Dissertations / Theses on the topic 'Економічний розвиток підприємств'

Сільське господарство в економіці країни виконує важливу роль: воно задовольняє запити населення у продуктах харчування, а галузей виробництва – у сировині, виготовляє різну продукцію для вивезення за кордон. Близько третини споживчих матеріальних благ населення – це продукти агропромислового комплексу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37030

Раціонально побудована система економічної безпеки підприємства дозволить досягти ефективних параметрів функціонування, зберегти виробничий і кадровий потенціали та сформувати передумови для стійкого розвитку підприємства. In article the main threats of economic safety of the enterprise are analyzed, their contents and nature of influence on its activity within definition of the directions of creation of system of ensuring economic safety of firm are revealed.

У дисертаційній роботі досліджено сутність і призначення системи управління і господарського механізму підприємств, зроблено порівняльний аналіз змісту фінансового й економічного механізмів, особливостей методичних підходів до їхньої побудови, а також їх взаємодія і взаємозв'язок. На цій основі запропоновано поняття «фінансово-економічний механізм підприємств» як нова економічна категорія, визначено його сутність і розроблено блок-схему структури побудови.
The dissertation investigates the essence and purpose of enterprises management system and economic mechanism as well as comparative analysis of financial and economic mechanisms, peculiarities of procedure approach to their creation and their interaction and association. On this basis such concept as “ enterprises financial and economic mechanism”, as a new economical category has been offered. Its essence has been defined and a block scheme of construction structure has been developed.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний авіаційний університет, Київ, 2010. Дисертацію присвячено теоретичним, методичним та практичним питанням забезпечення економічної ефективності сталого розвитку авіатранспортних підприємств в даний час і на перспективу. В цьому дослідженні визначено поняття “ефективність сталого розвитку авіапідприємства” та сформульовано основні її ознаки, удосконалено поняття “гнучкість підприємства”. Автором розроблено та запропоновано організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку авіакомпанії та сформульовано основні вимоги до його функціонування. Визначено напрями та особливості впровадження механізму забезпечення сталого розвитку в діяльність авіакомпаній України, на основі чого запропоновано модель забезпечення зростання доходів авіакомпанії, яка спрямована на визначення обсягів доходів через забезпечення залучення пасажиропотоку як основної передумови подолання кризових явищ на авіапідприємстві із наступним його виходом із кризового стану. В результаті досліджень здійснено прогноз економічних показників діяльності ДАП “Західні авіалінії” до 2014 року.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Национальный авиационный университет, Киев, 2010. Диссертация посвящена теоретическим, методическим и практическим вопросам обеспечения экономической эффективности устойчивого развития авиатранспортных предприятий в данное время и на перспективу. На основании осуществленного анализа определена сущность эффективности и устойчивого развития, предложено определять понятие “эффективность устойчивого развития авиапредприятия” как уровень фактического достижения результата при условии закономерных, последовательных, постоянных и положительных изменений явлений, процессов и состояний вследствие их стабильного прогрессивного следования в динамике; также сформулировано основные признаки эффективности устойчивого развития. Введение данного понятия позволит оценивать степень достижения такого явления, как устойчивое развитие. Эффективность устойчивого развития свидетельствует, насколько стабильным есть развитие, насколько большие перепады экстремумов основных финансовых показателей, характеризующих устойчивое развитие. Проведено исследования факторов и резервов обеспечения эффективности устойчивого развития авиапредприятия. Предложено использование комплексного, системного подхода к оцениванию экономической эффективности производства. Усовершенствовано определение понятия “гибкость предприятия” как способность предприятия получать необходимый результат при условии быстрой и адекватной реакции его производства на изменения в окружающей среде (социально-политическую обстановку, колебание и изменение соотношения на рынке спроса и предложения, степень конкуренции и т. д.), использование которого даст возможность системе управления авиапредприятием не просто использовать приемы и подходы, обеспечивающие выживание и развитие предприятия в современных условиях, которые характеризуются неопределенностью и высокой скоростью изменений во внешней среде, а и стараться быстрее и адекватно реагировать на эти изменения. Таким образом достигается бесперебойное предоставление авиауслуг в долгосрочном периоде, которое является основным условием обеспечения эффективности устойчивого развития авиакомпании. В работе приобрели дальнейшее развитие направления обеспечения финансовой стабилизации, роста производственных показателей и комплексного развития авиакомпании, которые предусматривают внедрение на авиапредприятии концепции управления с использованием методов планирования и бюджетирования в условиях рыночных отношений, а также внедрение беспрерывного антикризисного управления, направленного сначала на выход предприятия из кризиса, а в дальнейшем на предотвращение вхождения в него. Автором разработан и предложен организационно-экономический механизм обеспечения устойчивого развития авиакомпании и сформулированы основные требования к его функционированию. Определены направления и особенности внедрения механизма обеспечения устойчивого развития в деятельность авиакомпаний Украины, на основе чего предложена модель обеспечения роста доходов авиакомпании, которая направлена на определение объемов доходов через обеспечение привлечения пассажиропотока как основной предпосылки преодоления кризисных явлений на авиапредприятии с последующим его выходом из кризисного состояния. Определены направления и особенности внедрения механизма обеспечения устойчивого развития в деятельность авиакомпаний Украины. Таким образом, предложена модель обеспечения роста доходов авиакомпании, которая направлена на определение объемов доходов через обеспечение привлечения пассажиропотока как основной предпосылки преодоления кризисных явлений на авиапредприятии из последующим его выходом из кризисного состояния. В результате исследований осуществлен прогноз экономических показателей деятельности ГАП “Западные авиалинии” до 2014 года.
The thesis on competing a scientific degree of a Candidate of Economic Sciences in speciality 08.00.04 – Economics and Enterprise Management (by the types of economic activity). – National Aviation University, Kyiv, 2010. The dissertation research is devoted to the theoretical, methodological and practical issues of providing economic efficiency of air-transport enterprises constant development at present and future. The present research suggests the definition of the notion “efficiency of air-transport enterprises constant development” and formulates its main features; it also improves the notion of “enterprise flexibility”. The author elaborated and suggested the organizational-and-economic mechanism of providing the constant development of an airline and formulated main requirements to its functioning. The trends and peculiarities of the constant development mechanism implementation into the activity of airlines in Ukraine are defined, on the basis of which the model of providing the airlines’ income increase is propounded, which is directed at defining the revenue volume via providing the attraction of passenger traffic as the main precondition of overcoming crisis developments at airlines, followed by the further recovery from recession. The outcomes of the research made it possible to effectuate the forecast of economic indices of the State Aviation Enterprise “Western airlines” activity till 2014.

В сьогоднішніх умовах все більшої актуальності набуває проблема формування ефективного механізму залучення іноземних інвестицій, який би відповідав існуючим реаліям. Адже, для подальшого розвитку промислових підприємств Україні необхідні фінансові ресурси, які могли б принести нові технології та сучасні методи управління, а також сприяти розвитку вітчизняних інвестицій. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36963

Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретичних основ та методичних положень, наданню практичних рекомендацій щодо управління економічним розвитком енергогенеруючих підприємств в умовах економічної нестабільності. На основі аналізу наукових джерел проведено дослідження теоретичних засад та проблематики управління економічним розвитком, уточнено концептуальні положення та поглиблено понятійно-термінологічний апарат управління економічним розвитком підприємств. Здійснено діагностику стану економічного розвитку енергогенеруючих підприємств за функціональними зонами. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання якості управління економічним розвитком підприємств в умовах економічної нестабільності. Розроблено систему показників і запропоновано методичний інструментарій моніторингу результатів управління економічним розвитком енергогенеруючих підприємств. За результатами оцінювання якості управління економічним розвитком енергогенеруючих підприємств визначено важелі впливу на траєкторію управління. Розроблено науково-методичні положення щодо вибору форми економічного розвитку та відповідного їй інструментарію управління для енергогенеруючих підприємств. Сформовано механізм ситуаційного управління економічним розвитком енергогенеруючих підприємств та розроблено науково-практичні рекомендації визначення наслідків управління їх адаптивним розвитком на основі прогнозування.
The dissertation focuses on the development of theoretical positionsand methodological principles, providing practical recommendations for improving the management of economic development of energy generating enterprises in conditions of economic instability. Based on the analysis of scientific sources the research of the categorical apparatus and problems of management of economic development is carried out and the corresponding conceptual apparatus is deepened. The method of management of economic development of the enterprise on the basis of construction of its trajectory by situational transition between evolutionary and adaptive forms of development and a choice of effective tools of economic and administrative influence on functional zones is developed. Scientific approaches are analyzed and conceptual provisions of management of economic development of the enterprise which are based on adjustment of a current trajectory of management of economic development through application of the tools of economic and administrative influence chosen by the analysis of dynamics of indicators on functional zones of development are allowed. Scientifically substantiated methodological tools for evaluating the results of economic development management of energy generating enterprises and proposed a scientific and methodological approach to monitoring the results of economic development management of energy generating enterprises, which provides a step-by-step analytical procedure for determining the level of enterprise development. external environment. It allows you to choose between evolutionary and adaptive forms of development, to develop scenarios for optimal management in the final stages of monitoring. The state of energy generating enterprises is diagnosed by functional zones of economic development and it is revealed that the problem of economic development management is the lack of interconnection between functional zones, which causes intensification of negative changes in the enterprise. On the basis of calculations of dynamics of changes of average and chain absolute increments of indicators of activity on functional zones of economic development the system of indicators of an estimation of quality of management has been formed. Methodical provisions for assessing the quality of economic development management of energy generating enterprises in conditions of economic instability are proposed, which provide for evaluating the results of economic development management according to the system of financial, industrial, commercial, innovative, environmental indicators, their cluster analysis. The choice of levers influencing the adjustment of the management trajectory of economic development of energy generating enterprises is substantiated. The scientific and methodological principles for choosing the form of economic development and the corresponding management tools for energy generating enterprises have been developed and substantiated. They consist in the analysis of scenarios of management of economic development by means of simulation modeling that allows to choose between evolutionary and adaptive forms of economic development of the enterprise on the basis of forecasting of trends of economic indicators. The main advantage of this approach is the formation of various options for the behavior of the enterprise over time, depending on the available real and potential opportunities due to the stage and form of its development. This technique ensures the implementation of management decisions in conditions of high risk and uncertainty. The mechanism of situational management of economic development of energy generating enterprises is formed, which combines economic levers, methods and tools of situational adjustment of economic development management trajectory, is based on the principles of dynamism, adaptability, purposefulness, self-development, self-organization. Scientific and practical recommendations for determining the consequences of managing the adaptive economic development of an energy generating enterprise based on forecasting have been developed.
Диссертационная работа посвящена развитию теоретических основ и методических положений, разработке практических рекомендаций по управлению экономическим развитием энергогенерирующих предприятий в условиях экономической нестабильности. На базе анализа научных источников проведено исследование теоретических основ и проблематики управления экономическим развитием, уточнены концептуальные положения и развит понятийно-терминологический аппарат управления экономическим развитием предприятий. Проведена диагностика состояния экономического развития энергогенерирующих предприятий по функциональным зонам. Разработан научно-методический подход к оценке качества управления экономическим развитием предприятий в условиях экономической нестабильности. Сформирована система показателей и предложен методический инструментарий мониторинга результатов управления развитием энергогенерирующих предприятий По результатам оценки определены рычаги влияния на траекторию управления. Разработаны научно-методические положения по выбору формы развития и соответствующего ей инструментария управления для энергогенерирующих предприятий. Сформирован механизм ситуационного управления экономическим развитием энергогенерирующих предприятий и разработаны рекомендации для определения последствий управления их адаптивным развитием на основе прогнозирования.

Проаналізовано механізм удосконалення соціально-економічного розвитку ТОВ «Керамейя» та визначено сутність соціально-економічних аспектів розвитку підприємства. Охарактеризовано методичні основи та підходи до забезпечення ефективності функціонування підприємства, визначена загальна характеристика розвитку та ефективного забезпечення управління ТОВ «Керамейя». Проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Керамейя» та сформовано основні підходи щодо удосконалення соціально-економічного розвитку ТОВ «Керамейя».
The mechanism of improvement of social and economic development of LLC "Kerameya" is analyzed and the essence of social and economic aspects of development of the enterprise is defined. The methodical bases and approaches to maintenance of efficiency of functioning of the enterprise are characterized, the general characteristic of development and effective maintenance of management of Open Company "Kerameya" is defined. The analysis of financial and economic activity of LLC "Kerameya" is carried out and the basic approaches on improvement of social and economic development of LLC "Kerameya" are formed.

Власова, К. В. Інноваційна стратегія розвитку підприємств АПК України в сучасних умовах : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / К. В. Власова. - Київ, 2019. - 248 с.
У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації для реалізації інноваційної стратегії розвитку на основі корпоративної соціальної відповідальності підприємств АПК. Розглянуто та проаналізовано на прикладі провідних українських агрохолдингових компаній сучасний стан реалізації соціально-економічних проектів та їх значення у вирішенні соціальних проблем на регіональному, державному та міському рівнях. Проведено змістовний аналіз корпоративної соціальної відповідальності як домінантного чинника соціально-економічного розвитку АПК, а також проблеми і перспективи впровадження в Україні корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. Розроблено каскадну модель життєвого циклу соціально-економічного проекту для соціально відповідального підприємства, що включає головну мету, систему заходів, процеси реалізації та проведення тестування основних результатів на відповідність вимогам інноваційних підходів інтеграції до міжнародних стандартів. Доведена об’єктивна необхідність впровадження корпоративної соціальної відповідальності в умовах соціально-економічного розвитку АПК. Викладені положення зумовили вибір мети дисертаційного дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо збалансування соціальних імперативів інноваційного розвитку підприємств АПК на основі корпоративної відповідальності в Україні. Для досягнення визначеної мети було поставлено такі взаємопов’язані завдання теоретичного, концептуального та практичного характеру: - розкрити дефініційну сутність понять «інклюзивний розвиток», «корпоративна соціальна відповідальність» та «соціально-економічний проект», їхній зміст та вплив на процеси гармонізації інтересів усіх учасників економічних відносин як умови ефективного розвитку вітчизняних підприємств АПК; - окреслити систему принципів та механізмів забезпечення інноваційної активності підприємств агропромислової сфери в умовах посилення інтеграційних процесів; - систематизувати макроекономічні передумови та особливості функціонування підприємств АПК в умовах модернізаційних змін; - проаналізувати основні чинники впливу й закономірності забезпечення інноваційного розвитку підприємств АПК, адекватні суспільним трансформаційним змінам; - дослідити стан інноваційної діяльності підприємств АПК у контексті євроінтеграції; - визначити інституціональні засади удосконалення інноваційної діяльності підприємств АПК у сучасних умовах; - розробити стратегічні напрями удосконалення інноваційного розвитку підприємств АПК України; - обґрунтувати шляхи посилення ролі соціальної детермінанти в системі стратегічного інноваційного розвитку підприємств АПК. У дисертації вперше обґрунтовано теоретико-методологічні засади запровадження інноваційної стратегії інклюзивного розвитку підприємств АПК України шляхом окреслення та деталізації її сутності як системи організації, координації та спрямування на мікро- і мезорівнях інтеграційної взаємодії аграрних і переробних підприємств у контексті інклюзивного розвитку. Визначено змістовну характеристику критерії оцінювання рівня інноваційного розвитку підприємств АПК, яка в порівнянні з наявними підходами враховує необхідність оцінювання впливу соціальної компоненти на ці процеси. У дисертації удосконалено методологічні підходи до задіяння мотиваційного механізму розвитку підприємств агропромислової сфери в умовах розвитку корпоративної відповідальності, які, на відміну від наявних, враховують необхідність взаємозв’язку секторального, просторового, територіального, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного та маркетингових механізмів для підвищення ефективності соціального партнерства; структурно-логічну схему управління сталим розвитком АПК, яка, у порівнянні з наявною практикою, враховує європейський досвід АПК у сфері стандартизації виробничої діяльності в поєднанні з недопущенням диспропорцій у соціальному розвитку сільських територій; обґрунтована система заходів щодо розширення можливостей інституційного механізму корпоративної соціальної відповідальності шляхом створення мережі регіональних інформаційних центрів із максимальним залученням до їхньої роботи територіально-утворюючих підприємств агропромислової сфери. Розроблені напрями збереження національних традицій і соціального розвитку на засадах самореалізації через урахування можливостей отримання освіти в умовах розвитку корпоративної відповідальності та усунення недоліків самостійного розвитку. Набули подальшого розвитку дефініційна сутність понять: «корпоративна соціальна відповідальність», «інклюзивний розвиток» та «соціально-економічний проект», що передбачають об’єднання зусиль бізнесу, місцевої влади та інститутів громадянського суспільства в напрямку регулювання корпоративної соціальної відповідальності, відповідно до запитів суспільства, адекватності модернізаційним змінам та її економічним можливостям підприємств АПК. Сформульовані в дисертації наукові положення і практичні рекомендації дають можливість удосконалити засадничі умови та стратегічні напрями активізації інноваційної діяльності діючих підприємств АПК для отримання конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках. Практична цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних пропозицій щодо подальшого впровадження корпоративної соціальної відповідальності в умовах інклюзивної економіки України в сучасних умовах.
The dissertation research substantiates theoretical and methodological principles and develops practical recommendations for implementation of innovative development strategy based on the corporate social responsibility of agroindustrial enterprises. The current state of implementation of socio-economic projects and their importance in solving social problems at the regional, state and city levels is considered and analyzed on the example of leading Ukrainian agroholding companies. A meaningful analysis of corporate social responsibility as a dominant factor in the socio-economic development of agro-industrial complex, as well as problems and perspectives of the implementation of corporate social responsibility in Ukraine is conducted. A cascading model of the life cycle of a socio-economic project for a socially responsible enterprise has been developed, which includes the main goal, system of measures, processes of implementation and testing of the main results for compliance with the requirements of innovative approaches to integration into international standards. Objective necessity of introduction of corporate social responsibility in conditions of socio-economic development of agroindustrial complex is proved. The above-mentioned provisions determined the choice of the purpose of the dissertation research: the substantiation of theoretical and methodological principles and the development of practical recommendations for balancing the social imperatives of innovation development of agro-industrial enterprises on the basis of corporate responsibility in Ukraine. To achieve the stated goal, the following interrelated tasks of theoretical, conceptual and practical nature were put in place: - to reveal the defining essence of the concepts of "inclusive development", "corporate social responsibility" and "socio-economic project", their content and influence on processes of harmonization of interests of all participants in economic relations as conditions for effective development of domestic enterprises of agro-industrial complex; - to outline the system of principles and mechanisms for providing innovative activity of enterprises in the agro-industrial sphere in conditions of strengthening of integration processes; - to systematize macroeconomic preconditions and features of functioning of agroindustrial enterprises in conditions of modernization changes; - to analyze the main factors of influence and regularities of providing of innovative development of enterprises of agroindustrial complex, adequate to social transformational changes; - to investigate the state of innovation activity of agroindustrial enterprises in the context of eurointegration; - to determine the institutional principles of improvement of innovation activity of agroindustrial complexes in modern conditions; - to develop strategic directions of improvement of innovative development of enterprises of agroindustrial complex of Ukraine; - to substantiate ways of strengthening the role of social determinants in the system of strategic innovation development of enterprises of agrarian and industrial complex. The theoretical and methodological principles of the introduction of the innovative strategy of inclusive development of enterprises of the agroindustrial complex of Ukraine by the elucidation and detailing of its essence as a system of organization, coordination and orientation on the micro and mesorelines of the integration interaction of agrarian and processing enterprises in the context of inclusive development were first grounded in the dissertation. The content criterion of evaluation of the level of innovative development of enterprises of agroindustrial complex, which, in comparison with existing approaches, takes into account the necessity of estimating the influence of the social component on these processes, is determined. The methodological approaches to the use of the motivational mechanism of development of enterprises of agro-industrial sphere in the conditions of development of corporate responsibility, which, in contrast to the existing ones, take into account the necessity of the interrelation of the sectoral, spatial, territorial, personnel, material, technical, information and marketing mechanisms for efficiency increase in the dissertation. social partnership; the structural and logical scheme of management of the sustainable development of agro-industrial complex, which, in comparison with the existing practice, takes into account the European experience of the agroindustrial complex in the sphere of standardization of production activity in combination with the prevention of imbalances in the social development of rural areas; the system of measures for expanding the institutional mechanism of corporate social responsibility was substantiated by creating a network of regional information centers with the maximum involvement of the territorially-forming enterprises of the agro-industrial sphere in their work. Directions of preservation of national traditions and social development on the principles of self-realization have been developed, taking into account the possibilities of obtaining education in the conditions of development of corporate responsibility and elimination of the disadvantages of independent development. Definite essence of the concepts of "corporate social responsibility", "inclusive development" and "socio-economic project", which involves the uniting of efforts of business, local authorities and civil society institutions in the direction of regulation of corporate social responsibility, in accordance with the demands of society, have become further developed. , adequacy to modernization changes and its economic opportunities of agribusiness enterprises. The scientific positions and practical recommendations formulated in the dissertation provide an opportunity to improve the basic conditions and strategic directions of activating the innovation activity of the operating enterprises of the agroindustrial complex to obtain competitive advantages in the domestic and foreign markets. The practical value of the dissertation research is determined by the targeted orientation of concrete proposals for the further implementation of corporate social responsibility in the conditions of the inclusive economy of Ukraine in modern conditions.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)" (08 – Економічні науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Інтегральним результатом дисертаційного дослідження є розроблення, наукове обґрунтування та практична апробація теоретико-методологічних та методичних засад управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислових підприємств. Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено завдання щодо: дослідження теоретичних засад існуючих типів розвитку економічних систем різних рівнів, визначення особливостей, уточнення поняття та характеристик випереджаючого розвитку; виконання порівняльного аналізу та систематизації підходів до стратегічного управління промисловим підприємством; уточнення понятійного апарату теорії інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком; удосконалення класифікації стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств; дослідження за різними класифікаційними ознаками взаємозалежності стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства; здійснення аналізу особливостей розвитку; визначення, систематизації та структуризації перспективних стратегічних напрямів випереджаючого науково-технологічного розвитку провідних інноваційних компаній; формування системи показників та критеріальної бази для вибору стратегічних напрямів і відповідних їм стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах неповної визначеності; розроблення методичного підходу до обґрунтованого визначення перспективних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства; дослідження теоретико-методологічних засад визначення пріоритетних напрямів використання знань промислових підприємств; розроблення методологічного підходу до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів; удосконалення теоретико-методичного підходу до оцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку сфері функціонування промислового підприємства; удосконалення методичного підходу до формування орієнтованої на знання стратегії випереджаючого розвитку промислового підприємства; розроблення теоретико-методологічних засад організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства; удосконалення організаційних засад функціонування організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства; розроблення методичного підходу до оптимізації вибору інноваційних проектів в межах реалізації відповідних стратегій випереджаючого розвитку промислового підприємства. При вирішенні завдань наукового дослідження було застосовано наступні методи: абстрактно-логічний та порівняльний аналіз – при дослідженні ролі і значення науки та техніко-технологічних інновацій у інноваційному розвитку; сутності і ефективності функціонування інноваційних систем; сутності, змісту і ролі випереджаючого інноваційного прискорення у забезпеченні розвитку промислових підприємств; факторний аналіз – при визначенні передумов успіху випереджаючого інноваційного прискорення та дослідженні перспектив і проблем розроблення і реалізації стратегій випереджаючого інноваційного розвитку промислових підприємств; порівняльний аналіз, логічне узагальнення – при класифікації підходів до стратегічного управління розвитком промислових підприємств, класифікації стратегічних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку, а також стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств; системний аналіз та метод синтезу – при формуванні критеріальної бази, системи показників та методичних засад управління вибором напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку підприємства, управління знаннями промислового підприємства, управління розробленням орієнтованої на знання стратегії інноваційного розвитку підприємства; структурний аналіз та узагальнення – при дослідженні теоретико-методологічних засад вибору траєкторій випереджаючого інноваційного прискорення промислових підприємств; економіко -математичного моделювання – при розробленні моделей оптимізації вибору стратегій випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства; системний підхід, метод декомпозиції – при розробленні організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного розвитку промислового підприємства та організаційних засад його функціонування. Основні положення наукової новизни дисертації полягають у такому: вперше: визначено, систематизовано і структуровано напрями науково-технологічного розвитку інноваційних компаній, обґрунтовано їх відповідність типам інноваційного розвитку виокремленим відносно позиції лідера випереджаючого інноваційного зростання, що надає принципову можливість промисловим підприємствам цілеспрямовано обирати перспективні напрями інноваційного розвитку певного типу, спираючись на існуючий успішний досвід; запропоновано методологічний підхід до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів, які ідентифікуються у залежності від співвідношення потреб (існуючих чи нових) основних груп споживачів, а також засобів їх задоволення (інноваційних продуктів чи технологій), що дозволяє визначати підходи до формування порівняльних конкурентних переваг підприємства-інноватора у межах кожного з напрямів; розроблено систему показників і критеріальну базу формалізованого управління вибором напрямів і стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, що дозволяє встановити рівень достатності зовнішніх і внутрішніх передумов визначеному типу розвитку та оцінити відповідність напрямів і стратегії існуючим тенденціями розвитку науки і техніки з метою вибору кращих з альтернатив; розроблено теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства – сформовано сутність і зміст складових механізму, що надає можливість цілеспрямовано управляти впровадженням стратегій технологічного прориву і виведенням на ринок "підривних" інновацій для забезпечення конкурентних переваг в довгостроковій перспективі; удосконалено: класифікацію стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, яка на відміну від існуючих базується на принципах виокремлення конкурентних стратегій з урахуванням типів інноваційного розвитку, є узагальнюючою та такою, що об'єднує в єдину систему існуючі класифікації, сприяє розширенню теоретичного підґрунтя інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком; класифікацію підходів до стратегічного управління промисловим підприємством шляхом поділу їх на два рівні – базові підходи, які виділені у відповідності з загальними елементами системи управління (об'єктом, цілями, концепцією), підходи, які забезпечують управління і розглядають його процес з позицій джерела формування конкурентних переваг (зовнішнього чи внутрішнього), що дозволяє визначити роль і місце кожного з підходів, а також порядок їх взаємодії у загальній системі стратегічного управління підприємством; теоретико-методичний підхід до оцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку промислового підприємства тенденціям техніко-технологічного розвитку сфери функціонування за показниками, які характеризують нові технології, продукти та методи маркетингу, що дає змогу отримувати більш аргументовану оцінку управлінських рішень при різних комбінаціях вхідних даних та обирати більш ефективні для підприємства-інноватора стратегії; методичний підхід до визначення стратегій інноваційного науково-технологічного розвитку промислового підприємства, який на відміну від існуючих, передбачає застосування таблиць рішень – для вибору типів стратегій у залежності від рівня складових його потенціалу інноваційного розвитку, а також їх різновидів – у залежності від обраного типу інноваційного бізнесу і варіантів інноваційного циклу нової продукції, що дозволяє підвищити ефективність та зменшити ризики інноваційних рішень; методичний підхід до оптимізації вибору інноваційних проектів на основі трьохкомпонентної системи критеріїв: "рівень передумов розвитку/витрати" з урахуванням ризику, "відповідність параметрів інноваційної діяльності його учасникам/витрати", порівняння за допомогою показників інвестиційної привабливості проекту – що дозволяє кількісно оцінювати інтереси суб'єктів інноваційного процесу, формувати комплекс заходів з підвищення ефективності інноваційної діяльності та приймати обґрунтовані рішення в умовах неповної визначеності; організаційні засади функціонування організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку підприємства, у контексті формування чотирьох проектних груп для реалізації комплексів однорідних функцій механізму, визначення і систематизації внутрішньоорганізаційних і міжорганізаційних конфліктів суб'єктів інноваційного процесу та шляхів їх розв'язання, що підвищує ефективність функціонування механізму управління стратегіями випереджаючого розвитку; набули подальшого розвитку: визначення сутності поняття "випереджаючий розвиток підприємства" в частині уточнення його базових характеристик та передумов реалізації, що поглиблює теоретичне підґрунтя механізму управління випереджаючим інноваційним розвитком на мікрорівні; уточнення дефініції "стратегія інноваційного розвитку", яке доповнює та уточнює існуючі трактування в частині урахування головних структурних елементів процесу стратегічного управління інноваційним розвитком, що поглиблює підґрунтя теорії інноваційного менеджменту; методичний підхід до визначення пріоритетних напрямів використання системи знань підприємства як основи інноваційного розвитку, який на відміну від існуючих, передбачає можливість вибору розширеного спектру напрямів – від комерціалізації продукції, що створена на основі системи знань, до внесення коректив в механізм управління підприємством та напрями отримання знань, що підвищує якість управління орієнтованими на знання стратегіями інноваційного розвитку; комплексний методичний підхід до формування орієнтованої на знання стратегії випереджаючого розвитку промислового підприємства, який на відміну від існуючих передбачає орієнтацію на розв'язання проблем споживачів, а не на задоволення їх потреб, що дозволяє підвищити ступінь обґрунтованості інноваційних рішень, а відповідно, – шанси інноватора на успіх. Практичне значення одержаних результатів для управління підприємствами полягає в розробці та розвитку теоретичних, методологічних та методичних положень, висновків і рекомендацій. Результати дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність промислових підприємств Сумської та Харківської областей: ТОВ "Технохім" (акт № 11 від 12.12.2019 р.), ПП "Променергомаш" (довідка № 236 від 21.12.2019 р.), ПФ "Спецобладнання" (акт № 017 від 12.12.2019 р.), ТОВ "Варіант-Гермотехніка" (довідка № 26-9 від 06.02.2020 р.), ТОВ "Технолог" (акт № 23 від 15.12.2019 р.), ТОВ НВП "Техно" (довідка № 12 від 21.12.2019 р.), ТОВ "Сумський машинобудівний завод" (довідка № 34 від 11.01.2020 р.), ТОВ "НВП "Техносінтез" (довідка № 7 від 26.12.2019 р.), ТОВ "НТЦ "Екомаш" (акт № 15 від 21.01.2020 р.), ТОВ "НВП "Машинобудівник" (довідка № 6 від 26.12.2019 р.). Результати дослідження використані в навчальному процесі Сумського державного університету при викладанні дисциплін "Маркетинг послуг", "Інноваційна культура", "Маркетинг інновацій", "Маркетинг", "Управління інноваційним процесом", "Товарна інноваційна політика" студентам спеціальностей 073 "Менеджмент" та 075 "Маркетинг" (акт від 21.06.2019 р.), а також в навчальному процесі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" при викладанні дисциплін "Стратегічне управління", "Маркетингова товарна політика" для студентів спеціальності 075 "Маркетинг" (акт від 23.04.2020 р.).
Thesis for granting the Degree of Doctor of Economical sciences in specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2020. The integral result of the dissertation research is the development, scientific substantiation and practical approbation of theoretical-methodological and methodical bases of management of strategies of advanced scientific-technological innovative development of industrial enterprises. Following tasks are solved: research of theoretical bases of existing types of development of economic systems of different levels, definition of features, specification of concept and characteristics of advanced development; performing comparative analysis and systematization of approaches to strategic management of an industrial enterprise; clarification of the conceptual apparatus of the theory of innovation management in terms of strategic management of innovative development; improving the classification of strategies for innovative development of industrial enterprises; research of interdependence of innovative development strategies of the industrial enterprise; analysis of development features; identification, systematization and structuring of promising strategic areas of advanced scientific and technological development of leading innovative companies; formation of a system of ind icators and criteria base for the choice of strategic directions and corresponding strategies of scientific and technological innovative development of an industrial enterprise in conditions of incomplete certainty; development of a methodical approach to the reasonable definition of perspective directions and strategies of scientific and technological innovative development of the industrial enterprise; exploration of theoretical and methodological bases for selecting priority directions of knowledge application at industrial enterprises; development of a methodological approach for selection of strategic directions focused on the knowledge of the advanced scientific and technological innovative development of the industrial enterprise while technological ways rotation; improving the theoretical and methodological approach to assessing the compliance of areas of innovative development in the field of an industrial enterprise; improving the methodological approach to the formation of knowledge-focused strategy of advanced development of industrial enterprises; development of theoretical and methodological bases of the organizational and economic mechanism of management of the advanced innovative development strategies and of the industrial enterprise; improvement of organizational bases of functioning of the organizational and economic mechanism of management of strategies of the advanced innovative development of the industrial enterprise; development of a methodical approach to selection of innovative projects within the implementation of appropriate strategies for industrial enterprises’ advanced development. The following methods were applied in scientific research: abstract-logical and comparative analysis - for the study of the role and importance of science and technical-technological innovations in the innovative development; essence and efficiency of innovative systems functioning; the essence, content and role of advanced innovative acceleration in ensuring the development of industrial enterprises; factor analysis - in determining the prerequisites for the successful advanced innovative acceleration and the study of prospects and problems of development and implementation of strategies for advanced innovative development of industrial enterprises; comparative analysis, logical generalization - in the classification of approaches to strategic management of industrial enterprises, classification of strategic directions and strategies of scientific and technological innovative development, as well as strate gies for innovative development of industrial enterprises; system analysis and synthesis method - for the formation of the criteria base, system of indicators and methodological principles of managing the choice of directions and strategies of scientific a nd technological innovative development of the enterprise, knowledge management of industrial enterprises, management of knowledge strategy of innovative development; structural analysis and generalization - for studying theoretical and methodological foundations of the selection of advanced innovative acceleration directions of industrial enterprises; economic and mathematical modeling - for development of models for optimizing the choice of strategies for advanced innovative development of industrial enterprises; system approach, method of decomposition - in the development of organizational and economic mechanism for managing strategies of advanced scientific and technological development of industrial enterprises and organizational principles of its operation. The main provisions of the dissertation scientific novelty: first: identified, systematized and structured directions of scientific and technological development of innovative companies, their compliance to types of innovative development substantiated in relation to the position of leader of advanced innovative growth, providing a fundamental opportunity for industrial enterprises to select promising areas of innovative development; the methodological approach to the choice of strategic directions of knowledge-focused advanced scientific and technological innovative development of the industrial enterprise in the conditions of different technological ways identified depending on a parity of needs (existing or new) of consumers basic groups, and also means of their satisfaction (innovative products or technologies), which allows to determine approaches to the formation of comparative competitive advantages of the innovative enterprise; a system of indicators and criteria basis for selection of directions and strategies of industrial enterprises innovative development management was developed, which allows to establish the level of sufficiency of external and internal prerequisites for a particular type of development and assess the compliance of directions and strategies with existing trends in science and technology; theoretical and methodological principles of organizational and economic mechanism for managing strategies of advanced scientific and technological innovative development of industrial enterprises were developed. the essence and content of the mechanism, which allows to purposefully manage the implementation of strategies of technological breakthrough and market "subversive" innovations to ensure long-term competitive perspective was formed; Improved were: the classification of innovative development of industrial enterprises strategies was improved, and contrasting to existing ones is based on principles of separation of competitive strategies regarding types of innovative development is generalizing and combining existing classifications, expands the theoretical basis of innovation management of innovative development; classification of approaches to strategic management of an industrial enterprise was improved by dividing them into two levels - basic approaches, selected according to general elements of the management system (object, goals, concept), management approaches considering its process from the standpoint of competitive advantages (external or internal), which allows to determine the role and place of each of the approaches, as well as the order of their interaction in the overall system of strategic management of the enterprise; theoretical and methodological approach to assessing the compliance of innovative development of industrial enterprises directions to trends of technical and technological development of the field by indicators that characterize new technologies, products and marketing methods. This allows to obtain a more reasoned assessment of management decisions with different combinations of input data and choose the most effective strategy for the enterprise; methodical approach to defining strategies of innovative scientific and technological development of an industrial enterprise was improved involving the solutions tables for selection types of strategies depending on the level of its innovative development potential, as well as their varieties - depending on the chosen type of innovative business and options for new products the innovation cycle, which increases efficiency and reduces the risks of innovative solutions; methodical approach to optimizing the choice of innovative projects was improved based on a three-component system of criteria: "level of development / cost" taking into account risk, "compliance of innovation parameters to its participants / costs", comparison with investment attractiveness of the project allowing to quantify demands of the innovation process participants, to form a set of activities to increase the efficiency of innovation and make decisions in conditions of incomplete certainty; organizational principles of functioning of organizational and economic mechanism of strategy management of advanced innovative development of the enterprise, in the context of formation of four project groups for realization of complexes of homogeneous functions of the mechanism, definition and systematization of intraorganizational and interorganizational conflicts of subjects of innovation process, ways of solving them, which enhances the effectiveness of advanced development strategies management; Further developed were: the essence of the concept of "advanced development of the enterprise" in terms of clarifying its basic characteristics and prerequisites for implementation, which deepens the theoretica l basis of the management mechanism of advanced innovative development at the micro level; clarification of the definition of "innovation development strategy", which complements and clarifies the existing interpretations in terms of taking into account the main structural elements of the process of strategic management of innovation development, which deepens the foundation of the theory of innovation management; methodical approach to determining the priority directions knowledge application system of the enterprise as a basis for innovative development, which provides a choice of an expanded range of areas - from commercialization of products based on the knowledge system to adjustments to the management mechanism, which improves the quality of management of knowledge-focused strategies of innovative development; a comprehensive methodological approach to the formation of knowledge-oriented strategy of advanced development of industrial enterprises, which, in contrast to existing ones, focuses on solving consumer problems rather than meeting their needs, which increases the validity of innovative solutions and, accordingly, the innovator's chances to success. The practical significance of the obtained results for the management of enterprises is the development of theoretical and methodological regulations, conclusions and recommendations. The results of the dissertation are brought to the level of practical developments and applied in the activities of industrial enterprises of Sumy and Kharkiv regions: LLC "Technohim" (act № 11 from 12.12.2019), PE "Promenergomash" (reference № 236 from 21.12.2019), PF "Special equipment" (act № 017 from 12.12.2019), LLC "Variant-Hermotekhnika" (reference № 26-9 from 06.02.2020), LLC "Technologist" (act № 23 from 15.12.2019), LLC "SPE "Techno" (reference № 12 from 21.12.2019), LLC "Sumy Machine-Building Plant" (reference № 34 dated 11.01.2020), LLC SPE "Technosynthesis" (reference № 7 from 26.12.2019), LLC STC "Ekomash" (act № 15 from 21.01.2020), LLC SPE "Mashinostroitel" (reference № 6 from 26.12.2019). The results of the study were used in the educational process of Sumy State University in teaching disciplines "Marketing of Services", "Innovation Culture", "Innovation Marketing", "Marketing", "Innovative Process Management", "Commodity Innovation Policy" for students majoring in 073 "Management" and 075 "Marketing" (act of 21.06.2019), as well as in the educational process of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" in teaching disciplines "Strategic Management", "Marketing Commodity Policy" for students majoring in 075 "Marketing" (act of 23.04.2020).

Дисертація на здобуття науково ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертаційна робота присвячена розробленню, науковому обґрунтуванню та практичній апробації теоретико-методологічних та методичних засад управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислових підприємств. Досліджено специфіку національних інноваційних систем України та країн, які є лідерами економічного зростання, проведено їх порівняльний аналіз, окреслено перспективи інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Досліджено теоретичні засади існуючих типів розвитку економічних систем різних рівнів, визначено особливості та уточнено поняття і характеристики випереджаючого розвитку підприємства. Визначено головні передумови успіху стратегій випереджаючого інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності. Виконано порівняльний аналіз та систематизовано підходи до стратегічного управління промисловим підприємством. Удосконалено понятійний апарат теорії інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком, удосконалено класифікацію стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства. Визначено перспективи і окреслено основні проблеми формування і реалізації стратегій випереджаючого інноваційного розвитку вітчизняних промислових підприємств. Проведено аналіз особливостей розвитку провідних інноваційних компаній, визначено, систематизовано та структуровано перспективні стратегічні напрями їх науково-технологічного інноваційного розвитку. Сформовано критеріальну базу і систему показників для вибору стратегічних напрямів і стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства. Досліджено взаємозалежності стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, що виділені за різними класифікаційними ознаками. Розроблено методичний підхід до обґрунтованого визначення перспективних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства. Розроблено методологічний підхід до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів, удосконалено методичний підхід до визначення пріоритетних напрямів використання знань підприємства як основи його інноваційного розвитку. Удосконалено теоретико-методичний підхід дооцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку промислового підприємства тенденціям техніко-технологічного розвитку сфери його функціонування. Удосконалено методичний підхід до управління формуванням орієнтованої на знання стратегії випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства. Розроблено методологічні засади організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства, удосконалено організаційні засади функціонування механізму. Розроблено методичний підхід до оптимізації вибору проектів інноваційного промислового підприємства.
Thesis for granting the Degree of Doctor of Economical sciences in specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2020. The dissertation is devoted to the development and scientific substantiation of conceptual foundations, theoretical principles, methodical approaches and practical recommendations for the management of strategies of advanced scientific and technological development of industrial enterprises. The specifics of national innovative systems of Ukraine and countries occupying leading positions in economic growth are investigated, their comparative analysis is carried out, and the prospects of innovative development of the domestic economy are outlined. The leading role of science and technological innovations for the success of innovative development, especially in industry, is proved, based on the analysis of industrial revolutions and changes in technological systems. Theoretical bases of existing types of development of economic systems of different levels are investigated. The essence of the concept of enterprise’s advanced development and its features are defined. A simplified mechanism of advanced development is proposed. As a classification feature, "in relation to the leader" is proposed distinguishing advanced development from alternative types. Thus, there are three types of innovative development: overtaking, at the level of the leader, advanced. Their essence is revealed; the main characteristics, as well as factors promoting their application are defined. The main prerequisites for the success of advanced innovative development strategies are identified. The approaches to strategic management of the industrial enterprise are analyzed and systematized, their classification is improved. The system map of strategic management is developed, based on the improved classification of approaches and the sequence as well as the essence of the stages of strategic management. It shows the place of each approach in the strategic management system. The expediency of application of the concept "strategy of innovative development" of the enterprise is substantiated, based on the analysis and generalization of opinions on the content of the category "strategy" and "innovative development" at the enterprise level, as well as their association. The classification of an industrial enterprise’s strategies of innovative development is improved. Prospects and main problems of formation and implementation of strategies of outstripping innovative development of domestic industrial enterprises are determined. The analysis of features of development of the leading innovative companies is carried out, promising strategic directions of their scientific and technological innovative development are defined, systematized and structured. The interdependence of strategies of innovative development of an industrial enterprise, distinguished by different classification features, and their correspondence to the strategic directions of scientific and technological development are investigated. The indicators’ system and criteria base of the formalized management of choice of directions and strategies of innovative development of industrial enterprises are formed. It involves determining the level of prerequisites for overtaking development and, if indicators are satisfactory, further assessing the adequacy of preconditions for development at the level of the leader and advanced development; assessment of compliance of directions and development strategies with the tendencies of science and technology. The methodical approach to the grounded definition of perspective directions and strategies of scientific and technological innovative development of the industrial enterprise is developed. The methodological approach to the choice of strategic directions of the industrial enterprises' advanced innovative development focused on knowledge in the conditions of change of technological ways is developed. The methodical approach to definition of priority directions of application of enterprise' knowledge as a basis of its innovative development is improved. The theoretical and methodological approach to assessing the compliance of areas of industrial enterprises' innovative development to trends in technical and technological development of the sphere of its activity is improved. The methodological approach to the management of the formation of knowledge-oriented strategy of advanced innovative development of industrial enterprises is improved. Recommendations on the choice of directions of enterprise' scientific and technological innovative development depending on results of diagnostics of its potential are offered. Methodological bases of the organizational and economic mechanism of management of the industrial enterprise' advanced development strategies are developed. The hierarchical system of principles of formation and functioning of the mechanism is offered. The organizational bases of the mechanism functioning are improved. Possible conflicts of the innovation process are generalized: internal, taking place within the innovative enterprise; as well as conflicts in the process of interaction of the subjects of the innovation process: economic contractors and contact audiences of the enterprise. Ways to resolve conflicts are suggested. The methodical approach to optimization of a choice of innovative projects within realization of strategies of advanced development is proposed. The system of optimization criteria consists of three groups of indicators: "level of preconditions for development/costs" taking into account the risk; "compliance of the parameters of innovation activity to its participants/costs"; comparison by indicators of investment attractiveness of the project. The obtained results confirm the expediency of developing a dissertation research on the management of strategies of outstripping scientific and technological innovation development and provide a significant increase in the efficiency of innovation activities of industrial enterprises.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретичні аспекти сутності фінансових результатів, обліку та контролю фінансових результатів та відображення їх у фінансовій звітності з урахуванням вимог національних стандартів обліку. Проаналізовано основні економічні показники розвитку підприємства, динаміку фінансових результатів та фінансовий стан підприємства, діючу систему обліку та методику проведення контролю фінансових результатів на підприємстві. Запропоновано напрямки поліпшення облікового забезпечення систематизації доходів та фінансових результатів на основі поглиблення аналітичності відображення облікової інформації, впровадження внутрішнього контролю на підприємстві.
The work consider the theoretical aspects of the substance of financial results, accounting and control of financial results and its reflection in financial statements according to National Accounting standards We have analyzed the main economic indicators of the enterprise development, the dynamics of financial results and financial position of the enterprise, the operating accounting system and the methods for carrying out the control of financial results at the enterprise. We have recommended the directions of improvement of accounting for the systematization of financial results based on deepening of the analytical display of the accounting information, implementing of internal control at the enterprise.

В умовах інтенсивного розвитку соціально-трудових відносин найбільш актуальною проблемою є забезпечення умов сталого економічного розвитку регіонів України. В умовах співпраці України з європейськими партнерами постає найбільш важлива проблема - забезпечення умов ефективного використання потенціалу регіону з урахуванням основних стратегічних цілей розвитої національної економіки країни в цілому й регіонів. До основних характеристик розвитого регіону слід віднести: географічно-територіальну складова регіону, ресурсний потенціал регіону, розвинутість інфрастурури та інші.

1. Андрієнко М.М. Чинники забезпечення ефективності транспортних послуг / М. М. Андрієнко / Бізнес-навігатор: наук.-вир. журнал. – Херсон: МУБіП, 2018. – Вип. 1 (44) – С. 106-109. 2. Андрієнко М. М. Сервісне обслуговування клієнтури – важливий чинник якості господарської діяльності транспортної фірми / М. М. Андрієнко // Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України : матеріали І Міжнародної наук.-практ. конф. – Х. : УкрДАЗТ, 2004. – № 7. – С. 56. 3. Ареф’єва О. В., Андрієнко М. М., Кравченко О. Р. Економічні аспекти механізму управління фінансовим потенціалом підприємства / О.В. Ареф’єва, М.М. Андрієнко, О.Р. Кравченко // Причорноморські економічні студії. – 2018. - № 35, Ч. 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bses.in.ua/journals/2018/35_2_2018/10.pdf
Глобалізація нині стала одною із найважливіших тенденцій сучасності, а її основою є обєднання інформаційних систем в єдину світову систему. Інформаційна глобалізація необхідна для формування єдиного світового ринку, що потребує використання економічних, політичних і маніпулятивних методів. Процеси глобалізації суспільства стикаються з інформаційно-комунікаційними проблемами суспільства, тому з метою їх усунення необхідно розробити особливі методи управління глобальними, регіональними та національними комунікаційними моделями. Доцільно підкреслити, що розвиток інноваційних підприємств та відповідних територій потребує новітнього розвитку не тільки технічної, але й організаційно-економічної частини їх діяльності, оскільки у конкурентному середовищі основними факторами є готовність покупців сприйняти інновацію, а підприємству у найкоротші терміни оцінити ефективність інновації, залучити інвестиції для розробки і реалізації нововведень, отримати максимальний фінансовий ефект від її реалізації.

Магістерська дисертація освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» на тему «Організаційно-економічний механізм забезпечення стійкого розвитку підприємства» містить 118 сторінок, 18 таблиць, 7 рисунків, 11 додатків. Перелік посилань нараховує 69 найменувань. Метою дослідження є виявлення особливостей функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення стійкого розвитку підприємства, зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на стійкий розвиток підприємства. Об’єкт дослідження: управління стійким розвитком підприємства. Предмет дослідження: науково-методичні засади формування організаційно-економічного механізму забезпечення стійкого розвитку підприємства. Для досягнення поставленої і зазначеної мети, і вирішення розв’язання поставлених задач, завдань при проведенні дослідження в роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, та систему сучасних методів, які ґрунтуються на сучасних теоретико-методологічних підходах. Основним загальнонауковим методом, який використано в роботі, є структурно-функціональний метод. Крім того, у дослідженні використано: метод порівняльного аналізу, абстрактно-логічний метод, історичний метод, методи аналізу і синтезу, індексний метод та метод теоретичного узагальнення. У магістерській дисертації запропоновано практичні напрямки оптимізації стратегії стійкого розвитку ДП «ХХХ», які повністю відповідають стратегічним цілям розвитку оборонно-промислового комплексу України. Розроблений проект з модернізації доповнює стратегічні цілі підприємства щодо забезпечення сталих економічних результатів діяльності, розширення експорту та оновлення технологічної бази функціонування.
The master's dissertation of the educational-qualification level "master" on the topic "Organizational and economic mechanism of sustainable development of the enterprise" contains 118 pages, 18 tables, 7 figures, 11 appendices. Тhe List of references includes 69 items. The purpose of the study is to identify the features of the organizational and economic mechanism for sustainable development of the enterprise, external and internal factors influencing the sustainable development of the enterprise. Object of research: management of sustainable development of the enterprise. Subject of research: scientific and methodological principles of formation of organizational and economic mechanism for sustainable development of the enterprise. In order to achieve the set and stated goal, and to solve the solution of the set tasks, tasks in the research, general scientific and special methods and a system of modern methods based on modern theoretical and methodological approaches were used. The main general scientific method used in the work is the structural-functional method. In addition, the study used: method of comparative analysis, abstract-logical method, historical method, methods of analysis and synthesis, index method and method of theoretical generalization. In the master's dissertation the practical directions of optimization of strategy of sustainable development of SE "Ukroboronservice" which completely correspond to the strategic purposes of development of a defense-industrial complex of Ukraine are offered. The developed modernization project complements the strategic goals of the company to ensure sustainable economic performance, expand exports and upgrade the technological base of operation.

Специфіка національних ринкових відносин в умовах економічної інтеграції до європейського простору полягає у формуванні господарської діяльності підприємств під впливом чинників, що зумовлюють високий рівень невизначеності, ризиків та загроз для системи економічної безпеки. Керівникам бізнес суб’єктів доводиться погоджувати і реалізовувати прийняті управлінські рішення без належного ступеня інформаційно- аналітичної підтримки в умовах недосконалих конкурентних відносин, чинного законодавства та вола тильного зовнішнього середовища, що значною мірою знижує ефективність й очікувані результати від таких рішень, а отже не забезпечує захисту інтересів як власне підприємства, так і його стейкхолдерів, які зацікавлені у доцільних і довготривалих економічних відносинах. У зв’язку з цим актуалізується питання побудови на підприємствах комплексної системи економічної безпеки з урахуванням систематичних заходів протидії екстернальним та інтернальним чинникам з метою усунення або мінімізації їх деструктивного впливу для забезпечення ефективного розвитку господарської діяльності.

1. Kryvovyazyuk I.V., Volynchuk Yu. V., Pushkarchuk I. M. Methodological approach to the efficiency evaluation of innovative processes in logistical activity of enterprises. Actual Problems of Economics 2015. Vol. 174, Issue 12, Pages 408 – 414. 2. Palyvoda Olena, Karpenko Oksana, Bondarenko Olena, Bonyar Svitlana and Bikfalvi Andrea (2018). Influence of network organizational structures on innovation activity of industrial enterprises. Problems and Perspectives in Management, 16(3), 174-188. 3. Вовк, О. М., Дудік, А. О. (2020). Управління потенціалом розвитку підприємства: стратегічний підхід. Економічний простір, (162), 53-56. 4. Ареф’єва, О. В. Полоус О.В. (2019) Соціально-економічні умови інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємства // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : НУК, 2019. – № 2 (476). – С. 29–36.
При визначенні економічних аспектів розвитку потенціалу підприємства слід виділяти генеральну мету підприємства і комерційні цілі, в якості яких доцільно прийняти підвищення рентабельності, оптимізацію фінансового результату, вартісний підхід при формуванні ресурсного забезпечення. Стратегічне управління потенціалом розвитку підприємства є важливою складовою частиною у досягненні підприємницького успіху. Зазначені визначення поняття, складники, фактори, які впливають на стратегічне управління потенціалом підприємства, є теоретичною основою для побудови раціональної моделі інноваційного управління підприємством. Впровадження моделі управління допомагає керівництву фірми приймати правильні рішення, які забезпечать усунення поточних та стратегічних проблем, та підвищує можливість підприємства вчасно реагувати на будь-які зміни у зовнішньому середовищі.

Організаційно-економічний механізм управління інноваційним розвитком підприємств сільськогосподарського машинобудування (ОЕМУІРПСМ) слід розглядати як сукупність взаємозв’язків між суб’єктами та об’єктами ринкових відносин у межах певної економічної системи, елементів відповідного управлінського суб’єкт-об’єктного впливу за допомогою організаційно-економічних важелів, інструментів і методів, а також взаємозв’язаних процесів планування та реалізації інноваційної політики.

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладне завдання щодо обґрунтування та розробки теоретичних положень, науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності. У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти управління розвитком промислових підприємств» проведено аналіз діалектики понять щодо розвитку промислового підприємства за різних умов зовнішнього середовища; досліджено методологічні положення управління розвитком промислових підприємств; проаналізовано сутність антисипативного управління розвитком промислового підприємства; визначено місце і роль мотивації до розвитку промислових підприємств. Враховуючи глибину вкладеного змісту у поняття «розвиток» та «управління» виділено їх основні властивості, характеристики, переваги та обмеження у використанні існуючих визначень в наукових роботах. Встановлено основні особливості управління розвитком промислових підприємств за різними станами зовнішнього середовища, що в сукупності з результатами дослідження теоретичної сутності понять «управління» та «розвиток» дало можливість дати власне визначення поняття управління розвитком промислового підприємства під яким слід розуміти процес досягнення встановлених цілей розвитку на основі проведення аналізу, оцінки, контролю та координації ресурсів з максимально ефективного їх накопичення та розподілу в умовах кризи (пошук можливостей для розвитку на перспективу), стабільності (підготовка до реалізації програм розвитку) та сприятливого стану зовнішнього середовища (реалізація програм розвитку). Використання запропонованого поняття дозволило уникнути суперечностей при побудові логіки дослідження, розробці відповідних методів та підходів, дублювання змісту окремих категорій, що були використані в роботі. Проведено методологічний аналіз підходів до управління розвитком промислового підприємства: ситуаційний, функціональний, процесний, синергетичний, адаптивний, ресурсний, інноваційний, системний, рефлексивний, маркетинговий, цільовий, стратегічний, нормативний, комплексний та еволюційний. Визначено їх сутність, напрями дії, переваги та обмеження в використанні. На прикладі практики ведення виробничо-господарської діяльності найкрупніших вітчизняних промислових підприємств, що перебувають в стані кризи, банкрутства або публічного продажу, зроблено висновки про доцільність своєчасного звернення уваги на такі види мотивації до розвитку (в період стабільної роботи підприємства): 1. Пошук нових споживачів, розширення ринків збуту продукції, встановлення співробітництва з партнерами. 2. Пошук та залучення потенційний інвесторів для зміцнення фінансового стану підприємства. 3. Проведення техніко-технологічної модернізації виробництва, оновлення технологічних ліній та парку обладнання. 4. Диверсифікація виробництва, впровадження нових напрямків виробництва продукції, вдосконалення існуючих видів продукції або виготовлення нових. 5. Пошук нових незалежних постачальників сировини та матеріалів на внутрішньому та зовнішньому ринку. Своєчасність при підготовці та ухваленні рішень з впровадження необхідних заходів, продиктованих переліченими мотиваційними чинниками могли забезпечити стійкість розвитку та стабільність виробничої діяльності промислових підприємств, діяльність яких було проаналізовано в якості прикладу. Серед інших висновків про мотивацію до розвитку підприємств промисловості можна виділити необхідність активізації заходів з реалізації мотиваційних факторів саме в період розвитку та сталого виробництва підприємства в умовах стабільного збуту продукції при наявності постійних замовників, безперебійних поставок сировини та матеріалів підприємствами-постачальниками та лояльного відношення кредиторів. У другому розділі «Аналіз тенденцій та проблем управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності» проаналізовано можливості розвитку сучасних промислових підприємств в умовах кризи; досліджено статистику циклічності економічних криз у світовій економіці та економіці Україні; визначено перспективи інноваційного розвитку промислових підприємств за кризових умов. Особливістю сучасного етапу розвитку підприємств в Україні є вимушеність функціонування, прийняття рішень та розвитку в глибоких кризових умовах економічного і політичного характеру. Згідно до отриманих даних, щорічні показники зміни в обсягах виробництва даних підприємств свідчать про нестабільні тенденції функціонування національних машинобудівних підприємств. З огляду на досвід та практику подолання кризи зарубіжними й вітчизняними підприємствами, визначено, що в якісній оцінці потенційних проблем криється успішність у боротьбі з кризовими проявами. Доведено, що навіть за важких кризових умов функціонування, підприємства, які знаходять резерви для розвитку, отримують посилення адаптаційних можливостей до мінливих умов з мінімальними витратами; посилення виживаності в нестабільних кризових ситуаціях та конкурентній боротьбі; покращення ефективності функціонування та ін. Дослідження світової економічної практики виявляє, що сучасна економічна система ринкових відносин цілком логічно розвивається, при цьому збалансований стан замінюється на незбалансований тощо, а циклічність є основним проявом розвитку. Акцентовано увагу на оновленні виробництв, інтеграції кращих технологій, поліпшенні кваліфікаційного рівня на підприємстві, модернізаціі та посиленні менеджменту. Визначено, що показники інноваційної активності вітчизняних промислових підприємств останніх кризових років вказують на зростання актуальності підтримки з боку держави саме у виробничому секторі та орієнтації її у розширення стратегічних структурних напрямів на формування оптимальних факторів конкурентоспроможності продукції. У третьому розділі «Методологічні підходи до управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності» розроблено комбінаторний підхід до управління розвитком промислових підприємств в умовах складних криз; удосконалено науково-методичний підхід до оцінки потенціалу розвитку промислового підприємства в різних умовах господарювання; запропоновано концепцію управління розвитком промислового підприємства в умовах економічної нестабільності. При формуванні та обґрунтуванні управлінських рішень щодо розвитку промислового підприємства в умовах складної кризи пропонується розрізняти таки види складних криз: - складна криза, коли усі складові кризи є внутрішніми; - складна криза, коли усі складові кризи є зовнішніми; - складна криза, при який одночасно наявні внутрішні та зовнішні кризи. В залежності від виду складної кризи можуть бути сформовані різні типові рішення для розвитку промислового підприємства та існують різні обмеження на сумісну реалізацію цих рішень. Кожне управлінське рішення щодо розвитку промислового підприємства в умовах кризи складається із заходів, які необхідно виконати, та ресурсів, які потрібні для цих заходів, а також результатів, які характеризують розвиток промислового підприємства внаслідок реалізації заходів. Завданням управління при цьому є комбінування заходів з метою досягнення необхідних результатів при мінімальних витратах ресурсів та часу. Комбінування управлінських рішень щодо розвитку промислового підприємства в умовах складних крих здійснюється із використанням спільних універсальних інструментів та з залученням спеціалізованих інструментів для кожного виду складної кризи. Для подолання внутрішньої кризи необхідно визначати, які заходи можуть бути прийняті для мінімізації негативного впливу ендогенних чинників та максимального використання тих можливостей, які надає криза. Однією з проблем, які виникають при розробці антикризових заходів щодо розвитку промислового підприємства, є необхідність узгодження ресурсів, які переважно однакові для різних заходів з одного напряму. Другою проблемою є необхідність встановити послідовність заходів, їх розподіл у часі та взаємні залежності. Для вирішення цих проблем пропонується використовувати теорію графів, завдяки якій можна здійснити кількісне обґрунтування послідовності виконання антикризових заходів. Для побудови системи антикризових заходів має використовуватись орієнтований граф. Причому це має бути багатовимірній граф, у якого кожен вимір або шар – це напрям антикризових заходів (організаційні, маркетингові, технологічні тощо). Вершина графу є значенням показників, що характеризують подолання кризи та розвиток підприємства. Декотрі вершини можуть мати зв’язки у більш, ніж одному вимірі, якщо на них впливають заходи з різних напрямів. Дуги між вершинами – це антикризові заходи. Граф заходів для розвитку промислового підприємства в умовах внутрішніх складних криз може бути описано набором вершин, які відповідають зрізам станів промислового підприємства, та набором дуг, для яких задано їх вартість у ресурсах та у витратах часу. Під зрізом стану промислового підприємства мається на увазі значення показника або декількох показників, які встановлено для відповідного напряму антикризових заходів. Наприклад, для напряму «технологічні та технічні заходи» в якості показника може бути прийнято ступінь зносу виробничого обладнання або виробничу потужність промислового підприємства. Кожен зі станів або етапів розвитку промислового підприємства в умовах кризи може бути досягнуто необов’язково лише одним заходом, тобто, орієнтований граф має декілька можливих мінімально зв’язних дерев. Наприклад, результат «підвищення кваліфікації персоналу» за напрямом кадрових заходів може бути досягнуто як навчанням персоналу, так і наймом нових робітників з високою кваліфікацією. Для пошуку мінімального зв’язного дерева на графі заходів для розвитку промислового підприємства в умовах внутрішніх складних криз пропонується використовувати алгоритм Лю-Чу або алгоритм Диница. Розроблена модель формування системи заходів для розвитку промислового підприємства в умовах внутрішніх складних криз дає можливість встановити послідовність реалізації плану розвитку підприємства шляхом знаходження мінімального звіяного дерева на графі. Для випадку зовнішньої кризи слід враховувати наявність зовнішніх чинників або станів зовнішніх суб’єктів, які змінюються під впливом антикризових заходів, що реалізує промислове підприємство. Тобто, на графі існує додатковий вимір, який відображає зовнішні стани. Особливістю зовнішніх станів є їх зміна як відповідь на зміну станів промислового підприємства. Розроблена модель формування системи заходів для розвитку промислового підприємства в умовах зовнішніх складних криз дає можливість встановити послідовність реалізації плану розвитку підприємства шляхом знаходження мінімального зв’язного дерева на графі та з врахуванням реакцій зовнішніх суб’єктів на дії промислового підприємства. Окрім випадків внутрішньої або зовнішньої складної кризи також можлива ситуація, коли промислове підприємство зіткнулось одночасно з обома типами складних криз. При цьому існує проблема, що виникає накладення один на одного заходів з одного й того ж напряму для зовнішньої та внутрішньої кризи. Цю проблему вирішує розроблена у роботі модель формування системи заходів для розвитку промислового підприємства в умовах складних зовнішніх та внутрішніх криз, яка дає можливість оптимізувати антикризові заходи та спланувати розвиток підприємства з одночасним вирішенням як внутрішніх, так і зовнішніх криз. Для визначення вразливості підприємства в залежності від зміни стану окремих секторів його оточення та обрання найбільш оптимальної стратегії розвитку з урахуванням масштабності впливу сигналів, удосконалено науково-методичний підхід на базі референтної моделі оцінки потенціалу розвитку промислового підприємства за різних умов господарювання, в основі якої лежить процесний підхід, що забезпечує отримання, обробку та передачу інформації про реальний стан потенціалу розвитку в умовах стабільності, кризи та розширення виробництва з урахуванням внутрішніх та зовнішніх можливостей підприємства з його максимально повної реалізації та нарощування. Побудова референтної моделі оцінки потенціалу розвитку промислового підприємства є ключовим елементом в методології оперативного та стратегічного менеджменту, результати якої є основоутворюючими при розробці концепції розвитку підприємства. З метою підвищення стійкості розвитку промислового підприємства, ефективності управління змінами та адаптацією до нових умов господарювання у зовнішньому середовищі, вперше на базі комбінаторного та антисипативного підходів, запропоновано концепцію управління розвитком промислового підприємства в умовах економічної нестабільності, яка складається з ієрархічно послідовних рівнів створення комплексу методів та підходів реалізації функцій управління за слабкими сигналами: моніторингу, оцінки, аналізу та планування. У четвертому розділі «Синтез методів управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності» розроблено науково-методичний підхід до прогнозування кризових явищ при управлінні промисловим підприємством; запропоновано науково-методичний підхід щодо активізації антикризових стратегій розвитку промислового підприємства на підставі слабких сигналів; розроблено науково-методичний підхід до адаптаційної диверсифікації розвитку промислового підприємства в умовах економічної нестабільності; удосконалено комплексний підхід до оптимізації розвитку промислових підприємств в різних умовах функціонування. Комбінування прогнозування внутрішніх та зовнішніх криз надає промисловому підприємству підстави для подальшої розробки стратегії розвитку в умовах кризи. Запропоновані моделі та методи складають науково-методичній підхід щодо прогнозування кризових явищ при управлінні розвитком промислового підприємства, в основу якого покладено врахування особливостей внутрішніх та зовнішні криз, що можуть загрожувати промисловому підприємству. Використання цього підходу на промисловому підприємстві дає можливість виявити загрозу різних видів кризових явищ та оцінити вплив кризи на прогноз реалізації продукції промислового підприємства. В основі прогнозування усіх приведених показників покладено регресійно-кореляційні моделі з додатковим врахуванням впливу інших прогнозів, які є нерегулярними джерелами кризи. При розробці системи показників-індикаторів для прогнозування внутрішньої кризи спочатку за допомогою кореляційно-регресійного аналізу здійснюється апроксимація досліджуваної залежності. Після чого до отриманої моделі додаються уточнення, які враховують впливи інших чинників, в першу чергу, зміни у життєвому циклі підприємства та продукції. Імітаційна модель для прогнозування показників-індикаторів внутрішньої кризи промислового підприємства запропонована в форматі PowerSim Studio. Модель дає можливість розрахувати середньострокові прогнози показників-індикаторів, подальший аналіз яких за допомогою раніше описаної моделі для аналізу трендів збалансованої системи показників забезпечує встановлення, чи є прогнозована динаміка показників промислового підприємства позитивною або негативною. Завдяки проведеному аналізу слабких сигналів за допомогою розробленого науково-методичного підходу щодо активізації антикризових стратегій розвитку промислового підприємства на підставі слабких сигналів, що базується на використанні моделі оцінювання близькості промислового підприємства до кризового стану, встановлено, при яких значеннях відносин з країнами-споживачами продукції ПАТ «Запорізький механічний завод» ймовірні кризи критичного зниження експорту та існує необхідність активізувати відповідні антисипативні стратегії розвитку. Для адаптаційної диверсифікації розвитку промислового підприємства пропонується використовувати п’ять типів інформаційного-аналітичного забезпечення: для прогнозування зовнішніх криз; оцінювання наявних зовнішніх криз; прогнозування внутрішніх криз; оцінювання наявних внутрішніх криз; розробки заходів з адаптаційної диверсифікації. Запропонована в роботі модель відображає, які залежності існують між змінами у показниках зовнішнього середовища та збалансованій системі показників підприємства, дає можливість оцінити наслідки кризи у зовнішньому середовищі для ефективності промислового підприємства. Оцінювання залежностей пропонується здійснювати за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Завдяки диверсифікації виробництва та маркетингової мережі ПАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» отримав збільшення обсягів реалізації та зниження собівартості. Для отримання максимального прибутку та підтримання поточної діяльності в умовах стабільності, вибору оптимальних антикризових управлінських рішень в умовах обмеженого бюджету в період кризи та ефективного перерозподілу інвестицій для розширення виробництва в процесі розвитку, запропоновано комплексний підхід до оптимізації розвитку промислових підприємств у різних умовах функціонування, основу якого складають методи лінійного та динамічного програмування. В умовах стабільної діяльності основною метою для керівництва промислового підприємства стає підтримання поточної діяльності та одержання максимально можливого прибутку з реалізації продукції з урахуванням існуючих ресурсних обмежень та витрат на виробництво. Задача оптимізації – пошук максимального прибутку при визначенні необхідної кількості виробництва продукції. В умовах кризи керівництво промислових підприємств найчастіше зіштовхується з проблемою раціонального вибору таких управлінських рішень, корисність від яких була б максимальною та мала довгостроковий ефект в перспективі, що є важливим у період проведення антикризових заходів. Впровадження антикризової політики на підприємстві проводиться, як показує практика, в умовах обмежених часових та фінансових ресурсів, тому прийняття недостатньо ефективних з точки зору корисності управлінських рішень в кінцевому випадку виражається у витрачанні часу та коштів підприємства. Тому завданням оптимізації в умовах кризи стає вибір таких управлінських рішень при встановлених часових та ресурсних обмеженнях, ефективність яких була б максимальною. У п’ятому розділі «Реалізація організаційно-економічних заходів управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності» удосконалено науково-методичний підхід до забезпечення планування роботи з сигналами в антисипативному управлінні розвитком промислового підприємства; удосконалено ітераційний підхід до моніторингу зовнішнього середовища в умовах економічної нестабільності; розвинуто модель інформаційного забезпечення аналізу потенціалу розвитку промислового підприємства в умовах економічної нестабільності; розвинуто науково-методичний підхід проведення оцінки стійкості розвитку промислового підприємства в умовах економічної нестабільності. Запропоновано підхід до забезпечення планування в антисипативному управлінні розвитком промислового підприємства, розробленого з використанням мережевої моделі. Модель мережевого планування дозволяє також розрахувати (крім повного резерву часу виконання роботи) такі види резервів: 1. Приватний резерв – це частка повного резерву часу, на яку можна збільшити тривалість роботи за умови не змінюючи пізнього терміну здійснення її початкової дії. 2. Вільний резерв – це частка повного резерву часу, на яку можна збільшити тривалість роботи за умови не змінюючи раннього терміну здійснення її кінцевої дії. Значення вільного резерву часу роботи вказують на наявність резервів, необхідних для її оптимізації. 3. Незалежний резерв – це частка повного резерву, що демонструє ситуацію, коли всі попередні роботи завершуються у пізні терміни, а всі наступні починаються в ранні терміни. Використання розвинутого ітераційного підходу до моніторингу, за рахунок застосування необмеженої кількості етапів ітерацій (повторів) обробки вхідних даних, забезпечить підвищення якості прийняття управлінських рішень В антисипативному управлінні такими вхідними даними, що підлягають обробці є сигнали, що поступають з внутрішнього та зовнішнього середовища промислового підприємства. У роботі дістав подальшого розвитку підхід до інформаційного забезпечення в нотації IDEF0 аналізу потенціалу розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні за складовими потенціалу (виробничий; кадровий; інвестиційний), що дало можливість вносити оновлені дані для формування того чи іншого етапу, для перерахунку результатів інших етапів. Модель інформаційного забезпечення аналізу потенціалу розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні дає можливість в оперативному режимі об’єктивно проводити аналіз та давати оцінку стану потенціалу розвитку відповідно до визначених сигналів про зміни в зовнішньому середовищі підприємства на ринку праці, збуту та інвестицій, що забезпечує економію часу та коштів на підготовку та прийняття управлінських рішень та спрощує процедуру аналізу. На базі використання методу кореляційно-регресійного аналізу впливу факторів на стабільність процесів розвитку підприємства, розвинуто підхід до проведення оцінки стійкості розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні, що дозволяє визначити напрями коригування управлінських рішень з протидії отриманих сигналів та прогнозування рівня стійкості в перспективі. За допомогою побудови рівняння множинної регресії пропонується визначати ступінь впливу того чи іншого фактору на стійкість розвитку підприємства та спрогнозувати його рівень в майбутньому. Ключові слова: управління, антисипативне управління, розвиток, промислове підприємство, криза, моделювання, економічна нестабільність.
ЗМІСТ ВСТУП 42 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 53 1.1. Управління розвитком промислових підприємств за різних умов зовнішнього середовища 53 1.2. Методологічні положення управління розвитком промислових підприємств 66 1.3. Сутність антисипативного управління розвитком промислового підприємства 85 1.4. Мотивація до розвитку промислових підприємств 99 Висновки до розділу 1 113 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРОБЛЕМ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 115 2.1. Аналіз можливостей розвитку сучасних промислових підприємств в умовах кризи 115 2.2. Аналіз статистики циклічності економічних криз у світовій економіці та економіці України 136 2.3. Інноваційний розвиток промислових підприємств за кризових умов 154 Висновки до розділу 2 173 РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 177 3.1. Комбінаторний підхід до управління розвитком промислових підприємств в умовах складних криз 177 3.2. Визначення потенціалу розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні 196 3.3. Концептуальні положення управління розвитком промислового підприємства в умовах економічної нестабільності 210 Висновки до розділу 3 224 РОЗДІЛ 4. СИНТЕЗ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 225 4.1. Прогнозування кризових явищ при управлінні розвитком промислового підприємства 225 4.2. Активізація антикризових стратегій розвитку промислового підприємства на підставі слабких сигналів 243 4.3. Адаптаційна диверсифікація розвитку промислового підприємства в умовах кризи 262 4.4. Оптимізація розвитку промислових підприємств в різних умовах функціонування 281 Висновки до розділу 4 293 РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 297 5.1. Забезпечення планування роботи з сигналами в антисипативному управлінні розвитком промислового підприємства 297 5.2. Ітераційний підхід до моніторингу зовнішнього середовища в умовах економічної нестабільності 311 5.3. Інформаційне забезпечення аналізу потенціалу розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні 325 5.4. Оцінка стійкості розвитку промислового підприємства в умовах економічної нестабільності 339 Висновки до розділу 5 357 ВИСНОВКИ 359 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 363 ДОДАТКИ 426

Приймаючи до уваги зазначені вище критерії та базуючись на головних засадах оцінки результатів інноваційної діяльності промислових підприємств, як головні фактори інноваційності слід виділити виробничий, фінансовий, інформаційний, екологічний та соціальний фактор. Саме за їх допомогою відбувається активна взаємодія інноваційної та загальної стратегій, що в свою чергу, зумовлює побудову проекції на результати ефективності виробничо-господарської діяльності і розвиток підприємства в цілому. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16915

Досліджено вплив економічної безпеки підприємства на його розвиток. Систематизовано складові економічної безпеки, які позитивно впливатимуть на ймовірнісь досягнення цільових показників господарської діяльності підприємства.