Academic literature on the topic 'Етичне управління'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Етичне управління.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Етичне управління"
1
ГРЕЧАНИК, Світлана, and Наталія ГРЕЧАНИК. "ЕМОЦІЙНО-ЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 44–49. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.7.
Full textAbstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню сутнісної характеристики поняття «емоційна-етична компетентність особистості» та його місця й ролі в освітньому процесі. Здійснено рефлексію наукових джерел з окресленої проблеми, проаналізовано наукові доробки відомих вітчизняних і зарубіжних науковців, що свідчить про актуальність проблеми формування емоційно-етичної компетентності в здобувачів освіти. Аналіз чинних нормативно-регулятивних освітніх документів України свідчить про те, що сучасні вітчизняні реформи зосереджені на питаннях формування емоційно-етичної компетентності особистості здобувачів освіти всіх рівнів і ступенів у процесі впровадження в освітню діяльність стратегічної ідеї Концепції Нової української школи. Проаналізовано актуальні дефініції понять «емоційний інтелект», «емоційна компетентність особистості», «етична компетентність особистості», «емоційно-етична компетентність особистості» в науковому доробку вчених, встановлено ключові відмінності в їх сутнісних характеристиках. В обґрунтуванні досліджуваного феномену ми спирались на узагальнене трактування емоційного інтелекту як комплексу знань, умінь, здібностей особистості ідентифікувати та розрізняти емоції, розуміти їх і керувати власними емоціями й інших, а також на розуміння емоційної компетентності в площині динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей, що визначає здатність людини успішно соціалізуватися. У статті запропонована авторська інтерпретація досліджуваної характеристики особистості в психологічному й педагогічному контекстах як складна, індивідуально-психологічна риса, що поєднує в собі теоретичні знання (типи та інтенсивність емоцій, причини їх виникнення тощо), ціннісні й етичні орієнтації, особистісні здатності (усвідомлення власних відчуттів і почуттів, управління своїми емоційними станами), практичні вміння (конструктивна реакція на вияви емоцій без осуду, кореляція та стабілізація своєї уваги в процесі життєдіяльності) та застосування вищезазначених властивостей на засадах етики та моралі.
2
Гончарук, Наталія, and Юлія Пирогова. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 159–72. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-159-172.
Full textAbstract:
Визначено сутність понять “людські ресурси” та “управління людськими ресурсами на публічній службі”. Проаналізовано сучасний стан і проблеми управління людськими ресурсами в Україні. Акцентовано увагу на підході, за яким персонал розглядається не як фактор витрат, які необ- хідно скорочувати, а як найважливіший ресурс, яким потрібно компетентно управляти, створювати умови для його розвитку. Наголошено, що основною метою управління людськими ресурсами у сфері публічної служби є форму- вання якісного кадрового потенціалу, забезпечення професійного розвитку службовців, стимулювання та мотивація персоналу до виконання функцій більш високого рівня. Визначено, що управління людськими ресурсами в державних органах та органах місцевого самоврядування ширше за змістом діяльності порівняно з управлінням персоналом, що зумовлює перехід від управління персоналом до управління людськими ресурсами. Зроблено ви- сновок, що у сфері публічної служби України необхідно підвищити ефек- тивність діяльності служб управління персоналом разом зі зростанням ролі соціально-психологічної складової управління та визначити концептуаль- ні засади управління людськими ресурсами. Наголошено, що формування інноваційної моделі управління людськими ресурсами у сфері публічної служби сприятиме створенню в Україні професійної, стабільної, доброчес- ної, етичної, престижної і високоефективної публічної служби, здатної від- повідати на виклики сьогодення, ефективно виконувати зобов’язання перед суспільством та громадянами України.
3
Москальова, Л. Ю., and Л. Є. Єрьоміна. "МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ДЕФЕКТОЛОГІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2020): 130–38. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-130-138.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність професійної діяльності учителя-дефектолога, що перебуває за межами учительської діяльності. Робота учителя-дефектолога поєднується з реабілітаційною, соціально-педагогічною, консультативно-діагностичною. Обґрунтовано, що метою виховання моральної культури майбутнього учителя-дефектолога має бути підготовка фахівця, здатного етично мислити, здійснювати моральний вибір, приймати моральні рішення; готового до активної роботи над самовдосконаленням моральних якостей; виховної діяльності з дітьми та учнівською молоддю; спроможного до вияву почуття глибокої прихильності до оточення, здійснення морального вчинку.
У матеріалах статті зазначено, що виховання моральної культури майбутнього учителя-дефектолога спрямовується на вдосконалення моральної свідомості, формування моральних почуттів і поведінки, моральних вчинків та розвитку готовності до самовиховання та виховної діяльності з учнями та їх батьками.
Автори визначають моральну культуру особистості майбутнього учителя-дефектолога як ціннісне явище, що має фундаментальну основу (цінності педагогічної професії), особливі функціональні ознаки (нормативність, результативність, динамічність, комплексність, системність) та через різні форми, методи і засоби здійснює виховний вплив на емоції, світогляд, спосіб і якість життя, цінності, морально-етичні риси як окремої особистості, так і усього суспільства.
Таким чином, обґрунтовано перелік ефективних механізмів управління процесом виховання моральної культури у майбутніх учителів-дефектологів: індивідуальний розвиток моральних якостей; взаєморозвиток позитивних якостей у парній і груповій роботі; розвиток моральної культури здобувачів вищої освіти, що відбувається через аудиторні, позааудиторні види роботи, педагогічну практику, із залученням працівників закладу вищої освіти, фахівців і професіоналів відповідного профілю.
4
Сурай, Інна, and Олексій Пилипенко. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ПОЛІЦІЇ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ." Public management 20, no. 5 (December 29, 2020): 214–28. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-214-228.
Full textAbstract:
Розкрито особливості управління персоналом в поліції Литов- ської республіки, де явно відобразилися загально європейські тенденції. Для України, враховуючи обрання нею європейського вектора розвитку, архіваж- ливим є врахування зарубіжного досвіду, насамперед досвіду країн ЄС, зо- крема щодо управління персоналом поліції.
Підтверджено, що Концепція належного управління є застосовною не ли- ше на макрорівні — у сфері державного та муніципального управління, а і в окремих сферах, зокрема діяльності поліції. І хоча ця концепція поки не закріплена в нормативно-правових актах Литовської Республіки, що регу- люють литовську поліцію, але підрозділи поліції (приклад округу Шауляй) в управлінні ефективністю застосовуються окремі принципи належного управління через: Етичний кодекс для працівників поліції Литовської Рес- публіки; різні розпорядження керівників установи, механізми управління діяльністю посадових осіб.
Досвід Литовської республіки підтверджує застосовність у діяльності по- ліції таких принципів: доброчесність, етика та верховенство права; відкри- тість та повна співпраця; вимірювання результатів з точки зору соціальних та екологічних переваг стійкої економіки; визначення заходів втручання для оптимізації досягнення очікуваних результатів; так само розбудова потенці- алу організації та її персоналу; управління ризиками та ефективністю; прин- ципи підзвітності. Також доведено, що комбінована (напівцентралізована) модель, особливістю якої є наявність загальнонаціонального органу (мініс- терства), відповідального за забезпечення внутрішньої безпеки, координація діяльності розрізнених поліцейських служб, співіснування державних полі- цейських служб загальнонаціонального та регіонального (територіального), а також державної та муніципальної поліції з пріоритетністю розвитку націо- нальної поліції, та яка формується у Литовській республіці, має перспективи і в Україні.
5
Lipych, Lubov. "КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЦІННОСТЯМИ (MBV)." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, no. 24 (December 31, 2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-04-30-36.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано, що управління цінностями – це концепція, що поєднує етичну, соціальну та економічну парадигму в сучасній бізнес-структурі, оскільки питання етики та соціальної відповідальності сприймаються сучасними підприємствами як джерело конкурентної переваги, визнаючи напрям діяльності, спрямований на підвищення їх ринкової вартості. Визначальна роль цінностей випливає з їх ключового впливу на поведінку в бізнес-структурі та встановлення напрямів її діяльності, адже вони виступають основним сполучним чинником усіх складових підприємства.
З метою вдосконалення концепції MBV, розглянуто її недоліки: неоднозначність понять "цінності", диференціацію працівників з точки зору їх потенційних системних проблем, поляризацію підприємств щодо вартості, втручання в професійне та приватне життя персоналу.
6
Karpenko, Yulia. "Етичні принципи застосування штучного інтелекту в публічному управлінні." Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, no. 4(95) (December 16, 2019): 93–97. http://dx.doi.org/10.36030/2310-2837-4(95)-2019-93-97.
Full text
7
Черненко, Н. І. "ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 12 (May 23, 2022): 76–83. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.11.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано можливість використання систем штучного інтелекту в управлінні персоналом, оскільки в умовах сьогодення ця технологія є однією з найбільш передових інструментів, який може бути використаний у всіх галузях економіки. З’ясовано що ШІ відчиняє якісно нові можливості в галузі багатьох управлінських процесів, підвищуючи ефективність їх виконання на всіх рівнях, доповнюючи обмежені можливості людини. Зокрема, пошук талантів, який є одним із ключових обов'язків HR-відділу кадрів, технологія ШІ дозволяє оптимізувати цей процес, покладаючись більше на аналітичну обробку великих масивів інформації, а не на особисті судження. У роботі виокремлено основні переваги та потенційні можливості технологій штучного інтелекту, які співвіднесені з існуючими HR-функціями щодо всіх етапів циклу життя співробітника в компанії: операційна ефективність, рекрутмент, онбординг, управління талантами, стратегічне планування, кар'єрне зростання й управлінські зміни. Також сформовані питання потенційної небезпеки, що можуть виникнути у процесі впровадження технологій штучного інтелекту. Визначений рівень готовності та ступень залученості менеджерів до впровадження новітніх технологій в управління людськими ресурсами. Виокремлені етичних проблеми, які можуть виникнути під час використання систем штучного інтелекту в бізнес-процесах HR, зокрема питання збільшення панування роботодавця над працівниками під час виконання функціональних обов’язків завдяки допомозі нових інструментів штучного інтелекту для моніторингу та контролю за діяльністю працівників та заходи попередження й розв’язання цих проблем.
8
Kubko, V. P. "Корпоративна культура як основа модернізації вищої освіти України." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 5(145) (July 13, 2017): 42. http://dx.doi.org/10.15421/171773.
Full textAbstract:
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та виявлення шляхів формування корпоративної культури як основи вищої освіти.Аналізуються передумови та основні аспекти формування корпоративної культури вищих навчальних закладів України. Обґрунтовуються практичні рекомендації щодо напрямів і методів удосконалення корпоративної культури, створення її ефективної моделі як необхідної умови функціонування та трансформації вітчизняних вищих навчальних закладів.Реалізація моделі корпоративної культури викликає необхідність зміни стилю традиційного академічного управління і переходу на принципи корпоративного управління. При цьому освітня діяльність, заснована на морально-етичних принципах і загальнолюдських цінностях, розглядається як процес формування інтелектуальної еліти нового покоління, здатної творити інноваційну інфраструктуру національної економіки.
9
КУДЛАЧ, Віра, Юлія КОРНУТА, and Ігор КАТАМАЙ. "Методологія управління проектами Agile: філософські аспекти." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 3, no. I (September 27, 2019): 115–26. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.3-i.09.
Full textAbstract:
У статті досліджується Agile як одна із методологій розробки програмного забезпечення (ПЗ), що базується на ітеративному розвитку. Розкрито парадигму Agile методології на основі наукових здобутків у процесах управління ПЗ в ІТ – сфері. Обґрунтовано взаємозв'язки між науково-технічною та практичною діяльністю у відповідності до сучасних потреб суспільного життя. Проаналізовано основні принципи процесу управління проектами за допомогою Agile, їх переваги та недоліки. Визначено специфіку та особливості даної методології, що передбачає орієнтацію на вміння і навики працювати в команді, постійно взаємодіяти для забезпечення ефективної координації та контролю за проектом. Розглянуто філософсько-гуманітарні аспекти, акцентовано увагу на постійній комунікації та співпраці, забезпечення високого рівня задоволення потреб кожного члена команди на основі культурно-етичних норм та цінностей, що сприяють успішному виконанню завдань.
10
Мамонтова, Е. В., and Є. Ю. Пєлєвін. "Наука і політика: етичні точки зіткнення." Актуальні проблеми політики, no. 65 (September 2, 2020): 55–60. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.306.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему ролі науки в процесах управління суспільством та державою. Аналізуються теоретичні підходи до осмислення науки як рушійної сили соціального прогресу. Висвітлено етичний аспект співвідношення науки та політики як підсистем суспільства. Показано, що однією з центральних тем у дослідженнях, які становлять фундамент наукового етосу сучасності, є зіткнення моральних норм наукового середовища та політичних реалій ХХ-ХХІ ст. Окреслено шкалу питань етики соціально-політичних наук як окремої галузі етики науки від питання цінності соціального знання та його моральної достовірності до зв'язку принципів науки та демократії. Визначено ареал перетинання політики та науки як явищ соціального порядку та розкрито на цій основі етичну специфіку їх взаємодії на зрізі співвідношень «політик - науковець». Аналізується позиція М. Вебера щодо трактування співвідношення науки та політики як життєвих покликань та професійних занять. Доведено неможливість автономного існування науки і політики, оскільки в реальному житті вчений-гуманітарій не може бути вільним від цінностей, а політика є сферою, де перетинаються економічний, соціальний, правовий, історичний, духовний, ідеологічний та культурний простори. Показано, що політика, як і наука, утверджує свій критерій істинності, ставить собі на меті пояснення дійсності і є засобом її перетворення, залежить від суб'єкта, який її використовує. І цим суб'єктом в обох випадках є політична влада. Висвітлено питання взаємовідношення наукового товариства та влади. Окреслено магістральні тенденції взаємопроникнення науки та політики як соціальних практик: активізація залучення науковців у політичний процес та звернення багатьох політиків до наукових інтелектуальних практик. Показано, що найчастіше вчені в політиці реалізують свій потенціал у сфері її експертного супроводження як радники, аналітики, консультанти. Запропоновано класифікацію експертів, що беруть участь у політичному процесі: «ідеологи», «реформатори» та «сервіс». Досліджено специфіку формування вітчизняної культури співпраці політики та науки. Показано, що на українському ринку консультативно-експертних послуг домінує «сервісний» тип вченого в політиці. Робиться висновок, що наука з огляду на її раціональну методологію є простором, де відбувається раціоналізація політики. І хоча наука не може позбавити політику конфлікту, оскільки останній є її сутнісною характеристикою, саме завдяки науці конфлікт можна раціоналізувати і зробити політику більш результативною та ефективною.
Dissertations / Theses on the topic "Етичне управління"
1
Кобєлєва, Тетяна Олександрівна. "Забезпечення економічної безпеки промислового підприємства на засадах комплаєнс-функції." Thesis, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43561.
Full textAbstract:
Доведено, що комплаєнс-контроль, зародившись в зарубіжних компаніях, впевнено зайняв місце обов'язкового елемента діяльності західних компаній, як фінансових, так і представників реального сектора економіки. Таке положення можна пояснити тим, що в Україну комплаєнс прийшов порівняно недавно і зараз не має під собою міцної законодавчої бази і не отримав широкого поширення у вітчизняному бізнесі.
2
Грицяк, Н. В. "Етичні принципи демократичного врядування: механізми формування та впровадження." Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2012. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/1833.
Full textAbstract:
Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню ролі механізмів формування та впровадження етичних принципів демократичного врядування.
Виявлено, що етичні принципи демократичного врядування набувають особливого значення у розвитку державного управління. За своєю сутнісною природою, вони мають вищий ступінь гарантування, оскільки набувають значення загальних правил поведінки; проявляються в процесі організації та діяльності органів державного управління, розкриваючи загальні соціальні установки поведінки, певні цінності суспільства. Сучасні оцінки ролі етичних принципів у системі демократичного врядування, які дають вітчизняні й зарубіжні науковці, позитивна зарубіжна практика свідчать про перспективність етичного підходу до розв’язання багатьох проблемних моментів діяльності влади.
Визначено зміст концепції механізмів демократичного врядування, що полягає в реалізації наступних етичних принципів: додержання прав і свобод людини і громадянина, гуманізму, довіри, справедливості, законності та добросовісності.
Доведено, що впровадження етичних принципів демократичного врядування визначається традиціями демократизму, створенням інститутів, що базуються на неформальних правилах, рівнем управлінської культури і потребує поступовості, створення інститутів соціального партнерства та накопичення досвіду взаємодії у виконанні державних програм розвитку.
Обгрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів формування та впровадження етичних принципів демократичного врядування в Україні.The thesis aims to study the role of mechanisms of formation and implementation of ethical principles of democratic governance. Revealed that the ethical principles of democratic governance take on special importance in the development of public administration. In its essential nature, they have a higher degree of assurance, because the gain value of the general rules of behavior, manifested in the organization and functioning of the administration, revealing the general social setting behavior, certain values of society. Modern evaluate the role of ethical principles in the system of democratic governance that give domestic and foreign scholars, positive foreign practice show promising ethical approach to solving many problematic aspects of government. Determined the content of the concept of mechanisms of democratic governance, which is implementing the following ethical principles respect human rights and freedoms and the Citizen, trust, fairness, legality and integrity. It is proved that the introduction of ethical principles of democratic governance is determined by the traditions of democracy, the creation of institutions that are based on informal rules, the level of administrative culture and needs gradual creation of institutions of social partnership and cooperation experience in implementing state programs of development. Grounded theoretical principles and practical recommendations for improving the mechanisms of formation and implementation of ethical principles of democratic governance in Ukraine
3
Юр'єва, Ірина Анатоліївна, and Наталія Сергіївна Погоріла. "Дослідження етики бізнесу в розвитку організації." Thesis, Полтавська державна аграрна академія, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38575.
Full text
4
Опанасюк, Юлія Анатоліївна, Юлия Анатольевна Опанасюк, Yuliia Anatoliivna Opanasiuk, and Корнієнко Д. Г. "Управління персоналом як елемент забезпечення ефективної роботи Центру надання адміністративних послуг." Thesis, ДВНЗ "ХДАУ", 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80488.
Full textAbstract:
Створення зручних і доступних умов для отримання адміністративних послуг є одним із головних завдань держави і органів місцевого самоврядування. Переорієнтація функцій держави у сервісну службу підвищує роль персоналу в сфері надання адміністративних послуг. Довіра громадян до уряду, здатність державних службовців ефективно і етично правильно виконувати свої соціальні завдання є визначальними факторами розвитку демократичної державиСоздание удобных и доступных условий для получения административных услуг является одной из главных задач государства и органов местного самоуправления. Переориентация функций государства в сервисную службу повышает роль персонала в сфере предоставления административных услуг. Доверие граждан к правительству, способность государственных служащих эффективно и этично правильно выполнять свои социальные задачи являются определяющими факторами развития демократического государства
Creating convenient and accessible conditions for receiving administrative services is one of the main tasks of the state and local governments. The reorientation of state functions to the service increases the role of staff in the provision of administrative services. Citizens' trust in the government, the ability of civil servants to perform their social tasks effectively and ethically correctly are the determining factors for the development of a democratic state.
5
Осипова, Н. Ю. "Формування організаційної культури туристичного підприємства (на прикладі ТОВ «Селезньов Тур»)." Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Osipova.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеУ роботі розглядаються основні теоретичні поняття, види, та методи організаційної культури туристичного підприємства. Проаналізовано туристичну діяльність ТОВ «Селезньов Тур». Було охарактеризовано організаційну культуру підприємства на основі SWOT-аналізу, а також завдяки методу анкетування співробітників компанії «Селезньов Тур». Виділені основні шляхи удосконалення організаційної культури. Запропоновані заходи щодо вдосконалення розвитку організаційної культури на туристичному підприємстві ТОВ «Селезньов Тур».
In the work are considered the main theoretical concepts, types and methods of organizational culture of a tourist enterprise. Analyzed the tourist activity of LLC Seleznеv Tour. The organizational culture of the enterprise was characterized on the basis of the SWOT-analysis, and also thanks to a method of questioning of employees of the Seleznеv Tour Company. Highlighted the main ways to improve the organizational culture. Measures are proposed to improve the development of organizational culture at the tourist enterprise LLC "Seleznеv Tour".
6
Фірман, Іван Іванович. "Розвиток культури професійної діяльності у системі публічного управління." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6205.
Full textAbstract:
Фірман І. І. Розвиток культури професійної діяльності у системі публічного управління : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник В. В. Глазунов. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 95 с.UA : Мета дослідження: аналіз та оптимізація процесу розвитку культури професійної діяльності у системі публічного управління. Об’єкт дослідження: система публічного управління, діяльність якої будується на комунікативних процесах. Предмет дослідження: процес формування культури професійної діяльності у системі публічного управління. Методи дослідження: аналіз, синтез, системний, інтеграційний, структурно-функціональний, комплексний, поведінковий, нормативний. Новизна дослідження: запропоновано пріоритетні напрями оптимізації культури професійної діяльності в системі публічного управління, враховуючи історичні традиції та інноваційний закордонний досвід. Гіпотеза: впровадження позитивного закордонного досвіду формування елементів управлінської культури у практику державного/публічного управління України значно прискорить її (України) Євроінтеграцію. Висновки:1. Сучасне законодавство, що регламентує правила етичної поведінки, потребує вдосконалення, яке можливо здійснити шляхом вивчення за запровадження позитивного закордонного досвіду. 2. Пріоритетними напрямами оптимізації культури професійної діяльності є: удосконалення етичного законодавства (створення етичного кодексу та алгоритмів дій службовців у стандартних та нестандартних ситуаціях); зміщення акцентів в системі навчання, підвищення кваліфікації та стажування на роботу з людьми та розгляд реальних ситуацій; формування позитивного іміджу публічного управління.
EN : Objective of the research: analysis and optimization of the process of developing the culture of professional activity in the system of public administration. Object of the research: public administration system, whose activities are based on communicative processes. Subject of the research: the process of forming a culture of professional activity in the system of public administration. Methods of the research: analysis, synthesis, system, integration, structural and functional, complex, behavioral, normative. Novelty of the research: priority areas for optimizing the culture of professional activity in the system of public administration were proposed, taking into account historical traditions and innovative foreign experience. Hypothesis: implementation of positive foreign experience in the formation of elements of management culture in the practice of public administration of Ukraine will significantly accelerate its (Ukraine's) European integration. Conclusions: 1. Modern legislation governing the rules of ethical conduct needs to be improved, which can be done by studying the implementation of positive foreign experience. 2. The priority areas for optimizing the culture of professional activity are: improvement of ethical legislation (creation of a code of ethics and algorithms of actions of employees in standard and non-standard situations); shifting the emphasis in the system of education, training and internships to work with people and consideration of real situations; formation of a positive image of public administration.
Conference papers on the topic "Етичне управління"
1
Микуляк, Олеся, and Олександра Терешко. "ЕТИЧНІ ДИЛЕМИ У ФІНАНСОВОМУ УПРАВЛІННІ БІЗНЕСОМ." In PROBLEMAS Y PERSPECTIVAS DE LA APLICACIÓN DE LA INVESTIGACIÓN CIENTÍFICA INNOVADORA. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-11.06.2021.v1.10.
Full text