To see the other types of publications on this topic, follow the link: Елементи економічної безпеки.
Journal articles on the topic 'Елементи економічної безпеки'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Елементи економічної безпеки.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Каткова, T., Н. Ткачова, K. Київська, О. Добровольська, and K. Редько. "ДО ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УМОВАХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД, УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 324–34. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3707.
Full textAbstract:
Анотація. Розглянуто визначення сутності економічної безпеки України як основоположного елементу національної безпеки країни. Проаналізовано досвід різних країн у сфері забезпечення економічної безпеки національної економіки. Визначено основні складові елементи економічної безпеки держави та основні проблеми забезпечення економічної безпеки держави в умовах реформаційних змін. Висвітлено особливості механізму державного управління економічною безпекою України, зважаючи на регіональну специфікацію. Проаналізовано, що державна політика, направлена на розвиток економічної безпеки, передбачає формування національної стратегії в напрямі модернізації національної економіки, створення не тільки умов протидії та упередження можливих загроз, проблем і викликів економічної безпеки країни, а й процедур їх подолання та нівелювання за рахунок забезпечення структурного реформування економіки країни, гармонізації законодавчої бази, формування інноваційного розвитку. Подальше зміцнення механізму системи державного управління економічною безпекою країни лежить у площині розроблення законодавчої бази, яка враховуватиме регіональну направленість економіки країни, розвиток кожного окремого регіону в контексті загального розвитку країни, посилення конкурентоспроможності країни на світовому ринку, залучення прямих іноземних інвестицій, захисту національних пріоритетів, ефективного державного регулювання. Зважаючи на світовий досвід реалізації систем і моделей економічної безпеки як основоположного і визначального конкурентні переваги держави, запропоновано ефективний механізм визначення і врахування загроз національним економічним інтересам крізь призму регіональної рівноваги, що дозволить урахувати специфіку розвитку економіки регіонів країни, дотримання інтересів регіональної специфікації шляхом розрахунку індексу інклюзивного розвитку регіону і врахування його під час розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки України. Ключові слова: економічна безпека, державна політика, національна економіка, державне управління, механізми державного управління, зарубіжний досвід. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 19.
2
Потапюк І.П. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 125–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-16.
Full textAbstract:
Формування у підприємстві дієвої системи економічної безпеки і організація її успішної реалізації повинні базуватися на методологічних аспектах наукової теорії безпеки та включати певні заходи, що здійснюється поетапно в певній послідовності або одночасно. Їх сукупність утворює механізм забезпечення економічною безпекою підприємства як сукупність правових норм, законодавчих актів, спонукальних мотивів і стимулів, заходів, методів, засобів і сил, за допомогою яких забезпечується досягнення цілей безпеки і вирішення поставлених завдань.
У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування ефективного механізму забезпечення економічної безпеки підприємства, якому відводиться пріоритетна роль у загальному управлінні безпекою суб’єкта господарювання. Здійснено аналіз наукових досліджень різних дослідників-економістів, який свідчить про невизначену точку зору, щодо трактування поняття «механізм забезпечення економічної безпеки підприємства». Визначено, що найбільш значимим структурним елементом механізму забезпечення економічної безпеки підприємства є системне забезпечення управління економічною безпекою підприємства, куди входить нормативно-правове, інформаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення. Зокрема, досліджено суб’єкти і об’єкти, функції, завдання, принципи, методи забезпечення економічної безпеки підприємства. Розглянуто особливості, мету формування та основні елементи механізму забезпечення економічної безпеки підприємства.
3
Lutsyk, Yu A. "НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." Actual problems of regional economy development 2, no. 14 (July 27, 2018): 151–56. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.151-156.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на наукове обґрунтування проблем економічної безпеки за умов глобалізації відносин. Розглянуто еволюцію терміну економічної безпеки та її основні елементи. Проаналізовано трактування терміну економічної безпеки різними науковцями та сформульоване власне бачення терміну. Досліджено походження терміну «глобалізація», оскільки формування системи економічної безпеки стає актуальним для вітчизняних підприємств в сучасних умовах. Визначені реальні та потенційні явища, які є загрозами економічній безпеці України, що загрожують функціонуванню і розвитку економічної, соціальної та політичної системи, а також життєво необхідним потребам та інтересам людини, суспільства і держави. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку заходів і механізмів забезпечення економічної безпеки за умов глобалізації відносин.
4
Дмитренко, В. І. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ." Підприємництво та інновації, no. 11-1 (May 29, 2020): 74–79. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.11.
Full textAbstract:
У статті визначено сутність та умови реалізації управління фінансово-економічної безпеки підприємств будівельної галузі у сучасних умовах господарювання. При цьому використано методи упорядкування, порівняння, графічні, системно-структурного аналізу та наукового узагальнення. В ході дослідження встановлено взаємозв’язок підприємств будівельної галузі з різними секторами економіки та видами економічної діяльності. Визначено ключові елементи управління фінансово-економічною безпекою підприємств будівельної галузі. Конкретизовано додаткові методи та заходи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств будівельної галузі. Представлено основні завдання управління фінансово-економічною безпекою підприємств будівельної галузі. Проаналізовано принципи управління фінансово-економічною безпекою підприємств будівельної галузі. Подальші дослідження мають бути спрямовані на пошук шляхів забезпечення високого рівня управління фінансово-економічною безпекою підприємств будівельної галузі.
5
Khomenko, Inna, Iryna Sadchykova, and Mariia Kolotok. "КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ДОСТАТНЬОГО РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 25–36. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-25-36.
Full textAbstract:
У статті розглянуто економічну безпеку діяльності підприємств, її сутність, основні положення та важливість для функціонування та розвитку. Також виявлено основні проблеми, які виникають, для підтримки достатнього рівня економічної безпеки та конкурентоспроможності промислового підприємства. Охарактеризовано сутність економічної безпеки як економічної категорії, проведено порівняння вітчизняного та закордонного досвіду підтримки достатнього рівня економічної безпеки. Доведено необхідність оцінки рівня економічної безпеки, основні її функції. З’ясовано, що потрібно аналізувати кожне конкретне підприємство і врахувати взаємозв’язки складових економічної безпеки для визначення основних чинників негативного впливу та окреслення найслабших сторін діяльності підприємства. Розкрито поняття контролінгу, його мету та функції. Зазначено його основні принципи та методи, наведено взаємозв’язок між ними. Досліджено основні завдання кожного з видів контролінгу, їхню основну мету та зв’язки. Виділено, що на рівень економічної безпеки працюючих підприємств впливає ефективний контролінг, елементи якого розробляються, плануються і втілюються залежно від особливостей функціонування підприємства. Зосереджено увагу на важливості інформаційної безпеки діяльності підприємств в Україні. Визначено основні заходи на державному рівні, які посприяють більш якісному функціонуванні економічної безпеки підприємств та зроблено висновки про її важливість.
6
Івченко, Є. А., Ю. А. Івченко, and А. А. Мартинов. "Методологічні засади діагностування трансформацій системи економічної безпеки підприємства." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6(262) (December 23, 2020): 31–37. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-31-37.
Full textAbstract:
В статті розглянутометодологічні засади діагностування трансформацій системи економічної безпеки підприємства. За результатами дослідження визначено, що головною метою забезпечення функціональності та дієвості системи економічної безпеки підприємства є трансформації. Представлено об’єктно-функціональний підхід до розуміння системи економічної безпеки підприємства.Описановпливкомбінування функцій, об’єктів, методів, суб’єктівна зміни функціональності та дієвості діяльності системи економічної безпеки підприємства в процесі трансформації, оскільки зазначені елементи є динамічними та відчувають такі трансформації.Запропоноване представлення системи економічної безпеки підприємства на основі об’єктно-функціонального підходу дало змогу відстежувати зміну елементів та процесів їх функціонування та дозволяє діагностувати зміст трансформацій, результати функціонування, характеристики функціонування та наслідки.Визначено цільовий характер діагностування трансформацій системи економічної безпеки підприємства. Розроблено інструментарій щодо діагностування трансформацій системи економічної безпеки підприємства шляхом визначення в межах кожного з проаналізованих підходів певних маркерів. Сформовано сукупність принципових інструментів для кожного з розглянутих підходів для представлених відповідних напрямів діагностування трансформацій.
7
Vashaі, Yu V., and O. O. Doroshenko. "СТРУКТУРУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 32. http://dx.doi.org/10.31713/ve220204.
Full textAbstract:
Статтю присвячено розгляду варіантів структури економічної безпеки. Авторами проаналізовані складові економічної безпеки держави, що регламентовані нормативними документами України, а також ті, що виділяють у своїх працях науковці. Розглянуто підходи до структурування економічної безпеки за елементами, за функціями, за джерелами виникнення загроз, за сторонами економічних процесів. Авторами запропоновано у складі зовнішньої підсистеми економічної безпеки виділити військову, зважаючи на значний вплив військових подій на економічний стан держави. Зазначено, що починаючи із анексії Криму, розгортання гібридної війни на Донбасі, економічна безпека України перейшла із антикризової в безпеку в умовах військових конфліктів, тому вже неможливо відділяти економічну безпеку від військової. Автори дійшли висновку, що кожна складова має велику значимість і заслуговує окремих досліджень. Однак ці дослідження слід проводити системно, вивчаючи взаємні впливи між складовими економічної безпеки, а також між іншими складовими національної безпеки держави у сучасному глобалізованому та військово нестабільному середовищі.
8
Барабаш, Т. О. "РИЗИКООРІЄНТОВАНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЯК ЗАПОБІЖНИК ВИНИКНЕННЮ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (42) (January 27, 2022): 38–45. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-38-45.
Full textAbstract:
Досліджено правове регулювання виконання такої функції Бюро економічної безпеки України, якантикорупційний контроль, а також окреслено законодавчі вимоги до програм із запобігання корупції.Розглянуто складові елементи й структуру дій суб’єктів господарювання при розробці антикорупційноїпрограми юридичної особи. Обґрунтовано наявність підстав для застосування дієвих важелів впливу насуб’єктів господарювання в частині виконання ними припису щодо здійснення функцій антикорупційногоконтролю. Запропоновано розробити пропозиції про внесення змін і доповнень до Закону України «ПроБюро економічної безпеки України», що стосуються суті, змісту процедур ризикоорієнтованого контролю у сфері господарювання як його функції.Ключові слова: економічні правопорушення, шахрайство, Бюро економічної безпеки, антикорупційний контроль, антикорупційна програма юридичної особи, ризикоорієнтований контроль у сфері господарювання.
9
Semenenko, Oleg, Iryna Chernyshova, Liudmyla Dobrovolska, Konstantin Kharitonov, and Ivan Motrunych. "Логіко-лінгвістична модель оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 5 (October 31, 2020): 28–37. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.3.
Full textAbstract:
Сучасні тенденції розвитку теорії і практики формування національних інтересів держави та оцінювання стану їх захищеності показує, що одними із визначальних елементів сучасного безпекового середовища для будь-якої країни є стан розвитку їх воєнної та економічної складової. Міцний зв'язок цих двох складових національної безпеки України дозволяє їх поєднати в єдине поняття – воєнно-економічна безпека країни. Сьогодні, воєнно-економічну безпеку можна розглядати як стан захищеності національного економіки держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, за якого воно здатна задовольняти економічні потреби воєнної організації для її будівництва, утримання та подальшого розвитку з метою забезпечення необхідного рівня захисту національних інтересів України в цілому. У статті авторами наведено один із можливих підходів до оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави за наявності невизначеної сукупності вхідних та вихідних параметрів за допомогою використання методу нечітких множин та логіко-лінгвістичного підходу. Застосування такого підходу надасть можливості сформувати загальні оцінки стану воєнно-економічної безпеки держави з метою прийняття відповідних управлінських рішень щодо подальшого її розвитку, а також застосування теорії нечітких множин під час оцінювання дозволить оцінювати чутливість та стабільність прийнятих рішень до можливих змін вхідних даних.
10
Romanovska, Yuliia. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА МІСТА." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, no. 20 (December 30, 2019): 82–92. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-82-92.
Full textAbstract:
Макрополізація світу зумовила зростаюче значення ролі міст, завдяки чому доцільними вбачаються дослідження міста в межах економічної безпекології – як об’єкта соціально-економічної безпеки. Поняття «соціально-економічна безпека міста» є відносно новим в економічній безпекології мезорівня, хоча її забезпечення є нагальною проблемою. Дослідження, спрямовані на визначення сутності та виявлення особливостей соціально-економічної безпеки міста, мають розпочинатися з визначення змісту поняття «соціально-економічна безпека міста», для чого сформовано відповідне предметне поле. Виходячи з його елементів – розгляді поняття в межах концепції «суспільства ризику» з використанням імперативів захисного та інтеграційного підходів, дуального характеру поняття, а також визначеного змісту поняття «місто», розкрито зміст поняття «соціально-економічна безпека міста».
11
КОШИКОВ, Д. О. "ОКРЕМІ ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ СУБ’ЄКТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Scientific Journal of Public and Private Law, no. 6 (2019): 177–84. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.6.31.
Full text
12
Іatsyshyn, Andrii V., Oleksandr O. Popov, Volodymyr O. Artemchuk, Valeriia O. Kovach, and Iryna S. Zinovieva. "АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ." Information Technologies and Learning Tools 72, no. 4 (September 21, 2019): 286–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2993.
Full textAbstract:
Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.
13
Kushnir, Svіtlana, and Bogdan Semak. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(17) (2019): 80–87. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-80-87.
Full textAbstract:
У статті окреслено місце економічної безпеки аграрного сектору в поліструктрурних системах національної економіки. Зокрема, вагому увага приділено аналізу наукових праць, у яких аналізуються такі поняття, як «національна продовольча безпека», «продовольча безпека», «національна економічна безпека» «економічна безпека». Детально розглянуто питання ідентифікації та обґрунтування особливостей функціонування аграрного сектору економіки, його компонентний склад, серед елементів якого виділено такі: виробництво засобів виробництва для сільського господарства; сільськогосподарське виробництво; переробка, зберігання та транспортування продукції із сільськогосподарської сировини; інфраструктурне забезпечення. Враховуючи результати такого дослідження, у статті обґрунтовано місце економічної безпеки саме аграрного сектору в системі національної та економічної безпеки держави, візуалізовано модель їх взаємозв’язку.
14
Onyshchenko, Svitlana. "State Budgetary Security Determinants." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 4(75) (December 27, 2019): 14–19. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2019.4(75).1807.
Full textAbstract:
Бюджетна безпека держави обумовлюється низкою детермінантів, які визначають зміст, структуру та рівень її забезпечення. Визначено, що визначальними фактами забезпечення державного бюджету є фактори, загрози як екзогенного, так і ендогенного походження, а також причинно-наслідкові зв’язки, які прямо чи опосередковано визначають його рівень та складність процесів його забезпечення.Запропоновано перелік основних детермінант, що впливають на забезпечення бюджетної безпеки держави з урахуванням процесів глобалізації, конструктивного / руйнівного впливу факторів та загроз. Зазначається, що систематичним елементом забезпечення державного бюджету є державний бюджет, який є багатогранним поняттям. Бюджет як інструмент державної політики відіграє ключову роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку держави, реалізації її національних інтересів, а саме на обсяг та структуру дохідної та видаткової частини бюджету впливають на функціонування всіх галузей економіка.Обґрунтовується необхідність забезпечення бюджетної безпеки як складової соціально-економічного розвитку та передумовою здійснення ефективної державної фінансово-економічної політики як основи досягнення національних економічних інтересів держави.Систематизовано основні детермінанти впливу на бюджетну безпеку держави з урахуванням глобалізаційних процесів та багатокритерії існуючих факторів та загроз як екзогенного, так і ендогенного походження.
15
Bondaruk, О. S. "Класифікаційні особливості бюджетних елементів економічної безпеки." Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, no. 1-2 (September 20, 2017): 93–99. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2017.12.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано теоретичні аспекти економічної безпеки у взаємозв’язку з такими бюджетними елементами як “бюджетні інтереси” і “бюджетні потреби”. Обґрунтовано, що категорії “бюджетні інтереси” і “бюджетні потреби” посідають ключові позиції в теорії економічної безпеки в бюджетній сфері, оскільки відіграють провідну роль в процесі вибору стратегії її забезпечення. Здійснено класифікацію бюджетних інтересів за різними ознаками в контексті їх впливу на економічну безпеку держави.
16
Стілл, Артем Васильович. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКОЮ РЕГІОНУ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 134–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-19.
Full textAbstract:
Сформульовано та науково обґрунтовано методичні підходи щодо концепції публічного управління соціально-економічної безпекою регіону шляхом побудови моделі публічного управління соціально-економічної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону. Визначено, що одним із важливих елементів системи державного управління соціально-економічною безпекою є інституційно-правовий фактор, що включає законодавче та нормативне забезпечення формування та підтримки належного рівня соціально-економічної безпеки в країні та регіонах. Систематизовано проблеми забезпечення соціально-економічної безпеки економіки, визначені фактори та інституційні аспекти забезпечення соціально-економічної безпеки. Це дозволило розробити концептуальну модель державного управління соціально-економічною безпекою регіону. При цьому джерелом виникнення більш стійкого стану і поштовхом до самоорганізації в складній системі є руйнування колишнього стійкого стану. Тому розвиток економіки, в тому числі регіональної, представляє собою стохастичний процес, який характеризується виникненням періодичних дисипацій (розсіювання) накопичених нею ресурсів зростання, внаслідок чого темпи її зростання можуть сповільнюватися – і, на певних етапах, розвиваються в процеси у вигляді криз, нестійких станів, «струсів», екстремальних станів. Тому для ефективного управління розвитком економіки, підвищення соціально-економічної безпеки регіону необхідно формування нової парадигми публічного управління соціально-економічною безпекою, що спирається на ідеї формування структур-атракторів, які здатні «притягувати» позитивні траєкторії розвитку регіону. У процесі самоорганізації регіональної системи, як було зазначено вище, відбувається придбання нею нової якості стійкості в області тяжіння атрактора. Запропонована модель характеризується тим, що відображає важливі складові частини регіональної системи державного управління соціально-економічною безпекою: процес, що забезпечує регулювання, контроль, концентрацію ресурсів на найважливіших сферах соціально-економічної безпеки; структуру, що включає сукупність підрозділів і служб державних органів, що реалізують функції нормативного, інформаційного, організаційного, кадрового та технічного забезпечення системи соціально-економічної безпеки регіону. Мета роботи. Метою статті є дослідження концептуальних аспектів публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Методологія. Значний внесок у дослідженні аспектів публічного управління соціально-економічною безпекою на рівні регіону внесли відомі вітчизняні вчені, такі як Александрова О.Ю., Дикань В.В., Жовнірчик Я.Ф., Івашина С.Ю., Івашина О.Ф. та інших науковців. Аналіз попередніх досліджень та публікацій з даної проблематики свідчить про те, що авторами, як правило, досліджувалися тільки окремі аспекти соціально-економічної безпеки ми розглянемо концептуальні аспекти публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Наукова новизна. Удосконалено механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються державою на рівні центру, де виділено спеціальні механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються на рівні регіонів. До таких механізмів віднесені: нормативно-правові, фінансові, організаційно-розпорядчі, механізми соціального партнерства, інфраструктурні, інформаційні та механізми конвергенції. Висновки. Запропоновано концептуальну модель публічного управління соціально-економіч- ної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону.
17
Voronchenko, Ihor. "Щодо воєнно-економічної проблематики планування розвитку Збройних Сил України як основного елементу забезпечення її національної безпеки." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 1 (February 28, 2021): 259–70. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.22.
Full textAbstract:
Фундаментом національної безпеки України, а також однією з її найважливіших функцій є забезпечення її економічної безпеки, що можливе лише за умов захищеності національних інтересів України від будь-якого силового тиску та зазіхань із застосуванням воєнної сили. Тому серед головних передумов забезпечення національної безпеки та подальшого економічного розвитку України величину ролі її воєнної безпеки слід розглядати поряд з економічною, а за певних обставин перша може набувати навіть пріоритетного значення. У Збройних Силах України продовжується робота щодо підвищення ефективності оборонного планування та управління оборонними ресурсами. Розвиток будь-яких збройних сил визначається комплексом економічних, політичних, науково-технічних та інших факторів, які між собою тісно взаємопов’язані. Рівень розвитку збройних сил значною мірою залежить від обсягів ресурсів, що виділяються на забезпечення оборонних потреб. Тому як ресурси держави обмежені, то проблема знаходження доцільної частки ресурсів, які потрібно виділяти на потреби оборони, є завжди однією із найбільш актуальних в процесі розвитку збройних сил. Одним із ключових моментів ефективного планування застосування збройних сил за відповідним сценарієм є вірне, обґрунтоване визначення обсягів необхідних оборонних ресурсів (людських, матеріально-технічних, фінансових). У статті сформовано систему поглядів щодо воєнно-економічної проблематики планування розвитку Збройних Сил України як основного елементу забезпечення її національної безпеки, а також визначено ряд несприятливих і сприятливих факторів впливу оборонних витрат на розвиток національної економіки держави та рівень її національної безпеки.
18
Христенко, Л. М., О. Ю. Чорна, and Я. Ю. Білоус. "Виявлення впливу акторів горизонтального рівня на стан економічної безпеки інтегрованої промислової структури на основі оцінки фінансової складової." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6(262) (December 23, 2020): 124–35. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-124-135.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст поняття «економічна безпека інтегрованої промислової структури»; доведена значущість фінансової складової як функціонального елементу у структурі системи економічної безпеки інтегрованої промислової структури та її акторів, оцінка якої дозволить оперативно встановити фактичний стан економічної безпеки інтегрованої промислової структури й виявити напрями його зміни під впливом станів акторів; запропонована методика виявлення впливу акторів горизонтального рівня на стан економічної безпеки інтегрованої промислової структури через визначення відправної позиції та змін у зонах ризиків діяльності інтегрованої промислової структури та її акторів за оцінками швидких показників-індикаторів фінансової складової; проведено апробацію запропонованої методики на прикладі інтегрованої промислової структури – ТОВ «Метінвест Холдинг».
19
Мельник, В. І. "Загальна правова характеристика суб'єктів із забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 14, 2020): 141–46. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1860.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанню загальної правової характеристики суб'єктів із забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України. Акцентується увага та робиться спроба довести, що економічна безпека держави, зважаючи на власну багатогранність, складність, а також безумовну значимість для національної безпеки України з позиції оцінки реальних матеріальних можливостей та економічної стійкості останньої вимагає належного захисту.
Зважаючи на такі властивості економічного без пекового складника зроблено висновок про необхідність комплексного сприяння її належному функціонуванню. Аналізуються точки зору вітчизняних вчених і науковців відносно кількісного складу суб'єктів, уповноважених на забезпечення функціонування економічної безпеки України, а також вивчаються думки останніх щодо їх ролі в цьому процесі.
Враховуючи особливості вказаного елементу державної безпеки, теоретичні напрацювання вітчизняних та іноземних дослідників на підставі аналізу чинного законодавства, наголошується, що основними суб'єктами із забезпечення організації і функціонування системи економічної безпеки України є багато державних органів на всіх рівнях із широким діапазоном завдань і різним спектром функціонального спрямування.
З урахуванням викладеного вище запропоновано власне бачення кількісного складу основних суб'єктів із забезпечення організації і функціонування системи економічної безпеки України. Наголошено, що кожен із таких суб'єктів, зважаючи на власне правове становище та призначення, відіграє важливу роль у цьому складному процесі. Акцентовано увагу на тому, що належне функціонування системи економічної безпеки України можливе тільки за умови систематичного виконання відповідних завдань і реалізації функцій всіма встановленими суб'єктами. При цьому зроблено спробу довести, що поточне адміністративно-правове забезпечення, яке слугує правовою основною для діяльності вказаних суб'єктів, має певні недоліки та потребує вдосконалення.
20
Лєнь, Олена Олександрівна. "СТРАТЕГІЯ ТА МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ." Public management 28, no. 3 (April 12, 2022): 50–55. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-7.
Full textAbstract:
У цій статті розглянуто сутність економічної та кадрової безпеки у сфері публічного управління. Наголошено на тому, що забезпечення кадрової безпеки – одне з найважливіших завдань економічної безпеки установи публічного управління, яка спрямована на виявлення ризиків і потенційних загроз, які негативно впливають на корпоративну безпеку установи публічного управління, пов’язаних, насамперед, із персоналом організації публічного управління міста і системою трудових відносин загалом. Сформульовано основні напрямки системи та стратегії забезпечення кадрової безпеки установи публічного управління. Запропоновано методи забезпечення кадрової безпеки на мікрорівні з урахуванням сучасних особливостей.Мета роботи. Метою статті є здійснення ґрунтовного аналізу кадрової безпеки в установах публічного управління та комплексне обґрунтування стратегій та методів забезпечення кадрової безпеки в публічному управлінні.Методологія. У запропонованій статті проаналізовано стратегію та методи забезпечення кадрової безпеки в установах публічного управління. Підкреслено, що під час формування системи забезпечення кадрової безпеки вирішальним фактором є розробка стратегії кадрової безпеки установи, яка являє собою сукупність пріоритетних цілей та управлінських рішень, спрямованих на захист установи від будь-яких загроз, пов’язаних із функціонуванням кадрового спрямування її діяльності. З’ясовано, що ця стратегія, як складова частина корпоративної стратегії економічної безпеки, включає ряд напрямів діяльності установи під час взаємодії з персоналом публічної служби, в результаті виконання яких ризик виникнення загрози кадрової безпеки буде мінімізований. Доведено, що найбільш поширеними методами забезпечення кадрової безпеки є процедурні та інтерактивні методи. Констатовано, що описані методи можуть дати як позитивний ефект із забезпечення кадрової безпеки, так і певною мірою запобігти можливості поширення у сфері третіх осіб конфіденційної інформації установи публічного управління.Наукова новизна. Доведено, що впровадження та удосконалення стратегії управління персоналом публічної служби сприяє підвищенню рівня кадрової безпеки установи публічного управління.Констатовано, що саме задоволення основних нефінансових потреб службовця визначає рівень задоволеності роботодавцям та роботою в цілому.Висновки. Наголошено на тому, що стан безпеки установи публічного управління багато в чому визначається дією внутрішніх загроз, які мають прямий стосунок до її персоналу. Більшою мірою діяльність персоналу публічного управління впливає на економічну безпеку публічного сектору. Разом із тим стан системи безпеки установи публічного управління залежить від кадрового її забезпечення за всіма її напрямами, а це означає, що кадрова безпека займає домінуюче положення стосовно інших елементів системи безпеки організації публічного управління, оскільки від дії чи бездіяльності персоналу залежить безпека інших елементів (інформаційної, економічної, інтелектуальної та інших) корпоративної безпеки. Доведено, що кадрову безпеку установи публічного управління можна визначити як самостійну підсистему корпоративної безпеки. Підкреслено, що забезпечення безпеки установи взагалі та різних її видів зокрема включає кадровий напрямок, що передбачає захист інтересів організації публічного управління від ризиків і загроз, джерелом яких є персонал публічного сектору. Визначення персоналу як об’єкт забезпечення кадрової безпеки також викликане тим, що він є ключовим ресурсом розвитку установи, який необхідно захищати від загроз та зовнішніх зазіхань.
21
Shestakovska, T. L., and S. O. Kushnir. "Інноваційні фактори забезпечення економічної безпеки аграрного сектору." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 10, 2019): 93–104. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.10.
Full textAbstract:
Статтю присвячено визначенню інноваційних факторів забезпечення економічної безпеки аграрного сектору у напрямку формування ефективної державної політки й обґрунтуванню відповідних стратегічних імперативів розвитку галузі.
Метою статті є дослідження науково-прикладних засад оцінки факторів формування державної політики інноваційного розвитку аграрного сектору як напрямку забезпечення його економічної безпеки та підтримки конкурентоспроможності.
Наукова новизна. Запропонована класифікація інноваційних факторів, що впливають на формування державної політики забезпечення економічної безпеки аграрного сектору: науково-освітній потенціал; впровадження інноваційних розробок; інноваційна зовнішньоекономічна спеціалізація держави; розвиток мережевих технологій; поширення серед населення та доступність сучасних інформаційних технологій. Побудована імітаційна модель забезпечення економічної безпеки аграрного сектору економіки, яка дозволяє дослідити вплив окремих напрямів розвитку інтелектуального та інноваційного потенціалу, визначити заходи активізації інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів аграрного сектору для забезпечення їх економічної безпеки.
Висновки. Встановлено, що на сучасному етапі соціально-економічних трансформацій в країні результати наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є вирішальними факторами, що визначають перехід до інноваційного типу розвитку аграрного сектору, забезпечують її високу ефективність та економічну безпеку у ринковому середовищі. Систематизовано інноваційні фактори забезпечення економічної безпеки аграрного сектору та показники їх оцінки (Науково-освітній потенціал. Впровадження інноваційних розробок. Інноваційна зовнішньоекономічна спеціалізація держави. Розвиток мережевих технологій. Поширення серед населення та доступність сучасних інформаційних технологій).
Для ефективної інноваційно-інвестиційної політики держави у сфері розвитку аграрного сектору та забезпечення його економічної безпеки важливим елементом є створення інноваційної та інвестиційної спроможності галузі, яка забезпечує їх конкурентоспроможність. Незважаючи на невідворотність процесів посилення залежності успіхів агровиробників від інноваційності агробізнесу, на практиці у вітчизняному агропромисловому секторі темпи продукування і впровадження інновацій залишаються низькими.
Запропоновано визначати забезпечення економічної безпеки аграрного сектору через результативний показник інноваційного розвитку – валову додану вартість. Пропонується використання методу імітаційного моделювання, зокрема на основі концепції системної динаміки, для виявлення сценаріїв інноваційного розвитку аграрного сектору з метою забезпечення його економічної безпеки та підвищення конкурентоспроможності. Імітаційна модель побудована у відповідності до встановлених зав’язків між факторами інноваційної спроможності в аграрному секторі, які забезпечують його економічну безпеку. Усі цикли в моделі є контурами додаткового зворотного зв’язку, що має призводити до поширення позитивних тенденцій у моделі. Динаміка складових імітаційної моделі визначається побудованими економетричними моделями взаємозв’язків між показниками інтелектуального та інноваційного потенціалу й результатами діяльності.
22
Levytska, S. O. "ЕКОНОМІЧНА ВИГОДА АКТИВІВ В ТРАНЗАКЦІЯХ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО БІЗНЕСУ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, no. 91 (December 20, 2020): 111. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202011.
Full textAbstract:
Метою дослідження є: узагальнення на основі міжнародної та вітчизняної практики розвитку бізнесу факторів впливу на оцінку економічної вигоди активів підприємств з урахуванням вимог щодо соціально-економічної та екологічної збалансованості бізнесу; визначення та обґрунтування методичних та організаційних підходів щодо ідентифікації варіативних форм економічної вигоди, її оцінки. Підтверджено, що міжнародна практика підприємництва, враховуючи суспільну корисність бізнесу, виокремлює підвищення впливу на оцінку корисності підприємства результативність вирішення ним питань соціального забезпечення та екологічної безпеки як на рівні своєї діяльності, безпосередньо, так і в регіональному масштабі. Зазначене суттєво міняє роль і доповнює зміст поняття «економічна вигода»: оцінка потребує перегляду з урахуванням використання активу; серед елементів оцінки, крім економічних фінансових показників, з’являються нефінансові – якісні, що в цілому підвищує достовірність облікової інформації. Досліджено альтернативні форми економічної вигоди від використання виробничих ресурсів зарезультатами транзакцій вітчизняних підприємств в контексті політики збалансованого ведення бізнесу. Наведено міжнародну практику визначення фінансових результатів діяльності суб’єктів на основі аналітичного обліку елементів оцінки економічної вигоди, враховуючи їх вплив на вирішення питань економічного розвитку, соціального захисту та екологічної безпеки. В роботі уточнено критерії оцінки економічної та соціально-економічної вигоди, соціального ефекту. Зазначене уможливить проведення результативного стратегічного планування як розрахунково-платіжної дисципліни, так і розвитку бізнесу на перспективу, що, безперечно, позитивно вплине на поступальний збалансований розвиток підприємництва в Україні.
23
Бараняк, Ігор, and Ірина Жеребило. "РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА МІГРАЦІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДІ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ)." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253529.
Full textAbstract:
Анотація. Досліджено стан і тенденції розвитку соціальної сфери та економічної системи областей Кар-патського регіону. Узагальнено, що молодь як активний і прогресивний елемент суспільства з високимрівнем капіталізації знань найбільш динамічно реагує на світові тенденції часу та охочіше включаєтьсяв міграційні процеси. Аргументовано, що регіональні особливості демографічного розвитку формуютьтеоретичну основу міграційного потенціалу, у той час активізація міграційних процесів у більшості ви-падків відбувається через причини соціально-економічного характеру. У результаті аналізу ситуації намолодіжному ринку праці оцінено щільність взаємозв’язків між рівнем розвитку соціально-економіч-ної системи Карпатського регіону і мобільністю молоді. Побудовано багатофакторні регресійні рівнян-ня, які описують залежність темпів приросту зовнішніх міграційних процесів у Карпатському регіонівід мінливості значень соціально-економічних факторів. Визначено, що імміграційний та еміграційнийвектори мобільності населення Карпатського регіону в соціально-економічних координатах і залежитьвід темпів зростання середньої заробітної плати, частки сукупних витрат домогосподарств Карпатсько-го регіону на продукти харчування, обсягів прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу —мешканця Карпатського регіону і темпів зростання індексу споживчих цін. Здійснено оцінку обсягівпотенційної зовнішньої міграції населення у зрізі еміграційного та імміграційного векторів у контекстіпрогнозних тенденцій соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону до 2025 року.Доведено, що інтенсивність міграційних процесів у працездатному віці та вектор їхнього спрямуванняможуть стати базовим чинником установлення демографічної та соціально-економічної безпеки Кар-патського регіону в разі посилення рееміграційних та імміграційних потоків або її порушення —у разіподальшого вимивання людських, здебільшого інтелектуальних, ресурсів у працездатному віці.Ключові слова: розвиток соціальної сфери, економічна система, мобільність молоді, Карпатський регіон,зовнішня міграція населення, соціально-економічний розвиток.Формул: 2; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 13.
24
Tkachenko, Nataliia, and Myroslava Khutorna. "КОМПОЗИЦІЙНА БУДОВА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3(23) (2020): 110–19. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-110-119.
Full textAbstract:
Визначено історичність виникнення дефініції «фінансова безпека» та уточнено її змістовий взаємозв’язок із фінансовою стійкістю та фінансовою стабільністю. Здійснено деталізацію цих понять у розрізі таких критеріїв: час, змістове «ядро» поняття, детермінанти економічного змісту поняття та фундаментальні передумови забезпечення. На основі критичного огляду наукової бази подано контент-аналізу поняття «фінансова безпека», що дозволило виділити два основних підходи до ідентифікації фінансової безпеки. Сформульовано параметри характеризації фінансової безпеки підприємства. Схематично представлено сукупність основних внутрішніх і зовнішніх загроз фінансової безпеки підприємств. Визначено основні елементи в системі управління фінансовою безпекою підприємства та представлене авторське бачення змістовності досліджуваного поняття.
25
Гаруст, Ю. В., and В. С. Степановський. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 123–27. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).24.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей адміністративно-правового статусу Служби безпеки України як суб’єкта забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. З’ясовано сутність фінансово-економічної безпеки держави. Встановлено, що пріоритетним натепер є постійне відстеження та усунення факторів, які викликають загрози фінансово-економічній безпеці України, є напрямом діяльності держави та завданням правоохоронних органів. На підставі аналізу нормативно-правової бази визначено, що органи безпеки законодавець відносить до правоохоронних органів, а Служба безпеки України є правоохоронним органом спеціального призначення, який здійснює не лише правоохоронні, але й управлінські функції. Розглянуто підходи до розуміння змісту адміністративно-правового статусу Служби безпеки України. Наголошено на відсутності єдності науковців у визначенні структури адміністративно-правового статусу Служби безпеки України. Запропоновано до елементів адміністративно-правового статусу Служби безпеки України відносити мету, завдання, функції, організаційну структуру, компетенцію і юридичну відповідальність. Розкрито специфіку кожного із вищезазначених елементів. Встановлено, що законодавець не визначає функцій спецслужби у Законі Україні «Про Службу безпеки України». Зазначено, що в структурі Служби безпеки України діє Головне управління контррозвідувального захисту економічних інтересів держави, а здійснення контррозвідки є одним із пріоритетних повноважень Служби безпеки України. Виділено повноваження спецслужби зі здійснення інформаційно-аналітичної роботи, оперативно-розшукових заходів, досудового слідства, збереження державної таємниці, взаємодії з іншими суб’єктами, у тому числі правоохоронними органами. Акцентовано увагу на тому, що Служба безпеки України за рахунок державного бюджету відшкодовує шкоду, завдану незаконними діями, рішеннями та бездіяльністю її співробітників, та може бути суб’єктом адміністративної відповідальності у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності її співробітників у порядку адміністративного судочинства.
26
Prodanchuk, M. G., M. V. Velychko, and Ya M. Honcharuk. "Створення національного банку генофонду біорізноманіття України — важливого елементу системи біологічної безпеки та біологічного захисту держави: аспекти управління та економіки." One Health and Nutrition Problems of Ukraine 53, no. 2 (November 10, 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2020-53-2-17-28.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити доцільність створення національного банку генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Матеріали і методи. Міжнародне та вітчизняне законодавство, наукові публікації, матеріали науково-практичних конференцій стосовно збереження генофонду біорізноманіття ‒опрацювання цих документів і дописів стали підгрунтям дослідження. Були використані наступні методи: герменевтичний для аналізу цитованих наукових праць, наведених законодавчих актів, пояснення понять і термінів стосовно генетичних ресурсів біорізноманіття; системного аналізу джерел фінансування при створенні банку збереження генофонду біорізноманіття як елементу біобезпеки та біозахисту в системі національної безпеки України та системи методів державного управління збереження біорізноманіття, а також логічний та формально-економічний методи. Результати та обговорення. У статті досліджено питання про доцільність створення національного банку генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Зазначено, що створення Національного банку генофонду біорізноманіття України надасть можливість ефективно, безпечно та економічно грамотно управляти генетичними ресурсами біорізноманіття як на внутрішньодержавному рівні, так і міжнародному відповідно до Нагойського протоколу регулювання доступу до генетичних ресурсів та спільного використання переваг, зокрема фінансових. Розглянуто основні інноваційні інструменти збереження біорізноманіття держави. Досліджено можливості запровадження інноваційних інструментів збереження біорізноманіття та імплементації кращого закордонного досвіду в Україні. Висновки. Доцільно створити Національний банк генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Запропоновано законодавчо закріпити його створення шляхом включення до проекту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист». Ключові слова: національний банк генофонду біоти, біорізноманіття, біологічні загрози, біоризики, біологічна безпека, біологічний захист, державне управління, фінансування.
27
Сосновська, О. О., and Л. В. Деденко. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИКЛІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 1 (June 23, 2019): 229–45. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.229-245.
Full textAbstract:
У статті визначено, що циклічність є характерною ознакою функціонування сучасної економіки. Економічні цикли слід досліджувати на прикладі регіонів, галузей, окремих підприємств та країни. Розглядаючи стійке функціонування підприємства в умовах циклічності слід враховувати життєвий цикл кожного з елементів економічної системи. Доведено, що належний рівень економічної безпеки підприємства є необхідним фактором забезпечення його стійкого функціонування в умовах циклічних проявів економіки. Вивчення характерних особливостей щодо впливу фаз економічних циклів на ефективність діяльності підприємств є важливим завданням для досягнення цільових орієнтирів в умовах невизначеної економічної динаміки.
28
Markus, Olga. "ОБЛІКОВА ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У ФОРМУВАННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, no. 18 (June 4, 2019): 121–28. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-02-121-128.
Full textAbstract:
У статті проведено теоретичне узагальнення впливу нематеріальних активів на економічну безпеку підприємства. Розглянуто такі економічні поняття як «нематеріальні активи» та «економічна безпека підприємства». Досліджено переваги і недоліки основних підходів до ідентифікації та класифікації нематеріальних активів підприємства. Визначено основи облікової ідентифікації нематеріальних активів, як частини інтелектуального капіталу підприємства. Удосконалено обліково-інформаційне забезпечення окремих структурних елементів інтелектуального капіталу, що може бути використане для розвитку людських та структурних ресурсів підприємства в довгостроковій перспективі та для надання повної інформації про витрати на розвиток людського капіталу, що є особливо важливим для тих підприємств, в діяльності яких знання та компетенція персоналу відіграють вирішальне значення та визначають успішність їх діяльності.
29
Tsybka, A. A. "Конституційно-правове поняття енергетичної безпеки України." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (May 12, 2017): 23–29. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.03.04.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню поняття енергетичної безпеки України з точки зору конституційного права.
Розглянуто основні підходи до визначення цього поняття та встановлено місце енергетичної безпеки в системі національної безпеки України. У статті проаналізовано дотичні категорії, такі як національна безпека та економічна безпека.
На основі аналізу правової доктрини, Конституції України та законодавства визначено основні елементи поняття енергетичної безпеки та його загальні риси, а також сформульовано авторське визначення енергетичної безпеки України.
30
Мухіна, І. Г. "Економічна політика сучасної україни як елемент фінансово-економічної безпеки." Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, no. 3 (62) (2012): 89–93.
Find full text
31
Мухіна, І. Г. "Економічна політика сучасної україни як елемент фінансово-економічної безпеки." Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, no. 3 (62) (2012): 89–93.
Find full text
32
Мухіна, І. Г. "Економічна політика сучасної україни як елемент фінансово-економічної безпеки." Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, no. 3 (62) (2012): 89–93.
Find full text
33
Мухіна, І. Г. "Економічна політика сучасної україни як елемент фінансово-економічної безпеки." Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, no. 3 (62) (2012): 89–93.
Find full text
34
Zanora, Volodymyr, Dmytro Kutsenko, and Nazarii Odorodko. "ПОТЕНЦІАЛ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2 (18) (2019): 40–51. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-40-51.
Full textAbstract:
Розглянуто визначення категорій «потенціал», «економічний потенціал» у фаховій та науковій літературі. Наведено підходи щодо трактування сутності поняття «потенціал», що мають місце в роботах як вітчизняних, так і закордонних науковців та фахівців, а також виокремлено основні серед них. Зазначено доцільність використання комплексного підходу щодо визначення потенціалу підприємства. Наведено визначення потенціалу та економічного потенціалу. Зауважено, що проблема управління потенціалом є актуальною як для вітчизняних теоретиків та практиків, так і закордонних. Акцентовано увагу на тому, що потенціал підприємства є головним елементом системи управління його розвитком. Визначено 30 класифікаційних ознак потенціалу підприємства, за якими сформовано класифікацію. Визначено, що потенціал підприємства є підґрунтям для забезпечення його ділової активності, економічної безпеки, фінансової стійкості, конкурентоспроможності, розвитку, економічного зростання тощо.
35
Амосов, Олег, and Наталія Гавкалова. "АРХЕТИПИ В ДІЯЛЬНОСТІ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 15–28. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-15-28.
Full textAbstract:
Економічний і соціальний розвиток нерозривно пов’язаний з певною територією. Цей комплексний розвиток можливий тільки при цілеспрямованому розвитку всіх елементів з урахуванням впливу архе- типів даної території. Территориальні складові кожної країни є її адміні- стративно-територіальними одиницями. Питання реформування адміні- стративно-територіальної системи пов’язані з актуальними проблемами децентралізації, а також з тим, що дослідження архетипів в об’єднаних територіальних громадах практично відсутні, що зумовлює актуальність та своєчасність заявленої проблематики.
Сучасні тенденції в контексті децентралізації місцевих органів влади полягають у: прийнятті ефективного стратегічного документа, що визна- чає цілі, тенденції, інструменти та механізми децентралізації в усіх систе- мах суспільно-політичних і соціально-економічних відносин; формуванні системи вертикальної і горизонтальної координації дій органів місцево- го самоврядування та територіальних інституцій з метою розширення їх співробітництва у вирішенні задач територіального розвитку; створенні діючої правової бази, яка усуває всі спірні питання у контексті співро- бітництва органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, бізнес-структур та інститутів громадянського суспільства в про- цесі соціально-економічного розвитку регіонів. Одним із факторів, що впливають на децентралізацію, є національний архетип. Його урахування як на етапі формування, так і на етапі розвитку об’єднаних територіаль- них громад допоможе прийняти зміни і здійснити ефективне управління громадами, їх бюджетами, землею.
Однією з основних характеристик новостворених територіальних гро- мад є їх життєздатність. Під сталою громадою ми розуміємо усвідомлено сформоване, економічно, соціально та політично активне співтовариство людей, яке є максимально самодостатнім у своєму існуванні та розвитку з точки зору забезпечення фінансовими та економічними ресурсами з ура- хуванням впливу громадських архетипів. Проведені дослідження щодо функціонування та розвитку територіальних громад показали, що одна з головних причин несталої соціально-економічної ситуації в суспільстві є невідповідність громад вимогам щодо їх існування: кількість членів громади має бути не менше можливого рівня для забезпечення фінансової автономії, організаційної та правової незалежності, державної підтримки та безпеки, системної цілісності.
Способами забезпечення життєдіяльності об’єднаних територіальних громад, поліпшення соціально-економічної ситуації та створення умов для їх розвитку є проведення адміністративно-територіальної рефор- ми, яка забезпечить вирішення правових, економічних і організаційних проблем з урахуванням впливів суспільних архетипів.
36
Semenenko, Oleh, Ruslan Butenko, Marina Abramova, Victoria Koverga, Ivan Motrunych, and Herman Chuhui. "Щодо оцінювання достатності людських ресурсів України для забезпечення необхідного рівня оборонного потенціалу та воєнно-економічної безпеки держави." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 6 (December 30, 2021): 217–30. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.17.
Full textAbstract:
Визначення та оцінювання зв’язків між розвитком економіки та обороноздатністю держави є важливим кроком до обґрунтування можливостей відтворення та раціонального використання національних ресурсів. Одним із головних елементів забезпечення необхідного рівня оборонного потенціалу та воєнно-економічної безпеки держави є компетентне керування якісними та кількісними характеристиками людських ресурсів. Визначення та контролінг співвідношення їх складових елементів є запорукою як підвищення національної безпеки так і рушієм економічного прогресу. Тому, авторами у статті був зроблений акцент саме на оцінюванні рівнів можливостей держави щодо забезпечення людськими ресурсами, що надало змогу визначити межі «достатнього рівня» їх можливостей щодо відновлення або підтримки необхідного рівня оборонного потенціалу держави та рівня її воєнно-економічної безпеки.
37
Палцулич, Є. І. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДЕРЖАВНІ ІНТЕРЕСИ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 21, 2020): 37–41. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).184.
Full textAbstract:
У статті на підставі перегляду матеріалів привати-заційної практики Фонду державного майна України та його регіональних відділень проаналізовані фактори і процеси, що впливають на незаконне роздержавлен-ня. Розглянуте найбільш проблемне питання – неві-дображення серед державного майна нематеріальних активів, що включаються до приватизаційної маси основних засобів підприємства, а також охарактеризо-вані проблеми законодавчого регулювання вказаного процесу, що негативно впливає на реформування дер-жавної власності. Розкриті аспекти необхідності дотримання крите-рію «економічної доцільності» при передачі об’єктів приватним власникам, а також збереження «держав-ного інтересу» під час приватизації. При цьому прово-дився аналіз елементів і потреб держави в її існуванні й розвитку, особливо під час приватизації суб’єктів господарювання певних галузей та сфер, які обслуго-вують загальнодержавні інтереси та впливають на її економічну безпеку. Автором наголошено, що кожен актив підприємства має бути належним чином обліко-ваним, оціненим й зареєстрованим як основний засіб, що відображає загальну ринкову вартість об’єкту, який планується до приватизації. Підтверджене судження про відсутність належного фінансово-господарського обліку на важливих підприємствах, що часто призво-дить до розбалансування напрямів розвитку України й супроводжується нанесенням шкоди економічній без-пеці держави. Таким чином, невідображення і недоо-цінка нематеріальних активів під час приватизації підприємств, що мають ознаки домінування на ринку товарів, мають стратегічне чи загальнодержавне зна-чення, вкрай негативно впливають на стан економічної безпеки держави.
38
Sribna, Y. V., V. V. Stupnytskyi, and N. I. Stupnytska. "НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ – ЦИФРОВИЙ ВИМІР." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 385. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202034.
Full textAbstract:
У дослідженні визначено особливості національної безпеки через систему змін державного управління як виклик на інформаційне наповнення соціальних та економічних сторін суспільного процесу. Відслідковано діючу модель державного управління та проаналізовано її вплив на рівень національної безпеки, який потенційно має тенденцію до зменшення через політичну складову суспільного українського процесу. Доповнено теоретичні засади методології державного управління як процесу динамічного розвитку інформаційних знань та відзначено специфіку їх застосування в цьому процесі. Наукова новизна проявляється в дослідженні трансформаційних управлінських процесів у вітчизняному державотворенні та їх впливу на рівень економічної, а відтак і національної безпеки. З 1997 року відслідковано процес розбудови місцевого самоуправління через призму підвищення національної безпеки, виділено й охарактеризовано періоди його реалізації. Вказано економічні мотиви швидкого запровадження об’єднаних територіальних громад та роль фінансового іноземного капіталу і процесу законотворення в реалізації національної безпеки. Основну увагу приділено виявленню загальних та специфічних елементів, які забезпечують зміну потенціалу національної безпеки при реалізації української цифрової економіки. Пояснено вплив економічних й політичних чинників щодо необхідності впровадження та реалізації новітньої управлінської моделі вітчизняного управління на рівні малих територій. Вказано сприйняття таких реформувань місцевим населенням та визначено його роль у захисті національного суверенітету. Змодельовано систему державного дворівневого управління за рахунок реалізації інформаційно-комунікаційних технологій, що відображає вплив цифрових процесів на загальний рівень гарантування національної безпеки України. Подано наукове визначення запровадженої моделі публічного управління місцевими територіями з позиції гарантування національної безпеки. Вивчення даного дослідження дозволить більш повно та всебічно зрозуміти механізми зміни публічного управління на основі цифровізації вітчизняної економіки та прогнозувати зміну рівня національної безпеки України.
39
ОСТРІКОВА, ТЕТЯНА. "Місце і роль авторизованого економічного оператора в системі інструментів забезпечення митної безпеки." Право України, no. 2021/03 (2021): 157. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-03-157.
Full textAbstract:
В умовах євроінтеграційних процесів та необхідності оптимізації здійснення митної справи в Україні важливим завданням є імплементація в механізм правового регулювання різноманітних форм партнерських взаємовідносин між митними органами та підприємствами – суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, провідне місце серед яких займає інститут авторизованого економічного оператора (АЕО). Окрім того, цей інститут є окремим, відносно самостійним структурним елементом забезпечення митної безпеки як інструмента поліпшення процедури здійснення митної справи та захисту реалізації економічних інтересів підприємств. Мета статті полягає у визначенні місця та ролі АЕО через призму інструментів забезпечення митної безпеки держави. Встановлено, що в системі інструментів забезпечення митної безпеки АЕО – це відносно самостійний елемент, який одночасно є і інструментом сприяння торгівлі та покращення ефективності роботи митних органів, і формою захисту економічних інтересів підприємств. Роль АЕО в механізмі державного забезпечення митної безпеки запропоновано розглядати дуалістично: з боку реалізації політики сприяння міжнародної торгівлі та підвищення конкурентноспроможносні підприємств із високим ступенем довіри, що одночасно забезпечує безпеку ланцюга постачання товарів; та з боку безпосередньої оптимізації процедур здійснення митної справи. Встановлено, що запровадження спеціальних спрощень і переваг, які передбачають суттєві полегшення митних формальностей для підприємств із високим ступенем довіри щодо товарів, що переміщуються такими підприємствами, та, відповідно, зменшення обсягів контролю до АЕО з боку митних органів потенційно хоча і створюють вірогідність загроз митної безпеки, однак подібна мінімізація обсягів контрольно-наглядових дій за суб’єктами, що отримали у встановленому законом порядку авторизацію АЕО та набули статус АЕО, компенсується через проведення центральним органом виконавчої влади, який реалі зує державну митну політику із залученням посадових осіб відповідних митниць відносно таких суб’єктів оцінки відповідності підприємства критеріям АЕО, яка за своєю правовою суттю є перевіркою, а також подальшого проведення митними органами моніторингу відповідностіпідприємства критеріям АЕО та повторної оцінки відповідності у визначених законом випадках. Окрім цього, забезпечення належного рівня митної безпеки досягається перенесенням контролю на більш ранню стадію (на період оцінки відповідності підприємства встановленим критеріям набуття статусу АЕО), що дає змогу вивільнити кадрові, організаційні та інші ресурси митних органів для виконання інших завдань при здійсненні митної справи.
40
Маслій, І. В. "ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРИ ЗЛОЧИННОСТІ У ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ ЯК ЕЛЕМЕНТ її КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 13 (May 14, 2019): 553–61. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v13i0.303.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано поняття злочинності у фінансово-економічній сфері та запропоновано структуру системи злочинів, які доцільно віднести до злочинів у фінансово-економічній сфері. Доведено, що злочинність у фінансово-економічній сфері являє собою сукупність однорідних протиправних, суспільно небезпечних, корисливих, таких, що спричиняють істотну матеріальну шкоду внаслідок посягань на встановлений порядок управління економічними процесами, економічний розвиток держави, стан фінансової безпеки діянь, за які передбачено кримінальну відповідальність. Запропоновано віднести до таких злочинів: злочини проти власності; злочини у сфері господарської діяльності; інші злочини економічного характеру.
The concept of crime in financial and economic sphere is grounded and the structure of system of crimes, which should be attributed to the crimes in financial and economic sphere is proposed in the article. There proved that the crime in financial and economic sphere represents a set of acts which are: homogeneous illegal, socially dangerous, selfish, such that cause substantial material damage as a result of infringements of the established order of management of economic processes, economic development of the state, the financial security, for which criminal responsibility is contemplated. There proposed to attribute to such crimes: crimes against property, crimes in sphere of economic activity; other crimes of an economic nature.
41
Ткачук, Г. О. "ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ВЕКТОР АКТУАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 87–93. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.13.
Full textAbstract:
Статтю присвячено огляду сучасних наукових досліджень у галузі економічної безпеки підприємства. Визначено структуру наукових досліджень економічної безпеки та надано стислу характеристику кожного її елементу. Означено базову структуру фундаментальних авторських доробок. Представлено результати проведеного оглядово-вибіркового аналізу наукових уподобань за 2009–2019 рр. та виділено вектори сучасних наукових доробок щодо економічної безпеки підприємства. За результатами проведеного аналізу та систематизації отриманих результатів зроблено висновки щодо актуальності досліджень у напрямі вдосконалення системи економічної безпеки підприємства. Наголошено на актуальності поглибленого вивчення проблематики та особливостей системи економічної безпеки для підприємств харчової промисловості.
42
Линдюк, Сергій. "ТЕОРЕТИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОНЦЕПТУ «СОЦІАЛЬНА БЕЗПЕКА» В УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ." Науковий вісник: Державне управління, no. 1(11) (April 18, 2022): 92–113. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-92-113.
Full textAbstract:
Цілями статті є дослідження теоретичних інтерпретацій концепту «соціальна безпека» в українському науковому дискурсі, підходів до розуміння його сутності, аналіз ґенези його становлення, що дасть змогу розвинути понятійно-категоріальний апарат дослідження, надати авторське обґрунтування його сутності, враховуючи наявне теоретичне підґрунтя, а також розвинути теоретичний базис дослідження соціальної безпеки та дефініцій, що визначають її сутність. Дослідження пропонує як систематичний огляд літератури щодо концепцій соціальної безпеки, так і емпіричний аналіз. Дані емпіричного дослідження були проаналізовані за допомогою контент-аналізу, аналізу та синтезу, індукції та дедукції тощо. Об’єднані висновки огляду літератури та емпіричного дослідження зумовили обґрунтування концепції соціальної безпеки, яка свідчить про багатовимірний склад понять і тісно пов’язаний характер понятійно-категорійного апарату системи соціальної безпеки. Здійснено огляд наявних визначень соціальної безпеки та їх застосування в науковому дискурсі, з’ясовано базові структурні елементи системи соціальної безпеки. Теоретичний внесок статті полягає в її підході до концептуалізації та узгодження взаємопов’язаної та багатовимірної природи концепцій соціальної безпеки для подальшого розвитку та розширення концептуальних підходів. Досліджено, що концепція соціальної безпеки стосується таких питань, як ідентичність, соціальна узгодженість, включення, виключення та дилема безпеки. Виокремлено два напрями досліджень концепту «соціальна безпека»: перший вивчає суб’єктивну конструкцію та захист ідентичності, другий розвивається відповідно до об’єктивістських онтологій, зосереджених на неминучих загрозах ззовні та важливості захисту соціальних систем, що підтримують життєдіяльність. Методологічний внесок – це чіткий і систематичний дизайн якісного дослідження, щоб сприяти прозорості, структурі та уявленню про майбутні дослідження концепцій безпеки. Хоча висновки статті в певних аспектах збігаються з більшою частиною джерел, що існують, у ній пропонуються нові ідеї та виміри для цих концепцій та подальших досліджень. За результатами дослідження варіантів дефініцій можна стверджувати, що концепт «соціальна безпека» є комплексним, містить економічні, політичні, соціальні, гуманітарні та ціннісні аспекти, відображає все те, що впливає на життєдіяльність, зокрема на середовище існування людини, на якість життя людей, робить суспільство стійким, здатним до розвитку.На підставі аналізу визначень, запропонованих провідними науковцями, удосконалено, сформовано та надано авторське визначення концепту «соціальна безпека», що, на відміну від наявних, розглядається як цілісна система взаємопов’язаних елементів, побудована на взаєминах соціальної системи і середовища з метою запобігання негативним впливам соціальних ризиків та зниження рівня небезпек, а також убезпечення від загроз соціального характеру людини, держави, суспільства, їх соціальних інтересів, цінностей і потреб.
43
Radzyvyliuk, Yelyzaveta. "ОСОБЛИВОСТІ УБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ІТАЛІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО- КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (7) (March 18, 2020): 112–22. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-112-122.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості убезпечення інформаційного простору Італії в контексті розвитку інформаційно-комунікативних технологій. У роботі наведено нове розвʼязання актуальної наукової проблеми, що полягає в розробленні концептуальних та правових засад забезпечення інформаційної безпеки, а також практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів її забезпечення. Отримані в процесі дослідження результати дають підстави стверджувати, що реалізація національних інтересів в інформаційній сфері буде дієвою в разі законодавчого визначення національних цінностей і зумовлених ними національних інтересів. Виходячи з розробленої моделі взаємодії національних цінностей, інтересів цілей та надбань в інформаційній сфері, ми запропонували основними критеріями оцінки негативного впливу на інформаційну безпеку держави вважати деструктивні трансформації національних цінностей в інформаційній сфері, які можливо встановлювати шляхом соціологічних опитувань і вивчення громадської думки. Такі критерії доцільно акумулювати в методологічній базі й на її підставі моніторити стан і динаміку вітчизняної інформаційної сфери, виявляти найбільш вразливі сфери. Запропоновано та обґрунтовано включити до об’єктів забезпечення інформаційної безпеки національні інтереси, цінності, цілі й надбання в інформаційній сфері; розроблено критерії оцінки негативного впливу загроз на стан інформаційної безпеки, якими запропоновано вважати деструктивні трансформації національних цінностей в інформаційній сфері, що дає змогу створити правове підґрунтя відповідної методологічної бази; виділено у вітчизняній системі інформаційного права нову складову частину – забезпечення інформаційної безпеки, а також проаналізовано причини й передумови її виникнення; у системі інформаційно-психологічного складника інформаційної безпеки виокремлено такі елементи, як духовна, воєнна, соціальна, економічна, екологічна та глобальна безпека й змістовно схарактеризовано взаємозв’язки між ними, що дало змогу врахувати сучасні загрози та розробити пріоритетні напрями державної політики забезпечення інформаційної безпеки.
44
Седікова, І. О., Д. В. Седіков, and Є. М. Коренман. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ПОНЯТТЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 11 (January 28, 2022): 86–94. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.12.
Full textAbstract:
У статті визначено, що фінансова безпека підприємства є невід’ємною складовою частиною економічної безпеки. Невід’ємним елементом дослідження фінансової безпеки підприємства є вибір її критеріїв, під якими авторами дослідження розуміються ознака або сума ознак, на підставі яких робиться висновок про те, чи перебуває підприємство у стані безпеки. Кількісне оцінювання рівня проведено за допомогою показників фінансової стійкості, беззбитковості та ліквідності підприємств. Узагальнено відносні фінансові коефіцієнти діяльності підприємства, розподілені вони на три групи. Під час аналізу фінансового стану підприємства використовують показник імовірності банкрутства. Узагальнено факторні моделі визначення ймовірності банкрутства підприємства. Об’єктами нашого дослідження було вибрано зернопереробні підприємства Одеської області, такі як ДП «Одеський КХП», ДП «Куліндоровський КХП», ПАТ «Білгород-Дністровський КХП».
45
Стрюк, М. П. "Досвід США в системі управління сектором безпеки і оборони." Актуальні проблеми держави і права, no. 87 (November 5, 2020): 172–78. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2815.
Full textAbstract:
У статті йдеться про нормативні засади й доктринальні документи, які визначають основні пріоритети та принципи, що використовуються під час реалізації зовнішньої та внутрішньої політики Сполученими Штатами Америки у сфері національної безпеки і оборони. Зазначаються принципи, які сформулювались в США під час Холодної війни з Радянським союзом (пріоритет усунення військових загроз США та союзників, принцип стримування та залякування супротивників США в засадни-чих документах, принцип переваги жорстких дій у вирішення конфліктів, які можуть загрожувати національній безпеці США). Акцентовано увагу, що після розпаду Радянського союзу загроза пов-номасштабної військової агресії проти США постає в документах на другий план, а на перший виходять тероризм, економічні та екологічні проблеми. Наголошується, що в США, окрім доктринальних та концептуальних документів, щодо сектору безпеки і оборони діє закон 1947 р. «Про національну безпеку», який чітко визначає процедурні аспекти взаємодії та повноваження усього інституту сектору безпеки і оборони. Вказуються основні відмінності та зміст понять «концепція», «доктрина», «стратегія» в теорії державного управління сектором безпеки і оборони. Наголошується, що в США існують загальні елементи та закономірності щодо цілей Стратегії національної безпеки у вигляді фундаментальних інтересів США: забезпечення національної безпеки, процвітання та свободи американських громадян, доктрини про національні інтереси в розумінні кожного президента, визначення цілей та завдань, місця США у світовому порядку, визначення завдань, які будуть реалізовуватись суб'єктами сектору національної безпеки та оборони США. Наводяться в дослідженні відмінності щодо основних засад стратегій національної безпеки від адміністрацій Б. Обами 2010 р. та 2015 р., а також Д. Трампа 2017 р. Наводяться особливості механізму прийняття управлінських рішень у відповідності до законодавства у сфері безпеки і оборони США.
46
Gudzovata, О. О. "ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (April 26, 2018): 75–80. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.75-80.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження теоретико-методичних засад грошово-кредитної політики як елемента в системі забезпечення економічної безпеки держави. Метою статті є узагальнення і уточнення сутнісних характеристик і особливостей реалізації грошово-кредитної політики в системі забезпечення економічної безпеки держави. Застосовано такі методи дослідження, як системно-інституціональний підхід для виявлення ознак і зв’язків грошово-кредитної політики та економічної безпеки держави, наукової абстракції, логічний підхід для формування параметрів грошово-кредитної політики. Обґрунтовані місце, завдання та роль грошово-кредитної політики у системі складових економічної безпеки держави. На відміну від усталених підходів, коли визначається місце грошово-кредитної політики в системі фінансової безпеки, обґрунтовано значимість політики в системі економічної безпеки держави. Результати мають практичну значимість, яка полягає в можливості їх використання при плануванні грошово-кредитної політики держави.
47
Дубовик, В. Б. "Інституційна структура Організації з безпеки і співробітництва в Європі." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(31) (September 4, 2020): 191–94. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).591.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано процес формування ін-ституційного каркасу Наради з безпеки та співробітництва в Європі та трансформації НБСЄ в ОБСЄ, основних інститутів ОБСЄ як її структурних елементів, які забезпечують досягнення основної мети діяльності організації, а саме запобігання конфлікту на ранніх стадіях його виникнення, регулювання самої кризи та відновлення миру після закінчення конфлікту. Наголошено, що Парламентська Асамблея ОБСЄ складається приблизно із 300 депутатів, котрі представляють законодавчу владу держав-учасниць ОБСЄ. Основною метою Асамблеї є парламентський контроль і залучення європейських депутатів у діяльність Організації. Асамблея розробляє і просуває механізми запобігання та врегулювання конфліктів, сприяє розвитку демократичних інститутів у держа-вах-учасницях і забезпечує транспарентність і підзвітність в ОБСЄ. На її щорічних сесіях формулюються політичні рекомендації для урядового компонента Організації. З'ясовано, що для розв'язання конфліктних ситуацій і спорів між державами-учасницями, які підписали внутрішню щодо ОБСЄ Конвенцію по примиренню і арбітражу, був створений Суд із примирення й арбітражу, який знаходиться в Женеві. Основним механізмом, прописаним у Конвенції, є примирення, мета якого полягає у виробленні для сторін у спорі умов врегулювання. Цей механізм може бути задіяний в односторонньому порядку будь-якою державою-учасником Конвенції стосовно спору між нею та іншою державою-учасницею ОБСЄ. Зроблено висновок, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі має всеосяжний підхід до безпеки, який включає в себе військово-політичні, економічні, екологічні та гуманітарні аспекти. Тому ОБСЄ розглядає широкий спектр проблем, пов'язаних із безпекою, включаючи контроль над озброєнням, зміцнення довіри та безпеки, захист прав людини та прав національних меншин, демократії, боротьби з тероризмом і загрозами економічній та екологічній безпеці. Для виконання покладених функцій було створено розгалужену систему спеціалізованих внутрішніх інститутів, що ефективно діють сьогодні.
48
Бондарук, О. С. "Класифікаційні особливості бюджетних елементів економічної безпеки." Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту, no. 1/2 (52/53) (2017): 93–99.
Find full text
49
Перун, Т. "Структурні чинники механізму інформаційної безпеки держави." Юридичний вісник, no. 4 (October 30, 2020): 117–24. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1980.
Full textAbstract:
У науковій статті викладається ступінь та еволюція механізму інформаційної безпеки. З'ясовано, що термін «механізм інформаційної безпеки держави» базується на основі детермінантів і принципів безпеки.
Інформаційна безпека країни може розглядатися з позиції забезпечення захисту життєво важливих інтересів усіх громадян, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Автор зазначає, що інформаційна безпека - це динамічний елемент економіки, який адаптується до вимог свого часу. Таким чином, розглядаючи поняття інформаційної безпеки, слід виходити з визначення рівноваги економічної системи та її подальшого сталого розвитку.
Також розглядається взаємодія засобів масової інформації та державних органів влади. Аналізується впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як фактору подальшого розвитку інформаційних процесів та ефективнішого розвитку державних політико-правових інститутів. Розглянуто можливі варіанти підвищення ефективності інформаційного забезпечення державної політики. Показано, що інформаційне забезпечення державної політики з доступом громадян до відкритих державних ресурсів є одним зі складників національних інтересів України в інформаційній сфері.
Автор доходить висновку, що з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму інформаційної безпеки держави доцільно: на законодавчому рівні виробити єдину термінологію, характерну для цієї сфери, у формі глосарію як обов'язкового нормативного варіанта для інших правових актів, що належать до інформаційної безпеки; внести категорію інформаційної безпеки держави в Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів; уточнити положення Доктрини інформаційної безпеки України, визначивши, що об'єктом інформаційної безпеки є забезпечення права на інформацію, права на захист від небезпечної інформації, права на недоторканність приватного життя громадян.
50
Semenenko, Oleh, Marina Abramova, Ihor Voronchenko, Ivan Motrunych, Roman Pekuliak, and Olexandr Afanasyev. "Фінансові та матеріальні можливості України щодо забезпечення необхідного рівня розвитку складових елементів воєнно-економічної безпеки." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, no. 1 (February 28, 2022): 133–44. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.1.13.
Full textAbstract:
Мета роботи: визначення та оцінювання рівнів можливостей забезпечення таких складових елементів воєнно-економічної безпеки держави (ВЕБ) як фінансові та матеріальні ресурси, як одного зі шляхів корегування введення державної політики.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: на основі власних спостережень, отриманих результатів з використанням методу експертного опитування та аналізу закордонного досвіду здійснено порівняльне оцінювання результатів за визначеними авторами відношеннями показників до 2021 року включно, що мають вплив на стан фінансових та матеріальних можливостей ВЕБ.
Результати дослідження: розраховано рівні можливостей забезпечення фінансовими та матеріальними ресурсами (воєнно-економічний аспект) економіки до 2021 року включно, що дозволило оцінити не тільки їх поточний стан, а й динаміку за останнє десятиріччя.
Теоретична цінність дослідження: Результатом оцінювання можливостей України щодо забезпечення необхідного рівня розвитку таких складових елементів воєнно-економічної безпеки, як фінансова та матеріальна стали, визначені авторами, граничні межі відповідних показників-відношень. Даний підхід може бути використаний для відображення стану й інших її складових; а представлення результатів у вигляді коефіцієнтів (від “1” до “5”) дозволило суттєво підвищити візуальне сприйняття матеріалу.
Тип статті: аналітичний.