагындагы интеграциялык процесстерди өнүктүрүүгө жана кеңейтүүгө кошкон салымы көрсөтүлгөн. Бүгүнкү күндө Бишкек мамлекеттик университети - эл аралык кызматташта бай тажрыйбага ээ, заманбап көп багыттуу, жогорку окуу жайы. Университет билим берүү жана илим тармагында көзгө көрүнөөрлүк ийгиликтерге жетишкен, анын аркасында ал Кыргыз Республикасынын алдыңкы университеттеринин рейтингдеринде бүгүнкү күндө жогорку орунду ээлеп турат. Түйүндүү сөздөр: эл аралык кызматташтык, өнөктөштүк, ааламдашуу, лицензия, аккредитациялоо, билим берүү борбору, рейтинг, такшалма, өнөктөштүк, билим берүү программасы. Abstract: the author focuses on the increasing role of universities in the development of integration processes in world education in the article. The author emphasizes the idea that international cooperation in the activities of any University is becoming increasingly important today, in the age of globalization. This is due to the global processes of globalization, which cover such important areas of society as science, education and culture. On the example of Bishkek State University named after K. Karasaev shows the experience of successful cooperation with leading universities of the world, as well as the role and contribution of BSU in the development and expansion of integration processes in the field of education and science of our Republic. Today Bishkek State University is a modern multi-disciplinary higher education institution with a rich experience in international cooperation. The University has achieved significant success in the field of education and science, thanks to which it now occupies high places in the rankings among the leading universities of the Kyrgyz Republic. Keywords: international cooperation, partnership, globalization, license, accreditation, educational center, rating, internship, partnership, educational program.
35
Карынбаева, Миргүл. "ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГОТОВНОСТЬ БУДУЩЕГО ПЕДАГОГА НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ ОБУЧЕНИЮ МАТЕМАТИКЕ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ." Vestnik Bishkek Humanities University, no. 50 (January 15, 2020): 119–21. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.50.26.
Full textAbstract:
Аннотация. Тема статьи особенно актуально в контексте совершенствовании использования новых информационных технологий в процессе образования начальной школы, которые создают индивидуальные условия для потребления информации учащимся, обеспечивает свободу поиска, свободу выбора документальных ресурсов без информационного посредника. В статье рассматривается курс методики преподавания математики в начальной школе, в программе профессионального высшего образования, с использованием информационных и инновационных технологий. Анализируются методы организации учебной деятельности на уроках математики в начальной школе. Описывается роль педагога начальных классов в образовательной системе. Ключевые слова: математика, методика, начальная школа, практика, педагог, специалист, знания, умения, навыки, способность, информация, информационная технология, информационные ресурсы. Аннотация. Бул макаланын темасы айтып тургандай эле, жаңы маалыматтык технологияларды башталгыч мектептин окуу процессинде колдонуу, билим алуучулардын баарына ыңгайлуу шарттарды түзүп берүүдө өзгөчө актуалдуу болуп саналат. Макалада кесиптик жогорку билим берүү программасындагы, башталгыч класстарда математиканы маалыматтык жана инновациялык технологияларды колдонуу менен окутуунун жолдору каралат. Ошондой эле математика сабагын уюштуруунун усулдук ыкмалары талкууланат. Билим берүү тармагында башталгыч класстардын мугалимдеринин ролу сүрөттөлөт. Түйүндүү сөздөр: математика, методика, башталгыч мектеп, практика, мугалим, башталгыч класс, билим алуу, тандоо, изилдөө, маалымат алуу, информация, маалыматтык жана инновациялык технология. Summary. The topic of the article is particularly relevant in the context of improving the use of new information technologies in the educational process of the elementary school that create individual conditions for the consumption of information by students, provide freedom of search, freedom of choice of documentary resources without an information intermediary. The article discusses the course of teaching mathematics in primary school, in the program of professional higher education, using information and innovative technologies.Analyzed methods of organizing educational activities in mathematics lessons in elementary school.The role of the primary school teacher in the educational system is described. Keywords: mathematics, methods, elementary school, practice, teacher, specialist, knowledge, skills, abilities, ability, information, information technology, information re- sources.
36
IVLIEVA, ELENA V. "DOCUMENTARY TELEVISION PLOTS OF THE GENRE OF THE “INFOTAINMENT” PROGRAM “UTRO ROSSII” (MORNING OF RUSSIA), TELEVISION CHANNEL “RUSSIA 1”: DRAMATURGICAL ASPECT OF RESEARCH." Art and Science of Television, no. 14.1 (2018): 159–82. http://dx.doi.org/10.30628/1994-9529-2018-14.1-159-182.
Full text
37
ТРУБА, Г. М. "ОСВІТЯНСЬКИЙ ДИСКУРС: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 15, 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.13.
Full textAbstract:
Актуальність теми, а саме розмежування наукового (освітнього) і освітянського дискурсу, полягає у популяризації освітніх програм і освіти, що спричинило випрацювання нових освітянських традицій. Мета статті – окреслити межі нового дискурсу – освітянського. Об’єкт дослідження – різні рівні функціонування української мови, а предмет – чітке окреслення теоретичних і практичних засад синтезу класичних підходів в освітянському дискурсі з сучасними розробками в ділянці нейролінгвістики, сугестології, нейролінгвістичного програмування і сучасних технічних засобів (телефон, комп’ютер) і мережі «Інтернет» у процесі навчання. На відміну від наукового дискурсу в межах лінгвоперсонологічної спрямованості нашого дослідження, визначаємо як особливий тип інституційного спілкування соціокультурний та когнітивно-комунікативний феномен, у центрі якого перебуває дискурсивна діяльність представників наукової громадськості, що забезпечує втілення їхніх інтенцій і досягнення перлокутивного ефекту з метою передачі фахових знань та для інтелектуального й емоційного впливу на адресанта / адресантів. Виокремлено такі ознаки освітянського дискурсу в зіставленні з науковим, як статусно некваліфіковані учасники (у науковому дискурсі – статусно кваліфіковані учасники), нелокалізований хронотоп (у науковому дискурсі – чітко локалізований хронотоп), визначена в межах певного соціального інституту мета (спільне з науковим дискурсом), ритуально зафіксовані цінності (ці цінності відчутно різняться із науковим дискурсом), інтенційно закріплені стратегії (ці стратегії питомо різняться із класичним науковим дискурсом і продиктовані форматом нових платформ освіти), необмежена номенклатура жанрів (під впливом сучасних освітніх платформ формуються нові жанри чи форматуються старі), зумовлений арсенал прецедентних феноменів (цей арсенал відчутно різниться із класичними).
38
ТРУБА, Ганна. "РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ ОСВІТНЬОГО Й ОСВІТЯНСЬКОГО ДИСКУРСУ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 231–36. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.31.
Full textAbstract:
Актуальність розмежування наукового (освітнього) й освітянського дискурсів пов’язана з вагомістю в суспільстві освіти й освітніх програм, із зародженням нових освітянських традицій. Мета статті – окреслити межі освітянського дискурсу. Об’єкт дослідження – різні рівні функціонування української мови; предмет – чітке окреслення теоретичних і практичних засад синтезу в освітянському дискурсі класичних підходів і сучасних напрацювань у ділянці нейролінгвістики, сугестології, нейролінгвістичного програмування, також результатів використання сучасних технічних засобів (телефон, комп’ютер), мережі Інтернет у процесі навчання. На відміну від наукового дискурсу, у межах лінгвоперсонологічної спрямованості нашого дослідження визначаємо освітянський дискурс як особливий тип інституційного спілкування, соціокультурний та когнітивно-комунікативний феномен, у центрі якого перебуває дискурсивна діяльність представників наукової громадськості, спрямована на втілення їхніх інтенцій стосовно передачі фахових знань і досягнення перлокутивного ефекту, тобто здійснення інтелектуального й емоційного впливу на адресанта / адресантів. Виокремлено, на тлі зіставлення з науковим, такі ознаки освітянського дискурсу: статусно некваліфіковані учасники (у науковому дискурсі – статусно кваліфіковані учасники), нелокалізований хронотоп (у науковому дискурсі – чітко локалізований хронотоп), визначена в межах певного соціального інституту мета (тут не простежуємо різниці між аналізованими різновидами дискурсів), ритуально зафіксовані цінності (вони суттєво відрізняються від тих, що властиві науковому дискурсу), інтенційно закріплені стратегії (вони теж відмінні від тих, що характеризують науковий дискурс, оскільки продиктовані форматом нових платформ освіти), необмежена номенклатура жанрів (під впливом сучасних освітніх платформ формуються нові жанри й видозмінюються традиційні), наявний арсенал прецедентних феноменів (він не збігається з арсеналом наукового дискурсу).
39
ДЕМЧЕНКО, Олена, and Михайло ВАЦЬО. "РОЗВИТОК КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ВЕКТОРА РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 4 (November 26, 2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.11.
Full textAbstract:
Статтю присвячено актуальній темі формування креативної компетентності, розвитку творчого потен- ціалу майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки в умовах євроінтеграції. Сучас- ні виклики, соціальне замовлення суспільства з виховання нового покоління «Z та Альфа» зумовлюють перео- смислення змісту і методів підготовки майбутніх учителів у вищій школі. Такі учні потребують креативного та інноваційного педагога, який може створити для них індивідуальну траєкторію особистісного зростання. Проаналізовано сутність поняття «креативна компетентність», яка є інтегративним утворенням, здатніс- тю реалізовувати професійні завдання на творчому рівні. У контексті формування креативної компетентності важливу роль відіграє розвиток творчих здібностей студентів, їх дивергентного мислення, педагогічної інтуї- ції, здатності нестандартно і швидко вирішувати педагогічні ситуації, схильності до педагогічної імпровіза- ції. Креативна компетентність майбутніх учителів початкових класів набувається на всіх етапах освітнього процесу у вищій школі. Представлено методичні особливості та досвід формування такої компетентності під час вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін, упровадження інноваційних форм і методів навчання, вико- ристання різних видів творчих завдань. Розвиток креативної компетентності студентів забезпечується під час організації творчо орієнтованої самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Презентовано потенціал і можливості використання проєкту програми Еразмус+ Жан Моне Модуль (620252-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMOMODULE620252- EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO) у формуванні компонентів креативної компетентні студентів. Під час викладання у межах проєкту курсу «Підготовка майбутніх педагогів до впровадження європейського досвіду формування soft skills дітей дошкільного та молодшого шкільного засобами театральної діяльності» здобувачі вищої освіти виконують творчі завдання, спрямовані на підготовку до організації театральної діяльності дітей.
40
Лебєдєва, О. А. "ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ІНШОМОВНИХ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ МАЛОЇ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРОЗИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-16.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему підготовки сучасного філолога-германіста з точки зору вибору методів роботи з оригінальними літературними текстами жанру малої прози, які б ефективно сприяли формуванню іншомовних мовленнєвих навичок. З’ясоване місце оригінальних художніх творів в загальній конфігурації навчання іноземній мові та культурі. Виявлено значення впливу першого позитивного досвіду зустрічі з німецькомовною літературою у формі малої прози на подальше ставлення студентів до складних, обширних та високодиференційованих з огляду на їх зміст та форму оригінальних літературних творів. Висвітлено, що для досягнення позитивного впливу на формувння у студентів-філологів іншомовних мовленнєвих навичок через вивчення оригінальних літературних творів слід забезпечити безпосередній взаємозв’язок між прагматичною складовою частиною, з одного боку, та естетичною і етичною складовими частинами оригінальної художньої літератури іноземною мовою, з іншого. Встановлено, що таке узгодження виражається в необхідному корегуванні навчального процесу, тобто відбувається за умов включення до навчальної програми творів малої німецькомовної прози, попередньо дидактизованих викладачем. На цій підставі обґрунтовано, що робота з оригінальними літературними текстами під час вивчення іноземної мови повинна мати інтегруючий характер, який поєднує три предметні галузі: літературу, мову, країнознавство. З’ясована роль викладача у підвищенні мотивації здобувачів освіти в аспекті оволодіння мовою через досягнення цілей, що поєднують естетичний характер літературних текстів з іншокультурним аспектом. На окремому практичному прикладі продемонстровано, які форми можуть мати завдання до текстів на рівні осмислення конкретних навчально-методичних кроків їх реалізації, аби досягти мети всебічного розвитку філологічного розуміння оригінальної художньої літератури іноземною мовою та ефективного формування іншомовних мовленнєвих навичок. Зазначено, що, запроваджуючи розвиток іншомовних мовленнєвих компетенцій студентів через вивчення оригінальних літературних творів, викладач іноземних мов повинен одночасно сприяти розвитку соціальних компетентностей, бажанню спілкуватися та готовності до розмови, розвивати вміння робити судження, вчити критичній оцінці, формувати особистість, давати імпульс для роздумів та соціально орієнтованого спілкування.
41
Пустовіт, В. Ю. "ЕПІСТОЛЯРІЙ ВИДАТНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ У ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.2) (September 28, 2021): 141–50. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-141-150.
Full textAbstract:
У статті наголошується на необхідності застосування письменницького епістолярію в шкільному вивченні української літератури, зокрема наводяться методичні рекомендації щодо ознайомлення з творчістю Лесі Українки в 5-6 класах за новою програмою в умовах нової української школи. Творчість Лесі Українки ґрунтовно досліджена представниками різних наукових галузей, мистецьких напрямків, літературознавчих шкіл. Однак, окрім оприлюдненого, епістолярій письменниці містить вагому інформацію як для розуміння сутності мистецької спадщини зазначеного періоду в цілому, так і висвітлення особистих стосунків поетеси з видатними сучасниками та перебігу історичних фактів і подій. Зазначене в сукупності дозволяє науковцям і поціновувачам творчого здобутку Лесі Українки не лише заглибитися в розуміння джерел формування поетеси, прозаїка, драматурга, а й визначити роль жінки в суспільстві на помежів’ї століть, осягнути непрості родинні й особистісні стосунки тощо.
Письменницький епістолярій сприяє відстеженню еволюції творчості митця. У наукових розвідках ми неодноразово наголошували, що епістолярій достовірно відбиває лабораторію авторського стилю, експериментування в пошуках жанру, є проявом психології творчості, гендерних відносин, світоглядних пошуків, ціннісних аспектів тощо.
Авторкою доведено, що систематична робота на уроках української літератури в школі із застосуванням листів, спогадів, щоденникових записів письменника сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. У висновках акцентовано, що епістолярні діалоги є невіддільною частиною духовної спадщини митця, відображають громадські інтереси й ідеали, обставини особистого життя, умови праці й творчості, розкривають суспільно-політичну й культурно-мистецьку атмосферу доби.
42
Яременко, Василь. "Журналістика і публіцистика Бориса Грінченка в контексті сьогодення." Український інформаційний простір, no. 2(8) (November 15, 2021): 108–28. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245852.
Full textAbstract:
Публіцистика Бориса Грінченка – це підсумок його громадсько-політичної діяльності. Публіцистичні жанри – нариси, фейлетони, критичні статті, полемічні і дискусійні статті і навіть публіцистичні замітки – серцевина журналістики. Публіцистика у будь-якому періодичному виданні творить обличчя цього видання, декларує приналежність його до тієї чи іншої ідеології, творення ідеалу найкращим чином організованого суспільства. Всі ці завдання у публіцистиці цієї особистості окреслені гранично чітко.
Комуністична ідеологія трактувала Бориса Грінченка як ідеолога буржуазного націоналізму, «співця петлюрівщини», культуртрегера, автора «теорії малих діл». Це «здобуток» радянської методології. До 1917 року націоналізм означав патріотизм, а не шовінізм. Космополітизм трактувався як інтернаціоналізм. З часом суть термінів змінилася до протилежної.
Історія Грінченкової публіцистики засвідчує, що він відстоював визначений Шевченком національний шлях розвитку України і в реалізації цього шляху бачив суть свого життя. Він, з певними застереженнями, схилявся до ідеології радикалізму і для реалізації програми національного розвитку і побудови національної держави створив Українську радикальну партію, згодом об’єднався із Демократичною партією Л. Жебуньова в Українську радикально-демократичну партію. Серед близько 20 партійних брошур кілька були написані самим Грінченком, а ще ним укладено (№ 7) збірник поетичної публіцистики, точніше – публіцистичної поезії, – «Червона квітка» (1905).
У 1892 році Борис Грінченко зробив остаточний ідеологічний і культурно-науковий вибір. Свідченням цьому є полеміка Грінченка із Драгомановим про шляхи розвитку України і роль Шевченка в націєтворенні (Грінченко, 1994). Це листи з майбутньої України. Пройшли через УНР, УРСР, щоб у 1991 році одержати назву держава Україна.
«Листи з України Наддніпрянської», «Галицькі вірші», «На беспросветном пути», «Зачем?», «Тяжким шляхом», «Було, є, буде», «Нова сем’я», «Нарід в неволі» – це классика української публіцистики незабутнього значення.
Ці твори мають освоювати студенти історики, філологи, політологи, журналісти, які історію журналістики мають вивчати не як історію періодичних видань, а як історію української суспільно-політичної думки, відображеної на сторінках численних видань, в яких він брав участь.
43
Бутакова, Лариса. "АВТОРОВЕДЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА: ТРУДНОСТИ ИДЕНТИФИКАЦИИ." Legal Linguistics, no. 12 (23) (July 1, 2019): 22–28. http://dx.doi.org/10.14258/leglin(2019)1205.
Full textAbstract:
В статье рассматривается автороведческая лингвистическая судебная как один из типов экспертиз, представляющих сложность в силу субъек-тивных (сложно-сти задач, поставленных перед экспертом, отсутствие опыта проведения иссле-дований подобного рода, отсутствие единооб-разной методики исследования и пр.) и объективных (незначительный объем сравниваемого материала, его недо-статочное количество, отсут-ствие образца, однозначно принадлежащего опре-деленному лицу, раз-ножанровость, разнообъемность, стилевая неоднородность сравниваемых речевых произведений, разница материальных носителей и пр.) при-чин. Автор анализирует разные подходы и требования к данному тип экспертного исследования, обусловленные юридическими и лингвистическими методолого-методическими основами, делает вывод о необходимости выработать отчетливое понимание того, что есть автор как текстовая величина в теории текста, линг-вистике и речеведении, какие параметры речи наиболее полно отражают лич-ность автора, как выявить эту личность в ситуации анализа речевого произве-дения определенного типа, жанра, объема, с помощью чего добиться качества выводов, как различить автора ‒ человека и «автора ‒программу» (в ситуации анализа виртуальной коммуникации) и пр. Предлагается учесть достижения лингви-стов, работавших над категорией автора как текстовой величиной художественного и нехудожестсвенного текста.В качестве перспективы развития экспертизы авто-роведческого типа предлагается применение на новом уровне параметров, предло-женных А. А. Леонтьемв, А. М. Шахнаровичем, В. И. Батовым, - метода атрибуции речевого произведения на основе не формальных характеристик письменной речи, а их субъективных образов с помощью психолингвистических и математико-статистических процедур, дополненных для массива текстов квантитативным подходом.
44
ВОРОЖБІТ-ГОРБАТЮК, Вікторія, Людмила ЗЕЛЕНСЬКА, and Олена КАРАСЬОВА. "МОЖЛИВОСТІ МЕНТОРИНГУ В ФОРМУВАННІ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ-ІННОВАТОРА." Human Studies Series of Pedagogy, no. 45 (December 9, 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.3.
Full textAbstract:
У статті автори конкретизували методологічні і процесуальні аспекти менторингу. Автори визначили актуальність використання менторингу в професійному становленні учителя-інноватора. У статті виділено методологічний базис менторингу в формуванні предметно-методичної компетентності вчителя-інноватора: гуманістичний, транспаритетний, партисипативний, емерджетний, праксеологічний, неологічний підходи. На підставі аналізу професійного стандарту за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» охарактеризовано предметно-методичну компетентність учителя як комплекс здатностей опанувати і використовувати в професійній діяльності систему наукових і методичних знань, умінь із конкретної предметної галузі, умінь проводити заняття ефективно, досягати програмних результатів навчання. У статті визначено групи компетентностей ментора, якими може послуговуватися учитель-інноватор: організаторські (планування особистого прогресу менті, аудит витрат часу, координація роботи команди/ оточення менті); психологічні (активація внутрішньої мотивації менті, розвиток самосвідомості, ідентифікація сил і слабких сторін менті, критичне мислення й уміння точно оцінювати переваги і ризики), партнерства (уміння надавати підтримку, якої потребують, отримувати задоволення від допомоги іншим, ентузіазм, експертність в конкретній галузі). Презентовано умови успіху роботи педагога-ментора, а саме: відсутність упереджень і оцінних суджень, готовність і можливість витрачати час, лаконічні доступні правила спілкування, дедлайн ключових завдань, довіра, повага, вимоглива любов, незаперечна віра в менті, орієнтування на успішний результат, психоемоційна стабільність, здатність учитися на помилках і виходити за межі стереотипів навчального процесу. Авторами розкрито перспективи методичного інструментарію ментора: павутина цілей і очікувань, шкала SMART-цілей, технологія шести капелюхів мислення Едварда де Боно, мозковий штурм, модель GROW, технологія активного слухання, ресурси дидактики епістолярного жанру, процедури матчінгу, елементи методики Волта Діснея, технологія торта, принцип паротяга, живий підручник, handbook.
45
Гарачковська, Оксана. "Жанрові особливості інтерв’ю в сучасному інформаційному просторі." Український інформаційний простір, no. 1(7) (May 20, 2021): 86–93. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233879.
Full textAbstract:
Стаття присвячена осмисленню жанрових особливостей інтерв’ю в сучасному інформаційному просторі.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали праці сучасних журналістикознавців. Зокрема, специфіку жанроутворення в масмедіа досліджувала І. Артамонова. Прояв мультимедійності при адаптації інформаційних жанрів в інтернеті вивчає Н. Виговська. Вивченню телевізійного інтерв’ю з позицій семантичного і прагматичного аспектів присвятила своє дослідження Т. Попова тощо.
З’ясовано, що сьогодні в ЗМІ все голосніше заявляють про себе інформаційні тексти, автори яких не ховаються за образом оповідача, як у класичній художній літературі, а розмовляють із адресатом. Окреслено, що інтерв’ю вважається одним із основних інформаційних жанрів у журналістській діяльності. Воно активно використовується в практиці масмедіа, зокрема, у структурі інформаційно-аналітичних і художньо-публіцистичних програм.
У статті підкреслюється, що важливою жанровою рисою будь-якого інтерв’ю є його діалогічний характер. Тематична різноманітність такого популярного нині жанру як інтерв’ю в друкованих та електронних ЗМІ визначається двома основними типами: 1) інтерв’ю у зв’язку з чимось; 2) інтерв’ю ні про що.
На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що журналістські матеріали мають переважно діалогічний характер, незалежно від того, притаманна їм діалогічна форма викладу (як в інтерв’ю, або, скажімо, у бесіді) чи ні. Автор журналістського матеріалу в багатьох випадках безпосередньо звертається до читача, або ж аргументує для нього щось важливе у своїй свідомості як для співрозмовника. Сааме тому в журналістських текстах багатьох жанрів порушуються конкретні питання, пропонуються на них відповіді, наводяться докази на користь того чи іншого кута зору і висуваються контрдокази тощо, що створює ілюзію взаємообміну думками з читачем. Формування уявлень про жанрові особливості журналістики має вагому практичну значущість, оскільки дає можливість свідомо орієнтуватися в тій чи іншій пізнавальній ситуації на створення цілком конкретного типу тексту, максимально наближеного для адекватного висвітлення фактів, що зацікавили аудиторію та ЗМІ.
46
Хусиханов, А. М. "ГЕРМАНИЯ В СИСТЕМЕ ХУДОЖЕСТВЕННОГО МИРА К.А. ФЕДИНА." Известия Чеченского государственного университета, no. 2/18 (June 29, 2020): 27–37. http://dx.doi.org/10.36684/12-2020-18-2-27-37.
Full textAbstract:
В статье рассматривается проблема возникновения западной темы в русской литературе. В связи с этим делаются параллели между художественными достижениями русской и западноевропейской прозы XX века. В основе статьи - творчество известного русского прозаика Федина, возникновение в его прозаическом наследии темы Запада, в частности темы Германии. Постоянный интерес писателя к области чувств действующих лиц, глубокое погружение в их интимные миры, склонность писателя к развиваемой мотивации характера и развития героев, причем не только эпизодических, второстепенных лиц. В течение более чем четырех десятилетий автор "Городов и годов" последовательно выбирал разные модификации жанра романа, он, казалось бы, проверял их разрешающие возможности и резервы для психологического написания, не ограничиваясь рамками только одного социально-психологического романа. Сравнение романов К. Федина с опытом его современников (в разные периоды его творчества) убеждает, что путь писателя совпал с их художественным поиском. Это позволяет сформулировать более широкие выводы – о развитии художественного психологизма в литературе социалистического реализма. Как отмечает А. Толстой в своей лекции, посвященной 25-летию советской литературы (1942, отмечал, что искусствовед первых лет после революции намеренно отвлекался от психологизма. Этот вердикт как характеристика нескольких произведений того времени тоже может быть верным, однако вряд ли может быть применим для первых произведений Л. Леонова и К. Федина после революции. Эти великие писатели, конечно, не могли избежать "давления времени", но тем не менее, ведущее направление русской литературы привело к углублению и укреплению реалистических тенденций, способствуя реализации программы Горького о фундаментальном обновлении словесного искусства. Анализ работ предшественников подводит нас к определенным выводам. Первый заключается в том, что логика изучения действия выдающегося прозаика советской эпохи внесла в повестку дня анализ психологизма, и является необходимой и актуальной. Внимательное чтение произведений советских ученых, в которых анализируется действие крупнейших русских реалистов и советских писателей, связанных с психологизмом, убеждает нас в том, что творческое наследие великого писателя, рассматриваемое именно под таким углом зрения, дает дополнительные возможности для целостного понимания его произведений.
47
Бахтина, Зарета Вахтангиевна. "Adyghe (Circassian) theme in the work of Western European composers of the 19th century." Вестник Адыгейского государственного университета, серия «Филология и искусствоведение», no. 2(277) (October 6, 2021): 171–81. http://dx.doi.org/10.53598/2410-3489-2021-2-277-171-181.
Full textAbstract:
Целью является рассмотрение в контексте эстетики романтизма тип отражения образов Кавказа композиторами XIX века в Западной Европе без апелляции к «чужому слову» и использования этнических языковых элементов. Вводятся в научный обиход две фортепианные пьесы - «Черкесский марш» австрийского композитора Иоганна Штрауса (сына), «Черкесская песня» немецкого композитора Жана Вогта (Фогта) и пьеса Альфреда Лебо для фисгармонии (органа) «Черкесский марш». Использование контекстного подхода и музыковедческого инструментария анализа, позволяет выявить существенные черты музыкальной поэтики сочинений и прийти к выводу, что инонациональная образность передается западноевропейскими композиторами посредством условного обобщенно-поэтического воплощения темы Кавказа. Теоретическая значимость состоит в изучении творчества европейских композиторов, в том числе и «второго ряда», но весьма значимых для выявления отношения к адыгской (черкесской) теме в культуре Европы XIX в. и понимания специфики отражения этой темы в творчестве композиторов иных музыкальных культур. Практическая значимость - в возможности дополнения содержания дисциплин национально-регионального компонента образовательных программ вузов культуры и искусства. The goal is to consider, in the context of the romanticism aesthetics, the type of reflection of the images of the Caucasus by composers of the 19th century in Western Europe without an appeal to the "alien word" and the use of ethnic language elements. Two piano pieces "Circassian March" by the Austrian composer Johann Strauss (son), "Circassian Song" by the German composer Jean Vogt and the play by Alfred Lebeau for harmonium (organ) "Circassian March" are introduced into scientific use. The use of a context approach and musicological tools of analysis allows us to identify significant features of musical poetics of compositions. The author concludes that Western European composers convey foreign imagery through a conditional generalized poetic embodiment of the Caucasus theme. Theoretical significance lies in the study of the work of European composers, including the "second row", but very significant in identifying the attitude to the Adyghe (Circassian) topic in the culture of Europe of the 19th century and understanding the specifics of reflecting this topic in the work of composers of other musical cultures. Practical significance - in the possibility of supplementing the content of disciplines of the national-regional component of educational programs of universities of culture and art.
48
Васильева, Дарина Сергеевна. "POSSIBILITIES OF FRAME ANALYSIS WHEN SIMULATING THE SENSE SPACE OF A TALK-SHOW (ON THE MATERIAL OF ANNOTATIONS TO TELEVISION SHOW “ANDREY MALAKHOV. PRYAMOY EFIR”)." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 3(221) (May 16, 2022): 15–22. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2022-3-15-22.
Full textAbstract:
Введение. Ток-шоу представляют собой популярный жанр современного телевидения, что обусловливает интерес к их изучению. Жесткий сценарий с распределенными ролями участников, конфликтный характер коммуникации между ними формируют смысловое пространство, в котором сталкиваются противоречивые нормы, ценности, оценки. Фреймирование межличностных отношений, транслируемых в передачах, позволяет реконструировать модель мира, которую транслирует этот жанр.Цель – моделирование фреймов, отражающих смысловое пространство передач «Андрей Малахов. Прямой эфир».Материал и методы. В работе рассматриваются названия и аннотации выпусков одного из развлекательных ток-шоу на российском телевидении «Андрей Малахов. Прямой эфир» за первое полугодие 2018 года. Тексты взяты с официального сайта канала «Россия 1». Объем исследуемого материала – 110 аннотаций с названиями. По отношению к исходным видеозаписям аннотации являются вторичными текстами интерпретирующего типа. В качестве методов, предваряющих фреймирование, применены интроспекция, контент-анализ частотных речевых единиц, контекстуальный анализ всех речевых предикатов. Таким образом, процедура выделения фреймов основана на качественно-количественных методиках анализа лексических и синтаксических единиц. Результаты и обсуждение. Фреймы, выделенные по текстам аннотаций ток-шоу «Андрей Малахов. Прямой эфир», состоят из четырех слотов: «субъект X» – главный герой передачи, «объект Y» – его оппонент (в некоторых фреймах он деактуализирован), «предикат РД» – доминирующее речевое действие, «предмет Р» – обсуждаемые в передаче ситуации. Один из распространенных фреймов «X обвиняет Y’а в P» содержится в аннотациях к 22 передачам. X и (или) Y как правило публичные люди или связанные с ними лица. Субъект и объект выражены идентифицирующими именами собственными, номинациями по принадлежности к социальной группе, терминами правового дискурса, характеризующими лексемами. Негативно окрашенные характеристики X’ам и Y’ам даются со стороны носителей противоположной точки зрения. В большинстве обозначений участников передачи изначально заложена конфликтность. Предикат речевого действия – глагол «обвиняет». В составе аннотаций обвинение выражается эксплицитно («обвинила») либо нейтральными словами с семантикой речи, вводящими негативно-оценочную информацию (рассказала, что Y испортила ей жизнь), либо лексемами, обозначающими негативное эмоциональное состояние обвиняющего (возмущается). Основание для обвинения, «ситуация Р», как правило, выражено эксплицитно, прямо соотносится с темами передач; эксплицитные номинации чередуются с такими, где указание на повод для обвинения содержится в пресуппозитивном компоненте высказывания.Заключение. Посредством фреймирования аннотаций показано, как устроено смысловое пространство токшоу «Андрей Малахов. Прямой эфир». На основе сопоставления текстов, выявления их сходств и различий по разным параметрам выделено восемь глобальных речевых действий, используемых в формате данной программы. Одним из наиболее частотных речевых действий является обвинение. Моделирование фрейма «X обвиняет Y’а в Р» позволило определить типовых участников коммуникации, типовые жизненные ситуации, обобщить эти сведения в границах слотов. Очевидно, что предикат «речевое действие обвинение» имеет конфликтный характер. Наполнение слотов «субъект X», «объект Y», «ситуация Р – основание для обвинения» подтвердило конфликтную заряженность смыслового пространства ток-шоу. Одна и та же оценочная номинация в рамках передачи может быть амбивалентной – соотноситься с обвиняющим и обвиняемым, что размывает позицию создателей ток-шоу. Оценочная амбивалентность, а также публичность участников, обыгрывание ситуации судебного расследования посредством использования маркеров правового дискурса повышают степень конфликтности рассматриваемого телевизионного жанра. Introduction. Talk-shows are a popular genre of modern television, which leads to an interest in their study. A tough scenario with distributed roles of participants, the conflicting nature of communication between them form a semantic space in which conflicting norms, values, and assessments collide. The framing of interpersonal relations, broadcast in the programs, allows you to reconstruct the model of the world that this genre is broadcasting. Aim and objectives – modeling of frames reflecting the semantic space of programs “Andrey Malakhov. Pryamoy efir”. Material and methods. The article examines the titles and annotations of episodes of one of the entertaining talk shows on Russian television “Andrey Malakhov. Pryamoy efir” for the first half of 2018. The texts were taken from the official website of the Russia 1 channel. The volume of the material under study is 110 annotations with titles. In relation to the original video recordings, annotations are interpretive type secondary texts. Introspection, content analysis of frequency speech units, contextual analysis of all speech words are used as methods preceding framing. Thus, the procedure for allocating frames is based on qualitative and quantitative analysis methods. Results and discussion. Frames selected from the annotation texts of the talk show “Andrey Malakhov. Pryamoy efir”, consist of four slots: “subject X” – the main character of the program, “object Y” – his opponent (in some frames it is deactivated), “predicate RD” – the dominant speech action, “subject P” – discussed in the program situations. One of the common frames “X blames Y-a for P” is contained in the annotations for the 22nd programs. X and / or Y are usually public figures or persons associated with them. The subject and the object are expressed by identifying proper names, nominations for belonging to a social group, terms of legal discourse, characterizing lexemes. The negatively colored characteristics of X-am and Y-am are given from the side of the carriers of the opposite point of view. In most of the designations of the participants in the program, conflicts are initially laid down. The predicate of speech action is the verb “accuse”. As part of the annotations, the accusation is expressed explicitly (“accused”), either in neutral speech words that introduce defamatory information (she said that...), or lexemes denoting the negative emotional state of the accuser (outraged). The basis for the accusation, “Situation P”, is usually expressed explicitly, directly related to the topics of the programs; explicit nominations alternate with those where an indication of the reason for the accusation is contained in the presupposive component of the statement. Conclusion. By framing annotations, it is shown how the semantic space of the talk show “Andrey Malakhov. Pryamoy efir” is arranged. Based on the comparison of texts, identification of their similarities and differences in different parameters, eight global speech actions used in the format of this program were identified. One of the most frequent speech actions is accusation. Modeling the frame “X blames Y-a for P” made it possible to determine the typical participants in communication, typical life situations, to generalize this information within the boundaries of the slots. It is obvious that the predicate “speech act of accusation” is of a conflicting nature. The filling of the slots “subject X”, “object Y”, “situation P – grounds for accusation” confirmed the conflicting charge of the talk show’s semantic space. The same appraisal nomination within the program can be ambivalent – correlated with the accuser and the accused, which “dilutes” the position of the talk show creators. Along with evaluative ambivalence, the publicity of the participants and their placement in the field of legal discourse increase the degree of conflict of the considered television genre.
49
Юрченкова, Оксана Николаевна. "ON DRAMA POETICS AND MORE… THE HISTORIOGRAPHIC REVIEW OF SCIENTIFIC ACTIVITY OF PROFESSOR VALENTINA YE. GOLOVCHINER." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 5(211) (September 7, 2020): 206–27. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2020-5-206-227.
Full textAbstract:
Введение. Статья приурочена к 75-летнему юбилею профессора В. Е. Головчинер и посвящена анализу ее научной деятельности. Цель статьи – определить этапы и направления научно-педагогической деятельности ученого. Материалы и методы. Материалом исследования послужили научные труды (статьи, доклады, монографии) В. Е. Головчинер и ее учеников. Систематизация и описание результатов научной работы ученого осуществлялись в сопоставлении с ведущими концепциями отечественной филологии. Результаты и обсуждение. Впервые научное наследие В. Е. Головчинер рассмотрено как целостное явление; выявлены принципы, которыми руководствовался ученый в разные периоды научной деятельности; выделены ключевые идеи ее работ: 1) формирование эпической драмы как специфического направления в отечественном литературном процессе ХХ в., обусловленного культурно-историческими обстоятельствами и имеющего две типологические разновидности – метафорическую и метонимическую – с характерными чертами поэтики; 2) специфика художественного произведения во многом обусловлена родовыми чертами, поскольку каждый род литературы имеет свои выразительные возможности; 3) закономерная смена жанровой парадигмы в эпоху неклассической поэтики приводит к тому, что канонические жанры уступают место авторским моделям творчества, выступающим в качестве нового способа завершения художественного целого. Теоретическая значимость исследования: научное наследие В. Е. Головчинер введено в историко-научный контекст; освещены основные направления ее исследований; проанализирован эвристический потенциал теоретических положений и кратко охарактеризованы тезисы основных работ. Практическая значимость исследования: выводы и результаты исследования могут быть использованы при составлении рабочих программ филологических дисциплин, разработке учебных материалов, пособий по истории отечественного литературоведения. Заключение. Научные разработки профессора В. Е. Головчинер не только являются концептуальными в отдельных вопросах теории литературы, открывают интересные историко-литературные факты, но и отражают общие тенденции филологической науки, развивают достижения томской школы литературоведения, изучающей отечественную драму. Introduction. The article is devoted to the 75th anniversary of professor V. Ye. Golovchiner. Aim and objectives. The aim of the article is to determine the stages and directions of scientific and pedagogical activity of Professor V. Golovchiner. Material and methods. The research material (articles, reports, monographs) by V. E. Golovchiner and her students served as the material for the study. The systematization and description of the results of scientific activity was carried out in comparison with the leading concepts of Russian philology. Results and discussion. For the first time, her scientific heritage is examined as a whole; the principles are revealed by which the scientist was guided during the different periods of her scientific activity; the key ideas of her papers are selected: 1. the formation of an epic drama as a specific direction in Russian literary process of the 20th century caused by cultural-historical conditions and having two typological versions – metaphorical and metonymical – with characteristic features of poetics; 2. the specifics of an artwork is in many respects caused by ancestral features as each literary genre has its own expressive possibilities; 3. the natural change of a genre paradigm during the era of nonclassical poetics leads to that the initial genres give way to the author’s models of creativity which represent a new way to end of an artistic whole. The theoretical relevance of the research: V. Ye. Golovchiner’s scientific heritage is introduced into the historical scientific context; the directions of her scientific activity are studied; the heuristic potential of theoretical positions is analyzed and theses of the main papers are shortly characterized. The practical relevance of the research: the conclusions and results of the research can be used to develop work programs of subjects in different areas of philology, to develop the teaching materials, guide books on the history of Russian literary criticism. Conclusion. The author of the paper comes to conclusions that the scientific developments of the professor are not only conceptual in certain questions of the theory of literature, open interesting historical literary facts but also reflect general trends of a philology science, develop the achievements of Tomsk school of literary criticism studying Russian drama.
50
Селиванова, Елена Александровна, and Валентина Владимировна Калько. "AN ANALYSIS OF TITLE FUNCTIONS (ON THE MATERIAL OF DARYA DONTSOVA’S IRONIC DETECTIVE NOVELS)." ΠΡΑΞΗMΑ. Journal of Visual Semiotics, no. 1(27) (April 2, 2021): 157–79. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2021-1-157-179.
Full textAbstract:
Целью нашей статьи является исследование семиотической природы заголовков детективных романов Д. Донцовой исходя из трех измерений семиозиса: семантики, синтактики и прагматики. Главным методом исследования служит семиотический анализ. Вспомогательными являются методики контекстуально-интерпретационного, структурного, лингвостилистического и прагматического анализа, метафорического моделирования и жанрового анкетирования. Гипотеза исследования − предположение о том, что основная функция заголовка художественного текста, в отличие от масс-медийного или научного и др., маркирующая, индексирующая текст как целостный знак, информативная же функция может быть реализована лишь в результате понимания целого произведения, установления его жанровой принадлежности, с учетом всеобъемлющей диалогичности текста с творчеством автора в целом, интертекстом литературного процесса. В рекламных целях в заглавиях некоторых произведений может вообще отсутствовать какая-либо ориентация на прогнозирование смысла последующего текста. Особенностями заголовков романов Д. Донцовой являются парадоксальность, проявляющаяся в семантической несовместимости составляющих библионима, насыщенность прецедентными знаками, интертекстуальность и интерсемиотичность, карнавализация, языковая игра, пародирование, персуазивность и суггестивность. Семантический параметр семиозиса библионимов предполагает установление их содержательной связи не только с последующим текстом, но и с фондом интертекстовых и интерсемиотических знаний читателя. Семантика заглавий иронических детективов Д. Донцовой соотносится со структурными компонентами жанра иронического детектива, нередко второстепенными, характеризуется метафорическим заимствованием лексем из различных донорских доменов. Синтактика библионимов реализуется в связях с различными компонентами озаглавленного текста, с мегатекстом, интертекстом, невербальными семиосферами культуры, в том числе и с прецедентными феноменами. Прагматика библионимов Д. Донцовой ориентирована на возбуждение интереса, любопытства, желания разрешить парадоксы заглавия путем прочтения и понимания содержания книги. Свойственная заголовкам иронических детективов парадоксальность служит мощным суггестогеном, воздействующим не только на сознание читателей, но и на бессознательные ресурсы психики. Перспективы изучения данной проблематики заключаются в выявлении стратегических программ коммуникативного воздействия заглавий произведений массовой литературы, проведении экспериментальных исследований по выявлению индекса информативности библионимов и их прогностичности по отношению к последующему тексту. The aim of the article is to examine the semiotic nature of the titles of detective novels by Darya Dontsova based on the three dimensions of semiosis: semantics, syntactics and pragmat-ics. Semiotic analysis serves as the main research method. Contextual interpretation, structural, stylistic and pragmatic analysis, metaphorical modeling and genre questionnaire are auxiliary methods. The research hypothesis lies in a supposition that the basic function of the title of a lit-erary text, unlike that of a mass media, scientific, etc. text, is to label, index a text as an integral sign. An informative function of the title can be realized after understanding the whole text, de-termining its genre, and taking into consideration the overall dialogism of the text with the au-thor’s oeuvre and with the intertext of the literary process. For advertising purposes, some titles are not intended to predict the sense of subsequent texts. The features of Dontsova’s titles are paradoxicality (elements of titles are semantically incompatible), abundance of precedent signs, intertextuality, intersemioticity, carnivalization, language game, parody, persuasion, and sug-gestiveness. The semantic parameter of title semiosis presupposes clarifying the content-related link of the titles not only with subsequent texts but also with the reader’s intertextual and in-tersemiotic knowledge. The semantics of the titles of Dontsova’s ironic detective novels is corre-lated with the frequently secondary structural components of this genre and is characterized by the metaphorical borrowing of lexemes from different source domains. The syntactics of the ti-tles is realized through relations with different components of the texts, with megatext and in-tertext, with nonverbal cultural semiospheres, including precedent phenomena. The pragmatics of the titles is to spark interest, curiosity, desire to resolve the paradoxes of the title by reading and understanding the content of the book. Paradoxicality, inherent to titles of ironic detective novels, serves as a powerful means of suggestiveness, affecting both readers’ consciousness and the unconscious resources of the psyche. The prospects of this research are to focus on the stra-tegic programs of the communicative influence of titles of popular literature, to conduct experi-mental studies on the index of the title informing properties and on the title predictive value for subsequent texts.