To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дисципліни.
Journal articles on the topic 'Дисципліни'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Дисципліни.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Spirina, I. D., A. V. Shornikov, and A. V. Fawzy. "ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ”: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Медична освіта, no. 1 (May 3, 2019): 121–23. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10095.
Full textAbstract:
Мета роботи – оцінка потреби студентів у викладанні дисципліни “Основи психології” та пошук шляхів відновлення викладання цієї дисципліни в розрізі стратегії розвитку медичної освіти в Україні.
Основна частина. Медична освіта України має готувати фахівців високого рівня заради забезпечення громадян якісною медичною допомогою. Перелік навчальних дисциплін і, відповідно, компетентностей затверджується стандартами медичної освіти. Діючий наразі стандарт перевів дисципліну “Основи психології” для студентів у галузі знань 22 “Охорона здоров’я”, за фахом 222 “Медицина”, 221 “Стоматологія” з обов’язкової до дисциплін за вибором. У статті наводяться дані опитування 482 студентів ІІІ та ІV курсів, які навчаються за спеціальністю “Лікувальна справа”, зокрема 113 студентів – громадян інших країн, які вивчали цю дисципліну ще за попереднім стандартом. Переважна більшість опитаних (98,5 %) вважає, що у вищому медичному навчальному закладі потрібно вивчати дисципліну “Основи психології”, а 81,3 % опитаних стверджують, що ця дисципліна має бути обов’язковою до вивчення.
Висновок. За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність вчасного перегляду стандартів вищої освіти, зокрема з урахуванням думок студентів, та запропоновано повернути дисципліну “Основи психології” до обов’язкових дисциплін.
2
ДРОБІН, Андрій. "ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКУ ІНТЕГРОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 392–99. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-392-399.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальну на сьогоднішній день наукову проблему – концептуальні зміни в системі організації загальної середньої освіти внаслідок інтеграційних процесів у фундаментальній науці природничого спрямування. Вони полягають в актуалізації створення в освітньому середовищі інтегрованих курсів природничих дисциплін, формування яких здійснюється на новій основі. Інтеграційні процеси навчальними дисциплінами зі своїми специфічними об'єктами вивчення, що включають у себе елементи різних дисциплін, що розглядаються комплексно і якісно. У контексті реалізації інтегрованих навчальних дисциплін в освітньому процесі актуальним стає дослідження уроку, як основної форми організації освітнього процесу та його особливостей. Встановлено, що актуальним залишаються результати досліджень М.О. Данілова та М.Н. Скаткіна щодо термінології та змісту поняття «урок», яке представлене цілісною і складною системою, що включає в себе отримання знань, розвиток розуму і світогляду, виховання почуттів і особистих якостей, формування компетентностей, оціночних суджень і т.д. Крім того, у статті встановлено, що структурна побудова уроку нагадує схематичну побудову наукового пізнання: вихідні факти → постановка проблеми → висунення гіпотези → побудова абстрактної моделі → введення системи понять, законів, принципів → теоретичне виведення наслідків і їх експериментальна перевірка. Основною формою організації навчальних занять сучасної системи освіти продовжує залишатись урок, як для звичайної навчальної дисципліни, так і для інтегрованої навчальної дисципліни. Але відповідно до цілей та завдань, що стоять перед інтегрованою дисципліною, урок інтегрованої навчальної дисципліни має свою певну специфіку, що визначають його структуру і зміст. У статті показані особливості, що визначають зазначену специфіку. Автором вказується, що системна побудова уроку інтегрованої навчальної дисципліни ґрунтується на теорії проблемного навчання М.І. Махмутова. На основі цієї теорії сформульовано цілі уроків інтегрованого курсу природничого спрямування та навчальні засоби реалізації до яких віднесено наступні: інтегративне завдання, міжпредметна проблемна ситуація, дослідницькі та експериментальні проекти, комплексні практико-орієнтовані задачі, навчальний експеримент тощо. У статті розглянуто ці засоби та наведено практичні приклади їх реалізації. За результатами дослідження зроблені висновки та запропоновано напрями подальших досліджень цієї тематики. Ключові слова: інтегрована навчальна дисципліна, урок, організація освітнього процесу, природничо-наукова компетентність, інтегроване навчання.
3
Луговська, Е. М. "Формування фахової компетентності техніків-механіків сільського господарства у процесі вивчення фахових дисциплін." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 294–300. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3429.
Full textAbstract:
Луговська Е. М. Формування фахової компетентності техніків-механіків сільського господарства у процесі вивчення фахових дисциплін.
У статті розглянуто поняття «фахова дисципліна»,«фахова компетентність» техніка-механіка сільського господарства; уточнено фахові дисципліни спеціальності «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва» та їх функції.
4
Криворучко, І. Я. "ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 196–200. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-29.
Full textAbstract:
Стаття присвячена сучасним проблемам вищої військової освіти в Україні. У контексті проблематики виокремлено питання психологічної підготовки фахівців непсихологічних спеціалізацій Державної прикордонної служби України. Проаналізовано зміст психологічної підготовки загалом у вищій освіті, а також у прикордонному відомстві. Метою статті є аналіз дидактичних особливостей викладання психологічних навчальних дисциплін майбутнім офіцерам-прикордонникам. Наведено мету та завдання психологічної підготовки у вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби. Для детального аналізу дидактичних особливостей викладання психологічних навчальних дисциплін взято дисципліну «Морально-психологічне забезпечення». Визначено основну специфіку цієї дисципліни на основі аналізу змісту професійної діяльності офіцерів прикордонних підрозділів. Виокремлено основні дидактичні особливості викладання зазначеної вище навчальної дисципліни: доступне викладання (психологія використовує досить складну термінологію, а для майбутніх офіцерів-прикордонників психологічну освіту можна вважати початковою); відсутність систематичної психологічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників вимагає від науково-педагогічних працівників здійснювати ретельну побудову тематичного плану (послідовну, логічну, раціональну) та добір педагогічних технологій, методик, методів, прийомів та засобів; формування основ критичного аналізу наукових положень; визначення рівня знайомства курсантів- прикордонників із досягненнями поп-психології (популярної психології, що формує хибні явлення про наукову психологію) та спрямування зусиль на заміщення хибних знань та умінь на професійні; виділення вагомої частки аудиторних годин на практичну підготовку (оволодіння навичками проведення психологічних досліджень у прикордонному колективі та обробки їх результатів); дотримання принципу міждисциплінарності (зв’язку навчальної дисципліни з гуманітарними, природничими та військово-професійними дисциплінами); забезпечення чуттєвого наповнення змісту психологічної підготовки (здатність до міркувань про психіку інших людей); дотримання принципу цінності наукових професійних умінь порівняно зі знаннями. Сформульовано висновки за результатами проведеної дослідної роботи (доведено необхідність психологічної підготовки та дидактичні особливості викладання психологічних наук) та перспективи подальших наукових досліджень (присвячених вивченню зарубіжного досвіду та пропозицій щодо удосконалення змісту психологічної підготовки військових фахівців).
5
ФІЛІППОВА, Лариса. "ВПЛИВ НАВЧАННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАВИЧОК У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 222–26. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.35.
Full textAbstract:
У статті розглядається вплив вивчення трьох хімічних дисциплін, які починають студенти медичних факультетів вивчати на перших двох курсах, на формування професійних навичок лікарів. Хімічні дисципліни мають особливе значення для формування майбутнього фахівця з одного боку, вони є базою для формування і розвитку особистості студентів, а з іншого є науковим фундаментом набуття професійно значущих знань, а також базисом для вивчення фахових дисциплін. Розглядаються навчальні програми з хімічних дисциплін на засадах компетентнісного підходу. Результати навчання хімічних дисциплін сформульовані в термінах компетентностей: інтегральної, загальної та спеціальної. Інтегральна компетентність визначається здатністю розв’язувати типові та складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності. Це також набуття знань, умінь, навичок, які напрацьовуються у процесі вивчення кожної конкретної хімічної навчальної дисципліни. До загальних компетентностей відносять такі, що мають загальний характер і можуть бути сформовані в процесі вивчення кожної з навчальних дисциплін та застосовані в інших сферах для вирішення ситуаційних завдань. Наведено вплив вивчення хімічних дисциплін на виникнення та сформованість фахових компетентностей з кожної окремої хімічної дисципліни. Не менш важливим у формуванні змісту хімічних дисциплін, окрім структурування навчального матеріалу на основі інтеграції знань, є локальне модульне структурування інформаційних блоків навчальної дисципліни на засадах компетентнісного підходу. Усі складові компетентності, що формуються засобами хімічних дисциплін, розглядаються як елементи цілісної системи, де системотвірним чинником є їх орієнтованість на майбутній фах.
6
Мішеніна, Тетяна. "Зміст культурологічного складника у фаховій підготовці майбутніх учителів філологічних спеціальностей." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 239–46. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2909.
Full textAbstract:
Мішеніна Т. М. Зміст культурологічного складника у фаховій підготовці майбутніх учителів філологічних спеціальностей.
У статті здійснено спробу розроблення змісту культурологічного складника у фаховій підготовці майбутніх філологів, об’єктивований у навчальних дисциплінах циклу гуманітарної й соціально-економічної підготовки. Розкрито сутність компаративного підходу до вивчення фахових дисциплін, який розуміється як розгляд мистецьких явищ (образотворчих, лінгвістичних і літературних) у межах культури / культур. Наведено приклади компаративних методик у змісті дисципліни «Лінгвістичний аналіз тексту».
7
Horlachuk, N. V., N. O. Zarivna, and L. M. Mosula. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ТОКСИКОЛОГІЧНОЇ ТА СУДОВОЇ ХІМІЇ ВІТЧИЗНЯНИМ СТУДЕНТАМ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11437.
Full textAbstract:
Викладено основні методичні підходи до викладання дисципліни «Судова та токсикологічна хімія» вітчизняним студентам фармацевтичного факультету, спеціальності «Фармація». Базовими завданнями вищої школи є підготовка фахівців, що володіють глибокими знаннями фундаментальних та прикладних дисциплін і вміють творчо застосовувати ці знання для вирішення різноманітних завдань. Розроблена дисципліна включає курс лекцій, методичні вказівки до практичних робіт і підготовки до лекцій та занять, які доступні в системі Moodle. Лекційний курс представлений у вигляді мультимедійних презентацій з десяти тем та охоплює класифікацію токсичних речовин, методи ізолювання отрут із біологічного матеріалу, їх ідентифікацію та кількісне визначення. Дисципліна включає дванадцять практичних робіт, на яких проводять хіміко-токсикологічний аналіз та судово-токсикологічне дослідження обʼєктів біологічного походження на наявність і вміст отруйних речовин різної природи і характеру.
8
Verbii, Iryna. "Суспільно-гуманітарні дисципліни у морських навчальних закладах як засіб реалізації соціокультурної складової освіти (1991-2019 рр.)." Освітній простір України 17 (November 22, 2019): 7–12. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.7-12.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано суспільно-гуманітарні дисципліни у морських навчальних закладах як засіб реалізації соціокультурної складової освіти у 1991-2019 рр. Розглянуто нормативно-правову базу відповідно до якої регулювався перелік дисциплін та їх належність до нормативних чи вибіркових. З’ясовано, що у незалежній Україні важливим завданням була гуманітаризація освіти тому кількість суспільно-гуманітарних дисциплін почала збільшуватись. Так, у відповідності до Інструктивного листа міністерства освіти України №1/9-64 від 19.05.1993 р. “Про викладання соціально-гуманітарних дисциплін” у навчальні плани додавався ряд соціально-гуманітарних дисциплін. Охарактеризовано дані дисципліни на основі збережених у архіві навчальних програм Херсонської державної морської академії та Морського коледжу.
9
Саяпіна, Світлана, Наталія Гарань, and Олена Коркішко. "ПОРІВНЯЛЬНА ПЕДАГОГІКА ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА В СИСТЕМІ ВЗАЄМОДІЇ З ПЕДАГОГІЧНОЮ НАУКОЮ ТА ПРАКТИКОЮ ОСВІТИ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245386.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що внаслідок глобального характеру перетворень особливого значення набуває аналіз світового досвіду розвитку освіти, виявлення основних тенденцій і закономірностей, позитивних і негативних аспектів, форм і способів взаємозбагачення національних педагогічних культур, реалізації гуманістичних принципів освіти. У цьому контексті зростає значення порівняльно-педагогічних досліджень, порівняльної педагогіки як науки, яка на межі тисячоліть стала активно розвиватись в Україні. Констатовано, що підвищення якості викладання педагогічних дисциплін у вищій школі передбачає дослідження особливостей порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни, що формується в системі взаємозв’язків із педагогічною наукою та практикою освіти (як функції соціуму). Доведено, що взаємозв’язок порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни з педагогічною наукою та соціальною практикою здійснюється на рівні компонентів: аспекти аналізу наукової дисципліни йскладники соціальної практики виконують певну функцію щодо компонентів навчальної дисципліни. Зміст навчальної дисципліни визначається сукупністю теорій досліджуваної науки, традиційним і інноваційним практичним досвідом викладача, особистим досвідом здобувачів у галузі досліджуваної наукової дисципліни.
10
Паласюк, Б. М. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ – ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ У МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 42–46. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12689.
Full textAbstract:
У статті розглянуто роль міждисциплінарної інтеграції як необхідної складової навчального процесу в системі медичної освіти, що дає змогу доповнити зміст однієї дисципліни знаннями з іншої та обґрунтовує можливість комплексного вирішення завдань медичної практики методом широкого інтегрування набутої під час вивчення різноманітних дисциплін інформації. Багаторічний досвід викладання навчальної дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» свідчить про наявність тісних інтеграційних зв’язків з іншими дисциплінами, насамперед, анатомією людини, фармакологією, біологією тощо, а також у контексті значення латинської мови для формування термінологічної компетентності майбутніх медиків з усіма дисциплінами, які студенти вивчають на старших курсах. Сучасна анатомічна термінологія складається переважно з латинських термінів, тому формування на заняттях з латинської мови умінь правильного читання анатомічних термінів, засвоєння основ латинської граматики, необхідної лексики і греко-латинських словотворчих елементів сприяє виробленню навичок грамотного використання анатомічних номенклатурних найменувань і дозволяє студентам використовувати набуті теоретичні знання на заняттях з анатомії. Метою вивчення розділу «Фармацевтична термінологія» у курсі латинської мови є навчити студентів правильно виписувати рецепти на різні форми ліків, сприяти усвідомленому засвоєнню і вживанню фармацевтичних термінів і таким чином сформувати термінологічну основу для вивчення предмета «Фармакологія». Під час вивчення клінічної термінології студенти вчаться формулювати прості медичні діагнози, засвоюють загальні вислови, які описують властивості стану хвороби і способи її лікування.
11
Красновська І.П. "ГУМАНІТАРНІ ДИСЦИПЛІНИ ЯК ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МОРСЬКОГО ФАХІВЦЯ (ДРУГА ПОЛОВИНА XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТТЯ)." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (November 25, 2021): 254–59. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.330.
Full textAbstract:
У статті розглянуто фахову компетентність майбутніх морських фахівців та висвітлено вплив гуманітарних дисциплін на її формування.Наведено приклади основних нормативно-правових актів, що мали вплив на зміст освіти, а саме закон України «Про вищу освіту», «Про освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Концепції національного виховання, Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ ст., Морська доктрина України на період до 2035 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1108 від 18.12.2018).Проаналізовано навчальний план зі спеціальності 14.03 Експлуатація суднових енергетичних установок (спеціалізація 14.03.01 Для морського флоту) з метою порівняння кількості годин, відведених на вивчення дисциплін соціально-гуманітарного та природничого циклів з дисциплінами спеціального циклу, яких у незалежній Україні стало більше у зв’язку з відродженням та гуманітаризацією системи освіти.Зазначено перелік гуманітарних дисциплін, яких на початку 90-х стало більше у зв’язку з відродженням та гуманітаризацією системи освіти в незалежній Україні. Так, відповідно до Інструктивного листа міністерства освіти України № 1/9-64 від 19.05.1993 р. «Про викладання соціально-гуманітарних дисциплін» у навчальних планах з’явилися такі гуманітарні дисципліни як: «Всесвітня історія», «Історія України», «Ділова українська мова», «Світова література», «Біологія», «Географія», «Філософія з релігієзнавством», «Правознавство», «Основи економічної теорії», «Допризовна підготовка юнаків», «Основи соціальної екології», «Політологія», «Соціологія», «Українська та зарубіжна культура».Визначено провідні складові фахової компетентності здобувачів освіти, які ґрунтуються на реалізації організаційних, когнітивних, світоглядних, технологічних і комунікативних операційних процесів.У ході дослідження з’ясовано, що гуманітарні дисципліни відіграють важливу роль у підготовці та формуванні фахової компетентності майбутніх фахівців морської галузі, оволодіння якою в майбутньому послужить підґрунтям для професійної та особистісної самореалізації.
12
Мірошніченко, В. І. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 150–61. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-150-161.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.
Звертається увага, що STEM-освіта не лише спрямовує увагу на природничо-науковий компонент навчання та інноваційні технології, але й активно розвиває творчу складову особистості та критичне мислення.
Розглянуто доцільність використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників на прикладі вивчення навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення».
Метою вивчення дисципліни «Основи бойового забезпечення» є підготовка компетентного, вольового, добре обізнаного співробітника Державної прикордонної служби України, здатного виконувати якісні та своєчасні завдання на державному кордоні в надзвичайних ситуаціях; формування військово-професійних компетенцій відповідно до вимог освітніх програм (стандартів вищої військової освіти) зі створення сприятливих умов для успішного ведення бою, ефективного використання підрозділів, підтримки їх боєздатності.
Автор доводить, що використання stem-технологій у процесі навчання майбутніх офіцерів-прикордонників навчальній дисципліні «Основи бойового забезпечення» передбачає вміння педагогів діагностувати індивідуальні властивості та можливості кожного курсанта.
З’ясовано, що грамотно організована діяльність щодо використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема під час вивчення навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення», виступає засобом формування професійних знань, умінь та навичок майбутнього офіцера-прикордонника. Це відповідає завданню вищої військової освіти сприяти перетворенню мети навчання на засіб розвитку пізнавальних творчих можливостей майбутнього офіцера, а його самого – на суб’єкта свого професійного розвитку.
Ключові слова: stem-технології, підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників, педагогічні технології, навчальна дисципліна, критичне мислення.
13
Микитенко, Павло Васильович, and Віталій Васильович Лапінський. "ПРОЄКТУВАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 26–41. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3569.
Full textAbstract:
На основі аналізу комплексу наукових дисциплін, які вивчаються студентами спеціальності «Медицина», а саме фундаментальних біомедичних і хімічних, клінічних та соціально-гігієнічних дисциплін, здійснено їх класифікацію для побудови змішаного графу з метою встановлення міждисциплінарної інтеграції з медичною інформатикою. Показано, що для того, щоб сформувати в студентів-медиків цілісне уявлення про професійні сфери застосування інформатики та мотивувати їх до отримання нових знань, необхідно посилити міждисциплінарну інтеграцію дисципліни «Медична інформатика». Результати аналізу зв’язків між елементами субграфів свідчать, що оптимальним є той випадок, коли деякий елемент з кожного кластеру «дисципліна» з’єднаний ребрами з деяким елементом кластера «навчальна тема» з урахуванням множини загальних ознак кожної дисципліни, при цьому відповідно реалізуються випереджальні й зворотні зв'язки змісту навчання. За такої побудови послідовностей зв’язків практичних занять з комплексом наукових дисциплін можна отримати позитивний ефект від застосування міждисциплінарного підходу, оскільки відбуватиметься актуалізація навчального матеріалу, яка сприятиме систематизації й узагальненню знань, формуванню цілісного уявлення про професійні сфери застосування інформатики, створенню мотивації до використання комп’ютерних технологій в професійній діяльності медика. Також побудовано «радіальну» модель, яка відображає поточний стан міждисциплінарних зв’язків та встановлено, що інтеграція навчальних тем реалізується вибірково. Розглянуто ключові аспекти, котрі забезпечують максимальну міждисциплінарну інтеграцію такого практичного заняття, як «Аналіз біосигналів. Методи опрацювання біосигналів. Візуалізація медико-біологічних даних. Оброблення та аналіз медичних зображень». Шляхом анкетування студентів-медиків щодо визначення характеру інтеграції навчальних тем з медичної інформатики та мотивації до використання комп’ютерних технологій в майбутній професійній діяльності отримано результати, які підтверджують доцільність міждисциплінарної інтеграції.
14
Слободянюк, Л. В., С. М. Марчишин, and А. О. Савич. "ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ВИКЛАДАННЯ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІТОТЕРАПІЯ» ПРИ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ." Медична освіта, no. 3 (December 16, 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12198.
Full textAbstract:
У статті викладено основні методичні підходи до викладання вибіркової дисципліни «Фітотерапія» для студентів фармацевтичного факультету денної форми навчання зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Базовими завданнями вищої школи є підготовка фахівців, що володіють глибокими знаннями фундаментальних та прикладних дисциплін і вміють творчо застосовувати ці знання для вирішення різноманітних завдань. Розроблена дисципліна включає курс лекцій, методичні вказівки та підготовки до практичних занять, які доступні в системі Moodle. Лекційний курс забезпечений мультимедійними презентаційними матеріалами з шести тем і також проводяться з використанням гербарію лікарських рослин, таблиць, зразків лікарської рослинної сировини та лікарських засобів рослинного походження. Вибіркова дисципліна включає вісімнадцять практичних робіт, які передбачають теоретичне та практичне навчання магістра фармації основним видам професійної діяльності в сфері лікарських засобів рослинного походження та вимагає вирішенню ряду завдань. Майбутній фахівець повинен уміти заготовляти, висушувати сировину, доводити її до стандартного виду, переробляти в різні лікарські засоби та проводити їх аналіз. Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.
15
Зюзь, Владимир, Татьяна Бабич, and Валентина Балухтина. "ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ – ДИСЦИПЛИНА ПО ВЫБОРУ СТУДЕНТОВ КАК КОМПОНЕНТ ВАРИАТИВНОЙ ЧАСТИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПРОГРАММЫ." SWorldJournal, no. 09-02 (September 30, 2018): 117–23. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-09-02-014.
Full textAbstract:
Дисципліни за вибором здобувачів є одним з компонентів варіативної частини освітньої програми. Викладання дисциплін за вибором – один із засобів індивідуалізації навчання, розвитку ініціативи і самостійності здобувачів, які навчаються. У число дисциплін
16
Зюзь, Владимир, Татьяна Бабич, and Валентина Балухтина. "ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ – ДИСЦИПЛИНА ПО ВЫБОРУ СТУДЕНТОВ КАК КОМПОНЕНТ ВАРИАТИВНОЙ ЧАСТИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПРОГРАММЫ." SWorldJournal, no. 09-02 (September 30, 2018): 117–23. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-09-02-014.
Full textAbstract:
Дисципліни за вибором здобувачів є одним з компонентів варіативної частини освітньої програми. Викладання дисциплін за вибором – один із засобів індивідуалізації навчання, розвитку ініціативи і самостійності здобувачів, які навчаються. У число дисциплін
17
Лугова, Тетяна Анатоліївна. "ГЕЙМДИЗАЙН ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО РОЗРОБКИ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 81, no. 1 (February 23, 2021): 235–54. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3265.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовується доцільність геймдизайн орієнтованого підходу до розробки дисциплін у закладах вищої освіти (ЗВО), що надалі стане основою для впровадження віртуальних навчально-ігрових середовищ. Показано різницю між поняттями «гейміфікація», «геймдизайн», «Game-based learning». Описано структурні моделі ігродисципліни (технологічна, покрокова, кластерна, прецедентна та змістовно-картографічна), надано їх характеристики, способи імплементації. Визначено етапи та особливості впровадження елементів геймдизайну в навчальних дисциплінах ЗВО. Проаналізовано переваги та недоліки «гейміфікаційної класної кімнати». Представлено схему розподілу елементів навчального контенту за моделлю гри МDA (Механіка – Динаміка – Естетика). Зазначено, що в результаті впровадження геймдизайн-орієнтованого підходу має змінитися погляд на планування, реалізацію та контроль процесу навчання, формування стану «занурення» та ефекту «повної присутності» як з боку викладача-методиста-геймдизайнера, так і здобувача освіти як геймера, який набуває досвіду. Запропоновано методику розробки ігродисципліни, що візуально узагальнено в блок-схемі. Акцентовано, що розробка навчальної дисципліни за принципами та методами геймдизайну перебуває на перетині різних галузей знань та прагне створити синергію методики навчання, ігрової кіберкультури, проєктної діяльності та маркетингу. Основою такого підходу є процес формалізації та структуризації дисципліни в реляційні бази даних та карти знань з подальшою їх творчою трансформацією в ігровий світ. Застосування принципів геймдизайну відкриває нові можливості для реалізації інтегративності, міждисциплінарності, персоналізації та гуманізації навчання. Такий підхід не лише підвищує мотивацію, залучення та інтерес до навчання, посилює позитивні ефекти від вивчення дисципліни, а й кардинально змінює ідеологію навчання, його структуру та поведінку як системи-тьютора.
18
Радзіховська, Л., and Л. Гусак. "Застосування табличного процесора MS EXEL при викладанні системного аналізу." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 23, 2020): 84–89. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена застосуванню сучасних інформаційних технологій під час викладання дисципліни «Системний аналіз». Розкриті зміст та важливість дисципліни для розв’язання задач аналізу, проектування та управління в усіх системах. Розглянуті методологічні підходи щодо викладання дисципліни із використанням табличного процесора MS Exel. Обґрунтовано, що впровадження цієї програми дає змогу зосередити увагу на конкретних проблемах, які є основними в даній дисципліні без відволікання на аналітичні та довготривалі обчислення. Запропоновані способи організації обчислень засобами MS Excel під час вивчення окремих тем системного аналізу. Проведено аналіз наукової літератури щодо застосування табличного процесора MS EXCEL при побудові та дослідженні математичних моделей економічних процесів. Доведено доцільність використання обчислювального середовища Microsoft Excel для розв’язування задач з системного аналізу.
19
Бобрівник, Катерина Євгенівна, Сергій Віталійович Грибков, and Катерина Юріївна Чорнобай. "Проектування моделі предметної області для інформаційної підтримки вивчення технічно-технологічних дисциплін." New computer technology 16 (May 14, 2018): 41–46. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.814.
Full textAbstract:
Метою дослідження є проектування та побудова моделі предметної області вивчення технічно-технологічних дисциплін. Задачами дослідження є аналіз і моделювання представлення для різних видів занять. Об’єктом дослідження є процес вивчення технічних і технологічних дисциплін. Предметом дослідження є інформаційна підтримка формування структури навчальних дисциплін, а також адаптація добору індивідуальних завдань під час самостійного і аудиторного вивчення інженерно-технічних і технологічних дисциплін. У роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми проектування моделі предметної області навчальної дисципліни, формування структури програми вивчення дисципліни, а також запропоновано алгоритм розподілу варіантів завдань із їх адаптацією до рівня знань студента. Модель предметної області ґрунтується на використанні поняттєвої моделі і для дослідження було використано онтологію, як наочну й таку, що забезпечує наочність та має можливості доповнення і розширення. Також передбачено формування набору індивідуальних завдань для кожного студента трьох рівнів складності. Результати дослідження планується узагальнити у рекомендаціях щодо розроблення модуля предметної області вивчення технічних і технологічних дисциплін.
20
Лазоренко, Олександр. "СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПОНЯТТЯ “ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ” У КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 206–19. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.700.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано низку ключових понять для визначення теоретичних основ навчання військово-спеціальних дисциплін майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону. Актуальність дослідження зумовлена тим, що від рівня підготовки офіцерів-прикордонників залежить безпека держави на державному кордоні, а основою навчання зазначених фахівців є військово-спеціальні дисципліни. Визначено, що проблематика навчання військово-спеціальних дисциплін, вивчення сприятливих психологічних та методичних умов для їх проведення потребує подальшого дослідження та вдосконалення. Посилює актуальність дослідження модернізація охорони державного кордону, що вимагає нових підходів до визначення змісту та сутності дисциплін військово-спеціального спрямування.Дослідження показало, що під поняттям “майбутній бакалавр безпеки державного кордону” слід розуміти курсанта, який здобуває вищу освіту за першим (бакалаврським) освітнім рівнем у галузі знань “Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону” у вищому військовому навчальному закладі з метою отримання спеціальності “Безпека державного кордону” за кваліфікацією “офіцер тактичного рівня”, здатного вирішувати завдання щодо забезпечення безпеки державного кордону.Відповідно під поняттям “військово-спеціальні дисципліни” маємо на увазі комплекс навчальних дисциплін, зміст яких пов’язаний з потребами прикордонної практики та розвитком військової освіти і науки в Україні. Зазначені дисципліни відповідають спеціальності “Безпека державного кордону” та мають на меті забезпечити набуття курсантами теоретичних знань та практичних навичок за спеціальністю. До основних військово-спеціальних дисциплін віднесено тактику прикордонної служби, прикордонний контроль, загальну тактику. Навчання цих дисциплін є дієвим інструментом реалізації мети навчання майбутнього бакалавра безпеки державного кордону –формування особистості висококваліфікованого офіцера-прикордонника тактичного рівня, здатного вирішувати завдання щодо забезпечення безпеки державного кордону на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу та нести відповідальність за свої дії.
21
Пастирська, І. Я. "ІНОЗЕМНА МОВА ЯК ОСНОВА ІНТЕГРАЦІЇ ДИСЦИПЛІН." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-06.
Full textAbstract:
У статті показано, що інтеграція як один з найважливіших засобів досягнення єдності повинна оптимально використовуватись у процесі навчання. Проблема цілісності знань є необхідним компонентом формування змісту освіти. Інтегративний підхід до викладання дисциплін натепер переходить від узгодження змісту освіти до глибокої взаємодії, обґрунтованої інтеграції знань, умінь та елементів мислення майбутнього фахівця. Проблема інтеграції змісту дисциплін досліджувалася хоча і широко, однак доволі однобічно. Зауважено, що засвоєння учнями наявної натепер системи і сукупності знань з основ наук є далеко не повним завданням школи. У статті акцентовано увагу на тому, що оволодіння мовою не є головною метою, самоціллю, а лише засобом у розумінні взаємозв’язків і взаємодій мови з іншими дисциплінами, оскільки мовні інтегровані курси реалізовують системний підхід до збагачення всіх значущих компонентів усного і писемного мовлення на предметному змісті дисципліни, що інтегрується. Особливо ефективними є курси, в яких різноманітна мистецька діяльність використовується як методологія навчання іноземної мови і дисципліни, що інтегрується. Наголошено, що інтегративні зв’язки не ламають структуру і специфіку кожного навчального курсу, а гармонійно поєднують їх у загальну систему знань, здібностей, навичок та ціннісних орієнтацій особистості. Тоді взаємозв’язок знань та інтегративні компоненти у змісті навчання будуть органічними частинами системи реально існуючих знань та реально існуючих між ними зв’язків. Обґрунтовано, що інтегративнi зв’язки між вивченням спеціальних дисциплін та іноземної мови спрямовані на удосконалення професійних знань студентів та розвиток мовного апарату з іноземної мови. Зроблено висновок, що за умов цілісного, інтегративного підходу до вивчення іноземної мови та спеціальних дисциплін відбувається перенесення навичок і вмінь пошуку інформації, сформованих під час навчання іноземної мови, в мовну діяльність рідною мовою. Засобами іноземної мови вдосконалюється загальна мовленнєва та предметна компетенція тих, хто навчається.
22
Bondarchuk, V. I., A. V. Bai, K. V. Myndziv, and O. V. Vayda. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІН «ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ (ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ)», «ТЕРАПЕВТИЧНІ ВПРАВИ» І «БІОМЕХАНІКА ТА КЛІНІЧНА КІНЕЗІОЛОГІЯ»." Медична освіта, no. 3 (December 2, 2019): 6–13. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10642.
Full textAbstract:
У статті представлено технічні засоби, які використовуються у навчальному процесі на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)», «Терапевтичні вправи» і «Біомеханіка та клінічна кінезіологія».
На кафедрі фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання студенти 1 курсу навчання в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України вивчають дисципліну «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)». На практичних заняттях під час вивчення тем, які передбачені робочою програмою, студенти вивчають і використовують різноманітні технічні засоби. Для прикладу представлено одну тему, а саме: «Фізична працездатність, визначення поняття. Методи визначення фізичної працездатності», де студенти вивчають: визначення, застосування, обладнання та вимоги до проведення тестів; кількісну оцінку фізичної працездатності; пристрої для тестування; вимоги до проведення навантажувальних тестів для визначення фізичної працездатності; субмаксимальний тест PWC170; гарвардський степ-тест; тест Наваккі; тест Купера. Для тестування фізичної працездатності на практичному занятті студенти використовують велоергометр вертикальний Circle B6 , тренажер «міні-степпер» та степпер.
Студенти, навчаючись на 2 курсі, вивчають дисципліну «Терапевтичні вправи». На практичних заняттях із вказаної дисципліни студенти вивчають комплекси вправ, які можна застосовувати при різних нозологіях. Адже фізична реабілітація – це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною і лікувальною метою у комплексному процесі відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності хворих та інвалідів. На сьогодні існує безліч спеціальних тренажерів для тренування будь-яких мʼязів, але, звичайно, неможливо придбати їх усіх, тому студенти для вивчення поданих тем практичних занять використовують спортивний тренажер «Фітнес-центр Максіма», а також велоергометр вертикальний Circle B6; тренажер «міні-степпер» та степпер; пристрій для витягування хребта «NEXUS» та велотренажер магнітний «Кристал BC7200DKG-HB».
Студенти, які навчаються на 3 курсі, вивчають дисципліну «Біомеханіка та клінічна кінезіологія». Мета навчальної дисципліни – сформувати у студентів систему знань про застосування біомеханіки та клінічної кінезіології у професійній діяльності і професії фахівців галузі фізичної терапії, ерготерапії та використання принципів біомеханіки (поведінку і механічні рухи в них на всіх рівнях організації та в різних станах) і клінічної кінезіології (метод діагностики й терапії, який декларує зв’язки м’язового напруження (тонусу) зі станом внутрішніх органів та систем організму). За час вивчення навчальної дисципліни студенти мають можливість відпрацьовувати свої навички на масажних кушетках, приладах, на спортивному тренажері «Фітнес-центр Максіма», на пристрої для витягування хребта «NEXUS» та велотренажері магнітному «Кристал BC7200DKG-HB».
Усі перелічені технічні засоби знаходяться у взаємодії з різними системами організму людини: із системою керування рухами, із системою виконання рухів, із системами обслуговування рухів. Вивчення особливостей застосування технічних засобів у фізичній терапії, ерготерапії на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)» (1 курс), «Терапевтичні вправи» (2 курс) та «Біомеханіка та клінічна кінезіологія» (3 курс) є необхідним як інструмент аналізу функціонального стану організму людини.
23
Журавська, Н. С. "Проблемність - шлях до активізації навчання студентів зі спеціальних дисциплін." Освітній вимір 34 (January 13, 2012): 40–48. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3575.
Full textAbstract:
Журавська Н. С. Проблемність - шлях до активізації навчання студентів зі спеціальних дисциплін.
Розглянуто проблемне навчання як шлях активізації діяльності студентів. Визначені та узагальнені особливості методики навчання спеціальних дисциплін: методичні особливості лекцій, практичних занять, семінару, самостійної роботи на прикладі спеціальної дисципліни «Кормовиробництво».
24
Даньков, Олександр. "Формування інструментальної майстерності майбутніх учителів музики у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти." Нові технології навчання, no. 95 (December 15, 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.04.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості фахової підготовки майбутніх учителів музики в закладах вищої освіти. Увагу зосереджено на визначенні специфіки формування інструментально-виконавської майстерності студентів на заняттях з «Основного музичного інструменту», окреслено основні завдання навчальної дисципліни. Автор підкреслює, щоозначена навчальна дисципліна є однією з базових дисциплін фахової підготовки, завданням якої є формування інструментально-виконавських навичок студентів, формування їхньої інструментально-виконавської майстерності. З’ясовано, що в системі інструментальної підготовки майбутніх учителів музики творчість українських та зарубіжних композиторів доцільно вивчати відповідно до тих видів музично-виконавської діяльності, які пов’язані з використанням музичного інструменту в закладах загальної середньої освіти.Доведено, що інструментальна майстерність посідає вагоме місце у системі фахової підготовки майбутніх вчителів музики та є складовою їх професійної підготовки. Досконале оволодіння інструментально-виконавською технікою сприяє засвоєнню студентами змісту музично-педагогічної освіти, забезпечує високий рівень їх майбутньої професійної діяльності.
25
Kasyanchuk, V. V., O. M. Bergilevich, and O. Y. Smiyanova. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВʼЯ» З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ГІГІЄНИ ХАРЧУВАННЯ» В СУМСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (November 18, 2019): 91–96. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10598.
Full textAbstract:
Мета: провести аналіз існуючої інформації в наукових виданнях щодо фахової підготовки бакалаврів за спеціальністю «Громадське здоров’я» з дисципліни «Основи гігієни харчування» для підтвердження актуальності питання та вдосконалення навчального процесу.
Матеріали і методи. Використано бібліографічний, соціологічний та аналітичний методи.
Результати. Дисципліна «Основи гігієни харчування», яку традиційно викладають у медичних закладах, потребує вдосконалення з урахуванням сучасних світових тенденцій. Це пов’язано з тим, що суспільство сьогодні стикається з більш складною ситуацією у харчуванні населення, ніж у ХХ столітті, коли основні зусилля були спрямовані на збільшення виробництва та якість продуктів. Але на сьогодні відбувається кардинальне переосмислення попередніх тенденцій щодо спрямування їх на комплекс заходів, які включають: запобігання захворюванням, пов’язаним із недостатнім або надмірним споживанням їжі; врахування усього ланцюга виробництва харчових продуктів «від поля до столу»; вирішення екологічних проблем; сприяння сталості середовища та життєдіяльності населення. Промислові викиди харчових виробництв та аграрного сектору вважають одними із основних екологічно шкідливих чинників, вони забруднюють воду, ґрунт, повітря та є суттєвим джерелом викидів вуглекислого газу в атмосферу. Все це негативно впливає на здоров’я населення. Харчові системи повинні діяти протягом усього ланцюга «від поля до столу» з екологічними обмеженнями, щоб зменшити негативний вплив на здоров’я населення та на екологію біосфери. Вирішувати ці питання потрібно у міждисциплінарному та міжсекторальному контексті. Важливо, щоб сучасна підготовка бакалаврів за спеціальністю «Громадське здоров’я» ґрунтувалась на вдосконаленій дисципліні «Основи гігієни харчування» з формуванням комплексних знань щодо гігієни харчування, екології, стійкості харчової системи та безпечності харчових продуктів вздовж усього харчового ланцюга.
Висновки. Підготовку бакалаврів за спеціальністю «Громадське здоров’я» у Сумському державному університеті з дисципліни «Основи гігієни харчування» удосконалено з урахуванням міжнародного досвіду в цій галузі. Розроблено навчальну програму з цієї дисципліни на міждисциплінарній основі шляхом інтеграції екологічних та інших суміжних наук із науками про харчування.
26
Бакалець, О. В., Н. Б. Бегош, and С. В. Дзига. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЇ ПЛАНУВАННЯ ВИБІРКОВИХ ДИСЦИПЛІН ІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ НА КАФЕДРІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ І ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ." Медична освіта, no. 2 (August 5, 2021): 107–11. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12270.
Full textAbstract:
Стаття присвячена формуванню переліку та змісту вибіркових дисциплін (варіативної частини навчального плану), які гарантуються Законом України «Про вищу освіту». Це має відповідати принципам навчання, орієнтованого на особистість (person-centered teaching), під час якого студент бере активну участь у формуванні своєї освітньої траєкторії.
У статті проведений аналіз деяких аспектів та засад формування предметної компетентності з функціональної діагностики. Перш за все, на вибір тематики елективних циклів, які були запропоновані студентам для вивчення, впливало матеріально-технічне, тобто наявність відповідної діагностичної апаратури, та кадрове забезпечення кафедри. Але щоб якісно забезпечити потреби майбутніх лікарів у здобутті фахових компетентностей, ми провели анонімне анкетування студентів шостого курсу. Опитування проводили після завершення вивчення основної дисципліни «Функціональна діагностика у внутрішній медицині». Анкету розробили викладачі кафедри. Вона включала перелік методів функціональної діагностики, опанування яких є можливим на нашій кафедрі, та ряд запитань. Зокрема, нас цікавили: майбутня спеціалізація студента-випускника, його пріоритет у вивченні запропонованих вибіркових дисциплін та пропозиції щодо методології та періоду їх вивчення.
Враховуючи відповіді проведеного опитування, студентам п’ятого року навчання було запропоновано три вибіркових дисципліни: «ЕКГ в невідкладній кардіології», «Клінічна електроенцефалографія» та «Методи дослідження слухової функції», які вони можуть опанувати під час наступного навчального року. Результат вибору дисциплін виявився цілком логічним та прогнозованим.
Отже, для формування якісного розширення або доповнення фахових профільних компетентностей, високої якості викладання вибіркової дисципліни, окрім кадрового та матеріально-технічного забезпечення, обов’язковим є урахування результатів опитування здобувачів вищої освіти та, за потреби, стейкхолдерів, у тому числі й зовнішніх.
27
Mosula, L. M., L. S. Kryskiw, and T. V. Kucher. "ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СТВОРЕННІ ЛІКІВ» У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРОВІЗОРІВ." Медична освіта, no. 2 (August 15, 2019): 31–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10340.
Full textAbstract:
Базовими завданнями вищої школи є підготовка фахівців, що володіють глибокими знаннями фундаментальних та прикладних дисциплін і вміють творчо застосовувати ці знання для вирішення різноманітних завдань. Нова дисципліна «Фізико-хімічний аналіз у створенні ліків» впроваджена в навчальний процес у 2018–2019 н. р. для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету. Цей предмет формує у студентів цілісне уявлення про створення ліків та застосування сучасних інструментальних методів для їх аналізу. Розроблена дисципліна включає курс лекцій, методичні вказівки до практичних робіт і підготовки до лекцій та занять, які доступні в системі Moodle. Лекційний курс представлений у вигляді мультимедійних презентацій з п’яти тем та охоплює методологію створення інноваційних лікарських засобів і сучасні фізико-хімічні методи аналізу (хроматографічні, спектральні, магнітні, дифракційні та гібридні). Дисципліна включає сім практичних робіт, котрі розвивають навички користування спеціальною термінологією, інструментальним обладнанням та дозволяють застосовувати на практиці знання теоретичної бази фізико-хімічного аналізу. На практикумі студенти ознайомлюються з програмними ресурсами (PASS, Discovery Studio Visualizer та HyperChem), котрі застосовуються для молекулярного моделювання та комп’ютерного прогнозування ліків. Використання програм IR Tutor дозволяє здобути навички інтерпретації інфрачервоних спектрів органічних сполук, а MestRes – для обробки, аналізу та представлення спектрів ядерного магнітного резонансу. Завершення навчальної дисципліни передбачає написання підсумкової роботи, котра містить тестові та теоретичні питання і творче завдання. Самостійна робота студентів полягає в опрацюванні переліку питань, що не розглядалися на лекціях та не опрацьовувалися на практичних заняттях, шляхом особистого пошуку інформації.
28
Панов, В. В. "ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ ДО ДЕТЕКТИВІВ НАЦІОНАЛЬНОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО УКРАЇНИ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 288–97. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.32.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що обрання Україною курсу євроінтеграції зумовлює ініціювання зі сторони останньої перегляду зако- нодавчої регламентації роботи правоохоронних органів, вдосконаленню їх діяльності та підвищення рівня довіри. Становлення ефективної, незаан- гажованої та прозорої силової структури, покликаної боротися з корупцій- ною складовою, є однією із важливих державних цілей реформування, оскіль- ки ефективне функціонування державних органів, зокрема, та держави, у цілому, можливе лише при наявності високоефективних некорумпованих державних органів та відсутності неправової особистої матеріальної за- цікавленості посадових осіб. Метою статті є проведення аналізу порядку застосування дисциплінарного стягнення відносно детективів Національ- ного бюро та визначення сутності цього виду стягнення. Стаття при- свячена визначенню порядку застосування дисциплінарних стягнень до детективів НАБУ. Визначено, що дисциплінарним стягненням, яке застосо- вується до детектива Національного бюро можна визначити захід право- вого впливу, як міра покарання за скоєння проступку детективами бюро, з метою виховання свідомо-якісного ставлення до службових обов’язків та результату своєї діяльності, неухильного дотримання службової дисциплі- ни. Зроблено висновок, що метою застосування дисциплінарних стягнень до детективів НАБУ є цілеспрямований виховний вплив на детективів На- ціонального бюро, які скоїли дисциплінарний проступок, з метою зміцнен- ня відповідальності та дотримання службової дисципліни, попередження вчинення проступків у майбутньому. Зроблено висновок, що дисциплінар- не стягнення, яке застосовується до детектива Національного бюро – це захід правового впливу, як міра покарання за скоєння проступку детекти- вами бюро, з метою виховання свідомо-якісного ставлення до службових обов’язків та результату своєї діяльності, неухильного дотримання служ- бової дисципліни. Відповідно його метою є цілеспрямований виховний вплив на детективів Національного бюро, які скоїли дисциплінарний проступок, з метою зміцнення відповідальності та дотримання службової дисципліни, попередження вчинення проступків у майбутньому.
29
Панішева, О. В. "Трансформація змісту навчальних дисциплін як одна з необхідних умов підготовки компетентного фахівця." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 354–59. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3441.
Full textAbstract:
Панішева О. В. Трансформація змісту навчальних дисциплін як одна з необхідних умов підготовки компетентного фахівця.
У статті розглянуто шляхи трансформації змісту дисципліни «Основи алгоритмізації та математична логіка» задля формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмистів та вчителів інформатики.
30
Олійник, Віктор Васильович, Олександр Миколайович Самойленко, Ілона Вікторівна Бацуровська, and Наталія Андріївна Доценко. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН БАКАЛАВРІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ." Information Technologies and Learning Tools 83, no. 3 (June 25, 2021): 259–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4373.
Full textAbstract:
У статті представлена технологія вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі електричної інженерії в умовах інформаційно-освітнього середовища. Розглянуті поняття педагогічної технології та інформаційно-освітнього середовища, визначено, які дисципліни належать до загальнотехнічних та набуття яких компетенцій забезпечується при вивченні розглянутих дисциплін. Описано етапи реалізації технології вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі знань «Електрична інженерія» в умовах інформаційно-освітнього середовища, до них належать: розробка освітніх програм, упровадження інформаційно-освітнього середовища, проходження здобувачами вищої освіти програми підготовки та проведення контролюючих засобів. Представлено засоби, методи і форми, які використані в ході вивчення фахівцями в галузі електричної інженерії загальнотехнічних дисциплін, а саме: лекції з інтерактивним супроводом, онлайн мануали та тьюторіали, віртуальні лабораторні роботи, презентації до занять із загальнотехнічних дисциплін, відеолекції, онлайн конференції, цифрові онлайн калькулятори, навчальні комп’ютерні інтерактивні тренажери, колаборативне навчання загальнотехнічним дисциплінам у мобільних додатках, віртуальні моделі і онлайн лабораторії, дво- та тривимірна графіка та моделювання, форуми та вебінари, онлайн практичні роботи, навчальні практики та інженерні курсові проєкти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Результатом реалізації запропонованої технології є опанування загальнотехнічних дисциплін в умовах інормаційно-освітнього середовища бакалаврами в галузі електричної інженерії. Результати дослідження показали, що технологія вивчення загальнотехнічних дисциплін бакалаврами в галузі знань «Електрична інженерія» в умовах інформаційно-освітнього середовища є ефективною і здатна підвищити рівень якості знань з окреслених дисциплін, надає можливість поєднати аудиторну та дистанційну роботу, удосконалює навички роботи в сучасних інформаційних середовищах.
31
Боско, Ольга Миколаївна. "Креативний підхід до подання матеріалу як засіб підсилення мотивації студентів." New computer technology 5 (November 2, 2013): 12–13. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.53.
Full textAbstract:
Швидкість змін в законодавстві обумовлює необхідність більш ретельно підходити до підбору завдань, які б допомагали готувати майбутніх фахівців. З нашої точки зору, оскільки дисципліна «Прикладне програмне забезпечення» не має конкретного лекційного курсу, вона може використовуватись, як ланка, що забезпечує креативний підхід до подання матеріалу та міждисциплінарний зв’язок між фаховими дисциплінами та дисциплінами інформаційного циклу.У нашому ВНЗ ця дисципліна викладається на 3-4 курсі на всіх спеціальностях економічного напряму, і саме цим обумовлюється її практичне наповнення, оскільки студенти починають набувати теоретичних знань зі своєї фахової освіти. За всі роки викладання цієї дисципліни неодноразово відбувались зміни конкретних завдань. Кожен семестр іде ретельний перегляд змісту лабораторних робіт та їх удосконалення відповідно до діючого законодавства. З того моменту, коли студенти починають вивчати дисципліни відповідно до своєї спеціальності, доцільно впровадити комплексні задачі, що розв’язуються протягом кількох занять.Для приклада наведемо останні зміни, що відбулись в другому семестрі для спеціальності «Облік та аудит». Основою для створення лабораторних робіт стали роботи [1–2]. Комплексна задача полягає в розробці файлу, в якому відбувається формування книги, листи якої поєднані з листами журналу господарських операцій та оборотно-сальдовими відомостями.Обов’язковими є також завдання, де генеруються стандартні первинні документи: платіжне доручення, прибуткові та видаткові касові ордери. Для виконання цих робіт студентам необхідно більш ретельно заглибитись у вивчення Excel, оскільки для автоматизації генерування даних використовуються маловідомі функції та майстри.Необхідність поглибленого вивчення Excel для студентів фаху «Облік та аудит» викликана насамперед тим, що останнім часом в країні посилюється сектор малого бізнесу. Для малих підприємств програмні продукти, що забезпечують автоматизацію труда бухгалтерів, мають високу ціну. Одним з варіантів прискорення ведення бухгалтерського обліку, а також здешевлення цього процесу є використання можливостей Excel [1].Грамотно складені та гарно оформлені документи – це обличчя фірми. У бухгалтерській практиці акуратно оформлені документи мають не тільки “тішити око”, але і сприяти виявленню помилок. В Excel є чудові інструменти для вирішення цієї проблеми [2].Варіанти завдань дібрані так, що в кожному з них є набір основних документів, які мають перебіг на підприємствах, але напрям діяльності кожного підприємства – різний. Таким чином ми виключаємо спроби плагіату.
32
Топольник, Яна. "ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ І АНДРАГОГІКИ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 19 (June 10, 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.123-129.
Full textAbstract:
В оглядовій статті окреслено особливості вивчення навчальної дисципліни «Історія розвитку теорії та практики освіти дорослих і андрагогіки» в процесі підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти. Зазначено, що можливість використання позитивних здобутків минулого допомагає простежити процес виникнення і розвитку різних моделей освіти дорослих, спрогнозувати їх функціонування та подальший поступ. Освіта дорослих тісно пов’язана з андрагогікою, яка обґрунтовує напрями та організаційно-методичні засади андрагогічної моделі навчання дорослої людини. Розглянуто підходи до визначення поняття «андрагогіка». Визначено мету, об’єкт, предмет та завдання вивчення навчальної дисципліни. Передумовами вивчення є набуті раніше компетентності та результати навчання з визначених освітніх компонент. Наведено програмні (загальні та фахові) компетентності, що будуть сформовані у здобувачів після успішного завершення вивчення курсу, та очікувані результати навчання. Зазначено тематику програми навчальної дисципліни. Серед методів навчання здобувачів виокремлено: поєднання традиційних та інтерактивних методів навчання з використанням інноваційних технологій, наочні методи, практичні методи, відеометод. Звертається увага на те, що після успішного вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти зможе критично осмислювати теорії, основні концепції педагогічних технологій навчання дорослих, обирати технології навчання залежно від стратегічних цілей і завдань, забезпечувати навчально-методичний супровід дорослих; розширювати фахові компетенції та особистісний потенціал педагога-андрагога. Зроблено висновки про те, що вивчення навчальної дисципліни «Історія розвитку теорії та практики освіти дорослих і андрагогіки» сприяє опануванню майбутніми викладачами закладів вищої освіти особливостями провадження практичної роботи педагога-андрагога та розв’язання комплексних проблем у галузі професійної діяльності. Окреслено перспективи подальших досліджень означеної проблеми.
Ключові слова: андрагогіка; освіта дорослих; викладач закладу вищої освіти; навчальна дисципліна; загальні компетентності; фахові компетентності.
33
Boychak, M. P. "ВОЄННО-ПОЛЬОВА ТЕРАПІЯ ЧИ ВІЙСЬКОВА ТЕРАПІЯ, ВОЄННО-ПОЛЬОВА ХІРУРГІЯ ЧИ ВІЙСЬКОВА ХІРУРГІЯ?" Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 1 (June 24, 2020): 73–83. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-073.
Full textAbstract:
Вступ. У статті в дискусійній формі розглядається питання щодо назв кафедр військової терапії і військової хірургії Української військово-медичної академії та відповідних дисциплін, що вивчаються на цих кафедрах. В історичному аспекті досліджується еволюція поглядів щодо цих назв (воєнно-польова хірургія – військова хірургія, воєнно-польова терапія – військова терапія), починаючи від М.І. Пирогова, В.А. Оппеля, С.С. Юдіна, закінчуючи формуванням відповідних кафедр і навчальних дисциплін при організації Української військово-медичної академії.
Мета. Розглянути питання щодо назв кафедр військової терапії і військової хірургії Української військово-медичної академії та відповідних дисциплін, що вивчаються на цих кафедрах.
Матеріали та методи дослідження. В дослідженні використано історичний і бібліосемантичний методи для повного розкриття суті досліджуваних понять.
Результати дослідження. Обидва терміни «Воєнно-польова терапія» і «Військова терапія» мають право на існування, використовувались у різні часи по різному. Як на нас, то більш правильно, сьогодні, з огляду назви кафедри і назви дисципліни, використовувати термін «Військова терапія», адже на кафедрі, крім класичної воєнно-польової терапії (ураження іонізуючим випромінюванням, ураження отруйними речовинами, біологічними чинниками тощо) вивчаються ще багато інших дисциплін: 24 дисципліни для слухачів факультету підготовки військових лікарів; 23 дисципліни для факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації (спеціалізація, тематичне вдосконалення, до 2020 року передатестаційні цикли) та 12 дисциплін для медичних сестер (спеціалізація, тематичне вдосконалення). Крім військових дисциплін на кафедрі ВТ викладаються «мирні» дисципліни: кардіологія, пульмонологія, гастроентерологія, гематологія, ревматологія, психіатрія і наркологія, психотерапія, фізіотерапія, лабораторна діагностика, функціональна діагностика тощо. Тобто термін «Військова терапія» має більш широке тлумачення ніж термін «Воєнно-польова терапія».
Висновки. Підсумовуючи розглянуте питання, треба надати належне керівникам військової медицини, які при формуванні Військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті імені О.О. Богомольця (пізніше УВМА) і профільних кафедр, назвали їх відповідно кафедрами військової хірургії і військової терапії. Якщо словосполучення «воєнно-польова» було вже застарілим для В.А. Оппеля і С.С. Юдіна майже 100 років назад, якщо М.І. Пирогов, який запропонував цей термін, сам його не вживав, якщо головний терапет Червоної армії М.С. Вовсі , головні терапевти фронтів, армійські терапевти Другої світової війни майже не користувалися ним, якщо засновник російської клінічної медицини М.Я. Мудров майже 300 років назад говорив про «військову терапію», а наш видатний земляк А. Чаруковський тоді ж говорив про «хвороби армії», а як нам бути з майбутніми партнерами по НАТО, якщо у них, та взагалі ніде у світі, більше не викорисовується термін «воєнно-польова» і не має воєнно-польової хірургії та воєнно-польової терапії, крім деяких бувших республік СРСР та країн його сателітів, які його собі присвоїли та «зрадянщили», то чи стоїть нам повертатись до колишніх назв, та дисциплін, які не існують? А своє захоплення генієм М.І. Пирогова і повагу до його особистості будемо виражати не у збережені терміну «воєнно-польова», а в іншому – у подальшому розвитку військової хірургії і військової терапії.
34
Синиця, С. В., Т. О. Синиця, and О. К. Корносенко. "ОЦІНКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-09.
Full textAbstract:
Зниження рівня рухової активності населення та зниження показників фізичного здоров’я викликає зацікавленість науковців, тренерів, медиків тощо у вирішенні цієї проблеми. Відкриття нових фітнес-клубів, тренажерних комплексів, студій спрямоване на вирішення питання низького рівня рухової активності, а також зумовлює необхідність підготовки фахівців (тренерів) компетентних у проведенні занять із групових та персональних занять фітнесом. Заклади вищої освіти, реагуючи на запити суспільства, почали активно включати до освітніх програм дисципліни, які дають змогу здійснювати підготовку до організації і проведення фітнес-тренувань. Одним із таких є дисципліна «Сучасні фітнес-технології». У дослідженні здійснено експериментальну перевірку ефективності програми навчальної дисципліни «Сучасні фітнес-технології», зокрема оцінку рівня технічної майстерності студентів після її вивчення. Сформульовано мету, очікувані результати навчання й орієнтовну тематику дисципліни «Сучасні фітнес-технології»; розроблено критерії діагностування технічної майстерності майбутніх тренерів із фітнесу, за якими здійснювалася експертна оцінка: техніка виконання рухових дій і вправ; відповідність музичного супроводу заняттю; дотримання техніки безпеки на занятті; комунікативні здібності спілкування з тими, хто займаються; емоційність заняття; логічність та доцільність застосування методів на занятті; логічність побудови комплексу вправ; дотримання структури заняття. Експертну оцінку здійснювали незалежні експерти, компетентні фахівці у проведенні занять з аеробіки та фітнесу, які мають досвід професійної діяльності, працюють у закладах вищої освіти та мають науковий ступінь «кандидат наук». За попереднім ознайомленням із протоколом експертних оцінок та системою оцінювання розроблених критеріїв фахівці переглядали заняття, які проводили студенти. За визначенням незалежних експертів виявлено, що після вивчення дисципліни «Сучасні фітнес-технології» рівень готовності студентів відповідав 4,7 балам із п’яти можливих, що свідчить про ефективність програми навчальної дисципліни і високу якість професійної підготовки здобувачів.
35
Луценко, О. А., А. Г. Сидоренко, and Р. В. Луценко. "КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СКЛАДАННЯ ІСПИТУ «КРОК»." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 37–41. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12257.
Full textAbstract:
У статті встановлено фактори, що впливають на успішність складання ліцензованих інтегрованих іспитів «Крок 1. Загальна лікарська підготовка» і «Крок 2. Загальна лікарська підготовка» у здобувачів освіти медичного факультету № 1 Української медичної стоматологічної академії, що вступили до ЗВО у 2013 р. Встановлено, що у всій сукупності студентів % ЗНО рівною мірою кореляційно залежав від усіх 3 предметів. Показано першочергову значимість таких трьох освітніх компонентів з циклу загальнонаукових дисциплін, як патологічна анатомія, патологічна фізіологія, фармакологія, в успішному складанні «Крок 2. Загальна лікарська підготовка». При цьому інші фундаментальні дисципліни, які входять до складу тестового екзамену «Крок 1», мали меншу вагомість для успішного складання «Крок 2». Це демонструє, що для засвоєння професійно-орієнтованих дисциплін має немале значення рівень знань з основних фундаментальних дисциплін, а саме патологічної фізіології, патологічної анатомії і фармакології. Серед професійно-орієнтованих дисциплін, що входять до складу «Крок 2», найбільше кореляцій налічував терапевтичний профіль, який міцно корелював з усіма предметами в межах «Крок 2» і патологічною анатомією, патологічною фізіологією та фармакологією. Хірургічний профіль вірогідно корелював з акушерством та гінекологією і педіатричним профілем. При цьому гiгiєна та органiзацiя охорони здоров’я не утворювала сильних кореляційних звʼязків із предметами, що входять до складу «Крок 1». Рівень оволодіння професійно-орієнтованими дисциплінами залежить один від одного, окрім гiгiєни та органiзацiї охорони здоров’я.
36
Артюшина, Марина. "РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 17 (December 27, 2018): 77–84. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.77-84.
Full textAbstract:
Проаналізовано значення розвитку інформаційно-цифрової компетентності сучасних педагогів у контексті стратегічних завдань розвитку в Україні інформаційного середовища та реформування системи освіти, підвищення якості підготовки педагогів для системи професійної освіти. Показано, що проблема розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в галузі економіки ще не отримала достатнього наукового обґрунтування. Описано зміст дисциплін інформативного спрямування в освітньо-професійних програмах підготовки педагогів професійного навчання. Розкрито цілі і завдання дисципліни «Інформаційні технології в освіти та ТЗН» для розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в галузі економіки. Доведено важливість оволодіння майбутніми педагогами професійного навчання навичками використання сучасних Інтернет-ресурсів, створення власних сайтів, блогів, використання хмарних технологій, соціальних мереж у навчанні тощо. Показано зв’язок дисципліни з іншими компонентами освітньо-професійної програми підготовки педагогів. Визначено перелік програмних результатів навчання з дисципліни відповідно до категорій Національної рамки кваліфікацій (знання, уміння, комунікація, автономія). Описано зміст та специфіку дисципліни. Наведено результати опитування студентів щодо оцінювання їхньої інформаційно-цифрової компетентності та володіння сучасними ІТ. Показано, що електронні засоби займають дуже важливе місце у житті сучасних студентів. Водночас, ці ресурси використовуються переважно для спілкування в соціальних мережах. Потребують розвитку навички використання в навчанні сучасних хмарних технологій, засобів проведення онлайн-опитувань, створення інтерактивних презентацій, сайтів, блогів та ін. Окреслено важливість організації у процесі вивчення дисципліни проектної діяльності з використанням сучасних інформаційних технологій. Така діяльність дає змогу розвинути інформаційно- цифрову компетентність студентів, сформувати комплексні вміння щодо пошуку інформації, комунікації, синхронного та асинхронного спілкування, організації спільної діяльності, обміну інформацією та матеріалами, проведення он-лайн опитувань, створення веб-портфоліо та мультимедійної презентації результатів проекту, розробки електронних освітніх ресурсів як продуктів проектної діяльності.
37
Кокарева, Елеонора. "Дидактичні умови творчого саморозвитку майбутніх учителів музики (на прикладі вивчення дисципліни «Хорове диригування»)." Освітній вимір 43 (December 11, 2014): 285–90. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2769.
Full textAbstract:
Кокарева Е. О. Дидактичні умови творчого саморозвитку майбутніх учителів музики (на прикладі вивчення дисципліни «Хорове диригування»).
У статті виокремлено евристичне навчання як засіб творчого саморозвитку майбутніх учителів. На цій основі обґрунтовуються дидактичні умови творчого саморозвитку студентів музичних факультетів на прикладі однієї з профільних дисциплін – хорового диригування.
38
БЕХРУЗ, ХАШМАТУЛЛА. "Порівняльне правознавство як навчальна дисципліна у системі юридичної освіти України: занепад чи сподівання на оновлення?" Право України, no. 2019/03 (2019): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-03-065.
Full textAbstract:
Порівняльне правознавство протягом тривалого періоду перебуває у стані трансформації та самоідентифікації, викликаної, перш за все, необхідністю проведення подальших досліджень, спрямованих на визначення його місця у системі юридичних наук. У цьому контексті велике значення має розвиток порівняльного правознавства як навчальної дисципліни і необхідного компонента професійної підготовки сучасних юристів. Мета статті – дослідити тенденції розвитку навчальної дисципліни “порівняльне правознавство” у контексті реформування системи освіти і науки та зарубіжного досвіду її викладання. Аналіз навчальних програм юридичних вищих навчальних закладів зарубіжних країн показує, що курси з порівняльного правознавства викладаються практично в усіх провідних вишах світу, що свідчить про визнання його необхідності у систе мі юридичної освіти. Значний досвід з розробки навчальних курсів, що включають проблематику порівняльного правознавства, накопичений у США, де провідні університети розробляють і впроваджують такі дисципліни, як “Міжнародне та порівняльне право” (наприклад, Гарвардський університет, Бостонський університет, Університет Джорджа Вашингтона, Каїрський Американський університет). Велика увага при підготовці навчальних програм у рамках курсів з порівняльного права приділяється у багатьох вищих навчальних закладах і юридичних факультетах Європи (наприклад, Юридична школа Единбурзького університету, Лондонський університет Королеви Марії). Розробляються курси з вивчення порівняльного права і у країнах азіатського континенту, наприклад, у Китайському університеті політичних наук і права. Існують розбіжності щодо структури порівняльного правознавства як навчальної дисципліни, проте більшість дослідників виокремлюють її Загальну та Особливу частини. Основна проблема стосується викладання його Особливої частини, що обумовлено декількома обставинами. По-перше, спостерігається невизначеність із приводу змісту цієї частини навчальної дисципліни, оскільки різні автори наповнюють її неоднаковим змістом. По-друге, існує нагальна потреба у розробці навчального та методичного матеріалу з її Особливої частини. Бурхливий розвиток порівняльно-правових досліджень в Україні у 90-х – на початку 2000 рр. призвів до появи значної кількості праць наукового та навчального характеру, що сприяло появі та закріпленню у навчальних програмах вищих навчальних закладів України навчальної дисципліни “Порівняльне правознавство”. Проводилися активні розробки галузевих порівняльно-правових навчальних дисцип лін: порівняльного конституційного права, порівняльного кримінального права, порівняльного трудового права, порівняльного екологічного права, порівняльного цивільного права та ін. Незважаючи на появу різноманітного наукового, навчального та навчальнометодичного матеріалу з порівняльного правознавства, розробленого вітчизняними ученими-компаративістами, доля цієї навчальної дисципліни останніми роками викликає занепокоєння, оскільки деякі навчальні дисципліни порівняльно-правового спрямування поступово виключається з навчальних програм. Принципово важливим є розуміння того, що порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна може і повинна стати тією необхідною ланкою, яка поєднає наукові знання, що одержують студенти протягом здобуття вищої освіти, з динамікою змін суспільного життя, сприятиме вирішенню конкретних практичних завдань у межах здійснення юристами професійної діяльності.
39
Борисовська, Юлія Олександрівна, Ольга Станіславівна Козлова, and Олена Анатоліївна Лисенко. "Використання педагогічних підходів дистанційного навчання до самостійного вивчення природознавчих дисциплін." Theory and methods of e-learning 1 (November 10, 2013): 18–23. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.115.
Full textAbstract:
В даній роботі на основі власного досвіду викладання запропоноване як одне з рішень проблеми підтримання якості освіти впровадження нових педагогічних підходів з використанням модульних методів дистанційного навчання. Розроблений адаптований алгоритм розробки навчального модуля природознавчої дисципліни. Акцентована увага на особливостях розробки тестових та індивідуальних завдань з математичних дисциплін для студентів гуманітарного напрямку підготовки.
40
Білик, Вікторія. "МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ МАГІСТЕРСЬКОГО РІВНЯ: З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ АНДРАГОГІКИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.72-80.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність використання методів активізації навчання при викладанні дисциплін у вищій школі. Навчання із використанням методів активізації полягає у взаємному партнерстві педагога і студентів, демократичному, діалогічному, заохочувальному стилі спілкування, максимальному підвищенні суб’єктності магістрів, спрямованості на продуктивну й творчу діяльність, формуванні соціальних навичок. Для підвищення ефективності, результативності, мотивації та активізації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти під час вивчення дисципліни «Андрагогіка» встановлено, що доцільним є використання методів активізації навчання, які сприяють більш усвідомленому та ефективному формуванню результатів навчання, підвищенню інтересу до навчання, можливості аналізу власної та командної (групової), діяльності на занятті, посиленню ступеня об’єктивності оцінювання тощо.Схарактеризовано особливості використання методів активізації навчання при вивченні здобувачами вищої освіти андрагогіки. Визначено, що під час навчання магістрів дисципліні «Андрагогіка», ефективним буде використання таких методів активізації навчання: метод проєктів, кейс-метод, ігрові методи та портфоліо. Метод проєктів полягає у розробленні здобувачами вищої освіти якісного кінцевого продукту, готового для впровадження. При розробленні проєкту у студентів формується досвід самостійного аналізу наукової літератури в галузі, відбувається здобуття знань та їх практичне застосування при вирішення завдань. Кейс-метод дозволяє реалізувати колективні форми навчання при вирішенні конкретних ситуацій, наближених до професійних. Ігрові методи передбачають імітацію студентами професійних дій шляхом гри за визначеними правилами. Різновидом ігрових методів, що сприяє формуванню практичних навичок у студентів є навчальний тренінг. Метод портфоліо полягає у формуванні власного портфоліо студента з дисципліни. Цей метод акцентує увагу на досягненнях студента, інтегрує кількісну та якісну оцінку із перевагою самооцінювання над зовнішнім оцінюванням.Ключові слова: метод навчання; метод активізації навчання; андрагогіка; метод проєктів; кейс-метод; ігровий метод; портфоліо.
41
Hnatyk, K. B. "СУТНІСТЬ І ЗМІСТ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЯК УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 73–82. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-73-82.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано необхідність організації міждисциплінарної взаємодії в підготовці майбутніх бакалаврів іноземної мови як умови ефективного формування професійної ідентичності студентів цієї спеціальності. Встановлено, що міждисциплінарна взаємодія заснована на інтеграції змісту кількох дисциплін, що мають достатньо чітку визначеність своїх предметних сфер і методологічних апаратів, дозволяють сформувати предмет їх вивчення таким чином, щоб освітні результати можна було модифікувати, транслювати і використовувати за допомогою спільних дидактичних засобів. Міждисциплінарна взаємодія передбачає врахування різноманітних зв’язків, які закладені в змісті і дидактичному потенціалі різних дисциплін, що вивчаються майбутніми бакалаврами іноземної мови.
Аналіз навчальних планів і робочих програм, згідно з якими здійснюється підготовка майбутніх бакалаврів іноземної мови, засвідчив, що в основі методології навчальних дисциплін лежить принцип взаємодії, що визначає їх взаємопроникнення та взаємозумовленість. Одним із об’єктів окресленої міждисциплінарної взаємодії є іноземна мова (англійська), інтегрована в базові дисципліни, які вивчаються майбутніми бакалаврами іноземної мови. Узагальнено, що ефективне формування у майбутніх бакалаврів іноземної мови професійної ідентичності зумовлене загальнокультурними і професійними компетенціями і неможливе в рамках засвоєння лише однієї дисципліни. Тому в процесі професійної підготовки студентів означеної спеціальності необхідно використовувати міждисциплінарний підхід, реалізація якого забезпечується міждисциплінарною взаємодією.
Встановлено, що використання міждисциплінарних зв’язків сприятиме формуванню професійного стилю мислення майбутніх бакалаврів іноземної мови, що детермінуватиме розуміння студентами загальних проблем і цілісного сприйняття навколишньої дійсності.
42
Доценко, Наталія. "МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ГРАФІЧНО-ЦИФРОВИХ ОНЛАЙН ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(102) (October 27, 2020): 181–90. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/181-190.
Full textAbstract:
У статті розглянута методика використання інтерактивних графічноцифрових онлайн засобів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін. Під час дослідження використовувалися емпіричні наукові методи. Визначено особливості вивчення загальнотехнічних дисциплін в умовах інформаційно-освітнього середовища. Представлено приклад використання програми для створення інтерактивного плакату чи інструкції на прикладі створення пояснення до практичної роботи з дисципліни «Механіка матеріалів і конструкцій». Представлено шлях до поєднання інтерактивних графічно-цифрових онлайн засобів та інформаційно-освітнього середовища. Розглянуто функції для створення інтерактивного плакату чи інструкції до практичних робіт із загальнотехнічних дисциплін. Упровадження такого контенту під час вивчення загальнотехнічних дисциплін розширить інтенсивність сприйняття практичного завдання, логічну побудову етапів його виконання та підвищить зацікавленість майбутніх інженерів у процесі навчання.
43
Korobchanskyi, V. O., Yu K. Rezunenko, O. I. Herasymenko, N. M. Katelevska, and O. S. Bohachova. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ У СТУДЕНТІВ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Медична освіта, no. 4 (October 5, 2018): 141–44. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9397.
Full textAbstract:
Мета роботи – провести аналіз умов формування мотивації до навчання студентів Харківського національного медичного університету (далі – ХНМУ) з вивченням методичних підходів до її формування. Визначити особливості формування мотивації до навчальної діяльності студентів, які засвоюють дисципліну “Гігієна та екологія”. Окрему увагу приділити питанню факторів ризику формування навчальної мотивації іноземних студентів, які навчаються в ХНМУ.
Основна частина. Експериментальна перевірка умов формування мотивації до пізнавальної діяльності в студентів показала низький рівень сформованості мотивації до пізнавальної діяльності в іноземних студентів, які навчаються російською мовою під час оволодіння знаннями з дисципліни “Гігієна та екологія”. Наслідком цього є нижчий бал поточної успішності студентів, що свідчить про гірший рівень засвоєння знань з дисципліни. Відповідне становище обумовлене недостатнім рівнем усвідомлення значущості набутих знань у подальшій професійній діяльності, а також недостатнім рівнем володіння мовою навчання.
Висновки. Умови формування мотивації до пізнавальної діяльності у студентів-іноземців ХНМУ, які навчаються російською мовою, потребують удосконалення традиційних методів формування мотивації до навчання та впровадження новітніх педагогічних методик при вивченні дисципліни “Гігієна та екологія”, що сприятиме зростанню рівня засвоєння навчального матеріалу. Слід зазначити, що окремої уваги потребує загальна специфіка студентів-іноземців, яка вимагає більшої уваги викладачів до навчальних та виховних заходів.
44
Тушко, К., В. Торічний, Г. Топольницька, and С. Совва. "МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СТАРТ-АП-ТЕХНОЛОГІЇ» МАЙБУТНІМ ОФІЦЕРАМ-ПРИКОРДОННИКАМ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 270–80. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-270-280.
Full textAbstract:
У статті висвітлено специфіку методики викладання навчальної дисципліни «Старт-ап-технології» майбутнім офіцерам-прикордонникам. Автори торкнулись проблем якості вищої освіти в Україні і, зокрема, вищої військової освіти. Проаналізовано низку наукових праць з проблеми дослідження: і публікації, і монографії, і дисертації. Сутність методики викладання «Старт-ап-технологій» автори розкрили на прикладі спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка» у прикордонній академії. Основними особливостями методики є: побудова робочої програми згаданої навчальної дисципліни із врахуванням змісту професійної діяльності офіцерів-прикордонників; розподіл аудиторних годин було здійснено таким чином, щоб більша їх частка забезпечувала практичну підготовку майбутніх офіцерів-прикордонників. Приблизно 26 навчальних годин з 46 аудиторних – це практичні заняття, решта лекційні та семінарські; під час проведення практичних та семінарських занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками використовувався широкий спектр педагогічних технологій: від інтерактивних бесід до колабораційних технологій; забезпечення міждисциплінарного зв’язку, оскільки «Старт-ап-технології» пов’язані із дисциплінами «Філософія», «Політичні та економічні системи», «Управління проектами» та іншими; використання управлінського потенціалу навчальної дисципліни, з метою формування здатності до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за ці рішення; формування нового стилю мислення, що демонструють власники старт-апів всього світу; розширення світогляду курсантів-прикордонників; забезпечення виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема таких якостей, як толерантність, стриманість тощо. Методика викладання сучасної навчальної дисципліни «Старт-ап-технології» вимагає врахування специфіки організації освітнього процесу у навчальному закладі, змісту професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників та оптимального рівня підготовленості до її викладання науково-педагогічних працівників.
45
Ваврик, Руслана. "Збагачення фортепіанного репертуару майбутніх військових диригентів як удосконалення їхньої професійної майстерності." Педагогіка і психологія професійної освіти, no. 1 (August 8, 2019): 68–80. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.07.
Full textAbstract:
У контексті вдосконалення професійної майстерності майбутніх військових диригентів перед викладачами загальних і спеціалізованих музичних дисциплін кафедри музичного мистецтва Національної академії сухопутних військ постає завдання пошуку різних шляхів реалізації цієї мети. Один із них – збагачення навчально-педагогічного репертуару з навчальної дисципліни «Фортепіано» музичними творами сучасних авторів. Головною метою при викладанні дисципліни є досягнення здатності курсантом самостійно виконувати музичний твір на високохудожньому професійному рівні та майстерно донести до слухача його образно-емоційний зміст. Підвищення музично-виконавських вимог до майбутніх військових диригентів, стислі часові обмеження при повному обсязі практичного вивчення музичних творів згідно робочого навчального плану з навчальної дисципліни «Фортепіано» вимагає від викладача створення відповідних умов на уроці для засвоєння навчального матеріалу, впровадження інновацій, застосування методики викладання предмета з урахуванням музичних здібностей кожного учня задля подальшого зростання його професійного рівня. У процесі викладання дисципліни специфіка навчально-педагогічного репертуару з фортепіано охоплює такі твори, як етюди, поліфонічні твори, п’єси малих форм, твори великої форми, ансамблеві твори, акомпанемент та ін. Фортепіанний репертуар має охоплювати найрізноманітніші музичні твори українських і зарубіжних композиторів, йому повинна бути властива висока художня змістовність, відповідна педагогічна доцільність з урахуванням загального музичного розвитку й індивідуальних особливостей кожного курсанта. У даній публікації вперше представлено результати творчого пошуку щодо збагачення навчально-педагогічного фортепіанного репертуару майбутніх військових диригентів із навчальної дисципліни «Фортепіано» викладача з багаторічним практичним досвідом у напрямі викладання гри на фортепіано, композитора Руслани Ваврик. Докладно проаналізовано чотири твори для фортепіано: п’єси «Радість» і «Забавка», етюди для розвитку піаністичної техніки № 1 (a-moll) і № 2 (a-moll), а також твір, написаний у жанрі романсу для голосу з фортепіано «Квітка і душа» на вірші поетеси й композитора Мар’яни Лиховид. Дані твори також можуть стати основою для подальшого вивчення та апробації студентами й учнями мистецьких закладів музичного спрямування.
46
Вадзюк, С. Н., С. С. Наконечна, and І. Я. Папінко. "КОНТРОЛЬ ВХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 10–15. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12686.
Full textAbstract:
Контроль знань студентів є важливою частиною процесу навчання як засіб управління навчальним процесом. Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового предмета з метою виявлення залишкових знань студентів за дисциплінами, які забезпечують вивчення нового курсу. У статті проаналізовано результати тестування вхідного рівня знань здобувачів вищої медичної освіти для оцінки теоретичної підготовки студентів 2 курсу з подальшим застосуванням як передумови успішної організації вивчення дисципліни. Співробітники кафедри розробили пакети тестових завдань; кожен білет містив 8 запитань, що відповідають основним розділам шкільного курсу біології, а також дисципліни «Фізіологія» (система крові, кровообігу, травлення і виділення, дихання, нервова і гуморальна регуляція функцій організму та сенсорні системи). Аналізуючи отримані результати тестування, було встановлено, що показник успішності (кількість правильних відповідей) у 2021 р. є нижчим порівняно з 2019 р. Зниження загального показника може бути зумовлено запровадженням дистанційної форми освіти у 2020 р. у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19. На основі одержаних результатів колективом кафедри розроблені заходи та прийняті відповідні рішення з метою врахування виявлених особливостей, а також подальшого відстеження результатів навчання здобувачів у процесі вивчення дисципліни.
47
Борщевич, Лариса Вікторівна, and Надія Вікторівна Стець. "Мультимедійні засоби в науці та освіті." Theory and methods of e-learning 4 (February 13, 2014): 13–18. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.363.
Full textAbstract:
Серед пріоритетних напрямів розвитку галузі освіти, визначених у «Національній доктрині розвитку освіти», важливе місце займає застосування освітніх інновацій, інформаційних технологій, створення індустрії сучасних засобів навчання та виховання. Комп’ютеризація та інформатизація є новітніми процесами, що впроваджуються у сферу навчання, набуваючи статус не лише об’єкта вивчення, але й засобу навчання тієї чи іншої дисципліни, зокрема хімії.Мультимедійні технології є на сьогоднішній день найбільш необхідним та новим напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти. Мультимедійному навчанню присвячений багато фундаментальних досліджень [1; 2] як в теорії педагогіки, так і в частинних методиках викладання окремих навчальних дисциплін. Однак, незважаючи на це, проблема використання мультимедіа, як в теорії навчання, так і в реальній педагогічній практиці залишається дуже актуальною і викликає гострі дискусії.З 2012-2013 навчального року на хімічному факультеті Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара введена нова дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті». Вона викладається студентам ІІІ курсу (34 години лекційні та 34 години відведено на практичні заняття) та IV курсу (відповідно 32 та 16 годин).Цілями даної дисципліни є застосування знань у сфері комп’ютерних технологій при проведенні наукових досліджень та в освітньому процесі. Завданнями вивчення дисципліни є формування загальнотеоретичного кругозору, професійних знань і практичних навичок, необхідних бакалавру, спеціалісту та магістру напряму підготовки «Хімія» для успішної професійної діяльності в інформаційному суспільстві.Дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті» належить до вибіркової частини загальнонаукового циклу. Вона базується на знанні наступних предметів, що викладаються в рамках бакалаврату: педагогіка, інформатика, методологія наукових досліджень, методика викладання хімії тощо. Ця дисципліна носить узагальнюючий характер. Знання та навички, отримані при вивченні дисципліни, сприяють більш успішній роботі над дипломними та магістерськими роботами.У результаті освоєння дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студент повинен знати базис сучасних комп’ютерних технологій, основи організації сучасних інформаційних мереж, перспективи розвитку комп’ютерних технологій в науці та освіті. Студенти повинні вміти використовувати мережні та мультимедіа-технології в освіті і науці, виконувати підготовку документів (тези доповідей, реферати, аналітичні довідки, плани-конспекти уроків, лекцій та практичних занять, науково-дослідні роботи), використовуючи різні методи обробки інформації.Після вивчення даної дисципліни студенти володітимуть методами розв’язування спеціальних завдань із застосуванням комп’ютерних та мультимедіа-технологій у професійній і науковій діяльності з хімії, термінологією сучасних інформаційних технологій та навичками забезпечення інформаційної безпеки науково-технічної та освітньої інформації. Засоби мультимедіа сприяють:– стимулюванню когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття та усвідомлення інформації;– підвищенню мотивації студентів до навчання;– розвитку навичок самостійної роботи студентів;– глибшому підходу до навчання, формуванню глибшого розуміння навчального матеріалу [3].У широкому сенсі «мультимедіа» означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача. Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної дії графічної, аудіо (звукової) і візуальної інформації, ці засоби мають великий емоційний заряд і активно включають увагу користувача.Засобами мультимедіа можна осмислено і гармонійно інтегрувати різні види інформації. Це дозволяє за допомогою комп’ютера подавати інформацію в різноманітних формах: зображення, включаючи відскановані фотографії, креслення, карти і слайди; звукозапис, звукові ефекти і музику; відео, складні відеоефекти; анімації та анімаційне імітування [4].До засобів мультимедіа можна віднести практично будь-які засоби, здатні привнести в навчання та інші види освітньої діяльності інформацію різних видів. В даний час широко використовуються:– засоби для запису і відтворення звуку (електрофони, магнітофони, CD-програвачі);– системи та засоби телефонного, телеграфного та радіозв’язку (телефонні апарати, факсимільні апарати, телетайпи, телефонні станції, системи радіозв’язку);– системи та засоби телебачення, радіомовлення (теле- та радіоприймачі, навчальне телебачення і радіо, DVD-програвачі);– оптична та проекційна кіно- і фотоапаратура (фотоапарати, кіно-камери, діапроектори, кінопроектори, епідіаскопи);– поліграфічна, копіювальна, розмножувальна та інша техніка, призначена для документування і розмноження інформації (ротапринти, ксерокси, різографи, системи мікрофільмування);– комп’ютерні засоби, що забезпечують можливість електронного подання, обробки і зберігання інформації (комп’ютери, принтери, сканери, графічні пристрої), телекомунікаційні системи, що забезпечують передачу інформації по каналах зв’язку (модеми, мережі дротових, супутникових, радіорелейних та інших видів каналів зв’язку, призначених для передачі інформації) [5].Про всі ці мультимедійні засоби навчання студенти отримують інформацію під час вивчення дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Крім того, вони знайомляться з різноманітними програмними продуктами, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін та в хімічних наукових дослідженнях. Ці продукти можна умовно класифікувати за основним призначенням (рис. 1) [6].Рис. 1. Програми, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін Значна частина курсу «Мультимедійні засоби в науці та освіті» присвячена застосуванню мультимедійних засобів навчання у викладанні хімічних дисциплін, оскільки випускники хімічного факультету отримують після закінчення університету спеціальність «хімік, викладач хімії».Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес. У зв’язку з цим студенту, як майбутньому вчителю, слід вміти застосовувати інформаційні технології у викладанні хімії. Ці вміння вони формують при вивченні дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах заняття:– під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;– у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;– під час закріплення та узагальнення знань;– для контролю знань.Майбутнім учителям та викладачам слід дати уявлення стосовно методичних аспектів застосування мультимедійних засобів на різних етапах викладання хімії. Студенти повинні засвоїти, що використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. При цьому відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Студенти повинні усвідомлювати, що під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів [7].Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. На одному з практичних занять з дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студенти створюють відеофрагменти хімічних демонстраційних дослідів, які можна використовувати на уроках хімії в середніх навчальних закладах та на лекціях з курсу «Загальна та неорганічна хімія». При розробці та виготовленні відеофрагментів студенти застосовують основні принципи створення відеоматеріалів з демонстраційного експерименту:– ілюстративність (надають можливість ілюструвати матеріал, що викладається, не розкриваючи зміст теми замість викладача);– фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями та студентами);– методична інваріантність (відео фрагменти можна використовувати на розсуд викладача на різних етапах заняття);– лаконічність (ефективного викладення більшої кількості інформації за короткий час);– евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнями та студентами).Створені студентами відео продукти розглядаються на узагальнюючому занятті, обговорюються всіма членами групи та викладачем, що проводить практичне заняття. Найкращі з них застосовуються під час проведення педагогічного практикуму та на заняттях з «Методики викладання хімії».Використовуючи мультимедійні засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки і заняття з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо. Це дає змогу розширити можливості проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи мобільність.Засоби мультимедіа дозволяють одночасно використовувати різні канали обміну інформацією між комп’ютером і навколишнім середовищем. Одним із достоїнств застосування засобів мультимедіа в освіті є підвищення якості навчання.Розвиток сучасної освіти дозволяє чітко визначити місце та роль мультимедійних технологій у системі засобів навчання. Викладачі різних дисциплін використовують мультимедійні засоби в процесі відбору й накопичення інформації з даного предмету, систематизації й передачі знань, організації навчальної діяльності, створення різних її видів і форм. Це сприяє розробленню різноманітних мультимедійних навчальних продуктів та методичних рекомендацій щодо їх застосування в загальноосвітній та вищій школі. Модернізація системи освіти, яка характеризується впровадженням мультимедійних технологій у навчальний процес, призводить до значної корекції навчальних планів, програм, підручників, методичних розробок. Усвідомлення особливої ролі мультимедійних технологій приведе до ще більшої суттєвої інтеграції навчальних дисциплін. У зв’язку із зростаючим значенням комп’ютеризації виникає потреба в усвідомленому використанні цього потужного інтелектуального засобу. А це під силу буде лише досвідченому кваліфікованому спеціалісту-викладачу. Саме введення нової дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» дозволить майбутнім фахівцям з хімії набути відповідних знань і вмінь.
48
Сулим, В. "Поняття податкової дисципліни." Вісник податкової служби України, no. 34 (2002): 61–64.
Find full text
49
Панова, Н. С. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛУЖБОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 4(29) (April 21, 2020): 24–29. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).429.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні чинники забезпе-чення службової дисципліни в державній службі: нор-мативно-правове забезпечення службової дисципліни, чинники формування архетипу дисциплінованої пове-дінки, зобов’язання державних службовців та керівни-ків державної служби щодо підтримки службової дис-ципліни.
Запропоновано тлумачити поняття «службова дис-ципліна у державній службі» з позиції вузького під-ходу, який кореспондує з нормативним закріпленням поняття, та широкого підходу, який пов’язаний з трак-туванням поняття через сукупність дій, які спрямовано на: порушення Присяги державного службовця, пору-шення правил етичної поведінки державних службов-ців, вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу, невиконання або нена-лежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, недотримання правил внутрішнього службового роз-порядку, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця тощо.
Визначено, що службова дисципліна у державній службі детермінується через основні критерії неухиль-ного додержання присяги державного службовця, сум-лінного виконання службових обов’язків, сумлінного дотримання правил внутрішнього службового розпо-рядку. До основних напрямів забезпечення службової дисципліни у державній службі віднесено: дотримання у службовій діяльності вимог законодавства про держав-ну службу, формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих про-фесійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов’язків, поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпо-рядкованих державних службовців, поєднання повсяк-денної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців із постійною турботою про них, виявлення поваги до їхньої честі та гідності, забезпечен-ня гуманізму та справедливості.
50
Аулін, Віктор Васильович, Тетяна Миколаївна Ауліна, Олександр Степанович Магопець, and Олександр Георгійович Новіков. "Системно-спрямований підхід при викладанні фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (November 16, 2013): 52–56. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.147.
Full textAbstract:
Останнім часом у теорію і практику викладання фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін у технічному вузі міцно входять і показують свою ефективність нові інформаційні технології навчання [1–4]. Викладання фізики, хімії, вищої математики, креслення і нарисної геометрії вимагає розробки таких науково-педагогічних технологій навчання, що формують знання у вигляді деякої цілісної структури на основі інформаційних полів узагальнених фундаментальних понять і спеціальних термінополів дисципліни [5–7]. Інформаційна цілісність структури на різних етапах навчання передбачає певне завершення побудови і деякі перетворення інформаційно-предметних моделей, причому це відбувається на рівні свідомості, так і підсвідомості студента. З погляду психології ефективність навчання і формування міцних знань залежить передусім від співвідношення процесів, що розвиваються на свідомому і підсвідомому рівнях. Необхідно також враховувати, що гуманізация освіти повинна визначатися не тільки змістом знань, але їхньою структурою. Такий підхід у науково-педагогічних технологіях навчання називають системно-спрямованим [7, 8].Навчально-пізнавальну діяльність педагогічного процесу в цьому ракурсі можна уявити як взаємозв’язок системно-спрямованого навчання і самонавчання. У системно-спрямованому навчанні суб’єктом є викладач, а об’єктом – студент. Джерелом знань є суб’єкт. При самонавчанні (контрольно-керованої творчої самостійної діяльності) суб’єктом є студент і знання здобуваються за рахунок його власних зусиль. Процес накопичення знань є творчим процесом, що передбачає використання знань психології та розвиток психічних функцій і здібностей студентів.Системно-спрямоване навчання – це світоглядне навчання, орієнтоване не на повідомлення і засвоєння фактів і деталей, а на формування бачення проблем або задач певної навчальної дисципліни, тобто на формування предметного світогляду.Предметний світогляд – це відображення і наявність у свідомості і підсвідомості студента поля узагальнених фундаментальних понять, спеціальних термінополів, співвідношень між полями і поняттями, використання методів, способів і принципів побудови інформаційно-структурних моделей певної навчальної дисципліни і концептуальної картини бачення навколишнього світу, розв’язання проблем і задач з погляду цього предмета.Викладення матеріалу теоретичного або практичного характеру в пропонованому підході здійснюється в основному дедуктивним методом: від фундаментально-узагальненого понятійного поля до спеціального термінополя, від інформаційно-структурних моделей до конкретної їх реалізації.При побудові спеціальних термінополів і їхньому засвоєнню студентами повинні використовуватися способи наукового мислення: порівняння, аналогія, аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, індукція, дедукція, гіпотеза, уявний експеримент. Цілісність картини певного явища, проблеми, задачі, пов’язані з ним, формуються методами побудови інформаційних моделей.Пропонований підхід інтенсифікує навчання, забезпечуючи прискорений і одночасно якісний навчально-пізнавальний процес. На авансцену виходять нові прийоми і процедури, пов’язані з проблемізацією і евристізацією навчання, комплексною технізацією навчально-пізнавальної діяльності. Основна увага приділяється самопізнавальному компоненту з використанням комп’ютерної й аудіовідеотехніки.Нові інформаційні технології навчання дають можливість усвідомлено керувати побудовою і перетворенням інформаційно-предметних моделей при формуванні знань як деякої цілісної структури шляхом створення предметного світогляду.Щоб полегшити роботу студента в освоєнні фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін необхідно докорінно переглянути пріоритети, що впливають на структуру формування знань. В основі інформаційних технологій навчання, на відмінність від традиційних технологій, лежить послідовність: психологія – педагогіка – інформатика – методика викладання - навчальна дисципліна. Природно, що розробка технологій навчання на цій основі вимагає величезного обсягу роботи, що не під силу викладачу-предметнику. І все-таки дуже важливо знайти методи, підходи або такі педагогічні технології, що уже зараз допомагають зовсім по-іншому структурувати навчальний курс певної дисципліни, розробити способи перекодування інформації в підсвідомій діяльності студентів. Вважаємо, що будь-яке перекодування інформації є могутнім важелем керування деякими підсвідомими процесами.Цікаво відзначити, що ідея структурування навчального матеріалу виникла через необхідність допомогти слабко встигаючому студенту зрозуміти узагальнені і спеціальні термінополя і завершити свої внутрішні інформаційні моделі з певної дисципліни, тобто за деревами побачити ліс. Однак, як показали наші дослідження, структурування навчального матеріалу надає ефективну допомогу і добре встигаючим студентам.Системно-спрямований підхід дає узагальнені знання і принципи структурування навчального матеріалу.Наприклад, узагальнені знання в нарисній геометрії [5, 8] являють собою інформаційне поле взаємозалежних фундаментальних понять (точка; лінія; поверхня; просторова фігура, як сукупність поверхонь та ін.), цілісну систему понять стереометрії і спеціальну систему понять нарисної геометрії, що ґрунтується на методі проектування.У кожному конкретному питанні теоретичного або практичного характеру варто чітко виділяти елементи інформаційного поля, розмежовуючи систему понять і одночасно вказуючи, яким чином вони зв’язані між собою.Доцільно весь курс нарисної геометрії структурувати у вигляді взаємозалежних інформаційних моделей на основі узагальнених знань з метою формування в студентів інженерних спеціальностей раціонального бачення (з погляду нарисної геометрії) при конструюванні складних поверхонь технічних форм і складанні креслень на цій основі.Подання структурної моделі на початку вивчення теми несе в собі переваги суто дедуктивного підходу в методиці викладання.Системно-спрямований підхід передбачає розвиток дедуктивного методу, а також дає нові можливості при розробці автоматичних навчальних курсів, відеопосібників, відеопідручників і відеоконсультацій на ПЕОМ.Автори розробили теоретичні основи і мають досвід застосування системно-спрямованого підходу на лекційних і практичних заняттях з нарисної геометрії і інженерної графіки, вищої математики та фізики [5, 8].Таким чином, системно-спрямований підхід при викладанні фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін, системно-спрямоване навчання за оптимально структурованим курсом дисципліни скорочує термін опрацювання, підвищує якість засвоєння знань, сприяє ефективному формуванню предметного світогляду у студентів.