Academic literature on the topic 'Експортне мито'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Експортне мито.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Експортне мито"
1
Prokipchuk, L. I. "Досвід Європейського Союзу у питаннях адміністрування митних платежів: теоретичні основи та практичні рекомендації." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 3(81) (September 30, 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.12.
Full textAbstract:
У статті досліджено досвід Європейського Союзу у питаннях адміністрування митних платежів. Визначено основні категорії митних платежів, які справляються на території ЄС (імпортне мито; експортне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито; сільськогосподарські мита; податок на додану вартість; акцизи). Розглянуто критерії за якими можна класифікувати мита у ЄС (за характером зовнішньоекономічних операцій (імпортні, експортні), за способом встановлення ставок (адвалерні, специфічні, змішані), сільськогосподарські мита (постійні, сезонні), за цілями стягнення (звичайні, спеціальні)). Досліджено питання справляння податку на додатку вартість та акцизного збору у країнах Співтовариства. Зазначено види послуг за які митне законодавство ЄС допускає у ряді випадків стягнення митними органами держав-членів митних зборів як плату за додаткові послуги. Запропоновано заходи спрямовані на підвищення організації роботи з адміністрування митних платежів в країнах ЄС.
2
Петренко, М. О. "Експортне мито в контексті економічної безпеки України." Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 5 (2004): 267–74.
Find full text
3
Петренко, М. О. "Експортне мито в контексті економічної безпеки України." Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 5 (2004): 267–74.
Find full text
4
ПАХОЛЮК, О. В., Г. І. ГОЛОДЮК, А. В. ДЗЮБИНСЬКИЙ, and В. СЕРЕДИНСЬКИЙ. "КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 249–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-23.
Full textAbstract:
Мета. Метою роботи є дослідження алгоритму кодування товарів та встановлення заходів митно-тарифного регулювання при експорті, на прикладі бавовняних текстильних матеріалів за УКТ ЗЕД, з метою забезпечення правильності їх митного оформлення. Для досягнення поставленої мети, необхідно визначити ознаки класифікації бавовняних текстильних матеріалів, вивчити критерії виходу товарів на міжнародний ринок і встановити тарифні та нетарифні заходи регулювання.
Методика. Використано методи логічного аналізу, узагальнення наукової літератури, статистичних даних експорту та імпорту товарів. Для формування узагальнень застосовано досвід консультаційної та експертної роботи авторів у прогнозуванні та аналізі митно-тарифного регулювання.
Результати. Встановлено, що бавовняні текстильні матеріали класифікують у ХІ розділі «Текстильні матеріали» у 52 групі «Бавовна». Основним класифікаційними ознаками є: волокнистий склад матеріалу, призначення, поверхнева густина, вид переплетення, вид обробки, ширина рулону. При експорті-імпорті текстильних товарів обов’язково подається сертифікат походження. Ставка мита при експорті – 0 %. Ставка мита при імпорті варіюється від 20 до 1%. Можливе зменшення ставки ввізного мита у випадку імпорту бавовняних тканин з країн Євросоюзу. Для групи текстильної продукції пред’являються такі спеціальні вимоги при експорті в країни ЄС: правила маркування текстильних виробів;обмеження на використання певних хімічних речовин в текстильних виробах; вимоги до лабораторій, в яких проводиться дослідження текстилю. Митне оформлення здійснюється на загальних підставах.
Наукова новизна. На прикладі класифікації бавовняних текстильних матеріалів, показано практичне застосування класифікації товару на міжнародному рівні для здійснення експорту та імпорту, тарифних і нетарифних заходів, що застосовуються відносно товарів.
Практична значимість. Обґрунтована потреба єдиного підходу до класифікації товарів під час проведення експертних товарознавчих досліджень і необхідність розробки єдиного методичного підходу до класифікації непродовольчих товарів.
5
Grabovskyi, R. S., O. O. Dadak, Y. М. Muzychka, and R. P. Dudyak. "Перспективи аграрної галузі в контексті інтеграційних процесів з ЄС." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 7, 2017): 35–38. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7607.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано перспективи нарощування експорту вітчизняної продукції аграрного сектора в країни Європейського Союзу та можливості розширення збуту вітчизняної аграрної продукції на цьому ринку. Особливість співпраці між Україною і країнами ЄС полягає у скасуванні більшості мит на експорт продукції, запровадженням тарифного квотування. Для успішного розв’язання завдань євроінтеграції аграрний сектор економіки України має достатньо передумов: багатий природно-ресурсний та експортний потенціал, вагомий людський капітал, поступово зростаючу інвестиційну привабливість, збережений уклад сільського життя та багатовікові традиції ведення сільського господарства. У публікації подано алгоритм дій, який дає можливість налагодити співпрацю із іноземними партнерами та вказано напрями підвищення ефективності аграрного виробництва. Наведено основні групи продовольчих товарів, з якими конкуруватиме вітчизняна продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках у результаті спрощення умов для товарообороту між Україною і країнами Європейського Союзу. Основними вітчизняними експортними продуктами є зерно, насіння соняшника, олія, корми для тварин, добрива. В статті описано умови, які необхідно виконувати для реалізації продукції на експорт в ЄС. Завдяки гарантуванню якості та безпеки нашої продукції на рівні європейських стандартів вітчизняний сільськогосподарський виробник зможе ефективно конкурувати на ринку Європейського Союзу. Оскільки доступ на ринок Європейського Союзу може бути отриманий після проходження процедур сертифікації та отримання відповідних дозволів.
6
Bodnarchuk, Tetiana. "ІНСТИТУЦІЙНІ ПАРАМЕТРИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ В ПЕРІОД НЕПУ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, no. 3 (April 30, 2019): 89–99. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0108.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню інституційних умов і чинників розвитку зовнішньої торгівлі України у міжвоєнний період. Виявлено характерні риси механізму державного регулювання вітчизняної зовнішньоторговельної діяльності у період воєнного комунізму. Охарактеризовано рівень включення України до системи міжнародних торговельних зв’язків у період нової економічної політики (НЕП). Обґрунтовано нормативно-правове забезпечення та специфіку впровадження радянського механізму державної монополії зовнішньої торгівлі 20-х рр. ХХ ст. Проаналізовано ієрархічну структуру та функціональне скерування державних органів управління та реалізації зовнішньої торгівлі СРСР, зокрема, Народного комісаріату зовнішньої торгівлі. Розкрито роль змішаних акціонерних товариств та державних монополістичних об’єднань (трестів та синдикатів) в інтенсифікації та розширені зовнішньоторговельної діяльності України. Визначено особливості впровадження механізму комерційної концесії в СРСР як спроби залучення іноземного капіталу до сфери вітчизняної зовнішньої торгівлі. Акцентовано увагу на специфіці регулювання та організації зовнішньоторговельних відносин союзних республік, зокрема, України, в рамках єдиного інституційного механізму СРСР. Охарактеризовано систему методів та інструментів митно-тарифного регулювання радянським урядом вітчизняної зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано особливості митних тарифів СРСР, прийнятих протягом 20-х рр. ХХ ст. Висвітлено рівень експортно-імпортного обкладання основних груп товарів. Виявлено специфікупрактики використання транзитного мита на території України. Визначено чинники, параметри та масштаби розвитку на українських кордонах контрабанди як тіньового сегменту вітчизняної експортно-імпортної діяльності. Обґрунтовано напрями та методи боротьби радянського уряду з контрабандним бізнесом.
7
Дзюбинський, А. В., О. В. Пахолюк, and П. Я. Кравчук. "ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВОЛИНІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МИТНО-ЛОГІСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 17(67) (December 29, 2020): 73–82. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-8.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам митної логістики. Зокрема досліджується вплив транспортної інфраструктури на транзитний потенціал регіону при здійснення митно-логістичних операцій. Також оцінюється митна інфраструктура, та її роль при експортно-імпортних операціях.
8
Шиманська, Катерина Володимирівна, and Віталій Вікторович Бондарчук. "Ефект Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на вітчизняний імпорт та експорт." Економіка, управління та адміністрування, no. 2(96) (July 7, 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-25-30.
Full textAbstract:
Успішна реалізація національних інтересів України як учасника міжнародних економічних відносин є неможливою без активізації зовнішньої торгівлі та посилення національної конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Розвиток міжнародних економічних відносин у форматі «Україна–ЄС» значною мірою представлений розширенням двосторонньої торгівлі України з країнами ЄС на основі торговельних преференцій, закріплених в Угоді про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і пов’язаних документах. Проте після п’яти років функціонування Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС розширення подальшої співпраці вимагає ідентифікації ефектів від неї на національну економіку. У статті визначено наслідки Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на український експорт та імпорт з країнами-членами ЄС з використанням моделювання. Оцінка впливу проводилася через побудову чотирьох моделей: модель 1 – вплив асоціації на експорт товарів; модель 2 – вплив асоціації на імпорт товарів; модель 3 – вплив асоціації на експорт послуг; модель 4 – вплив асоціації на імпорт послуг. В результаті встановлено, що Угода не мала суттєвого значення для імпорту товарів та послуг з ЄС до України, що пов’язано з продовженням дії преференційних умов у формі попередніх ставок імпортного мита. Встановлено статистичну незначущість цього показника в моделях аналізу впливу Угоди про асоціацію на імпорт товарів та послуг з ЄС до України. Водночас встановлено вплив Угоди на активізацію експорту товарів та послуг до ЄС.
9
Gryshchuk, О. K., А. V. Petryk, and Y. V. Yerko. "ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МИТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМАХ МІЖНАРОДНОГО СПРЯМУВАННЯ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 143–55. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.12.
Full textAbstract:
Вступ. Критичний аналіз літературних джерел свідчить про тенденції стабільного розвитку інтеграційних процесів у міжнародних виробничих структурах. Збільшення обсягів виробництва промислових товарів і харчової продукції вимагає створення нової та інтенсивного використання наявної інфраструктури виробничих формувань. Тому розробка конкурентоздатної митно-логістичної системи для обслуговування зовнішньоторговельних вантажопотоків є одним з головних завдань відповідних державних та комерційних структур. Мета. Особливість виконання зростаючих обсягів експортних та транзитних перевезень вантажів полягає у необхідності залучення до організації зовнішньоторговельних поставок потужних транспортних вузлів із відповідним інфраструктурним забезпеченням. З урахуванням специфіки розвитку економічних інтеграційних процесів таким можливостям відповідають морські торговельні порти. А інтенсивне використання наявної та створення новітньої інфраструктури суб’єктів господарської діяльності вимагає розробки технологічних і структурних засад для удосконалення перевезень зовнішньоторговельних вантажів. У статті досліджується методологія формування інфраструктури митно-логістичних систем експортного спрямування з урахуванням оцінки конкурентоздатності транспортних послуг. Результати. Розробка та практичне використання методів формування виробничої інфраструктури в транспортних вузлах ґрунтуються на засадах економічної інтеграції та удосконалення перевізних процесів. З’ясовано, що для транспортних вузлів важливою характеристикою є дотримання термінів накопичення та переробки імпортно-експортних вантажів. А із ускладненням завдань транспортного та митно-логістичного обслуговування виникає необхідність формування раціональної інфраструктури транспортних систем. Запропонована методологія формування інфраструктури транспортних вузлів дає можливість визначити шляхи інтенсивного використання наявних та створення перспективних виробничих потужностей митно-логістичних систем за умови оптимального розподілу матеріальних ресурсів. Висновки. В процесі проведення дослідження отримано нові результати для удосконалення методології формування митно-логістичної інфраструктури в транспортних вузлах. На підставі основних положень теорії системного аналізу отримано нові та доповнено наявні результати взаємодії окремих структурних елементів виробничих формувань міжнародного спрямування. Із використанням методу імітаційного моделювання розраховані інтегральні показники якісного транспортного обслуговування на прикладі експортних вантажопотоків. Проведене дослідження може бути корисним для підвищення ефективності транспортного обслуговування вантажопотоків у міжнародних виробничих структурах.
10
Осієвська, В. В., Г. М. Михайлова, С. В. Галько, and Н. Б. Марчук. "РЮКЗАКИ: СТАН РИНКУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 26 (August 3, 2021): 17–23. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-02.
Full textAbstract:
У статті досліджено актуальні проблеми стану ринку рюкзаків в Україні. Також вивчено структуру світового ринку рюкзаків задля встановлення можливих напрямів розвитку екс- портно-імпортного потенціалу України. Саме так окреслено мету статті. В результаті аналізу встановлено, що протягом останніх декількох десятиліть світовий ринок сумок і багажних виробів, який включає рюкзаки, неухильно зростав. Йому сприяли зміна способу життя споживачів, зростання кількості міського населення, модні тенденції тощо. Водночас із 2013 по 2020 рр. виробництво рюк- заків та подібних речей, виготовлених із шкіри натуральної або композиційної, шкіри лакової, листів пластмаси, текстильних матеріалів, алюмінію та інших матеріалів, в Україні знизилось. Особливо стрімкий спад спостерігався у 2020 р. Виявлено, що імпорт рюкзаків та подібних речей із лицьо- вою поверхнею з текстильних матеріалів в Україну впродовж 2015–2019 рр. впевнено зростав, але у 2020 р. знову почав знижуватись. В досліджуваний період Україна збільшила експорт рюкзаків та подібних речей із текстильних матеріалів у 5 разів. Відзначено його незначне падіння у 2020 р. В результаті аналізу країн-експортерів та країн-імпортерів встановлено, що найбільшими ринками для українського експорту рюкзаків з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів є США, Угорщина та Італія. Угорщина демонструє найбільшу абсолютну різницю між потенційним і фактичним екс- портом у вартісному вираженні, залишаючи простір для реалізації додаткового експорту вартістю 62 тис. дол. США. Отже, вважаємо за доцільне переорієнтуватись на виробництво та ввезення рюк- заків з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів до США, Канади, Малайзії, Італії тощо. Спира- ючись на проведений аналіз експортного потенціалу, вважаємо, що варіантом українського експорту можуть бути рюкзаки з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів, потенційним споживачем яких виступає Угорщина, однак висока ставка їх ввізного мита (1,3%) має бути темою перемовин між нашими країнами.
Dissertations / Theses on the topic "Експортне мито"
1
Дробишева, Анастасія Валеріївна. "Роль митного тарифу в умовах лібералізації торгівлі." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33941.
Full text
2
Кучменко, А. І. "Фінансові аспекти управління експортно-імпортними операціями підприємств." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71155.
Full textAbstract:
У роботі досліджено основні причини, що спонукають підприємства займатися зовнішньоекономічною діяльністю, організаційно-функціональна структура зовнішньоекономічної діяльністі окремого суб’єкта господарювання, основні моделі зовнішньоекономічної діяльністі підприємства в Україні. Розглянуті фінансово-розрахункові умови експортно-імпортних договорів (контрактів), особливості здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної фінансової діяльності підприємств. Розглянуті показники, які використовують для визначення накладних витрат щодо експорту й імпорту товарів та основні чинники, що впливають на зміну величини накладних витрат, проведено факторний аналіз експортно-імпортної діяльності підприємства. Досліджено методику комплексного аналізу ефективності експортно-імпортних операцій підприємства та надані рекомендації щодо напрямків удосконалення його подальшої діяльності.
3
Вишенько, Л. С. "Облік і контроль експортних операцій: нормативне забезпечення та діюча практика (на прикладі ТОВ «ЮНІВЕРС ТРЕЙДІНГ»)." Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Vyshenko.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеКваліфікаційна робота складається з трьох розділів. Об’єкт дослідження – процес інформаційного забезпечення обліку, контролю та аналізу експортних операцій. У роботі розглядаються теоретичні та практичні питання обліку, контролю та аналізу експортних операцій. Проаналізовано нормативне забезпечення з питань обліку та контролю експортних операцій, економічну літературу, діючу практику ТОВ «ЮНІВЕРС ТРЕЙДІНГ». Запропоновано: розробити наказ «Про облікову політику підприємства», включити до нього пункт стосовно особливостей ведення експортних операцій; переглянути змістовне наповнення зовнішньоекономічних договорів, застосовувати під час ведення обліку субрахунок 2813 «Товари в дорозі». Для перевірки експортних товарних операцій використовувати рекомендовані форми робочих документів
Thesis for Master degree in specialty 071 «Accounting and Taxation» under the master`s program «Accounting, auditing and taxation of business». – Odessa National Economics University. Odessa, 2021. Thesis consists of three chapters. Object of study is research is the process of information support of accounting, control and analysis of export transactions. Thesis deals with the theoretical aspects of normative support on accounting and control of export operations, economic literature, current practice of UNIVERS TRADING LLC. Author analysis regulatory support for accounting and control of export transactions, economic literature, current practice of UNIVERSE TRADING LLC. It is proposed: to develop an order "On the accounting policy of the enterprise", to include in it a paragraph on the peculiarities of export operations; to review the content of foreign trade agreements, to use sub-account 2813 "Goods in transit" when keeping records. Use the recommended forms of working documents to verify export commodity transactions.
4
Сучкова, І. В. "Мито як фіскальний ресурс Державного бюджету України та інструмент фінансової політики." Thesis, 2017. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7979.
Full textAbstract:
Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів. Об’єкт дослідження – система митно-тарифного регулювання в Україні.
У роботі розглядаються теоретичні аспекти історичного розвитку сутності мита як податку, його функції та види, а також основні засади митно–тарифного оподаткування в Україні.
Проаналізовано динаміку надходження мита до Державного бюджету України, а також вплив мита на розвиток національної економіки, а саме на обсяги експортно–імпортних операцій України.
Запропоновано напрями реформування системи митно-тарифного регулювання в Україні на основі застосування зарубіжного досвіду, а саме оновлення та удосконалення митної ІТ – системи, що призведе мінімізації впливу «людського фактору». Потребує належної уваги оновлення системи управління ризиками. Першочерговими завданнями такої модернізації є використання інформації з нових джерел, об’єднання митних баз даних з базами даних інших контролюючих органів. Реформування системи оцінки митної вартості є одним із найбільш суттєвих і складних напрямів реформування митної справи в цілому. Завдяки реалізації комплексного підходу в українських митницях буде змога вийти на новий рівень оцінювання, що в результаті забезпечить баланс інтересів держави та бізнесу.Diploma thesis deals with theoretical aspects of historical development of the essence of the duty as a tax, function and types of duty and the procedure of customs – tariff regulation. The dynamics of the receipt of duties to the State budget of Ukraine is analyzed. The impact of duties on exports and imports has been investigated. The directions of reforming Ukrainian customs on the basis of foreign experience were suggested, namely the updating and improvement of the customs IT system, which will minimize the impact of the "human factor". Due attention is needed to update the risk management system. The primary tasks of such modernization are the use of information from new sources, the integration of customs databases with databases of other controlling bodies. The reform of the customs valuation system is one of the most significant and complex areas for reforming the customs business as a whole. Thanks to the implementation of a comprehensive approach in Ukrainian customs, it will be possible to reach a new level of evaluation, which will ultimately ensure a balance between the interests of the state and business.
5
Співаченко, Ю. С. "Мито як фіскальний ресурс державного бюджету та інструмент фінансової політики." Thesis, 2015. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4208.
Full textAbstract:
У роботі розглядаються теоретичні засади митного оподаткування,
розкривається сутність та призначення мита як фіскального ресурсу державного бюджету. Надається оцінка економічної ефективності митного регулювання, аналізується фіскальна ефективність мита, а також проведено прогнозування надходжень мита до Державного бюджету, узагальнено зарубіжний досвід митного регулювання та можливості адаптації його в Україні. Запропоновані шляхи підвищення ефективності адміністрування мита в Україні, зокрема: налагодження та розвиток партнерських відносин з суб‘єктами зовнішньоекономічної діяльності, приведення митного регулювання в Україні до європейських стандартів, удосконалення системи електронного декларування товарів, впровадження концепції «єдиного вікна» під час митного контролю та ін.В работе рассматриваются теоретические основы таможенного налогообложения, раскрывается сущность и назначение пошлины как фискального ресурса государственного бюджета. Дается оценка экономической эффективности регулирования, анализируется фискальная эффективность пошлины, а также проведено прогнозирование поступлений пошлины в Государственный бюджет, обобщен зарубежный опыт регулирования и возможности адаптации его в Украину. Предложены пути повышения эффективности администрирования пошлины в Украине, в частности: налаживание и развитие партнерских отношений с субъектами внешнеэкономической деятельности, приведение регулирования в Украине к европейским стандартам, совершенствование системы электронного декларирования товаров, внедрение концепции «единого окна» во время таможенного контроля и др.
The paper deals with the theoretical basis of the customs tax, the essence and purpose of duty as the fiscal resources of the state budget. The estimation of economic efficiency of regulation, examines the effectiveness of fiscal duties, as well as conducted forecasting revenues dues to the state budget, generalized foreign experience of regulation and the possibility of adapting it to Ukraine. Ways of improving the efficiency of administration fees in Ukraine, in particular: the establishment and development of partnership relations with the subjects of foreign economic activity, bringing the regulation in Ukraine closer to European standards, improving the system of electronic declaration of goods, the introduction of "single window" during the customs control, and others.