Journal articles on the topic 'Діагностування захворювань'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Діагностування захворювань.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 20 journal articles for your research on the topic 'Діагностування захворювань.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Загородній, О. "Принципи медичної діагностики злоякісного раку шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 19, 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-05.
Full textAbstract:
Наведено принципи медичної діагностики онкологічних захворювань шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж. Розкрито аспекти розвитку штучного інтелекту, які дозволяють створювати на базі біологічних підходів інтелектуальні системи в різних областях застосування. Охарактеризовано етапи онкологічної діагностики, які є обов’язковими та мають фундаментальний вплив на подальше лікування пацієнта у разі діагностування злоякісного раку шкіри, результатом кожного з етапів є клінічний діагноз, морфологічний діагноз та патоморфологічний діагноз. Окреслено поняття меланоми та особливості її розвитку. Досліджено алгоритми автоматизованого комп'ютерного аналізу дерматологічних зображень, які забезпечують допомогу лікарям у постановці діагнозу та сприяють підвищенню точності діагностики. Розроблено структурну схему діагностування онкологічних захворювань шкіри людини за допомогою штучних нейронних мереж. В основі завдання диференціації патологій шкірних покривів людини лежить умовний поділ на 4 частини для вирішення завдань бінарної класифікації. Підкреслено, що навчання штучної нейронної мережі відбувається за допомогою наборів даних. Наголошується, що враховуючи завдання бінарної класифікації, у кожному напрямку застосування, наборам даних присвоюються мітки класу нуль та один, представлені у вигляді масиву. У статті розроблено детальний алгоритм, наведений у вигляді блок-схеми, здатний здійснювати постановку остаточного медичного діагнозу щодо захворювання шкіри на онкологічні патології за допомогою штучної нейронної мережі. Описаний алгоритм розроблений на основі штучних нейронних мереж, навчених вирішувати завдання бінарної класифікації. Результатом роботи штучної нейронної мережі є висновок приналежності вхідного значення до класів, на яких описана нейромережа проходила етап навчання.
2
Skrypnikova, O. S., and T. P. Yurochko. "РАННЯ ДІАГНОСТИКА ТА СКРИНІНГ ЯК ОСНОВНІ СКЛАДОВІ СТРАТЕГІЇ ПРОТИДІЇ ОНКОЛОГІЧНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 17, 2019): 23–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10476.
Full textAbstract:
Мета: проаналізувати сучасні показники захворюваності та смертності від онкологічних захворювань, роль ранньої діагностики та скринінгу у зниженні показників високої смертності від раку та підходи до скринінгу онкопатологій у світі та Україні.
Матеріали і методи. У дослідженні використовувались бібліосемантичний, структурно-логічний та порівняльний аналізи, а також аналітичний метод.
Результати дослідження та обговорення. Захворюваність та смертність від онкологічних захворювань зростають дуже швидко в усьому світі. Причини високої захворюваності - складні, але відображають як старіння, так і приріст населення, а також зміни поширеності та розподілу основних факторів ризику онкологічних захворювань, деякі з яких пов'язані із соціально-економічним розвитком. Проблема високої смертності від онкологічних захворювань дуже гостра для всіх країн світу, включаючи економічно розвинені. Від 30% до 60% пацієнтів померли від раку через пізнє діагностування онкопатології. Аналіз показав, що стратегії боротьби з раком у Великобританії, Франції, Польщі та Сполучених Штатах Америки засновані на Резолюції Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо профілактики та контролю онкологічних захворювань (2005) і включають профілактику, діагностику та скринінг. Завдяки впровадженню скринінгових програм в рутинну медичну практику країн ЄС та Споглучених Штатів, вдалося знизити рівень смертності від раку. В Україні є три обов’язкові скринінг-тести на рак молочної залози, шийки матки та передміхурової залози. Однак програми скринінгу на ці види раку наразі малоефективні. Насправді, рання діагностика раку все ще випливає з самообстеження та усвідомлення змін у власному здоров’ї потенційного пацієнта, що призводить до пізньої діагностики та важкого перебігу захворювання.
Висновки. Згідно з дослідженнями, опублікованими ВООЗ, реєструються мільйони смертей від різних видів раку щорічно у всьому світі. Однак було доведено, що рання діагностика, скринінг та раціональне лікування раку можуть знизити рівні захворюваності та смертності. Досвід країн Західної Європи та США показує, що систематична робота з ранньої діагностики та скринінгу дозволяє зменшити захворюваність та смертність на рак. В Україні існують обов'язкові скринінгові тести на рак молочної залози, шийки матки та передміхурової залози, але вони все ще є несистематичними та, як наслідок, неефективними.
3
Nykytyuk, S. O., and S. I. Klymniuk. "ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ У ДІТЕЙ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 5, 2020): 14–25. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11064.
Full textAbstract:
В останні роки значна увага дослідників присвячена проблемам поширення захворюваності на Лайм-бореліоз і вчасної діагностики цього захворювання, зокрема у дітей. Така проблема особливо актуальна в нашій країн, оскільки за 10 років захворюваність на хворобу Лайма зросла в 27 разів.
Основна частина. На підставі ретельного і глибокого аналізу літератури в статті розглядаються проблеми діагностування хвороби Лайма, спричиненої збудниками, які потрапляють в організм унаслідок укусу інфікованих кліщів. У дітей і дорослих тривалий анамнез цих захворювань призводить до тяжких, часом незворотних наслідків. Вони можуть бути пов’язані з неадекватним і несвоєчасним встановленням діагнозу, що є серйозною проблемою, над вирішенням якої працюють учені багатьох країн світу.
Висновок. Хвороба Лайма – це ендемічне захворювання, що набуває характеру пандемії, тому що число хворих на Лайм-бореліоз зростає. Імунітет проти Borrelia burgdorferi не довічний, і у частини людей, що перенесли Лайм-бореліоз (ЛБ), через деякий час можливе повторне зараження. Емпіричне лікування може знизити імунну відповідь, що призведе до помилково негативних результатів серологічних тестів.
4
Яременко, В., and С. Материнська. "Використання штучних нейронних мереж для визначення наявності сердцево-судинних хвороб та захворювань печінки при малих наборах даних." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 24, 2020): 164–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-25.
Full textAbstract:
В даній роботі проведено аналіз ефективності застосування штучних нейронних мереж для вирішення задачі класифікації для невеликих наборів медичних даних із сфери діагностування. Для дослідження було обрано два набори даних: дані про серцево-судинні захворювання та про хвороби печінки. Отримані результати було порівняно з результатами точності для стандартних методів машинного навчання, що використовуються в задачах класифікації Для проведення дослідження було обрано модель багатошарового перцептрона. Програмним засобом для реалізації став Python, що надає можливість використовувати допоміжні бібліотеки при роботі з методами машинного навчання.
5
Hlovatska, K. D. "Метастатичний тричі негативний рак молочної залози: глухий кут чи перманентний стимул наукового пошуку в клінічній онкології? (Наукове есе)." Practical oncology 4, no. 3-4 (February 4, 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.22141/2663-3272.4.3-4.2021.250855.
Full textAbstract:
Рак молочної залози залишається одним із найпоширеніших у світі злоякісних новоутворень у жінок як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються. Згідно з даними Globocan у 2020 році, кількість випадків захворювання на рак молочної залози становить 11,7 % від усіх випадків діагностування онкозахворювань. В Україні найвищий показник захворюваності (27,6 %) та смертності (25,5 %) від раку молочної залози серед жінок припадає на вік 30–54 роки, тобто на найбільш соціально активний період життя. Метастатичний рак молочної залози є узагальненим терміном для широкої групи захворювань зі спільним механізмом виникнення, але з вираженим різноманіттям у гістології, біології та клінічній картині. Сучасне лікування гормонпозитивного раку та HER2/neu-позитивного субтипу призводить до тривалого контролю над хворобою та значного покращення показників безрецидивної та загальної виживаності. Проте 10–15 % становить тричі негативний субтип, що традиційно характеризується агресивним перебігом, несприятливим прогнозом та дефіцитом мішеней для таргетної терапії. Отже, актуальним питанням лишається пошук нових мішеней, які можливо оцінити, та їх практичне застосування у лікуванні раку молочної залози.
6
Pavlenko, O. V., T. M. Volosovets, O. M. Doroshenko, M. V. Doroshenko, and N. O. Bacshutova. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ СТОМАТОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ЦИКЛАХ ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКАРІВ-СТОМАТОЛОГІВ." Медична освіта, no. 3 (May 13, 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10132.
Full textAbstract:
Мета роботи – поліпшити набуття загальних та спеціальних компетентностей і засвоєння нових практичних навичок слухачами на кафедрі стоматології закладів (факультетів) післядипломної освіти щодо діагностування та тактики дій при ураженнях слизової оболонки порожнини рота при інфекційних хворобах.
Основна частина. У статті наведено сучасні дидактичні підходи викладачів Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України до викладання питань уражень слизової оболонки порожнини рота при поширених інфекційних хворобах у процесі безперервного професійного розвитку лікарів-стоматологів з оволодінням ними новими загальними та спеціальними компетенціями та практичними навичками.
Висновок. Набуття лікарями-стоматологами нових компетентностей та вдосконалення практичних навичок при їх підготовці на циклах тематичного удосконалення стоматологічних кафедрах закладів (факультетів) післядипломної освіти щодо діагностики та лікування уражень слизової порожнини рота при поширених інфекційних захворюваннях із використанням сучасних технологій є важливою складовою їх безперервного професійного розвитку та потребує запровадження як окрема складова у навчальний процес у масштабах країни.
7
Стецюк, В. З., Л. Ю. Бабінцева, Ю. М. Чиж, О. Д. Фіногенов, Н. В. Самоненко, and І. П. Муха. "ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЕКСПЕРТНІЙ СИСТЕМІ ДЛЯ ДІАГНОСТУВАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ ВІДХИЛЕНЬ." Medical Informatics and Engineering, no. 1 (August 12, 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.1.12192.
Full textAbstract:
У статті описано вирішення проблеми представлення знань за допомогою семантичної мережі при розробці експертної системи діагностування генетичних відхилень. Система призначена, в першу чергу, для спрощення процесу встановлення діагнозу, зменшення ймовірності лікарської помилки при діагностуванні захворювання, ведення обліку та реєстрації пацієнтів. «Експертна система для діагностування генетичних відхилень» розроблена для допомоги та автоматизації діяльності працівників відділення медичної генетики.
8
Стецюк, В. З., Л. Ю. Бабінцева, Ю. М. Чиж, О. Д. Фіногенов, and Н. В. Самоненко. "ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА ДЛЯ ДІАГНОСТУВАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ ВІДХИЛЕНЬ." Medical Informatics and Engineering, no. 3 (August 11, 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.3.11611.
Full textAbstract:
У статті описано експертну систему «Експертна система для діагностування генетичних відхилень», створену для покращення процесу встановлення діагнозу за рахунок зменшення ймовірності лікарської помилки при діагностуванні захворювання, ведення обліку та реєстрації пацієнтів із спадковими порушеннями метаболізму. Система призначена на допомогу працівникам відділення медичної генетики.
9
Potapchuk, A. M., Ye L. Onipko, M. Yu Sabov, V. M. Almashi, A. V. Yurzhenko, and M. O. Stecique. "Біомаркери в діагностиці хвороб пародонта." Clinical Dentistry, no. 2 (September 5, 2019): 19–25. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10395.
Full textAbstract:
Хронічний перебіг пародонтиту та гінгівіту вражає до 80 % дорослого населення, стаючи одним із найпоширеніших серед хвороб людства. Захворювання ініціюється накопиченням бактерій вздовж ясенного краю і в просторі між ясенними тканинами та зубами. Відсутність клініки гострого болю при захворюваннях пародонта є однією з основних причин низького рівня звернень пацієнтів за стоматологічною допомогою. Діагностику захворювань пародонта, як правило, проводить лікар-стоматолог. Вона включає візуальний огляд тканин ясен та ряд інших протокольних процедур, у тому числі додоткових методів діагностики – клінічну оцінку рентенограми. Водночас, звичайні клінічні та рентгенографічні методи діагностики пародонта здатні лише до ретроспективного діагнозу, вони не можуть виявити або передбачити активність пародонтиту. Тому в останні роки активно досліджують потенційні біомаркери для діагностування хвороб тканин пародонта. Джерелом біомаркерів перш за все є ясенна рідина та слина, як такі, що безпосередньо контактують з ураженими тканинами. Враховуючи сказане, доцільно проаналізувати літературні дані щодо біомаркерів ясенної рідини та слини, які використовують для діагностики хвороб пародонта та можливості розробити прості у застосуванні тест-методи для ранньої діагностики.
Мета дослідження – проаналізувати літературні дані щодо оцінки перспективи застосування біомаркерів у стоматологічній практиці, зокрема в діагностиці патології тканин парадонта разом із періімплантною патологією.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються застосування біомаркерів у діагностиці хвороб пародонта.
Висновки. Незважаючи на те, що в діагностиці рогової рідини наявна значна кількість потенційних біомаркерів, проведені на сьогодні дослідження виявилися недостатніми щодо надання клінічно достовірної та корисної інформації для практиків з точки зору більш точної діагностики та планування лікування.
10
Василюк, В. М. "ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ПРИ ДІАГНОСТУВАННІ ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ." Медична освіта, no. 2 (October 13, 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12414.
Full textAbstract:
Анотація. Діагностичний процес психічних захворювань відрізняється від такого в інших клініках. Різниця полягає в тому, що хворі з психопатологічними розладами можуть спотворювати, приховувати свої окремі скарги, переживання і вимагають консультацій терапевта, невропатолога і за показаннями інших фахівців. Основні скарги групуються в симптоми, синдроми, включаючи результати об’єктивного обстеження, анамнез хвороби, життя, динаміку розвитку захворювання.
11
Pankiv, V. I. "Цукровий діабет: діагностичні критерії, етіологія і патогенез." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 8.56 (December 1, 2013): 53–64. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.56.2013.84796.
Full textAbstract:
Обстеження на цукровий діабет 2-го типу, а також діагностування захворювання проводиться шляхом визначення рівня глікемії (табл. 1). Раннє виявлення ЦД 2-го типу в пацієнтів без симптомів дозволяє своєчасно виявити захворювання, запобігти ускладненням або відстрочити їх виникнення. Правильне встановлення діагнозу ЦД 2-го типу та своєчасне лікування дозволяє усунути або зменшити симптоми захворювання та відтермінувати розвиток ускладнень.
12
Стоцька, Ольга Ігорівна. "МОНІТОРИНГ ХВОРОБ ШКІРИ СОБАК В УМОВАХ ПРИВАТНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ КЛІНІКИ «АЛЬФА-ВЕТ», М. КОНОТОП." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 2 (53) (January 27, 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.2.1.
Full textAbstract:
В роботі був проведений моніторинг захворюваності собак на дерматити поліетіологічного походження. Дерматит – загальне визначення для будь-якого типу запалення шкіри. Цей термін, зазвичай, використовують для опису стану шкіри до досягнення конкретного діагнозу. Існує безліч причин запалення шкіри, включаючи зовнішні подразники, опіки, алергени, травми та інфекції (бактеріальні, вірусні, паразитарні або грибкові). Дерматит також може бути пов’язаний із захворюваннями внутрішніх органів Дослідження проводилися на базі клініки ветеринарної медицини «Альфа-вет» (м. Конотоп, вул. Красногірська 4а) в період 2020-2021 рр. Пацієнтами для проведення досліджень були хворі на дерматити собаки порід мопс, ягд-тер’єр, лабрадор, стафордширський тер’єр, німецька вівчарка, шарпей, такса, французький бульдог, різних вікових груп та статі. Всього клінічно за цей період було обстежено 730 собак. При постановки діагнозу враховували дані анамнезу, клінічні ознаки, результати мікроскопічних досліджень, клінічні та біохімічні показники крові, цитологічні дослідження. Саркоптичний дерматит був зареєстрований у восьми випадках, в яких, крім саркоптичних кліщів, також були помічені нейтрофіли, макрофаги та плазматичні клітини та ороговілі епітеліальні клітини. Гематологічними дослідженнями встановлена відносну нейтрофілія та легка еозинофілію. Важкого та генералізованого демодекозу, ускладненого бактеріями та Malassezia sp. також було зафіксовано у 28 випадках зараження. Гістопатологічно численні Demodex sp. було виявлено кліщів у різній стадії дозрівання, які пошкоджують волосяні фолікули разом із супутніми патологічними змінами та гранулемами стороннього тіла. Крім того, алергічний дерматит від бліх також спостерігався у 89 собак. Цитологія виявилася однозначно ефективною при діагностиці паразитарного дерматиту. Собак з атопічним дерматитом було зафіксовано 28 випадків. Однак виникнення нових випадків постійно зростає. Патогенетичні механізми цього захворювання до кінця не вивчені, проте доведено участь аномальних генів та змінених імунологічних процесів. У собак діагноз атопічного дерматиту ґрунтується на зборі анамнезу, клінічному обстеженні та диференційній діагностиці. Основну частину захворювань займають алергічні хвороби шкіри та бактеріальні захворювання шкіри собак. При проведенні моніторингу дерматитів у собак було встановлено, що алергічні дерматити складали 63,01 % випадків; паразитарні – 24,66 %, грибкові – 9,32 % та бактеріальні – 3,01% Найбільш складні у діагностуванні та лікуванні атопічний, контактний та алергічний дерматити.
13
Guryev, S. O., P. V. Tanasiyenko, A. I. Tsvyakh, and O. M. Tanasiyenko. "Роль інтерлейкіну-6 у діагностиці інфекційних ускладнень у постраждалих із політравмою." TRAUMA 15, no. 3 (May 1, 2014): 15–17. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.15.2014.81421.
Full textAbstract:
Проблема сучасної діагностики інфекційних ускладнень у постраждалих із політравмою й ефективного контролю за перебігом захворювання в наш час є досить актуальною. На прикладі 116 постраждалих із політравмою та різними клінічними формами інфекційних ускладнень було вказано на роль інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у ранній діагностиці розвитку запалення. Було виявлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем ІЛ-6 та тяжкістю перебігу інфекційного ускладнення, а також можливість діагностування його без наявної клінічної картини. Рівень ІЛ-6 дозволяє диференціювати розвиток локальної та генералізованою інфекції, що сприяє прогнозуванню та лікуванню постраждалих із політравмою. Визначення рівня ІЛ-6 є досить чутливим маркером розвитку інфекційних ускладнень у постраждалих із політравмою.
14
Мандзій, З. П. "ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНИХ СТАНІВ У КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ЗАХВОРЮВАНЬ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 107–14. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12808.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – враховуючи статистичні дані обґрунтувати захворюваність та поширеність, причини виникнення, клінічні прояви, а також діагностичні критерії і принципи лікування залізодефіцитних станів (ЗДС) із використанням новітніх лікарських форм препаратів.
Матеріал і методи. Систематичний аналіз, розгляд та вивчення науково-медичної літератури дали можливість розглянути сучасний підхід на проблему ЗДС як серед дорослого, так і серед дитячого населення з точки зору їх поширеності, причин виникнення, вивчення патогенетичих механізмів, формування клінічних проявів хвороби, а також аналіз сучасних методів лабораторної діагностики ЗДС. На основі вивчених даних зроблені висновки щодо комплексного лікування та профілактики дефіциту заліза в організмі людини.
Результати. Найпоширенішими серед анемій є залізодефіцитні стани. Нестача заліза в організмі виникає внаслідок невідповідності між потребами організму в залізі, його надходженням і всмоктуванням.
За даними ВООЗ, більше половини населення різних країн світу страждає на дефіцит заліза, який охоплює всі вікові групи населення, проте найчастіше трапляється у дітей, підлітків і вагітних жінок.
Причинами залізодефіцитних станів (ЗДС) найчастіше є кровотечі різного генезу: з ран чи виразки, кровотечі із гемороїдальних вузлів, надмірні крововтрати під час місячних, міом матки, при виразкових колітах, злоякісних пухлинах, резекціях шлунка тощо. При таких захворюваннях депо заліза в організмі зменшується. Як свідчать статистичні дані вітчизняних та зарубіжних учених, а також ВООЗ, ЗДС спостерігаються у 20 % населення.
Симптоми анемії – блідість шкіри, швидка втомлюваність, запаморочення, задишка, втрата свідомості, порушення функції серцево-судинної, дихальної, нервової систем тощо.
Принципи лікування ЗДА полягають насамперед в усуненні причин кровотечі, призначенні дієти, збагаченої білками, залізом, вітамінами, мікроелементами.
Соціальною проблемою у багатьох країнах є питання про запобігання та лікування анемії. Адже наявність залізодефіцитного стану може знижувати якість життя пацієнтів, порушувати їх працездатність, викликати функціональні розлади з боку багатьох органів і систем. Як для профілактики, так і для усунення причин залізодефіцитних станів у наш час застосовується група залізовмісних препаратів, асортимент яких безперервно поповнюється і оновлюється. Також вивчаються і обговорюються питання комплексного підходу до лікування ЗДС із використанням сучасних препаратів заліза, а саме ліпосомальної форми заліза «Поліфер». При наявності порушення мікробіоти в шлунково-кишковому тракті – застосування пробіотиків, зокрема євро-біотика КІДС. При діагностуванні ураження пацієнтів гельмінтами рекомендовано призначення нового протигельмінтного препарату альбензі, який має високу біодоступність і мінімум побічних ефектів.
Висновки. Проаналізовано основні патофізіологічні стани, які призводять до розвитку дефіциту заліза в організмі, як при різних патологічних станах, так і при функціональних. Тому саме лікування ЗДС має бути спрямоване не тільки на усунення симптомів анемії, а й на ліквідацію дефіциту заліза, поповнення його запасів в організмі. Такого стану можна досягти завдяки прийому ліпосомальної форми препарату заліза «Поліфер».
15
Гнатів, Ю. В., and М. М. Корда. "Осмотично-об’ємний індекс сечі у виявленні та діагностуванні тяжкості центрального нецукрового діабету в нейрохірургічних хворих." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (December 3, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12548.
Full textAbstract:
Мета роботи: дослідити зміни осмотично-об’ємного індексу сечі у хворих на нейрохірургічну патологію, ускладену центральним нецукровим діабетом, установити його цифрові значення залежно від ступеня тяжкості патології.
Матеріали і методи. Обстежено та проведено ретроспективне дослідження медичної документації у 52 нейрохірургічних пацієнтів, які перенесли черепно-мозкову травму (24), операцію з приводу пухлини мозку (14) та інсульту (14). Перебіг захворювання у них ускладнився центральним нецукровим діабетом різного ступеня тяжкості. Групу порівняння склали 20 нейрохірургічних хворих, у яких не відмічали нецукровий діабет. За показниками темпу діурезу та щільності сечі розробили інформаційний критерій діагностики нецукрового діабету та його тяжкості – осмотично-об’ємний індекс сечі.
Результати досліджень та їх обговорення. У фізіологічних умовах з організму людини впродовж години зазвичай виділяється 0,8–1,0 мл∙кг-1 сечі. При цьому її щільність складає 1012–1025. Вимірявши темп діурезу та щільність сечі та розрахувавши за наведеною формулою у 20 пацієнтів групи порівняння осмотично-об’ємний індекс сечі, установили середні його значення: 8,0–12,0. При центральному нецукровому діабеті осмотично-об’ємний індекс сечі різко знижується, набуваючи значень ˂ 1,0. Установили, що при нецукровому діабеті легкого ступеня осмотично-об’ємний індекс сечі складає 0,6–0,41, середнього – 0,4–0,21, а тяжкого – ˂0,2–0,05.Показником ефективності інтенсивної терапії нецукрового діабету є зростання осмотично-об’ємного індексу сечі до норми.
Для ранньої діагностики центрального нецукрового діабету у нейрохірургічних хворих доцільно проводити одночасне дослідження темпу діурезу і щільності сечі, за якими розраховувати осмотично-об’ємний індекс сечі згідно з запропонованою формулою.
У нормі осмотично-об’ємний індекс сечі знаходиться в діапазоні значень 8,0–12,0. При центральному нецукровому діабеті легкого ступеня осмотично-об’ємний індекс сечі знижується до 0,6–0,41, середнього – до 0,4–0,21, а тяжкого – до 0,2–0,05.
Ознакою ефективності інтенсивної терапії хворого на центральний нецукровий діабет є зростання осмотично-об’ємного індексу сечі ˃1,0 у кожній із дослідних порцій сечі.
16
Горб, К. О. "ОСОБЛИВОСТІ ЛОКАЛІЗАЦІЇ БЛІХ РОДУ CTENOCEPHALIDES НА ТІЛІ СОБАК." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 176–82. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.22.
Full textAbstract:
Однією з важливих проблем ветеринарної і гуманної медицини є паразитарне захворювання, ви-кликане блохами роду Ctenocephalides. Ктеноцефальоз характеризується значним поширенням серед собак, а також становить небезпеку для здоров’я людини. Інвазія супроводжується свербежем, за-непокоєнням, розвитком дерматиту та анемії, відставанням у рості й розвитку, особливо молодняку. Тому важливим є своєчасне і точне діагностування інвазії, що дасть змогу ефективно провести заходи з профілактики і боротьби. Метою досліджень було вивчити особливості локалізації збудни-ків ктеноцефальозу на тілі інвазованих собак. За результатами проведених паразитологічних дослі-джень встановлено, що блохи видів Ct. canis та Ct. felis можуть локалізуватися в будь-якій ділянці тіла тварини. Однак місця їхнього перебування на тілі собак значно відрізняються. Паразитичних комах виду Ct. felis здебільшого виділяли на ділянці серединної дорсальної лінії спини тварин (середня інтенсивність інвазії становила 4,06 екземплярів імаго бліх у однієї собаки) та у пахвинній ділянці тіла (середня інтенсивність інвазії становила 4,56 екз./гол.). Водночас кровосисні ектопаразити ви-ду Ct. canis переважно локалізувалися в області сідничного горба (середня інтенсивність інвазії ста-новила 2,55 екз./гол.). При порівнянні показників розподілу бліх різних видів на тілі собак встановлено достовірні відмінності. На ділянці серединної дорсальної лінії спини в собак кількість бліх виду Ct. felis виявилася більшою на 70,19 % (P<0,001), ніж Ct. canis (1,24±0,45 екз./гол.). В області сіднич-ного горба на тілі собак спостерігається домінування виду Ct. canis (на 51,37 %, P<0,001) над Ct. felis (1,24±0,45 екз./гол.). У ділянці лівої бічної частини тулуба тварини переважили блохи виду Ct. felis (на 16,08 %, P<0,05) порівняно з показниками Ct. canis (1,20±0,40 екз./гол.). На ділянці правої бічної частини тіла кількість різних видів бліх достовірно не відрізнялася і коливалася в межах від 1,35±0,63 екз./гол. (у Ct. canis) до 1,45±0,68 екз./гол. (у Ct. felis). В області пахвинної ділянки тіла в обстежених собак переважали блохи виду Ct. felis (на 74,34 %, P<0,001) відносно показників Ct. canis (1,17±0,38 екз./гол.).
17
Shaprynskyi, V. O., V. F. Kryvetskyi, V. I. Polishchuk, Ye V. Shaprynskyi, and B. O. Mitiuk. "Спонтанний розрив стравоходу: нестандартна ситуація в діагностиці та лікуванні." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 2 (November 16, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2015.2.5263.
Full textAbstract:
<p>Перфорації стравоходу належать до смертельно небезпечних захворювань. Серед усіх можливих варіантів даної патології окреме місце за тяжкістю діагностування та надання допомоги займає спонтанний розрив.</p>
18
Stetsiuk, V. Z., O. I. Lisovychenko, A. V. Maliei, O. D. Finogenov, N. V. Olhovich, and N. O. Pichkur. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ДІАГНОСТУВАННЯ СПАДКОВИХ МЕТАБОЛІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ." Medical Informatics and Engineering, no. 4 (February 20, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2017.4.8453.
Full textAbstract:
The article deals with the possibility of automated application of protocols for early diagnosis in patients with hereditary metabolic diseases. An improvement in diseases diagnosing algorithm with regard to the computing speed is proposed. A method for assisting the doctor of orphan disease department of the NCSH «OKHMADYT» in the process of diagnosing is described.The article describes tools and methods used in the software package.
19
Yusupov, Sh A., Z. B. Kurbaniyazov, and A. F. Zayniev. "ВУЗЛОВІ УТВОРЕННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ. СТАН ПРОБЛЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 28, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8773.
Full textAbstract:
Проблема ранньої діагностики та своєчасного адекватного лікування патологічних утворень щитоподібної залози, котрі сьогодні зустрічаються у 4–10 % населення, досі залишається актуальною. спостерігається тенденція до зростання частоти діагностування вузлових новоутворень залози, однак цифри залежать від обраного методу обстеження. Так, при пальпації вузли діагностують у 4–6 % обстежуваних в районах с достатнім вмістом йоду в воді та продуктах харчування, а у зонах ендемічних по зобу – ця цифра вища. При ультразвуковому обстеженні щитоподібної залози частота виявлення раніше недіагностованих вузлів у дорослого населення складає 13–40 %. При аутопсії людей, котрі померли від нетиреоїдних захворювань, вузли знаходять більше ніж у половини. У даному огляді літератури розглядаються питання сучасних можливостей комплексної діагностики вузлових утворень щитоподібної залози. Незважаючи на значну кількість проведених обстежень, не завжди можливо правильно встановити точний морфологічний діагноз, що свідчить про необхідність удосконалення існуючих та пошуку нових більш інформативних методів діагностики. В даному аспекті повідомлення про використання вимірювань тканинного тиску в щитоподібній залозі видаються досить перспективними.
20
Gunas, I. V., and L. V. Babych. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КТ-РОЗМІРІВ ТАЛАМУСА В ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЮНАКІВ І ДІВЧАТ У ВІКОВОМУ ТА СОМАТОТИПОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТАХ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 28, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8787.
Full textAbstract:
Детальне і комплексне дослідження співвідношення розмірів таламуса із соматотипом та віком є надзвичайно актуальним, оскільки навіть незначні розмірні варіації можуть стати вирішальними у діагностуванні розвитку цереброваскулярної патології.Мета дослідження – зіставити та проаналізувати вікові й соматотипологічні зміни КТ-розмірів таламуса в практично здорових юнаків і дівчат Подільського регіону України.Матеріали і методи. Серед юнаків віком від 17 до 21 року та дівчат віком від 16 до 20 років у третьому поколінні мешканців Подільського регіону України з підозрами на захворювання головного мозку, яких направили лікарі на КТ-обстеження, діагноз не підтвердився, після додаткової тестової скринінг-оцінки стану здоров’я (за допомогою спеціального опитувальника) було відібрано 82 практично здорових юнаків і 86 дівчат. Комітет з біоетики Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова (протокол № 10 від 21.11.2013 р.) встановив, що проведені дослідження цілком відповідають основним біоетичним нормам Гельсінської декларації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1977), а також відповідним положенням ВООЗ та МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р. КТ-дослідження головного мозку виконували за допомогою спірального комп’ютерного томографа “Select SP ” фірми "EL scint" (Ізраїль) у горизонтальному положенні пацієнта на спині, головою уперед на спеціальній підставці для голови. Морфометрія включала визначення поздовжнього і поперечного розмірів таламуса справа й зліва на рівні Т5. Усім юнакам і дівчатам проведено антропометричне обстеження згідно зі схемою В. В. Бунака у модифікації П. П. Шапаренко. Для оцінки соматотипу використовували схему Heath-Carter. Статистичну обробку отриманих результатів проводили в ліцензійному статистичному пакеті Statistica 6.1 із застосуванням непараметричних методів.Результати досліджень та їх обговорення. У роботі показано межі процентильного розмаху та результати порівняння КТ-розмірів таламуса в практично здорових юнаків і дівчат Подільського регіону України в віковому та соматотипологічному аспектах. У юнаків при поділі на різні вікові групи встановлено менші значення поперечного розміру таламуса у 19-річних, ніж у 17-ти та 18-річних; а при поділі на різні соматотипи – більші розміри у представників середнього проміжного та ектоморфного соматотипу, ніж у мезоморфів та екто-мезоморфів. У дівчат при поділі на різні вікові групи встановлено менші значення більшості розмірів таламуса у 18-ти і 20-річних, ніж у інших вікових групах; а при поділі на різні соматотипи – більші розміри у представниць мезоморфного соматотипу, ніж у ендоморфів, ендо-мезоморфів і дівчат середнього проміжного соматотипу. Аналіз отриманих даних з урахуванням розподілу соматотипів у різних вікових групах практично здорових юнаків і дівчат показує більший вплив особливостей будови тіла на розміри таламуса, ніж вік та стать.Висновки. Зіставлення розмірів таламуса між різними віковими та соматотипологічними групами практично здорових юнаків або дівчат Подільського регіону України підтверджує гіпотезу академіка Никитюка про більший вплив типу будови тіла на стан різноманітних морфофункціональних показників організму (в тому числі й розмірів таламуса), ніж вік та стать.