To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дискомфорт.
Journal articles on the topic 'Дискомфорт'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Дискомфорт.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Papazova, Eva, and Anna Alexandrova-Karamanova. "Дименсии на възникващата зрелост и дистрес на идентичността." Psychological Thought 11, no. 2 (October 31, 2018): 122–37. http://dx.doi.org/10.5964/psyct.v11i2.280.
Full textAbstract:
Възникващата зрелост се характеризира с психосоциален мораториум до 30 годишна възраст, а психосоциалният мораториум предполага криза или дистрес на идентичността. Интерес за нас представляват възможните взаимовръзки между характеристиките на развитието и дистреса на идентичността и тяхното опосредстване от процеси на себерефлексия. В изследването участват 202 изследвани лица на възраст 17-30 години. Използвани са Въпросник за измерване на дименсиите на възникващата зрелост (IDEA), Скала за измерване на дистреса, свързан с идентичността (IDM) и Въпросник за проактивно-ригидно осмисляне (RRQ). Резултатите разкриват, че съществува права корелация между общото ниво на дискомфорт и негативността/ нестабилността и обратна корелация при кариерния избор и чувството за „помежду“ от друга страна. Негативността/ нестабилността е предиктор както за по-силно преживяване на общ дискомфорт, така и за по-продължително преживяване на дистрес на идентичността. Отделянето от родителите е също предиктор за преживяване на по-високо общо ниво на дискомфорт, а работата (паралелно с образованието) – предиктор за по-продължителен преживяван дистрес. Ригидното осмисляне е медиатор във връзката между дименсията негативност/ нестабилност и продължителността на преживяван дистрес.
2
Naydonova, Liubov, Nataliia Umerenkova, and Nadiia Diatel. "Екранний час і здоров'я підлітків: Як віднайти баланс у часи пандемії." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 48(51) (December 30, 2021): 169–87. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).247.
Full textAbstract:
Представлено результати всеукраїнського масового опитування «Медіакультура в умовах пандемії», зокрема емпіричного дослідження екранних практик та показників здоров’я підлітків в умовах пандемії (вибірка: учні 7-10 класів з усіх макрорегіонів, усього 1732 особи). Висвітлено аналіз тривалості екранних практик підлітків та їхній зміст; представлено показники здоров’я підлітків та зв’язок цих показників з медіапрактиками; розглянуто можливі компенсатори медіаопосередкованого навчання під час пандемії. За параметрами тривалості та змісту екранних практик виявлено, що порівняно з 2018 р. 47,6% підлітків почали більше користуватися різними ґаджетами, а кількість дітей, які користуються інтернетом 7 годин і більше в будній день, зросла вдвічі. Також виявлено, що понад 60% підлітків використовують інтернет для навчання, понад половину – переглядають фільми та слухають музику, понад третину – грають в онлайн-ігри та публікують свою творчість. В умовах дистанційного навчання 69% дітей почали частіше шукати інформацію для навчання, 43% стали рідше грати в онлайн-ігри, 34,4% – рідше шукати нові знайомства в інтернеті. З огляду на показники здоров’я (соматичний дискомфорт і сон) кожен третій підліток постійно відчуває дискомфорт у спині, кожен четвертий – постійний головний біль і кожен четвертий часто не лягає спати всю ніч. Під час дистанційного навчання третина підлітків стала спати менше, а третина – більше. За допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена виявлено прямі зв’язки між тривалістю сну і тривалістю користування ґаджетами (с=0,56, р≤0,01), а також між частотою розладів сну і дискомфортом у спині (с=0,30; р≤0,01) та головним болем (с=0,24; р≤0,01). Окреслено можливі компенсатори медіаопосередкованого навчання: збільшення рухової активності, регулювання сну, практикування самомоніторингу часу онлайн, розподіл екранного часу між навчанням і рекреаційними практиками. Запропоновано, – як батькам, так і педагогам, – звернути увагу на необхідність пошуку додаткових форм роз’яснення причинно-наслідкових зв’язків між особливостями екранних практик і зазначеними компенсаторами, що сприятиме розвитку культури цифрового здоров’я.
3
Крютченко, В. Е., and V. E. Kryutchenko. "СОЦИОЛОГИЧЕСКАЯ ЭКОЛОГИЯ ЭКСПРЕССОВ: ВОЗДЕЙСТВИЕ КОЛЕБАНИЙ НА ПАССАЖИРА." Транспорт: наука, техника, управление, no. 1 (2020): 41–53. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2020-01-6.
Full textAbstract:
В статье изложены экологические проблемы, связанные с воздействием на пассажиров инфразвуковых колебаний и шумового фона рельсовых и левитирующих экспрессов; анализируется дискомфорт, вызываемый этими воздействиями, указан критерий комфорта скоростного транспорта.
4
Рудоманенко, Ю. В. "СТРУКТУРА ПРОКРАСТИНАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 28–38. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-3.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні наукові підходи до вивчення видів, типів, складників, детермінант, контексту, наслідків, класифікацій феномену «прокрастинація» задля створення загального уявлення та окреслення багатогранності феномену, що може суттєво впливати на побудову цілісної картини його структури. Узагальнюючи погляди на природу прокрастинації в різних дослідницьких підходах, виявлено: компоненти прокрастинації – поведінковий, емоційний, когнітивний, несвідомий, мотиваційний; детермінанти прокрастинації – перманентні й ситуативні; види прокрастинації – прокрастинація у виконанні завдань і прокрастинація в прийнятті рішень. Фундаментальні типи прокрастинації – розслаблена (пасивна) й напружена (активна). Прокрастинацію розглядають у конструктивному й у деструктивному контексті. Напрями вивчення феномену: дослідження ситуативних причин прокрастинації; виявлення індивідуально- особистісних особливостей самих прокрастинаторів; наслідки відкладання справ; соціально-культурні й демографічні відмінності прокрастинації. Встановлено що «прокрастинація» є комплексним, неоднорідним у психологічному плані феноменом, який поширюється на багато сфер людської діяльності (навчальну, трудову, соціальну, побутову); в психологічній науці немає загальновизнаного трактування терміну та єдиного погляду на його структуру. Запропоновано власне бачення структури й визначення феномену: «прокрастинація – це завжди ірраціональне відтермінування важливих рішень із супутнім відчуттям емоційного дискомфорту»; якісні характеристики: «ірраціональне»; «відтермінування»; «важливих»; «рішень»; «емоційний дискомфорт»; компоненти: когнітивний; часовий; ціннісний; поведінковий; емоційний. У структурі прокрастинації ми розглядаємо ціннісний, а не мотиваційний компонент, тому що феномен «прокрастинація» припускає взагалі невиконання дії, тобто відсутність мотивації. Цінності й динамічні смислові системи особистості, вважаємо, значною мірою визначають спрямованість особистості на реалізацію, відстрочення чи взагалі припинення певної діяльності.
5
Biloshizkiy, V. V., and V. A. Vasyuta. "АТИПИЧНОЕ ТЕЧЕНИЕ АККОМОДАЦИОННОЙ АСТЕНОПИИ. СЛУЧАЙ ИЗ ПРАКТИКИ." Archive of Ukrainian Ophthalmology 5, no. 3 (November 1, 2017): 85–87. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.5.3.2017.172342.
Full textAbstract:
Астенопия – зрительный дискомфорт, который развивается во время зрительного напряжения. Часто жалобы выходят за границы традиционной офтальмологии и требуют квалифицированного осмотра врачей смежных специальностей. Среди симптомов астенопии часто встречается головная боль. Это требует тщательной дифференцированной диагностики, так как может быть проявлением не только офтальмологических заболеваний, но и неврологических расстройств. Представлен клинический случай аккомодационной астенопии с головной болью.
6
Tatarnikova, E. B., and O. I. Krivosheina. "Manifestations of dry eye syndrome in patients with chronic peripheral uveitis." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 41–42. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-41-42.
Full textAbstract:
Актуальность. Несмотря на многочисленные исследования этиопатогенеза синдрома «сухого глаза» (ССГ) и разработку новых методов его диагностики и лечения, проблема недостаточной эффективности терапии ССГ остается актуальной и в некоторых случаях связана с наличием сопутствующей глазной патологией. В частности, к заболеваниям, сопровождающимся симптомами, характерными для ССГ, относится хронический периферический увеит (ХПУ). Цель. Изучить особенности течения ССГ на фоне хронического периферического увеита. Материал и методы. Клиническое исследование проведено среди 78 пациентов (156 глаз) в возрасте от 18 до 60 лет, страдающих ХПУ. В зависимости от клинической формы основного заболевания больные были разделены на 3 группы: 1-я группа – ползучая периферическая дистрофия (19 пациентов, 38 глаз), 2-я группа – белая сетчатка с/или без давления (42 пациента, 84 глаза), 3-я группа – пристеночные экссудаты (17 пациентов, 34 глаза). В ходе осмотра проводили сбор жалоб и анамнеза, визометрию, бесконтактную тонометрию, биомикроскопию переднего отрезка обоих глаз, тест Ширмера I, пробу Норна, бинокулярную офтальмоскопию со склерокомпрессией. Результаты. У пациентов 1-й группы ССГ легкой степени наблюдался в 89,4% случаях, в структуре жалоб преобладали зрительный дискомфорт – 34,2%, ощущение «сухости» – 26,3%. У пациентов 2-й группы в 83,3% выявлялось легкое течение ССГ с преобладанием чувства зрительного дискомфорта и «сухости» – 29,7% и 23,8% соответственно. У пациентов 3-й группы ССГ легкой степени отмечался в 64,7% с преобладанием жалоб на зрительный дискомфорт – 41,2%. При этом у пациентов 3-й группы чаще по сравнению с пациентами 1-й и 2-й групп, выявлялись жалобы на слезотечение – 17,2%, покраснение глаз – 32,3%, «затуманивание зрения» – 20,6%. При биомикроскопии переднего отрезка во всех 3 группах обнаруживались тусклость конъюнктивы век и переходных складок – 67,8%, нависание конъюнктивы складками над задним ребром нижнего века – 83,3%. У пациентов 3-й группы наиболее часто по сравнению с 1-й и 2-й группами выявлялись симптомы ССГ в виде наличия скудного вязкого отделяемого в конъюнктивальной полости – 14,7%, «вялая» гиперемия конъюнктивы глазного яблока – 41,7%. Снижение суммарной слезопродукции наблюдалось у всех пациентов с ХПУ, при этом в 3-й группе данный показатель был ниже в 1,6 раза, чем во 1-й и 2-й группах. Нестабильность прекорнеальной слезной пленки, полученной в результате пробы Норна, определялась до 8 сек в 1-й и 2-й группе и до 6 сек в 3-й группе пациентов. Выводы. Тяжесть течения ССГ на фоне ХПУ в значительной степени зависит от активности воспаления хориоретинальных структур вблизи зубчатой линии. Наиболее выраженные клинические проявления ССГ наблюдаются при ХПУ в виде «пристеночных экссудатов». Результаты исследования могут служить основой для изучения особенностей течения ССГ на фоне хронического интраокулярного воспаления и разработки дифференцированных методов лечения.
7
Петров, Л. М., І. В. Кішянус, Н. Я. Масліч, and О. І. Скориченко. "ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ГНУЧКОЇ ТРАНСМІСІЇ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 4 (46) (April 7, 2022): 25–34. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.4.
Full textAbstract:
Робочий процес кочення колісного рушія супроводжується навантаженням колісного рушія гравітаційною силою, що приводить до стискання та розтягування шини при її деформації. У статті розглянуті питання дослідження механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх» із застосуванням теореми про зміну кінетичної енергії цієї системи, загального рівняння динаміки, а також рівняння Лагранжа другого роду. Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми навантаження колісного рушія, перетворення енергії підведеної до колісного рушія в обертальний рух пружинного реактивного поштовху з підвищенням тягового зусилля автомобіля, який є допоміжним фактором до інноваційної технології його переміщення. Науковий та практичний напрям роботи полягає в тому, що вперше запропонована технологія, у якій при обертанні колісного рушія застосовано енергію обертального руху механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх», яка дозволяє підвищити реалізацію крутного моменту на колісному рушії. Методологією дослідження являлося встановити математичний зв’язок між силою, яку створює «автомобільний колісно-пружинний реактивний поштовх», з динамічною рухливістю безпосередньо автомобіля. Результатом дослідження є розроблена конструкція автомобіля з динамічно-рухливою платформою у циклі демпфування «автомобільним колісно-пружинним реактивним поштовхом» яка працює при «фізичному дискомфорті опорної поверхні». При розкритті поняття «фізичний дискомфорт опорної поверхні» були використані диференційні рівняння, які математично підтверджують виникнення такої поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Розрахунки проводились в середовищі EXEL з дотриманням зв’язку між вхідними та вихідними параметрами. Результати досліджень були впроваджені в графічних залежностях ƞ = ʄ(Ft), dm = ʄ(i), Pt = ʄ(i), Fa = ʄ(Ft), i = ʄ(Ft). Цінність проведеного дослідження, результати проведеної роботи дозволять зробити внесок в галузь автомобільного виробництва. Запропоновано модель автомобіля придатна для використання з метою підвищення тягових можливостей транспортного засобу.
8
Кучменко, Ірина, Ганна Варич, and Маріам Авагян. "НОРМАТИВНА БАЗА УКРАЇНИ В ОБЛАСТІ СОНЦЕЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 126–29. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-28.
Full textAbstract:
При проектуванні будинків в південних регіонах України виникає проблема захисту приміщень від прямої сонячної радіації, що викликає тепловий і світловий дискомфорт. Практика будівництва будівель в південних районах показує, що багато будинків проектуються без обліку надлишку теплової дії інсоляції в літній період. У будівлях зі значним доступом інсоляції в приміщення використовуються технічні засоби сонцезахисту (кондиціонування, внутрішні системи охолодження), що призводить до значних енерговитрат. Жорсткість вимог щодо економії енергії призводить до необхідності розробки нових норм з проектування і застосування сонцезахисних пристроїв. Вони здатні істотно зменшити навантаження на системи охолодження будівель в період перегріву влітку та зберегти або незначно зменшити пасивне сонячне опалення взимку.
9
Симаченко, Наталья Олеговна. "Роль современной гимназии в актуализации толерантных стратегий у чащихся в поликультурном пространстве." Российский психологический журнал 5, no. 3 (September 30, 2008): 72–74. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2008.3.8.
Full textAbstract:
Идея развития толерантного сознания у чащихся была и остается одной из самых актуальных проблем современности. Разработка и реализация системы государственных мер по формированию толерантности и профилактике экс- тремизма в российском обществе являются комплексной задачей, требующей скоординированного взаимодействия органов государственной власти, опоры на общественные объединения. Наряду с семьей, учреждения среднего образования являются тем институтом, в котором возможно и необходимо формирование толерантного сознания подрастающего поколения. В связи с диверсификацией образовательной системы России появилось множество вариантов получения среднего образования. Интеллектуальное расслоение детей на элитные классы, школы, классы компенсирующего обучения, порождает дискомфорт отдельных у чеников и необходимость формировать для всех детей условия самоутверждения, самовыражения, саморазвития и овладения опытом толерантности.
10
Хованская, Мария Александровна, Ирина Ивановна Косинова, and Мария Геннадьевна Воробьёва. "Результаты апробирования методики оценки комфортности жизнедеятельности на примере Айхальского горнодобывающего комплекса района Криозоны (Якутия)." Вестник ВГУ. Серия: Геология, no. 1 (February 26, 2018): 132–38. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2018.1/1456.
Full textAbstract:
Представлены результаты апробирования авторской методики оценки комфортности жизнедеятельности горнодобывающих районов, расположенных в зоне распространения вечномёрзлых пород, на примере территории Айхальского горно-промышленного комплекса (ГПК), как типового объекта геолого-разведочной и горной деятельности криозоны. Выявлено, что максимальный дискомфорт создают добычные, перерабатывающие и разведочные работы. Зона с весьма некомфортными условиями жизнедеятельности приурочена к местоположению алмазосодержащих трубок Айхал, Сытыкан и Юбилейная. В районе проведения разведочных работ формируются зоны весьма некомфортных и некомфортных условий жизнедеятельности. Минимальное воздействие на все компоненты природной среды оказывают поисковые работы, в районе проведения которых фиксируются условно комфортные условия жизнедеятельности. Территории, на которых отсутствуют какие-либо виды техногенного воздействия на природную геоэкологическую среду (ГЭС), были оценены как комфортные.
11
Кононко, Олена. "Чуйність та її виховання в дошкільному дитинстві." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 8, 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-120-126.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст поняття «чуйність» як базової соціально-моральної якості особистості, що проявляється в уміннях дошкільника сприймати, усвідомлювати, переживати та адекватно реагувати на дискомфорт однолітків, брати активну участь у відновленні емоційного благополуччя того, хто страждає. Визначено критерії, показники та рівні вихованості чуйності – високий, оптимальний, середній та низький. Схарактеризовано особливості розвитку свідомості та поведінки представників кожного рівня вихованості чуйного ставлення до однолітків, а також особливості поєднання в кожному рівні міри знань, емоційно-ціннісного ставлення та гуманної поведінки досліджуваних. Запропоновано авторську модель ефективного виховання в дітей старшого дошкільного віку чуйності як базової соціально-моральної якості, до складу якої увійшли принципи організації формувального експерименту, педагогічні умови, методи і форми роботи з учасниками експерименту. Зафіксовано позитивну динаміку змін у проявах чуйного ставлення дітей 5–7 років.
12
Георгиев, Александър, and Силвия Цветкова. "Гигантски артерио-венозен хемангиом на делтоиден мускул." Редки болести и лекарства сираци 11, no. 4 (January 12, 2021): 8–11. http://dx.doi.org/10.36865/2020.v11i4.130.
Full textAbstract:
Представяме рядък случай на 13-годишен пациент от мъжки пол, източноевропейска популация с оплаквания от болка, дискомфорт и поява на подутина и синина в областта на ляво рамо. След извършена нискодозова компютър-томографска ангиография се доказа гигантски, сегментен, артерио-венозен хемангиом. Предложени са редица хипотези за патогенезата на детските хемангиоми, но точната етиология на тези лезии остава неизяснена. Според широките схващания най-засегнати са индивиди от женски пол в кавказката популация. Хемангиомите често са свързани и с аномалии в развитието и проявяват характерно поведение във времето с фаза на обратно развитие. Макар и доброкачествени, хемангиомите могат да доведат до сериозни и трайни увреди, особено такива, разположени в дълбочина, в близост до кости, ставни междини или паренхимни органи. Предизвикателството пред клиницистите е да разпознаят кои хемангиоми се нуждаят от бдително наблюдение и / или оперативна намеса.
13
Belaya, I. Ye. "Структурно-функціональні зміни серця у хворих на гострий інфаркт міокарда на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки." EMERGENCY MEDICINE, no. 1.48 (March 14, 2013): 94–98. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.48.2013.90694.
Full textAbstract:
Мета роботи — виявити ехокардіографічні особливості гострого періоду Q-позитивного інфаркту міокарда (ІМ) задньонижньої локалізації в сполученні зі стеатозом печінки або неалкогольним стеатогепатитом. У дослідження включені пацієнти з первинним ІМ (17 хворих) і з поєднаною патологією (15 хворих). Проведені електрокардіографія, ехокардіографія в М- і В-режимі, допплерехокардіографія й ультразвукове дослідження печінки. У хворих із коморбідним перебігом ІМ і стеатозу печінки або неалкогольного стеатогепатиту виявлено у 27 % випадків дискомфорт в правому підребер'ї на тлі типового ангінозного болю. Крім того, помірна трансаміназемія в 33 % хворих була обумовлена прийомом статинів. У досліджених хворих з ІМ у 12 % випадків відбулася спонтанна реперфузія. Така позитивна динаміка за поєднаної патології не виявлена. Під час ехокардіографічного дослідження в усіх хворих реєструється збільшення порожнини лівого шлуночка при порушенні систолічної та діастолічної функції. При цьому у пацієнтів із поєднаною патологією порівняно з групою хворих на ІМ фракція викиду вірогідно нижча і вдвічі більше реєструється хворих із псевдонормальним і рестриктивним типами трансмітрального кровотоку.
14
Tapilskaya, Tapilskaya N. I., Dolgushina V. F. Dolgushina, and Mingalyova N. V. Mingalyova. "Evaluation of the impact of intimate hygiene with Epigen Intim gel on discomfort in the area of external genital organs: results of an observational study." Akusherstvo i ginekologiia 9_2020 (September 21, 2020): 172–78. http://dx.doi.org/10.18565/aig.2020.9.172-178.
Full text
15
Yusupova, N. А., and A. A. Yusupov. "Visual comfort after cataract surgery in patients with myopia." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 148–49. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-148-149.
Full textAbstract:
Актуальность. Послеоперационный рефракционный эффект при удалении катаракты при высокой близорукости имеет свои особенности. Имеются противоречивые мнения о применении монофокальных или мультифокальных ИОЛ в таких случаях и оптимальной желаемой рефракции после операции. Цель. Изучить послеоперационный зрительный комфорт после хирургии катаракты у больных, страдающих миопией. Материал и методы. Проведен анализ удовлетворенности результатами хирургии катаракты 28 больных с близорукостью в возрасте 50–70 лет. Всем больным была установлена монофокальная асферическая линза. Результаты. Рефракция после операции была в пределах от гиперметропии в +1.5 до миопии в -3,0 Д. Все больные были счастливы качеством зрения оперированного глаза. Однако при взгляде двумя глазами появлялся большой дискомфорт, связанный с наличием большой анизометропией. Это больше отмечалась при достижении после операции слабой гиперметропии и эмметропии. Больные просили о необходимости исправления качества зрения парного глаза. Всем этим больным было проведено замена хрусталика на монофокальную ИОЛ. Наибольшее удовлетворение от качество бинокулярного зрения после операции отметили те, у которых после операции рефракция глаза получилась слабо близорукой. Выводы. При бинокулярной коррекции миопии у больных с катарактой монофокальными ИОЛ оптимальным является достижение слабой близорукости.
16
Shavliuk, R. V., V. S. Konoplitskiy, and V. M. Shavliuk. "РАЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ, ЯКИМ ВИКОНАНО РАДИКАЛЬНЕ ОПЕРАТИВНЕ ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ПІЛОНІДАЛЬНОЇ ХВОРОБИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 21, 2019): 139–45. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10509.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Пілонідальна хвороба – поширена патологія, історія вивчення якої є досить довгою. Проте досі немає одностайного рішення щодо показань до лікування, підходів та методів хірургічної корекції, плану подальшої реабілітації при цьому захворюванні.
Мета – розробка методики післяопераційного ведення дітей, яким виконане радикальне оперативне втручання з приводу пілонідальної хвороби.
Матеріал і методи. У нашій роботі наведено варіант ведення та реабілітації пацієнта, якому виконана операція, запропонована G. E. Karydakis у 1992 році (методика Bascom II). Її вважають оптимальною через ряд переваг перед іншими методами хірургічного лікування.
Результати. Вважаємо, що ведення ділянки операційної рани доцільно поділити на декілька періодів, кожен з яких має свої особливості та правила, яких варто дотримуватись: передопераційний період, ранній післяопераційний період, віддалений післяопераційний період, пізній післяопераційний період.
Висновки. 1. Раціональний підхід до організації періопераційного та післяопераційного періодів у дітей із пілонідальною хворобою є важливим елементом реабілітації, що може значно зменшити частоту післяопераційних ускладнень та ризик рецидивів захворювання, а також зменшити дискомфорт пацієнта.
2. Необхідним є чітке дотримання алгоритму реабілітації дітей, оперованих з приводу пілонідальної хвороби, для стандартизації надання допомоги.
17
Падун, М. А., С. С. Белова, and Т. А. Нестик. "Установки приверженности масочному режиму российских респондентов в период пандемии COVID-19." Психология. Журнал Высшей школы экономики 18, no. 4 (December 30, 2020): 770–91. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2021-4-770-791.
Full textAbstract:
Статья представляет эмпирическое исследование установок российских респондентов в отношении масочного режима в начале второй волны пандемии COVID-19 (октябрь 2020 г.; N = 884). Представлен оригинальный опросник из 7 шкал установок приверженности, определяющих следование масочному режиму. Структура установок наилучшим образом описывалась иерархической моделью с общим фактором установки приверженности, тремя факторами установок второго порядка в отношении «дискомфорта в связи с масками», «угрозы COVID-19 для себя и других», «рациональной оценки пандемии COVID-19», 7 факторами частных установок по опроснику. Их составили: 1) просоциальность; 2) толерантность к физическому дискомфорту; 3) страх за себя и близких; 4) антиконспирологическая установка в отношении COVID-19; 5) комфортность общения в маске; 6) принятие ограничений индивидуальной свободы; 7) устойчивость самооценки. Выявлено, что частные установки значимо дифференцировали группы респондентов, различавшихся соблюдением масочного режима и мотивами его неустойчивого соблюдения. Описаны социально-демографические различия в установках и приверженности масочному режиму. Показано, что на уровне установок мужчины менее ориентированы на соблюдение масочного режима: в сравнении с женщинами они менее просоциальны, ассоциируют ношение масок с проявлением слабости, приуменьшают угрозу COVID-19 для себя и близких, менее толерантны к физическому дискомфорту в связи с масками. В заключение обсуждается проблема одномерности самоотчетов об установках приверженности режиму ношения масок. Делается вывод о центральной роли просоциальности как установки на необходимость заботы о здоровье других людей. Обозначаются направления для разработки практических рекомендаций по поддержке приверженности ограничительным мерам при COVID-19 для отдельных групп респондентов.
18
Rosinska, O. "Асоціативне поле концепту «інформаційна безпека» у дискурсі медіа-психологічної освіти студентів-журналістів." Communications and Communicative Technologies, no. 20 (February 20, 2020): 73–79. http://dx.doi.org/10.15421/292011.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження асоціативного поля концепту «інформаційна безпека». Теоретико-методологічною основою роботи стали новітні підходи до інформаційної безпеки як складової психологічної та інформаційної захищеності суспільства. Метою дослідження є виявлення асоціативного поля концепту «інформаційна безпека» за даними асоціативного експерименту з бакалаврами освітніх програм «Журналістика», «Міжнародна журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Видавнича справа та редагування», діяльність яких безпосередньо пов’язана з інформаційною сферою.Аналіз концепту «інформаційна безпека» як такого, що формується у свідомості споживача інформації через певне усвідомлення інформаційної та особистісної захищеності в площині соціальних комунікацій у мережі Інтернет, а також такого, що презентує мовну картину світу індивіда в інформаційну епоху, здійснювався на міждисциплінарному рівні.Зокрема, у дослідженні подано аналіз асоціативного поля концепту «інформаційна безпека» відповідно до отриманих логічних і граматичних реакцій ста вісімнадцяти респондентів. Аналіз за логічним компонентом виявив сім тематичних груп асоціацій: сфера захисту особистої інформації; сфера засобів масової інформації / соціальних мереж; сфера технологій; сфера державної інформаційної безпеки; соціальна сфера; психологічна захищеність; сфера захисту авторської інформації.Важливість поняття «інформаційна безпека» для цілої низки сфер інформаційної діяльності зумовлюється подальшим розвитком інформаційних технологій та технічних засобів обробки та захисту інформації, тому незаперечною є перспектива подальшого дослідження поняття в контексті виявлення рівня усвідомлення інформаційної безпеки як підґрунтя інформаційного та особистісного комфорту, а також для вивчення специфіки кореляції асоціативних полів концептів «інформаційна безпека», «інформаційна культура», «інформаційний комфорт», «інформаційний дискомфорт» тощо.
19
Запорожченко, М. Б., Д. Ю. Парубіна, and А. В. Сидоренко. "КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА СТАНОМ МІКРОБІОЦЕНОЗУ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 60–65. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12356.
Full textAbstract:
Мета дослідження – простежити взаємозв’язок між клінічним перебігом лейоміоми матки та наявністю порушень мікробіоценозу статевих органів.
Матеріали та методи. Обстежено 246 жінок репродуктивного віку, зокрема 216 хворих із клінічно безсимптомним, симптомним перебігом лейоміоми матки, та вивчено мікробіоценоз статевих органів у даних жінок бактеріоскопічним, бактеріологічним, ПЛР методами.
Результати дослідження та їх обговорення. У 100 % обстежуваних із лейоміомою матки на тлі вагініту постійно мали місце тяжкість, біль внизу живота, радикулоалгічний синдром, часте сечовипускання. При бактеріальному вагінозі до 80 % жінок, хворих на лейоміому матки, відмічали біль внизу живота та радикулоалгічний синдром. У жінок із проміжним типом мікробіоценозу статевих шляхів ці показники були в середньому в 50 % хворих на лейоміому матки. У жінок із нормоценозом незначний біль та дискомфорт внизу живота були відмічені лише в однієї хворої під час статевого акту в групі жінок із безсимптомним перебігом лейоміоми матки. У групі жінок із симптомним перебігом лейоміоми матки нормоценозу виявлено не було, але вдвічі переважав вагініт порівняно з групою безсимптомного перебігу лейоміоми матки.
Висновки. Отже, порівнюючи клінічний перебіг лейоміоми матки в жінок репродуктивного віку залежно від стану мікробіоценозу піхви, найбільш виражені клінічні симптоми лейоміоми матки, які вивчали, були в групі хворих із вагінітом, що не виключає ролі інфекційного фактора в патогенезі лейоміоми матки, «хибному» рості лейоміоматозних вузлів.
20
Svistushkin, Valeriy M., Svetlana V. Morozova, and Polina S. Artamonova. "Symptomatic therapy of acute respiratory viral infections with damage to the upper respiratory tract." Consilium Medicum 22, no. 11 (2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.26442/20751753.2020.11.200489.
Full textAbstract:
Острые респираторные вирусные инфекции (ОРВИ) являются актуальной проблемой для врачей различных специальностей. Занимая лидирующие позиции по обращаемости в медицинские учреждения, ОРВИ наносят значительный экономический урон в связи с затратами на лекарственные препараты, а также временной утратой пациентами трудоспособности. Причиной ОРВИ может стать попадание на слизистую оболочку верхних дыхательных путей более 200 различных вирусных возбудителей и как следствие – снижение ее защитных способностей с последующим повреж-дением и развитием местных и общих воспалительных симптомов. Проявления ОРВИ разнообразны, со стороны ЛОР-органов чаще всего это рино-рея, а также дискомфорт, першение, боль в горле, заложенность носа, снижение или потеря обоняния. Для общеинтоксикационного синдрома при ОРВИ характерными считаются выраженная головная боль, боль в мышцах и суставах, а также общее недомогание и лихорадка с повышением температуры тела различной выраженности. На данный момент не существует универсального этиотропного препарата для лечения ОРВИ, в связи с чем предпочтение отдается симптоматическому лечению. Применение симптоматических препаратов направлено на снятие таких симптомов, как боль различной локализации и гипертермия. Основными препаратами для проведения такой терапии являются нестероидные противовоспа-лительные препараты, которые могут использоваться в качестве монотерапии и комбинированного лечения. Ключевые слова: острая респираторная вирусная инфекция, симптоматическая терапия, лихорадка, боль, ибупрофен, парацетамол. Для цитирования: Свистушкин В.М., Морозова С.В., Артамонова П.С. Симптоматическая терапия острых респираторных вирусных инфекций с поражением верхних дыхательных путей. Consilium Medicum. 2020; 22 (11): 37–42. DOI: 10.26442/20751753.2020.11.200489
21
Smiyanov, V. A., V. O. Kurganskaya, O. I. Smiyanova, and N. O. Dryga. "ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я ТА ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 17, 2019): 33–39. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10477.
Full textAbstract:
Мета: висвітити основні принципи поведінкової економіки, зокрема, заохочувальні фактори, важливість інформації, її контекст та подачу, соціальні фактори, що зумовлюють певну поведінку в людей, а також результати впровадження їх у практичну медицину.
Матеріали і методи. Структура аналізу дослідження включала: опис первинної інформації, становлення факторів та закономірностей, узагальнення отриманих результатів у висновках дослідження та розробку перспектив подальших досліджень на основі висновків.
Результати. Поведінкова економіка доводить, що люди не є повністю раціональними та передбачуваними в своїй поведінці, зокрема у питаннях здоров’я, як це передбачається стандартною економічною теорією. Більшість людей у суспільстві є «поведінковою», – може страждати від упереджень, які ускладнюють досягнення тієї чи іншої поведінки, якій би бажано було віддати перевагу. Незалежно від того, чи є людина раціональною, чи схильною до поведінкових упереджень, існують певні фактори, що впливають на прийняття нею оптимального рішення та призводять до свідомого недотримання виконання певних медичних рекомендацій, відмови від вакцинації, порушення режиму харчування тощо. Відповідно, це потребує додаткового втручання на свідомість людей, які не завжди здатні комплексно оцінити майбутні переваги, переборюючи теперішній дискомфорт. Виявлення та розуміння цих факторів може дозволити успішно впливати на поведінку людей та на їх рішення в питаннях здоров’я.
Висновки. З метою досягнення позитивних результатів у галузі громадського здоров’я необхідно вивчати, враховувати та застосовувати принципи, що ґрунтуються на поведінкових реакціях. Впровадження принципів поведінкової економіки в медичну галузь допоможе заохочувати пацієнтів вести здоровий спосіб життя з систематичним дотриманням медичних рекомендацій.
22
Бас, О. А., В. І. Абасов, and Л. М. Ціж. "Больовий синдром при дорсопатії шийного та грудного відділів хребта." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 16, 2018): 11. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27196.
Full textAbstract:
Актуальність. Дорсопатія – це група захворювань зі схожими клінічними проява- ми, характеризується процесами дистрофії, дегенерації і деструкції міжхребцевих дисків з послідовним ураженням заднього опорного комплексу і тіл хребців, що провокує больовий синдром тулуба і кінцівок та обмеження рухливості. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) дорсопатії поділяються на деформуючі дорсопатії, спондилопатії, інші види дорсопатій. Серед деформуючих дорсопатій найчастіше зустрічається остеохондроз хребта, що при- зводить до зниження фізичної активності пацієнтів, якості їх життя. Фізична терапія з правильно підібраними засобами дає стійкий терапевтичний ефект.
Мета дослідження. проаналізувати вплив програми фізичної терапії на зменшення больового синдрому.
Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 10 жінок, які займались за розробленою програмою фізичної терапії (фізичні вправи, дозована ходьба, сегментарно-рефлекторний масаж). Тривалість курсу – один місяць.
Результати дослідження та їх обговорення. За тестом Вернона і Майора після курсу терапії в усіх шкалах показники кращі від початкових. У пацієнток зменшилась інтенсивність болю, покращились працездатність, концентрація уваги, сон та можливість виконання побутових завдань. Після проходження фізичної терапії скарги на біль були поодинокими і тільки як залишкове явище після масажу або фізичних вправ, пальпаторно у всіх пацієнток визначався нормальний тонус м’язів. Больовий синдром характеризувався як легкий дискомфорт або ниючий біль після занять. Інтeнсивність болю за ВАШ вказує на слабкий біль, який не завдає пацієнткам ніяких труднощів у самообслуговуванні.
Висновки. Розроблена програма фізичної терапії сприяла зменшенню больового синдрому у жінок з деформуючою дорсопатією шийного та грудного відділів хребта.
Перспективи подальших досліджень. полягають у подальшому визначенні впливу різних методик масажу на зменшення больового синдрому.
23
Нагорна, Анастасія, Олена Андрєєва, and Ксенія Левінська. "Особливості мотиваційного та психічного станів жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 86–90. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.86-90.
Full textAbstract:
Анотація. В статті розглянуто особливості мотивації, якості життя, психічного стану жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла та ожирінням, визначено провідні мотиви до занять руховою активністю з використанням засобів фітнесу. Мета. Вивчити особливості мотиваційного та психічного станів жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла як основи побудови самостійних профілактично-оздоровчих занять. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення сучасних даних наукової, методичної та спеціальної літератури, соціологічні, педагогічні, психодіагностичні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Визначено, що пріоритетними мотивами групи жінок, які взяли участь у дослідженні, є: оздоровлення (71,8 %), естетичні (69,5 %) та особистісні мотиви (49,5 %). Результати досліджень вказують на те, що середньогруповий показник індексу якості життя у жінок другого періоду зрілого віку відповідає середньому рівню і становить 25,7 бала. Аналіз індивідуальних результатів дав змогу виявити 17,1 % жінок з низьким та 20,0 % з високим індексом якості життя. Аналіз індивідуальних результатів, отриманих у ході тестування психічних станів жінок, вказують на низький та середній рівні тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Отримані результати дали змогу виділити проблемні сфери життєдіяльності у жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла та встановити чинники, які викликають дискомфорт та незадоволеність якістю життя. Результати дослідження особливостей психічних санів у жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла вказують на відсутність високого рівня тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Зазначені особливості покладено в основу розробки програми самостійних занять оздоровчим фітнесом з використанням інформаційних технологій.
Ключові слова: психічний стан, мотивація, надлишкова маса тіла, якість життя, профілактично-оздоровчі заняття, рухова активність, жінки, зрілий вік.
24
Khazratova, Nigora, Oryslava-Kamila Gnatko, and Alla Oliinyk. "Депривація приватності в умовах карантинних обмежень." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 47(50) (July 3, 2021): 67–77. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).213.
Full textAbstract:
Метою нашого дослідження був аналіз переживання приватності в умовах карантину,зумовленого пандемією COVID-19. У ситуації карантинних обмежень відбулися зміниособистісного простору: приватний простір «стиснувся» (тривале перебування багатьохлюдей у просторово обмежених оселях), а публічний простір, навпаки, «розсунувся» (вимогатримати дистанцію 1,5-2,5 м в усіх громадських місцях). Це могло спричинити деприваціюпотреби у приватності в перших ситуаціях і, навпаки, задоволення цієї потреби – у других.Методологічно дослідження ґрунтується на наукових підходах до психології приватності(викладених у працях І. Альтмана, М. Горовця, С. Нартової-Бочавер). Контроль над своїмжиттєвим простором (переживання власності на нього) сприяє вираженості інтернальноголокусу контролю. Найчутливішими до порушень міжособових дистанцій удома виявилисянейротичні особистості: люди лабільні та реактивні схильні вибудовувати більші дистанціїнавіть у спілкуванні з близькими людьми. Жінки значно частіше, ніж чоловіки, зазнавалипорушень приватності вдома, під час карантину, що узгоджується з даними про гендерніособливості фемінінних ролей. Суб’єктивний дискомфорт, порушення приватності інапруженість під час перебування вдома в період карантину більшою мірою відчувалиукраїнці, ніж американці, що пов’язано зі значно більшим показником площі помешканьамериканських респондентів. Виявлено, що американські респонденти встановлюють значноменші дистанції в спілкуванні з близькими людьми і значно більші – з чужими (порівняно зукраїнцями). Це можна пояснити наявною в американській культурі сакралізацією сім’ї, атакож регламентованістю спілкування в громадських місцях, пов’язаною з властивоюангломовним культурам повагою до приватності незнайомої людини. Обмеженнядослідження полягають у незначній за обсягом вибірці респондентів. Результати дослідженняможна використати: 1) для розроблення психологічних рекомендацій щодо впровадженняпросторових обмежень (наприклад, під час карантинних заходів); 2) для профілактики
конфліктів, спровокованих порушенням приватності. Перспективи дослідження полягають вурізноманітненні етнічного складу вибірок для проведення кроскультурного аналізупереживання приватності.
25
Абельская, И. С., Г. В. Илюкевич, С. С. Галицкая, Ю. В. Слободин, С. Н. Конончук, Е. Ф. Качанко, П. А. Ракович, and В. А. Шехурдин. "Cases of Spontaneous Retroperitoneal Hematomas on the Background of Prescribing Therapeutic Dosesof Anticoagulants in Patients with Severe COVID-19. Clinical Cases." Хирургия. Восточная Европа, no. 2 (June 22, 2021): 270–78. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.10.2.021.
Full textAbstract:
В представленном сообщении приведено описание 4 случаев развития спонтанных забрюшинных гематом в области подвздошно-поясничной мышцы у пожилых пациентов с тяжелой формой клинического течения инфекции COVID-19 на фоне антикоагулянтной терапии. Данное осложнение проявлялось неспецифическими симптомами, такими как анемия, гематурия, дискомфорт и парестезии в поясничной или переднебоковой поверхности живота, появление боли в гипогастрии и, как крайний вариант, гемодинамическая нестабильность с явлениями гиповолемического (геморрагического) шока. В описанных клинических случаях гематома подвздошно-поясничной мышцы была верифицирована с помощью ряда диагностических исследований (ультразвукового исследования органов брюшной полости и мягких тканей и/или компьютерной томографии). Установление диагноза спонтанной гематомы требовало временной приостановки назначения антикоагулянтной терапии. После проведения консервативного лечения трое из четырех пациентов были выписаны из стационара с выздоровлением. This report describes 4 cases of spontaneous retroperitoneal hematomas in the iliopsoas muscle in elderly patients with severe clinical course of COVID-19 infection during anticoagulant therapy. This complication was manifested by nonspecific symptoms, such as anemia, hematuria, discomfortand paresthesia in the lumbar or anterolateral surface of the abdomen, appearance of pain in hypogastrium and, as an extreme variant, hemodynamic instability with symptoms of hypovolemic (hemorrhagic) shock. In the defined clinical cases, the hematoma of the iliopsoas muscle was verified using a number of diagnostic studies (ultrasound examination of the abdominal organs and soft tissues, and/or computed tomography). Establishing the diagnosis of spontaneous hematoma required a temporary suspension of anticoagulant therapy. After conservative treatment, three out of four patients were discharged from the hospital with recovery.
26
ФИЛАТОВА, Оксана. "МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ И ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ВОПРОСЫ ПРОФИЛАКТИКИ РАЗВИТИЯ СИНДРОМА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ВЫГОРАНИЯ." Психологічне здоров’я, no. 1 (April 28, 2021): 120–29. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-10.
Full textAbstract:
Постановка проблемы. Выгорание, как следствие профессиональных стрессов, возникает в тех случаях, когда адаптационные возможности человека по прео- долению стрессовой ситуации превышены. Несмотря на то, что синдром эмоционального выгорания (СЭВ) – это относительно устойчивое состояние, при наличии психологической поддержки и мотивации на выздоровление с ним можно бороться. Анализ последних иссле- дований и публикаций. Разработка профилактических мероприятий должна учитывать особенности профессиональной деятельности и специфических для нее факторов риска, а также психологические качества «выгорающего» сотрудника. Многообразие проявлений СЭВ и его значимость для здоровья и профессионального долголетия человека обусловливают широту и актуальность проблемы превентивной психологической помощи работникам «по- могающих профессий». Формулировка цели статьи. Цель наших исследований заключалась в определении ключевых моментов психопрофилактической работы со специалистами гу- манитарных профессий, имеющих признаки эмоционального выгорания. Изложение основ- ного материала. Выборка исследования составила 218 пациентов в возрасте от 34 до 56 лет (101 врач и 117 работников образования). Выявлено, что основными жалобами были сле- дующие: общее плохое самочувствие, частые головокружения, «физический дискомфорт», за- трудненное дыхание после подъема по лестнице, тошнота после еды, излишняя потливость, дрожание конечностей, колебания артериального давления и частоты пульса. Выводы и перспективы дальнейших исследований. Развитие выгорания напрямую связано с нали- чием напряженной эмоциональной деятельности на работе: интенсивным, переполненным эмоциями, общением; нагрузкой на восприятие; необходимостью быстрой обработки полу- ченных данных и ответственным принятием решений. Также организационными фактора- ми СЭВ выступают: неблагополучная психологическая атмосфера (интриги, нескрываемая зависть по отношению к «выгорающему» сотруднику, фаворитизм, чрезмерно авторитар- ное руководство) и неудачно составленное расписание рабочего времени.
27
Obrazhey, Olga. "Особливості побудови процесу навчання плавання молодших школярів у літньому оздоровчому таборі." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 56–62. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-56-62.
Full textAbstract:
Аналіз наукових досліджень свідчать про важливість пошуку та розробки нових методичних підходів до початкового навчання плавання, які б враховували всі особливості та можливості сучасної табірної зміни, давали змогу суттєво підвищити якість й ефективність навчання плавання в літніх оздоровчих таборах. У статті проаналізовано основні вимоги, які потрібно враховувати під час початкового навчання плавання. Визначено причини, які ускладнюють процес навчання плавання дітей молодшого шкільного віку, викликають дискомфорт, страх і стресову ситуацію. Також удосконалено структуру та зміст програми циклу зміни занять оздоровчим плаванням дітей молодшого шкільного віку в оздоровчому таборі. На підставі аналізу наукової літератури, узагальнення досвіду практичної роботи провідних фахівців, а також отриманих даних у ході дослідження розроблено та впроваджено методику занять плаванням із використанням дихальної гімнастики А. Н. Стрельнікової, елементами аквааеробіки, вправ із снорклинг і рятувальних вправ. Наведено організаційно-методичні умови навчання плавання молодших школярів у літньому оздоровчому таборі «Ластівка» на відкритій водоймі, порівняно з класичною методикою за М. Набатніковою. Експериментальна методика навчання плавання містить навчальний матеріал, методи й засоби, уключаючи технічні пристосування: цикл занять «Плавання – як найважливіша навичка людини», заняття з елементами тренінгу (боротьба з фобіями, що пов’язані з відкритими водоймами ), ігрова програма «Я-рятувальник». У роботі наведено результати рівня вміння плавати дітей молодшого шкільного віку, які перебували на навчально-тренувальних заняттях із плавання на базі літнього оздоровчого табору «Ластівка» у м. Скадовськ у 2016 р. протягом серпня-місяця. Упровадження експериментальної методики в навчальний процес літнього оздоровчого табору позитивно вплинула на вміння плавати. Усебічне вивчення плавальних вправ дало можливість дітям отримати нові вміння, навички й знання з порятунок потопаючих, які значною мірою сприяють безпеці перебування дітей на воді.
28
Карагодина, Ю. Я., Н. К. Захарова, О. Л. Холод, and С. В. Мичурина. "Безопасность и эффективность новой формы джозамицина при инфекциях дыхательных путей у взрослых: результаты проспективного наблюдательного исследования." PULMONOLOGIYA, no. 5 (October 28, 2009): 98–106. http://dx.doi.org/10.18093/0869-0189-2009-5-98-106.
Full textAbstract:
Макролидный антибитик джозамицин обладает высокой активностью в отношении наиболее распространенных возбудителей респираторных инфекций. В настоящее время джозамицин выпускается в виде диспергируемых таблеток (Солютаб). Цель настоящей работы заключалась в оценке клинической эффективности, переносимости и удобства приема диспергируемых пероральных таблеток джозамицина у взрослых пациентов с нетяжелыми внебольничными инфекциями дыхательных путей в повседневной клинической практике. Открытое проспективное несравнительное наблюдательное исследование проводилось на базе амбулаторных лечебно-профилактических учреждений Москвы и Московской обл. Пациентам, соответствующим критериям включения (возраст >18 лет, с клинико-рентгенологической картиной внебольничной пневмонии (ВП) или с острым тонзиллофарингитом (ОТФ) предположительно стрептококковой этиологии с оценкой по шкале Сентора ≥ 4 балла), назначались диспергируемые таблетки джозамицина (Вильпрафен® Солютаб) в дозе 1 000 мг 2 раза в сутки в течение 7-14 дней при ВП и 10 дней при ОТФ до клинического улучшения и стойкого афебриллитета (≤ 37 °C) в течение ≥ 3 суток. Оценивали клиническую эффективность, комплаентность, частоту нежелательных явлений (НЯ), переносимость, удобство приема препарата. В исследование был включен 81 пациент: 56 (69,1 %) с ВП, 25 (30,9 %) с ОТФ. Средняя продолжительность заболевания до момента обращения за медицинской помощью составила 4,6 ± 3,5 дня при ВП и 2,3 ± 0,6 дня при ОТФ. Длительность антибактериальной терапии составила 10,9 ± 1,6 и 10,0 ± 0 дней соответственно. Все пациенты завершили курс антибактериальной терапии. Зарегистрировано 3 НЯ: дискомфорт в животе, нормохромная анемия, подташнивание. Ни одно из НЯ не потребовало изменений терапии. Комплаентность терапии в обеих группах составила 100 %. Результаты проведенного исследования свидетельствуют о том, что новая лекарственная форма джозамицина у взрослых пациентов с респираторными инфекциями высокоэффективна, безопасна, обеспечивает высокую комплаентность и удобство приема.
29
Омельяненко, Г. А., Ф. Ф. Товстопятко, О. В. Бессарабова, and О. О. Сухорущенко. "КІК-АЕРОБІКА ЯК НЕТРАДИЦІЙНА ФОРМА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-08.
Full textAbstract:
Дефіцит фізичної активності, що характеризує сучасне життя, викликає дискомфорт в організмі дитини, що зростає. Аналіз шкільних програм із фізичного виховання вказав на той факт, що в наш час немає реальної можливості здійснити важливий принцип системи фізичного виховання – забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку й фізичної підготовленості. Саме тому в більшості випускників середньої школи рівень розвитку рухових здібностей не відповідає тим вимогам, які висуває суспільство до фізичної підготовленості молодого покоління. Мета дослідження – визначити вплив нетрадиційних форм фізичної культури, які спрямовані на підвищення фізичного стану школярів. Об’єкт дослідження – фізичне виховання дітей середнього шкільного віку. Суб’єкт дослідження – хлопці середнього шкільного віку. Предмет дослідження – показники функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання, фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури за темою дослідження; педагогічний експеримент; педагогічні спостереження; тестування фізичної підготовленості; методи оцінки функціонального стану серцево- судинної системи й системи зовнішнього дихання; методи математичної статистики. Результати дослідження. Вихідні значення показників фізичної підготовленості й системи зовнішнього дихання школярів середніх класів на початку дослідження відповідали рівням: нижче за середній, середній і вище за середній. Рівень функціонального стану серцево-судинної системи відповідав низькому та середньому рівням. Наприкінці дослідження виявлена більш висока ефективність занять із застосуванням кік-аеробіки в експериментальній групі порівняно з контрольною, на відміну від якої застосування парного Т-тесту Стьюдента показало, що різниця значень до та після експерименту є статистично достовірною в експериментальний групі за всіма тестами. Висновки. Упровадження кік-аеробіки як нетрадиційної форми фізичної культури школярів середніх класів засвідчило свою ефективність, що підтверджено приростами відповідних показників.
30
Шульженко, А. С., and В. М. Ліпич. "СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗМІШАНИХ ВІДЧУТТІВ ЛЮДИНИ: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 201–6. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-28.
Full textAbstract:
У статті розглядаються семантичні особливості фразеологізмів на позначення змішаних відчуттів в українській, англійській та французькій мовах, які описують не пізнання людиною навколишнього світу за допомогою органів чуття, а виявлення факторів і загроз, які можуть завдати як користі, так і шкоди її організму. Емпіричний матеріал дає змогу стверджувати, що такі стійкі сполуки займають вагоме місце у фразеологічних корпусах досліджуваних мов. Фразеологізми на позначення змішаних відчуттів людини – це мовні одиниці із семантикою холоду/тепла, болю та вібрації. Найчисельнішими є стійкі сполуки на позначення відчуття холоду, які характеризуються метафоричними перенесеннями «предмет, який впливає на організм людини і викликає дискомфорт від низької температури навколишнього середовища → людина, яка відчуває холод»; «тварина, риба, яка зазнає впливу зниженої температури повітря → людина, яка відчуває холод». Окрім цього, на основі метонімічного перенесення, а саме синекдохи, «орган, який зазнає впливу низької температури → людина, яка відчуває холод» утворена значна кількість ФО із семантикою холоду. В опозиційні відношення до фразеологізмів на позначення відчуття холоду вступають одиниці зі значенням тепла. Зіставний аналіз дає змогу стверджувати, що в основу таких мовних сполук покладені лексеми, номінативне значення яких характеризується підвищенням температури навколишнього середовища або тіла людини. Фразеологізми на позначення больових відчуттів мають свою специфіку. Це зумовлено тим, що біль може бути в усьому тілі або лише в окремих органах. Актуалізаторами в таких ФО найчастіше виступають соматизми. Найменш вживаними є стійкі сполуки на позначення вібраційних відчуттів, семантика яких пов’язана з тремтінням, дрижанням частин людського тіла від холоду або страху. У результаті порівняльного аналізу фразеологізмів вдалося виявити їхні спільні та відмінні властивості. Образну основу таких одиниць становлять порівняння із тваринами на основі метафоричного та метонімічного перенесення.
31
Кочубинська, Тамара. "ПСИХОКОРЕКЦІЯ ПРОЯВІВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ." Psychological Prospects Journal, no. 37 (June 15, 2021): 111–27. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-111-127.
Full textAbstract:
Мета дослідження – теоретичне конструювання та апробація авторської методики психокорекції проявів соціально-психологічної дезадаптації учасників операції Об’єднаних сил.
Методи. Для досягнення мети дослідження були застосовані такі методи дослідження: теоретичні: філософсько-психологічний аналіз дослідження, узагальнення теоретико-методологічних підходів, моделювання та конструювання; емпіричні: формувальний експеримент з використанням психодіагностичного комплексу методик; методи математичної обробки даних: порівняльний аналіз за t-критерієм Стьюдента.
Реалізація програми психокорекції відбувалася відповідно до 5 етапів: діагностичного, інформаційно-просвітницького, індивідуальної психокорекції, групової психокорекції, оцінки ефективності.
Участь у запропонованій програмі психокорекції взяли 38 учасників ООС. Для встановлення достовірності психокорекційної програми, а саме виключення вірогідності вікових динамічних змін, експериментальне дослідження проводилося з 40 учасниками ООС, які не брали участь у програмі психокорекції.
Результати. В запропонованій програмі представлені засоби психокорекційного впливу: виокремлено просвітницький блок (лекції, навчальні семінари, програми соціально-психологічного супроводу) та блок психокорекційної роботи (індивідуальна та групова психокорекція), що впливали на прояви соціально-психологічної дезадаптації учасників ООС та сприяли виникненню конструктивних особистісних змін.
Основним завданням програми психокорекції є особистісні зміни учасників ООС: гармонізація Я-концепції; емоційна складова: підвищення рівня прояву емоційного комфорту, зниження рівня прояву негативних емоцій: тривожності, агресивності, депресивності; комунікативна складова: підвищення комунікативного потенціалу та конструктивних способів взаємодії; поведінкова складова: вироблення конструктивних поведінкових стратегій; мотиваційно-ціннісна складова: гармонізація екстернальності та інтернальності, підвищення мотивації долання перешкод, конструктивні ціннісні орієнтації.
За результатами порівняльного дослідження за t-критерієм Стьюдента для залежних вибірок встановлені якісні відмінності в показниках соціально-психологічної дезадаптації учасників ООС до та після участі у психокорекційній програмі: знизилися прояви показників по шкалах Я-фізичне і Я-сімейне; знизилися прояви агресивності, зокрема переживання образи, фізичної; особистісної тривожності; дезадаптації; неприйняття себе; емоційний дискомфорт; внутрішній контроль.
Висновки. Результати формувального дослідження підтверджують ефективність пропонованої програми психокорекції.
32
Тягур, Любомира. "Особливості самоактуалізації викладачів закладів фахової передвищої освіти з різними рівнями психологічної безпеки освітнього середовища." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 26–41. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-26-41.
Full textAbstract:
У статті проведено теоретичний аналіз досліджень науковців світу з питань психологічної безпеки освітнього середовища та самоактуалізації пов’язаної з різними сторонами професійної діяльності. Проаналізовано емпіричне дослідження впливу психологічної безпеки освітнього середовища на самоактуалізацію викладачів закладів фахової передвищої освіти в залежності від інших факторів (вік, напрям освіти, кваліфікаційна категорія, місце проживання та сімейний стан). Учасниками цього дослідження були 290 викладачів педагогічних коледжів різних регіонів України. Для визначення рівня самоактуалізації викладачів було використано відомий опитувальник САТ Е. Шострома; рівень психологічної безпеки освітнього середовища визначався за методикою І. Баєвої «Психологічна безпека освітнього середовища», у модифікації О. Бондарчук. В дослідженні виявлено такі результати: освітяни, що мають високий рівень самоактуалізації, але перебувають в умовах низького рівня безпеки психологічного середовища часто знаходять резерви для розкриття внутрішнього потенціалу поза основною професійною діяльністю: в сім’ї, науковій діяльності, на інших видах сумісної роботи. У викладачів з середнім рівнем самоактуалізації низький рівень психологічної безпеки зумовлює залежність від ставлення колег, керівництва, студентів, емоційний дискомфорт, страх можливості висловити свою точку зору і не бути висміяними, несміливе бажання проявляти ініціативу та активність. Кардинально різними виявилися показники в дослідженні відповідності рівнів самоактуалізації рівням психологічної безпеки освітнього середовища у залежності від місця проживання (місто, село) та сімейного стану (заміжні-одружені, незаміжні-неодружені). На підставі дисперсійного аналізу даних зроблено висновок, що значення психологічної безпеки для розкриття внутрішнього потенціалу, становлення самоактуалізації вищого рівня більшою мірою притаманне педагогам: 1) вищої кваліфікаційної категорії, 2) суспільно-гуманітарного напряму освіти, 3) керівникам академічних груп та респондентам які не є керівниками студентських академічних груп, 4) викладачам вікової категорії від 30 до 40 років, 5) заміжнім (одруженим). Ключові слова: самоактуалізація, психологічна безпека, освітнє середовище, викладачі, заклади фахової передвищої освіти.
33
Мацепуро, Дарья Михайловна, Елена Александровна Есипенко, and Ольга Владимировна Терехина. "ESSENTIAL METHODS OF MATH ANXIETY REGULATION." Pedagogical Review, no. 2(36) (April 14, 2021): 189–98. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2021-2-189-198.
Full textAbstract:
Представлен феномен математической тревожности и рассмотрены методы, позволяющие регулировать данный вид тревожности, способы их реализации, а также потенциальное применение с точки зрения их эффективности и надежности. Описанные методы практически не проверялись на российских выборках, в связи с этим требуется их дальнейшее изучение и экспериментальная верификация, а также апробация в условиях образовательного процесса. Новая реальность смешанного и онлайн-обучения может способствовать развитию математической тревожности и привести к увеличению количества школьников, испытывающих дискомфорт при работе с числовой информацией. Это требует переосмысления и усовершенствования методов ее регуляции. Math anxiety (MA) is a feeling of fear, worry and discomfort when working with numerical information. Students with a high level of math anxiety tend to avoid mathematics and further study in areas where mathematical knowledge is required. This leads to a shortage of applicants for technical and natural sciences. The development of MA can be caused by: poor mathematical skills, genetic predisposition, socio-environmental factors. In fact, some of the same genetic and environmental reasons affect both math ability and math anxiety. This paper discusses such methods of MA regulation as: expressive writing, reappraisal, relaxation, meditation, mindfulness, art therapy, bibliography, music therapy, and psychophysiological methods (i.e. transcranial stimulation). The effects obtained by these methods, its implementation, as well as potential applications in terms of their effectiveness and reliability have been covered. The studied methods have practically not been tested on Russian samples. Therefore, their further study and experimental verification are required. Regulation methods also require testing in real conditions of the educational process. The new reality of blended and online learning could trigger math and academic anxiety. It is important that some of the proposed methods can be indirectly applied to other types of “academic anxiety” (anxiety caused and experienced by students for other specific discipline).
34
Panchenko, M. V., and P. A. Bezditko. "Хвороба сухого ока у студентів з міопією під час пандемії COVІD-19." Archive of Ukrainian Ophthalmology 9, no. 3 (January 11, 2022): 34–37. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.9.3.2021.247907.
Full textAbstract:
Актуальність. На сьогодні актуальною проблемою є пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) в усьому світі. Вжито заходів безпеки, зокрема використання масок, дистанційне навчання. Однак офтальмологи, як і населення в цілому, повинні знати, що маска для обличчя разом із тривалим використанням цифрових пристроїв призводить до збільшення кількості повідомлень про сухість очей у великої кількості пацієнтів. Мета дослідження: вивчити частоту виникнення хвороби сухого ока у студентів з міопією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 96 студентів медичного університету, які спостерігались у офтальмолога з діагнозом «міопія», обраних методом випадкової вибірки. Всім пацієнтам, крім стандартного офтальмологічного обстеження, проводилась оцінка стабільності прерогової слізної плівки (CП) за допомогою кератотопографії рогівок, та проба Норна (час розриву слізної плівки (ЧРСП)). Також використовувався стандартний опитувальник, призначений для оцінки вираженості симптомів хвороби сухого ока, «Індекс ураження очної поверхні» (Ocular Surface Disease Index). Результати. Під час проведення кератотопографії в 47 пацієнтів ЧРСП не був знижений. У середньому за часом стабільність концентричних кілець зберігалась тривалий час, 20,2 ± 3 с. Але у 49 пацієнтів спостерігались ознаки нестабільності СП за часом порівняно з 47 пацієнтами без порушення ЧРСП. У 47 пацієнтів без порушень при дослідженні на корнеотопографі даний показник при пробі Норна варіював від 25 до 18 с, тобто також не виходив за рамки вікової норми (у середньому 21,5 ± 3,5 с). У 3 пацієнтів з мінімальним показником ЧРСП за кератотопографією його значення за пробою Норна становило 9 с. У 36 пацієнтів з укороченням ЧРСП, відповідно до обох методів, відзначався слабкий ступінь сухого ока, у 10 — помірний, у 3 — виражений. Найбільш частими скаргами були: відчуття піску в очах, зоровий дискомфорт при роботі за комп’ютером і в вітряну погоду та при тривалому користуванні захисною маскою. Висновки. Серед студентів, які перебували на дистанційному навчанні, в 51,04 % випадків відзначається підтверджена об’єктивними методами хвороба сухого ока. Більш виражений ступінь сухого ока відзначається в користувачів контактних лінз, тому в обов’язковому порядку офтальмологам слід призначати їм зволожуючі краплі.
35
Бартов, О. "Дискомфортне читання: відповідь моїм критикам." Україна модерна, Число 15 (4) (2009): 326–48.
Find full text
36
Бартов, О. "Дискомфортне читання: відповідь моїм критикам." Україна модерна, Число 15 (4) (2009): 326–48.
Find full text
37
Sokolovskyi, О., Y. Yarosh, N. Tsyvenkova, and S. Kukharets. "ОБҐРУНТУВАННЯ КАНАЛУ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВІ ГАЗОГЕНЕРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ." Vidnovluvana energetika, no. 1(56) (August 9, 2019): 72–82. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).72-82.
Full textAbstract:
Сучасною тенденцією розвитку енергетики є прагнення до збалансованості енергетичного комплексу, підвищення надійності електропостачання споживачів. Важливе місце в стратегії розвитку електроенергетики займають автономні системи електропостачання. Вони використовуються на підприємствах, в аеро-, морських і річкових портах, в енергоблоках лікарень, у фермерських господарствах, в системах аварійного енергопостачання, на об'єктах оборонного комплексу – скрізь, де потрібна електроенергія, в той час як мережа або віддалена, або працює з перебоями.
Представлено автономну систему енергопостачання з двигунами внутрішнього згорання. Основним перетворювачем механічної енергії приводних двигунів в електричну є електромеханічний перетворювач змінного струму з обмоткою збудження, яка розташована на роторі.
Представлено алгоритм, згідно з яким на початку циклу контролер визначає добову норму споживання електроенергії та, відповідно до типу дня і часу доби, виконує дії за коротким чи розгалуженим алгоритмом. У разі використання добової норми електроенергії може виникнути ситуація, за якої увімкнутою залишиться тільки частина світильників, що спричинить дискомфорт для персоналу та впливатиме на продуктивність праці співробітників. Пропонується впровадження другого незалежного каналу електропостачання з використанням газогенераторних технологій. Вироблений газ забезпечує роботу двигуна внутрішнього згорання, який обертає вал генератора.
Представлено графік прогнозованого вироблення енергії фотоелектричною системою встановленою потужністю 3,5 кВт на основі даних сонячної інсоляції на широті м. Житомира. Також представлено графік продуктивності газогенераторної установки потужністю 5 кВт за однозмінної роботи. Розраховано прогнозоване споживання електроенергії освітлювальною установкою протягом першого місяця року для корпусів Житомирського національного агроекологічного університету.
Представлено графік різниці між спожитою та виробленою енергією за днями тижня. Величина спожитої електрики за місяць становила 767,8 кВт·год за встановленої норми 251 кВт·год. Фотоелектричними панелями та газогенераторною установкою вироблено відповідно 184,8 кВт·год та 493,2 кВт·год. Другий резервний канал живлення забезпечив більше половини потреб на освітлення навчального корпусу.
Розроблено структурну схему контролера, що реалізує спеціалізований алгоритм. Представлено графік регульованих змінних під час роботи контролера.
Застосування спеціалізованого алгоритму дозволяє зменшити енергоспоживання установки, забезпечує можливість повноцінного використання глибокого резервування на базі фотоелектричної системи та газогенераторної установки.
Подальші дослідження спрямовані на встановлення впливу продуктивності газогенераторної установки на стійкість роботи системи двигун-генератор в умовах мінливого попиту на електроенергію та з врахуванням нестабільного значення коефіцієнта потужності. Бібл. 10, рис. 9.
38
ЕСПАЕВА, Р. Н. "TREATMENT OF BACTERIAL VAGINOSIS IN PREGNANT WOMEN USING A DRUG CONTAINING A COMPLEX OF LACTOBACILLI (FLORIUM)." Farmaciâ Kazahstana, no. 4 (October 13, 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.53511/pharmkaz.2021.48.29.012.
Full textAbstract:
В статье показаны результаты лечение бактериального вагиноза у 40 беременных в I триместре. 25 беременным проводилось комплексное лечение, включающее применение вагинальных свечей с действущим веществом хлоргексидин, по 1 свече на ночь во влагалище в течение 10 дней в сочетании с пероральным применением Флориум по 1 капсуле х 2 раза в день за 30 минут до еды в течение 14 дней. Остальные 15 беременных получали только свечи с действующим веществом хлоргексидин местно по 1 свече на ночь во влагалище в течение 10 дней. Сравнительный анализ результатов лечения показал, что в группе лечения с применением комплекса лактобактерий у 100% беременных «ключевые клетки» в контрольном мазке после лечения не определялись, в то время как у 16% женщин контрольной группы в мазке после лечения всё ещё определялись «ключевые клетки». А также, беременные основной группы отмечали прекращение жидких выделений с неприятным запахом в 100% случаев, в то время как у 23% беременных контрольной группы продолжались такие выделения, причиняющие дискомфорт. The article shows the results of treatment of bacterial vaginosis in 40 pregnant women in the first trimester. 25 pregnant women underwent complex treatment, including the use of vaginal candles with the active substance chlorhexidine, 1 candle per night in the vagina for 10 days in combination with oral administration of Florium 1 capsule x 2 times a day 30 minutes before meals for 14 days. The remaining 15 pregnant women received only candles with the active substance chlorhexidine locally, 1 candle per night in the vagina for 10 days. A comparative analysis of the results of treatment showed that in the group of treatment with the use of lactobacilli complex in 100% of pregnant women, " key cells "were not determined in the control smear after treatment, while in 16% of women of the control group,"key cells" were still determined in the smear after treatment. And also, pregnant women of the main group noted the cessation of liquid secretions with an unpleasant smell in 100% of cases, while 23% of pregnant women of the control group continued such secretions causing discomfort.
39
Ворожко, А. А. "КЛИНИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ И КЛИНИКО-АНАМНЕСТИЧЕСКИЕ ПРЕДИКТОРЫ СТОМАТИТА НА СЪЕМНЫЕ ЗУБНЫЕ ПРОТЕЗЫ ИЗ АКРИЛОВЫХ ПОЛИМЕРОВ." Университетская клиника, no. 3(32) (October 1, 2019): 25. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i3(32).347.
Full textAbstract:
Цель исследования. Изучить частоту возникновения и клинические проявления стоматитов у пациентов после протезирования акриловыми полимерами и установить клинико-анамнестические предикторы их развития.
Материал и методы. Обследовано 54 пациента в возрасте от 42 до 88 лет. Среди обследованных лиц было 38 женщин и 16 мужчин. Все пациенты нуждались в установке частичных съемных протезов. Противопоказания к протезированию отсутствовали. Протезы готовились из акрилового полимера Белакрил-М (Владмива, Россия). Процесс изготовления протезов соответствовал стандартной методике. Пациенты дважды проходили клинико-анамнестическое обследование (до и спустя 1 месяц после установки протеза). При клиническом исследовании использовали анкету, разработанную исходя из установленных и предполагаемых факторов риска развития протезных стоматитов, аллергических реакций. Учитывалось наличие профессиональных вредностей, вредных привычек, аллергических заболеваний, стоматологических нарушений, сопутствующей патологии. Математическую обработку полученных результатов выполняли с помощью прикладной статистической программы «MedStat». Использовался метод ранговой корреляции Кендалла (τ), критерии χ2 и углового преобразования Фишера с учетом поправки Йейтса. Статистически значимыми отличия считались при р<0,05.
Результаты. Установлено, что спустя 1 месяц после протезирования развились симптомы стоматита в 29,6% случаев. Клинические проявлений стоматита включали дискомфорт в полости рта, чувство жжения и покалывания слизистой полости рта (100 % случаев), сухость рта (62,5%), нарушение чувствительности и изменения вкусовых ощущений (56,3%), наличие гиперемии и отека слизистых рта (100,0% случаев), головные боли и нарушение сна (25,0%), единичные точечные кровоизлияния слизистых (12,5%), обострение атопического дерматита (6,3%). У большинства пациентов (81,3%) первые признаки стоматита возникали на 7-15 день после протезирования. Две выделенные группы пациентов (с и без протезных стоматитов) существенно не отличались (р>0,05) клинико-анамнестическими характеристиками на момент первичного обращения за стоматологической помощью. Однако установлено, что развитие протезного стоматита имело положительную связь (р<0,05) с наличием у пациентов аллергического заболевания (τ=0,32), химических неблагоприятных факторов на работе (τ=0,20) и патологии щитовидной железы (τ=0,20).
Заключение. Сведения об аллергологическом анамнезе пациента целесообразно использовать при определении риска развития протезного стоматита у каждого конкретного больного и для определения индивидуальных схем лечебно-профилактических мероприятий.
40
Коваленко, Алла, and Юлія Хачатурян. "Особливості соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів в освітньому середовищі." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)Т1 (2020): 5–19. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-5-19.
Full textAbstract:
Стаття присвячена результатам дослідження соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів. З використанням методики діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Дарки виявлено, що діти-мігранти мають високі показники фізичної, непрямої, вербальної агресії, роздратування, негативізму; образливість та підозрілість – на рівні вище середнього рівня. Виявлено, що хлопці-мігранти мають значущо вищі показники фізичної, вербальної, непрямої агресії, підозрілості, образи, ворожості та агресивності. Результати, одержані за методикою «Кольорова соціометрія», показали, що більша половина дітей-мігрантів займають активну позицію в групі і визначаються членами групи як бажані. Менше половини дітей займають пасивну роль і є ігнорованими. Незначна частина дітей-мігрантів знаходяться в ізольованій позиції, що свідчить про низький рівень їхньої адаптації до нового освітнього середовища. Всі показники соціально-психологічної адаптації за методикою К. Роджерса і Р. Даймонд у дітей-мігрантів за середніми значеннями знаходяться в межах норми. Встановлено, що рівень адаптивності, прийняття себе вищий у дівчат порівняно із хлопцями; у хлопців більш виражені показники неприйняття інших та ескапізму. Результати кореляційного аналізу між показниками соціально-психологічної адаптації показали наявність позитивних кореляційних зв’язків між адаптивністю та прийняттям себе; прийняттям інших; емоційним комфортом; внутрішнім контролем та негативні зв’язки адаптивності із дезадаптивністю; правдивістю; неправдою; неприйняттям себе; неприйняттям інших; емоційним дискомфортом; зовнішнім контролем; підпорядкованістю та ескапізмом. Показано, що із збільшенням адаптивності підвищується прийняття себе, прийняття інших, знижується рівень емоційного дискомфорту, підвищується рівень внутрішнього контролю та знижується рівень зовнішнього, зменшується рівень підпорядкованості та ескапізму. Окреслено перспективи подальної роботи, які полягають у розробленні комплексної програми соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів в освітнє середовище.
41
Жданов, А. Д., Д. Д. Жданов, Н. Н. Богданов, И. С. Потемин, В. А. Галактионов, and М. И. Сорокин. "ПРОБЛЕМЫ ДИСКОМФОРТА ЗРИТЕЛЬНОГО ВОСПРИЯТИЯ В СИСТЕМАХ ВИРТУАЛЬНОЙ И СМЕШАННОЙ РЕАЛЬНОСТЕЙ." Программирование, no. 4 (2019): 9–18. http://dx.doi.org/10.1134/s0132347419040113.
Full text
42
Іванчов, П. В., Є. Є. Переш, О. І. Ліссов, and В. М. Сидоренко. "Сучасний тренд в операційному лікуванні геморою – закрита гемороїдектомія без швів. Наш клінічний досвід." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (February 18, 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12718.
Full textAbstract:
Мета роботи: покращити результати операційного лікування геморою з використанням різного електрохірургічного обладнання.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 81 пацієнта з гемороєм ІІ–ІV стадії впродовж 2016–2021 рр. на базах кафедри хірургії № 3 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яким виконали гемороїдектомію з використанням електрохірургічного обладнання (апарати ALAN Elsy360M+, Патонмед ЕКВЗ-300, Liga Sure).
Результати досліджень та їх обговорення. Структурний розподіл пацієнтів за статтю: серед них було 45 (55,6 %) жінок та 36 (44,4 %) чоловіків. Середній вік пацієнтів склав 37,2 року. У 27 (33,3 %) осіб був геморой ІІ ступеня, у 48 (59,3 %) – ІІІ ступеня, у 6 (7,4 %) – ІV ступеня. Всі операційні втручання виконано в умовах операційної під спинномозковою або загальною анестезією. У жодного пацієнта не знадобилося будь-якого додаткового інтраопераційного гемостазу. Середня тривалість операційного втручання склала 17,4 хвилини (з коливаннями від 12 до 31 хвилини). Термін перебування в стаціонарі становив 2–3 доби, а період амбулаторного доліковування – 12–21 день. Працездатність пацієнтів відновлювалася через 10–12 діб. Лише 5 (6,17 %) хворих вказували на періодичний дискомфорт та свербіж в ділянці прямої кишки через 4 тижні після виконання операційного втручання. Вираження больового синдрому, оціненого за візуальною аналоговою шкалою, в середньому склало 3,7 бала, що відповідає незначному болю або толерантному болю при рухах. Найвираженіший біль у пацієнтів спостерігали на 3–4 доби післяопераційного періоду, що, ймовірно, зумовлено відторгненням коагуляційного некрозу з ранових поверхонь у цей період. У 5 (6, 17 %) пацієнт у післяопераційному періоді встановлено рефлекторну затримку сечі. Віддалені результати у строки від 12 до 18 місяців простежені у 44 (54,3 %) хворих. Повне одужання і відновлення якості життя настало у 42 ( 95,45 %) хворих. Причинами незадовільної оцінки якості життя у 2 (4,55 %) пацієнтів були хронічні закрепи і не були безпосередньо пов’язані з проведеним операційним втручанням. Ми не спостерігали рецидиву захворювання за зазначений період спостереження у жодного хворого. Звуження анального каналу було виявлено у 2 (4,5 %) пацієнтів. Клінічну симптоматику та стенозування вдалося повністю усунути пальцевим бужуванням у поєднанні з медикаментозними препаратами. Отже, гемороїдектомія, виконана електрохірургічним обладнання, є безпечним, ефективним та сучасним операційним втручанням, яке практично не потребує використання шовного матеріалу. Застосування методики суттєво зменшує операційну крововтрату, скорочується час проведення операції, зменшується її вартість.
43
Абуова, Г. Н., Г. А. Айтмуратова, Т. В. Полукчи, Ф. А. Бердалиева, and Г. А. Утепбергенова. "ASSESSMENT OF RESIDUAL EFFECTS AND CONSEQUENCES OF COVID-19 IN ELDERLY AND SENILE PEOPLE IN SHYMKENT." Vestnik, no. 3 (December 15, 2021): 330–34. http://dx.doi.org/10.53065/kaznmu.2021.64.62.063.
Full textAbstract:
Первые случаи COVID-19 в Казахстане начали регистрироваться в марте 2020г. и на середину июля по официальным данным было уже зарегистрировано почти 60 тысяч случаев, в том числе 373 летальных (0,6%). Понимание истинного бремени заболевания является важным для усиления системы общественного здравоохранения и своевременного корректирования карантинных и смягчающих мер в современном мире. Название инфекции COVID-19 появилось благодаря англоязычной аббревиатуре «Coronavirus Disease 2019». Большая часть пациентов с COVID-19 полностью выздоравливает. Однако, у части из них остаются остаточные явления - одышка при легкой физической нагрузке, легкий кашель, боли и дискомфорт в области лопаток, ухудшение показателей функции сердца, отсутствие обоняния и вкуса, снижение зрения, повышенная утомляемость, бессонница, нарушение менструального цикла, выпадение волос, депрессивное состояние. Остаточные явления в значительной степени снижают качество жизни пациентов, особенно у лиц пожилого и старческого возраста, переболевших COVID-19, мешая вести прежний образ жизни, ухудшая работоспособность и способность выдерживать психоэмоциональные нагрузки. В данной статье проведена оценка остаточных явлений и последствий COVID-19 у лиц пожилого и старческого возраста г. Шымкент. The first cases of COVID-19 in Kazakhstan began to be registered in March 2020. and by mid-July, according to official data, almost 60 thousand cases were already registered, including 373 fatal (0.6%). Understanding the true burden of the disease is important for strengthening the public health system and timely correction of quarantine and mitigation measures in the modern world. The name of the COVID-19 infection appeared due to the English-language abbreviation «Coronavirus Disease 2019». Most of the patients with COVID-19 fully recover. However, some of them have residual phenomena-shortness of breath with light physical exertion, a slight cough, pain and discomfort in the shoulder blades, deterioration of heart function, lack of smell and taste, decreased vision, increased fatigue, insomnia, menstrual cycle disorders, hair loss, depression. Residual phenomena significantly reduce the quality of life of patients, especially in elderly and senile people who have had COVID-19, preventing them from leading a previous lifestyle, impairing their performance and ability to withstand psychoemotional loads. This article evaluates the residual effects and consequences of COVID-19 in elderly and senile people in Shymkent.
44
Shpak, S., G. Kozhushko, S. Kyslytsia, and S. Bagirov. "ДИСКОМФОРТНА ТА ЗАСЛІПЛЮВАЛЬНА БЛИСКАВІСТЬ СВІТЛОДІОДНИХ ЛАМП ТА СВІТИЛЬНИКІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.062.
Full textAbstract:
В роботі аналізуються результати крайніх досліджень та рекомендації міжнародної комісії з освітлення (СІЕ) стосовно оцінювання дискомфортної блискавості. Наголошується, що використання узагальненого показника дискомфорту (UGR) є неефективним для оцінювання світлодіодних світильників з нерівномірним розподілом яскравості і потребує уточнення. Аналізуються тимчасові зміни введені СІЕ в методику визначення скоригованого узагальненого показника дискомфорту UGR’.Метою роботи було дослідження розподілу яскравості в типових світильниках для загального внутрішнього освітлення та оцінювання їх дискомфортної блискавості з використанням крайніх рекомендації СІЕ, а також оцінювання засліплюваної блискавості та якості освітлення на основі кривих граничних яскравостей. Показано, що збільшення узагальненого показника дискомфорту UGR’ для світильників з неоднорідною яскравістю може досягати 10 і більше одиниць в порівнянні зі світильниками з рівномірним розподілом яскравості. Порівнюючи результати вимірювання яскравостей світильників різних конструкцій з граничними їх значеннями, встановленими міжнародними стандартами, оцінювали можливі ступені засліплювання та якості освітлення, що можуть утворюватися цими світлодіодними світильниками. На основі отриманих результатів зроблені висновки та рекомендації щодо вдосконалення оцінювання дискомфортної блискавості світлодіодних освітлювальних установок з нерівномірним розподілом яскравості та пропозиції по інформуванню споживачів про розподіл яскравості та коригувальний коефіцієнт, що враховує ефективну яскравість та ефективну площу випромінення світильників
45
ПОПОВИЧ, Данило, Анастасія ПЕТРИКІВ, Леся ЧЕПЕСЮК, Оксана ШЕВЧУК, Наталя ФАЛОВИЧ, Микола МАЯК, and Наталя ПЕТРИНЮК. "ВИМІРЮВАННЯ КОМФОРТУ В ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 117–26. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.641.
Full textAbstract:
Хоча комфорт є одним з найважливіших чинників, що формують попит на громадський транспорт, чинники зручності часто не помічаються при проектуванні транспортної мережі та оцінці ефективності. У міському пасажирському транспорті, особливо у містах середнього розміру, вибір способу подорожі пасажирів залежить від багатьох важливих показників, окрім тривалості подорожі. Для того, щоб покращити розуміння кількісних та якісних показників у використанні громадського транспорту, дизайн транспортних послуг повинен відповідати рівню обслуговування, очікуваному клієнтами, що забезпечить найкращу капіталізацію впровадження транспортних послуг. Це дослідження є основою для формулювання політики пасажирських перевезень у громадському транспорті з точки зору максимального комфорту населення та розробило основу для вимірювання найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту та максимальної безпеки. На основі польових досліджень із застосуванням детермінант дискомфорту та ваги визначено кількісний показник сприйняття комфорту в мережі громадського транспорту Тернополя, за допомогою якого можна прогнозувати поведінку пасажирів при користуванні міським громадським транспортом. Такий показник можна використовувати для прогнозування поведінки пасажирів під час користування громадським транспортом. Результати дослідження можуть бути використані як інструмент для планування та функціонування міської транспортної мережі. Визначення загального комфорту системи громадського транспорту є змінним, що залежить від факторів, найважливішим з яких є щільність пасажирів у салонах переповнених транспортних засобів. З огляду на багатостандартний аналіз транспортної мережі типових міст, показників руху громади – дискомфорту, завантаженості транспортних засобів, середнього часу руху, середньої відстані, оптимізаційний проект мережі громадського транспорту рекомендується розглядати цю групу індикатори комфорту. Результати дослідження є основою для розуміння ставлення пасажирів та сприйняття комфорту громадського транспорту та можуть бути використані як інструмент для планування та функціонування мережі міського транспорту середніх розмірів.
Ключові слова: пасажирські перевезення, маршрут, рівень комфорту, громадський транспорт, пасажиропотік, транспортна мережа
46
Фещенко, Ю. І., М. С. Опанасенко, О. В. Терешкович, and С. М. Шалагай. "Діяльність центру дитячої фтизіохірургії." Infusion & Chemotherapy, no. 2.1 (July 31, 2021): 30. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-25.
Full textAbstract:
Обґрунтування. В Україні є відділення дитячої фтизіатрії, але не було жодного спеціалізованого дитячого фтизіохірургічного відділення. У 2019 р. в Національному інституті фтизіатрії і пульмонології (НІФП) створено центр дитячої фтизіохірургії.
Мета. Представити власний досвід і результати хірургічного лікування дітей, прооперованих у центрі дитячої фтизіохірургії НІФП.
Матеріали та методи. Повідомляється про результати хірургічного лікування 58 дітей, прооперованих із січня 2018 по січень 2021 р. Пацієнти були віком від 4 до 17 років, середній вік – 15,9±3,2 року. Діагнози, з приводу яких виконували операції: туберкульоз легень – 25 (43,1 %), периферичний лімфаденіт – 4 (6,9 %), саркоїдоз – 2 (3,4 %), внутрішньолегенева секвестрація – 2 (3,4 %), гістіоцитоз Х – 1 (1,7 %), гіперсенситивний пневмоніт – 1 (1,7 %), кістозна гіпоплазія частки легені – 1 (1,7 %), неспецифічний плеврит – 2 (3,4 %), специфічний плеврит – 2 (3,4 %), емпієма плеври – 1 (1,7 %), бульозна хвороба – 2 (3,4 %), лімфома з ураженням легені – 2 (3,4 %), ретенційні кісти – 1 (1,7 %), абсцес легені – 1 (1,7 %), новоутворення легені – 6 (10,3 %), новоутворення грудної стінки – 1 (1,7 %), стороннє тіло бронха – 1 (1,7 %), ентерогенна кіста середостіння – 1 (1,7 %), хвороба Кастлемана – 1 (1,7 %). Виконано 60 операцій відкритим і відеоасистованим (VATS) шляхом. VATS-операції: біопсія внутрішньогрудних лімфовузлів – 4 (6,7 %), біопсія плеври – 4 (6,7 %), парієтальна плевректомія – 2 (3,3 %), резекція верхньої частки – 2 (3,3 %), резекція нижньої частки – 3 (5,0 %), резекція S1-S2 – 1 (1,7 %), резекція S6 – 3 (5,0 %), часткова резекція S1 і S6 із булами – 1 (1,7 %), біопсія новоутворення легені – 3 (5,0 %), однопортова біопсія утворення грудної стінки – 1 (1,7 %), парієтальна плевректомія з резекцією верхівки легені – 1 (2,9 %), VATS праворуч із конверсією в торакотомію й субтотальним видаленням VI ребра та навколишніх м’яких тканин – 1 (1,7 %), санація плевральної порожнини – 3 (5,0 %), ревізія плевральної порожнини із заключним гемостазом – 1 (1,7 %). Відриті операції: пульмонектомія з приводу міофібробластичної пухлини легені – 1 (1,7 %), резекція нижньої частки – 4 (6,7 %), резекція верхньої частки – 2 (3,3 %), резекція базальних сегментів легені – 1 (1,7 %), резекція S1-S2 легені – 1 (1,7 %), резекція S6 – 1 (1,7 %), атипова резекція S8 – 1 (1,7 %), плевректомія – 3 (5,0 %), біопсія периферичного лімфовузла – 2 (3,3 %), встановлення імплантованої системи для тривалих інфузій – 5 (8,3 %), її видалення – 4 (6,7 %), дренування за Бюлау – 1 (1,7 %), біопсія аксилярного лімфовузла – 1 (1,7 %), видалення новоутворення кореня лівої легені з медіастинальною лімфодисекцією – 1 (1,7 %), біопсія шкіри – 1 (1,7 %), видалення кісти заднього середостіння з ушиванням стравоходу – 1 (1,7 %).
Результати. Покращення клінічного стану й позитивна рентгенологічна динаміка спостерігалися в 57 (98,3 %) хворих. Рівень післяопераційних ускладнень становив 8,3 %. Інтраопераційні ускладнення: післяопераційна кровотеча – 3 випадки (5,0 %), пошкодження стравоходу – 1 (1,7 %), неспроможність кукси бронха – 1 (1,7 %).
Висновки. Хірургічне втручання в дітей, хворих на туберкульоз та іншу легеневу патологію, є ефективним методом лікування. Спеціалісти центру на високому рівні виконують оперативні втручання з приводу як туберкульозу, так і онкології та вроджених вад. Використання мініінвазивних втручань є найприйнятнішим у дітей, імплантація внутрішньовенних порт-систем дає змогу покращити прихильність до лікування та зменшити фізичний і психологічний дискомфорт дитини.
47
Гутикова, Л. В., and Давиде Карати. "Rational Therapy of Bacterial Vaginosis in Pregnant Women before Childbirth to Reduce of the Frequency of Birth Injuries." Репродуктивное здоровье. Восточная Европа, no. 1 (February 22, 2022): 132–39. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2022.12.1.015.
Full textAbstract:
Бактериальный вагиноз у беременных может привести к развитию хориоамнионита, послеродового эндометрита, воспалительных процессов половых органов, преждевременных родов и рождению детей с низкой массой тела. Данное исследование ставило целью оценить эффективность и безопасность коррекции бактериального вагиноза у беременных перед родами с применением вагинальных свечей Dermoxen bactor, а также изучить частоту и структуру родового травматизма у этих женщин.Обследованы 30 беременных женщин с верифицированным диагнозом бактериального вагиноза при сроке беременности 34–37 недель. Для постановки диагноза бактериального вагиноза применяли критерии Амселя: наличие гомогенных светлых выделений из половых путей, рН влагалищного содержимого >4,5, обнаружение в мазках, окрашенных по Граму, ключевых клеток. Участницам исследования назначался препарат Dermoxen bactor по 1 вагинальному суппозиторию 1 раз в сутки в течение 7 дней. После проведенного лечения патологические выделения из половых путей отсутствовали у всех беременных. Неприятный запах, зуд, жжение во влагалище не отмечала ни одна пациентка. Дискомфорт во влагалище также отсутствовал в 100% случаев (p<0,05).Ни у одной из пациенток, включенных в исследование, не отмечены нежелательные явления, поэтому ни одна из них не прервала курс лечения.Результаты рН-метрии свидетельствовали о восстановлении физиологических показателей у обследованных женщин, так как при повторном исследовании у всех женщин рН был менее 4,5 (p<0,05). Повторно признаков бактериального вагиноза в виде ключевых клеток при микроскопии влагалищного мазка после терапии обнаружено не было.Случаев перинатальной смертности и манифестной инфекции у новорожденных не было. Анализ историй родов показал, что количество разрывов шейки матки и выполненных эпизиотомий достоверно снизилось (p<0,05). Так, только у одной родильницы выполнена эпизиотомия (4%) и у одной выявлен разрыв шейки матки (4%). Частота разрывов стенок влагалища составила 16% у участниц обследованной группы, что на 17% меньше, чем в среднем в популяции (p<0,05). У 1 пациентки был разрыв промежности.Результаты проведенного клинического наблюдательного исследования свидетельствуют о высокой эффективности комбинированного препарата Dermoxen bactor в лечении бактериального вагиноза у беременных перед родами. Bacterial vaginosis in pregnant women can lead to the development of chorioamnionitis, postpartum endometritis, inflammatory processes of the genitals, premature birth and the birth of children with low body weight. This study aimed to evaluate the effectiveness and safety of correction of bacterial vaginosis in pregnant women before childbirth with the use of Dermoxen bactor vaginal suppositories, as well as to study the frequency and structure of birth injuries in these women.30 pregnant women with a verified diagnosis of bacterial vaginosis at a gestation period of 34–37 weeks were examined. To diagnose bacterial vaginosis Amsel criteria were used: the presence of homogeneous light secretions from the genital tract, the pH of the vaginal contents >4.5, the detection of key cells in gram-stained smears. The study participants were prescribed the medicine Dermoxen bactor for 1 vaginal suppository 1 time a day for 7 days.After the treatment, pathological discharge from the genital tract.
48
Pasiieshvili, T., and O. Kovaloyva. "CLINICAL MANIFESTATION OF GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE ASSOCIATED WITH AUTOIMMUNE THYROIDITIS IN YOUNG PERSONS." Inter Collegas 6, no. 4 (December 28, 2019): 210–15. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.4.210-215.
Full textAbstract:
CLINICAL MANIFESTATION OF GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE ASSOCIATED WITHAUTOIMMUNE THYROIDITIS IN YOUNG PERSONS
Pasiieshvili T., Kovaloyva O.
Background. Gastroesophageal reflux disease (GERD) is one of the most common gastrointestinal disorders worldwide, with relevant impact on the quality of life and health care costs. The prevalence of GERD in Western Europe and North America is 30–40 % of the adult population, 10 % of them with daily heartburn as main symptom of GERD. The statistic data of GERD in Ukraine ranges from 11.1 % to 30 %. Purpose. To investigate the clinical features of gastroesophageal reflux disease which associated with autoimmune thyroiditis in young patients. Subjects & Methods. 165 patients have been studied. All patients were divided in two groups: first group consists of 120 patients with GERD associated with autoimmune thyroiditis (AIT), second group included had 45 patients with isolated GERD. Groups were matched in age (21.9 ± 2.7 and 21.2 ± 2.4 years, respectively), sex (77.5 % and 75.5 % women, respectively), education and disease duration. Results. The main clinical symptom of GERD in patients with comorbid pathology and isolated GERD was heartburn, which was recorded in all cases, but its manifestations had different intensity, frequency, time of occurrence and duration. Patients of the group with the combined course of GERD and AIT significantly often noted the appearance of heartburn at night (65 %) in comparison with isolated GERD (31.1 %). Belching was observed in 62 patients (51.7 %) in the group with comorbid pathology and at 6 examined (13.3%) in group with isolated GERD (p<0.05). Conclusions. Patients of the group with the combined course of GERD and AIT significantly more often had the night heartburn at – 65 % versus 31.1 % in the group with isolated GERD (p<0.05). Belching was observed in 52.5 % of patients with comorbid pathology and in 13.3 % of patients with isolated GERD (p<0.05).Assessment of other symptoms of GERD: epigastric discomfort, epigastric pain, dysphagia, nausea, vomiting, belching, satiety after meal, flatulence, hoarseness, cough did not have a significant difference between the groups, but there was a tendency to increase the incidence of symptoms in patients of the GERD group associated with AIT.
Keywords: gastroesophageal reflux disease, autoimmune thyroiditis, clinical characteristics.
Абстракт
КЛІНІЧНА МАНІФЕСТАЦІЯ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ ТА АВТОІМУННОГОТИРЕОЇДИТУ У ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ
Пасієшвілі Т., Ковальова О.
Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є одним з найпоширеніших захворювань травної системи, що негативно впливає на якість життя і витрати на охорону здоров'я. Поширеність ГЕРХ в Західній Європі і Північній Америці становить 30-40 % дорослого населення, 10 % з них мають щоденну печію в якості основного симптому ГЕРХ. Статистичні дані ГЕРБ в Україні коливаються від 11,1 % до 30 %. Мета. Вивчити клінічні особливості ГЕРХ, пов'язаної з аутоімунний тиреоїдит у молодих пацієнтів. Предмети і методи. Було обстежано 165 пацієнтів. Всі пацієнти були розділені на дві групи: перша група складалася з 120 пацієнтів з ГЕРХ, асоційованої з аутоімунний тиреоїдитом (AIT), друга група включала 45 пацієнтів з ізольованою ГЕРХ. Групи були порівнянні за віком (21,9 ± 2,7 і 21,2 ± 2,4 роківвідповідно), статтю (77,5% і 75,5% жінок відповідно), освітою і тривалістю захворювання. Результати. Основним клінічним симптомом ГЕРХ у пацієнтів з коморбідною патологією і ізольованою ГЕРХ була печія, яка реєструвалася у всіх випадках, але її прояви мали різну інтенсивність, частоту, час виникнення і тривалість. Пацієнти з групи з комбінованим перебігом ГЕРХ і АІТ достовірно частіше відзначали появу печії вночі (65 %) у порівнянні з хворими з ГЕРХ (31,1 %). Наявність відрижки відмічали 62 пацієнти (51,7 %) групи з коморбідною патологією та 6 осіб (13,3 %) групи з ізольованим перебігом хвороби (p<0,05). Висновки. У пацієнтів з ГЕРХ та АІТ значно частіше реєстрували печію в нічний час – 65 % проти 31,1% в групі з ізольованою ГЕРХ (р<0,05). Відрижка спостерігалася у 52,5 % пацієнтів з супутньою патологією та у 13,3 % пацієнтів з ізольованою ГЕРХ (р<0,05). Оцінка інших симптомів ГЕРХ: дискомфорт в епігастральній ділянці, біль в епігастральній ділянці, дисфагія, нудота, блювота, відрижка, відчуття насичення після їжі, метеоризм, хрипота, кашель не мали значної різниці між групами, але була тенденція до збільшення частоти виникнення симптомів у пацієнтів з комбінованим плином ГЕРХ та АІТ.
Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, автоімунний тиреоїдит, клінічна характеристика.
Абстракт
КЛИНИЧЕСКАЯ МАНИФЕСТАЦИЯ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНИ И АУТОИММУННОГО ТИРЕОИДИТА У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА
Пасиешвили Т., Ковалева О.
Вступление. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (ГЭРБ) является одним из самых распространенных заболеваний пищеварительной системы, что оказывает существенное влияние на качество жизни и расходы на здравоохранение. Распространенность ГЭРБ в Западной Европе и Северной Америке составляет 30–40 % взрослого населения, 10 % из них с ежедневной изжогой в качестве основного симптома ГЭРБ. Статистические данные ГЭРБ в Украине колеблются от 11,1 % до 30 %. Цель. Изучить клинические особенности гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, связанной с аутоиммунным тиреоидитом у молодых пациентов. Материал и методы. Были обследованы 165 пациентов. Все пациенты были разделены на две группы: первая группа состояла из 120 пациентов с ГЭРБ, ассоциированной с аутоиммунным тиреоидитом (AIT), вторая группа включала 45 пациентов с изолированной ГЭРБ. Группы были сопоставимы по возрасту (21,9 ± 2,7 и 21,2 ± 2,4 года соответственно), полу (77,5% и 75,5% женщин соответственно), образованию и продолжительности заболевания.
Результаты. Основным клиническим симптомом ГЭРБ у пациентов с коморбидной патологией и изолированной ГЭРБ была изжога, которая регистрировалась во всех случаях, но ее проявления имели различную интенсивность, частоту, время возникновения и продолжительность. Пациенты из группы с комбинированным течением ГЭРБ и АИТ достоверно чаще отмечали появление изжоги ночью (65 %) по сравнению с больными с ГЭРБ (31,1 %). Наличие отрыжки отмечали 62 пациента (51,7 %) в группе с коморбиднлй патологией и 6 человек (13,3 %) в группе с изолированным течением заболеванимя (p<0,05).
Выводы. У пациентов с комбинированным течением ГЭРБ и АИТ значительно чаще регистрировали изжогу в ночное время – 65 % против 31,1 % в группе с изолированной ГЭРБ (р<0,05). Отрыжка наблюдалась у 52,5 % пациентов с сопутствующей патологией и у 13,3 % пациентов с изолированной ГЭРБ (р<0,05). Оценка других симптомов ГЭРБ: дискомфорт в эпигастральной области, боль в эпигастральной области, дисфагия, тошнота, рвота, отрыжка, чувство насыщения после еды, метеоризм, хрипота, кашель не имели значительной разницы между группами, но была тенденция к увеличению частоты возникновения симптомов у пациентов с комбинированным течением ГЭРБ и АИТ.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, аутоиммунный тиреоидит, клиническая характеристика.
49
Nadolinskaya, T. V., and V. G. Vischanenko. "PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR OVERCOMING EMOTIONAL DISCOMFORT AMONG SCHOOLCHILDREN BY MEANS MUSICAL AND GAME DRAMATIZATION." Современные проблемы науки и образования (Modern Problems of Science and Education), no. 1 2022 (2022): 101. http://dx.doi.org/10.17513/spno.31516.
Full text
50
Довбня, А. А., А. Н. Петриченко, О. И. Балашова, and М. А. Сало. "Splenic Infarction – a rare Complication after Gastrectomy for Gastric Cancer." Евразийский онкологический журнал, no. 2 (July 7, 2020): 187–91. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.8.2.023.
Full textAbstract:
Различные схемы мультимодальной терапии пока малоэффективны, и хирургическое лечение остается единственным шансом пациентов на долгосрочную выживаемость. В настоящее время нет единого мнения об оптимальном объеме диссекции лимфатических узлов. Исследования на протяжении последних лет доказали, что селезенка играет важную роль в иммунном ответе организма. Лимфаденэктомия D2 с сохранением селезенки является эффективным методом радикальной хирургии при локально распространенном раке желудка.Ятрогенное повреждение селезенки является частым осложнением после гастрэктомии, особенно при рассечении лимфатических узлов вокруг селезеночной артерии, жира и соединительной ткани вокруг селезенки и обнажении селезеночной артерии, что связано с высоким риском повреждения селезенки и кровеносных сосудов.Инфаркт селезенки может быть вызван любым повреждением сосудистых структур селезенки, особенно окклюзии, что приводит к паренхиматозной ишемии и дальнейшему развитию некроза. Найдены публикации о случаях послеоперационных инфарктов селезенки, связанных с атеросклерозом, где все-таки теорию поражения сосудов при удалении лимфоузлов ворот считают наиболее правильной.Пациент А., 1958 г. р., мужчина, после дистальной субтотальной резекции желудка, с лимфодиссекцией D2. Послеоперационный период протекал без осложнений. На 4–5-й послеоперационный день появились жалобы на острую боль в левом верхнем квадранте живота, с иррадиацией в левое плечо, дискомфорт в грудной полости. Выполнена компьютерная томография с пероральным контрастирование. У пациента постепенно нарастала гипотензия и тахикардия. Была выполнена эксплоративная лапаротомия и спленэктомия. Обнаружена увеличенная селезенка с повреждениями капсулы.Лимфаденэктомия D2 с сохранением селезенки является эффективным методом радикальной хирургии при локально распространенном раке желудка.Гемодинамически стабильным пациентам при подозрении на ишемию и разрыв селезенки требуется срочная компьютерная томография грудной, брюшной полости и малого таза с внутривенным контрастированием. Surgery remains the only proven treatment modality for gastric cancer. Today, there is no consensus about the optimal extent of lymph node dissection. In recent years, however, researchers reported that the spleen plays an important role as an immune organ.Currently, gastrectomy with preservation of the spleen in case of local advanced gastric cancer is the standard procedure.Iatrogenic splenic injury can often occur during gastrectomy, especially when dissecting the lymph nodes around the splenic artery, fat and connective tissue around the spleen, and denuding the splenic artery, which is associated with a high risk of injury to the spleen and blood vessels.Splenic infarction refers to any injury of the splenic vascular structures, particularly occlusion, leading to parenchymal ischemia and subsequent necrosis. It is associated with a heterogeneous group of diseases. Case reports of postoperative splenic infarction associated with atherosclerosis were also published.Patient A was born in 1958 (male patient with gastric cancer). He underwent total gastrectomy with D2 lymphadenectomy. There were no complications in the postoperative period, but severe abdominal pain in the left upper quadrant accompanied by chest and left shoulder discomfort appeared on the postoperative day 4–5.After CT scan, the patient gradually became hypotensive and tachycardic. He was operated with explorative laparoscopy. Therefore, emergency laparotomy and splenectomy were performed due to massive infarction.D2 lymphadenectomy with spleen preservation is an effective method in radical surgery in locally advanced proximal gastric cancer.Suspected abdominal injury always needs urgent CT of the chest-abdomen-pelvis with IV contrast.