Academic literature on the topic 'Ентомологія'

Дмитро Федорович Руднєв – відомий вчений у галузі лісової ентомології, великий фахівець із захисту рослин, доктор біологічних наук, професор. Наукову діяльність розпочав у середині 1920-х років на Дарницькій лісовій дослідній станції під Києвом, де працював колектив видатних фахівців-ентомологів під керівництвом З.С. Голов’янка. Закінчив аспірантуру Інституту зоології АН УРСР, після чого обіймав посаду старшого наукового співробітника. Зробив значний внесок у розробку теорії боротьби з короїдами та в дослідження причин масового розмноження великого дубового вусача. Працюючи в Українському науково-дослідному інституті захисту рослин впродовж 1946–1977 рр., Д.Ф. Руднєв розробляв найбільш перспективний для того часу напрям захисту рослин від шкідливих організмів – це хімічний метод. Він був одним із перших розробників малооб’ємного способу обприскування багаторічних насаджень інсектицидами. Також виявив недоліки широкого застосування пестицидів і почав агітувати за розробку альтернативи цьому методу, а саме використання стійких до шкідників сортів рослин. Автор понад 200 опублікованих наукових праць, із яких ціла низка монографій та серія статей з питань розкриття причин масових розмножень шкідників лісу та стійкості лісових порід до них. Мав 3 авторських свідоцтва. Сформував наукову школу, підготувавши одного доктора і 20 кандидатів наук.

Черній Фнатолій Мусійович є одним з засновників нового напряму досліджень – управління поведінкою, розвитком й розмноженням комах і обмеження їх чисельності вибірково діючими синтетичними біорегуляторами. Його наукова діяльність протягом більш як 50 років була пов'язана з Інститутом захисту рослин НААН України. Майже 25 років він завідував лабораторією технології застосування біологічно активних речовин, пізніше – відділом екології і технології застосування ентомофагів та БАР. Черній А.М. здійснював екологічну оцінку популяцій яблуневої плодожерки в Україні. Виявив, що побудова програми генетичної боротьби з нею в садах різних кліматичних зон слід проводити з урахуванням репродуктивної здатності популяції шкідника. Він розробив систему феромоного моніторингу популяцій шкідників сільськогосподарських рослин, що дала можливість спостерігати за динамікою їх розвитку і планувати проведення захисних заходів. Крім того, А.М. Черній обґрунтував доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах проти лускокрилих шкідників яблуневого саду; капусти білокачанної проти ряду шкідників (капустяна совка, капустяна і ріпна білянки, капустяна міль). В заходах боротьби проти колорадського жука він рекомендував обробляти картоплю препаратами на основі інгібіторів синтезу хітину. А.М. Черній обґрунтував також концептуальні основи інтегрованого захисту плодового саду в рамках технології управління агроекосистеми.

На різних етапах проведення наукових досліджень із вирішення найважливіших питань щодо захисту сільськогосподарських культур в Інституті захисту рослин НААН сформувалися ентомологічні школи. Учні академіка АН УРСР В.П. Поспєлова здійснювали комплекс робіт із вивчення патології комах з метою обґрунтування мікробіологічного й хімічного методу боротьби з шкідниками. Напрямом наукових досліджень школи доктора біологічних наук, професора М.А. Теленги було використання біологічних методів з обмеження чисельності шкідників сільгоспкультур. З його учнів М.П. Дядечко й В.П. Приставко створили свої наукові школи. Школу лісових ентомологів (Д.Ф. Руднєв та інші) очолював З.С. Голов’янко. В подальшому професор Д.Ф. Руднєв розробляв хімічний метод захисту рослин від шкідливих організмів, але знайшов йому альтернативу — використання стійких до шкідників сортів рослин. Його справу продовжили професори В.А. Санін і В.П. Смілянець. Плідно працювала школа академіка АН УРСР В.П. Васильєва, вагомим результатом досліджень якої є теоретично обґрунтована економічна доцільність застосування інсектицидів та розроблені основи інтегрованого захисту рослин. Професор Б.А. Арєшніков разом із учнями основну частину своєї діяльності присвятив роботі з наукового обґрунтування ефективного й екологічно безпечного захисту зернових культур від шкідників, особливо клопа шкідливої черепашки. Вчених-ентомологів підготували також доктори наук, професори В.Г. Долін (з питань прогнозування розвитку шкідників рослин та розробки ефективних захисних заходів), М.П. Секун (з токсикології пестицидів), В.М. Чайка (з прогнозу та екології) та кандидати біологічних наук Н.В. Лаппа (з мікробіологічного методу захисту рослин), В.П. Омелюта (з карантину рослин). Є в інституті й представники наукових шкіл академіка НААН В.П. Федоренка та професора С.О. Трибеля з напряму еколого-економічної оптимізації інтегрованого захисту рослин від шкідників.В певні періоди Є.В. Звєрезомб-Зубовський, В.П. Васильєв і В.Г. Долін очолювали Українське ентомологічне товариство. Нині президентом цієї громадської організації є В.П. Федоренко.