Academic literature on the topic 'Етнічна структура населення'

У статті автор намагається розкрити специфіку життєспроможності вірменської етнічної спільноти як цілісного соціального організму. До показників життєспроможності етнічних груп відомий дослідник В. Арбєніна відносить декілька факторів, на основі яких автор аналізує вірменську спільноту. Таким чином аналізуються чисельності групи, її питомої ваги в загальній структурі населення держави, особливості освітньої, професійно-кваліфікаційної, галузевої та поселенської структури групи; статус етнічної групи в системі соціальної стратифікації, збереженість культурної самобутності групи, соціальна активність її членів та сформованість групи як сукупного суб’єкта соціального життя. Було встановлено, що протягом останнього сторіччя вірменська етнічна спільнота укріплюється у кількісному відношенні, а її частка серед загальної кількості населення України перманентно зростає. Також виявлено, що дана група представлена переважно міським, освіченим населенням, яке задіяне у багатьох важливих сферах суспільства. З’ясована висока частка визнання вірменської мови в якості рідної, а також її загальна розповсюдженість серед етнічної спільноти. Оцінено вплив загальнодержавних та регіональних громадських організацій, що опікуються культурним життям вірмен, а також оцінено рівень соціальної активності їх членів. Автор приходить до висновку, що за розглянутими показниками вірменську етнічну спільноту можна визнати життєспроможним цілісним соціальним організмом зі значними перспективами до подальшого розвитку.

У статті аналізується етнічний склад населення Харківської губернії в другій половині ХІХ століття. У цей період в регіоні мешкали представники 45 народів. Ґрунтуючись на статистичних даних переписів населення 1864, 1879, 1897 років, автор акцентує увагу на змінах чисельності українців, росіян та євреїв, які у другій половині ХІХ ст. становили більшість населення губернії. Беруться до уваги історичні передумови формування етнічної структури Харківської губернії. Для висвітлення етнічних особливостей населення враховується порубіжне розташування регіону. Звертається увага на вплив транскордонного фактору на формування етнічної структури населення до кінця ХІХ ст. Зауважується, що значна кількість населення під час перепису, визнали рідною мовою російську. Звертається увага на особливості етнічної картини в місті Харкові, де, за даними перепису 1897 року, більшість населення становило російськомовне населення. Це пояснюється загальною тенденцією русифікації. Доведено, що даний процес був обумовлений зростанням чисельності росіян у структурі населення регіону, піднесенням позицій російської мови в галузях промислового виробництва, торгівлі, освіти, науки та поширенням стереотипу про російську мову як про мову розвинену та культурну. Між тим більшість населення Харківської губернії була україномовною. Окрема увага приділяється особливостям становища та динаміці єврейського населення в Харківській губернії. Їх розташування в регіоні, було пов‘язано не тільки із російським законодавством щодо євреїв, а й особливостями їх занять (торгівля, освіта). Історично на території губернії проживали поляки, німці, білоруси, цигани, чисельність яких до кінця ХІХ ст. не перевищувала 1%. Припускається, що для отримання більш достовірних даних щодо етнічної структури Харківської губернії необхідно залучати джерела соціальної історії другої половини ХІХ ст.

Стаття присвячена вивченню динаміки етнічного складу міського населення Південно-Східних областей України. Детальний розгляд цієї тематики дозволив сформувати виокремити подальші тенденції етнодемографічних процесів на території Південного-Сходу України. Висвітлено особливості зміни структури міст Донбасу, Півдня України та Криму. Розкрито закономірності скорочення чисельності національних меншин в окремих містах. На основі комплексного аналізу даних переписів населення (1989, 2001 та незаконного перепису Криму), статистичних матеріалів з’ясовані основні тенденції притаманні містам досліджуваного регіону. Вивчено етнічну структуру міст окупованих районів Донбасу і Криму та здійснено порівняння тенденцій із загальнонаціональними процесами. З’ясовано причини змін етнічної структури населення міст досліджуваного регіону. Охарактеризовано населені пункти, де переважали за чисельністю національні меншини. Надано статистичні дані та відсоткове співвідношення найбільших етносів у містах Донбасу, Південних областей та Криму. Встановлено, що російський чинник мав вагомий вплив у політичному, економічному і культурному житті досліджуваного регіону. Аналіз наявних статистичних і наукових даних засвідчують, що найбільші антиукраїнські тенденції зафіксовані у районах, де росіяни мали перевагу над українцями або мали приблизно однакове співвідношення. Упродовж незалежності спостерігалося зростання частки українців і зниження питомої ваги росіян. У окупованих районах Донбасу і Криму частка чисельність українців знижується, натомість спостерігається зростання росіян й інших національних меншин. Відсутність чергового перепису населення ускладнює вивчення цього питання. Нині постає необхідність вивчення динаміки змін етнонаціонального різноманіття України, оновлення даних щодо національного складу населення України та, відповідно до цього, формування подальшої етнополітики

Розглянуто роль етнічного чинника у виникненні міждержавних прикордонних конфліктів. Наголошується, що від того, яка ситуація складеться у прикордонних регіонах, великим чином залежить рівень міждержавної співпраці. Добре налагоджене прикордонне спілкування сприяє покращенню міжнаціонального взаєморозуміння, подоланню бар’єрів та стереотипів, які склались історично, а також пониженню конфліктності у межуючих регіонах. Виникнення прикордонних конфліктів часто зумовлено етнічними, конфесійними чи мовними особливостями у прикордонній зоні, феноменом «розділеного етносу», який прагне до об’єднання в одній державі. Зазначається, що проблема є особливо актуальною для сучасної України, оскільки існує військова загроза і загроза територіальної цілісності, зміна державного кордону внаслідок агресії, у багатьох прикордонних регіонах складна етнічна структура населеня. Важко вирішити прикордонні суперечки, коли одна і та ж територія географічно тяжіє до однієї держави, а етнічно – до іншої. Розвиток прикордонних відносин значною мірою залежить і від адміністративної політики, яка є наслідком соціально­економічного, демографічного чинника та етнокультурної єдності, геополітичного розвитку та стратегії прикордонного діалогу. Зазначено, що прикордонний конфлікт може перерости у широкомасштабний збройний конфлікт у боротьбі за прилеглі території, у протистоянні етнічних, культурних, релігійних цінностей і тому прикордонна політика повинна формуватись на основі дипломатичної, правової, економічної та культурної діяльності.

Спадкова моторно-сенсорна нейропатія (СМСН) – це група клінічно та генетично неоднорідних нейропатичних розладів, які поширені по всьому світу й охоплюють усі етнічні групи. Показник поширеності СМСН нерівномірний у різних регіонах. Вивчення територіального та етнічного розподілу СМСН у Полтавській області не проводилося. Мета – дослідження особливості поширення СМСН у Полтавській області в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та окремих етнічних груп населення. Матеріал і методи. Для дослідження епідеміологічних особливостей поширення СМСН у Полтавській області розраховували показник поширеності спадкової моторно-сенсорної нейропатії як для різних територіально-адміністративних одиниць Полтавської області, так і для окремих етнічних груп населення. Результати. Показник поширеності всіх форм СМСН по Полтавській області становить 5,1. Високі значення показника поширеності СМСН у окремих районах області пов’язані з наявністю домінантного типу успадкування і багатодітністю сімей. У Полтавській області частка хворих на СМСН серед міського населення була вищою (64,9 %), ніж серед жителів сільських районів (35,1 %). Виявлено також, що найвищі показники поширеності СМСН спостерігалися районах, що межують із сусідніми областями. Висновки. Показник поширеності всіх форм СМСН по Полтавській області розподілений нерівномірно. Накопичення окремих форм СМСН у прикордонних зонах відображає вплив міграцій на формування структури генофонду і обтяженість спадковою патологією населення Полтавської області.

Циганов В. В. Зміни у демографічній структурі британського суспільства на початку ХХІ ст.: причини та наслідки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 291 "Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії" / наук. керівник М. В. Єльников. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 158 с.
EN : The relevance of the research. Great Britain is a fundamentally strong country with wealthy population and great economic opportunities, and this is what prompts migrants from all over the world to move to this country. Demographic and migration processes are very important in our time, since they directly affect all the spheres of life in the country, in our case, the UK. Migrants who enter the country for a long stay become citizens over time. For the country, new citizens are taxes to the Treasury, and unoccupied staff for different labour areas: the more educated the future citizen is, the more valuable he/she is for the employer and country as a whole; it is much easier for specialists in different industries to obtain a visa and, in a long term, the citizenship. Conversely, the lower the degree of education is, the more undesirable a migrant is in the country, of course, depending on the country’s policy. In the UK, there are many reasons for accepting new migrants from other countries, as due to COVID-19 and harmful restrictions, agriculture, logistics, fast food, manufacturing, etc. suffered heavy losses, not only material but also human. From a scientific point of view, this is an issue of great interest and major importance, since a lot of questions and prerequisites arise with regard to it, namely: how the country will regulate the migration flow, how the migrants will be divided into desirable and undesirable ones, which nations will prevail, and from which countries, what will be the consequences of Brexit, etc. In our master’s paper all these issues will be considered, and the conclusions will be made after a thorough examination of the problem under research. For Ukraine, the demographic structure, indicators of migration flows, Brexit and in general relations with the UK are of extreme importance, since this country supports ours on the way to political, economic, and social changes, and many Ukrainians immigrate to this country thus bringing billions of dollars to the Treasury of Ukraine. The object of the research work is demographic processes in the UK of the XXI century. The subject of the research: changes in the demographic structure of British society in the 21st century, the causes and consequences of demographic changes in the UK. The purpose of the research is to analyse the impact of the demographic change and migration flows on British society and the world community. This purpose involves consideration and fulfilment of the following research tasks: 1) to research the general demographics of the UK from 2000 to 2021; 2) to determine the locations of migrants, legal framework, and dynamics of migration for the period from 2000 to 2020; 3) to reveal the demographic consequences for the labour market and economic growth; 4) to determine the consequences of demographic changes for economic growth; 5) to study the statistical characteristics of migration flows; 6) to identify and draw up different scenarios of the Brexit effects on the UK demographic structure; 7) to highlight the statistics of migration flows to the UK in 2001-2020. 8) to specify the statistics of Ukrainian migrants. The chronological framework of the study covers the period from 2000 up to 2020. The lower chronological limit is 2000, which is associated with the beginning of the XXI century. The upper chronological limit is 2020 due to the end of the decade and scheduled statistical report. The geographical scope of the study covers the borders of the UK, EU countries, and other countries of the world (countries of migrants’ origin). The novelty of our research paper lies in the fact that an attempt was made to systematically analyse the demography and international flows to the UK from the beginning of 2000 up to 2020. The theoretical and practical significance of the research. The given paper includes the summarized studies of demographers and other scientists, covering the period from 2000 to 2020. It can be used in training for the specialties "Political science" and "International relations" as well as for teaching the academic discipline "Ethno-demographic and social structure of Western Europe." Conclusions. 1. The general demographic indicators of the UK from 2000 to 2021 were determined. The UK currently has a population of 68.4 million and is the 21st most populated country in the world. The population density per square kilometre is 259 people. The distribution of the population across the regions is uneven. The literacy rate is high, 99% at the age of 15. The national composition of the United Kingdom is predominantly white British, but there are also some other nationalities. The main language is English; the religion is mainly Christianity. The UK age group is the largest at the age from 16 to 64, which accounts to the 65.1% of the population; however, according to the forecasts, the retirement age group will increase by 31%. As of mid-2020, there was the dynamics of the decline in the birth rate, with the birth rate being 701,000 people per year, which is the lowest rate since 2003. The dynamics of mortality can be defined as positive, with the mortality rate being 669,000 people, and, over 55,000 thousand people having passed away due to COVID-19 in 2020. The median age of the UK population has increased from 40.3 years in 2019 to 40.4 years in 2020. Therefore, it was also established that there was positive dynamics of natural fertility, with the annual population growth being 0.5%. 2. The main locations of migrants, legal foundations, and dynamics of migration for the period of 2000-2020 were investigated. According to the Office for National Statistics, we identified the main definition of migrants: a person who moves to a country other than that of his or her usual residence for a period of at least a year, so that the country of destination effectively becomes his or her new country of usual residence. Since the enlargement of the EU on 1 May 2004, the UK has accepted immigrants from Central and Eastern Europe, Malta, and Cyprus, although substantial Maltese and Greek Cypriot diasporas as well as Turkish Cypriot ones were established earlier due to relations of the Commonwealth of Nations. According to the legal foundations, it was determined that migrants were guided by the freedoms of the European Union, of which, in our case, the United Kingdom was a member; people had the right to freely move from country to country for various purposes: tourism, seasonal or permanent work, temporary or permanent residence in the country, which is enshrined in Directive 2004/38 / EC and EEC Regulation. Sins January 2020, after the UK withdrawal from the EU, migrants have had the right to apply for Euro TLR to enter the country, in which they must indicate the purpose of arrival in the country, the terms of stay, etc. The term of the permit to stay in the country is given for 36 months; after the expiration of the term, a person has the right to apply for the migration status. Applications include a simple online process and verification of identity, security, and crime records. After leaving the EU, the UK has systematized and complicated the process of admitting migrants to the country. 3. The impact of the Great Recession on the UK labour market was revealed. Following our aim to investigate the impact of the Great Recession on the labour market in the UK, it was determined that the UK lab or market survived the Great Recession well, especially when compared to other European countries (according to the Institute for Labour Economics). The unemployment rate increased by nearly 3% after the start of the recession, but began to decline shortly thereafter. As of 2019, the unemployment percentage fell well below the pre-crisis levels. In addition, unlike other highly flexible labour markets such as the United States, income inequality has declined over the past decade. While the UK has seen a rapid recovery in several key areas, one cause for concern is stagnating incomes and a persistent slowdown in productivity growth since the start of the Great Recession. The root causes of this performance conundrum are still unclear. Some argue that this is a direct consequence of the flexibility of the UK labour market, as the availability of cheap labour means there is relatively little incentive for firms to invest in automation or other labour-saving technologies. This can lead to a lower capital-to-labour ratio. Moreover, this flexibility results in average short-lived employment of workers, which means that the incentives to invest in on-the-job training and human capital for a specific job may also be lower. If this explanation is correct, then the concern about the productivity conundrum may be misplaced, as this is simply the price to be paid for the superb success of the labour market after the 2008 recession. It is unclear, however, why labour productivity rebounded faster after the previous recessions when the labour market was just as flexible. Therefore, some observers argue that the post-crisis change in productivity growth is directly related to the overly weak monetary policy that allowed inefficient firms that would not normally be competitive to survive. An alternative, more positive interpretation is that the UK economy is undergoing structural change, accompanied by painful reallocations in the medium term, but suggesting high productivity growth in the longer term. 4. The effects of the demographic changes on economic growth were determined. In line with our aim of determining the impact of demographic change on economic growth in the UK, using the United Kingdom Office for National Statistics and Bank of England data, we have systematically determined the impacts to be associated with the aging population and increasing life expectancy. The growth phase of the age group of 80 was revealed. We also calculated the trends by age group since the majority of the population within the age group 40-50 + tend to save; therefore, banks reduce interest rates on deposits. The decline in the influence of the labour force applies to people aged 60+. It should also be added that the increase in the number of people aged 50-60 + prompts an increase in investment in labour-saving technologies and automation that will increase productivity, since the people of this age group are not inclined to change jobs, thereby discouraging the emergence of skills, knowledge, and use of technology by reducing work-to-work flows. The population aging now means that an increasing proportion of the population belongs to the age groups with relatively high levels of well-being (for example, 45 to 74 years old), which raises the equilibrium reserve of savings, in contrast to the younger generation, whose debt is significantly higher. Assessing the prospects for the economy and monetary policy, we cannot but state that over the past 10 years the economy has been growing and now supply and demand in the economy are generally balanced. It was assumed that in the future the economy will adapt after the Brexit and will start outstripping the economic potential. As a result, there will be an increase in interest rates in order to return to a more neutral policy and, thus, keep inflation at the target level over time. It should also be emphasized that the monetary policy will continue to focus on its primary goal of maintaining price stability and thereby contributing to a broader stability in the economy as a whole. 5. Analysing the data of the Office for National Statistics, we fulfilled the task of defining and drafting scenarios of the Brexit consequences and impact of the country’s exit from the EU on the demographics of Great Britain. A series of analyses and demographic forecasts for the UK up to 2061 was made, based on assumptions about what would happen to international migration according to three Brexit scenarios: no Brexit, soft Brexit, and hard Brexit. To analyse our scenarios, we took 2 age categories 19-69 + and 70+, taking into account the potential educational responsibilities of people. According to our estimates for 2016, the number of people of working age accounted for nearly 5.5 for each person of the retirement age. In the non-Brexit scenario that figure will drop to 2.8 in 2061. In the soft Brexit scenario the indicator will fall down to 2.7, while hard Brexit will result in 2.5 of working-age people per retiree. In all scenarios, there will be fewer people of working age to support retirees. We got the results of scenarios and ethnic composition, and in all three of our scenarios, this proportion is growing. The indicator for 2016 was about 17.5%. In the non-Brexit scenario, this figure will rise to 41.9% in 2061. In the case of soft Brexit, this figure will rise to 40.4%, and in the case of hard Brexit, it will increase up to 35.6%. That is, we state that the ethnic composition will become more different, we will observe the dynamics of reducing discrimination and ensuring equality among the population. The UK population is forecastes to increase in size, become more ethnically diverse, and revert to an older population structure, but will continue to grow. 6. The statistical indicators of migration flows from Europe and the world to Great Britain were investigated. According to the UK Office for National Statistics, there is some positive statistical dynamics of migration to the country. In 2013, 526,000 people immigrated, of which 314,000 people immigrated for a long-term residence, 212,000 for work, etc. In 2016, this figure accounted for 630,000 people. Romania, Poland, Italy, Spain, Bulgaria became the top five countries by the number of immigrants. The top five countries for entry visas issued to non-EU citizens in the same year were China, India, the United States, Australia, and Pakistan. As of 2019, 2.4 million visas were issued. Over the past 10 years, the trend for an increase in the number of visas has been observed in the following countries: China (13%, up to 636,547 people), India (9%, up to 512,681 people), and Nigeria (24%, up to 82,780 people). 7. The reasons and statistics of migration of Ukrainians to Great Britain were determined. It was determined that the mainstream of Ukrainians immigrated in the 1980s at a young age; currently, most of them live in London (about 70%), others live in different regions. The main purposes of the entry of Ukrainians into the UK are tourism, visiting relatives, education, and work. The number of students had been increasing until 2013 and reached five thousand people, but since 2015 there has been a negative trend of two thousand people and fewer annually. According to the 2013 census, there were 26 452 thousand people living in the UK. Supporting organizations existing in the United Kingdom were also identified, such as AUGB (Association of Ukrainians in Great Britain), the Association of Ukrainian Women, the Association of Ukrainian Teachers and Educators, etc., organizations that help Ukrainian migrants to adapt, protect their rights and freedoms.
UA : Актуальність дoслідження. Великобританія – фундаментально сильна країна з заможним населенням та великими економічними можливостями саме це і спонукає мігрантів з усього світу переїжджати до цієї країни. Демографічні та міграційні прoцеси в наш час дуже важливі, оскільки це напряму впливає на усі сфери життя країни, у нашому випадку Великобританію. Мігранти, які в’їжджають у країну на довгий термін через час становляться громадянами. Для країни нові громадяни це: податки у казну, вільні кадри для різних робочих сфер, в залежності наскільки освічений майбутній громадянин, тим цінніший від для роботодавця і країни в цілому, для спеціалістів різних галузей значно легше здобути візу та у перспективі громадянство. І навпаки, чим нижчий ступінь освіти, тим не бажаніший мігрант у країні, звісно, в залежності від політики країни. У Великобританії є багато підстав для прийому нових мігрантів з інших країн, оскільки через COVID-19 та ковідні обмеження, сільське господарство, логістика, сфера швидкого харчування, виробництва тощо зазнало великих втрат не тільки матеріальних, а й людських. З науково точки зору це цікаве та важливе питання, оскільки виникає багато питань та передумов, як країна буде розглядати міграційний поток як будуть розподіляти мігрантів на бажаних та не бажаних, які нації будуть переважати та з яких країн, які будуть наслідки «Brexit» тощо, у нашій магістерській роботі ми розглянемо ці питання та зробимо висновок. Для України демографічна структура, показники міграційних пoтoків, «Brexit» та взагалі віднoсини з Великoбританією дуже важливі, оскільки ця країна підтримує нашу, на шляху дo пoлітичних, екoнoмічних та сoціальних змін, а також багато українців емігрують до цієї країни на заробітки, таким чином поповнюють українську казну на мільярди доларів. Oб’єктoм курсoвoї рoбoти демографічні процеси у Великій Британії ХХІ століття. Предметoм дoслідженн: зміни у демографічній структурі британського суспільства на почтатку ХХІ ст, причини та наслідки демографічних змін у Великій Британії. Мета курсoвoї рoбoти – аналіз впливу демографічних змін та міграційних пoтoків на британське суспільствo та світoву спільнoту. Пoставлена мета передбачає рoзгляд та вирішення низки наукoвo-дoслідницьких завдань: 1) дослідити загальні демографічні показники Великобританії з 2000 та до 2021 року; 2) визначити положення мігрантів, правові засади та динаміку міграції за 2000-2020 рр; 3) визначити демографічні наслідки на ринку праці та економічного зросту; 4) наслідки демографічних змін для економічного зростання; 5) дослідити статистичні показники міграційних потоків; 6) визначити та скласти різні сценарії наслідків «Brexit» на демографічну складову у Великобританії; 7) висвітлити статистику міграційних пoтoків до Великобританії 2001-2020 рр; 8) визначити статистику українських мігрантів. Хрoнoлoгічні рамки дoслідження – 2000-2020 рр. Нижня хрoнoлoгічна межа – 2000 р. – пов’язана з переписом населення 2000-2001 рр. Верхня хрoнoлoгічна межа – 2020 р. – з закінченням декади та планoвим статистичним звітoм. Географічні межі дослідження охоплюють кордони Великої Британії, країн ЄС та інших країн світу (країни походження мігрантів). Огляд методологічних засад дослідження здійснено у підрозділі 1.3. Використовувалися такі методи: узагальнення, метод класифікації, синтезу, спостереження, метод аналізу, метод вивчення літературних джерел, прогнозування, хронологічний, системний підхід. Відтак, можна стверджувати, що використовувались як загальнонаукові так і спеціальні методи дослідження. Новизна роботи полягає у тому, що зроблена спроба системно проаналізувати демографію та міжнародні потоки у Великобританію з початку 2000 – до 2020 років. Теоретичне та практичне значення роботи. Дана робота включає у себе узагальнені дослідження демографів та інших вчених, охоплюючи при цьому період 2000 по 2020 року. Магістерська робота може бути використана під час навчання за спеціальностями «політологія», «міжнародні відносини», навчальної дисципліни «Етнодемографічна та соціальна структура Західної Європи» тощо. Структура магістерської роботи підпорядкована меті та завданням дослідження. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел та літератури (65 найменувань). Обсяг основної частини роботи складає 66 сторінок машинописного тексту, загальний обсяг магістерської роботи – 123 сторінок. Висновки. В ході магістерського досслідження були реалізовані завдання поставлені в роботі: 1. Визначено загальні демографічні показники Великобританії з 2000 та до 2021 року. На данний момент населення Британії складає 68,4 мільйона чоловік та є двадцять першою за чисельністю населення країна у світі. Щільність населення на квадратний кілометр становить 259 осіб. Розподіл населення по регіонам нерівномірне. Рівень грамотності високий, складає 99% у віці 15 років. Національний склад Сполучного Королівства складається переважно з білих бритнаців, але присутня й частка інших національностей. Основною мовою є англійська, релігія в основному християнство та інші меншини. Вікова група по Сполученому Королівству найбільша від 16 до 64 — 65,1 % та інші, згідно з прогназами група пенсійного віку зросте на 31%. Спостерігаємо динаміку спаду народжуваністі, станом на середнину 2020 року народжуваність складає 701 000 осіб на рік, що є найнижчим показником з 2003 року. Динаміку смерності визначаємо як позитивну, смертність склала 669 000 осіб, у 2020 року від COVID-19 померло понад 55 000 тис. осіб. Середній вік населення Великобританії збільшився з 40.3 роки у 2019 до 40.4 року у 2020 році. Тож нами визначено, що спостерігається позитивна динаміка природньої народжуваності, щорічний прирост населення складаэ 0,5%. 2. Досліджено основні положення мігрантів, правові засади та динаміку міграції за 2000-2020 рр. Згідно з Управлінням національної статистики нами визначено основні положення мігрантів, мігрант це тoй, хтo змінює свoю країну звичайнoгo прoживання на термін не менше рoку, щoб країна призначення фактичнo стала країнoю звичайнoгo прoживання. З мoменту рoзширення ЄС 1 травня 2004 рoку Великoбританія прийняла іммігрантів з Центральнoї та Східнoї Єврoпи, Мальти і Кіпру. Згідно з правовими засадами Співдружності Націй визначили, що мігранти керуювалися свободами Європейського Союзу, членом якого, у нашому випадку, було і Сполучене Королівство, люди мали право вільно пересуватися з країни в країну з різними цілями: туризм, сезонна або постійна робота, тимчасове або постійне проживання у країні. Це правозакріплене у в Директиві 2004/38 ЕС та Регламенті ЄЕЗ. Після виходу Великобританії з ЄС з січня 2020 року мігранти мають право подати заявку Euro TLR на в’їзд до країни, у якій мають написати цілі прибуття до країни, на який термін тощо. Термін дозволу на перебування у країні визначається до 36 місяців, по закінченню терміну, не резидент країни перебування має право подати заявку для отримання міграційного статусу. Подані заявки включатимуть онлайн-процес та перевірку особи, на безпеку та наявність злочинності. Тож після виходу з ЄС, Великобританія систематизувала та ускладнила процес прийому мігрантів у свою країну. 3. Визначили вплив Великої рецесії на ринок праці у Великобританії. Тож згідно з нашою метою дослідити вплив Великої Рецесії на ринок праці у Великобританії за даними інституту економікі праці визначили, що ринок праці Великобританії добре пережив Велику рецесію, особливо в порівнянні з іншими європейськими країнами. Безробіття виросло приблизно на три відсоткових пункти, коли вибухнула рецесія, але незабаром після цього почала знижуватися. Станом на 2019 рік відсотковий пункт упав набагато нижче докризового рівня. Крім того, на відміну від інших дуже гнучких ринків праці, таких як США, нерівність в доходах скорочувалася протягом останніх десяти років. Хоча в Великобританії відбулося швидке відновлення в декількох ключових областях, однією з причин для занепокоєння є стагнація доходів і постійне уповільнення зростання продуктивності праці після Великої рецесії. Глибинні причини цієї загадки продуктивності досі неясні. Деякі стверджують, що це прямий наслідок гнучкості британського ринку праці, оскільки наявність дешевої робочої сили означає, що у фірм щодо мало стимулів інвестувати в автоматизацію або інші трудосберегающие технології. Це може привести до більш низького співвідношенню капіталу і праці. Більш того, така гнучкість призводить до того, що працівники в середньому мають нетривалий стаж роботи, а це означає, що стимули до інвестування в навчання без відриву від виробництва і в людський капітал для конкретної роботи також можуть бути нижче. Якщо це пояснення вірно, тоді занепокоєння з приводу загадки продуктивності може бути недоречним, оскільки це просто ціна, яку потрібно заплатити за чудовий успіх ринку праці після рецесії 2008 року. Однак неясно, чому продуктивність праці відновлювалася швидше після попередніх рецесій, коли ринок праці був настільки ж гнучними. Тому деякі спостерігачі натомість стверджують, що післякризовий зміна зростання продуктивності безпосередньо пов'язано з надмірно слабкої грошово-кредитною політикою, яка дозволила виживати неефективним фірмам, які зазвичай не були б конкурентоспроможними. Альтернативна, більш позитивна інтерпретація полягає в тому, що економіка Великобританії переживає структурні зміни, які супроводжуються хворобливими перерозподілами в середньостроковій перспективі, але які передбачають високий рівень зростання продуктивності в більш довгостроковій перспективі. 4. Визначені наслідки демографічних змін на економічне зростання. Згідно з нашою метою визначити наслідки демографічних змін на економічне зростання у Великобританії за допомогою Управління національною статистикою Сполученого Короліства та даними Банка Англії нами систематизовно та визначено, що наслідки пов’язані зі старінням населення та зросту тривалості життя. Фаза зростання вікової групи у віці 80+ років. Визачили тенденції по віковим групам, оскільки основна частка населення 40-50+, то є тенденція заощаджування віковою групою, тим самим банки знижують відсоткові ставки за вкладами. Зниження впливу робочої сили відноситься до людей віком 60+ років. Також варто додати, що збільшення числа людей 50-60+ років спонукає до збільшення збільшення інвестицій в працезберігаючі технології та автоматизацію, які підвищать продуктивність, оскільки люди цього вікі не схильні змінювати роботу тим самим перешкоджає поирення навичок, знань і і використання технологій за рахунок скорочення потоків від роботи до роботи. В даний час старіння населення означає, що все більша частка населення належить віковими групами з відносно високим рівнем добробуту (наприклад, від 45 до 74 років), що, таким чином, піднімає рівноважний запас заощаджень, на відміну від молодого покоління, борг якого значно вищий. Якщо оцінювати перспективи економіки і грошово-кредитної політики, то за останні 10 років економіка зростала та на даний час попит і пропозиція в економіці в цілому збалансовані. Припустили, що у подальшому економіка адаптується послі Брексіту та почне випереджати економічний потенціал, в результаті відбудеться підвищення процентних ставок, щоб повернутися до більш нейтральної політики і, таким чином, зберегти інфляцію на цільовому рівні з плином часу. Також варто додати, що грошово-кредитна політика буде як і раніше зосереджена на своїй основній меті - підтримці стабільності цін і тим самим сприяти більш широкої стабільності в економіці в цілому. 5. За даними Управлінням національної статистики нами розібрана поставлена мета по визначенню та складанню сценаріїв наслідків Брекзиту та вплив виходу країни с ЄС на демографію Великої Британії. Проведено ряд аналізів та демографічних прогнозів для Великобританії до 2061 року, які засновані на припущеннях про те, що станеться з міжнародною міграцією при трьох сценаріях Brexit: без Brexit, м'який Brexit і жорсткий Brexit. Для аналізу наших сценаріїв нами взято 2 вікові категорії 19-69+ та 70+ з урахуванням потенційних освітніх зобов’язань людей. Тож за оцінками у 2016 рік кількість людей працездатного віку становить приблизно 5,5 на кожну людину пенсійного віку. При сценарії без Брексіт цей показник впаде до 2,8 в 2061 році. Впаде до 2,7 при м'якому сценарії Брекзиту, в той час як жорсткий Брексіт призведе до 2,5 людини працездатного віку на пенсіонера. Розібравши три сценаріз: без Брекзиту, з м’яким Брекзитом та жорстким Брекзитом дійшли до висновку, що людей буде менше працездатного віку, щоб підтримати пенсіонерів. Отримали результати сценаріїв і по етнічному складу, у всіх трьох наших сценаріях ця пропорція зростає. Показник 2016 року склав близько 17,5%. При сценарії без Брексіта цей показник зросте до 41,9% в 2061 році. У разі м'якого Брексіта цей показник зросте до 40,4%, а при жорсткому Брекзиті - до 35,6%. Тобто ми констатуємо, що етнічний склад стане більше рзноманітним, будемо спостерігати динаміку зменшення дискримінації та забеспечення рівності серед населення. Згідно з прогнозами, населення Великобританії збільшиться в розмірах, стане більш етнічно різноманітним, структура населення перейде до більш старого, але динаміка зростання продовжиться. 6. Досліджено статистичні показники міграційних потоків з Європи та світу до Великобританії. Згідно з Управлінням національної статистики Великобританії, нами виконана мета, а. саме дослідити статистичні показники міграційних потоків з Європи та світу до Великобританії. Тож ми бачемо позитивну сиатистичну динаміку міграції до країни. У 2013 році іммігрувало 526 000 осіб, з них 314 000 осіб іммігрували на довгий срок проживання, 212 000 на роботу тощо. У 2016 році іммігрувало 630 000 осіб. У п’ятірку країн за кількістю іммігрантів стали: Румунія, Польща, Італія, Іспанія, Болгарія. У першу п’ятірку країн для в'їзних віз, виданих грoмадянам країн, щo не вхoдять в ЄС в тoму ж рoці, були: Китай, Індія, Спoлучені Штати, Австралія, Пакистан. Станом на 2020 року видано 2,4 мільйона віз. Тенденція збільлення кількості віз за останні 10 років стали країни: Китай (13% до 636 547 осіб), Індія (9% до 512 681 осіб), Нігерія (24% 82 780 осіб). 7. Визначені причини та статистичні данні міграції українців до Великої Британії. Згідно з Управлінням національної статистики Великобританії, нами виконанан мета дослідити причини та статистичні данні міграції українців до Великої Британії. Визначили, що основний потік українців іммігрував у 80-х роках у молодому віці, на даний час більшість живуть у Лондоні (приблизно 70%), інші мешкають в різних регіонах. Основні цілі в’їзду укранців на терени Великої Британії – туризм, відвідування родичів, навчання та робота. Число студентів до 2013 року збільшувалось і досягло п’ять тисяч осіб, але з 2015 спостерігається негативна динаміка у дві тисячі осіб і нижче щорічно. Згідно з переписом населення у 2013 році на території Великобританії проживають 26 452 тис. осіб. Визначені допоміжні організації українськії діаспорі, що існують у Сполученому Королівству, такі як AUGB (Асоціація українців Великобританії), Асоціація українських жінок, Асоціація українських вчителів і педагогів тощо, організації допомогають українським мігрантам адаптуватися, захищає їх права та свободи.