Journal articles on the topic 'Ерготерапії'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Ерготерапії.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Ерготерапії.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
О. В. Бісмак. "Ерготерапія як складова частина реабілітаційного процесу при невропатіях верхніх кінцівок." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 30, 2019): 67–71. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.67-71.
Full textAbstract:
Захворювання і травми периферичної нервової системи на сьогодні є соціально значущою проблемою. Пошкодження рук є найбільш поширеними травмами, отриманими переважно особами працездатного віку. Для повернення пацієнта в повсякденне життя, суспільство та до професійної діяльності в реабілітаційний процес необхідно включати засоби ерготерапії. Мета. Розкрити значення ерготерапії в реабілітації осіб з невропатіями верхніх кінцівок. Методи. Аналіз, синтез та узагальнення даних науково-методичної літератури. Результати. У роботі узагальнено знання про роль ерготерапії при травматичних та компресійно-ішемічних невропатіях верхньої кінцівки. Зазначено цілі (короткострокові та довгострокові) та принципи ерготерапії при даній патології. Охарактеризовано основні стратегії відновлення можливостей хворих з невропатією верхньої кінцівки (розвиваюча та компенсаторна). Висновки. Ерготерапія є важливою складовою реабілітаційного процесу в осіб з травматичними та компресійно-ішемічними невропатіями верхніх кінцівок, яка направлена на підвищення якості життя пацієнтів та відновлення або покращення їх активності та участі в усіх сферах життя. Проте літературні дані свідчать, що в нашій країні ще недостатньо уваги приділяють використанню ерготерапії при пошкодженнях периферичних нервів верхньої кінцівки і лише в поодиноких випадках застосовують на практиці.
2
Карпенко, Ю. М., А. М. Руденко, and О. М. Звіряка. "АНАЛІЗ ВИМОГ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ІЗ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ З ПОЗИЦІЙ СТЕЙКГОЛДЕРІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 3 (December 14, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-08.
Full textAbstract:
У статті визначено категорії стейкголдерів у сфері фізичної терапії, ерготерапії та здійснено порівняльний аналіз їхніх вимог до результатів професійної підготовки магістрів з фізичної терапії, ерготерапії. Проаналізовано та узагальнено сутність поняття «стейкголдер». Вивчено різні підходи щодо класифікації стейкголдерів, які пропонуються зарубіжними і вітчизняними науковцями. Висвітлено основні проблеми організації ефективної роботи університетів зі стейкголдерами. Виділено дві групи основних стейкголдерів у професійній підготовці магістрів з фізичної терапії, ерготерапії. Зовнішні стейкголдери: держава; регіональні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; роботодавці; школярі, абітурієнти та їхні батьки; освітні установи різних типів і видів; різні громадські організації та об’єднання, безпосередньо пов’язані із системою охорони здоров’я (лікарні, поліклініки, реабілітаційні центри, санаторії). Внутрішні стейкголдери: здобувачі освіти спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія» та їхні батьки; науково-педагогічні працівники, навчально-допоміжний та адміністративно-управлінський персонал. У контексті дослідження було виявлено найбільш поширені форми співпраці магістрів, науково-педагогічних працівників сфери фізичної терапії, ерготерапії зі стейкголдерами в умовах закладу вищої освіти. Складено матрицю зовнішніх і внутрішніх стейкголдерів, що співпрацюють зі спеціалістами сфери фізичної терапії, ерготерапії, включаючи характеристику їхніх взаємних зв’язків та інтересів. Взаємодія закладу вищої освіти зі стейкголдерами (зацікавленими особами/потенційними роботодавцями) є обов’язковим складником системи забезпечення якісної професійної підготовки магістрів фізичної терапії, ерготерапії в сучасних освітніх умовах. У публікації використано теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури; абстрагування; системний аналіз; порівняння та зіставлення.
3
Копитіна, Яна, and Алла Єрмолаєва. "Ерготерапія як засіб розвитку незалежності осіб із тяжкими порушеннями зору та сліпотою в санаторно-курортних умовах." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.73-78.
Full textAbstract:
Резюме. Сліпота та складні порушення зору значною мірою ускладнюють щоденне побутове життя людей. На сьогодні одним із засобів розвитку незалежності таких осіб є ерготерапія. Мета. Визначити особливості впливу застосування ерготерапії для формування незалежного життя осіб із важкими порушеннями зору та сліпотою в санаторно-курортних умовах. Методи. Педагогічне спостереження, навчання, методи фізичної терапії. Результати. Під час курсу ерготерапії було проведено ознайомлення з інфраструктурою бази за допомогою мнемосхем, здійснено навчання з технік правильного супроводу осіб з інвалідністю по зору у коридорах, дверях, ліфті, сходами, в їдальні, спортивному залі, на вулиці, у громадському транспорті; проведено перевірку відповідності довжини тактильної тростини зросту її користувача; навчання та удосконалення техніки володіння тактильною тростиною методами «ковзання», «дотику», «маятника». Реабілітантів навчали користуватися ліфтом, який має звуковий орієнтир поверху та підписані кнопки тактильним шрифтом Брайля. Проводили навчання орієнтування методом «годинникового циферблата» та використання його під час переміщення базою і під час прийому їжі; вчили готувати напої із застосуванням звукового індикатора рівня рідини. Проводили заняття з опанування сенсорних ґаджетів та електронних додатків, які допомагають вирішити побутові проблеми. Проведено тренування у визначенні звукових та тактильних орієнтирів-маячків для пересування, підвищено рівень обізнаності про особливості допомоги у переміщенні незрячих або слабкозорих осіб за допомогою поводиря. Застосування засобів ерготерапії у рамках двотижневої програми фізичної терапії дало можливість проаналізувати характерні побутові проблеми слабкозорих та незрячих осіб з інвалідністю і знайти шляхи вирішення цих проблем без сторонньої допомоги, формуючи віру у свої можливості, самостійність та незалежність.Ключові слова: ерготерапія, незрячі особи, слабкозорі особи, незалежність, фізична терапія, санаторно-курортні умови.
4
Дідо, Юрій, and Олена Дуло. "Вплив програми фізичної терапії та ерготерапії на стан когнітивних функцій в осіб з правопівкульним ішемічним інсультом, ускладненим неглектом." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 35–42. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.35-42.
Full textAbstract:
Резюме. Однією з найважливіших і при цьому невирішених проблем під час проведення ре-абілітації пацієнтів після інсульту є відновлення осіб, які страждають на синдром ігнорування (неглекту). Мета. Визначити та дослідити особливості порушення когнітивних функцій у осіб з правопівкульним ішемічним інсультом, ускладненим неглектом, та їх зміни під впливом про-грами фізичної терапії та ерготерапії. Методи. Аналіз наукової літератури порівняння, методи математичної статистики. Результати. Синдром неглекту – це порушення сприйняття простору і схеми свого тіла, виражений в ігноруванні половини тіла і/чи простору з боку, протилежного ураженій півкулі головного мозку, а також інформації, що надходить з цього боку. Внаслідок неглекту у пацієнтів за тестом MoCA було виявлено проблеми із зорово-конструктивними виконавчими навичками, пам’яттю, увагою, абстракцією та орієнтацією. Результати визна-чення важкості неглекту свідчили про мету фізичної терапії та ерготерапії осіб, які перенесли інсульт. Програма реабілітації була спрямована на відновлення рухових та когнітивних навичок, включала подвійні завдання. Найбільшу увагу приділяли верхній кінцівці. Під впливом запропо-нованої програми наприкінці курсу отримано позитивні зміни порівняно з початковими резуль-татами. Незважаючи на протиріччя, використання подвійних завдань є доцільним у програмах фізичної терапії та ерготерапії осіб, які перенесли інсульт.Ключові слова: інсульт, неглект, когнітивні порушення, фізична терапія, ерготерапія, подвійні завдання.
5
Мангушева, О. О. "Заняттєва активність та її компоненти: визначення ключових термінів ерготерапії як окремої науково обґрунтованої професії." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (November 30, 2018): 54–61. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.54-61.
Full textAbstract:
Мета. Україномовні джерела, які описують мету, завдання та методи ерготерапії, використовують різні варіанти формулювання ерготерапевтичних термінів, що суттєво гальмує розвиток професії в Україні. Надзвичайно важливим є створення уніфікованого україномовного поняттєво-термінологічного апарату ерготерапії як окремої науково обґрунтованої професії в Україні. Методи. З аналізу англомовної літератури з ерготерапії було визначено, що першочерговими для розуміння професії є терміни, які містять або є безпосередньо пов’язаними з її центральним поняттям – «заняттєва активність» (occupation). У ході дослідження було проаналізовано різні варіанти формулювання ключових термінів ерготерапії в україномовних джерелах. Результати. У результаті дослідження автором запропоновано формулювання і визначення ключових термінів ерготерапії та продемонстровано їх взаємозв’язок у контексті опису мети, завдань та сфер професійної діяльності ерготерапевта. Висновки. Уніфікація поняттєво-термінологічного апарату ерготерапії українською мовою сприятиме прозорому та ефективному внутрішньопрофесійному та міжпрофесійному спілкуванню та розвитку професії в Україні і потребує подальших досліджень.
6
Демченко, Людмила. "КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ ДО ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(102) (October 27, 2020): 131–49. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/131-149.
Full textAbstract:
Необхідність осмислення проблем професійної готовності майбутніх фахівців із фізичної терапії та ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку в сучасних умовах обумовлена потребою в кваліфікованих фахівцях, здатних здійснювати творчий підхід у вирішенні пріоритетних завдань професійної діяльності. Експериментальне дослідження особливостей формування професійної готовності майбутніх фахівців із фізичної терапії та ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку передбачало визначення критеріїв її сформованості: теоретичний, праксеологічний та індивідуально-психологічний критерії та рівнів: низький, середній, високий.
7
Лазарєва, О., and Ю. Шевчук. "Фактори ризику падінь у розробленні стратегій втручань ерготерапевта для осіб похилого та старечого віку." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (December 20, 2021): 127–32. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.127-132.
Full textAbstract:
Резюме. Ерготерапевти посідають одне з найважливіших місць у проведенні оцінювання ризику падінь та розробленні програм втручань для осіб, які мають підвищений ризик падіння, вже перенесли чи мають страх падінь. Визначення факторів падіння, їх комплексне урахування в програмах втручань та своєчасне інформування пацієнтів суттєво зменшать ризики і страх падінь. Мета. Проаналізувати досвід зарубіжних та вітчизняних авторів щодо характеристики факторів падінь та їх класифікації. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. У роботі висвітлено фактори ризику падінь осіб похилого та старечого віку, підкреслено необхідність їх комплексного врахування в розробленні програм втручань. Аналіз факторів, що провокують падіння, важливий з точки зору розуміння природи падінь та розроблення програм втручань. Планується розроблення комплексної програми й ерготерапії для осіб похилого та старечого віку, які мають підвищений ризик падінь.
Ключові слова: ерготерапія, падіння, особи похилого та старечого віку, втручання.
8
Кущенко, О. "Методологічні основи та складові програми відновлення активності та участі дітей з геміплегічною та диплегічною формами церебрального паралічу засобами ерготерапії та фізичної терапії." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 29, 2017): 95–102. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.95-102.
Full textAbstract:
Мета. Визначити методичні основи побудови і складові програми відновлення активності й участі дітей з геміплегічною і диплегічною формами церебрального паралічу засобами ерготерапії і фізичної терапії. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, синтез і узагальнення. Результати. Визначено, що побудова програми повинна враховувати мульти-, інтері трансдисциплінарний підходи, філософсько-методологічний підхід міжнародної класифікації функціонування, методику SMART у встановленні цілей, сімейно-центровий підхід, нейропластичність головного мозку і інші аспекти. Сформовано блок-схему процесу реабілітації з комплексним використанням засобів. Висновки. Сучасні методологічні підходи в організації процесу фізичної терапії і ерготерапії разом із раціональним поєднанням засобів є основою для підвищення участі й активності дітей з церебральним паралічем
9
Kalashchenko, S. I., A. M. Hrynzovskyi, O. V. Dema, and K. Yu Zahorodniuk. "ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА У ФОРМУВАННІ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ." Медична освіта, no. 4 (September 17, 2018): 132–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8970.
Full textAbstract:
Мета роботи – аналіз стандарту вищої освіти за спеціальністю 227 “Фізична терапія, ерготерапія” галузі знань 22 “Охорона здоров’я” та навчальної програми з фізичної терапії та ерготерапії в аспекті формування компетентності з надання домедичної допомоги.
Основна частина. Визначено основні етапи формування компетенції для надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях шляхом моделювання тренінгів у студентів-ерготерапевтів. Перераховані переваги симуляції методу навчання в медицині. Показано, що врівноваження ролей учителя та студентів допомагає виявити помилки під час тренінгу з практичних навичок. З’ясовано, що краще освоєння навичок відбувається у випадку, коли результати при первинному і вторинному огляді потерпілих відрізняються відповідно до даних ситуаційних завдань. Доведено, що зворотний зв’язок між вчителем та студентами є одним із ключових моментів, який забезпечить кращу асиміляцію алгоритмів практичних навичок і дій студентами.
Висновки. Виявлено, що симуляційне навчання покращує формування компетенції студентів-ерготерапевтів. Крім того, це сприяє підвищенню інтересу студентів до вивчення предмета. Симуляційна підготовка дозволяє студентам вивчати алгоритми надання медичної допомоги в умовах, що близькі до реальності. Отримання навичок зупинки критичної кровотечі, переведення потерпілого в стабільне бокове положення та серцево-легенева реанімація дозволяють студентам-ерготерапевтам надати необхідну домедичну допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
10
Фастівець, А. В. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ФІЗІОТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 51 (2021): 156–72. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.15.
Full textAbstract:
Сучасний світовий простір характеризується глобальним зниженням рівня здоров’я населення, внаслідок чого актуалізується потреба у кваліфікованих фахівцях, здатних розробляти та застосовувати новітні комплексні реабілітаційні технології, що, зі свого боку, зумовлює вивчення різних аспектів професійної підготовки фахівців із фізичної реабілітації в зарубіжних країнах для розвитку галузі фізичної терапії й ерготерапії в Україні. Метою статті є аналіз світового досвіду підготовки фахівців фізіотерапії та ерготерапії. Для досягнення мети було використано комплекс методів дослідження, зокрема, теоретичних: аналіз і синтез наукової та науково-методичної літератури, методичних документів; спостереження, опис, порівняння; узагальнення та систематизація результатів наукових досліджень; синтез наукових теорій, підходів, концепцій. Автором проведено аналіз світового досвіду підготовки фахівців фізіотерапії й ерготерапії. На основі узагальнення даних аналізу зарубіжного досвіду з’ясовано, що спеціальності, за якими сьогодні здійснюється підготовка фахівців з фізичної реабілітації, є парамедичними й належать до галузі охорони здоров’я. Встановлено, що назви цих спеціальностей відрізняються в різних країнах (фізична терапія, фізіотерапія, реабілітація тощо), однак основним спрямуванням професійної діяльності фахівців у галузі фізичної реабілітації є відновлення рухових функцій в осіб різних нозологій та різних категорій населення за допомогою фізичних засобів і методів. Виявлено, що сфера професійної спрямованості фахівців з фізичної терапії також передбачає консультативну, дослідницьку й викладацьку діяльності. Визначено провідні тенденції підготовки фахівців із фізичної терапії в зарубіжних країнах, які суттєво відрізняються від системи підготовки фахівців цього профілю в Україні. Зазначені відмінності можуть бути методичним орієнтиром для модернізації професійної підготовки фізіотерапевтів та ерготерапевтів у закладах вищої освіти України.
11
K.O., Chumakova. "СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ ГАЛУЗЕЙ ФІЗІОТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 67–70. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-13.
Full textAbstract:
The article deals with the methods of term formation in the fields of physical therapy and ergotherapy which are currently gaining popularity in Ukraine. The research covers the structural and semantic features of the mentioned terminological units.The objective of the research is to study the structural features of these terms in the English language. The mentioned objective, in turn, requires the fulfillment of the following tasks:– to analyze the morphological characteristics which are typical for the researched terminological units;– to identify the main ways of their formation;– to identify the structural models used for the formation of the researched multicomponent terms.The methods applied in this research included both linguistic ones, such as: the continuous sampling method, the method of morphemic analysis and word-building analysis, structural and etymological analysis, and general scientific ones, namely: quantification method, systematization and classification, generalization.The results of the research are defined as: a) the creation of physio- and ergotherapeutic terms glossary; b) the overview of the term formation methods; c) the identification of the most common patterns used to form multicomponent terminological units in the studied fields.Conclusions. Over the past decades, terminological units have become the subject of numerous linguistic studies worldwide. Despite the fact that terminological units belong to the lexical system of the language and, therefore, the methods of their formation are the same as those used for common lexemes formation, the ratio of certain nomination processes can differ. The research demonstrated that the ratio of monolexeme terminological units and polylexeme physio- and ergotherapeutic terms is 20% to 75% respectively. The majority of monolexeme terms are formed by means of affixation. The majority of multicomponent terminological units consist of two elements, and the most frequent pattern is N + N. Abbreviated terms (5% of the total number of the researched terminological units) are used parallelly with their full forms. Статтю присвячено дослідженню способів творення терміноодиниць галузей фізичної терапії та ерготерапії, що наразі набувають популярності в Україні. Дослідження фокусується на структурних і семантичних характеристиках зазначених терміноодиниць.Метою наукової розвідки є дослідження структурних особливостей зазначених термінів в англійській мові. Для її досяг-нення у дослідженні необхідно виконати такі завдання:– проаналізувати морфологічні характеристики, які є типовими для досліджуваних терміноодиниць;– визначити основні способи їх творення;– визначити структурні моделі, що використовуються для творення мультикомпонентних термінологічних одиниць досліджуваної галузі в англійській мові.Методи, використані в дослідженні, включали як суто лінгвістичні (наприклад, метод суцільного вибору, метод морфем-ного та словотворчого аналізу, методи структурно-семантичного й етимологічного аналізу), так і загальнонаукові (наприклад, метод кількісних підрахунків, систематизацію та класифікацію, узагальнення).Результатами цього дослідження є: а) складання глосарію фізіо- та ерготерапевтичних термінів; б) огляд основних мето-дів їх творення в англійській мові; в) визначення найчастіше використовуваних моделей.Висновки. Упродовж останніх десятиліть терміносистеми привертають дедалі більшу увагу лінгвістів. Незважаючи на той факт, що терміноодиниці належать до лексичної системи мови (а отже, для них характерні ті ж способи творення, що застосовуються для творення загальновживаних лексем), співвідношення різних процесів номінації може відрізнятися. Серед досліджених термінів галузі фізіотерапії та ерготерапії в англійській мові 20% представлені монолексемними терміноодини-цями, тоді як 75% є мультикомпонентними термінами. Більшість термінів-слів утворено за допомогою афіксації. Більшість полілексемних одиниць складається з двох елементів, а найбільш уживаною структурою таких термінів є N + N. Абревіатури (5% загальної кількості досліджених терміноодиниць) вживаються паралельно з повними їхніми формами.
12
Лях, Ю. Є., Н. Я. Уляницька, О. О. Якобснон, and М. В. Лях. "Загальні принципи побудови і функціонування реабілітаційної клініки у класичному університеті." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 36. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.25742.
Full textAbstract:
Вступ. Підготовка фахівців у галузі охорони здоров’я з фізичної терапії та ерготерапії передбачає наявність клінічної бази для забезпечення практичного освоєння необхідних знань та навичок. Кафедри фізичної терапії та ерготерапії змушені укладати договори на спеціальну підготовку з медичними закладами та приватними реабілітаційними центрами. Але студенти практично не мають можливості працювати самостійно з пацієнтами, що суттєво знижує цінність випускника кафедри на ринку праці. Ця ситуація негативно впливає на підготовку наукових кадрів та виконання конкурентоспроможних наукових досліджень у галузі. Позбутися цих недоліків можливо через створення власної університетської реабілітаційної клініки. Така база може поєднати в собі навчання, практику, наукові дослідження і сам процес фізичної терапії пацієнтів.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, логіко-теоретичний аналіз та системний підхід.
Результати дослідження. Для забезпечення реабілітаційно-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, а також проведення науково-дослідної роботи, навчання студентів створено клініку з відділеннями фізіотерапії, ерготерапії та фізичної терапії, телемедицини, ЛФК, бальнеології. Основні завдання і напрями діяльності: організація і надання реабілітаційної допомоги пацієнтам; розробка і впровадження реабілітаційних технологій, клінічних рекомендацій, стандартів, забезпечення умов для оволодіння студентами практичних навичок; максимальне використання сучасних інформаційних технологій; створення і впровадження конкурентоспроможних реабілітаційних технологій.
Висновки. Практична підготовка спеціалістів на базі клініки дозволяє створити мультидисциплінарну команду і поєднати педагогічний, науково-дослідний та лікувальний процеси.
Перспективи подальших досліджень. Дана модель передбачає використання міжнародної класифікації функціонування (МКФ), застосування методів оцінки вимірювання структурних змін та порушених функцій організму, трактування отриманої інформації, демонструючи доказове прийняття рішень.
13
Беспалова, Оксана, Юлія Арєшина, and Ольга Лянна. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 2(98) (February 24, 2020): 3–12. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.02/003-012.
Full text
14
Беспалова, O., M. Лянной, B. Литвиненко, T. Бугаєнко, and T. Терещенко. "Фізична терапія та ерготерапія для осіб похилого віку із хворобою Альцгеймера." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 100–105. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.100-105.
Full textAbstract:
Деменція розглядається як стійке порушення когнітивних функцій людини, що виникає внаслідок захворювань або травм головного мозку. Хвороба Альцгеймера є первинною дегенеративною деменцією, яка супроводжується постійним прогресуванням певних порушень і призводить до тотального недоумства. Серед основних клінічних проявів захворювання є: прогресуючі порушення вищих психічних функцій, а саме пам’яті, уваги і мислення, погіршення в некогнітивній сфері і поведінкової діяльності, які дезадаптують людину в соціальному, професійному та побутовому середовищі. Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної терапії та ерготерапії для осіб похилого віку з хворобою Альцгеймера. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення матеріалів науково-методичної літератури; контент-аналіз медичної документації (результатів об’єктивних досліджень, протоколів обстежень, листів спостереження, результатів лабораторних аналізів); педагогічні (спостереження).Результати. У представленій роботі узагальнені дані щодо основних та супутніх порушень у стані здоров’я пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Визначено роль, мету та завдання фізичної терапії та ерготерапії у процесі реабілітаційного втручання. Розкрито структуру програми реабілітації та її змістово-процесуальне наповнення. Висновки. З урахуванням основних та супутніх порушень у пацієнтів із хворобою Альцгеймера, у процесі дослідження нами було розроблено комплексну програму фізичної терапії та ерготерапії, яка включала: ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, працетерапію, лікувальну дозовану ходьбу. Метою реабілітаційного втручання було: поліпшення фізичного здоров’я та якості життя осіб похилого віку з хворобою Альцгеймера. Досягнення поставленої мети конкретизується у поставленихзавданнях, серед яких: підвищення психоемоційного стану або зниження рівня перезбудження; підвищення рівня добової рухової активності; розвиток основних фізичних якостей: загальної витривалості, м’язової сили, координаційних здібностей (орієнтація у просторі, рівновага) та збільшення амплітуди рухів у суглобах; уповільнення прогресування когнітивних порушень. Дослідження проводилося упродовж 2018–2019 рр. на базі Комунальної установи Сумської обл. ради «Лебединський психоневрологічний інтернат», у якому взяли участь 14 осіб, серед них 9 жінок та 6 чоловіків віком від 65–66 років із хворобою Альцгеймера. Впровадження розробленої нами програми відбувалося упродовж п’яти місяців із дотриманні загальнодидактичних (активності, поступовості, доступності, наочності та ін.) і специфічних принципів, та відповідно до функціональних можливостей пацієнтів (щадному та щадно-тренувальномурухових режимах).
15
Дмітрієва, Ніколь, and Юлія Копочинська. "ОГРАНІЗАЦІЯ МІЖПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 7(91) (September 30, 2019): 195–206. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.07/195-206.
Full text
16
Шукатка, О. "Актуальні проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 5 (91) (2018): 222–35.
Find full text
17
Лазарєва, Олена, Ірина Жарова, Римма Баннікова, Світлана Гаврелюк, Володимир Кормільцев, and Вікторія Брушко. "Аналіз оцінювання якості навчального процесу студентами магістерської програми зі спеціальності 227.01 – Фізична терапія." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 79–88. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.011.
Full textAbstract:
Мета: визначити рівень задоволеності та якості навчального процесу студентів магістерської програми зі спеціальності 227.01 – Фізична терапія. Матеріал і методи: для реалізації поставленої мети нами були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють процес оцінювання якості освіти та ресурси мережі Інтернет, соціологічне опитування в моніторинговому режимі, аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних, методи математичної статистики. Результати: в опитуванні магістрів денної форми навчання кафедри фізичної терапії те ерготерапії НУФВСУ взяли участь 164 студенти, середній вік досліджуваних склав 27,6±0,6 років, переважаючий рівень освіти у студентів був – неповна вища освіта (диплом бакалавра) або закінчена вища освіта (вже отриманий диплом магістра, але з іншої спеціальності). Можна сказати, що студенти магістерської програми кафедри фізичної терапії та ерготерапії НУФСУ в цілому задоволені якістю, наповненістю та методами викладання предметів вищезгаданої програми. Недоліки, що відмітили студенти: проблеми з працевлаштуванням, низька якість матеріалу деяких дисциплін, відсутність або неможливість працювати із спеціальним обладнанням та розбіжність в інформаційному наповненні теоретичних та практичних занять. Висновки: використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення опитування та обробки його результатів не лише підвищує ефективність комунікації між суб’єктами та об’єктами експертизи (якість використання методу), а й забезпечує оперативність та наочність отримання її результатів. Ключові слова: втома, модифікована ортостатична проба Н. Тесленко, оцінка витривалості, оптимізація фізичного навантаження.
18
Лазарєва, Олена, Ірина Жарова, Римма Баннікова, Світлана Гаврелюк, Володимир Кормільцев, and Вікторія Брушко. "Аналіз оцінювання якості навчального процесу студентами магістерської програми зі спеціальності 227.01 – Фізична терапія." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 79–88. http://dx.doi.org/10.15391/10.15391/snsv.2021-1.011.
Full textAbstract:
Мета: визначити рівень задоволеності та якості навчального процесу студентів магістерської програми зі спеціальності 227.01 – Фізична терапія. Матеріал і методи: для реалізації поставленої мети нами були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють процес оцінювання якості освіти та ресурси мережі Інтернет, соціологічне опитування в моніторинговому режимі, аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних, методи математичної статистики. Результати: в опитуванні магістрів денної форми навчання кафедри фізичної терапії те ерготерапії НУФВСУ взяли участь 164 студенти, середній вік досліджуваних склав 27,6±0,6 років, переважаючий рівень освіти у студентів був – неповна вища освіта (диплом бакалавра) або закінчена вища освіта (вже отриманий диплом магістра, але з іншої спеціальності). Можна сказати, що студенти магістерської програми кафедри фізичної терапії та ерготерапії НУФСУ в цілому задоволені якістю, наповненістю та методами викладання предметів вищезгаданої програми. Недоліки, що відмітили студенти: проблеми з працевлаштуванням, низька якість матеріалу деяких дисциплін, відсутність або неможливість працювати із спеціальним обладнанням та розбіжність в інформаційному наповненні теоретичних та практичних занять. Висновки: використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення опитування та обробки його результатів не лише підвищує ефективність комунікації між суб’єктами та об’єктами експертизи (якість використання методу), а й забезпечує оперативність та наочність отримання її результатів. Ключові слова: втома, модифікована ортостатична проба Н. Тесленко, оцінка витривалості, оптимізація фізичного навантаження.
19
MAIKOVA, TATIANA, SERHII AFANASIEV, and OLEKSANDRA AFANASIEVA. "BASIC PROVISIONS OF OCCUPATIONAL THERAPY IN PARKINSON'S DISEASE." Sports Bulletin of the Dnieper, no. 1 (2019): 151–63. http://dx.doi.org/10.32540/2071-1476-2019-1-151.
Full text
20
Баскевич, О. В. "Вплив фізичної реабілітації засобами ерготерапії на пацієнтів з різними видами полінейропатії." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 30, 2019): 59–66. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.59-66.
Full textAbstract:
Мета. Виявити основні фактори, що впливають на якість життя й електрофізіологічні прояви алкогольної полінейропатії та їх зміни після застосування методів ергоі фізичної терапії. Методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, клініко-лабораторні та соціологічні методи, параметрична і непараметрична статистика. Висновки. Між клінічними проявами алкогольної полінейропатії, асиметричним пониженням біоелектричної активності м’язів гомілки і факторами, які впливають на рівень нейропатичного болю і якістю життя існує тісний функціональний взаємозв’язок. Хворих з проявами аксонопатії, що поєднуються з демієлінізацією, слід віднести до групи ризику щодо розвитку функціональних порушень вищих відділів хребта і можливої інвалідизації. Заходи, передбачені програмою ергота фізичної терапії, позитивно впливають на зниження відчуття нейропатичного болю, підвищення якості життя, що підтверджується позитивною динамікою електрофізіологічних показників.
21
Кущенко, О. О. "Активність та участь дітей із церебральним паралічем в аспекті ерготерапії та фізичної терапії." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (February 28, 2018): 101–7. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.101-107.
Full textAbstract:
Рівень та процес формування побутових і соціальних навичок у дітей із церебральним паралічем, а також вплив на нього ерготерапії та фізичної терапії, є актуальним об’єктом вивчення. Мета. Оцінити рівень розвитку великих моторних функцій та функції рук, дослідити рівень можливостей у самообслуговуванні, мобільності та соціальній функціональності у дітей з церебральним паралічем. Методи: 106 пацієнтів (54 зі спастичною геміплегією – ГП та 52 зі спастичною диплегією – ДП) віком 4–6 років було обстежено відповідно до GMFCS, МАСS та PEDI. Результати. Серед дітей із церебральним паралічем у групі з ГП за GMFCS II рівень становив 25,9 % дітей, III – 53,7 %, IV – 20,4 %; у групі з ДП – відповідно 11,6 %, 36,5 % та 51,9 % дітей. Серед групи з ГП за МАСS II рівень мали 11,1 % дітей, III – 55,6 %, IV – 33,3 %; у групі з ДП – відповідно 25 %, 63,5 % та 11,5 % дітей. Середнє значення загальної суми розділу самообслуговування за PEDI дорівнювало 29,7 ± 8,09 бала у групі дітей з ГП та 33,5 ± 7,58 бала у групі з ДП із можливих 73 балів. Отримані значення загальної суми розділу мобільності становили 27,3 ± 9,72 бала у групі з ГП та 22,2 ± 8,05 бала у групі з ДП при можливих 59 балах. Статистичні показники загальної суми розділу соціальної функціональності за PEDI були 36,5 ± ± 4,94 бала у групі дітей з ГП та 38,0±5,33 бала у групі з ДП з можливих 65. Висновки. Групи дітей мали значно знижені показники рівня активності та участі, що свідчить про необхідність вжиття заходів щодо їх поліпшення, зокрема ерготерапії та фізичної терапії.
22
Копочинська, Ю. "Понятійний апарат системи формування професійної ідентичності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії." Український педагогічний журнал, no. 2 (2020): 51–59.
Find full text
23
Bondarchuk, V. I., A. V. Bai, K. V. Myndziv, and O. V. Vayda. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІН «ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ (ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ)», «ТЕРАПЕВТИЧНІ ВПРАВИ» І «БІОМЕХАНІКА ТА КЛІНІЧНА КІНЕЗІОЛОГІЯ»." Медична освіта, no. 3 (December 2, 2019): 6–13. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10642.
Full textAbstract:
У статті представлено технічні засоби, які використовуються у навчальному процесі на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)», «Терапевтичні вправи» і «Біомеханіка та клінічна кінезіологія».
На кафедрі фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання студенти 1 курсу навчання в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України вивчають дисципліну «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)». На практичних заняттях під час вивчення тем, які передбачені робочою програмою, студенти вивчають і використовують різноманітні технічні засоби. Для прикладу представлено одну тему, а саме: «Фізична працездатність, визначення поняття. Методи визначення фізичної працездатності», де студенти вивчають: визначення, застосування, обладнання та вимоги до проведення тестів; кількісну оцінку фізичної працездатності; пристрої для тестування; вимоги до проведення навантажувальних тестів для визначення фізичної працездатності; субмаксимальний тест PWC170; гарвардський степ-тест; тест Наваккі; тест Купера. Для тестування фізичної працездатності на практичному занятті студенти використовують велоергометр вертикальний Circle B6 , тренажер «міні-степпер» та степпер.
Студенти, навчаючись на 2 курсі, вивчають дисципліну «Терапевтичні вправи». На практичних заняттях із вказаної дисципліни студенти вивчають комплекси вправ, які можна застосовувати при різних нозологіях. Адже фізична реабілітація – це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною і лікувальною метою у комплексному процесі відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності хворих та інвалідів. На сьогодні існує безліч спеціальних тренажерів для тренування будь-яких мʼязів, але, звичайно, неможливо придбати їх усіх, тому студенти для вивчення поданих тем практичних занять використовують спортивний тренажер «Фітнес-центр Максіма», а також велоергометр вертикальний Circle B6; тренажер «міні-степпер» та степпер; пристрій для витягування хребта «NEXUS» та велотренажер магнітний «Кристал BC7200DKG-HB».
Студенти, які навчаються на 3 курсі, вивчають дисципліну «Біомеханіка та клінічна кінезіологія». Мета навчальної дисципліни – сформувати у студентів систему знань про застосування біомеханіки та клінічної кінезіології у професійній діяльності і професії фахівців галузі фізичної терапії, ерготерапії та використання принципів біомеханіки (поведінку і механічні рухи в них на всіх рівнях організації та в різних станах) і клінічної кінезіології (метод діагностики й терапії, який декларує зв’язки м’язового напруження (тонусу) зі станом внутрішніх органів та систем організму). За час вивчення навчальної дисципліни студенти мають можливість відпрацьовувати свої навички на масажних кушетках, приладах, на спортивному тренажері «Фітнес-центр Максіма», на пристрої для витягування хребта «NEXUS» та велотренажері магнітному «Кристал BC7200DKG-HB».
Усі перелічені технічні засоби знаходяться у взаємодії з різними системами організму людини: із системою керування рухами, із системою виконання рухів, із системами обслуговування рухів. Вивчення особливостей застосування технічних засобів у фізичній терапії, ерготерапії на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)» (1 курс), «Терапевтичні вправи» (2 курс) та «Біомеханіка та клінічна кінезіологія» (3 курс) є необхідним як інструмент аналізу функціонального стану організму людини.
24
Кущенко, О. О. "Активність та участь дітей із церебральним паралічем в аспекті ерготерапії та фізичної терапії." Спортивна медицина і фізична реабілітація, no. 1 (2018): 101–7.
Find full text
25
Мошовська, І. І., and В. В. Рокошевська. "Особливості програми ерготерапії для осіб з когнітивними порушеннями внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 54. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27454.
Full textAbstract:
Когнітивна реабілітація є одним із компонентів ерготерапевтичного втручання і фокусується не тільки на відновленні окремих пізнавальних функцій, але й спрямована на підвищення якості життя.
Мета дослідження: визначити основні особливості ерготерапевтичного втручання для осіб з когнітивними порушеннями.
Матеріали і методи. Аналіз наукової літератури.
Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з оглядом літературних джерел, для покращення когнітивних функцій та швидшого залучення пацієнта до звичних заняттєвих ролей використовуються методи вдосконалення й компенсації даних дефіцитів. Виходячи з концепції нейропластичності людського мозку та її здатності реорганізуватися після пошкодження, підхід спрямований на реабілітацію, сприяє відновленню компонентів пізнавальної діяльності. Такий підхід передбачає виконання завдань, зміст яких поступово ускладнюється. Компенсаційний напрямок використовує залишкові сили пацієнтів для подолання когнітивного дефіциту та відновлення заняттєвої участі. В даному випадку необхідне використання допоміжних засобів (щоденників, нагадувань). Також обов’язковим елементом програми повинна бути інтеграція людини в суспільство та виконання завдань у звичному середовищі, що дозволяє оцінити реальний стан речей та своєчасно внести корективи до програми.
Висновок. Поєднання різних стратегій когнітивної реабілітації та клієнтоцентричний підхід сприяють максимально швидкому поверненню хворого до активного життя в соціумі.
Перспективи подальших досліджень. Розробити та перевірити ефективність методики ерготерапії для осіб з когнітивними порушеннями.
26
Kopochynska, Yuliia Volodymyrivna. "Formation of professional reflection of future specialists in physical therapy, ergotherapy." Engineering and Educational Technologies 8, no. 1 (March 31, 2020): 48–58. http://dx.doi.org/10.30929/2307-9770.2020.08.01.04.
Full textAbstract:
The purpose of the study is to develop a model for the formation of professional reflection of future specialists in physical therapy, ergotherapy and to study the impact of its implementation in the process of professional training. Based on the theoretical analysis of the scientific literature, we have developed a model for the formation of professional reflection of future specialists in physical therapy and ergotherapy. The model developed is based on a reflexive approach, which assumes that a person has the capacity to take an active research position in relation to his activity and to himself as his subject, in order to critically analyze, understand and evaluate its effectiveness for its development. The approach to reflective activity allows us to consider reflection as a mechanism for the development and implementation of activity, in turn, activity is the object of reflection. The essence of this approach is most consistent with the understanding of the professional reflection of specialists in physical therapy, ergotherapy as an integral part of professional activity, which led to the development of a program of work with students on its basis. Psychological methods, a specially designed questionnaire and an expert evaluation method were used to evaluate the effectiveness of the model. Formation of professional reflection of future specialists in physical therapy, ergotherapy is presented in the form of three successive interrelated stages. The components of professional reflection of specialists in physical therapy and ergotherapy are covered. We used the methods of diagnostics of reflexivity and examination twice, before the beginning of the experimental work and after its completion. The analysis of the experimental work showed that the students of the experimental group significantly increased the level of formation of each of the components of professional reflection of specialists in physical therapy and ergotherapy. The results of the study make it possible to outline a number of unresolved problems, the development of which is dictated by the needs of the theory and practice of the entire education system. According to the results of the study, the introduction of the developed model in the process of professional training of future specialists in physical therapy and ergotherapy will contribute to the formation of professional reflection.
27
Kushchenko, Oleksandr. "Effect of ergotherapy on the level of self-care of children with cerebral palsy." Слобожанський науково-спортивний вісник 65, no. 3 (June 30, 2018): 35–41. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2018-3.006.
Full text
28
Vitomska, M. V. "Modern Approaches to Occupational Therapy of Children with Authistic Spectric Disorders." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 6, no. 2 (April 28, 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs06.02.007.
Full textAbstract:
The purpose of the study is to determine the current provisions on occupational therapy interventions for children with ASD, features of their practical implementation and effectiveness based on the analysis of research data. Materials and methods. This work is the result of the analysis of scientific and methodological developments on the practical implementation of occupational therapy interventions in terms of timing and scope, complexity and role of the family; comparison of research results, which are devoted to the study of the effectiveness of behavioral therapy and SI, as the main interventions of occupational therapists. Results. Early rehabilitation of a child with ASD contributes to the formation of the necessary skills in everyday life and communication. To date, the largest evidence base has been accumulated by intervention programs, which are based on the principles of improving parent-child relations and are aimed at developing social and communication skills. Occupational therapy in ASD is aimed at overcoming motor anxiety, disorders of large and fine motor skills, coordination of movements and ability to learn, speech. SI-based occupational therapy is used to improve the processing of sensory information, improve the efficiency of "registration" and modulation of the senses, as well as help in the formation of simple adaptive responses. The effectiveness of sensory and motor interventions is manifested in positive changes in the social interaction of children, purposeful play and normalization of sensitivity. Sensory interventions of occupational therapists can reduce maladaptive behavior, hyperactivity, as well as inhibit self-stimulation, stereotyped movements and improve attention. Researchers recommend that occupational therapists combine sensory interventions with functional tasks that help the child's practice in achieving the goal of the activity. Conclusions. There is a large number of approaches and techniques used in occupational therapy for children with ASD. Given the lack of evidence to determine the most effective of them, it should be noted that additional research is needed to address this issue
29
Ivanikiv, N. M., and N. M. Hrybok. "Historical Development, Comparing and Using Activity-Oriented Models of Occupational Therapy." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 6, no. 5 (October 27, 2021): 350–55. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs06.05.350.
Full textAbstract:
The purpose of the study is to make a comparative analysis of occupational therapy models based on Person-Environment-Occupation-Performance Model, Canadian Model of Occupational Performance, and competent environmental activities (Care of People with dementia in their Environments), as well as to provide a brief historical review of the development and formation of models in occupational therapy. Materials and methods. The main research method is the method of analysis, which is used to comprehensively consider and describe the historical development, comparison and using activity-oriented models in occupational therapy. Results and discussion. Selecting more effective activity-oriented models requires comparing occupation models, making recommendations for selecting and combining these models in practice, and providing a systematic approach to integrating occupational engagement models with reference systems for guidance, evaluation, and intervention. All models follow a common line of thinking, and this reinforces theories. The choice of model to be used to support the practice will ultimately depend on the therapist's knowledge. Understanding these models will provide the therapist with the knowledge to view the individual as a person and to guide the therapist to clinical considerations. Models are not identified with a specific group of customers, but Canadian Model of Occupational Performance is suitable for situations where a client-oriented approach is required. The Care of People with dementia in their Environments model with a flexible approach will support the therapist's reasoning in situations where clients are unable to solve the problem or the therapist requires more guidance. It is worth noting that at the moment, a very popular practice, which is focused primarily on the client, is the basis for interaction with people in all countries. During occupational therapy, the therapist should move smoothly from one section to another to provide adjustment and improvement. In fact, success in occupational therapy is seen as an important element, because it is believed that it increases self-esteem and motivation to accept new challenges. Conclusion. The analysed models of occupational therapy are based on humanistic values, indicating that occupational therapy distinguishes classes as a positive interaction between man and the environment to influence the general well-being. All three discussed models provide a clear structure of the occupational therapy process. The practical value of the research in this area is to identify and explain opportunities for the most effective use of occupation-focused models
30
Мангушева, О. О. "Заняттєва активність та її компоненти: визначення ключових термінів ерготерапії як окремої науково обгрунтованої професії." Спортивна медицина і фізична реабілітація, no. 2 (2018): 54–61.
Find full text
31
КОПОЧИНСЬКА, Юлія. "ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ, ПОКАЗНИКІВ ТА РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ." Humanities science current issues 2, no. 28 (July 24, 2020): 156–60. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/28.208667.
Full text
32
Андреєва, О. Б., and П. С. Подоляка. "ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ, ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.1.
Full textAbstract:
Формування соціальних навичок (soft skills) у студентів фізичної культури та спорту,фізичних терапевтів, ерготерапевтів під час їхньої фахової підготовки у закладі вищої освітиє основною вимогою роботодавців та викликом сьогодення. Соціалізація студентів у колективіє обов’язковою умовою їхньої реалізації як конкурентоспроможних фахівців з високою профе-сійною культурою. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування особливостей формуваннясоціальних навичок студентів фізичної культури та спорту, фізичних терапевтів, ерготерапевтівННІОЗ під час фахової підготовки. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, порівнян-ня, узагальнення. У статті визначено сутність поняття «соціальні навички». Охарактеризованонайважливіші риси особистості, які натепер є обов’язковою вимогою роботодавців: емоційнийінтелект, стресостійкість, гнучкість, креативність, емпатія, чесність, пунктуальність, поряд-ність. Проаналізовано можливі труднощі у формуванні соціальних навичок, пов’язані з осо-бистісними рисами та емоціями студентів. У перспективі передбачений моніторинг рівня сфор-мованості соціальних навичок у студентів фізичної культури та спорту, фізичних терапевпів,ерготерапевтів ННІОЗ та зосередження уваги педагогів на формуванні “soft skills” у здобувачівпід час їхньої фахової підготовки.
33
Андреєва, О. Б., and П. С. Подоляка. "ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ, ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.1.
Full textAbstract:
Формування соціальних навичок (soft skills) у студентів фізичної культури та спорту,фізичних терапевтів, ерготерапевтів під час їхньої фахової підготовки у закладі вищої освітиє основною вимогою роботодавців та викликом сьогодення. Соціалізація студентів у колективіє обов’язковою умовою їхньої реалізації як конкурентоспроможних фахівців з високою профе-сійною культурою. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування особливостей формуваннясоціальних навичок студентів фізичної культури та спорту, фізичних терапевтів, ерготерапевтівННІОЗ під час фахової підготовки. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, порівнян-ня, узагальнення. У статті визначено сутність поняття «соціальні навички». Охарактеризованонайважливіші риси особистості, які натепер є обов’язковою вимогою роботодавців: емоційнийінтелект, стресостійкість, гнучкість, креативність, емпатія, чесність, пунктуальність, поряд-ність. Проаналізовано можливі труднощі у формуванні соціальних навичок, пов’язані з осо-бистісними рисами та емоціями студентів. У перспективі передбачений моніторинг рівня сфор-мованості соціальних навичок у студентів фізичної культури та спорту, фізичних терапевпів,ерготерапевтів ННІОЗ та зосередження уваги педагогів на формуванні “soft skills” у здобувачівпід час їхньої фахової підготовки.
34
Kalyonova, Iryna, and Nadiia Bogdanovskaya. "EXPERIENCE OF APPLICATION OF OCCUPATIONAL THERAPY IN PATIENTS WITH ARM PARESIS AFTER STROKE." Visnyk of Zaporizhzhya National University. Physical education and Sports, no. 2 (2019): 53–58. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2019-2-09.
Full text
35
Беспалова, Оксана. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО - ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 5(79) (May 14, 2018): 390–98. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2018.05/390-398.
Full text
36
Korobkova, Yu S., and Yu L. Tonkopey. "Correction of Concomitant Vegetative Conditions of Visually Impaired Persons by Means of Physical Therapy and Occupational Therapy." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 2 (January 27, 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.02.139.
Full text
37
KOPOCHYNSKA, Yuliia. "CONCEPTUAL FOUNDATIONS FOR FORMATION OF PROFESSIONAL IDENTITY OF FUTURE SPECIALISTS IN PHYSICAL THERAPY, ERGOTHERAPY." Cherkasy University Bulletin: Pedagogical Sciences, no. 2 (2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.31651/2524-2660-2020-2-43-49.
Full textAbstract:
ntroduction. In the process of professional training, there are qualitative changes in the professional development of the individual, because it is during this period that the basic identification characteristics that determine her propensity for the future profession are formed. Purpose. The purpose of the study is to determine the conceptual foundations of pro-fessional training of future specialists in physical therapy, ergotherapy. Methods. Analysis of scientific methodological literature. Results. In the course of the research the three main stages of forming the professional identity of specialists in physical therapy, ergotherapy are distinguished and characterized. Important in shaping the professional identity of future speci-?lists in physical therapy, ergotherapy is involved in specialized trainings, during which the future specialist compares professional value orientations with their own capabilities, realities of professional activity and interpersonal relationships. Due to the factors of cooperation, dialogue, activity–creative approach, individuality and freedom of de-velopment, choice of content and forms of training, approaches have some common features: psychological basis of educational activity of future specialists; focus on the formation of professional qualities; combination, integrated use of components, principles, criteria, learning tools, methods and different technologies. Originality. The basic provisions of the conception of formation of professional identity of future specialists in physical therapy, ergotherapy in higher education institutions are developed. Conclusion. On the basis of the conducted research it is established that at the present stage of development of psychological and pedagogical science methodological and textological material is accumulated, contains various complementary theoretical and practical approaches to the study of professional identity, but differentiates the object of study various aspects of scientific phenomenon and "identity". The organization of vocational training, taking into account the provisions developed, will contribute to the formation of professional identity of future physical therapists and ergotherapists.
38
Prystupa, Ye N., Yu A. Briskin, N. V. Zharska, V. R. Budzyn, and A. S. Vovkanych. "Normative Principles of Professional Activity in the Field of Physical Rehabilitation, Physical Therapy, Occupational Therapy." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 7, no. 2 (May 6, 2022): 268–74. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs07.02.268.
Full textAbstract:
The purpose of the study was to generalize and systematize the provisions of the modern regulatory framework of professional activity in the field of physical rehabilitation, physical therapy, occupational therapy and their implementation in terms of reforming the rehabilitation system in Ukraine. Materials and methods. Such methods as theoretical analysis and generalization of literary sources and the Internet, documentary method, historical method, analogy, induction were used in the study. Results and discussion. Large-scale reform of the modern education and health care system to international requirements and Ukraine's integration into world organizations have contributed to the introduction of a new profession in the Classifier of Professions DK 003: 2010 code 2229.2 Physical Therapist and the formation of a new educational specialty "Physical Therapy, Occupational Therapy" in the field of knowledge 22 "Health care". Modern specialty "Physical Therapy" in Ukraine has been developing as "Physical Rehabilitation" since the mid-90s of the last century and it was formed as a separate educational and scientific specialty in the field of knowledge 0102 "Physical Education, Sports and Human Health" and field of science 24 "Physical education and sports" in the specialty – 24.00.03 "Physical rehabilitation". Thus, the formation of the industry requires the creation of an appropriate system of scientific and empirical knowledge. Reforming Ukraine's rehabilitation system has been associated with a number of important societal challenges. The visit of the World Health Oranisation and ISPRM Evaluation Commission to Ukraine in 2015 resulted in the first registered draft Law of Ukraine "On Rehabilitation of Persons with Disabilities", based on modern international principles. In 2020, the Law of Ukraine "On Rehabilitation in the Field of Health Care" was signed, which introduces the functioning of a modern system of "rehabilitation in the field of health care". The law defines the principles of rehabilitation of citizens of Ukraine, defines the rehabilitation system and its components. At the same time, public associations of physical therapists are also trying to streamline the definitions and qualification requirements of the industry. Conclusion. Professional training of physical therapists, occupational therapists in Ukraine is carried out in higher education institutions in the field of physical education and sports, education and health care in the context of permanent reform. Reforming the higher education system in Ukraine, improving the regulatory framework, introducing a new list of fields of knowledge and specialties were the impetus for the formation of a modern rehabilitation system in Ukraine, which will operate and develop according to European Union principles and standards, minimize disability and limitations, opportunities for social integration of people with disabilities
39
Беспалова, Оксана. "СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 5(89) (May 27, 2019): 269–80. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.05/269-280.
Full text
40
Беспалова, О. "Сутність та структурні компоненти готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 5 (89) (2019): 269–80.
Find full text
41
Kopochynska, Y. "Conceptual apparatus of the system of formation of professional identity of future physical therapy, ergotherapy specialists." Ukrainian Educational Journal, no. 2 (2020): 51–59. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2020-2-51-59.
Full text
42
Fastivets, Anna. "Scientific approaches of natural-science training of future specialists in physical therapy and ergotherapy." IMAGE OF THE MODERN PEDAGOGUE 1, no. 5 (December 6, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.33272/2522-9729-2021-5(200)-36-41.
Full text
43
SUSHCHENKO, Elena, and Olha LIANNA. "THE ROLE OF MANUFACTURING PRACTICE FOR THE DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE MASTERS IN PHYSICAL THERAPY, ERGOTHERAPY." Cherkasy University Bulletin: Pedagogical Sciences, no. 1 (2020): 191–96. http://dx.doi.org/10.31651/2524-2660-2020-1-191-196.
Full text
44
Bespalova, O., N. Zakalyak, А. Kolesnik, А. Sitovskyi, and I. Savchuk. "Model of the Formation of Deontological Readiness of Future Physical and Occupational Therapists for the Implementation of Professional Activities." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 6 (December 12, 2020): 308–16. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.06.308.
Full textAbstract:
In the course of terminological analysis, the content of the concepts "modeling" and "model" was substantiated, the author's model of formation of deontological readiness of future physical and occupational therapists for professional activity was theoretically substantiated and developed, aimed at improving the quality of professional training in the formation of deontological behavior. Material and methods: theoretical analysis and systematization of scientific data of modern domestic psychological-pedagogical, methodical and specially-profiled literature for studying the relevance and state of development of the outlined problem; structural analysis to determine the structure of deontological readiness with its constituent components; modeling method for the development of a model for the formation of deontological readiness of future bachelors in physical therapy, occupational therapy to carry out professional activities. Results and discussion. The model includes target (purpose and tasks), content-technological (methodological approaches, pedagogical conditions, principles, stages of formation, forms, methods and means of organizing students' learning activities), diagnostic (criteria, indicators and levels of formation) and effective (deontological readiness), which are aimed at optimizing the educational process of students. The purpose of the developed model is to form deontological readiness of future physical and occupational therapists for professional activity. The tasks included: increasing the motivation of physical and occupational therapists to educational activities in general and mastering the theoretical basis of deontological knowledge in particular, as well as the orientation of interests and needs to form a deontological position in relation to the subjects of professional activity; formation of a holistic system of deontological knowledge necessary for the implementation of appropriate professional conduct in professional activities; development of professionally significant individual qualities and formation of professional orientation of personality; development of skills and formation of experience in building deontological relations in the process of professional interaction. Theoretical and methodological basis were: systemic, axiological, personal, deontological and competency approaches; general didactic (clarity, systematicity and consistency, accessibility, feasibility, activity and consciousness, science-based, individualization, collectivity, problems, developmental learning) and specific (principle of social conditionality, principle of humanization, principle of strength of knowledge acquisition, principle of practical orientation of learning, and situation-based) principles. Criteria (motivational, theoretical, personal, praxiological) and indicators were determined in accordance with the structural components of deontological readiness. Conclusion. The practical implementation of the developed model for the formation of their deontological readiness will increase the level of professional competence of these specialists
45
Dmitriieva, Nikol Subkhanivna. "Theoretical and methodological aspects of the organization of supervision for the formation of professional identity of future specialists in physical therapy, ergotherapy." Engineering and Educational Technologies 7, no. 4 (December 30, 2019): 45–56. http://dx.doi.org/10.30929/2307-9770.2019.07.04.04.
Full text
46
Kuprinenko, O. "The Analysis of the Current Situation and Problems of Occupational Therapy of Servicemen of the Armed Forces of Ukraine Affected by the Fighting." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 4 (July 21, 2020): 36–43. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.04.036.
Full text
47
Дуло, О. А., and Ю. М. Дідо. "Визначення важкості неглекту як передумови побудови втручання фізичного терапевта." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 30, 2019): 72–76. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.72-76.
Full textAbstract:
Мета. Визначити та дослідити особливості порушення функцій у осіб з правопівкульним ішемічним інсультом, ускладненим неглектом. Методи і організація дослідження. Аналіз науково-методичної літератури, синтез та узагальнення; контент-аналіз медичної документації (результатів об’єктивних досліджень, протоколів МРТ-досліджень головного мозку); оцінювання когнітивних функцій за шкалою МоCA, тест викреслювання зірок; тест поділу ліній навпіл. Отримані результати були опрацьовані адекватними методами математичної статистики. У дослідження були включені пацієнти з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу у правій гемісфері головного мозку за ішемічним типом, ускладненим неглектом. Всього 45 пацієнтів, із них 22 жінки та 23 чоловіки. Середній вік пацієнтів 68,4 ± 7,73 року. Результати. Для діагностики та оцінки використовували алгоритм «SOAP». Результати за тестами на викреслювання зірок становили 33 %, а поділ ліній навпіл – 46,1 % від норми. Внаслідок неглекту у пацієнтів за шкалою MoCA було виявлено проблеми із зорово-конструктивними виконавчими навичками, пам’ятью, увагою, абстракцією та орієнтацією. Загальний бал – 13 (9;18) з 30 можливих. Висновки. Синдром неглекту – це порушення сприйняття простору і схеми свого тіла, виражений в ігноруванні половини тіла і/чи простору з боку, протилежного ураженій півкулі головного мозку, а також інформації, що надходить з цього боку. Результати визначення важкості неглекту мають виявляти цілі фізичної терапії та ерготерапії осіб, які перенесли інсульт.
48
Totska, А., and T. Odynets. "Effectiveness of Ergotherapy Means in Restoring the Activities of Daily Living in Patients of Middle Age after Ischemic Stroke." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 4, no. 6 (October 13, 2019): 282–86. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs04.06.282.
Full text
49
Kopochynska, Yu V. "Theoretical and methodological aspects of application of personal approach in the process of professional education of future specialists in physical therapy, ergotherapy." Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology” 1(11) (2020): 72–75. http://dx.doi.org/10.31339/2413-3329-2020-1(11)-72-75.
Full text
50
DEMCHENKO, Liudmyla. "RESULTS OF THE EXPERIMENT ON FORMATION OF READINESS OF FUTURE BACHELORS OF PHYSICAL THERAPY, OCCUPATIONAL THERAPY FOR PHYSICAL REHABILITATION OF PRESCHOOL CHILDREN." Cherkasy University Bulletin: Pedagogical Sciences, no. 4 (2020): 187–92. http://dx.doi.org/10.31651/2524-2660-2020-4-187-192.
Full textAbstract:
Introduction. Theoretical research allowed to determine that the solution to the problem of forming the readiness of future specialists in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children should be based on innovation, activity, connection with future professional activities, creativity of specialist training. Therefore, it was expedient to create and introduce an author's model of forming the readiness of future specialists in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children. The purpose of the article. To present a quantitative and qualitative analysis of the state of training of future specialists in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children after the experimental implementation of the model of formation of such readiness. Methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature; generalization and systematization of theoreti cal information on professional training, statistical methods (Student's methods). Results. Based on the results of statistical analysis, the effectiveness of the proposed model of forming the readiness of future specialists in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children at the level of 0.05 for each of the indicators: positive dynamics of the levels of readiness of future specialists in physical therapy and occupational therapy of preschool children in EG is statistically higher and is characterized by the need for self-development of future bachelors in physical therapy, occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children, mastering the system of knowledge and skills to apply rehabilitation practices in physical rehabilitation of preschool children, the need for continuous professional development. Implementation of the model of formation of readiness of the future specialist in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children has the greatest impact on the development of personal and activity components, which is confirmed by the dynamics of relevant indicators. Originality. Modern conditions of professional training of future specialists in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children determine the structure, content, principles and features of this process, based on which we have defined a set of criteria for describing and determining the levels of professional readiness of future specialists occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children. Therefore, we have identified theoretical, praxeological and individual-psychological criteria for the formation of professional readiness of the future specialist in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children. Based on the criteria that characterize the professional readiness of future specialists in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children, we can conclude about the level of development of this characteristic in the training process. Conclusions. The pedagogical experiment showed the effectiveness of the proposed model of forming the readiness of the future specialist in physical therapy and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children, which is confirmed by statistical methods (Student's methods) at a significance level of 0.05