Academic literature on the topic 'Енергосистема України'

Енергосистема України потребує відновлювальної модернізації. Виконаний аналіз інвестиційної привабливості альтернативної енергетики України за джерелами генерації, визначено підходи до формування дорожніх карт залучення інвестицій з позиції їх прибутковості і ефективності. В роботі візуалізовано вартісні преференції для потенційних інвесторів. Залучення приватних інвестицій спирається на державні гарантії економії витрат і обумовлено співставленням інвестиційної дохідності в енергосистемах країн Євросоюзу. Навантаження соціально-відповідального інвестування здійснюється через інституціональні структури ЄС, але за наявності ґрунтовного огляду альтернативної енергетики і дорожніх карт за окремими напрямами і територіями інвестпроєктів. Виконане дослідження систематизує напрями залучення іноземних інвестицій в альтернативну енергетику України з позиції самої України.

Режим роботи Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС) визначають з огляду на баланс виробництва та споживання, технічне обслуговування мережевого та генеруючого обладнання, можливості ліквідації аварійних ситуацій в генеруючому обладнанні електростанції та відключень магістральних ліній електропередачі. З метою недопущення порушення режиму роботи ОЕС України або окремих її ланок через певні фактори компанія «Укренерго» вживала необхідних заходів щодо обмеження споживання електроенергії та потужності, а також застосовувала спеціальні графіки та аварійні системи для зниження потужності. Графіки електричних навантажень використовуються для аналізу споживання електроенергії, планування генерування потужності, виявлення пікових навантажень, оцінювання ефективності енергоспоживання та інших цілей. Вони можуть бути корисними для побудови енергетичних профілів, розв’язання проблем з енергоефективністю та оптимізації систем електроживлення. Метою роботи є обґрунтування кількості маневрової генерації, яка могла б забезпечити необхідні резерви та ефективно компенсувати різке збільшення споживання електроенергії у вечірні години. Методика – розрахунок за допомогою аналізу графіків електричних навантажень, з урахуванням реальних показників об’єднаної енергосистеми України. Наукова новизна дослідження полягає у впровадженні та обґрунтуванні використання водневих накопичувачів енергії для балансування потужностей української енергосистеми. У роботі встановлено, що енергосистема України потребує широкомасштабного балансування потужності, в якому воднева енергетика здатна відігравати ключову роль у сталому розвитку всього енергетичного сектору. Для підвищення ефективності та стабільності енергетичного сектора повинна активно впроваджуватися стратегічна зміна конфігурації графіків електричних навантажень. Це передбачає використання акумулюючих потужностей, що сприятиме зниженню вартості електроенергії для кінцевих споживачів. Проведений аналіз добових графіків електричних навантажень в енергосистемі України показав, що вже натепер країна стикається з дефіцитом акумулюючих потужностей у розмірі близько 1 ГВт.

<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В. Пути повышения мощности турбогенераторов при проведении работ по их реабилитации // Сборник научных трудов &quot;Системы обработки информации&quot; (ISSN 1681-7710), № 7 (105). - Украина, Харьков: Харьковский университет воздушных сил им. И.&nbsp;Кожедуба, 2012. - С. 152-155. https://doi.org/10.5281/zenodo.2542017] Современное состояние энергосетей Украины позволяет вести работы по увеличению единичной мощности генераторов электростанций. При этом необходимо учитывать современные изменения условий работы энергосистем. Приобретение нового оборудования для ТЭС и АЭС невозможно из-за экономического кризиса, поэтому стоит вопрос внедрения новых методов диагностики работающего электрооборудования и проведения работ по его реабилитации. <strong>Ключевые слова:</strong> энергосистема Украины, асинхронизированные турбогенераторы, реабилитация электрооборудования. На сайте издательства: сборник, статья - скачать pdf Репозиторий НТУ &quot;ХПИ&quot; - открыть pdf. На сайте кафедры электрических машин НТУ &quot;ХПИ&quot;, открыть pdf Библиотека Вернадского (скачать pdf), (вторая ссылка, скачать pdf) &nbsp; <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В. Шляхи підвищення потужності турбогенераторів при проведенні робіт з їх реабілітації (рос.) // Збірник наукових праць &quot;Системи обробки інформації&quot; (ISSN 1681-7710), № 7 (105). - Україна, Харків: Харківський університет повітряних сил ім. І. Кожедуба, 2012. - С. 152-155. https://doi.org/10.5281/zenodo.2542017] Сучасний стан енергомереж України дозволяє вести роботи із збільшення одиничної потужності генераторів електростанцій. При цьому необхідно враховувати сучасні зміни умов роботи енергосистем. Придбання нового обладнання для ТЕС і АЕС неможливо через економічну кризу, тому стоїть питання впровадження нових методів діагностики працюючого електроустаткування і проведення робіт з його реабілітації. <strong>Ключові слова:</strong> енергосистема України, асинхронізовані турбогенератори, реабілітація електрообладнання. &nbsp; <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V. (2012) The ways of increase power of turbogenerators during conducting of works on their rehabilitation (rus.) / Collection of scientific works &quot;Information Processing Systems&quot; (ISSN 1681-7710), 7(105), pp. 152-155. https://doi.org/10.5281/zenodo.2542017] The current state of the energy networks of Ukraine allows us to work to increase the unit capacity of power plant generators. At the same time, it is necessary to take into account modern changes in the operating conditions of power systems. The acquisition of new equipment for thermal power plants and nuclear power plants is impossible due to the economic crisis, so there is a question of introducing new methods for diagnosing operating electrical equipment and carrying out work to rehabilitate it. <strong>Keywords:</strong> enegretics system of Ukraine, asynchronized turbogenerators, electrical equipment rehabilitation.

У статті розглянуто схеми електропостачання АЕС та можливі збурення в енергосистемі, які можуть вплинути на електричну частину АЕС, зокрема, відключення повітряних ліній, відхилення частоти в енергосистемі (її зменшення та збільшення), знеструмлення окремих секцій системи аварійного електропостачання, а також повне знеструмлення власних потреб енергоблока. Наведено основні положення стійкості енергосистеми та характеристики пристроїв системної протиаварійної автоматики, які застосовуються на АЕС з метою збереження стійкості роботи енергоблоків АЕС і загалом електростанції в енергосистемі, а у разі порушення її стійкості – для ліквідації порушень нормального режиму експлуатації. Розглянуто наслідки зазначених вище аварійних ситуацій в енергосистемі на роботу обладнання та необхідні дії як з боку персоналу, так і системи аварійного електропостачання.&#x0D; Зокрема розглянуто:&#x0D; вимоги щодо роботи турбіни з навантаженням власних потреб – допустимого часу такої роботи, показників тепломеханічного стану турбіни тощо;&#x0D; роботу обладнання АЕС під час аварій в об'єднаній енергетичній системі з відхиленнями частоти, відключення повітряних ліній і знеструмлення власних потреб, включно з обладнанням системи аварійного електропостачання.&#x0D; За результатами розгляду зроблено висновки щодо доцільності та коректності прийнятих проєктних рішень та організації обслуговування обладнання системи аварійного електропостачання та доцільності впровадження системної протиаварійної автоматики, яка зможе забезпечувати в реальному часі моніторинг ключових параметрів роботи енергосистеми задля підвищення безпеки експлуатації АЕС.

Робота присвячена обговоренню переваг впровадження розумних енергосистем у світі та їхнього впливу на зменшення викидів парникових газів. До прикладу наведено країни, які успішно впроваджують такі енергосистеми та досягли значного зменшення викидів діоксиду вуглецю. У роботі висвітлено різні аспекти розумних енергосистем, включаючи їхню ефективність, екологічність та економічну доцільність. Особлива увага приділена критичній потребі України у впровадженні таких систем для підйому енергетики.

У статті розглянуто перспективну можливість вирішення актуального для об’єднаної енергосистеми України питання щодо досягнення в останній високих показників стабільності її частоти. Відомо, що досягнути високих показників стабільності частоти намагались і за існуючих традиційних методів їх формування однак, навіть на протязі декількох останніх десятиліть зробити це так і не вдалося. За результатами проведених в роботі досліджень визначено, що досягнути високих показників стабільності частоти в об’єднаній енергосистеми буде цілком можливо навіть в умовах її самостійної роботи, якщо у місцевих енерговузлах, що живляться безпосередньо від станції АЕС, забезпечити відповідні умови для формування резервів маневрених потужностей, які будуть використовувати у процесах первинного, вторинного і третинного регулювання частоти. В роботі науково обгрунтовано і перспективну можливість створення на станціях АЕС принципово нової системи протидії процесам збурення режиму. Нова система в разі появи в об’єднаній енергосистемі процесу збурення її режиму здатна буде вчасно і адекватно виконувати протидію цьому процесу, що забезпечить можливість збереження попередньо встановленого в енергосистемі режиму із попередньо встановленим значенням частоти. Можна передбачити, що за створення нових систем керування процесами первинного, вторинного і третинного регулювання частоти безпосередньо у електромережі АЕС стане цілком можливим досягнути в об’єднаної енергосистеми України нових високих показників стабільності частоти, що відповідатимуть рівню її стабільності в енергооб’єднанні ENTSO-E. Висока енергетична ефективність визначеного перспективного напрямку щодо використання електротеплових генераторів в процесах управління режимом енергосистеми була підтверджена результатами проведених досліджень, тому саме цей напрямок повинен стати одним із пріоритетних у планах подальшого розвитку ОЕС України.

У статті розглянуто передумови розвитку міжнародного співробітництва України та Європейського Союзу у сфері альтернативної енергетики. Вказано на основні цілі міжнародного двостороннього партнерства та шляхи їх досягнення. На основі аналізу праць вітчизняних науковців визначено, що наукові дослідження за тематикою міжнародного співробітництва України у сфері альтернативної енергетики потребують додаткового пошуку з врахуванням реалій постCOVIDної економіки. Проведено короткий графічний аналіз потенціалу сектору альтернативної енергетики в Україні. За результатами проведеного аналізу, визначено тенденції до зростання загальних встановлених потужностей об’єктів відновлюваних джерел енергії в Україні, а також розглянуто динаміку за окремими видами альтернативних джерел енергії. Акцентовано увагу на необхідності залучення обсягів інвестиційних ресурсів у розвиток альтернативної енергетики, зокрема шляхом налагодження науково-технічного співробітництва та удосконалення нормативно-правової бази у секторі енергетики. Визначено, що міжнародне співробітництво України та країн ЄС є гарантом енергетичної безпеки Європи та досягнення прогресу у техніко-технологічній та ринковій інтеграції. У результаті проведеного дослідження виявлено перспективи розвитку сектору альтернативних джерел енергії в Україні в контексті міжнародного співробітництва з ЄС, зокрема синхронізація вітчизняної енергосистеми з енергосистемою континентальної Європи ENTSOE і розвиток виробництва «зеленого» водню, з подальшим експортом у країни Європейського Союзу. Зазначено, що міжнародне партнерство України з країнами Європейського Союзу у воєнний та післявоєнний періоди надасть можливість оцінити наслідки російсько-української війни та залучити міжнародних партнерів у процес відновлення енергетичної інфраструктури України.

<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В., Пидкивка С.В. Разработка предложений по использованию генераторов с постоянными магнитами в энергетических установках // Сборник научных трудов Харьковского университета воздушных сил (ISSN 2073-7378), № 4 (26). - Украина, Харьков: ХУВС им. И. Кожедуба, 2010. - С. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] Совершенствование процессов энергопотребления является важной задачей, нерешенность которой определяет энергетическую безопасности Украины, особенно учитывая отсутствие в стране больших запасов нефти, газа, ядерного топлива. в современной энергетике перспективно использование автономных энергоустановок, максимально приближенных к потребителю. С учетом современного развития технологии изготовления постоянных магнитов для малой энергетики следует рассмотреть возможность использования генераторов с магнитоэлектрическим возбуждением в энергоустановках. <strong>Ключевые слова:</strong> энергосбережение, автономная энергосистема, постоянные магниты, малая энергетика. На сайте издательства: сборник, статья - скачать pdf Репозиторий НТУ &quot;ХПИ&quot; - открыть pdf. Библиотека Вернадского (скачать pdf) &nbsp; <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Підківка С.В. Розробка пропозицій щодо використання генераторів з постійними магнітами в енергетичних установках (рос.) // Збірник наукових праць Харківського університету повітряних сил (ISSN 2073-7378), № 4(26). - Україна, Харків: ХУПС ім. І. Кожедуба, 2010. - С. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] Розглянуті питання енергозбереження &ndash; важливої технічної, економічної і екологічної проблеми, що визначає енергетичну безпеку України. у сучасній енергетиці перспективне використання автономних енергоустановок, максимально наближених до споживача. З урахуванням сучасного розвитку технології виготовлення постійних магнітів для малої енергетики слід розглянути можливість використання генераторів з магнітоелектричним збудженням в енергоустановках. <strong>Ключові слова:</strong> енергозбереження, автономна енергосистема, постійні магніти, мала енергетика. &nbsp; <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Pidkivka S.V. (2010) Development of suggestions on the use of generators with permanent magnets in the power plants&nbsp;(rus.) / Scientific Works of Kharkiv Air Force University (ISSN 2073-7378), 4(26), pp. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] The questions of saving of electric power are considered &ndash; important technical, economic and ecological problem determining power safety of Ukraine. In modern energy perspective the use of autonomous power plants maximally close to the user. Taking into account modern development of technology of making of permanent magnets for small energy it is necessary to consider possibility of the use of generators with electromagnetic excitation in power plants. <strong>Keywords:</strong> energy saving, autonomous grid, permanent magnets, small energy.

У статті розкривається актуальне питання інтеграції ринку електричної енергії України до ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії). У статті аналізуються економічні здобутки від приєднання та синхронізації енергосистеми України до Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії, а також розкривається суб’єктний склад всіх операторів систем передачі, згідно адміністративно-територіального поділу в межах кордонів, що встановленні міжнародними договорами. Відображено 6 основних Асоціацій операторів систем передачі (ETSO, ATSOI, UKTSOA, NORDEL, UCTE і BALTSO) з 39 європейських країн до моменту їх ліквідації та подальшого об’єднання в ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії). Вказано основні кроки для ОЕС України на шляху інтеграції, що відображені в міжнародних деклараціях, угодах, проектах та стратегіях, які створили і забезпечили основну базу передумови для встановлення конкретних дедлайнів в досягненні кінцевої стратегічної мети – інтеграції України до ENTSO-E Європи. Одним з головних кроків, щодо досягнення енергетичної безпеки України було здійсненно 16 вересня 2014р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Чіткість та послідовність дій стали запорукою «Енергетичного безвізу», який відкриває для України Європейський ринок електричної енергії та позбавляє основної залежності української енергосистеми від енергосистеми російської федерації. Така втрата впливу рф на електроенергетику України, як одну з найбільш стратегічно-важливих галузей української економіки, дозволить Україні розвивати ринок електричної енергії на європейському ринку електроенергії та отримувати інвестиції у розбудову та модернізацію енергосистеми. Дотримання верховенства права, конкурентні умови для учасників ринку електричної енергії, прозорі правила, високі стандарти в Европейському Союзі, клієнтоорієнтованість, модернізація інфраструктури це те, що обовязково буде мати держава Україна в особі її громадян.

<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В. Пути преодоления возможного энергокризиса в энергосистеме Украины // Сборник научных трудов Донецкого института железнодорожного транспорта (ISSN 1993-5579), №&nbsp;29. - Украина, Донецк: ДонИЖТ, &nbsp;2012. - С. 77-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2536755] Проведен анализ проблем энергосистемы Украины, проанализирована необходимость внедрения новых, современных способов, источников, технологий получения, передачи и распределения электроэнергии с непрерывным увеличением ее выработки, разработки и внедрения новых типов электрических машин. Предложены пути решения проблемы компенсации реактивной мощности в энергосистеме, реконструкции энергетического оборудования действующих тепловых электростанций. <strong>Ключевые слова:</strong>&nbsp; синхронный турбогенератор, синхронный компенсатор, асинхронизированный турбогенератор, реактивная энергия, электрооборудование. Репозиторий НТУ &quot;ХПИ&quot; - открыть pdf. Киберленинка &nbsp; <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В. Шляхи подолання можливої енергокризи в енергосистемі України (рос.) // Збірник наукових праць Донецького інституту залізничного транспорту (ISSN 1993-5579), № 29. - Україна, Донецьк: ДонІЗТ, 2012. - С. 77-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2536755] Проведено&nbsp; аналіз&nbsp; проблем&nbsp; енергосистеми України,&nbsp; проаналізована&nbsp; необхідність&nbsp; впрова- дження&nbsp; нових,&nbsp; сучасних&nbsp; способів,&nbsp; джерел,&nbsp; технологій отримання, передачі і розподілу електроенергії&nbsp; з&nbsp; безперервним&nbsp; збільшенням&nbsp; її&nbsp; вироблення, розробки і впровадження нових типів електричних машин.&nbsp; Запропоновані&nbsp; шляхи&nbsp; рішення&nbsp; проблеми компенсації реактивної потужності в енергосистемі,&nbsp; реконструкції&nbsp; енергетичного&nbsp; устаткування&nbsp; діючих теплових електростанцій. <strong>Ключові&nbsp; слова:</strong>&nbsp; синхронний&nbsp; турбогенератор,&nbsp; синхронний&nbsp; компенсатор,&nbsp; асинхронізований турбогенератор,&nbsp; реактивна&nbsp; енергія,&nbsp; електроустаткування. &nbsp; <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V. (2012) Ways of overcoming a possible energy crisis in the power system of Ukraine (rus.) / Collection of scientific works of the Donetsk Institute of Railway Transport (ISSN 1993-5579), 29, pp. 77-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2536755] The analysis of problems of the power&nbsp; system of Ukraine is conducted, the necessity of introduction of&nbsp; new,&nbsp; modern&nbsp; methods,&nbsp; sources,&nbsp; technologies&nbsp; of receipt,&nbsp; transmission&nbsp; and&nbsp; distributing&nbsp; of&nbsp; electric&nbsp; energy,&nbsp; is&nbsp; analyses&nbsp; with&nbsp; the&nbsp; continuous&nbsp; increase&nbsp; of&nbsp; its making development and introduction of new types of electric machines. The ways of decision of problem of indemnification&nbsp; of&nbsp; reactive&nbsp; power&nbsp; are&nbsp; offered&nbsp; in&nbsp; the power&nbsp; system&nbsp; reconstruction&nbsp; of&nbsp; power&nbsp; equipment&nbsp; of operating thermal power-stations. <strong>Keywords:</strong> synchronous turbogenerator, synchronous compensates, asynchronous turbogenerator, reactive energy, electric equipment.

Актуальність теми полягає в заощадженні традиційних паливно-енергетичних ресурсів, покращення екологічного стану навколишнього середовища та зменшенні залежності країни від імпортних енергоносіїв. Наукові дослідження за темою дисертації відповідають стратегічним положенням Енергетичної стратегії України на період до 2035 року. Метою роботи є вдосконалення математичних моделей прогнозування розвитку електроенергетичної системи з використанням сучасних відновлюваних технологій виробництва теплової та електричної енергії і розробка відповідних програмно-інформаційних засобів їх реалізації з урахуванням капіталізації ринку в межах обраного часового горизонту прогнозування. Для досягнення поставленої мети використано оптимізаційну двопродуктову економіко-математичну модель розширення існуючого виробництва галузі з розподілом інвестованого капіталу, спрямованих на розвиток технологій виробництва теплової та електричної енергії: з біомаси та біогазу, з використанням теплоти геотермальних вод, малих ГЕС, енергії вітру та сонячного випромінювання. Обчислення максимально досяжних обсягів виробництва здійснено за умови обмежень на раціональне використання паливних і енергетичних ресурсів з урахуванням фондомісткості кожної технології. Об'єкт дослідження – електроенергетична система у процесі її невпинного вдосконалення в умовах конкурентного ринку, що здійснюється через прискорене впровадження перспективних альтернативних та відновлюваних технологій виробництва і споживання електричної і теплової енергії. Предметом дослідження інформаційне забезпечення економіко-математичної моделі розвитку електроенергетичної системи за умови розширеного використання відновлюваних технологій тепло- та електрогенерування. Методи дослідження. Наукові результати дисертаційної роботи були отримані на основі методології системного аналізу та з використанням математичних методів: техніко-економічного аналізу, лінійного програмування (класична оптимізаційна задача лінійного програмування із пошуком розв’язків шляхом модельних озрахунків на ЦВМ). Новизна і практична значимість. Пристосовано відомі методи розв’язання оптимізаційних техніко-економічних задач для отримання прогнозних обсягових оцінок вироблення електричної та теплової енергії за вірогідними сценаріями у розвитку паливно-енергетичного комплексу з використанням нових та відновлюваних технологій. Розроблено інформаційне забезпечення оптимізаційної моделі розвитку сектору генерування паливно-енергетичного комплексу України з визначенням нових конкурентних технологій відновлюваної енергетики (ТВЕ) – через показники фондомісткості, що відповідають сучасним досягненням науково-технічного прогресу в енергетиці. Отримано розрахункові оцінки максимізованих прогнозних обсягів вироблення енергії кінцевого споживання конкурентними ТВЕ у варіантах – за базовим та оптимістичним сценаріями розвитку енергосистеми України в межах обраного часового горизонту прогнозування.<br>The aim of the work is to improve the mathematical models of forecasting the development of the electric power system with the use of modern renewable technologies for the production of thermal and electric energy and the development of appropriate software and information tools for their implementation, taking into account market capitalization within the chosen time forecasting horizon. To achieve this goal, an optimization two-product economic and mathematical model of the expansion of the existing production of the industry with the distribution of invested capital aimed at the development of technologies for the production of thermal and electric energy: from biomass and biogas, using heat of geothermal waters, small hydropower plants, wind power and solar radiation. The calculation of the maximum achievable production volume was made subject to restrictions on the rational use of fuel and energy resources, taking into account the stock of each technology. The object of research is the electric power system in the process of its unceasing improvement in a competitive market, which is carried out through the accelerated introduction of promising alternative and renewable technologies of production and consumption of electric and thermal energy. The subject of research is data design of the economic-mathematical model of the development of the power system, provided that the use of renewable technologies of heat and power generation is expanded. The scientific and practical value of the work were obtained on the basis of the methodology of system analysis and using mathematical methods: technical and economic analysis, linear programming (classical optimization problem of linear programming with the search of solutions by model calculations on the central computer). Novelty and practical significance. Improvement of well-known methods and means of forecasting the development of electric and heat supply systems in the existing scientific and technological progress in the power industry. Study and development of information support for existing models of development of the fuel and energy complex generation sector on the basis of renewable energy technologies. Obtaining the forecasted results for the development of Ukraine's grid system taking into account market capitalization within the chosen time forecasting horizon.

Окреслено принципи «зеленої» післявоєнної відбудови України у напрямку сталого розвитку економіки та громад. Обґрунтовано, що Європейський досвід енергетичного переходу, який відбувається з використанням найкращих доступних технологій та практик, – це стра тегічний вектор енергетичного переходу України у повоєнному часі, який вже сьогодні формується як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях. Проаналізовано зміни в генерації електроенергії та структуру українського ринку відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ). Обґрунтовано необхідні і достатні умови економічного механізму заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. Окреслено вимушені дії України щодо трансформування власної енергосистеми, пошуку альтернативних шляхів її захисту, які були спричинені агресією російської федерації та розкрито програми міжнародної підтримки розвитку української енергосистеми. Доведено економічну доцільність розвитку інвестування у такі відновлювані джерела енергії в Україні, як фотовольтаїчні електростанції (далі – СЕС) та виділено низку ключових ризиків та бар’єрів, які можуть загрожувати інвестиціям у проекти відновлюваної енергії, та сонячної енергетики зокрема. Обґрунтовано, що енергетична стратегія України потребує амбітних змін у повоєнному періоді відновлення України, які повинні забезпечувати енергетичну незалежність і енергетичну безпеку держави та сприяти підвищенню добробуту громадян, а ВДЕ повинні 94 бути не однією з опцій диверсифікації енергетичних ресурсів, а основою відбудови енергетичної системи України.

Стаття присвячена питанню мобільності здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану в Україні. В умовах воєнних дій освітня система зазнала значних змін, що вплинули на академічну мобільність та міжнародне співробітництво у вищій освіті. Автори виокремлюють відповідні ключові проблеми реалізації академічної мобільності здобувачів вищої освіти, які загострилися в умовах воєнного стану. Проблема створення безпечного середовища для реалізації академічної мобільності є головною через підвищений ризик для здоров’я та благополуччя учасників освітніх програм. Розробники та організатори програм мобільності мають враховувати актуальну ситуацію, гарантувати максимальний рівень безпеки для всіх учасників, підтримувати комфортний простір для спільної діяльності й ефективного досягнення мети програм. Актуальною залишається проблема фінансування та організаційні труднощі реалізації програм мобільності в Україні, що пов’язана із фінансовими обмеженнями, зниженням державної підтримки, безперервним пошуком спонсорів. Війна активізувала проблему зростання інтересу до мобільності як способу міграції у здобувачів вищої освіти, а не як підвищення професійних компетенцій здобувачів вищої освіти. Автори наголошують, що щодня події в країні вносять свої корективи у плани здобувачів вищої освіти. Так існує й проблема відсутності повної гарантії участі здобувачів вищої освіти у програмах академічної мобільності через непередбачувані обставини. Основні виклики полягають у зовнішніх факторах, таких як повітряні загрози, логістичні труднощі та нестабільність у енергосистемі країні, які суттєво впливають на можливість участі у програмах мобільності. Залишається актуальною і технічна проблема. На думку авторів, ця проблема характеризується пошкодженням критичної інфраструктури, регулярними чи аварійними графіками відключення електроенергії, а також відсутністю чи погіршенням зв’язку, проблемами із технікою. Перспективою дослідження є детальне обґрунтування доцільних шляхів вирішення проблем, які висвітлені у цій статті, для спрямування вищої освіти на новий маршрут розвитку міжнародної співпраці та академічної мобільності здобувачів вищої освіти.