Academic literature on the topic 'Ендогенні фактори'

Метою статті є конкретизація й узагальнена характеристика основних напрямів підвищення ефективності практичної реалізації міжнародних освітніх проектів. Автором аргументовано, що ефективність реалізації міжнародних освітніх проектів перебуває у тісній функціональній залежності від численних факторів, які у статті систематизовано в дві групи: ендогенні та екзогенні. Результативність проекту значною мірою визначається внутрішніми умовами та чинниками діяльності проектної команди, до яких віднесено: організаційні, фінансові, інформаційні, мотиваційні, психологічні, професіональні, фактори планування і фактори контролю. До екзогенних чинників, які формують зовнішнє середовище функціонування проектної команди, віднесено: політичні, соціально-економічні, екологічні, форс-мажорні і правові чинники. У висновках запропоновано напрями удосконалення управління міжнародними освітніми проектами на загальнодержавному та мікроекономічному рівнях.

Визначено завдання та основні проблемні аспекти управління регіональною освітньою сферою в Україні. Детально розкрито поняття “регіон, що навчається”. Встановлено, що формування оптимальної моделі державного управління освітою в регіоні доцільно здійснювати, збагачуючи зміст навчального процесу місцевою специфікою та спираючись на найкращі освітні традиції території, та що на характер формування регіонального освітнього простору в областях і районах України активно впливають екзогенні й ендогенні фактори і процеси всередині освітньої системи загалом. Визначено структуру регіональної системи освіти, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади, інші навчальні заклади як центри освіти в позаурочний та позанавчальний час, клуби та об’єднання за місцем проживання, культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади тощо. Розглянуто обсяги фінансування регіональної освітньої програми на прикладі Дніпропетровської області.

У статті розглянуто основні теоретичні питання побудови моделі «NH»S - антропоцентричної моделі взаємодії ендогенних факторів виробництва. Розглянуто взаємозв’язки ендогенних трансформаційних факторів в аспекті їх впливу на стан людського фактору виробництва і зміни характеристик індивіда як нанорівня організації глобальної економічної системи (GES). Визначено, що стан інформаційної і технічної бази залишається найвпливовішим чинником виробничих характеристик наносуб'єктів. Виявлена значущість заходів щодо підвищення результативності використання ендогенних трансакційних факторів, що за умов їх раціональної організації, поліпшують комплекс характеристик наносуб'єктів, сприяють інтелектуалізації людського фактору й створенню ефективного мотиваційного менеджменту високоінтелектуальної праці.

Анотація. Невисокий рівень довіри до банків і незначні темпи її відновлення зумовлюють загостренняпроблеми забезпечення фінансової безпеки банківських установ. Низький рівень фінансової безпекинавіть одного системно важливого банку може спровокувати порушення і деформацію банківськогосектору загалом. Від того, наскільки повним є визначення складу загроз, оцінка рівня їхньої інтен-сивності та можливих наслідків впливу, залежить ефективність побудови всієї системи забезпеченняфінансової безпеки системно важливих банків. Особлива увага приділяється розкриттю теоретичнихаспектів поняття загрози фінансовій безпеці системно важливих банків. Зокрема, визначено сутністьі відмінності між поняттями «загрози фінансовій безпеці», «фактори фінансової безпеки», «небезпекафінансовій безпеці», «виклик фінансовій безпеці» та «шкода фінансовій безпеці» у межах досліджен-ня фінансової безпеки системно важливих банків. Надано авторське визначення поняттю загрози фі-нансовій безпеці системно важливих банків, відповідно до якого загрозу фінансовій безпеці системноважливих банків слід розглядати як реалізовану форму небезпеки, сукупність чинників та явищ, щоспричиняють порушення стійкості функціонування і зниження захищеності фінансових інтересів бан-ківської установи, що, у свою чергу, може спровокувати дестабілізацію всієї фінансової системи. Розгля-нуто основні підходи до класифікації загроз фінансовій безпеці системно важливих банків. Виявлено,що фундаментальним є поділ загроз за джерелом виникнення, відповідно до якого їх можна поділити назовнішні і внутрішні (екзогенні та ендогенні), надано детальну характеристику зовнішнім і внутрішнімзагрозам фінансовій безпеці системно важливих банків. У розрізі дослідження фінансової безпеки сис-темно важливих банків було досліджено питання довіри населення. Виявлено, що стійкий рівень довіриє чинником забезпечення фінансової безпеки, а зменшення рівня довіри населення доцільно розглядатияк одну з основних загроз фінансовій безпеці системно важливих банків.Ключові слова: фінансова безпека банку, системно важливий банк, загрози фінансовій безпеці систем-но важливого банку, довіра населення.Формул: 0; рис.; 1; табл.: 0; бібл.: 17.

У статті досліджено теоретичні основи та проблемні аспекти функціонування місцевих бюджетів в умовах проведення бюджетної децентралізації в Україні. З’ясовано сутність та особливості методики визначення фінансової та бюджетної безпеки в процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сформовано авторське трактування цих категорій. З’ясовано, що в процесі реформування бюджетної системи місцеві бюджети є фінансово залежними від державного бюджету, що підтверджується існуванням в їх доходах значної частки міжбюджетних трансфертів. Запропоновано напрями покращення міжбюджетних взаємовідносин і напрями стабілізації фінансової безпеки в цілому та бюджетної безпеки зокрема. Метою статті є дослідження особливостей функціонування місцевих бюджетів України та рівня їх фінансової захищеності в умовах оцінки динаміки стану фінансової та бюджетної безпеки, розробка практичних рекомендацій щодо досягнення безпечності фінансового розвитку держави на шляху інтеграції до ЄС.Наукова новизна полягає у дослідженні теоретико-методологічних основ формування місцевих бюджетів та фінансової безпеки держави. Проаналізовано динаміку розвитку місцевих бюджетів та зміни індикаторів бюджетної безпеки держави. За результатами дослідження запропоновано проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання та методики визначення стану фінансової і бюджетної безпеки України.Висновки. Як свідчить міжнародний досвід, децентралізація управління має на меті ефективне виконання повноважень органів влади та збалансування якості надання суспільних послуг відповідно до потреб та уподобань громадян. Проте незадовільний стан формування та розвитку місцевих бюджетів, навіть після здійснення фінансової децентралізації, позначається обмеженою часткою доходів, максималізацією трансфертних платежів, зростанням обсягу делегованих повноважень, незабезпечених дохідними джерелами, бюджетним дефіцитом, що свідчить про формальну фінансову їх самостійність. Делегування повноважень на місцевий рівень є доцільним, проте потребує застосовування дієвого механізму бюджетної децентралізації з урахуванням загальнонаціональних інтересів та забезпеченням оптимальних критеріїв індикаторів фінансової безпеки країни. Проведений аналіз можливих загроз і відхилень основних індикаторів бюджетної безпеки від своїх порогових значень дає підстави стверджувати про необхідність проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання, зниження бюджетного дефіциту, здійснення жорсткого контролю за цільовим використання бюджетних коштів, проведення систематичного фінансового моніторингу з метою детінізації доходів, модернізації податкового законодавства з метою уникнення фінансового колапсу в країні. Існуючі ендогенні та екзогенні фактори, зокрема кібер-тероризм, сепаратизм, корупція, бюджетний дефіцит, недосконалість бюджетної та податкової політики, інфляція, зовнішній та внутрішній борг тощо потребують постійного аналізу й удосконалення стратегій розвитку економічної безпеки держави та територій зокрема.

В сучасних умовах особливої актуальності набуває визначення факторів прогнозу формування, перебігу та виходу депресивних розладів, що дозволить розробити персоніфіковані підходи до терапії і сприятиме не лише зменшенню чисельності форм із затяжним та хронічним перебігом, але й зниженню соціально-економічних наслідків цих розладів для суспільства. Мета дослідження – вивчити вплив клініко-психопатологічних факторів на прогноз тяжкості перебігу та виходу депресивних розладів. Матеріали і методи. Для аналізу отриманих даних застосовували методи описової статистики та метод множинного регресійного аналізу за процедурою покрокового включення. Параметри оцінки перебігу депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних факторів у рамках даного дослідження включали: тяжкість депресивного розладу (за шкалою CGI – S); вихід депресивного розладу (за шкалою CGI – I). Результати досліджень та їх обговорення. Клініко-психопатологічними факторами сприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу є: критичність до свого стану, соціальна та професійна реалізованість (відсутність порушень у сфері робота та діяльність), самоповага (відсутність почуття провини за власну неспроможність), адекватне сприйняття мікросоціального оточення (відсутність параноїдних симптомів у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду), суб’єктивне збереження здатності отримувати задоволення від життя. В якості факторів несприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу виступають: ендогенна ініціальна маніфестація захворювання (відсутність в анамнезі провокуючих факторів психічної травматизації), загальмованість, суїцидальні наміри, рання інсомнія, втрата у масі, почуття провини, параноїдні симптоми у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду, зниження критичності до свого стану, порушення у сфері соціально-професійної реалізації, суб’єктивне відчуття занепокоєння, ідеї самоприниження (відчуття себе гіршим за інших). Сприятливий прогноз виходу депресивного розладу визначають: редукція почуття провини, іпохондричних розладів, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, загальмованості при відновленні соціально-професійного функціонування та критичності до власного стану. В якості факторів несприятливого прогнозу виходу депресивного розладу виступають: збереження в структурі клінічної симптоматики іпохондричних розладів, тривоги, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, почуття провини. Висновки. Результати представленого дослідження доводять, що особливості клінічної структури розладу, суб’єктивне сприйняття пацієнтами свого стану, фактор ініціальної маніфестації захворювання впливають на формування тяжкості депресивного розладу, його вихід і можуть використовуватись в якості факторів прогнозу та специфічних мішеней лікувально-реабілітаційних заходів.

Вступ. Структурні зміни та ендогенну інтоксикацію при пошкодженні сім’яників шкідливими факторами екзогенного походження вивчено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості змін ендогенної інтоксикації при пошкодженні сім’яників кадмію хлоридом. Методи дослідження. Застосовано біохімічні та морфологічні методи при вивченні сім’яників 30‑ти білих щурів, яких поділили на 2 групи. До 1-ї групи входили 15 інтактних тварин, до 2-ї – 15 щурів, яким вводили підшкірно кадмію хлорид у дозі 6 мг/кг протягом 4-х тижнів. Через місяць від початку експерименту здійснювали евтаназію тварин шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу. В сироватці крові щурів визначали вміст молекул середньої маси, концентрацію ТБК-активних продуктів та окисну модифікацію протеїнів. Із сім’яників виготовляли гістологічні мікропрепарати, які вивчали морфометрично. Проводили кореляційний аналіз між біохімічними та морфометричними параметрами. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Тривала дія кадмію хлориду на організм призводила до суттєвого зростання в сироватці крові вмісту молекул середньої маси та збільшення концентрації ТБК-активних продуктів на 48,3 % (р<0,001), окисної модифікації протеїнів у сироватці крові щурів, що реєструвалася при довжині хвилі 370 нм, – у 7,4 раза (р<0,001), а при довжині хвилі 430 нм – у 7,68 раза (р<0,001). Діаметр сім’яних канальців при цьому зменшився на 32,6 % (р<0,001), кількість клітин епітеліосперматогенного шару знизилась на 31,3 % (р<0,001), клітин Сертолі – на 11,3 % (р<0,001), тубуло-інтерстиційний індекс зменшився на 26,8 % (р<0,001), індекс інтенсивності сперматогенезу – на 38,8 % (р<0,001), а товщина стінки сім’яних канальців збільшилася на 23,6 % (р<0,001), індекс Лейдіга підвищився на 56,1 % (р<0,001), відносний об’єм пошкоджених сперматогенних епітеліоцитів зріс у 19,6 раза (р<0,001). Між показниками ендогенної інтоксикації та морфометричними параметрами структур сім’яників виявлено сильні, значні позитивні й негативні кореляційні зв’язки, що підтверджувало залежність ступеня ендогенної інтоксикації від вираження і поширеності морфологічних змін. Висновки. Введення в організм експериментальних тварин кадмію хлориду призводить до виражених пошкоджень сім’яників і суттєвого зростання ендогенної інтоксикації. Між ступенем порушень ендогенної інтоксикації та досліджуваними морфометричними параметрами структур сім’яників встановлено сильні, значні позитивні й негативні кореляційні зв’язки, що підтверджує залежність вираження ендогенної інтоксикації від поширеності морфологічних змін.

Бердар, М. М. Домінанти розвитку підприємств харчової промисловості України в умовах інституційних змін : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.04 / М. М. Бердар. - Київ, 2018. - 503 с.
Дисертація є рукописом, у якому обґрунтовано теоретико-методологічні засади розроблено практичні рекомендації з формування домінантних складових розвитку підприємств харчової промисловості та управління процесами їх реалізації в умовах інституційних змін. Визначено сутнісні характеристики харчопродовольчого комплексу у складі переробної промисловості України та окреслено напрями гармонізації їх інтересів з іншими сферами економічної діяльності. У роботі розкрито теоретичні аспекти становлення впливу харчової промисловості на процеси суспільного відтворення та особливості управління розвитком цих підприємств в умовах ефектів та суперечностей трансформаційного періоду. Обґрунтовано методологічні підходи до оцінки розвитку підприємств харчової промисловості в сучасних умовах. Зокрема визначено чинники впливу на якісно нові зміни їх стану для забезпечення конкурентоспроможності за умов інституційних змін. Запропонована методика оцінки рівнів конкурентоспроможності вітчизняних підприємств з урахуванням посилення процесів глобалізації та зміни векторів інтеграційних процесів. Проаналізовано тенденції й динаміку розвитку підприємств харчової промисловості в умовах інституційних змін. Доведено, що динаміка виробництва харчових продуктів не відповідає наявному потенціалу вітчизняної економіки та обмежується низьким рівнем платоспроможного попиту населення. Особливо обмежені фінансові результати господарської діяльності демонструє харчова промисловість загалом та більшість підприємств, які обмежені в рамках дисертаційного дослідження. Цим обмежуються інвестиційні можливості суб’єктів господарювання до активізації відтворювальних процесів, не сприяє оздоровленню фінансового стану підприємств також їхня зовнішньоекономічна діяльність, оскільки чинники екзогенного й ендогенного характеру суттєво стримують позитивну динаміку експортно-імпортних операцій. У межах дослідження здійснено критеріальний вимір модернізаційного стану підприємств харчової промисловості та окреслено домінанти, які забезпечують активізацію цих процесів для запозичень структурних перетворень у вітчизняному промисловому комплексі. Підкреслено важливу роль інновацій у активізації конкурентних переваг підприємств цієї сфери, особливо на ринках країн ЄС, що потребує поглиблення маркетингових досліджень на засадах консюмеризму, брендингу, запровадження світових стандартів якості продукції. Запропоновано стратегічні напрями розвитку підприємств харчової промисловості за умов реальних змін їх інституціонального середовища, особливо через реалізацію політики децентралізації владних повноважень, програмування активного імпортозаміщення, формування мережевих та кластерних формувань у агропромисловій, науково-технічній та освітянській сферах. Викладені положення зумовили вибір мети дисертаційного дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій формування та задіяння домінант модернізаційно-реконструктивної моделі функціонування підприємств харчопродовольчого комплексу в умовах інституційних змін для підвищення ефективності виробництва та життєвого рівня населення України. Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовані й вирішені такі завдання: – узагальнено теоретичні засади функціонування переробної промисловості та провідну роль харчової промисловості в умовах інституційних змін; – розкрито дефініційну сутність базових понять індустріальних систем, зміст та об’єктивну потребу гармонізації інтересів усіх учасників економічних відносин як умови ефективного розвитку підприємств харчової промисловості; – окреслено систему чинників та максимів становлення, функціонування та ефективності управління підприємствами харчової промисловості в умовах посилення процесів євроінтеграції; – розроблено методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості з урахуванням екзогенних і ендогенних чинників впливу; – проаналізовано динаміку розвитку підприємств харчової промисловості впродовж трансформаційного періоду та виявлено тенденції їх структурних перетворень та адаптації до викликів глобалізації й інтеграції; – узагальнено рівень фінансової стійкості харчових підприємств та продовольчого комплексу держави загалом та їхні ендогенні інвестиційні можливості до запровадження реконструктивно-модернізаційної моделі економічного розвитку; – оцінено експортний потенціал підприємств харчової промисловості та запропоновано сценарії реалізації стратегії імпортозаміщення; – досліджено рівень інноваційної активності підприємств харчової промисловості України та його відповідність вимогам модернізаційно-реконструктивної моделі їх функціонування в умовах інституційних змін; – обґрунтовано напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств харчової промисловості в умовах збалансованості ринку ЄС та обмеженості доступу до нього через механізм квотування; – запропоновано механізми формування дієвої маркетингової стратегії розвитку підприємств харчової промисловості через брендинг та через дифузії інновацій на всіх стадіях забезпечення продовольчої безпеки держави; – узагальнено параметри впливу інституційного середовища на функціонування підприємств харчової промисловості в умовах децентралізації владних повноважень та сформовано вектори адаптації їхньої діяльності до викликів і загроз сучасного періоду державотворення; – сформовано стратегічні напрями розвитку підприємств харчової промисловості через локалізацію економічного простору та його кластеризацію в умовах посилення процесів євроінтеграції. У дисертації вперше розроблено концептуальні підходи адаптації підприємств харчової промисловості до змін інституційного середовища, які враховують необхідність орієнтації маркетингової стратегії до вимог європейських стандартів, а також об’єктивність появи локалізаційних факторів в умовах децентралізації владних повноважень. Запропоновано методичні підходи та параметричні характеристики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості з урахуванням інтеграційних вимог СОТ, міжнародних стандартів якості та екологічної безпечності продукції. Сформульовано сутнісні характеристики реконструктивно-модернізаційної моделі розвитку харчової промисловості України та її ресурсного екзогенних і ендогенних можливостей та необхідності взаємозв’язку цих процесів з удосконаленням стратегічного менеджменту діючих підприємств. У дисертації удосконалено понятійно-категоріальний апарат економічних досліджень за рахунок поглиблення й розширення змісту понять «домінанти розвитку харчової промисловості», «неоіндустріалізація переробної промисловості», «інституційні зміни», «локалізація мережі підприємств харчової промисловості», що на відміну від наявних підходів органічно поєднує у своїй структурі традиційні й новітні види діяльності, виступаючи при цьому базисом формування прогресивної моделі суспільного виробництва гармонізованого за кількісно-якісними та економіко-соціально-екологічними параметрами з вимогами особистісно-суспільного піднесення; змістовну характеристику сутності сучасного розвитку підприємства під яким на відміну від існуючої практики розуміється іманентний процес якісних змін функціонування підприємства, що визначається прогресивним характером взаємодії його елементів як системи, і що дозволяє задіяти потенціал гармонізації соціо-економіко-екологічної ефективності його діяльності відповідно до домінуючої суспільної парадигми; алгоритм формування маркетингової стратегії підприємствами харчової промисловості, який, на відміну від існуючих, базується на брендингу та врахуванні особливостей, абсолютно унікальної для кожного підприємства комбінації факторів, що впливають на його стратегічний вибір та забезпечують унікальність самої маркетингової стратегії в умовах посилення інтеграційних процесів. У дисертаційному дослідженні розроблені підходи до класифікації ефектів, що передбачають їх поділ на ефекти функціонування та ефекти розвитку, а також підходи до систематизації суперечностей розвитку вітчизняних підприємств харчової промисловості в умовах глобалізації. Обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств харчової промисловості на основі використання дворівневої моделі їх формування. Проаналізовано динаміку розвитку підприємств харчової промисловості у транзитивних умовах, виявлено тенденції структурних перетворень, які характеризували недостатній рівень використання наявного потенціалу та наявних потужностей передусім у зв’язку з низькою платоспроможністю внутрішнього ринку. Досліджено рівень фінансової стійкості харчових підприємств і продовольчого комплексу в цілому та їх інвестиційна привабливість для залучення зовнішніх джерел не відповідають вимогам реконструктивно-модернізаційної моделі економічного розвитку, що потребує вжиття невідкладних заходів до зниження матеріаломісткості, трудомісткості, енергомісткості вітчизняного промислового виробництва. Оцінено експортний потенціал підприємств харчової промисловості і доведено, що окрім сповзання до сировинної моделі можливості агропромислового комплексу обмежуються уповільненням сертифікації продукції відповідно до вимог європейських і світових стандартів, особливо в частині безпечності і екологічної частоти продуктів харчування. Аргументовано, що рівень інноваційної активності підприємств харчової промисловості України залишається низьким як у частині технологічних, так і продуктових нововведень, що обумовлюється загальмованістю наукових досліджень у цій сфері, відсутністю мотиваційних важелів до прискорення технічного переоснащення діючих виробництв та налагодження випуску нових видів продуктів харчування із заданими харчосмаковими властивостями. Оцінено поточний стан та визначено тенденції інноваційної активності підприємств харчової промисловості України, які враховують особливості модернізаційно-реконструктивного вектора їх розвитку в умовах сучасного етапу поглиблення інтеграційних процесів. Сформовано концептуальні підходи до формування дієвої маркетингової стратегії розвитку підприємств харчової промисловості і просування їх продукції на зовнішні ринки через брендинг як процес формування доданої вартості, використання упаковки, торгової марки, заходів по стимулюванню збуту і позиціонування у задумах споживачів. Актуалізовано роль ресурсної компоненти, передусім у сфері сільськогосподарського виробництва, котра сприятиме формуванню реконструктивно-модернізаційної парадигми інтеграції підприємств харчової промисловості у світогосподарський простір з урахуванням загострення світової продовольчої кризи. Здійснено критеріальні виміри та параметричні характеристики впливу ресурсного потенціалу на формування і реалізацію реконструктивно-модернізаційної парадигми інтеграції підприємств харчової промисловості у світогосподарський простір. Запропоновані прикладні аспекти формування агропромислових кластерів, через об’єднання зусиль господарюючих суб’єктів у сфері АПК, інфраструктури, науки і освіти задля отримання синергійного ефекту. Запропоновані в роботі науково-методичні підходи та практичні рекомендації дають можливість задіяти домінанти розвитку підприємств харчової промисловості України в умовах інституційних змін.
The dissertation is a manuscript, which substantiates theoretical and methodological principles. Practical recommendations for the formation of the dominant components of food industry development and management of the processes of their implementation in the context of institutional changes have been developed. The essential characteristics of the food and food industry within the processing industry of Ukraine are determined and directions of harmonization of their interests with other spheres of economic activity are outlined. 9 The theoretical aspects of the food industry influence on the processes of public reproduction and peculiarities of the development of these enterprises in the conditions of the effects and contradictions of the transformation period are revealed in the paper. The methodological approaches to the estimation of the development of food industry in modern conditions are substantiated. In particular, the factors of influence on qualitatively new changes of their state to ensure competitiveness under the conditions of institutional changes have been determined. The method of estimation of competitiveness levels of domestic enterprises taking into account strengthening of globalization processes and changes of integration processes vectors is offered. Tendencies and dynamics of development of food industry in the conditions of institutional changes are analyzed. It is proved that the dynamics of food production does not meet the existing potential of domestic economy and is limited to the low level of solvent demand of the population. Particularly limited financial results of economic activity demonstrate food industry in general and most enterprises, which are limited in the framework of dissertation research. This is limited to investment opportunities of business entities to intensify the reproduction processes, does not promote the improvement of the financial condition of enterprises as their foreign economic activity, since the factors of exogenous and endogenous the positive dynamics of export-import operations significantly hinder the nature. Within the framework of the research the criterion dimension of modernization state of the food industry enterprises is carried out and the dominants are outlined, which provide the activation of these processes for borrowing structural transformations in the domestic industrial complex. The most emphasized role of innovations in enhancing the competitive advantages of enterprises of this sphere, especially in the markets of EU countries, which requires deepening of marketing researches on the basis of conformation, branding, adoption of world quality standards products. The strategic directions of the development of the food industry enterprises in the context of real changes in the institutional environment are determined, due to the processes of decentralization of management activities towards increasing the role of local governments, programming of import substitution, development of network and cluster formations. The above-mentioned provisions determined the choice of the purpose of the dissertation research: the study of theoretical and methodological principles and the development of practical recommendations for the formation and application of the dominant elements of the modernization-reconstructive model of the functioning of the food industry enterprises in conditions of institutional changes to increase the industrial efficiency and living standards of the Ukrainian population. To achieve this goal, the following tasks are defined and solved: - theoretical principles of the processing industry functioning and the leading role of the food industry in the context of institutional changes are summarized; - the meaning of the basic concepts of industrial systems, the content and the objective need to harmonize the interests of all participants in economic relations as a condition of effective development of food industry enterprises are explained; - the system of factors and maxims of formation, functioning and management of food industry enterprises in the conditions of strengthening the processes of European integration is outlined; - methodical approaches to the estimation of the competitive performance level of food industry enterprises are developed, taking into account exogenous and endogenous factors; - the dynamics of development of the food industry enterprises during the transformation period was analyzed and tendencies of their structural transformations and adaptation to the challenges of globalization and integration were described; - the level of financial stability of food enterprises and the state food facility in general and their endogenous investment opportunities for the introduction of the reconstruction and modernization model of economic development are summarized; - the export potential of food industry enterprises was estimated and scenarios for implementation of the import substitution strategy were proposed; - the level of innovation activity of the food industry enterprises of Ukraine and its compliance with the requirements of the modernization and reconstructive model of functioning in the conditions of institutional changes is analyzed; - the directions of increasing the competitive performance of domestic food industry enterprises in the conditions of EU market equilibrium and limited access to it through the mechanism of quotation are explored; - mechanisms for forming an effective marketing strategy for the development of food industry enterprises through branding and through diffusion of innovations at all stages of ensuring state food security are proposed; - the parameters of the influence of the institutional environment on functioning of food industry enterprises in the conditions of decentralization of power are generalized and the vectors of adaptation of their activity to the challenges and threats of the modern period of state formation are formed; - strategic directions of development of the food industry enterprises through the localization of the economic space and its clusterization in the conditions of strengthening of the processes of European integration are formed. The dissertation first develops conceptual approaches to the adaptation of food industry enterprises and changes in the institutional environment, which take into account the need to orientate the marketing strategy to the European standard requirements, as well as the objectivity of the appearance of localization factors in the conditions of decentralization of power. The methodical approaches and parametric characteristics of the estimation of the competitiveness rate that food industry enterprise are offered, taking into account WTO integration requirements, international standards of quality and ecological safety of products. The essential characteristics of the reconstruction and modernization model of Ukrainian food industry development and its exogenous and endogenous resource possibilities, as well as the necessity of the interrelation of these processes with the improvement of strategic management of the operating enterprises are formulated. In the dissertation, the conceptual-categorical apparatus of economic research has been improved by deepening and expanding the content of the conceptions of «the dominant components of the food industry», «neoindustrialization of the processing industry», «institutional changes», «localization of food industry enterprises network», which, unlike existing approaches, organically combines in its structure the traditional and newest kinds of activities, acting at the same time as the basis for the formation of a progressive social production model, harmonized for quantitative and qualitative, economic, social and ecological parameters, with the requirements of personality and social uplift. We have expanded the core description of modern enterprise development by which we mean, in contrast to the existing practice, the immanent process of qualitative changes in the functioning of the enterprise, which is determined by the progressive nature of the interaction of its elements as a system, and which enables the use of the harmonization potential of socio-economic and ecological effectiveness of its activities in accordance with the dominant social paradigm. We have advanced the algorithm of marketing strategy formed by food industry enterprises, which, unlike existing ones, is based on branding and taking into account the unique combination of factors influencing its strategic choice for each enterprise and ensuring the uniqueness of the marketing strategy in the conditions of strengthening the integration processes. In the dissertation we have developed the approaches to the classification of the effects, which include their division into the functioning and developmental ones, as well as approaches to the systematization of contradictions in the development of domestic food industry enterprises in the conditions of globalization. The research substantiates the directions for increasing the domestic food industry enterprises competitiveness based on the use of a two-level model of their formation. The dynamics of food industry enterprises development in the transitive conditions was analyzed, tendencies of structural transformations, which characterized insufficient level of use of existing potential and available capacities, primarily due to low solvency of the domestic market, were revealed. The level of financial stability of food enterprises and the food complex as a whole and their investment appeal for attracting the external sources do not meet the requirements of the reconstruction and modernization model of economic development, which requires urgent measures to reduce the amount of material, labor intensity, energy ratio of domestic industrial production. The export potential of food industry enterprises is estimated and it is proved that, besides slipping into the raw material model, the possibilities of the agro-industrial complex are limited to slowing down the products certification in accordance with the requirements of European and world standards, especially in the areas of the safety and ecological purity of food products. It is argued that the level of innovation activity of food industry enterprises in Ukraine remains low both in terms of technological and product innovations due to the inhibitory effect of scientific research in this area, the lack of motivation levers to accelerate the technical re-equipment of existing production, and the establishment of new types of food products with specified food grade properties. The current state is assessed and trends of innovation activity of food industry enterprises of Ukraine, which take into account the peculiarities of the modernization-reconstructive vector of their development in the conditions of the present stage of deepening of integration processes, are determined. Conceptual approaches to the formation of an effective marketing strategy for the development of food industry enterprises and promotion of their products to foreign markets through branding as a process of added value formation, use of packaging, trade mark, measures to stimulate sales and positioning in the plans of consumers are formed. The role of the resource component, primarily in the field of agricultural production, which will contribute to the formation of a reconstructive modernizing paradigm for the integration of food industry enterprises into the world economic space, taking into account the aggravation of the global food crisis, is actualized. Criterion measurements and parametric characteristics of the resource potential influence on the formation and implementation of the reconstruction and modernization paradigm of food industry enterprises integration in the world economic space are carried out. The applied aspects of the agro-industrial clusters formation by combining the efforts of economic actors in the field of agro-industrial complex, infrastructure, science and education in order to obtain a synergistic effect are proposed. The scientific-methodical approaches and practical recommendations offered in the work give the opportunity to involve the development dominants of Ukraine food industry enterprises in conditions of institutional changes.

Встановлена сучасна нозологічна структура діарейних інфекцій, фактори, що сприяють розвитку гострих кишкових інфекцій, спричинених умовно патогенними мікроорганізмами.
Установлена современная нозологическая структура диарейных инфекций, факторы, которые способствуют развитию острых кишечных инфекций, вызванных условно-патогенными микроорганизмами
Studied modern nosological structure of diarrheal infections, the factors that contribute to the development of acute intestinal infections caused by opportunistic pathogens