Journal articles on the topic 'Етапи навчання'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Етапи навчання.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Етапи навчання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ihnatenko, Ye V. "STAGES OF ORGANIZATION OF DISTANCE (MIXED) LEARNING AND CREATION OF ELECTRONIC EDUCATIONAL CONTENT ON THE EXAMPLE OF THE STRUCTURAL UNIT “CENTER FOR DISTANCE EDUCATION OF ODESSA REGION” ON THE BASIS OF THE MUNICIPAL INSTITUTION “RICHELIEU SCIENTIFIC LYCEU." Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine, no. 1(20) (2021): 48–57. http://dx.doi.org/10.51707/2618-0529-2021-20-05.
Full textAbstract:
У статті розглянуто порядок організації змішаного навчання та етапи створення електронного освітнього контенту на прикладі шкільного навчального закладу. За результатами дослідно-експериментальної роботи встановлено, що процес організації системи змішаного навчання умовно можна розподілити на три етапи: ознайомчий, підготовчий та виконавчий. На ознайомчому етапі відбувається проведення роз’яснювально-агітаційної роботи серед населення щодо особливостей та переваг змішаного навчання. Підготовчий етап передбачає: 1) підписання договору між навчальним закладом та батьками; 2) створення електронних індивідуальних робочих кабінетів учнів та вчителів-предметників; 3) створення електронного журналу; 4) тренінг для вчителів-предметників; 5) складання розкладу, навчального та календарних планів. Виконавчий етап охоплює: 1) період адаптації для учнів; 2) технічну перевірку платформи для онлайн-навчання; 3) навчання у змішаному форматі. Так само виготовлення електронних дидактичних демонстраційних матеріалів умовно складається з трьох етапів: ознайомчого, підготовчого та виконавчого. Виконавчий етап — це: 1) перевірка на відповідність навчальних матеріалів освітній програмі з навчального предмета; 2) вивчення досвіду створення електронного освітнього контенту. Підготовчий етап передбачає: 1) розподіл поурочного навчального плану за темами; 2) підбір текстової частини матеріалу, схем, графіків, фото- та відеоматеріалів; 3) складання списку використаної шкільної літератури; 4) розробку сценарію для запису власного відеофрагмента уроку; 5) створення завдань вчителем-предметником до підготовлених ним же матеріалів. На виконавчому етапі здійснюються: 1) запис відеофрагмента уроку; 2) надання записаного відеоконтенту-першоджерела разом зі сценарієм монтажеру для монтажу; 3) монтаж відеоконтенту на основі отриманих монтажером даних; 4) після підтвердження вчителем-предметником якості відеоконтенту — розміщення цих матеріалів на сайті дистанційної освіти або YouTube-каналі. Охарактеризовано основні поняття, як-от: дистанційне навчання, змішане навчання, електронний освітній ресурс, електронні дидактичні демонстраційні матеріали. Наведено основні види електронного освітнього ресурсу.
2
Кучерявий, Андрій Олександрович. "Технологічні засади проектування курсів дистанційного навчання." New computer technology 17 (June 25, 2019): 104–8. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.952.
Full textAbstract:
Мета дослідження: визначення технологічних засад проектування дистанційних навчальних курсів. Завдання дослідження: структурування технології проектування дистанційних навчальних курсів за етапами; визначення сутності та особливостей кожного з етапів проектування. Методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез, узагальнення та моделювання. Результати дослідження. Окремими складовими технології проектування дистанційних курсів є чотири етапи. На етапі створення програми дистанційного навчального курсу визначаються його загальні цілі, теми, цілі вивчення окремих тем та їх зміст. Етап структурування курсу за модулями передбачає визначення окремих змістових складників, які вимагають окремого послідовного опрацювання. На етапі визначення навчальних завдань до кожного модуля враховуються психологічні особливості процесу засвоєння навчального матеріалу. Етап розробки вимог до методичного забезпечення модулів дистанційного навчального курсу зумовлений необхідністю урахування особливостей вивчення навчального матеріалу саме в процесі дистанційного навчання. Основні висновки та рекомендації. Розробка дистанційного курсу вимагає його попереднього проектування на технологічних засадах. Дотримання відповідної технології дозволить виробити задум курсу та створити його дидактичну модель як обов’язковий елемент розробки курсу.
3
Дмітренко, Наталя. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ АВТОНОМНОГО НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО АНГЛОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ." Інноватика у вихованні 1, no. 12 (November 21, 2020): 138–45. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.288.
Full textAbstract:
Анотація. Стаття присвячена проблемі експериментальної перевірки ефективності методики автономного навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх учителів математики. У статті описані етапи експериментального навчання, а саме: підготовчий етап, етап реалізації та результативний етап; визначенні мета, завдання та гіпотеза експериментального навчання; сформульовані варійована і неварійовані умови експериментального навчання. Варійованою умовою експериментального навчання є послідовність етапів у процесі застосування двох експліцитних моделей навчання стратегій на основі інструкцій «зверху-вниз» і «знизу-вверх» в розробленій методичній системі автономного навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх учителів математики. Порівняльний аналіз отриманих результатів свідчать про наявний приріст у всіх експериментальних групах, що підтверджує припущення про доцільність комбінування двох варіантів експліцитних моделей на основі інструкцій «зверху-вниз» і «знизу-вверх». Аналіз результатів післяекспериментального зрізу засвідчує сформованість професійно орієнтованої англомовної комунікативної компетентності на рівні володіння мовою В2, а також суттєвий приріст у знаннях, навичках і вміннях учасників експериментального навчання щодо рівня компетентності в автономному навчанні й рівня володіння стратегіями вивчення іноземної мови, що підтверджує робочу гіпотезу експериментального навчання, а, отже, й ефективність розробленої методики автономного навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх учителів математики.
4
Бескорса, О. С. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 53 (2019): 56–74. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.04.
Full textAbstract:
У статті представлено аналіз історичних етапів становлення та розвитку іншомовної освіти на початковому ступені навчання в закладах загальної середньої освіти. Необхідність звернення до проблеми ретроспективного аналізу викликана процесами реформування та модернізації іншомовної підготовки учнів початкової школи, а також зростанням попиту на висококваліфікованих фахівців у сфері викладання іноземних мов. Ретроспективний аналіз ключових етапів розвитку дозволив виділити позитивні тенденції, які мають бути враховані у процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови в початковій школі. Джерельна база дослідження вміщує низку нормативно-правових та законодавчих документів, прийняття яких спричинило низку змін у іншомовній шкільній освіті та виступає критеріями виділення етапів розвитку іншомовної освіти у початковій ланці. Узагальнений аналіз досліджень вітчизняних науковців дозволив також окреслити особливості навчання іноземної мови в початковій школі в різні історичні періоди. Метою статті є проаналізувати період навчання іноземних мов в початковій школі в Україні від початку ХХ століття (1931 р.) по теперішній час, виділити етапи навчання іноземної мови на початковому етапу навчання в закладах загальної середньої освіти, окреслити позитивні тенденції, які мають бути враховані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у початковій школі. Автором визначено чотири етапи становлення та розвитку іншомовної освіти в початковій школі, а саме: перший етап – запровадження навчання іноземних мов в початковій школі та зародження методики навчання іноземної мови – який тривав із 1931 року по 1984 рік; другий етап тривав із 1984 року по 1991 рік – період проведення ключових реформ та запровадження інновацій у викладанні іноземних мов; третій етап (1991–2016 рр.) характеризувався орієнтацією на зарубіжний досвід викладання іноземних мов в практиці вітчизняної початкової школи; четвертий етап спричинений прийняттям Концепції «Нова українська школа» (2016 року по теперішній час) – комплексна реалізація компетентнісного навчання іноземних мов. Вивчення особливостей розвитку іншомовної освіти на різних історичних етапах дозволило визначити позитивні тенденції, які мають бути враховані у підготовці майбутніх учителів іноземної мови в початковій школі, зокрема: розроблення методичних основ підготовки вчителів іноземної мови для початкової школи; урахування іноземного досвіду навчання іноземних мов; запровадження інноваційних технологій та засобів навчання; надання переваги культурологічному підходу, що дозволяє сформувати систему соціокультурних знань учителів.
5
Криштоф, Світлана Дмитрівна. "ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 144–47. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.331.
Full textAbstract:
Розгортання Державної цільової програми «Сто відсотків» інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів на період 2011-2015 рр., у рамках якої передбачено їх забезпечення широкосмуговим підключенням до мережі Інтернет, створило передумови для докорінних змін в інформаційно-навчальному середовищі сучасної школи, сутність яких, як зазначає Президент Національної академії педагогічних наук України В. Г. Кремень, полягає в переході до навчання в умовах необмеженого доступу всіх учасників навчально-виховного процесу до світових навчальних ресурсів і засобів навчальної діяльності.У численних психолого-педагогічних дослідженнях, присвячених проблемам застосування Інтернету в освіті, висвітлено теоретико-методичні засади використання мережних технологій у навчанні (А. А. Андреєв, В. Ю. Биков, М. Ю. Бухаркіна, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, Ю. С. Рамський, В. І. Солдаткін, О. В. Співаковський, С. О. Христочевський, А. В. Хуторський та інші), розкрито педагогічний потенціал сервісів Веб 2.0 та їх вплив на освітній процес (Н. Р. Балик, Н. П. Дементієвська, С. Г. Литвинова, Є. Д. Патаракін, І. М. Сокол, Г. В. Стеценко, В. В. Осадчий, Л. О. Флегантов та інші). Висвітлення досвіду використання Інтернет-технологій у практиці навчання знаходимо в публікаціях Г. О. Андріанової, О. В. Афанасьєвої, О. М. Бобровських, М. О. Євстаф’єва, В. Б. Корольова, М. М. Краснянського, І. Д. Мухіної, В. Є. Подольського, Е. М. Попкової, В. М. Спіріної, Н. М. Суміної, К. В. Федорової, Н. Ю. Фоміних і багатьох інших.Педагогічний досвід різноаспектного застосування Інтернет-технологій у практиці шкільного навчання свідчить, що воно позитивно відбивається на результативності навчального процесу, сприяє пробудженню пізнавального інтересу школярів, розвитку їх інтелектуальної сфери, формує самостійність, активність учня, його здатність до самореалізації, самоорганізації, готовність до співробітництва. Вчителі застосовують Інтернет-технології у процесі підготовки до уроку, для вивчення досвіду колег, власної самоосвіти; для створення авторського мережного контенту, для організації роботи учнів в онлайн лабораторіях, проведення онлайн тематичного або поточного контролю знань, для запровадження у стаціонарне навчання елементів дистанційного навчання, для залучення учнів до виконання завдань творчого або дослідницького характеру, які передбачають пошук інформації в Інтернеті, створення власних блогів і веб-сайтів, участь у телекомунікаційних проектах, мережних конкурсах тощо. Разом із тим, переважна більшість перелічених напрямів не зорієнтована на використання Інтернет-технологій безпосередньо на уроці (якщо це не урок інформатики), а саме це стає можливим в умовах сучасної інтернетизованої школи. Звідси випливає необхідність запровадження змін у систему професійної підготовки майбутнього вчителя.На підставі проведеного аналізу сутності і напрямів застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи [1] нами було обґрунтовано компоненти підготовки майбутнього вчителя до такого застосування [2]: мотиваційно-ціннісний – характеризує ціннісні орієнтації майбутнього вчителя, характеристику його мотивації і вольового механізму щодо застосування Інтернет-підтримки у навчальному процесі; когнітивно-операційний – охоплює знання технічних і логічних основ будови Інтернет, його освітніх ресурсів і сервісів, зокрема предметно-педагогічного призначення, а також ключові інформаційні вміння, потрібні для використання ресурсів Інтернет: інформаційно-пошукові, інформаційно-аналітичні, інформаційно-технологічні. Кожна з перелічених груп інтегрує певний перелік умінь відповідного спрямування; методично-організаційний – включає уміння вчителя використовувати ресурси і сервіси Інтернет для підготовки власного викладу нового навчального матеріалу, створення предметних пізнавальних завдань на основі Інтернет-даних, організації експериментально-дослідної роботи учнів на уроці із застосуванням новітніх Інтернет-інструментів, вивчення і запровадження кращого досвіду колег у власну педагогічну практику; рефлексивно-оцінювальний – поєднує уміння критично аналізувати якість ресурсів і сервісів Інтернет з педагогічної точки зору, здатність оцінювати рівень своєї підготовки до застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі і визначати шляхи її вдосконалення.Формування зазначених знань, умінь, особистісних якостей майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки у вищому педагогічному закладі освіти потребує поетапного запровадження послідовних взаємопов’язаних заходів. На першому етапі – базовому –здійснюється систематизація і розвиток комплексу знань з основ Інтернет-технологій, інформаційних умінь. На другому етапі –процесуальному – відбувається комплексне формування опорних знань і вмінь (інформатичних, педагогічних, методичних) щодо застосування Інтернет-підтримки у предметному навчанні. Третій – практично-коригувальний – етап присвячується коригуванню й удосконалення підготовки студенів до застосування Інтернет-підтримки у майбутній професійній педагогічній діяльності. Кожний етап технології спрямовується на досягнення певної мети, у відповідності до якої сформульовані його завдання і визначені шляхи їх реалізації.Завданнями базового етапу є: сприяння усвідомленню студентами цінності інформаційних ресурсів Інтернет для навчання (мотиваційно-ціннісний компонент); формування у студентів ключових інформаційно-аналітичних умінь, розвиток їх інформаційно-пошукових та інформаційно-технологічних умінь (когнітивно-процесуальний компонент); сприяння набуттю студентами досвіду використання Інтернет-технологій у процесі аудиторних занять з дисциплін предметно-професійної підготовки (методично-організаційний компонент); спонукання до самооцінки власної здатності застосовувати Інтернет-технології (рефлексивно-оцінювальний компонент).Завдання процесуального етапу передбачають: сприяння усвідомленню майбутніми вчителями особистісної і професійної значимості застосування Інтернет-підтримки у предметному навчанні, її цінності як інструмента гуманізації навчання (мотиваційно-ціннісний компонент); формування обізнаності студентів з актуальними для предметного навчання ресурсами та сервісами Інтернет і вмінь використовувати їх для досягнення конкретних дидактичних цілей (когнітивно-процесуальний компонент); набуття знань і вмінь методики організації предметної навчальної діяльності учнів з використанням Інтернет-підтримки (методично-організаційний компонент); залучення студентів до аналізу доцільності застосування конкретних видів Інтернет-підтримки у шкільному навчальному процесі (рефлексивно-оцінювальний компонент).Завдання практично-коригувального етапу передбачають: інтеграцію потреби у використанні Інтернет-підтримки з професійним зростанням (мотиваційно-ціннісний компонент); коригування і вдосконалення знань Інтернет-технологій у майбутніх учителів; сприяння набуттю студентами вмінь самостійно оцінювати педагогічну спроможність Інтернет-сервісів і оволодівати прийомами їх практичного використання (когнітивно-процесуальний компонент); залучення студентів до вивчення матеріалів педагогічного досвіду на сайтах учительських Інтернет-об’єднань, до участі в їх роботі (методично-організаційний компонент); стимулювання до планування самостійного ознайомлення з новими педагогічно значимими Інтернет-інструментами і ресурсами (рефлексивно-оцінювальний компонент).Реалізація кожного із зазначених етапів відбувається послідовно у ході розгортання професійної підготовки майбутнього вчителя. Навчальними дисциплінами, у процесі навчання яких вирішуються поставлені завдання і забезпечується набуття студентами передбачених знань, умінь, особистісних якостей, є дисципліни інформатичної, педагогічної та методичної підготовки. На базовому етапі технології, термін якого розрахований на перший рік навчання студентів у вищому педагогічному навчальному закладі, опорною є дисципліна «Сучасні інформаційні технології». На процесуальному етапі, який охоплює другий і третій роки навчання, опорними є дисципліни «Педагогічна інформатика», «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)». На практично-коригувальному етапі, який відбувається на четвертому році підготовки майбутніх учителів, опорними є дисципліни «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)», «Інформаційно-комунікаційні системи в освіті». Крім того, останній етап включає активну педагогічну практику студентів-випускників бакалаврату в загальноосвітніх навчальних закладах.Усі етапи технології є взаємопов’язаними і взаємозалежними: реалізація наступного етапу спирається на результати, досягнуті на попередніх, і успішність кожного стимулює вдосконалення всіх інших.Важливо підкреслити, що зазначена підготовка майбутніх учителів не обмежується рамками вибраних дисциплін. Вона відбувається в процесі всього циклу навчання студента у вищому педагогічному закладі, де є нормою активне застосування Інтернет-технологій студентами і викладачами на аудиторних заняттях, у позааудиторній роботі, в міжособистісному спілкуванні тощо.
6
Козак, Євген Борисович. "Комплексний алгоритм створення керуючих автоматів на базі машинного навчання." Технічна інженерія, no. 2(88) (November 30, 2021): 35–41. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-35-41.
Full textAbstract:
У статті досліджено комплексний алгоритм створення керуючих автоматів на базі машинного навчання. Розкрито необхідність застосування принципів машинного навчання на керуючих автоматах. Описано генезис автоматів навчання та їх приналежність до штучного інтелекту. Визначено принципи побудови машини Цетліна та перспективні напрями її застосування щодо умов дослідження. Наголошено, що алгоритм навчання керуючого автомата використовує дискретні етапи оновлення, застосовуючи лінійну тактику, це, у свою чергу, дозволяє обмежити алгоритм кінцевою кількістю станів, визначених ансамблем автоматів Цетліна. Визначено умови, якими керується принцип оновлення автомата: значення літералів, параметри та поточні дії автоматів Цетліна з точки зору включення та виключення. Запропоновано основну архітектуру машинного класифікатора Цетліна з двома пунктами та наголошено, що ефективність машинного навчання з використанням автоматів навчання залежить від ряду гіперпараметрів, які необхідно ретельно налаштувати перед тренуванням. Процес налаштування точності та збіжності для цієї задачі називається пошуком гіперпараметрів. Обґрунтовано застосування принципу максимального паралелізму для машинної реалізації автоматів навчання Цетліна. Визначено метод бінаризації із замкнутим циклом зі зворотним зв’язком щодо точності, який ігнорує статистичну значущість даних, яка визначає, як класи виведення висновків співвідносяться з набором даних. Наведено діаграму потоку даних методу бінаризації, який орієнтовано на значущість. Описаний метод організований у три етапи: етап 1 (зменшення розмірності), етап 2 (класифікація), етап 3 (двійкове кодування). Запропоновано схематично логічну реалізацію програмування керуючого автомата. Визначено перспективи подальших досліджень, які ґрунтуються на розробці масштабованої апаратної архітектури.
7
Вовк, Мирослава, and Сніжана Ходаківська. "ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ В УМОВАХ ФОРМАЛЬНОЇ І НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, no. 16 (November 28, 2019): 39–48. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.39-48.
Full textAbstract:
У статті уточнено сутність поняття «технологія навчання дорослих» та узагальнено досвід українських науковців у напрямі теоретичного обґрунтування і впровадження сучасних технологій навчання дорослих в умовах формальної і неформальної освіти. Виявлено, що технологія навчання вирізняється з-поміж інших форм організації освітнього процесу в умовах формальної і неформальної освіти системністю, алгоритмом реалізації, що підпорядковано вирішенню конкретного, передбачає добір найбільш ефективних форм і методів, що застосовуються на кожному конкретному етапі за забезпечують якісне опанування матеріалу, формування чи розвиток здатностей, компетентностей тощо. У процесі реалізації технологій навчання в умовах формальної і неформальної освіти доцільно спроектувати етапи їх реалізації (етапи діагностики (психолого-андрагогічної) суб’єкта навчання; планування, вибір (розробка) оптимальної технології; технологічний; експертно-оціночний; корекційний). З-поміж провідних умов упровадження технологій навчання у сфері освіти дорослих необхідно забезпечувати такі: організаційні; змістово-процесуальні; соціально-психологічні. В умовах інтенсивного розвитку освіти дорослих назріла потреба розроблення і упровадження технологій навчання, які на основі виявлення специфіки організації навчання в умовах формальної і неформальної освіти дозволять інтенсифікувати процес особистісного і професійного розвитку дорослих з урахуванням індивідуальної освітньої траєкторії, потреб, запитів тощо. Значні напрацювання в цьому аспекті має ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України, співробітники якого розробляють і упроваджують технології навчання дорослих різного типу (комунікативні, тренінгові, дистанційні тощо).
Ключові слова: навчання дорослих, технологія навчання, формальна освіта, неформальна освіта, технологізація, інновація, педагогічна освіта, освіта дорослих.
8
Zakharova, V. O. "ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СТОМАТОЛОГІЇ." Медична освіта, no. 4 (February 12, 2020): 84–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10702.
Full textAbstract:
У контексті реформування медичної освіти, зокрема у галузі стоматології, великого значення набуває необхідність формування іншомовної компетентності, яка сприятиме ефективному здійсненню лікарської і наукової діяльності. У статті розглядаються переваги використання відеоматеріалів як одного із засобів формування іншомовної компетентності майбутніх стоматологів на практичних заняттях з іноземної мови у медичних закладах вищої освіти. Зважаючи на факт, що відеоматеріали є основним джерелом автентичної іноземної мови, відповідно, їх використання на заняттях значно покращить процес формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців із стоматології. Визначено етапи презентації відеоматеріалів на практичному занятті, а саме: «підготовчий етап», «етап перегляду», «робота з відеоматеріалом» та «використання відеоматеріалу в комунікативній ситуації». Також у статті зазначені необхідні умови для покращення процесу формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців із стоматології шляхом використання відеоматеріалів. Обґрунтовано доцільність використання вправ та завдань на кожному етапі презентації відеоматеріалу.
Запропонована організація демонстрації відеоматеріалів сприятиме підвищенню якості процесу формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців із стоматології на заняттях з іноземної мови шляхом використання розроблених завдань для кожного етапу перегляду відеоматеріалу та підвищення мотивації до навчання через професійний контент.
9
ДОНЕЦЬ, Віталій. "ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 48–66. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.511.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу результатів педагогічного експерименту стосовно організації інноваційної діяльності вчителів початкової школи в умовах інклюзивного навчання. Метою статті є оприлюднення результатів формувального етапу педагогічного експерименту з реалізації педагогічних умов для формування готовності вчителів до професійної інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання. В процесі експериментальних досліджень було проведено педагогічний експеримент з чотирьох етапів: аналітико-діагностувального, констатувального, формувального та результативно-узагальнюючого. На аналітико-діагностувальному етапі експериментального дослідження було здійснено опитування методистів, викладачів ЗВО, учителів початкової школи, за результатами якого визначено та диференційовано етапи формування готовності до інноваційної діяльності в умовах інклюзії (орієнтувальний, мотиваційний, діяльнісний), рівні її розвитку (формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх вчителів початкових класів в умовах інклюзивного навчання в процесі навчання у ЗВО та формування готовності до інноваційної діяльності вчителів початкових класів в умовах інклюзивного навчання в процесі професійної діяльності вчителя). За результатами їхнього опитування та власного педагогічного досвіду було також визначено педагогічні умови, що мають позитивний вплив на формування готовності до інноваційної діяльності вчителів початкових класів в умовах інклюзивного навчання: формування стійкої мотивації вчителів початкової школи на досягнення високого рівня готовності до здійснення інноваційної діяльності; формування умінь подолання проблемних ситуацій, що виникають під час здійснення інноваційної діяльності в початкових класах; визнання пріоритету особистості вчителя початкової школи у виборі ним індивідуальної траєкторії організації освітнього процесу. На констатувальному етапі експерименту було виявлено недостатній рівень готовності вчителів до здійснення інноваційної діяльності в умовах інклюзії, що додатково підтвердило необхідність реалізації авторської моделі. Кількісний та якісний аналіз результатів формувального етапу педагогічного експерименту засвідчив стійку тенденцію до зростання рівня готовності учителів початкової школи до провадження інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання, що підтверджує ефективність запропонованих педагогічних умов і авторської моделі її формування.
10
Бондарчук, Л. В. "Етапи розвитку методики навчання іноземних мов." Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки, no. 3 (2004): 126–31.
Find full text
11
Бондарчук, Л. В. "Етапи розвитку методики навчання іноземних мов." Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки, no. 3 (2004): 126–31.
Find full text
12
Бондарчук, Л. В. "Етапи розвитку методики навчання іноземних мов." Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки, no. 3 (2004): 126–31.
Find full text
13
Златніков, Валентин Геннадійович. "Етапи навчання професійно-орієнтованого аудіювання англійською мовою курсантів вищих військових навчальних закладів." Освітній вимір 38 (May 16, 2013): 31–34. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3106.
Full textAbstract:
Златніков В. Г. Етапи навчання професійно-орієнтованого аудіювання англійською мовою курсантів вищих військових навчальних закладів.
Стаття присвячена проблемі навчання курсантів вищих військових навчальних закладів професійно-орієнтованого аудіювання англійською мовою. У статті схарактеризовано основні етапи роботи з аудіотекстами, виокремлено педагогічні умови, які впливають на ефективність навчання аудіювання на кожному із визначених етапів.
14
РЕКОТОВА, ЛЕСЯ МОРОЗ. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 225–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-225-240.
Full textAbstract:
У статті розкрито актуальність формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, презентовано та описано динамічну модель формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, означено положення, що лягли в основу її розробки. Відповідно до структурних компонентів моделі (концептуальний, змістово-процесуальний та результативний блоки) визначено методологічні підходи (системний, синергетичний, акмеологічний та компетентнісний) з відповідними їм принципами, педагогічні умови. Окреслено етапи реалізації змістово-рпоцесуального блоку, подано форми та методи роботи. Обґрунтовано зміст, як стрижневу категорію побудови моделі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на основі підходу Дж. П. Гілфорда (щодо аспектів інтелектуального функціонування), етапність його реалізації (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний етапи) та взаємообумовленість цих етапів на засадах вітагенного навчання. Стисло охарактеризовано сучасні педагогічні технології навчання: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель “Критеріально-орієнтоване навчанняˮ, командного навчання), ігрової взаємодії в освітньому професі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів, ділові та рольові ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг) та особистісно-орієнтовані (“соціодрамаˮ, тьюторинг). Ключові слова: модель, моделювання, підходи, технології навчання, педагогічні умови, формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
15
Kiianovska, Nataliia M., Natalia V. Rashevska, and Serhii O. Semerikov. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ." Information Technologies and Learning Tools 43, no. 5 (October 29, 2014): 68–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1128.
Full textAbstract:
У статті досліджуються проблеми розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання вищої математики студентів інженерних спеціальностей у США. Охарактеризовано сутність конвергенції тенденції інформатизації системи вищої інженерної освіти США з іншими тенденціями її розвитку; визначено основні історико-педагогічні етапи розвитку теорії і методики використання ІКТ у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей у США. Вивчення історико-педагогічної джерельної бази надало можливість виокремити шість етапів, на ранніх етапах проаналізовано провідні засоби ІКТ навчання вищої математики, вказано протиріччя і визначено основні особливості використання засобів ІКТ у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей.
16
Гронь, Лариса. "АКТИВІЗАЦІЯ УСНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Інноватика у вихованні 1, no. 11 (May 30, 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.230.
Full textAbstract:
Анотація. Стаття присвячена проблемі активізації усної комунікативної діяльності студентів мовних факультетів закладів вищої освіти. У роботі наведено загальну характеристику технології проектного навчання як одного із важливих інноваційних методів активізації іншомовної комунікативної підготовки майбутніх учителів іноземної мови та розглянуто шляхи її реалізації у системі навчання іноземних мов у вищій школі; проаналізовано ознаки основних типів навчальних проектів, методичні етапи роботи за проектною технологією (етап планування, аналітичний етап, етап узагальнення інформації, етап презентації, оцінювання); наведені фактори, що впливають на ефективність управління самостійною роботою за допомогою проектної технології. Відмічається, що метод проекту стимулює активне іншомовне спілкування та самостійну продуктивну діяльність студентів, посилює мотивацію до навчання, що сприяє підвищенню рівня практичного володіння іноземною мовою в цілому та створює максимально сприятливі умови для розкриття їх творчих здібностей. У процесі проектного навчання у студентів розвивається потреба у самостійному набутті знань у процесі вирішення практичних проблем, вміння дослідницької роботи та критичного мислення.
17
Джаман, Таміла. "ЕТАПИ І ЗМІСТ РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛІ СИСТЕМИ НЕПЕРЕРВНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 10(104) (December 28, 2020): 84–92. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/084-092.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі моделювання педагогічних систем і процесів. Структурно-функціональна модель розглядається як система взаємопов´язаних елементів: мети, завдань, методологічних підходів, принципів навчання, змісту, форм, методів і прийомів, результату, а також компонентів, критеріїв, показників та рівнів готовності вчителів початкової школи до освітньої діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Системоутворювальними елементами моделі визначено етапи неперервної підготовки вчителів (бакалаврів → магістрів → вчителів початкової школи / слухачів курсів післядипломної освіти) та мету навчання на кожному етапі, оскільки вони впливають на всі інші компоненти пропонованої моделі.
18
Кіяновська, Наталія Михайлівна. "Особливості дистанційної освіти: вітчизняний та зарубіжний досвід." New computer technology 10 (June 16, 2016): 189–91. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v10i1.537.
Full text
19
Androshchuk, Ihor. "ПРОЕКТУВАННЯ ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАУРОЧНОЇ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 16 (December 6, 2018): 128–35. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.128-135.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз основних підходів до поняття «зміст». Встановлено, що зміст освіти не може відображати лише соціальне замовлення. Одним із важливих компонентів змісту виокремлюють досвід педагогічної рефлексії й оволодіння способами самовдосконалення. Зосереджено увагу на двох видах педагогічного проектування: адаптування змісту до соціального середовища та його умов (реалізує соціальні вимоги суспільства) та удосконалення або перетворення змісту згідно з освітніми цілями, цінностями й переконаннями. З’ясовано способи проектування змісту підготовки майбутніх фахівців: лінійний, концентричний, спіралеподібний. Встановлено, що проектуючи зміст як складову системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів, необхідно враховувати інтегративний характер навчальних дисциплін та їх цілеспрямовану орієнтацію на цілісну й системну підготовку до професійної діяльності. Виокремлено три етапи проектування змісту підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів: цільовий, основний та діагностувально-коригувальний. Зазначено, що результатом реалізації цільового етапу є формулювання мети й результатів підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій відповідно до соціальних запитів й вимог до професійної діяльності означених фахівців, що дає змогу визначити професійні знання, уміння й навички, професійно важливі особистісні якості. Відмічено, що результатом реалізації основного етапу є розроблення навчального плану підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів. Аргументовано, що діагностувально-коригувальний етап є завершальним під час проектування змісту підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Зосереджено увагу на необхідності апробації навчального плану, що дасть змогу перевірити його ефективність шляхом діагностування рівнів сформованості готовності майбутніх учителів трудового навчання та технологій до організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнів та професійної діяльності.
20
Назаренко, Т. "Умови та етапи впровадження профільного навчання географії." Педагогічні науки, Вип. 2 (2010): 16–20.
Find full text
21
Назаренко, Т. "Умови та етапи впровадження профільного навчання географії." Педагогічні науки, Вип. 2 (2010): 16–20.
Find full text
22
Кіяновська, Наталія Михайлівна, Наталя Василівна Рашевська, and Сергій Олексійович Семеріков. "Теоретико-методичні засади використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей у Сполучених Штатах Америки." Theory and methods of e-learning 5, no. 1 (May 22, 2017): 3–315. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v5i1.675.
Full textAbstract:
Спецвипуск містить монографію Н. М. Кіяновської, Н. В. Рашевської, С. О. Семерікова, у якій виокремлено етапи розвитку теорії та методики використання ІКТ у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей у США, теоретично обґрунтовано та розроблено дидактичні моделі використання ІКТ навчання вищої математики у технічних ВНЗ на виокремлених етапах, визначено основні підходи для застосування досвіду США щодо використання ІКТ у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей в Україні. Практична частина дослідження містить рекомендації для викладачів з використання ІКТ навчання вищої математики студентів інженерних спеціальностей.
Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, аспірантів та всіх тих, кого цікавлять сучасні теорія та методика використання ІКТ в освіті.
23
ЧЕКАН, Оксана, and Віра САНТО. "ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 5 (December 30, 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.11.
Full textAbstract:
У статті наведено дидактичну модель формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій. Модель обіймає три етапи: когнітивно-збагачувальний, продуктивно-діяльнісний, креативно-інформаційний. Метою першого етапу було уточнення знань студентів про функції і роботу з комп’ютером у власній і навчальній діяльності та ознайомлення їх із методикою використання комп’ютера в майбутній професійній діяльності. Метою другого – продуктивно-діяльнісного – етапу було озброєння майбутніх вихователів уміннями та навичками самостійної роботи з комп’ютерними програмами професійної спрямованості. Метою третього – креативно-інформаційного – етапу було максимальне занурення студентів в активну самостійну творчу комп’ютерно-інформаційну діяльність як в умовах ДНЗ, так і на педагогічній практиці в ДНЗ. До кожного із модулів наведено приклади фрагментів заняття зі студентами, портфоліо з фахових методик та портфоліо з теми «Використання комп’ютерних технологій у дошкільному закладі», фрагменти розвивальних комп’ютерних ігор для дітей старшого дошкільного віку за допомогою мережі Інтернет та їх аналіз тощо. Наведені етапи дидактичної моделі щодо формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій включають у себе реалізацію педагогічних вимог. На когнітивно-збагачувальному етапі було реалізовано першу педагогічну умову – інформатизацію викладання фахових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку засобами комп’ютерних технологій. На продуктивно-діяльнісному етапі реалізувалася така педагогічна умова, як наявність відповідного інформаційного середовища на факультетах дошкільної освіти. На третьому, креативно-інформаційному, етапі було реалізовано таку педагогічну умову, як індивідуалізація та інтенсифікація використання комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі ВНЗ. Зроблено висновок, що матеріали спецкурсу «Методика навчання дітей дошкільного віку комп’ютерної грамоти», що спрямовані на усвідомлення студентами різноманітних можливостей використання комп’ютерних технологій у педагогічному процесі сучасного ДНЗ, ефективно вплинули на підготовку студентів.
24
Прохорова, Олена Вікторівна. "Етапи інтенсивного навчання усного монологічного мовлення майбутніх хореографів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 481–87. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.138.
Full textAbstract:
У статті порушено питання навчання монологічного мовлення студентів хореографів, виокремлено етапи інтенсивного навчання. Акцентовано на необхідності доведення монологічного мовлення до автоматизму за рахунок виконання тих чи тих вправ. З’ясовано причини граматичної бідності професійно зорієнтованих висловлень. Доведено ефективність використання мовленнєвих зразків, опор і моделей.
Виявлено особливості використання сучасних методів навчання студентів основ монологічного мовлення як невід’ємної складової професійної компетентності майбутніх фахівців. Зосереджено увагу на адекватній організації навчальних занять і запровадженні проектних видів аудиторних робіт; обґрунтовано доцільність і необхідність розвитку вмінь і навичок іншомовного спілкування у студентів вищих навчальних закладів у сучасних умовах інтеграції та глобалізації освітнього простору й суспільства загалом.
25
Бондар, Олександра, and Євген Антипін. "ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ЗЗСО З БАТЬКІВСЬКОЮ СПІЛЬНОТОЮ В УМОВАХ ЗМІШАНОЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 153–55. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-34.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема взаємодії учасників освітнього процесу в період запровадження дистанційного навчання. За результатами теоретичного поняттєвого аналізу нами визначено та охарактеризовано основні напрямки реалізації взаємодії закладів загальної середньої освіти з батьками учнів в умовах змішаної та дистанційної форм навчання. Для вивчення стану реалізації взаємодії школи з батьківською спільнотою було використано метод анкетування для батьків, в ході якого було проведено три етапи, кожен наступний з яких було розроблено на основі результатів отриманих в попередньому етапі; та метод бесіди-опитування для вчителів. Отримані результати дають можливість актуалізувати проблему взаємодії педагогів та батьківської спільноти в умовах дистанційного навчання на практичному рівні, а також визначити основні ідеї, що можуть стати визначальними у реалізації означеної проблеми.
26
Бакум, Зінаїда, and Вікторія Лапіна. "Етапи впровадження навчального діалогу у процес вивчення іноземних мов майбутніми гірниками." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 8–14. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2856.
Full textAbstract:
Бакум З. П., Лапіна В. О. Етапи впровадження навчального діалогу у процес вивчення іноземних мов майбутніми гірниками.
У статті розглянуто етапи впровадження навчального діалогу у процес вивчення іноземних мов як засобу формування мовленнєвої компетентності студентів технічних спеціальностей (зокрема майбутніх гірників); досліджено особливості чотирьох рівнів діалогізації навчання (базовий, проміжний, високий, професійний); надано практичні рекомендації, урахування яких допоможе уникнути помилок під час організації діалогічного навчання.
27
Вакуленко, В. М. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 103–11. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-103-111.
Full textAbstract:
Автор статті здійснює історіографічний аналіз проблеми розвитку вищої освіти в Україні, обґрунтовує основні етапи її розвитку на основі історичних особливостей країни та виявляє тенденції і зміст кожного з них.
На думку автора в історії розвитку вищої освіти Україні умовно на основі історичних подій можна виділити декілька етапів. Перший (1576–1805 рр.) – зародження вищої освіти, поява перших навчальних центрів; ІІ етап (1805–1850) організаційний – виникнення університетів на українській території, що перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій, удосконалення змісту освіти; ІІІ етап (1850–1917) – спеціалізація вищих навчальних закладів з урахуванням сучасних перетворень в промисловості; ІV етап (1917–1991) − радянський період розвитку вищої освіти: зростання кількості вищих навчальних закладів і чисельності студентів, введення заочної форми навчання, покращення навчально-методичного забезпечення та якості навчання студентів; V етап (1991 до сьогодення) – утвердження незалежності України: реформування, децентралізація й демократизація вищої освіти, розширення прав вищих закладів освіти, надання академічної свободи у виборі форм і методів навчання, підвищення ролі самостійної роботи студентів, інтеграція у загальноєвропейську систему освіти.
28
Лисенко, Ірина, Інна Вальченко, Тетяна Плотнікова, and Галина Соколова. "РОЗВИТОК НАВИЧОК ГОВОРІННЯ В ІНОЗЕМНИХ СЛУХАЧІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 207–11. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-40.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні поняття з питань формування навичок говоріння українською мовою в іноземних слухачів. Узагальнено теоретичні й методичні роботи з питань усного мовлення у працях зарубіжних та вітчиз-няних дослідників. Освітлено лінгводидактичні й методичні основи формування навичок говоріння іноземних слухачів на початковому етапі вивчення. Охарактеризовано роль уміння говоріння в іншомовному середовищі в розвитку особистості. Здійснено вибір сучасних технологій, принципів і методів навчання для успішного формування навичок говоріння. Наголошено на важливості діяльнісного, комунікативного та соціокультурного підходів до навчання. Запропоновано різноманітні приклади вправ для формування і розвитку навичок говоріння в іноземних слухачів на основі навчального матеріалу з урахуванням країнознавчого мінімуму, доповнені засобами зорової наочності. Зроблено висновок, що формування навичок буде ефективним, якщо опиратися на останні досягнення лінгвістики, лінгводидактики, теорії і методики навчання української мови як іноземної і співвідносити етапи навчання з вимогами та з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників атмосфери спілкування, змісту і засобів навчання.
29
Говорун, Ірина. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ФЕДЕРАТИВНІЙ РЕСПУБЛІЦІ НІМЕЧЧИНА." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 20, 2020): 132–39. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.132-139.
Full textAbstract:
На основі аналізу організації початкової освіти у Федеративній Республіці Німеччині виявлено особливості професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. З’ясовано, що підготовка майбутніх учителів у ФРН незалежно від федеральної землі проходить в два етапи та носить теоретичний і практичний характер: навчання у закладі вищої освіти і практика/стажування. Перший етап охоплює підготовку в галузі того чи іншого розділу шкільної програми. Курс навчання стислий і спрямований на вивчення загальноосвітніх дисциплін, теоретичних курсів зі спеціальності й педагогічних дисциплін. Структура шкіл в окремих федеральних землях не однорідна, тому в програмах навчання береться до уваги підготовка майбутніх учителів до більше, ніж одного типу школи. Другий етап спрямований головним чином на проведення педагогічної практики в школах у процесі безпосередньої викладацької діяльності, а її метою є підготовка майбутнього вчителя до практичної роботи в школі на основі добре засвоєної теорії.
Ключові слова: професійна підготовка, вчитель початкової школи, Федеративна Республіка Німеччина.
30
ЛАВРИШ, Юліана. "ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ." Освітні обрії 50, no. 1 (March 28, 2020): 164–67. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.164-167.
Full textAbstract:
Стаття висвітлює низку концептуальних ідей, що розкривають сутність педагогічних явищ, пов’язаних з індивідуалізацією навчання іноземних мов засобами цифрових освітніх технологій. Авторка визначила складові дидактичної структури індивідуалізації навчання іноземних мов, підходи для реалізації навчання автономії; визначила етапи навчання автономії та дидактичні умови для успішної реалізації індивідуалізації навчання іноземних мов. У дослідженні визначено, що саме дидактичний потенціал цифрових освітніх технологій забезпечує успішну реалізацію концепції дослідження.
31
Гладка, О. В. "Навчання креативного письма на заняттях з іноземної мови як засіб формування комунікативної компетенції студентів." Освітній вимір 34 (January 13, 2012): 431–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3635.
Full textAbstract:
Гладка О. В. Навчання креативного письма на заняттях з іноземної мови як засіб формування комунікативної компетенції студентів.
У статті розглянуто навчання креативного письма на заняттях з іноземної мови як засіб формування комунікативної компетенції студентів, конкретизовано поняття «креативне письмо», «навчання креативного письма», виокремлено етапи його реалізації.
32
Косенко, Юлія. "ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ТА РОЗУМІННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІНОЗЕМНИМИ СЛУХАЧАМИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 340–53. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/340-353.
Full textAbstract:
У статті розглянуто когнітивні та психологічні особливості сприймання та розуміння висловлювань української мови як іноземної; проаналізовано фактори, які зазвичай можуть перешкоджати спілкуванню чужомовцям. Виокремлено етапи вивчення української мови як іноземної. З’ясовано, що обов’язковим компонентом навчання діалогічному мовленню є навчання всіх видів мовної діяльності з переважанням говоріння та слухання. Обґрунтовано використання мовипосередника на перших етапах вивчення української мови як іноземної. Розглянуто деякі теоретичні аспекти дослідження когнітивно-комунікативного підходу. Продемонстровано результат із урахуванням практики викладання української мови як іноземної. Акцентовано увагу на сприйнятті й засвоєнні іноземцями граматики і лексики української мови. Розглянуто основи побудови речень, подано модель формування лінгвістичної компетентності іноземних слухачів на початковому етапі вивчення української мови як іноземної.
33
Строкаль, В. П. "Професійно-практичне навчання студентів у структурі екологічної освіти." Освітній вимір 35 (September 13, 2012): 86–93. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v35i0.3519.
Full textAbstract:
Строкаль В. П. Професійно-практичне навчання студентів у структурі екологічної освіти.
У роботі представлено етапи формування професійно-практичної підготовки майбутніх екологів ОКР «Бакалавр», обґрунтовано роль професійно-практичного навчання у структурі екологічної освіти.
34
Аніщенко, Олена, Сергій Прийма, and Осана Строкань. "ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НЕФОРМАЛЬНОГО ТА ІНФОРМАЛЬНОГО НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, no. 16 (November 28, 2019): 9–19. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.9-19.
Full textAbstract:
Публікацію присвячено аналізу проблеми визнання результатів неформального та інформального навчання. Конкретизовано понятійно-термінологічний апарат дослідження. Обгрунтовано, що визнання результатів неформального та інформального навчання є вкрай важливим для розвитку суспільства та економіки в цілому, оскільки сприяє зниженню рівня безробіття, забезпечує рівний доступ до здобуття кваліфікацій, а також є інструментом, що сприяє подоланню невідповідності попиту й пропозицій щодо вмінь і навичок дорослих на ринку праці. Здійснено теоретичне обгрунтування процедури визнання результатів неформального й інформального навчання на основі аналізу національного й зарубіжного досвіду. Проаналізовано окремі аспекти законодавчого забезпечення визнання результатів неформального й інформального навчання в зарубіжній і витчизняній практиці. Стисло охарактеризовано етапи процедури визнання, її методи та інструменти. Підкреслено, що визнання результатів неформального й інформального навчання розглядається в більшості зарубіжних країн як складова освіти упродовж життя, що регулюється на відповідному законодавчому рівні. Проаналізовано етапи процедури визнання, її методи та інструменти. Розкрито потенціал та значення валідації результів неформального й інформального навчання у різних сферах діяльності. Окреслено сфери використання визнання результатів неформального й інформального навчання. Акцентовано увагу на досвіді використання формального освітнього середовища для перевірки, підтвердження результатів набутих знань, умінь і навичок шляхом неформального та інформального навчання. Наголошено на винятково важливій ролі громадського («третього) сектору у сприянні забезпечення валідації неформального та інформального навчання дорослих. Обгрунтовано доцільність розроблення національної стратегії визнання результатів неформального й інформального навчання.
Ключові слова: освіта дорослих, неформальне навчання, інформальне навчання, результати навчання, визнання результатів навчання, валідація, ідентифікація, документування, сертифікація.
35
Деркач, Юлія, and Романа Яблонська. "ПІСНЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНИХ НАВИКІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 54–56. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-14.
Full textAbstract:
Сучасна освітня система впроваджує нові педагогічні технології та підходи в навчанні англійської мови, але головною проблемою залишається низька мотивація більшості учнів і відсутність природного мовного середовища. У статті розкривається значення пісні на уроках англійської мови та її актуальність. Особливий акцент зроблений на різних аспектах розвитку учнів через пісню. Детально проаналізовано етапи практичного використання музичного матеріалу на занятті. Дослідження являє собою теоретико-дослідницький виклад суті і змісту пісенного матеріалу англійською мовою з точки зору його застосування в якості матеріалу для навчання лексики англійської мови. Дана робота розкриває різні способи роботи з піснею, як для педагогів, так і для самостійного вивчення англійської мови. Також доводить високо мотивуюче значення даного способу навчання.
36
Микитюк, Ірина Анатоліївна. "Організація інтерактивного навчання як засіб формування загальнокультурної компетентності студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін." Освітній вимір 38 (May 16, 2013): 61–64. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3114.
Full textAbstract:
Микитюк І. А. Організація інтерактивного навчання як засіб формування загальнокультурної компетентності студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.
У статті розглядаються основні ознаки інтерактивного навчання й етапи його реалізації. Описуються вимоги та необхідні умови організації інтерактивного навчання у процесі формування загальнокультурної компетентності студентів під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін.
37
Сугоняк, Інна Іванівна, Ольга Володимирівна Коротун, Галина Вікторівна Марчук, and Олексій Юрійович Хропонюк. "РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ «ELEARNING» У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 87, no. 1 (March 1, 2022): 288–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4231.
Full textAbstract:
У статті описаний процес розробки та використання власної системи «eLearning», яка представляє новий підхід до систем дистанційного навчання, оскільки навесні 2020 року поширення COVID-19 призвело до закриття навчальних закладів по всьому світу, зокрема в Україні. У результаті освітній процес кардинально змінився: вітчизняні заклади освіти перейшли на дистанційну форму навчання, відповідно використовувався навчальний матеріал в електронному вигляді на різноманітних освітніх платформах. В умовах пандемії така форма навчання продемонструвала свої обмеження і слабкі сторони. Мета роботи – розробка та використання в освітньому процесі закладів вищої освіти системи дистанційного навчання «eLearning» з візуальним відображенням курсу у вигляді графу, що спрощує сприйняття навчального матеріалу в електронному вигляді, а також є елементом гейміфікації, спрямованою на залученість та зацікавленість студентів у навчанні. У роботі досліджено основні теоретичні аспекти використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчанні та питання організації і впровадження систем дистанційного навчання. Описана архітектура та загальна структура системи «eLearning», визначені шаблони проєктування для розробки та структуризації системи, бібліотека для обробки і візуалізації даних. Задля якісного проєктування програмного комплексу було створено необхідні UML діаграми. За результатами проведеного дослідження було спроєктовано та реалізовано систему дистанційного навчання, що надає можливість викладачам створювати курси, візуалізуючи порядок вивчення тем у вигляді графу, а студентам – вивчати дисципліни, у попередньо визначеному викладачем порядку. Продемонстровано основні етапи роботи з системою «eLearning», дана система дистанційного навчання може бути використана для вдосконалення освітнього процесу в закладах вищої освіти.
38
Пенькова, Наталя, and Вікторія Шевченко. "Проблеми соціально-психологічної адаптації курсантів національної гвардії України до навчання." Збірник наукових праць: психологія, no. 24 (December 23, 2019): 112–20. http://dx.doi.org/10.15330/psp.24.112-120.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття «адаптація», «соціально-психологічна адаптація», «професійна адаптація». Проаналізовано основні підходи до виокремлення основних проблем соціально-психологічної адаптації. Розглянуто етапи соціально-психологічної адаптації. Описано етапи адаптації які притаманні саме курсантам. Виділено зовнішні та внутрішні фактори професійної адаптації. Перераховано складові професійної адаптації. Зроблено висновки в яких висвітлено основні проблеми, які заважають курсантам швидко адаптуватися до умов навчання.
39
Бас, Світлана Віталіївна, and Катерина Іванівна Словак. "Основні форми організації навчання студентів економічних спеціальностей, що сприяють формуванню предметної математичної компетентності економіста." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 22–33. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.983.
Full textAbstract:
У статті розглядаються форми організації навчання вищої математики, що спрямовані на формування предметної математичної компетентності економіста (ПМКЕ).
Метою статті є аналіз форм організації навчання математики та визначення серед них тих, що найбільш впливають на формування ПМКЕ, а також встановлення взаємозв’язків між ними.
Об’єкт дослідження – навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей.
Предмет дослідження – процес формування ПМКЕ.
Використані методи дослідження: вивчення, аналіз, конкретизація, узагальнення та систематизація форм організації навчання вищої математики.
Результати дослідження: виділено етапи підготовки до лекційних, практичних занять спрямованих на формування ПМКЕ, а також етапи підготовки індивідуальних домашніх завдань. Проілюстровано взаємозв’язки між основними формами організації навчальної діяльності студентів з вищої математики та професійною підготовкою майбутніх економістів.
Основні висновки і рекомендації: основними формами організації навчання з вищої математики студентів економічних спеціальностей є лекції, практичні заняття, самостійна робота та консультації. Включення до кожної з них елементів прикладної спрямованості (економічний зміст понять – у процесі теоретичної підготовки, та задачі з економічним змістом – у процесі практичної підготовки) та засобів ІКТ є основою формування ПМКЕ.
40
Рашевська, Наталя Василівна, and Анастасія Миколаївна Рашевська. "Модель формування дослідницьких компетентностей учнів на уроках математики засобами ІКТ." New computer technology 15 (April 25, 2017): 52–56. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.638.
Full textAbstract:
Метою дослідження є система дослідницьких компетентностей учнів у класах фізико-математичного профілю навчання, а задачами дослідження – етапи формування дослідницьких компетентностей на уроках математики. Об’єктом дослідження є процес навчання математики учнів класів фізико-математичного профілю, а предметом дослідження – модель формування дослідницьких компетентностей учнів на уроках математики. У роботі побудовано модель формування дослідницьких компетентностей учнів на уроках математики, визначено етапи формування таких компетентностей на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій, а саме систем комп’ютерної математики. Надано тлумачення поняття дослідницької компетентності учня з математики. Результати дослідження можуть бути використані для розробки методики викладання математики в класах фізико-математичного профілю.
41
Баришок, Марина, and Дар'я Терменжи. "ЕТАПИ ПРОЄКТУВАННЯ СИСТЕМИ НАВЧАЛЬНИХ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ З МАТЕМАТИКИ: МОДЕЛЬ ADDIE." Physical and Mathematical Education 30, no. 4 (September 13, 2021): 20–28. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-003.
Full textAbstract:
У статті висвітлено авторський досвід проєктування відеоуроків з математики згідно до моделі ADDIE теорії педагогічного дизайну. Детально описано усі п’ять етапів створення навчальних матеріалів: аналіз, проєктування, розробка, упровадження та оцінювання. Виділено основні завдання, які має розв’язати розробник на кожному з цих етапів. На основі аналізу наявних розробок запропоновано основні формати запису відеозанять. Формулювання проблеми. У сучасних реаліях одним із актуальних шляхів використання мультимедійних технологій є розробка і застосування відеоуроків. Використання навчальних відеоматеріалів надає учневі можливість навчатися за власним графіком та у власному темпі, опановувати матеріал, орієнтуючись на власне розуміння, а не на темп більшості групи. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались теоретичні та емпіричні методи. Зокрема, здійснено аналіз літератури для виявлення стану розробленості проблеми створення та використання навчальних відеоматеріалів, моделювання педагогічних процесів для оцінки можливості використання відеоуроків у навчанні математики; виявлення критеріїв оцінювання ефективності розробленої системи відеоуроків; анкетування з метою виявлення недоліків при використанні розроблених відеоуроків. Результати. За п’ять років дослідження проблеми створення навчальних відеоматеріалів було розроблено та упроваджено у навчальний процес систему відеоуроків. Система складається з 25 відеороликів для учнів 7-11 класів зі змістової лінії «Функції». Деякі фрагменти розроблених відеоуроків наводяться у статті. Висновки. Апробація розроблених відеоматеріалів проводилась на базі факультету математики та інформаційних технологій (зараз факультету інформаційних і прикладних технологій) Донецького національного університету імені Василя Стуса та гімназії №153 ім. О.С. Пушкіна. Було встановлено, що виконання описаних вимог розробки та упровадження відеоуроків для навчання учнів загальноосвітньої школи забезпечує підвищення якості математичної підготовки учнів з алгебри, а також суттєво впливає на особистісний розвиток, зокрема, на мотивацію до навчання.
42
Логвін, A. "Глибинне навчання для аудіо-додатків." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 42 (March 26, 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-11.
Full textAbstract:
Розкрито принципи застосування глибокого навчання для нейронних мереж щодо розпізнавання аудіо-сигналів. Відокремлено області подання звуку. Підкреслено, що дослідження буде обмежено аудіо-сигналами. Описано принципи розбиття сигналу на складові елементи та їх вилучення із аудіо запису. Наведено схему формування розподілу аудіо-сигналу та запропоновано загальний підхід до задачі розпізнавання аудіо-сигналів. Він умовно поділений на три окремі етапи: обробка аудіо-запису та його перетворення у частотно-часову область, побудова спектрограми та її перетворення на формат з подальшим виведенням послідовності ознак у вигляді векторів. Визначений коефіцієнт накладання та середньозважений коефіцієнт перекриття (частковий збіг). Сформовано низку значень на основі проведеного експерименту, які показали, що на характеристики / параметри аудіо-додатків, сформовані за допомогою нейронної мережі з глибоким навчанням, має вплив метод підготовки даних, додавання шарів та формування спектру одиниць, що покращує результат за рахунок помноженого часу навчання, те саме стосується і періодичних з'єднань.
43
Грищенко, Світлана Миколаївна. "Структура методичної системи навчання екологічної геоінформатики." Педагогіка вищої та середньої школи 50 (April 18, 2017): 31–39. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1278.
Full textAbstract:
У статті наведені етапи розробки методичної системи навчання спецкурсу «Екологічна геоінформатика» для майбутніх інженерів гірничого профілю. Конкретизовані цільовий, змістовий та технологічний компоненти методичної системи навчання спецкурсу «Екологічна геоінформатика». Основною метою навчання спецкурсу є формування екологічної компетентності через сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, що забезпечують студентам можливість застосовувати засоби геоінформаційних технологій спочатку в навчальній, а в перспективі – у професійній діяльності.
44
Павлюк, Любов. "ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ І ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 17 (December 27, 2018): 147–52. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.147-152.
Full textAbstract:
Показано особливості підготовки майбутніх учителів трудового навчання в Україні у кінці ХІХ – ХХ столітті. Встановлено, що необхідність започаткування підготовки вчителів трудового навчання була зумовлена бурхливим розвитком науково-технічного прогресу у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Виокремлено етапи підготовки майбутніх учителів трудового навчання в Україні в зазначений період, виділено й охарактеризовано провідні тенденції, проаналізовано освітні нормативно-правові документи, що визначали пріоритети в галузі освіти. Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правових документів, що не тільки окреслювали шляхи формування трудових ресурсів, а й регламентували результативно-цільову гуманістичну і практичну спрямованість освітнього процесу на забезпечення професійного розвитку фахівців із трудової підготовки. Розглянуто й охарактеризовано навчальні плани та програми в різні історичні етапи. Проведено історико-педагогічний аналіз підготовки вчителів України до викладання трудового навчання у загальноосвітніх закладах у 1930–1980 роках; Акцентовано увагу на 1950–1957 роках як часі інтенсивного розвитку трудової та техніко- технологічної підготовки педагогів, що відповідало соціально-економічним та політичним орієнтирам формування трудових ресурсів УРСР. Підкреслено зростаючу актуальність вивчення проблеми підготовки в Україні педагогічних кадрів для реалізації трудового навчання учнівської молоді в різні історичні періоди для сучасної педагогічної науки і практики.
45
Сологуб, Анатолій Іванович, and Антон Анатолійович Сологуб. "Моделювання профільного креативного навчання старшокласників." New computer technology 15 (April 25, 2017): 35–41. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.612.
Full textAbstract:
Метою дослідження є визначення сутності моделювання профільного креативного природничого навчання старшокласників, як методу. Задачами дослідження є побудова моделі змісту профільного креативного навчання, моделі управління профільним креативним навчання, модель діалогової взаємодії вчителя-дослідника та учнів-дослідників, моделі структури профільного креативного навчання. Об’єктом дослідження є профільне навчання старшокласників природничих дисциплін. Предметом дослідження є профільне креативне навчання ліцеїстів. В роботі висвітлено етапи моделювання та проектування загальноосвітнього навчального закладу нового типу –природничо-наукового ліцею; особливості організації навчання у ліцеї на засадах Концепції креативної освіти. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо впровадження моделювання в конструюванні діяльності середніх навчальних закладів.
46
Ivankova, N. A., and O. A. Ryzhov. "МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА БАЗІ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 34–42. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11439.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано модель педагогічної системи електронного дистанційного навчання на базі хмарних сервісів. Зазначено, що на момент впровадження карантину COVID-19 невирішеним залишилося питання організації повного циклу дистанційного навчання в університеті, враховуючи специфіку навчання майбутніх лікарів. Автори проаналізували модель педагогічної системи й запропонували перехід від двовимірної до тривимірної моделі педагогічної системи та формування на її основі багатовимірного навчального середовища дистанційного навчання. У роботі використано метод системного аналізу – стратифікацію для візуалізації ієрархії складових педагогічної системи, що дозволило виділити рівні та встановити пріоритетність зв’язків між компонентами системи. Автори використали поняття «навчальна одиниця» та «організаційна одиниця» для аналізу педагогічної системи в динаміці і ввели поняття «просторово-часова площина» по відношенню до навчального середовища. Зазначено, що використання методу ієрархічної декомпозиції до організаційної одиниці надає можливість проектування навчального плану з предмета, модуля, теми, форми організації навчання, етапу, педагогічної дії або події. Розглянуто компонентну, функціональну, динамічну моделі педагогічної системи електронного дистанційного навчання. Автори наводять етапи реалізації розробленої моделі на прикладі Запорізького державного медичного університету, такі, як: структурування єдиного освітнього простору університету; реалізація комунікаційної компоненти засобами хмарних сервісів Skype for Business, відеозв’язку, цифрової телефонії або чату в команді Teams, MS Yammer; реструктуризація змісту навчання; підготовка студентів та викладачів. Особливу увагу в роботі приділено реалізації компонентів моделі, а саме: засобів навчання, цілей та змісту навчання, технологічній та методичній складовій. Розроблена модель може бути запропонована для використання закладами вищої освіти.
47
Добровська, Л., and А. Руденко. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ ПІДСИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ НА ОСНОВІ СІТКІВКИ ОКА." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (December 11, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246909.
Full textAbstract:
Забезпечення біометричної безпеки має важливе значення в більшості сценаріїв перевірки справжності користувача та його ідентифікації. Розпізнавання, засноване на зразках райдужної оболонки, є важливою областю досліджень, покликаної забезпечити надійну, просту і швидку підсистему ідентифікації користувачів системи, яка використовує камеру (її можна використовувати у будь-якій системі, яка має механізм авторизації, де необхідна гарантія підвищеної безпеки). Мета роботи полягає у встановленні основних етапів алгоритму ідентифікації (класифікації) користувачів системи на основі обробки зображення сітківки ока із зіницею.
Алгоритм розпізнавання райдужної оболонки ока для реєстрації користувачів системи включає такі етапи
- попередня обробка зображення: зображення проходить різні фільтри (серед них фільтр Гауса та низько-частотні фільтри, гістограмні перетворення);
- препроцессінг: 1) локалізація внутрішніх і зовнішніх меж області райдужної оболонки ока з використанням генетичного алгоритму; 2) нормалізація зображення, 3) виокремлення значущої інформації;
- класифікація (або зіставлення із елементами БД) - виконана на основі двошарового персептрону (ДП).
Для оцінки алгоритмів розпізнавання райдужної оболонки використано базу даних оцифрованих 100 зображень очей у відтінках сірого від 50 різних людей (класів). Експерименти проводилися у два етапи: 1) сегментація і 2) розпізнавання райдужної оболонки. На першому етапі для локалізації райдужних оболонок застосовується алгоритм прямокутної області. На другому етапі виконується класифікація малюнка райдужної оболонки за допомогою мережі. Сформовані множини навчання й тестування (відповідно 60 зображень очей від 30 різних людей; 40 зображень очей від 20 різних людей). Виявлені райдужки для класифікації після нормалізації та посилення масштабуються за допомогою усереднення. Це допомагає зменшити розмір мережі. Потім зображення подаються матрицями, які є вхідним сигналом для мережі. Виходами ДП є класи візерунків райдужки. Для класифікації райдужної оболонки використовується алгоритм нейронного навчання. Точність розпізнавання на множині навчання становила 95,25%; на множині тестування - 89%.
Ключові слова - біометрія, розпізнавання райдужної оболонки ока, нейронна мережа
48
Смирнова-Трибульська, Євгенія Миколаївна. "Теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей вчителів у галузі дистанційного навчання." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 7, no. 3 (November 22, 2013): 04–14. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v7i3.187.
Full text
49
Максименко, Ірина Григорівна. "Формування педагогічної техніки в майбутніх педагогів професійного навчання у процесі фахової підготовки." Освітній вимір 38 (May 16, 2013): 57–60. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3112.
Full textAbstract:
Максименко І. Г. Формування педагогічної техніки в майбутніх педагогів професійного навчання у процесі фахової підготовки.
У статті розкривається сутність і зміст педагогічної техніки та технологія її формування в майбутніх педагогів професійного навчання, схарактеризовано етапи формування педагогічної техніки під час вивчення дисципліни «Комунікативні процеси в педагогічній діяльності».
50
Боднар, Т. О. "Етапи розвитку змішаного навчання: минуле, теперішнє, майбутнє (літературний аналіз)." Молодий вчений, no. 3 (79), березень 2020 р. (2020): 93–98.
Find full text