Journal articles on the topic 'Джерело азоту'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Джерело азоту.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 27 journal articles for your research on the topic 'Джерело азоту.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Білявина, Н. М., Д. А. Стратійчук, О. І. Наконечна, Т. Г. Авраменко, А. М. Курилюк, and В. З. Туркевич. "Особливості кристалічної структури нітриду титану в композиті cBN—TiN—Al, спеченому при високих тиску і температурі." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 2 (May 10, 2022): 58–66. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.02.058.
Full textAbstract:
Методом рентгенівської дифракції детально досліджено кристалічну структуру TiN, який поряд з cBN і продуктами реакційної взаємодії компонентів шихти (TiB2 та AlN) існує в композитах, отриманих HPHТ- спіканням (7, 7 ГПа, 1750–2300 °С) шихти складу 60 об. % cBN, 35 об. % TiN та 5 об. % Al. На основі рентге- ноструктурних розрахунків для кристалічної структури нітриду TiN запропоновано модель модифікованої структури типу NaCl, яка характеризується наявністю додаткових атомів азоту, що статистично розміщуються по вершинах октаедрів, розташованих навколо наявних вакансій атомів азоту з основної ґратки типу NaCl. Показано, що в процесі HPHT-спікання TiN виступає як джерело додаткового азотування поверхні композита, яке найефективніше діє в інтервалі температур 2000–2150 °С, в якому зафіксовано максимальну величину мікротвердості композита cBN—TiN—Al в 31—32 ГПа.
2
Посудін, Юрій Іванович. "Розробка та застосування тестів у навчальному процесі." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 13, 2014): 218–19. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.437.
Full textAbstract:
Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу доцільно використовувати тестування – процедуру систематичної оцінки рівня знань студентів в аудиторії чи протягом дистанційного навчання, яка сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Пропонуються такі тести: альтернативні (які вимагають відповіді “так” чи “ні”); вибіркові (коли студенту необхідно знайти одну вірну відповідь серед декількох запропонованих); акордно-вибіркові (коли треба знайти декілька вірних відповідей серед декількох запропонованих); парно-вибіркові (коли необхідно утворити з двох запропонованих рядів відповідей вірні пари); репродуктивні (відповіді на які можна знайти у відповідному розділі підручника); конструктивні (прямих відповідей на які нема в підручнику; студент повинен створити відповідь самостійно).Розглянемо застосування тестів під час вивчення розділу “Дистанційне зондування” дисципліни “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”.Альтернативний тест.Чи вірно ствердження, що:1. молекули основних компонентів атмосфери – азоту і кисню – беруть участь в процесі поглинання оптичного випромінювання Так Ні2. розсіювання Мі відбувається на частинках великих розмірів Так Ні3. до недоліків радіолокаційних методів можна віднести вплив рослинного покриву та нерівності ґрунту на сигнал, що реєструється Так Ні4. лазерний диференційний лідар застосовується для вимірювання параметрів вітру та опадів Так НіАкордно-вибірковий тест. Знайти вірні ствердження:Допплерівський лідар використовують для:1. вимірювання параметрів вітру; 2. дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами; 3. визначення озону; 4. аналізу молекул та аерозолів; 5. вимірювання опадів.Парно-вибірковий тест.Складіть пари «метод дистанційного зондування – його переваги»: а. Фотографічні системи1. спроможність реєструвати різницю температур близько 0,4 К;б. Відеографічні системи2. створення зображень об’єктів навколишнього середовища з високим рівнем розділення;в. Багатоспектральні сканери3. створення та накопичення послідовних зображень будь-якого процесу;г. Теплові сенсори4. визначення положення, руху та природи віддалених об’єктів;д. Надвисокочастотні локатори5. здатність використовувати вузькі спектральні ділянки і отримувати інформацію в цифровій формі.Репродуктивний тест.Який метод дистанційного зондування доцільно використати для визначення температури поверхні водойм?Конструктивний тест.Знайдіть в літературі спектр поглинання хлорофілу. Який лазер доцільно використати як джерело збудження флуоресценції хлорофілу (690 нм і 740 нм) під час дистанційного зондування водної рослинності: Не:Cd-лазер (440 нм), He:Ne-лазер (632,8 нм), CO2-лазер (10,6 мкм)?Запропонована система тестування апробована у підручнику: Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. – Київ: Світ, 2003.
3
Супрун, Ірина Олександрівна, and Юрій Федорович Куриленко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВ НЕБІЛКОВОГО АЗОТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 154–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.26.
Full textAbstract:
Дослідження проведенні в аспекті використання джерела небілкового азоту для доповнення раціонів із кормами низької якості упродовж складних кліматичних та фізіологічних умов. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання препарату небілкового азоту NitroShure для підвищення продуктивності великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності та здешевлення собівартості продукції. Для встановлення ефективності використання препарату NitroShure було проведено дослідження на базі СТОВ «Мусіївське» Полтавської обл., продуктивне стадо молочної худоби якого налічує 500 корів голштинської породи із середньою молочною продуктивністю 8000 кг молока на голову в рік. Технологія NitroShure дозволяє контролювати вивільнення азоту в рубці, що додатково дає можливість синхронізувати одночасне постачання мікроорганізмів рубця джерелами азоту і вуглеводів. Препарат NitroShure виробництва компанії Балхем є одним із доступних на ринку джерел немікробного азоту в раціонах корів: в добавці міститься 41% азоту і 255% сирого протеїну. До складу раціону 250 корів було введено препарат NitroShure з розрахунку 100 грамів на голову, що дозволило скоротити кількість соняшникового шроту на 1,2 кг (СП=39%) та додати 1 кг кукурудзяного силосу з метою підвищення рівня крохмалю до 23% в раціонах тварин. Через місяць експерименту молочна продуктивність підвищилась в середньому на 2 л на голову на добу, вміст жиру становив 3,8%, вміст білка – 3,15%. Ретельний аналіз структури гною виявив значне зменшення кількості довгих волокон і грубих частинок, що опосередковано свідчить про підвищення ефективності перетравлення клітковини раціону, що і стало в результаті причиною підвищення молочної продуктивності. Завдяки перерахунку раціону економія його вартості на голову на добу із використанням NitroShure становила 5,15 грн, що в перерахунку на поголів’я на місяць склало 38625 грн. Прибуток від реалізації додатково отриманої кількості молока склав 180 000 грн за місяць. Таким чином, IOFC склав 218625 грн за період використання препарату NitroShure у експериментальній групі. Поліпшення засвоєння азоту мікроорганізмами рубця дозволяє знизити рівень протеїну в раціоні. Препарат підвищує розщеплення вуглеводів в летючі жирні кислоти, що дозволяє знизити частку енергетичних добавок в раціоні. Застосування препарату забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує його якісні показники, що створює можливість отримання додаткового прибутку (IOFC).
4
Бондаренко, В. Л., Ю. М. Симоненко, Д. П. Тишко, and Б. О. Пилипенко. "Методи забезпечення кріогенних температур в установках збагачення неоногелієвої суміші." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 5 (October 31, 2018): 77–82. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1266.
Full textAbstract:
Концентрати неону, гелію, криптону і ксенону здобувають з атмосфери в якості побічних продуктів при переробці в повітророздільних установках великих обсягів атмосферного повітря. Основними джерелами неону і гелію в Україні є кисневі цехи металургійних і хімічних комплексі. Сира неоногелієва суміш, містить в собі близько 50% побічних домішок, основною з яких є азот. Зниження кількості домішок в продукті особливо важливо в разі значної віддаленості джерела сировини від ділянки його остаточної переробки. Збагачення неоногелієвої суміші дозволяє знизити транспортні витрати та спростити глибоку адсорбційну очистку, що практикуються в технології отримання чистого неону та гелію.У даній статті проведено порівняльний аналіз варіантів забезпечення кріогенних температур, що можуть використовуватись в технологіях первинного збагачення неонгелієвої суміші. Серед них: рідкий азот, киплячий в умовах вакууму, ежектор, який працює в сукупності з вакуумом-насосом та як окремий пристрій, безмашинні вихрові апарати, що використовують наявний перепад тиску в ступенях фазового сепаратора. Найбільш поширеним варіантом охолодження фазових сепараторів є розімкнутий холодильний «цикл» з рідким азотом в якості робочої речовини. Однак, температура кипіння азоту при атмосферному тиску не забезпечує бажаної концентрації неону і гелію на виході з апарату. Розглянуто альтернативні способи охолодження сепараторів, які забезпечують пониження температури нижче 68 К. Завдяки цьому досягнуто додаткове збагачення цільових продуктів на виході з фазового сепаратора (дефлегматора).
5
Косой, Б. В., Б. Г. Грудка, and О. В. Зімін. "Підвищення ефективності методів акумулювання енергії відновлювальних джерел." Refrigeration Engineering and Technology 57, no. 3 (October 15, 2021): 176–88. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2168.
Full textAbstract:
У даний час зростає інтерес до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Незважаючи на це, в енергетичних системах високої продуктивності переважно використовуються вугілля, нафта, природний газ, а також енергія, що виробляється гідроелектростанціями та атомними електростанціями. Перші три джерела сформували так звану вуглецеву енергетику, якій притаманні два основні недоліки: обмеженість ресурсів та збільшення викидів СО2 у навколишнє середовище, незважаючи на вимоги Кіотського протоколу. Більшість ВДЕ характеризуються нерівномірним виробництвом та споживанням енергії, тому необхідно забезпечувати також її зберігання. Можна зауважити, що чим більше виробляється електроенергії вітру і сонця, тим сильніше виявляється потреба в системах накопичення і зберігання цього виду енергії. Сприятливим фактором для впровадження ВДЕ при цьому є різке зниження вартості одиниці встановленої потужності, яка включає в себе експлуатаційні і капітальні витрати. У статті розглядаються відносно нові типи ВДЕ, які дають змогу зберігати енергію у вигляді води (PSHE), компримованого повітря (CAES) та кріогенних рідин – повітря та азот (CES). За допомогою цього способу можна реалізовувати всі процеси виробництва, розподілу, зберігання та застосування електричної енергії у різні періоди часу. Розглянуто питання створення ефективного обладнання для тривалого зберігання тепла, що виробляється з електроенергії, яка виробляється сонячними панелями та вітрогенераторами. Тепло, яке отримується у такий спосіб, можна довго зберігати у теплоізольованих контейнерах, що заповнюються базальтовою крихтою. Актуальність цих досліджень підтверджується міжнародним енергетичним агентством: «ВДЕ вже є другим за величиною джерелом електроенергії у світі, але їх використання все ще необхідно прискорювати, якщо ми хочемо досягти довгострокових цілей у галузі клімату, якості повітря та доступу до енергії»
6
Mykhailiuk, Yu D. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИКИДІВ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ В АТМОСФЕРУ ПІД ЧАС РОБОТИ КОМПРЕСОРНИХ СТАНЦІЙ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 133–36. http://dx.doi.org/10.15421/40280225.
Full textAbstract:
Розглянуто основні забруднювальні речовини та їхній склад, що найчастіше викидаються в атмосферу під час експлуатації компресорних станцій магістральних газопроводів. Найбільшу небезпеку створюють джерела забруднення атмосфери, пов'язані насамперед із процесами спалювання неорганічного палива. Встановлено, що в камерах згорання газоперекачувальних агрегатів газотурбінних двигунів утворюються оксид і діоксид азоту, оксид вуглецю та інші речовини, які забруднюють атмосферне повітря. Проведено аналіз поширення викидів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. Запропоновано схему траєкторії розповсюдження викидів продуктів згорання в атмосфері. Розроблено математичні залежності забруднення приземного шару атмосферного повітря викидами димових газів від джерел технологічного обладнання під час роботи компресорних станцій. Встановлено закономірності розповсюдження викидів у приземному шарі атмосфери. Запропоновано розрахункові залежності, які дають змогу оцінити зміну дальності розповсюдження шкідливих речовин залежно від швидкості викидних газів, висоти димової труби, напрямку і швидкості вітру та інших параметрів. Охарактеризовано закономірності відстані, на яку поширюються продукти згорання, яка пропорційна швидкості вітру і функціонально пов'язана з масою та швидкістю викидів продуктів згорання, висотою викидної труби, коефіцієнтами опору середовища.
7
Покотило, О. С., М. М. Корда, and Ю. С. Кравчук. "РОЛЬ МОЛЕКУЛЯРНОГО ВОДНЮ ТА ОКСИДУ АЗОТУ В ПАТОГЕНЕЗІ COVID-19." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (May 22, 2021): 93–100. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12119.
Full textAbstract:
Вступ. У статті наведено огляд наукової літератури щодо біохімічної ролі двох молекул, таких, як молекулярний водень та оксид азоту, насамперед при COVID-19 – вірусній інфекції, яка може бути летальним захворюванням для людей з ослабленим імунітетом. Результати численних доклінічних та клінічних досліджень продемонстрували, що газоподібні молекули (молекулярний водень та оксид азоту) мають антиоксидантні, протизапальні й імуномодулюючі переваги. Незважаючи на те, що оксид азоту може безпосередньо знешкоджувати патогени, чим розкриває свою визначальну роль для імунної функції, оскільки може інгібувати реплікацію вірусів, він здатний також спричинювати летальне ураження клітин за стресових умов, зокрема при COVID-19. На відміну від оксиду азоту, молекулярний водень має дуже високий ступінь безпечності, допомагає регулювати вироблення оксиду азоту, його метаболізм і послаблює його шкідливий вплив. На сьогодні ще не розкрито всіх точних молекулярних механізмів молекулярного водню, проте вже відомо, що він забезпечує ряд захисних ефектів, модулює передачу сигналу, впливає на експресію генів та змінює каскади білкового фосфорилювання. Через ці доведені ефекти молекулярного водню можна однозначно кваліфікувати його як оптимальну терапію проти COVID-19 та подібних захворювань. Обидві молекули (молекулярний водень та оксид азоту) використовують у доклінічних і клінічних випробуваннях для розкриття біохімічних та патогенетичних механізмів взаємодії при різних патологічних процесах, у тому числі й при COVID-19.
Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про вплив молекулярного водню та оксиду азоту на запобігання поліорганній недостатності при COVID-19.
Висновки. Збільшення кількості досліджень дає підстави сподіватися, що в майбутньому результати представлених досліджень матимуть практичне застосування у клінічній медицині. На сьогодні ще необхідно з’ясувати механізми позитивного впливу молекулярного водню при різних патологічних станах, у тому числі при COVID-19. Тому дослідження мають актуальний характер і будуть продовжені.
8
Залевський, Р. А., Ю. М. Ільїнський, І. О. Пасічник, and П. Д. Іванцов. "Особливості балансу елементів живлення під хмеленасадженнями." Аграрні інновації, no. 9 (December 14, 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.2.
Full textAbstract:
Мета. З’ясування впливу різних систем удобренняза тривалого їх застосування на винос азоту, фосфору і калію культурою хмелю та формування балансупоживних речовин у дерново-підзолистому супіщаномуґрунті Полісся. Методи: польовий, лабораторний, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний.Результати. Установлено, що за систематичного застосування мінеральних добрив (N180P60K200) відбуваєтьсяпідвищення урожайності шишок на 0,75 та 1,1 т/гаі формується співвідношення основної та побічної продукції на рівні 1,15 і 0,97 залежно від сорту. Додатковевнесення гною покращує показники продуктивностіна 15,2 та 23,9 %, але погіршує співвідношення(1,22 і 1,08 відповідно). Найвищими показникамивмісту NPK як у шишках, так і у стеблах із листям вирізнявся варіант спільного застосування гною і N180P60K200.Відповідно до систем удобрення величина господарського виносу варіювала: для азоту у межах 323-486 кг/га,для фосфору – 138–205 кг/га, калію – 238-399 кг/гапротягом чотирирічного періоду. За цей період буловнесено значно більше азоту – 720–1520 кг/га, фосфору – 240–640 кг/га, калію – 800–1760 кг/га. Під часвирощування хмелю слід відмітити особливу рольорганічних добрив у вигляді гною як джерела поживних елементів. Їхнє щорічне внесення суттєво впливає на формування балансу. Висновки. Загальнийрівень інтенсивності балансу щодо азоту, фосфоруі калію за всіма удобреними варіантами незалежновід сорту швидко зростає: N 199–373 %, P 161–342 %,K 277–562 %. Це свідчить про надлишкове, практичнонераціональне внесення добрив, норми яких встановлені за чинними нормативами, та про необхідність їхкорегування. Отримані експериментальні результатидозволили також уточнити показники виносу поживнихречовин урожаєм сортів хмелю.
9
Куваєв, О. С., Г. В. Відерська, С. Є. Мостовий, and О. Б. Динник. "ВПЛИВ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОМПОЗИЦІЇ З АРГІНІНОМ НА ПОКАЗНИК AMAXE ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ СУДИН ПАРОДОНТА." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, no. 1 (March 29, 2022): 8–15. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.2.
Full textAbstract:
Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтита є актуальною. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтита традиційно використовують різноманітні групи медикаментозних препаратів. Нині привертає увагу роль оксиду азоту в розвитку різних патологічних процесів. Важливими ланками розвитку генералізованого пародонтиту є оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Усе це зумовлює необхідність корекції даних механізмів патогенезу генералізованого пародонтиту в його комплексному лікуванні. Із цією метою можна застосувати препарати аргініну, оскільки L-аргінін є джерелом утворення оксиду азоту. Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. Мета дослідження – визначення ефективності застосування запропонованої медикаментозної композиції з аргініном у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит шляхом оцінки стану кровотоку в мікросудинах пародонта методом лазерної допплерівської флоуметрії. Методи дослідження. Клінічні дослідження проведено у групі із 70 хворих на генералізований пародонтит хронічного перебігу. Було проведено комплексне обстеження стану тканин пародонта пацієнтів до лікування та після нього. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шиллера – Писарєва (1962 рік), індекс ПМА C. Parma (1961 рік), гігієнічний індекс Green – Vermillion (1964 рік), вакуумну пробу за Кулаженком (1961 рік). Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. У результаті дослідження було встановлено, що включення запропонованої медикаментозної композиції в комплексну терапію хворих на генералізований пародонтит дозволяє більш ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми під час проведення вакуумної проби за Кулаженком, покращення рівня гігієни порожнини рота та показників мікроциркуляції у тканинах пародонта пацієнтів. Висновки. Застосування запропонованої медикаментозної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит, і покращити показники мікроциркуляції у тканинах пародонта.
10
Лавренченко, Г. К., and Б. Г. Грудка. "Підвищення термодинамічної ефективності виробництва і використання діоксиду вуглецю." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 3-4 (January 11, 2021): 122–32. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1948.
Full textAbstract:
У цій статті досліджується комплекс проблем, починаючи від отримання газоподібного діоксиду вуглецю з різних джерел постачання та завершуючи аналізом характеристик вуглекислотних установок. Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов'язано з підвищенням ефективності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Приділено увагу економічному отриманню СО2 з продуктів згорання природного газу. Пропонується заміна в абсорбційно-десорбційній установці абсорбенту МЕА на абсорбент МДЕА (метилдіетаноламін), що дозволить заощадити гріючий пар і зменшити кратність циркуляції розчину. Розглянуто два типи вуглекислотних станцій, що працюють на природному газі: традиційної технологічної побудови; і з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. В даний час вважається, що доцільніше виробляти один універсальний продукт – низькотемпературний рідкий діоксид вуглецю, який легко можна трансформувати в будь-який інший його вид і необхідний стан. Обґрунтовано зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва тієї ж кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, також електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такій вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установці, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення викидного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій
11
Ольшамовський, В. С., and Д. О. Стоянов. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕС ̶ВЕНТИЛЯТОРІВ В СУДНОВИХ СИСТЕМАХ ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ." Ship power plant 1 (August 5, 2020): 109–16. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.109-116.
Full textAbstract:
Енергетичні установки, що є на суднах, забезпечують їх рух, роботу суднових систем, життєдіяльність екіпажа і пасажірів. Функціонування таких установок надає вплив на довкілля і володіє своїми специфічними особливостями.Основним судновим джерелом забруднення довкілля є енергетична установка. На ії долю доводиться близько 60–80 % всіх токсичних відходів. Це нафтовміщуючі води і викиди відпрацьованих газів дизельних двигунів. Встановлено, що в газових викидах дизельних двигунів міститься більше 200 компонентів, причому 99÷99,9 % з них складають оксиди азоту (до 5 %), діоксид сірки (до 13 % перш за все із-за важкого високо-в'язкого мазуту, використовуваного як паливо), кисень, діоксид вуглецю і вода. Що залишилися 0,1÷1 % відносяться до токсичних компонентам. За останні роки кількість шкідливих речовин в атмосфері різко збільшується, що привело останніми роками до підвищення середньорічної температури оточующего середовища. Всі ці зміни видно з нижче приведеного графіка
12
А. Литвин, Валентина, and Роджер Абі Нйо Абі Нйо. "МІДЬ-КАРБОНОВІ НАНОКОМПОЗИТИ НА ОСНОВІ СИНТЕТИЧНИХ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 1 (April 27, 2021): 19–30. http://dx.doi.org/10.15421/082113.
Full textAbstract:
Розроблено нову методику синтезу мідь-карбонового нанокомпозиту з використанням синтетичних гумінових речовин як джерела Карбону. В основу методики покладено піроліз купрум(ІІ) гумату, який проводили як у відновлюючій водневій, так і інертній атмосфері. Структуру та властивості Сu/C нанокомпозиту охарактеризовано методом рентгенівської дифракції, ІЧ-спектроскопії, просвічуючої електронної мікроскопії, елементного аналізу. Пористу структуру Сu/C нанокомпозиту досліджено методом об’ємної адсорбції азоту. В умовах синтезу формується карбонова матриця з дуже низьким ступенем впорядкованості. Встановлено, що розмірні та структурні харакеристики наночастинок міді залежать від умов синтезу і варіюються від 40 до 80 нм. Проведення синтезу у відновній атмосфері дозволяє одержати мідь-вуглецеві нанокомпозити, що не містять фази купрум(І) оксиду або купрум(ІІ) оксиду. Встановлено, що підвищення температури піролізу сприяє вдосконаленню будови кристалічної ґратки металічної фази, підвищенню ступеня карбонізації органічної складової та зміні текстурних характеристик від мезопористих до мікропористих.
13
Карбівська, У. М. "ВМІСТ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН У КОРМІ ЗЛАКОВОГО ТРАВОСТОЮ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.02.
Full textAbstract:
Сіножаті є джерелом високоякісних та дешевих кормів для тваринництва. Застосування добрив є одним з найефективніших заходів поліпшення сінокосів. Під їх впливом відбуваються спрямовані зміни умов зростання лучних рослин, що призводить до домінування цінних видів злакових трав. Тому метою досліджень було виявити основні фактори впливу органічних речовин у кормі злакового аг-рофітоценозу в умовах Прикарпаття. Наведено результати досліджень впливу удобрення на хімічний склад та якість корму фітомаси злакових травосумішок сінокісного використання. Вста-новлено, що на хімічний склад та якість корму рослинної маси впливають сезонні та річні зміни ви-дового складу та удобрення. Найбільший вміст сирого протеїну, обмінної енергії, кормових одиниць та найбільша забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном досліджуваних траво-сумішок спостерігалось при внесенні азотних добрив у дозі N75 та N150. Встановлено, що внесення на злаковий травостій мінеральних добрив у дозі N150P 60K90 з рівномірним розподілом азоту дає змогу отримати корм із вмістом сирого протеїну 16 %, сирого білка – 13,3 %, сирого жиру – 3,7 %, сирої клітковини – 28,5 %, без азотистих екстрактивних речовин – 41,6 %. Під впливом азотних добрив дещо збільшувався вміст сирої золи кальцію та магнію. На варіанті з внесенням N150 також дещо змінювалась і поживність корму та енергоємність, вміст кормових одиниць збільшився від 72–73% до 74–75 % при зоотехнічній нормі 80–90 %, а обмінна енергія в 1 кг сухої маси підвищилась від 8,0–8,1 до 8,2–8,3 МДж/кг при зоотехнічній нормі 8–9 МДж/кг. Порівнюючи мінеральний склад корму злакового травостою із зоотехнічними нормами, виявилось, що загалом він відповідав цим нормам та придатний для годівлі великої рогатої худоби.
14
Odnorih, Z. S., O. R. Vasyliuk, O. I. Rubai, and D. O. Beresiuk. "Модернізація технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290320.
Full textAbstract:
Стан поверхневих водойм залежить від кількісного та якісного складу стічних вод підприємств, поверхневих стоків з урбанізованих та сільськогосподарських територій. Розглянуто екологічні проблеми, які виникають внаслідок потрапляння у природні водойми недоочищених стічних вод птахівничих господарств, зокрема погіршуються органолептичні показники, відбувається механічне, хімічне та бактеріологічне забруднення водойми, порушуються процеси самоочищення та погіршення гідрохімічного режиму. Доведено необхідність модернізації застарілої технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики, оскільки скиди в річку Недра, як водойми рибогосподарського призначення, є об'єктом державного нагляду (контролю) щоквартально. Визначено основні джерела утворення стічних вод на птахівничому господарстві. Представлено середні значення концентрацій таких забруднювальних речовин: завислі речовини, біологічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, загальний фосфор та амонійний азот. Зазначено недоліки в роботі існуючої технологічної лінії та обґрунтовано підбір обладнання для ефективного очищення стоків. Процес очищення відбуватиметься в кілька етапів: механічне очищення, усереднення, фізико-хімічне очищення (флотація), біологічне очищення та озонування. Доцільність застосування таких методів обґрунтовано концентраціями забруднювальних речовин у стічній воді птахофабрики, відібраними щомісяця протягом 2017 р. Якість очищеної стічної води відповідатиме розрахованим показникам гранично допустимих скидів за зазначеними вище забруднювальними речовинами.
15
Тригуб, О. В., О. М. Куценко, В. В. Ляшенко, and В. В. Ногін. "ВАЖЛИВІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ ЯК УНІКАЛЬНОЇ Й ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОЇ КУЛЬТУРИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 69–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.08.
Full textAbstract:
У статті доведено перспективність вирощування гречки як еколого орієнтованої культури, яка завдяки своїм біологічним особливостям і господарським характеристикам, здатна забезпечити прибутковість виробництва та покращити його екологічне середовище. Завдяки своїм унікальним особливостям вона є цінною: сільськогосподарською культурою – як попередник і покращувач ґрунту, вирощується за безпестицидною технологією; медоносною сільськогосподарською культурою; сировинною культурою – як зерна, що є джерелом біологічно активних речовин, вітамінів і мінералів тощо, продуктів її переробки для створення функціональних продуктів з лікувальними та корисними властивостями; через безвідходність її технології виробництва та різностороннє використання. Визначено, що гречка є парозаймаючою культурою та гарним попередником для озимих культур, має позитивний вплив на ґрунт: поле залишається вільним від бур’янів та пухким, здатна несимбіотичним шляхом фіксувати азот бактеріями Azospirillum bacter у ризосфері коріння тощо. Проаналізовано культуру гречки як сидерат, який сприяє удобренню ґрунту цілим комплексом незамінних макро- і мікроелементів. Відзначено стійкість гречки до шкідників і захворювань, що додатково з безпестицидною технологією вирощування мінімізує застосування хімічних засобів захисту. Визначено місце культури гречки у розвитку бджільництва в Україні, як однієї з найкращих медоносів. Обґрунтовано перспективність створення функціональних продуктів які, крім основного завдання – харчування, мають лікувальні та корисні властивості для людини. Відзначено, що пріоритетність вирощування гречки ще обумовлена безвідходністю її технології виробництва і різностороннім використанням у фармацевтичній промисловості та народній медицині, тваринництві, птахівництві, грибництві тощо.
16
Вуйко, О. М. "Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування врожайності гороху посівного." Аграрні інновації, no. 11 (May 3, 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.2.
Full textAbstract:
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
17
Вуйко, О. М. "ВПЛИВ МІКРОДОБРИВ ТА БІОПРЕПАРАТІВ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ГОРОХУ ПОСІВНОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 45–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.05.
Full textAbstract:
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
18
Писаренко, В. М., П. В. Писаренко, В. В. Писаренко, О. О. Горб, and Т. О. Чайка. "ФОРМУВАННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ В УМОВАХ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.11.
Full textAbstract:
Викладено сучасне розуміння щодо формування поживного режиму рослин за умов ведення орга-нічного землеробства, яке ґрунтується на створенні агроекосистем, максимально наближених до природних формацій завдяки регулюванню двох глобальних процесів – фотосинтезу й азотфіксації в усіх їхніх проявах. Обґрунтовано, що азот є не лише основним біогенним елементом живої матерії, виконуючи найважливішу роль у житті рослин і тварин, але є провідним елементом землеробства. Проаналізовано вплив бульбочкових бактерій на збагачення ґрунту азотом різних рослин і формуван-ня врожайності зерна, що необхідно враховувати при визначенні норм азотних добрив. Виявлено, що іншим важливим чинником оптимізації поживного режиму сільськогосподарських культур за умови органічного землеробства є органічні добрива, внесення яких сприяє активізації діяльності ґрунтової мікрофлори, а після їхньої мінералізації відбувається насичення ґрунту поживними речовинами, які використовують рослини. Встановлено, що також сидерати є одним з чинників у формуванні пожи-вного режиму сільськогосподарських культур як невичерпне, постійно поновлювальне джерело орга-нічної речовини. Зазначено, що системне вирощування багаторічних та однорічних бобових трав, сидеральних культур і внесення гною як елементів технологій органічного землеробства, враховуючи їхню післядію, практично забезпечує рекомендований режим мінерального живлення основних сільсь-когосподарських культур. Визначено, що на поживний режим рослин також значно впливають коп-роліти дощових черв’яків, які покращують поживний режим ґрунту, його структуру та фізичні вла-стивості. Обґрунтовано, що органічні добрива є одним із резервів поповнення вмісту вуглекислого газу в приземному шарі атмосфери, що має суттєве значення для фотосинтезу і, в кінцевому підсу-мку, для формування врожайності сільськогосподарських культур. Результати цих спостережень можуть слугувати предметом подальших наукових досліджень задля впровадження у виробництво, а також їх можна використати у навчальному процесі при підготовці спеціалістів у галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство».
19
Пукіш, А. В., О. І. Сидоренко, О. М. Мандрик, and В. В. Тирлич. "Вплив нафтового забруднення на вміст поживних речовин у ґрунті." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.36930/40310414.
Full textAbstract:
Вуглеводневе забруднення негативно впливає на ґрунтові екосистеми і кругообіг поживних речовин та призводить до погіршення родючих властивостей ґрунтового покриву. Встановлено, що причиною погіршення стану ґрунту є витіснення поживних елементів із ґрунтового середовища. Досліджено вміст гумусу та елементів (азот, фосфор, калій) у ґрунті залежно від вмісту солей та нафтопродуктів, а також взаємовпливу вмісту поживних елементів у ґрунті. Визначення вмісту забруднювальних та поживних елементів у ґрунтах виконували відповідно до стандартних методик. При цьому ґрунти було розподілено на дві групи – з переважним хлоридним і сульфатним типом засолення. Визначено попарні кореляційні зв'язки між вмістом поживних елементів у ґрунтах із хлоридним і сульфатним типами засолення. Для якісної оцінки кореляції між концентрацією елементів використовували шкалу Чеддока. За допомогою методів математичної статистики встановлено взаємозв'язки між вмістом забруднювальних і поживних елементів. Тісним зв'язком вважали зв'язок із значеннями попарного коефіцієнта кореляції більше 0,7. За результатами досліджень встановлено, що для ґрунтів із хлоридним типом засолення зі зростанням вмісту деяких забруднювальних речовин зменшується концентрація поживних елементів. Тісні зв'язки виявлено у парах "кальцій – хлорид іон", "натрій – хлорид іон", "щільний залишок – хлорид іон", "натрій – кальцій", "калій – кальцій", "щільний залишок – кальцій", "токсичні солі – кальцій", "щільний залишок – магній", "щільний залишок – натрій", "токсичні солі – натрій", "токсичні солі – щільний залишок". Встановлені кореляційні зв'язки для ґрунтів із хлоридним типом засолення, а також їх характер (кореляційний зв'язок є прямим) вказують на те, що надходження калію у ґрунт відбувається паралельно із надходженням інших іонів солей, тобто джерело їх походження є одним і цим самим. За сульфатного типу засолення спостерігається тісна пряма кореляція між вмістом поживних елементів – азотом, фосфором і калієм. Вміст гумусу не корелює із жодним із елементів.
20
Силенко, C. І., Л. С. Єремко, О. С. Силенко, О. Ю. Роговий, О. В. Андрущенко, and В. В. Гангур. "ДОБІР ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ЧИНИ ПОСІВНОЇ (LATHIRUS SATIVUS L.) ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПОСУХОСТІЙКИХ СОРТІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 99–108. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.11.
Full textAbstract:
Одним зі шляхів стабілізації виробництва білка рослинного походження за умов глобального по-тепління є розширення посівних площ зернобобових культур, що характеризуються високою адапта-ційною здатністю до дії несприятливих абіотичних факторів навколишнього середовища, серед яких чина посівна (Lathirus sativus L), яка займає одне із провідних місць. Ця культура за біологічними особливостями характеризується здатністю вступати в симбіотичні взаємовідносини з бульбочко-вими бактеріями роду Rhizobium та фіксувати молекулярний азот атмосфери, надзвичайно високою толерантністю як до періодичних затоплень, так і до нестачі вологи у ґрунті та його засолення, стійкістю до шкідників і хвороб. Вплив несприятливих абіотичних чинників відображається на усіх складниках процесу формування продуктивності рослин. У цьому відношенні важливим завданням селекційного процесу є усебічна оцінка зразків з метою відбору найбільш стійких щодо впливу посуш-ливих умов на всіх етапах розвитку. Метою досліджень була оцінка колекційних зразків чини посівної за ознакою посухостійкості та виділення цінних джерел з метою залучення їх у селекційний процес. Для вивчення генетичного різноманіття колекційних зразків чини посівної за реакцією на посуху були використані індекс сприйнятливості до посухи, індекс толерантності, середня урожайність, індекс стабільності урожаю, індекс урожайності, індекс толерантності до стресу та середнє геометрич-не урожайності, та метод пророщування насіння в розчині цукрози. За результатами проведеної оцінки виділено чотири зразки чини посівної, що підтвердили свою посухостійкість у польових і ла-бораторних дослідженнях. Ці зразки можуть бути залучені до селекційних програм зі створення ви-соко адаптивних сортів (UD0400060 з Афганістану; UD0400078, UD0400080 з Ефіопії та UD0400719 з Тунісу).
21
Markovych, I. H. "ДИНАМІКА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ НА ТЛІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ." Інфекційні хвороби, no. 2 (July 29, 2019): 4–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10320.
Full textAbstract:
Мета роботи – дослідити вплив на динаміку інфекційної захворюваності населення України деяких епідемічних ризиків в умовах соціально-економічних перетворень.
Для встановлення динаміки інфекційного процесу в Україні проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз, який базувався на вивченні багаторічної захворюваності населення за статистичними даними галузевої звітності МОЗ України та Держсанепіднагляду. Для виявлення сили й характеру взаємозв’язку між динамікою показників первинної інфекційної захворюваності населення (поширеності хвороб) та деяких чинників середовища життєдіяльності людини застосовано кореляційний аналіз і побудовано кореляційно-регресійні моделі.
В Україні впродовж 1994-2015 рр. загальна чисельність населення зменшилась на 17,6 %, що супроводжувалося змінами в динаміці інфекційної захворюваності (в бік її зниження), про що свідчить пряма взаємозалежність між динамікою показників, які характеризують ці явища (0,65≤r≤0,73). Соціально-економічні перетворення в Україні призвели до зменшення обсягів утворених відходів від економічної діяльності підприємств, зокрема в 2,2 разу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому показники інфекційної захворюваності найсильніше корелювали із загальним обсягом зважених часток в атмосферному повітрі від стаціонарних джерел (r≥0,91), викидами оксидів азоту (r≥0,75), оксиду вуглецю (r≥0,82), викидами речовин у вигляді суспендованих твердих частинок більше 2,5 мкм та менше 10 мкм (r=0,96), а отже зменшення концентрації цих речовин у повітрі позитивно позначається на стані здоров’я населення. Оберненопропорційні кореляційні зв’язки виявлені між показниками соціально-економічного розвитку країни (регіонів) та показниками поширеності інфекційних хвороб (вперше виявленої інфекційної захворюваності) опосередковано вказують на те, що збільшення капітальних інвестицій за видами економічної діяльності (-0,48≤r≤-0,59); зростання сумарного доходу регіонів та наявного доходу на одну особу (-0,67≤r≤-0,80); збільшення доходів населення, зокрема заробітної плати (-0,75≤r≤-0,83), а також поточних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища (r=-0,8) сприяють зниженню інфекційної захворюваності.
Висновки. Отримані результати свідчать про те, що умови проживання населення в різних областях України суттєво відрізняються за соціально-економічними, екологічними, демографічними та іншими показниками, при цьому інфекційні хвороби є тим індикатором, який чутливо реагує на їх зміну. Виявлені взаємозв’язки між умовами проживання населення та інфекційною захворюваністю свідчать про те, що динаміка та керованість епідемічного процесу інфекційних хвороб залежить від багатьох чинників, а отримані результати є підґрунтям для розробки та ухвалення адекватних управлінських рішень щодо забезпечення епідемічного благополуччя на рівні держави та регіонів.
22
Колосовська, В. В. "ВПЛИВ ЗМІН КЛІМАТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИКИ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 128–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.15.
Full textAbstract:
На сьогодні зміна клімату та сільське господарство є взаємопов’язаними процесами світового масштабу. Глобальне потепління впливає на низку показників у сільському господарстві, зміна сере-дніх температур, зміна кількості опадів, зміна концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері та озону, поява нових шкідників та хвороб, зміна якості продуктів харчування. Також у сільському господарс-тві залишається проблема щодо збільшення виробництва рослинного білка. Найважливішим та най-більшим джерелом повноцінного білка є зернобобові культури, серед яких важливе значення має ви-ка. Потенціал продуктивності вики складає близько 4,0–5,0 т/га зерна, у якому міститься 26–35 % білка. Високі кормові якості забезпечуються не лише наявністю білків, а й вітамінами та мінераль-ними солями, на які яра вика також багата. Вика дає урожай зерна 25–35 ц/га і нагромаджує у ґру-нті до 50–80 кг/га азоту. Вику часто вирощують в усіх зонах України. Метою дослідження є прове-дення оцінки агрокліматичних умов вирощування культури вики, а також фотосинтетичної проду-ктивності і врожайності вики в умовах змін клімату. Для дослідження було використано сценарій можливих змін клімату RCP 4.5 на період до 2050 року. Вплив зміни клімату розглядався, зважаючи на умови сучасної агротехніки та сучасних сортів вики, припускаючи, що вони суттєво не зміняться. В результаті проведеного дослідження була виділена тенденція середньообласної врожайності вики і виявлені особливості в динаміці врожайності вики на території Полісся за період 1986–2015 рр. Проаналізовано особливості настання дат фаз розвитку вики за середніми багаторічними даними та сценарієм зміни клімату RCP 4.5. Проведено аналіз агрокліматичних умов вирощування вики: су-ма опадів за вегетаційний період вики за базовим варіантом становить 206 мм. За умов змін кліма-ту очікується збільшення суми опадів до 215 мм (на 4 % більше за базову). Умови вологозабезпечено-сті вегетаційного періоду у разі реалізації сценарію зміни клімату RCP 4.5 протягом 2015–2050 рр. порівняно з базовими значеннями будуть гіршими. За вегетаційний період вики у разі зміни клімату вологозабезпеченість знизиться на 3 %. Також проведено аналіз фотосинтетичної продуктивності вики та врожаю зерна за умов змін клімату. Спостерігається збільшення усіх показників фотосин-тетичної продуктивності. Це призведе до підвищення врожаїв вики. В базовий період врожай зерна вики становив 19,0 ц/га, за сценарієм RCP 4.5 в обох варіантах очікується підвищення врожаю 21,5–23,8 ц/га. Після проведених розрахунків можна сказати, що за сценарієм RCP 4.5 очікується значна зміна агрокліматичних умов росту, розвитку та формування продуктивності вики. Очіку-ються сприятливі умови вирощування вики (рівень врожаю зросте на 13 % –15 %.
23
Семенчук, Юлія. "Вплив автотранспортних підприємств на атмосферне повітря." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 239–42. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233160.
Full textAbstract:
Автомобільний транспорт відіграє важливу роль в житті суспільства. Він сприяє розвитку торгівлі, розширенню контактів, встановлення і підтримання політичних і культурних зв'язків. Автотранспортна сфера стимулює науково-технічний прогрес, створює нові робочі місця. Масова автомобілізація підвищує доступність соціально-побутових послуг для споживача, задовольняє потреби на широкий асортимент товарів, свіжі продукти і т.д. Однак з іншого боку зростання парку машин і більш широка доступність автомобілів для населення супроводжується різким погіршенням екологічної ситуації. Найбільшої шкоди автомобільний транспорт завдає атмосферному повітрю. У відпрацьованих газах автомобілів всіх типів налічується більше 200 хімічних речовин. Серед них оксид вуглецю (чадний газ), оксиди азоту, леткі органічні речовини, зважені частинки, діоксид вуглецю. Метою роботи було охарактеризувати особливості впливу на атмосферне повітря автотранспортного підприємства, який здійснює пасажирські перевезення. Було проведено розрахунок викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел автотранспортних підприємств. Розраховані загальний валовий викид і максимально разовий викид для наступних забруднюючих речовин: чадний газ, сажа, діоксид азоту, діоксид сірки і вуглеводні. На підставі отриманих результатів було проведено розрахунок розсіювання забруднюючих речовин від стоянки автобусів на території автотранспортного підприємства і змодельована карта розсіювання забруднюючих речовин. Також були розраховані комплексні показники забруднення атмосферного повітря. Вплив автотранспортного підприємства на атмосферне повітря полягає в викидах забруднюючих речовин від мобільних джерел. Рівень забруднення атмосфери в районі підприємства низький, ступінь забруднення атмосферного повітря I - допустима. Можна зробити висновок, що вплив підприємства на атмосферне повітря незначно.
24
Volodarez, S. O. "Вплив аерогенного забруднення на фітонцидну активність деревних рослин." Biosystems Diversity 23, no. 2 (July 20, 2015). http://dx.doi.org/10.15421/011518.
Full textAbstract:
Виявлено вплив забруднення повітря діоксидом вуглецю, сірчистим ангідридом і діоксидом азоту на антимікробну дію деревних рослин 8 видів листяних і одного хвойного виду в умовах Південного Сходу України. Газостійкі види Betula pendula Roth та Salix alba L. за умов дії забруднювачів збільшували фітонцидну активність. У чутливих до дії полютантів видів Aesculus hippocastanum L. та Picea pungens Engelm. антимікробна дія зменшувалась зі зростанням загазованості повітря. Встановлено сезонну динаміку фітонцидної активності A. hippocastanum, B. pendula, S. alba та P. pungens в умовах м. Донецьк, на ділянках із різним ступенем забруднення. Максимальну фітонцидну дію листків досліджених видів відмічено влітку. Для P. pungens виявлено два піки фітонцидності: у серпні та грудні. Встановлено вплив джерела забруднення на антимікробну активність листків B. pendula, Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Populus nigra L., Tilia cordata Mill. та P. pungens, що зростають у насадженнях м. Краматорськ. З’ясовано посилення антимікробної дії листків більшості досліджених видів, окрім A. hippocastanum та P. pungens, в умовах урбанізованого середовища.
25
Сиротенко, Євгенія, and Марія Даус. "Оцінювання екологічної обстановки та якості води у пониззі річки Дунай (на прикладі м. Рені)." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 326–29. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232874.
Full textAbstract:
Дунай - це джерело води для господарсько-побутових потреб населення, промисловості, сільського господарства України. Територією України проходить невелика ділянка пониззя річки Дунай (170 км) від міста Рені до її гирла. Води Дунаю використовуються для питного централізованого водопостачання міста Рені. Тому актуально було виконати «Оцінювання екологічної обстановки та якості води у пониззі річки Дунай (на прикладі м. Рені)». Метою дослідження була оцінка екологічної обстановки та якості води на основі даних гідрохімічних спостережень для перевірки безпеки питного водопостачання. Завдання роботи: оцінити екологічну обстановку за ступенем неблагополуччя та якість води за модифікованим індексом забрудненості. Розрахунки було проведено на основі даних Дунайського басейнового управління водних ресурсів про хімічний склад води у створі Дунай - Рені за 2009-2018 роки. Всього було досліджено 24 речовини, кількість спостережень коливалася від 98 до 104 за різними показниками за весь період. За такими речовинам як розчинений кисень, азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфати, залізо, магній, натрій, кальцій, кремній, хлориди, сульфати, хром, мідь, цинк, нафтопродукти, окиснюваність перманганатна, кольоровість, жорсткість за досліджуваний період перевищень гранично-допустимих концентрацій не спостерігалось. Найбільшими забруднювачами для питного водопостачання м. Рені є, завислі речовини, біологічне споживання кисню за 5 діб (БСК5), феноли, манган та хімічне споживання кисню (ХСК). У переважній більшості випадків екологічна обстановка є «відносно задовільною», по ХСК і фенолам - «напруженою», з урахуванням завислих речовин - «критичною» та у 11 % випадків – «кризовою». Модифікований індекс розраховувався за розчиненим киснем, БСК5, завислими речовинами, фенолами, манганом та ХСК. Якість води за нормативами для питного водопостачання відноситься до IV класу – «забруднена» (22 %), до V класу – «брудна» (45 %), до VІ класу – «дуже брудна» (33 %).
26
Вольчин, Ігор, and Людмила Гапонич. "Стан та перспективи виконання національного плану скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 296–302. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232880.
Full textAbstract:
В статті доведено, що Україна як Сторона Угоди про утворення Енергетичного співтовариства виконала свої зобов’язання щодо зниження валових викидів забруднюючих речовин (діоксиду сірки, оксидів азоту, твердих частинок) за 2018 і 2019 р. згідно Національного плану скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок (НПСВ). Скорочення валових викидів забруднюючих речовин на рівні близько 50% від граничних обсягів стало наслідком економічної кризи та падіння виробітку електричної енергії в Україні і збільшення частки відновлювальних джерел енергії в паливному балансі об’єднаної енергосистеми України. Зниження валових викидів SОx, NОx та пилу набагато перевищує необхідну щорічну величину скорочення, але за умови збереження обсягів викидів на рівні 2018–2019 рр. на подальший період дії НПСВ Україна без спорудження нових газоочисних установок виконуватиме свої зобов’язання тільки до 2024 р. На сьогодні, тільки на Трипільській тепловій електростанції розпочато будівництво сіркоочисної установки. На жодній великій спалювальній установці не розпочато проектування азотоочисної установки. Така ситуаціє є наслідком відсутності механізму та не визначення джерел фінансування природоохоронних заходів в енергетичному секторі України. За 6,5 років, що залишилися до закінчення кінцевого терміну введення в експлуатацію установок сіркоочищення та пилоочищення (31.12.2028 р.), практично неможливо це реалізувати на енергоблоках, які включені до НПСВ. Враховуючи те, що введення в експлуатацію в Україні установок сірко- та азотоочищення не може розпочатися раніше 2025 р., а європейський досвід свідчить, що будівництво такої установки триває не менше 5 років, то для встановлення установок сірко- та азотоочищення на енергоблоках, що входять до НПСВ, потрібно не менше 14 років. Тому раціональною пропозицією є подовження строку закінчення НПСВ до кінця 2038 р.
27
Suprun, E. V., and S. V. Tereshenko. "РОЛЬ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ В ФОРМИРОВАНИИ ОСЛОЖНЕНИЙ САХАРНОГО ДИАБЕТА И ПЕРСПЕКТИВЫ ЕЕ КОРРЕКЦИИ РЕЦЕПТОРНЫМ АНТАГОНИСТОМ ИНТЕРЛЕЙКИНА-1." Вісник наукових досліджень, no. 2 (August 17, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7612.
Full textAbstract:
Цукровий діабет (ЦД) – неухильно прогресуюче захворювання, що вражає переважно осіб працездатного віку і швидко приводить до розвитку системних ускладнень. ЦД посідає третє місце в статистиці смертності після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Основною причиною інвалідизації і летальності при ЦД є мікро- і макросудинних ускладнення, що призводять до розвитку серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань. Діабет асоціюється з підвищеним ризиком розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту і з їх менш успішним результатом.Мета дослідження – провести загальний огляд і теоретичний аналіз репрезентативних фактів у галузі досліджень різних аспектів формування та прогресування ендотеліальної дисфункції при цукровому діабеті.Матеріали і методи. У статті використано дані з наукових праць, літературних джерел, офіційних документів, архівів, статистичних збірників, що опираються на фактичний матеріал. Застосовано поаспектний метод вирішення завдань оптимізації оцінки взаємозв'язків, взаємозалежності та значимості фактів, аргументованих доказів і теоретичних узагальнень, обґрунтування логічних висновків і практичних рекомендацій.Результати досліджень та їх обговорення. Основним фактором, що ушкоджує, є гіперглікемія, яка через активацію сорбітолового шляху, протеїнкінази С і глікування білків призводить до розвитку оксидативного стресу, зменшення утворення оксиду азоту, активації прозапального шляху NF-kB, що сприяє прискореному прогресуванню макроангіопатій, а також викликає ушкодження мікросудинного русла. Церебральна мікроангіопатія є частиною генералізованих судинних ускладнень, що спостерігаються при діабеті, і більш частий несприятливий результат у цих хворих може бути зумовлений системним характером судинного ураження і негативним впливом гіперглікемії на перебіг ішемічного процесу. Передбачається, що при ЦД раніше спостерігається пошкодження внутрішнього шару судинної стінки – ендотелію. Ендотелій у нормі забезпечує трофічну і захисну функції відносно інших верств судинної стінки. Саме ендотелію належить головна роль у підтримці тонусу судин і гемостазу, в розвитку ремоделювання і місцевого запалення (вироблення про- і протизапальних факторів). Порушення функції ендотелію і формування дисфункції ендотелію у хворих з інсулінорезистентністю призводить до підвищення судинної реактивності. Дисбаланс вазоконстрикторів і вазодилататорів є одним із ланок патогенезу діабетичних ангіопатій, оскільки тригерні фактори включають процеси запалення зі зміною функції гладком’язового шару і надмірним утворенням прозапальних цитокінів.Висновки. Застосування препаратів з ендотеліопротекторними властивостями можна розглядати як першочергову лінію ефективного попередження судинних і неврологічних ускладнень у хворих на ЦД. У статті обґрунтовуються перспективи корекції ендотеліальної дисфункції протизапальним цитокіновим препаратом – рецепторним антагоністом інтерлейкіну-1.