Journal articles on the topic 'Директивна функція'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Директивна функція.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 15 journal articles for your research on the topic 'Директивна функція.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Левковська, Л. В., and А. Г. Зубко. "СУЧАСНИЙ СТАН ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ УКРАЇНОЮ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 3 (62) (October 27, 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-10.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто поточний стан розроблення та виконання шести водних директив. Досліджено сучасні етапи впровадження Директиви про оцінку та управління ризиками затоплення. Узагальнено нормативи, що регулюють якість води в Україні та ЄС. Запропоновано графічне представлення порівняння Державних санітарних норм та правил та Директиви 2007/60/ЄС. Визначено необхідність активізації впровадження в Україні Директиви Ради 91/676/ЄЕС про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел, для попередження забруднення водойм нітратами. Проаналізовано розподіл господарських функцій та функцій збереження водних ресурсів між Держводагентством та новоствореним Міністерством аграрної політики та продовольства. Розглянуто прогрес виконання Угоди про асоціацію з ЄС за період із 2016 по 2021 р.
2
Гудіма, Т., and О. Чабан. "ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ПОСИЛЕННЯ ДИСКРЕЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 12–20. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.238589.
Full textAbstract:
Анотація. Проаналізовано функції Національного банку України і Банку Англії крізь призму викликів, що накладаються динамічним характером суспільства та процесами глобалізації. Висвітлено різний підхід України і Великобританії під час імплементації однакових положень Директиви (ЄС) 2015/2366 Європейського Парламенту і Ради від 25 листопада 2015 року про платіжні послуги на міжнародному ринку у внутрішнє законодавство. Доводиться, що наявність необмежених дискреційних повноважень у центрального банку може завдати негативного впливу на стимулювання фінансової стабільності й одночасне забезпечення функції наглядового органу, зокрема на ринку платіжних послуг. Обґрунтовано, що замість цього збалансована система, яка складається з низки повністю або частково незалежних один від одного фінансових установ та органів влади, повинна взаємодіяти за зрозумілими і прозорими правилами. Наголошується на невідповідності вітчизняних підходів правового регулювання діяльності центрального банку принципам, установленим європейськими вимогами, зокрема Директивою (ЄС) 2015/2366. Зокрема, законопроєкт «Про платіжні послуги» № 4364 від 12.11.2020 містить положення, які поєднують в особі Національного банку України повноваження регуляторного, наглядового органу та учасника ринку платіжних послуг. Крім того, широкі дискреційні повноваження центрального банку в Україні передбачають також деякі законодавчі функції. Зазначене не відповідає європейським принципам, правилу розподілу влади, несе загрози для фінансового ринку та фінансової стабільності країни в цілому. На підставі досвіду Великобританії аргументовано доцільність розмежування наглядових і регуляторних функцій, зокрема на ринку платіжних послуг, між різними інституціями та забезпечення їхньої постійної взаємодії. Саме такий підхід здатен урівноважити вплив центрального банку та інших органів на шляху до сприяння фінансовій стабільності економіки країни. Ключові слова: незалежність, платіжні послуги, дискреційні повноваження, імплементація, фінансова стабільність, нагляд, правове регулювання, європейські принципи. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 22.
3
Єсипенко, Н. Г. "ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ УКАЗ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 135–41. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-21.
Full textAbstract:
Основними цілями цього дослідження є аналіз сорока чотирьох виконавчих розпоряджень Дональда Трампа, підписаних у 2019 р., з погляду структури та функцій інституційних документів в американському політичному дискурсі, в яких ми можемо визначити ефективні та домінуючі принципи директив президента США, які видаються під час здійснення повноважень президента у виконавчій владі уряду. Найбільш вичерпна категоризація президентських документів була знайдена в архіві юридичної бібліотеки Джейкоба Бернса, оскільки кожен тип документів виділяється як окрема одиниця: виконавчі угоди, повідомлення для Конгресу, заяви про адміністративну політику, розпорядження, прокламації, звернення, постанови, плани реорганізації, директиви, промови, підписання заяв, листів, звітів президентських комісій і меморандумів. Принципи дискурс- аналізу та структурний і прагматичний підходи до вивчення політичних текстів використовуються для відображення архітектоніки виконавчих розпоряджень та їхнього прагматичного спрямування для надання вказівок різним відомствам виконавчої гілки влади США, з одного боку, та інтерпретації різних політик для ширшої аудиторії. Результати дослідження свідчать про те, що в розпорядженнях виконавчих органів є обов’язкові розділи (дата їх виходу, назва, вступ, розділи з метою та політикою, розділи основного тексту, розділ загальних положень, підпис президента, вказівка «Білий дім», ще одне посилання на дату та код), хоча можливі незначні варіації, які вказують на відповідальні органи, способи створення або функції новостворених комісій, припинення та скасування раніше виданих розпоряджень. Виконавчі розпорядження виконують різні функції. Зазвичай вони спрямовані на керівництво урядом та агенціями США. Дослідження показує, що вони не зачіпають інтересів приватних осіб. Хоча виконавчі розпорядження адресовані федеральному уряду, вони можуть регулювати широкий спектр дискусійних питань, що становлять суспільний інтерес, такі як імплементація міжнародних договорів, державні закупівлі, доступ до державної інформації, питання війни та миру, санкції для торгівлі з окремими країнами або конституційні основи американського суспільства.
4
ЛУКАЧ, ІРИНА. "Законодавче закріплення нефінансового звіту в контексті Угоди про асоціацію." Право України, no. 2018/06 (2018): 143. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-143.
Full textAbstract:
У статті розглядається можливість законодавчого закріплення нефінансового звіту як способу впровадження корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ) в аспекті реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (далі – ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію). У сучасному світі співпраця між державою та корпораціями повинна виходити за межі сплати податків і створення робочих місць. Тенденції в економічній та правовій корпоративній доктрині ХХ ст. довели соціальну складову корпоративної діяльності, що є доповненням до основної функції, тобто отримання прибутку. Це неможливо без відповідальної діяльності бізнесу. КСВ – це новий спосіб спілкування бізнесу, суспільства та держави. З огляду на викладене вище, корпорації є стратегічним внутрішнім партнером держави в сфері сталого економічного розвитку, вони формують основу для функціонування такої співпраці у США та країнах ЄС. Водночас процеси законодавчого регулювання соціальної ролі корпорації в ЄС склалися окремо від США. Європейська модель КСВ відзначається вимогою законодавчого закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств. На основі глобального досвіду концепція КСВ може стати платформою для взаємодії держави, суспільства та глобальних корпорацій. Метою статті є аналіз Угоди про асоціацію щодо законодавчого впровадження КСВ у контексті імплементації директив ЄС. Розглянуто різні підходи до впровадження стандартів КСВ. Аналізуються українські джерела, які є методологічно важливими для аргументації економічних і правових передумов упровадження КСВ. Розглядаються перспективи імплементації Директиви 2014/95/ЄС від 22 жовтня 2014 р., що вносить зміни до Директиви 2013/34/ ЄС, щодо розкриття нефінансової та різноманітної інформації деякими великими підприємствами і групами. Автор доходить висновку щодо необхідності закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств у законодавстві про корпоративну соціальну відповідальність в Україні на основі Директиви 2014/95/ЄС.
5
Степаненко, М. І. "ПРАВОБІЧНИЙ ПОШИРЮВАЧ У ФУНКЦІЇ МАРКЕРА ЛОКАТИВНОЇ СЕМАНТИКИ НА РЕЧЕННЄВОМУ ТЛІ." Лінгвістичні дослідження 1, no. 54 (2021): 60–75. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.06.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано механізм формування семантики «носій процесуальної ознаки + процесуальна ознака + просторові межі реалізації процесуальної ознаки», яку передають речення структурної моделі Sub + Praed + Adv loc, з опертям на правобічний поширювач, репрезентований у вигляді прийменниково-іменникової конструкції. Доведено, що одним з основних маркерів диференційованих значень «місце дії», «напрям руху» або «шлях руху» є програмований предикатом правобічний поширювач. На прикладі конкретних речень з локативно-статичним, локативно-директивним і локативно-транзитивним типом детермінації з’ясовано роль іменниківзаповнювачів позиції Adv [Prep + N] loc у конституюванні конкретного різновиду значення.
6
Бережна, М. В. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ АЛІСИ У ФІЛЬМІ Т. БЕРТОНА ALICE IN WONDERLAND." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-1.
Full textAbstract:
У статті розглядаємо мовленнєвий портрет персонажа за психологічним архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). За основу взято класифікацію архетипів В. Шмідт (2007). У роботі проаналізовано вчинки та мовлення Аліси Кігнслі, визначено риси характеру, які дозволяють віднести персонаж до психотипу «Амазонка», а також встановлено характерні особливості мовлення, які слугують безпосереднім проявом психотипу. Риси, які дозволяють віднести Бертонівську Алісу до архетипу «Амазонка»: 1) Аліса у фільмі феміністка і відстоює своє право на рівність з чоловіками наперекір суспільному осуду; 2) вона прийде на допомогу іншим, незважаючи на смертельну небезпеку для себе самої; 3) вона любить подорожувати та досліджувати нові землі; 4) вона не боїться провести ніч на самоті просто неба; 5) найбільший її страх – не бути здатною подбати про себе (фізично чи фінансово); 6) вона завжди прийме виклик від чоловіка і не відступиться, поки не переможе; 7) вона цінує жіночу дружбу, але має більше друзів серед чоловіків; 8) вона керується інтуїцією частіше, ніж логікою; 9) вона настільки сконцентрована на досягненні мети, що може сприйматися як байдужа і відчужена. Характерними для мовлення Аліси у фільмі Т. Бертона є такі елементи: 1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів, що свідчить про силу волі, здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також під час висловлювання таких емоцій, як подив, гнів, роздратування, розпач, коли на її шляху до мети з’являються перешкоди; 3) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв’язком для демонстрації логіки мислення, заснованої переважно на інтуїції. У мовленні Аліси майже відсутні оцінні лексеми, відповідно, характерною є стриманість у висловлюваннях і оцінках; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи однини й множини демонструє, з одного боку, самодостатність, незалежність персонажа, вміння покладатися передусім на себе, а з іншого – піклування про інших, альтруїзм та концентрацію на потребах співрозмовника.
7
Нуркова, В. В. "ВИКАРНЫЕ ВОСПОМИНАНИЯ: ОДИНАКОВО ЛИ ОНИ РАБОТАЮТ У НОСИТЕЛЕЙ РАЗЛИЧНЫХ КУЛЬТУРНЫХ МЕНТАЛИТЕТОВ?" Modern Psychology 2, no. 3 (5) (September 27, 2019): 192–98. http://dx.doi.org/10.46991/sbmp/2019.2.2(5).192.
Full textAbstract:
Викарные воспоминания – это воспоминания о событиях, произошед- ших с другими людьми, которые, как показано, являются существенным компонентом личных историй. Целью данного исследования стала проверка гипотезы о том, что викарные воспоминания в большей степени свойственны представителям коллективистических, чем индивидуалисти- ческих культур. Мы также предположили, что функции викарных воспо- минаний специфичны для различных культурных контекстов. 323 респондента-добровольца китайской (N=89), русской (N=142) и узбекской (N=92) этнической принадлежности продуцировали изображение после- довательности событий своего детства на линии времени с их датировкой и графическим выражением эмоциональной насыщенности. В целом, женщины включали в изображение больше викарных воспоминаний, чем мужчины, а китайские респонденты – больше, чем русские и узбекские. Узбекские мужчины показали минимальную викарность. Анализ поддержал гипотезу о культурной функциональной специфике викарных воспо- минаний. У китайских респондентов сочетание викарных воспоминаний и воспоминаний о личных достижениях направлено на реализацию директивной функции автобиографической памяти. На фоне универсаль- ности данной функции, у русских респондентов викарные воспоминания связаны так же с саморефлексивной функцией, а у узбекских – с функцией эмоциональной саморегуляции.
8
Ильясова, Р. С. "У. ШЕКСПИР «ГАМЛЕТ»: ЛИТЕРАТУРНЫЙ ДИСКУРС. К ПОСТАНОВКЕ ВОПРОСА." Известия Чеченского государственного университета, no. 1/17 (June 24, 2020): 53–57. http://dx.doi.org/10.36684/12-2020-17-1-53-57.
Full textAbstract:
Мы знаем, что создание предложений и передача «сообщений» далеко не единственная функция языка, и дискурс в значительной степени действует через словесные действия, которые являются символами социальных отношений, ритуальными действиями. Разговорные указатели, прагматические показатели, указывающие на результат, действие, ответ, а не «сообщение» влияют в пропозициональном смысле. Пропозициональное (утверждение, описание) может быть объявлено как истинное или ложное, но это не относится к высказываниям, которые каким-то образом влияют на форму и управление дискурсом (например, вопросы, директивы, сигналы продолжения), (прерывание, возобновление, закрытие) или с помощью так называемых иллокуций, то есть форм слов, обозначающих исполнение, объявление, соглашение, обещание, контракт, вердикт и так далее. Следует проводить различие между «дискурсивными актами» и «речевыми актами» в иллокутивном смысле но общим свойством этих стратегий взаимодействия является то, что они функционально отличаются от суждений.
9
Азарнова, Татьяна Васильевна, and Андрей Александрович Белошицкий. "Анализ моделей календарного планирования на основе аппарата сетей Петри." Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, no. 3 (September 30, 2020): 32–42. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2020.3/3038.
Full textAbstract:
Календарное планирование, реализуемое на основе специальных календарных моделей, является одной из основных фаз управления проектами, оно позволяет: определять сроки выполнения работ, осуществлять бюджетирование проекта, оптимизировать ресурсное обеспечение, идентифицировать риски, меры по их упреждению и повышению качества выполнения работ. В рамках данной статьи рассматриваются проекты взаимосвязанных работ, представленные календарными сетевыми моделями. Предложены механизмы исследования календарных сетевых моделей в условиях, когда некоторые параметры выполнения работ являются стохастическими. Разработанные в рамках исследования механизмы строятся на основе применения аппарата раскрашенных сетей Петри с предикативными переходами и специфическими маркерами, представленными в виде функций случайных переменных, к анализу критических путей календарных графов. Применение инструментов сетей Петри позволяет построить модели, описывающие динамику выполнения работ проекта, и имитировать выполнение работ календарного плана проекта при определенных ограничениях или правилах распределения ресурсов между ними. Предполагается, что ресурсы, выделяемые на выполнение работ являются случайными величинами, время и качество выполнения работ являются функциями от данных случайных величин. По каждому ресурсу каждой работы задаются возможные диапазоны значений, которые при определенных предположениях о законе распределения, позволяют получить характеристики ресурсов и зависящих от них функций, как случайных величин. По результатам имитационного моделирования оцениваются временные параметры событий и работ проекта, оценивается возможность выполнения проекта в директивные сроки. В работе исследуются два варианта распределения ресурсов проекта. В соответствии с первой моделью не учитывается конкуренция между работами за распределение ресурсов, в соответствии со второй моделью, ресурсы распределяются динамично из единого цента, и с учетом случайного характера выполнения работ, может возникать дефицит ресурсов.
10
БЕРЕЖНА, Маргарита. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ ҐРЕЙС ОҐУСТІН У ФІЛЬМІ ДЖ. КЕМЕРОНА «АВАТАР»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.4.
Full textAbstract:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність і новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального і статистичного аналізів. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є такі: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; її підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики зі значенням позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю в спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем і Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована застосуванням кооперативного й конфронтативного комунікативних стилів; використанням лексем з позитивним і негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – утілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивно маркованої оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ й апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс уважає своєю сім’єю.
11
Юрчишин, Т. В., and І. І. Стецько. "ВИСЛОВЛЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ ЯК НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 228–34. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-34.
Full textAbstract:
У статті представлено прагмалінгвістичний аналіз висловлень уза- гальненого змісту. Дослідження функціонування речень узагальненого змісту в мовленні та висновки стосовно комунікативної спрямовано- сті узагальнення окреслюють міркування щодо поліфункціональності узагальнених висловлень та варіативності їх прагмалінгвістичного статусу. Формуючи мовленнєвий акт, мовець вдається до висловлень узагальненого змісту, щоб з їхньою допомогою максимально реалі- зувати свій комунікативний намір, виконати комунікативне завдання. Висловлення узагальненого змісту виявляють тенденцію до функціо- нування як непрямих мовленнєвих актів. Водночас вони реалізують ті ж ілокутивні наміри, що й базові акти у структурі складних. Інакше кажучи, речення узагальненого змісту оформлюють класи непрямих репрезентативних, директивних, експресивних та комісивних мов- леннєвих актів. Використання висловлень узагальненого змісту як засобів непрямої комунікації детермінується специфікою прагматич- ної ситуації, що може конкретизуватись як попередні комунікативні невдачі адресанта, специфіка співрозмовників, бажання пом’якшити комунікативний намір, небажання нести відповідальність за свої вчинки, виконання непорядного комунікативного завдання, прихову- вання комунікативного наміру. Продукується висновок про те, що непряме вживання висловлень узагальненого змісту в ролі репрезентативів забезпечує певні кому- нікативні ефекти. Для репрезентативів це: а) ефект самозаспокоєння; б) увиразнення мовленнєвого портрету мовця; в) приглушення аген- тивності; г) послаблення емоційної напруги співрозмовника, ґ) вияв доброзичливості та прихильності до співрозмовника. Для директи- вів: а) ввічливість; б) мінімізація втручання у приватну сферу спів- розмовника; в) імперсоналізація; г) маскування непорядного кому- нікативного завдання. Для експресивів: а) неупереджене ставлення до співрозмовника; б) гумористичний ефект; в) прагматичний ефект провокативності. Непряме використання висловлень узагальненого змісту як комісивів, позначене ефектом переконливості.
12
Глух, М. В., and Н. М. Ковалко. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 104–10. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.16.
Full textAbstract:
Анотація. У статті досліджено нормативно-правове регулювання електронних грошей в Україні. Виділено основні ознаки, які визначають особливості електронних грошей. Проаналізовано визначення поняття «електронні гроші» в національному законодавстві та Директивах Європейського Союзу. Розглянуто основні підходи представників науки фінансового права до визначення поняття «електронні гроші». Визначено переваги використання електронних грошей у порівнянні з традиційними платіжними засобами. Акцентовано увагу, що відповідно до чинного законодавства України емітентами електронних грошей є виключно банки. Проаналізовано перелік функцій, які здійснюють банки як емітенти електронних грошей. Зазначено коло установ, які можуть здійснювати емісію електронних грошей відповідно до нового Закону України «Про платіжні послуги». Встановлено, що користувачами електронних грошей можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи, які стають власниками електронних грошей, купуючи їх у емітента чи комерційного агента з розповсюдження, і мають право використовувати їх для придбання товарів та здійснення необхідних переказів. Виокремлено проблеми правового регулювання обігу електронних коштів, такі як: відсутність визначення правового статусу емітентів електронних грошей, відсутність органу державної влади, який координує вказану діяльність, низький рівень доступності електронних грошей і розширення сфери їх застосування. Зроблено висновки, що для вдосконалення правового регулювання використання електронних грошей в Україні необхідно адаптувати національне законодавства до вимог європейських стандартів у сфері використання електронних грошей. Підсумовано, що для успішного розвитку використання електронних грошей в Україні необхідно створити окремий координуючий орган, який буде наділений повноваженнями щодо регулювання використання електронних грошей та контролю за електронними розрахунками. Також рекомендовано розробити порядок повернення коштів споживачам, у випадку технічних проблем при проведенні електронних розрахунків та зменшення ризиковості таких операцій.
13
Михайлуца, Микола. "Кадри управління НКВС в Одеській області в роки Великого терору: «санація» партійними органами." Старожитності Лукомор'я, no. 4 (August 23, 2021): 184–93. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.103.
Full textAbstract:
У статті йдеться про кадрову політику ВКП(б) в органах НКВС наприкінці 30-х років ХХ ст. з екстраполяцією на УНКВС в Одеській області. На основі малознаних архівних джерел партійного походження з Державного архіву Одеської області (ДАОО) здійснено дослідження стосовно представників першої ланки, «низового ешелону» управлінь НКВС: співробітників районних відділів, оперуповноважених, помічників уповноважених тощо. Особливої уваги було приділено кадровим чисткам УНКВС на Одещині, які сягнули апогею після директиви ЦК ВКП(б) від 14 листопада 1938 р. «Про облік та перевірку в партійних органах відповідальних працівників НКВС СРСР», що скеровувало партійні комітети (міські, обласні, республіканські) на вжиття заходів на очищення органів НКВС від співробітників, які не заслуговували на політичну довіру. Зокрема, першочергово було направлено на розгляд ЦК ВКП(б) справи на 15 осіб керівного складу облуправління НКВС і 41 начальника районних відділів. Станом на 23 листопада Одеським обкомом КП(б)У було проведено ознайомчу роботу шляхом проведення бесід з 24 працівниками управління НКВС в Одеській області, сформувавши, відповідно, на них особисті справи. Із зазначеного числа через особливий сектор бюро обкому пройшло шість начальників відділів УНКВС і 18 начальників районних відділень. Перевірка виявила, разом з тим, значну кадрову некомплектність обласного УНКВС як серед керівного складу, так і на периферії, у районних відділеннях.
Автором зроблено висновки, що намагання керівництва ВКП(б) повернути контроль над НКВС, перебравши важелі кадрової політики на себе, застосовуючи своєрідну кадрову «санацію», просіюючи та відбраковуючи незручних, ненадійних, ідейно чужих тощо, призвели до майже цілковитого перезавантаження УНКВС в Одеській області. Поряд з тим, каральна функція НКВС не припинялась, активно здійснювалася й надалі. Працівники управління НКВС в Одеській області як прихильні виконавці волі правлячого режиму в СРСР, виокремлювалися переважною малограмотністю, робітничо-селянським соціальним походженням, політичною заангажованістю й ідейною відданістю.
14
КАСЬЯНОВ, Сергей Владимирович. "ЦИФРОВАЯ ТРАНСФОРМАЦИЯ КАК НОВЫЙ ДРАЙВЕР ПОВЫШЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО И МУНИЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛЕНИЯ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 9 (February 19, 2020): 5. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-9-5-12.
Full textAbstract:
Цель работы. Целью работы является исследование механизмов реализации цифровых технологических решений в условиях новых экономических отношений и ограниченности ресурсных возможностей в системе государственного и муниципального управления. Метод или методология проведения работы. Исследование основывается на общенаучной методологии, которая предусматривает применение системного подхода к решению проблемных вопросов. Основой данной работы являются фундаментальные труды, статьи, интервью отечественных и зарубежных учёных по вопросам цифровой трансформации в системе государственного и муниципального управления. Результаты. Несмотря на то что федеральный проект «Цифровое государственное управление» предлагает комплекс мер, направленных на упрощение взаимодействия граждан с государством, органов власти между собой, он не решает многие из текущих проблем неэффективности органов государственной власти и не отвечает в полной мере на вызовы цифровой трансформации. Для обеспечения более эффективного сотрудничества между федеральными, региональными и муниципальными органами власти директивным органам необходимо проявлять сильное лидерство, а также начать внедрение цифровых платформенных решений, основанных на использовании больших данных, в целях предоставления услуг, ориентированных на пользователя. Переход к новой системе государственного и муниципального управления, основанной на данных, и инновационном использовании нарождающихся цифровых технологических решениях, таких, как аналитика данных, блокчейн, интернет вещей и искусственный интеллект, ускорят переход Российской Федерации в целом на новый уровень цифровой зрелости – «Дата-центрическое правительство» и позволят создать основу для будущих технологических прорывов. Создавая новую систему государственного управления, которая станет технологической, нормативной и культурной основой будущего развития государства, цифровая трансформация будет служить как драйвер результативности и эффективности в реализации государственных и муниципальных функций за счет снижения трансакционных издержек и всестороннего анализа бизнес-кейсов при внедрении технологических решений. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут использоваться государственными органами субъекта РФ, органами местного самоуправления (муниципальных образований) при формировании и построении современной цифровой архитектуры системы управления. Выводы. Цифровая трансформация в системе государственного и муниципального управления должна изменить подходы в организации работы органов власти на всех уровнях и реализовать на всех этапах управленческого цикла, в интересах повышения результативности, цифровые технологические решения. Без комплексного подхода в организации работы органов власти на всех уровнях масштабной отдачи от цифровой трансформации в системе государственного и муниципального управления не получится.
15
Александрова, Ольга Аркадьевна, Елена Викторовна Кочкина, and Юлия Сергеевна Ненахова. "Легко ли инвалиду найти работу в Москве?" Monitoring of public opinion economic&social changes, no. 6 (December 3, 2019). http://dx.doi.org/10.14515/monitoring.2019.6.17.
Full textAbstract:
Ратифицировав Конвенцию ООН о правах инвалидов, Россия приняла на себя обязательства по обеспечению гражданам с серьезными ограничениями по здоровью продуктивной занятости. Утверждены директивные документы с плановыми показателями трудоустройства инвалидов на уровне наиболее развитых стран. Насколько удастся реализовать задуманное с учетом довольно низких отметок, с которых России приходится «стартовать»? В статье представлены результаты масштабного социологического исследования, посвященного вопросам трудоустройства инвалидов на столичном рынке труда. Исследовательский инструментарий включал массовый опрос инвалидов-москвичей всех основных восьми видов стойких расстройств функций организма, серию экспертных интервью с четырьмя группами экспертов, контент-анализ СМИ и интернет-ресурсов. Показано, что инвалиды всех возрастов, особенно среднего и предпенсионного, весьма заинтересованы в трудоустройстве. Но даже в Москве, с ее бюджетными возможностями и развитым рынком труда, им нелегко найти работу. Особенно это касается москвичей, имеющих более тяжелые группы инвалидности, в частности, передвигающихся на инвалидном кресле, страдающих расстройствами интеллекта и психики, незрячих. В то же время инвалиды с более легкими группами инвалидности, не желая терять столичную доплату к пенсии по инвалидности и право на бесплатные технические средства реабилитации, предпочитают трудиться «в тени». Исследование позволило обнаружить и иные затрудняющие трудоустройство инвалидов дисфункции: изъяны в реализации программы расширения доступности городской среды; архаизмы и нечеткость в работе медико-социальной экспертизы; непродуманность внедрения инклюзии в образование; низкую эффективность системы квотирования рабочих мест; отсутствие необходимой поддержки специализированных предприятий инвалидов и др. Уместно предположить, что полученные результаты выходят за рамки изучавшегося региона: проблемы, обнаруженные в благополучной Москве, тем более характерны для российской провинции.