To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дескриптивні моделі.
Journal articles on the topic 'Дескриптивні моделі'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 32 journal articles for your research on the topic 'Дескриптивні моделі.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Дацій, Олександр Іванович, and Максим Романович Ковальський. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 36–41. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-5.
Full textAbstract:
Визначено, що основною, принциповою відмінністю публічного управління від будь- яких інших видів управління є попередня розробка цілісної моделі проекту, її аналіз, узгодження, затвердження, і потім вже реалізація. В рамках управління проектом моделі являють собою не тільки інструменти пізнавальної діяльності, а й інструменти реального управління. Стосовно публічного управління територіальним розвитком необхідно доповнити відповідними моделями екологічної, етнічної, економічної динаміки, а також моделями загального розвитку територіальної системи. Застосування таких моделей дозволяє прогнозувати, планувати і контролювати, перш за все, динаміку територіальної системи. В рамках цієї дисертації за доцільне обмежитися аналізом лише основних видів моделювання. Зазначено, що моделі передбачають, що кожна з конкуруючих технологічних систем має здатність до вдосконалення, а ефективність експлуатують виробництв з часом підвищується. Передбачається, що кожна з двох альтернативних технічних систем освоюється як новаторами, що діють в її рамках, так і імітаторами, готовими до сприйняття нововведень як даної, так і альтернативної системи (умовно – імітатори першого і другого типу). Динамічні моделі і теорії в економіці з’явилися у зв’язку з активним вивченням динамічних процесів в економічних системах, в першу чергу економічного зростання та економічних циклів. Надалі в міру вивчення динаміки економічних систем в економічній теорії стали з’являтися нерівноважні економічні моделі, які на сьогодні слід визнати найбільш адекватними умовами розвитку територіальних систем. Ухвалення концепції стійкості в економічному аналізі було значною мірою обумовлено розвитком природничих наук, де для проведення осмисленого аналізу динамічних систем була потрібна їх стійкість. Для експериментальних наук це означає, що дескриптивні моделі повинні призводити до одних і тих же якісних результатів, якщо експеримент повторюється при малих змінах умов. Мета статті. Метою проведеного в поданій статті дослідження є вивчення досвіду моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком, що прописана в фундаментальних офіційних документах ООН, Євростату, Світового банку щодо еколого-економічного й екосистемного моделювання. Методологія. У фаховій зарубіжній та вітчизняній літературі існує чималий масив розробок щодо моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком за авторством J. Wang, F. Soulard, Zhiyun Ouyang, Changsu Song, Hua Zheng, S.Polasky, Yi Xiao, M. Ruckelshaus, Weihua Xu, C. Daily, А.В Невєрова, А.А. Тишкова, О.Є.Медведєвої, Д.В.Касимова, В.В. Юрак, Н.В. Дегтярь, І.П. Соловія, Л.Д. Загвойської, G. Sandoval, D. Barton та інших, які своєю чергою спираються на відповідну керівну методику, що прописана в фундаментальних офіційних документах ООН, Євростату, Світового банку щодо еколого-економічного й екосистемного моделювання. Наукова новизна. Процес моделювання процесів управління соціально-економічним територіальним розвитком розглянуто через призму ухвалення концепції стійкості в економічному аналізі, що обумовлено розвитком природничих наук, де для проведення осмисленого аналізу динамічних систем була потрібна їх стійкість. Висновки. Визначено, що динамічні моделі і теорії в економіці з’явилися у зв’язку з активним вивченням динамічних процесів в економічних системах, в першу чергу економічного зростання та економічних циклів. Надалі в міру вивчення динаміки економічних систем в економічній теорії стали з’являтися нерівноважні економічні моделі, які на сьогодні слід визнати найбільш адекватними умовами розвитку територіальних систем.
2
Мамедова, К. Г. "Метод трансформации в описательной лингвистике." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 206–11. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-21.
Full textAbstract:
Предметное поле дескриптивной лингвистики значительно расширилось за счет метода трансформации. Как известно, метод трансформации был предложен видным представителем дескриптивной лингвистики З. Харрисом, а затем развит его учеником Н. Хомским. Н. Хомский заложил основы отличия в дескриптивной лингвистике, создав трансформационную модель по- рождающей грамматики. Его новая грамматическая концепция вызвала интерес не только аме- риканских лингвистов, но и лингвистов из других стран, изучавших языки американских индей- цев. Однако само это нововведение также исходит из дескриптивной лингвистики. В процессе трансформации важно соблюдать парадигмальную последовательность в размещении предло- жений, учитывать связи между ними и наличие схожих компонентов. С помощью этого метода мы можем различать ядерные предложения и их трансформации, а также описывать преобразо- вание простых форм в сложные. Изучив общую структуру языка, можно применить ее в практи- ческой лингвистике. На основе теоретической значимости трансформации можно также опреде- лить концепты групп слов. В непреобразованной грамматике эта проблема не решена, посколь- ку части предложений не выделяются и не различаются.
3
Кучуков, Магомед, Жаннета Кучукова, and Анзор Сабанчиев. "КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ СТРАТЕГИИ ФОРМИРОВАНИЯ ТЕРРИТОРИЙ ОСОБОГО РАЗВИТИЯ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 10 (January 15, 2022): 154–60. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-10-154-160.
Full textAbstract:
В данной статье рассматриваются концептуальные основы стратегии формирования территорий особого развития. В последнее время в научных и бизнес-кругах ведется активный поиск инструментов (от мероприятий до моделей) роста. В ходе подготовки статьи были использованы дескриптивный и аналитический методы. В ряду важных актуальных направлений выступает территориальное развитие, которое позволяет путем переброски ресурсов в территории динамического роста обеспечивать долгосрочный рост национального хозяйства в целом. В ходе анализа получены результаты: в мировой практике широкое распространение получила модель территорий опережающего развития, обеспечивающая динамическое развитие локальных территорий с расширяющимся ареалом за счет диффундирования инвестиций в соседние территории. В России модель ТОР (а также ТОСЭР) активно стала внедряться с конца нулевых на Дальнем Востоке и на сегодня покрывает почти всю территорию с востока на запад и с евера на юг. В то же время наблюдается, с одной стороны, неравномерность внедрения ТОСЭР по стране в целом, а с другой, противоречивость развития ТОСЭР в различных макрорегионах и территориях; в одном случае ТОСЭР дают высокие ожидаемые результаты (приток инвестиций, их активное внедрение, высокая инвестицеотдача и инвестицеемкость), тогда как в другом эти результаты оказываются ниже ожидаемых. В результате полученных в статье выводов представляется, что причина указанной неравномерности и противоречивости развития ТОСЭР связана с недостатками в стратегии ТОСЭР, а также используемыми критериями для выбора/отбора территорий для внедрения моделей ТОСЭР.
4
Sydorov, N. A., N. N. Sydorova, and E. N. Sydorov. "Description model of programming style ecosystem." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 2-3 (September 2020): 074–81. http://dx.doi.org/10.15407/pp2020.02-03.074.
Full textAbstract:
In the process of developing and maintaining a software product, many things are created and used that are called software artefacts. Software artifacts are changed, reused, and change relationships in the development and maintenance processes of a software product. The complexity and variety of software artifact relationships require adequate means of description and management. They may be a software artifact ecosystem. In the article, for the first time, a concept of a software artifact ecosystem is proposed. The concept describes a generalized model of the software artifact ecosystem, which is the Cornerstone ecosystem type and consists of three actors – the platform, the software, and the artifact. The roles of actors in the ecosystem are indicated, the relationships between actors are described. As an example, based on the generalized model of the software artifact ecosystem, a declarative model of the programming style ecosystem has been developed.
5
Оганисьян, Юлий. "Феномен тоталитаризма: выход в ХХI век." Полис. Политические исследования, no. 2 (2020): 167–77. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2020.02.12.
Full textAbstract:
Тоталитаризм не отошел в историю вместе с ХХ в. Более того, он расширил политическое пространство своего влияния до глобальных масштабов, отличаясь вместе с тем по ряду существенных признаков от феномена, омрачившего историю минувшего столетия. Обосновывая эти выводы, автор критически анализирует базовую – дескриптивную – модель тоталитаризма, которая сложилась в западной науке на основе изучения фашизма в Италии, нацизма в Германии, сталинизма в СССР. За исключением реликтовых модификаций тоталитаризм как национально-государственное явление остался в минувшем веке. Но глобализация открыла ему новые пути в ХХI в., оставив в прошлом однопартийные диктатуры, массовый террор, культ вождей и прочие его свойства, описанные базовой моделью. Отошла в прошлое и замкнутая парадигма, в которой формировалась эта модель: “либеральная демократия – тоталитаризм”. После развала СССР дилемма разрешилась становлением тоталитаризма либерального типа. Возглавляемые США, либерально-демократические режимы с конца ХХ в. навязывают западную форму демократии остальному миру с помощью необъявленных войн, цветных революций, политического давления, экономических санкций. Воспроизводство новых превращений тоталитаризма обеспечивает технологический прогресс, оснащающий его неизвестными ранее средствами тотального контроля и насилия, которые позволяют манипулировать политикой многих государств мира, их партий и правительств, регулировать деятельность интернациональных организаций. Трансформация тоталитаризма в ХХI в. происходит в общем процессе обновления социально-политического устройства мира. Ведущие тенденции этого процесса, полагает автор, не отменяют возможную перспективу установления тоталитарного миропорядка, но и не делают ее фатальной.
6
Volf, Marina N. "Gorgias of Leontini and Ancient Greek model of descriptive epistemology." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Filosofiya. Sotsiologiya. Politologiya, no. 2(34) (June 1, 2016): 269–80. http://dx.doi.org/10.17223/1998863x/34/32.
Full text
7
Максимова, Марина Валерьевна. "ХАОС КАК КОНЦЕПТУАЛЬНЫЙ МОДУЛЬ ПОСТНЕКЛАССИЧЕСКОЙ НАУКИ: СОЦИОГУМАНИТАРНЫЕ И ФИЛОСОФСКИЕ АСПЕКТЫ." Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences, no. 2 (January 26, 2021): 209–13. http://dx.doi.org/10.17213/0321-2653-2013-2-209-213.
Full textAbstract:
Статья посвящена изучению феномена «Хаос» в современном социогуманитарном пространстве, в частности, выявлению его значения для формирования концептуальной парадигмы постнеклассической научной рациональности. Автором анализируются онтологические и философские характеристики хаоса, и связанные с ним дескриптивные категории современной науки (неопределенность, хаосомность, индетерминизм, самоорганизация и т. д.). Данные категории демонстрируют высокий потенциал в процессе формирования единой эпистемологической методологии социогуманитарного знания, и открывают обширные перспективы для их философского осмысления.
8
Nepoklonov, V. B., O. V. Polovnev, and M. V. Abakushina. "Тaxonomic and descriptive identification of geoid models." Geodesy and Aerophotosurveying 62, no. 1 (2018): 5–14. http://dx.doi.org/10.30533/0536-101x-2018-62-1-5-14.
Full text
9
Добрина, Мария Валерьевна. "САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКИЙ ПАРАДОКС И ЕГО ПРИМЕНЕНИЕ В ЗАДАЧАХ МОДЕЛИРОВАНИЯ ФИНАНСОВЫХ РЫНКОВ." Современная экономика: проблемы и решения 11 (December 20, 2017): 20–30. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2017.11/1806.
Full textAbstract:
Цель: оценка возможностей применения санкт-петербургского парадокса в задачах моделирования процессов ценообразования финансовых активов на фрактальном рынке. Обсуждение: санкт-петербургский парадокс – это задача из сферы теории вероятностей, имеющая важную роль для эволюции нескольких научных областей, особенно математики, финансовой математики и экономики в целом. Математик К. Менгер впервые предложил использовать санкт-петербургский парадокс в экономической сфере, сместив акцент с определения «честной цены» определенной азартной игры на поиск адекватной дескриптивной модели поведения в условиях неопределенности. Описываются возможные варианты применения этой модели в задачах, связанных с исследованием убывающей предельной полезности, ожидаемой по- лезности, используемой в качестве критерия принятия решений в условиях неопределенности, основами страхования и управления рисками. Кроме того показано, что санкт-петербургский парадокс можно использовать в современных подходах к финансовому моделированию. Результаты : выявлено, что с помощью санкт-петербургского парадокса воспроизводится фрактальное распределение, которое целесообразно применять в имитационном моделировании финансовых рынков.
10
Chystiakova, I. S. "Integration of the description logics axiomatic into relational data model." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 1 (2017): 051–58. http://dx.doi.org/10.15407/pp2017.01.051.
Full textAbstract:
The paper is a logical continuation of the previously published work, which was dedicated to the creation of mappings from the description logic into binary relational data model. On base of the previously created binary relational data structure we perform mappings of the ALC axiomatic into relational data model (RDM). The results of previous research namely data structure RM2, mappings of the basic ALC concepts were used in this paper.
11
Lysov, Viсtor Grigorievitsch. "ОШИБОЧНОСТЬ И СУБЪЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТЕРМИНА «ГОМОФОБИЯ» В НАУЧНОМ И ОБЩЕСТВЕННОМ ДИСКУРСЕ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 8 (November 27, 2018): 66. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-8-66-87.
Full textAbstract:
Цель. Среди значительной части общества наблюдается критическое отношение к однополой сексуальной активности, степень выражения которого варьирует от поддержки юридического противодействия попыткам изменить институт брака с целью включить в него однополые партнёрства до единичных случаев насилия в отношении представителей гомосексуального сообщества. Подобное критическое отношение, в независимости от степени его проявления и причин, иногда обозначается как т.н. «гомофобия». С другой стороны, употребление подобного термина вызывает вопросы по поводу адекватности, точности и непредвзятости. Целью данного исследования является анализ (а) происхождения термина «гомофобия»; (б) адекватности его прикладного использования; (в) политических мотивов применения; (г) концепций, описывающих биологические причины критического отношения к однополой активности.Метод и методология работы. Основу исследования образуют феноменологический, описательный (дескриптивный) и сравнительный (компаративистский) методы, а также принцип систематизации и обобщения данных теоретических и практических исследований.Результаты. Термин «гомофобия» возник в начале 1970-х гг. в среде гомосексуального движения Соединённых Штатов. Прикладное использование термина «гомофобия» является необъективным по нескольким фундаментальным причинам. Употребление термина «гомофобия» в общественной риторике носит предвзятый, политический характер. Существуют различные модели, объясняющие причины критического восприятия однополого поведения, интерес представляет собой модель поведенческой иммунной системы. Использование термина «гомофобия» в научной деятельности для обозначения всего спектра критического отношения к однополой активности не имеет научного обоснования и является некорректным. Кроме того, использование термина «гомофобия» размывает грань между сознательным критическим отношением к гомосексуализму, основанном на убеждениях, и формами проявления агрессии, смещая ассоциативное восприятие в сторону агрессии и психопатологии. Для использования в отечественной научной литературе, посвященной изучению данного вопроса предлагаются термины «критическое отношение», «негативизм» или «скептицизм».Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в общественно-политическом дискурсе, направленном на защиту и развитие базовых нравственных и социальных ценностей.
12
ЛЕЩЕНКО, Ганна. "ПРОГРАМА НАРАТИВНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ У СТРУКТУРІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (November 29, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.7.
Full textAbstract:
У статті йдеться про особливості формування й інтерпретації програми нара- тивної напруженості, що є частиною загальної програми інтерпретації художнього твору. Програма наративної напруженості представлена комплексом різнорівневих, ієрархічно взаємо- пов’язаних знакових засобів, використаних автором для створення напруженого інтересу з боку читача. Метою статті є визначення й опис механізмів конструювання наративної напруженості у структурі художнього тексту, під якою розуміють спосіб організації оповіді, який відповідає пев- ному канону, відтворюваному у вигляді моделі. Застосування методики лінгвокогнітивного аналізу наративної напруженості зумовлює висновок про наявність аналізованого феномену принаймні у трьох основних планах наративної структури – сюжетному, жанровому й дескриптивному. Сюжетний план залежить від конфігурації наративної схеми (наративної послідовно- сті) і способу заповнення тематичних макроструктур у її фазах. Вирізнення наративних фаз засноване на принципах моделі структури наративу, запропонованої У. Лабовим, що включає фази Резюме, Орієнтації, Ускладнення, Оцінки, Рішення та Коди. Жанровий план структури наративу пов’язаний з його тематичним наповненням, з його глобальною темою, якій підпорядковані макро- і мікротеми твору, кожна з яких представлена певним набором аргументних слотів (відкритих і закритих). До тематичних домінант – інди- каторів напруження читача – відносять теми смерті, небезпеки, деструкції, хвороби, влади, грошей, сексу, романтичних стосунків тощо. Дескриптивний план наративної структури характеризує мережа тригерів (інтелек- тивних і емотивних) та інтенсифікаторів наративної напруженості, які створюють рецеп- тивну ентропійність аргументних слотів тематичних макроструктур, що передбачає виник- нення у читача запитань, інференцій і припущень, супроводжуваних тривожним очікуванням, зацікавленістю і збентеженістю.
13
Reznichenko, V. A., and I. S. Chystiakova. "Integration of the family of extended description logic languages with relational data model." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 2-3 (June 2016): 032–37. http://dx.doi.org/10.15407/pp2016.02-03.032.
Full textAbstract:
The paper is a logical continuation of the previously published work, which was dedicated to the creation of the data manipulation methods. Based on the previously created binary relational data structure we perform mappings of the ALC extension into relational data model (RDM). The results of previous research namely data structure RM2 and mappings of the basic ALC concepts into RDM was used in this paper.
14
Nikiforova, G. I. "Construction of a descriptive model of the logistics chain for the delivery of goods in the interaction of rail and sea transport." Proceedings of Petersburg Transport University 17, no. 4 (December 2020): 545–51. http://dx.doi.org/10.20295/1815-588x-2020-4-545-551.
Full textAbstract:
Objective: To consider the issue of phased modeling of the logistics chain for the delivery of goods using rail and sea transport. To establish the goal and results of each stage of the simulation. To move to the construction of a descriptive model of the process under study. Methods: The analysis of the logistics chain of cargo delivery in multimodal transport, modeling of the logistics chain of cargo delivery with the construction of a descriptive model at the initial stage is applied. Results: A detailed diagram of the modeling stages is presented with the set goals and results of each stage. A fragment of the descriptive model was built at the stage of dispatching cargo traffi c from a railway station. Practical importance: The importance of consistent modeling of the logistic process is shown in compliance with the principles of the adequacy and effi ciency of the model. The importance of routing cargo fl ows to seaports is estimated
15
Sadykova, R. Sh, and L. M. Vafina. "Descriptive model of financial stability monitoring as the basis for managing the financial stability of PJSC “Tatneft”." Problems of Economics and Management of Oil and Gas Complex, no. 9 (2020): 32–37. http://dx.doi.org/10.33285/1999-6942-2020-9(189)-32-37.
Full text
16
Chystiakova, I. S. "Integration of the description logics with operations at role constructors into relational data model." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 4 (December 2016): 058–65. http://dx.doi.org/10.15407/pp2016.04.058.
Full textAbstract:
The paper is a logical continuation of the previously published work, which was dedicated to the creation of mappings from the description logic into binary relational data model. Based on the previously created binary relational data structure we perform mappings of the ALC extension into relational data model (RDM). The results of previous research namely data structure RM2, mappings of the basic ALC concepts and its classical extensions into RDM were used in this paper.
17
Ten, Yu P. "Analyzing Descriptive and Prescriptive Models of Intercultural Communication in the Socio-Economic Sphere." Vestnik Povolzhskogo instituta upravleniya 21, no. 3 (2021): 78–87. http://dx.doi.org/10.22394/1682-2358-2021-3-78-87.
Full textAbstract:
The author updates the problem of achieving mutual understanding between the subjects of international economic relations. Based on summarizing the foreign scientific literature the main descriptive and prescriptive models of intercultural communication are analyzed.
18
Шипова, Н. С., Ю. В. Румянцев, and А. Г. Самохвалова. "ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ БЛАГОПОЛУЧИЕ РОССИЙСКИХ И АРМЯНСКИХ СТУДЕНТОВ: КРОССКУЛЬТУРНЫЙ АСПЕКТ." Modern Psychology 4, no. 2 (9) (October 2, 2021): 303–12. http://dx.doi.org/10.46991/sbmp/2021.4.2.303.
Full textAbstract:
В настоящей статье представлены результаты эмпирического анализа компонентов счастья и благополучия в соответствии с теоретической и частично эмпирически верифицированной авторской моделью. Описаны результаты дескриптивной статистической обработки данных 363 респондентов, а также факторного анализа данных счастья и благополучия в двух выборках: российских и армянских студентов. Также описано сравнение данных показателей. В результате выделены различ- ные представления о психологическом благополучии, существующие в среде студенческой молодежи. При наличии сходств в рассмотрении благополучия как результата и цели деятельности (фактор «Благополучие как результат /деятельность»), а также образа будущего (фактор «Благопо- лучие как цель»), к которому стремится человек, студенты разных нацио- нальностей закладывают различные представления в этот образ. Россияне сочетают семейное, личностное и профессиональное благополучие более органично, чем армяне. При этом армяне лучше интегрируют успешность в межличностном и внутриличностном взаимодействии, в то время, как российские студенты склонны эти параметры разделять. В целом, статья иллюстрирует схожесть количественных показателей психологического благополучия и счастья у российский и армянских студентов при разном качественном наполнении исследуемых показателей.
19
Vorob'eva, Irina V., Ol'ga V. Kruzhkova, and Natal'ia Е. Zhdanova. "Вандализм как форма защитного и совладающего поведения подростка." Российский психологический журнал 13, no. 3 (September 30, 2016): 277–92. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.3.16.
Full textAbstract:
В статье рассматривается феномен вандализма и вандальное поведение подростков, которое предполагает умышленные или случайные действия по порче, разрушению и несанкционированному преобразованию материальных объектов чужой или общественной собственности. Несмотря на очевидный ущерб, причиняемый вандалами окружающей среде, подобная форма девиантного поведения подростка изучается исключительно в аспекте констатации фактов, описания разновидностей последствий и определения эффективных мер по борьбе с ними. В научной литературе отсутствуют научные описания предикторов вандальной активности личности, не рассматриваются механизмы возникновения подобной стратегии взаимодействия человека с объектами окружающей среды, не анализируется генезис данной девиации. Это, безусловно, снижает потенциальную эффективность от разрабатываемых программ и предлагаемых методов по борьбе и предупреждению вандального поведения.
Понимание вандализма как формы защитного и совладающего поведения, что и явилось целью настоящего исследования, позволит не только раскрыть детерминационные механизмы данной девиации, но и создаст научную основу для понимания психологической природы деструктивного взаимодействия человека с объектами материального мира, что может обеспечить создание действенных способов по его предотвращению. Для изучения связи защитно-совладающей системы личности и выбора человеком именно вандальной модели поведения был реализован сбор данных у 60 респондентов подросткового возраста по методу поперечных срезов с использованием стандартизированных опросников. Обработка полученных результатов осуществлялась в статистическом пакете SPSS Statistics19.0 посредством дескриптивной статистики и регрессионного анализа. Обнаруженные закономерности подтвердили предположение о том, что вандализм действительно обусловлен защитными и совладающими механизмами личности, а также определили особенности связи конкретных видов разрушительной активности подростка с элементами психологических защит и совладающих действий.
20
Sardarzadeh, Soorena. "Роль когнітивних й емоційних схем у стресі." Psychological Prospects Journal, no. 33 (June 9, 2019): 235–47. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-235-247.
Full textAbstract:
Дослідження стосується аналізу ролі когнітивних й емоційних схем у поясненні механізму формування стресу. Він є однією з найбільш поширених психічних і психологічних проблем, які, якщо мають гострий і хронічний характер, можуть призвести до депресії й тривожних розладів, що, зі свого боку, спричинить надмірне використання медичних послуг та втрату функціональності індивідуумів. Виходячи зі схематичного погляду, ми помітили, що психічна травма/шкода, спричинена формуванням і стабілізацією когнітивних та емоційних схем, а також моделлю мислення й звичної поведінки, які є дуже загальними та всеосяжними, визначає тип уразливості. Методологія. Це стаття є дослідженням після події (причинно-порівняльне порівняння). Із цією метою респондентам одночасно надано три анкети: анкету ШДТС, анкету когнітивної схеми та анкету емоційної схеми. Потім суб’єктів із високими показниками стресу, які отримано на підставі анкети, відібрано й розділено на три групи. Отримані дані було проаналізовано. Після розрахунку дескриптивної статистики досліджуваних змінних, дані дослідження розглянуто з використанням статистичних методів багатоваріантного дисперсійного аналізу (MANOVA), ANOVA та методу Тьюкі.
Результати свідчать, що люди з високим рівнем стресу мають схеми провини й некерованості, які можуть бути пов’язані з впливом когнітивних схем індивідів на аналіз та прийняття різних ситуацій у житті. Особи з високим рівнем стресу отримали високі показники в когнітивних схемах безкомпромісних стандартів/ гіперкритичності.
21
ШЕХОВЦОВА, ЕЛЕНА, and ВЕРА БУЛЫГИНА. "Регулятивные особенности лиц с расстройствами личности и акцентуациями характера, совершивших агрессивно-насильственные правонарушения." Penitentiary Science 14, no. 4 (December 18, 2020): 514–23. http://dx.doi.org/10.46741/2686-9764-2020-14-4-514-523.
Full textAbstract:
Статья посвящена исследованию индивидуально-психологических особенностей саморегуляции у лиц с расстройствами личности и акцентуированными личностными чертами. Целью работы является конкретизация данных о регулятивных нарушениях с учетом характера совершенных правонарушений для повышения доказательности экспертных выводов и индивидуализации наказания, а также построения моделей вторичной психпрофилактики. Были исследованы 134 лица мужского пола, из них 94 – с расстройствами личности, 20 – с акцентуированными личностными чертами и 20 – без психической патологии. Методический комплекс, позволяющий определить степень нарушения способности руководить своими действиями, включал: методики «Сравнение похожих рисунков» Дж. Кагана, «Ситуационный анализ», «Новый опросник толерантности к неопределенности», «Словесно-цветовая интерференция» Дж. Струпа, «Стиль саморегуляции поведения». Статистическая обработка данных включала метод дескриптивной статистики и частотный анализ; t-критерий Стьюдента для независимых выборок; непараметрический критерий U-Манна – Уитни, непараметрический критерий Краскела – Уоллиса для сравнения трех независимых выборок. Установлено, что у лиц с расстройствами личности, совершивших агрессивно-насильственные правонарушения, регулятивные нарушения сопряжены со способностью адекватно прогнозировать последствия и предлагать социально приемлемые альтернативы разрешения проблемной ситуации. Показано, что в ситуациях информационного дефицита и при содержании противоречивой информации, наличии перцептивных помех или повышенной эмоциональной насыщенности ситуации вероятность нарушения осознанной регуляции поведения существенно увеличивается. Соответственно, для решения задач пенитенциарной науки и практики представляется целесообразным опираться на выявленные в рамках данного исследования показатели, которые могут не только являться предикторами дизрегуляции поведения и агрессивного реагирования, но и выступать в качестве мишеней психокоррекционной работы.
22
ПАНКЕВИЧ, ОЛЕГ. "Концепт мультикультуралізму крізь призму проблеми забезпечення прав національних меншин." Право України, no. 2019/11 (2019): 128. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-11-128.
Full textAbstract:
Усталене розуміння поняття “народовладдя” як належності всієї повно ти влади в межах території держави народові нині вже вимагає, як видається, врахування викликів глобалізації та масової міграції. Глобалізація, яка сприяє розмиванню етнокультурної ідентичності, загалом не знищує етнічного чинника, не спричиняє повної уніфікації соціокультурної сфери. Одним із перспективних варіантів забезпечення міжкультурного діалогу, вирішення правових протиріч та досягнення взаєморозуміння в умовах подекуди вимушеного співіснування носіїв різноманітних етнокультурних ментальностей, є ідея та політико-правова концепція мультикультуралізму. Метою статті є філософсько-правовий і загальнотеоретичний аналіз природи та різновидів мультикультуралізму крізь призму проблеми забезпечення прав національних меншин. Важливим практичним моментом є загальна спрямованість комунітаризму на захист прав етнічних, конфесійних та інших меншин, що до певної міри зближує комунітаризм із мультикультуралізмом. Водночас еволюція позиції частини лібералів від неприйняття до схвалення правової політики мультикультуралізму є результатом впливу комунітарної парадигми та наочним доказом синтезу й конвергенції обох філософських напрямів і появи нового концептуально модифікованого політико-правового “гібриду” – ліберального комунітаризму. Наголошено на тому, що за аналогією із “сімейством лібералізмів” можна вести мову про “сімейство мультикультуралізмів”, маючи на увазі неможливість (а ймовірно, й недоцільність) створення єдиної для всього глобального соціуму концепції мультикультуралізму. Як діахронно, так і географічно соціальні відмінності можуть бути дуже суттєвими. Мультикультуралізм як політико-правова концепція і як правова політика може бути ефективним лише щодо конкретної держави в конкретно-історичних умовах. У зв’язку з цим надзвичайно важливим є питання щодо вибору тієї чи іншої моделі, або ж навіть унікального локального варіанта мультикультуралізму. Поняття мультикультуралізму не може використовуватися для опису емпіричної соціальної реальності відокремлено від нормативного підходу. Розрізнення дескриптивного/нормативного у мультикультуралізмі є вираженням класичної дихотомії сущого/належного, яка є однією з базових категоріальних пар для філософії права та моралі. Схематично аналізовану категорію можна означити 1) як ідею (належ не, повинне) і 2) як втілення цієї ідеї (суще). Отже, є ідея “мультикультуралізму” і, відповідно, є соціальна реальність, яка до певної міри є втіленням цієї ідеї в життя. Під таким кутом зору про дескриптивний підхід варто говорити лише у контексті втілення нормативного підходу, але жодним чином не окремо чи навіть у сукупності з останнім. Зі свого боку необхідність уваги до нормативних аспектів мультикультуралізму, до “правового мультикультуралізму” викликає потребу спеціальних досліджень у межах правничих дисциплін, насамперед – філософії права.
23
H.I., Bokshan. "SYNONYMY IN TERMINOLOGY SYSTEM OF ENGLISH-LANGUAGE SCIENTIFIC TEXTS IN THE FIELD OF ECONOMICS." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 54–57. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-8.
Full textAbstract:
The purpose is to identify the specificity of synonyms in the terminology system of the English language texts on economics and determine the most widespread patterns for the formation of synonymous pairs on the basis of the analyzed material.Methods. The following methods were employed in the research: general scientific (generalization, induction and deduction) and empirical-theoretical (analysis, synthesis) methods. The process of term-selection was performed with the method of continuous sampling. The descriptive method and the method of semantic-component analysis were used to distribute the synonymous terms into groups and identify the specificity of synonymous relationships. Results. Understanding the phenomenon of synonymy is an important precondition for improving language skills, since it implies the ability to choose the most accurate synonymous equivalent among a few variants of a certain concept and ensure the success of communication in this way. In spite of undesirability of terminological synonymy in scientific discourse, this phenomenon is especially widespread in the texts of economic orientation, since terms in this field of knowledge go beyond scientific use, enter social life and become a part of common vocabulary. Therefore, the emergence of variants and parallel functioning of several duplicates is caused by openness of this terminology system and its enlargement with common words. Since the area of economics covers a large number of participants, interacting at different levels, it is reflected –in a language dimension – in the scope of vocabulary designating the key concepts of this field and linguistic processes of the formation of terminology system. The most typical consequence of using the terminological apparatus by a large number of the native language speakers is a parallel functioning of a term and a common word (word combinations). Conclusions. The widespread synonymy in the terminology system of the English language texts on economics is explained by the specificity of this field of knowledge: the adjacency of economic concepts to everyday life that is reflected in the possibility of interaction between common and scientific vocabularies. The analyzed cases of synonymy show the pairs whose components have different stylistic marking: one of the components mainly belongs to bookish words, whereas the other one – to common vocabulary. Moreover, in the terminology system of the English language texts of professional orientation there are quasi-synonyms and relative synonyms. The most widespread ways of the formation of synonymous pairs is a combination of a common verb and a specifically economic term. The examples of syntactical synonyms represent the pattern with one verb component and the combination of a verb and a noun.Key words: scientific terminology, common words, synonymous pair, quasi-synonyms, relative synonyms, stylistic marking. Мета статті – виявити особливості синонімів у терміносистемі англомовних текстів економічного спрямування й визна-чити найбільш поширені моделі утворення синонімічних пар на основі проаналізованого матеріалу.Методи. У дослідженні було використано загальнонаукові (узагальнення, індукція і дедукція) та емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез). Процес відбору термінів проводився методом суцільної вибірки. Дескриптивний метод і методика семантико-компонентного аналізу використовувалися для інвентаризації і розподілу досліджуваних синонімічних термінів у групи та виявлення специфіки синонімічних відносин. Результати. Розуміння явища синонімії є важливою передумовою удосконалення мовленнєвих умінь, оскільки передбачає здатність добирати якомога точніший семантичний еквівалент з-поміж кількох варіантів відповідного поняття й забезпечувати в такий спосіб максимальну успішність комунікації. Попри небажаність явища термінологічної синонімії в науковому дискурсі, особливо поширеним воно є в текстах економічного спрямування, оскільки терміни цієї галузі виходять за межі суто наукового використання через проникнення у соціально-побутову сферу й частково стають загальновживаними. Відтак поява варіантів і паралельного існування кількох дублетів обумовлюється відкритістю даної терміносистеми та її поповнення загаль-новживаною лексикою. Оскільки сфера економіки охоплює величезну кількість учасників, що взаємодіють на різних рівнях, у мовному вимірі це відображається на масштабах функціонування лексики на позначення ключових понять цієї галузі й лінгвістичних процесах формування терміносистеми. Найбільш типовим наслідком активного використання термінологічного апарату значною кількістю носіїв мови є паралельне функціонування терміна та загальновживаного слова (словосполучення). Висновки. Поширеність явища синонімії в терміносистемі англомовних текстів економічного спрямування пояснюється специфікою галузі, а саме: дотичністю економічних реалій до побутової сфери, що на мовному рівні відображається в можливості взаємодії загальновживаної лексики з науковою. Проаналізовані випадки синонімії засвідчують наявність пар, складові частини яких мають різне стилістичне маркування: переважно один із компонентів належить до книжної лексики, тоді як другий – до загальновживаної. Крім того, в терміносистемі англомовних текстів фахового спрямування трапляються квазі-синоніми й умовні синоніми. Доволі поширеними способами утворення синонімічних пар, як показує опрацьований матеріал, є поєднання загальновживаного дієслова з вузькогалузевим економічним терміном. Випадки синтаксичної синонімії репрезен-тують модель з одним дієслівним елементом і сполученням дієслова та іменника.Ключові слова: наукова термінологія, загальновживана лексика, синонімічна пара, квазісиноніми, умовні синоніми, стилістичне маркування.
24
Акімова, Наталія. "Психологічні особливості впливу мовленнєвого етикету інтернет-новин на процес їх розуміння." East European Journal of Psycholinguistics 4, no. 2 (December 28, 2017): 6–13. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.2.aki.
Full textAbstract:
У статті аналізуються особливості розуміння інтернет-новин. Для цього використані методи аналізу та синтезу; описового, лінгвокультурного та концептуальнного аналізу тексту, дескриптивної інтроспекції та моделювання, метод семантичних і прагматичних інтерпретацій, контекстне спостереження. Автор акцентує, що у процесі дослідження розуміння новин у інтернеті варто враховувати їх специфічні характеристики. Виокремлено, що на відміну від друкованих новин інтернет-новинам властиві такі риси: відсутність цензури, жорсткої залежності від формату видання, гіпертекстовість, інтерактивність, електронна форма, що дозволяє спростити процес друку, зекономити час, колективне авторство, можливість архівування та електронного пошуку, можливість постійного доступу з будьякої точки світу, мультимедійність, необмежений тираж та низька собівартість, уривчастість (не можна відкрити декілька сторінок в одному вікні). Ці нові переважно технічні можливості створюють потенціал реалізації низки комунікативних феноменів, зокрема персоналізації, нехтування мовними нормами, спрощення, широкого використання жаргону, термінів, що призводить до формування специфічного мовленнєвого етикету інтернет-новин. Для мовленнєвого етикету інтернет-новин типовим є використання дієслів у третій формі множини, часто не називаючи суб’єкта дії або називаючи лише формально: через метонімію (наприклад: «влада») або за допомогою онімів без референтів. Такий мовленнєвий етикет інтернетновин значно ускладнює розуміння їх змісту, крім того за допомогою незрозумілих формулювань читачам нав’язують певні цінності, установки та орієнтири. Психологічні особливості впливу мовленнєвого етикету інтернет-новин на процес розуміння репрезентовані у моделі розуміння такого тексту, що запропонована у цій статті (на прикладі новинного анонсу з сайту «РосБизнесКонсалтинг»).
Література
References
Akіmova, N. (2014). Internet-kommunikatsiya: psikholingvisticheskiy analiz: Monografiya [Internet-communication: Psycholinguistic Analysis]. Saarbryúkken : LAP LAMBERT Academic Publishing.
Akіmova, N. Movlennevі devіacіyi u movі ukraїns'kih іnternet-ZMІ: tendencіja movy epokhy chy zasіb manіpuliuvannia [Speech deviation in the language of Ukrainian online media: the tendency of epoch’s language or means of manipulation]. Retrieved from http://mentalnist-2016.blogspot.com/p/blog-page_49.html.
Akіmova, N. (2016). Frahmentarnist’ novynnoyi internet-komunikatsiyi yak faktor, shcho uskladnyuye yiyi rozuminnya [Fragmentation of the Internet news communication as a factor that complicates its understanding]. Psykholinhvistyka, 20(2), 12-20.
Batmanova, S. (2004). Setevyye SMI: faktory efektivnosti [Network mass media: factors of effectiveness]. Extended abstract of candidate’s thesis. Voronezh.
BTSRYA – Kuznetsov, S.A. (Eds.). (2009) Bol'shoj tolkovyi slovar' russkogo jazyka [Big Dictionary of Russian]. S.-Petersburg: Norint.
Dvoynina Ye. (2010). Rechevaya manipulyatsiya v internet-diskurse (na materiale russko- i angloyazychnykh novostnykh saytov) [Speech manipulation in Internet discourse (on the basis of Russian and English-language news sites)]. Extended abstract of candidate’s thesis. Saratov.
Il'ina I. Problemy izucheniya i vospriyatiya giperteksta v mul'timediynoy srede internet [Problems of studying and perception of hypertext in the multimedia environment of the Internet]. Retrieved from www.ipk.ru.
Karamysheva R. (2009). Rehistrovo-zhanrovi kharakterystyky povidomlen’ pro stykhiyni lykha na ukrayinomovnykh ta anhlomovnykh internet-saytakh [The register and genre characteristics of reports of natural disasters in Ukrainian and English web sites]. Linhvistychni Studiyi, 18, 167–173.
Koval'chukova M. (2009). Novostnoy anons v seti internet kak rechevoy zhanr diskursa SMI [News announcement in the Internet as a speech genre of the discourse of the media]. Extended abstract of candidate’s thesis. Izhevsk.
Kolomiyets’ S., Kulyezniova S. (2012). Zhanrovo-styliova dominanta v perekladi tekstiv internet-dyskursu [Genre-style dominant in the translation of texts of Internet discourse]. Funktsyonalnaya Lyngvistika, 3, 176-284.
Kulakova V. (2007). Internet v sisteme sredstv massovoy informatsii Tadzhikistana [Internet in the system of mass media of Tajikistan]. Extended abstract of candidate’s thesis. Dushanbe.
Filatova, O. G. (2004) Internet kak mass-media [Internet as a mass media]. Aktual'nye Problemy Teorii Kommunikatsii, 232-240.
Sources
RBK – RosBiznesKonsalting – novosti, akcii, kursy valjut, pogoda, dollar, evro [RosBusinessConsulting – News, Stocks, Exchange rate, weather, dollar, euro]. Retrieved from http://www.rbc.ru/.
25
L.M., Saliоnovych, and Rubtsova V.V. "TRANSLATION MULTIPLICITY IN LINGUOCULTUROLOGY (BASED ON ENGLISH TRANSLATIONS OF “ZAKHAR BERKUT” BY I. FRANKO)." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-17.
Full textAbstract:
Явище перекладної множинності розглядається в статті як ефективний інструмент передачі культурно-національної своєрідності і неповторності ідіолекту письменника, аналіз зроблено на прикладі двох перекладів англійською мовою повісті І. Франка «Захар Беркут».Метою дослідження є зіставлення двох перекладів повісті І. Франка «Захар Беркут» англійською мовою, віддалених один від одного в часі, та відстеження засобів вирішення проблеми незбігання культурем мови оригіналу з системою культурем мови перекладу (асиметрії лінгвокультурем).Методи. Вибір теоретичних (контекстуальний і інтерпретаційний аналіз) та емпіричних (дескриптивний та порів-няльний) методів дослідження продиктований поставленою авторами метою дослідження.Результати. Розглянуто феномен перекладної множинності та еволюція цього поняття протягом останніх десятиліть у роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників, зазначено терміни, якими оперує перекладознавство для опису явища (доместикація, форенізація, реінтерпретація). Досліджено сутність перекладацьких стратегій одомашнювання (домес-тикація) та відчуження (форенізація), їх місце серед інших потужних перекладацьких інструментів та взаємозв’язок з іншими класифікаціями та моделями перекладу, їх функціонування в парадигмі перекладної множинності при пере-кладі інтертекстуальних одиниць та текстів різних типів. Проаналізовано сутність інтерпретаційної моделі перекладу та розглянуто перекладацьку стратегію реінтерпретації, що розуміється як чинник перекладної множинності. Система-тизовано причини виникнення явища перекладної множинності, розглянуто п’ятнадцять постулатів, які узагальнюють характеристики та функції феномена перекладної множинності, досліджено питання діахронічної множинності пере-кладів. Зроблено огляд досліджень вчених в області лінгвокультурології, проаналізовано сутність терміна «культурема» та його відмінність від терміна «лінгвокультурема», зазначено багатоплановий характер поняття, підкреслено дуаль-ний характер цього явища, що розглядається як комбінація лінгвістичного та екстралінгвістичного компонентів змісту. З огляду на дослідження лінгвокультурології, в роботі проаналізовані та описані лінгвокультуреми, наявні в повісті І. Франка «Захар Беркут», і варіанти їх перекладу англійською мовою.Висновки. На прикладі порівняльного аналізу двох перекладів повісті І. Франка «Захар Беркут» показано, що здій-снення повторних перекладів дає змогу читачеві, що належить до іншої культури, більш повно осмислити зміст худож-нього твору. Точна передача перекладачем лінгвокультурем, що є носіями культурно значимої інформації, закодованої в лексичних одиницях, є необхідною умовою максимального наближення читача до національно-культурної самобутнос-ті художнього тексту оригіналу. The article deals with the study of translation multiplicity as a linguistic phenomenon, which is extremely relevant because the writer’s idiolect forms the uniqueness of the literary text, and this uniqueness should not be lost when translating the text into another language, especially if the text is retranslated at different times.The purpose of this study is to identify and analyze variants of translation of linguocultural units in translations of Ivan Franko's novel “Zakhar Berkut”.Methods. General scientific methods were used in the research, namely: theoretical – contextual and interpretive analysis, and empirical, in particular descriptive, due to the purpose of the study.Results. The phenomenon of translation multiplicity, which has been studied in translation studies for more than thirty years, is considered. It is noted that the first translations are naturalized, i.e. get under domestication, while retranslations get under foreignization, as the first translation aims to present the original text of new culture that is potentially reluctant to accept foreign text in the adapted form for gradual integration into it, while a re-translation demonstrates certain level of assimilation. Some scientists do not consider these postulates to be proven, so they put forward other theories about the phenomenon of translational multiplicity. Given the research of linguoculturologists, each language operates a certain system of culture units that characterize the uniqueness and difference of language from other ethnocultures, and based on this thesis, the linguocultural units in Ivan Franko’s novel “Zakhar Berkut” as well as variants of their translation into English have been analyzed and described.Conclusions. Linguocultural units transmit ethnoculture, they contain certain culturally important information encoded in lexical units. Understanding the national and cultural content of linguocultural unit acquires additional meaning when comparing translations, which is clearly demonstrated in the comparative analysis of two variants of I. Franko's novel translation. It is appropriate selection of linguistic equivalents of another language that allows complete reproduction of translated text, and the reader will perceive it as a unique, inimitable phenomenon, and the success of such a translation should be facilitated by the studies of the translation multiplicity.
26
Соколова, Эльвира Яковлевна, and Юрий Викторович Кобенко. "NEOLOGISATION EXTENT OF LEXICAL-SEMANTIC FIELD “SMART ENERGY SYSTEMS” IN MODERN ENGLISH." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 4(210) (July 27, 2020): 9–15. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2020-4-9-15.
Full textAbstract:
Введение. Количественные и качественные изменения словарного состава современного английского языка и регулярное появление обширных неогенных сегментов лексики в его составе не только свидетельствуют о его жизнеспособности, но и являются прямыми доказательствами его динамичной эволюции в современном мире, давно обогнавшей другие языки по показателям тенденций развития в синхронной перспективе. Сообразуясь с инновациями в специальных отраслях знаний, современный английский язык автоматически выступает языком-лексикализатором для новообразующихся ономасиологических структур, одной и которых является лексико-семантическое поле «Интеллектуальные энергетические системы». Материал и методы. Материальной базой послужил авторский исследовательский корпус лексических единиц (всего 1 144 единицы), отобранных из аутентичных научно-технических изданий на английском языке в сфере интеллектуальных энергетических систем за период с 2015 по 2019 г. Статус неологизма в соответствующем сегменте корпуса определяется на основе лемматических статей таких репрезентативных лексикографических справочников современного английского языка, как Dictionary of Mechanical Engineering, Dictionary of Technical Terms, Electropedia, Encyclopedia Britannica, Encyclopedia of Energy Engineering and Technology, Engineering Dictionary, Power Engineering Dictionary, Cambridge Dictionary, Collins Online Dictionary, Urban Dictionary и др. В качестве рационально-эмпирической платформы исследования выступает структурно-системный подход, позволяющий интерпретировать структурные зависимости лексических множеств как систему (подсистему) элементов, а сам язык – как структурно-системное образование. Для определения степени неологизации лексико-семантического поля «Интеллектуальные энергетические системы» в составе современного английского языка использованы традиционные методы логики (анализ, синтез, сравнение, сопоставление, обобщение, противопоставление и пр.), методы статистики (квантитативный метод, метод группировки) и лингвистические методы, к которым относятся дескриптивный и структурные методы (метод компонентного анализа и непосредственных составляющих). Результаты и обсуждение. Процесс появления терминологических новообразований идет непрерывно на фоне значительного запоздания их лексикографической фиксации. На основе данных квантитативного и сравнительно-сопоставительного анализа выявлены темпы прироста тематических групп неогенными элементами и их локализация в исследуемом лексико-семантическом поле. Определение особенностей дистрибуции лексических новообразований позволяет спрогнозировать тенденции формирования терминологического аппарата сферы интеллектуальных энергетических систем в современном английском языке. В тематических группах преобладают двух- и трехкомпонентные терминонеологизмы, образованные при помощи композиционной словообразовательной модели, реализующей их номинативную функцию и стремление к детализации предлагаемых номинаций. Лексическое наполнение указанного поля идет фактически по межам увеличения и сокращения лексической длины конституирующих его единиц, отражающих актуальные тенденции развития словарного состава современного английского языка. Заключение. Анализ структуры лексико-семантического поля «Интеллектуальные энергетические системы» позволяет сделать вывод, что в ходе его генеза периферийная зона образовывалась вокруг ядерной и центральной полевых структур и содержит языковой материал, импортированный из смежных ономасиологических областей и характеризующийся наибольшим языковым приростом. Introduction. Quantitative and qualitative changes in the modern English vocabulary and regular production of extensive neogenic lexical segments in its content demonstrate the viability of this language and are vivid evidences of its dynamic evolution in the modern society confirming its leading position in the development trend indicators in the synchronous perspective. Coinciding with innovations in special areas of knowledge, modern English acts automatically as a vocabulary producer for new forming onomasiologic structures to which the lexical-semantic field “Smart Energy Systems” belongs. Material and methods. Author’s corpus consisting of 1 144 lexical units served as a material resource for this research. The corpus was selected from authentic scientific and technical publications over the period from 2015 to 2019. The neologism status in the specified corpus segment was determined through lemmatic articles taken from representative lexicographical references books like “Dictionary of Mechanical Engineering”, “Dictionary of Technical Terms”, “Electropedia”, “Encyclopedia Britannica”, “Encyclopedia of Energy Engineering and Technology”, “Engineering Dictionary”, “Power Engineering Dictionary”, “Cambridge Dictionary”, “Collins Online Dictionary”, “Urban Dictionary”, etc. Structural and systemic approach constitutes the rational and empirical platform of this study enabling to interpret structural relations of lexical aggregates as a system (subsystem) of elements and the language as a structural and systemic formation. To determine the neologization extent of the lexical-semantic field “Smart Energy Systems” some traditional methods of logic (analysis, synthesis, comparison, generalization, contrasting, etc.) and statistics (quantitative, grouping method) as well as linguistic methods (descriptive and structural for component and constituent analysis) were used. Results and discussion. The formation of terminological neologisms is continuous while their lexicographical documentation is characterized by an impressive delay. Based on the quantitative and comparative analysis, the neogenic growth rate in thematic groups was determined and the localization of terminological neologisms in the lexical-semantic field was specified. The knowledge of neological distribution makes it possible to predict the trends of terminology formation in the field of smart energy systems in the modern English. Two and three component wordformative models are predominant in thematic groups which reflect their nominative function and display their tendency to specification. The vocabulary enhancement of the lexical-semantic field “Smart Energy Systems” follows two ways: the extension and abridgement of words and collocations lexical length reflecting current trends in the lexical enrichment in the modern English. Conclusion. Upon the analysis of the lexical-semantic structure of the lexical-semantic field “Smart Energy Systems” the following conclusion is made: the peripheral zone, formed around the core, contains the language material imported from allied onomasiologic fields and, therefore, distinguishes by the fastest pace of neologization.
27
Радивојевић, Драгана. "СТАВОВИ ПРОСВЈЕТНИХ РАДНИКА О СОФТВЕРСКОМ ОБЛИКУ ИНДИВИДУАЛИЗАЦИЈЕ У ФУНКЦИЈИ УЧЕЊА ПОЗНАВАЊА ПРИРОДЕ." Nova skola 13, no. 1 (April 11, 2019). http://dx.doi.org/10.7251/nsk1801050r.
Full textAbstract:
Теоријски дио рада се односи на сагледавање могућности организовањаи примјене софтверског облика индивидуализације у настави познавања природе наконкретном примјеру садржаја о култивисаним стаништима и животним заједницама.Захваљујући његовој мултимедијалности, интерактивности и флексибилности, како усмислу интерпретације садржаја (цјеловитог или појединачних дијелова и њиховекорелативности), тако и у могућности истраживања, структурирања, организовањаподатака и сагледавања нивоа постигнућа ученика, подстиче се мотивисаност и вођењеученика до успјеха у складу са својим могућностима.Емпиријски дио истраживања усмјерен је на проучавање и евалуацију образовногсофтвера као модела индивидуализације у настави познавања природе анализом ставоваи мишљења просвјетних радника који су модел користили у раду.Примијењена је дескриптивна метода и техника анкетирања. Подаци су обрађенистатистичким поступцима и приказани текстуалним и графичким путем.С обзиром на ефикасност у активизацији, диференцијацији и индивидуализацијинаставе, резултати истраживања су потврдили позитивна очекивања и спремностпросвјетних радника да примијењени софтверски облик индивидуализације прихвате каоефикасан модел учења.
28
"Дескриптивная модель системы показателей и параметров вертикально интегрированной структуры (ВИС)." 201808, no. 165 (August 31, 2018). http://dx.doi.org/10.14451/1.165.109.
Full text
29
Станаревић, Слободан. "ПРЕДВИЂАЊЕ РЕЗУЛТАТА КОНСУЛТАНТСКИХ УСЛУГА У ГРАЂЕВИНАРСТВУ." AГГ+ 1, no. 4 (August 21, 2017). http://dx.doi.org/10.7251/aggplus1604012s.
Full textAbstract:
Приказана је могућност вредновања и предвиђања консултантских услуга у грађевинској индустрији. Предложен је модел који се заснива на свеобухватној анализи великог броја утицаја на грађевинску производњу, промјенљивих у простору и времену. У раду су приказани резултати спроведених лицитација (надметања) током једне године. Примијењена је метода дескриптивне статистике и метода претраживања података, са форсирањeм варијабли и без форсирања варијабли. Оваква процедура се може спровести и за остале године у току неког посматраног периода. Oмогућена je предикција, односно yтвpђeнe могућности доношења правовремених одлука у неизвјесним условима пословања.
30
Брчкало, Бранка, and Душан Пејић. "ИНДИВИДУАЛИЗАЦИЈА НАСТАВЕ ГРАМАТИКЕ ПРИМЈЕНОМ ЗАДАТАКА НА ТРИ НИВОА СЛОЖЕНОСТИ." ПРИЛОЗИ НАСТАВИ СРПСКОГ ЈЕЗИКА И КЊИЖЕВНОСТИ 7, no. 7 (October 15, 2019). http://dx.doi.org/10.7251/pnsjk1807097b.
Full textAbstract:
У савременој методици граматике афирмишу се нови методички системи,као што су: егземпларна настава, индивидуализована, програмирана, про-блемска настава и сл. Добро одабрани и правилно комбиновани наставни по-ступци помажу у интелектуализацији учења, увођењу и рјешавању проблема,увођењу у истраживачки рад, доприносе развоју креативности код ученика.Индивидуализована настава је такав методички систем који се темељи на ин-дивидуалним разликама међу појединцима. Индивидуализовати наставу значипомоћи ученицима да напредују према властитом темпу и могућностима. По-стоји више поступака индивидуализације наставе а овај рад бави се индивиду-ализацијом наставе граматике примјеном задатака на три нивоа сложености. Ураду се са дидактичко-методичког аспекта разјашњава појам индивидуализа-ције наставе и даје један од могућих модела примјене овог методичког системау настави граматике. За афирмацију ове врсте наставе и њено ближе одређењекористимо методу теоријске анализе и дескриптивну методу.
31
Марић, Драгана, and Зоран Јовановић. "ПЕДАГОШКИ ИЗАЗОВИ ОДНОСА ПОРОДИЦЕ И ШКОЛЕ." Nova skola 13, no. 1 (April 11, 2019). http://dx.doi.org/10.7251/nsk1801126m.
Full textAbstract:
Успешност укупних односа породице и школе, у значајној мери, зависиод квалитета комуницирања учитеља и родитеља, што не представља самосаопштавање информација, одлука, питања и захтева, већ, далеко више од тога, повољанутицај на укупан развој личности, учење и понашање деце. Овај рад посвећен јепроблемима напуштања свеприсутног традиционализма у односима свих актерашколског рада, стварања повољније школске климе, највише у смеру повољнијег положајаученика. Међутим, у оквиру такве школске парадигме учитељи би, уместо опробанихшколских модела сарадње, заједно са родитељима, могли користити савременестратегије рада, значајно веће и директније укључивање родитеља у све етапе школскогпроцеса, попут партнерства. Истовремено, ученици би користили „простор слободестварања” уместо стерилне „слушалачке наставе”. Разуме се, неизбежна јемодернизација школе у целини, боље познавање употребе средстава заснованих на новимтехнолошким могућностима, мада је најважнија одговорна улога ученика у деловању насопствени развој. Примењена је дескриптивна метода са анализом већег броја теоријскихизвора.
32
Rudnitckaia, Julia Jurjevna. "STUDY OF DESCRIPTIVE PROCESS MODEL OF SHIP HANDLING AT AN OIL TERMINAL BASED ON TIMESHEETS." Vestnik of Astrakhan State Technical University. Series: Marine engineering and technologies, February 25, 2017, 7–15. http://dx.doi.org/10.24143/2073-1574-2017-1-7-15.
Full textAbstract:
Modern information systems and technologies make it possible to store a large amount of data on transport-logistics processes. Using various mathematical algorithms and meth-ods of the data mining and machine learning, knowledge can be obtained and expressed as a behavioral model of the system. The process mining method is one of the relatively new methods and it is already widely used in different areas. Due to this method, one can simulate the whole process as it is and lately work with a valid re-flection of the actual operations. Theoretically, transport-logistics processes are an example of reg-ulated and structured processes. However, in practice, normative and descriptive models often have a lot of differences and such deviations cause bottlenecks in the workflow, and thus lead to temporal and financial losses. With the help of Process Mining algorithms, the actual process of ship entry processing at the oil terminal is represented as an undirected graph. The existing problems of port systems are marked, as well as the need to work with the actual process models. The possible options to optimize processes and, consequently, improve the competitiveness of the port were considered. The schemes of transport processes, in which sea port is involved, were presented. The place of the analysed processes in the overall process scheme is defined. The methods and documents involved in the process of creating the model were identified. Two received models of vessel’s treatment were reflected and the main results of the analysis were described, problems and possible solutions were listed.