To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дефект структури.
Journal articles on the topic 'Дефект структури'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Дефект структури.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Сандлер, А. К. "Модифікатор важких паливних сумішів." Automation of technological and business processes 11, no. 1 (April 26, 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1329.
Full textAbstract:
Зменшення витрат усіх видів палив може значно поліпшити екологічну ситуацію за рахунок зменшення викиду в атмосферу забруднюючих і токсичних продуктів згоряння палива і зменшення споживання кисню з повітря. Це, в свою чергу, повинно зменшити економічні втрати, пов'язані з природоохоронними заходами, обумовленими роботою транспорту і енергетичних об'єктів. Саме тому розробка засобів, що дозволяють більш ефективно використовувати вуглеводневе паливо в суднових енергетичних установках, на морському транспорті, є системоутворюючим фактором його розвитку.
У той же час, застосування існуючих пристроїв виявило їх недостатню стійкість до впливу неконтрольованих дестабілізуючих факторів, що генеруються компактно розташованими об’єктами суднової енергетичної установки. Для пошуку шляхів поліпшення характеристик пристроїв модифікації властивостей та структури палив проаналізовані конструкції найпоширеніших конструкцій.
В умовах, що склалися, доцільною стала розробка нового схемотехнічного рішення модифікатора. Для розв`язування поставленої задачі запропонована схема модифікатора паливних сумішів.
Під впливом тиску, що створюється паливним насосом високого тиску, паливо надходить до корпусу розпилювача та потрапляє у вхід каналів особливого рельєфу та до незворотного клапану. У каналах, завдяки складному профілю, що характеризується варіативною геометрією по кроку, профілю та глибині, відбуваються процес деструкції внутрішньої структури палива, що рухається з субзвуковою швидкістю. У паливі, що потрапляє крізь незворотній клапан до об’єму втулки, відбувається мікроелектрогідравлічний удар.
За рахунок багаточисельних гідравлічних ударів, що виникають при просуванні палива крізь канали, що характеризуються значною кількістю поворотів, та шайби генеруються дефект структури паливної суміші. Після мікроелектрогідравлічного удару та проходження каналів й сопел Лаваля відбувається процес генерації дефектів структури важкого палива. Дефекти, що виникають, являють собою розрив у безперервної орієнтації, тобто розрив у полі директора n(r)². Завдяки таким розривам утворюються краплі лінійним розміром який не перебільшує 20 мкм при виході з сопла форсунки. Розпилювання палива з таким лінійним розміром дозволяє отримати більшу поверхню згоряння та поліпшити якість робочого процесу.
2
Burianov, O. A., T. M. Omelchenko, N. V. Dedukh, P. A. Chernovol, M. V. Vakulich, and O. A. Turchin. "Застосування клітин кісткового мозку в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень в експерименті." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 4 (April 28, 2019): 41–46. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.04.41.
Full textAbstract:
Мета. В експерименті на 24 кролях шляхом морфологічних досліджень та морфометричного аналізу оцінити ефективність застосування методики BMDCT (bone marrow-derived cell transplantation) в лікуванні внутрішньосуглобових остеохондральних пошкоджень та дефектів.
Матеріали і методи. За допомогою морфометричного аналізу препаратів, отриманих від 24 експериментальних тварин, розподілених на три групи, визначали характер та структуру регенерату, його інтеграцію до навколишніх тканин, оцінювали вміст клітинних структур та неклітинних елементів, що сформувалися в дефекті в різних серіях експерименту, з використанням модифікованої гістологічної шкали S. W. O’Driscoll і співавторів і S. R. Frenkel і співавторів.
Результати. Аналіз результатів дослідження з використанням модифікованої шкали гістологічної оцінки показав, що гіаліновий хрящ був наявний тільки в регенераті тварин, у яких застосовували методику BMDCT. Значного розшарування поверхні суглобового хряща регенерату в цих тварин не виявлено, структурна інтегрованість була високою, щільність суглобового хряща навколо країв дефекту значно перевищувала показники у контрольних тварин. Дегенеративні зміни хондроцитів переважали у контрольних тварин. За характером перебудови субхондральної кістки під зоною дефекту статистичним аналізом виявлено достовірну різницю між дослідними та контрольними тваринами (р < 0,001), що засвідчило ефективність застосування методики BMDCT.
Висновки. Результати дослідження дають підстави для висноску про ефективність застосування методики BMDCT у лікуванні пацієнтів з внутрішньосуглобовими остеохондральними пошкодженнями та дефектами.
3
Нагайчук, В. І., Р. М. Чорнопищук, С. Д. Хіміч, and О. А. Назарчук. "Лікування хворих із донорськими ранами, що тривалий час не загоюються." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 2 (August 27, 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.2.12085.
Full textAbstract:
Мета роботи: обґрунтувати ефективність ін’єкційного застосування плазми, збагаченої тромбоцитами при лікуванні ран донорської поверхні, що тривалий час не загоюються у хворих із глибокими термічними опіками. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 15 пацієнтів з опіками полум’ям ІІб–ІІІ ступеня, площею 10–15 % поверхні тіла. Від початку з (27,3±0,1) доби після отримання травми залежно від обраного місцевого лікування пацієнтів поділили на дві групи. У 5 пацієнтів основної групи перев’язки, окрім обробки ранової поверхні 0,02 % розчином декаметоксину, передбачали щоденне впродовж 6–7 діб ін’єкційне введення автологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, по периферії та безпосередньо в ділянку донорських ран. Залишок препарату аплікаційно наносили на рановий дефект, який покривали двошаровою марлевою серветкою, просякнутою однойменним антисептиком і полівінілхлоридною плівкою з фіксацією лейкопластерними стрічками, марлевою пов’язкою. У 10 пацієнтів групи порівняння місцеве лікування донорських ран обмежувалось перев’язками з використанням цього ж антисептичного розчину. Обстеження хворих передбачало візуальний огляд ушкодженої ділянки, визначення площі ранового дефекту, мікробіологічне та цитологічне дослідження ранового вмісту. Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження показали позитивний ефект застосування автологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, уже на 3 добу спостереження, що проявлялось зміною кольору, структури грануляційної тканини в кращий бік, активним перебігом процесів епітелізації у вигляді появи острівців на поверхні рани та росту з країв, наближенням цитологічної картини до запально-регенераторного типу. В подальшому в пацієнтів основної групи визначали стрімке зменшення розмірів ранового дефекту, поява юних клітинних форм із майже повним його загоєнням на (9,3±1,2) добу після початку введення плазми. Лікування хворих групи порівняння традиційним способом завершувалось виконанням автодермопластики.
4
Дорохин, М. В., Д. А. Павлов, А. И. Бобров, Ю. А. Данилов, В. П. Лесников, Б. Н. Звонков, А. В. Здоровейщев, et al. "Формирование контактов MnGa/GaAs для применений в оптоэлектронике и спинтронике." Физика и техника полупроводников 50, no. 11 (2016): 1463. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2016.11.43774.6.
Full textAbstract:
Исследованы кристаллическая структура, состав, магнитные и электротранспортные свойств слоев MnxGay, осажденных на поверхность GaAs методами импульсного лазерного осаждения в потоке водорода, импульсного лазерного осаждения в вакууме и электронно-лучевого испарения в высоком вакууме. Показано, что особенности каждого из методов оказывают влияние на состав и кристаллическую структуру формируемых слоев, на степень резкости и кристаллического совершенства гетерограницы. Состав и кристаллическая структура, предположительно, обусловливают модификацию ферромагнитных свойств. Дефекты гетерограницы оказывают влияние на свойства диодной структуры MnxGay/GaAs, в частности на высоту потенциального барьера диода Шоттки.
5
Тарасова, Е. А., Е. С. Оболенская, А. В. Хананова, С. В. Оболенский, В. Е. Земляков, В. И. Егоркин, А. В. Неженцев, et al. "Теоретические и экспериментальные исследования вольт-амперных и вольт-фарадных характеристик HEMT структур и полевых транзисторов." Физика и техника полупроводников 50, no. 12 (2016): 1599. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2016.12.43883.29.
Full textAbstract:
Проведены исследования чувствительности параметров классических n+/n- GaAs и AlGaN/GaN структур с двумерным электронным газом (НЕМТ) и полевых транзисторов на их основе к gamma-нейтронному воздействию. Определены уровни их радиационной стойкости. Развит метод экспериментального исследования структур на основе дифференциального анализа вольт-фарадных характеристик, позволяющий определять слои структуры, в которых накапливаются радиационные дефекты. Впервые предложена методика, позволяющая учесть изменение площади обкладок измеряемой емкости барьерного контакта, связанной с возникновением кластеров радиационных дефектов, формирующих диэлектрические включения в слое двумерного электронного газа.
6
Vares, Ya E., and N. V. Shtybel. "Клінічна оцінка ефективності застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при післяопераційних порожнинних кісткових дефектах щелеп." Clinical Dentistry, no. 2 (September 23, 2020): 33–42. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11257.
Full textAbstract:
Резюме. Низка вітчизняних та іноземних вчених довела ефективність застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з метою оптимізації репаративного остеогенезу. Втім, залишається нез’ясованою клінічна ефективність пропонованого методу в поєднанні з класичним підходом до заміщення порожнинних кісткових дефектів щелеп.
Мета дослідження – визначити клінічну ефективність застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з метою оптимізації загоєння порожнинних післяопераційних кісткових дефектів нижньої щелепи.
Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 18 пацієнтів віком від 21 до 46 років, яким було показане атипове видалення третіх нижніх молярів. Операційні втручання проводили за модифікованою методикою S. Asanami та Y. Kasazaki, перед ушиванням усі дефекти виповнювались колагеновою губкою, імпрегнованою гідроксиапатитом кальцію та β-трикальцієм фосфатом. У післяопераційному періоді пацієнти основної групи (n=12) отримували курс екстракорпоральної ударно-хвильової терапії. На основі конусно-променевої комп’ютерної томографії проводили кількісну (визначення товщини та відносної площі) та якісну (визначення оптичної щільності та характер гістограм щільності) оцінку регенерату в ділянках із компактизованою та губчастою основою. Також визначали рівень втрати маргінальної кісткової тканини.
Результати досліджень та їх обговорення. Достовірно значний приріст товщини кісткового регенерату спостерігався в усіх ділянках вимірювання в основній групі. Через 3 місяці після втручання кісткові дефекти контрольної групи було виповнено лише на 60,16 %, натомість, в основній групі спостерігалось заміщення до 98,15 % дефекту. Вертикальна редукція становила до (1,6±1,0) мм в усіх досліджуваних випадках, незалежно від групи, при цьому ознаки горизонтальної втрати маргінальної кістки були відсутні. В основній групі приріст оптичної щільності кісткового регенерату був достовірно більшим, ніж у контрольній. У пацієнтів основної групи спостерігалась структурна спорідненість регенерату до інтактної кісткової тканини: в ділянках з губчастою основою переважав гетерогенний регенерат, а в ділянках із компактизованою основою структура регенерату була більш гомогенною. При цьому в контрольній групі спостерігався гомогенний регенерат із градієнтом щільності, що зменшувалась до середини дефекту.
Висновки. Додаткове застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії значно стимулює процеси загоєння порожнинних післяопераційних кісткових дефектів нижньої щелепи пацієнтів, порівняно з виповненням дефектів лише колагеновою губкою, імпрегнованою гідроксиапатитом кальцію та β-трикальцієм фосфатом.
7
Radkevich, Andrey Anatolevich, Viktor Eduardovich Gyunter, Eduard Vilyamovich Kasparov, Anatoly Stepanovich Pulikov, Olga Viktorovna Peretyatko, Rasim Khaligovich Mamedov, Ilya Vasilevich Sinyuk, Sofya Maksimovna Kaunietis, Vasily Yuryevich Podgorny, and Tatyana Borisovna Zhuravleva. "ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ЗАМЕЩЕНИЕ КОСТНЫХ ДЕФЕКТОВ МОЗГОВОГО ЧЕРЕПА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ТОНКОПРОФИЛЬНОГО НИКЕЛИДА ТИТАНА." V mire nauchnykh otkrytiy 10, no. 5 (December 3, 2018): 28. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-5-28-45.
Full textAbstract:
Цель. Разработка новой медицинской технологии хирургического устранения дефектов костей мозгового черепа с использованием материалов с памятью формы.Методика. Экспериментальное замещение костных структур мозгового черепа выполнено на 69 беспородных кроликах в возрасте 1–1,5 лет. Дефекты создавали искусственно путем симметричного иссечения костной ткани в теменных и височных областях размером 15,0×15,0 мм без нарушения целостности твердой мозговой оболочки. Для устранения полученных дефектов применяли тонкопрофильный сверхэластичный сетчатый никелид титана толщиной 40, 60 и 90 мкм помещенный в один, два и четыре слоя. В целях морфологического изучения материал забирали на 7, 14, 21, 28 и 35-е сут. В каждом варианте выполнено 3 серии опытов (всего 135 с учетом кратности забора материала для гистологических исследований). Контролем служили 3 аналогично образованных изъяна, оставленных без замещения.Результаты. Установлено, что оптимальная структура регенерата получена в результате применения в качестве имплантационного материала четырехслойной сетчатой структуры, изготовленной из нити толщиной 40 мкм. В толще наружных слоев получена органотипичная пластинчатая и губчатая костная ткань, в толще внутренних слоев – плотная полуоформленная соединительная ткань. Образованный в этих случаях единый с имплантационным материалом регенерат дает возможность в полной мере восстанавливать анатомические и функциональные особенности костных структур мозгового черепа, твердой мозговой оболочки и головного мозга. Изучение процессов остеогенеза в зависимости от толщины нитей, из которых был изготовлен имплантационный материал, не выявил существенных отличий. Полученные результаты позволяет рекомендовать внедрение разработанной технологии в широкую клиническую практику.
8
Адеева, Т. Н., and У. Ю. Севастьянова. "СОДЕРЖАНИЕ КОМПОНЕНТОВ ВНУТРЕННЕЙ КАРТИНЫ ДЕФЕКТА У ДОШКОЛЬНИКОВ С СЕНСОРНЫМИ НАРУШЕНИЯМИ." Modern Psychology 2, no. 3 (5) (September 27, 2019): 54–61. http://dx.doi.org/10.46991/sbmp/2019.2.2(5).054.
Full textAbstract:
Внутренняя картина дефекта (ВКД) рассматривается как структура Я- концепции, как фактор личностного развития. Особенности внутренней картины дефекта могут детерминировать вариант адаптации. Я-концепция дошкольников с дефицитарным развитием характеризуется преимущест- венно высоким уровнем самопринятия, высоким или средним уровнем самооценки. У детей с детским церебральным параличом не сформиро- ваны представления о себе как о друге вследствие малого количества социальных контактов. Содержание компонентов ВКД зависит от варианта нарушения и возраста. Компоненты ВКД у дошкольников содержательно мало наполнены, когнитивный компонент характеризуется стереотип- ностью. У дошкольников с нарушениями зрения отмечено доминирование эмоционального компонента в структуре ВКД. У дошкольников с детским церебральным параличом отмечено влияние структуры нарушения на физический, эмоциональный и мотивационный компоненты.
9
Ситева, Ольга Сергеевна, Наталья Александровна Медведева, Валерий Викторович Середин, and Дмитрий Владимирович Иванов. "ВЛИЯНИЕ ДАВЛЕНИЯ НА СТРУКТУРУ КАОЛИНИТА В ОГНЕУПОРНЫХ ГЛИНАХ НИЖНЕ-УВЕЛЬСКОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ ПО ДАННЫМ ИК-СПЕКТРОСКОПИИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 6 (June 18, 2020): 208–17. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/6/2690.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью изучения структуры каолиновых глин в связи с их широким промышленным применением. Физические и физико-химические свойства глин изменяются при различных техногенных воздействиях на них, что обусловлено преобразованием кристаллической структуры. Цель: изучение влияния давления на структуру каолинита. Объект: каолиновая глина Нижне-Увельского месторождения Челябинской области. Метод: инфракрасная спектроскопия. Инфракрасные спектры регистрировались на ИК Фурье-спектрометре в интервале 400…3800 см–1. Обработка ИК-спектров проводилась с помощью программного обеспечения Fspec. Результаты экспериментальных исследований показали, что обогащенная каолиновая глина Нижне-Увельского месторождения Челябинской области, не подверженная воздействию давлением, характеризуется частично упорядоченной (дефектной) структурой. При воздействии давлений от 10 до 650 МПа глина характеризуется частично упорядоченной структурой, при давлениях от 700 до 800 МПа – слабо и неупорядоченной структурой. Обработка каолина давлением повышает дефектность структуры на уровне пакета. Связи между Al-OH, Si-O-Al, внутренними и внутриповерхностными гидроксилами разрушаются, что приводит к вытеснению Al из октаэдрического и Si из тетраэдрического листов и формированию «дырочных» энергетических центров в кристаллической решетке каолинита. При этом влияние давления до 150 МПа на формирование дефектов в каолините выше, чем при давлениях от 150 до 800 МПа. Кроме того, при обработке каолина давлением происходит образование дефектов структуры на межпакетном уровне за счет скольжения, вращения и прокатки структурных пакетов между собой
10
Асадов, M. M., С. Н. Мустафаева, С. C. Гусейнова, В. Ф. Лукичев, and Д. Б. Тагиев. "Моделирование структурных и энергетических характеристик атомов в 2D-кристалле GaS с точечными дефектами." Физика твердого тела 64, no. 1 (2022): 46. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2022.01.51830.182.
Full textAbstract:
В рамках теории функционала плотности (DFT) моделированы свойства гексагонального моносульфида галлия (GaS) с учетом влияния вакансий, связанных с ближнеупорядоченной структурой. Показано, что электронное облучение монослоя GaS приводит к уменьшению проводимости за счет образования точечных дефектов. Рассчитаны зонная структура, плотность состояний и энергетические свойства суперъячеек GaS с 36 и 48 атомами с моновакансиями. DFT-расчетами получены значения энергии образования GaS и вакансий атомов Ga и S, а также определена степень влияния вакансий на свойства. С учетом фазовой диаграммы Ga-S изучено влияние состава соединения GaS на величину химического потенциала. Ключевые слова: моделирование, DFT-расчет, суперъячейки GaS, точечные дефекты, энергетическая структура, плотность состояний, энергия образования, химический потенциал.
11
Дем’яненко, С., Ю. Якусевич, Р. Гімпель, and З. Дорофєєва. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІНИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ЕЛЕМЕНТІВ МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.01.
Full textAbstract:
Пріоритетним завданням при технічному обслуговуванні (експлуатації) механічного обладнання є забезпечення його безвідмовної роботи. В статті механічне обладнання судноплавних гідротехнічних споруд розглядається, як елемент системи більш високого порядку. Ймовірними причинами розвитку деструктивних процесів і ушкоджень та реалізації відмов механічного обладнання судноплавних гідротехнічних споруд в роботі прийняті: конструктивні, технологічні та експлуатаційні. Показано, що реалізація однієї з перерахованих причин найбільш ймовірна на визначених умовних етапах експлуатації механічного обладнання судноплавних гідротехнічних споруд залежно від термінів його експлуатації. В статті запропоновано структуру методів неруйнівного контролю при оцінці стану механічного обладнання судноплавних гідротехнічних споруд. Відмічено, що фактична чутливість методів неруйнівного контролю (мінімальний розмір дефекту, що виявляється) в умовах експлуатаційного контролю істотно відрізняється від граничних значень, зазначених у нормативних документах ,і залежить від параметрів дефектів і умов проведення діагностичних операцій. Показано, що однією з основних умов своєчасного виявлення втомних ушкоджень в експлуатаційних умовах є раціональний вибір методу визначення зміни технічного стану, який сполучає можливість реалізації його фізичних принципів в умовах проведення операції з урахуванням параметрів дефектів і динаміки деградаційного процесу. Доведено, що раціональний вибір методів для виявлення втомних тріщин може бути зроблений тільки з урахуванням основних параметрів реальних дефектів, їх розташування та умов проведення контролю, вплив яких на чутливість і імовірність оцінюється сукупністю коефіцієнтів. Запропоновані коефіцієнти, що враховують параметри дефектів та умови проведення контролю. Досліджено вплив властивостей дефекту (тріщини) і стану контрольованої ділянки на його виявлення методами неруйнівного контролю. Зроблений висновок, що ефективність пошуку втомних тріщин методами неруйнівного контролю залежить не стільки від граничної чутливості самих методів, скільки від параметрів дефектів і умов проведення контролю. Ключові слова: втомне ушкодження, дефект, метод, механічне обладнання, неруйнівний контроль, судноплавна гідротехнічна споруда
12
Gentsar, P. O., S. M. Levytskyi, and A. V. Stronski. "Вплив імпульсного лазерного опромінення (довжина електромагнітної хвилі 266 нм) на оптичні властивості CdTe та Cd0,9Zn0,1Te в області фундаментального оптичного переходу E0." Ukrainian Journal of Physics 66, no. 3 (April 7, 2021): 260. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.3.260.
Full textAbstract:
В данiй роботi проведено оптичнi дослiдження спектрiв пропускання та вiдбивання монокристалiв р-CdTe(111), а також твердого розчину Cd0,9Zn0,1Te в дiапазонi (0,8–1,7) · 10−6 м до та пiсля лазерного опромiнення на довжинi електромагнiтної хвилi Λ = 266 нм в iнтервалi енергiй 17,2–47,01 мДж/см2. Встановлено, що основним механiзмом впливу iмпульсного лазерного опромiнення на оптичнi властивостi тонких приповерхневих шарiв дослiджених кристалiв є структурне гетерування, тобто поглинання, зумовлене наявнiстю дiлянок напiвпровiдникiв, що мають дефектну структуру i володiють здатнiстю активно поглинати точковi дефекти i зв’язувати домiшки.
13
Валериева, Елица, Виктория Атанасова, Катя Ковачева, Надя Коларова-Янева, Десислава Георгиева, Айля Асанова, and Ивайло Василев. "Случай на синдром на Adams-Oliver, проследяван от раждането до 1-годишна възраст." Редки болести и лекарства сираци 9, no. 3 (October 31, 2018): 13–17. http://dx.doi.org/10.36865/2018.v9i3.57.
Full textAbstract:
Синдромът Adams-Oliver е изключително рядко наследствено заболяване, което се характеризира с дефекти, разделящи се в две групи. Първа група на големи клиничнибелези са aplasia cutis congenita и дефекти на терминалните части на крайниците, често придружаващи се от дефекти на скалпа и черепната осификация, които могат да се различават значително сред засегнатите индивиди. Малките клинични признаци включват cutis marmorata telangiectatica congenita, вродени сърдечни и съдови малформации. Особеност на синдрома е генетична хетерогенност – описани са 6 основни типа и различен тип на унаследяване, свързани с мутации в отделни гени. Предвид полиорганното засягане лечението е мултидисциплинарно: дерматологично, ортопедично и хирургично.
Представяме случай на синдром Adams-Oliver с характерен дефект на скалпа в областта на вертекса, включващ кожна аплазия и аплазия на структурите на черепа, включително костите в тази област, както и дефекти на крайниците терминално. В конкретния случай откриваме и някои малки клинични признаци, асоцииращи се със синдрома – вродена сърдечна малформация (междупредсърден дефект), множествени хемангиоми и кожна марморираност. Детето е проследявано до 1-годишна възраст.
14
Чернявська, Б. В. "ЮРИДИЧНІ ДЕФЕКТИ У ПРАВОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАННЯ У ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 24, 2020): 123–28. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).372.
Full textAbstract:
У статті автор досліджує питання дефектності права на свободу об’єднання громадян в Україні. Метою є ана-ліз нормативно-правового регулювання права фізичних осіб на свободу об’єднання у громадські організації на предмет виявлення наявних колізій та прогалин і вироблення відповідних рекомендацій, спрямованих на нейтралізацію цих негативних чинників.
Для початку автором було розкрито поняття «юридичний дефект» та обрано класифікацію, на підставі якої здійснювався подальший аналіз. Критерієм класифікації було взято особливості прояву юридичних дефектів у механізмі правового регулювання, в залежності від його елементів.
Першим видом юридичних дефектів були юридичні дефекти правових норм, а саме: логіко-структурні та техніко-юридичні. Автор загострив увагу на недосконалості категоріального (термінологічного) апарату та необхідності приведення його до єдиних стандартів, адже навіть норми Конституції та Закону «про громадські об’єднання» суперечать у цьому плані. Також автор звернув увагу на надмірну конкретизацію та невиправдану деталізацію деяких норм, що регулюють досліджувані правовідносини.
До другого виду юридичних дефектів можна віднести дефекти джерел права. Автор знаходить певні суперечності між приписами нормативно-правових актів. Автор дійшов висновку, що потребують перегляну як норми Конституції, так і норми законів, що регулюють питання реалізації права на об’єднання.
Третім видом юридичних дефектів у залежності від елементів механізму правового регулювання є юридичні дефекти правовідносин. Так, зокрема, багато колізійних питань щодо суб’єктного складу досліджуваних правовідносин. По-перше, невирішеним є питання на-лежності деяких конституційних прав громадським об’єднанням. По-друге, існують суперечності між поло-женнями нормативно-правових актів щодо того, хто має право на свободу об’єднання у громадські організації.
Зроблено узагальнюючі висновки про те, що нагальним є приведення чинного законодавства до єдиних стандартів та норм, у тому числі міжнародних, по відношенню до яких Україна взяла зобов’язання, а також наголошено на необхідності перегляду усіх нормативно-правових актів, що стосуються реалізації права приватних осіб на об’єднання на предмет дублювань, розбіжностей, нераціонального розміщення норм.
15
Савинкин, Виталий Владимирович, Виктория Николаевна Кузнецова, Татьяна Юрьевна Ратушная, and Леонид Александрович Киселев. "МЕТОД ИНТЕГРИРОВАННОЙ ОЦЕНКИ УСТАЛОСТНЫХ НАПРЯЖЕНИЙ В СТРУКТУРЕ ВОССТАНОВЛЕННЫХ ЛОПАТОК ТЭЦ И ГЭС." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 8 (August 19, 2019): 65–77. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/8/2213.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью разработки методики точного определения ресурсной долговечности и надежности высоконагруженного оборудования, используемого для производства и преобразования энергии на основе георесурсов (ГЭС, ТЭЦ), основанной на выявлении зон концентрации внутренних напряжений как показателя фазовых изменений в структуре материала деталей. Цель: повышение ресурсной долговечности нагруженных лопаток турбины ГЭС и ТЭЦ за счет внедрения разработанной интегрированной методики точного прогнозирования структурно-фазовых изменений на стадии зарождения усталостных дефектов. Объект: лопатки турбин ТЭЦ и ГЭС, восстановленные источником лазерно-плазменной энергии. Применялся комплексный метод исследования концентрации внутренних напряжений в структуре нагруженных деталей, подверженных динамическим нагрузкам. Использовалась методология системного анализа, а также метод распределения поля остаточной намагниченности в деградированной микроструктуре материала. При разработке алгоритма интегрированного метода диагностики и точного прогнозирования применялись методы математической статистики. Восстановленные детали исследовались методами неразрушающего контроля с последующим анализом и обработкой полученных результатов. Результаты. Разработан алгоритм проведения диагностики восстановленных деталей высокотехнологичных комплексов производства и преобразования энергии георесурсов на примере лопаток турбины ГЭС. Сформирована база данных концентраций напряжений лопатки в зависимости от фазовой структуры металла, позволяющая установить причинно-следственные связи между дефектом, технологическими режимами восстановления и режимами эксплуатации агрегата. Решена научная проблема по созданию единой физической модели, и определены границы применимости данного метода. Установлен безопасный режим эксплуатации энергетического оборудования (Нх=62–76 А/м), повышающий ресурс турбины в 1,7 раза.
16
Кравец, В. A., Е. В. Дементьева, А. А. Ситникова, И. В. Седова, and М. В. Заморянская. "Изменение структуры и люминесцентных свойств пленок ZnSe и ZnCdSe при облучении электронным пучком." Физика твердого тела 64, no. 2 (2022): 228. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2022.02.51934.219.
Full textAbstract:
Исследовались слои ZnSe и ZnCdxSe (x ~ 0.32-0.35), выращенные на подложках GaAs (001) методом молекулярно-пучковой эпитаксии. Изучалось влияние электронного пучка на изменения кристаллической структуры изучаемых образцов и люминесцентные свойства. Исследования проводились методами катодолюминесценции, просвечивающей электронной микроскопии и методом рентгеноспектрального микроанализа. Установлено, что в результате облучения образцов в просвечивающем электронном микроскопе происходит отжиг дефектов упаковки, сопровождаемый образованием преципитатов ZnO c гексагональной кристаллической структурой. Облучение образцов в катодолюминесцентной установке приводит к уменьшению интенсивности катодолюминесценции исследуемых слоев ZnSe и ZnCdxSe из-за радиационно-стимулированных процессов деградации. Ключевые слова: точечные дефекты, облучение электронным пучком, катодолюминесценция, структурные изменения.
17
Коваленко, Т. В., А. С. Ніколенко, С. О. Івахненко, В. В. Стрельчук, П. М. Литвин, І. М. Даниленко, and О. О. Заневський. "Напівпровідникові HPHT-алмази як активні елементи електронних приладів: їх структурні та електронні властивості." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 6 (December 23, 2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.06.068.
Full textAbstract:
Методом НРНТ-кристалізації вирощено структурно досконалі монокристали алмазу типу IIb, леговані бором з розвинутими секторами росту {113} і {110}. Односекторні пластини напівпровідникового алмазу одержані при прогнозованому розкрої кристалів шляхом механічної та лазерної обробки з використанням розробленого мікрофотограмметричного 3D моделювання секторальної структури. Методами раманівської та ІЧ-спектроскопії вивчено структурну досконалість, особливості дефектно-домішкового складу кристалів. Електронні властивості секторів росту та міжсекторальних меж охарактеризовано безконтактним методом силової кельвін-зонд-мікроскопії. Показано необхідність застосування визначених оптичних і електрофізичних діагностичних методів паспортизації напівпровідникового матеріалу р-типу і перспективність використання односекторних напівпровідникових пластин для розробки конструкцій діодів Шотткі.
18
Akberova, Elmara M., Vera I. Vasil’eva, Denis V. Kostylev, and Mikhail A. Smagin. "РЭМ-анализ свойств поверхности экспериментальных сульфокатионообменных мембран Ralex." Сорбционные и хроматографические процессы 19, no. 5 (October 30, 2019): 557–65. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2019.19/1170.
Full textAbstract:
Проведен сравнительный анализ влияния технологии изготовления гетерогенных сульфокатионитовых мембран Ralex CM Pes производства «MEGA» a.s. (Чехия) на структурные свойства их поверхности методом РЭМ. При изготовлении экспериментальных мембран варьировались размеры частиц ионообменника при постоянном объемном соотношении катионита и полиэтилена. Размер частиц сульфокатионообменника изменялся путем использования разного времени его измельчения. С увеличением времени измельчения ионообменника от 5 до 80 мин структура поверхности мембраны становится более однородной вследствие уменьшения размеров частиц ионообменников и расстояния между ними, а также уменьшения доли и размеров дефектов структур. Выявлено уменьшение размеров частиц ионообменников и расстояния между ними более чем в 1.5 раза. Значительно возрастает доля ионообменника с радиусом менее 1 мкм. При этом наблюдается уменьшение доли, а также размеров пор и дефектов структуры в 1.5 раза. Соотношение долей проводящей и непроводящей фаз на поверхности мембраны остается практически постоянным.
19
Асадов, М. М., С. Н. Мустафаева, С. С. Гусейнова, and В. Ф. Лукичев. "Ab initio расчеты электронных свойств и перенос заряда в Zn-=SUB=-1-x-=/SUB=-Cu-=SUB=-x-=/SUB=-O со структурой вюртцита." Физика твердого тела 64, no. 5 (2022): 528. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2022.05.52332.270.
Full textAbstract:
Представлены результаты исследования электронной структуры, влияния локального окружения примеси Cu на свойства и формированный магнитный момент в суперъячейках Zn1-xCuxO со структурой вюртцита. В приближении локальной электронной плотности (LDA) и обобщенной градиентной аппроксимации (GGA) с поправкой на спиновую поляризацию и сильные электронные взаимодействия (U --- кулоновское взаимодействие) в 3d-оболочке катионов Zn и Cu (методы DFT LSDA + U и SGGA + U) проведены расчеты зонного спектра: зонная структура, плотность состояний электронные и магнитные свойства. Установлено, что легированные медью кристаллы на основе ZnO являются прямозонными полупроводниками. Представлены результаты ab initio моделирования энергии образования дефектов в легированном медью оксиде цинка, содержащего ряд устойчивых собственных и примесных дефектов в различных зарядовых состояниях. В широком интервале частот проанализированы частотные зависимости электрических и диэлектрических характеристик образцов Zn1-xCuxO (где x=0, 0.01 и 0.02). Показано, что в области частот 1.8·10^4-4.3·105 Hz ac-проводимость Zn1-xCuxO подчинялась закономерности, характерной для прыжковой модели переноса заряда по локализованным вблизи уровня Ферми состояниям. Определены основные параметры локализованных состояний в Zn1-xCuxO. Ключевые слова: ZnO, легирование медью, теория функционала плотности, зонные расчеты, электронная структура, локализованный магнитный момент, энергии образования дефектов, перенос заряда, параметры локализованных состояний.
20
А. І. Гордєєв, Є. В. Сич, А. Л. Ганзюк,. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ КОНСТРУКЦІЇ ПРИСТРОЮ ДЛЯ МАГНІТНО-ПОРОШКОВОЇ ДЕФЕКТОСКОПІЇ НОМЕРІВ ВУЗЛІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ." Криміналістичний вісник 33, no. 1 (February 10, 2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-15.
Full textAbstract:
Метою статті є обґрунтування конструктивних параметрів і працездатності пристрою для експертних досліджень з виявлення прихованих дефектів структури поверхневого шару металу та встановлення наявності перебивання номерних знаків, вварювання окремих ділянок або відсутності таких пошкоджень на поверхні вузлів транспортних засобів. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням низки методів наукового пізнання. Зокрема, діалектико-матеріалістичним методом з’ясовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження в контексті поєднання здобутків технічних наук і потреб юридичної практики, коли виникають проблеми з визначення номерів вузлів транспортних засобів; системно-структурним методом класифіковано об’єкти дослідження; структурно-функціональним методом вивчено механізм розподілу магнітних силових ліній за наявності поверхневих і заглиблених дефектів; експериментальним методом доведено ефективність запропонованого пристрою. Наукова новизна. Розроблено і запроваджено в практику пристрій для магнітно-порошкової дефектоскопії номерів вузлів транспортних засобів. Отримано кількісний критерій оцінки його ефективності. Висновки. Створено нову конструкцію та обґрунтовано параметри пристрою для магнітно-порошкової дефектоскопії номерних знаків вузлів транспортних засобів, який не складний і технологічний у виготовленні, а також у порівнянні з аналогами недорогий. Результати експертних досліджень з виявлення прихованих дефектів структури поверхневого шару металу за допомогою запропонованого пристрою засвідчили його працездатність при встановленні наявності перебивання номерних знаків, внесення інших цифр у зміст першопочаткового ідентифікаційного номера кузова або відсутності таких пошкоджень на поверхні вузлів транспортних засобів.
21
Zarutskii, Ya L., І. B. Plis, S. О. Коrol, and А. О. Коmpaniiets. "Оптимізація етапного хірургічного лікування поранених на основі метричної класифікації дефектів м’яких тканин." Klinicheskaia khirurgiia, no. 2 (February 2, 2018): 77–80. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.77.
Full textAbstract:
Реферат. У структурі сучасної бойової хірургічної травми поранення тільки м’яких тканин становить 68%, тому важливим є визначення хірургічної тактики лікування на етапах медичної евакуації для швидкого повернення поранених у стрій.
Матеріали і методи. Проведений аналіз наявних класифікацій ранових дефектів і методів вимірювання розмірів ран.
Результати. На сьогодні не існує єдиного методу обчислення площі та об’єму ранового дефекту та уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин. Визначена методика обчислення площі та об’єму ранового дефекту, на основі якої запропонована класифікація дефектів м'яких тканин з урахуванням їх лінійних характеристик та локалізації.
Обговорення. Запропонований комплексний клінічно–організаційний підхід щодо пластичного закриття дефектів м’яких тканин із застосуванням адаптованої для етапів медичної евакуації концепції «реконструктивної драбини».
Висновок. Впровадження уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин дозволить скоротити терміни лікування, зменшити кількість ускладнень і покращити функціональні результати лікування поранених і травмованих.
22
Lazarev, I. A., O. A. Kostogryz, and M. V. Skyban. "Математичне моделювання з визначенням напружено-деформованого стану в тібіофеморальній зоні в умовах дефекту суглобового хряща." TRAUMA 14, no. 4 (July 1, 2013): 57–63. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.14.2013.88221.
Full textAbstract:
Існує необхідність відновлення анатомічної будови і функції колінного суглоба, що були порушені внаслідок травми хряща. На основі математичного моделювання методом кінцевих елементів визначено напружено-деформований стан елементів біомеханічної моделі колінного суглоба — медіального надвиростка стегнової кістки і суглобового хряща з наявністю дефекту розміром 5, 10, 15 і 20 мм. З появою дефекту хряща напруження на ньому різко зростають за рахунок крайового ефекту. Таким чином, край дефекту є концентратором напружень і з ростом розміру дефекту напруження зростають. Уже при дефекті 5 мм напруження збільшуються на 66,0 %, а при 20 мм — на 181,14 % (у 3 рази). В умовах динамічного навантаження — при ходьбі в повсякденному житті таке напруження може сприяти швидкому прогресуванню дегенеративних змін у структурах колінного суглоба.
23
Эмурлаев, К. И., А. Ю. Огнев, and И. А. Батаев. "Operando исследование структурных изменений в высокомарганцевой стали в условиях сухого трения." Металловедение и термическая обработка металлов, no. 12 (December 10, 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.30906/mitom.2021.12.54-58.
Full textAbstract:
Проанализирована эволюция микроструктуры стали 110Г13Л в условиях фрикционного воздействия с использованием метода дифракции синхротронного излучения и последующего профильного анализа полученных дифракционных картин. Трение высокомарганцевой стали сопровождается накоплением дефектов кристаллической решетки, что выражается в изменении полуширины профилей дифракционных максимумов. Зафиксированные экспериментально дефекты структуры обусловлены увеличением микроискажений решетки аустенита и уменьшением размеров областей когерентного рассеяния. Показано, что фрикционное взаимодействие приводит к анизотропному сдвигу дифракционных максимумов аустенита, что указывает на повышение вероятности образования дефектов упаковки и снижение энергии дефектов упаковки. Явных признаков механически-индуцированных фазовых превращений не выявлено.
24
Чувильдеев, В. Н., В. И. Копылов, А. В. Нохрин, А. М. Бахметьев, Н. Г. Сандлер, П. В. Тряев, Н. А. Козлова, et al. "Влияние локального химического состава границ зерен на коррозионную стойкость титанового сплава." Письма в журнал технической физики 42, no. 24 (2016): 24. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2016.24.44075.16324.
Full textAbstract:
Проведены исследования влияния структурно-фазового состояния границ зерен псевдо-alpha-титанового сплава Ti-4Al-2V (промышленное обозначение ПТ3В) на склонность к горячей солевой межкристаллитной коррозии (МКК). Показано, что после испытаний на МКК в сплаве наблюдаются два типа коррозионных дефектов. Более протяженные дефекты МКК первого типа располагаются по границам крупных зерен, обогащенных ванадием, а короткие дефекты второго типа --- по границам зерен, имеющих химический состав, мало отличающийся от состава тела зерна. Наличие двух типов дефектов МКК объясняется классической теорией возникновения микрогальванических пар, в соответствии с которой интенсивность МКК пропорциональна разности концентраций коррозионно-опасных примесей между границей и телом зерна.
25
Калентьева, И. Л., О. В. Вихрова, Ю. А. Данилов, Б. Н. Звонков, А. В. Кудрин, and М. Н. Дроздов. "Влияние термического отжига на фотолюминесценцию структур с InGaAs/GaAs квантовыми ямами и низкотемпературным delta-легированным Mn слоем GaAs." Физика и техника полупроводников 50, no. 11 (2016): 1490. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2016.11.43779.11.
Full textAbstract:
Исследовано влияние термических изохронных отжигов (325-725oC) на излучательные свойства InGaAs/GaAs гетеронаноструктур, содержащих низкотемпературный delta-легированный Mn слой GaAs, выращенный методом лазерного осаждения. Наблюдается спад интенсивности фотолюминесценции и увеличение энергии основного перехода при термическом воздействии для квантовых ям, расположенных вблизи низкотемпературного слоя GaAs. Вторичной ионной масс-спектрометрией получено распределение атомов Mn в исходных и отожженных структурах. Обсуждается качественная модель наблюдаемого влияния термического отжига на излучательные свойства структур, которая учитывает наличие двух основных процессов: диффузии точечных дефектов (в первую очередь вакансий галлия) из покровного слоя GaAs в глубь структуры и диффузии Mn в обоих направлениях по диссоциативному механизму. Исследования намагниченности показали, что в результате термических отжигов происходит возрастание доли ферромагнитной при комнатной температуре фазы (предположительно, кластеров MnAs) в низкотемпературном покровном слое.
26
С. В., Бочкарев, Сальников А. Ф., and Галиновский А. Л. "Математический алгоритм оценки акустической проводимости волнового фронта для верификации диагностической модели при анализе дефектов в полимерном композитном материале." Механика композитных материалов 57, no. 6 (December 2021): 1079–92. http://dx.doi.org/10.22364/mkm.57.6.04.
Full textAbstract:
Рассмотрен модальный анализ как одно из направлений технической диагностики для оценки качества полимерных композитных материалов, позволяющий связать структуру модальных характеристик элементной базы полимерного композитного материала (ПКМ) в амплитудно-частотной области. В ходе модального анализа сложная конструкция ПКМ как гетерогенного материала преобразуется в набор простых для понимания независимых систем с одной степенью свободы. Такой подход использован при анализе структуры компонентов ПКМ. Для формирования внешнего воздействия, с помощью которого компоненты ПКМ дают возможность формировать волновое поле при прохождении колебаний по его толщине, применен лазер. Вибрация и деформации элементов конструкций ПКМ при механическом возбуждении рассмотрены как собственные формы (моды) колебаний элементов ПКМ — наполнителя и связующего. Высокочастотное лазерное воздействие извлекает постоянный волновой фронт, необходимый при построении алгоритма распознавания структуры ПКМ, в том числе и при определении возможных дефектов (изменение плотности, различные расслоения). Для оценки технического состояния конструктивных элементов из ПКМ разработана математическая модель, позволяющая определить влияние дефектов на прохождение волны и возбуждения модальных колебаний элементной базой ПКМ. Математический алгоритм оценки акустической проводимости волнового фронта применен в построении алгоритма волновой диагностики; в совокупности с экспериментальными данными это дает возможность построить алгоритм технической диагностики элементов из ПКМ. Проведен эксперимент по лазерному воздействию на углепластиковую панель со специально нанесенными дефектами. Полученные значения частотных проявлений в различных зонах углепластика свидетельствуют о качественном и количественном изменении в структуре ПКМ. Для построения эффективной модели диагностирования технического состояния элементов из ПКМ необходимо проведение большего количества экспериментальных исследований.
27
Antonov, E. E. "Дифракційна ґратка для зменшення зони хроматизму мікропризм." Реєстрація, зберігання і обробка даних 16, no. 2 (June 15, 2014): 14–27. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2014.16.2.100253.
Full textAbstract:
Розраховано оптимальні оптичні параметри дифракційно-рефракційних ахроматичних мікропризмових пристроїв, проведено аналіз структури поверхонь і профілів рельєфу виготовлених таких мікропризм. Експериментально досліджено дифракційну структуру розподілу інтенсивності заломленого на мікропризмах променя лазера. Встановлено, що ахроматизуючі властивості виготовлених мікропризм відсутні внаслідок дефектів рельєфу, які проявляються, перш за все, в різній висоті трикутних профілів.
28
Киреева, И. В., Ю. И. Чумляков, З. В. Победенная, А. В. Выродова, И. В. Куксгаузен, В. В. Поклонов, and Д. А. Куксгаузен. "Ориентационная зависимость критических скалывающих напряжений в монокристаллах высокоэнтропийного сплава Al-=SUB=-0.3-=/SUB=-CoCrFeNi." Письма в журнал технической физики 43, no. 13 (2017): 51. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.13.44811.16768.
Full textAbstract:
На монокристаллах высокоэнтропийного сплава Al0.3CoCrFeNi установлено, что при деформации растяжением критические скалывающие напряжения не зависят от ориентации кристалла. Показано, что развитие планарной дислокационной структуры при T = 296 K в монокристаллах Al0.3CoCrFeNi приводит к уменьшению отношения коэффициента деформационного упрочнения к модулю сдвига по сравнению с аналогичной величиной для монокристаллов Cu, в которой развивается ячеистая дислокационная структура при близкой величине энергии дефекта упаковки. DOI: 10.21883/PJTF.2017.13.44811.16768
29
Городжа, С. Н., М. А. Сурменева, И. И. Селезнева, А. М. Ермаков, В. В. Зайцев, and Р. А. Сурменев. "ИССЛЕДОВАНИЕ МОРФОЛОГИИ И СТРУКТУРЫ ПОРИСТЫХ ГИБРИДНЫХ 3D-СКЭФФОЛДОВ НА ОСНОВЕ ПОЛИКАПРОЛАКТОНА, ВКЛЮЧАЮЩИХ КРЕМНИЙСОДЕРЖАЩИЙ ГИДРОКСИАПАТИТ, "Поверхность. Рентгеновские, синхротронные и нейтронные исследования"." Поверхность. Рентгеновские, синхротронные и нейтронные исследования, no. 7 (2018): 92–102. http://dx.doi.org/10.7868/s0207352818070144.
Full textAbstract:
Приведены результаты исследований микропористых скэффолдов на основе поликапролактона, в частности, содержащих нано- и микрочастицы модифицированного (кремнийсодержащего) гидроксиапатита (гибридных скэффолдов). Установлено, что использование частиц гидроксиапатита в процессе электроформования полимерных скэффолдов позволяет значительно увеличить их пористость и создать структуру с волокном нано- и микроразмеров. Рентгенофазовый анализ показал характерные линии поликапролактона и гидроксиапатита в структуре гибридного 3D-скэффолда. По данным ИК-спектроскопии порошка-прекурсора гидроксиапатита ионы (SiO4)4- встроены в его решетку. Согласно результатам исследования смачиваемости поверхности происходит уменьшение контактных углов смачивания водой в случае гибридных скэффолдов по сравнению со скэффолдами на основе поликапролактона. Результаты исследований адгезионной и пролиферативной активности мезенхимальных стволовых клеток человека при культивировании на поверхности гибридных скэффолдов, а также гистологические исследования свидетельствуют о высокой биосовместимости образцов. На основе полимеразной цепной реакции установлена дифференцировка мезенхимальных стволовых клеток в остеогенном направлении. Вследствие пористости структуры гибридные скэффолды могут быть использованы в качестве конструкций для восстановления дефектов костных тканей.
30
Харченко, Д. О., В. О. Харченко, С. В. Кохан, and І. О. Лисенко. "Моделювання зміни мікроструктури опромінюваних систем методом фазового поля кристалa." Ukrainian Journal of Physics 57, no. 10 (December 5, 2021): 1069. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.10.1069.
Full textAbstract:
Проведено дослідження зміни мікроструктури систем, підданих дії балістичного потоку, що описує формування структурного безладу при опроміненні із використанням методу фазового поля кристала. Виявлено, що внаслідок конкуренції регулярної та стохастичної компонент балістичного потоку в системі можливе формування структур з розмитими атомними густинами. Проведено дослідження динаміки дефектів при рекристалізації такої системи та встановлено характер зміни кількості дефектів залежно від статистичних властивостей балістичного потоку. Встановлено, що при рекристалізації просторові структури, сформовані під час дії такого потоку, є стаціонарними і стійкими до термічних флуктуацій малої інтенсивності.
31
Luzin, V. I., S. V. Petrosyants, О. А. Grek, Ye P. Berezhnoy, and D. А. Astrakhantsev. "Характеристика биологической деградации керамического гидроксиапатита, имплантированного в костный дефект, по данным рентгеноструктурного анализа." TRAUMA 15, no. 2 (March 1, 2015): 20–24. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.15.2014.81340.
Full textAbstract:
В эксперименте на 72 белых крысах с исходной массой 130–150 г методом рентгеноструктурного анализа исследовали кристаллическую структуру регенерата при имплантации в костный дефект в зоне проксимального метафиза большеберцовой кости керамического гидроксиапатита с размером частиц менее 63 мкм. Установили, что в керамическом гидроксиапатите размеры кристаллитов были меньше, чем в интактной кости, на 11,19–12,78 %, а коэффициент микротекстурирования, наоборот, был больше на 18,11–21,13 % при неизменных параметрах элементарных ячеек гидроксиапатита. В группе животных, которым заполнение дефекта не проводилось, в период с 15-го по 30-й день размеры элементарных ячеек вдоль оси с и соотношение с/а превосходили таковые показатели группы интактных животных на 60-й и 90-й день. Размеры кристаллитов в группе незаполненного дефекта в течение всего периода исследования были меньше, чем аналогичные показатели в группе интактных крыс, на 2,08–9,14 %.При имплантации керамического гидроксиапатита в зону дефекта было выявлено увеличение параметров с, а и с/а, что свидетельствует о дестабилизации элементарных ячеек гидроксиапатита костного регенерата и является следствием его биологического преобразования. В результате биодеградации кристаллиты керамического гидроксиапатита становятся более рыхлыми, увеличиваются в размерах и, вероятно, создают препятствие для формирования однородной кристаллической решетки костного минерала, который образуется.
32
Григорьев, Л. В., А. А. Семенов, and А. В. Михайлов. "Структурные и фотоэлектрические свойства тонких пленок оксида цинка на подложке танталата лития." Физика и техника полупроводников 55, no. 12 (2021): 1180. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2021.12.51703.9724.
Full textAbstract:
Представлены результаты исследования структурных и фотоэлектрических свойств тонкопленочной структуры ZnО-LiTaO3. Приведены результаты рентгеноструктурного анализа и данных атомно-силовой микроскопии для пленок оксида цинка, синтезированных на подложке из монокристаллического танталата лития и на подложке из полированного кварца КУ-1. Приведена спектральная зависимость фотоэлектрического тока тонкопленочной структуры ZnО-LiTaO3 и структуры ZnO-кварц в ультрафиолетовом и видимом диапазонах спектра. Представлены результаты восстановления методом регуляризации Тихонова-Лаврентьева энергетического спектра оптически активных дефектов, присутствующих в структуре ZnО-LiTaO3. Ключевые слова: тонкие пленки, оксид цинка, лазерная абляция, сегнетоэлектрические материалы, фотопроводимость, рентгеноструктурный анализ, атомно-силовая микроскопия, регуляризация Тихонова--Лаврентьева.
33
Rudenko, O., Z. Rudenko, G. Golovko, and O. Odarushchenko. "ЗНАХОДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СКОРИГОВАНОЇ ЛІНІЇ ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНОЇ АПРОКСИМАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ ВИЯВЛЕНИХ ДЕФЕКТІВ ПРИ ОЦІНЮВАННІ КІЛЬКОСТІ ВТОРИННИХ ДЕФЕКТІВ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.074.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз місця характеристики надійність програмного забезпечення в структурі моделей якості програмного забезпечення. Визначено, що в ієрархічній структурі більшості моделей якості програмного забезпечення характеристика надійність є першою підхарактеристикою характеристики якість. Виділені п’ять принципів урахування вторинних дефектів програмних засобів. Для урахування вторинних дефектів програмних засобів використовується: теорія динаміки програмних систем, у якій процеси прояву дефектів у програмних засобах розглядаються як результат дії детермінованих потоків дефектів; теорія часових рядів, де виділяються вторинні дефекти із загального потоку дефектів; імітаційне моделювання; модифікація функцій ризику моделей оцінки надійності програмних засобів та функцій, що характеризують параметри цих моделей, внесенням імовірнісних коефіцієнтів; модифікація функцій ризику моделей оцінки надійності програмних засобів шляхом внесення параметра, що визначає число вторинних дефектів, який визначається порівнянням значень полігона частот дефектів з відповідними значеннями функції регресії. Проаналізовано поняття недосконалого відлагодження програмного забезпечення у контексті урахування вторинних дефектів. Обґрунтовано вибір експоненціальної апроксимації полігона частот виявлених дефектів програмних засобів. Наведено приклади моделей оцінки надійності програмних засобів, функції ризику яких містять експоненціальну складову. Розглянуто послідовність знаходження коефіцієнтів функції, одержаної в результаті зміщення лінії експоненціальної апроксимації полігона частот виявлених дефектів програмних засобів. Показано застосування одержаних коефіцієнтів для методики оцінювання числа вторинних дефектів, що ґрунтується на порівнянні даних статистики числа дефектів і даних зміщеної лінії експоненціальної апроксимації полігона частот дефектів. Одержані рівняння скоригованої лінії експоненціальної апроксимації для вибірок малих і великих об’ємів. Одержані формули для обчислення числа вторинних дефектів на часових інтервалах без урахування та із урахуванням поправки Бесселя.
34
Емцев, В. В., Е. Е. Заварин, М. А. Козловский, М. Ф. Кудояров, В. В. Лундин, Г. А. Оганесян, В. Н. Петров, et al. "Особенности взаимодействия протонов с транзисторными структурами с двумерным AlGaN/GaN-каналом." Письма в журнал технической физики 42, no. 21 (2016): 39. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2016.21.43839.16264.
Full textAbstract:
Показано, что взаимодействие протонов с энергией 1 MeV и дозами (0.5-2)·1014 cm-2 с транзисторными структурами с двумерным AlGaN/GaN-каналом (AlGaN/GaN-HEMT) сопровождается не только генерацией точечных дефектов, но и образованием локальных областей с разупорядоченным наноматериалом. Степень разупорядоченности наноматериала оценивалась количественно методами мультифрактального анализа. Увеличение степени разупорядоченности наноматериала, наиболее ярко проявляющееся при дозе протонов 2· 1014 cm-2, приводит к падению подвижности и электронной плотности в двумерном канале HEMT-структур в несколько раз. При этом на транзисторах наблюдается падение величины тока сток-исток и рост тока утечки затвора на порядок. В HEMT-структурах с повышенной разупорядоченностью наноматериала до воздействия протонов, облучение протонами, даже с дозой 1· 1014 cm-2, приводит к подавлению двумерной проводимости в канале и выходу из строя транзисторов.
35
Delyagin, Vasiliy M. "The health status of children who had cardiac surgery in the first 3 months of life due to coarctation of the aorta." Pediatrics (Suppl Consilium Medicum), no. 1 (2020): 48–51. http://dx.doi.org/10.26442/26586630.2020.1.200002.
Full textAbstract:
Актуальность. Врожденные пороки сердца (ВПС) как причина инвалидности находятся на 2-м месте после поражения центральной нервной си-стемы. Возможности современной медицины значительно увеличили показатель выживаемости таких детей. Значительная часть новорожденных с ВПС доживает до взрослого возраста. Стоит задача обеспечения таким людям максимально возможного качества жизни, что неосуществимо без интегральных исследований состояния здоровья в отдаленном послеоперационном периоде. Материалы и методы. Наблюдали 12 детей (6 девочек и 6 мальчиков), оперированных по поводу коарктации аорты. Длительность наблюдения 1–9 лет (Ме – 5,5). Результаты. Коарктация аорты сочеталась с другими пороками (11/12): аномалии клапана аорты с умеренным нарушением гемодинамики (4/12), дефекты перегородок сердца (5/12), открытый артериальный проток (4/12). Зарегистрировано сочетание пороков. В отдаленном периоде выявля-лись неусидчивость, сложности в усвоении школьной программы, нарушения сна, невротические реакции, микроаденома гипофиза, железодефи-цитная анемия, инфантильная анорексия. Часто отмечались аллергические реакции, боли в животе, запоры, гастроэзофагеальный рефлюкс, на-рушения осанки, аномалии прикуса и роста зубов, грыжи, деформации стоп. Заключение. ВПС не изолированный дефект структуры сердца, а страдание всех тканей и структур сердца (поэтому правомочен термин «хрони-ческая болезнь сердца»). Но одновременно страдают и другие системы организма в результате нарушения кровообращения и сопутствующих со-стояний. Даются рекомендации по совершенствованию помощи детям с ВПС. Ключевые слова: дети, аорта, коарктация, отдаленные исходы. Для цитирования: Делягин В.М. Состояние здоровья детей, перенесших кардиохирургическое вмешательство в первые 3 мес жизни по поводу коарктации аорты. Педиатрия. Consilium Medicum. 2020; 1: 48–51. DOI: 10.26442/26586630.2020.1.200002
36
Кушта, А. О., and С. М. Шувалов. "ПОНЯТТЯ ФАСЦІАЛЬНО- ЗВ’ЯЗКОВОГО ФУТЛЯРУ РОТОГЛОТКИ ЯК АНАТОМІЧНА СТРУКТУРА ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, no. 2 (May 26, 2022): 45–48. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.8.
Full textAbstract:
У роботі представлено аналіз власних клінічних спостережень та топографо-анатомічних досліджень щодо акту ковтання. Оскільки однією з серйозних проблем післяопераційної та посттравматичної реабілітації пацієнтів з дефектами ротової порожнини та глотки є відновлення акту ковтання. Успішність відновлення акту ковтання багато в чому залежить від обсягу видалених тканин, можливості відновлення нейром’язового комплексу дна порожнини рота, язика та м’язів ротоглотки. Мета роботи. Серед відомих анатомічних структур виділити нове функціонально активне анатомічне утворення – фасціально-зв’язковий футляр, як замкнутий пояс рото глотки, що приймає допоміжну участь в акті ковтання. При проведенні функціонально-зберігаючих операцій зазвичай оцінюється можливість максимального збереження м’язів язика та глотки. Однак не менш важливим є збереження фасціально-зв’язувальної основи, яка на межі носо- та ротоглотки має звуження, що забезпечують поділ цих двох відділів під час ковтання. Це звуження забезпечує щільно-еластичний фасціальний футляр, що охоплює глотку від глоткового шву до кута рота. Футляр включає в себе щічно-глоткову та глотково-основну, міжкрилоподібну фасції, м’язи та зв’язки шилодіафрагми. Фасціальний футляр ротоглотки послідовно укріплений сполучно-тканинними тяжами і включає ряд зв’язок (крилощелепна, основнощелепна, шилощелепна, шилопід’язична і глотковий шов). Цей зв’язковий апарат, що підтримує фасціальний футляр ротоглотки, забезпечує більш напружене скорочення м’язів, що посилює їх роботу і найбільш складний етап прийому їжі – ковтання. Розміри післяопераційного дефекту (крім дефекту м’язів) мають значний вплив на збереження функції глотки. Наукова новизна. Поняття про ротоглотковий фасціально-зв’язковий футляр має бути виділено в особливу топографо-анатомічну структуру, що забезпечує зміцнення ротоглоткового відділу, обмежує його перестальтичне розширення-звуження та забезпечує акт ковтання. Висновки: 1 . Фасціально-зв’язковий футляр ротоглотки є суттєвою опорою м’язових структур глотки, що забезпечує ефективний прийом їжи та ковтання. 2. При плануванні функціонально-зберігаючих операцій на тканинах порожнини рота та ротоглотки у комплексі з м’язовими структурами необхідно враховувати особливості будови фасціально-зв’язкового футляра ротоглотки. 3. У порожнині рота та ротоглотці видимими межами оптимального висічення нейром’язових блоків, укладених у фасціально-зв’язковому футлярі можуть бути крилоподібно-нижньощелепна та глотково-надгортанна згортки.
37
Матухин, В. Л., А. Н. Гавриленко, Е. В. Шмидт, С. Б. Орлинский, И. Г. Севастьянов, С. О. Гарькавый, J. Navratil, and P. Novak. "Применение методов радиоспектроскопии для исследования термоэлектриков со структурой халькопирита." Физика и техника полупроводников 56, no. 1 (2022): 28. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2022.01.51807.23.
Full textAbstract:
Рассмотрены легированные соединения халькопирита. Приведены результаты изучения спектральных параметров методом ядерного магнитного резонанса 63,65Cu в локальном поле, а также методом электронного парамагнитного резонанса в интервале температур 15-300 K. Наблюдаемое уширение резонансных линий спектров ядерного магнитного резонанса и обнаружение парамагнитного сигнала в образце при температуре 15 K свидетельствуют о появлении антиструктурных дефектов. Быстрое изменение формы линии спектра электронного парамагнитного резонанса в интервале температур 100-130 K связывается со структурно-фазовым переходом. Ключевые слова: термоэлектрики, соединения халькопирита, антиструктурные дефекты.
38
Петрова, А. Н., И. Г. Бродова, and С. В. Разоренов. "Особенности разрушения субмикрокристаллического Al-Mg-Mn-сплава в условиях ударного сжатия." Письма в журнал технической физики 43, no. 10 (2017): 34. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.10.44618.16609.
Full textAbstract:
Методом неразрушающей рентгеновской томографии проведены исследования структуры сохраненных после ударного сжатия образцов из алюминиевого сплава, легированного магнием и марганцем, А5083 с размером зерна 600 nm. Субмикрокристаллическая структура исследованных образцов сформирована в результате динамического канально-углового прессования. Получены 3D-изображения внутренней области локализации разрушения. Проведена оценка поврежденности материала, рассчитаны средний и максимальный размеры несплошностей (пор и микротрещин) в разных сечениях. С помощью просвечивающей и сканирующей электронной микроскопии исследованы эволюция субмикрокристаллической структуры сплава при ударном сжатии, морфологические характеристики откольной поверхности и других дефектов. DOI: 10.21883/PJTF.2017.10.44618.16609
39
Havryltsiv, S. T., and Y. V. Vovk. "Клініко-рентгенологічна оцінка перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп, виповнених різними остеопластичними матеріалами." Clinical Dentistry, no. 4 (February 17, 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10879.
Full textAbstract:
Легкодоступним джерелом остеогенних мезенхімальних клітин може слугувати окістя щелепних кісток. Оскільки при остеопорозі відбувається порушення процесу ремоделювання в цих кістках, значний науковий та практичний інтерес становить вивчення місцевого впливу культивованих клітин окістя на динаміку остеорегенерації у ділянках дефектів щелеп, що утворились після видалення радикулярних кіст великих розмірів.
Мета дослідження – дати клініко-рентгенологічну оцінку особливостям перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп після їх пластики різними остеопластичними матеріалами.
Матеріали і методи. У клінічні спостереження було задіяно 85 пацієнтів віком від 20 до 70 років із радикулярними кістами щелеп. Залежно від діагностованого стану мінерального обміну всіх пацієнтів поділили на дві клінічні групи: у першу увійшли 44 пацієнти без вікових порушень мінерального обміну, в другу – 41 хворий (жінки) із віковими порушеннями мінерального обміну. Після видалення радикулярних кіст утворені кісткові дефекти щелеп у пацієнтів першої клінічної групи та першої підгрупи другої клінічної групи (31 пацієнт) виповнювали колаполом КП-2. У другій підгрупі другої клінічної групи у 10 хворих після видалення радикулярних кіст щелеп великих розмірів проводили пластику утворених кісткових дефектів культивованими клітинами періоста, поміщеними на субстрат колапол КП-2. Через 3; 6; 9; 12 місяців після операційних втручань проводили рентгенологічний моніторинг редукції післякістозних дефектів щелеп, відновлення трабекулярної структури та мінералізації кісткового регенерату. Для дослідження мінеральної щільності у кістковій тканині нижніх щелеп використовували метод ультразвукової ехоостеометрії.
Результати досліджень та їх обговорення. Процес гоїння кісткових ран у хворих, в яких було видалено радикулярні кісти малих та середніх розмірів, перебігав однотипово в обох клінічних групах. Повне закриття післякістозних дефектів через 9 місяців спостерігалось у 20 хворих першої групи та 16 другої. Цей процес був дещо сповільненим у 3 пацієнтів першої групи та 4 другої. Через 12 місяців рентгенологічно спостерігали відновлення цілості щелепних кісток в усіх хворих. Процес гоїння кісткових ран після видалень радикулярних кіст великих розмірів був повільнішим у хворих обох груп. Виразно це проявилось у хворих із порушенням мінерального обміну. Через 12 місяців після цистектомій рентгенологічно візуалізувалась повна редукція післякістозних дефектів щелеп тільки у 45,5 % хворих першої підгрупи другої клінічної групи. У хворих другої підгрупи другої клінічної групи в аналогічні терміни відбувалось завершення репаративного остеогенезу в ділянках ураження щелеп у 80 % випадків.
Висновки. Застосування для остеопластики післякістозних дефектів щелеп різних розмірів колаполу КП-2 у хворих без порушень мінерального обміну забезпечує успішний перебіг репаративного остеогенезу в 80,95 % випадків. У пацієнток із віковими порушеннями мінерального обміну (постменопаузним остеопорозом) використання для остеопластики колаполу КП-2 виявилось ефективним при лікуванні післякістозних дефектах щелеп малих та середніх розмірів. Результати клініко-рентгенологічних досліджень встановили, що найоптимальнішим методом стимуляції репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп великих розмірів у жінок із постменопаузним остеопорозом є застосування комбінованого остеопластичного матеріалу, що складається із культивованих періостальних аутоклітин, поміщених на колаполі КП-2.
40
Пугачевский, М. А. "Формирование структурных дефектов в наночастицах CeO-=SUB=-2-=/SUB=- при лазерной абляции." Письма в журнал технической физики 43, no. 15 (2017): 28. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.15.44867.16821.
Full textAbstract:
Методом лазерной абляции получены наночастицы диоксида церия. С помощью просвечивающей электронной микроскопии и рентгенофазового анализа исследуется структура аблированных наночастиц. По данным спектроскопии характеристических потерь энергии электронов определен полуколичественный элементный состав. На основе анализа спектральных данных до и после термического отжига частиц делается вывод о значительной концентрации кислородных вакансий в структуре аблированных наночастиц CeO2. DOI: 10.21883/PJTF.2017.15.44867.16821
41
Шамирзаев, В. Т., В. А. Гайслер, and Т. С. Шамирзаев. "Краевая и дефектная люминесценция мощных InGaN/GaN ультрафиолетовых светоизлучающих диодов." Физика и техника полупроводников 50, no. 11 (2016): 1513. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2016.11.43783.15.
Full textAbstract:
Приведены результаты исследования спектрального состава излучения ультрафиолетовых InGaN/GaN светоизлучающих диодов и его зависимости от текущего через структуру тока. Интенсивность ультрафиолетового вклада в интегральную люминесценцию диода монотонно возрастает с ростом плотности текущего через структуру тока, несмотря на падение квантовой эффективности излучения. Установлены условия возбуждения электролюминесценции, позволяющие увеличить долю ультрафиолетового излучения до 97%. Показано, что неоднородная генерация протяженных дефектов, пронизывающих активную область светодиодов в процессе деградации структур при локальном токовом перегреве уменьшает интегральную интенсивность излучения, но не оказывает влияния на относительную интенсивность излучения диода в ультрафиолетовой (370 нм) и видимой (550 нм) областях спектра.
42
Гудз, Г. С., М. І. Герис, І. Я. Захара, and М. М. Осташук. "Моделі визначення впливу вмісту вуглецю в електроді на властивості деталей машин під час вібродугового наплавлення." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300215.
Full textAbstract:
Для відновлення ресурсу деталей машин широко застосовують різні способи наплавлення їхніх поверхонь. Встановлено, що найкращі результати показують способи вібродугового наплавлення через слабкий нагрів відновлюваної деталі, незначну величину термічного впливу, внаслідок чого хімічний склад та фізико-механічні властивості деталі майже не змінюються. З'ясовано, що застосуванням електродного дроту з відповідним вмістом вуглецю можна отримати всі види загартованих структур наплавленого металу, який характеризується достатньо високою твердістю та зносостійкістю. Виявлено, що структура та твердість наплавленого металу виходить неоднорідною, на межі оплавлення деяких валиків трапляються пори й мікротріщини. Великі внутрішні розтягувальні напруження, що виникають у покритті, й дефекти структури, у вигляді пор та мікротріщин, різко знижують втомну міцність деталей, що працюють за знакозмінних навантажень. Тому у роботі наведено результати досліджень, які показують залежність втомної міцності і твердості поверхні деталі під час наплавлення зразків електродом з різним вмістом вуглецю без охолоджувальної рідини (в атмосфері повітря та вуглекислого газу) і з охолоджувальною рідиною за подачі її на наплавлюваний зразок на різних режимах. Ці залежності відображають зв'язок між досліджуваними змінними і можуть бути подані у вигляді математичних моделей, які бувають лінійними та нелінійними. Для отримання моделі за певним алгоритмом опрацьовано масиви вхідних і вихідних даних, для яких методом найменших квадратів визначено числові значення коефіцієнтів моделі. Опрацювання емпіричних залежностей твердості поверхні наплавлених зразків від вмісту вуглецю в електроді дало змогу побудувати лінійну модель, а для втомної міцності деталі від вмісту вуглецю – параболічну. Розраховані коефіцієнти кореляції підтвердили достовірний характер отриманих моделей для визначення впливу вмісту вуглецю в електроді на твердість поверхні та втомну міцність деталі.
43
Несов, С. Н., П. М. Корусенко, В. В. Болотов, С. Н. Поворознюк, and Д. А. Смирнов. "Электронная структура азотсодержащих углеродных нанотрубок, облученных ионами аргона: исследование методами РФЭС и XANES." Физика твердого тела 59, no. 10 (2017): 2006. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.10.44972.126.
Full textAbstract:
Методами рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии (РФЭС) и анализа ближней тонкой структуры поглощения (XANES) с использованием синхротронного излучения получены данные об изменении электронной структуры и химического состава азотсодержащих многостенных углеродных нанотрубок (N-МУНТ) вследствие облучения ионами аргона с энергией 5 keV. Установлено, что облучение приводит к увеличению степени дефектности структуры N-МУНТ и окислению углерода с образованием различных кислородсодержащих групп (C-OH, C=O/COOH, C-O-C/O-C-O, CO3). Наличие углерод-кислородных связей на поверхности углеродных нанотрубок связано с формированием радиационных дефектов. Показано, что увеличение в результате облучения доли атомов азота в замещающей конфигурации в структуре стенок N-МУНТ, не приводит к повышению плотности занятых состояний вблизи уровня Ферми на фоне увеличения степени дефектности структуры, окисления углерода и понижения общей концентрации азота. Полученные результаты показывают, что облучение N-МУНТ ионами аргона позволяет эффективно функционализировать их поверхность. Исследование выполнено при частичной финансовой поддержке РФФИ в рамках научных проектов N 15-42-04308 р\_сибирь\_а и N 16-08-00763 а. DOI: 10.21883/FTT.2017.10.44972.126
44
Байдусь, Н. В., В. Я. Алешкин, А. А. Дубинов, К. Е. Кудрявцев, С. М. Некоркин, А. В. Новиков, Д. А. Павлов, et al. "Особенности выращивания лазерных структур InGaAs/ GaAs/AlGaAs методом МОС-гидридной эпитаксии на подложках Ge/Si." Физика и техника полупроводников 51, no. 11 (2017): 1579. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.11.45115.32.
Full textAbstract:
Исследован рост лазерных структур InGaAs/GaAs/AlAs методом МОС-гидридной эпитаксии при низком давлении на подложках Si(001) с эпитаксиальным метаморфным буферным слоем Ge разной толщины. Представлены результаты влияния на кристаллическое и оптическое качество формируемых AIIIBV структур температуры роста и встраивания на границе с Ge/Si(001) подложкой дополнительных слоев AlAs. Продемонстрировано, что встраивание AlAs/GaAs/AlAs решетки на начальных этапах роста AIIIBV гетероструктур на Ge буферных слоях, выращенных на неотклоненных Si(001) подложках, позволяет значительно снизить плотность прорастающих дефектов и, как следствие, формировать эффективно излучающие лазерные структуры. Показана возможность выращивания на Si(001) подложках напряженных квантовых ям InGaAs, демонстрирующих стимулированное излучение в области длин волн больше 1100 нм. DOI: 10.21883/FTP.2017.11.45115.32
45
Соболев, Н. А., А. Е. Калядин, П. Н. Аруев, В. В. Забродский, Е. И. Шек, К. Ф. Штельмах, and К. В. Карабешкин. "Влияние дозы имплантации и длительности отжига на люминесцентные свойства (113) дефектов в Si, имплантированном ионами кислорода." Физика твердого тела 58, no. 12 (2016): 2411. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2016.12.43865.199.
Full textAbstract:
Исследованы фотолюминесцентные свойства (113) дефектов, образующихся в Si-структуре после имплантации ионов кислорода с энергией 350 keV и дозами 1.7·1013-1.7·1015 cm-2 и последующего отжига при 700oC в течение 0.5-2 h в хлорсодержащей атмосфере. Независимо от дозы имплантации и времени отжига в спектрах фотолюминесценции доминирует линия с длиной волны 1.37 mum, принадлежащая (113) дефекту. Зависимости интенсивности линии от дозы имплантации и длительности отжига характеризуются кривыми с максимумами. С ростом температуры измерения в диапазоне 64-120 K интенсивность линии монотонно уменьшается. Работа Н.А. Соболева и К.В. Карабешкина частично поддержана грантом РФФИ N 14-08-01256, а работа Е.И. Шек --- грантом РФФИ N 14-02-00152.
46
Криворучко, Наталя, and Станіслав Нікітенко. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПАРФУМЕРНИХ ТОВАРІВ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 282–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-59.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості товарознавчої експертизи парфумерних товарів. Визначено специфіку класифікації цієї групи товарів та структуру її категорій в державних класифікаторах. Вивчено види товарознавчих експертиз парфумерних товарів, серед яких ідентифікаційна, кількісна, вартісна та експертиза справжності. З’ясовано особливості проведення ідентифікаційної експертизи, критерії належності виробів до різних категорій. Визначено роль дефектів тари та упакування парфумерних товарів в товарознавчій експертизі, поділ на критичні та допустимі дефекти. Розглянуто методологію товарознавчої експертизи цієї групи товарів, з’ясовано цілі та особливості кожного з них. Визначено важливість чинника суб’єктивності у процесі її проведення. З’ясовано критерії перевірки контрафактності виробів. Визначено ознаки підробки парфумерних товарів та види фальсифікації товару, серед яких асортиментна, кількісна, вартісна, інформаційна та якісна.
47
Baev, A. R., N. V. Levkovitch, M. V. Asadchaya, A. L. Mayorov, G. I. Razmyslovich, and A. Y. Burnos. "Влияние геометрии и граничных условий в области сцепления материалов на рассеяние ультразвуковых волн. Ч. 2. Особенности экспериментального моделирования." Devices and Methods of Measurements 12, no. 4 (December 22, 2021): 301–10. http://dx.doi.org/10.21122/2220-9506-2021-12-4-301-310.
Full textAbstract:
Повышение эффективности акустической диагностики объектов со слоистой структурой применительно к выявлению слабо выявляемых дефектов сцепления материалов является важной производственной задачей. Цель работы состояла в экспериментальном моделировании рассеяния ультразвуковых волн на образцах предложенных конструкций имитаторов дефектов с дискретно и плавно изменяющимися граничными условиями, коррелирующими с фазовой характеристикой продольных волн в процессе их взаимодействия с дефектной границей контактирующих материалов.Проведён краткий анализ некоторых методов и средств экспериментального моделирования рассеяния объёмных и поверхностных волн на границах контактирующих материалов применительно к совершенствованию метода обнаружения слабо выявляемых дефектов сцепления (адгезии) материалов. Для этого разработана и изготовлена иммерсионная установка, работающая в теневом режиме и позволяющая моделировать пространственные поля рассеянных продольных волн на неоднородной или дефектной границе сцепления материалов. Как предполагается, взаимодействующие с такой границей волны приобретают дискретный или плавно изменяющийся фазовый сдвиг, существенно сказывающийся на формировании поля рассеяния в его периферийной зоне. Увеличение же этого сдвига позволяет значительно повысить чувствительность обнаружения слабо выявляемых дефектов.Проведено экспериментальное исследование рассеяния продольных волн на разработанной установке и имитаторах дефектов, моделирующих дискретно и плавно изменяющиеся граничные условия, которые согласуются с изменением фазового сдвига рассеиваемых волн. Получены амплитудные зависимости поля рассеяния в зависимости от угла их приема в диапазоне от 20º до + 20º и смещения центра моделируемого дефекта относительно оси зондирующего акустического луча. Как установлено, наблюдается качественное соответствие между расчётными и опытными данными.Настоящие исследования представляют интерес для решения ряда задач по повышению эффективности ультразвукового контроля современных объектов со слоистой структурой и будут способствовать расширению возможностей использования предложенного метода.
48
Мурель, А. В., В. Б. Шмагин, В. Л. Крюков, С. С. Стрельченко, Е. А. Суровегина, and В. И. Шашкин. "Емкостная спектроскопия дырочных ловушек в высокоомных структурах арсенида галлия, выращенных жидкофазным методом." Физика и техника полупроводников 51, no. 11 (2017): 1538. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.11.45107.21.
Full textAbstract:
В выращенных методом жидкофазной эпитаксии GaAs-структурах с дырочным типом проводимости методами емкостной спектроскопии (адмиттанс-спектроскопии и нестационарной емкостной спектроскопии глубоких уровней) обнаружены три глубоких акцепторных уровня с энергиями активации ~0.7, ~0.41 и ~0.16 эВ. Первые два уровня известны как HL2, HL5 и связываются с особенностями роста слоев GaAs методом жидкофазной эпитаксии. Они являются эффективными рекомбинационными центрами, определяющими обратные токи в p-i-n-диодах, что подтверждается изучением температурных зависимостей обратных токов. Уровень с энергией Ev+0.16 эВ может быть связан с двухзарядным акцепторным уровнем собственного антиструктурного дефекта GaAs, который в однозарядном состоянии определяет уровень легирования структур. DOI: 10.21883/FTP.2017.11.45107.21
49
Иванова, Александра Ивановна, Елена Михайловна Семенова, Галина Григорьевна Дунаева, Сергей Вадимович Овчаренко, Сергей Андреевич Третьяков, and Александр Дмитриевич Зигерт. "INFLUENCE OF DEFECTS ON MAGNETIC CHARACTERISTICS OF FERRITE-GARNET FILMS." Physical and Chemical Aspects of the Study of Clusters, Nanostructures and Nanomaterials, no. 12() (December 15, 2020): 103–12. http://dx.doi.org/10.26456/pcascnn/2020.12.103.
Full textAbstract:
В работе рассмотрено влияние объемных дефектов, связанных с локальным механическим повреждением и термическим лазерным воздействием, на доменную структуру и магнитные характеристики эпитаксиальных висмутсодержащих магнитных пленок феррит-граната (Bi :ФГ). Установлено, что одноосные пленки Bi: ФГ устойчивы к объемным дефектам, размер которых не превышает ширину доменов пленки. Показано, что рассмотренные объемные дефекты пленки оказывают влияние на процесс намагничивания пленки, ход кривых намагничивания, на величину коэрцитивной силы. Воздействие лазерным импульсом с плотностью мощности 800 Дж/см приводит к увеличению коэрцитивной силы локального участка пленки в 4 раза (с 0,33 Э до 1,44 Э) This paper presents a study of the effect of volumetric (bulk) defects associated with the local mechanical damage and thermal laser action on the domain structure and magnetic characteristics of epitaxial bismuth-containing garnet-ferrite (Bi: FG) magnetic films. It was found that uniaxial Bi: FG films are resistant to bulk defects, the size of which does not exceed the width of the film domains. It is shown that the considered bulk film defects affect the process of the film magnetization, the form of the magnetization curves, the magnitude of the coercive force and the ratio of the displacement field to the coercive force. Effect of femtosecond laser pulses exposure with a power density of 800 J/cm on the coercivity of film was found. The 4 - fold increase of the coercive field near a defect is discovered (from 0,33 Oe to 1,44 Oe).
50
Kulyanda, I. S., L. Ya Fedoniuk, A. I. Dovgalyuk, S. B. Kramar, and O. O. Kulyanda. "ВИГОТОВЛЕННЯ АЦЕЛЮЛЯРНОГО ДЕРМАЛЬНОГО МАТРИКСУ ЗІ ШКІРИ СВИНІ: МОРФОЛОГІЧИЙ АНАЛІЗ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (February 12, 2021): 107–13. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11761.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Перспективним напрямком у лікуванні дефектів шкіри різної етіології є використання децелюляризованої (ацелюлярної) шкіри свині.
Мета – розробити методику виготовлення ацелюлярного дермального матриксу з дерми шкіри свині зі збереженням нативної структури.
Матеріал і методи. Процес виготовлення ацелюлярного дермального матриксу полягав у поєднанні фізичних і хімічних впливів на дерму. Забір дерми завтовшки 1,0–1,3 мм проводили у свиней віком до 1 року з ділянки спини та, частково, з бокових ділянок тулуба. Попередньо за допомогою дерматома із відповідних ділянок знімали шар шкіри товщиною 0,3–0,4 мм, який піддавали фізичній і хімічній обробці. Досягнення максимальної ацелюлярності дермального матриксу здійснювали покроково, цей процес включав 4 етапи обробки шкіри: 1 – процес заморожування – розморожування; 2 – дегідратація гліцерином; 3 – осмотичний стрес; 4 – вимивання детергентом решток клітин.
Для оцінки ефективності протоколу децелюляризації проводили морфологічний аналіз дерми за допомогою світлової мікроскопії.
Результати. Гістологічний аналіз дерми шкіри свині після циклів заморожування – розморожування виявив, що колагеновий каркас дермального матриксу, отриманий у результаті першого етапу децелюляризації, зберігає свою структурну організацію.
Другий етап децелюляризації виявив зменшення кількості клітин фібробластичного ряду. При цьому сполучнотканинні елементи, які представлені різноспрямованими пучками колагенових волокон, зберігали свою структурну організацію.
Третій етап децелюляризації виявив лізис клітин фібробластичного ряду, які у вигляді базофільно забарвлених елементів у незначній кількості локалізувались у дермі.
У результаті промивки ліофілізованої шкіри неіонним детергентом додецилсульфатом натрію виявлено повну відсутність клітин фібробластичного ряду, епідермоцитів у складі волосяних фолікулів, ендотеліоцитів у стінці кровоносних судин, що свідчить про ефективність вказаного реагента у видаленні залишків продуктів розпаду клітин.
Висновок. Запропонований протокол децелюляризації дерми шкіри свині є ефективним для видалення ядерних та клітинних структур із дерми. Конкретні протоколи можуть бути змінені шляхом збільшення різниці температур або зміни кількості циклів заморожування – розморожування.