Relevant bibliographies by topics / Ефективність освіти / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Ефективність освіти.

Journal articles on the topic 'Ефективність освіти'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Ефективність освіти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Goncharenko M.  and Chysnevych T. . "ВПЛИВ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ БЮДЖЕТНИХ ВИДАТКІВ НА ОСВІТУ." Theory and Practice of Public Administration, no. 4 (67) (November 26, 2019): 155–62. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.20.

Full text
Abstract:
Розглянуто окремі аспекти реформування системи управління освітою в умовах децентралізації. Підкреслено роль органів місцевого самоврядування в упровадженні нових підходів до механізму фінансового забезпечення освіти. Приділено увагу питанню ефективності державних видатків на освіту, а також інституціональному забезпеченню системи контролю якості освіти. На прикладі освітньої субвенції розглянуто трансформацію фінансового механізму освіти в умовах децентралізації. Проаналізовано динаміку основних показників ефективності видатків на освіту на прикладі Харківської області. Доведено безпосередній вплив реформи децентралізації на сферу освіти. Визначено низку проблем сучасного етапу реформування системи публічного управління освітньою діяльністю, наведено пропозиції щодо вирішення їх.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Khomeriki, O. A. "Комерціалізація освіти: світовий досвід і український контекст." Grani 18, no. 8 (June 17, 2015): 101–5. http://dx.doi.org/10.15421/1715164.

Full text
Abstract:
Світова популярність та ефективність американської системи вищої освіти спонукає інші країни використовувати її запозичені елементи у національних системах освіти. Питання інтеграції в рамках однієї реформи чи в межах однієї національної системи освіти вирішити неможливо, оскільки це супроводжується необхідністю подолання цілої низки супутніх концептуальних проблем. Одна з основних концептуальних проблем вітчизняної освіти – це її комерціалізація. Зразком же освіти де комерціалізація – постала як механізмом так і результатом реформування є освіта американська. В американському суспільстві побутують два підходи до питання здобуття вищої освіти. Перший, так званий «джефферсонівський», передбачає рівність доступу до вищої освіти, але за умови пред’явлення високих вимог до якостей (здібностей) людини. Другий, так званий «джексонівський», також визнає рівність доступу до вищої освіти, але при цьому вважається, що вступ до університетів має бути вільним для усіх, хто має середню освіту, незалежно від здібностей. Попри беззаперечну ефективність, вражаючі досягнення в науці, структурне розмаїття та будову на демократичних принципах системи вищої освіти, кілька останніх десятиліть в американському суспільстві не вщухає її критика, оскільки університети та коледжі лише опосередковано виконують функцію служіння суспільству.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Устименко, Валерія. "Імерсійна освіта в Канаді як ефективний засіб вивчення другої мови." Освітній вимір 42 (November 13, 2014): 213–17. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2829.

Full text
Abstract:
Устименко В. В. Імерсійна освіта в Канаді як ефективний засіб вивчення другої мови. У статті розглядається досвід використання французьких імерсійних програм в освіті Канади, розкриваються характерні особливості такого виду навчання, зважаючи на потреби сучасного канадського суспільства. Особлива увага звертається на ефективність імерсійної освіти під час засвоєння другої мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Грицук, Юрій Валерійович, and Оксана Вікторівна Грицук. "Дистанційна освіта як компонент мультимедійного освітнього середовища внз." New computer technology 11 (November 22, 2013): 93–95. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.161.

Full text
Abstract:
Одним з основних елементів сучасної освіти можна вважати мультимедійне освітнє середовище (МОС), в якому здійснюється взаємодія викладача й студента за допомогою засобів мультимедіа [1]. Використання мультимедіа як особливого класу програмного й апаратного забезпечення, глобальної мережі Internet та дистанційних навчальних курсів дозволяє активізувати пізнавальну діяльність студентів, реалізувати творчі здібності, адаптувати процес навчання до їхніх індивідуальних особливостей. Вони дозволяють використовувати інформаційно-пошукові системи, освітні портали, бібліотечні каталоги та файл-сервери, що піднімає дистанційну освіту на більш якісний рівень. Концепцію саморозвитку студентів [2] в умовах МОС можливо сформулювати наступним чином: саморозвиток є можливим в умовах інформатизації освіти та оптимізації методів освіти, активного використання технологій відкритої освіти. Така концепція містить декілька стратегічних напрямків (рис. 1), які в сумі дають можливість підготувати студентів, що здатні орієнтуватись та саморозвиватись в умовах МОС.У цілому, МОС може бути представленим за допомогою основних характеристик мислення, на які воно впливає (рис. 2). Оскільки використання мультимедіа у дистанційній освіті дає можливість студентам усвідомлювати й рефлектувати мисленнєвий процес, такий підхід дозволяє переглянути уявлення про їхні психічні функції (мислення, уяву, увагу, пам’ять та ін.).Засоби мультимедиа у контексті МОС дозволяють диференціювати рівень складності навчальних завдань, обрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність виконання завдань.Одним з засобів формування МОС є дистанційна освіта, що на сьогоднішній день переживає бурний розвиток в Україні [3]. Вона виокремлюється серед інших форм навчання,оскільки її характерною рисою виступає опосередкована взаємодія викладача та студента у інформаційному навчальному середовищі.Дистанційна освіти має певні організаційно-методичні принципи, серед яких виділяються модульність побудови навчального матеріалу, гнучкість та оперативність оновлення інформації, орієнтація навчального матеріалу на особистість студента, врахування його здібностей та мотивації. Разом з цим з боку викладача необхідно чітко планувати власну професійну діяльність, створювати сприятливе інформаційно-комунікативне середовище, обирати ефективні методи впливу на особистість студентів, враховувати особливості їхньої емоційної сфери, надавати їм зворотній зв’язок.Основним середовищем дистанційної освіти є мультимедійна система, заснована на застосуванні інформаційно-комунікативних технологій. Сучасні мультимедійні системи спроможні покращити якість навчання, полегшити керування навчально-виховним процесом, поширити використання інтегрованих міждисциплінарних навчальних програм, створити мотивацію самоосвіти й саморозвитку особистості студентів.Дистанційна освіта має евристичний характер, тобто студент самостійно шукає і засвоює знання, способи освітньої діяльності. Однак він не тільки отримує знання, але й планує власну освітню діяльність, складає план власних занять, висуває стратегічні цілі, розвивається як особистість. Дистанційна форма освіти прискорює процес екстеріоризації навчального матеріалу, його матеріалізації у вигляді таблиць, схем, малюнків, анімації, розвиває можливості одночасного розгляду декількох варіантів перетворення об’єкту [4; 5].Таким чином, дистанційна освіта як невід’ємний елемент мультимедійного освітнього середовища ВНЗ є перспективним дидактичним засобом, який за певними умовами дає можливість підвищити ефективність навчального процесу за умови врахування індивідуальних особливостей студентів, їх рівня компетенції та мотивації, відповідності освітніх потреб та мети навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Kostrikova, Kateryna, Olga Koltsova, Victoria Koval, and Ivan Hlukhov. "Ефективність впровадження програми олімпійської освіти у формуванні поведінкових рис учнів початкової школи." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(51) (September 30, 2020): 23–31. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-23-31.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено актуальність проблеми формування культури здоров’я та здорового способу життя учнів початкової школи закладів середньої освіти. За рахунок процесу інтеграції програми олімпійської освіти в заклади середньої освіти будуватиметься за допомогою крос-курікулярної технології, яка передбачає, що кожен урок – це окремий блок, який має чітко визначену структуру. Діяльність учителя зводитиметься не до ре- трансляції знань, а до створення компетентнісного освітнього середовища для пошуку й відкриттів. Розглянута програма олімпійської освіти, яка є передумовою для того, щоб молодь долучилася до спорту, спричинивши зростання здорового способу життя, позитивного впливу на формування цінностей та особистість. Із метою виявлення ефективності програми з використанням олімпійських цінностей у процесі роботи з учнями закладів середньої освіти міста Херсона проведено комплексну діагностику сформованості поведінкових рис цінностей дітей за допомогою методики «Олімпійський опитувальник» Р. Телама, метод семантичного диференціалу В. Ф. Петренко. Важливою особливістю інтеграції олімпійських цінностей в освітній процес школярів є заохо- чення чіткого й послідовного послання на те, наскільки спорт є важливою частиною культури, що має величезний виховний вплив. Доведено, що з упровадженням у заклади середньої освіти програми олімпійської освіти діти та молодь розуміють, що довговічність, яка зумовлена спортом, висвітлює інші цілі життя й допомагає знайти свій власний шлях у суспільстві. Олімпійський спорт, олімпійська освіта, концепція спортивних занять та виховання особистості в культурі олімпійських цінностей підкреслює значення загальних людських цінностей. Глобальний орієнтир в олімпійській освіті – виховання молодої людини з осмисленням гуманістичних ідеалів, здорового способу життя, позитивного мислення, цінності олімпізму та віри в майбутнє.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Малінін, Володимир, and Олена Лебідь. "ВІДКРИТА ОСВІТА ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ СИСТЕМОЮ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ." Public management 24, no. 4 (March 20, 2020): 213–25. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-213-216.

Full text
Abstract:
Висвітлено світові процеси глобалізації та інформатизації, ре- формування сфери освіти України, що спонукають до вирішення питання управління знаннями в публічному управлінні. Використання механізму управління знаннями в публічному управлінні освітою підкреслює важли- вість використання форм і методів, що пояснюватимуть зв’язок між формаль- ним, неформальним та інформальним навчанням. Процеси інформатизації, впровадження нових форм та методів роботи спонукають до використання форм відкритої освіти в системі неперервної освіти, зокрема в післядипломній педагогічній освіті. Відкрита післядипломна педагогічна освіта сприяє роз- витку якісної освіти без гендерних, вікових, національних та територіальних відмінностей. Відтак роль неперервної освіти виявляється у якісному профе- сійному розвитку педагогів з урахуванням сучасних вимог до якості та змісту освіти. Позитивну роль відіграє використання хмарних технологій у публіч- ному управлінні освітньою галуззю та навчальному процесі. Загальна модель відкритої освіти визначає її доступність, вільне використання інформаційних матеріалів у наші дні та в майбутньому. Під час розбудови відкритого контен- ту необхідно дотримуватися принципів відкритої освіти, зокрема масовість і доступність, інтернаціональність та глобалізація, відкритість, адаптивність та гнучкість, модульна структурованість та асинхронність, економічна ефектив- ність. Вивчено діяльність Українського відкритого університету неперервної освіти в напрямі відкритої освіти. Проведено дослідження кількості заявок на проходження дистанційних курсів підвищення кваліфікації та виданих до- кументів про їх успішне закінчення у закладах післядипломної педагогічної освіти України. Визначено основні ризики впровадження відкритої освіти в публічному управлінні, зокрема недостатня ефективність методів оцінюван- ня, рівень комп’ютерної грамотності користувачів, захист авторських прав, недостатнє фінансування закладів та нерівномірне матеріальне і кадрове за- безпечення післядипломної педагогічної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Samoilenko, Oksana. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ МООС-ПЛАТФОРМ." Professional Pedagogics 1, no. 20 (August 11, 2020): 104–8. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.104-108.

Full text
Abstract:
Дистанційна освіта в умовах пандемії постала викликом для освіти, яка виявилася не готовою до масового упровадження онлайн-платформ у системі звичного (формального) навчання. Проте МООС платформи за останні десять років вже встигли стати активним засобом навчання у багатьох країнах світу. МООС-платформи ‒ це глобальне інноваційне освітнє середовище. Світовий ринок освітніх послуг пропонує п'ять основних провайдерів МООС: Coursera, edX, Udacity, Khan Academy, Codecademy. Прикладом успішних практик онлайн-освіти в Україні можуть слугувати Онлайн платформа неформальної освіти, платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, студія онлайн-освіти «Educational Era». Огляд пропонованих програм, змістової наповненості, доступності та варіативності МООС-платформ підтверджує їх ефективність при організації дистанційного навчання. Резерви глобального інноваційного освітнього середовища МООС-платформ створюють можливості закладам освіти переглянути свої можливості та визначити перспективи їх використання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Тимофєєва, І. Б., and О. В. Морозова. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 116–22. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-15.

Full text
Abstract:
Концепція Нової Української школи є стратегічною основою для подальшої діяльності уряду щодо реформування середньої освіти до 2029 року. У статті аналізується освітня концепція Нової української школи з погляду нових підходів до управління закладами освіти. Обґрунтовується значення нового способу управлінського мислення як фактору позитивних змін в освіті. Аналізуються матеріали експертів щодо специфіки управління освітою. Докладно розглядається професійний стандарт керівника закладу загальної середньої освіти, основні напрями діяльності керівника щодо самостійного функціонування закладу освіти. Нагальною проблемою сьогодення є місце керівника в організації, що тягне за собою низку підпроблем, таких як: ефективне управління та раціональне використання владних повноважень, формування та збереження як власної репутації, так і репутації організації, а також формування лідерських рис. Розглядається особа керівника, яка має об’єднувати в собі лідера, управлінця і простого громадянина, який буде зацікавленим у добросовісному виконанні покладених на нього завдань, не буде зловживати своїми повноваженнями, а також трудитиметься на благо організації, яку він представляє. Під впливом нових соціально-економічних чинників відбуваються зміни у всіх сферах суспільства, в тому числі й в освіті. Ускладнення професійних завдань, багатоаспектний характер діяльності сьогодні неминуче приводять до того, що все більш очевидним стає професійний характер управління та його ефективність. Не є виключенням й управлінська діяльність менеджера освіти, який виявляється включеним у все різноманіття проблем цілісного педагогічного процесу. Досліджуються актуальні компетентності керівника в умовах Нової української школи. Ретельно розглядається автономія закладу загальної середньої освіти в умовах реформування, а саме академічна, організаційна, кадрова, фінансова.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Кухарчук, Петро, Лілія Коврігіна, and Вадим Калінін. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ." Public management 15, no. 5 (September 29, 2018): 123–39. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-123-139.

Full text
Abstract:
Зроблено спробу аналізу запровадження інклюзивної освіти в Україні. Висвітлено реформування системи освіти, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх дітей, включаючи дітей з особливими освіт- німи потребами. Розкрито особливості інклюзивної форми навчання в сучасній українській школі, що передбачає дитині, яка потребує корекції психофізичного розвитку, право відвідувати загальноосвітній заклад і готовності педагогічних працівників до психолого-педагогічного супроводу дитини. Схарактеризовано імплементацію Закону України “Про освіту” щодо ре- формування системи освіти, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх дітей, включаючи дітей з особливими освітніми потребами. Розкрито ак- туальне значення інклюзивної форми навчання у сучасній українській школі, яку передбачено для дитини, що потребує корекції психофізичного розвитку, право відвідувати загальноосвітній заклад і готовність педагогічних праців- ників до психолого-педагогічного супроводу дитини. Висвітлено зміщення акцентів соціальної політики держави стосовно лю- дей з інвалідністю у бік формування суспільної свідомості щодо сприйняття їх як рівних членів суспільства та необхідності створення для цих громадян умов для повноцінного життя, в тому числі здобуття освіти. Законодавчо ви- знано право дітей з особливими освітніми потребами на навчання в освітніх закладах за місцем проживання. Розкрито питання включення дітей з особливими освітніми потребами в дитячий колектив якомога раніше, починаючи з дошкільного віку. Схарактеризовано використання нетрадиційних форм і методів роботи, що на практиці довели свою ефективність та результативність в освіті дорос- лих. Готуючи майбутніх педагогічних працівників, інститути післядипломної педагогічної освіти та інші установи, які займаються підвищенням кваліфіка- ції, мають включати в освітні програми інклюзивну тематику та формувати у педагогів психологічну та професійну готовність до роботи з дітьми з особли- вими освітніми потребами. Необхідно надати їм знання зі спеціальної та со- ціальної педагогіки, забезпечити інструментарієм та моделями альтернатив- ного навчання, використовуючи воркшоп (інтенсивний навчальний захід, під час якого дорослі навчаються через власну активність).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ruzhylo, N. S., and N. O. Terenda. "ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА МЕДИЧНИХ СЕСТЕР: АНАЛІЗ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ." Медсестринство, no. 1 (April 22, 2020): 12–14. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.1.11030.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано форми освіти, на основі яких може здійснюватися післядипломна освіта медичних сестер. Зростання частки неформальної освіти сприятиме більш динамічному та ефективному набуттю нових компетентностей у діяльності медичних сестер, підвищуватиме їхній рівень конкурентоздатності на ринку праці, покращить ефективність надання медичної допомоги.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Мамонова, Г. В., and Л. О. Попович. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 2 (November 27, 2018): 181–92. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.181-192.

Full text
Abstract:
У статті досліджено ефективність фінансування закладів вищої освіти. На основі даних, що відображені у звітах ректорів закладів вищої освіти, проаналізовано динаміку показників функціонування освітньої сфери України протягом 2015-2017 рр.. Запропоновано формулу розрахунку порівняльного коефіцієнта ефективності витрачання бюджетних коштів закладами вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Ільницька, О. М., and A. B. Костишин. "Дистанційна форма навчання на післядипломній освіті підготовки лікарів-інтернів-стоматологів: міф чи реальність." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.1.12043.

Full text
Abstract:
Резюме. На сьогодні прогресивним у розвитку нашого інформаційного суспільства сфери технологій виступає дистанційна освіта як нова освітня парадигма розвитку освітньо-інформаційного простору. Мета дослідження – розглянути та визначити значення дистанційної форми навчання на процес професійної підготовки лікарів-інтернів стоматологів на етапі післядипломної освіти. Також довести недоцільність запровадження дистанційного навчання у післядипломній освіті лікарів-стоматологів. З огляду на це, у статті актуалізовано проблему дистанційної форми навчання лікарів-інтернів на етапі післядипломної підготовки фахівців у сфері стоматології. Розкривається поняття дистанційного навчання та його плюси і мінуси у підготовці лікарів-інтернів. Запропоновано власні визначення понять «дистанційне навчання» та «дистанційне навчання лікарів-інтернів». Розглянуто деякі моменти нормативно-правового регулювання безперервного професійного розвитку фахівців з охорони здоров’я та особливості правового регулювання надання стоматологічних послуг. Визначено значення дистанційного навчання у професійному становленні лікаря-стоматолога на етапі його післядипломної підготовки, адже така форма навчання є недоцільною для одержання освіти і підвищення кваліфікації на даному етапі професійного розвитку. Також з’ясовано ефективність дистанційного навчання у професійному розвитку лікарів-стоматологів на етапі післядипломної освіти шляхом відповідей на актуальні суспільні запитання в медичній освіті. Оскільки використання дистанційної форми навчання на етапі післядипломної підготовки лікаря-інтерна не дасть позитивного впливу на рівень професійної підготовки і готовності майбутнього стоматолога до виконання своїх професійних обов’язків, де професійні вміння і навики набуваються в процесі безпосереднього контакту з пацієнтом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Ільницька, О. М., and A. B. Костишин. "Дистанційна форма навчання на післядипломній освіті підготовки лікарів-інтернів-стоматологів: міф чи реальність." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12043.

Full text
Abstract:
Резюме. На сьогодні прогресивним у розвитку нашого інформаційного суспільства сфери технологій виступає дистанційна освіта як нова освітня парадигма розвитку освітньо-інформаційного простору. Мета дослідження – розглянути та визначити значення дистанційної форми навчання на процес професійної підготовки лікарів-інтернів стоматологів на етапі післядипломної освіти. Також довести недоцільність запровадження дистанційного навчання у післядипломній освіті лікарів-стоматологів. З огляду на це, у статті актуалізовано проблему дистанційної форми навчання лікарів-інтернів на етапі післядипломної підготовки фахівців у сфері стоматології. Розкривається поняття дистанційного навчання та його плюси і мінуси у підготовці лікарів-інтернів. Запропоновано власні визначення понять «дистанційне навчання» та «дистанційне навчання лікарів-інтернів». Розглянуто деякі моменти нормативно-правового регулювання безперервного професійного розвитку фахівців з охорони здоров’я та особливості правового регулювання надання стоматологічних послуг. Визначено значення дистанційного навчання у професійному становленні лікаря-стоматолога на етапі його післядипломної підготовки, адже така форма навчання є недоцільною для одержання освіти і підвищення кваліфікації на даному етапі професійного розвитку. Також з’ясовано ефективність дистанційного навчання у професійному розвитку лікарів-стоматологів на етапі післядипломної освіти шляхом відповідей на актуальні суспільні запитання в медичній освіті. Оскільки використання дистанційної форми навчання на етапі післядипломної підготовки лікаря-інтерна не дасть позитивного впливу на рівень професійної підготовки і готовності майбутнього стоматолога до виконання своїх професійних обов’язків, де професійні вміння і навики набуваються в процесі безпосереднього контакту з пацієнтом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Kravchyna, Oksana Ye. "Фінансова освіта школярів із застосуванням цифрових технологій: європейський досвід." Освітній вимір 55 (December 10, 2020): 9–24. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4365.

Full text
Abstract:
Анотація. Дедалі більше країн визнають важливість фінансової грамотності та включають фінансову освіту до шкільних програм. Підтримка впровадження фінансової освіти може розглядатися основними державними, приватними та громадськими організаціями як важливе довгострокове інвестування в людський капітал. В той же час, впровадження цифрових технологій відкрило широкі можливості їх використання в галузі фінансової освіти, вони сприяють підвищенню мотивації до навчання, стимулюють пізнавальний інтерес учнів і підвищують ефективність самостійної роботи. Питання формування фінансової грамотності визначено у основних засадничих документах України, таких як, Закон України «Про освіту» та «Державний стандарт базової середньої освіти» (2020), в яких підприємливість і фінансова грамотність віднесені до ключових компетентностей. Метою статті є аналіз європейського досвіду з формування фінансової грамотності в умовах цифрового навчального середовища у контексті реформування вітчизняної освіти. Для досягнення цієї мети був використаний комплекс методів дослідження: аналіз та систематизація наукової літератури, праць вітчизняних та зарубіжних авторів; порівняльно-педагогічний аналіз, який використовується для порівняння та узагальнення різних поглядів на організацію фінансової освіти в школах Європейського Союзу. У статті розглядаються цілі та ключові складові «Основних компетенцій в області фінансової грамотності для молоді», розробленої Міжнародною мережею ОЕСР по фінансовій освіті (OECD / INFE) та представлена структура основних компетенцій. Розглянуті результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 щодо оцінки фінансової грамотності. Розглянуто та проаналізовано досвід європейських країн у створенні та використанні цифрового навчального середовища для ефективного впровадження фінансової освіти: портали, веб-сайти, ігри тощо. Надано рекомендації щодо впровадження фінансової освіти в систему загальної середньої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Коротков, Р. "Про ефективність російської вищої освіти." Вища школа, no. 3 (2012): 67–72.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Олексієнко, Олександра Миколаївна. "ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ РОЗБУДОВИ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ КОНТЕКСТ." Public management 28, no. 3 (April 12, 2022): 62–66. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-9.

Full text
Abstract:
Мета роботи. Метою статті є здійснення ґрунтовного аналізу встановлення сутності механізмів державного управління створення здоров’язбережувального освітнього простору в Україні.Методологія. У запропонованій статті проаналізовані поняття вдосконалення, реформування, оптимізації й інтенсифікації в освіті, ефективність і готовність керівних кадрів до управління впровадженням сучасних методик здоров’язбережувальних технологій, організації освітнього простору та його вплив на якість життєдіяльності всіх суб’єктів закладу освіти: безпеки життя, створення здоров’язбережувального освітнього простору, формування іміджу закладу освіти, екологічної культури, здоров’я. Узагальнено різні підходи до визначення змісту та структури поняття «механізм державного управління».Наукова новизна. Проаналізовано використання терміна «механізми державного управління» у стратегічних документах щодо розвитку системи освіти. Запропоновано визначення та структурну модель механізму державного управління розвитком загальної середньої освіти.Висновки. Механізми державного управління підготовкою кадрів для створення здоров’язбережувального освітнього простору можуть бути розбудовані на основі гуманістичної тріади сучасної філософії освіти «людина – освіта – екологія – педагогічна культура». Необхідним є створення дієвих механізмів державно-громадського управління системою освіти як шляхом утворення нових інститутів, так і шляхом удосконалення діяльності вже наявних. Доцільним є створення при державних органах управління низки експертних рад – постійно діючих дорадчих органів, функціонування яких підвищить рівень участі працедавців закладів освіти, громадських і професійних об’єднань у виробленні рішень із найважливіших питань створення державних механізмів здоров’язбережувального простору освіти України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Mitsenko, D., and O. Stavytskyi. "ДУАЛЬНА СИСТЕМА ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ЗАСІБ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, no. 1 (March 20, 2020): 51–57. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.07.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються проблеми, пов’язані з розвитком системи дуальної освіти. Підкреслюється актуальність запровадження концепції дуальної освіти в України. Проаналізовано положення основних нормативно-правових актів, регулюючих застосування дуальної форми здобуття освіти. Зазначено, що дуальною формою здобуття освіти є такий спосіб отримання освіти, що передбачає поєднання навчання у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах та установах з метою набуття певною кваліфікації. На основі аналізу науково-педагогічних досліджень визначено основні принципи, на яких ґрунтується ефективність дуальної форми здобуття освіти: дуальна освіта має забезпечувати досягнення економічної, соціальної та індивідуальної цілей; цілеспрямованість навчального процесу; змінюваність навчання; інтеграція дуальної освіти та економіки; спільне фінансування дуальної освіти державою та бізнесом; кодифікація стандартів якості освіти; систематичний професійний розвиток кадрів; організація та проведення дискусій для обговорення проблемних питань дуальної освіти; опора на давні культурно-історичні традиції; прийняття дуальної освіти громадськістю. Розглянуто й проаналізовано німецький досвід дуальної освіти. Адже саме в Німеччині вперше було застосовано принципи дуальної освіти. Головною її особливістю є те, що основна частина навчального часу припадає на практичне навчання на виробництві три-чотири дні на тиждень. Блок теоретичного навчання викладається в навчальному закладі та складає, відповідно, один-два дні на тиждень. Розглянуто етапи розвитку дуальної системи в Україні, зокрема результати пілотного експерименту з запровадження елементів дуальної освіти в закладах професійно-технічної освіти в трьох українських містах. Висвітлено особливості реалізації дуальної системи в вітчизняних закладах вищої освіти. На підставі здійсненого аналізу, автор дійшов висновку про ефективність та перспективність дуальної системи, необхідність її подальшого запровадження у педагогічну практику.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Церкелевич, В. С., and Л. М. Коваль. "ІНТЕГРАЦІЯ ЛАНОК «НАУКА-ОСВІТА-ВИРОБНИЦТВО» НА ПЛАТФОРМІ ВІРТУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА У ЗВО ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ТИПУ ЯК ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ ХХІ СТОЛІТТЯ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 51 (2018): 46–56. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.04.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню інтегральних засад функціонування вищої кооперативної освіти у контексті викликів ХХІ століття. Методика дослідження включає ідеї синергетики про нелінійність, складність освітніх систем, концепції єдності та взаємозумовленості освітніх явищ і процесів, теорію наукового пізнання, провідні ідеї методологічних підходів до підготовки фахівців у ХХІ столітті (діяльнісний, компетентісний, системний). Лаконічно визначено зміст глобальних викликів, що постають перед традиційною парадигмою вищої освіти. Схарактеризовано механізм інтеграції ланок «наука-освіта-виробництво» за посередництва навчальної платформи як інноваційного освітнього інструмента (досвід освітньої діяльності Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту). Запропоновано механізм інтеграції ланок «наука-освіта-виробництво» у ЗВО на основі інноваційного освітнього інструмента – навчальної платформи; представлено організаційну структуру віртуального підприємства ПАТ «Шанс» (навчальної платформи ХКТЕІ). Обґрунтовано ефективність і окреслено змістові лінії досвіду упровадження у освітню практику ЗВО інноваційного освітнього інструмента – віртуального підприємства ПАТ «Шанс» ХКТЕІ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

ЮРЧЕНКО, О. В. "ФЕНОМЕНИ НАЦІЇ І НАЦІОНАЛІЗМУ ТА ЇХНІЙ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ОСВІТОЮ І ВИХОВАННЯМ У МОДЕРНІСТСЬКІЙ КОНЦЕПЦІЇ Е. ҐЕЛНЕРА." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 3 (November 17, 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.15.

Full text
Abstract:
Роботу присвячено аналізу поглядів одного з найвизначніших представників модерністського напрямку осмис- лення концепції нації та націоналізму Е. Ґелнера, який зробив визначний внесок у становлення теоретичної думки у цій галузі. Показано, що основним принципом, який захищав науковець, був принцип збігу політичної і наці- ональної одиниць. Суверенну державу Е. Ґелнер визнавав необхідною умовою розвитку націоналізму, оскільки вона уможливлює існування структур, які створюють націю. Е. Ґелнер акцентував увагу на вирішальному значен- ні соціально-економічних чинників для появи націоналізму. З огляду на тематику цього дослідження особливу увагу приділено гелнерівському осмисленню феномену націоналізму у координатах освітньо-виховної системи та культури загалом. Показано, що Е. Ґелнер, послідовно виділяючи фактори творення майбутньої нації в історичному контексті, обумовлені освітою, виокремив такі: виникнення писемності, зміни світогляду, забезпечення державою дотримання права на загальну та гарантовану владою освіту, поширення єдиної культури через школи та університети, стандартизованість освіти, забезпечення потреб системи освіти за рахунок держави. Підкреслено, що науковець надавав вирішального значення можли- вості держави утримувати систему освіти й підтримувати її високий рівень задля творення і розвитку політичної нації, виховання національної свідомості. Зазначено, що Е. Ґелнер виокремив чинники формування нації і розвиток націоналістичних рухів в умовах бездержавності. Серед підстав, які уможливили ці процеси, науковець виокремив такі: самовідтворюваність куль- тури на місцевому рівні, яка дозволяє забезпечити передачу соціального досвіду; виховання традиційних норм поведінки; тяглість культури; наукове вивчення народної спадщини; масове поширення освіти; організація освіт- нього та наукового середовища, які стимулюють зростання національної свідомості; культурно-національне само- визначення інтелігенції; боротьба народу за національні права; розвиток місцевого самоврядування і поширення комунікації у суспільстві. Підкреслено, що через певний час головною метою зусиль національної інтелігенції і народу стає створення національної державності, або, принаймні, прагнення до неї. Підкреслено, що ці положен- ня ілюструють український досвід національного будівництва. У роботі обґрунтовано, що підходи Е. Ґелнера до проблеми походження нації та націоналізму, формування національної свідомості через освітні інститути є актуальними й донині та підтверджують свою ефективність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

ШАМАНСЬКА, О. І. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У КАНАДІ ТА ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ: ІСТОРИКО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 136–41. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.20.

Full text
Abstract:
У статті досліджено тенденції розвитку освіти дорослих у Канаді та Великій Британії, враховуючи історичний аспект. Визначено, що освіту дорослих слід розглядати як важливу складову частину неперервної освіти. У статті також обгрунтовано, що в Канаді та Великій Британії спостерігається ґрунтовна законодавча підтримка з боку держави в напрямку освіти дорослих. У досліджуваних країнах створена розгалужена законодавча база освіти дорослих, що охоплює її різноманітні складові частини та аспекти. Проведені дослідження показали, що у 1997 році зменшення урядової підтримки у фінансуванні освіти дорослих, затвердженої наказом консерваторів під назвою «Bill 160», викликало незадоволення дорослих учнів та привело до створення першої в Канаді Асоціації дорослих студентів Торонто, а саме «Toronto Adult Students Association». Автором визначено, що в Канаді реформою освіти дорослих передбачено розвиток доступної, розгалуженої, інтегрованої та гнучкої системи освіти дорослих. Така система надає безліч можливостей для навчання дорослої людини, а також забезпечує професійну підготовку канадців у будь-який момент, коли вони її потребуватимуть. При цьому особлива увага надається підготовці та перекваліфікації кадрів на робочому місці. Це забезпечує досить широкий спектр можливостей для зменшення безробіття. А концепція компетентності розглядається як ключ до підвищення продуктивності праці, економічного зростання та ефективної зайнятості. Визначено, що серед європейських країн лідером у поширенні професійного навчання, тобто освіти дорослих, є Велика Британія. Освіта дорослих у Великій Британії є одним із пріоритетів державної політики, ґрунтується на давніх історичних традиціях, високоякісних показниках, ґрунтовних науково-педагогічних дослідженнях, а практика реалізації довела свою дієвість та ефективність. Автором також обгрунтовано, що у другій половині ХХ ст. у Великій Британії видається значна кількість законів, що стосувалися освіти дорослих. Відповідно до цього уряд Великої Британії ухвалив досить широкий спектр законів про освіту дорослих.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Gribovych, A. L. "СУЧАСНІ ТЕОРІЇ ЛІДЕРСТВА В ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (April 26, 2018): 46–52. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.46-52.

Full text
Abstract:
В умовах інформаційного суспільства крім інформації важливим є людський капітал. Тому на розвиток сучасної економіки впливає ефективність освітньої галузі. У результаті висуваються підвищені вимоги особливо до вищої освіти, її ефективної організації та управління. В управлінні людськими ресурсами важливе місце посідає інститут лідерства. З цією метою систематизовано сучасні трансформації теорій лідерства. Здійснено їх проекцію на освітню галузь. Запропонована класифікація лідерів у закладах вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Олексюк, О. М. "КЛАСТЕРНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ДУХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ В НЕПЕРЕРВНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2020): 139–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-139-148.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема розвитку духовного потенціалу особистості у неперервній мистецькій освіті. Запропоновано кластерну модель розвитку духовного потенціалу особистості та його компонентну структуру. Обґрунтовано ефективність застосування кластерного підходу в неперервній мистецькій освіті. Звернення освіти до людини, її особистісної сфери, індивідуальності, самореалізації у творчій діяльності є чинником наукової рефлексії нових тенденцій. З погляду цілісної людини освітній процес у вищій школі розглядається як конструкт, спрямований на розвиток духовних сил особистості. Кластерний підхід проголошує основним пріоритетом розвиток духовного потенціалу особистості в освітньому процесі і визначає важливіші складники постнекласичної мистецької освіти. Духовний потенціал проявляється у зверненості суб’єктів освітнього процесу до універсуму культури. Світ уявлень, образів, духовних переживань, через які суб’єкти освітнього процесу здійснюють перетворення, інтегрується у феномені духовного досвіду. Розвиток духовного потенціалу особистості залежить від якості неперервної освіти. Упровадження кластерної моделі розвитку духовного потенціалу особистості в мистецькій освіті передбачає з нових позицій осмислити перехід від минулого до майбутнього. Основною місією неперервної мистецької освіти є забезпечення умов самореалізації особистості в житті і професії упродовж всього життя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Samoilenko, Oksana. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ДОСВІД СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 20 (September 30, 2019): 52–55. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.52-55.

Full text
Abstract:
Сучасний світ постулює тенденцію до неперервності в освіті дорослих, тривалості впродовж життя. Питання освіти дорослих на часі в освітній політиці країн європейської співдружності: вона виступає чинником підвищення якості життя громадян. Україна з її прагненням стати повноправним членом Європейського Союзу потребує вивчення досвіду європейських країн щодо освіти дорослих задля його екстраполяції. Словацька Республіка в цьому контексті може виступити орієнтиром для впровадження реформ у вітчизняну сферу освіти дорослих. Метою статті є аналіз тенденцій розвитку освіти дорослих на початку ХХІ століття у Словацькій Республіці на тлі європейського досвіду. Методи дослідження: на основі аналізу та систематизації статистичної інформації, нормативно-правових документів, теоретичних напрацювань словацьких науковців здійснено узагальнення тенденцій розвитку освіти дорослих у Словацькій Республіці на початку ХХІ століття. Виявленні в ході дослідження тенденції розвитку освіти дорослих на початку ХХІ століття показують суспільну затребуваність у адаптації наявного освітнього контенту до модерних викликів сьогодення. Досвід Словацької Республіки підтверджує ефективність євроінтеграційної спрямованості розвитку освіти дорослих у політиці підвищення конкурентоспроможності фахівця на ринку праці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Шадюк, Ольга. "ГОТОВНІСТЬ МАГІСТРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ." Інноватика у вихованні, no. 14 (November 17, 2021): 279–87. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.414.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування позитивного іміджу закладу дошкільної освіти, розкрито зміст та структуру іміджу закладу дошкільної освіти, визначено шляхи його формування. Імідж закладу дошкільної освіти складається із уявлень про якість освітніх послуг, взаємин між вихователями, вихованцями та їхніми батьками, кадрового потенціалу та стану матеріальної бази. Широкий спектр закладів дошкільної освіти дозволяє батькам обирати той заклад, який, на їх думку, є найкращий. Це, в свою чергу, створює атмосферу конкуренції і саме конкурентноспроможність, забезпечує розвиток сучасного закладу дошкільної освіти. Дослідження проблеми формування позитивного іміджу закладів дошкільної освіти дозволило визначити складові компоненти позитивного іміджу: імідж послуги, імідж споживачів освітніх послуг, імідж керівника, внутрішній імідж закладу дошкільної освіти, імідж персоналу, візуальний імідж, соціальний імідж, бізнес-імідж. Представлено зміст навчальної дисципліни «Імідж дошкільного закладу» як складника підготовки магістрів спеціальності 012 «Дошкільна освіта» до забезпечення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти, мета якої сформувати іміджеву компетентність у здобувачів другого ступеня вищої освіти, озброїти їх системою наукових понять, категорій іміджелогії, сформувати практичні навички у створенні позитивного іміджу закладу дошкільної освіти. З’ясовано, викладання навчальної дисципліни «Імідж закладу дошкільної освіти» уможливлює ефективність формування готовності магістрів дошкільної освіти до формування позитивного іміджу сучасного закладу дошкільної освіти в освітньому просторі та їх іміджову підготовку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Oliinyk, Tetiana O. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ ВНЗ." Information Technologies and Learning Tools 42, no. 4 (September 18, 2014): 85–93. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1108.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовується необхідність внутрішнього (формувального) оцінювання, призначення якого в активізації й оптимізації процесу формування цифрового громадянства майбутніх фахівців. Упровадження компетентнісного підходу й інформатизація освіти дозволяють підвищити ефективність існуючих моделей оцінювання, вимагають глибоких змін усіх компонентів системи освіти. Акцентовано на освітні стандарти нового покоління через удосконалення нетрадиційних технологій оцінювання, що передбачають відкритість освітнього процесу (прозорість процедур моніторингу і рівних можливостей студентів для досягнення освітніх цілей), допомагають студенту як суб’єкту навчальної діяльності розв’язувати завдання самовизначення, самоконтролю, самореалізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Манлі, Ху. "Експериментальна перевірка ефективності методики підготовки керівника вокального ансамблю." Освітній вимір 48 (May 11, 2016): 49–53. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2387.

Full text
Abstract:
Ху Манлі. Експериментальна перевірка ефективності методики підготовки керівника вокального ансамблю. У статті розкривається ефективність авторської методики, запропонованої для фахової підготовки вчителя музики – керівника вокального ансамблю в системі вищої музично-педагогічної освіти України та Китаю. Визначено завдання формувального експерименту. Вибір методів, залучених до експериментального дослідження, пов’язаний із необхідністю отримання достовірних даних, які б засвідчили динаміку змін та ефективність системи вищої музично-педагогічної освіти, її відповідність вимогам щодо ролі та функцій освіти в підготовці майбутніх керівників вокального ансамблю завдяки впровадженню розробленої нами методики. Висвітлено основні етапи формування методичної підготовленості студентів до керівництва вокальним ансамблем
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Lysenko, Nelly. "Напрями проекції принципу наступності в контексті модернізації української школи : вектор дошкільної освіти." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 184–90. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.184-190.

Full text
Abstract:
Соціальне замовлення на освітні послуги сучасних закладів дошкільної освіти можна спрямувати у два вектори: суб’єктивний – запити родини кожної дитини, які визна-чаються стихійно (зрідка – на основі діагностичних процедур) і об’єктивний – соціальне замовлення початкової школи, яка очікує найуспішніших учнів. Мінливість змісту дошкільної освіти слід розглядати відносно конкретного обсягу інформації, якою опановують діти теоретично і практично згідно методик, відповідних дидактиці дошкільної освіти.Її пріоритети сходяться на розвитку гармонійної гуманної та соціально свідомої особистості. Здійснений нами аналіз якості навчальних досягнень і рівня сформованості особистісних рис дітей свідчать про реальні можливості для подолання ознак формальної освіти дошкільників, утвердження гуманізації та диференціації її змісту, удосконалення механізмів управління педагогічним процесом шляхом залучення батьківського колективу до вирішення його різних теоретичних і практичних аспектів. Так утверджується нова форма набуття дошкільної освіти на конкурентних засадах.Новою українською школою передбачено для реалізації кілька визначальних напрямів наступності: по-перше, опанування обсягом знань у дошкільному віці, які були б пролонговані у шкільну освіту і зумовлювали її ефективність. Знання дитини-дошкільника стрімко втрачають актуальність і перетворюються на застарілі; вони не взмозі мотивувати випускника ЗДО до навчання у школі; підручники постають гальмом на шляху наступності. По-друге, фактологічні матеріали підручників у сьогоднішньому варіанті аморфно реалізують виховну, розвивальну та прикладну (практико-зорієнтовану) функції; по-третє, слід звернути увагу на освітні технології для успішної реалізації принципу наступності; особливо у 1-2-му класах. Недофінансування шкільної, й дошкільної освіти спотворює якість дидактико-розвивального оснащення педагогічного процесу і унемож-ливлює опанування практичними вміннями та навичками, які є життєво значущими.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Сяофей, Ван. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ." Педагогіка та психологія, no. 62 (August 2019): 48–57. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.06.

Full text
Abstract:
У статті йде мова про дослідження впливу отриманої педагогічної освіти на ефективність подальшої викладацької роботи в різних педагогічних закладах КНР. У КНР, як правило, відбувається навчання перед працевлаштуванням на посаду вчителя, так і навчання безпосередньо під час роботи. Мета цих заходів – дати майбутнім учителям можливість оволодіти знаннями і здібностями, необхідними для навчання та управління класами, і в кінцевому підсумку сприяти розвитку особистих педагогічних навичок. Освіту до працевлаштування також називають педагогічною, яка є відмінною формою вищої освіти з моменту заснування Нового Китаю. Статус вчителя до працевлаштування забезпечується безпосередньо рівнем навчання у закладі освіти з наступним отриманням відповідного ступеня, мотивацією в навчанні відповідного рівня установи, що надає ступінь, напрям академічної освіти за професійним спрямуванням, кваліфікацію та бажання продовжувати навчання на робочому місці. Ефективність вирішення такого питання була з’ясована за допомогою самозвіту респондентів. Результати дослідження вказують на те, що академічна кваліфікація викладачів в основному відповідає стандарту, але кількість викладачів з окремих предметів, в тому числі й з фізичного виховання, все ж таки є недостатньою. Рівень освіти більшості вчителів в основному відповідає вимогам підготовки, однак кількісний показник все ще потребує корегування. В початкових і середніх школах КНР існує серйозна нестача вчителів фізкультури, що різко контрастує з проханням уряду збільшити курси і заняття з фізичного виховання та основ здоров'я. Тому в майбутньому КНР необхідно змінити концепції і зосередитися на підготовці саме вчителів фізичної культури. Отримані результати можуть бути корисними для тих установ, які в даний час працюють над збільшенням кількості професійних курсів підготовки вчителів з відповідною кількістю годин навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Бляшевська, Алла, Наталія Дмитренко, and Майя Федорець. "ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ РІДНОМОВНОЇ ТА ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ." Інноватика у вихованні 2, no. 13 (June 15, 2021): 116–26. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.337.

Full text
Abstract:
Соціальне замовлення суспільства полягає в тому, щоб фахівець Нової української школи був підготовлений до ефективного виконання своїх професійних функцій і повноцінної участі в усіх галузях життя. У статті висвітлено актуальне питання організації освітнього процесу вищої школи України, а саме формування загальних і професійних компетентностей вчителя початкової школи відповідно до вимог нормативно-правових актів: закону України «Про освіту», професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Робота містить огляд основних положень методу проєктів з точки зору досягнення основної мети навчання мови (рідної та іноземної) майбутніх педагогів, що передбачає ефективне спілкування в усній та писемній формах мови, користування мовою як засобом міжкультурного спілкування, вміння використовувати мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Авторами обґрунтовано дидактичний потенціал інтерактивних методів навчання, зокрема методу проєктів, як складової системи формування комунікативної компетентності студентів вищих закладів педагогічної освіти у процесі вивчення української та англійської мови. Здійснено аналіз і узагальнення досвіду роботи викладачів словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу щодо організації освітнього процесу на прикладі міжпредметного практико-орієнтованого довготривалого проєкту «Леся Українка. Україна. Світ», яким було охоплено студентів 1-4 курсів відділення «Початкова освіта» з додатковою кваліфікацією вчитель англійської мови в початковій школі. Доведено ефективність методу проєктів у системі формування загальних і професійних компетентностей загалом, а також комунікативної компетентності зокрема студентів вищих закладів педагогічної освіти України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Spirina, I. D., A. V. Shornikov, and A. V. Fawzy. "СИМУЛЯЦІЙНА ОСВІТА В ПСИХІАТРІЇ." Медична освіта, no. 2 (August 15, 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10341.

Full text
Abstract:
У статті доведено, що реформування системи освіти та впровадження автономії вищих навчальних закладів разом із сучасними вимогами до підготовки майбутніх лікарів примушують шукати нові форми та засоби освіти. З’ясовано, що важливим компонентом медичної освіти є клінічна діяльність студентів та набуття ними певних, зазначених у стандарті освіти, компетентностей. Перспективними та найбільш наближеними до реальних умов є засоби симуляційної освіти. Використання симуляційної освіти дозволяє, не зменшуючи ефективність освіти, зменшити можливі ризики для пацієнтів при навчанні студентів вищих медичних навчальних закладів. У статті досліджено, що завдяки симуляційним методам можливо у стандартних безпечних умовах у зручний час якісно сформувати потрібні компетентності, особливо при нетипових та нерозповсюджених патологіях. Наразі багато фахівців розуміє симуляційну освіту як використання певних тренажерів та манекенів, переважно для формування компетентностей надання невідкладної допомоги. Використання симуляційної освіти при вивченні дисципліни «Психіатрія, наркологія» обмежено використанням простих засобів, особливо через відсутність тренажерів та манекенів. Авто­ри статті пропонують у якості засобів симуляційної освіти розглядати як прості наочні засоби (клінічні задачі, кейси, в т. ч. відеокейси), рольові та ділові ігри, так і стандартизованих та симулятивних пацієнтів. Визначено, що використання різноманітних засобів симуляційної освіти вже розпочате в сучасних умовах реформування вищої медичної освіти. Найбільш ефективним у викладанні дисципліни «Психіатрія, наркологія» є використання симулятивного пацієнта. Для формування та оцінювання навичок з невідкладної допомоги можливе використання стандартизованого пацієнта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Kharkivska, Alla, and Olena Kapustina. "Огляд сучасних моделей системи пiдготовки майбутнiх педагогiв." Educational Dimension 57, no. 5 (December 9, 2021): 211–23. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4516.

Full text
Abstract:
Сучасний стан галузі вищої освіти характеризується значними реформами. Держава потребує високваліфікованих фахівців, що володіють професійними компетенціями і мають сформовану систему моральних установок та переконань. Саме тому питання підготовки фахівців, що включає виховання особистості здобувачів освіти у закладів вищої освіти, є актуальним на сьогоднішньому етапі розвитку освіти в Україні. У статті виокремлені цілі професійної підготовки, нагальні завдання, що постають у сучасній освіті. Наголошено на необхідності побудови моделі системи виховання як ефективного засобу досягнення цілей та вирішення завдань. У статті розглянуто підходи до визначення понять «модель», «моделювання». Представлено класифікацію моделей. Так, вчені розрізняють фізичні, математичні, комп’ютерні, описові моделі. Також їх поділяють на навчальні та науково-дослідницькі. Останні можуть бути констатуючими, дослідними, імітаційними. Визначено, що гуманітарні науки надають перевагу описовим та математичним моделям. До важливих вимог до моделей відносять адекватне відображення характеристик та достовірність. Розглянуто педагогічне моделювання як метод педагогічних досліджень, що дозволяє підвищти ефективність освітнього процесу, а також націлює здобувачів освіти на реалізацію завдань особистісного зорієнтованого навчання. Проаналізовано етапи моделювання виховної системи (пізнавально-аналітичний і конструктивний) та його діяльність під час кожного з них, зокрема визначення мети, завдань, обґрунтування педагогічних умов, здійснення психолого-педагогічної діагностики, прогнозування результатів діяльності, визначення форм, методів, прийомів роботи, корекційно-виховних засобів. У статті здійснено огляд моделей системи підготовки, запропонованих вітчизняниими вченими. Визначено, що головними компонентами моделі є: мета, етапи, педагогічні умови, функції, форми, методи роботи та результат. З’ясовано, що ефективність впровадження моделі можлива за умови єдності і неподільності усіх її складових. Перспективою подальший досліджень вважаємо здійснення компаративістського аналізу моделей системи підготовки України та західних держав
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Жорова І. Я. and Кузьменко В.В. "ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У ВИМІРІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (November 25, 2021): 155–61. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.318.

Full text
Abstract:
У статті досліджено професійні компетентності керівника закладу освіти у вимірі сучасних освітніх трансформацій.Автори статті проаналізували основні напрями професійної діяльності керівника закладу освіти, визначені Законом України «Про освіту»; перелік професійних компетентностей і зміст трудових функцій керівника закладу освіти відповідно до професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти». Визначено, що ефективність забезпечення виконання управлінських завдань освіти уможливлюється системою професійних компетентностей, визначених професійним стандартом. У дослідженнях українських учених також наголошується на важливості формування методологічної і фасилітативної компетентностей.Дослідження кращих світових практик організації управлінської діяльності свідчить про багатоаспектність професійної діяльності менеджера у фінській системі освіти: педагогічне управління школою, професійне ухвалення рішень у межах чинного нормативно-правого законодавства, стратегічне управління як умова довгострокової узгодженості шкільної роботи, фінансовий менеджмент, господарський менеджмент, створення безпечного освітнього середовища, участь у розвитку національної освітньої політики, планування діяльності закладу освіти із залученням учасників освітнього процесу. Вирізняльними особливостями управлінської діяльності в освітній системі Сінгапуру є реалізація принципу конкурентної співпраці, забезпечення балансу підзвітності і відповідальності, горизонтальна професійна мобільність керівників закладів освіти. У статті зроблено висновок про те, що в закордонних освітніх системах позитивною рисою є глобалізація управлінської діяльності, що передбачає проєктування впливу управлінських рішень на локальному шкільному рівні на інші заклади освіти і розвиток країни в цілому та досвід реалізації системного залучення керівників закладів освіти до формування національної освітньої політики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Poltorak, M. F., M. V. Orda, N. D. Kozak, L. A. Levitska, and O. V. Bielozorova. "Світові тенденцій розвитку дистанційного навчання: системоутворюючі фактори системи дистанційного навчання у вищих військових навчальних закладах." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 1 (April 19, 2021): 19–27. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-019.

Full text
Abstract:
Вступ. Останніми роками в Україні питання дистанційного навчання перебуває в процесі постійного наукового обговорення і є новою формою навчання, включаючи військову національну освіту в Україні. Метою статті є аналіз факторів, що суттєво впливають на ефективність системи дистанційного навчання Збройних Сил України, а також розуміння світових тенденцій розвитку систем дистанційного навчання як елементу електронного навчання. Матеріали та методи. Аналіз, порівняння та систематизація наукових джерел. Результати. проведений аналіз питань, що стосуються світових тенденцій розвитку систем дистанційного навчання як елементу електронного навчання. Розглянуто фактори, що суттєво впливають на ефективність системи дистанційного навчання Збройних Сил України. Розкрито сутність дистанційного навчання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (ВНП ЗВО) як особливої форми цілеспрямованого процесу оволодіння знаннями, вміннями та навичками військовими спеціалістами. Визначено основну особливість дистанційного навчання у вищих навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (екстериторіальність - необов’язкове перебування слухачів (курсантів) у військовому навчальному закладі; відсутність заперечення щодо участі науково-педагогічних працівників у ході проведення освітнього процесу). Висновки. Впровадження технологій дистанційного навчання в систему підготовки Збройних Сил України покликане забезпечити появу нових можливостей для оновлення змісту викладання та методики викладання дисциплін та розповсюдження знань, розширення доступу до освітніх ресурсів. Отже, це потребує подальших досліджень щодо розвитку дистанційного навчання та його впровадження, зокрема, у національній системі військової освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Комарова, О. "Економічна ефективність освіти та підходи до її визначення." Схід, no. 5 (112) (2011): 52–57.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Вавренюк, С. А. "Ефективність реалізації державної політики в сфері вищої освіти." Вісник Національного університету цивільного захисту України. Державне управління, вип. 2 (11) (2019): 273–80.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Комарова, О. "Економічна ефективність освіти та підходи до її визначення." Схід, no. 5 (112) (2011): 52–57.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Вавренюк, С. А. "Ефективність реалізації державної політики в сфері вищої освіти." Вісник Національного університету цивільного захисту України. Державне управління, вип. 2 (11) (2019): 273–80.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Комарова, О. "Економічна ефективність освіти та підходи до її визначення." Схід, no. 5 (112) (2011): 52–57.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Вавренюк, С. А. "Ефективність реалізації державної політики в сфері вищої освіти." Вісник Національного університету цивільного захисту України. Державне управління, вип. 2 (11) (2019): 273–80.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Kononova, Maryna. "Професійна підготовка майбутніх дефектологів за системно-діяльнісним підходом." Освітній простір України, no. 13 (September 28, 2018): 61–65. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.61-65.

Full text
Abstract:
Окреслено системно-діяльнісний підхід як один із методологічних підходів до професійної підготовки майбутнього дефектолога. Висвітлено ключові поняття системно-діяльнісного підходу. Визначено систему як основне поняття системного підходу. Розкрито сутність системного підходу. Окреслено принципи, на яких грунтується системний підхід до професійної підготовки майбутніх вчителів-дефектологів: єдності, розвитку, глобальної мети, функціональності, децентралізації, ієрархії, невизначеності, організованості. Розкрито методологічну ефективність системного підходу. Доведено, що системний підхід розглядає процес професійного розвитку майбутніх дефектологів як інваріантний етап неперервної освіти, що здійснюється під час навчання студентів у закладах вищої освіти та забезпечує єдність і цілісність усіх складових компонентів змісту та процесу навчання майбутніх дефектологів з орієнтацією на освіту упродовж усього життя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Корнута, Л. М. "ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 23, 2020): 68–71. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).360.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто сутність праксеологічного підходу у професійній підготовці державних службовців в Україні із урахуванням досвіду окремих європейських країн. Визначено особливості праксеологічного підходу при застосуванні такого виду професійної освіти, як підвищення кваліфікації. Зазначається, що у системі професійної підготовки державних службовців можна виокремити три складники – змістовий, технологічний і особистісний, у контексті дослідження яких необхідно акцентувати увагу на технологічному складнику як такому, що забезпечує реалізацію праксеологічного підходу. Саме праксеологічний підхід у контексті підготовки державного службовця являє собою найважливішу змістову характеристику професійної спрямованості особистості майбутнього професіонала. Акцентовано, що головним завданням праксеологічного підходу у процесі підготовки державних службовців є вивчення й упровадження необхідних знань для здійснення ефективної діяльності. Зауважено, що саме ефективність виступає як показник якості професійної підготовки, а також як якісна категорія, що сприяє розвитку та вдосконаленню професійної діяльності державного службовця. Використання праксеології у сфері професійної підготовки державних службовців є основою для розуміння та дослідження професійної службової діяльності з позиції практичних цінностей, зокрема ефективності та результативності. Це важливо у процесі оцінювання результатів службової діяльності. Визначено, що ефективність діяльності системи професійного навчання державних службовців може бути досягнута за умови відповідності професійної підготовки та післядипломної освіти вимогам освіти для суспільства, побудованого на знаннях і інформації. Цими вимогами є такі: освіта протягом усього життя; освіта без кордонів, що ґрунтується на інформаційно-комп’ютерних технологіях і доповнює традиційні методи і технології новими можливостями; освіта за креативними моделями навчання та індивідуальними освітніми траєкторіями; освіта, що розвивається на основі фундаментальних знань. Одним із таких видів професійного навчання, що покликаний забезпечити високу освіченість та професійну компетентність державних службовців, є саме підвищення кваліфікації. Варто пам’ятати, що проблему підвищення кваліфікації державних службовців можна розглядати й у межах безперервної освіти. Праксеологічний підхід таке дозволяє. Так, більшість розвинених держав здійснює політику безперервного продовження освіти й підготовки кадрів. Специфіка функціонування системи підвищення кваліфікації державних службовців у контексті праксеологічного підходу полягає в тому, що вона є підсистемою державної служби, обслуговує її, готуючи високопрофесійні кадри. Це відбувається через вирішення низки таких завдань: приведення рівня професійних знань, умінь і навичок державних службовців у відповідність до вимог теорії та практики публічного управління; вивчення й застосування на практиці передового світового досвіду й досягнень науки державного будівництва та науки управління; формулювання установок на оволодіння предметом діяльності у сфері державної служби; формування професійних здібностей державних службовців.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Ляска, Оксана, Наталія Чаграк, and Тетяна Стриженко. "ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ВИКЛАДАННЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Ukrainian Educational Journal, no. 3 (September 24, 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-106-115.

Full text
Abstract:
У статті вивчено ефективність технологій викладання в умовах дистанційної вищої освіти шляхом вимірювання ефектів її застосування в навчальному процесі. Доведено, що використання ІКТ має низку переваг та водночас зумовлює посилення навантаження на викладача через різку потребу в переході до дистанційної освіти та відсутність цифрових навичок. Доведено ефективність цифрового викладання завдяки засобам ІТ у таких напрямах: комунікація, самоконтроль, оцінювання, підготовка матеріалів, виконання завдань. Найбільш чітко спостерігаються поліпшення таких вимірів ефективності, як: зростання рівня відвідуваності; зростання рівня контролю та відповідальності, сприйняття важливості виконання завдань курсу студентами; скорочення часу на отримання та пошук матеріалів; скорочення часу підготовки матеріалів викладачами; ріст рівня завантаження та опрацювання матеріалів; суттєве скорочення часу на курс та його організацію. Викладачі оцінили ефективність технологій викладання в умовах дистанційної освіти при використанні засобів ІТ вище, порівняно зі студентами. Оцінки студентів щодо опрацювання матеріалів та виконання завдань є вищими порівняно з оцінками викладачів, що характеризує певний рівень суб’єктивності студентів при оцінці власної освітньої діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Олексієнко, Олександра Миколаївна. "МЕХАНІЗМИ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ ЯК ПОКАЗНИК ЇХНЬОГО ІМІДЖУ У СТВОРЕННІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 99–103. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-14.

Full text
Abstract:
Класифікація професійної мобільності, що подана у статті, дає можливість упорядкувати різноманітні переміщення з єдиних позицій, подати їх як окремі прояви загального процесу професійно-педагогічної мобільності, визначити, який вид мобільності забезпечує виконання тих чи інших соціальних функцій. З’ясовано, що мобільність може бути диференційована на інтерагенераційну та інтергенераційну. За суб’єктом розрізняють мобільність індивідуальну і групову; за спрямуванням – внутрішню та зовнішню. Показано класифікації працівників за їх ставленням до мобільності, що можна умовно поділити на такі групи: фактично мобільні; потенційно мобільні; фактично стабільні; потенційно стабільні. Мета статті полягає в обґрунтуванні важливості професійної мобільності суб’єктів освітнього простору в умовах реформування освіти, визначення основних напрямків підвищення якості управління освітньою діяльністю до рівня європейських вимог та розробка методичних рекомендацій керівників з питань управління якістю освітньої діяльності в Європейському просторі освіти; визначенні сутності професійної мобільності. Методологія. У запропонованій статті проаналізовані поняття мобільність, реформування, оптимізація й інтенсифікація в освіті, ефективність і готовність керівних кадрів до управління створенням здоров’язбережувального простору, прийняття управлінських рішень та їх вплив на якість життєдіяльності всіх суб’єктів закладу освіти: узагальнені різні підходи до визначення змісту та структури поняття «механізм державного управління». Наукова новизна. Проаналізовано використання поняття механізми мобільності державного управління у стратегічних документах щодо розвитку системи освіти. Запропоновано визначення та структурну модель механізму державного управління розвитком загальної середньої освіти, управління якістю освітньої діяльності в Європейському просторі освіти; визначення сутності професійної мобільності управлінських і педагогічних кадрів і розкриття значення якісної підготовки фахівця для формування професійної мобільності в умовах сучасного освітнього простору. Висновки. Механізми професійної мобільності державного управління підготовки кадрів для створення здоров’язбережувального освітнього простору можуть бути розбудовані на основі гуманістичної тріади сучасної філософії освіти «людина – освіта – екологія – педагогічна культура». Необхідним є створення дієвих механізмів державно-громадського управління системою освіти як шляхом утворення нових інститутів, так і удосконалення діяльності вже існуючих. Доцільним є створення при державних органах управління низки експертних рад – постійно діючих дорадчих органів, функціонування яких підвищить рівень участі працівників закладів освіти, громадських і професійних об’єднань, у прийнятті доцільних управлінських рішень з найважливіших питань державних механізмів мобільності створення здоров’язбережувального простору освіти України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Носко, Юлія Миколаївна, and Олена Миколаївна Швець. "Аспекти креативно-оздоровчої початкової освіти." New computer technology 16 (May 14, 2018): 99–104. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.823.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є проектування та дослідження креативно-оздоровчого освітнього простору початкової освіти. Завдання дослідження: здійснити теоретичний аналіз наукових досліджень з філософських, психологічних та педагогічних проблем сучасного навчання в початковій школі та визначити його принципові особливості; розробки педагогічної початкової креативно-оздоровчої діяльності учнів молодшого шкільного віку; експериментально перевірити ефективність педагогічної системи урочної діяльності учнів початкової школи та її відповідність критеріям, визначеним в основних документах про освіту; теоретично обґрунтувати педагогічну технологію креативно-оздоровчої початкової освіти; впровадити технологію креативно-оздоровчої освіти в практику освітньої діяльності початкового ступеня вітчизняної середньої школи; застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в освітній діяльності без шкоди для здоров’я всіх учасників. Об’єкт дослідження – креативно-оздоровчий модернізований освітній процес у початковій школі з врахуванням сучасних інформаційних технологій; предмет – умови та роль вчителя у створенні розвивального освітнього інформаційного процесу урочної, позаурочної діяльності учнів початкової школи, що сприяють їх формуванню як креативних, фізично здорових особистостей. З метою оцінки ефективності даного проекту заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження планується узагальнити для впровадження в практику роботи початкової школи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Чернець, Ігор Валерійович, and Світлана Олегівна Даньшева. "Віртуальне освітнє середовище як фактор конкурентоспроможності вищої освіти." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 234–41. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1005.

Full text
Abstract:
У статті розглянуті різні аспекти визначення «віртуальне освітнє середовище». Мета: виявлення педагогічних умов ефективного використання віртуального освітнього простору ВНЗ для організації саморозвитку студентів. Завдання: 1) здійснити теоретичний аналіз досліджень, присвячених вивченню ролі віртуального інформаційного простору у розвитку особистості; 2) виявити можливості використання віртуального інформаційного простору для організації самонавчання і самовиховання студентів. Об’єкт дослідження: процес педагогічного супроводу саморозвитку студентів у ВНЗ. Предмет дослідження: процес оптимізації саморозвитку студентів в умовах їх знаходження у віртуальному освітньому просторі університету. Методи дослідження: класифікація, систематизація, системно-структурний аналіз. Результати: запропоновано власне визначення цього поняття, проаналізовано переваги та недоліки віртуальної форми мобільності, а також її ефективність та основні суб’єкти віртуального освітнього середовища. Висновки: організація процесу навчання у ВНЗ повинна сприяти реалізації педагогічних умов, що забезпечують оптимальний педагогічний супровід самонавчання і самовиховання студентів в процесі їх знаходження в інформаційно-освітньому просторі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Безбах О. М. and Безуглова І. В. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ У ВИКЛАДАННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У МОРСЬКИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (January 22, 2022): 78–86. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.305.

Full text
Abstract:
Пандемія COVID-19 показала можливість швидкого переходу до дистанційного навчання більшості закладів вищої освіти в режим «виключно онлайн». Але інші заклади вищої освіти надали перевагу змішаній моделі навчання. Таке рішення було прийнято на підставі вираження волі здобувачів вищої освіти (ЗВО), яка полягала в бажанні навчатися очно. Це рішення також спрямоване на те, щоб зберегти контингент ЗВО та уникнути різноманітних конфліктів.Безперечно, пандемія COVID-19 стала каталізатором переосмислення існуючих моделей викладання та навчання. Нові освітні моделі повинні сприяти осмисленому навчанню в електронному форматі, а також розробці нових педагогічних моделей і стратегій навчання, що поєднують співпрацю, розмірковування, тематичні / ділові ігри або інше моделювання навчальних завдань у фізичному чи цифровому навчальному просторі.Основна суть інноваційних методів у викладанні спеціальних економічних дисциплін у морських закладах вищої освіти, на прикладі Херсонської державної морської академії, полягає в тому, щоб організувати навчальний процес у формі діалогу. Саме це допоможе ЗВО навчитися висловлювати свої думки, аналізувати проблемні ситуації та знаходити ефективні шляхи їх вирішення. Такі методи дозволяють підвищити рівень освіти, розвивають ЗВО, формують навички та вміння, які використовуватимуться ними у подальшій професійній діяльності.На заняттях з використанням даного методу застосовуються різні ситуаційні завдання, виробничі ситуації, які безпосередньо зустрічаються на підприємствах морської галузі. Наприклад, у курсі дисципліни «Економічна теорія та економіка морської галузі» для ЗВО Херсонської державної морської академії (ХДМА) ступеня вищої освіти «Бакалавр», галузі знань 27 «Транспорт», спеціальності 271 «Річковий та морський транспорт», освітньо-професійної програми / спеціалізації «Навігація та управління морськими суднами» кейси застосовуються за такими темами: ресурси судноплавної компанії та ефективність їх використання (оборотний капітал); людський капітал морської галузі; оплата та стимулювання праці у морській галузі; витрати підприємств морської галузі; ефективність експлуатації суден тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Andryushchenko, O. O. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСИВНИХ УМІНЬ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-6-15.

Full text
Abstract:
У статті розкрито актуальність дослідження проблеми розвитку рефлексивних умінь учителів початкових класів на сучасному етапі реформування вітчизняної освітньої системи. На основі аналізу наукових досліджень і публікацій визначено зміст поняття «педагогічні умови». З’ясовано, що вони: 1) виступають складовим елементом педагогічної системи; 2) є зовнішніми й внутрішніми, суб’єктивними й об’єктивними, необхідними та достатніми обставинами, в яких виникає, існує й розвивається позитивне освітнє середовище; 3) стосуються цілей, принципів, змісту, методів, форм процесу навчання, виховання та розвитку; 4) забезпечують ефективність освітнього процесу. Акцентовано увагу на особливостях професійної підготовки вчителів початкової школи в системі післядипломної освіти. Визначено та обґрунтовано комплекс педагогічних умов, що покликані забезпечити успішність процесу розвитку рефлексивних умінь учителів початкових класів у системі післядипломної освіти, а саме: 1) розвиток мотивації та ціннісного ставлення у вчителів початкових класів до здійснення рефлексивної діяльності; 2) оновлення змісту освіти: спрямування освітнього процесу на розвиток рефлексивних умінь учителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти; 3) створення рефлексивного середовища в закладах післядипломної освіти; 4) впровадження рефлексивних методів навчання в практику освітнього процесу післядипломної освіти. Висвітлено перспективи подальших пошуків у дослідженні означеної проблеми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Дорош, Наталія, Юлія Астіон, and Ліна Петречук. "ДОСЛІДЖЕННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ З ПРОБЛЕМАМИ СЛУХУ." System technologies 1, no. 132 (March 1, 2021): 64–75. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-1-132-2021-05.

Full text
Abstract:
Проведено дослідження загальних показників та успішності студентів, які відносяться до Регіонального центру освіти інвалідів Національної Металургійної академії України (РЦОІ). Приймаючи до уваги, що Металургійна академія є єдиним закладом IV рівня акредитації в Україні, у якому здобувають освіту студенти з проблемами слуху, надана робота може бути віднесена до актуальних питань сьогодення.. Проведено збір та обробку інформації з навчання студентів з проблемами слуху з 2007 по 2018 роки. Спроектовано і розроблено базу даних РЦОІ. Проведено дослідження якості успішності студентів з проблемами слуху, які навчалися за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Виконано аналіз пріоритетності дисциплін в їх освоєнні. Запропоновано об’єднання дисциплін за 6 категоріями. Доведено, що всі категорії дисциплін засвоюються, але дисципліни гуманітарної та соціальної спрямованості засвоюються легше. Підтверджено ефективність та доцільність отримання вищої освіти студентами з проблемами слуху
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Олійник, Н. "Ефективність ігрових моделей навчання в системі сучасної вищої освіти." Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, вип. 7, ч. 2 (2015): 70–75.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Олійник, Н. "Ефективність ігрових моделей навчання в системі сучасної вищої освіти." Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, вип. 7, ч. 2 (2015): 70–75.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the bibliographies on the topic 'Ефективність освіти' for other source types:
Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography