Journal articles on the topic 'Джерела питної води'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Джерела питної води.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 42 journal articles for your research on the topic 'Джерела питної води.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Gvozdetska, G. V., M. K. Starchevskyi, and A. M. Pryima. "Дослідження хімічного складу води окремих природних джерел курорту Східниця." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40290116.
Full textAbstract:
На території Східницького природного родовища налічується 38 джерел мінеральних вод типу "Нафтуся" і понад 17 бурових свердловин з різним фізико-хімічним складом води та ще понад 25 джерел залишаються не вивченими дотепер. Важливою інформацією для ефективного використання мінеральних вод є їхній хімічний склад, умови зберігання, механізми впливу та фізіологічні особливості обмінних процесів у людському організмі. Наведено результати експериментальних досліджень щодо вивчення хімічного складу деяких природних джерел курорту Східниця та зроблено їх порівняльний аналіз. Проведено відбір проб води із окремих таких джерел на території селища міського типу Східниці та підібрано методики дослідження їхнього хімічного складу згідно з вимогами Держстандарту. Експериментально визначено органолептичні показники окремих малодосліджених природних джерел курорту Східниця, значення яких знаходяться в межах норми. Досліджено фізико-хімічні властивості води цих джерел, а саме: загальна твердість води, сухий залишок, вміст йонів Ca2+, Mg2+, Fe2+, K+, Na+, Cl-, HCO3- та pH, оцінено їхній кількісний розподіл. На основі аналізу отриманих експериментальних даних можна рекомендувати проаналізовані східницькі природні джерела не тільки як ресурси питної води, але як такі, що містять мінеральні й біологічно-активні речовини, тому їх можна вживати із лікувальною метою.
2
Соколюк, В. М., І. П. Лігоміна, С. В. Фурман, Д. В. Лісогурська, and В. Б. Духницький. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДИ В РАЙОНІ МОЛОЧНОТОВАРНОЇ ФЕРМИ ТА СВИНОФЕРМИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2019): 191–96. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.25.
Full textAbstract:
Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.
3
Капустіна, Таміла. "ПЕРСПЕКТИВИ І МОЖЛИВІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 1–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-1.
Full textAbstract:
Дослідження енергетичної системи базується на областях: прогнозу розвитку людства, виробництва і споживанні енергії, проблем глобального потепління і забезпечення питною водою. Перспективи і можливі шляхи розвитку енергетики розглядаються з точки зору повного задоволення потреби людства в енергії до 2100 року. Згідно з прогнозними оцінками до цього часу знадобиться чотирикратне збільшення виробництва енергії в умовах повного вичерпання вуглеводневої сировини, глобального потепління і наростаючого дефіциту питної води. На сьогодні невідомі джерела і способи виробництва енергії, здатні замінити вуглеводневе паливо, тим більше в таких об'ємах.
4
ВАЛЕРКО, Руслана, and Людмила ГЕРАСИМЧУК. "ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ПІДЗЕМНИХ ВОД БЕРДИЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 4 (January 19, 2022): 11–16. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-2.
Full textAbstract:
Метою дослідження є оцінка стану підземних вод Бердичівського району Житомирської області, що використовуються населенням як питне водопостачання. Методологія. Зразки питної води відбирались із джерел нецентралізованого водопостачання на території нового укрупненого Бердичівського району. Аналітичні дослідження зразків води здійснювалися за загально-прийнятими методиками: рН – потенціометричним методом, уміст нітратів – іонометричним, уміст заліза – фотоколориметричним, жорсткість загальна – титриметричним. Наукова новизна полягає в оцінюванні підземних вод Бердичівського району через визначення їх класу якості та коефіцієнта сумарного забруднення. Висновки. У питній воді джерел нецентралізованого водопостачання, які розміщуються на території Бердичівського району, перевищення середнього вмісту нітратів виявлено у 61% відібраних зразків, невідповідність нормативу водневого показника у бік його зниження – у 5,5% відібраних зразків, уміст заліза загального – у 20%, жорсткості загальної – у 46,2%. Розрахована величина індексу якості води варіює між 2 (за середніми значеннями показників, що відповідає «добрій», чистій воді прийнятної якості) до 3,85 (за найгіршими значеннями, що уналежнює воду до «обмежено придатної» небажаної якості з ухилом до класу «задовільно», слабкозабрудненої води прийнятної якості). Величина сумарного коефіцієнта встановлена на рівні 4,5, що свідчить про «досить чисті» води, а екологічний стан природного середовища визначається як «сприятливий». Найбільший внесок у якість підземних вод роблять нітрати, середній уміст яких перевищено в питній воді в середньому у 2,6 раза.
5
ВАЛЕРКО, Руслана, and Людмила ГЕРАСИМЧУК. "ОЦІНКА РИЗИКУ, ПОВ’ЯЗАНОГО З НАДХОДЖЕННЯМ ЗАЛІЗА З ПИТНОЮ ВОДОЮ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-2.
Full textAbstract:
Метою дослідження є оцінка вмісту заліза у питній воді джерел нецентралізованого водопостачання сіль- ських населених пунктів Житомирської області та виявлення кількісних характеристик його перорального над- ходження з питною водою для різних вікових груп сільського населення. Методологія. Загалом було відібрано 450 зразків питної води з усіх районів Житомирської області. Аналітич- ні дослідження зразків води на вміст заліза загального здійснювали фотометричним методом на базі вимірю- вальної лабораторії Поліського національного університету. Наукова новизна полягає в оцінюванні ризику виникнення неканцерогенних ефектів через надходження заліза з питною водою для сільського населення Житомирської області різних вікових категорій. Висновки. Середній вміст заліза загального у питній воді сільських населених пунктів коливався від 0,55 у Жито- мирському районі до 1,06 мг/дм3 – на території Новоград-Волинського району. Максимальний його вміст виявлено на рівні 10,6 мг/дм3 у Бердичівському та Новоград-Волинському районах. Встановлено, що середньодобова доза надходження заліза з питною водою для дорослих варіювала у межах від 0,02 до 0,04 мг/кг×добу за середньої його концентрації та від 0,21 до 0,35 мг/кг×добу – за максимальної концентрації заліза. Для дітей за середнього вмісту заліза ця величина коливалась у межах 0,02–0,05 мг/кг×добу, а за максимального вмісту – 0,2–0,51 мг/кг×добу. Роз- раховані величини перевищують референтну дозу, яка становить 0,3 мг/кг×добу, лише за максимальних концен- трацій заліза. Найменші коефіцієнти небезпеки були зафіксовані для підлітків, чоловіків та жінок Житомирського району за середньої концентрації заліза 0,55 мг/дм3, а найбільші величини виявлені для дитячого населення у Берди- чівському та Новоград-Волинському районах за максимальної концентрації заліза на рівні 10,6 мг/дм3. Встановлено, що величина ризику перевищує одиницю лише за умови зростання концентрації заліза до 10 мг/дм3 і більше.
6
Ivanyshyn, Volodymyr, and Ehor Chornyi. "ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ЧЕРНІГІВСЬКОГО РОДОВИЩА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОН ЇХ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 246–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-246-257.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона – на здоров’я людини. Постановка проблеми. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв’язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Постановка завдання. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. Виклад основного матеріалу. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їхній хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН ІнБев Україна». Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс – зона суворого режиму; II та III пояси – зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій – для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки відповідно до статті. Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна», у другому та третьому – власники об’єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.
7
Солодовник, Тетяна Володимирівна, and Ірина Костянтинівна Якименко. "ПРОБЛЕМИ ТА СПОСОБИ ДООЧИЩЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ В СИСТЕМАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 2 (June 22, 2021): 63–81. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.239703.
Full textAbstract:
У представленій статті виконано огляд способів доочищення питної води в рамках міжнародного проєкту Норвезької Програми співпраці з Євразією в галузі вищої освіти «Водна гармонія-II» (СРЕALA-2015/10036) і наведено результати аналізу літературних джерел з метою визначення їх ефективності в системах децентралізованого водопостачання. Розглянуто проблемні питання, встановлено переваги та недоліки наявних способів постачання води, оцінено показники якості отриманої води. Проведено аналіз сучасних методів, які пропонуються для використання в комбінованих системах доочищення підземних та наземних водних ресурсів, з метою забезпечення питною водою установ, не під’єднаних до центрального водопостачання. Крім того, проаналізовано ефективність використання сорбентів і коагулянтів природного та синтетичного походження, які знайшли широке застосування в сучасних установках (фільтрах) при видаленні різноманітних забруднень. Розглянуто запатентовані сучасні переносні (мобільні) малотоннажні установки для доочищення питної води.
8
Lototska, I. V., V. A. Kondratjuk, and S. V. Kucher. "ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ЯК ОДНА З ДЕТЕРМІНАНТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (July 8, 2019): 12–18. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10278.
Full textAbstract:
Відомо, що здоров'я людини значною мірою залежить від якості води, яку вона споживає.
Мета: провести аналіз деяких показників захворюваності населення західних областей України, які розташовані в басейні р. Дністер.
Матеріали і методи. При проведенні дослідження використано дані Державного комітету статистики України за 2015 р., застосовано статистичний метод.
Результати. У результаті проведеного аналізу було встановлено, що загальна захворюваність найбільша в Івано-Франківській області. Захворюваність на інфекційні та паразитарні хвороби переважає в Чернівецькій області. Кількість новоутворень найбільше реєструють в Львівській області. Найпоширенішими для населення західних областей є хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму. Щодо уперше зареєстрованих випадків хвороб органів травлення, то вони є характерними для Івано-Франківської, Хмельницької та Львівської областей.
Висновки. У Західному регіоні України на першому місці за кількістю уперше зареєстрованих випадків захворювань населення за класами хвороб є Івано-Франківська область, у якій чотири з п’яти класів захворювань значно перевищують середні по Україні показники. Причиною цього може бути низька якість питної води. Адже це єдина область в Західному регіоні України, в якій більшість населення споживає воду з поверхневих джерел, на якість якої можуть впливати промислові підприємства хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей.
9
Kotkova, T. N., N. I. Fedjuchka, and I. F. Karas. "Екологічна оцінка питної води Лугинського району Житомирської області на вміст хлоридів, сульфатів та нітратів." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/40280718.
Full textAbstract:
Здійснено екологічну оцінку стану води водогонів та колодязів Лугинського району Житомирської області на вміст хлоридів, сульфатів та нітратів. Здійснено моніторинг ситуації в тих населених пунктах, де є і водогін, і колодязі. Сюди належать смт Лугини, села Великий Дивлин, Липники, Червона Волока, Миролюбів (стара назва Жовтневе). Проведено низку досліджень за 2014, 2015, 2016 рр. У динаміці досліджуваних років встановлено тенденцію до збільшення вмісту забруднювачів групи кислотних залишків як у джерелах централізованого, так і децентралізованого водопостачання. Другою встановленою закономірністю виявився збільшений вміст усіх досліджуваних забруднювачів у колодязях порівняно з водогонами. Однак, якщо для хлоридів та сульфатів перевищень норм ДСанПІН 2.2.4-171-10 не виявлено, то вміст нітратів у деяких досліджуваних зразках був вищим за норму впродовж усіх досліджуваних років. Пояснити ситуацію можна зменшенням водності річок протягом останніх років та пониженням рівня підґрунтових вод, що призводить до збільшення концентрації усіх забруднювальних речовин, зокрема і нітратів. Особливо критичною ситуація була влітку 2016 р. У криницях деяких господарів води не було взагалі. Отже, не можна стверджувати, що ситуація з питним водопостачанням Лугинського району Житомирської області є безпечною. У посушливі роки, а саме такими були досліджувані, стаються спалахи забруднення питної води нітратами.
10
Волошин, В. С., О. Ю. Азархов, and І. І. Сілі. "ОСУШУВАЧ ПОВІТРЯ НА БАЗІ ЕЛЕМЕНТА ПЕЛЬТЬЄ ТА АРДУІНО." Medical Informatics and Engineering, no. 2 (July 13, 2020): 90–95. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11180.
Full textAbstract:
Глобальне потепління суттєво впливає та буде надалі впливати на підвищення вологості у світі. І хоча більшість населення України ще не відчула даної проблеми суттєво, є всі передумови вважати, що в близькому майбутньому матимемо щорічне підвищення вологості в усіх містах і селах країни та обмеження доступу населення й установ до питної якісної води. Актуально проблема стане перед містами, що територіально знаходяться біля морського узбережжя, такі як наприклад м. Маріуполь. Звичайно, наявність води для споживання є надзвичайно важливою, оскільки, в свою чергу, це головне джерело життя на Землі. Незважаючи на всю виявлену воду в земній корі, лише 2,5 % води — прісна вода. З цієї найменшої частини 70 % використовується у сільському господарстві, 23 % — у галузях промисловості та 7 % — для споживання людиною. У роботі представлено розробку прототипу системи для осушення повітря, що має основну мету — зменшити вологість повітря у приміщенні, в першу чергу закладів охорони здоров'я. Інші переваги включають: акумуляцію технічної води, низьку вартість, маленький розмір, портативність. Для осушувача використовується алюмінієва пластина розміром 36 см2 і товщиною близько 0,5 мм, термоелектричний елемент Пельтьє, плата Arduino UNO, про-відники-перемички, транзистори TIP122 та резистори опором 1 кОм. У рамках первинних результатів перевірено та отримано процес конденсації водних крапель на алюмінієвій пластині, а сам процес виявився постійним і контрольованим.
11
Kychko, Iryna, and Alla Kholodnytska. "РАЦІОНАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЯКІСНОЮ ПИТНОЮ ВОДОЮ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ТА ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-7-17.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано, що якість водних ресурсів є одним із вагомих чинників тривалості життя. Систематизовано джерела забруднення водних ресурсів України, розглянуто категорії стічних вод у розрізі ступеня їх очищення. Обґрунтовано за допомогою емпіричних, статистичних методів, а також порівняння, систематизації та узагальнення вплив рівня забруднення водних ресурсів на демографічні процеси та розроблено коригуючі заходи водокористування щодо запобігання погіршення якості води, негативних наслідків споживання населенням водних ресурсів. Визначено, що для покращення екологічних показників водних ресурсів України необхідно вирішити такі завдання, як зменшити рівень забруднення стічних вод шляхом реконструкції і ремонту каналізаційних мереж і споруд та використання сучасних технологій очистки води; сприяти на державному рівні формуванню екологічних потреб, що може суттєво зменшити рівень забруднення; створювати програми стимулювання соціальної відповідальності бізнесу за допомогою фінансових, адміністративних важелів
12
Коткова, Т. М., І. Ф. Карась, А. О. Піціль, and С. В. Стоцька. "Екологічне оцінювання стану поверхневих водойм Житомирського району на вміст хлоридів і сульфатів." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 52–56. http://dx.doi.org/10.36930/40310208.
Full textAbstract:
Здійснено екологічне оцінювання стану поверхневих водойм Житомирського району на вміст хлоридів і сульфатів. Дослідження проведено на річці Тетерів та її притоках, водосховищі Відсічному, з якого здійснили водозабір для питного водопостачання м. Житомира, нижче та вище скидів ОСК-1 та ОСК-2, кар'єрі силікатного заводу, упродовж 2017-2019 рр. Поверхневі водойми є найбільш вразливими джерелами води, оскільки ніяк не захищені від зовнішніх впливів і саме вони першими приймають на себе всі забруднювачі, що утворюються внаслідок природних явищ і діяльності людини. У законодавстві України вміст сульфатів і хлоридів у поверхневих водоймах не регламентується жодним нормативним документом, тому воду оцінювали, прирівнюючи її показники до нормативів вод, призначених для питного (централізованого) водопостачання. Більшість суб'єктів централізованого водопостачання Житомирського району здійснюють забір води саме з поверхневих водойм, а Житомир – безпосередньо з річки Тетерів. Аналізи води здійснювали посезонно впродовж досліджуваних 2017-2019 рр., оскільки на значення показників впливають температурний режим та обсяги води у річках (наповненість). Найбільший вміст обох досліджуваних агентів виявлено влітку та восени, особливого в першу половину осені, коли температура води була ще добре прогрітою. Окрім цього саме в цей період спостерігається найнижча водність річки Тетерів і її приток, що сприяє збільшенню концентрації забруднювачів на одиницю об'єму. Серйозно впливали на вміст досліджуваних забруднювачів і місця відбору. Найбільше значення показників спостерігали на річці Тетерів влітку та восени 2017 р., нижче скиду ОСК-2, куди скидаються води з промислової зони. Хоча перевищень допустимих показників по обох досліджуваних забруднювачах не виявлено згідно з державними санітарними правилами і нормами ДСанПіН 2.2.4-171-10 та державним стандартом ДСТУ 4808: 2007, однак в окремих місцях відбору вміст хімічних агентів викликає занепокоєння. У динаміці досліджуваних років найбільший вміст забруднювачів зафіксовано у 2017 р. Сезонна динаміка свідчить про найбільше забруднення в теплу пору року. Особливо це стосується вмісту хлоридів у річці Тетерів нижче скидів ОСК-2. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що стан поверхневих водойм Житомирського району можна вважати задовільним.
13
ЛАВРИНЮК, Зоряна, Ольга КАРАЇМ, and Любомир ГУЛАЙ. "ГІДРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД РІЧКИ ОКОНКА." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-4.
Full textAbstract:
В умовах сьогодення спостерігається значне зростання антропогенного впливу на басейни малих річок, що призводить до стрімкого погіршення їхнього екологічного стану. Тому необхідними є постійний аналіз і спосте- реження за якістю поверхневих вод, а також за особливостями їх використання з метою виявлення відхилень та захисту від негативного впливу. Дослідження проведено на основі методів збору й аналізу статистичної та картографічної інформації, матеріалів обстеження стану басейну річки Оконка, потенціометричного та фотометричного аналізів визна- чення вмісту сполук нітрогену в поверхневих водах, а також на основі вивчення особливостей водокористування. Річка Оконка протікає територією Маневицького району Волинської області. Вона належить до басейну р. Стир та є її лівою притокою першого порядку. Довжина водойми становить 30,7 км. У басейні річки розташо- вані два природоохоронні об’єкти: Оконські джерела та озеро Глибоцьке. Для проведення гідрохімічних досліджень були відібрані проби води із чотирьох створів у період 2016–2018 рр: 1 – річка Оконка, 15 км від витоку; 2 – річка Оконка, гирло; 3 – річка Підгородець, гирло; 4 – річка Чернявка, гирло. Встановлено тенденцію до збільшення вмісту нітритів у пробах води в усіх досліджуваних періодах, окрім зими 2017 р. та 2018 р. Найвищі показники спостерігалися восени, а найнижчі – взимку, проте вони були в межах норми. Водні ресурси наразі використовуються помірно. Освоєння басейну річки невисоке. В його межах роз- ташовано 16 населених пунктів. Переважно забір води здійснюється для господарсько-питного використання та рибного господарства. Сумарна потреба у воді становить 3,907 тис. м³ на рік, а безповоротне використан- ня – 900 тис. м³. Перевищення норм гідрохімічних показників не зафіксовано. Помітно підвищився вміст специфічних речовин токсичної дії, хоча їхні показники норми не перевищують. Загалом екологічний стан басейну річки Оконка є задовільним.
14
ПИЛИП’ЮК, Віктор, and Алла КОЛІСНИК. "ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНОГО СТАНУ ВОД РІЧКИ ПСЕЛ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 4 (January 19, 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-7.
Full textAbstract:
Проблема оцінки якості поверхневих вод в Україні є особливо гострою через нестачу якісних питних вод у регіонах. Річка Псел є транскордонною, площа її водозбору в межах України становить 72% від загального обсягу. У роботі оцінено гідрохімічний стан вод р. Псел. Установлено, що води річки використовуються для різних потреб, зокрема для господарсько-питного водопостачання. Основним антропогенним джерелом забруднення вод р. Псел є промислове об’єднання «Хімпром», розташоване у м. Суми. Загалом, питання екологічної оцінки якості вод р. Псел є предметом дослідження багатьох авторів. Як вихідні використано дані спостережень на стаціонарних постах підрозділів Гідрометеорологічної служби і Державного агентства водних ресурсів України за 1990–2018 рр. Для оцінки гідрохімічного режиму р. Псел застосована методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші й естуаріїв України з урахуванням трьох груп показників: за критеріями сольового складу; за трофосапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями; за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної та радіаційної дії. Основним показником оцінки є екологічний індекс. Виявлено, що якість вод р. Псел за середніми значеннями екологічного індексу характеризується класом III, категорією 4. Клас якості вод за їх станом характеризується як «задовільні», категорія якості вод – «задовільні». За ступенем чистоти клас якості вод характеризується як «забруднені», категорія якості – «слабкозабруднені». Такий стан досліджуваного водного об’єкта зумовлений значним антропогенним навантаженням – видобутком залізної руди в межах басейну річки. Для використання вод у питних і рибогосподарських цілях необхідні попередні заходи з очищення стічних вод.
15
Snisar, L., and L. Liksunova. "Протокол контролю хімічної та бактеріологічної безпеки води для гемодіалізу/гемодіафільтрації." Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, no. 3(59) (September 30, 2018): 3–9. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.3(59).2018.01.
Full textAbstract:
Проведення гемодіалізу / гемодіафільтрації вимагає наявності спеціально підготовленої води, яка є основним компонентом діалізуючого розчину. Джерелом води для діалізу є питна вода, що подається до каскаду очищення, та включає в себе, зокрема, процеси зворотного осмосу (ЗO). Належне очищення води є не лише запорукою безпечності процедури гемодіалізу, але й суттєво впливає на якість та тривалість життя пацієнтів.
Контроль хімічної та мікробіологічної якість води, що використовується для діалізу дозволяє уникнути додаткового ризику для пацієнтів, які лікується гемодіалізом / гемодіафільтрацією
16
Baukova, Anastasia. "Уособлення річкових богів у монетному карбуванні римської провінції Азія." Eminak, no. 1(33) (March 31, 2021): 268–80. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).507.
Full textAbstract:
Чудовим джерелом до вивчення різних аспектів історії та культури античності є монети. У статті аналізуються персоніфікації річкових богів-уособлень головних річок заходу Малої Азії. Вони були транспортними артеріями, джерелом постачання питної води та продуктів харчування, природними кордонами між областями Малої Азії.
Монетне карбування із персоніфікаціями дає змогу відтворити гідрографічну ситуацію у регіоні, адже на теперішній час частина водних артерій змінила своє русло чи взагалі зникла. Також піднято питання про потребу перегляду певних трактувань символів. Встановлено, що у провінції доволі швидко сформувався уніфікований спосіб персоніфікації річкових богів, але особливого поширення у монетному карбуванні міст провінції припав на другу половину ІІ – першу половину ІІІ ст. н.е. Аналіз легенд дозволяє також виділити певні епітети та локальні особливості загальногрецьких божеств.
17
Шевчук, Ю. Ф. "Якість води джерела централізованого господарсько-питного водопосточання міста Чернівці." Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 3, no. (30) (2013): 65–72.
Find full text
18
Lyutyi, G. G., N. G. Lyuta, and I. V. Sanina. "Оцінка змін якості підземних вод водоносних горизонтів Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну." Мінеральні ресурси України, no. 3 (November 19, 2021): 20–23. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.20-23.
Full textAbstract:
Методичними документами Водної рамкової директиви Європарламенту передбачено лише два класи якості підземних вод – “добра” і “погана”. Очевидно, що для оцінювання та картографування змін якості води цих двох градацій не досить. Тому було використано класифікацію Національного стандарту України “Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правил вибирання” (ДСТУ 4808:2007), згідно з якою підземні води за показниками хімічного складу поділяють на чотири класи: “відмінна”, “добра”, “задовільна” і “посередня”. Щоб оцінити зміни якості підземних вод у часі, було порівняно гідрогеохімічні характеристики, отримані за результатами гідрогеологічного вивчення підземних вод на етапі розвідувальних робіт у період 60–70-х років XX сторіччя та гідрогеологічного довивчення раніше закартованих площ у 2000–2010 рр. Зіставлені дані за різні часові відтинки наочно засвідчили інтенсивний перебіг процесу забруднення підземних вод у четвертинних відкладах у межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну (ДДАБ). Водночас негативних тенденцій змін якості підземних вод більш захищених – напірних водоносних горизонтів в еоценових і нижньокрейдово-сеноманських відкладах за період 1970–2010 рр. виявлено не було. Апробовані підходи картографічного оцінювання змін якості підземних вод у часі, рекомендовані ДСТУ 4808:2007, можна разом із іншими методами ефективно використовувати під час моніторингу підземних вод в Україні.
19
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, and М. Д. Потапов. "Дослідження явищ теплопровідності при мікрохвильовому сушінні матеріалу." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 4 (September 5, 2019): 205–10. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i4.1629.
Full textAbstract:
Досліджуються математичні моделі нагрівання матеріалів при дії внутрішніх джерел теплоти. Представлено модель теплопровідності, у якій дія мікрохвильового поля враховується як позитивне внутрішнє джерело теплоти. Визначається, що доцільність одержання аналітичних рішень пов'язана із практичним інтересом до мікрохвильового сушіння. Інформація про розподіл температури в матеріалі важлива для різних технологічних процесів, наприклад, сушіння зерна. Розглядається напівобмежений масив, температура якого в початковий момент часу у всіх точках однакова. Прийнято однокомпонентну модель, відповідно до якої шар розглядається як квазігомогене середовище з ефективними характеристиками. Негативне джерело теплоти враховує частку енергії, обумовлену потоком вологи випаруваної при сушінні матеріалу. Приймається експонентний характер зміни інтенсивності позитивного та негативного джерела по товщині шару. Для рішення рівняння теплопровідності застосований метод інтегрального перетворення Лапласа. Рішення диференціального рівняння теплопровідності з початковими й граничними умовами І роду дозволило одержати формулу для розрахунку температури напівобмеженого масиву, що застосовно для умов, коли температура навколишнього середовища менше температури матеріалу. Ця умова відображає реальний фізичний процес мікрохвильового нагрівання. Аналізуються результати розрахунків температури води та щільного шару зерна пшениці залежно від тривалості дії мікрохвильового поля і його питомої потужності. Показано, що для одержання достовірних результатів важливим показником є значення коефіцієнта корисної дії мікрохвильової камери. Проведені розрахунки вологовмісту й температури шару зерна пшениці для періоду постійної швидкості сушіння. Отримана залежність може застосовуватися при аналізі впливу тривалості нагрівання, вхідної потужності й початкових температур на розподіл температури по товщині шару
20
Arystarhova, E. "Toxicological biotesting of waters of surface sources of water service and drinking water using larvas of Хenopus laevis." Visnyk agrarnoi nauky 96, no. 2 (February 15, 2018): 60–63. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201802-10.
Full text
21
Pavlenko, T., and I. Los’. "Існуючі дози опромінення населения України." Nuclear and Radiation Safety 12, no. 1 (March 10, 2009): 18–22. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-1(41).03.
Full textAbstract:
Наведено оцінки ефективних доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження (радон у повітрі приміщень, радіоактивність будівельних матеріалів та питної води), а також оцінки доз опромінення, обумовлені некерованою компонентою сумарної дози. Визначено середньозважену сумарну дозу опромінення населення України та частину що припадав на керовану компоненту цієї величини.
22
Arystarhova, E. "Biotesting chronic toxicity of waters of surface sources of water service and drinking water on fishes Danio rerio." Visnyk agrarnoi nauky 95, no. 7 (July 15, 2017): 59–62. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201707-11.
Full text
23
Капранов, С. В. "Оцінка якості води джерел нецентралізованого питного водопостачання промислового міста." Екологічний вісник, no. 3 (78), травень - червень (2013): 29–30.
Find full text
24
Лавренченко, Г. К., О. А. Вассерман, and Б. Г. Грудка. "Аналіз геотермальних станцій, що працюють на водоаміачному розчині по циклу Каліни." Refrigeration Engineering and Technology 57, no. 1 (February 11, 2021): 26–36. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1980.
Full textAbstract:
Обмеженість викопних ресурсів, що витрачаються на теплових і атомних станціях, викликає тривогу. До того ж їх використання істотно погіршує екологічну ситуацію. Використання відновлюваних джерел енергії в якості первинного палива є виключно перспективним напрямком в технологіях виробництва електроенергії і тепла. В останні роки велика увага приділяється геотермії, тобто тепловим процесам, що відбуваються в надрах Землі, для виробництва не тільки тепла, але і електроенергії. Значний внесок у створення ефективних геотермальних установок такого типу вніс допитливий інженер і талановитий вчений Олександр Каліна. Ним створено цикл, що носить його ім'я, у якому в якості робочого тіла використовується водоаміачний розчин. Особливість установки, що реалізує цикл Каліни, полягає в тому, що в її основних елементах передбачені такі зміни концентрацій розчину, які обумовлюють істотне зростання термічного ККД. Розглянуто цикли і схеми установок, що використовують водоаміачний розчин. Підтверджена їх висока ефективність. Показано, що при переході від води до розчину вода-аміак може спостерігатися помітне збільшення питомої роботи. Відзначається, що на початковому етапі геотермальні станції споруджувалися в зонах високої вулканічної активності, гарячих джерел і гейзерів. Повідомляється, що можна при будівництві станцій з циклом Каліни орієнтуватися на технологію «Hot Dry Rock», що дозволяє розміщувати їх практично в будь-якому місці нашої планети. Відзначається, що пом'якшення вимог до температури верхнього джерела тепла в циклі Калини дозволяє розробляти підземні пласти, які раніше визнавалися неперспективними. Проаналізовано можливості більш ефективного вироблення електроенергії за допомогою циклу Каліни, який використовує природну різницю температур між нагрітою поверхнею океану і його студеними глибинами. Відмічається, що альтернативну енергетику, побудовану на геотермії, циклі Каліни і технології HDR, чекає успішне майбутнє
25
Davybida, L., and V. Podholov. "ГЕОІНФОРМАЦІЙНА ОЦІНКА РИЗИКУ ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Ecological Safety and Balanced Use of Resources, no. 1(19) (July 11, 2019): 59–68. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-1(19)-59-68.
Full textAbstract:
Метою дослідження є просторова оцінка ризику забруднення водоносних горизонтів для адміністративних районів Чернігівської адміністративної області з використанням ГІС-технологій. Авторами запропоновано геоінформаційний підхід до визначення рівня ризику забрудення підземних вод різних водоносних горизонтів, який базується на виділенні ландшафтних гідрогеологічних комплексів різних типів у межах досліджуваної території. Для Чернігівської області встановлено можливі джерела забруднення підземної гідросфери, вплив яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із погіршенням якості підземних вод, що використовуються для господарсько-питного водопостачання. У середовищі ГІС розроблено структуру просторових і атрибутивних даних щодо гідрогеологічного районування, вразливості водоносних горизонтів і потенційних джерел забруднення підземних вод. Створена база геоданих дозволяє здійснювати спеціальний аналіз та створювати тематичні карти для оцінки і візуалізації ризику виникнення надзвичайних ситуацій унаслідок забруднення підземних вод різних водоносних горизонтів. Виконано оверлейний аналіз картографічних шарів гідрогеологічного й адміністративного районування, а також місць локалізації потенційних джерел забруднення. Підраховано сумарний ризик виникнення надзвичайних ситуацій унаслідок забруднення ґрунтових і міжпластових підземних вод для адміністративних районів Чернігівської області. Отримані результати досліджень свідчать, що найвища вразливість водоносних горизонтів до техногенного впливу (дуже великий ризик забруднення першого від поверхні водоносного горизонту ґрунтових вод) характерна для північно-західної частини території Чернігівської області. Територія південно-східної частини регіону з добре захищеними водоносними горизонтами може бути залучена для організації фонового гідрогеологічного моніторингу.
26
Bahrii, I. D., I. V. Vasileva, K. M. Starodubets, O. M. Malyshev, and S. O. Kuzmenko. "Наукове обґрунтування просторового розподілу аномальних проявів водню для вирішення енергетичних та екологічних проблем." Мінеральні ресурси України, no. 1 (May 20, 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.1.24-28.
Full textAbstract:
Проблема водневої енергетики – найактуальніша в паливно-енергетичній галузі й геології зокрема. Сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Перспективним напрямом у розвитку енергетики є використання водню як палива. Водень – висококалорійний газ, який може знайти застосування в багатьох сферах промисловості. Великою перевагою водню є те, що в разі його спалювання утворюється лише пара води. Отже, водень також є екологічно чистим паливом. Сучасні технології відкривають доступ до використання нетрадиційних джерел енергетики, що засвідчує: абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що немає. До важливих стратегічних напрямів геологічної науки належать прогнознопошукові системні технології комплексних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень уперше в пошуковій практиці використовується водень.Перехід до водневої енергетики перспективний ще й тому, що водень – універсальна енергетична сировина. Потреба в такому паливі дуже актуальна, якщо врахувати, що основне джерело забруднення повітря в містах – продукти неповного згоряння вуглевмісного природного палива. Важливе завдання науки – прогнозування, пошуки та розроблення економічно вигідних способів добування і використання водню. В Україні є водневі дегазаційні структури з великим потенціалом у відкладах протерозою та фанерозою. Комплексний аналіз геологоструктурних, гідрологогідрогеологічних матеріалів, що виконується впродовж майже 30 років у межах наукових фундаментальних і прикладних досліджень на пошукових об’єктах з метою обґрунтування картування перспективних місць для закладення параметричних і промислових свердловин на питні й термальні води, вуглеводні (ВВ), дегазаційних свердловин у зонах розвитку газодинамічних явищ у шахтних виробках, дав змогу встановити просторово-кількісні характеристики вуглеводневих родовищ та їхніх еманаційних газових індикаторів: Rn, Tn, He, CO₂ та H. І як показала практика, такий підхід уже на попередньому етапі досліджень дає змогу не тільки аргументовано визначити ступінь зосередження перспективних площ нафтогазоносних областей, відбракувати майже непродуктивні ділянки, а й виявити аномальні площі концентрацій одного з головних енергетичних компонентів – водню як відновлюваного енергетичного джерела кругообігу речовини в природі і як детонатора геодинамічних явищ у шахтних виробках, що призводять до катастроф і людських жертв.
27
Dubinin, Dmytro. "Дослідження вимог до перспективних засобів пожежогасіння тонкорозпиленою водою." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 15–29. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-2.
Full textAbstract:
Проведені дослідження, щодо застосування тонкорозпиленої води для гасіння пожеж. Встановлено, що тонкорозпилена вода в закордонних джерелах трактується відповідно до відсоткового розподілу дрібних та великих крапель води, а в вітчизняних зазначено тільки дисперсність крапель води, а відсотковий розподіл не наведений. Визначена можливість її застосування для гасіння практично всіх речовин і матеріалів, в тому числі пірофорних, за винятком речовин, що реагують з водою з виділенням теплової енергії та горючих газів (висока ефективність при гасінні пожеж класів А, В, С, F та електроустановок під напругою). Встановлені критерії ефективності застосування засобів пожежогасіння тонкорозпиленою водою при цьому основним критерієм є розмір крапель води (дисперсність), другим інтенсивність подавання тонкорозпиленої води, а третім додавання добавок з метою підвищення вогнегасної ефективності. Встановлено, що критерії ефективності застосування тонкорозпиленої води для гасіння пожежі буде залежати на-самперед від технічних засобів пожежогасіння. Визначені техніко-економічні показники сучасних технічних засобів закордонних виробників до яких відносять принцип роботи за рахунок підвищеного тиску в системі, продуктивність насосу, об’єм (запас) вогнегасної речовини, загальна вага мобільної установки і вартість. Встановлена ефективність гасіння пожеж тонкорозпиленою водою, яка обумовлена підвищеним охолоджуючим ефектом за рахунок високої питомої поверхні крапель, рівномірним розподілом крапель води в зоні горіння, зниженням концентрації кисню і розведенням горючих парів і газів в зоні горіння парами води. На підставі цього проведено розрахунок впливу дисперсності тонкорозпиленої води під час подавання її в осередок пожежі за результатом якого встановлено, що відбір тепла від полум’я пожежі буде здійснюватися за рахунок нагрівання крапель води до температури кипіння, витрат тепла на пароутворення і витрат тепла на нагрівання пари води до температури середовища при пожежі
28
OLEKSIENKO, OLENA, and VITA POPOVA. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ПИТНИХ ВОД З РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ." Technologies and Engineering, no. 5 (January 10, 2022): 37–47. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2021.5.4.
Full textAbstract:
Purpose. Monitor different sources of water supply in a particular region of Ukraine. Methodogy. To monitor the drinking water of the selected settlement of Cherkasy region, water from the water supply network (10 samples), water from the pump room (1 sample) and water from wells (26 samples) were selected and analyzed for 20 main chemical indicators in accordance with the requirements of DSanPiN 2.2.4-171-10 and DSTU 7525: 2014. Findings. It was found that tap water has a slight excess of iron and turbidity in 5 samples. The water does not contain aluminum, ammonium ions, nitrates, nitrites, residual amounts of free and bound chlorine and chlorination by-products. The sample of water from the pump room has a slight excess of silicon and salts of general hardness – calcium and magnesium ions. Water from the pump room in chemical composition (pH, dry matter, alkalinity, chlorides, sulfates, sodium) and the content of microcomponents is very similar to tap water, it has a slightly higher "color" and "turbidity", but the content of petroleum products and iron does not exceed drinking standards. water – 0.1 mg / dm3 and 0.2 mg / dm3, respectively. In this case, well water is the most unsuitable for drinking purposes. It was found that the largest excess of normalized values in these waters was observed when determining the dry residue (up to 4 standards), hardness (up to 5 standards), nitrate concentration (up to 9 standards).Originality. Monitoring of drinking water in the selected settlement of Cherkasy region and the analysis of the suitability of tap water, pump room water and well water for drinking needs.Practical value. The peculiarities of the chemical composition of drinking water supply facilities of this settlement have been established, in particular, much attention is paid to the determination of microelements and persistent organic toxicants at the level of their maximum permissible concentrations. The analysis of the obtained results testifies that the quality of tap water and pump room meets the current hygienic standards in terms of organoleptic parameters, general mineralization, hardness, alkalinity, content of organic components, and water in almost all wells does not meet.
29
Молчанова, А. В. "Вплив полтавського полігоніу твердих побутових відходів на питну воду та воднi об’єкти." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2018): 210–13. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.34.
Full textAbstract:
У Полтаві експлуатується полігон твердих побутових відходів поблизу селища Макухівка (4 км від Полтави).
Полігон не має ніяких захисних екранів, а на відстані 800 м від полігону протікає річка Коломак.
Забруднені фільтратом ґрунтові води, що течуть до річки Коломак, є серйозним, постійно діючим, багатокомпонентним джерелом забруднення, вплив якого необхідно ліквідувати або мінімізувати, адже р. Коломак впадає у Ворсклу, що несе свою воду в Дніпро.
Нижче за течією м. Полтави розташовані міста і села, які користуються поверхневим забором питної води. В їх числі і велике місто Кременчук.
Наведено результати впливу полтавського полiгону твердих побутових відходів на питну воду та воднi об’єкти.
In Poltava, a landfill for solid waste near the village Makukhovka (4 km from Poltava) is operated. The landfill has no protective screens, and at a distance of 800 m from the landfill the Kolomak River flows. The groundwater contaminated by the filtrate flowing to the Kolomak River is a serious, permanent, multicomponent source of pollution, the effect of which must be eliminated or minimized, because Kolomak flows into Vorskla, which carries its water into the Dnieper. Downstream of the Vorskla River not far from Poltava city are located cities and villages which use surface intake of drinking water. Among them there is a big city Kremenchuk. The results of the influence of the Poltava solid waste landfill on drinking water and water bodies are presented.
Solid waste landfills (SWL) are dangerous sources of environmental pollution. Especially those of them that are not equipped with an anti-filtration screen and are operated without proper insulation of inert materials and without the necessary compaction of waste.
Environmental and sanitary problems associated with their operation are almost the same, this is a negative impact on all components of the environment, including surface and groundwater.
The complexity of this impact is also revealed in the fact that pollution has a multicomponent nature, that is, various substances of a very wide range enter into the environment from the side of solid waste landfills in various ways and the number of pollutant components is constantly increasing.
30
Yu.H., Bondarenko, Dzhulai O.S., Riabovol V.M., and Nikitiuk S.S. "Epidemiological assessment of the influence of drinking water nitrates on decentralized water supply sources on the health of young children in Cherkasy region." Environment & Health, no. 3 (92) (September 2019): 38–41. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2019.03.038.
Full text
31
HUSCHUK, I. V., O. I. BREZETSKA, V. I. HUSCHUK, and R. R. DRAB. "Monitoring and ecological-and-hygienic evaluation of the quality of drinking water from the sources of decentralized water supply in Rivne region for 2004-2015." Environment & Health, no. 1 (85) (March 2018): 41–46. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2018.01.041.
Full text
32
Martіianova, Yuliia, and Mariia Korshun. "ПРОГНОЗУВАННЯ СТУПЕНЮ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ, ПІДЗЕМНИХ ТА ПОВЕРХНЕВИХ ВОДОДЖЕРЕЛ ПЕСТИЦИДАМИ З КЛАСІВ ТРІАЗОЛОНІВ, ТРИКЕТОНІВ ТА КАРБОКСАМІДІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ." Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 124, no. 2 (June 24, 2021): 77–88. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.2(124).2021.77-88.
Full textAbstract:
Домінуюче місце в боротьбі зі шкідниками, бур’янами та хворобами рослин займають хімічні засоби захисту, використання яких забезпечує отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур. Водночас, поряд з високим економічним ефектом, існує потенційна небезпека широкого застосування пестицидів, зумовлена їх токсичністю для живих організмів, зокрема ссавців, та здатністю накопичуватися у ґрунті, мігрувати у контактуючі з ним середовища і, врешті-решт, надходити в організм людини переважно перорально з харчовими продуктами та питною водою. Метою нашого дослідження є гігієнічна оцінка потенційної небезпеки забруднення ґрунту та міграції в системі «ґрунт - підземні та поверхневі джерела водопостачання» трьох нових пестицидів з різних хімічних класів у широкому діапазоні ґрунтово-кліматичних умов. Методи. Об’єктами дослідження були стійкість, екотоксикологічна небезпечність та міграційна здатність двох гербіцидів: амікарбазону з хімічного класу тріазолонових сполук та біциклопірону з класу трикетонів, і фунгіциду підіфлуметофену з класу карбоксамідів. На основі даних про фізико-хімічні властивості, стабільність у ґрунті та параметри токсикометрії було проведено оцінку небезпечності досліджуваних речовин в системі «ґрунт-вода», для чого визначено екотоксикологічну небезпечність (екотокс); оцінено імовірність міграції пестицидів з ґрунту в підземні води за константою сорбції органічним вуглецем (Кос), скринінговим індексом вимивання LIX, індексом потенційного вимивання (GUS) та індексом потенційного забруднення ґрунтових і річкових вод (LЕАСНmod).
Результати та обговорення. Встановлено, що підіфлуметофен є високостійким (І клас) та мало мобільним (IV клас за Koc) у ґрунті пестицидом, з широким (від мінімального до майже максимального) потенціалом вилуговування за скринінговим індексом LIX, якому притаманна від дуже низької до високої здатність до вимивання за індексами GUS (від V до ІІ класу) та LЕАСНmod (від ІІІ до І класу). Амікарбазон є стійким (ІІ клас), мобільним (ІІ клас за Koc) та вимивним за LIX (практично у будь-яких ґрунтово-кліматичних умовах) пестицидом з високою (І клас) за LЕАСНmod та від низької (ІV клас) до дуже високої (І клас) за GUS здатністю до вилуговування. Біциклопірон – високостійкий (І клас) в лабораторних та стійкий (ІІ клас) в польових дослідах; за Koc є від дуже мобільного (I клас) до мало мобільного (IV клас), що зумовило широкий (від 0 до майже 1) потенціал вилуговування за LIX, високу (І клас) здатність до вимивання за LЕАСНmod та від дуже низької (V клас) до дуже високої (І клас) ймовірності вилуговування за GUS. Екотоксикологічна небезпечність досліджуваних пестицидів за різних ґрунтово-кліматичних умов є нижчою на 1–5 порядків в порівнянні з ДДТ; до того ж ризик негативного впливу на наземні біоценози біциклопірону є меншим, ніж амікарбазону та підіфлуметофену. Висновок. Досліджувані речовини є вимивними за скринінговим індексом LIX та показали високу імовірність небезпечного забруднення поверхневих та ґрунтових вод за індексами GUS та LЕАСНmod, хоча за певних ґрунтово-кліматичних умов підіфлуметофену та біциклопірону притаманна низька, амікарбазону – помірна здатність до вимивання за індексом GUS. Кінцева оцінка ризику для здоров’я людини міграції досліджуваних пестицидів в системі «ґрунт–вода» буде надана за результатами досліджень їх поведінки в ґрунтово-кліматичних умовах України.
33
Sizaya, Olga, Anna Kychka, Tetyana Husol, and Olesya Savchenko. "ЕКСТРАКТ ІЗ КОРІННЯ КУЛЬБАБИ ЛІКАРСЬКОЇ ЯК ПЕРСПЕКТИВНА СИРОВИНА У ВИРОБНИЦТВІ ХАРЧОВИХ КОНЦЕНТРАТІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 231–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-231-239.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Одним із діючих шляхів підвищення рівня здоров’я населення є створення продуктів харчування з додаванням рослинної сировини, що є невичерпним джерелом натуральних біологічно активних речовин, які збагачують організм людини вітамінами, мінеральними речовинами, антиоксидантами, органічними кислотами. Постановка проблеми. Перспективним напрямом розширення асортименту продуктів із підвищеною харчовою цінністю є використання як сировини кореня кульбаби лікарської (Taraxacum oficinale Wigg). Біологічно активними речовинами кульбаби лікарської є інулін та флавоноїди. Інулін знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, зміцнює імунну систему організму, має імуномодулюючу та гепатопротекторну дію, дозволяє знизити рівень цукру в діабетиків. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показано, що рослинні екстракти є найбільш перспективною сировиною для створення продуктів, збалансованих за вмістом біологічно активних речовин, оскільки рослинні екстракти поєднують натуральність, функціональність та містять ессенціальні речовини в концентрованій кількості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Обмежена інформація щодо використання порошків та екстракту з кореня кульбаби лікарської у складі харчоконцентратів як замінників кави. Постановка завдання. Визначення оптимальних режимів отримання екстрактів із коріння кульбаби лікарської в сухій формі та обґрунтування доцільності використання їх як замінників кави у виробництві харчоконцентратів. Виклад основного матеріалу. З’ясовано, що за вмістом виходу сухих речовин (41,5-43,4 %) при отриманні екстракту з порошку коріння кульбаби доцільним є використання у якості екстрагенту питної води (гідромодуль 1/12) як найбільш дешевого розчинника. Визначено, що, в залежності від умов виробництва, екстракцію можна проводити в інтервалі температур 60-90 °С впродовж 2-4 годин. Досліджено: вміст важких металів у сировині та вміст макро- і мікроелементів в екстракті з коріння кульбаби атомно-абсорбційним методом; компонентний склад летких речовин екстракту – методом хромато-мас-спектрометрії; вміст інуліну – за методом Бертрана. Висновки відповідно до статті. Літературні дані та отримані результати досліджень зумовлюють доцільність використання порошку та сухого екстракту з коріння кульбаби у виробництві харчоконцентратів, оскільки ця рослинна сировина збагачує продукти харчування вітамінами, мінералами, інуліном та флавоноїдами і є безпечною для споживання з точки зору токсичності. Агрегатний стан екстракту, тривалий термін зберігання, приємний аромат і смак, розчинність як у холодній, так і гарячій воді, простий метод отримання – доводять перспективність використання цієї сировини для виробництва сумішей розчинних кавових напоїв, у складі морозива та кондитерських виробів, а також як замінника кави для людей, хворих на цукровий діабет.
34
Ivanova, T. M., Y. V. Goshovska, I. Y. Ohhi, L. V. Peshuk, M. S. Romanenko, R. A. Fedichkina, and I. M. Shapoval. "Дослідження м’ясного продукту з додаванням кверцетинвмісної сировини в середовищі in vivo." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 4, 2017): 43–47. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8009.
Full textAbstract:
Метою роботи було дослідження антиоксидантів природного походження, які не поступаються за ефективністю синтетичним аналогам. Природні антиоксиданти на відміну від хімічно синтезованих не проявляють негативного побічного впливу на організм людини, поліпшуючи якісні характеристики продукту; мають низьку токсичність і позитивно впливають на фізіологічні процеси людського організму, підвищуючи його резистентність. Для поставленої мети попередньо було проведено підбір антиоксидантів природного походження; удосконалено технологію м’ясних продуктів; проведено ряд досліджень в середовищі in vivo. Як джерело речовин з антиокиснюючими характеристиками вибрано лушпиння цибулі, яке містить потужний антиосидант флаваноїд кверцетин. Робота була присвячена дослідженню впливу екстракту лушпиння цибулі в композиті з м’ясним продуктом на ряд фізіологічних і біохімічних параметрів в експериментальній моделі стану, наближеного до метаболічного синдрому, у тварин з генетично детермінованою артеріальної гіпертензією. Вивчали показники вмісту глюкози в крові та показники зміни температури і маси тіла щурів в процесі згодовування удосконаленим м’ясним продуктом. Вимірювання рівнів глюкози в артеріальній крові щурів показали двократне (на 59%, Р < 0,01) збільшення вмісту глюкози у спонтанногіпертензивних щурів. Додавання фруктози до питної води збільшило вміст глюкози всього на 5%. Годування щурів м’ясним продуктом із вмістом кверцетину не знизило рівень глюкози. Однак годування тварин, що утримувались на фруктозі, м’ясним продуктом з екстрактом лушпиння цибулі знизило рівень глюкози на 14%. Показники зміни маси і температури тіла білих щурів самців при вживанні м’ясного продукту з екстрактом лушпиння цибулі, кверцетином, порівняно з контрольними групами показали, що процент виживання склав 100%. Заміри маси і температури показали таке: в контрольній групі зі звичайним кормом щурі майже не набрали ваги, але температура наприкінці дослідження знизилась; найбільше маси набрали щурі, в раціон яких додаткового було включено м’ясний продукт з кверцетином. Температура залишилась в межах норми лише у групах, які з’їдали м’ясний продукт з екстрактом лушпиння цибулі чи кверцетину.
35
Malynovska, Natalia, Alexander Shtyrov, and Anna Nepochatykh. "Обласні цільові програми як механізм реалізації реформ житлово-комунального господарства України." Public Administration and Regional Development, no. 6 (January 13, 2020): 890–924. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.09.
Full textAbstract:
У статтi розглянуто обласнi цiльовi програми як один iз механiзмiв реалiзацiї реформ житлово-комунального господарства України, простежено переваги програмно-цiльового методу бюджетування та прийняття i реалiзацiї обласних цiльових та бюджетних програм на обласному рiвнi.
Проаналiзовано нормативно-законодавче забезпечення щодо застосування програмно-цiльового методу, обгрутовано необхiднiсть реформування ЖКГ, оскiльки це стосується iнтересiв населення та нацiональної економiки України в цiлому.
Узагальнено практики реалiзацiї програм УЖКГ Миколаївської ОДА, а саме «Питна вода Миколаївщини на перiод до 2020 року», «Поводження з твердими побутовими вiдходами на перiод до 2020 року», «Обласна програма часткового вiдшкодування кредитiв на реалiзацiю енергозберiгаючих заходiв у житловому фондi на 2016-2020 роки», «Обласна програма розвитку систем зовнiшнього освiтлення населених пунктiв Миколаївської областi на перiод до 2025 року», «Обласна програма енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергiї до 2025 року» тощо.
Визначено найбiльш суттєвi проблемнi питання на пiдставi монiторингу виконання програм: погашення заборгованостi перед пiдрядними пiдприємствами (наявнiсть кредиторської заборгованостi), призупинення реалiзацiї програм на невизначений строк, порушення зобов’язань з боку учасникiв реалiзацiї програм, змiни нормативно-законодавчого характеру, якi впливають на хiд реалiзацiї програм, низький рiвень ефективностi програм (фiнансова звiтнiсть). Крiм того, зазначено непiдготовленiсть населення до вирiшення питань благоустрою: рiвень готовностi населення покращувати, впроваджувати, заощаджувати, дбайливо поводитись з комунальною власнiстю залишається не на належному рiвнi.
Зазначено, що на пiдставi монiторингу виконання програм, а також аналiзу фiнансової документацiї та звiтної документацiї найголовнiшими проблемами, якi тягнуть за собою ряд iнших є нестабiльнiсть фiнансування та дисциплiна виконання зобов’язань учасникiв програм, а також наявнiсть чи вiдсутнiсть додаткових витрат на реалiзацiю програм через судовi позиви.
Запропоновано шляхи покращення практики застосування обласних цiльових програм, а саме: для запобiгання виникнення кредиторської заборгованостi або принаймнi її мiнiмiзацiї передбачати реальнi, обґрунтованi витрати на реалiзацiю бюджетних програм; у ходi реалiзацiї програм не змiнювати правила та процедури, що можуть викликати фiнансовi проблеми i призвести до зупинення програм чи сплати судових витрат по незахищених статтях бюджету; досить ретельно та прозоро пiдходити до обрання учасникiв реалiзацiї бюджетних програм; посилити роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхiдностi та переваг реформування сфери ЖКГ в ринкових умовах; оперативно та зрозумiло висвiтлювати досвiд УЖКГ Миколаївської ОДА щодо реалiзацiї обласних цiльових та бюджетних програм серед населення з метою їх залучення до реформування структури ЖКГ з точки зору отримувачiв послуг.
Акцентовано увагу, що обласнi цiльовi програми є дiєвим засобом програмно-цiльового управлiння у складi проекту програм соцiально-економiчного розвитку областi, забезпечення та виконання заходiв та завдань програм в установленi термiни, досягнення передбачених показникiв програм, використання фiнансових, матерiально-технiчних та iнших залучених ресурсiв за призначенням, механiзмом реалiзацiї реформування житлово-комунального господарства України в сучасних умовах.
36
Ковальчук, Л. Й., А. В. Мокієнко,, Б. А. Насібуллін, О. Я. Олешко, and О. І. Бахолдіна. "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В ОРГАНІЗМІ ЗДОРОВИХ ЩУРІВ, ЩО СПОЖИВАЛИ В ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДУ ОЗЕРА ЯЛПУГ." Вісник наукових досліджень, no. 2 (May 9, 2014). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.2.5626.
Full textAbstract:
<p>Робота присвячена комплексній оцінці структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду озера Ялпуг, яке є джерелом водопостачання населення м. Болград Одеської області. Результати фізико-хімічних та санітарно-хімічних досліджень води озера Ялпуг свідчать про її відповідність вимогам ДСТУ 4808:2007 до джерел 2-4 класу якості. У воді озера Ялпуг виявлено 4 види ціанобактерій, зокрема високі рівні <em>Synechocystis</em><em> </em><em>salina</em>, що викликає “цвітіння” води. Встановлено, що вживання здоровими щурами води озера Ялпуг супроводжується різким зменшенням активності Алт і зниження активності Аст; різким зниженням активності каталази за умови зростання вмісту МДА. Вірогідно, існують передумови для пошкодження мембран клітин, а отже, для розвитку дистрофічних процесів в органах і тканинах. Це підтверджується результатами патоморфологічних досліджень. Зважаючи на відсутність гігієнічно значимих концентрацій антропогенних забруднювачів, висловлено думку, що виявлені біологічні ефекти є наслідком дії ціанотоксинів або токсичних органомінеральних комплексів. Обґрунтована доцільність розширення та продовження досліджень ціанобактерій у контекстах їх виявлення у воді, ідентифікації ціанотоксинів, впливу цих ксенобіотиків на стан теплокровних тварин та людини.</p>
37
Lototska, O. V., K. T. Voloschynska, and K. T. Voloschynska. "ВИКОРИСТАННЯ ФАСОВАНОЇ ВОДИ НАСЕЛЕННЯМ МІСТА ТЕРНОПОЛЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНКЕТНОГО ОПИТУВАННЯ." Медсестринство, no. 2 (June 20, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2018.2.9159.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано результати соціологічного опитування та узагальнено дані незалежної оцінки особливостей вживання води населенням м. Тернополя. Встановлено, що 80,1 % жителів не задоволені якістю водогінної води і використовують для пиття різні альтернативні джерела водопостачання: фільтровану (у 46 %) або фасовану (у 21 %) воду. Більшість опитаних вживає фасовану воду нерегулярно, купляючи її 1–3 рази на тиждень і використовують її в основному для тамування спраги під час прогулянок, фізичного тренування, спортивних змагань. Під час купівлі фасованої води вирішальним фактором при здійсненні вибору для більшості опитаних є смакові якості води. Все це свідчить про те, що жителі м. Тернополя, вживаючи питну воду в достатній кількості, незважаючи на недостатню якість водогінної води, надають перевагу традиційним джерелам водопостачання, а саме водогонам, колодязям і каптажам.
38
Ковальчук, Л. Й., А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін, С. Г. Гуща, О. Я. Олешко, and О. І. Бахолдіна. "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В ОРГАНІЗМІ ЗДОРОВИХ ЩУРІВ, ЩО СПОЖИВАЛИ В ЯКОСТІ ПИТНО ВОДУ ОЗ. КАТЛАБУХ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 22, no. 1 (June 5, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4224.
Full textAbstract:
<p>РЕЗЮМЕ. Робота присвячена комплексній оцінці функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали<br />в якості питно воду оз. Катлабух. Результати фізикохімічних та санітарно-хімічних досліджень свідчать про<br />відповідність вимогам ДСТУ 4808:2007 до джерел 2 -4 класу якості. У воді оз. Катлабух виявлено 2 види ціанобактерій<br />Merismopedia minima та Spirulina laxissima, які викликають «цвітіння» води. Встановлено, що вживання здоровими<br />щурами як питно води оз. Катлабух супроводжується наступними ефектами: підвищенням активності ЦНС;<br />компенсаторною функціональною гіпоксією; зростанням вмісту гетерогенних антитіл і появою достатньо кількості<br />антитіл до печінки, тобто аутоімуних реакцій; зниженням рН сечі, затримці іонів натрію і калію. Зважаючи на відсутність<br />гігієнічно значимих концентрацій антропогенних забруднювачів, висловлено думку, що виявлені біологічні ефекти<br />є наслідком ді ціанотоксинів або токсичних органомінеральних комплексів. Обгрунтована доцільність розширення<br />та продовження досліджень ціанобактерій у контекстах х виявлення у воді, ідентифікаці ціанотоксинів, впливу цих<br />ксенобіотиків на стан теплокровних тварин та людини.<br />КЛЮЧОВІ СЛОВА: вода, озеро Катлабух, хімічний склад, антропогенні забруднювачі, ціанобактері, біологічні ефекти,<br />щури.</p>
39
Сагайдак, Ірина, Тетяна Чорна, and Вікторія Павлішина. "Сталий розвиток міст та регіонів: проблеми доступності якісних послуг з постачання безпечної питної води." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 321–25. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233102.
Full textAbstract:
Система водопостачання та водовідведення є однією з основних у забезпеченні доброту населення, має значний вплив на інші галузі національного господарства України та розвиток регіональних економік. В роботі досліджено причини незадовільної якості питної води, що надходить до споживача, серед яких виділено: суттєве погіршення стану джерел водопостачання; критичний технічний стан водогонів і розподільчих мереж; фінансові проблеми галузі (нестача коштів для своєчасної заміни зношеного обладнання, великі втрати води в системі); недосконалість структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного та ефективного функціонування. Проаналізовано погіршення ситуації щодо збитковості водоканалів внаслідок запуску нової моделі ринку електроенергії. З активізацією процесів децентралізації об’єднані територіальні громади мають можливість планувати і реалізовувати програми з модернізації, оптимізації та розвитку систем водопостачання та водовідведення. В статті розглянуто особливості утримання системи водопостачання на прикладі Ірпінського регіону. Показано, що на модернізацію системи водозабезпечення і водовідведення в регіоні впродовж останніх п’яти років за кошти громади було здійснено реконструкцію та будівництво свердловин, станцій водопідготовки та знезалізнення води; придбання нової техніки і обладнання; ремонт водопровідної мережі (замінено понад 60% старих мереж) та каналізаційних колекторів; вирішення проблеми незаконних підключень; встановлення лічильників з можливістю передачі даних в режимі онлайн. Розглянуто проблеми, що потребують термінованого вирішення: дозаміна старих та ліквідація тупікових мереж, здійснення системних досліджень нарахунок чи вистачить води для подальшого зростання міста; необхідність вивчення питання щодо спорудження власних потужностей з очищення стічних вод. Обгрунтовано пріоритетність комплексної програми розвитку системи водопостачання і водовідведення в розбудові сучасного міста і забезпечення комфортного проживання в ньому.
40
Сиротенко, Євгенія, and Марія Даус. "Оцінювання екологічної обстановки та якості води у пониззі річки Дунай (на прикладі м. Рені)." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 326–29. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232874.
Full textAbstract:
Дунай - це джерело води для господарсько-побутових потреб населення, промисловості, сільського господарства України. Територією України проходить невелика ділянка пониззя річки Дунай (170 км) від міста Рені до її гирла. Води Дунаю використовуються для питного централізованого водопостачання міста Рені. Тому актуально було виконати «Оцінювання екологічної обстановки та якості води у пониззі річки Дунай (на прикладі м. Рені)». Метою дослідження була оцінка екологічної обстановки та якості води на основі даних гідрохімічних спостережень для перевірки безпеки питного водопостачання. Завдання роботи: оцінити екологічну обстановку за ступенем неблагополуччя та якість води за модифікованим індексом забрудненості. Розрахунки було проведено на основі даних Дунайського басейнового управління водних ресурсів про хімічний склад води у створі Дунай - Рені за 2009-2018 роки. Всього було досліджено 24 речовини, кількість спостережень коливалася від 98 до 104 за різними показниками за весь період. За такими речовинам як розчинений кисень, азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфати, залізо, магній, натрій, кальцій, кремній, хлориди, сульфати, хром, мідь, цинк, нафтопродукти, окиснюваність перманганатна, кольоровість, жорсткість за досліджуваний період перевищень гранично-допустимих концентрацій не спостерігалось. Найбільшими забруднювачами для питного водопостачання м. Рені є, завислі речовини, біологічне споживання кисню за 5 діб (БСК5), феноли, манган та хімічне споживання кисню (ХСК). У переважній більшості випадків екологічна обстановка є «відносно задовільною», по ХСК і фенолам - «напруженою», з урахуванням завислих речовин - «критичною» та у 11 % випадків – «кризовою». Модифікований індекс розраховувався за розчиненим киснем, БСК5, завислими речовинами, фенолами, манганом та ХСК. Якість води за нормативами для питного водопостачання відноситься до IV класу – «забруднена» (22 %), до V класу – «брудна» (45 %), до VІ класу – «дуже брудна» (33 %).
41
Максимова, Наталія, and Ірина Чушкіна. "ОЦІНКА РІВНЯ ЗАБРУДНЕНОСТІ ВОДНИХ РЕСУРСІВ." InterConf, August 2, 2021, 333–39. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.07.2021.036.
Full textAbstract:
На підставі даних лабораторних досліджень виконана інтегральна оцінка якості водних ресурсів с. Мала Білозерка. Аналітичні дослідження носять пошуковий характер інтегральної оцінки рівня забрудненості місцевості і виконані методом, який запропонований дослідниками Крижановським Є.М. та Давидовою І.В., носить рекомендований характер та заснований на алгоритмі офіційно затвердженої методики КНД 211.1.1.106 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в системі Мінекоресурсів)». За результатами розрахунку загального коефіцієнту забрудненості виявлено, що місцеві водні ресурси характеризуються як брудні, незважаючи на досить високу якість підземних вод, які використовуються в якості джерела для питного водопостачання сільського населення.
42
Shapovalova, А. А. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОСОМАТИЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ У ПЕРІОД РЕМІСІЇ ОНКОГЕМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ПРОЦЕСІ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ «МАРІЯ»." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 13, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8319.
Full textAbstract:
Результати аналізу даних літератури свідчать, що вживання мінеральної води (МВ) сприяє зменшенню проявів ендогенної інтоксикації, відновленню функції гепатобіліарної системи та адаптаційних механізмів. Однак це потребує додат-кових досліджень.Мета дослідження – оцінити динаміку психосоматичного стану в дітей у період ремісії онкогематологічних захворювань за комплексом реабілітації з диференційованим призначенням питного водолікування нативною МВ “Марія”.Матеріали і методи. Санаторно-курортне лікування (СКЛ) проводили в умовах дитячого санаторію “Джерело” в Трускавці. Алгоритм обстеження дітей включав загальне клінічне обстеження та лабораторні дослідження крові. Для оцінки імунологічної реактивності організму використовували інтегральні гематологічні показники. В діагностиці психологічного стану дітей застосовували спостереження, бесіди, методи психодіагностики.Результати досліджень та їх обговорення. На кінець реабілітації, за оцінкою функціонального стану дітей, відмічали зменшення від 42,5 до 19,1 % скарг на втомлюваність, зниження больового синдрому в гастродуоденальній ділянці та у правому підребер’ї від 21, до 6,4 %, головного болю – від 19,1 до 2,1 %, поліпшення апетиту – в 18,8 % дітей. Після реабілітації позитивна динаміка проявлялась зменшенням проявів бактеріальної інтоксикації: зниження частоти реакцій гіперчутливості миттєвого типу на 18,2 %, зменшення частоти показників бактеріальної інтоксикації на 9 %. Під впливом комплексу реабілітації дітей на кінець СКЛ частота неспецифічних адаптаційних реакцій організму (НАРО) низького рівня збільшилась із 45,4 % до 63,6 %, частота II ступеня напруження – від 45,4 до 72,7 % при збереженні проявів дітей реакцій спокійної активації у 90,9 %.Висновки. Є доцільною порівняльна характеристика отриманих результатів СКЛ із тими, що стосуються іншого комплексу реабілітації дітей у період ремісії онкогематологічних захворювань в санаторії для дітей із батьками, тобто сімейної реабілітації.