Journal articles on the topic 'Ефективне проєктне рішення'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Ефективне проєктне рішення.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 25 journal articles for your research on the topic 'Ефективне проєктне рішення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бабкін, Владислав, and Володимир Прошкін. "ПРОЄКТНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ТРЕНДИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІТ." Physical and Mathematical Education 29, no. 3 (June 23, 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-006.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Серед ефективних методів університетської підготовки майбутніх фахівців ІТ є проєктні методи, що інтерпретують реальні професійні ситуації, дозволяють шукати альтернативи, обирати найбільш доцільні варіанти рішень професійних проблем. Матеріали і методи. Аналіз наукової літератури з метою встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми, визначення категоріально-понятійного апарату дослідження; синтез, узагальнення, систематизація для обґрунтування можливостей використання проєктних методів навчання у процесі фахової підготовки студентів. Результати. Установлено, що проєктні методи навчання є трендами фахової підготовки майбутніх фахівців ІТ, зокрема, бакалаврів комп’ютерних наук. Подано досвід реалізації проєктного навчання в Київському університеті імені Бориса Грінченка у форматі хакатону. При розробленні пристроїв інтернету речей використано майстер-класи для учасників, дистанційні курси, самостійне дослідження проблемних питань. Установлено, що проєктні методи навчання пов’язані з формами навчання (лекція, практичне, індивідуальне заняття, консультація, самостійна робота, науково-дослідна робота студентів, позааудиторні заходи, у тому числі організація роботи університетського студентського центру «Інфо-аналітика»). Подано перелік засобів як різноманітних матеріалів, за допомогою яких досягається мета дослідження. Окреслимо засоби – цифрові ресурси для реалізації проєктних методів навчання (за Н. Морзе). Висновки. Виділено основні види проєктних методів навчання: у залежності від виду діяльності, що домінує у проєкті (дослідницькі, креативні, імітаційні, інформаційні, практико зорієнтовані), за предметними напрямами (монопроєкти, міжпредметні проєкти), за кількістю учасників (індивідуальні, групові), за терміном виконання (короткотермінові, довготермінові). Подано перспективи подальших наукових пошуків – упровадження розроблених проєктних методів навчання в практику університетської освіти.
2
Паньків, Олег. "ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ ЛЬВОВА." Вісник Університету банківської справи, no. 2(41) (September 2, 2021): 3–18. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249928.
Full textAbstract:
Анотація. Проаналізовано систему енергозбереження в комунальній сфері міста Львова щодо її поділуна два структурні елементи: управлінські рішення органів місцевого самоврядування і співпраці з між-народними установами та інституціями з комплексом реалізованих дій. Управлінські рішення органівмісцевого самоврядування розглядаються в рамках аналізу впровадження системи енергоменеджмен-ту, запровадження програмного забезпечення «Енергоплан» та uMuni, заснування Асоціації «Енерго-ефективні міста України», підписання Угоди мерів, приєднання до європейської кампанії «DISPLAY»,затвердження «Програми сталого енергетичного розвитку міста до 2020 року». Представлено динамікукількості установ бюджетної сфери в розрізі класів енергоефективності. Співпраця з міжнароднимиустановами та інституціями в напрямі енергозбереження об’єктів комунальної власності розглядаєтьсяв рамках аналізу меморандуму про взаєморозуміння з Агентством США міжнародного розвитку USAIDі корпорацією НЕФКО (проєкти «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» та «Пільгове креди-тування енергозбереження»); проєкту «MODEL-CIUDAD», що координується Європейською асоціа-цією муніципалітетів (м. Безансон, Франція); проєкту USAID «Муніципальна енергетична реформа»;Проєкту модернізації інфраструктури теплопостачання в м. Львові, що фінансувався за рахунок кре-дитних коштів від ЄБРР, грантових коштів від Фонду Східно-Європейського партнерства з енергоефек-тивності та довкілля і коштів місцевого бюджету та ін. Проаналізовано динаміку споживання енерго-ресурсів у комунальних установах міста в результаті залучення інвестицій і реалізації проєктів. Запро-поновано класифікувати енергозбереження на реалізоване, потенційне (на реалізацію яких забраклокоштів / часу / інших ресурсів) та окремою категорією виділити латентне енергозбереження (таке, наяке неможливо вплинути тільки залученням фінансування, але лише через формування енергоощадно-го типу мислення). Представлено особливості енергозбереження комунальних об’єктів міста в системізв’язків з компонентами енергозбереження.Ключові слова: енергозбереження, комунальні установи, енергоменеджмент, інвестиції, грантовікошти.Формул: 0; рис.: 9; табл.: 2; бібл.: 39.
3
Сурілова, О. О. "СПІЛЬНА ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.669.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблемні питання використання транзитного потенціалу України та поглиблення співпраці з Європейськім Союзом у транспортній сфері на взаємовигідній основі, оскільки створення й ефективна експлуатація транс'європейських транспортних мереж (TEN-T) відповідають інтересам обох партнерів. Міжнародне співробітництво в цій сфері розглядається як важливий напрям спільної транспортної політики ЄС, розвиток якої був закладений ще у договорі про Європейське об'єднання вугілля та сталі та прискорився з розвитком глобалізації, що посилює міжнародний характер транспорту. Проаналізовано цілі, об'єкти, зміст Спільної транспортної політики та запропоновано авторське визначення СТП як рішення, правила, заходи, прийняті та впроваджувані ЄС та державами-членами, які спрямовані на ефективне функціонування транспортної системи ЄС та транс'європейських транспортних мереж із метою підтримки цінностей та добробуту європейських народів, сталого розвитку Європи. зміцнення економічної, соціальної та територіальної згуртованості та забезпечення функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу. Пріоритетом СТП є відкриття ринків третіх країн у сфері транспорту, а також розроблення плану Єдиного європейського транспортного простору. Зокрема, створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною спонукало до розроблення механізмів підтримки транспортного сектору нашої країни, зокрема, шляхом розроблення проєктів транспортної моделі та майстер-плану України, а також низки проєктів Twinning, донором яких виступає ЄС. Сьогодні сформовано законодавче підґрунтя співпраці між Україною та ЄС в транспортній галузі, реалізуються інфраструктурні проєкти та проєкти технічної допомоги в межах, окреслених Угодою про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною. однак транспортне право України є не досить гармонізованим із транспортним правом ЄС та потребує реформування, яке має відбуватися шляхом прийняття Транспортного кодексу України, у структурі якого має бути розділ, присвячений транс'європейським транспортним мережам і співпраці з ЄС.
4
Кондисюк, Ігор. "Класифікація гібридних проєктів автотранспортних підприємств та обґрунтування структури їх портфелів." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.167.
Full textAbstract:
Виконано аналіз предметної галузі. Встановлено, що автотранспортні підприємства у своїй діяльності реалізовують гібридні проєкти. Такі проєкти мають свою специфіку та особливості. Їх врахування лежить в основі розроблення інструментарію для якісного управління гібридними проєктами. Виконано аналіз наукових праць. Встановлено, що задачі класифікації гібридних проєктів автотранспортних підприємств та обґрунтування структури гібридних проєктів автотранспортних підприємств залишилися поза увагою науковців. Запропонована класифікація гібридних проєктів автотранспортних підприємств передбачає їх виявлення за десятьма класифікаційними ознаками. Виконана класифікація забезпечує ідентифікацію гібридних проєктів та розробку інструментарію для управління ними. Вона лежать в основі формування портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств. На підставі запропонованої класифікації можна означити напрями дослідження та окреслити задачі, розв’язання яких забезпечить прийняття безпомилкових управлінських рішень та отримання максимальної цінності для стейкхолдерів. Встановлено, що гібридні проєкти автотранспортних підприємств мають свої особливості. Вони відображаються запропонованими класифікаційними ознаками. Означено шість груп особливостей гібридних проєктів автотранспортних підприємств. Врахування зазначених особливостей під час розроблення інструментарію для управління гібридними проєктами забезпечить відповідну якість їх реалізації та прийнятих управлінських рішень. Обґрунтована структура гібридних проєктів автотранспортних підприємств. Вона забезпечує узгодження множини гібридних проєктів, що ініціюються замовниками транспортних послуг, із доступними ресурсами автотранспортних підприємств у прогнозованому мінливому проєктному середовищі. Встановлено, що існує потреба в обґрунтуванні та використанні ціннісно-ризикового підходу. Він забезпечить формування ефективних портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств із максимальною цінністю для всіх стейкхолдерів.
5
Фединець, Н. І., Ю. П. Сняданко, and О. М. Марчук. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ СФЕРИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ." Підприємництво і торгівля, no. 32 (December 20, 2021): 51–59. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-32-07.
Full textAbstract:
У статті досліджено актуальні питання, пов’язані з організацією праці менеджера та прийняттям ним управлінських рішень. Метою статті є визначення основних напрямів організації праці менеджера у громадських організаціях сфери охорони природи. Підтвердженням актуальності цього питання є значний інтерес наукової спільноти. У ході дослідження встановлено, що функціонування громадської організації значною мірою залежить від організації керівництвом як власної праці, так і всіх управлінських процесів. Виявлено, що важливою передумовою розвитку громадської організації є прийняття своєчасних, обґрунтованих та ефективних рішень. Доведено, що специфіка функціонування громадської організації зумовлює колегіальний характер ухвалення рішення. З’ясовано, що вагома роль в управлінському процесі належить плануванню різноманітних охоронних проєктів. Аргументовано, що успіх багатьох управлінських процесів залежить від того, як спланована та організована робота менеджера. Встановлено, що сучасні реалії функціонування громадської організації пов’язані з динамічністю змін, появою інновацій у сфері, посиленням вимог суспільства. Доведено, шо в таких умовах навантаження на менеджера лише зростає, тому організація його праці часто неефективна та потребує застосування нових підходів. Запропоновано основні етапи процесу прийняття управлінських рішень в громадській організації. Зроблено висновок, що підвищенню ефективності процесу організації праці менеджера та прийняття ним рішень у громадській організації сприяє як внутрішнє, так і зовнішнє консультування окремих напрямів діяльності та проєктів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на формування ефективного механізму управління розвитком громадських організацій у сфері охорони природи.
6
Гуторов, Олександр. "BIM ЯК ЗАСІБ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ПРОЕКТУВАННЯ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 88–91. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-20.
Full textAbstract:
У статті розглянуто наукові підходи до визначення понять «інформаційне моделювання будівель», «будівельна інформаційна модель» та обґрунтовано зв’язок між ними. Виявлено чим відрізняється інформаційна модель від 3D-моделі. Дано відповіді на наступні питання: «як працює BIM?», «на якому етапі потрібен BIM?», «яка інформація є основою BIM?», «які можливості BIM-систем». Сформовано основні принципи BIM: тривимірне моделювання, автоматичне отримання креслень, інтелектуальна параметризація об'єктів, набори проєктних даних, що відповідають об'єктам, розподіл процесу будівництва за тимчасовими етапами. Сформульовано основні цілі і завдання сучасного BIM-проєктування: розробка проєктної документації на новому якісному рівні, прискорення оформлення та прийняття готових проєктних рішень, аналітики та прогнозування експлуатаційних властивостей створюваних і вже діючих об'єктів, оперативної підготовки будівельних планів і кошторисної документації, швидкого розміщення замовлень на виробництво необхідних конструкцій, матеріалів і устаткування. Виявлено основні переваги технології BIM на кожній стадії життєвого циклу будівельного об'єкта, практичну користь від інформаційної моделі будівлі, форми отримання інформації з BIM-моделі придатну для подальшого використання різними програмними засобами проєктування, розрахунку та аналізу будівлі та всіх вхідних в нього компонентів і систем, основні завдання BIM-менеджера – забезпечити ефективне застосування технології всередині організації, між її відділами, з підрядниками. Схематично продемонстровано яка інформація відноситься до BIM, що надходить в модель і отримується з моделі. Намічено основні шляхи розвитку BIM: підвищення конкурентоспроможність вітчизняного будівельного комплексу; зниження собівартість на етапі проєктування і проведення експертизи проєктної документації; мінімізує ризики виникнення надзвичайних ситуацій в ході проєктування і будівництва різних об'єктів. Досліджено еволюцію, етапи становлення та перспективи розвитку інформаційного моделювання в будівельному проєктуванні.
7
Антонюк, Д. І. "Основні критерії легітимації публічних органів влади на місцевому рівні." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 27 (April 8, 2021): 135–39. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.934.
Full textAbstract:
У статті автор розглядає умови та критерії легітимації публічних органів влади на місцевому рівні. З огляду на особливості місцевого рівня управління у статті використано підхід із двома взаємозалежними типами легітимності для подальшого визначення критеріїв легітимації. Зокрема, на прикладі скандинавських країн визначено особливості та риси зовнішньої легітимності місцевих органів влади. Відповідно, визначено значення та сутність внутрішньої легітимності для досягнення належної ефективності влади на місцевому рівні. Розкрито взаємозв’язок досягнення владою внутрішньої легітимності та здійснення контролю за її діяльністю. Також на прикладі Польщі проаналізовано значення співпраці місцевої влади з громадськістю для досягнення загальної довіри та легітимності. Розкрито значення залучення сучасних технологій, таких як системи подання електронних петицій, задля налагодження ефективної комунікації «влада – суспільство» для розвитку легітимаційних та попередження делегітимаційних процесів. Проаналізовано роль громадського контролю для вдосконалення системи прийняття локальних рішень та легітимізації влади загалом. Також обґрунтовано велике значення забезпечення публічності органів місцевої влади як одного з критеріїв легітимності для здійснення якісного контролю за їх діяльністю та попередження виникненню процесів делегітимації. На прикладі конфронтації чернівецької політичної еліти зображено негативний вплив протистояння персоналізованих інтересів на електоральну підтримку та добробут міста загалом. Також запропоновано поширену в розвинутих країнах модель взаємовідносин «місцева влада – суспільство», де основу складає високий рівень культури, що базується на незаплямованій особистісній репутації, тому виокремлюється ще один критерій легітимації місцевої влади, а саме антикорупційний контроль, що покликаний забезпечити ефективність влади через попередження корупційних ризиків та збереження локальної політичної стабільності. Таким чином, визначено, що до основних критеріїв легітимації публічних органів влади належать виконання ними своїх повноважень; забезпечення ефективних механізмів антикорупційного та громадського контролю за їх діяльністю; ефективна робота ЗМІ та ЗМК, що висвітлюють їх діяльність; залучення нових технологій взаємодії з громадськістю; виконання спільних програм, проєктів для підвищення якості місцевої політики.
8
Маматова, Л. Ш. "РОЛЬ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ." Підприємництво і торгівля, no. 30 (July 1, 2021): 44–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-07.
Full textAbstract:
У статті розглянуто необхідність бізнес-планування для суб’єктів господарювання та роль бізнес-плану. Визначено систему зовнішніх та внутрішніх чинників впливу процес бізнес-планування. Бізнес-планування для підприємства є методом залучення фінансово-інвестиційних ресурсів та для інвесторів – підтвердженням цільового використання коштів та результативності проєкту. Зазначено, що бізнес-планування вирішує основне питання економіки у виборі успішного методу співвідношення факторів виробництва з вирішенням проблем у вичерпності ресурсів для задоволення потреб суспільства. Узагальнено цілі, яким підпорядковується розроблення бізнес-плану підприємством, та завдання бізнес-планування. За рахунок відповідності та збалансованості цілей і вигід внутрішніх та зовнішніх користувачів визначено результати, які повинно включати в себе бізнес-планування задля ефективного впровадження в діяльність підприємств. Бізнес-планування відіграє важливу роль в управлінні та формуванні стратегії розвитку підприємства, а отже, це дало можливість визначити для кожного учасника процесу бізнес-планування результативність в ефективній діяльності підприємства. Бізнес-план виконує зовнішню функцію для інвесторів та внутрішню – для бізнес-одиниці, а саме є інструментом бізнес-планування та механізмом контролю і реалізації бізнес-стратегії на підприємстві. Бізнес-планування дає змогу здійснити кількісне й якісне обґрунтування оптимального управлінського рішення, систематизувати та конкретизувати відповідності цілей і результату стратегії, визначити джерела інформації та достовірність відповідно до ситуації на підприємстві. Визначено, що ефективна структура бізнес-плану має включати в себе кількісні й якісні характеристики проєкту відповідно до вибраного результату задля його впровадження та вирішити цілу низку завдань. Роль бізнес-планування у розвитку діяльності підприємств зводиться до можливості концентрації усіх видів наявних та потенційних ресурсів для визначення системи поточних та майбутніх напрямів розвитку суб’єкта господарювання з метою створення інноваційної продукції та використання інноваційних технологій, задоволення потреб споживачів та отримання фінансових результатів.
9
Shalapko, D. O. "ПОКРАЩЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ СУДНОВОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ УСТАНОВКИ ТАНКЕРА ПРОЄКТУ RST27 ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ ВОДНЕВИХ ПРИСАДОК." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 75–84. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.07.
Full textAbstract:
Вступ. З огляду на сучасний стан розвитку техніки подальше збільшення коефіцієнта корисної дії двигунів має незначний ефект, проте використання альтернативних видів палива являє собою можливість збільшити ефективність та екологічність сучасних двигунів. На сьогодні суднові двигуни використовують як паливо HFO («важке паливо»), дизельне паливо та газове паливо. Мета. Із застосуванням сучасних технологій використання паливних присадок та альтернативних палив пропонується провести модернізацію паливної системи суднових двигунів танкера проєкту RST27. Результати. Пропонується застосовувати систему невеликих добавок водню до основного палива. У результаті використання цієї технології пропонується встановити на судні сучасний електролізер та систему зберігання водню в металогідридному акумуляторі. Проведено моделювання застосування водневих домішок на головному двигуні 6L20 виробництва фірми «Wartsila». Представлено схему розташування обладнання в машинному відділенні та схему паливної системи суднової енергетичної установки. За результатами моделювання ефективна потужність двигуна збільшилася на 3,1 %, а питома ефективна витрата палива зменшилася зі 195 до 191 г/(кВт∙год). При цьому немає необхідності у значному переобладнанні як машинного відділення, так і самого головного двигуна. Електрична енергія, яка необхідна для видобутку водню, може бути використана під час часткових режимів роботи дизель-генераторів, на режимі стоянки та під час переходу. Висновки. Економічний ефект від упровадження зазначеного науково-технічного рішення отримано за рахунок використання малих домішок водню до основного палива та скорочення витрати палива двигунами енергетичної установки танкера проєкту RST27. За попередніми розрахунками економічний ефект становитиме до 200 доларів США на день, що в перерахунку на один перехід рейсовою лінією Єгипет – Україна становитиме більше 1500 доларів США з урахуванням витрат на водень.
10
Чеканович, М. Г., and О. Є. Янін. "ПРОЄКТУВАННЯ РЕШІТЧАСТОЇ ПОЗАЦЕНТРОВО СТИСНУТОЇ СТАЛЕВОЇ КОЛОНИ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.15.
Full textAbstract:
У статті викладене теоретичне обґрунтування методики використання комп’ютер- ного середовища MathCAD для проєктування решітчастої позацентрово-стиснутої ста- левої колони, яка утворюється з двох гілок. Такі колони входять до складу поперечної рами промислової будівлі. Підкранова гілка розглядається у вигляді нормального двотавра з паралельними гра- нями полиць. Зовнішня гілка розглядається у вигляді складеного зварного швелера з трьох листів. Гілки з’єднуються решіткою трикутної системи, яка розташована у двох площи- нах по зовнішніх гранях гілок. Припускається, що решітчаста наскрізна колона працює як шарнірна ферма і в її гілках виникають поздовжні сили. Проєктування колони виконується з огляду на забезпечення стійкості як колони в цілому, так і окремих її елементів. Запропонований алгоритм рішення задачі у комп’ютерному середовищі MathCAD поді- лений на блоки, які призначені для реалізації певних етапів проєктування. На початковому етапі алгоритму передбачені введення вихідних даних і задання необхідних для розрахунку функцій. Підпрограма знаходження номеру профільної двотаврової підкранової гілки базується на принципі послідовного перегляду елементів відповідного сортаменту. Перегляд завер- шується на тому калібрі профілю, за якого буде забезпечена загальна стійкість гілки. Водночас знайдений калібр відповідає мінімальним витратам сталі. Підпрограма визначення розмірів поперечного перерізу зовнішньої складеної гілки базу- ється на рішенні системи рівнянь загальної і місцевої стійкості за допомогою засобів комп’ютерного середовища MathCAD. Визначення проєктних розмірів колони при фактичних розрахункових поздовжніх силах у гілках виконується методом послідовних наближень, оскільки треба визначити фактичне положення центру ваги перерізу. Цикли послідовних наближень організовані за допомогою оператора while. Стійкість гілок у площині поперечної рами будівлі забезпечується відповідним про- грамним підбором відстані між вузлами решітки наскрізної колони. Розроблена комп’ютерна методика визначення розмірів поперечного перерізу гілок і розкосів решітчастої позацентрово-стиснутої сталевої колони відкриває можливість швидко та ефективно проєктувати такі конструкції згідно з вимогами діючих будівель- них норм.
11
Астахов, Дмитро Володимирович. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ЯК МЕТОД ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ГРУПОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В КОМАНДАХ ФАХІВЦІВ ІКТ-СФЕРИ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 6 (February 28, 2022): 65–69. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.10.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано проблему професійної групової взаємодії. Зазначено, що групова згуртованість та сприятливий соціально-психологічний клімат виступають одними з важливих факторів, що зумовлюють характер професійної групової взаємодії та ефективність виконання спільної діяльності. Виокремлено чинники, які визначають рівень згуртованості колективу. Розкрито умови забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі і шляхи його покращення. Представлено особливості професійної діяльності фахівців ІКТ-сфери. Зазначено, що успішна діяльність компаній у ІКТ-сфері залежить не тільки від кваліфікації фахівців та їх вміння і бажання працювати, але й від вміння ефективно взаємодіяти під час роботи над спільним проєктом. Вказано, що проведення соціально-психологічних тренінгів із командами фахівців ІКТ-сфери може виступати доцільним засобом опанування навичок ефективної групової взаємодії. Розкрито специфіку соціально-психологічного тренінгу, визначено його ключові завдання, форми та методи, а також умови його проведення. Наголошено на тому, що проведення соціально-психологічних тренінгів у професійних командах допомагає зміцнювати неформальні зв’язки між членами команди, створювати довірливі відносини, вирішувати різні проблемні ситуації, підвищувати рівень особистісної відповідальності за прийняття спільних рішень. З урахуванням специфіки професійної діяльності фахівців ІКТ-сфери розроблено та представлено програму соціально- психологічного тренінгу, спрямованого на оптимізацію групової взаємодії. Розкрито завдання тренінгу, умови його проведення, охарактеризовано групи вправ, які використовуються в роботі. Зроблено висновки про те, що представлений соціально-психологічний тренінг для фахівців ІКТ-сфери може виступати одним із дієвих методів покращення комунікації між членами професійних команд, підвищення загального рівня згуртованості, оптимізації соціально-психологічного клімату.
12
Кузьович, В. С., Д. І. Бідолах, С. М. Підховна, О. Б. Тиманська, and Ю. Г. Гринюк. "Аналіз стану насаджень лісопаркової зони у місті Галич та перспективи її розвитку." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.36930/40310201.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження стану зелених насаджень лісопаркової зони на території пам'ятки архітектури національного значення "Замок Галицький". Встановлено, що на досліджуваному об'єкті зростає 25 видів дендрофлори. Оцінювання якісного стану дендрофлори засвідчило, що 17 % рослин перебувають у доброму стані, 58 % – у задовільному і 25 % – у незадовільному. Водночас, 25 % дерев потребують вилучення з насадження. Серед них 72 % рослин мають видимі ознаки фаутності, зокрема виявлено такі види змін: викривлення стовбура (46,0 % від кількості фаутних дерев), дво- та більше верхівковість (18,4 %), дупла (2,0 %), обдир кори (4,3 %), суховерхівковість (4,1 %), стовбурова гниль і наявність плодових тіл патогенних грибів (20,4 %), капи (4,8 %). Із санітарних міркувань ці рослини потребують вилучення. За результатами здійснених досліджень розроблено проєктну документацію, яка обґрунтовує необхідність покращення озеленення та благоустрою території пам'ятки архітектури, доцільність поліпшення транспортно-пішохідних зв'язків, що сприятиме рекреаційній привабливості об'єкта загалом. Розроблено шляхи планування рекреаційної інфраструктури та низку проєктних рішень щодо благоустрою території для ефективної організації відпочинку на призамковій території. За результатами дослідження виявлено 0,3942 га незаліснених схилів призамкової території, на яких відбуваються зсувні процеси з невисокою активністю. Для цієї частини пам'ятки архітектури запропоновано створити меліоративні захисні насадження для інженерного захисту схилів проти зсуву шляхом їх закріплення кореневими системами із одночасним виконанням ними декоративних функцій. Наведено доцільність використання матеріалів дистанційного зондування Землі, що отримані за матеріалами знімання з безпілотного літального апарата та інтерпретуються в геоінформаційній системі для вивчення стану зелених насаджень. У ході проєктування опрацьовано процес геоінформаційної інтерпретації результатів інвентаризації фітоландшафтів для підготовки структурованої реляційної геоінформаційної моделі лісопаркової зони, яка дала змогу покращити якість визначення віддалей та площ в умовах складного рельєфу.
13
Чибирак, Світлана Вікторівна, Тетяна Михайлівна Трофімук-Кирилова, and Михайло Анатолійович Кирилов. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ІГОР У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МУЗЕЄЗНАВСТВО, ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО»." Information Technologies and Learning Tools 83, no. 3 (June 25, 2021): 301–13. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3308.
Full textAbstract:
У публікації проаналізовано досвід використання комп’ютерних ігор у навчальному процесі закладів вищої освіти на прикладі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в ході підготовки фахівців спеціальності 027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство». Охарактеризовано комп’ютерні ігри («Minecraft», «Homescapes», «Designmyroom», «TheSims»), що були використані студентами для створення експозиції/виставкового проєкту в ході виконання індивідуального науково-дослідного завдання з курсу «Експозиційно-виставкова робота музеїв». З’ясовано, що на підготовчому етапі реалізації проєкту надзвичайно важливо врахувати ресурсні можливості, обраної студентом, комп’ютерної гри і лише після цього переходити до етапу розробки наукової концепції експозиції/виставкового проєкту та подальшого її втілення. На основі отриманих результатів було встановлено, що комп’ютерна гра є ефективною в ході викладання окремих навчальних дисциплін одночасно з можливістю застосувати студентами набуті під час навчання теоретичні знання в практичній діяльності, а викладачу, проаналізувавши їх, виявити та ліквідувати прогалини в засвоєнні здобувачами вищої освіти навчальної програми курсу. Така форма роботи стимулює навчально-пізнавальну діяльність студентів, розвиває їх творчі здібності, що необхідні для професійної діяльності експозиціонера, сприяє впровадженню міждисциплінарного підходу в систему їх підготовки та формує в них уміння самостійно приймати рішення. Також вона дозволяє сформувати в майбутніх бакалаврів професійні практичні компетентності, а саме: використання інформаційно-комп’ютерних технологій у роботі фахівців з музейної справи і охорони та збереження пам’яток. Це можливо зреалізувати завдяки використанню комп’ютерної гри, яка дозволяє студенту пройти шлях від формування ідеї до практичного її втілення.
14
ТИТАРЕНКО, Людмила, Олена МАСЮК, and Наталія СІНОПАЛЬНІКОВА. "ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТИВНО-МОДЕЛЮВАЛЬНОГО СКЛАДНИКА МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 89–94. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена пошуку напрямів формування проєктивно-моделювального складника методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Відзначено, що нині ця проблема в теорії та практиці професійної освіти набуває особливого значення, оскільки реалізація завдань, що стоять перед Новою українською школою, значною мірою залежить від компетентності вчителя. Мета статті полягає у дослідженні тенденцій формування методичної компетентності майбутніх учи- телів початкових класів, висвітленні сутності та шляхів набуття ними досвіду проєктувально-моделювальної діяльності. На підставі аналізу теоретичних джерел розкрито сутність методичної компетентності вчителя та її проєктувально-моделювального складника. Зазначено, що ефективний розвиток зазначеного складника є можливим лише за умов сформованості нормативної, варіативної, частково-методичної, контрольно-оцінювальної і технологічної складових частин, оскільки всі вони реалізуються під час створення проєкту уроку у вигляді його конспекту. Основні результати дослідження полягають у виявленні найбільш ефективних шляхів формування проєктувально-моделювального складника методичної компетентності вчителя початкових класів. А саме впровадження інтерактивних технологій навчання (кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань) та розв'язання аналітичних і конструювальних методичних завдань. Висновки та обговорення. Формування проєктувально-моделювального складника методичної компетентності вчителя початкової школи містить потужний потенціал для розвитку професійної компетентності і є компонентом змісту його фахової підготовки. Організація кооперативного і колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань та розв'язання аналітичних і конструювальних методичних завдань під час формування проєктувально-моделювального складника методичної компетентності дозволяють: відтворити реальні ситуації, аналіз яких дає змогу студентам синтезувати і перетворювати теоретичні знання, одержані на лекціях; вчити студентів приймати оптимальні рішення, бути самостійними у виборі способів своєї роботи та діяльності учнів, творчо інтерпретувати свої знання та уміння з методики навчання математики, що створює основу для розвитку методичного мислення; набувати загального способу проєктувальної діяльності, а саме: виконувати систему дій, що дозволяє свідомо, обґрунтовано й творчо продумувати логіку уроку або його фрагменту, ставити цілі, відбирати зміст, доцільні прийоми і способи організації діяльності учнів на уроці.
15
Гевко, Ігор Васильович, Ольга Ігорівна Потапчук, Ірина Богданівна Луцик, Олександр Богданович Ящик, and Леся Леонідівна Макаренко. "МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ ТА ДРУКУ У ГРАФІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Information Technologies and Learning Tools 87, no. 1 (March 1, 2022): 95–110. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4710.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано специфіку графічної підготовки майбутніх фахівців у галузі цифрових технологій; обґрунтовано актуальність впровадження проєктних технологій у методику навчання 3D-моделюванню та друку, що дозволить підвищити рівень практичних умінь та навичок студентів відповідно до вимог ринку праці. Визначено особливості реалізації проєктних технологій у методиці навчання технологіям просторового моделювання з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. З огляду на це проаналізовано сучасні програмні засоби для тривимірного моделювання і друку. Встановлено, що для побудови моделей архітектурних об’єктів найбільш ефективним є програмне середовище ArchiCAD, використання якого сприяє підвищенню якості виконуваних графічних робіт і надає можливість зробити їх більш наочними для оцінювання проєктних рішень, зокрема в процесі створення цифрових просторових моделей на основі використання BIM-технологій. У дослідженні здійснено порівняльний аналіз програмного забезпечення для 3D-друку макету та виокремлено програмне середовище Cura. Встановлено його переваги відповідно до критеріїв зручності та інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу на етапі вивчення студентами технологій 3D-друку. Розроблено методику графічної підготовки майбутніх фахівців у галузі цифрових технологій, яка представлена на прикладі побудови моделі архітектурної споруди – університетського храму. Здійснено експериментальну перевірку доцільності використання запропонованої методики шляхом проведення педагогічного експерименту та доведено її ефективність, яка сприяє формуванню у майбутніх фахівців практичних навичок роботи з 3D-технологіями. Визначено перспективи подальших розвідок, які полягають у розробці відповідного методичного забезпечення та його впровадженні в освітній процес. Зазначено, що в подальшому є потреба у вдосконаленні методики навчання студентів технологіям 3D-моделювання та друку, зокрема для відтворення внутрішнього інтер’єру змодельованого об’єкта із використанням відповідних програмних засобів.
16
Макаренко, С. М. "ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 3 (November 9, 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.11.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз та здійснено визначення ефективних напрямів співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування та промислових підприємств для активізації інноваційної діяльності. Обґрунтовано, що одним із найважливіших факторів підвищення ефективності господарської діяльності й максимізації вірогідності залучення інвестицій є забезпечення економічного і раціонального використання виробничих ресурсів шляхом перманентного впровадження інноваційних технологій, нових проєктних, конструкторських і технологічних рішень. Виявлено, що в умовах зростання загального обсягу видатків на проведення превентивних дій щодо унеможливлення розповсюдження респіраторної хвороби COVID–19, для втримання наявних позицій на ринку кінцевої продукції та зростання рівня конкурентоспроможності підприємства взагалі необхідно активізувати співпрацю органів влади й бізнесу в частині надання додаткових податкових преференцій під час закупівлі спеціалізованого інноваційного обладнання. Доведено необхідність розроблення комплексу заходів для обґрунтування доцільності надання податкових преференцій та усунення можливих зловживань з боку суб’єктів господарювання, у тому числі шляхом визначення інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства в динаміці останніх років.
17
Cтинська, Вікторія, and Любов Прокопів. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН У ЗВО В ПРОЦЕСІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 22 (June 26, 2020): 145–49. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.145-149.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано фактори розвитку вищої освіти, що актуалізують інноваційні освітні процеси; висвітлено сутність категорії «інновація» щодо вищої освіти; охарактеризовано найбільш ефективні інноваційні методи викладання дисциплін у ЗВО у процесі магістерської підготовки зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (кейс-метод, ділова гра, метод «Коло ідей», метод «Акваріум», метод «Займи позицію», проблемний (проблемно-пошуковий метод), моделювання, аудіовізуальний метод навчання, метод проєктів, «Дерево рішень» та ін.).Встановлено, що у світлі сучасних вимог підготовка студентів у ЗВО має бути максимально спрямованою на майбутні фахові потреби, формувати такий рівень професійної та загальної культури, фахової компетентності, який дозволить підтримувати високий професіоналізм у будь-якій сфері діяльності. Такий підхід у процесі магістерської підготовки передбачає не тільки розроблення і введення в навчальні плани нових перспективних дисциплін, а й упровадження інноваційних методик.Зроблено висновок, що стратегічною метою реформування вищої освіти і науки в Україні є створення ефективного інноваційного освітнього середовища у ЗВО, упровадження найсучасніших методів навчання у соціокультурній сфері, системі управління та організації праці в умовах ринкової економіки.Отже, тільки органічне поєднання інноваційних методик із класичними, традиційними, продумане і гармонійне комбінування різних методів щодо кожної дисципліни та кожного заняття залежно від їх мети, призначення, специфіки сприятиме підвищенню якості та інтенсивності освітнього процесу уЗВО у процесі магістерської підготовки.
18
Shchavynska, Yu. "АДМІНІСТРАТИВНА ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ В УКРАЇНІ." Juridical science 2, no. 5(107) (April 3, 2020): 100–108. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.13.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що забезпечення речових прав фізичних і юридичних осіб є необхідною умовою належного функціонування ринкової економіки та в цілому – правопорядку в державі. Одним із найбільш ефективних засобів попередження та відновлення посягань на право власності є їх державна реєстрація та подальший ретельний державний захист від різного виду посягань. Зазначена державна реєстрація здійснюється уповноваженими на те законом суб’єктами публічної адміністрації та відповідно до певної послідовності правових дій – адміністративних процедур, які є певним чином розробленими та легалізованими для використання. Проте в цій сфері існує певна частина невирішених проблем, які призводять до порушення права суб’єктів права власності, що в умовах правової демократичної держави з ринковою економікою є неприпустимим. Мета статті полягає в тому, щоб на основі теорії адміністративного права, доктринальних думок із цієї проблематики вчених-адміністративістів, чинного законодавства та проєктів нормативно-правових актів з’ясувати юридичну природу та зміст адміністративної процедури реєстрації речових прав в Україні. У статті сформовано поняття та розкрито стадії адміністративної процедури державної реєстрації речових прав. Доведено, що це адміністративно-правові та господарсько-процесуальні відносини, які складаються з порядку послідовно здійснюваних суб’єктами публічної адміністрації та господарськими судами правових дій стосовно забезпечення прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом речових обов’язків. Це здійснюється через видання (оскарження видання) адміністративного акта щодо обліку й публічного визнання речових прав та їх обтяжень і відповідної пріоритетної державної охорони права власності. Зроблено висновок, що адміністративна процедура державної реєстрації речових прав – це адміністративно-правові та господарсько-процесуальні відносини, які складаються з порядку послідовно здійснюваних суб’єктів публічної адміністрації та господарськими судами правових дії стосовно забезпечення прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов’язків шляхом видання (оскарження видання) адміністративного акта щодо обліку й публічного визнання речових прав та їх обтяжень і відповідної пріоритетної державної охорони права власності. Адміністративна процедура державної реєстрації речових прав поділяється на стадії: 1) звернення заявника і прийняття заяви до розгляду державним реєстратором; 2) розгляду справи; 3) винесення рішення; 4) оскарження ухваленого рішення: а) адміністративне; б) судове.
19
Ostapenko, Yu. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ." Juridical science, no. 6(108) (April 4, 2020): 330–37. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.40.
Full textAbstract:
Стаття присвячена з’ясуванню перспективних шляхів вдосконалення чинного законодавства України про працю у частині, що стосується реалізації трудових прав працівників. Встановлюються логічні межі формування ефективних напрямів удосконалення правового регулювання, а саме у вигляді вимог щодо: охоплювання реальних правових відносин, а не штучних конструкцій; слугування інтересам працюючої людини та осіб, які бажають долучитись до світу праці; ґрунтування на основних напрямах розвитку сучасної науки трудового права; невідривності від дійсності, реальних актуальних проблем реалізації трудових прав працівників; уникнення ситуацій, коли зміни законодавства призведуть до загострювання інших проблем реалізації трудових прав працівників чи до виникнення нових проблем. На підставі цього автором формулюються актуальні напрями оптимізації правового регулювання реалізації трудових прав працівників, головним чином: створення необхідних нормативних умов для реалізації працівниками трудових прав, зокрема, у вигляді прийняття Закону України «Про підвищення гарантій реалізації прав працівників»; прийняття Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання нетипової зайнятості»; закріплення в законодавстві інституту розгляду Верховним Судом зразкових справ з трудових спорів, рішення в яких можуть слугувати збалансуванню ринку праці. Зроблено висновок, що правове регулювання реалізації трудових прав працівників характеризується множиною проблем, які можна поступово вирішувати у межах таких напрямів вдосконалення чинного законодавства України: 1) створення необхідних нормативних умов для реалізації працівниками регламентованих законодавством трудових прав; 2) удосконалення правового регулювання реалізації трудових прав атиповими працівниками; 3) удосконалення правового регулювання у частині підвищення ролі судової практики в оптимізації функціонування правового механізму реалізації трудових прав працівників. Окреслені шляхи удосконалення правового регулювання реалізації трудових прав працівників не стосуються проєктів кодифікованих законів про працю, адже, як випливає з результатів цього наукового дослідження, наразі не вбачається потреби у прийнятті нової нормативної бази трудового права України у тому вигляді, в якому ця нормативна база представлена до національного парламенту.
20
Нікітенко, Л. О., and К. В. Бородата. "ОСОБЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ФОРМ ПАРТИСИПАТИВНОЇ ДЕМОКРАТІЇ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, no. 29 (January 26, 2022): 166–70. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.730.
Full textAbstract:
Нікітенко Л. О., Бородата К. В. Особливості основних форм партисипативної демо- кратії на місцевому рівні. – Стаття. У статті виявлено особливості основних форм партисипативної демократії на місце- вому рівні.Наголошено , що провідне місце в сучасних демократичних теоріях посідає концепція партисипативної демократії, суть якої полягає в поверненні до класичних ідеалів демокра- тії, які передбачають активну участь громадян в обговоренні й прийнятті рішень з основних питань суспільного життя. Не виключенням є й Україна, де в сучасних умовах реформу- вання влади використання різних форм партисипативної демократії набуває важливого значення, особливо на місцевому рівні. Визначено, що до основних форм партисипативної демократії на місцевому рівні при- йнято відносити місцеві вибори, місцеві референдуми, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання, звернення громадян у порядку подан- ня місцевих е-петицій тощо. Авторками надано характеристику кожній із зазначених форм партисипативної місцевої демократії з формулюванням їхнього визначення, вказівкою на суттєві ознаки й оцінкою стану нормативного регулювання. З’ясовано, що особливостями форм партисипативної демократії на місцевому рівні є: затребуваність і широка розповсюдженість серед територіальних громад; суттєвий вплив на розвиток місцевого самоврядування; сприяння максимальній залученості кожного члена громади до розв’язання питань місцевого значення; допомога у швидшому й ефективні- шому розв’язанні нагальних місцевих проблем. Однак установлено, що окрім зазначених позитивних аспектів такі форми партисипативної демократії об’єднує також відсутність належного нормативного регулювання (окрім місцевих виборів). Закцентовано, що для виправлення такої актуальної проблеми ведеться робота, що підтверджується фактом на- ходження на розгляді в парламенті України відповідних проєктів Законів, зокрема «Про місцевий референдум», «Про загальні збори громадян за місцем проживання», «Про місцеві ініціативи», «Про громадські слухання», «Про петиції».
21
Бондарчук, С., С. Васюхно, В. Галаган, and О. Гріненко. "Пропозиції щодо організації інформаційно-аналітичної підтримки ведення проєктів інформатизації." Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, April 20, 2022, 68–73. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2021-3-73/68-73.
Full textAbstract:
В сучасних умовах збройних конфліктів та силових протистоянь наявність потужної ресурсної бази збройних сил не гарантує достатнього рівня готовності до виконання завдань за призначенням, якщо матеріально-ресурсний потенціал не буде раціонально організований. Глобальні виклики та потреби спонукають Збройні Сили України постійно створювати, адаптувати та впроваджувати нові або удосконалювати існуючі технології для утримання та розширення необхідних спроможностей.
Стрімке зростання об’єму інформації та обмежені терміни виконання проєктів створюють перед керівництвом та органами управління проблему оперативного прийняття рішень в проєктному менеджменті щодо розробки, впровадження та супроводження інформаційних систем військового призначення. Саме тому, для керівного складу ЗС України та підрозділів супроводження та підтримки критично важливим є наявність технологічного та інституційного середовища, яке б сприяло якісному аналізу інформації та оперативному прийняттю ефективних управлінських рішень, щодо стану проєктів інформатизації, і особливо коли це стосується вдосконалення процесів життєвого циклу інформаційних систем. В межах держави таким середовищем можуть бути ситуаційні центри, а в межах підрозділу супроводження та підтримки ‑ приміщення, обладнанні необхідним устаткуванням з доступом до інформаційно-аналітичних систем підтримки ведення проєктів інформатизації.
Метою статті є обґрунтування доцільності створення ситуаційних центрів (СЦ) та використання устаткування інформаційно-аналітичної системи ведення проєктів інформатизації Збройних Сил України.
Впровадження в діяльність ЗС України СЦ для управління впровадженням проєктів інформатизації ‑ це новий етап, який дозволить на основі вдосконалення процесів управління життєвим циклом проєкту інформатизації, контролювати, реагувати на будь-які проблемні ситуації та приймати посадовим особам обґрунтовані і своєчасні рішення з використанням сучасних технічних засобів.
22
Климчук, Марина. "КОМПЕНСАТОРНЕ ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ПРОЄКТІВ В БУДІВНИЦТВІ: МОДИФІКАЦІЯ «TAX INCREMENT FINANCING»." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 19 (September 22, 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.240445.
Full textAbstract:
У статті представлено дослідження проблематики застосування фінансової компенсаторної технології «Tax Increment Financing» (TIF) та надані пропозиції щодо перспектив залучення інвестицій в проєкти енергозбереження. Залучення фінансових ресурсів в енергоефективні проєкти є однією з найбільш актуальних проблем сучасної економіки внаслідок розширення масштабів розвитку соціально-економічної інфраструктури в різних регіонах країни. За цих умов особливий інтерес представляють пошуки нових джерел і механізмів проєктного фінансування. Одним з таких механізмів є застосування відкладених податкових платежів (Tax Increment Financing, TIF), який є доволі поширеним за кордоном. Розглянуто перспективи імплементації механізму компесаторного фінансування в нинішніх умовах, проаналізовано зарубіжний досвід використання Tax Increment Financing. Управлінська технологія компенсаторного фінансування енергоефективних проєктів надасть можливість приймати ефективні управлінські рішення щодо залучення джерел фінансування, формування їх раціональної структури, а також розподіляти ризики між стейкхолдерами проекту; захищати від дефолту інші активи і підвищувати рівень фінансово-кредитних зобов'язань власників проекту; забезпечувати зростання коефіцієнта фінансового левериджу, що призведе до зростання прибутковості акціонерного капіталу і зменшення його вартості в складі сукупного капіталу. Особливість використання «Tax Increment Financing» полягає в забезпеченні відшкодування витрат інвестора через спеціальні фонди, що поповнюються за рахунок податкових надходжень від доходів створених і введених в експлуатацію енергоефективних об’єктів інфраструктури. Основною компонентою цього механізму є редевелопмент, фінансування якого відбувається за участі коштів інвестора, що вкладає їх в будівництво та відшкодовує свої витрати зі спеціального фонду, куди акумулювали податки, що сплачуються власниками нових зведених об’єктів. Наведена схема фінансування енергоефективних проєктів використовує ефект зростання податків у результаті реалізації проєктів, метою яких є збільшення вартості нерухомості або землі.
На прикладі будівельного енергокластеру розроблено «Investment mechanism of enterprises (institutional participants in the construction energy cluster) using « Tax Increment Financing »», де в його структурі виокремлено методи, важелі, інструменти фінансування заходів енергозбереження на засадах компенсаторної технології саме в рамках такого інтеграційного утворення.
23
Беляченко, В., С. Бобров, М. Утюшев, and А. Мулявка. "Основні відмінності та особливості структурного та об’єктно-орієнтованого підходів щодо проєктування інформаційних систем військового призначення." Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, June 9, 2021, 106–15. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2021-1-71/106-115.
Full textAbstract:
Досвід конфліктів за участю збройних сил провідних країн світу свідчить, що без автоматизації процесів управління матеріальними та нематеріальними ресурсами неможливо ефективно забезпечити операції військ (сил).
В статті розглянуто відмінності та особливості, переваги та недоліки двох методологій проєктування інформаційних систем. Застосування методології та заключний вибір методів та засобів проєктування інформаційних систем військового призначення залежить від вимог до системи, рівня іноваційності технологій і складності системи, обсягу та детальності опису об`єкту автоматизації, нормативних та проєктних обмежень, потреб в ітераційному покращенні, необхідності інтеграції із попередніми системами, рівня організаційної та технологічної зрілості організації-замовника, доступності та досвідченості виконавців.
Цінність статті в наданні:
архітекторам системи ‑ критеріїв для полегшення рішення задачі з вибору методології проєктування та інструментів реалізації інформаційної системи;
менеджерам проекту ‑ відомостей про ризики, пов`язані з методологіями;
керівникам функціональних груп розробників ‑ відомостей для підбору спеціалістів, здатних ефективно використати методи та інструменти проектування обрані архітектором системи;
замовникам ‑ кращого розуміння важливості чіткого формулювання вимог до системи і надання первинних даних для моделювання.
В цілому використання матеріалу статті надає можливість всім учасниками проекту оптимізувати ресурси та час на передпроєктну підготовку і покращити ймовірність успішної реалізації цілей проекту.
24
"Слободянюк Н. О. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ПРОЄКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ." TRADE AND MARKET OF UKRAINE, no. 46 (2) 2019 (December 26, 2019): 81–89. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2019-46-2-81-89.
Full textAbstract:
Мета — обґрунтування методичних аспектів моделювання системи ризик-менеджменту проєктного фінансування. Методи. У процесі дослідження використано наступні загальнонаукові й специфічні методи пізнання: порівняння й узагальнення — для систематизації класифікаційних ознак проєктних ризиків різної етіології; системний підхід — при методичному обґрунтуванні складових системи ризик-менеджменту проєктного фінансування; групування та конкретизації — під час визначення процедур ризик-менеджменту проєктного фінансування; логічний підхід — при формулюванні власних суджень та висновків дослідження. Результати. У статті запропоновано систему ризик-менеджменту проєктного фінансування, що дозволить оптимізувати та підвищити ефективність процесу прийняття управлінських рішень на основі етапізації процедур моніторингу, ідентифікації, оцінювання, аналізу, контролю, фінансування проєктних ризиків в умовах невизначеності та обмеженості інформаційних даних щодо стану об’єкта управління. Доведено, що в системі ризик-менеджменту першочерговим є класифікація ризиків проєктного фінансування за відповідними ознаками. Механізм управління ризиками повинен містити комплекс методів, принципів, важелів, інструментів та стратегій взаємодії суб’єктів управління на об’єкт (нівелювання негативного впливу дії таких ризиків) задля прийняття ефективних управлінських рішень відповідно до стратегії проєктного фінансування. Встановлено, що ефективність функціонування системи ризик-менеджменту проєктного фінансування залежить від інформаційних потоків та їх синхронності, відтак точну інформацію щодостану об’єкта управління, а також внутрішнього та зовнішнього середовища суб’єкт управління отримує на основі відповідної документації. Результати наукового дослідження доведені до рівня практичних рекомендацій та можуть бути використані під час впровадження системи ризик-менеджменту проєктного фінансування в діяльність учасників інвестиційного процесу.
25
Шкуренко, Ольга, and Анастасія Григоренко. "Стратегічні напрями розвитку ринку логістичних послуг в Україні." Adaptive Management Theory and Practice Economics 11, no. 22 (October 20, 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-11(22)-06.
Full textAbstract:
Анотація. Геостратегічне положення України та активний розвиток електронної комерції як активного споживача логістичних послуг на тлі глобалізації світового ринку і зростання обсягів транзитних перевезень свідчить про великий потенціал держави у даній сфері, про доцільність розвитку логістичного ринку як однієї із пріоритетних галузей народного господарства.
Доведено, що саме на логістиці будується взаємодія між суб’єктами підприємництва та підвищення їхньої економічної ефективності. З точки зору світового досвіду та сучасних тенденцій розвитку глобального ринку логістичних послуг Україна знаходиться на етапі формування та консолідації галузі, значно поступаючись західним країнам, як з якості, так і за комплексністю послуг, які надаються національними транспортно-логістичними компаніями.
Виокремлено основних операторів логістичних послуг в Україні. Проведено аналіз стану ринку логістичних послуг у секторах вантажних перевезень різними видами транспорту та складської логістики за період 2016-2020 рр., за результатами якого, сформовано поточні тенденції на логістичному ринку.
Узагальнено напрями розвитку ринку логістичних послуг в Україні та виокремлено інструментарій підвищення ефективності логістики.
Визначено пріоритетні напрями розвитку ринку логістичних послуг в Україні, а саме впровадження конкурентної та ефективної транспортної системи; інноваційний розвиток транспортного сектору через реалізацію стратегічних інноваційних проєктів; забезпечення екологічно чистого та енергоефективного транспорту; впровадження цифрових рішень на транспорті. Саме розвиток ринку логістичних послуг за цими напрямами дозволить підвищити ефективність ринку логістики, що призведе до появи на ринку більшої кількості компетентних провайдерів комплексних логістичних послуг, приваблення на ринок закордонних гравців, що матиме позитивний вплив на господарство країни в цілому.
Ключові слова: логістика; ринок логістичних послуг; вантажні перевезення; розвиток;інструментарій логістики; стратегія.