Log in

Relevant bibliographies by topics / Етнос / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Етнос.

Journal articles on the topic 'Етнос'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Етнос.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Raday, Andriy. "Етнос і нація. Аналіз дефініцій." Multiversum. Philosophical almanac, no. 1-2 (May 17, 2015): 67–76. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.1-2.07.

Full text

Abstract:

Розглядаються основні дефініції поняття «етнос» і його суттєва відмінність від поняття «нація». Аналізуються різні підходи до тлумачення природи цього феномену – біологічний і соціальний. Доводиться, що дотримання лише одного підходу – біологічного чи соціального (із запереченням іншого) – призводить до логічних суперечностей та наукової невизначеності. Обґрунтовується теза про необхідність діалектичного поєднання цих підходів в розумінні етносу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Гетьман, В. "Етнос як культурно-географічне явище." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 1 (66)/2 (67) (2017): 100–105.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Гетьман, В. "Етнос як культурно-географічне явище." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 1 (66)/2 (67) (2017): 100–105.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гетьман, В. "Етнос як культурно-географічне явище." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 1 (66)/2 (67) (2017): 100–105.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Brodetskaya, Yuliya Yuryevna. "Людина в системі етичного порядку:." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, no. 1 (July 8, 2020): 4–10. http://dx.doi.org/10.15421/342001.

Full text

Abstract:

В статті підіймаються питання співвідношення етичного та антропологічного аспектів спів-буття, їх точки перетину та механізми залучення в систему соціальної взаємодії. Наголошується, що саме спільність походження (аж до родової), яка формує ідентичність расово-антропологічних особливостей народу (його мови, релігії, традиції і звичаїв, фольклору, побуту, уподобань в їжі), складає базову ознаку етносу. Автор зазначає, що усвідомлення етнічної приналежності обумовлюється генетичним кодом, що закладено з моменту народження людини, який поєднує людей в особливі (кровноспоріднені) спільноти. Отже, саме на основі останнього проявляються ідентичні ознаки етносу – мова, звичаї, темперамент, ментальність тощо. Ця особливість етнічної природи людини вибудовує етичну специфіку її буття-разом. Іншими словами, етнокультурний простір постає у якості топосу взаємодії спільнот, що проявляє унікальність кожного етносу, роду, людини. Таким чином, етнічна своєрідність, культура постає як прояв унікального дару, яким наділений кожний народ, етнос для праці на своїй землі, у межах свого соціокультурного простору. Тому метою цієї унікальності етносів є не протистояння та домінування, а внесок в спільне буття, проявлення дару кожного народу. На це й працюють етичні принципи-цінності добра (любові, родини, довіри, творчості тощо), що закладають онтологічні основи буття людини. А отже, саме етнічна унікальність, родова своєрідність, що проявляється в ментальності, психології, характері етносу, є основним фактором реалізації спільного буття.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Бідзілля, Ю. "Угорський етнос та угорськомовна преса на Закарпатті." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Філологія. Соціальні комунікації, Вип. 23 (2010): 104–13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Дорога, А. Є. "Проблема визначення змісту поняття "етнос" у вітчизняному суспільствознавстві." Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, no. 3 (2011): 24–18.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

БОРИСОВА, Ольга. "ХТО ТАКІ ДАВНІ БУЛГАРИ – ЕТНОС ЧИ ВІЙСЬКОВА СПІЛЬНОТА?" Східноєвропейський історичний вісник, no. 21 (December 24, 2021): 18–30. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246898.

Full text

Abstract:

Актуальність проблеми. “Праболгарська проблема” є традиційною темою болгарської медієвістики, як і пов’язані з нею питання щодо етнічного походження болгар, місцезнаходження їхньої прабатьківщини, їх ранньої історії та ролі у становленні болгарської державності. Ці теми були і залишаються найбільш важливими у розвитку історичної свідомості болгарського народу, однак і донині залишається багато нерозв’язаних питань. Мета дослідження – висвітлити ті проблемні точки, які є в літературі з теми походження болгар, і аргументувати нашу точку зору, ким насправді могли бути давні булгари. Методологія дослідження. Нами використовувались як загальнонаукові методи (аналітичний, логічний), історичні (хронологічний, історико-порівняльний), так і джерелознавчі – евристичний, критичний. Наукова новизна визначається тим, що у статті обґрунтовується точка зору, що термін “булгар” не був у часи перебування давніх булгар на терені Східноєвропейських степів етнонімом, а позначав приналежність до певного соціального стану, а саме – військової еліти. Його визрівання в етнонім відбулося пізніше – коли булгари переселились на Балкани і започаткували процес власного державотворення. Подібні до середньовічного булгарського військово-станові формування існували також в інших народів і до часів Середньовіччя, і пізніше. Висновок. Результати нашого дослідження дали підстави для таких висновків. Давні булгари були не етнічним, а соціально-становим об’єднанням, військовим співтовариством; можна вжити термін “військовий орден”. Традиції створення таких військових орденських об’єднань були характерні для індоарійських племен та їхніх нащадків з давніх-давен і простежуються аж до кінця Середньовіччя у співтоваристві українського козацтва. Знищення Запорозької Січі російською владою у ХVІІІ ст. перервало цю стародавню традицію назавжди.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Getman, V. "ETHNOS AS A CULTURAL AND GEOGRAPHICAL PHENOMENON." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, no. 66-67 (2017): 100–105. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2721.2017.66.15.

Full text

Abstract:

Biosphere and ethnic unity is the main factor of life existence on the Earth. Life process of any nation should harmonize with general evolutionary biosphere development. Otherwise it will be thrown away over the board by centrifugal force. Ethnic interaction with natural environment is noticed mainly on the village level and encloses not only industrial but spiritual sphere. The mentality of the Ukrainian ethnos has been forming on the base of countryside affection. Loss of this affection is an equivalent to the loss of identity of native population that has lived on the territory of modern Ukraine from the immemorial times. The diversity and resilience of natural ecosystems (picturesque nature) determine their performance and viability of the social system entities providing efficiency of labor and intellectual potential of people. Ultimately, all this provokes an energy charge, passionarity (by L.N. Gumilev), strength of national character. On the cultural position, we note that since Tripoli culture (Aratta), Russ (Kyiv) state, Hetmanshyny, Ukrainian land receives and stores still positive information (materials of archaeological excavations chronicle evidence, etc.) of people who vitally concerned about the social organization of the state, care for its unity, greatness and power among the people and countries of the Ecumene during that times. Since then our land has been infected with passion to create a state, the idea of fighting for independence and Ukrainian unity. The strength of feeling of homeland, highly emotional relationship to your native land, your native home, all that is known and is area of interest of the local geography. It has an important place in system of human values. If the fate of the Earth is the lot of human than environment starts flourishing, otherwise there will be loss of control over the natural environment and the disappearance of nation (ethnicity), as evidenced by numerous examples from the long history of entire nations and even civilizations. The strength of the Earth in its spiritual energy. Black arable of an autumn field, as a prototype of our bitter past, gives nutritious juice to spring’s green shoots. Spirit of the land is in black bread, which we consume, in breast milk, in the character of a young child, in the wisdom and will of the new generation of Ukraine!

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Ivangorodsky, K. "Archaeology and Ethnos: methodological aspects of the reconstruction of Slavic ethnogenesis." Cherkasy University Bulletin: Historical Sciences, no. 1 (2020): 17–31. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5908-2020-1-17-31.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Марасюк, С. "Дослідження взаємозв"язку категорій "етнос", "нація", "держава" в контексті процесів державотворення." Актуальні проблеми державного управління, Вип. 1 (31) (2008): 45–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Паламарчук, Лариса. "Формування соціокультурних знань про український етнос у школярів під час вивчення географії." Географія та основи економіки в школі, no. 4 (2008): 42–46.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Чирков, Олег. "Концентр "Україна - етнос" у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника "Українознавство"." Українознавство, no. 2 (2006): 261–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Маліцька, Ю. Г. "Шведський етнос на Півдні Російської імперії ( кінець XVIII ст. - 1861 р. ): Історіографічний аспект." Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія, no. 6 (2007): 138–44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Петрук, Наталія. "ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНОЗНАВСТВА У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЯК НАЦІОНАЛЬНА ПОТРЕБА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (May 7, 2021): 353–65. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.649.

Full text

Abstract:

Українознавство – це навчальна дисципліна, яка є частиною простору гуманітарних наук у вищій школі. Необхідність її викладання пов’язана з процесом формування інтегративного знання про Україну й українство, з актуальною потребою пізнання світоглядних, геополітичних, культурних основ українського буття. Важливі завдання покладаються на українознавство в контексті виховання особистості, органічного входження її в український світ, зміцнення почуття національної ідентичності. Українознавство – це націєтворча дисципліна, яка об’єктивно сприяє розвитку етнонаціональних процесів в Україні. Філософсько-гуманістичні основи українознавства проявляються в тому, що в межах цієї навчальної дисципліни органічно синтезуються процес пізнання українського світу і система виховання, університетська та народна педагогіка. Головна мета, яка досягається при викладанні курсу українознавства – це не лише знання, але й виховання громадянина з чіткою національною позицією і державницьким спрямуванням свідомості, стійкими гуманістичними етичними та естетичними принципами діяльності. Одним із нагальних завдань, що стоять перед вищою школою України, є формування цілісного методичного комплексу, змістом якого є вивчення становлення і розвитку української спільноти, визначення її місця у світі, аналіз діяльності світового українства, історії формування українського етносу. Статус українознавства в університеті повинен визначатися потребами осягнення й розуміння феномена України як соціокультурної реальності, дослідженням особливостей процесів націєтворення, виховання нового покоління молодих людей, формування національної ідентичності. Окреслюючи місце України в сучасному глобальному світі, українознавство орієнтоване на посилення процесів інкорпорування високих зразків національної культури в масову свідомість.Українознавство – це гуманітарна наука, що ґрунтується на поєднанні виховання та навчання. Це система знань і науково-освітня методологія. В такій ролі українознавство сприяє формуванню та розширенню гуманітарного простору у вищій школі. Отже, задовольняється потреба молодої людини в знанні про український етнос, про його історію та культуру, про шляхи націє- і державотворення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Науменко, Наталія. "АНАКРЕОНТИЧНІ МОТИВИ В ЛІРИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 5 (June 14, 2021): 191–96. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.035.

Full text

Abstract:

Їжа та напої характеризують звичаєве право народу, його ставлення до природи, розроблення етико-гігієнічних норм, яких дотримується й які передає прийдешнім поколінням український етнос. Саме те, що мистецтво кулінарії засвідчує особливі стосунки людей з довкіллям, дає змогу твердити, що кожна страва та напій мають своєрідне символічне забарвлення. Вино – це найбільш глибинний символ української національної культури, який сполучає у своєму семантичному полі чотири першооснови (землю, воду, повітря й вогонь), чотири пори року, п’ять почуттів (зір, смак, слух, нюх, дотик).У даній статті роботу над проблемою функціонування концептосфери «вино» в образній структурі лірики української діаспори ХХ століття здійснено в напрямі зіставлення знакових категорій теорії культури з суголосними їм літературними концептами – архетип і мотив, символічна деталь; інтермедіальність та інтертекстуальність; жанрове розмаїття лірики та місце образів «винної» парадигми в українській символічній картині світу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

ДИЧКІВСЬКА, ІЛОНА. "ФОРМУВАННЯ МІЖЕТНІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 189–97. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-189-197.

Full text

Abstract:

У статті розкриваються поняття “толерантність” як складна інтегративна якість особистості, психологічні та соціальні аспекти осмислення і розуміння цього феномену. Схарактеризовано поняття “міжетнічна толерантність” як здатність людини налагоджувати позитивні взаємини з іншими та світом у цілому, формувати власний позитивний образ. Обґрунтовано власне бачення поняття “міжетнічна толерантність” як сприйняття інших такими, якими вони є, поряд із готовністю взаємодіяти з ними. Доведено, що успішне формування міжетнічної толерантності у студентів – майбутніх вихователів дітей дошкільного віку залежить від створення певних педагогічних умов, а саме: забезпечення співпраці з різними соціокультурними інститутами регіону; конкретизації змістовного компонента професійної підготовки майбутнього вихователя дошкільної освіти з урахуванням специфіки діяльності в полікультурному середовищі через запровадження трансдисциплінарного, компетентнісного та ситуативного підходів (розробка спецкурсів полікультурного спрямування); створення єдиного толерантного простору закладів вищої освіти; формування установки на толерантність, що передбачає готовність і здатність керівників закладів вищої освіти, педагогів та студентства до рівноправного діалогу через синергетичну взаємодію; варіативне використання методів навчання і виховання, що активізують розвиток толерантності студентів; формування навичок комунікативної толерантності всіх учасників освітнього процесу; реалізація програм підвищення психолого-педагогічної компетентності педагогів; забезпечення особистісно-орієнтованої взаємодії педагогів і студентів у навчальному та виховному процесі та у позанавчальній діяльності, завдяки якій реалізуються навички комунікативної толерантності, виникають передумови для успішного розвитку толерантних якостей. Ключові слова: толерантність, інтолерантність, міжетнічна толерантність, полікультурна освіта, соціокультурна толерантність, етнос, майбутні вихователі дошкільної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Sushyi, Olena. "Націєтворчий та конфліктологічний потенціал форм соціально-психологічного мислення: нотатки на полях завершеної теми." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 45(48) (July 3, 2020): 27–35. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).139.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено зміст та основні результати наукового дослідження за темою «Націєтворчий та конфліктологічний потенціал форм соціально-психологічного мислення» (ДР №0117U000193)», яке виконувалось у лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень ІСПП НАПН України у 2017–2019 рр. Здійснено огляд індивідуальних напрямів досліджень членів наукового колективу та рукописів наукових праць, підготовлених по завершенні роботи: показано, що мозаїчна композиція наукового дослідження не тільки презентує нові аспекти осмислення історичних, психічних, соціальних та інших явищ, породжених людською життєдіяльністю, а й задає нові перспективи бачення їх націєтворчого та конфліктологічного потенціалу як форм соціально-психологічного мислення. Із цих теоретичних і методологічних позицій пропонується оцінювати значущість отриманих результатів для практики націєтворення. Серед найбільш вагомих здобутків слід відзначити, що колективом виконавців уперше обґрунтовано концептуальні засади соціальної психології націєтворення як наукового напряму соціально-психологічної науки, що розкривають націєтворчий та конфліктологічний потенціал форм соціально-психологічного мислення. Запропоновано концепцію формування і функціонування соціальних норм як форм соціально- психологічного мислення. Розроблено низку концептуальних моделей: структурно- функціональну модель процесу націєтворення, що включає уявлення про систему соціально- психологічних механізмів її функціонування; модель соціально-психологічного аналізу феномену націєтворення у взаємозв’язку чотирьох поняттєвих конструктів (громадянин, етнос, держава, громадянське суспільство); структурно-функціональну модель націєтворчого та конфліктологічного потенціалу історичної психології в умовах мультикультурності; соціально-психологічну модель конфліктної взаємодії воєнного, поствоєнного і цивільного мислення в умовах гібридної війни; багатофакторну модель соцієтальної кризи, що пояснює діалектику консолідаційності та конфронтаційності в українському націєтворенні. Сформульовано низку теоретичних положень щодо: суб’єктно-вчинкового підходу до процесу націєтворення; зв’язку феноменів агресивності людини і національної ідентичності; концептуальних рамок соціально-психологічного аналізу феномену національної ідентичності, закономірностей її існування та розвитку в умовах невизначеності. Обґрунтовано концептуальні засади вивчення націєтворчого потенціалу вітчизняної соціально-психологічної думки (2-га половина ХІХ – початок ХХ ст.).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Лой, А. "Етос ідентичності." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філософські науки, вип. 19 (2017): 27–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Горобець, Марися. "Етно-кутюр." Міжнародний туризм, no. 1 (85) (2009): 138–42.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Горобець, Марися. "Етно-кутюр." Міжнародний туризм, no. 1 (85) (2009): 138–42.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Лой, А. "Етос ідентичності." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філософські науки, вип. 19 (2017): 27–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Лой, А. "Етос ідентичності." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філософські науки, вип. 19 (2017): 27–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Горобець, Марися. "Етно-кутюр." Міжнародний туризм, no. 1 (85) (2009): 138–42.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Antonova, Viktoria, and Oleksandr Korkh. "МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛІЗУ ЕТНІЧНОГО." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, no. 2 (December 20, 2020): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/342027.

Full text

Abstract:

Глобалізаційні процеси, що стали визначальним трендом сучасного світу, супроводжуються активізацією різноманітних етно-регіональних рухів. Це викликає зрозумілу увагу до етносоціальної проблематики. Цілком природним при цьому є звернення до питань методологічного характеру. Попри значну кількість досліджень в межах даного проблемного поля, консенсусу щодо розуміння етнічного та концептуальних засад його осмислення на даний час не спостерігається. Відтак основною метою даної статті є окреслення методологічних засад аналізу феномену етнічного, що сприятиме максимально адекватній експлікації різних аспектів відповідного проблемного поля. Аналіз наявних в науковому дискурсі філософських, культурологічних, етнологічних тощо інтерпретацій поняття етнічного, створив підстави для авторської його інтерпретації як відносно сталої сукупності лінгвістичних, релігійних, психологічних, культурних, територіально-історичних тощо характеристик та самоідентифікацій, що слугують смисловим ядром консолідації того чи іншого етносу та, водночас, виокремлення його з-поміж інших. Таке розуміння не претендує на універсальність та завершеність і виступає лише засобом подальшого аналізу етнічного шляхом співвіднесення дійсності з цією раціональною моделлю. В одних випадках зазначені в ній характеристики можуть домінувати. В інших – виступати в латентній або й взагалі деформованій формі, що й створює підстави для суттєво відмінних інтерпретацій феномена етнічного, які здійснюються до того ж з різних методологічних позицій. Останні, з огляду на багатогранність проблеми етнічного та принципове різноманіття способів пізнання, цілком природні. Однак найбільша користь від їхнього використання можлива лише вразі його комплексного характеру.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Филимонцева, Ирина, and Алина Слащева. "ЭТНО-ОТЕЛИ КАК ТРЕНД УКРАИНСКОГО ГОСТЕПРИИМСТВА." Modern engineering and innovative technologies, no. 10-02 (December 31, 2018): 79–82. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-10-02-050.

Full text

Abstract:

У статті досліджено зміст поняття «етно-готелю» як нового тренду української індустрії гостинності. Розкрито сутність етно-туризму, проведено аналіз сучасного стану етно-туризму в Україні, визначено типові етно-регіони України та запропоновано нові перспе

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Крисаченко, В. С. "Сутнісні риси українського етносу." Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії 27 (2011): 33–43.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Крисаченко, В. С. "Історичні витоки українського етносу." Політологічний вісник, Вип. 56 (2011): 366–92.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Тулянцев, А. А., and М. В. Сазонова. "Бенд Leleka Berlin: український фольклор і джаз." Музикознавча думка Дніпропетровщини, no. 13 (August 14, 2018): 29–37. http://dx.doi.org/10.15421/22183.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає у розкритті індивідуальності виконавського стилю етно-джаз-бенду Leléka berlin, у виявлені особливостей синтезу його професійних музично-сценічних взаємодій, а також в аналізі професійних якостей відповідного інструментально-вокального виконавства. З персоною Вікторії Антон та її колег-інструменталістів можна визначити актуальну цінність міжнародної творчої діяльності етно-джаз-бенду Leléka berlin, зрозуміти його специфіку, окреслити професійні можливості, розкрити особливості творчих пошуків сучасних музикантів, а також з’ясувати умови ефективної діяльності такого квартету, як етно-джаз-бенд Leléka berlin у сучасному соціумі. Методологія дослідження зумовлюється емпіричною природою наукової розвідки, яка формує превалювання у статті таких дослідницьких методів як спостереження та узагальнення. Саме ці методи дозволяють, перш за все, розкрити творчу індивідуальність етно-джаз-бенду Leléka berlin. Наукова новизна. Вперше в історії українського музикознавства зроблена спроба розглянути феномен етно-джаз-бенду Leléka berlin, який було створено у 2016 році. Аналіз взаємовпливу інструментального та вокально-сценічного напрямків у сучасному естрадному мистецтві виявив актуальні особливості концертної діяльності етно-джаз-бенду Leléka berlin, як міжнародного музичного явища та сценічного видовища. Висновки. Зроблено музикознавчий аналіз, повʼязаний з обгрунтуванням інструментально-вокальної моделі етно-джаз-бенду Leléka berlin, що обумовлює фольклорне продовження в сучасному міжнародному естрадному виконавстві. Вокально-інструментальна ансамблевість, що підпорядковує собі всю концертну та гастрольну діяльність, – основа дієвого функціонування етно-джаз-бенду Leléka berlin, на якому будується вся система його критеріїв сучасної музичної пропаганди українського фольклору. Концерти, гастролі, виступи етно-джаз-бенду Leléka berlin на Магдебургзькому міжнародному театральному фестивалі підтверджують той факт, що виконавці вкладають у гру та спів власне світовідчуття, своєрідно розкривають образний світ українського фольклору у його джазовій обробці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Богуш, Т. "Адвокація у стилі ЕТНО." Бібліотечна планета, no. 3 (81) (2018): 35–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Мельниченко, Настя. "Етно. Бойки - найдавніші українці." Mandry. Navigator, no. 3 (64) (2012): 8–12.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Мельниченко, Настя. "Етно. Бойки - найдавніші українці." Mandry. Navigator, no. 3 (64) (2012): 8–12.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Мельниченко, Настя. "Етно. Бойки - найдавніші українці." Mandry. Navigator, no. 3 (64) (2012): 8–12.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Богуш, Т. "Адвокація у стилі ЕТНО." Бібліотечна планета, no. 3 (81) (2018): 35–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Івановська, О. П. "Фольклор як реалізація суб"єктності етносу." Наукові записки Інституту журналістики 13 (2003): 6–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Кіряков, О. "Фіви в міфологічному наративі беотійського етносу." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 4 (143) (2019): 18–21.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Кубаєвський, Микола. "Контекстна буттєвість етносу в глобалізованому просторі." Психологія і суспільство, no. 2 (32) (2008): 59–64.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Коваленко, О. О. "Територія "біструктурної моделі" японського етносу Ханіхари Кадзуро." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 68/70 (2003): 77–80.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Орловська, Н. А. "Система покарань як відображення процесів розвитку ЕТНОСУ." Держава та регіони. Право, no. 1 (2005): 33–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Semashko, Tetiana. "КОЛЬОРОНАЗВИ ЯК ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ КОДИ ТВОРЕННЯ СВІТУ ЕТНОСУ." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 17, 2021): 260–63. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-260-263.

Full text

Abstract:

Наукові спостереження за назвами кольорів, які автор розглядає як один із універсальних кодів світу, свідчать про розвиток системи колірної символіки в бік кількісного зростання, отже, спостерігається тенденція до використання барвників, здатних відображати колірні нюанси. . На прикладі колірних назв світло-блакитних відтінків – блакитний, блакитний, небесний – автор пропонованого дослідження ставить за мету простежити взаємозв’язок між семантичною структурою останніх, властивостями природних колірних сигналів та їх образами у свідомості українців. та способи мовного кодування позамовної інформації за їх змістом як складових мовної картини світу представників української культури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Вакулик, Ірина Іванівна. "Особливості формування мовної компетенції як прояв етнокультурного коду." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 1 (October 16, 2011): 694–98. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.867.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Мех, Н. "Етос народу у мовотворчості Михайла Стельмаха." Краєзнавство, no. 2 (87) (2014): 151–54.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Метулинська, Н. "Професійний етос науковця в сучасній Україні." Український інформаційний простір, Число 1, ч. 2 (2013): 146–50.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Богачов, А. "Відкритий політичний світ - прихований демократичний етос." Філософська думка, no. 1 (2009): 80–95.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Мех, Н. "Етос народу у мовотворчості Михайла Стельмаха." Краєзнавство, no. 2 (87) (2014): 151–54.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Мех, Н. "Етос народу у мовотворчості Михайла Стельмаха." Краєзнавство, no. 2 (87) (2014): 151–54.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Ганус, С. О. "Етос історії та етос історика: еволюція ціннісних констант німецької історіографії від доби Просвітництва до часів "бідермаєра"." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, вип. 2 (35) (2016): 99–109.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Ганус, С. О. "Етос історії та етос історика: еволюція ціннісних констант німецької історіографії від доби Просвітництва до часів "бідермаєра"." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, вип. 2 (35) (2016): 99–109.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Ганус, С. О. "Етос історії та етос історика: еволюція ціннісних констант німецької історіографії від доби Просвітництва до часів "бідермаєра"." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, вип. 2 (35) (2016): 99–109.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Taranets, Valentyn, Nataliia Shkvorchenko, and Ihor Peresada. "THE ORIGIN OF THE SWEDES (HISTORICAL-LINGUISTIC ANALYSIS OF THE ETHNOS)." Naukovy Visnyk of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky: Linguistic Sciences 2019, no. 29 (November 2019): 231–47. http://dx.doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-17.

Full text

Abstract:

The article is dedicated to the problem of the origin of the Swedes tribe against the background of Indo-European ethnogenesis in comparison with the Rus tribe, which were formed on the basis of territorial and pagan proximity to a relatively single ethnic group and a super-language (koine) on the Don. The study is based on the mythological material of the Ynglinga saga and the Book of Veles, lexicographic, toponymic features of the indicated tribes, in which the roots of the ethnic groups stand out. The latter is confirmed in Finnish names regarding the country of Sweden, which the Finns call Ruotsi, Ruossi, Ruohti, Ruotti, the Votes – Rôtsi, the Estonians – Rôťs, on the other hand, the name of the country Sweden has the ancient forms of Swes, Sues, Swēorice “Kingdom of the Swedes” and modern with the meaning “Sweden”: Icelandic Svíþjóð, Swedish Sverige. The origin of the Slavic and German ethnic groups occurred during the period of cohabitation of these peoples in the Indo-European proto-ethnics on the banks of the Don River, approximately in the second millennium BC. These origins include the origin of Indo-European root of kweruki, which the names of the ethnic groups are evolved from: * kweruχi (palatalization)> rusi> rusy “Rus” and * kwеruki ~ * ruti (substitution)> fin. ruotsi “swedes”. The Indo-European root of *kwa in the meaning of “Universe, God” is the origin of Germanic *sve- / swe-, which gave birth to the names of Suionen (Tacitus), Swēorice “Kingdom of the Swedes” and Swerikl, Swealand, Swithiod, as well as Latin Svedia, Svecia, Sveonia with the meaning “Sweden”. The above is proved by the presence of the common goddess Mother-SVA (Slavs) and Moder Svea (Swedes).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!