Journal articles: 'Дистанційний'

1

Наньєва, М. І. "Укладення трудового договору з дистанційними працівниками за законодавством окремих зарубіжних країн." Прикарпатський юридичний вісник, no. 5(34) (February 23, 2021): 80–83. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).651.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню правового регулювання укладення трудового договору з дистанційними працівниками за законодавством окремих зарубіжних країн. Дане питання є досить актуальним натепер у зв'язку з пандемією та введенням у дію нових законів, що запобігають виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19). У КЗпП України закріпили визначення «дистанційної (надомної) роботи», визначили форму трудового договору з дистанційним працівником та деякі гарантії працівникам, які працюють на умовах трудового договору про дистанційну роботу, але все ж таки правове регулювання укладення трудового договору з дистанційними працівниками на національному рівні до кінця не відповідає сучасним потребам регулювання трудових відносин. У статті проведено аналіз національного законодавства щодо зазначеного питання та аналіз законодавства деяких зарубіжних країн для запозичення позитивного законодавчого досвіду. дже дистанційна робота в багатьох зарубіжних країнах є дуже розповсюдженою. Проаналізовано законодавство таких країн, як: Вірменія, Литовська республіка, Республіка Казахстан та Білорусь, Російська Федерація. Розглянуто деякі нюанси дистанційної роботи в Іспанії. Проаналізовано недоліки чинного законодавства у цій сфері та зроблені пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства. Запропоновано закріпити в спеціальному нормативно-правовому акті поняття не тільки дистанційної (надомної) роботи, але й таких понять, як «телеробота», «трудовий договір з домашніми працівниками», та закріпити їх основні відмінності. Також запропоновано закріпити поняття «дистанційний працівник» та наведено визначення даної дефініції. На підставі здійсненого аналізу також зазначено, що необхідно розширити коло гарантій для дистанційних працівників, надати можливість укладати трудовий договір з дистанційним працівником шляхом обміну електронними документами та зазначити, які саме документи необхідні для укладення такого виду трудового договору, закріпити відповідальність роботодавця та дистанційного працівника за недодержання умов дистанційного трудового договору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Кваско, О. Ю., and А. Ю. Кондаурова. "СУЧАСНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО ВИКЛАДАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 56–60. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12532.

Full text

Abstract:

Поряд із традиційними технологіями навчання з’являються та активно розвиваються дистанційні методи, використання яких дозволяє навчати і навчатися в індивідуальному режимі, незалежно від місця і часу. Мета роботи – висвітлення окремих питань, пов’язаних з організацією дистанційної викладацької роботи із вітчизняними англомовними студентами медичного закладу вищої освіти IV рівня акредитації на рівні фундаментальної кафедри. Медична освіта та методики викладання медичних наук мають свої особливості. Зокрема, значну роль відіграє наочність викладання матеріалу та переважання саме практичних занять. Отже, дистанційне викладання медичних наук супроводжується складнощами, пов’язаними з проведенням практичних занять, наближених до реальних аудиторних занять з аналогічною ефективністю. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця перейшов на дистанційне навчання з початком пандемії COVID-19 у березні 2020 р. Тоді було створено платформу Neuron, на зміну якій у січні 2021 р. прийшла інша платформа – Likar.nmu (обидві розроблені на базі системи управління навчанням Moodle). Введення в роботу зазначених платформ дало можливість уніфікувати процес дистанційної роботи в університеті та створити основу для перебудови викладання на інший формат. Перехід закладів вищої освіти на дистанційне навчання стимулював стрімкий розвиток і освоєння новітніх технологій в освіті, зокрема розроблення онлайн-платформ для навчання, скринінг наявних додатків для проведення онлайн-конференцій та виявлення найбільш вдалих для викладання конкретної дисципліни, розроблення нових методик викладання з урахуванням особливостей дистанційної роботи тощо. Звісно, викладання медичних дисциплін має свої особливості, які важко перенести в дистанційний формат, і на початку введення дистанційного формату видавалося взагалі неможливим. Проте стрімкий розвиток технологій розкриває нові можливості, необхідно тільки встигати опановувати та адаптувати до тієї чи іншої навчальної дисципліни. Навчання медичних наук також достатньо успішно може бути переведено в дистанційний формат. Цілком ймовірно, що після закінчення пандемії COVID-19 значна частина елементів дистанційної освіти може залишитись як складова аудиторних занять.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Кухаренко, Володимир Миколайович. "Хмарні технології у наукових дослідженнях." New computer technology 13 (December 25, 2015): 146–57. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.896.

Full text

Abstract:

Зростання потоків інформації в Інтернет вимагає від науковця постійно фільтрувати, класифікувати та аналізувати відібрану інформацію. Успішність такої роботи залежить від можливостей персонального середовища (хмарні технології) та персональної мережі (мережні зв’язки) науковця. Це означає, що науковець повинен вміти навчатися у коннективістських дистанційних курсах та створювати їх, мати навички роботи з великими потоками інформації (бути куратором змісту). Мета дослідження – визначити умови ефективної роботи дослідника з великими потоками інформації з використанням хмарних технологій. Завдання дослідження – розробити методи роботи з потоками мережної інформації та формування ефективної персональної фахової мережі. Об’єкт дослідження – дистанційні курси. Предмет дослідження – дистанційний навчальний процес. Використані методи дослідження – коннективістські та конструктивістські підходи у ході дистанційного навчання у відкритих дистанційних курсах. У ході дослідження проведено 4 коннективістські відкриті дистанційні курси, які показали проблеми у використанні хмарних технологій. Для розв’язання цих проблем розроблено та проведено відкритий дистанційний курс «Куратор змісту» та підготовлено понад 70 науковців та бібліотечних працівників до роботи з великими потоками інформації. Використання навичок куратора змісту у коннективістських дистанційних курсах підвищує рівень наукових досліджень на сучасному етапі розвитку суспільства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

LIASHENKO, Iryna. "STUDENTS' MOTIVATIONAL ENGAGEMENT THROUGH DISTANCE EDUCATION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 276–83. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-276-283.

Full text

Abstract:

У статті зроблено спробу зробити теоретичну основу методів дистанційного навчання та висвітлити їх вплив на ефективне навчання. Дослідження аналізує результати дистанційної роботи студентів першого курсу на освітній інтерактивній платформі Пірсон з розвитком початкових мовних навичок за сучасними технологіями та методами. Останній глобальний обвал пандемії поставив перед університетами безліч освітніх проблем. Сучасний стан освіти відфільтрував фактичну готовність вищих навчальних закладів до гнучких змін у дистанційному навчанні. Викладачам довелося адаптуватися до закликів реалій, що переробляють освітні програми, на дистанційні курси, якщо вони не робили цього раніше. Хоча тема дистанційного навчання посіла провідне місце в сучасних дослідженнях, багато університетів мали проблеми з безболісним переходом своїх студентів на дистанційний процес навчання. Дистанційне навчання лише набирає обертів, і ті університети, які розробили можливості для онлайн-навчання, швидко впорались із вимогами сучасності. Дослідження розкриває результати анкетування студентів першого курсу фізичної реабілітації та спорту Сумського державного університету для визначення їх оцінки про онлайн-курс англійської мови на інтерактивній платформі Пірсон. Результати дослідження виявляють значний взаємозв’язок між сучасним та високотехнологічним дизайном та методами в онлайн-інструкціях та мотивації та самоорганізації учнів, що призводить до кращого набуття та результатів. Беручи до уваги принципи розробки мотиваційного курсу, такого як інтерактивна платформа Пірсон, викладачі університету можуть використовувати цей шаблон для створення своїх онлайн-курсів з використанням вправ критичного мислення, рефлексивних практик, вдосконаленого ІТ-інтерфейсу, різноманітності завдань, додавання конкурентних елементів у дизайн, що в цілому значно підвищить ефективність дистанційного навчання. Ключові слова: дистанційне навчання; дистанційний курс; студенти університету; студенти магістрантів; онлайн навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Hafiiak, Alla. "Дистанційний ресурс як складова системи формування компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій." Освітній простір України 17 (November 22, 2019): 120–27. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.120-127.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано та висвітлено сучасні проблеми підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій в університетах. З’ясовано, що проектування, розробка дистанційного ресурсу для реалізації завдань неперервної освіти є однією з багатьох складових, що допомагають формуванню системи професійних компетент-ностей майбутніх фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Стрімкий ріст інформатизації суспільства і насамперед освіти вимагає постійно аналізувати та висвітлювати сучасні проблеми підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій в університетах. Зрозуміло, що розробка, створення та використання дистанційного ресурсу викладача для реалізації завдань дистанційної освіти є однією з багатьох складових, що допомагають формуванню системи професійних компетент-ностей майбутніх фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Тому метою статті є розробка дистанційного ресурсу для реалізації завдання підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій, а саме проведення занять (лекційних, лабораторних, практичних, консультаційних занять) а також інтернет-конференцій для студентів денної та заочної форм навчання у дистанційній формі. Мета статті визначила завдання: розглянути основні компоненти професійного розвитку здобувачів вищої освіти; дослідити шляхи та засоби підвищенні рівня знань, необхідних у майбутній професійній діяльності фахівців; розглянути складники системи професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій; розробити дистанційний ресурс для реалізації завдання якісної підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій; розглянути переваги та недоліки використання в системі фахової підготовки здобувачів вищої освіти дистанційних курсів; дослідити можливості подальших наукових пошуків щодо розробки та використання веб-доданків для проведення як окремих інтернет-занять, так і авторських, персональних дистанційних курсів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

К., Тютюнник В., and Котова Л. В. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (39) (April 21, 2020): 173–80. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-173-180.

Full text

Abstract:

У статті досліджено поняття «дистанційної праці» на посадах державної служби України. Висвітлено думки вчених-правників щодо дискусійного питання правового регулювання дистанційних трудових відносин державних службовців України. Проаналізовано особливості застосування норм чинного законодавства України під час врегулювання дистанційної праці державних службовців. У дослідженні запропоновані можливі зміни до окремих положень Закону України «Про державну службу» від 01.05.2016 № 889-VIII та проекту нового Трудового кодексу України. Ключові слова: надомна праця; дистанційна праця; дистанційна зайнятість; дистанційні трудові відносини; державний орган; державна служба.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Кудрявцев, І. В. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРАЦІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: ЩОДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (40) (February 4, 2021): 109–19. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-109-119.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз впливу сучасних загроз та викликів на соціально-трудові відносини у сфері праці. Встановлено, що на сьогодні у національному трудовому законодавстві закріплено норми, що регулюють дистанційну (надомну) роботу, розкриваються питання гнучкості відносин між роботодавцем та працівником, акцентується увага на особливостях виконання роботи працівником поза робочим місцем (офісом), яке організоване роботодавцем. Автором з’ясовані важливі моменти впровадження дистанційної (надомної) форми організації праці та можливості застосування гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості – роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати. Важливим є те, що виконання таких робіт у сучасних умовах є інноваційними правовідносинами, які не можуть обмежувати трудові права працівників та сприяють належній та більш ефективній організації роботи, збереженню кадрового потенціалу підприємства. Акцентовано увагу на позитивних змінах у регулюванні гнучких форм організації праці та дистанційної (надомної) роботи та визначено проблемні питання та ризики. Запропоновано певні кроки щодо законодавчого закріплення сучасних гнучких форм зайнятості як підґрунтя для гарантування захисту прав працівників та забезпечення стабільності трудових відносин. Ключові слова: розвиток цифрових технологій, пандемія COVID-19, працівник, роботодавець, дистанційна (надомної) робота, гнучкість, гнучкі форми організації праці, дистанційний працівник.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Сологуб, Олександра. "Методична складова розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічних працівників засобами пролонгованих дистанційних тренінгів." New pedagogical thought 102, no. 2 (September 4, 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-63-67.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати науково-дослідної роботи кафедри теорії та методик природничо-математичних дисциплін та технологій Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічних працівників. Запропоновано дефініцію поняття «пролонгований дистанційний тренінг», проаналізовано методичні аспекти супроводу педагогічних працівників під час проведення тренінгів. Значну увагу приділено формувальному оцінюванню учасників, детально висвітлено використання онлайн-сервісів для забезпечення інтерактивної взаємодії тренера та слухачів на заняттях, що проводяться дистанційно засобами платформ для вебінарів. Зокрема, у статті наведено приклади самооцінювання, взаємооцінювання слухачів, які здійснювалися на пролонгованих дистанційних тренінгах із питань розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності працівників методичних служб, а також використання інтернет-ресурсів для проведення рефлексії.Ґрунтовно проаналізовано діагностичні методики дослідження професіоналізму педагогічних працівників, які використовувалися під час навчання, та їх вплив на покращення процесу навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Наньєва, М. І. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДОМНОЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ ПРАЦІ." Знання європейського права, no. 3 (September 7, 2021): 49–52. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.228.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто правове регулювання надомної та дистанційної праці за законодавством України з урахуванням останніх змін, які відбулися в тому числі у зв’язку з пандемією та введенням в дію нових законів, що запобігають виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19). У Кодексі законів про працю України закріпили окремі визначення дистанційної роботи та надомної роботи, визначили типову форму трудового договору з дистанційними та надомними працівниками, відокремили відмінності та деякі гарантії працівникам, які працюють на умовах трудового договору про дистанційну роботу та надомну роботу. Тема є досить актуальною, адже за останній час правове регулювання надомної та дистанційної праці набуло нового характеру. Також подібні види зайнятості мають певні переваги як для роботодавців, так і для працівників: скорочення витрат на оренду, обладнання, тощо; збільшення прибутковості; спрощення організації процесу роботи та відпочинку. Довгий час правове регулювання дистанційної та надомної праці деякою мірою ототожнювалося, в законодавстві не було чіткого розмежування, що призводило до проблем на практиці. Після внесення змін у законодавство відбулися позитивні зрушення. Але, на відміну від інших країн, в Україні дистанційна та надомна робота не врегульовувалися нормами права на достатньому рівні досить тривалий час, що суттєво знижувало рівень захисту таких працівників. З огляду на це можемо зазначити, що все ж таки правове регулювання дистанційної та надомної роботи на національному рівні до кінця не відповідає сучасним потребам регулювання трудових відносин та потребує подальшого дослідження. У статті проведено аналіз національного законодавства щодо зазначеного питання, проаналізовано недоліки чинного законодавства у цій сфері, проаналізовано відмінності між дистанційною та надомною роботою, які були нещодавно закріплені у законодавстві, зроблені пропозиції щодо удосконалення національного законодавства. Належне правове регулювання дистанційної та надомної роботи дасть змогу також підвищити рівень зайнятості або зберегти робочі місця на підприємствах в умовах нестабільної економічної ситуації в країні. Все більше працівників в усьому світі, зокрема і в Україні, віддають перевагу саме цим видам зайнятості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

K.M., Havrylenko. "НОВІ ВИКЛИКИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 93 (February 23, 2021): 133–37. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-20.

Full text

Abstract:

Нещодавно світ розділений пандемією, яка спричинила низку медичних, економічних і політичних проблем. В освіті це змусило навчальні заклади перейти на дистанційне навчання. Як результат, це стало, з одного боку, стимулом для впровадження інноваційних технологій, а з іншого – індикатором основних його проблем і недоліків. У статті розглядаються основні виклики та розбіжності, спричинені швидким упровадженням дистанційної освіти.Аналізуються описані в низці наукових робіт концепції дистанційної освіти задля знаходження її чіткого визначення в науковій літературі та робиться спроба визначити ключові особливості дистанційного навчання шляхом порівняння дидактичних принципів, що використовуються в традиційному навчанні, із сучасними ідеями дистанційної освіти. Наголошується, що дистанційне викладання навчальних предметів без безпосереднього спілкування з викладачем переконало освітню спільноту в необхідності створення особливої дидактичної системи, придатної для нових дистанційних форм чання. Зазначається, що застосування сучасних інформаційних технологій і методів навчання є недо-статньою умовою його ефективності.Також наведено перелік основних труднощів, які поставали перед викладачами та студентами в про-цесі переходу на дистанційний спосіб навчання. Наголошується на необхідності встановлення чітких правил спілкування задля успішної взаємодії між викладачем і студентами, зокрема у використанні електронної пошти, соціальних мереж і різноманітних месенджерів. Також розглядається низка нега-тивних наслідків бездумного запровадження технічних засобів для навчання і спілкування, надмірне використання яких заради пошуку готових відповідей і рішень може призвести до погіршення кри-тичного мислення студентів, завадити розвитку їхніх творчих здібностей і здатності чітко й правильно висловлювати свої думки та ідеї, навіть спричинити складнощі в спілкуванні як усній, так і в письмовій формі.У результаті розгляду особливостей запровадження дистанційного навчання в час світової пандемії наголошується на важливості розробки єдиної національної системи дистанційної освіти для врегулю-вання взаємин між усіма суб’єктами дистанційного навчання та координації його теоретичного, мето-дологічного й організаційного забезпечення.Ключові слова: концепція дистанційної освіти, дистанційне навчання, дистанційна освіта, освіта протягом усього життя, онлайн-навчання, традиційна освітня система. The world has recently been divided by the pandemic, which has caused a number of medical, economic and political problems worldwide. In education, it has forced the education institutions to switch to distance learning. As a result, it has become, on the one hand, an incentive for the introduction of innovative technologies, and on the other – an indicator of its main shortcomings and problems. The paper outlines the main challenges and discrepancies caused the rapid distance education implementation brought to life by the unexpected introduction of global studying remotely.The paper studies a concept of distance education in a range of scientific works in order to find its clear definition in the scientific literature and makes an effort to distinguish the key features of distance learning through the comparison of didactic principles used in traditional teaching with modern ideas of distance education. The educational subjects’ interaction without direct communication with the teacher resulted in persuading the educational community in the inevitability of creating a specific didactic system suitable for new forms of learning. It is stated that the application of modern information technologies and successful teaching methods is not the only necessary condition for effective learning.The analysis has been made of the main difficulties teachers and learners undergone in the process of changing to the remote way of teaching. A range of techniques for maintaining teacher-student interaction is regarded as a beneficial solution on condition of establishing clear rules for such communication. However, recent observations proved that the habit of foolhardy relying on technical devices in order to achieve ready-made answers have deteriorated the learners critical thinking, lessened creativeness and abilities to express their ideas clearly and correctly, which might even sometimes impede expressing thoughts both orally and in written form.The paper emphasizes the importance of developing a national unified system of distance education for regulating the relationship between distance learning participants and coordination of theoretical, methodological and organizational support.Key words: distance education concept, distance learning, distance education, education through life, online learning, traditional educational system.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Веньгрін, Марта, and Маргарита Носкова. "АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ (ПОЛЬСЬКОЇ) МОВ И ДОРОСЛИМИ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 59–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-12.

Full text

Abstract:

Доцільність використання дистанційного навчання в процесі навчання іноземної мови дорослих; ефективність використання засобів дистанційного навчання для вивчення польської мови дорослими (початковий рівень); демонстрація результатів навчання студентів дистанційного курсу для вивчення польської мови; аргументувати актуальність використання засобів дистанційного навчання, як повноцінного та результативного навчання. Стаття присвячена актуальному питанню дослідження можливостей викладання польської мови за допомогою дистанційних технологій для дорослих, які виявили бажання самовдосконалюватися та поєднувати це зі своєю роботою чи іншими заняттями. Виявлено переваги та недоліки використання дистанційного навчання для дорослих, проаналізовано особливості традиційного та дистанційного навчання іноземної мови дорослим, створено дистанційний курс з польської мови (початковий рівень), у якому враховано особливості дистанційного навчання дорослих та особливості викладання польської мови. Дистанційний курс розроблено на основі підручників та інтерактивних засобів, що дозволяє вивчати польську мову ефективно та швидко, не прив’язуючись до місця та часу. Ефективність використання дистанційного навчання польської мови дорослими доведено експериментально під час апробації курсу особами, які вперше вивчали польську мову. Доведено актуальність створення дистанційного курсу для вивчення польської мови дорослими на початковому рівні, виявлено переваги і недоліки використання дистанційних технологій для вивчення іноземної мови, зокрема польської мови дорослими на початковому рівні. Висвітлено методи навчання дорослих, зокрема з використанням дистанційних технологій навчання. Під час апробації створеного курсу виявлено основні переваги застосування технологій дистанційного навчання для вивчення польської мови дорослими, до яких можна віднести зниження рівня складності навчального матеріалу через можливість багаторазового повернення до ресурсів курсу, завдань тощо, індивідуалізація освітнього процесу та поліпшення комунікації між учасниками навчання між собою та викладачем, економія часу та коштів, вільний та необмежений доступ до навчальних матеріалів. використання різноманітних інноваційних технологій уже на етапі формування курсу та його змістового наповнення, планування взаємодії учасників освітнього процесу тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Зайка, Світлана. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 166–80. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/166-180.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено сутність поняття «дистанційна освіта» й надано його авторське трактування. Розглянуто основні форми дистанційної освіти під час вивчення англійської мови у ЗВО (дистанційне навчання як частина змішаного навчання – комбінування традиційного навчання в аудиторії та дистанційного навчання, яке інкорпорується в вигляді окремих необхідних елементів, наприклад консультування по скайпу; дистанційне навчання як окремий, самостійний вид навчання, тобто у вигляді онлайн-курсів. Це можуть бути короткострокові програми, з отриманням сертифікату або без нього, програми підвищення кваліфікації і навіть програми бакалаврату та магістратури). Відмічено, що викладачі англійської мови, зокрема, як носії інформації, повинні не просто передати учням власні знання та провести активацію кожного з компонентів навчальної системи, а ще й відтворювати зміст навчальних курсів у такому вигляді, щоб кожен із них зміг сприйняти, зрозуміти й систематизувати отримані знання. Виокремлено етапи викладання англійської мови в умовах дистанційної освіти: підбір технічного оснащення; проведення пробного заняття; визначення основних методів і прийомів навчання; тренінг основних видів мовленнєвої діяльності; підбиття підсумку роботи на занятті. Важливо, що перегляд різних фільмів англійською мовою – це один із найкращих варіантів поповнити свій вокабуляр сучасними розмовними виразами. Сформовано чинники, що впливають на ефективність формування навичок читання англійською мовою. Окреслено додатки та платформи, розроблені з метою формування навичок читання і письма у процесі викладання англійської мови в дистанційній формі. Запропоновано рекомендації викладачам щодо ефективного проведення заняття з англійської мови в умовах дистанційної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Коркуна, Тетяна Йосипівна. "Концептуальні питання дистанційного навчання в технікумі." Theory and methods of e-learning 1 (November 11, 2013): 127–29. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.143.

Full text

Abstract:

З метою прискорення ефективної реалізації освітніх послуг та необхідності входження в міжнародний освітній простір діяльність освітніх закладів спрямована на поліпшення власної стратегічної позиції, адаптацію до вимог міжнародних стандартів освіти, запровадження новітніх технологій, підвищення професійної підготовки випускників.Запровадження дистанційної форми навчання є особливою формою заочного навчання, при якій дисципліни вивчають за допомогою комп’ютерних і телекомунікаційних засобів, інформаційної мережі Інтернет [1], дистанційного проходження деяких форм підсумкового контролю шляхом тестування та особистого складання в технікумі заліків та іспитів, що передбачені навчальним планом.Система дистанційної освіти має ряд переваг і значно розширює коло потенційних студентів. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання. Одержати освіту дистанційно має можливість молодь, яка не може поєднувати навчання з роботою; проживає у віддалених районах; військовослужбовці; домогосподарки; бізнесмени або студенти, що бажають паралельно одержати другу освіту.Є, напевне, сенс тимчасового переходу на дистанційну систему навчання у форс-мажорних випадках, наприклад, коли в регіоні оголошений карантин, пов’язаний зі складною епідеміологічною обстановкою.Аналіз стану освіти у підготовці фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» з галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 5.03050601 «Прикладна статистика» кваліфікації «технік-аналітик з економічної і соціальної статистики» з предметної галузі діяльності «соціально-економічні явища і процеси на мікро- і макрорівні» дає можливість зробити висновки про доцільність розвитку дистанційної освіти в цьому напрямку. З перспективи розвитку дистанційної форми навчання передбачено виконання галузевих стандартів вищої освіти України за спеціальністю «Прикладна статистика» та освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста (розробниками яких є Самбірський технікум економіки та інформатики, 2009 р.) та дотримання вимог до системи освіти та професійної підготовки за такими напрямками:1. Соціально-особистісні, інструментальні та загальнонаукові компетенції:– компетенції соціально-особистісного характеру;– інструментальні компетенції;– загальнонаукові компетенції;2. Загально- та спеціалізовано-професійні компетенції:– загально-професійні;– спеціалізовано-професійні компетенції.При цьому необхідно забезпечити володіння випускником передбаченими стандартом виробничими функціями: дослідницька; організаційна; управлінська; технологічна; контрольна; прогностична; технічна.За дистанційною формою навчання змінюється структура співвідношення аудиторних годин і годин, відведених для самостійного вивчення. Кількість аудиторних годин (настановчі лекції, консультації) зменшується, натомість збільшується час для самонавчання. Організація навчального процесу передбачає ці зміни і включає такі етапи:1. Самонавчання студентом, запропонованого переліку дисциплін, опрацювання практичного матеріалу, виконання лабораторних робіт та тестів, що передбачено навчальним планом на визначений термін.Студенти отримують доступ до навчальних матеріалів на спеціально створюваному навчальним закладом Інтернет-сайті [2].Інтернет-ресурси для дистанційного навчання містять:– електронні підручники відповідних курсів, яких, на жаль, для технікумів сьогодні дуже і дуже мало;– електронні методичні посібники, що розробляються викладачами технікуму для допомоги у вивченні відповідних дисциплін;– електронні методичні вказівки з розв’язування задач, виконання практичних та курсових робіт з відповідних дисциплін;– форум з розділами відповідних дисциплінах, на яких викладачі додатково розглядають найбільш важкі для засвоєння матеріали та відповідають на питання за цими темами (вказується час, коли на відповідному форумі присутній викладач);– електронні поштові скриньки викладачів, на які можна задавати будь-які питання за відповідними дисциплінами;– форум з розділами по відповідних дисциплінах, на яких студенти мають можливість самостійно обговорювати питання в процесі вивчення дисциплін;– електронні поштові скриньки викладачів для перевірки курсових робіт та первинного тестування з метою підсумкового контролю за вивченням тем;– дистанційний доступ до програмних комплексів, встановлених на комп’ютерах технікуму для проведення лабораторних робіт за відповідними дисциплінами;– електронні ресурси інших навчальних закладів, на яких присутні посібники за окремими темами.2. Аудиторні заняття, які проявляються як контрольна функція навчального закладу і передбачають форми підсумкового контролю у вигляді заліків, іспитів тощо.Переваги якості підготовки спеціаліста в порівнянні з заочною формою навчання забезпечують наступні чинники:– створені навчально-методичні комплекси будуть пристосовані для самостійного вивчення;– індивідуальний темп та спосіб навчання;– розвиток і поглиблення навиків роботи з комп’ютером та мережею Інтернет, програмними комплексами, особливо в галузі статистики;– доступ до навчання можуть отримати люди з функціональними обмеженнями.Таким чином, дистанційна форма навчання у порівнянні з заочною істотно підвищує якість підготовки фахівців.Для організації дистанційного навчання та розміщення Інтернет-ресурсів розробляється Web-сайт на базі СДН Moodle [3].Навчання викладачів методиці дистанційного навчання може здійснюватись в рамках підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечується Українським інститутом інформаційних технологій в освіті (УІІТО) НТУУ «Київський політехнічний інститут» [4].

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Bodnya, A. I. "Дистанційний навчальний процес в умовах пандемії." TRAUMA 23, no. 1 (May 16, 2022): 72–75. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.23.2022.873.

Full text

Abstract:

В умовах пандемії вкрай важливо знати і розуміти точку зору студентів з питань дистанційного навчального процесу, проблеми, з якими вони стикаються, та враховувати їх пропозиції щодо покращення якості надання освітніх послуг. Мета: проаналізувати анонімне анкетування здобувачів вищої освіти та вивчити об’єктивне ставлення суб’єктів навчання до шляхів оптимізації дистанційної форми навчання і адаптації її в умовах пандемії. Матеріали та методи. На кафедрі травматології та ортопедії проведене рандомізоване дослідження серед студентів 5-го курсу медичних факультетів. В опитуванні взяли участь 85 студентів. Анкета містила запитання щодо предмету дискусії про ефективність дистанційного навчання під час карантину, пов’язану з рівнем і організацією дистанційного навчання вдома, наявність своєрідних переваг та недоліків, складнощів, що виникають у процесі вивчення дисциплін, та пропозиції щодо удосконалення заочного навчання. Результати. Після проведеного анкетування аналіз відповідей опитаних студентів засвідчив серед переваг дистанційної форми додатковий стимул до самоорганізації та високу мотивацію у здобутті знань (37,9 %), збільшення часу, вільного від занять (12,6 %), та матеріальну економію (4,3 %) через відсутність транспортних витрат для прибуття до клінічної бази. Складнощі при вивченні дисциплін у студентів (41,3 %) були пов’язані з недостатніми знаннями анатомії людини. Серед недоліків дистанційної форми навчання (59,8 %) респонденти вбачають брак спілкування з одногрупниками, відсутність безпосереднього контакту із хворими та надмірність навантаження (17,6 %). Висновки. Дистанційна форма навчання отримала схвальну оцінку. Деяка частина респондентів свідомо поклала відповідальність за труднощі дистанційного навчання на себе, вказавши на особисте недосконале прагнення у здобутті знань та досягненні результатів власної професійної підготовки. Кількісний розподіл отриманих відповідей (36,8 %) свідчить про необхідність удосконалення вже існуючих способів та постійного пошуку інноваційних форм роботи зі студентами для викладання навчальних дисциплін на кафедрі травматології та ортопедії в умовах пандемії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Волков, Владимир. "Дистанційний контроль технічного стану автомобілів." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 98–108. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.98-108.

Full text

Abstract:

Наведено дані стосовно поточного стану автотранспорту в Україні та недоліки існуючого технічного обслуговування і ремонту автомобілів при експлуатації. Розроблено сучасну технологію дистанційної оцінки робочого стану автомобілів. Для неї, на підставі загального підходу щодо дослідження системи, сформована інформаційно-комунікаційна модель системи дистанційного моніторингу технічного стану автомобіля: «автомобіль - водій - умови експлуатації - інфраструктура експлуатації автомобіля (транспорт і автомобільні дороги)». Модель включає взаємодію компонентів моніторингу: автомобіль з водієм і бортову інформаційну систему; умови експлуатації транспортного засобу (дорожні, транспортні, атмосферно-кліматичні умови і культура праці); транспортна інфраструктура і дорожня інфраструктура). Для реалізації запропонованої технології розроблений інформаційний програмний комплекс «IdenMonDiaOperСon HNADU-16 », деякі з яких представлені в статті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Palaguta, Vitalij Mihajlovich. "ДИСТАНЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ З ОХОРОНИ ПРАЦІ." Научный взгляд в будущее, no. 05-03 (October 12, 2017): 44–48. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-03-049.

Full text

Abstract:

В роботі пропонується методологічний підхід до проведення лабораторного практикуму як елемента дистанційного курсу, сформованого за допомогою системи Moodle або в ході традиційного лабораторного практикуму без використання паперових методичних вказівок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Псьол, Сергій, Олександр Рудик, and Максим Токарчук. "СПОСОБИ І ЗАСОБИ ДЛЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З ТЕХНІЧНИХ ТА ВІЙСЬКОВИХ ДИСЦИПЛІН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (May 7, 2021): 366–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.650.

Full text

Abstract:

У статті представлено систему заходів, засобів та прийомів, спрямованих на інтенсифікацію та підвищення якості процесу засвоєння навчального матеріалу здобувачами вищої освіти при проведенні контактних і дистанційних занять. Поточний та підсумковий контроль знань пропонується здійснювати із застосуванням Google-форм. Цей інструмент дозволяє формувати тести відкритого і закритого типу, з використанням ілюстративного матеріалу. Обсяг тестів залежить від форми тестовихзавдань, змісту навчальної дисципліни й часу, виділеного для поточного чи підсумкового контролю. Процес узагальнення й аналізу результатів тестування автоматизований. Дотримання доброчесності під час контролю знань забезпечується відповідним налаштуванням тесту та організаційними заходами, зокрема організацією відеоспостереження.Перед проведенням занять пропонується надання здобувачам освіти адаптованого навчального матеріалу для попереднього ознайомлення і подальшого детального вивчення. Цей матеріал рекомендовано використовувати разом з відповідними підручниками, посібниками та іншими ресурсами. У ході занять рекомендовано застосування сучасних засобів візуалізації, які дозволяють вирішити проблематику показу невеликих за розмірами елементів матеріальної частини та демонстрації їх взаємодії. Додатковим способом підвищення наочності може служити організація швидкого доступу до завчасно підібраних навчальних ресурсів Інтернет за допомогою утворених QR-кодів. Посилання у формі QR-кодів можуть використовуватись як під час самостійної роботи здобувачів освіти, так і під час аудиторних чи дистанційних занять. Для проведення занять за змішаною формою організації освітнього процесу може застосовуватись платформа Classtime, яка дозволяє створювати інтерактивні навчальні додатки, аналізувати хід навчального процесу, реалізовувати стратегії індивідуального підходу та досягати програмних результатів навчання. Потужним інструментом для ефективного ведення освітнього процесу за змішаною і дистанційною формою є модульне середовище, засноване на системі Moodle. Застосування ресурсів модульного середовища дозволяє підтримувати навчальний матеріал в актуальному стані, реалізувати дистанційний доступ здобувачів освіти до навчальних ресурсів та ефективно проводити заходи контролю знань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Babaieva , I. "ПЕРЕДУМОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ УКРАЇНИ." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.18.

Full text

Abstract:

Обґрунтовано необхідність запровадження в сільській місцевості України несільськогосподарських, зокрема нестандартних, форм зайнятості. Розглянуто сутність дистанційної зайнятості, наведено класифікацію її видів і форм. Висвітлено суттєву відмінність між формами нестандартної зайнятості, а саме дистанційною зайнятістю, фрилансом та надомною працею. Досліджено вплив пандемії COVID-19 на швидкість поширення дистанційної зайнятості в сільській місцевості України. Обґрунтовано перспективність проживання та здійснення зайнятості міським населенням у сільській місцевості. Висвітлено переваги та недоліки (ризики) для дистанційних працівників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Кузьмук, О. М., В. В. Любчук, and Л. М. Опейда. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ ДОСВІДУ ВОЛИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 33 (March 27, 2022): 72–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1052.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню особливостей запровадження дистанційної форми навчання у закладі вищої освіти. Представлені результати онлайн опитування студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Всього опитано 903 студенти різних факультетів та освітніх програм. Як показали результати опитування, більшість студентів позитивно ставляться до запровадження та проведення навчальних занять у дистанційній формі. Опитані також стверджують, що дистанційна форма має низку переваг і недоліків. Зокрема, до основних переваг дистанційного навчання студенти віднесли такі: «економія часу та коштів», «можливість поєднувати навчання та роботу», «можливість виконувати завдання у зручний для себе час», «можливість сконцентруватися на меті та завданнях» і «можливість пасивно брати участь у навчальних заняттях». Водночас дистанційна форма має низку недоліків, на які звернули увагу опитані студенти: «технічні проблеми участі у навчанні (нестійкий інтернет)», «виникають проблеми зі здоров’ям», «відсутність почуття належності до студентської групи», «труднощі у сприйнятті лекційного матеріалу», «труднощі виконання завдань на практичних, семінарських і лабораторних заняттях». Як показало опитування, найпоширенішими програмами та платформами дистанційного навчання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки є Zoom, Moodle, Office 365 (Iteams) і Google Meet (Google class). Щодо ролі викладача, то понад половина опитаних вважає її незмінною. Щодо бажаної форми навчання, то лише близько 20% респондентів хотіли би навчатися виключно дистанційно, близько 14% хотіли би, щоб навчання у виші було змішаним, а майже 60% згодні навчатися залежно від прийняття рішення вишу. Такі результати показують, що студенти готові до змін, до засвоєння інформації у дистанційній формі, але у поєднанні з очною формою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Сайченко, Я. В. "ЩОДО РОЗМЕЖУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ ВІД ІНШИХ ФОРМ НЕСТАНДАРТНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(39) (December 20, 2021): 32–36. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4(39).911.

Full text

Abstract:

Сайченко Я. В. Щодо розмежування дистанційної ро-боти від інших форм нестандартної зайнятості. – Стаття.У роботі проведено дослідження дистанційної ро-боти за допомогою порівняльного аналізу з іншимиформами нестандартної зайнятості, представленимина вітчизняному ринку праці, зокрема з надомноюроботою, що дозволило зробити певні висновки. Так,якщо раніше між дистанційною і надомною роботоюзаконодавцем практично був поставлений знак рівно-сті, то тепер ці два поняття розмежовано, адже, по суті,це не одне й те саме. Хоча спільні ознаки між нимитеж є: по-перше, це обов’язковий письмовий трудовийдоговір, типова форма якого затверджена Мінеконо-міки України; по-друге, ознайомити працівників ізнаказами (розпорядженнями), повідомленнями й ін-шими документами щодо їх прав та обов’язків теперможна з використанням визначених у трудовому до-говорі засобів електронного зв’язку; по-третє, дистан-ційних і надомних працівників тепер можна притяга-ти до повної матеріальної відповідальності за збиток,завданий ними в результаті використання наданихроботодавцем обладнання та інструментів; по-четвер-те, як дистанційна, так і надомна робота передбачаєоплату праці в повному обсязі та в строки, визначенічинним трудовим договором, якщо працівник і робото-давець письмово не домовилися про інше.Зроблено висновок, що дистанційна робота сьогодніє надзвичайно потрібною формою трудових відносин,яка набула особливого значення як в Україні, так іу світі загалом у період жорсткого карантину через пан-демію коронавірусу. Її перевагами для працівників є:планування власного часу та самостійне встановленнярежиму роботи; на дистанційну роботу не поширю-ються правила внутрішнього трудового розпорядку;працівник самостійно обирає робоче місце; зменшеннявитрат; більше часу, який можна присвятити родині.Переваги для роботодавців: не потрібно орендуватиофіс та забезпечувати кожного працівника окремим ро-бочим місцем; для виконання роботи можна залучатиспеціалістів із інших міст та країн. Водночас, незважа-ючи на законодавчі зміни, дистанційна робота і надаліпотребує законодавчого врегулювання окремих питаньз урахуванням зарубіжного досвіду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Гевлич, Іван Генадійович, and Лариса Леонідівна Гевлич. "Проблеми сучасного розвитку вітчизняної дистанційної освіти." New computer technology 5 (November 2, 2013): 20–21. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.58.

Full text

Abstract:

Світовий процес розвитку інформаційного суспільства, вітчизняні соціально-економічні процеси, спрямовані на вступ України до європейського та світового товариства, призводять до безумовної необхідності розвитку дистанційної освіти.Ґрунтовні кроки, що їх зробила Україна в цьому напрямку, знайшли відображення у чисельних нормативних документах: Національній програмі «Освіта. Україна ХХІ сторіччя», Законах України «Про Національну програму інформатизації», «Про вищу освіту», Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні, Програмі розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки, Положенні про дистанційне навчання тощо.Але разом з тим як в площині теоретичного обґрунтування, так і практичного втілення ідей дистанційної освіти існують серйозні проблеми.Вже у 2000 р. на державному рівні відзначалося, що сучасний стан розвитку дистанційного навчання не надає змоги українцям задовольняти освітньо-інформаційні потреби через телекомунікаційні мережі, що всі навчальні заклади, які самостійно впроваджують технології дистанційного навчання, наштовхуються на реальні труднощі, тому нагальною є потреба цільового фінансування, координації спільних дій державних органів та навчальних закладів, державного нормативно-правового забезпечення цього процесу [1]. Саме тоді була зроблена серйозна спроба практичної організації процесу – задеклароване створення цілісної системи дистанційної освіти в Україні та конкретних органів для її розвитку – Ради з питань моніторингу розвитку дистанційної освіти при Кабінеті Міністрів України, Координаційної Ради Міністерства освіти і науки України, державного, регіональних, базових, локальних центрів дистанційної освіти, науково-методичних комісій за напрямками діяльності системи. Етапи розвитку такої системи дистанційної освіти передбачали до 2004 р. повномасштабне впровадження дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання, а також інтеграцію системи України у світову.Але у вересні 2003 р. у Програмі розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки знов виникають ті ж самі завдання – створення проектів стандартів на технології дистанційного навчання, банку атестованих дистанційних курсів, пропозицій щодо захисту інтелектуальної власності в системі дистанційного навчання, методик створення і використання дистанційних курсів у навчальному процесі тощо із строком виконання – 2004-2006 рр. [2], що безумовно доводить відсутність роботи, у тому числі методичної, стосовно впровадження дистанційної освіти на державному рівні.Більш того, у 2004 р. з’являється новий документ – Положення про дистанційне навчання [3], де знов таки декларується організація процесу дистанційного навчання без жодного пояснення практичного втілення цих ідей. Так, жодних матеріалів стосовно механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного навчання під час дистанційного складання іспитів, заліків, захисту проектів, кадрового забезпечення (наявності методистів, надання додаткового часу для розробки дистанційних курсів та їх систематичного оновлення), щодо механізму організації спілкування викладачів та студентів у рамках дистанційної освіти не надано.Жодний вітчизняний пакет програмного забезпечення для організації дистанційного навчання не розповсюджений у державних масштабах, а приклади іноземних, зокрема, російських, програм, що апробуються в окремих вищих закладах, не враховують сучасний етап розвитку української освіти та навантаження викладачів, що з 1 вересня 2006 р. впроваджують засади кредитно-модульної системи організації навчального процесу.Болюче питання захисту інтелектуальної власності розробників дистанційних курсів знов таки юридично не вирішене.Державне фінансування розробки курсів, створення спеціалізованих лабораторій, стажування викладачів практично відсутні.Критерії, засоби, системи контролю якості дистанційного навчання, єдині вимоги до навчальних планів і програм, методики розробки, апробації та впровадження дистанційних курсів, науково-методичні основи функціонування банку атестованих дистанційних курсів до цього часу не розроблені чи, принаймні, не оприлюднені.Можна констатувати дуже сумний висновок – держава не допомагає навчальним закладам розповсюджувати систему дистанційної освіти, кинувши їх у цій важливій справі напризволяще. Цю хибну практику треба негайно ламати, бо характерні риси дистанційної освіти, такі як гнучкість, велика аудиторія та соціальна рівність слухачів, економічність, якість та інші, є ознаками цивілізованого навчального процесу толерантного суспільства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Мінцер, О. П., В. О. Романов, І. Б. Галелюка, and О. В. Вороненко. "ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ." Medical Informatics and Engineering, no. 2 (July 13, 2020): 17–27. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11171.

Full text

Abstract:

Комплексна цифровізація медицини, застосування Інтернету інтелектуальних речей, мережі медичних бездротових сенсорів відкриває широкі можливості для дистанційної підтримки відповідної якості життя хронічно хворих пацієнтів, людей похилого віку, а також спортсменів і фахівців, які мають великі фізичні чи психічні навантаження при виконанні службових обов'язків. Реалізація індивідуальних дистанційних засобів підтримки якості життя включає такі складові: створення нових і використання існуючих мініатюрних медичних сенсорів, що безпосередньо зчитують медичні параметри з організму пацієнта, мініатюрні інтерфейси для збору та первинного оброблення медичних параметрів, отриманих від медичних сенсорів, засоби приймання-передавання даних у віддалені медичні центри, автоматизовані засоби дистанційної діагностики, інжектори з дистанційним керуванням для вводу лікарських засобів у разі критичного стану пацієнта. Сучасний стан і перспективи розвитку цих засобів розглянуто у даній публікації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Главчева, Юлія Миколаївна, and Володимир Миколайович Кухаренко. "Відкритий дистанційний курс «Куратор змісту»: практичний досвід." New computer technology 13 (December 25, 2015): 167–71. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.898.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – аналіз досвіду НТУ «ХПІ» з проведення відкритого дистанційного курсу «Куратор змісту». Завдання дослідження: навчання інформаційного фахівця нового напрямку – куратора змісту або мережевого інформаційного аналітика. Об’єкт дослідження: відкритий дистанційний курс «Куратор змісту». Предмет дослідження: практичний досвід із проведення відкритого дистанційного курсу «Куратор змісту». Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. У компетенції куратора змісту входять навички використання пошукових та інформаційних сервісів для агрегації, фільтрації, зберігання, обробки та розповсюдження інформації. Курс розвивається, удосконалюється з урахуванням розвитку інформаційних технологій та різноманітних областей використання: освіта та наука (забезпечення професійної, педагогічної та технологічної діяльності викладача), бізнес (маркетинг), бібліотечна справа, інше. Висновки: велика кількість бажаючих навчатися на курсі підтвердила актуальність його теми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Цуруль, О. А. "ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ «МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ»." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 12, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-09.

Full text

Abstract:

У статті розкрито особливості методичної підготовки вчителя біології до формування в учнів мотивації до вивчення біології. Відзначено, що формування відповідної методичної компетентності є важливим напрямом професійного розвитку сучасного вчителя біології. Мотивація є провідним чинником, що регулює активність, поведінку, діяльність особистості. Будь-яка педагогічна взаємодія вчителя з учнем стає ефективною лише з урахуванням особливостей навчальної мотивації. Актуальність спеціального дистанційного курсу для вчителів біології посилюється негативною динамікою навчальної мотивації учнів в умовах усесвітньої пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Дистанційний курс «Методика формування в учнів мотивації до вивчення біології» є короткотривалим онлайн-курсом на освітній платформі «Всеосвіта» (30 навчальних годин). В основу розробки курсу покладено авторське навчально-методичне забезпечення методичної підготовки майбутніх учителів біології в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Дистанційний курс складається із трьох модулів: «Теоретичні засади формування в учнів мотивації до вивчення біології», «Методичні особливості формування в учнів мотивації до вивчення біології» та «Контрольно-оцінний». Цей курс надає унікальну можливість вивчити інноваційні методи та засоби формування в учнів мотивації до вивчення біології. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють кожному слухачу підбирати максимально ефективний темп та програму занять. Проєктування навчального процесу здійснено на засадах компетентнісного підходу. Охарактеризовано особливості розгортання змісту курсу на рівні провідних форм організації навчання (лекції, практичні заняття), визначено відповідні результати навчання вчителів біології. Проведено аналіз перших результатів запровадження авторського дистанційного курсу. Усі складники авторського курсу (зміст, завдання, оцінювання) були позитивно відзначені слухачами – учителями біології. У статті наголошується, що малі дистанційні курси є новим напрямом не лише професійного розвитку вчителів, і й перспективною формою сучасної методичної підготовки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Kablak, N. I., and S. G. Savchuk. "Distant monitoring of the atmosphere." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 18, no. 2(75) (March 30, 2012): 20–25. http://dx.doi.org/10.15407/knit2012.02.020.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

ЛИКТЕЙ, Людмила. "РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ЧЕРЕЗ ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ." Освітні обрії 50, no. 1 (March 15, 2020): 66–69. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.66-69.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано зміст методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів. Висвітлено основні методичні підходи щодо викладання навчальних дисциплін: методика української мови, українська мова за професійним спрямуванням, основи культури і техніки мовлення, сучасна українська мова, дитяча література з методикою навчання, іноземна мова за професійним спрямуванням (англійська, німецька, польська) тощо. Визначено роль методичної компетентності у професійному зростанні викладачів, котрі активно застосовують дистанційні та інноваційні технології навчання. Окреслено особливості впровадження дистанційних технологій навчання в сучасну систему освіти. Подано погляди науковців щодо впливу дистанційних технологій навчання на розвиток методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін. Особливу увагу приділено питанню викладання навчальних дисциплін у педагогічних коледжах, їх обсягу, структурі і якості знань, умінь та навичок, що надаються дистанційно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Яремчук, Наталія, and Ольга Лавро. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ЗВО: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Молодий вчений, no. 8 (96) (August 31, 2021): 79–81. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-17.

Full text

Abstract:

Розглянуто питання щодо сучасного стану дистанційного навчання в Україні, тенденції розвитку дистанційної професійної підготовки вчителів та доцільності застосування дистанційної форми навчання у сучасних закладах освіти. Проаналізовано праці та публікації наукових дослідників які працювали над темою питання дистанційного навчання. Зроблено спробу розмежувати поняття «дистанційна освіта» та «дистанційне навчання». Охарактеризовано переваги та недоліки дистанційного навчання, визначено основні завдання, які потребують подальшого дослідження. Описано суперечності які посилюють інтерес до вивчення питання організації дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Виділено характеристики щодо взаємодії «викладач-студент» у процесі навчання, а також, узагальнено перспективи та можливості використання системи дистанційного навчання у системі вищої професійної підготовки у ЗВО.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Грицук, Юрій Валерійович, and Оксана Вікторівна Грицук. "Дистанційна освіта як компонент мультимедійного освітнього середовища внз." New computer technology 11 (November 22, 2013): 93–95. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.161.

Full text

Abstract:

Одним з основних елементів сучасної освіти можна вважати мультимедійне освітнє середовище (МОС), в якому здійснюється взаємодія викладача й студента за допомогою засобів мультимедіа [1]. Використання мультимедіа як особливого класу програмного й апаратного забезпечення, глобальної мережі Internet та дистанційних навчальних курсів дозволяє активізувати пізнавальну діяльність студентів, реалізувати творчі здібності, адаптувати процес навчання до їхніх індивідуальних особливостей. Вони дозволяють використовувати інформаційно-пошукові системи, освітні портали, бібліотечні каталоги та файл-сервери, що піднімає дистанційну освіту на більш якісний рівень. Концепцію саморозвитку студентів [2] в умовах МОС можливо сформулювати наступним чином: саморозвиток є можливим в умовах інформатизації освіти та оптимізації методів освіти, активного використання технологій відкритої освіти. Така концепція містить декілька стратегічних напрямків (рис. 1), які в сумі дають можливість підготувати студентів, що здатні орієнтуватись та саморозвиватись в умовах МОС.У цілому, МОС може бути представленим за допомогою основних характеристик мислення, на які воно впливає (рис. 2). Оскільки використання мультимедіа у дистанційній освіті дає можливість студентам усвідомлювати й рефлектувати мисленнєвий процес, такий підхід дозволяє переглянути уявлення про їхні психічні функції (мислення, уяву, увагу, пам’ять та ін.).Засоби мультимедиа у контексті МОС дозволяють диференціювати рівень складності навчальних завдань, обрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність виконання завдань.Одним з засобів формування МОС є дистанційна освіта, що на сьогоднішній день переживає бурний розвиток в Україні [3]. Вона виокремлюється серед інших форм навчання,оскільки її характерною рисою виступає опосередкована взаємодія викладача та студента у інформаційному навчальному середовищі.Дистанційна освіти має певні організаційно-методичні принципи, серед яких виділяються модульність побудови навчального матеріалу, гнучкість та оперативність оновлення інформації, орієнтація навчального матеріалу на особистість студента, врахування його здібностей та мотивації. Разом з цим з боку викладача необхідно чітко планувати власну професійну діяльність, створювати сприятливе інформаційно-комунікативне середовище, обирати ефективні методи впливу на особистість студентів, враховувати особливості їхньої емоційної сфери, надавати їм зворотній зв’язок.Основним середовищем дистанційної освіти є мультимедійна система, заснована на застосуванні інформаційно-комунікативних технологій. Сучасні мультимедійні системи спроможні покращити якість навчання, полегшити керування навчально-виховним процесом, поширити використання інтегрованих міждисциплінарних навчальних програм, створити мотивацію самоосвіти й саморозвитку особистості студентів.Дистанційна освіта має евристичний характер, тобто студент самостійно шукає і засвоює знання, способи освітньої діяльності. Однак він не тільки отримує знання, але й планує власну освітню діяльність, складає план власних занять, висуває стратегічні цілі, розвивається як особистість. Дистанційна форма освіти прискорює процес екстеріоризації навчального матеріалу, його матеріалізації у вигляді таблиць, схем, малюнків, анімації, розвиває можливості одночасного розгляду декількох варіантів перетворення об’єкту [4; 5].Таким чином, дистанційна освіта як невід’ємний елемент мультимедійного освітнього середовища ВНЗ є перспективним дидактичним засобом, який за певними умовами дає можливість підвищити ефективність навчального процесу за умови врахування індивідуальних особливостей студентів, їх рівня компетенції та мотивації, відповідності освітніх потреб та мети навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Shulga, L. M. "РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 200–205. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-31.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз проблеми розвитку професійної компетентно- сті педагогів закладів дошкільної освіти в умовах дистанційного нав- чання. Констатовано, що віддалений режим навчання в умовах карантину 2020–2021 рр. зумовив повний перехід післядипломної педагогічної освіти на дистанційний формат, що дало змогу виявити проблеми, які перешкоджають забезпеченню якісного розвитку професійної компе- тентності педагогів закладів дошкільної освіти. Проаналізовано під- ходи до визначення професійної компетентності педагога. Охарактери- зовано професійну компетентність педагога закладу дошкільної освіти як комплексну систему, яка складається з гуманістичних ціннісних орі- єнтацій, віри в потенціал кожної дитини, сукупності психолого-педаго- гічної, технологічної, культурологічної компетентностей та професійно значущих особистих якостей. Зазначено, що дистанційний формат викликав у слухачів під час навчання на фахових спецкурсах труднощі, які пов’язані з виконанням операційних дій, набуттям технологічних умінь і навичок. Висвітлено результати опитування слухачів курсів підвищення кваліфікації щодо дистанційного навчання. Визначено та охарактеризовано форми творчої активності дистанційного навчання на фаховому спецкурсі художньо-естетичного напряму. Зазначено про вплив ігрових прийомів і вправ із розвитку асоціативного та дивергент- ного мислення, діяльнісного підходу у вирішенні проблемних питань, проєктної діяльності в сесійних залах платформи Zoom. Ефективною формою вдосконалення технологічного складника професійної компе- тентності педагогів закладів дошкільної освіти визначено вебресурс «Технопарк художньо-педагогічних ідей» із базою педагогічної інно- ватики практиків Запорізької області та виконання слухачами худож- ньо-творчої роботи під час самостійного опанування навчально-мето- дичного комплексу спецкурсу. Зроблено висновок щодо запровадження діяльнісного підходу в дистанційну форму викладання фахового спецкурсу та його впливу на підвищення комунікативної та худож- ньо-творчої активності слухачів курсів підвищення кваліфікації, удоско- налення професійної компетентності з реалізації практичного складника в опануванні арт-технології, прийомів художньо-творчого самовира- ження, використання традиційних і нетрадиційних технік зображення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

T.Yu., Uvarova. "APPLICATION OF DISTANCE LEARNING TOOLS IN TEACHING UKRAINIAN LANGUAGE AS A FOREIGN FOR STUDENTS OF NON-PHILOLOGICAL SPECIALTIES." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 96 (November 15, 2021): 102–7. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-96-15.

Full text

Abstract:

У процесі вивчення української мови іноземними студентами разом із традиційними методами навчання, які передбачають «живе спілкування», чільне місце посідають і засоби дистанційної освіти. Вони мають достатню кількість переваг перед іншими формами навчання. Так, під час дистанційного навчання покращуються комунікативні навички іноземних громадян як у навчальних, так і в позана-вчальних ситуаціях, що сприяє прискореному та якісному засвоєнню навчального матеріалу, а також є зручними у використанні. Завдяки телекомунікаційним технологіям, наприклад, відеозв’ язку, інозем-ні студенти мають змогу підтримувати регулярний контакт з викладачем, навіть перебуваючи в іншій країні. Практичний навчальний матеріал можна оперативно отримати в електронному вигляді. У статті наводиться визначення поняття «дистанційне навчання», його концепція та форми реалізації. Окрес-люється, що основна мета дистанційної освіти полягає у наданні знань та навчальних матеріалів за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Розглядається застосування засобів дистанційного навчання під час викладання української мови як іноземної студентам нефілологічних спеціальностей. Аналізуються результати експериментального дослідження, а саме впровадження дистанційного курсу для студентів заочної форми навчання. Розглядаються переваги та недоліки дистанційного навчання. Відзначається ефективність комбінованого виду навчання. Наводиться низка доводів на доказ того, що впровадження дистанційного навчання сприятиме успішній адаптації іно-земних студентів до навчання у закладах вищої освіти України. Рекомендується подальше створення певних навчальних дистанційних програм, які сприятимуть задоволенню комунікативних потреб іноземних студентів-нефілологів у позааудиторний час та забезпечуватимуть самостійну роботу студентів усіма необхідними навчальними матеріалами.Ключові слова: дистанційне навчання, засоби, дистанційний курс, українська мова як іноземна, студенти-нефілологи. In the process of studying Ukrainian language by foreign students, along with traditional teaching methods that imply “live communication”, the means of distance education are also of prime importance. They have a sufficient amount of advantages over other forms of studies. Thus, during distance learning, the communication skills of foreign citizens are improved both in educational and extracurricula situations, which facilitate to the accelerated and high-quality learning of educational material, and are also easy to use. Owing to telecommunication technologies, for example, video communication, foreign students are able to keep regular contact with the teacher even while in another country. The practical training materials can be quickly obtained electronically. The article describes the definition of the concept of “distance learning”, its concept and forms of implementation. It is outlined that the primary purpose of distance education is to provide knowledge and educational materials with the help of modern information and communication technologies. The use of distance learning tools in teaching Ukrainian as foreign language to students of non-philological specialties is considered. The results of the experimental research are analyzed, namely the introduction of a distance course for part-time students. The advantages and disadvantages of distance learning are considered. The effectiveness of the combined type of training is noted. A number of arguments are presented to prove that the introduction of distance learning will contribute to the successful adaptation of foreign students to studying at universities in Ukraine. It is recommended to further create certain educational distance learning programs that will contribute to the satisfaction of the communicative needs of foreign non-philologist students in extracurricula times and ensure the independent work of students with all the necessary educational materials.Key words: distance learning, tools, distance course, Ukrainian as a foreign language, non-philologists.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Поліщук, Володимир Ісидорович, Іван Григорович Балюба, and Борис Федорович Горягін. "Про дистанційний курс з нарисної геометрії в ДНАБА." New computer technology 4 (October 31, 2013): 47. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.24.

Full text

Abstract:

Нарисна геометрія [1] є фундаментальною дисципліною, що закладає основу для подальшого вивчення інженерних дисциплін, які потрібні фахівцям будівельної галузі. В період прискореного науково-технічного прогресу виникає особлива необхідність використання інформаційних комп’ютерних технологій в процесі інженерної підготовки студентів. Згідно з вимогами, викладеними у листі МОНУ № 4.1-20/2366 від 04.07.2005 р. та враховуючи досвід підготовки матеріалів для створення курсів для дистанційної форми навчання, кафедра “Інженерна та комп’ютерна графіка” приступила до розробки дистанційного курсу з нарисної геометрії.На кафедрі виконувалась держбюджетна науково-дослідна робота К-4 -08-03 – Комп’ютерне навчання дисципліні “Нарисна геометрія”, номер державної реєстрації 0102U002844.Використовуючи одержаний досвід, згідно з рекомендаціями Центру дистанційного та факультативного навчання Донбаської національної академії будівництва і архітектури по розроблених централізовано методичних вказівках авторами був створений план і структура матеріалів курсу нарисної геометрії. Нами були виділені три основні етапи роботи: теоретичний матеріал, практичні роботи, графічні завдання. Кожний з етапів, для визначення степені засвоєння розділів, включав в себе самотестування.Теоретичний матеріал, розбитий на розділи по аналогії з лекціями курсу, подавався модулями у вигляді завдань з їх поясненнями та самотестуванням для виявлення рівня їх засвоєння. В кінці розділу забезпечувалось самотестування. Якщо студент був задоволений результатами самотестування розділу, використовувана нами система “Прометей” дозволяла перехід для освоєння іншого розділу.По аналогії побудовано опанування етапу практичних робіт.Для роботи над етапом графічних завдань студент повинен мати навички роботи з панеллю малювання в текстовому редакторі MicrosoftWord, для чого були створені відповідні методичні розробки.Апробація дистанційного курсу з нарисної геометрії по перших двох розділах була проведена в локальній мережі академії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Розуменко, А. О. "Дистанційний курс історії математики в підготовці майбутніх учителів математики." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 2 (56) (2016): 356–64.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Шуневич, Б. "Дистанційний курс з англійської мови:перспективи використання для комбінованого навчання." Новий колегіум, no. 1/2 (2004): 46–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Lashko, Serhii, Inna Shelkovska, Pavlo Mikhno, and Valentyn Kozar. "ГЕОДЕЗИЧНИЙ І ДИСТАНЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ ЗЕМЕЛЬ, ВІДВЕДЕНИХ ПІД СОНЯЧНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 2(24) (2021): 257–64. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-2(24)-257-264.

Full text

Abstract:

Розглянуто сучасний стан землекористувань об’єктів, що здійснюють діяльність у галузі сонячної енергетики, як складової частини ринку електроенергії на регіональному рівні. За уточненими даними проаналізовано розподіл земельних ділянок діючих сонячних електростанцій за кількістю та площами в межах Кіровоградської області. Оцінено за 14 критеріями вимоги щодо надання у користування земельних ділянок для встановлення сонячних електростанцій. Відповідність відведених земель вимогам для розміщення підприємств альтернативної енергетики підтверджена. Для оцінки критеріїв використані дані дистанційного зондування Землі. Також проаналізовано наявність на території Кіровоградської області пунктів Державної геодезичної мережі для встановлення на місцевості меж земельних ділянок. Отримані результати оцінки придатності земель можуть бути використані для підвищення при-вабливості сектору сонячної енергетики Кіровоградської області.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Кудін, Анатолій Петрович, Анатолій Миколайович Насупа, and Юрій Анатолійович Свистун. "Дистанційний курс «технічне креслення» для слухачів навчально-підготовчого відділення." New computer technology 4 (October 31, 2013): 39–40. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.20.

Full text

Abstract:

Технічне креслення відноситься до числа тих загально-технічних предметів, які закладають фундамент професійної підготовки учнів. Для переважної більшості будівельних професій, що готують у вищих технічних навчальних закладах, необхідно вміти робити ескізи, креслення, а також читати креслення, схеми за своєю професією. Тому при вступі на такі спеціальності навчальні заклади вводять – фахове вступне випробування, до складу якого входить технічне креслення.В силу деяких специфічних особливостей “Технічне креслення” завдає учням певні труднощі у сприйманні. Це, в першу чергу, складність процесу формування просторового мислення, необхідного для того, щоб у плоскому зображенні креслення уявити об’ємну форму зображеного предмета. Для успішного засвоєння навчального матеріалу з цього предмета необхідно, поряд з вивченням багатьох понять, що охоплюють проекційну сутність креслення, умовностей та спрощень, правил, викладених в єдиній системі конструкторської документації, сформувати просторове уявлення і оволодіти технікою графічної роботи [1].Розроблений дистанційний курс на основі навчальної програми «Технічне креслення та читання креслень» [2] призначений для підготовки абітурієнтів до вступу на спеціальності, що пов’язані з обробкою металів, виготовленням, обслуговуванням та ремонтом машин і механізмів, професій будівельно-монтажного, ремонтно-будівельного, енергетичного, електро-технічного виробництва, радіоелектроніки та професій зв’язку.Відповідно до навчального плану на вивчення дисципліни відводиться 12 годин для аудиторних занять. З них – 4 лекційних, 8 – практичних.Згідно графіка навчального процесу вивчення теоретичного матеріалу здійснюється з допомогою блоку аудіолекцій-презентацій на CD. Контроль знань проводиться в on-line режимі шляхом комп’ютерного тестування на сервері Інституту дистанційного навчання НПУ імені М.П. Драгоманова [2]. Слухач складає два модульних тестування. Кожен модуль має декілька варіантів, та містить певну кількість графічних та практичних завдань, де слухач вибирає запропоновані йому варіанти відповідей. Максимальна сума балів кожного тесту складає 25. На кожен модуль слухачу відводиться 20 хвилин на виконання завдань у тестовій системі “Венера”, яка розроблена програмістами Інституту дистанційного навчання НПУ імені М.П.Драгоманова [3].

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Ільницька, О. М., and A. B. Костишин. "Дистанційна форма навчання на післядипломній освіті підготовки лікарів-інтернів-стоматологів: міф чи реальність." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.1.12043.

Full text

Abstract:

Резюме. На сьогодні прогресивним у розвитку нашого інформаційного суспільства сфери технологій виступає дистанційна освіта як нова освітня парадигма розвитку освітньо-інформаційного простору. Мета дослідження – розглянути та визначити значення дистанційної форми навчання на процес професійної підготовки лікарів-інтернів стоматологів на етапі післядипломної освіти. Також довести недоцільність запровадження дистанційного навчання у післядипломній освіті лікарів-стоматологів. З огляду на це, у статті актуалізовано проблему дистанційної форми навчання лікарів-інтернів на етапі післядипломної підготовки фахівців у сфері стоматології. Розкривається поняття дистанційного навчання та його плюси і мінуси у підготовці лікарів-інтернів. Запропоновано власні визначення понять «дистанційне навчання» та «дистанційне навчання лікарів-інтернів». Розглянуто деякі моменти нормативно-правового регулювання безперервного професійного розвитку фахівців з охорони здоров’я та особливості правового регулювання надання стоматологічних послуг. Визначено значення дистанційного навчання у професійному становленні лікаря-стоматолога на етапі його післядипломної підготовки, адже така форма навчання є недоцільною для одержання освіти і підвищення кваліфікації на даному етапі професійного розвитку. Також з’ясовано ефективність дистанційного навчання у професійному розвитку лікарів-стоматологів на етапі післядипломної освіти шляхом відповідей на актуальні суспільні запитання в медичній освіті. Оскільки використання дистанційної форми навчання на етапі післядипломної підготовки лікаря-інтерна не дасть позитивного впливу на рівень професійної підготовки і готовності майбутнього стоматолога до виконання своїх професійних обов’язків, де професійні вміння і навики набуваються в процесі безпосереднього контакту з пацієнтом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Ільницька, О. М., and A. B. Костишин. "Дистанційна форма навчання на післядипломній освіті підготовки лікарів-інтернів-стоматологів: міф чи реальність." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12043.

Full text

Abstract:

Резюме. На сьогодні прогресивним у розвитку нашого інформаційного суспільства сфери технологій виступає дистанційна освіта як нова освітня парадигма розвитку освітньо-інформаційного простору. Мета дослідження – розглянути та визначити значення дистанційної форми навчання на процес професійної підготовки лікарів-інтернів стоматологів на етапі післядипломної освіти. Також довести недоцільність запровадження дистанційного навчання у післядипломній освіті лікарів-стоматологів. З огляду на це, у статті актуалізовано проблему дистанційної форми навчання лікарів-інтернів на етапі післядипломної підготовки фахівців у сфері стоматології. Розкривається поняття дистанційного навчання та його плюси і мінуси у підготовці лікарів-інтернів. Запропоновано власні визначення понять «дистанційне навчання» та «дистанційне навчання лікарів-інтернів». Розглянуто деякі моменти нормативно-правового регулювання безперервного професійного розвитку фахівців з охорони здоров’я та особливості правового регулювання надання стоматологічних послуг. Визначено значення дистанційного навчання у професійному становленні лікаря-стоматолога на етапі його післядипломної підготовки, адже така форма навчання є недоцільною для одержання освіти і підвищення кваліфікації на даному етапі професійного розвитку. Також з’ясовано ефективність дистанційного навчання у професійному розвитку лікарів-стоматологів на етапі післядипломної освіти шляхом відповідей на актуальні суспільні запитання в медичній освіті. Оскільки використання дистанційної форми навчання на етапі післядипломної підготовки лікаря-інтерна не дасть позитивного впливу на рівень професійної підготовки і готовності майбутнього стоматолога до виконання своїх професійних обов’язків, де професійні вміння і навики набуваються в процесі безпосереднього контакту з пацієнтом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Саєнко, Н. С., and К. М. Гавриленко. "ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВІРТУАЛЬНОМУ ОСВІТНОМУ ПРОСТОРІ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-33.

Full text

Abstract:

Сучасне освітнє середовище дедалі більше набуває інноваційних рис віртуального простору. Видозмінюються властивості системи освіти, стиль спілкування, ставлення до мотивації, ролі викладача та студентів. Комп’ютерні технології змінюють форму та формат отримання інформації, комунікації з людьми чи розумними пристроями, управління звітною документацією. Навчання, комунікація та оцінювання є основними складовими частинами будь-якої освітньої системи, які в наш час підтримуються в межах розвитку глобального навчального середовища як віртуального освітнього простору за допомогою сучасних комп’ютерних технологій. У статті розглядаються основні питання впровадження системи дистанційного навчання у віртуальному освітньому просторі університетів для підвищення якості професійної підготовки. Успішна інтеграція дистанційного навчання у систему університетської освіти вимагає дотримання певних критеріїв, покликаних допомогти адаптувати дистанційну освіту з наявними традиційними формами навчання. Дистанційне навчання розглядається в роботі як взаємодія між викладачем та студентами і перелічуються основні передумови, покликані сприяти успішному впровадженню дистанційних технологій у вищих навчальних професійних закладах. Стаття аналізує застосування основних освітніх ресурсів, які використовуються університетами у час пандемії для онлайн-навчання, розглядаються їх ефективність та придатність для проведення професійного дистанційного навчання, зокрема організації онлайн- та офлайн-занять, самостійного навчання студентів, оцінювання та самооцінювання отриманих результатів, проміжного та підсумкового тестування, оформлення офіційної підсумкової документації у спеціальній системі Electronic Campus (e-Campus), створеної університетом. Проаналізовано основні технічні, організаційні та психологічні проблеми, що перешкоджають розвитку дистанційної освіти на сучасному етапі, та запропоновано низку рішень на основі соціологічного дослідження, проведеного серед різних категорій студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Кузнецова, М. "Актуальні питання укладення трудового договору з працівником під час виконання роботи дистанційно." Юридичний вісник, no. 2 (August 26, 2020): 172–78. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1720.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено актуальним питанням укладення трудового договору з працівниками, що виконують роботу дистанційно. Автор указує на актуальність вибраної теми дослідження, оскільки дистанційна робота є прийнятною для працівника і для роботодавця як за звичайних обставин, так і в умовах певних кризових чи нетипових ситуаціях (наприклад, в умовах уведення карантинних обмежень на території України у зв'язку з пандемією СОУЮ-19). Передумовою формування атипових відносин зайнятості між працівником та роботодавцем, на думку автора, слід уважати вираження волі обох щодо укладення трудового договору про виконання роботи дистанційно (на дому). У ході дослідження доктриналь-них підходів до визначення форми трудового договору автор звертає увагу на те, що деякі науковці визначають можливість вибору електронної форми укладення трудового договору з працівниками, що працюють дистанційно. Автор погоджується, що електронна форма трудового договору нарівні з письмовою має право на існування та її відповідне закріплення у трудовому законодавстві, у тому числі вона може бути застосована по відношенню до закріплення трудових відносин надомних працівників. Автором проаналізовано чинне трудове законодавство, що визначає поняття та форму трудового договору під час дистанційної роботи, особливості визначення його умов, що дало змогу зробити висновки щодо того, що правове регулювання дистанційної роботи загалом та порядку укладення трудових договорів із працівниками, котрі виконують роботу дистанційно, є звуженим та потребує подальшого вдосконалення. Невідповідність трудового законодавства в частині укладення трудових договорів із працівникам, що виконують роботу дистанційно, трансформаційним процесам, які відбуваються у суспільстві, є не лише проблемою для як для працівника та роботодавця, так і для держави у цілому, оскільки потенційно впливає на її економічний та соціальний розвиток.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Гніденко, В. І. "ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (41) (May 20, 2021): 148–56. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-148-156.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемам аналізу місця та ролі дистанційної зайнятості в системі зайнятості України. Зазначено, що робочі місця зазнають певних змін, залежно від впровадження у виробничий процес цифрових технологій, а отже негайно тягнуть за собою зміни у формах зайнятості та використанні робочої сили. З одного боку, впровадження на робоче місце технологічних інновацій на робочому місці спрямоване на безпосереднє поліпшення умов праці і, як наслідок, підвищення мотивації робітників якісно виконувати свої трудові функції. Авторка зазначила, що дистанційна зайнятість з’явилася в процесі переходу до інформаційного суспільства, розвитку комунікаційних технологій та інновацій, що зумовило можливість «віддалених трудових відносин» між роботодавцем та його працівниками. Незважаючи на те, що дистанційна зайнятість з’явилася порівняно недавно, її стрімкий розвиток суттєво впливає на внутрішній та зовнішній (міжнародний) ринок праці. Крім того, справедливо зазначається, що трудові відносини при дистанційній зайнятості слабко регулюються законодавством про працю, спостерігається посилення ролі індивідуальних трудових договорів, які повинні враховувати особливості цієї форми зайнятості, не позбавляючи працівника його соціальних та трудових гарантій, визначених законодавством про працю. Ключові слова: дистанційна зайнятість, ознаки правовідносин, трансформація робочих місць, ринок праці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Петров, Р. В., Т. І. Фотіна, О. І. Шкромада, and А. В. Березовський. "ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 4 (55) (May 10, 2022): 12–16. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.2.

Full text

Abstract:

Глобальна проблема спалаху коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) призвела до нагальної необхідності запровадити дистанційне навчання у здобувачів вищої освіти. У зв’язку з цим виникло питання роботи як студентів так і викладачів з електронними платформами, що забезпечують викладання матеріалу в дистанційній формі. Розвиток комп’ютерних технологій дозволяє на сьогоднішній день організувати дистанційне навчання за умови наявності відповідної матеріально-технічної бази (ноутбук та високошвидкісний Інтернет), як у викладача, так і у студентів. Незважаючи на труднощі, ця раптова та неочікувана зміна навчального середовища дає академічним закладам можливості переосмислити інноваційні способи навчання, які використовують переваги сучасних технологій .Дистанційна освіта, крім основної переваги (запобігання розповсюдження інфекцій), має і інші переваги, а саме гнучкість навчання, що забезпечує доступ до ресурсів курсу для студента в будь-який час доби, з будь-якого зручного місця, що обладнане доступом до Інтернету, та можливістю витрачати на вивчення дисципліни необхідну кількість часу; модульність програми, що надає змогу сформувати індивідуальні навчальну програму; студент може навчатися за декілька ми програмами одночасно. У роботі викладені результати проведеного аналізу застосування елементів дистанційної освіти для студентів факультету ветеринарної медицини в Сумському національному аграрному університеті. Проаналізовані особливості використання комп’ютерної платформи «Moodle» для складання матеріалів лекцій, лабораторних та семінарських занять, а також використання різних форм тестових завдань. При її використанні викладач має можливість завантажити в неї лекційний матеріал, матеріал лабораторно-практичних занять, регулярно оновлювати його, слідкувати за успішністю студентів використовуючи електронний журнал. Також в даній програмі є можливість широкого вибору методів тестування за темами, що включає можливість обрати декілька видів тестів. Наведені результати використання іншого програмного забезпечення, а саме «Viber», «Zoom», «Kahoot» для організації навчального процесу, проведення лекцій та здійснення експрес-опитування для контролю засвоєння матеріалу здобувачами вищої освіти. Дані програми є безкоштовними, що дозволяє їх використовувати широкому загалу користувачів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Хроменко, І. А. "Дистанційний навчальний тренінг: "Сучасні підходи до організації уроку світової літератури"." Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, no. 7/8 (2012): 2–64.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Яременко, Ю. А. "Дистанційний курс в рамках курсу англійської мови для природничих факультетів." Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 14 (2005): 250–55.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Chernigivska, Nataliia, and Tetiana Vinnytska. "Distance course as a form of self-dependent learning." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences 1 (April 20, 2019): 109–19. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-1-109-119.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Зварич, Ірина. "Недоліки дистанційної системи навчання у закладах вищої освіти України." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 7, 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-54-58.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено недоліки та переваги дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти, зокрема окреслено важливість «живого» спілкування. Схарактеризовано методи дослідження, передусім індуктивний та дедуктивний, завдяки яким здійснюється теоретичне осмислення дистанційної системи навчання. Із метою висвітлення виокремлених завдань використано метод аналізу джерел і матеріалів, серед яких – монографічні дослідження, публікації та положення. Доведено, що методологічною основою дослідження є вихідні положення філософії про діалектичні взаємозв’язки, взаємозалежність явищ і процесів соціально-педагогічної діяльності, роль особистості у розвитку її матеріальних і духовних основ. Дистанційне навчання імпонує значній кількості здобувачів освіти, зокрема і вищої, проте існує низка недоліків, на які варто звернути увагу, аби усунути їх та знайти компроміс для успішного вивчення навчальної дисципліни у дистанційному режимі. Розглянуто такі недоліки дистанційної системи навчання: обмеження безпосереднього спілкування студентів із педагогами, відсутність прямого доступу студентів до викладача, постійна самомотивація студентів, ізольованість дистанційного навчання, обмеження доступних навчальних спецкурсів із метою оволодіння спеціалізацією, необхідність постійного й надійного доступу до новітніх технологій навчання та інтернет-мережі, обов’язкова акредитація освітніх програм із дистанційного навчання, обмеження щодо працевлаштування, удосконалення вмінь і навичок усного спілкування студентів, непередбачені додаткові витрати на дистанційну освіту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

ОСТРОВСЬКА, Людмила. "ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІЇ ЯК СКЛАДОВА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 76–87. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-76-87.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ Охарактеризовано дистанційну форму навчання у ЗВО як таку, що в сучасних умовах глобалізації та у зв’язку поширенням карантинних заходів в Україні є найбільш оптимальною. Визначено, що дистанційна форма у вишах характеризується низкою численних переваг, однак у ній закладено й значні ризики зниження рівня якості освіти порівняно з традиційною формою навчання. Обґрунтовано доцільність упровадження синхронних онлайн-консультацій у систему дистанційної освіти як обов’язкової її складової. Проаналізовано досвід проведення синхронних онлайн-консультацій в умовах дистанційної форми навчання в Чорноморському національному університеті імені Петра Могили в процесі викладання нормативних дисциплін циклу професійної підготовки магістрів з української мови та літератури. Запропонована система синхронних онлайн-консультацій покликана виконувати такі освітні функції: мотивації навчальної діяльності студентів, фундаменталізації здобутих знань, коригувальну, формування відповідних фахових компетенцій, узагальнення та систематизації знань. Закцентовано увагу на тому, синхронні онлайн-консультації є ефективними лише за умови їх систематичності й дотримання певних психолого-дидактичних вимог до їх проведення, зокрема йдеться про врахування певних психологічних особливостей сучасного покоління студентів як «цифрового», а саме потреби візуалізації навчального матеріалу, його систематизації та узагальнення. Віртуальним середовищем для проведення синхронних онлайн-консультацій може стати платформа онлайн-конференцій Zoom, технічні особливості якої цілком забезпечують повноцінне їх проведення. Для з’ясування ефективності проведення синхронних онлайн-консультацій під час дистанційного навчання було проведено анонімне анкетування студентів, за результатами якого більшість студентів визнає важливість та обов’язковість синхронних онлайн-консультацій для дистанційної форми навчання. Пропонована система синхронних онлайн-консультацій сприяє ефективному вивченню відповідної навчальної дисципліни та підвищує якість освіти загалом. Перспективним видається розробка онлайн-курсів з навчальних дисциплін, передбачених відповідними освітніми програмами. Ключові слова: дистанційна освіта, синхронні онлайн-консультації, організація синхронних онлайн-консультацій, цифрове покоління студентів, віртуальне середовище дистанційної освіти, якість освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Khaskhachykh, D. A. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-СЕРВІСУ SOCRATIVE ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ." Медична освіта, no. 1 (October 29, 2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9445.

Full text

Abstract:

Мета роботи – підвищити якість дистанційної освіти студентів-медиків через застосування в навчальному процесі інтернет-сервісу Socrative. Основна частина. З метою підвищення пізнавального інтересу учнів на кафедрі акушерства та гінекології було впроваджено інтернет-сервіс Socrative, що дозволило проводити дистанційний поточний та підсумковий тестовий контроль знань. Оскільки на кафедрі є доступним швидкісний Інтернет через Wi-Fi, не стало необхідності в утриманні цілого комп’ютерного класу. В якості засобу роботи з тестами використовуються планшетні комп’ютери кафедри або смартфони студентів з доступом до мережі “Інтернет”. Після закінчення тестування студент отримує повідомлення з інформацією про витрачений час та відсоток правильних відповідей, а викладач у режимі реального часу – детальну інформацію про проходження екзамену. Можливості сервісу дозволяють проводити опитування студентів, контроль засвоєного матеріалу та організовувати ігрові змагання на швидкість відповідей, що значно підвищує продуктивність і підвищує мотивацію студентів до навчання. Висновки. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема інтернет-сервісу Socrative, у навчальну діяльність кафедри акушерства та гінекології Дніпропетровської медичної академії значно підвищило ергономіку навчальної роботи викладачів, об’єктивність та швидкість взаємодії між викладачами й студентами, та ефективність роботи кафедри в цілому. Подальше впровадження сучасних комунікаційних технологій дозволить значно спростити і вдосконалити проведення поточного та кінцевого обліку знань студентів, а використання елементів змагання – підвищити мотивацію студентів до навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Zaporozhets, Veronika, Іryna Slipukhina, and Artem Atamas. "Distance Physical Workshop: Research of the Problem of Domestic Energy Saving." PEDAGOGICAL INNOVATION: IDEAS, REALITIES, PERSPECTIVES, no. 1 (2021): 55–64. http://dx.doi.org/10.32405/2413-4139-2020-1(26)-55-64.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Kotvitska, A. A., O. S. Ovakimian, and A. V. Volkova. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО КАРАНТИНУ НА ПРИКЛАДІ ДОСВІДУ НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 15, 2020): 84–91. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11192.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Представлення досвіду впровадження та реалізації дистанційного навчання здобувачів вищої освіти в умовах загальнонаціонального карантину, зокрема, у Національному фармацевтичному університеті. Матеріали і методи. Аналіз проведено на основі результатів соціологічного дослідження «Особливості впровадження дистанційного навчання в умовах загальнонаціонального карантину». Отримані дані представлено з використанням методів узагальнення, систематизації, одновимірних та багатовимірних статистик, графічного та порівняльного аналізу. Використано метод інформаційного пошуку, on-line анкетування. Результати й обговорення. Встановлено, що впровадження та реалізація дистанційного навчання в умовах загальнонаціонального карантину в університеті має певні особливості. Науково-педагогічна спільнота університету спрямувала зусилля задля забезпечення ефективного дистанційного навчання майбутніх фахівців. Результати соціологічного опитування викладачів університету свідчать про наявність позитивних тенденцій щодо ефективності роботи на відстані. Попри те, що бажання навчатися дистанційно відчувається у студентів не повною мірою, результати самооцінки викладачів свідчать про високий рівень власної вмотивованості та готовності до організації дистанційного навчання в університеті. Для організації навчання використано можливості платформи Moodle, сайту pharmel.kharkiv.edu, сучасних інформаційних Інтернет потужностей. Здобувачам освіти запропоновано різні форми навчальної роботи, а саме: роботу під час організації on-line лекцій, самостійне опрацювання лекцій з дистанційним доступом, самостійне виконання завдань, розрахункових та ситуаційних задач, кейсів, підготовку рефератів, організовано моніторинг знань студентів у формі тестування на сайті tests.nuph.edu.ua, використано технологію «розбір типових помилок», організовано проведення групових та індивідуальних on-line консультацій. Проблеми початкового етапу впровадження масового дистанційного навчання попри достатньо високий рівень володіння викладачами навичками розробки дистанційних курсів, переважно мали організаційний та технічний характер. Висновки. Аналіз особливостей впровадження масового дистанційного навчання у Національному фармацевтичному університеті в умовах загальнонаціонального карантину показав, що задля збереження високих показників його результативності подальші зусилля науково-педагогічної спільноти університету повинні бути спрямовані на коригування навчальної роботи з іноземними студентами; підвищення рівня володіння дистанційними технологіями; змістовного наповнення навчальних курсів, які раніше не передбачали дистанційного супроводження та підвищення мотивації здобувачів вищої освіти щодо дистанційного навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Нагрибельна, Інна Анатоліївна, Любов Григорівна Сугейко, and Юлія Юріївна Мельничук. "УПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ MOODLE." Information Technologies and Learning Tools 77, no. 3 (June 19, 2020): 162–74. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.2759.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена теоретичному аналізу проблеми дистанційного навчання й опису впровадження авторського курсу з методики навчання української мови на основі системи MOODLE. Вивчення засадничних державно-нормативних документів, які регламентують сутність, специфіку та норми застосування дистанційного навчання, допомогло уточнити термінологічні поняття дослідження. Студіювання проблеми дистанційного навчання дозволило виділити її позитивні характеристики й недоліки, а також раніше невирішені частини загальної проблеми: можливості дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи в контексті лінгводидактичної освіти. У межах дослідження було обґрунтовано доцільність і створено авторський дистанційний курс з методики навчання української мови для майбутніх учителів початкових класів. Практику впровадження електронного модуля «Методика навчання грамоти» в освітній процес Херсонського державного університету докладно описано в статті. Розроблений модуль складається з теоретичного блоку, який містить оглядові лекції та словник-мінімум лінгводидактичних термінів, інтерактивного блоку завдань для самостійного опрацювання та контрольно-оцінного блоку, створеного у вигляді тестових завдань з автоматичною перевіркою відповідей та їх миттєвим оцінюванням. Аналіз відповідей студентів та досвід упровадження розробленого дистанційного курсу дозволяє стверджувати, що дистанційне навчання дає змогу здобувачу освіти опрацьовувати теоретичний матеріал, перевіряти рівень сформованості знань із виучуваного розділу у кожного студента індивідуально, забезпечує зворотний зв’язок з викладачем, сприяє урізноманітненню методів, прийомів, форм організації освітньої діяльності, стимулює інноваційне мислення студентів, удосконалює шляхи формування лінгводидактичної компетентності, а також розширює обізнаність зі світом інформаційних технологій в освіті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Дистанційний'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles