Academic literature on the topic 'Добові профілі'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Добові профілі.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Добові профілі"
1
Kovalchuk, T. A., and O. R. Boyarchuk. "ОСОБЛИВОСТІ ДОБОВОГО РИТМУ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ДІТЕЙ ІЗ ВАЗОВАГАЛЬНИМИ СИНКОПЕ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 29, 2020): 10–16. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11477.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити особливості добового ритму артеріального тиску у дітей із вазовагальними синкопе за допомогою методу добового моніторування артеріального тиску.
Матеріали та методи. Основну групу склали 65 дітей віком 8–17 років із діагнозом вазовагального синкопе. До контрольної групи увійшла 41 здорова дитина аналогічного віку без ознак гострих чи хронічних захворювань. Для діагностики вазовагальних синкопе використовували критерії Європейської асоціації кардіологів 2018 р. Усім обстеженим проводили добовий моніторинг артеріального тиску за допомогою осцилометричного монітора BAT41-2 (Україна) протягом 24 год за умов звичайного функціонування.
Результати дослідження та їх обговорення. Діти двох груп були зіставними за результатами демографічних та клінічних показників, що дозволило нівелювати вплив статі, віку, дефіциту та надлишкової маси тіла й ожиріння на показники артеріального тиску. Жодних відмінностей у поширеності денної та нічної систолічної й діастолічної гіпертензії у дітей двох груп не реєстрували. Варіабельність артеріального тиску не змінювалася залежно від наявності як мінімум одного епізоду вазовагального синкопе в анамнезі впродовж останнього місяця. Гіпертензію «білого халата» діагностували у 10 (15,4 %) хворих із вазовагальними синкопе порівняно з 1 (2,4 %) дитиною в групі контролю (р=0,0333). Аналіз циркадних ритмів показав, що у групі вазовагальних синкопе оптимальне нічне зниження артеріального тиску (dippers) було у 46,2 % пацієнтів за профілем систолічного артеріального тиску та у 60,0 % за профілем діастолічного артеріального тиску. У 47,7 % обстежених виявляли патологічний тип із недостатнім (non-dippers) зниженням нічного систолічного артеріального тиску, що було достовірно вищим порівняно з контрольною групою (р=0,0078).
Висновки. Добові, денні та нічні профілі систолічного, діастолічного, середнього та пульсового артеріального тиску в пацієнтів із вазовагальними синкопе та у здорових дітей не відрізняються. Гіпертензія «білого халата» частіше діагностується у хворих із вазовагальними синкопе порівняно зі здоровими респондентами та може свідчити про їх знижену стресостійкість. Поширеність патологічного профілю «non-dippers» нічного зниження систолічного артеріального тиску становить 47,7 % та є обґрунтуванням дисфункції автономної нервової системи у дітей із вазовагальними синкопе.
2
Skybchyk, V. A., and O. S. Peleshko. "ДОБОВИЙ ПРОФІЛЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 25, 2019): 129–31. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10063.
Full textAbstract:
Взаємозв'язок між підвищеним артеріальним тиском (АТ) та когнітивними порушеннями (КП) привертає особливу увагу протягом останніх десятиліть. На сьогодні немає достатньо даних щодо впливу добового профілю АТ на когнітивні функції.
Мета – вивчити стан когнітивних функцій у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від особливостей добового профілю АТ.
Матеріал і методи. Обстежено 45 хворих із ГХ ІІ–ІІІ стадій, 2–3 ступенів (середній систолічний та діастолічний АТ становив (169±9) та (96±7) відповідно) та залежно від результатів добового моніторування АТ поділено на три групи: перша група – dipper (n=20), друга – nondipper (n=14), третя – hyper-dipper (n=11). Для вивчення когнітивних функцій застосовували коротку шкалу дослідження психічного статусу (MMSE).
Результати. Серед пацієнтів групи dipper когнітивні порушення виявлено у 70 % випадків, серед пацієнтів групи nondipper – у 93 % випадків, у групі hyper-dipper когнітивні розлади спостерігали в 100 % випадків. У структурі когнітивних порушень серед пацієнтів групи dipper та nondipper переважали легкі когнітивні порушення, тоді як у групі hyper-dipper частіше діагностували помірні когнітивні порушення. У пацієнтів hyper-dipper відзначали достовірно гірші показники когнітивних функцій за шкалою MMSE порівняно з пацієнтами dipper ((25,9±1,3) та (26,8±2,7) відповідно, p<0,05).
Висновки. Когнітивні порушення було виявлено у трьох групах хворих із ГХ, проте достовірно нижчі показники когнітивних функцій мали місце у хворих з надмірним нічним зниженням АТ (hyper-dipper), також у них частіше виявляли помірні когнітивні порушення.
3
Bolshova, О. V., О. Ya Samson, N. M. Muz, О. А. Vyshnevska, Т. M. Malynovska, І. V. Lukashuk, and N. А. Sprynchuk. "Застосування аналога інсуліну деглюдек у базисно-болюсній терапії дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу." Endokrynologia 24, no. 2 (July 23, 2019): 132–38. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-2.132.
Full textAbstract:
Мета — оцінка ефективності та безпечності використання інсуліну деглюдек як базального інсуліну в базисно-болюсній терапії дітей і підлітків із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1). Матеріал і методи. Обстежено 47 хворих на ЦД1 віком від 4 до 17 років із тривалістю захворювання від 1 місяця до 13 років. Інсулін деглюдек спочатку призначали пацієнтам (n=23) у тій самій дозі, що й інсулін гларгін. Пацієнтам, які отримували Human NPH (n=15), інсулін деглюдек призначали в дозі, меншій на 20%. Для пацієнтів із уперше виявленим ЦД1 (n=9) дозу інсуліну деглюдек розраховували як 1/3 або 1/2 добової дози інсуліну. Кожні 5 днів проводили корекцію дози інсуліну відповідно до профілю глікемії. У 23 хворих застосовували технологію безперервного моніторингу глюкози крові «FreeStyle Libre» (Abbott, США). Результати та обговорення. Через 6 місяців після початку застосування аналога інсуліну деглюдек вміст глікованого гемоглобіну знизився з 8,18±0,25% до 7,31±0,19% (р<0,01). Глікемія натще становила 7,22±0,38 ммоль/л, постпрандіальна — 9,28±0,48 ммоль/л. Показники глікемії протягом ночі були сталими та нижчими, ніж на початку дослідження (8,14±0,18 ммоль/л, р<0,05). Висновки. Зменшення коливань глікемії та частоти виникнення гіпоглікемічних станів пов’язано з безпіковим профілем дії аналога інсуліну ультратривалої дії деглюдек.
4
Orlova, Hanna. "СУЧАСНІ СТАНДАРТИЗОВАНІ ЗАРУБІЖНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ Я-КОНЦЕПЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 21 (February 1, 2020): 19–24. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.19-24.
Full textAbstract:
В статті розглянуто дванадцять найпопулярніших зарубіжних методик дослідження Я-концепції школярів: Опитувальник самооцінки Розенберга, Опитувальник самооцінки Куперсміта, Шкалу дитячої Я-концепції Пірса-Гарріса, Шкалу Я-концепції Теннессі, Профіль самосприйняття для дітей Хартер, Опитувальник самоопису Марша, Профіль самосприйняття для підлітків Хартер, Рисунковий тест самооцінки компететності та соціального прийняття для дошкільників, Шкалу самооцінки Хейра, Шкалу ситуативної самооцінки Хітертона та Полівого, Багатовимірну шкалу Я-концепції Бракена, Шкалу Я-концепції для дітей Мартінека-Заїчковського. За результатами аналізу встановлено, що всі методики мають добрі показники валідності, надійності та внутрішньої узгодженості. Окремі з них перекладено та адаптовано російською чи українською мовами. Однак в більшості випадків відомості щодо психометричних властивостей адаптованих версій методик авторами не розкриваються. Лише окремі версії методики самосприйняття Хартер представлені у форматі, який дає можливість їх повноцінного практичного застосування. Поряд із цим ряд методик (тест Розенберга та різні версії методики Хартер) мають добрі перспективи впровадження в навчально- виховний процес за належної стандартизації та додаткових досліджень її валідності та надійності.
5
Bezrodny, V. B. "Вплив добового ритму артеріального тиску, прозапальних і метаболічних факторів серцево-судинного ризику на розвиток гіпертензивної нефропатії у хворих на гіпертонічну хворобу." HYPERTENSION, no. 3.35 (May 1, 2014): 54–58. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.3.35.2014.82722.
Full textAbstract:
Із метою визначення взаємозв’язку функціонального стану нирок із добовим профілем артеріального тиску (АТ), показниками вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) були обстежені 98 хворих на ГХ II–III стадії, 1–2-го ступеня.Усім пацієнтам проводили офісне вимірювання та добове моніторування АТ. Визначали вміст ліпідів, сечової кислоти та рівень С-реактивного протеїну (СРП) у плазмі крові, а також швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за кліренсом ендогенного креатиніну та мікроальбумінурію.Установлено, що у хворих на ГХ погіршення функціонального стану нирок асоціюється з порушенням добового ритму АТ за типом non dipper, збільшенням варіабельності систолічного АТ (САТ) за добу, хронічним гемодинамічним перенавантаженням протягом доби: найбільш тісний кореляційний зв’язок ШКФ установлено з середньонічними значеннями САТ за всі періоди доби та з середньодобовим діастолічним АТ (r = –0,384, p < 0,001). У хворих на ГХ виявлено достовірну обернену кореляцію ШКФ з індексом НОМА (r = –0,417; р < 0,001), умістом інсуліну й глюкози в плазмі крові натще (r = –0,248, р < 0,05; r = –0,397, р < 0,001 відповідно) та рівнем інсуліну на 60-й хвилині глюкозотолерантного тесту (r = –0,308; р < 0,001). За допомогою багатофакторного регресійного аналізу встановлено, що факторами, пов’язаними незалежно від рівня АТ зі зниженою ШКФ у хворих на ГХ, є СРП (β = –0,285, р < 0,01), загальний холестерин (β = –0,249, р < 0,03), мікроальбумінурія (β = –0,242, р < 0,05) та індекс НОМА (β = –0,238, р < 0,05).Підвищення рівнів сечової кислоти, тригліцеридів та СРП у плазмі крові у хворих на ГХ пов’язано з поглибленням проявів гіпертензивної нефропатії (зниження ШКФ та підвищення рівня мікроальбумінурії).Гіпертензивна нефропатія у хворих на гіпертонічну хворобу асоціюється з порушеннями ліпідного обміну — підвищенням у плазмі крові рівнів загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів.
6
Biskupska, N. B., I. P. Savchenko, and R. Y. Vybyrana. "ОСОБЛИВОСТІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ЖІНОК З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 5, 2020): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10925.
Full textAbstract:
Мета дослідження – вивчення добового профілю артеріального тиску (АТ) та виявлення його взаємозвʼязків із компонентами метаболічного синдрому (МС) у пацієнток в постменопаузальному періоді.
Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок у період постменопаузи. Всіх обстежуваних цієї когорти розподілено на дві групи – з наявністю МС та без нього. У дослідження включено також 30 пацієнток фертильного віку без ознак менопаузи. Проводили визначення антропометричних даних, добове моніторування АТ (ДМАТ) за допомогою кардіомонітора «Кардіотехніка-4000 АД», біохімічного аналізу крові з вивченням ліпідограми та рівня глюкози.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що у пацієнток у постменопаузальному періоді існує взаємозв’язок показників ДМАТ з андроїдним типом перерозподілу жирової тканини, гіпертригліцеридемією та гіперглікемією, що спричиняє негативний вплив на показники АТ і прогноз артеріальної гіпертензії в контексті розвитку ймовірних ускладнень та приєднання ішемічної хвороби серця.
Висновок. У пацієнток у постменопаузальному періоді з МС при ДМАТ реєструються вищі денні, нічні та середньодобові показники як САТ, так і ДАТ, порівняно з хворими без МС; у них виявлено вищі показники навантаження тиском для САТ і ДАТ. У фертильному віці для жінок характерний сприятливіший перебіг артеріальної гіпертензії (АГ).
7
Потапова, Олександра Миколаївна. "Організація дослідницької діяльності майбутніх інженерів під час навчання вищої математики з використанням засобів ІКТ." New computer technology 15 (May 2, 2017): 215–19. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.626.
Full textAbstract:
Метою дослідження є виявити й обґрунтувати методичні умови організації дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей ВНЗ у процесі навчання вищої математики з використанням засобів ІКТ. Задачами дослідження є аналіз існуючих сучасних науково-методичних джерел та практики роботи ВНЗ з проблеми організації дослідницької діяльності студентів засобами ІКТ, формування вимог добору засобів ІКТ, добір та експериментальне застосування засобів ІКТ для організації дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей ВНЗ під час навчання вищої математики. Об’єктом дослідження є процес навчання вищої математики студентів технічних спеціальностей ВНЗ. Предметом дослідження є організація навчальної дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей інженерного профілю з використанням засобів ІКТ. Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій. Із аналізу галузевих стандартів вищої освіти України та нормативних документів в роботі аргументовано необхідність організації навчальної дослідницької діяльності студентів інженерних спеціальностей ВНЗ у процесі навчання математичних дисциплін з використанням засобів ІКТ. Сформульовано принципи добору програмних засобів ІКТ із метою організації дослідницької діяльності студентів у процесі навчання вищої математики. Виявлено і обґрунтовано методичні умови організації навчальної дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей ВНЗ. Обґрунтовано і експериментально реалізовано використання засобів ІКТ під час дослідницької діяльності студентів у процесі навчання вищої математики. Результати дослідження можуть бути використані для організації дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей ВНЗ у процесі навчання вищої математики.
8
Radetska, L. V., N. I. Yarema, I. V. Smachylo, A. O. Bob, Z. P. Mandzii, A. I. Khomitska, I. P. Savchenko, and L. V. Naumova. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ КОРЕКЦІЇ ЛІПІТЕНЗІЇ – НОВОЇ ПРОБЛЕМИ У СУЧАСНІЙ КАРДІОЛОГІЇ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 9, 2018): 49–52. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9204.
Full textAbstract:
Ліпітензія – це сучасний термін, що описує адитивний вплив артеріальної гіпертензії та гіперхолестеринемії на ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ). Згідно з епідеміологічними дослідженнями, понад 50 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) мають гіперліпідемію.
Мета дослідження – оцінити ефективність сучасної антигіпертензивної терапії у поєднанні зі статинотерапією та урсодезоксихолевою кислотою (УДХК) у хворих із ліпітензією (АГ та гіперхолестеринемією).
Матеріали і методи. Обстежено 36 пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії 2–3 ступенів та гіперхолестеринемією, яким на тлі потрійної антигіпертензивної терапії (валсартан, амлодипін, тіазидний діуретик), аторвакору, урсохолу проводили комплексне клінічне дослідження, моніторування артеріального тиску (АТ) та ліпідного метаболізму.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати моніторування АТ свідчать про сприятливий вплив лікування на добовий профіль АТ: через 2 місяці терапії зареєстровано достовірне зниження середньодобового систолічного та діастолічного артеріального тиску. Під впливом аторвастатину та урсохолу відбулось поліпшення показників ліпідного обміну, що проявлялось достовірним зниженням рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності, зростанням вмісту ліпопротеїнів високої щільності.
Висновки. У статті обґрунтовано поєднане використання потрійної антигіпертензивної терапії, статинотерапії та урсохолу в пацієнтів із ліпітензією, особливо у клінічних випадках, при яких необхідно обмежити дозування статинів з точки зору поліпшення прогнозу хворих на ГХ за рахунок синергізму антигіпертензивного та ліпідознижувального потенціалів і плейотропних ефектів цих препаратів, дія яких направлена на сповільнення прогресування ГХ і атеросклерозу.
9
Гаценко, Сергій, Костянтин Сапожников, Віталій Сташко, and Єфім Сейфетдінов. "Підхід до побудови багатопозиційної системи місцевизначення джерел радіовипромінювання." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, no. 3 (December 17, 2021): 31–36. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-31-36.
Full textAbstract:
Умови вирішення завдання побудови надійної системи моніторингу вимагає вирішення важливого завдання місцевизначення джерел радіовипромінювань. Серед різноманіття методів визначення координат джерела радіовипромінювання (ДРВ) діапазону коротких хвиль (КХ) найбільш широке застосування знайшов тріангуляційний (кутомірний) метод. Його реалізація вимагає наявності не менше двох приймачів-пеленгаторів, рознесених на відстань, визначену як база пеленгування, з точною взаємною тимчасовою синхронізацією при електромагнітній доступності об'єкта пеленгування одночасно для всіх постів. Постійне виконання цих умов у КХ діапазоні ускладнено з огляду на те, що характеристики поширення радіохвиль істотно залежать від профілю та електрофізичних параметрів радіотрас і схильні до сезонних і добових флуктуацій концентрації заряджених частинок у шарах іоносфери. При порушенні умов доступності або відсутності тимчасової синхронізації в системі визначення місцезнаходження єдиним доступним для вимірювання параметром стає направлення на ДРВ з одного пеленгаторного посту, що виключає можливість тріангуляційної оцінки координат.
Для усунення зазначеного недоліку у статті проведено аналіз умов іоносферного поширення радіохвиль та виявлено основні фактори, що впливають на порушення електромагнітної доступності джерел радіовипромінювання для приймачів-пеленгаторів тріангуляційної системи визначення місцезнаходження в діапазоні коротких хвиль. Представлений спосіб оцінки координат випромінювачів за вимірами амплітуд їх сигналів системою програмно-керованих приймачів, розміщених у зонах електромагнітної доступності. Отримано оцінки зміни областей розташування об'єктів при спільній оцінці амплітуд сигналів у багатопозиційній системі приймачів-вимірювачів та напрямів їх приходу віддаленими пеленгаторами.
10
Babinets, L. S., V. V. Bilochitskaya, and J. Ya Kotsaba. "РАЦІОНАЛЬНИЙ ВИБІР КОМБІНАЦІЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНИХ ПРЕПАРТІВ ПРИ АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ З ОБЛІТЕРУЮЧИМ АТЕРОСКЛЕРОЗОМ НИЖНІХ КІНЦІВОК В АМБУЛАТОРНІЙ ПРАКТИЦІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 22, 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9734.
Full textAbstract:
Проведено дослідження впливу комбінації антигіпертензивних препаратів на основні показники центральної та периферійної гемодинаміки 96 хворих на артеріальну гіпертензію з атеросклеротичним ураженням периферійних артерій нижніх кінцівок.
Мета дослідження – вивчити вплив антигіпертензивних препаратів різних груп першої лінії на центральну, периферійну та внутрішньосерцеву гемодинаміку з метою вибору оптимальної комбінації цих препаратів для лікування хворих на артеріальну гіпертензію із ураженням периферійних артерій нижніх кінцівок на етапі первинної медичної допомоги.
Висновки. Порівняння впливу комбінацій карведилол+гідрохлортіазид, телмісартан+гідрохлортіазид і лізиноприл+амлодипін показало таке: 1) зазначені комбінації антигіпертензивних препаратів забезпечують стабільний і рівномірний гіпотензивний ефект протягом доби і мають коригуючий вплив на добовий профіль артеріального тиску, достовірно знижуючи середньодобовий, середньоденний і середньонічний систолічний і діастолічний артеріальний тиск, а також частоту серцевих скорочень; 2) зазначені комбінації антигіпертензивних препаратів у хворих на АГ, що поєднується із атеросклеротичними ураженнями магістральних артерій нижніх кінцівок, при гіперкінетичному або еукінетичному типі центральної гемодинаміки із превалюванням симпатичної нервової системи позитивно впливають на основні показники центральної та периферійної гемодинаміки; 3) комбінацію антигіпертензивних препаратів лізиноприл+амлодипін слід вважати найбільш вдалою для лікування хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з атеросклеротичними ураженнями магістральних артерій нижніх кінцівок за впливом на досягнення цільового рівня артеріального тиску протягом 6 місяців, за сумарним впливом на параметри загального і питомого периферійного судинного опору і рівень ремоделювання судин (за товщиною комплексу інтима-медіа); 4) позитивний вплив досліджених комбінацій антигіпертензивних препаратів на периферійну гемодинаміку дозволяє зменшити дозу судинорозширювальних препаратів, що застосовуються для лікування хронічної артеріальної ішемії нижніх кінцівок.
Dissertations / Theses on the topic "Добові профілі"
1
Руденко, Тетяна Миколаївна, Татьяна Николаевна Руденко, Tetiana Mykolaivna Rudenko, Альбiна Володимирiвна Жаркова, Альбина Владимировна Жаркова, Albina Volodymyrivna Zharkova, О. І. Старків, and С. Ю. Горяєва. "Вплив інгібітора АПФ ̶ периндоприла на добовий профіль артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64553.
Full textAbstract:
Вступ. Ураження органів-мішеней при артеріальній гіпертензії (АГ) залежить від рівня артеріального тиску (AT) і корелює із показниками добового моніторування артеріального тиску (ДMAT), що підтверджує багатоплановість впливу АГ на зміни органів-мішеней як основного фактора ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Мета. Оцінити вплив іАПФ ̶ периндоприла на добовий профіль АТ у хворих на АГ.
2
Головань, М. С. "Формування змісту професійної підготовки майбутнього фахівця фінансового профілю." Thesis, ДІПОпром-ТУ-Варна, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64020.
Full textAbstract:
Обґрунтовано теоретичні основи формування змісту професійної підготовки майбутнього фахівця фінансового профілю.The theses grounded theoretical basis of the content of training future specialist financial profile.
3
Солдатенко, І. В. "Ефективність контролю коморбідної з остеоартрозом артеріальної гіпертензії в залежності від типів ортостатичних реакцій та добових профілів артеріального тиску." Thesis, 2011. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5318.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2011.
Дисертація присвячена вивченню ефективності контролю коморбідної з остеоартрозом артеріальної гіпертензії в залежності від типів ортостатичних реакцій та добових профілів артеріального тиску.
Встановлені клінічні особливості, варіабельність серцевого ритму і ефективність контролю коморбідної з остеоартрозом артеріальної гіпертензії у залежності від типів ортостатичних реакцій і добових профілів артеріального тиску. У хворих на коморбідну з ОА АГ спостерігалися три типи ортостатичних реакцій артеріального тиску з переважанням гіпертензивного за систолічним (47%) і діастолічним (44%). Несприятливі типи ортостатичних реакцій артеріального тиску зустрічалися на 12% по систолічному і на 15% по діастолічному частіше у хворих на коморбідну з ОА АГ, ніж на ізольовану. Виявлено, що у хворих на коморбідну з остеоатрозом артеріальну гіпертензію спостерігалися три типи добових профілів систолічного артеріального тиску (dipper, non-dipper, night-peaker) з переважанням non-dipper (43%) та всі чотири типи добових профілів діастолічного з переважанням dipper (52%). Виявлені закономірності міграції ортостатичних реакцій артеріального тиску у хворих на коморбідну з остеоартрозом артеріальну гіпертензію на етапах терапії та встановлено, що міграція систолічного артеріального тиску більшою мірою відбувалася у гіпертензивний тип, діастолічного – у гіпотензивний. Встановлено, що коморбідність артеріальної гіпертензії з остеоартрозом не впливала на вихідні показники варіабельності серцевого ритму, але при цьому порушувала реакції на ортостаз.
У менеджменті хворих на коморбідну з остеоартрозом артеріальну гіпертензію необхідно враховувати те, що при гіпотензивній та ізотензівній ортостатичних реакціях, dipper та night-peaker добових профілях систолічного артеріального тиску та night-peaker діастолічного – необхідна більш інтенсивна антигіпертензивна терапія. Серед сукупності вивчених клінічних ознак і показників варіабельності серцевого ритму статистично значимими критеріями ефективності контролю АТ у хворих на коморбідну з остеоартрозом артеріальну гіпертензію виявилися вік хворих та співвідношення симпато-вагального балансу.
4
Томіна, О. Є. "Кінічне значення варіабельності серцевого ритму, типів ортостатичних реакції і добових профілів артеріального тиску при артеріальній гіпертензії, коморбідної з виразковою хворобою." Thesis, 2011. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5458.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2011.
Дисертація присвячена визначенню клінічного значення варіабельності серцевого ритму (ВСР), типів ортостатичних реакцій (ОР) і добових профілів (ДП) артеріального тиску (АТ) в ефективності контролю артеріальної гіпертензії (АГ), коморбідної з виразковою хворобою (ВХ). Встановлено, що при коморбідності АГ з ВХ загальна потужність спектру ВСР знижена та симпатовагальний баланс зміщений у бік симпатичного ланки регуляції ще більше, ніж при ізольованій АГ. Характерна втрата вегетативного забезпечення у провокаційних пробах, що проявляється хибними реакціями загальної потужності спектра на ортостаз та симпатовагального балансу на метрономізоване дихання. З'ясовано, що при АГ, коморбідної з ВХ, мають місце всі три типи ОР АТ з превалюванням гіпертонічного типу систолічного (51%) і діастолічного (78%) АТ та всі чотири типи ДП діастолічного АТ з переважанням оптимального типу (60% dipper) і три типи систолічного АТ з переважанням патологічних типів (45% non-dipper, 15% night-peaker). На тлі антигіпертензивної терапії стандартними схемами при АГ, коморбідної з ВХ, відмічається зниження загальної потужності ВСР зі збереженням її хибної реакції на ортостаз, підвищення значення симпатовагального балансу. Характерно збільшення частоти несприятливого (ізотензивного) типу ОР систолічного і діастолічного АТ, за рахунок більш сприятливого (гіпертензивного) типу. При коморбідності АГ з ВХ ефективний контроль АТ в підгрупах з гіпотензивним, ізотензивним типами ОР АТ та ДП систолічного АТ за типом non-dipper і night-peaker, ДП діастолічного АТ за типами night-peaker забезпечується пізніше та потребує призначення більш інтенсивної терапії. Прогностично значущими і вагомими параметрами у ефективності контролю АТ у хворих на АГ, коморбідну з ВХ, є загальна потужність ВСР і, найбільш, – симпатовагальний баланс.