Log in

Relevant bibliographies by topics / Електронні петиції / Journal articles

Journal articles on the topic 'Електронні петиції'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Електронні петиції.

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Електронні петиції.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Дурман, М. О. "Електронні петиції як один з інструментів електронної демократії." Вісник Херсонського національного технічного університету, no. 3 (2020): 131–39. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.3.17.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Краснопольська, Т. М., and І. М. Милосердна. "Компоненти електронної демократії в умовах переходу до електронного правління." Актуальні проблеми політики, no. 66 (January 18, 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.708.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто сутність і роль електронної демократії в сучасному світі в умовах зміни парадигми від електронної держави та електронного правління. Встановлено, що перше відноситься до міжор-ганізаційних і внутршшьо-організащйних відносин і характеризується такими поняттями як «електронний уряд» і «електронна адміністрація», а друге (електронне правління) характеризує відносини між громадянами, урядовими структурами, громадською думкою і обраними офіційними особами. Встановлено, що про електронну демократію можна говорити на локальному рівні (наприклад, муніципалітетів і місцевого самоврядування), національному та міжнародному рівнях (наприклад, програма Е-Європи 2005). Визначено три основні компоненти електронної демократії: електронне голосування, електронна участь та громадський контроль за допомогою ІКТ. Проаналізовано особливості кожного з них, а також світову практику їх застосування. Визначено, що умовою ефективності реалізації усіх компонентів електронної демократії є громадянська грамотність (сукупність здібностей, які дають можливість функціонувати в демократичному суспільстві, критично мислити, діяти обдумано в умовах плюралізму). З'ясовано основні ризики формування та реалізації, а також перспективи розвитку електронної демократії в сучасному світі. До останніх віднесені поступовий перехід на електронну взаємодію; розвиток громадських ініціатив та краудсорсінгових проектів, заснованих на активності громадян у соціальних мережах; шститущоналізація статусу електронного обігу («електронної петиції»); розширення можливостей для громадського контролю за діяльністю органів влади та управління. Обгрунтовано необхідність становлення основних компонентів е-демократії в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Улицька, І. І. "Електронні петиції як форма електронної демократії: світовий досвід та проблеми його адаптації в Україні." Держава і право. Серія "Політичні науки", вип. 70 (2015): 161–74.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Улицька, І. І. "Електронні петиції як форма електронної демократії: світовий досвід та проблеми його адаптації в Україні." Держава і право. Серія "Політичні науки", вип. 70 (2015): 161–74.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ЛУЧЕНКО, ДМИТРО. "Електронна петиція як форма оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів публічної влади." Право України, no. 2018/11 (2018): 53. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-11-053.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню особливостей законодавчого регулювання інституційного механізму електронних петицій в Україні як форми оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів публічної влади. Автор, констатуючи безсумнівну важливість електронних петицій як важливої складової Е-демократії, звертає увагу на ту обставину, що рівень законодавчого регулювання суспільних відносин, пов’язаних зі створенням, поданням та розглядом електронних петицій, а також статистичні показники розгляду наявних петицій, які подавалися на розгляд різноманітних суб’єктів публічної влади, свідчать про низьку ефективність існую чої законодавчої моделі цього інституту в Україні. Метою статті є виявлення основних факторів, які впливають на низьку ефективність електронних петицій як форми оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів публічної влади, а також формулювання пропозицій з удосконалення законодавчого регулювання та практики застосування цього прогресивного механізму Е-демократії в Україні. У результаті проведеного статистичного аналізу практики розгляду електронних петицій Президентом України автор виокремлює п’ять основних проблем, які, на його думку, знижують потенціал цього інституту, а саме: 1) високий пороговий бар’єр голосів громадян, необхідних для розгляду петиції уповноваженим органом; 2) невідповідний зміст електронної петицій; 3) необов’язковий характер електронної петиції, яка набрала необхідну кількість голосів на свою підтримку; 4) відсутність механізму захисту від розпорошення голосів, коли одночасно реєструється декілька однотипних петицій; 5) недружній інтерфейс сайтів, на яких здійснюється оприлюднення електронних петицій. Таким чином, у статті пропонується запровадити низку нововведень, спрямованих на удосконалення законодавчого регулювання та функціонування інституту електронних петицій. Серед таких заходів автор пропонує, наприклад, передбачити обов’язок громадян утримуватися від зловживання своїм правом на подання електронної петиції та, можливо, встановити право держави на стягнення з них витрат, пов’язаних із розглядом безпредметних петицій у судовому порядку. Одночасно з цим наголошується, що подібні заходи в жодному разі не мають обмежувати право громадян на подання обґрунтованих електронних петицій. Іншим нововведенням, яке пропонується у цій статті, є запровадження різноманітних механізмів, спрямованих на підвищення впливовості електронних петицій на владу, що полягатимуть у наданні зазначеним зверненням атрибутів та ознак імперативності. Також автором пропонується реалізувати низку заходів, спрямованих на удосконалення інструментарію сайтів, на яких здійснюється оприлюднення електронних петицій, що в сукупності має значно підвищити ефективність цієї форми впливу на суб’єктів публічної влади.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Гнатовська, А. І. "СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ." Знання європейського права, no. 3 (September 7, 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.233.

Full text

Abstract:

У статті визначено, що уряди всього світу використовують цифрові технології для інноваційного перетворення способу своєї діяльності, обміну інформацією, прийняття рішень та надання послуг, а також для залучення та співпраці з людьми для вирішення політичних завдань, що становлять суспільний інтерес. Однак у багатьох країнах все ще бракує можливостей ефективно використовувати цифрові технології для надання доступних, надійних, швидких, персоналізованих, безпечних та інклюзивних послуг та розширення прав і можливостей людей за допомогою відкритих механізмів участі. Розвиток електронного уряду є першочерговим пріоритетом у політичних програмах, але увага була зосереджена насамперед на цифровій трансформації уряду на національному рівні. Місцева електронна влада також заслуговує на увагу, оскільки міські та муніципальні адміністрації мають більш безпосередню взаємодію з жителями та відповідають за вирішення проблем, що впливають на повсякденне життя людей. Застосування платформ електронної участі продовжує поширюватися в більшості країн, існує тенденція до створення багатофункціональних платформ участі, таких як форуми щодо роздумів, консультації та/або електронні петиції щодо нової політики, опитування громадської думки, система скарг, повідомлення про корупцію та генерація ідей та інновацій. У багатьох випадках використання електронної участі залишається низьким. Окрім причин, пов’язаних із доступом до технологій та цифровими навичками, відсутність розуміння мотивацій для участі в Інтернеті та небажання державних установ ділитися питаннями встановлення порядку денного і повноважень щодо прийняття рішень, схоже, відіграє важливу роль щодо обмеженого прогресу серед багатьох інших факторів. Під час здійснення електронного урядування важливо дотримуватись загально прийнятих засад та ідей публічного адміністрування, але при цьому адаптувати їх під новітні реалії. Важливо забезпечити ефективне та якісне виконання суб’єктами публічного адміністрування покладених на них завдань, упровадження інформаційно-комунікаційних технологій, що має базуватися на чіткій методиці впровадження елементів електронного уряду, крім того, має відбуватись постійне формування спільного інформаційного простору та захищеної інфраструктури органів виконавчої влади тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

KonstantinIvskа, AnastasIya KostyantinIvna. "РОЛЬ ЕЛЕКТРОННОЇ УЧАСТІ У ФОРМУВАННІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА." Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences 2, no. 1 (July 12, 2019): 79–85. http://dx.doi.org/10.15421/341908.

Full text

Abstract:

Стрімкий інформаційно-технічний розвиток суспільства значно змінив та удосконалив форми участі громадян: до звичних мітингів, демонстрацій, громадських зборів додалися інструмент електронних петицій, участь в електронних консультаціях та форумах. Інтернет розширив можливості політичної участі, нові комунікаційні технології дали змогу громадянам (громадським організаціям, ЗМІ, експертним групам) бути активними учасниками політичного життя, поглибити діалог між державною владою та суспільством. Електронна участь дозволяє досягти ширшої аудиторії за короткі проміжки часу; за допомогою нових технологій можна підтримувати та розвивати політичні комунікаційні канали; оперативно забезпечувати громадян надійною інформацією щодо політичних подій в державі, при цьому форма оприлюднення інформації є більш доступною та зрозумілою для пересічного громадянина. У статті розглянуто нові інструменти політичного залучення громадян до формування державної політики, канали електронної участі та їх мобілізаційний ефект.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Безкровний, Є. "Електронне звернення та електронна петиція як новели вітчизняного законодавства." Слово Національної школи суддів України, no. 1 (14) (2016): 62–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Безкровний, Є. "Електронне звернення та електронна петиція як новели вітчизняного законодавства." Слово Національної школи суддів України, no. 1 (14) (2016): 62–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Безкровний, Є. "Електронне звернення та електронна петиція як новели вітчизняного законодавства." Слово Національної школи суддів України, no. 1 (14) (2016): 62–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Безкровний, Є. "Електронне звернення та електронна петиція як новели вітчизняного законодавства." Слово Національної школи суддів України, no. 1 (14) (2016): 62–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Kuzhman, O. M. "Практика електронних петицій у встановленні регіонального політичного порядку денного." Науково-теоретичний альманах "Грані", no. 6 (May 27, 2016): 33–39. http://dx.doi.org/10.15421/171617.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Крижановська, А. С. "Питання впровадження інституту електронних петицій в діяльності Президента України." Державне будівництво та місцеве самоврядування, Вип. 30 (2015): 107–16.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Жаровська, І. М. "Електронна петиція як форма участі громадськості у здійсненні публічної влади: проблемні питання." Правничий часопис Донецького національного університету імені Василя Стуса, no. 1 (2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.31558/2786-5835.2021.1.2.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Лученко, Д. "Електронна петиція як форма оскарження рішень, дій або бездіяльності суб"єктів публічної влади." Право України, no. 11 (2018): 53–64.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Лученко, Д. "Електронна петиція як форма оскарження рішень, дій або бездіяльності суб"єктів публічної влади." Право України, no. 11 (2018): 53–64.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Антонюк, Д. І. "Основні критерії легітимації публічних органів влади на місцевому рівні." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 27 (April 8, 2021): 135–39. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.934.

Full text

Abstract:

У статті автор розглядає умови та критерії легітимації публічних органів влади на місцевому рівні. З огляду на особливості місцевого рівня управління у статті використано підхід із двома взаємозалежними типами легітимності для подальшого визначення критеріїв легітимації. Зокрема, на прикладі скандинавських країн визначено особливості та риси зовнішньої легітимності місцевих органів влади. Відповідно, визначено значення та сутність внутрішньої легітимності для досягнення належної ефективності влади на місцевому рівні. Розкрито взаємозв’язок досягнення владою внутрішньої легітимності та здійснення контролю за її діяльністю. Також на прикладі Польщі проаналізовано значення співпраці місцевої влади з громадськістю для досягнення загальної довіри та легітимності. Розкрито значення залучення сучасних технологій, таких як системи подання електронних петицій, задля налагодження ефективної комунікації «влада – суспільство» для розвитку легітимаційних та попередження делегітимаційних процесів. Проаналізовано роль громадського контролю для вдосконалення системи прийняття локальних рішень та легітимізації влади загалом. Також обґрунтовано велике значення забезпечення публічності органів місцевої влади як одного з критеріїв легітимності для здійснення якісного контролю за їх діяльністю та попередження виникненню процесів делегітимації. На прикладі конфронтації чернівецької політичної еліти зображено негативний вплив протистояння персоналізованих інтересів на електоральну підтримку та добробут міста загалом. Також запропоновано поширену в розвинутих країнах модель взаємовідносин «місцева влада – суспільство», де основу складає високий рівень культури, що базується на незаплямованій особистісній репутації, тому виокремлюється ще один критерій легітимації місцевої влади, а саме антикорупційний контроль, що покликаний забезпечити ефективність влади через попередження корупційних ризиків та збереження локальної політичної стабільності. Таким чином, визначено, що до основних критеріїв легітимації публічних органів влади належать виконання ними своїх повноважень; забезпечення ефективних механізмів антикорупційного та громадського контролю за їх діяльністю; ефективна робота ЗМІ та ЗМК, що висвітлюють їх діяльність; залучення нових технологій взаємодії з громадськістю; виконання спільних програм, проєктів для підвищення якості місцевої політики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

ШЕВЕЛА, ВОЛОДИМИР. "Загрози електронної демократії у контексті збереження конституційного ладу в Україні." Право України, no. 2020/02 (2020). http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-274.

Full text

Abstract:

Науково-технічний прогрес проник практично в усі сфери суспільного життя і не обмежується здійсненням покупок в інтернеті або використанням хмарних сховищ. Тому і демократія як концепція під впливом інформаційних технологій постійно трансформується і набуває нових рис, форм, якостей, як то електронна (цифрова) демократія. Що ж являє собою ця концепція? Яким чином її впровадження може бути корисним для суспільства? Які небезпеки для конституційного ладу держави вона несе, і як їм запобігти? Метою статті є дослідження суті явища електронної демократії, аналіз її переваг і недоліків, моделювання потенційних небезпечних ситуацій у разі її впровадження. Основною дилемою, яка постає при дослідженні цього явища, є докорінна зміна існуючих традиційних демократичних інститутів – з одного боку, збереження конституційного ладу – з другого. Тож як віднайти баланс між революційними змінами та основами існування України як держави нетоталітарного типу? В Україні нині елементи концепції електронної демократії частково втілені в життя у вигляді електронного урядування: публічні реєстри, електронні адміністративні послуги, можливість подання петицій, звернень онлайн тощо. Структурний аналіз цієї концепції показує, що процес її впровадження можливий за одночасної наявності таких передумов: 1) політична зрілість нації; 2) політична воля еліти на момент впровадження; 3) технологічна можливість. У разі відсутності однієї з цих умов виникають ризики для існуючого конституційного ладу держави. Крім того, можемо припустити, що потенційними загрозами конституційного ладу є дисперсія відповідальності; легковажне ставлення громадян до своїх обов’яз-ків і, таким чином, паралізація роботи державного механізму; загроза зовнішнього втручання; викривлення результатів голосування. Гіпотетично цей перелік не є ви-черпним, через що ми спробуємо змоделювати основні можливі загрози конституційному ладу у разі запровадження концепції електронної демократії. Концепція електронної демократії передбачає поступове, поетапне втілення в життя основних її елементів: вирішення питань місцевого значення шляхом проведення місцевих електронних референдумів, дигіталізація адміністративних послуг, моніторинг роботи органів публічної влади тощо. Шляхом інтеграції суспільства під час електронного голосування у єдину систему досягається найвищий ступінь легітимації прийнятих рішень. Водночас трансформація законодавчого процесу – найскладніший з аспектів електронної демократії, який і несе в собі левову частку ризиків та загроз конституційному ладові держави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Dreval V. Y. "Зарубіжний досвід подання електронних петицій як засобу впливу громадськості на діяльність органів державної влади." State Formation 1, no. 30 (June 3, 2021). http://dx.doi.org/10.34213/db.21.01.18.

Full text

Abstract:

Розглянуто питання щодо практики та сучасних проблем подання електронних петицій до органів державної влади в різних країнах. Наголос зроблено на використанні зарубіжного досвіду та особливостях нормативно-правового забезпечення таких звернень. Висловлено та обґрунтовано комплекс пропозицій щодо удосконалення подання електронних петицій до органів державної влади України, зокрема щодо відмови від деяких суто формальних вимог з положеннями, які становлять додаткові перепони та складнощі на шляху подання таких звернень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Mykhailovska O. V. "Сучасні інструменти взаємодії в системі публічного управління." State Formation, no. 2 (December 17, 2020). http://dx.doi.org/10.34213/db.20.02.14.

Full text

Abstract:

У статті досліджено сучасні інструменти взаємодії в системі «влада – громадськість» як основу демократичного розвитку. Охарактеризовано наявний стан щодо звернень громадян до органів влади, тематики питань, які порушувались, популярних комунікаційних каналів. Досліджено динаміку проведених Урядом України консультацій з громадськістю та їх види, а також кількість поданих електронних петицій. Визначено основні позитивні зрушення в системі взаємодії та негативні стороні, що потребують докладання зусиль.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Луцков, В’ячеслав. "Практика застосування електронної петиції як форми безпосередньої участі територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування в Україні." Expert: Paradigm of Law and Public Administration 14, no. 2 (2021). http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2021-2(14)-160-168.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!