Journal articles on the topic 'Економіка моря'

У статті розглядаються схожість суднобудівних традицій різних народів країн басейну Чорного моря XVI–XVIII століть. Встановлено, що внаслідок цього поширилося використання Османською імперією малих річкових та морських суден. Зокрема, це були османські чайки для захисту від козацьких набігів гирл Дунаю та Дніпра. Водночас еволюція козацьких чайок та дунайських сайок відбувалася в напрямку збільшення їх артилерійської потужності та універсальності через протистояння з османськими суднами. Цей взаємний вплив був наслідком схожих природних умов розвитку суднобудування народів чорноморського басейну, а також пер- манентної мілітаризації життя європейського фронтиру. Він засвідчив високий рівень суднобудування народів, які були здатні сприйняти зовнішній досвід, що збагачував їхні традиції та стимулював розвиток різних галузей економіки.

Розвиток вітчизняної системи водного транспорту та її інфраструктури у сучасних умовах розвитку економіки України характеризуються посиленням інтеграційних процесів у світову економічну систему, що здатна забезпечити підвищення інвестиційної привабливості країни через нарощення транспортних потоків, конкурентоспроможності, скорочення термінів доставки вантажів тощо та матиме мультиплікативний ефект і на інші сфери економічної діяльності. Тому роботу направлено на визначення передумов реалізації конкурентних переваг водного транспорту України. На основі аналізу перевезень вантажів за видами транспорту встановлено кардинальний перерозподіл структури перевезень вантажів у сторону залізничних. Частина вантажних перевезень здійснюється водним транспортом України, враховуючи перевезення морським та річковим видами транспорту. На відміну від країн Європейського союзу, в Україні внутрішніми водними шляхами вантажі, зокрема будівельні, різна руда, хлібні види вантажів, різні метали тощо, транспортуються переважно каботажними перевезеннями. В низці країн Європейського союзу, зокрема у Нідерландах, Німеччині і Бельгії, спостерігається виразна взаємозалежність між обсягами перевезення вантажів та промисловістю, яка формує переважну вантажну базу. Внутрішні водні шляхи Європи типізовані, на яких використовуються уніфіковані баржі, вантажопідйомність яких залежить від глибини. Масштабне використання потенціалу внутрішніх водних шляхів Європи враховує високі показників екологічної стійкості та енергоефективності, підтримуючи безпеку клімату та навколишнього середовища. Морська транспортна система України представлена 13 морськими портами, проте рівень їхньої завантаженості знаходиться нижче 50% значення у той час, коли відбувається розвиток трансконтинентальних морських маршрутів із великою кількістю інтеграційних точок на своєму шляху. Країнами Європи, що мають вихід к морю, зокрема Нідерланди, Італія, Іспанія, Об’єднане Королівство, забезпечується переважний вантажопотік. Тому для участі морських портів України у реалізації перевезень транс’європейськими та трансконтинентальними маршрутами першочерговим завданням виступає підвищення конкурентоспроможності через вирішення проблем не тільки заходу до портів великогабаритних суден, а й шляхом вирішення врегулювання нормативно-правового, технологічно-інформаційного та економіко-екологічного забезпечення, зокрема за допомогою впровадження концепції «розумного порту», яка є головним трендом в трансформації та цифровізації портів світу та передбачає об'єднання всіх учасників глобального ланцюга поставок у єдину взаємопов’язану мережу на основі цифрової платформи із тестуванням штучного інтелекту.

У статті досліджено сутність та роль Балто-Чорноморського союзу у системі забезпечення зовнішньоекономічної безпеки. Зокрема, встановлено, що Балто-Чорноморський союз – це потенційне інтегративне утворення країн Східної Європи, так звана ідея зовнішньополітичної інтеграції Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Білорусі, України та ін. з метою співробітництва у економічній, воєнно-політичній, культурній та інших сферах. З’ясовано, що Балто-Чорноморський союз може стати дієвим механізмом забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України у напрямі реалізації низки актуальних завдань (здійснення диверсифікації торговельних потоків, зниження рівня імпортозалежності економіки; зменшення кількості протекціоністських заходів, які застосовують іноземні держави до українських товарів тощо). Визначено основні завдання створення Балто-Чорноморського союзу: поглиблення міждержавного співробітництва у Балто-Чорноморському регіоні; сприяння гарантуванню стабільності і безпеки в регіоні, розвиток оборонного співробітництва; встановлення верховенства права, сприяння демократизації, захисту фундаментальних прав та свобод; економічне співробітництво та зближення з політиками ЄС; енергетична безпека, підтримка розвитку інфраструктури, гармонізація політик у сфері енергетики за стандартами ЄС; співпраця у сферах культури, освіти та науки, інформаційного суспільства, ЗМІ та громадянського суспільства. Зазначено, що країни Балтії та Чорного моря економічно співпрацюють один з одним, водночас створення Балто-Чорноморського союзу сприятиме реалізації багатосторонніх великомасштабних економічних проєктів. У статті зроблено висновок, що розвиток ідей створення повноцінного інтегративного утворення біля західних кордонів України має чинити позитивний вплив на позиціонування нашої країни у світі, чітко визначити її стратегічні інтереси та пріоритети у взаємодії з найближчими сусідами, забезпечити національну безпеку та зовнішньоекономічну зокрема.

Резиме: Још од Адама Смита (Adam Smith), научници улажу огромне напоре да истраже и докажу односе и законитости између спољне трговине и економског раста. Заједничко за сва досадашња истраживања јесте да не постоји потпуна сагласност о директној, позитивној условљености спољне трговине и економског раста, али највећи број истраживања доказује постојање статистички значајне, директне повезаности. Посебна пажња посвећена је анализи утицаја спољне трговине на земље у развоју, првенствено као канала за увоз нових технологија, чиме је доказивано да раст увоза не мора увијек да има негативан утицај на економски раст, већ може да утиче и на раст продуктивности, односно, посредно, и на укупан економски раст земље увознице.Истраживање утицаја спољне трговине на економски раст добија посебан значај након 2008. године, односно након утицаја свјетске економске кризе, јер мале, отворене привреде, као што је и привреда Републике Српске, свој “замајац” развоја виде у расту извоза, кроз опоравак развијених земаља и на тај начин додатног раста иностране тражње.Због тога смо у раду жељели да истражимо значај спољне трговине на економски раст Републике Српске, да извршимо анализу спољнотрговинске размјене Републике Српске како би утврдили слабости њене робне структуре и односе са водећим спољнотрговинским партнерима, те да истражимо међусобну, квантитативну повезаност спољне трговине и бруто домаћег производа Републике Српске.Сумирајући резултате истраживања, закључили смо да је спољна трговина веома значајна за привредна кретања у Републици Српској, односно да је значај спољне трговине за привредни развој Републике Српске веома висок. Међутим, потребно је радити на смањењу спољнотрговинског дефицита, првенствено кроз повећање извоза и побољшање његове робне структуре, те кроз селективно смањење увоза. Прије свега тога, неопходно је извршити промјену привредне структуре и значајно повећати конкурентност домаћих произвођача.Summary: Ever since Adam Smith the scientists have been investing enormous efforts to explore and prove relationships between the foreign exchange and economic growth. One thing in common to all researches so far is that there is no complete agreement on a direct, positive inter-relation between the foreign exchange and economic growth. However, the major number of researches confirm the existence of the statistically significant, direct relation. The special attention is paid to the analysis of the influence of the foreign trade to the developing countries, principally as a channel for the import of new technologies by which it has been proven that the growth of the import does not have to have necessarily a negative impact to the economic growth but it may also impact the productivity growth, i.e. indirectly the total economic growth of the country of import.The research of the influence of the foreign trade to the economic growth becomes even more relevant after year 2008, i.e. after the world economic crisis as small, open economies, such as the Republic of Srpska see its “development drive” in the growth of the export through the consolidation of the developed countries and thus additional growth of the foreign demand. That is why in our paper we have tried to explore the relevance of the foreign trade to the economic growth of the Republic of Srpska, to analyse the foreign trade exchange of Republic of Srpska in order to determine the weaknesses of its comoditiy structure and the relations with the leading foreign trade partners as well as to explore the interrelated, quantitative relation between the foreign trade and the GDP of Republic of Srpska. Summarizing the results of our research we have come to a conclusion that the foreign trade is very relevant for the economic movements in the Republic of Srpska, i.e. the relevance of the foreign trade for the economic development of Republic of Srpska is very high. However, it is necessary to work on the decreasing of the foreign trade deficit through the increase of the export and the improvement of its comodity structure as well as through the selective decreasing of the import. Before all this, it is necessary to undertake the change of econimic structure and considerably increase the competitiveness of the domestic producers.

Резиме: Босна и Херцеговина (БиХ) се суочава са посљедицама неефикасне транзиције (1), стратешког концентрисања економског развоја у великим земљама на штету малих земаља (2) и економске кризе (3). У овом раду анализирају се узроци и посљедице неефикасне транзиције у БиХ и могућности провођења реформи којима би се они отклонили и ојачале претпоставке за излазак из економске кризе. Основни узроци неефикасне транзиције су негативна селекција инвеститора у процесу приватизације и морални хазард у пословању приватизованих предузећа. Друштвени капитал постао је власништво оних који имају новац, а не оних који ће га ефикасно користити. Умјесто приватизације која обезбјеђује јединство приватног предузетништва и ризика, дошло је до тајкунизације значајног дијела привреде, односно до стицања приватног богатства уз помоћ државе и на штету државе, а не на основу конкурентности на тржишту.Терет кризе у БиХ усмјерио се у два најосјетљивија правца: на неконкурентну привреду и на сиромашно становништво. Стратегија изласка из кризе дјелује парадоксално: од привреде, оптерећене негативном селекцијом и моралним хазардом, очекује се да постане конкурентнија, а од запослених да буду продуктивнији уз реално мању плату.Да би ублажила посљедице економске кризе, БиХ се прво мора суочити са неефикасном транзицијом и провести реформе којима ће отклонити неправилности у транзицији. Економски и правни систем требају обезбиједити да неисплативи облици држања и употребе ресурса пропадају и да се замјењују ефикаснијим. Ефикасна употреба ресурса најбоље штити ресурсе, повећавајући њихову цијену и укупно друштвено богатство. То вриједи и за рад. Висока продуктивност рада најбоље штити права радника. Држава не треба штитити власнике ресурса од тржишне принуде, него ресурсе од нетржишне употребе.Summary: Bosnia and Herzegovina (BiH) is facing the consequences of inefficient transition (1), strategic concentration of economic development in large countries to detriment of the small ones (2), and economic crisis (3). This paper analyses the causes and the consequences of inefficient transition in BiH, and the opportunities for implementing reforms to eliminate the afore said, as well as for reinforcing the preconditions for getting out of the economic crisis. Elementary reasons to inefficient transition include negative selection of investors throughout privatisation process, and the moral hazard in the operations of privatised companies. Public capital became the property of those who have the money, and not those who would most efficiently use it. Instead of a privatisation, which provides for unity of private entrepreneurship and risk, we have witnessed the tycoons taking over significant part of the economy, accumulating private wealth with the help of the state and to its detriment, leaving aside the market competitiveness.The burden of crisis in BiH has targeted the two most delicate tiers: uncompetitive economy and poor population. The strategy for getting out of the crisis seems paradoxical: it is expected that the economy, burdened by negative selection and moral hazard, would become more competitive, and the employees more productive with, realistically speaking, lower wages.To mitigate the consequences of the economic crisis, BiH must, firstly, face the inefficient transition and implement reforms to eliminate irregularities of the transition process. Economic and legal systems should enable for the non-profitable forms of keeping and use of resources to go to ruin and be replaced by more efficient ones. Efficient use of resources is the best tool to protect the very resources; it increases the price thereof as well as the total public wealth. The same applies to labour. High labour productivity best protects the workers’ rights. The state should not be protecting the proprietors of resources against the market forces, but rather the resources against nonmarket use.

Резиме: Када разматра доношење одлуке о централизовању управљања готовином, менаџмент мултинационалне компаније мора да одговори на неколико битних питања, а то су: Да ли постоји оправдан разлог за централизовање управљања готовином? Да ли ће централизовање управљања готовином донијети више користи или штете? У којој мјери треба централизовати управљање готовином? Како дизајнирати структуру центра за управљање готовином? Гдје лоцирати центар за управљање готовином? Коју технику за обједињавање салда готовине у кеш центру треба развити? Ако након разматрања прва два питања менаџмент мултинационалне компаније закључи да је централизовање управљања готовином потпуно економски оправдано и одлучи да га примијени, разматрање преостала четири питања ће га довести до реализације донесене одлуке. Аутор ће на основу релевантних теоријских сазнања и резултата емпиријских истраживања понудити генералне одговоре на наведена питања и тако помоћи менаџерима мултинационалних компанија да објективно процијене оправданост и реализују донесену одлуку о централизовању управљања готовином.Summary: When management of a multinational company considers the making decision about the cash management centralisation it has to answer to some key questions such as is there justified reason for cash management centralisation, will cash management centralisation bring more benefits or costs to the multinational company, to which degree cash management need to be centralised, how to design cash management centre structure, where to locate cash management centre, and which cash pooling technique to apply. If management of the multinational company concludes after considering the first two questions that cash management centralisation is fully economic justified and makes the decision to centralize cash management then considering remained four questions will bring it to the implementation of decision that is previously made. Based on relevant theoretical knowledge and results of empirical research author will offer some general answers to quoted questions. In this way she will help to managers of multinational companies to objectively assess whether cash management centralization justified and help to one to implement decision to centralize cash management previously made.

У раду се истражује херојско грчко име Трасимед (Θρασυμήδης) и његова дистрибуција као личног имена у хеленском свету. На богатом антропонимијском материјалу из различитих делова грчког света анализирају се могући разлози за давање овог херојског имена смртним људима. Име Трасимед је као нелеидско (име једног од Несторових синова) било прихватљиво нарочито Јоњанима, одакле се може тумачити и његова популарност у Атици, али и у другим јонским крајевима: на острвима у Егејском мору и у малоазијској Јонији. Херојско име Трасимед је, дакле, као лично име могло да буде давано потомству са јасном свешћу да је херојско и нелеидско, али се његова популарност у Атини, одакле долази далеко највише потврда у класичном периоду (V–IV в ек п ре н . е.), може најпре објаснити самим његовим значењем и очекивањима од носиоца имена, јер се као и остала именска образовања изведена од придева ϑρασύς (у значењу „храбар, одважан, дрзак, неустрашив“) односи на особине које треба да красе успешног ратника и државника. Управо имена типа Θρασυ- као да веома добро одговарају атинском духу класичне епохе, јер одражавају оне особине грађана које су у демократском друштву биле нарочито на цени – одлучно и енергично поступање и спремност на жртву за опште добро. С друге стране, изузимајући Атику, херојско име Трасимед је као лично име највише заступљено у антропонимији острва Родоса. То не треба да чуди, јер је реч о имену које има панхеленски карактер, а Родос је као богати трговачки полис, нарочито у хеленистичком периоду, одржавао живе економске и политичке везе са готово свим хеленским и хеленизованим заједницама на широком простору Медитерана. Разлози за популарност имена можда стоје у вези и са „проналажењем сродства“ (συγγένεια) Рођана са оним Хеленима који су, по стандардима и укусима хеленистичке епохе, могли бити сматрани Нелејевим и Несторовим потомцима, а то су у периоду од IV века пре н. е. били, пре свих, Месењани. Овим претпостављеним историјским и псеудоисторијским везама између Рођана и Месењана би се најпре могле објаснити честе потврде имена Трасимед, па и других нелеидских имена (Нестор, Антилох, Пејсистрат) као личних имена на острву Родосу, посебно у хеленистичком периоду.

Резиме: Идеја о формирању Европске монетарне уније (ЕМУ) произашла је из чињенице да монетарно интегрисање има значајне економске предности код снижавања трансакционих трошкова, веће транспарентности цијена и монетарну стабилност. Теорија оптималног валутног подручјa истиче позитивну везу високог степена конвергенције и постизања користи од интегрисања и вођења заједничке политике за земље чланице монетарне уније Мастрихтски критеријуми конвергенције подразумијевају да земља која улази у ЕМУ има релативно ниску инфлацију, стабилну валуту, низак ниво буџетског дефицита, одржив јавни дуг, као и релативно ниске каматне стопе. Прије стицања позиције кандидата за приступ у ЕМУ, Босна и Херцеговина мора постати чланом ЕУ, и испунити критеријуме за чланство који се односе на политичке, економске, административне и правосудне институције. Будући да су Мастрихтски критеријуми конвергенције прецизније дефинисани од осталих критеријума, у економској литератури често се користе као показатељ спремности земаља кандидата за приступ Е(М)У. Поред сагледавања теоријских и емпиријских сазнања о условима монетарног интегрисања, циљ овог рада је да, на основу компаративне анализе остварених економских перформанси БиХ и земаља региона, оцијенимо остварену конвергенцију и степен приближавања БиХ критеријумима конвергенције из Мастрихта. Резултати истраживања сугеришу да је за БиХ, након уласка у ЕУ, рационално рјешење постепен процес монетарне интеграције, који уз стабилну монетарну политику подразумијева ефикасно управљање јавним финансијама и опрезно управљање јавним дугом. Дугорочни циљ БиХ огледа се у достизању реалне конвергенције кроз повећање продуктивности и конкурентности.Summary: The idea of forming the European Monetary Union (EMU) derives from the fact that monetary integration has considerable economic advantages in lower transaction costs, greater price transparency and monetary stability. Аccording to the optimum currency area (OCA) theory, it is very important for member states to achieve high level of convergence in order to exploit advantages of integrating and conducting a common policy. Maastricht convergence criteria imply that a country that enters the European Monetary Union (EMU) has a relatively low inflation, a stable currency, low budget deficits, relatively low interest rates and sustainable public debt. Before gaining the position of candidates for EMU, Bosnia and Herzegovina has to become a member of the EU and to achieve the criteria for membership related to the development of political, economic, administrative and judicial institutions. Since the Maastricht convergence criteria are more precise than other criteria, in the economic literature are often used as an indicators of the readiness of the candidate countries to access the E(M)U. In addition to consideration of theoretical and empirical knowledge about the monetary integration, the main goal of this paper is to, using the comparative analysis of actual economic performance of BiH and the region, provides us with knowledge and assessment of BiH stage of compliance with the Maastricht convergence criteria. The results show that a rational solution for BiH, after joining the EU, is based on gradual process of monetary integration, with stable monetary policy, effective management of public finances and careful management of public debt. The long-term goal of BiH lies in achieving real convergence through increased productivity and competitiveness.

It was presented the description of the natural features of Greece, which determine the attractiveness of this country for tourism, namely the huge length of the sea coast, warm and clean sea water, arid subtropical climate, beautiful mountain landscapes. A three-dimensional image of the Greece territory has been created, which gives a good idea about its predominantly mountainous terrain. Brief information about the largest Greek peninsulas and islands is given. The most important data on the population of the country, the state of the economy, as well as the significant role of the tourism sector are shown. The income of Greece from the tourism is given. The wealth of country for historical and cultural heritage is briefly presented. The most famous sites of the a UNESCO World Heritage are mentioned. The dynamics of tourist flows to this country is studied. It is shown that till 2019 the number of foreign tourists more than three times exсeeded the Greece population. A significant drop occurred in 2020, due to the Covid-19 pandemic. It is noted that most tourists come to this country from Germany, some less – from the United Kingdom. Information about number of Ukrainian tourists visiting Greece is given. Their share is relatively small, it is less than 1% of the total. The analysis of the factors, which determines the preferential visiting of Turkey by Ukrainian tourists, is given. The main factor is the cost of a holiday in Greece, which about one and a half times is higher. Information on passenger traffic at local airports is given, which allows to find out the most popular holiday destinations. Routes of aviation connection of Greece with the largest cities of Ukraine are described. Ukrainian airlines companies operating these flights are mentioned. The data on the cost of rest at the peak of the tourist season of 2021 are presented. The features of rest in the most popular tourist regions, in particular on Corfu, Crete and Rhodes islands are shown. The data about the sea beaches in Greece are presented. It is noted that by the number of beaches with the Blue Flag (over 500) the country ranks second in the world after Spain. The temperature of sea water in different regions was described, as well as the factors influencing this temperature.Key words: Greece, tourism, nature, history, World Herritage, islands. Наведено опис природних особливостей Греції, які визначають привабливість цієї країни для туризму, а саме величезна довжина морського узбережжя, тепла і чиста морська вода, посушливий субтропічний клімат, чудові гірські ландшафти. Створено об’ємне зображення території Греції, яке дає добре уявлення про її переважно гірський рельєф. Подано короткі відомості про найбільші грецькі півострови та острови. Наведено найважливіші дані про населення країни, стан економіки, а також значну роль туристичної сфери. Показано обсяг грошових надходжень, які Греція отримує від туризму. Наведено відомості про багатство країни на історико-культурну спадщину. Згадано найвідоміші об’єкти, що занесені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Досліджено динаміку туристичних потоків у цю країну. Показано, що до 2019 р. включно кількість іноземних туристів більш як утричі перевищувала чисельність населення Греції. Істотне падіння трапилося в 2020 р., що пов’язано з пандемією Covid-19. Зазначено, що найбільше туристів прибуває у цю країну з Німеччини, дещо менше – зі Сполученого Королівства. Наведено відомості про чисельність українських туристів, що відвідують Грецію. Їх частка порівняно невелика – менше 1% загального обсягу. Наведено аналіз чинників того, чому українські туристи значно частіше відвідують Туреччину. Головним із них є те, що вартість відпочинку в Греції приблизно в півтора рази вища. Наведено відомості про пасажиропотік місцевих аеропортів, які дають змогу з’ясувати найпопулярніші регіони для відпочинку. Описано маршрути авіасполучення Греції з найбільшими містами України. Згадано українські авіакомпанії, які виконують ці рейси. Наведено дані про вартість відпочинку в пік туристичного сезону 2021 р. Висвітлено особливості відпочинку в найбільш популярних туристичних регіонах, зокрема на островах Корфу, Крит і Родос. Наведено відомості про пляжі в Греції. Зазначено, що за кількістю пляжів, що мають Блакитний прапор (понад 500), країна займає друге місце в світі після Іспанії. Наведено опис температури морської води в різних регіонах, а також чинників що на неї впливають. Ключові слова: Греція, туризм, природа, море, історія, Всесвітня спадщина, острови.

Реформа системи вищої освіти завдяки цілеспрямованій праці Міністерства освіти і науки та вузів дала позитивні результати, але ще не вирішила головного завдання – підвищення якості підготовки спеціалістів, які потрібні державі і суспільству для творчої професійної діяльності в період науково-технічного прогресу людства і ринкових відносин.Головною причиною цього, на мій погляд, є те, що розвиток системи освіти тісно пов’язаний з економічними проблемами держави та національними особливостями суспільства, а ми намагаємось розв’язати освітянські проблеми за іноземним зразком, забуваючи що, наприклад, в Америці, звідки взято найбільше запозичень, цивілізована ринкова економіка, в якій визначальними є закони та справа. В них життєвий успіх спеціаліста визначається рівнем його підготовки у вузі, а недоукам не дають роботи на власних фірмах навіть батьки. У нас життєвий успіх спеціаліста у великій мірі залежить від зв’язків, причому ця “хвороба” так укоренилася, що сприймається за нормальні речі. Дане явище потрібно якнайшвидше ліквідувати, бо воно сильно гальмує прогресивний розвиток.В порівнянні з економікою передових капіталістичних держав, економіка України має інші проблеми. Там її основою є новітні технології з використанням сучасної техніки і головним для них є знайти ринки збуту для конкурентноспроможної продукції. В нас же головною проблемою є необхідність технічного переозброєння більшості галузей промисловості і сільського господарства, тому що на одиницю продукції (в більшості низької якості) відносно світових показників набагато вищі витрати енергоносіїв та сировини.Зрозуміло, що ці проблеми можуть успішно вирішувати спеціалісти високої кваліфікації, які підготовлені до творчої професійної діяльності по створенню ефективних технологій та машин для їх реалізації. Рівень кваліфікації спеціаліста будь-якого профілю, а особливо це стосується підготовки сучасних інженерів, залежить від рівня його базової фундаментальної підготовки, яка є наріжним каменем технічної освіти. За всіх часів дана теза була постулатом і ніким не спростовувалась. Тим більш вражаючим є той факт, що роль фундаментальних дисциплін в навчальному процесі постійно знижується. Щоб переконатися в цьому, достатньо порівняти обсяги годин, що відводяться на їх викладання в недалекому минулому з нинішніми. Але ж ми хочемо, щоб наші випускники мали рівень кваліфікації не нижчий за рівень спеціалістів, що випускають кращі закордонні вузи!Проведений порівняльний аналіз навчального навантаження з математики, фізики і хімії для різних напрямків підготовки у нас і в деяких закордонних вузах також засвідчує, що питома вага майже з усіх фундаментальних дисциплін в них приблизно в два рази більша, ніж у нас. Деякі відхилення маємо в Краківській гірничій академії, але в Польщі зовсім інша система середньої освіти. В них дванадцятирічна середня освіта, причому в технічних ліцеях чи гімназіях, наприклад, учні вже вивчили матаналіз, який в нас студенти вивчають протягом першого курсу. Крім цього, в них має місце тісний зв’язок фундаментальних дисциплін з майбутньою професією. В австрійських і німецьких вузах, наприклад, назва дисциплін звучить так: математика для машинобудівників, чи електриків, чи економістів. Точно так само і фізика та хімія читаються відповідно до обраної спеціальності. Тут, на мою думку, йдеться про питання державної ваги і його треба вирішувати на відповідному рівні. Не принижуючи значення інших наук, необхідно все ж наголосити, що саме фундаментальні дисципліни формують основи наукового світогляду кожної людини, саме фізика, хімія і математика складають основу науково-технічного прогресу людства.Також треба визнати, що у справу погіршення фундаментальної освіти значний “внесок” робить і середня школа, в якій рівень знань учнів, наприклад, з фізики і хімії, вже опускається до критичної межі. Одним із каталізаторів такого становища стала відміна вступного іспиту з фізики на переважну більшість факультетів багатьох технічних університетів. Цей сигнал чітко зрозуміли вчителі, учні і їхні батьки. В результаті вузівські викладачі, а пізніше і викладачі інших технічних дисциплін, в розпачі від низького рівня знань фундаментальних дисциплін своїх студентів. Вони за перші семестри намагаються ліквідувати прогалини шкільної освіти, але це, як правило, не вдається. Пізніше такі студенти отримують дипломи інженерів, деякі вступають до аспірантури та стають викладачами, тобто колесо виродження все більше розкручується. Те, що в даний час відбувається із шкільними і вузівськими програмами фундаментальних дисциплін, є копіюванням нашою освітою чужих методик і ідей. Але саме наші спеціалісти, які навчались математики, фізики і хімії за традиційними програмами, є бажаними в різних зарубіжних наукових центрах, які працюють в галузі фізики плазми, твердого тіла, квантової електроніки, тощо. Тому не варто відкидати те позитивне, що напрацьовано десятиріччями і яке давало нам Нобелівських лауреатів та здобутки світового рівня у різних областях знань, технологій і техніки.Треба відзначити, що одне із найгостріших питань, які обговорювались на загальних зборах Відділення фізики і астрономії НАН України – низький рівень освіти з фізики у школах і вузах країни. До Президента України і уряду відповідне звернення підписали сорок дійсних членів та членів-кореспондентів НАН України. Як же покращити фундаментальну підготовку фахівців? Відомо, що тепер вузи мають значні автономні права і варто ними скористатися, не чекаючи рішень “згори”. В нашому національному університеті нафти і газу завдяки правильному розумінню ситуації з боку ректора, відомого у світі вченого в області механіки машин, академіка Української нафтогазової академії, професора Крижанівського Є.І., зроблені відповідні кроки щодо виправлення ситуації та покращення викладання фундаментальних дисциплін, без яких не може бути повноцінного інженера, який би успішно конкурував на міжнародному ринку праці. Два роки тому Вченою Радою університету було створено інститут фундаментальної підготовки, який згідно Положення є навчально-методичним, навчально-організаційним і науково-дослідним підрозділом університету на правах факультету для практичного втілення концепції вищої багатоступеневої інженерно-технічної освіти на базі глибоких фундаментальних знань з вищої математики, фізики і хімії. До складу інституту входять три кафедри фундаментальних наук, на черзі створення іще двох кафедр. Сьогодні можна констатувати, що створення такого інституту було необхідним і корисним, так як кафедри фізики, вищої математики і хімії вирішують спільні питання та об’єднані однією метою – покращити базову фундаментальну підготовку фахівців. Викладачі мають можливість обмінюватись досвідом своєї роботи, бо знаходяться на одному рівні, тоді як раніше були в певній мірі на другорядних ролях, оскільки кафедри відносились до різних факультетів, які більше розв’язують задачі спеціальної підготовки.Дуже важливим моментом у діяльності інституту була участь в організації і проведенні VIII науково-методичної конференції, на якій обговорювались питання фундаментальної підготовки фахівців і на яку були запрошені викладачі з інших вузів та вчителі шкіл і коледжів. При підготовці до конференції виконано значний об’єм роботи по вивченню і порівнянню навчальних планів різних спеціальностей у нашому університеті та багатьох європейських технічних вузах. Цей аналіз було покладено в основу рекомендацій, які затвердила наша Вчена Рада і які стали програмою діяльності інституту. Так, враховуючи неможливість перегляду навчальних планів спеціальностей в сторону збільшення аудиторних годин на вивчення фізики, математики, хімії, інформатики і програмування ми змістили акцент при їх викладанні в сторону профілізації навчального процесу в залежності від потреб профілюючої кафедри, тобто змінили зміст робочих програм дисциплін. Також на кафедрах інституту запроваджено керовану і контрольовану самостійну роботу, тобто йде мова про індивідуалізацію навчального процесу, оскільки світ на початку ХХ1 століття надзвичайно швидко змінюється, – вперше в історії розвитку людства покоління теоретичних ідей і машин змінюються в часі швидше, ніж покоління людей, а тому потрібно навчити студентів, майбутніх фахівців, самостійно знаходити необхідні знання в морі інформації що нас оточує для досягнення певного освітнього рівня. Для реалізації даного напрямку роботи потрібно змінити роль викладача: замість передавача певної суми знань студенту, він повинен стати координатором навчального процесу, консультантом, керівником навчання. Зауважу, що зміна функцій викладача – це довготривалий процес по підвищенню фахового рівня професорсько-викладацького складу.Проведений аналіз показав, що в нас є недостатнє забезпечення студентів навчально-методичною літературою. Тому в інституті сформовано єдиний план підготовки і випуску підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій, електронних посібників тощо, а також створені творчі колективи, які повинні якнайшвидше забезпечити всіх студентів необхідними дидактичними матеріалами українською мовою.Дуже важливим напрямком діяльності інституту є налагодження співпраці і зв’язків наших кафедр із спорідненими кафедрами технічних вузів України. До речі, це один із шляхів більш швидкого забезпечення методичною літературою студентів внаслідок обміну, а також підвищення кваліфікації викладачів.Розв’язанню проблеми покращення фундаментальної підготовки майбутніх фахівців сприяє використання нових інформаційних та телекомунікаційних технологій проведення навчального процесу з використанням відповідних технічних засобів (аудіо- і відеоапаратури, комп’ютерів, телебачення, мережі Інтернет та ін.). Для цього потрібно використовувати як мізерні бюджетні кошти, так і залучати кошти різних фондів під проекти навчально-методичного характеру. Адже саме отримання грантів у великій мірі допомагає зміцнювати матеріально-технічну базу кафедр.Також хочу зачепити іще одне болюче питання вищої школи. З метою виживання зараз у вузах ми маємо поряд із студентами, які навчаються за рахунок бюджетних коштів, так званих контрактників. Це добре, але борючись за гроші ми намагаємось зберегти більшість студентів, що веде до зниження якості навчання. У даній ситуації кафедри фундаментальної підготовки в найгіршому становищі, тому що перед ними постає завдання виправлення браку середньої школи і відбору студентів для їх подальшого навчання. В нашому університеті знайдено вихід з даної ситуації: в навчальний процес впроваджено модульну технологію в поєднанні з визначенням рейтингу студентів. Було проведено п’ять науково-методичних конференцій, результати роботи яких дозволили розробити і вдосконалити “Положення про систему поточного, підсумкового контролю і оцінювання знань та визначення рейтингу студентів”. Треба відзначити, що через консерватизм характеру людини, все нове важко приживається. Але завдяки саме волі ректора Крижанівського Є.І. дана система організації і проведення навчального процесу працює, стимулюючи систематичну і самостійну роботу студентів протягом всього семестру. Вона підвищує об’єктивність оцінки знань, активізує навчальну діяльність та розвиває творчі здібності студентів, а результати екзаменаційних сесій та висновки більшості викладачів стверджують, що впровадження даної технології навчання є виправдане і сприяє підвищенню фахового рівня спеціалістів.Аналізуючи етапи і тенденції розвитку фундаментальної підготовки в технічному вузі приходимо до висновку, що зараз, коли створені нові форми і методи управління навчальним процесом, потрібен перехід до нових принципів формування змісту. Тому, створюючи нові інтенсивні технології навчання, треба зберегти глибокі традиції нашої фундаментальної підготовки та поєднати їх із здоровим прагматизмом заходу, тобто додати їй прикладну спрямованість. Це потребує координації зусиль викладачів різних предметів, великих затрат часу, тому що ці технології повинні базуватись на ідеї синтезу усіх дисциплін та принципу фундаментальності освіти, які об’єднують закономірності процесу пізнання і повинні враховувати ментальність нашого народу.

Географічний потенціал України на глобальному ринку морської торгівлі зовсім не реалізова-ний. Територіальне море (виняткова економічна зона країни) розмір якого трохи менший, ніж сухопут-на частина України, змушує з увагою ставитися до державного транспортного й іншого освоєння. Пор-това галузь відіграє ключову роль у зростанні української економіки. В Україні функціонує мережа па-ромного сполучення, морських контейнерних ліній. Однак морський фактор розвитку України ще недо-статньо осмислений, а вплив на розвиток всього народного господарства – недооцінений. Морськийпотенціал не використовується достатньою мірою, а для України, економіка якої залежить від рента-бельної участі в інтернаціональній спеціалізації праці, виключного значення заслуговує саме ця про-блема – проблема розвитку морського потенціалу країни як чинник її безпеки. Механізм залученняінвестицій у портову галузь включають, але не обмежуються договорами концесії, оренди, угодамипро спільну діяльність та іншими видами інвестиційних договорів, що укладаються на основі спеціаль-них процедур, визначених Законами України.

Материјалну производњу минералних сировина прате специфични трошкови, чије је генерално сагледавање неопходно у склопу дугорочног планирања производње. Посебан проблем који прати дефинисање ових трошкова је што се њихово планско сагледавање мора вршити знатно раније пре почетка предметне производње. Већ у фази геолошких истраживања и проналажења рудног лежишта мора се правити пројекција економске исплативости, која треба да омогући сагледавање односатржишнe цене минералне сировине и трошкова производње, јер од таквог позитивног резултата зависи наставак истраживања. Посебан проблем се појављује у случају када због ниског степена истражености нема довољно елемената за трошковно дефинисање будуће производње. У раду се анализира примена методе економске оцене лежишта, као сложеног система сета фактора и сета показатеља, која омогућује директно, или у комбинацији са методом аналогије, генерално сагледавање трошкова будуће минералне производње.

Кривично дјело Омогућавање уживања опојнихдрога представља изузетно тешко кривично дјело инкриминисаноКривичним законом Републике Српске. За разлику од кривичног дјелаНеовлаштена производња и промет опојних дрога, које у својој основиима искључиво економски карактер и не мора нужно да подразумијевалични контакт жртве и извршиоца, предметно кривично дјело усвом остварењу подразумијева лични контакт жртве и извршиоцаи у највећем броју случајева обухвата свјесно дјеловање извршиоцада контаминира жртву, остављајући јој тешке физичке и психичкепосљедице, те изазове зависност о опојним дрогама. На тај начин,осигуравајући себи тржиште за неовлаштену продају опојних дрога,врбују зависнике као посреднике, продавце, преносиоце опојних дрога,а у великом броју случајева те жртве доживљавају и секундарну, па чаки терцијарну виктимизацију кроз инфицирање заразним болестима,трговину људима, проституцију и слично; односно економски иинтересни карактер овог кривичног дјела се појављује секундарно,прикривен лажним мотивима извршиоца. Предметно кривично дјелопроузрокује посљедице готово идентичних карактеристика као штосу посљедице код кривичних дјела убиства, тешких тјелесних повреда,силовања или разбојништва, с тим да је стварање таквих посљедицаприкривено. Истовремено, познавајући ове чињенице, свједоци смо дасе ово кривично дјело занемарује од стране правосудних институција ида веома често не буде адекватно санкционисано.

Бардача је заштићено подручје изузетне орнитолошке вриједности и економских активности које угрожавају животну средину. Да би се успоставио одрживи развој неопходан је прихватљив модел интегралног планирања и управљања њеним природним и антропогеним ресурсима. У овом раду се презентује стање развојних ресурса, утврђују развојне функције и развојни проблеми, те шансе за успоставу одрживог модела функционалне и просторне организације.Све активности, па и организована производња, у заштићеним подручјима одвијају се уз ограничења. У раду се предлаже модел раста утемељен на производњи «око пољопривреде», туризму и компатибилним дјелатностима. Туризам, органска, односно производња безбједно здраве хране, лов, риболов и друге активности руралне економије су кључни елементи модела одрживог развоја, подразумијевајући све три компоненте одрживости, економску, социјалну и еколошку.Управљање одрживим развојем Бардаче мора довести до позитивних промјена у социјалној и демографској сфери.