Academic literature on the topic 'Економічні злочини'

Розглянуто економічну злочинність як загрозу державній безпеці, що охоплює сукупність різних видів навмисних посягань на економічні відносини, що охороняються державою незалежно від форми власності і видів діяльності суб’єктів, які виконують певні функції у сфері виробництва, обміну, обслуговування, а також осіб, пов’язаних з регулюванням цієї діяльності. Поширення кризових явищ в економіці багатьох країн світу у зв’язку з поширенням пандемії Covid-19, загострення політико-економічних відносин із Росією, анексія АР Крим, самопроголошення нових утворень на території Донецької та Луганської областей спричинили підвищення рівня економічної злочинності та тіньової економіки в Україні. Наслідки економічної злочинності для державної безпеки є настільки вагомими, що їх можна визначати як детермінанти дієвості економічної системи держави та можливості її існування в майбутньому. Економічна злочинність є своєрідним каталізатором формування держави та інститутів державного управління. Відповідно до цього мають трансформуватися методи боротьби з економічною злочинністю, розвиватися правові механізми державного управління, видозмінюватися діяльність державних інституцій, на які покладені функції виявлення економічних злочинів та притягнення до відповідальності винних осіб. У сучасному глобалізованому світі одним з дієвих засобів боротьби з економічною злочинністю є фінансові розслідування, які охоплюють комплекси заходів протидії розкраданням державних фінансів, кіберзлочинності, виявам корупції, ухиленню від сплати податків, легалізації злочинних доходів, фінансуванню тероризму тощо. Окреслено найбільш поширені в Україні та світі економічні злочини, що становлять найбільшу загрозу державній безпеці. Розроблено модель державно-управлінських аспектів запобіганню та протидії економічній злочинності як загрозі державній безпеці.

У статті проводиться теоретико-прикладне дослідження наслідків злочину в контексті їх поділу за різними критеріями. Так, на підставі вивчення теоретичних положень наук кримінального циклу, а також дослідження матеріалів практики розроблено класифікацію наслідків злочину. Залежно від значення, яке вони несуть для розслідування, наслідки бувають основні та додаткові. Основним є наслідок злочину, що безпосередньо визначений у нормах КК України. Додатковими наслідками є ті зміни в матеріальному середовищі та ідеальні відображення, що виконують орієнтувальну функцію для визначення основного наслідку злочину. Залежно від умислу злочинця до моменту вчинення злочину наслідки поділяємо на первинні (заплановані) та вторинні (незапланова-ні). Первинні (заплановані). Також варто розрізняти наслідки злочину за джерелом походження: виникли через діяльність суб'єкта злочинну (убивство тощо); спричинені впливом джерел живої природи (наприклад, залишений труп у лісі може бути переміщений дикими тваринами); спричинені впливом джерел неживої природи (переміщення тіла або предмета може відбуватися залежно від місця злочину, наприклад, на річці, в морі тощо). Залежно від можливості сприйняття наслідків злочину людиною вони поділяються на видимі і невидимі. Так, до видимих належать наслідки загальнокримінальної злочинності (вбивства, крадіжки, зґвалтування тощо). Невидимі наслідки злочинів більшою мірою пов'язані із злочинами, що в теорії кримінального права описані як злочини з формальним складом. Тобто настання матеріального результату злочину не є обов'язковим. У цьому контексті найбільш наглядними будуть саме економічні та кіберзлочини.

Проблема економічної злочинності є транснаціональною, з якою ведуть боротьбу практично всі держави світу. У зв’язку з цим пошук нових шляхів подолання економічної злочинності в Україні можна здійснювати не лише опираючись на національний досвід, а й запозичуючи найкращі практики наших найближ чих сусідів. Польща є однією з держав, де проблеми економічної злочинності також стоять напрочуд гостро. Водночас польські наукові школи мають значні напрацювання у галузі кримінології, тому актуальним видається дослідження економічної злочинності у Республіці Польща та досвіду польських колег у боротьбі з цим явищем, і вироблення на цій основі пропозицій щодо перспектив боротьби з економічною злочинністю в Україні. Метою статті є комплексне осмислення генезису розвитку економічної злочинності у Республіці Польща, виявлення позитивного досвіду польських кримінологів у боротьбі з економічною злочинністю та вироблення на цій основі рекомендацій для їх впровадження в Україні. Наголошено, що економічна злочинність у Польщі в умовах ринкової економіки зазнала суттєвої трансформації, і сьогодні характерною є велика кількість нових форм злочинності, а самі механізми незаконної діяльності постійно трансформуються. Політичні, економічні та соціальні наслідки злочинів значно перевищують ті, які ми могли спостерігати в умовах централізованої планової економіки. Зміни рівня злочинності відбуваються не лише внаслідок зміни реального масштабу злочинності, а й як результат нового кримінального законодавства, готовності людей повідомляти про злочини до поліції, готовності поліції реєструвати повідомлення про правопорушення тощо. Автори доходять висновку, що по суті в Україні та Польщі схожі проблеми у сфері боротьби з економічною злочинністю. Особливу небезпеку становить транснаціональна економічна злочинність, оскільки існуючі кордони мало стримують розширення сучасної злочинності, і це робить злочинність однією з головних загроз соціальній та економічній стабільності континенту. У зв’язку з цим Україні важливо не тільки в теорії запозичувати досвід Республіки Польща у боротьбі з економічною злочинністю, а й активно співпрацювати як державам-сусідам. Напрямами такої співпраці у сфері боротьби з економічною злочинністю можуть бути: підвищення ефективності роботи прикордонних і митних органів, оперативна взаємна правнича допомога у кримінальних справах, гармонізація українського та польського законодавства у сфері розслідування економічних злочинів і відповідальності за їх вчинення.

Проведений у статті аналіз інтеграції організованої злочинності в економічну сферу в умовах переходу до ринкової економіки в УРСР (1985-1991 рр.) та отримані результати спрямовані на доведення авторської гіпотези, що організована злочинність - це не сукупність окремих злочинів, а організована злочинна діяльність, що одночасно пронизує систему соціальних, правових, економічних та інших відносин. Автори наголошують на некоректності і науковій неспроможності поглядів щодо ототожнення понять і явищ організованої злочинності та організованої економічної злочинності, виходячи лише з корисливого інтересу, що лежить у основі цих видів деструктивної, протиправної діяльності і доходять висновку (на прикладі УРСР), що сутнісною ознакою організованої злочинності є її укоріненість у державній владі. Мета організованої злочинності - державна влада. Стратегічна ціль організованої злочинності - тотальний контроль над стратегічними ресурсами держави і суспільства, частина з яких не обов'язково приносять матеріальну вигоду (ідеологія, освіта, духовна сфера тощо). Корислива мотивація до збагачення характерна для організованої економічної злочинності, для якої головною метою є отримання прибутків і надприбутків шляхом здійснення забороненої законодавством діяльності. Проте ці поняття взаємопов'язані і взаємодоповнюючі. Об'єм понять організованої злочинності і організованої економічної злочинності співпадає у частині здійснення злочинною групою чи злочинною організацією економічних злочинів або у разі встановлення факту корупції. Суттєва ж різниця полягає в тому, що економічна злочинність - це сукупність різних видів злочинних посягань на економічні відносини, які перебувають під охороною держави. Організована злочинність - це сукупність різних видів злочинних посягань на цінності універсального, вселюдського характеру: права і свободи людини і громадянина, екологічна, громадська, національна безпека, інтереси держави, мир і безпека людства. Економічна злочинність є лише інструментом організованої злочинності.

У статті аналізуються позиції вчених щодо взаємо-дії слідчих з оперативними підрозділами та іншими недержавними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинів на підприємствах харчової промисловості. Актуальним завданням правоохорон-них органів є захист економічних інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави від злочинних посягань. Зростаюча світова економічна криза, а та-кож політичні, економічні й соціальні перетворення останніх років в Україні, звісно, не могли оминути продовольчу сферу, помітне місце в якій посідає харчо-ва промисловість. Галузі харчової промисловості відне-сені до числа пріоритетних сфер життєзабезпечення, від розвитку яких залежать соціально-економічний стан суспільства і продовольча безпека держави. Ви-рішення проблеми продовольчої безпеки неможливе без вжиття ефективних заходів щодо боротьби зі злочи-нами, що вчиняються у сфері харчового виробництва, тому що дії злочинців істотно ускладнюють і навіть дискредитують процес становлення нових економіч-них відносин і проведення реформ. Значна частина матеріальних збитків, установлених у даної категорії, припадає на частку підприємств і організацій м’ясної, цукрової, молочної, хлібопекарської, а також спир-тової, лікеро-горілчаної та виноробної галузей харчо-вої промисловості. Визначено особливості взаємодії слідчих з оперативними підрозділами та іншими не-державними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинних дій на підприємствах харчо-вої промисловості, її поняття, форми, методи, рівні та запропоновано шляхи підвищення ефективності такої взаємодії в процесі розкриття злочинів у продовольчій сфері. Обґрунтовується, що протидія злочинам має об’єднувати різні з них. Розглянуто засади взаємодії слідчих, оперативних та недержавних суб’єктів систе-ми безпеки під час розслідування злочинів, що знайш-ли своє відображення в Кримінальному процесуально-му кодексі України та відомчих нормативно-правових актах.

Дисертація є монографічним дослідженням основних проблемних питань, пов’язаних з організацією і правовим регулюванням взаємодії правоохоронних, контролюючих та інших органів при розслідуванні економічних злочинів. На основі аналізу слідчої практики, нормативно-правових актів і спеціальної літератури констатується, що взаємодія правоохоронних і контролюючих органів при розслідуванні економічних злочинів базується на врахуванні двох чинників – особливостей пізнавального процесу (об’єкта, наслідків, атмосфери протидії, форми доказування) та механізму вчинення економічних злочинів. Механізм вчинення економічних злочинів відображається в їх криміналістичній характеристиці (предметі посягання, суб'єктах, способах вчинення і слідах, прийомах протидії). Вказані чинники здійснюють суттєвий вплив на використання методів пізнання при розслідуванні економічних злочинів, до яких віднесено методи, що використовуються слідчим (криміналістичні методи), співробітником оперативного підрозділу (методи ОРД), спеціалістом (методи спеціальних галузей знань). Саме необхідність узгодження між собою названих методів, їх органічне поєднання вимагає організації належної взаємодії між суб’єктами пізнання при розслідуванні.

Розуміння економічної безпеки фактично виникло з появою держави та входить до складової національних інтересів. Економічна безпека держави — це такий стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечується гарантований захист національних інтересів, гармонійний, соціально орієнтований розвиток країни у цілому, достатній економічний та оборонний потенціал навіть за найнесприятливіших варіантів розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів.

Злочинна діяльність у сфері економіки становить велику небезпеку для держави. Боротьба з цим суспільно небезпечним явищем становить одне з першочергових завдань. Серед нагальних потреб сьогодення одним із найважливіших і складних для суспільства є питання протидії злочинності у сфері економіки. Аналіз криміногенної ситуації в Україні свідчить, що злочини у сфері економіки, поширеність яких досить велика, стають на перешкоді соціально-економічним реформам, підвищенню добробуту населення, стабільності, розвитку держави та її національної безпеки.
Преступная деятельность в сфере экономики представляет большую опасность для государства. Борьба с этим общественно опасным явлением составляет одно из первоочередных задач. Среди насущных проблем современности одним из важнейших и сложных для общества вопросы противодействия преступности в сфере экономики. Анализ криминогенной ситуации в Украине свидетельствует, что преступления в сфере экономики, распространенность которых достаточно велика, становятся препятствием социально-экономическим реформам, повышению благосостояния населения, стабильности, развития государства и его национальной безопасности.
Criminal activity in the field of economics represents a great danger to the state. The fight against this socially dangerous phenomenon is one of the priorities. Among the pressing problems of our time one of the most important and difficult issues for society is combating crime in the economic sphere. Analysis of the crime situation in Ukraine shows that crimes in the economic sphere, the prevalence of which is quite large, become an obstacle to socio-economic reforms, improving the welfare of the population, stability, development of the state and its national security.

Учені та практики не дають точного визначення поняттю «економічний злочин». Загалом, економічний злочин – це позаправове діяння у сфері економіки та бізнесу. Серед найпоширеніших економічних злочинів виділяють: фіктивне підприємництво; злочини у кредитно-фінансовій сфері; ухилення від податків; злочини у сфері страхування; службові злочини (корупція). Частиною економічного злочину є фінансова махінація. Це сукупність дій для отримання вигоди нечесним способом.

Метою роботи є аналіз сучасного стану, тенденцій та підходів, що визначились на теперішній час відносно шляхів протидії з економічною злочинністю в Україні Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:  визначити теоретичні аспекти поняття економічної злочинності  з’ясувати особливості правової класифікації економічних злочинів в Україні  проаналізувати сучасний стан та визначити основні тенденції в економічній злочинності  визначити міжнародні тенденції що притаманні економічній злочинності  дати характеристику сучасному стану кіберзлочинності в Україні та їх економічним наслідкам  запропонувати напрямки вдосконалення законодавства в галузі боротьби з економічно. злочинністю. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають внаслідок криміналізації економічної сфери.

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретико-методологічних засад, методичних та практичних рекомендацій щодо розбудови фінансово-економічного механізму національної системи протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом
Dissertation research is devoted to the development of theoretical and methodological foundations, methodological and practical recommendations for the restructuring of financial-economic mechanism of the national system of counteraction to legalization of proceeds from crime

Шакун, Є. Д. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері господарської діяльності : 081 Право / Є. Д. Шакун; керівник роботи Коломієць Н. В.; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра кримінального права та правосуддя. – Чернігів, 2020. – 95 с.
Актуальність дослідження кримінально-правової характеристики злочинів у сфері господарської діяльності має як практичний, так і теоретичний запит. Практична потреба дослідження означеної теми пов’язана з необхідністю реформування економіки в Україні, зокрема, усунення кримінологічних загроз в економічній сфері суспільного життя. Теоретичний запит на її розробку зумовлений необхідністю створення цілісної кримінально-правової характеристики злочинів в сфері господарської діяльності та особи, яка їх вчиняє, а також визначення ефективних механізмів попередження економічної злочинності. У першому розділі роботи розкрито зміст поняття «злочини в сфері господарської діяльності», наведені основні концептуальні підходи до його трактування та здійснено їх теоретико-методологічне обґрунтування. У другому розділі визначена специфіка злочинів у господарській сфері та їх класифікації, надано змістовну характеристику особи економічного злочинця через аналіз її складових: соціального статусу, соціальних функцій та індивідуально-типологічних рис. Третій розділ містить аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду запобігання злочинам у господарській сфері та опис шляхів вдосконалення їх інституційно-правових засад. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вони є більш поглибленим дослідженням кримінально-правової характеристики злочинів у господарській сфері та шляхів їх запобігання. Основні положення і висновки дослідження обговорювалися на VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Юність науки – 2018: соціально-економічні та гуманітарні аспекти розвитку суспільства» (м. Чернігів, 11-12 квітня 2018 р.), X Міжнародній 6 науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Юність науки – 2020: соціально-економічні та гуманітарні аспекти розвитку суспільства» (м. Чернігів, 23-24 квітня 2020 р.), XXIV Міжнародній науковій конференції студентів, магістрантів і аспірантів, (м. Гомель, Гомельський філіал Міжнародного університету «МИТСО», 23-24 квітня 2020 р.), Міжкафедральному науково-практичному семінарі «Правнича наука: традиції та вектори розвитку» (м. Чернігів, 23 квітня 2020 р.) та викладені у публікаціях «Поняття економічної безпеки: нормативно-правові та теоретикоконцептуальні засади визначення», «Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють злочини в господарській сфері», «Зарубежный опыт предупреждения преступлений в хозяйственной сфере».
The relevance of the investigation of the criminal-law characteristics of crimes in the sphere of economic activity has both a practical and theoretical query. The practical need to research this topic is related to the necessity of reforming the economy in Ukraine, in particular, the elimination of criminological threats in the economic area of public life. The theoretical request for its development is conditioned by the need of creating a comprehensive criminal-law characteristic of crimes in the field of economic activity and of individual who commits them, as well as by the need in the determination of effective mechanisms for preventing economic crime. 7 The first section of the paper describes the concept of "crimes in the field of economic activity", outlines the main conceptual approaches to its interpretation and their theoretical and methodological justification. The second section defines the specific nature of crimes in the economic field and their classification, provides a meaningful characterization of the economic offender through the analysis of its components: social status, social functions and individual-typological features. The third section provides an analysis of foreign and domestic experience in preventing crime in the economic field and describes ways to improve their institutional and legal framework. The scientific novelty of the obtained results is that they are a more in-depth study of the criminal-law characteristics of crimes in the economic field and ways of their prevention. The main theoretical principles and conclusions of the study were discussed at the VIII International scientific conference of students, postgraduate students and young scientists "Youth of Science - 2018: socio-economic and humanitarian aspects of society development" (Chernihiv, April 11-12, 2018), X International scientific and practical conference of students, postgraduate students and young scientists "Youth of science - 2020: socio-economic and humanitarian aspects of society development" (Chernihiv, April 23-24, 2020.), XXIV International scientific conference of students, master and postgraduate students, (Gomel, Gomel Branch of MITSO International University, April 23-24, 2020), Inter-departmental Scientific and Practical Seminar "Legal science: traditions and vectors of development" (Chernihiv, April 2020) and published in works “The concept of economic security: regulatory and theoretical and conceptual principles of determination", "Criminological characteristics of people committing crimes in the economic field", "Foreign experience in preventing crimes in the economic field".

Основними недоліками національного законодавства з питань регулювання діяльності суб’єктів монополії є його внутрішня неузгодженість та невідповідність європейським стандартам. Тому Україна повинна використати позитивний досвід при вирішенні питань формулювання правопорушень у галузі захисту економічної конкуренції, а можливо також і у встановленні суворих санкцій для винних осіб за скоєні злочини. Вважаємо за доцільне використовувати для цього положення зарубіжного досвіду.
Ukraine should use the positive experience in dealing with the formulation of offenses in the field of economic competition, and possibly also in establishing severe sanctions for those responsible for their crimes.

Дається кримінально-правова та кримінологічна характеристика вбивств за кваліфікаційними ознаками і обтяжуючими обставинами, їх історичні джерела, соціально-політичні, психологічні та економічні основи

У вступній статті до обласної Книги пам’яті, співавтором якої є доктор історичних наук, професор кафедри історії України та правознавства Наталя Радомирівна Романець – відомий науковець, дослідник Голодомору, побудованій здебільшого на нових маловідомих архівних документах і спогадах очевидців тих подій, автори спробували системно охарактеризувати в регіональному розрізі Дніпропетровщини основні спонукальні фактори (примусова колективізація, непосильні хлібозаготівлі) та карально-репресивні дії властей щодо селянства (розкуркулення, конфіскація майно, депортації, занесення сіл та районів на так звані «чорні дошки», введення натуральних штрафів і т. п), що у сукупності й обумовило виникнення Голодомору, а також показати його демографічні та соціально-економічні наслідки для нашого краю.