Journal articles on the topic 'Діяльність революційна'

У статті аналізується діяльність представників різних течій анархізму в період революції 1905–1907 рр., а також у міжреволюційний час у середовищі судноробітників Азово-Чорноморського басейну та з’ясовується ступінь ефек-тивності цієї роботи. Зазначено, що в 1906 – на початку 1907 рр. найбільш активно агітацію серед моряків торговельного флоту Півдня України вели члени Південноросійської групи анархістів-синдикалістів на чолі з Д. Новомирським. Зрештою заклики Д. Новомирського про те, що «єдиним засобом зробити тиск на акціонерів судноплавних компаній, а також підняти настрій серед страйкуючих моряків було почати широку терористичну боротьбу», набирали все більшої підтримки серед пароплавних команд. За допомогою терору анархісти сподівалися залякати буржуазію, примусити підприємців задовольнити вимоги судноробітників. Наприкінці 1906 р. анархісти-синдикалісти створили в одеському порту бойовий загін серед моряків на чолі з матросом пароплаву «Аю-Даг» П. Сулимовським, який нараховував два десятка осіб. Саме на рахунку членів цієї портової бойової дружини анархістів було знищення трьох пароплавів Руського товариства пароплавства і торгівлі та вбивство кількох капітанів суден цієї компанії. Водночас у період столипінської реакції та в роки нового революційного піднесення більшу активність у пропаганді соціалістичних ідей у середовищі моряків комерційного флоту Азово-Чорноморського басейну виявляли анархіс-ти-комуністи. Останні теж намагалися залучити команди торговельних суден до здійснення експропріацій грошей у буржуазії та нападів на комерційні пароплави. В статті також висвітлено намагання представників анархістів-комуністів поширити свій вплив на членів нелегальної Спілки чорноморських моряків, яка виникла на межі 1911–1912 рр. і мала свій керівний орган – Закордонний Центр у Константинополі. Тож революційну агітацію серед команд торговельного флоту анархісти-комуністи в цей час вели у закордонних портах – Александрії (Єгипет) і Константинополі, а також в Одесі, де кочегару пароплава «Мечта» анархісту О. Лаврушину вдалося створити невелику групу з 10 матросів. Таким чином, практична діяльність анархістів Півдня України в цивільному флоті на початку ХХ ст. реалізовувалась у двох напрямах – по-перше, це бойова робота, по-друге – агітаційно-пропагандистська. Наслідком діяльності неонародників серед команд комерційного флоту басейну було захоплення деякої частини моряків з досить радикальними поглядами та формування в них конфронтаційного мислення, залучення матросів до участі в політичнихвиступах, а також в актах економічного тероризму. Втім, напередодні Першої світової війни революційна робота анархістів у середовищі судноробітників Півдня України поступово сходить нанівець.

У статті на основі аналізу опублікованих та архівних джерел, історіографічних здобутків розглядаються основні аспекти суспільного розвитку регіону, становище різних соціальних груп населення в структурі суспільства та їх господарська діяльність. Проаналізовано основні соціально-професійні групи населення Київської губернії, конкретизовано картину їхнього життя, і зроблено висновок, що у досліджуваний періодактивізувалися переходи із одного стану до іншого, що сприяло подальшим соціальним перетворенням в губернії. З’ясовано погляди декабристів на найвагоміші соціально-економічні чинники та історико- правовий розвиток Київської губернії. Зроблено спробу дати цілісну картину розвитку революційних ідей в регіоні, участі армійських офіцерів у революційній боротьбі. Висвітлено діяльність конспіраційних організацій, активними членами яких були П. Пестель, О. Юшневський, О. Барятинський, О. Поджио, М. Орлов, С. Муравйов-Апостол, М. Бестужев- Рюмін, А. Розен. Зазначено, що серед офіцерства не було єдності щодо методів досягнення поставленої мети і внутрішнього устрою майбутньої держави. Констатовано, що зародження і розвиток декабризму в опозиційному русі першої чв. ХІХ ст. стало закономірним явищем, обумовленим об’єктивними факторами та досліджено погляди декабристів на особливості соціально-економічного розвитку Київської губернії.

Проаналізовано діяльність Одеського комітету РСДРП (меншовиків) у революційні роки. Увага концентрується на фракційній боротьбі між лідерами одеського комітету та їх спробах проводити політику «третього шляху», борючись із партійною диктатурою більшовиків та диктатурою білогвардійського режиму.

У статті розглядається біографія найбільш відомої анархістки України Ольги Таратути, що була в числі засновників анархістських організацій в Україні у 1903 р., та одним з останніх лідерів анархістського підпілля в СРСР у 30-х рр. ХХ ст. О. Таратута починала з організації гучних терористичних актів про які писали всі газети Російської імперії, згодом стала опікуватися анархістськими дисидентами, яких переслідувала радянська влада, встигла «поспівпрацювати» з Н. Махном, згодом намагалася організувати робітничий рух проти «диктатури пролетаріату». Найбільш відома діяльність О. Таратути в анархістських структурах Києва, Одеси, Харкова. Розглядаючи долю О. Таратути, автор робить узагальнення стосовно феномену участі жіноцтва в анархістському русі України, де тисячі жінок опинилися під «чорним» прапором анархістських ідей.

В статті показано, що фундамент для розвитку кримської мальовничої школи в XX ст. був сформований найбільшими художниками М. Волошиним, К. Богаєвським та М. Самокишем. Революційні події 1917 р. не зупинила творчий процес, що набирав сили, запущений до життя великими майстрами. Висвітлюється діяльність феодосійських художників, учнів студії М. Барсамова – К. Богаєвського, М. Барсамова, С. Мамчича, В. Соколова, П. Столяренка, М. Шоріна. Саме вони продовжували традицію «кіммерійського пейзажу», приділяли велику увагу пошукам авторського стилю у живописі та графіці, втіленню образу кримського пейзажу в контексті історичної спадщини півострова. Стверджується, що методи навчання в художній школі-студі Миколи Степановича Барсамова були нерозривно пов’язані з вихованням в учнів людських якостей. Добре навчаючись, вони стали яскравими особистостями.

У дослідженні подано комплексний аналіз місця та ролі молодіжних інституцій у державотворчих та євроінтеграційних процесах в Україні на початку XXI століття. Особливу увагу акцентовано на участі молоді у революційних подіях та протестах. Охарактеризовано думку, що рушійною силою будь-яких еволюційних та революційних змін в середині країни є свідома та активна молодь. Показано, що на сучасному етапі розвитку України формується потенційно потужна еліта, головною базою якої в останні десятиліття стають члени молодіжних організацій та рухів. Проведено аналіз історичного розвитку молодіжних організацій та рухів в Україні демократичного та євроінтеграційного спрямування, їх програм та векторів роботи, зроблені висновки, які свідчать, що їх діяльність та досвід є фундаментом для прогнозування майбутніх соціально-політичних явищ як на внутрішньому, так і на світовому етапі. Встановлено, що проблемою вивчення розвитку демократично спрямованих молодіжних організацій займалася низка науковців політологів та істориків. Основними напрямками досліджень яких є особливості функціонування в різних регіонах України, етапи розвитку, ключові досягнення та контингент молоді. Ряд публікацій присвячені проблемі загального розвитку молодіжних організацій. Здійснено розгляд еволюції молодіжних організацій до та після «Помаранчевої революції», їхню співпрацю на міжнародній арені та роль у подіях «Революції гідності».

У статті розглядаються проблеми конструювання та визначення транснаціональної ідентичності, розкривається дефініція «транснаціональної ідентичності» через аналіз природи загального поняття «ідентичності» та впливу провідних факторів, кристалізуючих її транснаціональність. Глобалізація, як незворотній трансформаційний процес, потребує розуміння всіх явищ та змін, що мають місце у сучасному світі та мають безпосередній вплив на всі її суб’єкти. Одним з таких явищ є транснаціональна ідентичність як досить новий феномен, що не має достатнього висвітлення та чіткої дефініції в українській науці. Був розглянутий конструкт ідентичності та вплив глобалізаційних трансформацій на інтенсифікацію міжкультурних та міжцивілізаційних взаємодій та ідентифікацію. Провідним фактором формування транснаціональної ідентифікації в умовах глобалізації було визначено революційні зміни інформаційно-технологічного характеру. Також наведена низка факторів, що формулюють та актуалізують феномен транснаціональної ідентичності сьогодення. Наведено перелік недержавних акторів світової політики, які своєю діяльністю просувають модель транснаціональної ідентифікації. Встановлені деякі з наслідків та мета глобального діалогу культур та поширення транснаціональної ідентичності. Ця робота має на меті зміцнити засади для подальшого вивчення у вітчизняній літературі транснаціональної ідентичності як концепту та несе у собі спробу дати розгалужену дефініцію цього явища. Тема, розкрита у роботі, має великий потенціал для подальшої розробки.

Серед майже забутих сьогодні видатних дослідників конституційної юстиції, міжнародного та адміністративного права в СРСР особливе місце посідає постать радянського вченого Всеволода Корнілійовіча Дябла. Цілісних досліджень його біографії та наукових досягнень не існує, що, на наш погляд, вельми не заслужено. Свою наукову діяльність він розпочав ще в Російській імперії, в умовах важких політичних трансформацій і революційних потрясінь, які відбилися на всіх сферах життя держави та її громадян. Як відомо, політична незрілість більшості населення Російської імперії призвела до катастрофічних наслідків. Разом із тим початок ХХ століття став благодатним періодом для інтенсивного розвитку державного (конституційного) права й ознаменувався появою цілого ряду надзвичайно талановитих правознавців. їхні імена не часто згадувалися в радянських історико-правових дослідженнях, а деякі перебували під забороною. До числа таких маловідомих сьогодні вчених-правознавців можна віднести і професора В. К. Дябла, який закінчив у 1917 р. Харківський імператорський університет і мріяв про активну науково-дослідницьку практику, але революція несподівано втрутилася в його плани. Продовжуючи розвиток юридично-біографічного напряму в істо-рико-правовій науці, ми встановили за мету и завдання визначення особливостей формування наукових поглядів українського вченого, професора В.К. Дябла. Ще з юнацтва він проявив себе як талановитий правознавець, який мріяв бачити свою Батьківщину вільною, квітучою державою, де права людини будуть гарантовано захищеними незалежно від соціального та національного походження. Виявлення особливостей формування наукових поглядів нашого видатного співвітчизника для відтворення об'єктивної дійсності про його світогляд і особистість уявляється нам цікавим завданням.

У статті розглянуто понятійний апарат Industry 4.0. Проаналізовано надбання промислових революцій від першої по третю. Описано поняття “Industry 4.0” та основні технології. Наведено світовий рейтинг капіталізації компаній. Зроблено висновки стосовно зміни лідерів у цьому рейтингу. Зазначено обсяги капіталізації окремих компаній за даними останніх 2 років. Охарактеризовано процеси злиття й поглинання у зрізі забезпечення гнучкості бізнесу та конкурентоспроможності в Industry 4.0. Здійснено оцінювання викликів ринку з огляду на інновації, постійних технологічних нововведень, вимог до послуг і товарів. Зазначено те, як саме M&A може стати інструментом для забезпечення стійкого зростання на ринку. Порівняно тенденції періодів 2000–2010 років і 2010–2019 років за показником кількості укладених угод злиття й поглинання. Визначено, що найактивнішими були телекомунікаційні, харчові та фармацевтичні компанії. Розглянуто діяльність китайських корпорацій. Зазначено те, в яких сферах умови ринку змінюються швидше. Наведено засади оцінювання конкурентоспроможності компанії. Доведено, що злиття й поглинання використовуються для залучення нових технологій, синергії витрат, охоплення все більших територій, скорочення витрат на виробництво та доставку до споживачів. Виявлено тенденції щодо переважання угод злиття над угодами поглинання. Наведено особливості використання технологій blockchain та хмарних технологій у функціонуванні глобальних компаній. Виявлено, що Industry 4.0 сприяє тому, що компанії втрачають поняття локалізації. Прикладом компанії, на яку не впливає її розташування та потреба в ресурсах, є “Amazon”, яка надає послуги хмарних сховищ і працює над розробленням та вдосконаленням штучного інтелекту. Сформульовано необхідні дії для успішного функціонування компанії в умовах Industry 4.0. Основними завданнями компаній є планування стратегічних змін, постановка довгострокових цілей, розроблення планів і перспектив розвитку.

Анотація. Стаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці рівня та сутності впливу війни на корупційні процеси в України. Автори зауважують, що Україна – це європейська держава, що довгий час розвивалася під впливом тоталітарних принципів. Це у свою чергу неминуче вплинуло на сприйняття державницьких процесів громадянами, рівень їх правової культури та правової свідомості. Проблема протидії корупції завжди була однією з основних під час формування державної політики кожної демократичної та правової держави. А відтак центральною під час двох революцій у новітній історії України. Поза тим, не зважаючи на численні правові та організаційні реформи, все ж рівень корупції в Україні лишається досить високим. У лютому 2022 року в історії нашої держави відбулася подія, що докорінно вплинула на життя та свідомість кожного громадянина нашої держави. А відтак на усвідомлення та сприйняття корупції як явища. Аналізування інформаційних ресурсів та сучасних політичних процесів дає можливість виділити дві основні тенденції у корупційних проявах. Перша із них – позитивна та пов’язана з феноменом національної єдності, ключову роль у якому посідає громадськість. Досвід багатьох країн демонструє, що громадська активність є ключовою передумовою подолання корупції, тому що представники громадського суспільства особисто зацікавлені не лише в декларативному існуванні правової, демократичної та соціальної держави, а й у фактичному. Військові дії зуміли об’єднати абсолютно всіх громадян України для протидії спільному ворогу. Ми вважаємо, що це унікальне відчуття єдності може бути використано й у подальшому мирному життя для протидії корупції. Адже, зараз підвищилося значення кожного громадянина, адже кожен намагається сприяти державі у протидії агресору всіма можливими способами: захищаючи державу у лавах ЗСУ чи територіальної оборони, волонтерством чи продовжуючи працювати з метою наповнення державного бюджету. Друга – негативна, що пов’язана з пристосуванням корупційної складової до нових реалій суспільного життя. Як відомо корупція завжди слідує за грошовими потоками, свідченням цього є й зростання медичної корупції під час пандемії COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. В умовах військових дій корупція активно перемістилася у діяльність Державної прикордонної служби.

Останніми роками набув широкого поширення термін E-learning, що означає процес навчання в електронній формі через мережу Інтернет або Інтранет з використанням систем управління навчанням. Поняття «Електронне навчання» (ЕН) сьогодні є розширенням терміну «дистанційне навчання». ЕН – ширше поняття, що означає різні форми і способи навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). Ефективність електронного навчання істотно залежить від, технології, що в ній використовується. Складне у використанні програмне забезпечення не тільки ускладнює сприйняття навчального матеріалу, але й викликає певне несприйняття використання інформаційних технологій в навчанні. Програмне забезпечення для ЕН представлене на сьогоднішній день як простими статичними HTML-сторінками, так і складними системами управління навчанням і навчальним контентом (Learning Content Management Systems), що використовуються в корпоративних комп’ютерних мережах. Успішне впровадження електронного навчання ґрунтується на правильному виборі програмного забезпечення, що відповідає конкретним вимогам.У всьому різноманітті засобів організації електронного навчання можна виділити наступні групи:авторські програмні продукти (Authoring Packages);системи управління навчанням (Learning Management Systems – LMS);системи управління контентом (Content Management Systems – CMS);системи управління навчальним контентом (Learning Content Management Systems – LCMS).Існують дві основні групи систем організації електронного навчання:комерційні LMS\LCMS;вільно поширювані LMS\LCMS.Комерційні LMS\LCMS“Бітрікс: Керування сайтом”. Продукт доступний в різних версіях, які відрізняються одна від одної набором модулів, а отже і можливостями (“Старт” – 199 у.о., “Бізнес” – 1699 у.о.). Доступні версії, що працюють не тільки з MySQL, а й з Oracle. Розробку дизайну сайту і його первинне налаштування можуть провести лише PHP-програмісти. Так само система вельми вимоглива до ресурсів сервера.“Amiro.CMS”. Збалансована і багатофункціональна CMS, що має багато серйозних переваг, серед яких глибокий рівень контролю над сайтом через веб-сервер-інтерфейс, високий рівень юзабіліті, орієнтація на пошукову оптимізацію, невисока ціна рішень (від 90 до 499 у.о., причому можливі варіанти з орендою і щомісячною оплатою).Система “Прометей” – це програмна оболонка, яка не тільки забезпечує дистанційне навчання і тестування, але і дозволяє управляти всією діяльністю віртуального навчального закладу, що сприяє швидкому впровадженню дистанційного навчання і переходу до широкого комерційного використання. Інтерфейс перекладений кількома національними мовами, серед яких українська.Серед інших систем варто відмітити “NetCat” (“Standard” – 300 у.о., “Plus” – 750 у.о., “Extra” – 1200 у.о., “Small Business” – 4 у.о.) та “inDynamic 2.3” (базова поставка – 1100 у.о., розширена – 1500-3500, максимальна комплектація системи модулями – 9000 у.о.).Нажаль, у сучасних умовах масове використання таких систем вітчизняними вузами не представляється можливим через їх високу вартість і жорсткі апаратні вимоги. Крім того комерційні системи надають вельми обмежені можливості для розширення і масштабування.Вільно поширювані LMS\LCMSAtutor.Розроблена з урахуванням ідей доступності та адаптованості, має україномовний інтерфейс.Claroline (Classroom Online). Claroline дозволяє створювати уроки, редагувати їх вміст, управляти ними. Додаток включає генератор вікторин, форуми, календар, функцію розмежування доступу до документів, каталог посилань, систему контролю за успіхами, модуль авторизації.Dokeos. Більше орієнтована на професійну клієнтуру, наприклад, на персонал підприємства.LAMS (Learning Activity Management System). LAMS є революційно новою системою для створення і управління електронними освітніми ресурсами. Вона надає викладачеві інтуїтивно зрозумілий інтерфейс (заснований на EML) для створення освітнього контента.Moodle. Проект був задуманий для поширення соціоконструктивістського підходу в навчанні. Moodle підходить для використання більш класичних стилів, зокрема, гібридного навчання, що перетворює систему на додаток до презентаційного навчання.Існує також низка вільно поширюваних LMS\LCMS з функціональними можливостями, схожими до вище розглянутих. Серед них варто відмітити OLAT, OPENACS та Sakai.Отже, системи з відкритим кодом дозволяють вирішувати ті ж завдання, що і комерційні, але при цьому у користувачів є можливість доопрацювання і адаптації конкретної системи до своїх потреб і поточної освітньої ситуації.

The purpose of the article. The article is devoted to the coverage of the main milestones in the life and work of a prominent zoologist, breeder, ecologist, conservationist, military and political figure, science fiction writer – Boris Konstantinovich Fortunatov (1886–1940?).Results and scientific novelty of the research. On the basis of archival and literary sources, the years of B. Fortunatov's studies and his participation in the Socialist-Revolutionary Party (SR) are considered. His role in the revolutionary events of 1905 and 1917, the First World War and the Civil War is analyzed. It is noted that the first scientific publication of the 25-year-old Fortunatov was devoted to the synthesis of bread. It was found that in 1920, after arriving at the former estate of F. Falz-Fein – Askania-Nova – there were radical changes in the life of B. Fortunatov. From that time until the last days of his life he dealt with environmental protection issues. Thanks to his enthusiasm and persistence that the Askania-Nova Reserve was saved from looting and ruin. Heading first the scientific part of the reserve, and then as the head of the zoo B. Fortunatov conducted research on the revival of the bison population and aurochs; fought robbers; studied the origin of Askanian pheasants; saved the Askanian steppes from ruin. It is noted that in different years he headed the following reserves: Askania-Nova, Crimean, Primorsky, Caucasian; worked at the Moscow Zoo, and even designed a new zoo in this city. It is stated that at the territory of the special settlement he continued his scientific activities. Heading a research station for animal husbandry, the scientist observed the fauna and flora of Saryrki; explored the desert steppes of Central Kazakhstan; organized sheep farms in order to breed fat-tailed sheep; engaged in the improvement of cattle breeds; developed a method and program for new breeds of cattle; justified the need to create the Karkalinsky State Nature Park.Key words: Fortunatov, environmental protection, Askania-Nova, reserves, animal hybridization. Мета роботи. Стаття присвячена висвітленню основних віх життя та діяльності видатного вченого-зоолога, селекціонера, еколога, захисника природи, військового і політичного діяча, письменника-фантаста – Бориса Костянтиновича Фортунатова (1886 – 1940?). Результати та наукова новизна дослідження. На основі архівних та літературних джерел розглянуто роки навчання Б. Фортунатова та його участі партії соціалістів-революціонерів. Показано його роль в революційних подіях 1905 та 1917 рр., Першій світовій та Громадянській війнах. Звернено увагу, що першу наукову публікацію 25-річний Фортунатов присвятив синтезу хліба. З’ясовано, що з 1920 р., після прибуття до колишнього маєтку Ф. Фальц-Фейна – Асканії-Нова – відбулися кардинальні зміни у житті Б. Фортунатова. З цього часу і до останніх днів його життя було пов’язане з охороною природи. Саме завдяки ентузіазму та наполегливості вченого заповідник Асканія-Нова було врятовано від пограбувань та розорення. Очолюючи спочатку наукову частину заповідника, а потім будучи завідувачем зоопарку Б. Фортунатов проводив дослідження з відродження популяції зубра та тура; боровся з браконьєрами; вивчав походження асканійських фазанів; добивався збереження асканійських степів від розорення. Зазначено, що у різні роки він очолював заповідники: Асканія-Нова, Кримський, Приморські, Кавказький; працював у Московському зоопарку, і, навіть, займався проектуванням нового зоопарку у цьому місті. Вказано, що перебуваючи на спецпоселенні він продовжив займатися науковою діяльністю. Очолюючи науково-дослідну станцію з тваринництва вчений проводив спостереження за фауною і флорою Сариркі; досліджував пустельні степи Центрального Казахстану; організував вівчарні з метою виведення курдючної вівці; займався покращенням порід великої рогатої худоби; розробив методику та програму створення нових порід великої рогатої худоби; обґрунтував необхідність створення Каркалінського державного парку природи. Ключові слова: Фортунатов, охорона природи, Асканія-Нова, заповідники, гібридизація тварин.

Где лгут и себе и друг другу,и память не служит уму,история ходит по кругуиз крови – по грязи – во тьму.И. Губерман Людину з царини тварин виділила не праця, не розвиток мови і не інші дуже важливі, але все ж другорядні чинники. Головним чинником переможної еволюції людини є накопичення, зберігання і негенетичний спосіб передачі знань про себе і навколишнє середовище. Саме для цього необхідно було розвивати мову, об’єм черепу і прямоходіння, щоб використовувати накопичені знання, тобто працювати. Щоб зрозуміти, як інформаційні технології впливають на суспільний уклад, розглянемо три епохальні винаходи. Десь близько півтори тисяч років до нашої ери почали з’являтись фонетичні алфавіти, які значно спрощували складні писемні технології з використанням ієрогліфів. Все настільки спрощувалось, що засвоїти писемність отримала змогу навіть дитина. Наступний епохальний винахід відбувся приблизно п’ятисотого року вже нашої ери. Це був винахід позиційних систем числення. Наприклад, до цього часу в Європі панувала непозиційна римська система числення, для якої алгоритми арифметичних дій були дуже складні з великою кількістю виключень з правил, тому для того, щоб вміти виконувати арифметичні розрахунки, необхідно було закінчувати університет. І, нарешті, ще через півтори висячи років винайшли персональний комп’ютер. Звичайно обчислювальні пристрої існували і раніше, але з’явились кавоварки, які розмовляють, в’язальні машини і кухонні комбайни, які необхідно програмувати і таке інше. Тепер пересічний громадянин, хоче він того чи ні, повинен засвоювати новий для нього алгоритмічний спосіб мислення так само, як щойно описані винаходи не тільки надавали нові можливості, але й вимагали засвоєння нових вмінь читати, писати і рахувати. Вже давно неписьменна людина є не тільки не бажаною, але й несе в собі певну загрозу суспільству. На жаль, досі не всі зрозуміли, що персональні комп’ютери – це не чергова «друкарська машинка», що це значно серйозніше.Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) виникло під гаслами боротьби з корупцією. Корупція в черговий раз перемогла, але ЗНО все ж таки дало корисні результати. Вперше ми отримали більш-менш об’єктивну оцінку стану освіти. Не дивлячись на шалені спроби, не вдалося повністю приховати реальні результати. По-перше, зсув оцінки на 100 балів може справити враження лише на тих, хто геть не розуміє, що таке обчислення. Наприклад, якщо успішність 50%, то додавання 100 балів може перетворити ці бали на 150 і, враховуючи, що тепер максимальна сума балів дорівнює 200, ми отримаємо загальну оцінку 150/200=75%. Кому потрібні подібні числові кульбіти? По-друге, навіщо потрібно натягувати реально виміряний розподіл результатів на геть недоречний в цьому випадку нормальний розподіл. Зрозуміло, що нормальний розподіл виникає, коли середнє значення зумовлене однією причиною, а відхилення від нього випадкові й незалежні. Коли студент шукає відповідь на завдання, він використовує декілька механізмів: просто вгадування, банальну ерудицію (побутовий досвід), знання і навіть помилково сформовані поняття (на жаль, буває і таке). Можливі й композиції наведених механізмів пошуку відповідей. Наприклад, за допомогою власного досвіду відсікається частина запропонованих відповідей і тим самим збільшується ймовірність, а далі йде просте вгадування.Існують два типи тестів, які мають відношення до освіти. Це тести для визначення здібностей і тести на визначення досягнень у навчанні. Перші цікаві більше для наукової діяльності, а використання їх для практичної діяльності, м’яко кажучи, дискусійне. Але тести на досягнення в навчанні мають суто практичне значення. Однак ці типи тестів сильно відрізняються один від одного. По-перше, діапазоном вимірювання. Наприклад, як вказати межі геніальності? А діапазон вимірювання тестів на досягнення завжди обмежений об’ємом навчальної програми. По-друге, на форму закону розподілу результатів вимірювання здібностей повинен впливати лише об’єктивний стан речей, а на форму закону розподілу тестів на досягнення може впливати і завжди впливає технологія (методика) навчання, яка не є об’єктивною причиною. До речі, форма закону розподілу результатів тестування на здібності не зобов’язана бути симетричною, як то прийнято в багатьох досить поширених теоріях тестування. Так, наприклад, якщо можна допустити, що кількість народжуваних із задатками геніїв приблизно однаково з кількістю народжуваних з задатками суперйолопів, то при вимірюванні у зрілому віці цей баланс, напевно, не зберігається. Дійсно, не всі діти з задатками геніальності зможуть розвинути їх в повній мірі. На те є дуже багато причин, при цьому відсоток тих, кому вдалося досягти максимального результату, буде складати значно менше, ніж 50. Те ж саме можна сказати про тих, хто зумів вибратись із дуже неприємних задатків і стати нормальною людиною. Таким чином, врешті решт суперйолопів буде значно більше, ніж геніїв.Оцінка в навчанні грає роль оберненого зв’язку і тому ні в якому разі не можна її спотворювати різними заохочувальними й іншими виховними змістами. Необхідно повернутися до попередньої практики, коли використовувались дві окремі оцінки: оцінка за навчання і оцінка за старанність. На жаль, п’ятибальна система оцінки була спочатку спотворена, а потім взагалі відкинута. Оцінка «задовільно» означала, що учень відтворив 100% навчального матеріалу. Оцінка «добре» відповідала осмисленому використанню знань для практичних завдань. І, нарешті, оцінка «відмінно» виставлялась у разі використання знань у нестандартних (в тих, які не згадувались у процесі навчання) випадках. Оцінка «незадовільно» виставлялась у всіх інших випадках, окрім тих, коли учень не міг або був не здатним, або не хотів навчатись. Для такої ситуації використовували оцінку «дуже погано» з обов’язковим повторним навчанням. Сучасна дванадцятибальна шкільна і, певною мірою, семибальна система вищих навчальних закладів відповідають лише градації сірого, тобто інтервалу від «незадовільно» до «задовільно» п’ятибальної системи. Слід згадати ще одну ваду сучасної системи оцінювання. Це плутанина коду оцінки з кількісною характеристикою. Мова йде про так звану середню оцінку або показник якості навчання. Якщо ми закодуємо числом «1» яблуню, числом «2» – вишню і числом «3» сливу і якщо далі з’ясується, що половина дерев у саду це яблуні, а половина – сливи, ми ж не будемо стверджувати, що у нас гарний вишневий садок? І ще гірше, якщо ми станемо оцінювати якість художнього твору за середнім кодом літер, які використані для його написання.Однією з головних вад комп’ютерного тестування є практична неможливість використати в тесті завдання, що вимагають неформальної перевірки експертом-людиною. Щодо неможливості корегувати завдання під час опитування, то це скоріше є перевагою комп’ютерного тестування, ніж його недоліком. До переваг комп’ютерного тестування слід віднести формальність, тобто незалежність від людського фактору проведення і оцінювання.Зупинимося на труднощах складання завдань для тестування. Перша перепона при розробці завдання – це визначення складності завдання. Добре відомо, що використання часу, необхідного для виконання завдання, не може бути критерієм його складності. Однак і популярний спосіб визначення складності за допомогою пробного тестування теж не витримує критики. Дійсно, якщо студента ретельно тренували бачити повний диференціал, то для нього знаходження деяких інтегралів буде дуже легким завданням, у випадку ж якщо студенту лише повідомляли про повний диференціал, але не тренували його розпізнавати, подібне завдання буде значно складнішим. Можна продовжувати подібні приклади, але і так зрозуміло, що технологія навчання радикальним способом впливає на складність виконання тестових завдань. Оскільки результати тестування мають бути незалежними від методики навчання, то зрозуміло, що використання пробного тестування для оцінки складності завдань не слід використовувати. Комп’ютерний тест – це інструмент для вимірювання. Як і будь-який прилад, він має певний діапазон, у якому він працює достеменно. Це означає, що частину балів студент може набрати, не володіючи знаннями, а просто вгадуючи відповідь. Щоб корегувати оцінку тестування, слід визначити кількість балів, яку студент може набрати, просто вгадуючи, відняти її від отриманої оцінки завдання і при визначенні підсумкової оцінки за тест провести нормування того, що залишилось, на максимальний бал тесту. При складанні завдань належить всіляко зменшувати ймовірність вгадувань. Наприклад, якщо відповідь подається у вигляді числа, то не бажано формулювати завдання у вигляді запитання з переліком можливих варіантів відповіді, а пропонувати студенту ввести число з клавіатури. Бажано відходити від практики використання завдань тільки з однією вірною відповіддю. Студент повинен сам вирішувати, скільки запропонованих відповідей він повинен вибрати: одну, дві, декілька, всі або навіть жодної. При такому підході перевіряються не тільки знання, а й впевненість у них.Рівень освіти знижується. В цьому легко переконатися, запропонувавши студентам завдання, наприклад, з посібників 30-літьої давнини для підготовки абітурієнтів. З багатьох причин необхідно створювати загальний для країни банк тестових завдань. Щоб завдання не старіли, їх треба робити багатоваріантними, тобто варіантів завдання повинно бути так багато, що запам’ятовувати без розуміння кожний з них окремо було б недоцільно. До того ж кожний варіант повинен вирішувати одну й ту саму дидактичну задачу, тобто повинен перевіряти знання конкретного теоретичного положення навчальної програми. Такий банк можна було б використовувати як для підготовки, так і для безпосередньо тестування. При наявності такого банку тестових завдань стане можливим реальне порівняння результатів тестування за різні роки, тоді як зміна завдань кожного року несе велику загрозу зменшення рівня складності. Звісно, таку базу необхідно доповнювати і розширювати на предмет все більшого і якісного охоплення навчального матеріалу. Однак слід дуже ретельно пильнувати і не дозволяти спрощення вимог до складності завдань. Необхідно уніфікувати підсумковий контроль у процесі навчання, і комп’ютерне тестування для цього на часі.Треба щиро сказати, що занепад освіти зумовлений суб’єктивним фактором, а саме недолугим і недалекоглядним керівництвом. Підтвердимо цей висновок наступними тезисами.Перша системна помилка полягає в тому, що замовник, виконавець і приймальник ‑ це одна й та ж установа, а саме МОНмолодьспорту. Якщо виконавця відокремити від замовника, то можна було б конкретніше з’ясувати, яку якість навчання можна вимагати вид виконавця і за яке фінансування. Це дуже непросте з’ясування, бо з одного боку ‑ грошей завжди не вистачає, а з другого ‑ розвиток суспільства напряму залежить від якості освіти.Друга системна вада управління освітою зумовлена недосконалістю теоретичної педагогіки. Наприклад, розглянемо теорію tabula rasa щодо освіти. Офіціальна педагогіка дуже ретельно критикує першу тезу цієї теорії, стверджуючи що «чистих дошок» не існує, але геть не розглядає другу тезу, яка стверджує, що якщо на «дошці» є вільне місце, то там можна написати що завгодно. А чи це так? Ні в кого не виникає заперечень, що процес навчання ‑ це інформаційний процес. Якщо це так, то для інформаційного процесу необхідно мати три структурні одиниці: передавач, канал і приймач. При цьому передавачів і каналів може бути декілька, а приймач один – учень. Саме на ньому відображається результат навчання і саме він є ключовою структурною одиницею в навчанні. Запитайте студента: «Що важливіше: знання чи диплом?». Ви отримаєте цілком обґрунтовану відповідь: «Звичайно ‑ знання, маючи їх завжди можна скласти іспити і отримати диплом». Але ж чому, деякі студенти попри всяку гідність вимолюють неадекватно завищені оцінки? Справа в тому, що крім недосконалостей теорії, існує варварське невігластво керівної ланки. Наприклад, варварський вираз: «Ви не учню ставите негативну оцінку, ви її собі ставите!», або більш хитромудрий: «Якщо студента відраховано з третього курсу, то гроші, які витрачені на його навчання ‑ це нецільове використання коштів». Чому саме платять хабар за вступ до навчального закладу, якщо майбутній студент справжній телепень? Тоді ж треба буде платити за кожний залік, за кожний іспит і кожну контрольну або курсову роботу. А якщо зустрінеться викладач, який не бере хабарів? Дуже довгий і ризикований ланцюжок. Чи не простіше піти і одразу купити диплом? Відповідь на ці запитання проста. Управління освітою відбувається з використанням недолугих і до того ж суперечливих показників. Наприклад, показник успішності, так званий показник якості, геть технологічно необґрунтований показник відношення кількості викладачів до кількості студентів, штучне обмеження кількості стипендіатів, і таке інше. За кожним з цих показників стоїть певна проблема керівної установи. Наприклад, популістський закон підвищення розміру стипендії без підвищення стипендіального фонду. До чого призводить цей суперечливий клубок вимог до керівництва навчального закладу і врешті-решт до викладачів? Негативні оцінки стають винятковим явищем. Тоді, якщо студент веде себе тихо, ходить на заняття, але нічого не вчить, він має свою чергову задовільну оцінку і, «відмотавши» певний строк, отримує диплом. Якби ж можна було перенести хоча б трохи відповідальності за результат навчання на студента, як того вимагає інформаційний характер процесу навчання, і при цьому використати незалежне від людського фактора комп’ютерне тестування, то можливо було б подолати описане ганебне явище.Нарешті, третя системна біда – невтримна вакханалія оптимізації і новаторства. Справа в тому, що оптимізація може бути дуже шкідливою, коли система знаходиться у збудженому нестійкому стані [1] тим, що оптимізаційні дії посилюють нестійкий стан і приводять до катастрофи. Як це не дивно, але діяльність вчителів-«новаторів» може наносити більше шкоди, ніж користі. Інновації можуть бути дуже локально корисними і шкідливими у загальносистемному сенсі. Так, багато століть учнів не спонукали зазубрювати таблицю додавання на кшталт таблиці множення, а замість цього дуже старанно привчали до виконання алгоритму переходу через розряд. Така методика сприяла глибшому розумінню того, як працює позиційна система числення. В наш час все більше вчителів змушують школярів заучувати таблицю додавання, що дійсно прискорює навчання швидкому рахуванню, але повністю знищує розуміння будови позиційної системи числення. Наступний приклад стосується викладання мови. Тенденція полягає в тому, що збільшується навчальний час на написання творів за рахунок навчання робити перекази. В результаті такого підходу учні не вміють писати доповідні, вести лабораторні журнали і взагалі пояснювати щось письмово. Замість цього вони списують з книжок незрозумілий у їхньому віці опис глибинних страждань Лариси Косач.Розглянемо деякі проблеми оптимізації з використання діаграми потенціального рельєфу рівня навчання. На рис. 1 локально стійкі стани мають номери: 1, 3, 5 і 6. Зрозуміло, що освіта може бути ефективною лише в стійких станах. Для того, щоб поліпшити ситуацію, систему треба перевести зі стійкого стану 1 до стійкого стану 3. Будемо збуджувати систему у стані 1 доти, поки система стане здатна сама переходити від збудженого стану 1 до збудженого стану 3 і навпаки. Потім, коли система буде знаходитись у збудженому стані 3, різко увімкнемо гальма, тобто використаємо відповідні стандарти, щоб система «охолола» до стійкого стану 3.Гальма ‑ це незмінний на певний час рівень тестування набутих знань. Якщо потроху знижувати рівень тестів, скажімо для покращення деяких показників, то система сама собою опиниться знов у стані 1. Описаний революційний спосіб оптимізації системи самий простий, однак він не завжди доступний. Наприклад, для переходу від стану 3 достану 5 такий спосіб не підходить. Дійсно, якщо поступово збільшувати збудженість стану 3, ми не досягнемо потрібного рівня і ймовірніше за все опинимося в стані 1. Для того, щоб перевести систему зі стійкого стану 3 до стійкого стану 5, необхідно швидко, протягом однієї чверті періоду коливань системи, збудити систему до необхідного рівня і зробити реформу, тобто змінити «правила гри», і знову увімкнути гальма, але вже на іншому вищому рівні. На рисунку такий перехід позначений штриховою лінією. Тепер зрозуміло, чому так важливо мати дієвий інструмент стабілізації системи. Комп’ютерне тестування, взагалі кажучи, відповідає вимогам для такого інструмента.

Бізнес-прогнозування перетворилося на популярний і трендовий напрямок досліджень, особливо в умовах пандемії корона вірусної хвороби. У противагу до численних загальних звітів з прогнозами для ринків, що знаходяться у загальному доступі, маркетологи звичайних компаній потребують простої первісної інструкції з запровадження принципів дослідження майбутнього у їх маркетингову діяльність. У статті маркетологам компанії було запропоновано два способи: зовнішня співпраця з компаніями, що спеціалізуються на бізнес-прогнозуванні, та внутрішнє впровадження бізнес-прогнозування у маркетингову діяльність компанії. У статті було показано, що бурхливий маркетинговий попит на дослідження майбутнього, бізнес-прогнозування та розроблення для компаній індивідуальних рекомендацій на основі цих досліджень майбутнього можуть спровокувати та призвести до маркетингової короткозорості як на рівні компаній-представників індустрії даних, так і на рівні звичайних компаній. Внутрішнє прогнозування було запропоновано для компаній як більш ефективне. Стаття підкреслює особливу маркетингову роль глибокого розуміння історії економіки у процесі внутрішнього бізнес-прогнозування, дослідженнях майбутнього у маркетинговій діяльності компаній. У статті також було представлено еволюцію маркетингових спеціалістів, підходів до маркетингу та процесів прогнозування у маркетинговій діяльності компаній. Було підкреслено, що на початковому етапі цей процес був асинхронним у різних країнах світу, але потім він синхронізувався. Важливість розроблення стартап-проектів в індустріальних масштабах була обґрунтована в умовах глобальної невизначеності. Це передбачає необхідність масштабування численності інноваційних проектів, що розробляються компанією. Нові мислителі серед маркетингових спеціалістів мають з’явитися і бути спроможними розробляти ефективні прогнози. Модель прогнозування економічних відносин була запропонована у статті на основі системно-синергетичної парадигми та моделі еволюції та революції економічних відносин. Вона передбачає певний циклічний сценарій економічного розвитку що надає маркетологам ключові принципи для розробки ними прогнозів та управління майбутніми економічними відносинами з їх споживачами. Маркетингове розуміння можливої майбутньої еволюційної та революційної динаміки економічних відносин, можливих економічних цінностей відкриває маркетологам можливість формувати та управляти потребами споживачів в інтересах майбутнього усього людства.