Academic literature on the topic 'Енергія акустична'

Енергетичний комплекс України досі залишається досить потужним комплексом серед країн Єврозони. Українські електричні мережі, що входять до енергетичного комплексу мають значне розгалуження. Протяжність ліній електропередач високої і надвисокої напруги (750, 330, 220, 110 кВ) налічують тисячі кілометрів. Зношеність обладнання в системі електропостачання Україні позначається на надійності електропостачання і на якісних показниках. В таких умовах підтримання робочого стану обладнання забезпечується поточним обслуговуванням. Значна увага приділяється своєчасному виявленню пошкодження, точному визначенні місця аварії і її характеру. Висока напруга в мережі призводить до появи такого побічного фактору, як коронний розряд, який не тільки споживає значні обсяги електричної енергії, але й спотворює її. Поява коронного розряду може бути ознакою електричної несправності системи передачі струму. Тому авторами було обрано напрям по розробці гальванічно-незалежних систем діагностики стану енергетичного обладнання через діагностику наявності коронного розряду. Для визначення наявності коронного розряду необхідно використання або значної кількості систем діагностики, або розташування таких систем на пересувних платформах. Пропонується використовувати безпілотні літальні апарати в якості платформи. Запропоновані авторами методи акустичного контролю можуть бути заблоковані власними шумами літальних апаратів. Тому було проведено акустичний аналіз різних режимів роботи літальних апаратів і їх порівняння із акустичним спектром коронного розряду. Отримані результати дозволили візуалізувати можливість використання акустичних систем на борту безпілотних літальних апаратів для проведення діагностики коронного розряду за акустичними параметрами.

Реферат – У випадках виявлення проблем із передньою частиною ока людини необхідно проводити досить інформативну діагностику для розуміння шляхів її вирішення. При цьому найкраще застосувати ультразвукові дослідження, а саме біомікроскопічні. Ультразвукова біомікроскопія вважається основним методом діагностики патологій переднього сегменту ока, яка дозволяє провести кількісну і якісну оцінку його структури в нормі та при пошкодженнях. Відповідно при запальних та інфекційних захворюваннях, виразках, ерозіях рогівки і поранень очного яблука проведення ультразвукової біомікроскопії є не можливим. Дослідження проводять для одержання інформації про дефекти ока. Датчик, який використовується при будь-яких методах ультразвукової візуалізації, є однією з головних частин будь-якого ультразвукового приладу, що торкається поверхні тіла пацієнта. З його допомогою електрична енергія перетворюється в енергію ультразвукової хвилі, а також відбиті хвилі приймаються і знову перетворюються в електричну енергію. У даній статті запропоновано створення електричної схеми бездротового датчика для ультразвукової біомікроскопії, яка, у свою чергу, враховує акустичний тракт ока людини. Використання дистанційного модуля передачі інформації розширює можливості проведення огляду не залежно від місця розташування пацієнта, значно зменшує габарити датчика, а також полегшує його функціональність. Обґрунтовано вибір Bluetooth модуля відповідно до його робочої частоти, що не співставляється з іншим медичним обладнанням при застосуванні датчика, і покоління. Визначено основні складові блоку живлення датчика: літій-іонний акумулятор, модуль зарядки із захистом та перетворювач напруги. Виконано розрахунок головного параметра ультразвукового перетворювача. У роботі представлено електричну схему датчика для ультразвукової біомікроскопії, підключення модуля безпровідності до мікроконтролера Arduino Uno і залежність коефіцієнта загасання акустичного тракту від глибини проникнення біологічного середовища людського ока. Ключові слова: ультразвукові дослідження, офтальмоскопічні дослідження, УЗ датчик, діагностика переднього відділу ока, ультразвукова біомікроскопія.

Мета. Метою роботи є розробка шляхів підвищення ефективності струминного подрібнення на основі встановлення зв’язку продуктивності млина та якості продукту з характеристиками акустичних сигналів.Методика. Оптимізація процесу струминного подрібнення виконувалась з використанням аналізу акустичних сигналів робочих зон струминного млина. Для побудови залежностей технологічних і акустичних параметрів було використано статистичний аналіз експериментальних даних.Результати. Дослідження підтвердили залежність параметрів акустичних сигналів робочих зон від режиму подрібнення. Встановлено, що зміни максимальної і середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони в процесі подрібнення мають чітко виражений коливальний характер, що пов’язано зі зміною циркуляційного навантаження в робочій зоні. Показано, що відносна продуктивність млина, нормована рівнем завантаження камери подрібнення, змінюється в процесі подрібнення за квадратичним законом. В той же час, зміна максимальної і середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони в процесі подрібнення описується поліномом 4 порядку, при цьому величина середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони подрібнення в сталому режимі процесу є квадратичною функцією від відносної продуктивності за рівнем завантаження. Показано, що амплітуда акустичних сигналів характерної частоти, записаних в зоні за класифікатором, прямо пропорційна крупності часток готового продукту, що транспортується.Наукова новизна. Вперше науково обґрунтовано і експериментально підтверджено, що продуктивність струминного млина за рівнем завантаження матеріалом змінюється в процесі подрібнення за квадратичним законом. А залежність амплітуд акустичних сигналів зони подрібнення від відносної продуктивності носить поліноміальний характер.Практична цінність. Встановлення нових залежностей характеристик акустичних сигналів від технологічних параметрів дозволить підвищить ефективність струминного подрібнення на основі результатів акустичного моніторингу. Контроль продуктивності млина та якості продукції за величиною середньої амплітуди акустичних сигналів в робочих зонах установки дасть змогу знизити витрати енергії в технологічних процесах подрібнення для одержання тонкого і надтонкого матеріалу.

У статті із застосуванням інтермедіального підходу досліджуються особливості художнього відтворення музики в оповіданні «Над морем» української письменниці Лесі Українки, аналізується роль пісень, музики оркестрів, звуків моря тощо у формуванні музичної палітри твору. Море в акустичному оформленні оповідання виконує ключову роль, характеризує героїв, створює настроєву палітру твору, психологізує важливі сюжетотворчі епізоди. Звернення Лесі Українки до музики в оповіданні «Над морем» потрактовується як необхідність оптимізувати поетикальні можливості прози, оновити й осучаснити жанр оповідання, відкрити його незапитані можливості, інтелектуалізувати прозу, урізноманітнити й удосконалити художні прийоми й засоби змалювання складного внутрішнього світу персонажів. Море, що є функціональною складовою музичної палітри оповідання Лесі Українки, органічно зв’язане з проблематикою, сюжетом твору, має свою «історію взаємин» із головною героїнею; це самодостатній пейзажний компонент, що утримує настроєвий баланс твору, корпус переживань і дій героїні-нараторки. Музика і море у творі тісно контактують, утворюють неперервну й водночас неодноманітну за емоційним наповненням лінію, характеризують героїнь. Відповідно до модерністської практики Леся Українка представляє головну героїню – чутливу, вразливу, емоційну, яка сприймає досконалі звуки й неперевершені кольори моря як гармонію. Панорамні візуально-акустичні описи водної стихії в оповіданні Лесі Українки, а також численні листи письменниці дають підстави говорити про море як енергетичний канал, джерело емоційного й тілесного відновлення героїні й авторки, своєрідну вісь, що тримає смислову конструкцію твору. Енергія, звуки моря художньо увиразнюють ідею захищеності героїні, котра усвідомлює цінність і повноту буття. На основі листів Лесі Українки обґрунтовано доцільність потрактовувати терапевтично-лікувальну роль звуків, кольору моря.

Сьогодні спостерігається тенденція до поширення використання в різних галузях промисловості нетрадиційних відновлювальних джерел енергії (НВДЕ), зокрема вітроенергетики. Такий стан справ зумовлений, насамперед, зростанням цін на паливо та загальною потребою в охороні довкілля. Дослідники одностайно дотримуються думки про те, що, окрім низки вагомих переваг, вітроенергетика має недоліки, зокрема, вплив на оточуюче середовище, окремо у вигляді акустичного «забруднення». У зв'язку з перспективою будівництва сучасних потужних ВЕС і підвищенням рівня використання ВЕУ невеликої потужності в приватному секторі, питання про безпечні умови розміщення цих об'єктів, що забезпечують попередження їх несприятливого впливу на навколишнє середовище і санітарно-гігієнічні умови проживання і здоров'я населення є актуальним. Оскільки шумове забруднення від ВЕУ є найбільш складовою впливу на навколишнє середовище, а дослідження в цьому напрямку не є достатньо вивченими, тому тема моєї роботи є актуальною на сьогодні. Метою роботи є дослідження впливу акустичного забруднення (як загального так і низькочастотного) від ВЕУ різної конструкції на навколишнє середовище та розробка рекомендацій та заходів, спрямованих на зниження впливу на оточуюче середовище і людину акустичного забруднення від цих установок.