Relevant bibliographies by topics / Дослідження емпіричне / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дослідження емпіричне.

Journal articles on the topic 'Дослідження емпіричне'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Дослідження емпіричне.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Пономаренко, Яна Сергіївна. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОСТАВЛЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 1 (May 10, 2022): 87–92. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.13.

Full text
Abstract:
Представлено дослідження феномену «самоставлення» у практиці поліціювання, розкрито сутнісний зміст означеного феномену та доведено необхідність його якісного вивчення на професійній групі поліцейських. Теоретичні розвідки показали, що самоставлення має вагоме значення для ґрунтовного аналізу діяльності поліцейських у ракурсі їх професійних дій, вчинків, емоцій, думок, почуттів, котрі дозволяють їм продукувати раціональні рішення та вдосконалюватися як фахівцю. Мета статті полягала у визначенні особливостей самоставлення поліціантів з різними рівнями особистісної здійсненності (ОЗ) та професійного самоздійснення (ПС). В емпіричному дослідженні для формування груп було застосовано кластерний аналіз за методом k – середніх із використанням даних, отриманих за допомогою опитувальника особистісної здійсненності (ОЗ) О. Штепи та опитувальника професійного самоздійснення (ПС) О. Кокуна. Дані, отримані у дослідженні ОЗ, дозволили розподілити загальну вибірку поліцейських з 97 осіб, на три групи: перша група (низький рівень ОЗ) склала 25 осіб, друга група (високий рівень ОЗ) – 29 респондентів, третя група (середній рівень ОЗ) – 43 досліджуваних. За результатами вивчення ПС загальна вибірка із 72 працівників поліції також була розподілена на три групи: до першої групи (низький рівень ПС) увійшло 24 особи, до другої (високий рівень ПС) – 28 респондентів, до третьої (середній рівень ПС) – 20 досліджуваних. До подальшого дослідження були залучені поліцейські з низьким та з високим рівнем ОЗ та ПС. Для досягнення поставленої мети нами була використана «Методика дослідження самоставлення» С. Пантилєєва. Було встановлено, що працівникам поліції з високим рівнем ОЗ притаманними є більш істотні відкритість, чесність щодо себе та інших, їм важливо мати змогу прислухатися до своїх думок, почуттів, що надає впевненості при виконанні службових завдань. Ці досліджувані чітко усвідомлюють силу та цінність свого «Я», цілі та перспективи свого розвитку як особистості та професіонала. Високий рівень ОЗ в поліцейських знаходить свій вираз у позитивному ставленні до себе, компетентності, спроможності долати виклики професії, не піддаючись емоціям, зовнішньому тиску та стресовим впливам. Поліцейським з низьким рівнем ОЗ властиві сумніви стосовно власного авторитету, відчуття нездатності змінити ситуацію. Стосовно професійного самоздійснення, будо виявлено, що його високий рівень у поліцейських відбивається у розвинутих навичках самокерівницва, орієнтації на встановлення доброзичливих стосунків з громадськістю, розумінні сенсу своєї діяльності та усвідомленні свого місця в професії, прийнятті своїх дій та відповідальності за них, а також у стійкості до стреcів, негативних впливів емоційного змісту, цілеспрямованій, скоординованій діяльності у проблемних ситуаціях, про що свідчить змістовна інтерпретація факторів самоставлення. Для низького рівня ПС характерною є тенденція до виникнення дезадаптивних механізмів, зокрема, самозвинувачення, внутрішньої нестійкості, схильність до дисбалансу емоційних станів тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ткалич, М. Г., and Т. П. Зінченко. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОЇ ЗОВНІШНОСТІ ТА ДИСКРИМІНАЦІЇ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-8.

Full text
Abstract:
Зовнішність, образ зовнішності і сприйняття власної зовнішності важливі не тільки з естетичної точки зору, а й впливають на самопочуття людини, входять у структуру її Я-концепції, важливі для особистісної ідентичності, формування Я-образу. Вони формуються не лише під впливом особистісних чинників, але і соціально-психологічних: суспільних норм, цінностей, стереотипів масової свідомості. Нині сфера досліджень стереотипів зовнішності стрімко розвивається, однак здебільшого вона представлена зарубіжними роботами. Вітчизняні дослідження мало представлені у цій проблематиці. Мета дослідження: емпірично дослідити ставлення до власної зовнішності, гендерних стереотипів щодо нього, питань дискримінації за ознаками зовнішності та соціально-демографічних відмінностей у цьому ставленні. Методи дослідження: авторська методика з визначення ставлення до власної зовнішності. Вибірка – 186 осіб. Аналіз результатів дозволив виокремити 5 компонентів у ставленні до власної зовнішності (шкал, які пояснюють 67,44% сумарної дисперсії): гендерні стереотипи зовнішності; дискримінація за зовнішністю; задоволеність власною зовнішністю; бажання покращити зовнішність; оцінка власної зовнішності. Були знайдені відмінності у результатах за статтю, віком і рівнем освіти респондентів. Дослідженням з’ясовано, що зовнішність є більш важливою для жінок (стать) і молодшої групи респондентів (вік), менше вона важлива для чоловіків. Власною зовнішністю менше переймається і старша група респондентів. При цьому жінки вважають себе більш привабливими, ніж себе чоловіки, однак останні більше задоволені тим, як вони виглядають; також чоловіки більше звертають увагу на дискримінацію за зовнішністю щодо чоловіків. При цьому в середньому рівень дискримінації за зовнішністю досить помірний. Однак гендерні стереотипи щодо зовнішності зберігаються і стосуються більше жінок: і в оцінці чоловіків, і в самооцінці жінками. Перспективи дослідження полягають у додатковому вивченні стереотипів зовнішності і того, як вони пов’язані з гендерною ідентичністю особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Яремчук, Віталія. "Емпіричне дослідження рольових очікувань подружніх пар." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 363–76. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-363-376.

Full text
Abstract:
В статті представлені результати емпіричного дослідження рольових очікувань подружніх пар. Автор на підставі проведеного дослідження зазначає, що більшість опитаних сімей є благополучними, у чоловіків яскраво виражені риси маскулінності, вони беруть на себе такі обов’язки, як матеріальне забезпечення родини, активна позиція у сексуальних стосунках та організація розваг, чоловіки, очікують, що дружина буде займатись господарсько-побутовою сферою у житті та створювати позитивний емоційний клімат у родині. Чоловікам також більш властивий вищий рівень врівноваженості, реалістичності та спонтанної агресивності. У жінок яскраво виражені риси фемінності, вони в більшості займаються вихованням дітей, створенням комфорту в домі та позитивного емоційного клімату в родині. Досліджено, що для жінок важливою є господарсько-побутова сфера, жінки надають більшого значення своєму зовнішньому вигляду, також для них є більш значущою емоційно-психотерапевтична функція у шлюбі. Під час кореляційного аналізу було виявлено прямі кореляційні зв’язки між шкалами: «Врівноваженість» та «Абсолютне благополуччя», «Комунікабельність» та «Швидше благополучні», «Особистісна ідентифікація» та «Благополучні сім’ї», «Господарсько - побутова сфера» та «Благополучні сім’ї», «Особистісна ідентифікація» та «Благополучні сім’ї», «Організація сімейної субкультури» та «Швидше благополучні сім’ї». Обернені кореляційні зв’язки виявлено між шкалами: «Швидше благополучні» і «Батьківське виховання», шкала «Сором’язливість» обернено корелює з шкалою, «Перехідні сім’ї». Ключові слова: рольові очікування, сімейне благополуччя, подружня роль, функціонально-рольова структура сімʼї, задоволеність шлюбом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Варгата, Оксана, and Анна Цимбалюк. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ." Psychology Travelogs, no. 1 (June 7, 2021): 39–50. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-1-4.

Full text
Abstract:
У статті розкрито сутність інноваційного потенціалу педагогів. Досліджено необхідність розвитку інноваційного потенціалу педагогів, від яких залежить ефективність впровадження інновацій у навчальну діяльність. Уточнено сутність понять: інновація, потенціал, інноваційний потенціал, творчий потенціал, критичне мислення,інновації в освіті, інноваційне навчання, інноваційна професійна діяльність педагога. Визначено, що інноваційний потенціал – це інтегральна характеристика особистості педагога, яка виявляється у здатності генерувати нові ідеї або вдосконалювати вже існуючі, використовуючи творчі можливості, результатом чого є ефективна педагогічна діяльність з використанням інноваційних методів і технологій навчання. Приділено увагу творчому потенціалу особистості та наголошено на важливості створення необхідних умов для його розвитку. Визначено сутність критичного мислення, що виявляється у здатності аналізувати, продукувати та організовувати, порівнювати, оцінювати різні явища та факти, що є надзвичайно важливим у професійній діяльності педагога. Розглянуто поняття інноваційного навчання, як процесу, що забезпечує емоційне включення та сприяє формуванню стійкого інтересу, що спонукає особистість до самоосвіти. Висвітлено результати емпіричного дослідження інноваційного потенціалу педагогів закладів освіти за розробленим нами авторським опитувальником «Дослідження інноваційного потенціалу педагогів», за результатами якого визначається високий, середній та низький рівень інноваційного потенціалу. За результати дослідження визначено, що у переважної більшості педагогів середній рівень інноваційного потенціалу у професійній діяльності. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у розробці та впроваджені технологій розвитку інноваційного потенціалу педагогів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Tabachnikov, Stanislav, Natalia Mikhalchuk, Yevgenii Kharchenko, and Eduard Ivashkevych. "Емпіричне дослідження досвіду рефлексії майбутніх психологів." Psychological Prospects Journal, no. 33 (June 9, 2019): 248–60. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-248-260.

Full text
Abstract:
У статті описано чотири види компетентності, які фасилітують становлення в майбутніх психологів досвіду рефлексії: 1) спеціальна компетентність – володіння власне професійною діяльністю на досить високому рівні, здатність особистості проектувати свій подальший професійний розвиток; 2) соціальна компетентність – володіння прийомами здійснення загальної (групової, кооперативної) професійної діяльності, принципами співпраці, а також прийнятими в цій професії прийомами професійного спілкування, здатність до прийняття соціальної відповідальності за результати своєї роботи; 3) особистісна компетентність – володіння прийомами особистісної презентації та саморозвитку, засобами протистояння професійним деформаціям особистості; 4) індивідуальна компетентність – володіння прийомами самореалізації й розвитку індивідуальності в професійній сфері, готовність до професійного зростання, здатність до індивідуального самозбереження, протистояння професійному вигорянню, уміння раціонально організовувати свою працю, виконання діяльності з позитивною мотивацією, радістю й енергією. Показано, що в такому контексті індивідуальний досвід має ціннісні, рефлексивні, комунікативні, операціональні характеристики. Саме така сукупність параметрів досвіду забезпечує самостійність психолога, його цілеспрямовану діяльність. Описано результати формувального експерименту, який проводили протягом навчання майбутніх психологів експериментальних груп у вищій школі протягом 2017 навчального року. Зі студентами проведено розроблений авторами статті тренінг «Розвиток інтерпретативної компетентності». Наприкінці кожного заняття використано метод наративу з метою відреф­лексування студентами власної діяльності, реконструкції ними усвідомленого сенсу своїх переживань, розуміння сутності й походження актуально функціонуючих інтерпретаційних процесів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Балашов, Едуард. "Особливості стилю саморегульованої навчальної діяльності студентів." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(51) (2020): 5–16. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-5-16.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються особливості стилю саморегуляції студентів, визначені за допомогою опитувальника «Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової. Метою нашого дослідження є теоретичне визначення психологічних особливостей і концептуальних характеристик, емпіричне визначення стилів саморегуляції у навчальній діяльності студентів, а також визначення кореляційних зв’язків між рівнями саморегуляції навчання студентів та її стилями за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена. Згідно результатів нашого емпіричного дослідження констатуємо, що у досліджуваній групі переважає середній рівень (майже 45%), а також оперативний стиль (понад 60%) саморегуляції поведінки навчальної діяльності студентів. Легко бачити, що серед студентів переважає оперативний стиль саморегуляції діяльності (відповідно 14,0% на високому рівні, 30,2% на середньому рівні та 18,6% на низькому рівні). Наступним за мірою розповсюдження серед респондентів у нашому дослідженні є автономний стиль саморегульованої навчальної поведінки (відповідно 7% респондентів на високому рівні, 11,7 % на середньому рівні та 4,6 % на низькому рівні саморегуляції). Емпіричні дослідження виявили, що найменш характерний для респондентів є стійкий стиль саморегуляції навчальної діяльності (9,3% на високому рівні, по 2,3% на середньому та низькому рівнях). Статистична обробка емпіричних даних показала значну пряму кореляцію між середнім рівнем саморегуляції та її оперативним стилем у студентів, пряму кореляційна залежність між високим рівнем саморегуляції навчальної діяльності та стійким стилем саморегуляції, а також обернену кореляцію між середнім рівнем саморегуляції навчання та її автономним стилем. Представлено аналіз та графічне зображення результатів дослідження студентів. Результати дослідження відображені у вигляді графічних зображень кожної з визначених характеристик. Зроблено висновки щодо важливості формування у студентів оптимального стилю саморегуляції, що дозволить усвідомлювати свою навчальну поведінку і виконувані навчальні дії, а також управляти ними з метою підвищення ефективності цієї навчальної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Новікова, Ж. М. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОВІДНИХ МЕХАНІЗМІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ І РІВНЯ ЗДАТНОСТІ ДО САМОУПРАВЛІННЯ У СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 102–7. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.20.

Full text
Abstract:
У статті здійснено теоретичне й емпіричне дослідження особливостей механізмів психологічного захисту та здатності до самоуправління у студентів психологів. Мета дослідження – емпірично встановити основні типи механізмів психологічного захисту і рівень здатності до самоуправління студентами психологами під час дистанційного навчання. Встановити вплив механізмів психологічного захисту на здатність до самоуправління студентами психологами. Теоретичний аналіз за темою дослідження показав, що самоуправління є важливим компонентом у структурі особистості, який бере участь у регуляції активності індивіда. Самоуправління визначається як багатоструктурне явище, яке включає такі елементи, як аналіз суперечностей, прогнозування, цілепокладання, формування критеріїв оцінки якості, прийняття рішень до активних дій, контроль і корекцію. Здатність до самоуправління важлива якість людей юнацького віку, які зіштовхуються з новими реаліями життя. Емпіричне дослідження проводилося серед студентів психологів, котрі навчаються у дистанційній формі. Учасниками емпіричного дослідження стало 32 студенти. Методами дослідження слугували методики: «Діагностика типологій психологічного захисту» (Р. Плутчик в адаптації Л.І. Вассермана, О.Ф. Еришева, Є.Б. Клубова та ін.), «Здатність до самоуправління» (за Н.М. Пейсаховою). За результатами дослідження було встановлено, що для студентів психологів під час дистанційного навчання характерне використання таких механізми психологічного захисту, як регресія, компенсація, заміщення та заперечення. Рівень сформованості здатності до самоуправління має середні показники. Проведений кореляційний аналіз довів негативний вплив таких механізмів психологічного захисту, як «регресія», «компенсація», «реактивне утворення» на загальний рівень здатності до самоуправління, цілеспрямованість, аналіз суперечностей. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між механізмом психологічного захисту «заперечення» та загальним рівнем здатності до самоуправління.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Мойсеєнко, Вікторія. "Діагностика структурних компонентів асертивності за результатими констатувального етапу дослідження." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 229–41. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-229-241.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню розвитку асертивності у студентської молоді та виявленню чинників, які впливають на розвиток асертивної поведінки. Підкреслюється актуальність формування та розвитку асертивності у студентської молоді. У статті розкриваються сучасні підходи в дослідженні питання структури асертивної поведінки. У досліджені взяли участь 179 студентів І-ІІІ курсів з різним професійним спрямуванням. Представлений діагностичний інструментарій емпіричного дослідження, до якого увійшли: методика діагностики рівня рефлексивності (А. Карпов), методика діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В. Бойко), тест впевненості в собі В. Ромека, методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокича), тест на визначення рівня самоактуалізації особистості. Продемонстровано результати розвитку показників асертивності у студентів, здійснена інтерпретація отриманих даних. Теоретичний огляд проблеми та емпіричне дослідження дозволили уточнити чинники які опосередковують формування асертивної поведінки. Теоретичний аналіз літературних джерел дозволив нам виділити особистісні риси, які характеризують асертивність і є компонентами асертивності. За допомогою емпіричного дослідження, узагальнено показники розвитку складових асертивної поведінки, та визначено рівні прояву асертивності у студентської молоді. Аналіз результатів свідчить про те, що в досліджуваній вибірці переважає середній рівень розвитку емоційно-регулятивного і конативного компонентів і низький рівень розвитку когнітивного компонента прояву асертивної поведінки у респондентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Федотова, Тетяна, and Анна Кульчицька. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ КОГНІТИВНО-СТИЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТА КРЕАТИВНОСТІ В ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ." Psychological Prospects Journal, no. 36 (December 30, 2020): 208–24. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-208-224.

Full text
Abstract:
Мета. Стаття присвячена особливостям когнітивно-стильових характеристик та креативності у публічних службовців. В межах розгляду даної теми був зроблений детальний теоретико-методологічний аналіз та систематизація підходів у вивченні поняття когнітивного стилю і креативності особистості, а також здійснено емпіричне дослідження особливостей когнітивно-стильових характеристик та креативності в публічних службовців із різним стажем професійної діяльності. Когнітивний стиль у даному дослідженні розглядається як індивідуальна відмінність в процесах переробки інформації та визначення особливостей організації когнітивної сфери особистості. Креативність визначається як особистісна характеристика, що виявляється в здатності породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації, тощо. Методи. Для реалізації мети дослідження ми використали такі методи: теоретичні; організаційні; емпіричні (комплекс психодіагностичних методик), а саме «Словесний лабіринт», «Фігури Готтшальдта», методика фігурної форми А тесту творчого мислення Е. П. Торренса (в адаптації О. Тунік), опитувальником Дж. Джонсона (в адаптації О. Тунік). Результати. В емпіричній частині дослідження авторами були виявлені відмінності у когнітивно-стильових характеристиках та креативності в публічних службовців із різним стажем професійної діяльності: зі стажем 6-10 років – високий рівень креативності, поленезалежність і гнучкість; зі стажем 11-20 років – помірний рівень вираженості креативності, поленезалежність та ригідність мислення; зі стажем понад 20 років – полезалежність та ригідність мислення. У всіх виокремлених групах встановлено статистично значущі прямі зв’язки креативності з поленезалежністю та гнучкістю мислення, швидкістю виконання завдань та розробленістю, а також зв’язок креативності зі стажем професійної діяльності. Висновки. Результати проведеного емпіричного дослідження можна застосовувати у розробці циклу професійних програм з метою підвищення кваліфікації публічних службовців, у тому числі й для формування їх професійних компетенцій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Парнус, Екатерина, Людмила Фурсова, and Елена Свисюк. "ФИЛОСОФСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ ЧЕЛОВЕКА В ПОЭМЕ ПОТЕРЯННЫЙ РАЙ." SWorldJournal, no. 08-03 (May 31, 2018): 99–107. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-03-096.

Full text
Abstract:
Анотація. Емпіричне дослідження здійснено на матеріалі поеми Джона Мільтона «Втрачений Рай». Розкрито роль людини, що стоїть в центрі світобудови та самостійно обирає спосіб життя та нелегкий шлях пошуку істини. Досліджено парадигми світотворення та порят
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Парнус, Екатерина, Людмила Фурсова, and Елена Свисюк. "ФИЛОСОФСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ ЧЕЛОВЕКА В ПОЭМЕ ПОТЕРЯННЫЙ РАЙ." SWorldJournal, no. 08-03 (May 31, 2018): 99–107. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-03-096.

Full text
Abstract:
Анотація. Емпіричне дослідження здійснено на матеріалі поеми Джона Мільтона «Втрачений Рай». Розкрито роль людини, що стоїть в центрі світобудови та самостійно обирає спосіб життя та нелегкий шлях пошуку істини. Досліджено парадигми світотворення та порят
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Дроздова, Л. В. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ ІЗ БРЕХЛИВІСТЮ В ЗАСУДЖЕНИХ-ШАХРАЇВ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-9.

Full text
Abstract:
У статті представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку структурно-функціональних складових частин брехливості з особистісною зрілістю в корисливих злочинців-рецидивістів. На ґрунті результатів теоретичного аналізу зазначено, що досить часто вивчення феномену брехливості здійснюється в контексті досліджень злочинної поведінки, зокрема наголошується значущість дослідження конструкту брехливості в аналізі особистості шахраїв. Підкреслюється, що рецидив злочину та успішність ресоціалізації засуджених науковці та фахівці прикладного профілю пов’язують, серед іншого, з рівнем їхньої психологічної зрілості. Методи. У дослідженні було використано «Структурно-функціональний опитувальник брехливості» І. Церковної та опитувальник особистісної зрілості за авторством О. Штепи. Математико-статистичний аналіз отриманих результатів базувався на двох критеріях: t-критерій Стьюдента для незалежних груп та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. До вибірки увійшли 53 засуджених, які відбували покарання за злочини, пов’язані з шахрайством. За допомогою процедури кластерного аналізу за принципом «ближніх сусідів» на ґрунті даних, отриманих за методикою І. Церковної, було виділено дві групи досліджуваних. Першу групу склали 22 особи, до другої групи увійшов 31 досліджуваний. Результати. Отримані результати свідчать про деструктивний внесок брехливості у функціонування особистісної зрілості, на що вказують значущі взаємозв’язки лише від’ємного характеру, встановлені між досліджуваними феноменами як у першій, так і у другій групі корисливих злочинців – рецидивістів. У першій групі найбільш задіяними у взаємозв’язках із брехливістю виявилися такі компоненти особистісної зрілості, як контактність (4 кореляції з 8) та відповідальність (3 кореляції з 8). У другій групі найбільш активно з брехливістю взаємодіє такий компонент особистісної зрілості, як толерантність (4 кореляції з 6), удвічі менша кількість взаємозв’язків встановлена між брехливістю та децентрацією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Колодій, Сергій Юрійович. "ФІСКАЛЬНА ІЛЮЗІЯ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ." Фінансовий простір, no. 1(37) (February 27, 2020): 108–18. http://dx.doi.org/10.18371/fp.1(37).2020.201607.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Семків, І. І. "Ціннісно-мотиваційна модель студентської активності: емпіричне дослідження." Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави, Вип. 10 (2010): 170–79.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Харчук, Т. В. "Емпіричне дослідження людського капіталу вищих навчальних закладів." Економіка і управління, no. 2 (2006): 22–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Кацович, Я. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей міжгрупової диференціації гендерних груп." Проблеми сучасної психології, no. 2 (10) (2016): 58–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Гільман, А. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей саногенного мислення студентської молоді." Наука і освіта. Педагогіка, no. 1 (142) (2016): 92–97.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Харчук, Т. В. "Емпіричне дослідження людського капіталу вищих навчальних закладів." Економіка і управління, no. 2 (2006): 22–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Гупаловська, В. "Емпіричне дослідження гендерних особливостей задоволення жінок життям." Соціогуманітарні проблеми людини, no. 5 (2010): 185–200.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Гільман, А. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей саногенного мислення студентської молоді." Наука і освіта. Педагогіка, no. 1 (142) (2016): 92–97.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Кацович, Я. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей міжгрупової диференціації гендерних груп." Проблеми сучасної психології, no. 2 (10) (2016): 58–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Харчук, Т. В. "Емпіричне дослідження людського капіталу вищих навчальних закладів." Економіка і управління, no. 2 (2006): 22–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Кацович, Я. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей міжгрупової диференціації гендерних груп." Проблеми сучасної психології, no. 2 (10) (2016): 58–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Гільман, А. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей саногенного мислення студентської молоді." Наука і освіта. Педагогіка, no. 1 (142) (2016): 92–97.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Кацович, Я. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей міжгрупової диференціації гендерних груп." Проблеми сучасної психології, no. 2 (10) (2016): 58–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Харчук, Т. В. "Емпіричне дослідження людського капіталу вищих навчальних закладів." Економіка і управління, no. 2 (2006): 22–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Бужинська, С. М., О. С. Шукалова, and О. О. Зайцева. "ПОКАЗНИКИ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗВО." Problems of Modern Psychology, no. 2 (October 7, 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-5.

Full text
Abstract:
В умовах сьогодення, завданням закладів вищої освіти є не тільки мотивація студентів на навчання та здобуття професійних знань, а й звернення уваги на методи навчання студентів, для яких здобуття професійних знань не є мотивом лише отримання фінансового благополуччя, престижної роботи та визнання,а й можливістю донести свої переконання до оточуючих. Отже, метою дослідження було виявлення взаємозв’язку між психолінгвістичною компетентністю та загальною і професійною мотивацією. У дослідженні взяли участь 307 студентів денної форми навчання першого, другого, третього і четвертого курсів у віці від 17 до 24 років. Емпіричне дослідження було здійснено за допомогою трьох груп психодіагностичних методик: методики, що виявляють рівень розвитку психолінгвістичної компетентності; методики, що націлені на діагностику загальних мотивів; методики, що націлені на діагностику професійних мотивів у студентів закладів вищої освіти. У дослідженні використані теоретичні методи логіко- психологічного аналізу: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, типологізація, моделювання; емпіричні: психодіагностичні методики; математико-статистичні: кореляційний аналіз. Виявлено взаємозв’язок між психолінгвістичною компетентністю та більшістю досліджених мотивів. Встановлено, що показники психолінгвістичної компетентності пов’язані з такими мотиваційними особливостями, як високий рівень мотиву досягнення успіху та низький рівень мотиву уникнення невдач, високий рівень мотиву причетності та низький рівень мотиву запобігання знехтування, високий рівень внутрішніх мотивів та низький рівень зовнішніх мотивів. Визначено кореляційні зв’язки між показниками психолінгвістичної компетентності та такими мотиваційними особливостями як цікава, творча робота, отримання знань, оволодіння професією, соціальне значення труда та професійна майстерність. Встановлено, що показники психолінгвістичної компетентності «Вміння слухати», «Вміння викладати думки» та «Вміння переконувати» не корелюють з професійними мотивами, що сповільнюють особистісний розвиток студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Марійчин, Андрій. "Емпіричне дослідження особливостей впливу комунікативної компетенткості на професійну мобільність спортсменів." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-113-122.

Full text
Abstract:
В статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей впливу комунікативної компетентності на професійну мобільність спортсменів. Показано, що показником високої професійної мобільності спортсменів є комунікативна компетентність. Теоретично обґрунтовано складові компоненти комунікативної компетентності: когнітивний, соціально-перцептивний, інтерактивний, комунікативно-мовленнєвий. Визначено специфіку впливу компонентів комунікативної компетентності на професійну мобільність особистості спортсменів-гірськолижників. Встановлено, що для горизонтального вектору кар’єрного розвитку досліджених спортсменів визначальним є інтенсивність соціальної взаємодії в зонах включення та афекту. Показано, що для вертикального вектору кар’єрного розвитку досліджених спортсменів визначальними є вміння долати різноманітні труднощі у спілкуванні, висока самооцінка своїх комунікативних навичок, усвідомлення відповідальності за якість і результати своєї комунікації, спирання на інформацію про ситуаційну адекватність тієї чи іншої поведінки. Ключові слова: комунікативна компетентність, складові комунікативної компетентності, професійна мобільність спортсменів, вектори кар’єрного розвитку, комунікація, кар’єра, емпатія, кар’єрний розвиток.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Щербак, Тетяна, and Дмитро Усик. "Емпіричне дослідження ургентної адикції у осіб юнацького віку." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 324–37. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-324-337.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню проблеми ургентної адикції у осіб юнацького віку. Вона висвітлює загострену проблему адиктивної поведінки, яка є однією з форм поведінки, що виражається у відході від реальності. Зазначаються особливості розвитку ургентної залежності та її впливу на психофізичний стан особистості. Обґрунтовується необхідність вивчення означеного феномену саме у юнацькому віці. Розкривається сутність ургентної адикції, як залежності від стану постійної нестачі часу, відчуття постійного страху «не встигнути». Виділено шість основних характеристик, які притаманні особистості з ургентною адикцією: гіперконтроль над часом; відмова від особистого часу; постійне прийняття всіх вимог, що стосуються роботи; хронічна фрустрація базових потреб; втрата здатності радіти життю в теперішньому часі; тривога за майбутнє, постійний страх не встигнути. Подано характеристики ургентного адикта як протилежні до характеристик особистості, що не відчуває тиск часу: квапливість; неспроможність жити теперішнім; низька самооцінка; неефективність у розпорядженні часом; недовіра до запланованого майбутнього; нездатність отримання користі зі свого минулого; використання часу в незначущих відносинах. Розглядаються типи ургентої адикції у відповідності з особливостями саморегуляції та особливостями її прояву: ургентна адикція за типом планування; ургентна адикція за типом відмови від моделювання; негнучка ургентна адикція. Представлено результати емпіричного дослідження, які доводять, що особи юнацького віку схильні до виникнення залежностей, серед яких найбільш вираженою є любовна. Підтверджено результатами двох методик, що ургентна залежність характерна для більшості осіб юнацького віку, але проявляється вона на середньому рівні. З’ясовано, що трудова адикція (як складова ургентної залежності) має середній рівень вияву. Констатовано, що у осіб юнацького віку переважає орієнтація на майбутнє: будуючи свої плани, вони враховують особливості сьогодення. Підтверджено результатами математичної статистики наявність оберненого взаємозв’язку рівня ургентної залежності та орієнтації часу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Ягупова, О. В. "Емпіричне дослідження особливостей прояву мотивації аффіліації у курсантів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, Вип. 12/13 (2006): 50–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Чернявська, Тетяна. "Емпіричне дослідження особистісних особливостей власників та невласників бізнесу." Психологія і суспільство, no. 2 (40) (2010): 164–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Жданюк, Л. О. "Емпіричне дослідження емоційного ставлення студентів до навчальної діяльності." Психологія і особистість, no. 1 (13) (2018): 62–74.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Ягупова, О. В. "Емпіричне дослідження особливостей прояву мотивації аффіліації у курсантів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, Вип. 12/13 (2006): 50–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Чернявська, Тетяна. "Емпіричне дослідження особистісних особливостей власників та невласників бізнесу." Психологія і суспільство, no. 2 (40) (2010): 164–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Жданюк, Л. О. "Емпіричне дослідження емоційного ставлення студентів до навчальної діяльності." Психологія і особистість, no. 1 (13) (2018): 62–74.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Чернявська, Тетяна. "Емпіричне дослідження особистісних особливостей власників та невласників бізнесу." Психологія і суспільство, no. 2 (40) (2010): 164–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Жданюк, Л. О. "Емпіричне дослідження емоційного ставлення студентів до навчальної діяльності." Психологія і особистість, no. 1 (13) (2018): 62–74.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Ягупова, О. В. "Емпіричне дослідження особливостей прояву мотивації аффіліації у курсантів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, Вип. 12/13 (2006): 50–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Чернявська, Тетяна. "Емпіричне дослідження особистісних особливостей власників та невласників бізнесу." Психологія і суспільство, no. 2 (40) (2010): 164–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Жданюк, Л. О. "Емпіричне дослідження емоційного ставлення студентів до навчальної діяльності." Психологія і особистість, no. 1 (13) (2018): 62–74.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Savelyuk, Nataliya. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСЕМАНТИЧНОГО ОБРАЗУ COVID-19." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 11, 2021): 254–59. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-254-259.

Full text
Abstract:
У статті теоретично обґрунтовується важливість семантичного диференціалу як актуального методу вивчення особливостей сприйняття різних стимулів. Мета дослідження - опис та інтерпретація результатів психосемантичного дослідження образу КОВІД-19 у свідомості респондентів різного віку. Емпірична вибірка – 76 осіб. Перша підгрупа – "молодь" (студенти 17-20 років), друга – "дорослі" (особи 21-30 років). Емпіричне дослідження показало, що для першої підгрупи найбільш значущими психосемантичними факторами у структурі іміджу COVID-19 є "Ненависть" та "Свіжі витрати", для другої - "Похмурий гнів" та "Активна серйозність". Стверджується, що міжгрупову розбіжність у семантичному змісті найбільш значимих категориально-семантичних структур даного образу пояснюють різні вікові чинники: велика афективність молоді проти дорослих; специфічний страх додаткових витрат у першихб як найменш економічно захищеної категорії населення, і глобальне сенсорне відчуття активного та сильного "тягаря" - у других, які мають сильніші "совкові" ризики та відповідальність у різних сферах дорослого життя (робота, діти тощо).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Вакуленко, Юлія. "Емпіричне дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(51) (2020): 46–61. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-46-61.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто та проаналізовано проблему порушень обробки та інтеграції сенсорної інформації у дітей з розладами аутистичного спектра, звернено увагу на необхідність досліджень особливостей сенсорної сфери та її порушень у дітей з розладами аутистичного спектра на вітчизняній вибірці, описано та проаналізовано результати емпіричного дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра. Використано методи теоретичного аналізу сучасних досліджень за темою статті, анкетування батьків за допомогою адаптованих нами методик Сенсорний профіль (Коротка версія) (Вакуленко¹, 2020) та Сенсомоторний батьківський опитувальник (Вакуленко² 2020), методи оцінки даних за допомогою статистичних критеріїв. Для обчислення балів використовувавалася програма Excel 2016, а для математико-статистичної обробки даних використовувалася статистична програма IBM SPSS Statistics 23. Представлено, описано та проаналізовано результати емпіричного дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра. Доведено, що для дітей з розладами аутистичного спектра характерні значні порушення обробки та інтеграції сенсорної інформації. Визначено, що в цілому вони демонструють високий рівень сенсорної дисфункції, високі значення за показником смакової/нюхової сензитивності, сенсорного пошуку, слухової фільтрації та низького енергетичного ресурсу/надмірної втомлюваності. За показниками тактильної сензитивності, рухової сензитивності та сензитивності зорової/слухової переважало типове виконання, тобто проблеми у цих сферах є менш вираженими. Виявлено, що найбільш вираженими показниками порушень дітей з аутизмом є слухова фільтрація та сенсорний пошук, а показник рухової сензитивності у цієї категорії дітей майже не виражений та відповідає рівню нормотипової дитини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Babeliuk, Oleh, Natalia Hotsuliak, Volodymyr Izraylov, and Oleksii Shkurenko. "Емпіричне дослідження впливу новизни діяльності на розвиток самоактуалізації психолога." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 5 (October 31, 2020): 169–79. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.16.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена встановленню взаємозв’язку між новизною діяльності та рівнем розвитку самоактуалізації психолога. Проведено аналіз наукових робіт в цій галузі і визначено, що самоактуалізація – це психологічних процес, при якому здібності людини застосовуються повністю та творчо, а також самоактуалізація дає людині почуття задоволеності в житті. Авторами пропонуються концептуальні підходи щодо емпіричного дослідження впливу різних чинників на розвиток самоактуалізації професіонала. Говорячи про роль новизни діяльності, автори дослідження наголошують на проблемі інформаційного конфлікту. Термін “інформаційний конфлікт” позначає пізнавальний стан суб'єкта в ситуації ідентифікації, або віднесення його до категорії стимульной конфігурації, частини якої не погоджуються одна з одною, перебуваючи у стані жорсткого протиріччя. За отриманими результатами автори зробити висновки, що мотиваційний чинник – новизна діяльності – впливає на розвиток самоактуалізації особистості й ефективніше результати видно після спеціально проведених тренінгів. В подальшому пропонується провести дослідження впливу середовища на самоактуалізацію фахівця.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Макарова, Ірина. "Емпіричне дослідження особливостей міжособистісних відносин студентів різних напрямків навчання." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 207–17. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-207-217.

Full text
Abstract:
У статі відображені теоретичні підходи до вивчення міжособистісних відносин. Зазначено, що особистість це відкрита система, яка включає поряд з іншими структурними компонентами, спосіб спілкування з оточуючими. Продемонстровано, що на попередніх етапах професіоналізації або стадії «розвідки» (Дж. Сьюпер) складається чи використовується певний тип міжособистісних відносин, що спрямований на адаптацію в студентській групі. Емпірично вивчено індивідуально-особистісні особливості, що мають своє відображення в типі міжособистісних відносин майбутніх моряків і психологів. Встановлено, що у групі психологів домінують наступні типи міжособистісних відносин: «покірно–сором’язливий» та «відповідально–великодушний». У групі моряків домінують такі типи міжособистісних відносин як «владно–лідуючий» та «відповідально–великодушний». Студенти психологи є невпевненими в собі, з підвищеною схильністю до рефлексії, студенти-моряки, напроти, є впевненими в собі, можуть бути організаторами, проявляють нетерпимість до критики та переоцінку власних можливостей. Студенти обох груп мають потребу у відповідності соціальним нормам поведінки, схильність до ідеалізації гармонії міжособистісних відносин. Встановлено достовірні відмінності у типах міжособистісних відносин у групах студентів різної спрямованості по трьом змінним: «владно–лідуючий» (p<0,005) та «незалежний–домінуючий» (p<0,017) – у студентів - моряків показники є вищими, а у студенів-психологів вищими є показники за «недовірливо–скептичний» типом (p<0,003). В групах встановлено кореляційні зв’язки між типами міжособистісних відносин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Позднякова-Кирбят"єва, Е. Г. "Соціально-історична пам"ять про радянське минуле: емпіричне дослідження." Грані, no. 8 (112), серпень (2014): 64–69.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Базиленко, А. К. "Емпіричне дослідження психологічних чинників формування соціальної активності студентської молоді." Проблеми сучасної психології, no. 1 (13) (2018): 22–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Базиленко, А. К. "Емпіричне дослідження психологічних чинників формування соціальної активності студентської молоді." Проблеми сучасної психології, no. 1 (13) (2018): 22–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Базиленко, А. К. "Емпіричне дослідження психологічних чинників формування соціальної активності студентської молоді." Проблеми сучасної психології, no. 1 (13) (2018): 22–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Свірська, Жанна. "Емпіричне дослідження мнестичних процесів у школярів із дислексією розвитку." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 134–50. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-134-150.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню пам’яті як основної модальності мнестичних процесів, необхідної для успішного оволодіння навичкою читання текстів. Убача́ємо, що в дітей, які маютьспецифічний розлад психічного розвитку, дислексія проявляється як комплекс з декількох симптомів. Актуальність дослідження зумовлена високою поширеністю розладу у світі й постійним зростанням в Україні кількості учнів із ознаками розвиткової дислексії. Утруднення в читанні пов’язують із психофізіологічними механізмами кіркових аналізаторів, зокрема зорового, мовленнєво-рухового, мовленнєво-слухового. Мета статті–діагностування стану мовленнєво-слуховоїпам’яті молодших школярів з розладом психічного розвитку «developmental dyslexia». Методи:За методикою «Експрес-діагностика «Лурія-90» проаналізовано параметри пам’яті: обсяг короткочасної пам’яті; міцність і гальмування слухових слідів (слів), відтворення звукової структури слів та їх упізнавання; довільність і контроль пам’яті. Результати:Унаслідокдіагностики отримано нормативні показники стану психічних функцій у дітей 8-11 років, які успішно декодують інформацію в процесі читання,визначені кількісні та якісні характеристики мовленнєво-слухової пам’яті в експериментальній групі. Простежується ваємозв’язок несформованості ряду психічних процесів і перепон у сприйманні та активній переробці інформації школярами початкових класів. Результати обстеження ілюструють високе гальмування і низьку міцність слухо-мовленнєвих слідів, порушене відтворення звукової структури слів та впізнавання слів, низький рівень розвитку довільності й контролю пам’яті. З’ясовано, що нормою є лише параметр обсягу короткочасної пам’яті. Висновки.Окреслено спектр проблем, які супроводжують цей феномен розвитку. Стійкі труднощі в оволодінні читанням роблять навчальний процес енерговитратним, виникає дисоціація, зумовлена успішністю у різних предметах і неуспішністю в опануванні навичкою читання, що викликає фруструючіпереживання і вторинні психогенні реакції. За невчасної діагностики й не розробленої індивідуальної освітньої траєкторії є ризики розвитку соціальної девіації. Відповідно, реалізація корекційно-розвивального впливу вимагає взаємодії фахівціву супроводі дитини в структурі інклюзивного навчання. Ключові слова: діагностика, механізми труднощів, параметри мовленнєво-слухової пам’яті, нормативні показники.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Марійчин, Андрій. "Емпіричне дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 125–38. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-125-138.

Full text
Abstract:
В статті обґрунтовані показники емпіричного дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Для вирішення цього завдання було застосовано експлораторний аналіз даних. Зазначені статистичні процедури застосовувались для показників наступних методик: методики «Визначення потреби у спілкуванні» Ю. М. Орлова, В. І. Шкуркіна, Л. П. Орлової, методики «Діагностика оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Шнайдера, тесту КОС (Комунікативні та організаторські схильності) В. В. Синявського, Б. А. Федоришина, опитувальника «Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування». В. О. Лабунської, опитувальника міжособистісних стосунків В. Шутца. Отримані показники піддавались порівнянню за експлораторним аналізом. За результатами вивчення особливостей прояву параметрів комунікативної компетентностіу спортсменів було встановлено наступне. Загальна адаптивність досліджених спортсменів-гірськолижників знаходиться на середньому рівні, і вони досить адаптовані до спілкування в умовах спортивно-змагальної діяльності. Показано, що завдяки середньому рівню комунікативного контролю вони достатньо щирі, в міру стримані в своїх емоційних проявах, зважають в своїй поведінці на ставлення оточуючих людей. Зазначено, що для них властивими у спілкуванні є труднощі, пов’язані зі ставленням партнерів зі спілкування та зверненні до них чи з їхнього боку, а також труднощі, пов’язані із уміннями та навичками організації міжособистісної взаємодії. У свою чергу вони значно легше долають труднощі, що пов’язані із соціально-перцептивними характеристиками. Зазначено, що у гірськолижників спостерігається певна збалансованість орієнтацій на активність та прийняття контактів, а орієнтація на прийняття емоційних відносин трохи знижена, проте вони орієнтовані на те, щоб виявляти домінування у міжособистісному спілкуванні. Ключові слова: комунікативна компетентність, параметри комунікативної компетентності, емпіричні показники, професійна мобільність спортсменів, спортсмени-гірськолижники, комунікація.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the bibliographies on the topic 'Дослідження емпіричне' for other source types:
Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography