Journal articles: 'Довгострокові програми'

1

Євтух, Л. Б. "Довгострокові програми в економіці України, їхня суть і класифікація." Фінанси України, no. 1 (2005): 124–31.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Вишневський, В. П., О. М. Гаркушенко, М. Ю. Заніздра, and С. І. Князєв. "ЦИФРОВА І ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКИ: ТОЧКИ ДОТИКУ й СУПЕРЕЧНОСТІ." Science and Innovation 17, no. 3 (June 17, 2021): 14–27. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.014.

Full text

Abstract:

Вступ. Процеси цифровізації економіки, пов'язані з розгортанням технологій Четвертої промислової революції, є багатоаспектними й чинять суттєвий вплив, зокрема й на навколишнє середовище, що зачіпає інтереси майбутніх поколінь.Проблематика. Прискорення цифровізації супроводжується суперечливими позитивними і негативними ефектами для довкілля. Зважаючи на це, актуальною проблемою є визначення цих ефектів як на глобальному, так і на національному рівнях.Мета. Виявити взаємозв'язки цифрової та зеленої економіки й обґрунтувати шляхи екологічно безпечного розвитку цифрових технологій в Україні.Матеріали й методи. Кластеризація країн світу за ознаками економічного, промислового й цифрового розвитку;економетричний аналіз залежностей між показниками розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і екологічної ефективності в країнах світу та їх групах (кластерах) за 2017—2020 рр.Результати. Встановлено, що на глобальному рівні впровадження сучасних цифрових технологій має загалом позитивний зв'язок зі станом довкілля: чим вищим є рівень цифровізації, тим більш екологічно чистими, за інших рівних умов, є національні економіки. З’ясовано, що екологічна ефективність цифровізації залежить від рівня виробничих (фізичних) технологій та загального економічного розвитку держави. У кластерах менш розвинених країн, зокрема й в Україні, яка має суттєві проблеми у сферах промисловості й інновацій, поширення цифрових технологій має менший позитивний вплив на екологію, ніж у кластерах більш розвинених країн. Тому довгострокові позитивні ефекти цифровізації для України не є очевидними, а негативні можуть бути серйозними.Висновки. Для мінімізації екологічних ризиків цифровізації в Україні потрібно розробити національну академічну програму комплексної оцінки різних аспектів (абіотичних, біотичних, техногенних, антропогенних) впливу новітніх цифрових технологій на довкілля, а також узгодити програми цифровізації економіки із загальною стратегією розвитку національного виробництва на інноваційній основі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Харченко, Н. П. "Види стратегічних правових актів: загальнотеоретичні аспекти." Актуальні проблеми держави і права, no. 87 (November 5, 2020): 179–83. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2816.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто стан та напрями розвитку стратегічних правових актів як самостійної правової категорії та предмета дослідження загальнотеоретичної науки, окреслено різні наукові позиції щодо класифікації нормативно-правових та стратегічних правових актів, визначені особливості стратегічних правових актів як виду нормативно-правового акта, а також особливості застосування цієї категорії у вітчизняному законодавстві, надано авторське бачення поділу стратегічних правових актів за суб'єктами створення: стратегічні правові акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування тощо; за формою закріплення: закони, укази, постанови, накази тощо; з а територією дії: загальні, обов'язкові для виконання на всій території держави; відомчі, норми яких поширюються на організації та осіб, що перебувають у системі службового підпорядкування відповідного міністерства, відомства; місцеві, дія яких обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці; за часом дії: постійні, тимчасові; за простором: екстериторіальні та територіальні; за строком дії: довгострокові, середньострокові та короткострокові; за порядком ухвалення: видані одноособово (указ Президента України), ухвалені колегіально (постанова Кабінету Міністрів України); за назвою: доктрини, стратегії, концепції, програми, плани тощо; за сферами регулювання суспільних відносин: екологічні, економічні, оборонні та національної безпеки, воєнні, інформаційні тощо; за характером спеціалізованих норм: акти-декларації, акти-концепції, акти-стратегії тощо; за цільовим призначенням: декларативні, програмні, концептуальні тощо; акцентовано на науковій актуальності дослідження стратегічних правових актів загальнотеоретичною наукою, а також законодавчому закріпленні концептуальних засад розроблення й ієрархії стратегічних правових актів відповідно до головних характеристик і особливостей кожного з них.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Савченко В.Ф. and Маклюк О.В. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 154–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-20.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз теоретичних положень, світового досвіду та ситуації в Україні щодо соціальної сфери, її показників, досягнень та недоліків, надання і обґрунтування пропозицій відносно шляхів розвитку, окреслення питань подальших наукових досліджень у даному спрямуванні. Методологічною основою дослідження є використання методів теоретичного узагальнення, системного підходу, аналізу, синтезу, загальнонаукових та спеціальних методів економічного спрямування. В результаті показано можливість вирішення протиріч між ефективністю економіки і соціальною справедливістю, використовуючи різні форми, методи та інструменти. Запропоновано інструментарій державної соціальної політики. Надано певний історичний екскурс щодо програмного вирішення соціальних проблем у країнах світу. Охарактеризовано метод планування і прогнозування організаційно-економічної форми регулювання, наведено приклади програм соціального розвитку, включаючи стратегії, довгострокові програми, а також документи регіонального характеру. Проаналізовано надання населенню субсидій за регіонами у 2019 році, де враховуються пріоритети діяльності, територіальне розташування, зусиль владних верхівок територій. Підкреслено важливість інноваційного інструментарію соціальної політики держави в умовах бюджетного дефіциту і водночас високого рівня бідності населення. Виділено такі складові соціального захисту як соціальна допомога, соціальні послуги, соціальне страхування та соціальне забезпечення. Наголошено на особливій важливості соціальної допомоги, під якою розуміється системи заходів, спрямованих на поліпшення матеріального стану певних груп населення через програми та діяльність соціальних закладів. Доведено, що необхідно впроваджувати принципи стандартизації суспільного життя, основою яких є мотивація людей до підвищення ефективності діяльності. Вказується на основні проблеми фінансування соціальної сфери та способи їх вирішення. З'ясовано взаємодію фіскальної та соціальної політики, коли фіскальна політика має стимулювати ділову активність, а її використання тільки на збільшення надходжень до бюджету призводить до напруження у суспільстві. Підкреслюється, що головними напрямками соціального страхування є захист фізичних осіб під час втрати роботи, здоров’я, засобів існування, працездатності та інше. Зазначається важливість вдосконалення роботи державної служби зайнятості для посилення ефекту від її діяльності, а саме професійної орієнтації пошукачів роботи, забезпечення доступності соціальних послуг, набуття працюючими індивідами додаткової кваліфікації для кар'єрного зростання. Наведені та достатньо аргументовані пропозиції щодо перспектив розробки інноваційного інструментарію соціальної політики нашої держави в умовах бюджетного дефіциту і водночас бідності основної частки населення для максимального забезпечення його захисту, підвищення темпів економічного зростання, коли отримаємо дотримання високих соціальних стандартів, а також інноваційних змін революційного характеру при розробленні соціальних програм, які можуть бути використані в управлінських структурах на всіх рівнях, на підприємствах і в установах соціальної сфери. Гострота проблеми соціального забезпечення всіх жителів країни, підсилена економічною і політичною нестабільністю протягом багатьох років і пандемією Covid 19 на даному етапі, а також недостатнє наукове і методологічне опрацювання даної проблеми провокують до послідовного вивчення, розробки та застосування у практичних діях зазначеної складової розвитку країни, особливо в частині комплексності, послідовності, реалізації кращих складових світового і багато в чому повчального вітчизняного досвіду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Братюк, В. П. "СУЧАСНИЙ СТАН СТРАХОВОГО РИНОКУ В УКРАІНІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 12 (May 23, 2022): 37–45. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.5.

Full text

Abstract:

Ринок страхування України в сучасних умова, як і економіка нашої держави перебуває зараз в умовах глобальних змін. Динамічні зміни, які відбуваються сьогодні в розвитку держави, зумовлюють необхідність дослідження сучасних тенденцій та пошуку напрямів регулювання страхового ринку. У статті досліджено сучасний стан страхового ринку України, зокрема проаналізовано динаміку кількості страхових компаній, основні показники діяльності страховиків, структуру валових та чистих страхових премій страховиків та їх рейтингові позиції. Основний фокус дослідження спрямовано на основні тенденцій ринку страхових послуг України та виокремлення напрямів розвитку страхового ринку України. Це дало можливість виокремити найбільш гострі проблеми у функціонуванні страхових компаній України та сформулювати пріоритетні напрями розвитку вітчизняного ринку страхування. Проведене дослідження дало можливість визначити, що причини низького попиту на послуги страхових компаній з боку населення зумовлені психологічними та економічними чинниками, серед яких: недовіра споживачів на страхові послуги, зумовлене обманом та шахрайськими, що відбувалися у 90-х роках; нестабільність економіки та функціонування страхових компаній; недосконалість страхової системи; низький рівень фінансових можливостей населення України; відсутність страхової культури і як наслідок це те, що послуги страхування не відносяться до пріоритетних; нестабільність економічної ситуації, пандемія, військові дії; низький рівень фахівців страхових компаній, довіри та платоспроможності населення; недосконалість правил страхування. Страховий ринок тісно взаємопов'язаний з розвитком національної економіки, оскільки дозволяє акумулювати значні довгострокові інвестиційні ресурси, залучаючи кошти через програми страхування життя; розширення страхового бізнесу створить робочі місця, активізує впровадження інновацій, стимулює стійкість економіки і пом'якшує наслідки глобальних ризиків; ефективне регулювання та нагляд за ринком зроблять підґрунтя для впевненості та довіри до страховиків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Dzhur, О. Y., and А. S. Shuljakova. "Інноваційні аспекти удосконалення системи менеджменту організацій у сучасних умовах." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 55. http://dx.doi.org/10.15421/191606.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю створення ефективної системи менеджменту для організації, яка забезпечить можливості виходу на новий рівень розвитку, що передбачає модернізацію організаційної структури управління та збільшення її ефективності; зниження витрат; підвищення рівня безпеки послуг і продукції; випуск продукції із якістю, на яку очікує споживач, збільшення кількості кінцевих споживачів і займання позиції найкращого постачальника; збільшення обсягів збуту продукції та послуг; оперативне реагування на ринкові коливання; підвищення продуктивності; захист своєї торговельної марки і репутації.Метою написання статті є розробка загальної системи менеджменту організації, виявлення суттєвих якісних характеристик ефективної системи менеджменту організації та різних інновацій, які дозволяють упроваджувати їй довгострокові стратегії і забезпечують конкурентоспроможність в цілому.Методи дослідження – системний підхід, методи аналізу та синтезу, порівняння.Проаналізовано підходи щодо змісту, структури та наповнення сучасних систем менеджменту організації. Розкрито специфіку й проаналізовано функціонування компаній-рітейлерів і їх структурних одиниць. Виділено якісні результативні характеристики сучасної системи менеджменту організації, сформульовано визначення сучасної системи менеджменту організації (підприємства). Запропоновано загальну схему системи менеджменту організації «вищого рівня» для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку організації.Сформульовано заходи із підвищення конкурентоспроможності та стратегічної стійкості компанії «АЛЛО», а саме: 1) врахування сезонних факторів попиту на товари; 2) упровадження нових ідей (соціальних інновацій) залучення клієнтів, які відрізняються від ідей компаній-конкурентів; 3) упровадження в систему менеджменту більшої кількості мотиваційних програм для заохочення співробітників; 4) застосування інноваційних освітніх заходів програми лояльності клієнтів, що підвищують цінність послуг компанії як для індивідуумів, так і суспільства в цілому; 5) розширення асортименту магазинів для залучення нових клієнтів і підвищення прибутку.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних вимог споживачів до компаній-рітейлерів електронної техніки, обґрунтуванні розширення обсягу соціальних інновацій в умовах нестабільного зовнішнього середовища та активізації євроінтеграційних процесів в Україні, формулюванні суттєвих якісних характеристик ефективної системи менеджменту організації, трактуванні терміна «системи менеджменту організації» та розробці оптимальної загальної схеми функціонування системи менеджменту («вищого рівня») організації із урахуванням процесів створення та покращення.Практична значущість дослідження полягає у створенні чіткої схеми реалізації системи менеджменту («вищого рівня») організації, яка реалізує функції розвитку, виконання, оцінки, підтримки для організації будь-якого типу, у тому числі й для компанії-рітейлера електронної техніки.Подальшого дослідження потребують розробка нормативних документів за системою менеджменту організації в межах загальної схеми системи менеджменту («вищого рівня»), розробка різноманітних інновацій, які враховують регіональний аспект розміщення компанії, швидке впровадження позитивного досвіду міжнародних компаній-рітейлерів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Науменко, М. В. "Методичний підхід до оцінювання можливості реалізації програми оновлення парку літаків тактичної авіації на етапі її синтезу при обмежених фінансових спроможностях держав." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 100–112. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.14.

Full text

Abstract:

Запропоновано методичний підхід до кількісного оцінювання балансу між потрібними витратами ресурсів та наявними в державі фінансовими ресурсами, що можуть бути виділені для реалізації синтезованих варіантів програми розвитку системи озброєння та військової техніки тактичної авіації на середньо- та довгостроковій перспективі. Даний методичний підхід, в залежності від варіанту обрання стратегії розвитку системи озброєння тактичної авіації, призначений для оцінювання можливості реалізації раціонального варіанту програми, синтезованого на основі розв’язування математичної задачі оптимізації в зворотній постановці, а також для формування елементів системи обмежень у формалізованому критерії раціональності при обранні стратегії розвитку парків літаків тактичної авіації по набуттю нею необхідних спроможностей за мінімально можливий час та у формалізованому критерії раціональності – при виборі стратегії по максимальному нарощенню спроможностей тактичною авіацією при обмеженому фінансуванні розвитку її системи озброєння та військової техніки. Оскільки фінансування програми переозброєння тактичної авіації, найімовірніше, буде здійснюватися коштом Державного бюджету України, у запропонованому методичному підході до оцінювання можливості реалізації такої програми пропонується спиратися на нормативно-правову базу України, що регламентує обсяги фінансування Сектору безпеки і оборони, та статистичні дані щодо наявного розподілу коштів на потреби Збройних Сил України за видами та напрямками фінансування, а також на результати аналізу світового досвіду фінансування такого роду програм. Прогноз фінансових показників на заданій глибині планування розвитку системи озброєння та військової техніки тактичної авіації, що характеризують обсяги цільового фінансування витрат на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання пропонується будувати на використанні статистичного матеріалу щодо фінансування переозброєння тактичної авіації, накопиченого у ретроспективі, та даних прогнозу Світового банку щодо росту ВВП України на середньо- та довгостроковій перспективі. Виявлення на етапі синтезу невідповідності потрібного фінансового ресурсу тому, який очікувано зможе бути забезпечено державним фінансуванням, надає можливості для своєчасного пошуку альтернативних шляхів набуття необхідних спроможностей або додаткових джерел фінансування, що сприятиме запобіганню зайвим витратам ресурсів та часу для набуття необхідного рівня спроможностей тактичною авіацією.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Yakimova, L. P. "СТРУКТУРА І ФАКТОРИ ЦИКЛІЧНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 13 (April 25, 2017): 184–93. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.184-193.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на розвиток методологічних засад дослідження регіонального ринку праці в аспекті його нелінійної динаміки та ідентифікації комплексу ендогенних і екзогенних факторів циклічності. З використанням фільтра Ходріка – Прескотта виокремлено довгострокові тренди і цикли в динаміці показників і факторів циклічності ринку праці Чернівецької області. Обґрунтовано мультициклічність регіонального ринку праці, оцінено волатильність і персистентність циклів його показників, їх відношення до бізнес-циклу, ідентифіковано випереджальні, запізнілі та співпадаючі циклічні індикатори рівня безробіття. Побудовано економетричну модель з фіктивними змінними для прогнозування сезонних коливань рівня безробіття. Розроблене програмне забезпечення може застосовуватися при підготовці державних і територіальних програм соціально-економічного розвитку та сприяння зайнятості населення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Кудріна, О. Ю. "Програми розвитку промисловості Луганської області у середньо- та довгостроковій перспективі." Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки, вип. 3 (55) (2014): 31–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Hundertailo, Yuliia. "Організація соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 44(47) (December 20, 2019): 52–58. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).116.

Full text

Abstract:

Проблема соціально-психологічного супроводу ВПО, що набула актуальності в українському суспільстві з початком воєнних дій на сході країни, висвітлюється під кутом зору відновлення психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (MHPSS). Соціально-психологічний супровід ВПО розглядається як комплекс специфічних довготривалих і системних заходів щодо психологічної підтримки таких осіб та соціального сприяння їхній інтеграції в місцеві громади в умовах переходу суспільства від війни до миру. Як головну умову результативної психосоціальної підтримки визначено створення сприятливого соціально-психологічного середовища на рівні держави та регіональних громад для відновлення життєтворення і самореалізації ВПО. Розкрито в довгостроковій перспективі потенціал соціально-політичної ситуації для покращення системи охорони психічного здоров’я громадян – системи, яка може стати інституційним підґрунтям продуктивного соціально-психологічного супроводу ВПО. Визначено рівні організації соціально-психологічного супроводу, а саме: макрорівень (стратегії і тактики державної соціальної політики щодо ВПО та інформаційна політика); мезорівень (підтримка громад, що прийняли ВПО, через навчальні та відновлювальні програми для спеціалістів, які взаємодіють з ВПО); мікрорівень (програми соціально-психологічного супроводу ВПО на базі організацій місцевого рівня). Розроблено також завдання соціально-психологічного супроводу ВПО та відповідні їм критерії оцінювання ефективності програм підтримки. До таких завдань належать: формування навичок соціально-економічної самостійності, реалізація принципів травмочутливості і гендерної чутливості, врахування специфічних потреб цільової групи, сприяння особистісному розвитку, розвінчання стереотипів самосприймання і сприймання. Як перспективу дослідження визначено проведення моніторингу регіональних програм для ВПО за певними критеріями та впровадження їх у практику роботи державних установ та громадських організацій, які надають психосоціальну підтримку ВПО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Дроздов, С. С., О. Б. Леонтьєв, and М. В. Науменко. "Формалізовані критерії раціональності програми розвитку системи озброєння тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України на довгостроковій перспективі (прогнозованій) загрозі." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 3(65), (October 1, 2020): 13–24. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.02.

Full text

Abstract:

Розглянуто основні можливі випадки нестачі бойової спроможності тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України на початку довгострокового періоду планування розвитку її системи озброєння та пов’язані з ними можливі варіанти обрання стратегій переоснащення авіаційних частин на нову бойову авіаційну техніку для ліквідації наявної нестачі. Названі варіанти стратегій пропонується звести у три основні групи, а саме стратегію сталого розвитку, коли необхідна спроможність досягається наприкінці періоду планування, стратегію постійної ліквідації нестачі спроможності вздовж всього періоду планування, та стратегію швидкої ліквідації нестачі спроможності за мінімально можливий час. Запропоновано формалізовані, із застосуванням методу бойових потенціалів, критерії раціональності програми розвитку системи озброєння тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, за допомогою використання яких, на відміну від відомих методичних підходів, можливо здійснити синтез такої раціональної програми у зворотній постановці математичної задачі оптимізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Morokhova V. and Boyko O. "ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ." Economic forum 1, no. 1 (March 9, 2022): 35–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-4.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто питання реалізації концепції соціально-відповідального маркетингу в умовах сучасного бізнес-середовища. Систематизація літературних джерел засвідчила недостатню інтеграцію соціально-відповідального маркетингу в діяльність вітчизняних підприємств. Доведено, що розвиток підприємництва нерозривно пов’язаний із формуванням соціально-орієнтованого бізнес-середовища. Цьому в значній мірі сприятиме впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу в діяльність суб’єктів господарювання. Аргументовано, що основні елементи соціально-відповідального маркетингу повинні розглядатися у взаємозв’язку із концепцією корпоративної соціальної відповідальності і передбачати взаємоузгодження таких чинників: досягнення економічних цілей підприємства, задоволення потреб споживачів, забезпечення довгострокових інтересів суспільства. Визначено і розкрито економічну і соціальну роль соціально-відповідального маркетингу у розвитку суб’єктів господарювання. Узагальнено дослідження проблем інтегрування соціальної відповідальності бізнесу у стратегічне управління діяльністю підприємств. Наявність соціальної складової у бізнес-стратегії є необхідною умовою її успішної реалізації і тривалої соціально-відповідальної взаємодії із зовнішнім середовищем. Наголошено на необхідності адаптації традиційного комплексу маркетингу до принципів соціальної відповідальності, що дасть змогу сформувати цільову комплексну програму узгодження інтересів підприємства, споживачів і суспільства. Обґрунтовано доцільність проведення подальших поглиблених досліджень соціальної складової маркетингу та її ролі у формуванні соціальних орієнтирів діяльності вітчизняних підприємств. Втілення в життя соціально-орієнтованих програм сприятиме сталому розвитку бізнесу компанії з урахуванням інтересів усіх суб’єктів ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Prav, Yu. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДХОДІВ І ІНТЕГРАЦІЇ В ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 69 (May 26, 2020): 124–32. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.15.

Full text

Abstract:

Виокремлено підходи до оцінювання ефективності корпоративної інтеграції, з яких три підходи пов’язано: з теорією фінансового менеджменту, із забезпеченням конкурентних переваг, з теорією трансакційних витрат, а один – спрямовано на формування взаємовигідних довгострокових ділових відносин. Визначено фактори, що впливають на інвестиційний потенціал будівельного комплексу і визначають економічну ефективність диверсифікаційних програм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Леонтьєв, О. Б., and М. В. Науменко. "Методика прогнозування вартості життєвого циклу парків альтернативних типів нових багатоцільових літаків, як основних носіїв бойових спроможностей тактичної авіації." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(68) (April 21, 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.02.

Full text

Abstract:

При формуванні довгострокових програм розвитку системи озброєння та військової техніки тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, що має здійснюватися на основі формалізованих критеріїв типу “ефективність – вартість – час”, однією із важливих складових є прогнозування фінансових витрат на закупівлю та постачання у війська необхідної кількості багатоцільових літаків тактичної авіації, а також витрат на забезпечення відповідним озброєнням, на утримання відповідної інфраструктури на всьому періоді їх експлуатації та на здійснення заходів інженерно-авіаційного забезпечення. Представлена методика прогнозування вартості життєвого циклу парків багатоцільових літаків спрямована на забезпечення коректного формування системи обмежень у математичній задачі оптимізації для синтезу раціональної програми розвитку системи озброєння та військової техніки тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Розроблена методика прогнозування вартості життєвого циклу парків багатоцільових літаків, які розглядаються як основні носії бойових спроможностей тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, ґрунтується на використанні залежності ціни серійних тактичних літаків на світовому ринку озброєнь від значень узагальнених показників їх бойових властивостей. Особливістю методики, що пропонується, є врахування вартості життєвого циклу парків альтернативних типів багатоцільових літаків тактичної авіації в залежності від того, чи є літаки, що плануються до постачання у бойові частини розробленими та виробленими всередині країни, або будуть закуплені за імпортом. Це вносить відмінності у типовий розподіл вартості по стадіях та етапах життєвого циклу бойової авіаційної техніки, які повинні бути врахованими. Також представленою методикою передбачено врахування зміни витрат на експлуатацію бойових літаків, термін експлуатації яких перевищуватиме 15 років.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Ushakova Mariia. "Обумовлені грошові трансферти в контексті політики розвитку людського потенціалу." Theory and Practice of Public Administration 3, no. 66 (September 24, 2019): 141–48. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.03.17.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу обумовлених грошових трансфертів, що за своєю суттю є комплексними програмами соціальної політики, спрямовані на мінімізацію негативних ефектів, що виникли внаслідок структурної бідності, як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Здійснено огляд ризиків, що впливають на результативність обумовлених грошових трансфертів, а також заходів, що створюють додаткові стимули для розвитку людського потенціалу в контексті державної підтримки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Гриб, Д. А., Б. О. Демідов, О. О. Хмелевська, and С. І. Хмелевський. "Методичні і організаційні аспекти програмно-ситуаційного управління розвитком системи озброєння збройних сил." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(42,) (January 21, 2021): 18–27. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.02.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються проблемні питання, що пов'язані з використанням принципів і положень програмно-ситуаційного підходу до вирішення задач управління розвитком системи озброєння збройних сил держави у програмному періоді часу. Основна увага приділяється скоординованому використанню стратегічного програмно-цільового планування і програмно-ситуаційного підходу до оперативного управління вирішенням проблемних ситуацій в умовах невизначеності і недостатності вихідних даних, що необхідні для адекватного і адаптивного реагування на зміни зовнішнього середовища (оперативно-стратегічної, воєнно-економічної, виробничо-технологічної та іншої обстановки). Аналізуються відмінності програмно-ситуаційного і програмно-цільового підходу для оперативного планування заходів з протидії негативним тенденціям розвитку системи озброєння. Указується на доцільність використання орієнтованих графів для створення моделей проблемних ситуацій розвитку системи озброєння та окремих її складових на довгостроковий період.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

БІЛІЧЕНКО, Віктор, Світлана РОМАНЮК, Сергій ЦИМБАЛ, and Сергій БАБІЙ. "Розробка стратегій та проектів інноваційного розвитку організацій автоперевізників." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.344.

Full text

Abstract:

В статті обґрунтовано особливість роботи організацій автоперевізників та необхідність їх розвитку з активним використанням інновацій. Необхідність постійного і цілеспрямованого інноваційного розвитку організацій автоперевізників визначає їх успішну присутність на ринку, ефективну експлуатацію та отримання прибутку. Боротьба за транспортні ринки, високий попит споживачів на послуги автомобільних перевезень, статус інших транспортних компаній, які пропонують подібні послуги, необхідність оновлення та модернізації рухомого складу, виробничої та технічної бази вимагають від організацій автомобільних перевізників постійного розвитку та вдосконалення. Виходячи зі світового досвіду, можна стверджувати, що підприємства можуть активно розвиватися, раціонально використовувати всі види ресурсів базуючи свою діяльність на інноваціях. Для ефективного впровадження інноваційної діяльності, а також зменшення ризиків, які з нею пов’язані, пропонується використати інструменти та методологію стратегій розвитку та проектів їх реалізації. Розроблені актуальні стратегії інноваційного розвитку для конкретної організації автоперевізника. Практичну реалізацію інноваційних проектів та стратегій пропонується здійснити за допомогою динамічного моделювання, що дасть можливість визначити оптимальну стратегію розвитку підприємства на довгостроковий період за критерієм максимуму очікуваного доходу. За допомогою програмного забезпечення встановлено основні показники ефективності кожної стратегії. Для кожної стратегії розроблений проект її реалізації. Для опису та аналізу інноваційних проектів на передінвестиційному етапі використовувалось спеціалізоване програмне забезпечення для фінансового аналізу проектів, яке дозволило виконати оцінки основних показників проекту в цілому та обґрунтовувати ефективність інвестицій. Для вибору оптимального проекту використовувався метод динамічного програмування, який дозволяє визначити оптимальну стратегію розвитку підприємства на довгострокову перспективу (в нашому завданні протягом 5 років) за критерієм максимального очікуваного доходу. Методологічною основою моделі є теорія стохастичних процесів прийняття рішень та динамічного програмування. Ключові слова: інноваційний розвиток, організація автоперевізника, стратегія, проект, динамічне програмування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Родченко, В. Б., and Ю. І. Прус. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ПРОСТОРОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 133–45. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.133-145.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає у розробці підходу до діагностики стратегічних пріоритетів просторово-економічного розвитку регіонів України. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох науковців, запропоновано модель стратегії сталого розвитку регіону. Проаналізувавши розподіл обсягів фінансування Планів реалізації Стратегій розвитку регіонів України на 2021-2023 роки за передбачуваними проєктами, у ході дослідження виокремлено пріоритети фокусування стратегій розвитку регіонів України. Для більшості регіонів України характерні стратегії ексклюзивного та селективного фокусування; збалансованість розподілу обсягів фінансування між компонентами просторово-економічного розвитку не виявлена у жодному регіоні. На основі даних про розподіл джерел фінансування Планів реалізації Стратегій розвитку регіонів України у 2021-2023 роках (державний бюджет, місцевий бюджет, інші кошти), уточнено реактивну та проактивну моделі реалізації політики просторово-економічного розвитку. Перша з них передбачає покращення умов для просторово-економічного розвитку у переважній більшості за рахунок державних субвенцій та коштів цільових державних програм, друга – спрямована на залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів та реалізацію розвиткових проєктів. У роботі також проведено оцінку якісних параметрів Планів реалізації регіональних стратегій розвитку: запропоновано та розраховано індекси їх агресивності та розвитковості. Запропонований авторами інструментарій до виокремлення стратегічних пріоритетів просторово-економічного розвитку регіонів може бути використаний органами влади різних рівнів при розробці програмних та стратегічних документів як на короткострокову, так і на довгострокову перспективу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Гуцул, T., А. Орозонова, Г. Митрофанова, Т. Артюх, and Н. Кравченко. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ ІНВЕСТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 342–50. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3657.

Full text

Abstract:

Анотація. Досліджено види ризиків і негативних впливів, які несе пандемія COVID-19 для сільськогосподарській галузі. Визначено, що основними ризиками є: економічні, екологічні, соціальні, інформаційні, політичні, технологічні. Досліджено, що інвестиції в сільське господарство мають свої відмінності. Вони перш за все проявляються в людській працездатності, як і в інших галузях економіки, у сільському господарстві, вони відображаються ще й у природному потенціалі, що за різних умов робить їх функціонування більш капіталомісткою з прибутками в довгостроковій перспективі. Визначено, що за останній рік кількість капітальних інвестицій у сільськогосподарську галузь значно зменшилась, передусім це пов’язано з обмеженнями, які були введені керівництвом країни 2020 року, та застоєм усієї галузі. Висока інвестиційна привабливість галузі є ключовим фактором підвищення її конкурентоспроможності, забезпечення високого та стійкого економічного зростання. Завдяки прозорому механізму інвестування в сільське господарство вона має шанс розпочати сталий розвиток, що веде до інновацій, а це, у свою чергу, забезпечує трансформацію в модернізацію технічної, технологічної та організаційної бази сільськогосподарського виробництва. Представлено перелік програм державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції та обсяг фінансування. Висвітлено, що на сучасному етапі сталого розвитку сільського господарства в Європейському Союзі потенційні ризики і загрози включають такі ключові фактори: зміна клімату і зміна навколишнього середовища; зменшення різноманітності біосфери; високі темпи зростання населення у країнах Європи і зростання попиту на продукти харчування; зниження ефективності агробізнесу через непередбачені фактори (епідемії, соціально-економічні конфлікти тощо). Представлено пріоритетні напрями державної інституційної підтримки інвестиційного клімату в сільськогосподарську галузь найближчим часом. Визначено, що основними орієнтирами для вітчизняних сільгоспвиробників мають стати програми, які зараз найбільше цікавлять європейських інвесторів. Ключові слова: ринок, сільське господарство, інвестиції, регулювання, підтримка, держава, продукція. Формул: 0, рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 17.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Ананьєва, Ю. В. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ КРЕДИТУВАННІ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 1-2 (December 4, 2020): 26–37. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1-2.2020.26-37.

Full text

Abstract:

У статті представлено авторський підхід до класифікації фінансових ризиків України у міжнародному кредитуванні (стандартні та специфічні), які впливають на рівень спроможності забезпечувати платоспроможність України в умовах глобалізації та ефективно використовувати позикові ресурси в процесі реалізації їх функцій. Запропоновано концептуальний підхід до розробки науково-методичного забезпечення механізму формування і використання довгострокової стратегії управління фінансовими ризиками України у міжнародному кредитуванні, який передбачає використання дієвого інструментарію щодо зменшення боргового навантаження і забезпечення ефективності ризик-менеджменту на основі розробка програми збільшення ринку внутрішніх запозичень; підвищення результативності нормативно-правового поля, яке регламентує бюджетний процес і операції із зовнішнім державним боргом; провадження результативної боргової і фінансової політики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Дроздов, С. С., О. Б. Леонтьєв, and М. В. Науменко. "Методика кількісного обґрунтування динаміки необхідного рівня бойових спроможностей Повітряних Сил на середньостроковій та довгостроковій перспективі." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(43), (May 11, 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.01.

Full text

Abstract:

Запропоновано удосконалену методику кількісного обґрунтування необхідного рівня бойових спроможностей Повітряних Сил Збройних Сил України з урахуванням динаміки кількісно-якісного складу повітряного противника на середньостроковій та довгостроковій перспективі розвитку його системи озброєння. Методика призначена для використання в системі довгострокового та середньострокового оборонного планування на основі спроможностей для обґрунтування програм та планів розвитку системи озброєння та військової техніки зенітних ракетних військ та тактичної авіації. На відміну від відомих методичних підходів, дана методика враховує вплив на зміну необхідного рівня спроможностей максимально можливих темпів постачання у війська повітряного противника новітнього озброєння та військової техніки, що обмежується не тільки факторами обсягів фінансування ним програм та планів розвитку своїх сил, а й максимальними виробничо-технологічними можливостями промисловості противника щодо темпів серійного виробництва новітніх високотехнологічних зразків. Це дозволяє більш ґрунтовно та адекватно визначати терміни своєчасного реагування державою на зростання воєнної загрози, визначати пріоритети та раціональніше розподіляти видатки за часом на потреби оборони. Методичною основою кількісного оцінювання можливого темпу серійного виробництва новітнього високотехнологічного озброєння та військової техніки повітряного противника є використання сукупності математичних моделей, що побудовані на обробці статистичної науково-технічної інформації світового рівня та являють собою формалізований зв'язок значення максимального можливого темпу серійного виробництва багатоцільових винищувачів від узагальнених показників їх бойових властивостей, а також залежності цих показників від ряду тактико-технічних характеристик, що визначають бойові властивості зразка щодо вирішення бойових завдань за призначенням. Необхідний рівень спроможностей пропонується визначати на основі використання методу бойових потенціалів, шляхом встановлення відповідності частки бойового потенціалу зенітних ракетних військ та тактичної авіації, що може бути реалізованою в кожному визначеному сценарії застосування повітряної компоненти об’єднаних сил по кожному оперативному (бойовому) завданню, потрібному рівню нанесення противнику неприйнятного збитку. Результатом практичного застосування запропонованої методики є залежності кількісних оцінок рівня необхідних спроможностей від часу на всій глибині довгострокового оборонного планування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Голюк В.Я., к.е.н., доцент. "ВПЛИВ КЛЮЧОВИХ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК НА ДИНАМІКУ ВВП ЄВРОЗОНИ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 113–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-15.

Full text

Abstract:

Метою статті є дослідження впливу процентної політики ЄЦБ на динаміку валового внутрішнього продукту (ВВП) в Єврозоні. У роботі вказано, що Рада керуючих Європейського центрального банку встановлює наступні ключові процентні ставки для єврозони: відсоткова ставка за основними операціями рефінансування, ставка за депозитним інструментом та ставка граничного кредитного інструменту. Для аналізу зв’язку між реальною процентною ставкою та динамікою валового внутрішнього продукту в Єврозоні було використано кореляційний аналіз. Результати досліджень демонструють, що в 1999-2007 та 2012-2018 роках реальна процентна ставка була пов'язана з ростом ВВП в єврозоні позитивно, і зв'язок був досить міцним. У 2008-2011 роках цей звʼязок був слабким, що можна було пояснити світовою економічною кризою та діями ЄЦБ щодо подолання спаду в економіці ЄС. Тест Гренджера на наявність причинно-наслідкового звʼязку продемонстрував, що в 1999-2007 роках зростання ВВП спричиняло динаміку процентних ставок ЄЦБ, але в 2012-2018 роках процентна ставка спричинила зростання ВВП у короткостроковому періоді (з відставанням на 1 рік). Дослідження демонструє, що грошові заходи ЄЦБ відіграли ключову роль у підтримці економіки, і Європейський Союз досяг успіху в застосуванні експансійної грошово-кредитної політики для стимулювання економічного зростання. За програмою кількісного ослаблення Європейський центральний банк знизив основну ставку рефінансування до 0%. Для розвитку економічного розвитку Європейський центральний банк використовував довгострокові кредити комерційним банкам для підтримки їх кредитних можливостей та ліквідності. ЄЦБ також використовує програму придбання активів (APP) для запобігання низькій інфляції в Європейському Союзі. Грошово-кредитна політика ЄЦБ призвела до збільшення зайнятості та купівельної спроможності населення, що, як наслідок, здійснило позитивний вплив на динаміку валового внутрішнього продукту в єврозоні. Результати цього дослідження корелюють з попередніми дослідженнями (Nauro F. Campos, Jarko Fidrmuc, Iikka Korhonen та ін.).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Bagmet, Kseniya, Oleksii Lyulyov, and Iryna Skliar. "ДОВГОСТРОКОВИЙ ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ У КОНТЕКСТІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ Й ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), no. 1(13) (2018): 17–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-17-23.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню підходів до оцінювання соціального впливу як довгострокового результату соціальних інвестицій. Основною метою дослідження є аналіз та узагальнення суперечностей та потреб, що зумовлюють оцінювання довгострокового впливу соціальних програм, визначення спільних принципів оцінювання соціального впливу. У роботі відповідно до поставлених завдань використано такі методи дослідження, як методи логічного узагальнення та наукової абстракції; системно-структурний аналіз. Проаналізовано потреби та складності, що пов’язані з розробленням загальних стандартів оцінювання соціального впливу. Систематизовано методи оцінювання соціальної ефективності, узагальнено принципи оцінювання соціального впливу, що можуть бути прийняті як спільні для організацій соціального сектору. Результати дослідження свідчать про необхідність узгодження систем вимірювання соціального впливу зі стратегією та місією організації, поєднуючи це з розробкою системи управління.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Buksha, I. F., M. I. Buksha, and T. S. Pyvovar. "Оцінка репрезентативності даних моніторингу лісів України за різної щільності мережі ділянок спостережень." Forestry and Forest Melioration, no. 134 (November 26, 2019): 66–77. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.66.

Full text

Abstract:

Засобами Q-GIS побудовано розріджену мережу ділянок моніторингу лісів І рівня відповідно до вимог міжнародної програми UN-ECE ICP Forest щільністю 15 × 15 км як підвибірку повної мережі. Оцінено репрезентативність мережі в межах природних зон, областей, типів лісорослинних умов і деревостанів. Проведено порівняння розподілів дерев головних порід за класами дефоліації, які прийняті для міжнародної та національної звітності з моніторингу лісів, а також значень середньої дефоліації головних порід для обох мереж. Встановлено, що розріджена мережа ділянок моніторингу лісів І рівня достовірно не відрізняється від повної на рівні країни, а також у двох природних зонах – Поліссі та Лісостепу. Спостереження в розрідженій мережі дають змогу з належним рівнем точності оцінювати стан лісів за показником середньої дефоліації та за розподілом дерев головних лісоутворювальних порід у межах класів дефоліації. Проведення спостережень на розрідженій мережі дасть можливість зменшити фактичні витрати на здійснення моніторингу лісів більш ніж на 50 %. Для всіх ділянок розрідженої мережі зберігається увесь часовий ряд попередніх спостережень, що дає змогу відстежувати довгострокову динаміку показників моніторингу лісів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Balian , A. V., I. Yu Gryshova , and T. S. Shabatura. "Публічна політика та державна підтримка розвитку аграрного виробництва в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (April 27, 2021): 156–67. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.16.

Full text

Abstract:

Рівень продовольчої безпеки України залежить від розвитку аграрного сектору, економічне зростання якого неможливе без надання відповідної державної підтримки, особливо в умовах панування сучасної економічної кризи, провокованої зростанням світової пандемії, а також ускладнення політичної ситуації через продовження збройного конфлікту. Саме тому актуальності набуває активізація механізмів публічної політики державного управління в контексті регуляції та підтримки розвитку аграрного виробництва в Україні. Метою статті є проведення аналізу сучасного стану, методів і способів підтримки аграрного виробництва з боку держави, виявлення основних проблем з її надання та обґрунтування пропозицій щодо її удосконалення. Наукова новизна полягає в наданні пропозицій щодо удосконалення публічної політики та державної підтримки аграрного виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності аграрної галузі, зміцнення продовольчої безпеки та зростання економічного потенціалу України. Висновки. Незважаючи на диференційний підхід надання державної підтримки аграрному сектору України, вона є недосконалою, суперечливою та такою, що не дозволяє здійснювати перспективне бюджетне планування державної підтримки аграрного виробництва, не забезпечує повноцінний розвиток галузі на базі сучасних інноваційних технологій, а тому не створює умови для підвищення економічного потенціалу країни. Основними проблемними аспектами розробки та надання державної підтримки аграрному виробництву є: відсутність системного характеру та узгодженості програм із пріоритетами напрямками розвитку сільського господарства; несталість та короткотривала спрямованість державних програм; непрогнозованість і несвоєчасність виплат з боку держави, а також щорічне недовиконання програм; недосконалість та недостатня дієвість законодавчих актів, які регулюють питання надання державної підтримки сільськогосподарському товаровиробнику. Із метою створення ефективної системи державної підтримки аграрного виробництва необхідно: по-перше, удосконалити відповідні нормативно-правові документи, що регулюють питання державної підтримки галузі; по-друге, розробити та офіційно затвердити Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій, а також відповідні документи, що визначають пріоритети державної підтримки аграрного виробництва на середньо- та довгострокові періоди; по-третє, визначити пріоритетність розвитку малих форм господарювання й удосконалити інструменти їх підтримки та заохочення; по-четверте, визначити інструменти, джерела та обсяги формування фінансових ресурсів для надання державної підтримки, а також узгодити щорічні обсяги надання державної підтримки за її стратегічними напрямами; по-п’яте, здійснювати контроль за виконанням державних програм підтримки на основі використання якісних та кількісних показників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

ПАВЛЮЧЕНКО, ЮЛІЯ. "Завдання і засоби державного регулювання аграрного ринку." Право України, no. 2018/05 (2018): 71. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-071.

Full text

Abstract:

Ефективне функціонування аграрного ринку забезпечує не тільки приватні інтереси виробників і покупців сільськогосподарської продукції, а й сприяє задоволенню публічних інтересів, зокрема, має значення для сталого розвитку сільських територій, забезпечення розвитку аграрного сектору економіки і продовольчої безпеки держави. З огляду на певні особливості, притаманні як сільськогосподарській продукції, так і її виробникам, аграрний ринок об’єктивно потребує державного регулювання. Саме завдання і засоби державного регулювання потрібно розглядати визначальними для цього ринку. Мета статті полягає у конкретизації на сучасному етапі завдань і засобів державного регулювання аграрного ринку. У процесі дослідження проаналізовано низку законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, із яких очевидно, що на державному рівні має місце розуміння незадовільного стану аграрного ринку та намагання держави вживати заходів для покращення ситуації, зокрема через закріплення у нормативно-правових актах шляхів і способів вирішення проблем. З урахуванням того, що впровадження цих способів покладається передусім на відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, то їх можна вважати завданнями державного регулювання аграрного ринку. На підставі аналізу Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2021 р. та проекту однойменної Програми конкретизовано завдання державного регулювання аграрного ринку на сучасному етапі. При цьому обґрунтовано, що окреслені завдання відповідають короткостроковим (отримання прибутку сільськогосподарськими виробниками з одночасним врахуванням інтересів покупців продукції) і довгостроковим (сталий розвиток сільських територій, забезпечення продовольчої безпеки держави) пріоритетам розвитку аграрного ринку. Проведений аналіз засобів державного регулювання господарської діяльності, закріплених у ст. 12 Господарського кодексу України, дає змогу зробити висновок, що досягнення зазначених завдань можливе завдяки вдалому поєднанню цих засобів державного регулювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Shynkarov , A. М., and V. M. Prodanyk . "Організаційно-правові засади стратегічного планування у сфері розвитку регіонів України." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 24, 2021): 115–21. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.11.

Full text

Abstract:

У статті розкриті організаційно-правові засади стратегічного планування регіонального розвитку в сучасних умовах подальшого реформування системи публічного управління в Україні та децентралізації владних повноважень.Метою статті є обґрунтування організаційно-правових засад і складових механізмів стратегічного планування та теоретичне визначення законів і закономірностей у контексті регіонального розвитку в Україні.Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту та концептуальних підходів до процесу (законів і закономірностей) формування стратегічного планування у сфері регіонального розвитку в Україні.Висновки. Встановлено, що під стратегічним плануванням доцільно розуміти особливий вид планової діяльності, що полягає в розробці стратегічних рішень (у формі прогнозів, проектів, програм і планів), які передбачають висування таких цілей, завдань і стратегій розвитку регіонів, реалізація яких забезпечить їх ефективне функціонування у довгостроковій перспективі, а також швидку адаптацію до умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються. З’ясовано, що стратегічне планування як функція управління полягає в намаганні завчасно врахувати при можливості всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування й розвитку об’єкта управління. Планування – це визначення параметрів управлінського процесу на основі співставлення інформації про потреби зовнішнього середовища в результатах діяльності та його можливостей, з урахуванням розвитку самого суб’єкта, що направлено на досягнення поставленої перед системою мети, а план – це кількісне відображення цілей та розробка шляхів їх досягнення.Проаналізовано об’єктивний характер стратегічного планування як частини публічного управління в розвинених державах світу, праці вітчизняних і зарубіжних науковців щодо проблем стратегічного управління регіонального розвитку, встановлено, що оптимальне сполучення стратегічного планування та публічного управління – реальний шлях розвитку соціально-економічного потенціалу держави.Результати дослідження показують, що в процесі вдосконалення системи стратегічного планування на публічному рівні доцільно було б провести оптимізацію державних цільових програм, перейти від тактичного ситуативного планування до стратегічного планування, яке дає змогу розширити планові горизонти, комплексно вирішувати проблеми публічного управління. Саме завдяки вмілому поєднанню зазначених факторів реформування системи стратегічного планування розвитку регіонів у публічному управлінні можна досягти головної мети – створення ефективних та реальних стратегічних програм розвитку держави та окремих регіонів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

ГОЛОВЧЕНКО, Глеб. "РОЗВИТОК МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ У США ТА КАНАДІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 39–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-39-49.

Full text

Abstract:

У статті наголошується на важливості виховання медіаграмотної особистості для свідомого використання інформаційного контенту. Актуальність проблеми виховання медіакомпетентності в економічно активного населення обумовлена тим, сучасний працівник повинен вільно володіти цифровими та медіанавичками, які сприяють підвищенню його конкурентноздатності та зростанню продуктивності економіки країни. У дослідженні автор виділяє види професійної діяльності офісних працівників, що потребують цифрові та медіавміння. Проведений аналіз найкращих практик провадження медіаосвітньої діяльності на робочому місці в США і Канаді. Зроблений висновок щодо необхідності організації роботодавцями навчання своїх працівників з метою розвитку цифрової та медіакомпетентності та отримання організаціями засобів власного розвитку, вдосконаленню персоналу та його утримання. Враховуючи те, що навчені цифровим та медіанавичкам працівники принесуть економічну користь своїй компанії, соціальну вигоду громаді та суспільству загалом, в США і Канаді було розроблено довгострокову стратегію щодо покращення цифрової та медіаграмотності різних соціальних та економічних верств населення для підвищення продуктивності та конкурентноздатності майбутніх поколінь. Виявлена основна мета медіаосвітніх програм, що полягає не лише у розвитку базових навичок користування цифровими і медіаресурсами, але й створення власної медіапродукції, а для працівників вищого правлінського рівня – у подальшому розвитку їхньої медіакомпетентності як складової розвитку лідерських якостей. Закцентовано на урядовій підтримці тих компаній, які забезпечують цифрове та медіанавчання працівників на робочому місці шляхом різних податкових пільг. Автор наголошує на популярності таких програм в американському та канадському суспільствах, їх економічній користі для організацій та позитивній соціальній ролі. Ключові слова: медіакомпетентність, працівник, навчання на робочому місці, корпоративні клієнти, громадські організації, США і Канада.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Sampir, Oleksandr. "Удосконалена методика визначення можливостей з технічної розвідки пошкоджених зразків озброєння та військової техніки в ході ведення бойових дій." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 2 (April 27, 2021): 141–51. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.14.

Full text

Abstract:

Відповідно до вимог реалізація основних напрямів розвитку озброєння та військової (спеціальної) техніки на довгостроковий період повинна здійснюватися відповідно до визначених потреб та фінансово-економічних можливостей держави шляхом максимального використання досягнень вітчизняної науки та техніки; розвитку технологічних можливостей оборонно-промислового комплексу насамперед у сфері базових і критичних технологій за рахунок реалізації середньострокових державних та інших програм і спрямовується на підготовку виробництва для забезпечення виготовлення нового, модернізацію наявного озброєння та військової (спеціальної) техніки на високому рівні та в необхідній кількості. Поступовий розвиток озброєння та військової (спеціальної) техніки і формування наукового, технологічного та технічного потенціалу за відповідним напрямом здійснюється у результаті реалізації пріоритетних напрямів розвитку озброєння та військової (спеціальної) техніки шляхом проведення фундаментальних та пошукових досліджень для забезпечення потреб безпеки і оборони. З метою максимального використання здобутків оборонно-промислового комплексу України для потреб Збройних Сил в статті пропонуються шляхи удосконалення пересувних засобів для ведення технічної розвідки пошкоджених зразків озброєння та військової техніки в ході ведення бойових дій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Кормич, Людмила Іванівна, and Тетяна Миколаївна Краснопольська. "СОЦІАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В СВІТЛІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." Актуальні проблеми політики, no. 64 (January 23, 2020): 78–92. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.189.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто європейську, азіатську та американську традиції формування та реалізації молодіжної політики, визначено їх особливості.Встановлено, що європейська та азіатська практика впровадження молодіжної політики спрямовані на нівелювання нерівності та носить інте-гративний характер (проте за допомогою різних інструментів), в той час як американська стимулює конкуренцію. З’ясовано, що для європейськихкраїн загальною цільовою установкою є допомога і створення сприятливих умов взаємної інтеграції молодого покоління і суспільства, тому вони ви-знають роботу з молоддю важливою і необхідною. Для азіатської моделі притаманний національно орієнтований характер внаслідок культурної,релігійної специфіки.Встановлено два підходи до реалізації молодіжної політики, напрацьовані європейськими країнами: з провідною роллю держави та з широким залученням інститутів громадянського суспільства. Визначені принципів ефективної молодіжної політики, а саме: безпосередня участь молоді у формуванні та реалізації заходів, які стосуються її інтересів і прав; перехід від централізованих, єдиних програм для всієї молоді до локальних, більш гнучких проектів; відмова від довгострокових програм на користь більш динамічних короткострокових, з акцентуванням уваги на зусиллях місцевих органів влади та інших структур, більш наближених до конкретних потреб і проблем молоді даної території; диференційований підхід до різних груп молоді при наявності єдиної системи соціальних гарантій для молоді на всіх рівнях суспільства; підтримка недержавних ініціативних молодіжних формувань.Встановлено, що до соціальних пріоритетів молодіжної політики в країнах ЄС належать: здоров’я молодого покоління, освіта, працевлаштування,участь молоді в політичному житті держави, вільний час, культура, спорт, туризм. Проаналізовано вітчизняні стратегічні напрямки впровадження молодіжної політики (формування громадянської позиції і національно-патріотичне виховання, здоровий спосіб життя молоді, розвиток неформальної освіти, зайнятість, житло для молоді, партнерська підтримка молоді, що проживає на тимчасово окупованій території України, та внутрішньо переміщених осіб) визначено шляхи її вдосконалення шляхом запозичення досвіду європейських країн.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Дешко, Л. "Окремі аспекти реалізації державної політики у сфері електроенергетики." Юридичний вісник, no. 2 (August 25, 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1704.

Full text

Abstract:

У статті детально проаналізовано довідкову, наукову та навчальну літературу та норми чинного законодавства з метою визначення сутності та змісту державної політики у сфері електроенергетики. У результаті дослідження встановлено, що нині в науковій літературі та чинному законодавстві відсутній єдиний підхід до визначення даного поняття. Автором наголошено, що однозначність понятійного апарату впливає на ефективність правозастосовної практики органів публічної адміністрації. Зазначено, що нині для сучасної державної політики у сфері електроенергетики необхідними є розроблення та прийняття «діючого» стратегічного плану розвитку національної електроенергетики, що має містити конкретні дієві для нашої країни шляхи та механізми проведення реформ, у тому числі у сфері електроенергетики. Проте для реальної активізації дій лише прийняття зазначеної програми є недостатнім, оскільки діяльність органів публічної адміністрації повинна бути спрямована: по-перше, на створення нормативно-правової бази для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій; по-друге, на вдосконалення адміністративних процедур в електроенергетиці; по-третє, на формування системи стимулів інвестиційної діяльності в електроенергетиці. Обґрунтовано, що державна політика у сфері електроенергетики - це система нормативно закріплених заходів, що визначають зміст діяльності органів публічної адміністрації щодо ефективної реалізації відносин із приводу виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії, забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії, забезпечення ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії, а також створення сприятливих умов для залучення інвестицій із метою забезпечення сталого розвитку електроенергетичної галузі. Окрему увагу приділено характеристиці складнощів під час реалізації державної політики у сфері електроенергетики, зокрема організаційним, структур-но-інституційним, технологічним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Lytvynchuk, L. "Невротичність як предиктор формування психічних порушень осіб з соматичною патологією." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 44, no. 2 (August 31, 2020): 56–63. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.44.08.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню осіб з соматичними порушеннями. Метою даного дослідження було емпіричним шляхом дослідити невротичність у контексті формування психічних порушень осіб з соматичною патологією на підставі клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей осіб з соматичною патологією. Теоретично з’ясовано, що літній вік є фактором ризику, що перешкоджає застосуванню інтервенційних технологій. Виявлення та лікування літніх осіб ускладнене тим, що зв'язок симптомів з усвідомленими проявами психічної активності людини неоднозначний, не завжди очевидний і опосередкований маловивченими явищами несвідомої сфери психіки даної категорії осіб. Проаналізовано феномен «невротизації» хворих із соматичною, насамперед серцево-судинною патологією.Зазначено, що характерними для невротичної особистості проявами є страх, безпорадність, почуття провини, надмірна залежність від отримання схвалення, внутрішня незахищеність, емоційна реакція на критику, невміння будувати довгострокові плани, порушення в сексуальному житті. Було проведене медико-психологічне обстеження 37 респондентів похилого віку, з них 21 жінка і 16 чоловіків віком від 60 до 71 рр. В експериментальній частині роботи використовувались клініко-анамнестичний та клініко-психопатологічний методи дослідження та особистісний опитувальник FPI. Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою пакета програм Statistica v.6.1. За отриманими емпіричними результатами можна констатувати, що при аналізі соціально-демографічних характеристик обстежених, що можуть виступати в ролі предикторів розвитку захворювання, привертає увагу високий відсоток пацієнтів, в яких професійна підготовка не відповідала їх соціальному статусу. Аналіз середніх значень досліджуваних було відображено у вигляді гістограми. Отже, невротичність як психофізіологічний стан у експериментальній жіночій групі виявився помітно вищим, ніж в контрольній і чоловічій експериментальній групах. Встановлено, що предиктором розвитку психічних порушень жінок з соматичною патологією є невротичність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Kravchyna, Oksana Ye. "Фінансова освіта школярів із застосуванням цифрових технологій: європейський досвід." Освітній вимір 55 (December 10, 2020): 9–24. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4365.

Full text

Abstract:

Анотація. Дедалі більше країн визнають важливість фінансової грамотності та включають фінансову освіту до шкільних програм. Підтримка впровадження фінансової освіти може розглядатися основними державними, приватними та громадськими організаціями як важливе довгострокове інвестування в людський капітал. В той же час, впровадження цифрових технологій відкрило широкі можливості їх використання в галузі фінансової освіти, вони сприяють підвищенню мотивації до навчання, стимулюють пізнавальний інтерес учнів і підвищують ефективність самостійної роботи. Питання формування фінансової грамотності визначено у основних засадничих документах України, таких як, Закон України «Про освіту» та «Державний стандарт базової середньої освіти» (2020), в яких підприємливість і фінансова грамотність віднесені до ключових компетентностей. Метою статті є аналіз європейського досвіду з формування фінансової грамотності в умовах цифрового навчального середовища у контексті реформування вітчизняної освіти. Для досягнення цієї мети був використаний комплекс методів дослідження: аналіз та систематизація наукової літератури, праць вітчизняних та зарубіжних авторів; порівняльно-педагогічний аналіз, який використовується для порівняння та узагальнення різних поглядів на організацію фінансової освіти в школах Європейського Союзу. У статті розглядаються цілі та ключові складові «Основних компетенцій в області фінансової грамотності для молоді», розробленої Міжнародною мережею ОЕСР по фінансовій освіті (OECD / INFE) та представлена структура основних компетенцій. Розглянуті результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 щодо оцінки фінансової грамотності. Розглянуто та проаналізовано досвід європейських країн у створенні та використанні цифрового навчального середовища для ефективного впровадження фінансової освіти: портали, веб-сайти, ігри тощо. Надано рекомендації щодо впровадження фінансової освіти в систему загальної середньої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Semenenkо, Oleh, Stanislav Trehubenko, Konstantin Kharitonov, Liliia Semenenko, Vladimir Musienko, and Oleh Tarasov. "Аналіз теорії і практики оцінювання впливу результатів модернізації озброєння і військової техніки на бойові можливості військових формувань Збройних сил України." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 28, 2021): 116–29. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.11.

Full text

Abstract:

Суттєві зміни у воєнно-політичному, соціально-економічному та демографічному стані України, що сталися в останні роки, викликали необхідність розроблення нових підходів до питань забезпечення її національної безпеки, у тому числі визначення та уточнення: задач Збройних Сил, їх ролі та місця у структурі сектору безпеки та оборони України; науково обґрунтованих цілей реформування Збройних Сил; складу та структури видів Збройних Сил, родів військ та спеціальних військ, що оптимально забезпечуватимуть збройний захист національних інтересів, територіальної цілісності України; вартісної оцінки витрат, необхідних для реалізації планів реформування Збройних Сил та їх підтримання на потрібному рівні бойової і мобілізаційної готовності; економічних можливостей держави щодо забезпечення потреб Збройних Сил, які обумовлені необхідністю рішення покладених на них завдань тощо. Одним із основних питань подальшого розвитку Збройних Сил України є сьогодні якість та повнота вирішення питань воєнно-технічної політики. Ступінь реалізації якої безпосередньо впливає на стан та технічне оснащення Збройних Сил та залежить від багатьох складових, що створюють як позитивний, так і негативний вплив на стан та подальший розвиток Збройних Сил. Найголовнішу роль у цьому процесі відіграє фінансування потреб Збройних Сил України у необхідному обсязі, а також наукове обґрунтування середньострокових та довгострокових планів розвитку озброєння та військової техніки. Під час їх розроблення необхідно ґрунтуватись на потребах забезпечення необхідного рівня обороноздатності шляхом пошуку оптимального балансу між оборонними потребами й економічними можливостями держави, з одного боку, та бойовими й технічними характеристиками зразків озброєння і військової техніки, з другого боку. Саме від стану фінансування оборонних потреб й залежить ступінь виконання завдань із оснащення Збройних Сил України новітніми або модернізованими зразками озброєння і військової техніки. При цьому виникає задача пошуку найбільш оптимального (доцільного), з воєнної та економічної точки зору, шляху забезпечення Збройних Сил України зразками озброєння і військової техніки. Авторами у статті наведені результати аналізу теорії і практики оцінювання впливу результатів модернізації озброєння і військової техніки на бойові можливості військових формувань та факторів, які на них впливають за напрямами: аналіз та оцінка впливу модернізації на рівень бойових можливостей військового формування; аналіз стану модернізації Збройних Сил України; аналіз існуючого методичного апарату визначення вимог до кількісних і якісних характеристик під час модернізації озброєння та військової техніки. На основі отриманих результатів авторами запропоновано ряд рекомендацій щодо проведення подальших досліджень з питань підвищення бойових можливостей Збройних Сил України з урахуванням результатів модернізації озброєння і військової техніки під час формування середньострокових та довгострокових програм розвитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

ЦЗІШЕН, Бай. "ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В КИТАЇ (ІЗ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДО ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ)." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 13, 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.1.

Full text

Abstract:

Дошкільній освіті у Китайській Народній Республіці приділяють досить серйозну увагу, оскільки основи, закладені у дошкільному дитинстві, можуть і повинні стати умовою прогресивного розвитку країни у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Сучасна система дошкільної освіти Китаю нині має законодавчу базу, різні види дошкільних випереджень, регламент діяльності у дитячих садках, систему підготовки кадрів для дошкільної освіти, науковометодичну базу тощо. Проте перераховані досягнення стали результатом непростого шляху становлення і розвитку дошкільної освіти на території Китаю. Вивчення історії та відповідних документів дозволило виділити п'ять етапів у становленні системи дошкільної освіти: 1949-1965 рр. - репродуктивний; 1966-1976 рр. - автономний; 1977-2000 рр. – інтегративно-накопичувальний; з 2001 р. і донині - інтегративно-продуктивний. Підставою для виділення етапів послужили такі показники: історико-політичні умови розвитку Китаю; нормативні документи, що регламентують діяльність системи освіти загалом і дитячих садків зокрема; програмно-методичне забезпечення; підготовка професійних кадрів. Очевидно, що на першому етапі вищезазначені показники були або відсутніми, або існують як епізод, виняток. Другий етап характеризується максимальною опорою на досвід розвитку дошкільної освіти у Радянському Союзі, через це і назва цього етапу – репродуктивний. Наступний етап, який співпав із китайською Культурною революцією, згідно з філософським законом «заперечення заперечення» практично нівелював усі досягнення цієї галузі, досягнуті на попередньому етапі. Проте зі зміною політичного клімату в Китаї після 1977 року у дошкільній освіті намітилися серйозні зміни, пов'язані із творчим запозиченням досвіду роботи зарубіжних країн у галузі дошкільної педагогіки. І нарешті у XXI столітті в Китаї стала виразно формуватися своя система дошкільної освіти, яка засвоїла кращі досягнення минулого і сьогодення, але не втратила своєї національної індивідуальності та специфіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Zabashtanskyi, Maksym Mykolaiovych, Dmytro Mykolaiovych Drahunov, Yurii Mykolaiovych Rydzel, and Serhii Mykolaiovych Zhurman. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-15-21.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. У статті досліджено питання необхідності наукового осмислення та практичного розв’язання проблем, пов’язаних з державним регулюванням галузі охорони здоров’я в умовах динамічних змін інформаційного суспільства. Постановка проблеми. З огляду на те, що в умовах інформаційної економіки відбувається системне збільшення психологічного, емоційного та фізичного навантаження на людину, питання охорони здоров’я та розробки комплексу заходів щодо державного регулювання інноваційного розвитку даної сфери набувають особливої гостроти та актуальності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами формування та вдосконалення процесів державного регулювання сфери охорони здоров’я займалися такі вчені, як: В. Бакуменко, Ю. Бережна, М. Білинська, З. Гладун, О. Гонта, О. Дем’янчук, Т. Дігтяр, Т. Камінська, В. Маличенко С., З. Надюк, В. Пашков, В. Ребкало, І. Рожкова, В. Романов, О. Худоба, Н. Ярош та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Водночас, не зважаючи на вагомі напрацювання, досі не сформовано ефективної моделі імплементації переваг світового досвіду у механізм державного регулювання даної сфери, а тому це питання потребує подальшого дослідження. Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз світового досвіду державного регулювання сфери охорони здоров’я провідних країн світу та виявлення існуючих проблем і протиріч, що виникають у процесі їх функціонування, формування можливих напрямів адаптації його окремих складових частин з урахуванням існуючих тенденцій та пріоритетів. Виклад основного матеріалу. У більшості країн Європи на даний час зараз ведеться пошук найбільш економічних шляхів при створенні соціальних програм, і навіть в разі певних ризиків, таких як довгострокове медичне обслуговування, держава все частіше втрачає лідируючу роль. В цілому ж, лише за умови ефективного поєднання дієвих інструментів державного регулювання сфери охорони здоров’я та стимулювання ринкових механізмів її розвитку можна досягти якісно нового рівня її функціонування. Висновки. В зв’язку з цим, вивченню світового досвіду державного регулювання сфери охорони здоров’я провідних країн світу, а також імплементації його окремих складових з урахуванням сформованих тенденцій розвитку сфери приділена особлива увага.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Sologub, S. I. "СУТНІСТЬ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОТГ В КОНТЕКСТІ ЗМІНИ ПІДХОДІВ ДО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 162–73. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.162-173.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на дослідження сутності стратегії соціально-економічного розвитку ОТГ в контексті зміни підходів до регіонального розвитку в Україні. Актуалізація необхідності у дослідженні й розробці стратегії соціально-економічного розвитку ОТГ зумовлена, передусім, створенням територіальних громад та процесами децентралізації, тобто отриманням більших повноважень стосовно розподілу і використання ресурсів громади. З метою проведення дослідження стосовно стану зацікавленості населення до такої тематики, здійснено аналітичні процедури із застосуванням Google Trends, який дає змогу ідентифікувати популярність запитів та існуючих трендів. В результаті здійсненого графічного аналізу трендів установлено, що значення запитів за словом «Стратегія» за останні 2 роки має стабільну динаміку. Терміни «Стратегія ОТГ» та «Стратегія розвитку ОТГ» мають поодиноке одиничне значення пошукових запитів, а терміни «Стратегія громади», «Стратегія соціально-економічного розвитку ОТГ» мають нульову динаміку пошуку. Така ситуація вказує на те, що зараз ОТГ перебувають на початковій стадії свого становлення і розвитку, а тому їхні представники ще не у повній мірі оволоділи необхідними інструментами ефективного управління ОТГ. Встановлено, що дослідження стратегії ОТГ носять одиничний характер і у міру наявності кардинальних відмінностей від функціонування підприємств, не можуть застосовуватися для формування стратегії соціально-економічного розвитку ОТГ. Тому запропоновано авторське бачення трактування терміну «стратегія ОТГ» : це довгостроковий план (програма) розвитку територіальної громади, що передбачає визначення генерального напряму (курсу, орієнтиру) розвитку територіальної громади та сукупність послідовних дій для забезпечення її конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Визначено, що стратегія соціально-економічного розвитку ОТГ в контексті зміни підходів до регіонального розвитку в Україні: забезпечує сумісність усіх планів розвитку територіальної громади; узгоджує всі складові соціально-економічного розвитку територіальної громади, об’єднуючи їх у єдине ціле; є інструментом для планування, реалізації та контролю генерального орієнтиру соціально-економічного розвитку територіальної громади; є засобом досягнення запланованого результату; є засобом для розв’язання ключових проблем в територіальній громаді.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Іванова, Вікторія, Ігор Паризький, Анатолій Чинчик, Надія Клим, Наталія Томчук-Пономаренко, and Павло Іванчов. "РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КООРДИНАТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ДО ПИТАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА ТЛІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 406–13. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3761.

Full text

Abstract:

Російська збройна агресії спричинила глибоку соціально-економічну криза та має масштабні непередбачувані наслідки для національної економіки. Одним з ключових негативних наслідків російської збройної агресії є загроза для сталого розвитку національної економіки. Уражені всі аспекти сталого розвитку в Україні: економічний розвиток, захист довкілля, соціальна та гендерна рівність, інше. На тлі російської збройної агресії постає нагальна потреба в збалансованому та обґрунтованому стратегічному державному регулюванні, що покликано забезпечити сталий розвиток в Україні в коротко- та довгострокових аспектах. Метою статті є визначення особливостей стратегічного державного регулювання на тлі російської збройної агресії в площині розвитку національної економіки в координатах сталого розвитку. В статті розглянуто прогрес України в виконанні цілей сталого розвитку. Названо найбільш проблемні зони в розрізі цілей сталого розвитку, де ключовою причиною відставання є російська збройна агресія. Здійснено огляд ситуації в світі в розрізі рівня конфліктності та виділено спільні риси в площині проблем сталого розвитку в країнах, що зазнали збройної агресії. Наголошено на тому, що ускладнення у досягненні цілей сталого розвитку мають комплексну природу. Драйвери забезпечення сталого розвитку мають як фінансовий, так і нефінансовий характер. Розглянуто 4 ключові фактори, що утруднюють досягнення цілей сталого розвитку на сучасному етапі: 1. Звуження ліквідності в світі; 2. Ускладнення доступу до позикового фінансування; 3. Потреба в термінових фінансових заходах; 4. Потреба в рості продуктивності праці та зростанні виробничого потенціалу. Подано опис сценарію UNDP щодо розвитку наслідків російської збройної агресії в площині бідності в Україні. Названо ключові зони фокусу для комплексу заходів Уряду в контексті масштабної соціально-економічної кризи. Наголошено на важливості застосування скоординованої та обґрунтованої політики Уряду на тлі російської збройної агресії. Окрему увагу приділено потребі в використанні гнучкого підходу при розробці комплексу заходів зі стратегічного державного регулювання з метою забезпечення сталого розвитку. Наголошено на важливості застосування здобутків діджиталізації в контексті реалізації програм підтримки громадян та бізнесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Levytska, S. О. "НЕФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ РИНКУ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 152. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202015.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено формуванню нефінансових показників господарської діяльності підприємств на принципах збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Досліджено етапи формування нефінансових показників господарської діяльності підприємств в контексті збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Узагальнено міжнародну практику використання нефінансових показників як невід’ємної частини звітності підприємства. Запропоновано визначення потенціалу корисності такої звітної інформації, зокрема через вартісну оцінку: економічної вигоди – матеріально-грошових надходжень, одержаних в результаті операцій підприємницького характеру; соціально-економічної вигоди – економічної вигоди, оцінка якої враховує як прямі надходження активів, так і задокументовану оцінку впливу операції на збільшення економічної вигоди за результатами реалізації соціальних програм; соціальноекономічного ефекту – нематеріальної соціально-економічної вигоди, одержаної суб’єктами господарювання через оцінку попередження та зменшення втрат (або збільшення доходів). Проаналізовано нефінансові показники у Звітах про управління (які оприлюднюються вітчизняними емітентами цінних паперів з 2019-го року), їх відповідність міжнародній практиці розкриття таких даних в інтегрованій звітності юридичних осіб.Узагальнюючи практику використання нефінансових параметрів емітентами цінних паперів України (які підприємства включають до Звіту про управління), така нефінансова інформація в роботі структурована за рівнями споживачів: мегарівень – інформація, призначена для суб’єктів підприємницької діяльності на міжнародних ринках; макрорівень – інформація, призначена для державного управління та контролю; мезорівень – інформація, призначена для постачальників, покупців, споживачів, кредиторів; макрорівень – інформація, призначена для власників, менеджерів, службовців, партнерів. Проведена в роботі систематизація переліку нефінансових показників за галузевою приналежністю підприємств (на основі ідентичності операційної діяльності), визначення на державному рівні варіативності вибору з урахуванням організаційно-економічної структури підприємства дозволили проаналізувати показники фінансових результатів, реалізацію соціальної підтримки та екологічної безпеки відповідно до бізнеспрограм досліджуваних підприємств. Обґрунтовано критерії "корисності", серед яких чільне місце належить об’єктивній оцінці розвитку бізнесу, організації бізнес-моделі та стратегії корпоративного управління в довгостроковій перспективі, задоволенню потреб інвесторів (власників, працівників, партнерів та інших зацікавлених сторін) у розумінні звітної інформації про продуктивність виробничих ресурсів, а також ефективному зв’язку між динамікою економічних викликів та внутрішніми та зовнішніми ризиками ділової діяльності. Запропоновано методичні аспекти підготовки нефінансових показників для підприємств з урахуванням сучасних викликів на світових ринках, а саме: на умовах дотримання принципу підготовки якісної нефінансової звітної інформації; на основі вибору ключових напрямків господарської діяльності як об’єктів щодо визначення нефінансових показників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Bеlopolskyi, M. G., and O. V. Kuzmina. "Обґрунтування стратегії збалансованого розвитку промислових підприємств." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 23. http://dx.doi.org/10.15421/191603.

Full text

Abstract:

Метою написання статті є викладення результатів дослідження теоретико-методологічних аспектів розробки етапів стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства та визначення основних напрямів цього розвитку. Дослідження виконано за допомогою методів синтезу й аналізу, дедукції та індукції.Розкрито суть концепції стратегії збалансованого розвитку підприємства та основних її компонентів. Стратегію збалансованого розвитку запропоновано розглядати у двох аспектах: економічному і соціальному. Установлено, що підприємство вступає в новий рівень конкурентного керування і виникає оперативний ефект синергії. Доведено, що формування розвитку підприємства має ґрунтуватися на синергетичній гармонії з умовами і цілями підприємства в цілому і з кожною функціональною одиницею.Охарактеризовано етапи формування та реалізації стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства. Розглянуто специфіку визначення стратегічного положення, формування стратегії розвитку підприємства, виявлення можливостей і особливостей застосування експрес-тесту фактичного фінансового стану. Запропоновано застосовувати швидкий експрес-тест, який дозволяє виявити ознаки дисбалансу на підприємстві без значних розрахунків для діагностики фактичного фінансового стану. Для того щоб забезпечити швидке і неупереджене тестування фактичного фінансового стану, доцільно відновити практику соціальної сертифікації в галузі.Доведено, що важливим аспектом у формуванні та реалізації збалансованої стратегії розвитку є розробка концепції збалансованого стратегічного керування промисловими підприємствами. Концепція дозволяє встановити методологічні основи принципів керування та методологічні основи керувальних технологій і інструментів для окремих компаній. Установлено, що стратегія збалансованого розвитку промислових підприємств повинна ґрунтуватися на довгостроковій програмі збалансованого розвитку, яка є стратегічний документ, що містить низку скоординованих у просторі і часі дій із залучення ресурсів.Доведено, що здійснення збалансованої стратегії розвитку передбачає цілеспрямоване поліпшення економічних, організаційних, технічних, технологічних, виробничих, ринкових, соціальних, адміністративних, екологічних та інших компонентів системи. Перетворення, які відбуваються в ході реалізації стратегії під впливом зовнішніх факторів, набувають нової якості, підвищується економічна ефективність і конкурентоспроможність підприємства на ринку.Наукова новизна дослідження полягає у розробці концепції стратегічного керування збалансованим розвитком промислового підприємства, що базується на цілеспрямованому поліпшенні економічних, організаційних, технічних, технологічних, виробничих, ринкових, соціальних, адміністративних, екологічних та інших компонентів системи, що у сукупності дає синергетичний ефект.Практична значущість роботи полягає у можливості формування і реалізації стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства як ефективної системи керування, що дозволить своєчасно передбачати цілеспрямоване й поступово удосконалення економічних, організаційних, техніко-технологічних, виробничих, соціальних, управлінських, ринкових, екологічних та інших складників цієї системи, які в процесі впровадження нововведень будуть набувати нових якостей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Hulai, Vasyl, Serhii Nikolaiev, and Valeriia Yelshynova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ НА ПРИКЛАДІ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (8) (November 26, 2020): 276–93. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-276-293.

Full text

Abstract:

У вступі розкрито актуальність теми дослідження та сформульована наукова проблема. Проведено аналіз основних публікацій та досліджень. Сформульовано мету та поставлено основні дослідницькі завдання роботи. Описано методику дослідження системи міжнародних відносин та одного з явищ сфери міжнародних економічних відносин – інвестиційна привабливість. Основну частину статті становить дослідження та опис категорії приватні іноземні інвестиції та їх роль, значення для країн з перехідною економікою. Світова практика неодноразово доводила доцільність використання прямих іноземних інвестицій як одного з ключових елементів економічного та соціально-політичного розвитку держави. Країни- резиденти, що отримали фінансування від іноземних компаній, міжнародних інституційних установ або ж країн акумулювали дані активи з метою подальшого покращення виробничих потужностей, розвитку науково-технічної бази, погашення зовнішнього боргу тощо. Дані дії прямо чи опосередковано позитивним чином вплинули на добробут країн. Особлива увага звертається на проблему взаємозалежності економічного зростання національної економіки та прямих іноземних інвестиції, яка досі не втратила своєї актуальності, особливо для країн з перехідною економікою. Інвестиційна привабливість для останніх є має фундаментальне значення при створенні порядку денного. Особи, що приймають рішення щодо інвестування тих чи інших проектів мають свої системи координат. Однак, в контексті міжнародних відносин до головних критеріїв відносять інституційні, економічні, фінансові та соціально-політичні чинники. Для більш ширшого розкриття та дослідження проблеми була змодельована ситуація, за якої один з інституційних інвесторів, а саме Європейський банк реконструкції та розвитку, застосовуючи багатокритеріальний порівняльний аналіз обирає одну з трьох інвестиційно привабливих країн з перехідною економікою. Пошук рішення відбувався завдяки застосуванню математичних методів оцінювання та прикладних програм. Критерії, що порівнювались мали як якісний, так і кількісний характер, а тому, особа, що приймає рішення, за даної покладалась на власне суб’єктивне бачення ситуації, за наявності знань та досвіду визначала їх роль та значимість виводячи тим самим оптимальне рішення в досліджуваній області. Важливим є також й те, що спочатку було проведено обрахунки згідно першої категорії даних – макроекономічні показники країн, далі згідно другої – показники економічної свободи. Вихідні результати згідно двох перших обрахунків відрізнялись та не надали одностайного рішення. Оптимальний варіант було знайдено тільки після уніфікації обох систем. На завершення, автори аналізують переваги та недоліки застосованого методу, надають рекомендації для країни, що отримала найменше значення. Розуміння та послідовне усунення негативних факторів, які зменшують інвестиційну привабливість зміцнить та покращить міжнародне економічне положення. Отже, довгострокові капіталовкладення в національні господарства є однією з форм здійснення міжнародної політики. Інвестування є двостороннім процесом, а тому країні-резиденту необхідно зважати та рівень власної інвестиційної привабливості, максимізуючи позитивні якості та мінімізуючи негативні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Подаков, Є. С., М. В. Козичар, О. О. Казанок, and Г. В. Каращук. "Сучасна екологічна ситуація на Херсонщині та можливі шляхи розв’язання проблемних питань." Аграрні інновації, no. 6 (July 9, 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.5.

Full text

Abstract:

Мета. У статті з’ясовується сутність і причини екологіч- них питань Херсонщини, взаємозв’язок економічної та еко- логічної криз. Досліджено соціальні наслідки екологічної кризи, її вплив на природні ресурси і навколишнє природне середовище Херсонської області, можливі шляхи розв’я- зання проблемних екологічних питань. Методи. Останні 20 років виявилися найбільш складними, оскільки в умовах зміни суспільно-економічного ладу в країні були порушені, а в низці випадків зруйновані механізми забезпечення роботи систем зрошення, вертикального дренажу, водоо- чищення, уловлення газопилових фракцій, утилізації від- ходів тощо. Відбулося руйнування десятків агрохімічних складів, накопичення неліквідних отрутохімікатів. Зміни в навколишньому середовищі не забарилися з впливом на стан здоров’я населення, що відбилося на зростанні смерт- ності, зниженні народжуваності, міграції продуктивних сил за межі Херсонської області. Результати. Проаналізовано проблеми забезпечення населення питною водою, які сут- тєво загострюються в регіоні. Тим більше, що тенденція до збільшення водозабору підземних вод знову змістилася в бік зростання. Тому в перспективі її необхідно буде вирі- шувати шляхом пошуку і спорудження систем доочищення води. У сучасних умовах не менш важливою в зоні зрошу- ваного землеробства на півдні області стала проблема вторинного осолонцювання ґрунтів у зв’язку з недотриман- ням технології зрошення, вибіркового його застосування і припинення вертикального дренажу, що супроводжується накопиченням токсичних солей магнію. Вирішення цих питань вимагає значних капітальних вкладень для рекон- струкції діючих магістральних та розподільчих каналів, встановлення водоводів під іригаційними системами, від- новлення систем вертикального дренажу, впровадження економічних систем зрошення, перш за все краплинного. Незважаючи на велику кількість рекомендацій, рішень, звернень, це питання зайшло у глухий кут, вихід з якого можливий лише у разі формування довгострокової страте- гії водокористування в умовах Півдня України, коригування вже прийнятих програм та фінансового їх забезпечення. В умовах нестабільної економіки її розв’язання найближ- чим часом є проблематичним. Висновки. З огляду на важливість для економіки Херсонської області розвитку рекреаційної та санаторно-курортної сфери не менш важ- ливим є питання очищення використаних комунальних вод. Загальні обсяги скиду забруднених вод останніми роками стабілізувалися. Така ситуація пов’язана зі зменшенням обсягів водозабору порівняно з 90-ми роками та у зв’язку із введенням лімітів використання і системи плати за спе- ціальне водокористування. Одним з позитивних чинників, які можуть впливати на екологічне оздоровлення області, є підвищення частини території об’єктів природно-заповід- ного фонду місцевого, загальнодержавного і міжнародного значення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

M.V., Baditsa, and Otorvina T.Yu. "MATHEMATICAL PREPARATION FOR SCHOOL BY EIDETIC TOOLS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 97 (February 8, 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-97-10.

Full text

Abstract:

The purpose of the article is to provide a theoretical justification and practical study of the effectiveness of use of the eidetic tools in the process of mathematical preparation of older preschool children for school.Methods. Substantiated formation of key theoretical and practical provisions of the study of the peculiarities of mathematical preparation of children for school by the eidetic tools was carried out using theoretical and formal-logical methods and techniques of information processing (synthesis, induction, deduction, analogy, method of analysis of scientific pedagogical, psychological and methodological literature); empirical research methods (interviews, testing and pedagogical observation, analysis of pedagogical experience); mathematical and statistical methods of information processing.Results. The article analyzes the theoretical and conceptual approaches to defining the essence of the concept of “mathematical preparation of the child for school”. It is established that eidetics is an innovative technology that is of great interest among modern preschool teachers and is actively implemented in preschool education. The role of use of the eidetic tools in the practical activities of educators of preschool institutions is determined.Based on the analysis of modern psychological, pedagogical and methodological literature, the author’s structural and functional model of mathematical preparation of older preschool children for school by means of eidetics was developed, which has a three-component structure and includes the following components: motivational-target, procedural-technological and control- reflective. According to this pedagogical model, the author’s program for mathematical training of older preschool children by means of eidetics was developed, consisting of the following blocks: Block I “Formation and development of image-associative thinking”, Block II “Memory Development”, Block III “Attention development” and Block IV “Logical thinking Development”. Taking into account the program and the content of the proposed structural and functional model of mathematical preparation of preschoolers for school, a system of integrated mathematics classes with the use of eidetic tools was developed and tested, presented in the form of a long-term story-role quest game.The article presents the results of approbation of the developed structural and functional model of mathematical preparation of older preschool children for school with the use of eidetics.Conclusions. The conducted monitoring study of the level of mathematical training of older preschoolers testifies to the effectiveness of the author’s structural and functional model of mathematical training of older preschool children for schooling with the use of eidetic tools in mathematics classes developed and tested in the pedagogical work of the preschool institution.Key words: logical-mathematical competence, mathematical preparation of preschool child for school, image-associative memory, innovative pedagogical technology, eidetics, eidetic tool, eidetic reception, structural functional model of the mathematical preparation of a preschooler, preschool institution. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному дослідженні ефективності використання ейдетичних засобів у процесі математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі.Методи. Обґрунтоване формування ключових теоретичних та практичних положень дослідження особливостей математичної підготовки дітей до навчання у школі засобами ейдетики було здійснене за допомогою використання теоретичних та формально-логічних методів та прийомів обробки інформації (синтезу, індукції, дедукції, аналогії, методу аналізу наукової педагогічної, психологічної та методичної літератури); емпіричних методів дослідження (бесіди, тестування та педагогічного спостереження, аналізу педагогічного досвіду); математико-статистичних методів обробки інформації.Результати. У статті проведено аналіз теоретико-концептуальних підходів до визначення сутності поняття «математична підготовка дитини до школи». Встановлено, що ейдетика є інноваційною технологією, яка викликає значний інтерес серед сучасних дошкільних педагогів та активно впроваджується у закладах дошкільної освіти. Визначено роль використання ейдетичних засобів у практичній діяльності вихователів закладів дошкільної освіти.На основі аналізу сучасної психолого-педагогічної та методичної літератури було розроблено автор-ську структурно-функціональну модель математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі засобами ейдетики, що має трикомпонентну структуру та включає такі компоненти: мотиваційно-цільовий, процесуально-технологічний та контрольно-рефлексійний. Відповідно до такої педагогічної моделі розроблено авторську програму з математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку засобами ейдетики, що складається з таких блоків: Блок І «Формування та розвиток образно-асоціативного мислення», Блок ІІ «Розвиток пам’яті», Блок ІІІ «Розвиток уваги» та Блок IV «Розвиток логічного мислення». Із урахуванням зазначеної програми та змісту запропонованої струк-турно-функціональної моделі математичної підготовки дошкільників до навчання у школі розроблено та апробовано систему інтегрованих занять з математики із використанням ейдетичних засобів, представлену у формі довгострокової сюжетно-рольової квест-гри «Чарівна Подорож Математичною Галактикою».Висновки. Проведений моніторинг рівня математичної підготовки старших дошкільників свідчить про ефективність розробленої та апробованої в педагогічній роботі закладу дошкільної освіти авторської структурно-функціональної моделі математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школи із застосуванням ейдетичних засобів на заняттях з математики.Ключові слова: логіко-математична компетентність, математична підготовка дитини дошкіль-ного віку до школи, образно-асоціативна пам’ять, інноваційна педагогічна технологія, ейдетика, ейдетичний засіб, ейдетичний прийом, структурна функціональна модель математичної підготовки дошкільника, заклад дошкільної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Bibyk, Yuliya, Olena Belska, and Ivan Rakovych. "УСЕРЕДНЕНІ ПОКАЗНИКИ ВАРТОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДОРОЖНІХ МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ. ПРОБЛЕМИ ТЕХНІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОРОЖНІХ ПІДПРИЄМСТВ." International Journal of Innovative Technologies in Economy, no. 3(35) (September 23, 2021). http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/30092021/7681.

Full text

Abstract:

Важко переоцінити значення дорожньо-будівельної галузі для економічного розвитку будь-якої країни. Зокрема, за даними Київської школи економіки (KSE), довгострокові ефекти в результаті реалізації інфрастуктурної програми «Велике будівництво», велика частка якої припадає на проекти в дорожній галузі, призведе до збільшення ВВП у найближчі 5 років на 2,2 % [1].В цих умовах необхідно ефективно використовувати фінансові ресурси, направлені на відновлення транспортно-експлуатаційних характеристик мережі автомобільних доріг України. Для цього надзвичайно важливим є об’єктивне визначення вартості дорожніх робіт на перших етапах інвестиційного процесу, що можливо досягнути за рахунок використання актуальних та достовірних даних щодо вартості всіх складових.Вартість експлуатації дорожньо-будівельної техніки - один з найбільш значущих чинників, що впливають на собівартість робіт та підвищенню рентабельності підприємств. Для достовірного визначення вартості експлуатації дорожньої техніки на етапі складання інвесторської кошторисної документації необхідно застосовувати рекомендовані Укравтодором Усереднені показники вартості експлуатації дорожніх машин і механізмів (далі - УПВЕМ), які відображають усереднену фактичну вартість експлуатації дорожньої техніки, а об’єктивність розрахунків забезпечується актуальною нормативною базою, систематичним оновленням вартості трудових та матеріальних ресурсів та отриманням інформації про фактичні витрати підрядних організацій.При розрахунку інвесторської кошторисної документації вартість машин і механізмів розраховується на підставі Усереднених показників вартості експлуатації машин і механізмів, які в свою чергу розраховуються шляхом усереднення даних по складових вартості, отриманих від учасників дорожнього ринку. Таким чином підприємства, які мають фактичні витрати, що перевищують усереднені, упускатимуть конкуренту перевагу та отримуватимуть погіршення економічної ефективності ведення їх діяльності за рахунок перевитрат на експлуатацію машин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Tolstov, Sergii. "Світ без ілюзій: реалії, тенденції та експерименти постліберальної доби." FOREIGN AFFAIRS, 2020, 5–11. http://dx.doi.org/10.46493/2663-2675-2020-4-1.

Full text

Abstract:

Світове співтовариство повільно і болісно адаптується до багатополярної структурної моделі 21 століття. Сучасні тенденції міжнародних відносин легше виправити та описати, ніж намагатися передбачити їх довгострокові наслідки та результати. Нова міжнародна система ще знаходиться в зародковому стані. Визначальною характеристикою нової багатополярності є одночасне загострення кількох основних блоків суперечностей між основними державами та міждержавними асоціаціями. Серед них доречно відзначити все більш відкрите і гостре суперництво між основними старими та новими великими державами, крах «західної єдності», посилення технологічної конкуренції, переоцінку важливості військово-політичних союзів, девальвацію всіх видів гарантій та багатосторонніх зобов'язань. Дисбаланс традиційних зв'язків супроводжується масштабними стихійними міграційними процесами, зміною клімату та зростаючою вразливістю світової фінансової системи. На цьому тлі, всупереч давнім твердженням апологетів глобалізації та запевненням неоліберальних теоретиків, спостерігається значне посилення ролі та функцій державної влади. Як і в багатополярній системі XVIII-XIX століть, держава виступає кінцевим гарантом національних інтересів та соціальної стабільності конкуруючих держав та їх суспільно-політичних систем. Ці тенденції можна розглядати як цілком природний результат завершення історично короткотермінового періоду глобальної гегемонії США у 1994-2008 роках. Прискорення динаміки світових процесів означає формування нової основи світової політики, яка змушує регіональні держави адаптуватися до нових умов глобальної конкуренції. Сучасна позиція України виглядає надзвичайно вразливою. Він характеризується втратою контролю над частиною національної території, економічним застоєм, деформацією економічної структури, порушенням традиційних економічних зв'язків, нестабільністю політичної системи та відсутністю зрозумілої стратегії розвитку держави. Конфлікт на Донбасі, який залишається постійною дестабілізуючою загрозою, все більше набуває характеру внутрішньої проблеми України. За таких обставин необхідність ретельної оцінки становища країни є очевидною основою для успішного вирішення внутрішніх суперечностей та формування реалістичної зовнішньополітичної програми, яка передбачає відновлення мирних умов національного розвитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

"Штик Ю.В. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИНАГОРОД ПРАЦІВНИКАМ: ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." TRADE AND MARKET OF UKRAINE, no. 47 (1) 2020 (July 2, 2020): 96–104. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-47-1-96-104.

Full text

Abstract:

Мета — обґрунтувати методичні положення та розробити практичні рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку винагород працівникам. Методи. Теоретико-методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та специфічні методи пізнання, що базуються на системно-структурному підході щодо вивчення проблематики обліку винагород працівникам. Для вивчення методики бухгалтерського обліку використовувався метод спостереження, а практичні рекомендації і пропозиції з формування комплексного методичного забезпечення та удосконалення відображення винагород працівникам в обліку розроблялися із застосуванням систематизації процесного підходу. Результати. У статті розроблено пропозиції з удосконалення системи рахунків бухгалтерського обліку винагород працівникам, а саме: формування комплексного методичного забезпечення обліку винагород працівникам, який враховує склад об’єктів обліку згідно з їх класифікацією, рекомендовані для ведення первинного і поточного обліку винагород працівникам та запропоновані рахунки бухгалтерського обліку, використання яких забезпечить формування фінансових звітів за удосконаленою системою рахунків. Формування комплексного методичного забезпечення обліку винагород працівникам має здійснюватися шляхом видалення субрахунку обліку розрахунків за депонентами, який в умовах поширення безготівкових форм розрахунків є «рудиментом» сучасного бухгалтерського обліку; виділення серед поточних винагород працівникам облікових регістрів для відображення інформації про негрошові винагороди, отримані актуарні доходи та інвестиції за активами пенсійних планів; розвитку методики обліку активів за пенсійними планами, у якій запропоновано відображати інші довгострокові винагороди (окрім відстрочених грошових винагород) окремо за довгостроковими очікуваними періодами відсутності, довгостроковими соціальними виплатами, а також довгостроковими заохочувальними та компенсаційними винагородами; відображення інших довгострокових винагород, окрім відстрочених грошових винагород на рахунку 56 «Довгострокові винагороди працівникам», з використанням таких субрахунків, як 561 «Довгостро- кові очікувані періоди відсутності», 562 «Довгострокові соціальні виплати», 563 «Довгострокові заохочувальні та компенсаційні винагороди»; забезпечення формування витрат за мірою виникнення зобов’язань щодо внесків до пенсійного фонду, які здійснюються в межах плану зі встановленими внесками, з використанням субрахунку 551 «Винагороди за планом із встановленими внесками» і субрахунку 552 «Винагороди за іншими соціальними програмами». Впровадження розробленого комплексного методичного забезпечення обліку винагород працівникам дозволить підвищити аналітичність інформації, що сприятиме посиленню мотивації персоналу підприємств; використання запропонованих рахунків бухгалтерського обліку забезпечить формування інтегрованих фінансових звітів. Ключові слова: методичне забезпечення, методика обліку, виплати працівникам, облік винагород працівникам, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Щипанський, П., Ю. Мудрак, and Ф. Саганюк. "Оборонний менеджмент: підходи до управління процесами оборонного планування." Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, June 4, 2021, 52–58. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2021-1-71/52-58.

Full text

Abstract:

Державна політика у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва зараз спрямовується на створення сучасних мобільних і боєздатних сил оборони, які користуватимуться повагою в суспільстві та в іноземних партнерів і міжнародних організацій, спільно з іншими інституціями держави забезпечуватимуть всеохоплюючу оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. У численних наукових публікаціях обґрунтовуються різні моделі та необхідність підвищення у нинішніх умовах ефективності оборонного менеджменту з управління процесами оборонного планування, передусім забезпечувального характеру, з метою досягнення визначених стратегічних цілей оборонної реформи та наближення цих процесів до стандартів, прийнятих у арміях держав-членів НАТО. Метою статті є пошук ефективних підходів до формування моделі управління процесами оборонного планування, наближення їх до сучасних потреб та принципів і стандартів, прийнятих у арміях розвинутих держав-членів НАТО. Оборонне планування здійснюється з метою забезпечення обороноздатності держави шляхом визначення пріоритетів і напрямів розвитку сил оборони, їх спроможностей, озброєння та військової техніки, інфраструктури, підготовки військ (сил), а також розроблення відповідних концепцій, програм і планів з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та фінансово-економічних можливостей держави. Воно здійснюється із застосуванням методу планування на основі спроможностей, який спрямовується на їх розвиток на довгострокову перспективу. Процес оборонного планування включає: планування спроможностей; програмування розвитку спроможностей; бюджетування та управління ресурсами; виконання програм і планів. Для якісної підготовки та здійснення ефективного оборонного менеджменту з управління процесами оборонного планування доцільно вдосконалити методику виконання цієї роботи на практиці, наблизити ці процеси до принципів і стандартів, прийнятих у арміях держав-членів НАТО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Yudina, Nataliya, and Olena Pidlisna. "МАРКЕТИНГОВЕ СПРИЙНЯТТЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕННОСТІ ОСОБАМИ, ЩО ПРИЙМАЮТЬ РІШЕННЯ." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 18 (September 17, 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.238105.

Full text

Abstract:

Поточний етап розвитку маркетингу передбачає прийняття рішень в умовах значної невизначеності. Ця невизначеність призводить до появи багатьох інноваційних глобальних ризиків, які визначаються технологічними особливостями Індустрії 4.0. У статті була підкреслена важливість вивчення рівня сприйняття існуючої технологічної невизначеності на прикладах її елементарних складових (гаджетів та маркетингових комунікацій) у стрімко змінних технологічних умовах Індустрії 4.0, оскільки їх управлінські рішення мають довгострокові ефекти та значний вплив на суспільство. Було продемонстровано, що гаджет, являючись старт-системою, перетворюється у приклад одного з найбільш впливових глобальних технологічних ризиків та додатковим елементом більшості комунікаційних ланцюгів людини, і тому він може здійснювати вплив на сприйняття людиною більшості інформації та визначати деякі когнітивні викривлення у процесах передбачення майбутнього. У статті були представлені результати міжнародного маркетингового дослідження, проведеного авторами статті під час Літньої Школи, сумісно організованої факультетом менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Україна) у співпраці з факультетом інжинірингу управління у Познанському університеті технологій (Республіка Польща). Це відкрило можливість зрозуміти, яким чином респонденти сприймають різноманітні маркетингові та технологічні зміни в умовах економіки 4.0, що відображує особливості Індустрії 4.0. Результати маркетингового дослідження показали, що сприйняття реклами міжнародними респондентами, що були представлені майбутніми особами, що прийматимуть управлінські рішення, досі відповідає традиційній моделі процесу маркетингових комунікацій, що ґрунтується на математичній теорії комунікації К.Е.Шеннона та У. Уівера. У статті було підкреслено, що ця модель потребувала оновлення для умов Індустрії 4.0. Авторами статті була запропонована удосконалена модель управління цифровою системою рекламної діяльності та комунікацій. У традиційну схему було додано два нових елементи – гаджет інтернет-користувача та програмне забезпечення ISPs. Це спрощує розуміння процесів рекламного таргетингу, декодування рекламних повідомлень та інших діджитал-комунікацій. Результати дослідження також продемонстрували, яким чином особи, що приймають рішення, сприймають масштаб та небезпеку технологічних змін. Було запропоновано особам, що приймають рішення, впроваджувати логарифмічне мислення на основі незначного обсягу інформації для прийняття оперативних та водночас ефективних рішень в компаніях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Довгострокові програми'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles