Log in

Relevant bibliographies by topics / Дестинація / Journal articles

Journal articles on the topic 'Дестинація'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дестинація.

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Дестинація.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Крупа, Інна, and Галина Вишневська. "ПРОСТІР КУЛЬТУРИ ЯК РЕСУРС ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (January 31, 2022): 94–98. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.503.

Full text

Abstract:

Розглядається розвиток і позиціонування потенційних туристичних регіонів за принципом дестинацій, які сприяють здійсненню сегментації та управлінню туристичною сферою. Встановлено, що ключовим елементом розвитку туристичної привабливості є дестинація – територія, що приваблює туриста, куди він робить свою поїздку і де проводить якийсь час. Відповідно туристичну дестинацію доцільно розуміти як сукупність туристичних ресурсів, туристичної інфраструктури, туристичних атракцій, підібраних і ув’язаних таким чином, щоб відповідати потребам і очікуванням туристів. Розглянуто роль сегментування дестинацій, що дозволить зрозуміти і задовільнити різноманітні потреби туристів, підвищити конкурентоспроможність і функціонування дестинації, формувати і розвивати позитивний імідж країни або міста. Доведено, що туристська дестинація є одним із надважливих компонентів у туристичній системі. А задля цього туристична сфера повинна знаходити нові варіанти для успішного функціонування дестинацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Stativka, N., and M. Bubliy. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." Theory and Practice of Public Administration, no. 4 (67) (November 26, 2019): 8–16. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.01.

Full text

Abstract:

Досліджено особливості державного регулювання туристично-рекреаційної діяльності на основі концепції сталого розвитку. З’ясовано, принципи державного регулювання, що зумовлені територіальним походженням туристично-рекреаційних послуг і відповідальністю за їхні якість та безпеку, зокрема принципи: державного регулювання; переміщення споживача в конкретне місце (регіон, туристська дестинація, національний парк та ін.); задоволення різноманітних потреб туристів – принцип, що лежить в основі пропозиції регіоном унікальних, різноманітних, оригінальних туристичних послуг та продуктів, що відповідають міжнародним стандартам якості; територіальної локалізації туристичних послуг у межах конкретного регіону, дестинацій, туристичних центрів тощо; комплексності послуг; ресурсозабезпеченості; екологізації туризму; підвищення якості та безпеки надання туристичних послуг; принцип обліку суб’єктів туристичної діяльності в цілях державного регулювання туристично-рекреаційної індустрії; підвищення інформованості туристів про правила безпеки на туристичних маршрутах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Приходько, А. І. "Понятійно-термінологічний апарат туризмології: туристичний центр чи туристична дестинація." Географія та туризм, Вип. 18 (2012): 12–19.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Tymoshenko, Тetiana. "КОНЦЕПЦІЯ РОЗУМНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИЗМОМ В РАМКАХ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД." Public Administration and Regional Development, no. 13 (September 8, 2021): 771–96. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.13.10.

Full text

Abstract:

У статті автором сформовані пропозиції щодо впровадження механізмів публічного управління туризмом на регіональному та локальному рівнях в Україні з урахуванням останніх новацій в рамках реформи децентралізації та сучасних світових тенденцій. У контексті предмета дослідження розкривається змістовна сутність трирівневої системи управління туризмом з урахуванням ухвалених Верховною Радою України 01 червня 2021 року у першому читанні змін до Закону «Про засади державної регіональної політики», якими впроваджується трирівнева система стратегічного планування: держава – регіон – громада. Вказується на розуміння терміну та застосування концепції SMART TOURIST DESTINATION (розумного управління туристичною дестинацією), затвердженої положеннями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки. Визначено необхідність розбудови каскадної системи планування розвитку туристичних дестинацій з урахуванням положень стратегічних документів та розроблених нормативно-правових актів вищого рівня управління та можливостей механізму співробітництва територіальних громад. Охарактеризовано нормативно-правове забезпечення як елемент складного нормативно-правового механізму контролю за якістю впровадження комплексної системи управління туристичною дестинацією з урахуванням кращих світових практик. Пропонується: розробити ефективний та комплексний механізм впровадження системи управління туристичними дестинаціями в регіонах України та контролю за якістю надання туристичних послуг на засадах концепції SMART TOURISM DESTINATION. Визначено перспективні напрями подальших теоретичних та практичних досліджень щодо вдосконалення нормативно-правового механізму контролю за якістю туристичних послуг в сучасній Україні, в тому числі, за участі органів місцевого самоврядування на території новостворених територіальних громад активізувати процес розробки та затвердження методичних рекомендацій та пакету проєктів нормативно-правових актів з метою організації процесу налагодження системи управління туристичними дестинаціями на регіональному та місцевому рівнях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Perederko, V. P. "АНАЛІЗ ПОТОКІВ ВНУТРІШНЬОГО ТУРИЗМУ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2018 Р. ЗА ДАНИМИ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ. ЧАСТИНА 1." Actual problems of regional economy development 2, no. 15 (November 4, 2019): 52–64. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.52-64.

Full text

Abstract:

Офіційна статистика не може відображати повноцінну і реальну картину внутрішніх туристичних потоків Івано-Франківської області через недосконалість методологіїрозрахунку. Мета статті – дати приблизну оцінку внутрішніх туристичних потоків на основі аналізу даних, що демонструють переміщення абонентів мобільного зв’язку.Моніторинг мобільності не є панацеєю, адже обмежений, насамперед, тим, що не містить інформації про мету короткочасного перебування абонентів на певній території, тому ми не можемо всіх їх без винятку зараховувати до екскурсантів чи туристів. Однак, застосування інноваційного підходу до аналізу внутрішніх туристичних потоків та кількісного вимірювання відвідуваності регіону на основі моніторингу міжрегіональної мобільності абонентів зв'язку є перспективним напрямком подальших досліджень.У статті проаналізовано короткотермінові міжрегіональні переміщення (міграції) населення України у контексті вивчення внутрішніх туристських потоків Прикарпаття у розрізі адміністративно-територіальних одиниць (локальних дестинацій) Івано-Франківської області на основі моніторингу міжрегіональної мобільності абонентів оператора зв’язку. Визначено популярні локальні дестинації регіону та географію їх відвідувачів, які можуть розглядатись як цільові аудиторії дійсних та потенційних екскурсантів і туристів. Досліджено сезонність переміщень (міграцій), тривалість перебування у локальних дестинаціях-лідерах потоків, що дало можливість виявити закономірності мобільності, ознаки транзитності руху та ін

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Moskvichova, O. S., and O. V. Buriachenko. "СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 159–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.159-167.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на дослідження складових системи економічної безпеки туристичних дестинацій. Для цього було проаналізовано економічні показники розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також видаткові статті державного бюджету України, їх розподіл між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка. Доведено необхідність трансформації української сфери туризму з метою популяризації держави як туристичної дестинації світового рівня та збільшення потоків туристів. Встановлено складові системи економічної безпеки України як туристичної дестинації. Метою статті є формування системи забезпечення економічної безпеки туристичної дестанації в системі невизначеності національної економіки. Методологічною основою проведеного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, дослідно-пошукова література, наукові праці вітчизняних вчених з питань економічної безпеки туристичних дестинацій, особливо в умовах невизначеності національної економіки, а також інші методи, такі як системний аналіз; синтез, статистичний метод та інші. Наукова новизна полягає в проведеному аналізі економічних показників розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також проведеному аналізі видаткових статей державного бюджету України, їх розподілу між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка. Практична значимість статті полягає в пропозиціях щодо державного управління туристичною галуззю України, яка складається з чотирьох підсистем, які взаємовпливають одна на іншу (політична, економічна, природна і соціальна), а також як таку, що спрямована на сталий розвиток складових об’єктів економічної безпеки та туристичних дестинацій зокрема. Функціонування системи економічної безпеки туристичної дестинації повинно забезпечуватись всіма об’єктами та під пильним керівництвом державних органів влади.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

A., Klishchevskaya, and Klishchevsky S. "DEVELOPMENT AND IMPLEMENTATION OF A BRAND PROJECT OF A TOURIST DESTINATION IN PRISIVASHSHYA." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 45 (March 30, 2022): 57–62. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2022-45-7.

Full text

Abstract:

The article is devoted to the problems of finding and substantiating new ways of using the potential of land re-sources of territorial communities of Southern Ukraine, consolidation of factors that determine the development of places outside urban areas and are areas of agricultural production and rural development. The issues of arranging destinations and territories attractive for visitors due to the availability of tourist resources and increasing their competitiveness are becoming especially important. The publication reveals the issue of creating and implementing a brand of the territory as a tool for identifying and developing a competitive identity. The necessity of studying the peculiarities of territorial brand management from the standpoint of strategic management of economic transforma-tion processes in rural communities is substantiated. As a result of cooperation of the management of the Prysyva united territorial community and scientists of the International classical university (Nikolaev) the "Program of marketing actions" as a component of "Strategy of development of a community till 2026" was developed. The purpose of the "Program" was to create a marketing base for competition, business environment, tourist attractiveness of the destination and its branding, creating new jobs to improve living standards and increase local budget revenues.The methodological basis, content and sequence of stages of the brand project were developed, the features of the territory that were used as elements of the brand and the unique reflection of the object in the minds of visitors were identified. The project used image marketing tools to develop and use brand positioning and promotion strategies in the markets of tourism and health and recreation services. In accordance with the developed set of measures, an advertising and information campaign was launched with an emphasis on the ecological purity of the area and the healing properties of Siva hypersaline water and mud. Work has been started on the improvement of the terri-tories adjacent to Sivash, construction of infrastructure facilities, and a number of agreements with tour operators. The project was presented at the tourist forum where a thematic tour with elements of dramatization was held. The first year of the project confirmed the effectiveness of the developed and implemented tools – the number of visitors in 2021 increased from 10-15 to 75 thousand annually.Keywords: territorial marketing, brand management, brand project, tourist destination, competitiveness of the territory. Стаття присвячена проблемі пошуку та обґрунтуванню нових напрямків використання потенціалу земельних ресурсів територіальних громад,питанню створення нових туристських дестинацій на Півдні Херсонської області. В публікації висвітлено проблему створення та імплементації бренду території як інструменту виокремлення та розвитку конкурентної ідентичності. Обґрунтовано необхідність дослідження сутності бренд-менеджменту як інструменту управління процесами економічних трансформацій сільських територій. Для Присиваської ОТГ було розроблено «Програму маркетингових заходів» як складову «Стратегії розвитку громади до 2026 року» та бренд-проєкт дестинації. Були визначені головні ознаки території, які використовувалися в якості елементів брендингу та унікального відображення об’єкту у свідомості відвідувачів. Проєкт був презентований на туристичному форумі тематичним туром з елементами театралізації. Вже перший рік реалізації проекту підтвердив дієвість розробленого інструментарію, щорічна кількість відвідувачів дестинації зросла з 10-15 тисяч до 75 тисяч.Ключові слова: територіальний маркетинг, бренд-менеджмент, бренд-проєкт, туристична дестинація, конкурентоспроможність території.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Семак, Б. Б. "ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА МАРКЕТИНГ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ." Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, no. 2 (April 19, 2021): 64–71. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-2-8.

Full text

Abstract:

У статті досліджується вплив пандемії COVID-19 на маркетинг туристичних дестинацій. Акцентується увага на тому, що пандемія COVID-19 стала справжнім викликом для туристичних компаній у всьому світі і спонукала їх до суттєвого перегляду маркетингових стратегій та програм в умовах ринку, котрий вже ніколи не буде таким, як раніше. Основним завданням даного наукового дослідження є вивчення особливостей маркетингу туристичних дестинацій в умовах пандемії COVID-19 та розробка переліку практично орієнтованих рекомендацій для профільних державних установ та туристичних підприємств для здійснення ефективної маркетингової діяльності та адаптації маркетингових стратегій до цих умов. Для ефективного вирішення проблем у сфері маркетингу дестинацій в умовах пандемії COVID-19 було сформульовано ряд рекомендацій, котрі можуть бути впроваджені профільними державними установами та туристичними підприємствами, котрі спеціалізуються на обслуговуванні туристів у туристичних дестинаціях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Устименко, Леся Миколаївна, and Інна Петрівна Крупа. "НАЦІОНАЛЬНІ КУЛЬТУРНІ МАРШРУТИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ САМОБУТНІХ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ." Питання культурології, no. 37 (May 28, 2021): 222–30. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236025.

Full text

Abstract:

Мета статті — проаналізувати вплив національних культурних маршрутів на розвиток самобутніх туристичних дестинацій. Національні культурні туристичні маршрути є своєрідним засобом трансляції культури країни та можуть використовуватися для розвитку як самої особистості, так і самобутніх туристичних дестинацій. Методологія дослідження полягає у використанні методів комплексного аналізу та синтезу, дедукції та індукції, а також контент-аналізу основних статистичних і наукових джерел щодо впливу національних культурних маршрутів на формування самобутніх туристичних дестинацій, міждисциплінарного характеру основних напрямів реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Наукова новизна. Визначено основні напрями реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Обґрунтовано і введено до наукового обігу теорії культурології та туризмознавства поняття «національний туристичний тренд». Висновки. Схарактеризовано та проаналізовано основні сучасні національні туристичні тренди, що впливають на формування національних культурних маршрутів, зокрема популяризація національної культурної спадщини, розвиток внутрішнього туризму за умови покращення його сервісу; використання соціальних мереж з метою реклами розвитку самобутніх туристичних дестинацій; розвиток інноваційних форм роботи серед потенційних та реальних споживачів; оптимізація віртуалізації подачі інформації про туристичні дестинації з доповненою реальністю; цілодобова підтримка в соціальних мережах. Доведено, що багатогранна привабливість української національної культури має стати мотиватором розвитку не тільки самобутніх туристичних дестинацій, але й національного туризму та світової культури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Bozhuk, T. "Recreation-tourist destination for needs of historical-cultural (of religious) studies." Visnyk of the Lviv University. Series Geography 1, no. 43 (October 19, 2013): 150–56. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2013.43.1581.

Full text

Abstract:

The paper considers issues of spatial-functional organization of attractive tourist objects, which have sacral importance. The mode is proposed of the tourist-cultural destination for religious studies, and the analysis is given of its components. Key words: religious-tourist resources, recreational-tourist destination, land of historicalcultural using, sacral-tourist product.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Mozghovyi, Artem, and Anastasiia Sebta. "THE ROLE OF SMART TOURISM DESTINATION AS A TOOL FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF URBAN TOURISM." GEOGRAPHY AND TOURISM, no. 53 (2019): 3–8. http://dx.doi.org/10.17721/2308-135x.2019.53.3-8.

Full text

Abstract:

The purpose of the study is to synthesize the principles of smart tourism destination and justify their application for the purpose of development of tourist innovations in urban tourism. The purpose of this article is also to explore the relationship in the development of "smart destination" and "smart city" as information systems. Such studies are important in the context of the sustainable development of urban tourism. Methods. This study used a comparative analysis of modern electronic and literary sources on the topic of smart cities and smart destinations. An analogy method was used to identify similarities and differences in the development of information systems. The classification method was applied to study the main features of development of smart destination. Results. Thanks to smart destination technology, tourists become a resource for development of tourism. This technology also enhances engagement and integration with target audiences. The implementation of the concepts of smart city and smart destination requires consideration of several important factors that will create favourable preconditions for their implementation. Smart tourism is the dominant trend in the world now. With smart tourism, locals and tourists alike can interact with a convenient, safe, informative environment. Smart destinations open up previously unattainable opportunities for businesses to improve their products and services. The main feature and advantage of a smart tourist destination is its customer orientation. Scientific novelty. The article analyses the main trends of smart tourism destinations in the world. The components and main directions of the development of smart destinations are determined. The analysis of modern global tendencies of smart destinations development is carried out. Practical significance. The results of the study can be used in planning the further development of smart tourism destination in Ukraine and the corresponding adjustment of the policy of tourist innovations.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Катыкина, К. А., and М. А. Морозов. "ФОРМИРОВАНИЕ ИМИДЖА ДЕСТИНАЦИЙ ПУТЁМ ИХ СПЕЦИАЛИЗАЦИИ НА КОНКРЕТНЫЙ ВИД ТУРИЗМА." Меж.рег. научно-прак. конф. студентов и молодых ученых «Проблемы и перспективы развития туризма региональный аспект», no. 1 (April 30, 2021): 100–104. http://dx.doi.org/10.36684/46-2021-1-100-104.

Full text

Abstract:

Статья посвящена развитию туристской привлекательности, определению туристского потенциала, формированию региона как туристской дестинации. В работе рассматриваются также наиболее популярные виды туризма и их динамика. Также в статье повествуется о продвижении туристских дестинаций путём ориентации их на конкретных вид туризма, тем самым создавая у них определённый имидж.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Gorbunov, D. "ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СООТВЕТСТВИЯ ПРЕДПОЧТЕНИЙ ТУРИСТОВ И ВЫБОРА ДЕСТИНАЦИЙ." National Association of Scientists 3, no. 34(61) (December 8, 2020): 18–20. http://dx.doi.org/10.31618/nas.2413-5291.2020.3.61.333.

Full text

Abstract:

Как феномен сопоставления предпочтений туристов влияет на их выбор между двумя возможными вариантами? В результате проведённого исследования были получены два главных вывода. Во-первых, если затраты на посещение равны – то и дестинации будут посещаться в равных долях. Во-вторых, существует точка отсечения доходов, и, например, туристы с более низкими доходами будут выбирать только более дешёвую дестинацию, и наоборот.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Зиборов, Д. В. "ОВЕРТУРИЗМ КАК ГЛОБАЛЬНЫЙ ВЫЗОВ." Меж.рег. научно-прак. конф. студентов и молодых ученых «Проблемы и перспективы развития туризма региональный аспект», no. 1 (April 30, 2021): 82–85. http://dx.doi.org/10.36684/46-2021-1-82-85.

Full text

Abstract:

В настоящее время многие туристские дестинации испытывают проблемы, связанные с чрезмерным наплывом туристов. Недавно возникший термин «овертуризм» описывает комплекс проблем, которые затрагивают как самих туристов, так и местных жителей и лидирует в повестке дня профильных международных организаций. В статье рассматриваются различные подходы к определению термина, причины этого явления, а также примеры фактического проявления овертуризма на популярных мировых дестинациях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Korobeinykova, Ya, and Iu Iuras. "ПРОБЛЕМИ ТУРИСТИЧНОГО РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ В ГІРСЬКИХ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Ecological Safety and Balanced Use of Resources, no. 1(19) (July 12, 2019): 111–19. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-1(19)-111-119.

Full text

Abstract:

В статті розглядаються основні напрямки ресурсокористування в гірських об’єднаних територіальних громадах Івано-Франківської області. Туризм серед галузей є пріоритетним, так як може опиратись на потужний природний та історико-культурний потенціал у поєднанні зі збереженими етнічними традиціями та традиційними промислами в досліджуваному регіоні. Досліджено сучасний стан та проблеми децентралізації в Україні. Однією з проблем новостворених місцевих територіальних громад є відсутність методологічного інструментарію комплексного використання туристичного потенціалу територій. Авторами запропоновано алгоритм формування проектних пропозицій щодо розвитку туризму в межах місцевих територіальних громад. Розвиток туризму супроводжується виникненням нових екологічних загроз в межах туристичних дестинацій. Авторами проаналізовані особливості впливу туризму на довкілля в гірських об’єднаних територіальних громадах. Основними впливами на довкілля туристичних дестинацій є зміни первинних ландшафтів, забруднення води, забруднення атмосферного повітря, поводження з відходами. У статті досліджено проблему поводження з відходами в гірських туристичних дестинаціях. Удосконалено метод розрахунку обсягу відходів, згенерованого туристами та екскурсантами в межах туристичних дестинацій. Розраховані обсяги відходів, згенеровані туристами та екскурсантами в ОТГ гірських районів Івано-Франківської області, підтверджують наявність впливу туристів на проблему відходів в межах ОТГ. Серед проаналізованих ОТГ проблема утворення відходів туристами та екскурсантами проявляється в ОТГ Яремчанської міської ради, ОТГ Долинського та Коломийського районів. Високі показники утворення відходів туристами та екскурсантами ще більше ускладнюють проблему системи поводження з відходами, яка планувалась без врахування можливого впливу туристів. Така обставина актуалізує проблему формування програм управління відходами в межах об’єднаних територіальних громад. Запропоновано методологічні підходи щодо формування програм поводження з відходами в межах ОТГ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Геращенко, Ирина Николаевна. "ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНОЛОГИЯ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ РЕЕСТРОВ ТУРИСТСКО-РЕКРЕАЦИОННЫХ ТЕРРИТОРИЙ И ОБЪЕКТОВ РЕГИОНАЛЬНЫХ ДЕСТИНАЦИЙ РОССИИ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 3 (August 29, 2019): 141. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-3-141-147.

Full text

Abstract:

В статье обосновывается необходимость создания информационных туристско-рекреационных реестров территорий и объектов регионов России для определенной целевой аудитории (туристы, предприниматели туристского бизнеса, работники турадминистрации). Использованы общенаучные методы синтеза и анализа литературных, фондовых и архивных данных. Часть материала для реестра собран при летних полевых исследованиях автора (1999‒2018 гг.) – применен ландшафтно-геофизический подход полевых изысканий. Использован метод анкетирования для выявления наиболее популярных рекреационно-туристских объектов Краснодарского края (опрошено 5800 респондентов). Картосхемы построены с помощью EasyPaintToolSai2 – программы, предназначенной для цифрового рисования в среде Microsoft Windows, разработанной японской компанией Systemax. При проектировании реестра соблюден принцип четкого разделения временных и пространственных рамок; применены структурный и системный подходы. Дана авторская интерпретация определения «региональная туристская дестинация». Представлены механизмы и технологии создания информационных реестров на примере Краснодарской туристской дестинации. Проработаны и апробирован методологические принципы составления проектируемого реестра. Как визуальное обобщение территорий и объектов выделенных видов туризма, разработаны картосхемы (19 шт.) географии наиболее популярных местностей и объектов заявленных видов туризма Краснодарской туристской дестинации.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Красовський, Сергій Олександрович. "ГАСТРОНОМІЧНИЙ ТУРИЗМ ЯК АКТУАЛЬНИЙ ТРЕНД СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ." Питання культурології, no. 37 (May 28, 2021): 169–80. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236018.

Full text

Abstract:

Мета статті — проаналізувати формування та розвиток гастрономічного туризму в контексті соціокультурного вектора розуміння сутності туристичної діяльності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системно-структурного підходу, орієнтованого на вивчення туризму як цілісного соціокультурного явища. Наукова новизна полягає в тому, що вперше сутність гастрономічного туризму розглянуто в соціокультурному аспекті, що дає підстави визначити його як значущий реагент впливу на соціальні процеси. Висновки. Гастрономічний туризм доволі молодий напрям, який активно розвивається, але вже сьогодні туристи віддають перевагу пізнанню традицій і звичаїв іншої країни шляхом дегустації національних страв і напоїв. Відтак, враховуючи, що гастрономічна традиція — це процес, що постійно розвивається, завдання для професіоналів полягає в залученні інновацій, оновленні й адаптації своїх пропозицій до потреб нової споживчої культури. Тенденції розвитку гастрономічного туризму у світі дають підстави вважати його стійким трендом, який уможливлює взаємодію мандрівників із місцевими громадами. В умовах зростання конкуренції за увагу користувача і появи нових технологій бізнес-суб’єктам необхідно оперативно формувати оновлені стратегії просування. Визначено, що Україна має потенціал для підвищення міжнародної конкурентоспроможності туристичної галузі, зокрема завдяки посиленню мультикультуралізму туристичних потоків, зростанню попиту на нові туристичні дестинації, різноманітності культурного і природного ландшафту. Звернено увагу на потребу з’ясування чітких векторів розвитку гастрономічного туризму в країні, розробки відповідної державної підтримки туристичних дестинацій, туристичних фірм та інших стейкхолдерів, а також дослідження соціокультурних якостей туризму в контексті соціальних міграцій і діалектичної взаємодії загальносвітових процесів глобалізації та регіоналізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Будько, Євген. "Новації та дестинації." Міжнародний туризм, no. 6 (150), грудень - січень (2019): 104–5.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Коваль, О. "Менеджмент туристичної дестинації." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 28, Ч. 3 (2009): 35–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Рагимханов, Анатолий Велибекович, and Ирина Викторовна Жуковская. "Теоретико-методические основы исследования туристской дестинации на примере Республики Татарстан." Microeconomics 103, no. 2 (April 18, 2022): 85–90. http://dx.doi.org/10.33917/mic-2.103.2022.85-90.

Full text

Abstract:

В научной статье обобщены виды, этапы жизненного цикла и составляющие элементы туристской дестинации по методу Р. Проссера; дано авторское определение туристской дестинации. Произведена рейтинговая оценка показателя туристской дестинации Республики Татарстан на основе точек дислокации центров туристской дестинации.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Берест, Павло. "КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ СКЛАДОВІ ВИНИКНЕННЯ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ В ХІХ СТОЛІТТІ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (January 31, 2022): 99–107. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.504.

Full text

Abstract:

Досліджено культурологічні складові зародження та поступу туризму в Центральній Україні протягом ХІХ ст. Розглядаються історико-культурні передумови виникнення та становлення туристичних дестинацій на цих теренах у визначений період. Наголошується, що одним з основних шляхів створення успішних, унікальних, привабливих, конкурентоспроможних туристичних об’єктів є вивчення і збереження культурної спадщини. Висвітлюється наявність у Центральній Україні різноманітних потенційних туристичних дестинацій: культурних, архітектурних, меморіальних, археологічних, природних, тощо. Підкреслюється, що їх всебічне та ґрунтовне наукове дослідження призведе до покращення їх туристичної привабливості й, як наслідок, до економічного, соціального, культурного розвитку регіону та країни загалом. Здійснена робота, у подальшому, може стати в нагоді при розробці державних та місцевих програм розвитку туристичних дестинацій в Центральній Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Smal B. "ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-9.

Full text

Abstract:

В статті визначено основні причини, які перешкоджають підвищенню якості продукції та послуг туристичних дестинацій в регіонах України: нерозвинута туристична інфраструктура, недосконале інституційне забезпечення, низька кваліфікація кадрів, низький рівень промоції та комунікації між суб’єктами туристичної діяльності. Виокремлено зміст інституційної інфраструктури забезпечення якості продукції та послуг туристичних дестинацій. Структуровано елементи туристичної інфраструктури регіонів. Запропоновано застосовувати інструменти підвищення рівня якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіоні, які ґрунтуються на методичних засадах поетапного аналізу досягнення визначених цілей, відповідно до наявної ситуації в регіоні та впливу відповідних факторів. Доведено, що стимулюючі важелі є надзвичайно актуальними в карантинний та посткарантинний період, оскільки індустрія туризму є найбільш чутливою до таких процесів. В основу процесу підвищення якості продукції та послуг покладено організаційно-економічні засади розвитку туристичних дестинацій та метод ієрархії визначення важелів для реалізації цілей та політики стимулювання якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіоні Для реалізації регіональних програм розвитку індустрії туризму та гостинності, а також під час формування стандартизованих продуктів та послуг туристичних дестинацій, запропоновано, на основі міжнародного досвіду та зважаючи на сучасні фактори впливу, такі як COVID-19, впроваджувати регіональні стандарти якості та гостинності. Регіональні стандарти якості продукції та послуг індустрії гостинності запропоновано формувати зважаючи на специфіку туристичної привабливості регіону та наявних туристичних дестинацій. Таке документальне врегулювання процесів якості продукції та послуг індустрії гостинності сприятиме створенню умов для збільшення доходів регіону через збільшення туристичних потоків, підвищить туристичну конкурентоспроможність регіонів, зменшить рівень безробіття та стимулюватиме соціально-економічний розвиток територій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Корж, Н. В., and Н. В. Онищук. "Фактори інноваційного розвитку туристичних дестинацій." Економіка і організація управління, no. 4 (2021): 45–54. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2021.4.5.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Воскресенська, О. Є., and І. С. Зінов’єва. "SMART-туризм: система взаємовідносин в дестинації." Вісник Херсонського національного технічного університету, no. 3 (2020): 223–31. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.3.29.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Мурава, Ю. І. "Ідентифікація та класифікація відходів туристичних дестинацій." Екологічна безпека, Вип. 1 (21) (2016): 13–17.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Постова, В. В., and А. В. Лук’янець. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ПІДТРИМКА ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ." Підприємництво та інновації, no. 14 (October 30, 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/14.12.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто специфіку надання послуг розміщення у закладах готельного господарства. Визначено фактори, що впливають на формування сприятливого іміджу підприємств сфери обслуговування, які поділено на 4 групи. Встановлено, що споживача послуг, як правило, цікавлять відповідність ціни і якості послуг, що надаються. У комплексі функцій менеджменту на підприємствах сфери послуг одне з провідних місць посідає управління процесом обслуговування клієнтів. Головною особливістю формування іміджу готельно-ресторанного підприємства є залежність сприйняття цього закладу від туристської дестинації, на якій вона розташовується. Визначено, що такий підхід полягає у присвоєнні кожному готельному чи ресторанному підприємству іміджу всього курорту, оскільки у туриста, найімавірніше, вже є сформоване уявлення про дестинації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Фёдорова, Марина Юрьевна. "РАЗВИТИЕ ТУРИЗМА В ОТДЕЛЬНЫХ РЕГИОНАХ СЗФО." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 3 (September 12, 2017): 36. http://dx.doi.org/10.26726/2305-4484-2017-3-36-43.

Full text

Abstract:

Предметом исследования являются наиболее популярные среди отечественных туристов туристские дестинации Северо-Западного Федерального округа (далее СЗФО) с целью выявления туристского потенциала этих регионов и возможностей его реализации. Туристская индустрия в данном случае выступает как альтернативный инструмент развития сельской местности, где повышается экономическая активность местного сообщества за счет командной работы заинтересованных экономических акторов. Методология исследования. Для достижения поставленной цели были применены эмпирические методы исследования, такие как анализ туристских предпочтений по результатам интервью; анализ показателей доходов от туризма в регионе СЗФО и сравнение этих показателей с соседней Финляндией, схожей по климатическим условиям и природным туристским ресурсам; сбор и анализ статистической информации по туристским потокам в регионы СЗФО за период с 2005 по 2015; сбор и анализ статистической информации по количеству туристов на душу населения в период 2006-2015. Результаты. В связи с тем, что туризм оказывает важный вклад в экономику региона, дает возможности для создания новых рабочих мест и показал себя наиболее жизнестойким сектором экономики, в статье предложены основные меры по совершенствованию туристской политики в регионах. Результатом исследования также стали выводы о положении туристских дестинаций СЗФО по отношению друг другу, способы снижения показателей сезонности, предложено перераспределение экономических ролей муниципальных властей, предпринимателей и местного сообщества для наиболее эффективного развития местной экономики сельской местности в регионах СЗФО. Область применения результатов. Полученные результаты могут быть применены в работе по стратегическому планированию развития регионов СЗФО: в работе местных властей при создании документов планирования, в работе местных сообществ для оценки туристского потенциала территории, возможных «точек роста», необходимых мер по реализации проектов, направленных на развитие туризма, а также в других регионах с целью развития туристской индустрии.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Забалдіна, Ю. Б. "Сучасні підходи до оцінки конкурентоспроможності туристичних дестинацій." Формування ринкових відносин в Україні, no. 12 (127) (2011): 165–68.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Білоус, А. В. "Роль ЗМІ у формуванні туристичного іміджу дестинації." Географія та туризм, Вип. 8 (2010): 168–72.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Солоненко, Ю. В. "Фестивалі вуличної їжі як елемент туристичної дестинації." Економіка і організація управління, no. 4 (2021): 243–55. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2021.4.22.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Миронов, Ю. Б. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АНТАРКТИЧНОГО ТУРИЗМУ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-08.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються проблеми та перспективи розвитку антарктичного туризму за сучасних умов. Динаміка розвитку даного виду туризму свідчить про те, що сьогодні він є перспективним та затребуваним. Визначено передумови розвитку Антарктиди як туристичної дестинації. Викладено основні положення договору про Антарктику. Охарактеризовано особливості туристичного сезону на континенті та прилеглих островах. Описано анімаційні програми в антарктичних турах. Проаналізовано стан та динаміку розвитку антарктичного туристичного ринку. За останні три десятиліття туристичні потоки на континент постійно зростали та досягли понад 56 тис туристів у сезоні 2018–2019 рр. При цьому не уявляється можливим спрогнозувати туристичний потік в Антарктиду на найближчий сезон за допомогою економіко-математичного моделювання у зв’язку з пандемією COVID-19. Досліджено структуру туристичних відвідувань Антарктиди за країнами походження туристів. Більшість туристів – це громадяни США (32,8%), на другому місці – громадяни Китаю (11,9%), на третьому – австралійці (10%). Для українських туристів Антарктида на разі залишається екзотичним та недоступним напрямком, передовсім через вартість подорожі, а також через значну віддаленість дестинації від України. Охарактеризовано найпопулярніші туристичні дестинації континенту та основні центри туризму (полярні станції, острови Антарктиди, церкви, природні атракції). Проаналізовано цінову політику та пропозиції українських туристичних операторів по антарктичних турах. Визначено ключові проблеми місцевої екосистеми, зокрема екологічні загрози, пов’язані з розвитком антарктичного туризму та туристичної діяльності на континенті. Обґрунтовано перспективи подальших наукових досліджень у даному напрямі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Синягина, Д. О. "ВИЗУАЛЬНЫЙ ОБРАЗ ГОРОДА КАК ОСНОВА ФОРМИРОВАНИЯ ИМИДЖА ТУРИСТСКОГО ЦЕНТРА (НА ПРИМЕРЕ Г. ВОЛОГДЫ)." Меж.рег. научно-прак. конф. студентов и молодых ученых «Проблемы и перспективы развития туризма региональный аспект», no. 1 (April 30, 2021): 169–74. http://dx.doi.org/10.36684/46-2021-1-169-174.

Full text

Abstract:

Статья посвящена анализу визуального образа города как составляющей имиджа туристской дестинации. Данная тема раскрыта на примере города Вологды как развивающегося туристского центра Северо-Западного региона. Рассматриваются основные составляющие городского пространства и их влияние на формирование визуального образа. Анализируется роль визуального образа города в формировании имиджа и продвижении туристкой дестинации.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Дащук, Ю. Є., and Ю. В. Федорусь. "ПРОМОЦІЯ У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ: ТЕХНОЛОГІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ, РІШЕННЯ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 17(67) (December 30, 2020): 318–24. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-32.

Full text

Abstract:

У статті актуалізовано значення промоції для розвитку індустрії гостинності. Проведено огляд базових туристично-рекреаційних порталів України. Наведено приклади використання технологій навігації та геолокації для розвитку туристичних дестинацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Дашкова, Е. В., and Е. Б. Ивушкина. "СУВЕНИРНАЯ ПРОДУКЦИЯ КАК ИНСТРУМЕНТ ПРОДВИЖЕНИЯ ТУРИСТСКОЙ ДЕСТИНАЦИИ." Сбор. матер. Всероссийская научно-практическая конф. «Глобальные и региональные аспекты устойчивого развития современные реалии», no. 1 (October 23, 2020): 224–29. http://dx.doi.org/10.36684/32-2020-1-224-229.

Full text

Abstract:

Статья посвящена технологии продвижения туристской дестинации посредством сувенирной продукции. Сувенир определяется как феномен культуры, который выступает символом при трансляции определенной культуры. Сувенирная продукция может быть использована для сохранения памяти о путешествии, как символ бренда территории и тем самым выполнять функцию продвижения туристской дестинации. В статье дана характеристика сувениров в Чеченской Республике и рассмотрены возможности увеличения ассортимента сувенирной продукции в регионе.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Тензин, Ч. М., and Е. О. Малышева. "ТУРИСТСКАЯ ДЕСТИНАЦИЯ ТУВЫ: ОСНОВНЫЕ ФАКТОРЫ РАЗВИТИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ." BSU Bulletin 98, no. 4 (2019): 57–63. http://dx.doi.org/10.18101/1994-0866-2019-4-57-63.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Matviichuk L., Kravchuk I., and Mykhailo Lepkyi. "РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В СТРУКТУРІ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ УКРАЇНИ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-8.

Full text

Abstract:

У статті визначено, що готельне господарство входить до складу туристичних дестинацій та складових частин індустрії туризму України. Доведено, що сьогодні готельне господарство України визначається низкою проблем, ускладнених впливом економічних та політичних криз, пандемії COVID-19 тощо. Сучасний стан номерного фонду готельного господарства в більшості регіонах України не відповідає міжнародним нормам, правилам та стандартам. Кількість готелів та аналогічних засобів розміщення багатьох туристичних дестинацій є у більшості випадків недостатньою. Крім того, матеріально-технічна база більшості готелів є застарілою та потребує нагальної модернізації. Обґрунтовано концептуальні засади аналізу готельного господарства в структурі регіональних систем на основі проведеного аналізу, який засвідчив, що у 2019 році порівняно з 2018 р. незначно але збільшилась кількість готелів у Одеській, Запорізькій, Дніпропетровський, Кіровоградській областях, кількості готелів зросла. Значне скорочення готельного фонду відбулося у Донецькій та Луганській областях, які знаходяться на лінії розмежування. Аналіз кількості місць у готелях та аналогічних засобах розміщення за регіонами України, згідно з даними Державної служби статистики України засвідчив значні регіональні диспропорції. Зменшення кількості ліжко-місць відбулося на території Херсонській області та місті Київ. Проте збільшення кількості місць в готелях спостерігалось у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Одеській, Вінницькій, Черкаській та Закарпатській областях. На території інших регіонів динаміка змін кількості ліжко-місць залишається практично постійною. Досліджено міжнародний досвід розвитку готельного господарства. Систематизовано структуру готельного господарства за підходом Всесвітньої організації туризму. Проведено аналіз розвитку готельного господарства в динаміці та у регіональному розрізі. Запропоновано суб’єктам господарювання готельного господарства об’єднуватись в готельні альянси та кластери. Визначено, що туристичний готельний кластер характеризується низьким рівнем адміністративно-централізованого впливу на роботу елементів кластеру, дотриманням встановлених стандартів і принципів рівноправності, забезпеченням пропорційності у ціновій політиці та збалансованого, оптимального користування запропонованим набором готельних та інших послуг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Вязовик, С. М. "Современная парадигма развития туристско-рекреационной дестинации." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 110, (ч. 2) (2012): 3–8.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Малышева, Е. О. "ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ В ИЗУЧЕНИИ ТУРИСТСКОЙ ДЕСТИНАЦИИ." BSU Bulletin 76, no. 1 (2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.18101/1994-0866-2020-1-60-65.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Глібова, Ю. В. "Аналіз поглядів на вивчення туристичної дестинації: суспільно-географічний аспект." Географія та туризм, Вип. 34 (2015): 103–13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Tleuberdinova, A. T., and D. M. Salauatova. "Analysis of the competitiveness method of tourist destination services." Bulletin of "Turan" University, no. 3 (October 7, 2021): 194–200. http://dx.doi.org/10.46914/1562-2959-2021-1-3-194-200.

Full text

Abstract:

Роль туризма как одного из ключевых секторов экономики большинства стран, обеспечивающего значительные доходы, рабочие места, продвижение имиджа и международне восприятие страны во внешнем мире, определяет важность оценки конкурентоспособности его услуг. Анализ вопросов конкурентоспособности туристских услуг особенно актуален в настоящее время, когда большинство туристских дестинаций оказались вовлечены в острую конкурентную борьбу. В связи с этим вопросы определения уровня конкурентоспособности туристских дестинаций требуют глубокого научного изучения и разработки системы показателей по определению конкурентоспособности туристских услуг. Правильная оценка конкурентоспособности в сфере туризма является важным аспектом для принятия обоснованных решений. Сложность определения способа измерения конкурентоспособности туристских дестинаций и обоснования его надежности обусловлена высокой чувствительностью структуры индустрии туризма к политическим, экономическим, социальным и экологическим изменениям, включая риски стихийных бедствий, что подтверждает и нынешняя ситуация с пандемией COVID–19. Цель данной статьи – анализ существующих методик определения конкурентоспособности туристских услуг и определение индикаторов, которые будут положены в основу авторской методики оценки конкурентоспособности туристских услуг. Теоретико-методологической базой исследования стали научные труды ученых, представляющие результаты фундаментальных и прикладных исследований в области изучения вопросов конкуренции и конкурентоспособности в сфере туризма. При проведении анализа были использованы общенаучные методы научной абстракции, анализа и синтеза, системного подхода.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Павлова, Элла Николаевна. "Содержание обучения студентов туристских вузов туристским дестинациям." Высшее образование сегодня, no. 9 (2008): 40–43.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Пацюк, В. С. "Індустріальні об"єкти України як перспективні туристичні дестинації Євро-2012." Географія та туризм, Вип. 13 (2011): 90–95.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Смирнов, І. "Логістичний потенціал сталого розвитку туристичних дестинацій (на прикладі міського туризму)." Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини, no. 10 (359) (2017): 105–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Смирнов, І. "Логістичний потенціал сталого розвитку туристичних дестинацій (на прикладі міського туризму)." Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини, no. 10 (359) (2017): 105–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Хитра, О. В. "СИНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТУРИСТИЧНОГО РАЙОНУВАННЯ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 7 (June 29, 2021): 140–51. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.17.

Full text

Abstract:

У статті крізь призму теорії синергетики і самоорганізації досліджуються ключові аспекти туристичного районування як послідовного процесу просторового впорядкування інформації з метою відносного зниження хаотичності туристської поведінки. Туристичне районування асоціюється з виведенням туристичних систем різного ієрархічного рівня на найбільш виграшний атрактор, що, по суті, означає забезпечення руху до встановлених цілей розвитку туристичної галузі. Процес туристичного районування повинен орієнтуватися на цілі сталого розвитку та максимальне використання синергетичного потенціалу туристичної системи, під яким запропоновано розуміти здатність системи демонструвати стрибкоподібне зростання якості задоволення туристських і рекреаційних потреб в умовах найповнішого використання наявних природних і історико-культурних ресурсів, матеріально-технічних, організаційно-економічних, фінансово-інвестиційних, інтелектуальних та інших чинників розвитку туризму з одночасною реалізацією комерційних інтересів господарюючих суб’єктів та дотриманням природоохоронних норм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Aleshugina, Natalia Олександрівна, and Olena Олександрівна Zelenska. "ВПЛИВ МОДИ НА СПОЖИВЧУ ПОВЕДІНКУ ПРИ ВИБОРІ ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ: УРОКИ ІСТОРІЇ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 199–203. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2-2(18)-199-203.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Володіння інформацією про особливості споживчої поведінки є необхідною запорукою успіху діяльності на ринку туристичних послуг. Постановка проблеми. В практиці туристичного бізнесу частою є проблема, коли з двох аналогічних за своїми характеристиками туристичних пропозицій одна користується успіхом у споживачів, а інша – ні. Очевидно, необхідно враховувати певні соціально-психологічні фактори, які впливають на поведінку споживачів, зокрема, модні тенденції. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема взаємодії моди та туризму є складною і комплексною. Вона носить міждисциплінарний характер. Тому, незважаючи на заклики дослідників до її вивчення [1], досліджень з даної тематики не так багато. Найбільш вагомими можна назвати праці А. Алєксандрової [1] та М. Отнюкової [2]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нас приваблюють проблеми практичного застосування знань про споживчу поведінку, яка формується під впливом модних віянь. Постановка завдання. Як взаємодіють мода і туризм, чи можна масовий інтерес до певних видів туризму та дестинацій називати модою, яким чином можна впливати на формування модних тенденцій для збільшення продажів власного продукту. Виклад основного матеріалу. У статті обґрунтовано відмінність проявів моди у туризмі та інших сферах людської діяльності. Розглянуто властивості моди стосовно сфери туризму. Проілюстровано, що на модний вибір брак певних ресурсів на території призначення може не впливати. Адаптовано стосовно туризму механізм здійснення модного вибору. Висновки. Знання особливостей механізму прийняття рішення споживачем під час модного вибору може допомагати впливати на його поведінку під час просування та реалізації турів. Прагнучи впровадити нові тренди на ринок туристичних послуг, необхідно оцінити готовність соціуму сприймати нововведення у пропозиції

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Shevchenko, Nataliia. "АКТУАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЯК РЕСУРС МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ." Collection of scientific works “Notes on Art Criticism” 35 (May 28, 2019): 49–53. http://dx.doi.org/10.32461/180227.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Яровий, В. Ф. "Стан та перспективи розвитку підприємств і дестинацій галузі туризму Південного регіону." Економіка та держава, no. 11, листопад (2017): 25–28.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Барибіна, Я. О. "Якість як визначальна характеристика в управлінні туристичною дестинацією." Європейський вектор економічного розвитку 1, no. 26 (2019): 7–16. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2019-1-26-1.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Tsestsiv, D., and I. Voloshyn. "Tourist zoning of destinations of Vinnytsia region." Science and Education a New Dimension VIII(244), no. 30 (December 25, 2020): 21–23. http://dx.doi.org/10.31174/send-nt2020-244viii30-05.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!