Journal articles on the topic 'Дерматит атопічний'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дерматит атопічний.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 36 journal articles for your research on the topic 'Дерматит атопічний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Стоцька, Ольга Ігорівна. "МОНІТОРИНГ ХВОРОБ ШКІРИ СОБАК В УМОВАХ ПРИВАТНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ КЛІНІКИ «АЛЬФА-ВЕТ», М. КОНОТОП." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 2 (53) (January 27, 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.2.1.
Full textAbstract:
В роботі був проведений моніторинг захворюваності собак на дерматити поліетіологічного походження. Дерматит – загальне визначення для будь-якого типу запалення шкіри. Цей термін, зазвичай, використовують для опису стану шкіри до досягнення конкретного діагнозу. Існує безліч причин запалення шкіри, включаючи зовнішні подразники, опіки, алергени, травми та інфекції (бактеріальні, вірусні, паразитарні або грибкові). Дерматит також може бути пов’язаний із захворюваннями внутрішніх органів Дослідження проводилися на базі клініки ветеринарної медицини «Альфа-вет» (м. Конотоп, вул. Красногірська 4а) в період 2020-2021 рр. Пацієнтами для проведення досліджень були хворі на дерматити собаки порід мопс, ягд-тер’єр, лабрадор, стафордширський тер’єр, німецька вівчарка, шарпей, такса, французький бульдог, різних вікових груп та статі. Всього клінічно за цей період було обстежено 730 собак. При постановки діагнозу враховували дані анамнезу, клінічні ознаки, результати мікроскопічних досліджень, клінічні та біохімічні показники крові, цитологічні дослідження. Саркоптичний дерматит був зареєстрований у восьми випадках, в яких, крім саркоптичних кліщів, також були помічені нейтрофіли, макрофаги та плазматичні клітини та ороговілі епітеліальні клітини. Гематологічними дослідженнями встановлена відносну нейтрофілія та легка еозинофілію. Важкого та генералізованого демодекозу, ускладненого бактеріями та Malassezia sp. також було зафіксовано у 28 випадках зараження. Гістопатологічно численні Demodex sp. було виявлено кліщів у різній стадії дозрівання, які пошкоджують волосяні фолікули разом із супутніми патологічними змінами та гранулемами стороннього тіла. Крім того, алергічний дерматит від бліх також спостерігався у 89 собак. Цитологія виявилася однозначно ефективною при діагностиці паразитарного дерматиту. Собак з атопічним дерматитом було зафіксовано 28 випадків. Однак виникнення нових випадків постійно зростає. Патогенетичні механізми цього захворювання до кінця не вивчені, проте доведено участь аномальних генів та змінених імунологічних процесів. У собак діагноз атопічного дерматиту ґрунтується на зборі анамнезу, клінічному обстеженні та диференційній діагностиці. Основну частину захворювань займають алергічні хвороби шкіри та бактеріальні захворювання шкіри собак. При проведенні моніторингу дерматитів у собак було встановлено, що алергічні дерматити складали 63,01 % випадків; паразитарні – 24,66 %, грибкові – 9,32 % та бактеріальні – 3,01% Найбільш складні у діагностуванні та лікуванні атопічний, контактний та алергічний дерматити.
2
Koloskova, O. K., U. I. Marusyk, and N. V. Kordunian. "Клінічно-параклінічні особливості перебігу атопічного дерматиту на тлі порушення мікробного пейзажу кишечника у немовлят." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 2.07 (July 15, 2015): 39–42. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.2.07.2015.78617.
Full textAbstract:
Метою роботи було вивчення діагностичного значення загальноклінічних та параклінічних показників у дітей із проявами дисбактеріозу кишечника на тлі атопічного дерматиту для підвищення ефективності лікування даного захворювання. Проведене комплексне спостереження за 26 дітьми першого року життя, які мали клінічні прояви атопічного дерматиту. За даними бактеріологічного посіву випорожнень дітей розподіляли на дві клінічні групи порівняння. Першу групу становили 19 дітей зі значними порушеннями складу мікрофлори кишечника, що проявлялося дисбактеріозом ІІ–ІІІ ступеня тяжкості. Решта пацієнтів із відсутніми ознаками дисбактеріозу кишечника (за даними бактеріологічного дослідження випорожнень) увійшла до складу другої клінічної групи. Комплексне обстеження передбачало клінічну оцінку змін на шкірі за шкалою Eczema Area and Severity Index, відповідно до якої враховують площу ураження шкіри та інтенсивність морфологічних елементів висипання, а також загальний аналіз крові та визначення рівня загального імуноглобуліну E. У результаті проведених досліджень встановлено, що патологічне порушення мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на атопічний дерматит, підвищує ризик тяжкого перебігу цього захворювання у 2,8 раза, а ризик виявлення високої концентрації загального імуноглобуліну E у сироватці крові > 130,0 МО/мл — практично у 5 разів (відношення шансів — 4,8 (95% довірчий інтервал — 2,4–9,5)).
3
Kaliuzhna,, L. D., and A. V. Petrenko. "THE PRURITUS IS NOT ONLY ATOPIC DERMATITIS." Asthma and allergy, no. 4 (2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.31655/2307-3373-2020-4-48-52.
Full text
4
Колоскова, О. К., У. І. Марусик, М. І. Чепіль, and Н. Б. Горенко. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ГІПОАЛЕРГЕННИХ СУМІШЕЙ У ВИГОДОВУВАННІ ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ." Bukovinian Medical Herald 20, no. 1 (77) (March 30, 2016): 240–45. http://dx.doi.org/10.24061/2413-0737.xx.1.77.2016.52.
Full text
5
Berezhniy, V. V. "Atopic dermatitis in children: diagnostics and treatment (lecture)." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA, no. 4(92) (May 30, 2018): 117–24. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2018.92.117.
Full text
6
Оkhotnikova, O. N., N. Y. Yakovleva, and L. V. Duda. "ATOPIC DERMATITIS: DIFFERENTIAL DIAGNOSIS (PART 1)." Asthma and allergy 2021, no. 2 (2021): 49–59. http://dx.doi.org/10.31655/2307-3373-2021-2-49-59.
Full textAbstract:
The article is devoted to the topical problem of clinical allergology — differential diagnosis of atopic dermatitis (AD). The clinical manifestations of AD are quite similar to the extremely large number of different diseases and pathological conditions in children, which often leads to misdiagnosis. The complexity of the differential diagnosis of AD in children with a detailed description of different pediatrics diseases: from dermatological diseases (seborrheic dermatitis, eczema, shingles, scabies, ichthyosis, psoriasis, bullous epidermolysis, allergic dermatitis, cutaneous mastocytosis) to oncological (T-cell skin lymphoma), orphan metabolic diseases (hereditary disorders of tryptophan metabolism, phenylketonuria, Nezerton’s syndrome, etc.) and primary immunodeficiencies (Bruton’s disease, Job’s syndrome, Wiskott-Aldrich syndrome, selective IgA immunodeficiency etc.) is described. Сommon features of above mentioned diseases are listed in the article, also, special attention is paid to variety of the pathognomonic symptoms. Key words: atopic dermatitis, differential diagnosis, children.
7
Оkhotnikova, Е. N., L. V. Duda, and N. Y. Yakovleva. "Atopic Dermatitis: Differential Diagnosis (Part 2)." Asthma and allergy 2022, no. 1-2 (2022): 59–72. http://dx.doi.org/10.31655/2307-3373-2022-1-2-59-72.
Full textAbstract:
Abstract. The article is devoted to the topical problem of clinical allergology — differential diagnosis of atopic dermatitis. The clinical manifestations of atopic dermatitis are quite similar to the extremely large number of different diseases and pathological conditions in children, which often leads to misdiagnosis. The complexity of the differential diagnosis of atopic dermatitis in children with a detailed description of different pediatrics diseases: from dermatological diseases (seborrheic dermatitis, eczema, shingles, scabies, ichthyosis, psoriasis, bullous epidermolysis, allergic dermatitis, cutaneous mastocytosis) to oncological (T-cell skin lymphoma), orphan metabolic diseases (hereditary disorders of tryptophan metabolism, phenylketonuria, Netherton’s syndrome, etc.) and primary immunodeficiencies (Bruton’s disease, Job’s syndrome, Wiskott-Aldrich syndrome, selective IgA immunodeficiency etc.) are described. Сommon features of above mentioned diseases are listed, also, special attention is paid to variety of the pathognomonic symptoms.
8
Popovich, Yu A. "Tonus and Reactivity of the Autonomic Nervous System in Adults with Atopic Dermatitis." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 3, no. 5 (June 7, 2018): 148–53. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs03.05.148.
Full text
9
Kutasevych, Ya F., I. O. Oliinyk, O. M. Stuliy, and I. V. Ziuban. "ESTIMATION OF EFFICIENCY OF INTEGRATED TREATMENT OF PATIENTS WITH ATOPIC DERMATITIS AND ECZEMA USING PHONOPHORESIS WITH EMOLLIENT." Dermatology and Venerology, no. 4 (December 13, 2019): 18–22. http://dx.doi.org/10.33743/2308-1066-2019-4-18-22.
Full text
10
Dzhoraeva, S. K., V. V. Goncharenko, Yu V. Shcherbakova, and O. V. Shchogolyeva. "DETERMINATION OF GENETIC VARIABILITY OF CLINICAL STRAINS OF S. AUREUS EXTRACTED FROM LOCUS MORBI AND OTHER BIOTOPES IN PATIENTS WITH ATOPIC DERMATITIS." Dermatology and Venerology, no. 4 (2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.33743/2308-1066-2020-4-12-16.
Full textAbstract:
The objective: the study of genetic affinity of S. aureus strains isolated from patients with AD Materials and methods. Genetic variability of the 79 S. aureus isolates was evaluated according to the results of the RAPD-PCR study. Results. It was revealed a generally high genetic polymorphism of S. aureus. It was established that with an increase in the severity of АD, the monotypism of pathogen isolates grows (p ≤ 0,05) from three different genetic clusters in patients with AD with a mild disease course to only one cluster with a severe disease course. A high level of genetic affinity was established between S. aureus strains isolated from different biotopes from the same patients, which for strains isolated from the nasal mucosa and from locus morbi reached (79,5 ± 1,6)%, and for strains isolated from intact and affected skin are as increased from (75,1 ± 4,4)% to (98,8 ± 0,8)% in parallel with the increase in the severity of the disease course in patients with AD from mild to severe forms, respectively (p ≤ 0,05). Conclusions. Both the generally high genetic polymorphism of S. aureus strains isolated from allergodermatosеs patients and the high affinity of isolates from different biotopes of the same patient, justify the auto-origin of the strains of staphylococci colonizing locus morbi.
11
Ivakhnenko, O. S. "Ефективність застосування пробіотичної терапії у дітей раннього віку з харчовою алергією." CHILD`S HEALTH, no. 6.49 (October 1, 2013): 48–53. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.49.2013.84840.
Full textAbstract:
Метою даного дослідження було оцінити ефективність включення пробіотиків Bifidobacterium lactis BB-12 (1 × 109 КУО) і Streptococcus thermophilus TH-4 (1 × 108 КУО) до комплексу лікування атопічного дерматиту у дітей першого року життя на фоні харчової алергії на білок коров’ячого молока. В результаті проведеного дослідження було показано, що додавання пробіотиків Bifidobacterium lactis BB-12 (1 × 109 КУО) і Streptococcus thermophilus TH-4 (1 × 108 КУО) протягом 4 тижнів у дітей першого року життя з атопічним дерматитом і доведеною алергією на білок коров’ячого молока на фоні елімінаційної дієти і базового лікування покращує клінічний перебіг захворювання, має позитивний вплив на перебіг атопічного дерматиту, зменшує гастроінтестинальні симптоми харчової алергії і мало впливає на виникнення обструктивних бронхітів.
12
Стоєва, Т. В., О. В. Решетіло, Н. Л. Весілик, Т. І. Рижикова, and О. Ю. Миронов. "РОЛЬ ГЕНЕТИЧНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ БІЛКА ФІЛАГРИНУ ПРИ ПОЄДНАННІ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ ТА БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12350.
Full textAbstract:
Мета дослідження – вивчити особливості поєднаного перебігу атопічного дерматиту (АД) і бронхіальної астми (БА) у дітей за умов генетичного поліморфізму білка філагрину.
Матеріали та методи. Вивчено перебіг філагринасоційованого атопічного дерматиту та супутньої бронхіальної астми у дітей віком від 3 до 12 років (n=51), сформовано репрезентативні групи: діти з атопічним дерматитом (n=31) та діти з атопічним дерматитом та супутньою бронхіальною астмою /БА (n=20). Поліморфізм гена філагрину визначали, досліджуючи букальний епітелій за методом Делапорта. Сенсибілізацію до алергенів встановлювали на основі рівня специфічних IgE. Вплив захворювання на якість життя (ЯЖ) дітей проводили за допомогою опитувальника CDLQI (індекс якості життя дитини при дерматологічних захворюваннях).
Результати дослідження та їх обговорення. В обстежених дітей найчастіше ((78,4±5,76) %) при поєднанні АД і БА спостерігали варіант поліморфізму R501Х, варіант із делецією 2282del4 реєстрували в (7,8±3,76) %, а компаундну гетерозиготність – у (13,7±4,81) % пацієнтів. Продемонстровано асоціативний зв᾽язок поліморфізму філагрину із тяжким перебігом АД у дітей (54,9±6,97) %) (χ2=16,2, р<0,05). Достеменної різниці за молекулярними характеристиками гена філагрину в групах порівняння не встановлено. В обох групах спостерігали ранню маніфестацію атопічного дерматиту. Встановлено, що в обох групах переважала полісенсибілізація до епідермальних, грибкових алергенів та Dermatofagoideus; харчову сенсибілізацію в групі АД спостерігали частіше, тоді як у групі АД/БА переважала пилкова сенсибілізація. Оцінюючи медико-соціальні характеристики перебігу захворювання, встановлено, що середній бал якості життя в групі АД склав 20,4±2,1, а в групі АД/БА – 25,6±1,9, це свідчить про значний вплив коморбідної патології на самосприйняття дитини.
Висновки. Рання маніфестація атопічного маршу в дітей з поліморфізмом у гені білка філагрину потребує вживання заходів задля відновлення епідермального бар᾽єра шкіри, що запобігатиме транскутанному проникненню алергенів і ранній сенсибілізації організму.
13
Schmulich, V. "MEDICAL AND SOCIAL ASPECTS OF OPTIMIZING THE NUTRITIONAL STATUS OF CHILDREN DEPRIVED OF PARENTAL CARE." Inter Collegas 5, no. 3 (November 3, 2018): 137–42. http://dx.doi.org/10.35339/ic.5.3.137-142.
Full textAbstract:
MEDICAL AND SOCIAL ASPECTS OF OPTIMIZING THE NUTRITIONAL STATUS OF CHILDREN DEPRIVED OF PARENTAL CAREShmulich V., Grechanina Y., Staruseva V., Shmulich O.It is investigated the content of amino acids by thin layer chromatography, in the blood serum of 109 children staying in the home of the child with atopic dermatitis or dysplasia of connective tissue. It is revealed elevated levels of tryptophan at children sick of atopic dermatitis, as well as the level of proline, glycine, lysine at children with connective tissue dysplasia, which confirms the importance of disorders of amino acid metabolism in the pathogenesis of set conditions. Represented the algorithm of diet correction of metabolic and intestinal disorders arising in early childhood.Key words:atopic dermatitis, connective tissue dysplasia, the amino acid composition of the blood, dietary correction. Резюме.МЕДИКО - СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОЇ ОПІКИШмуліч В., Гречаніна Ю., Шмуліч О., Старусева В.Досліджено методом тонкошарової хроматографії вміст амінокислот у сироватці крові у 109 дітей, які перебувають у будинку дитини та страждають атопічним дерматитом або сполучнотканинною дисплазією. Виявлено підвищення вмісту триптофану у дітей, хворих на дерматит, а також рівня проліну, лізину та гліцину у дітей з диспластичною кардіопатією, що підтверджує значення порушень амінокислотного обміну у патогенезі названих станів.Представлений алгоритм дієтичної корекції метаболічних, інтестінальних порушень, які виникають у ранньому дитячому віці. Ключові слова:атопічний дерматит, сполучнотканинна дисплазія, амінокислотний склад крові, дієтична корекція. РезюмеМЕДИКО - СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ, ЛИШЕННЫХ РОДИТЕЛЬСКОЙ ОПЕКИШмулич В., Гречанина Ю., Шмулич А., Старусева В.Исследовано методом тонкослойной хроматографии содержание аминокислот в сыворотке крови у 109 детей, находящихся в доме ребенка и страдающих атопическим дерматитом и соединительнотканной дисплазией. Выявлено повышение содержания триптофана у детей, больных атопическим дерматитом, а также уровня пролина, лизина и глицина у детей с диспластическими кардиопатией, что подтверждает значение нарушений аминокислотного обмена в патогенезе названных состояний. Представлен алгоритм диетической коррекции метаболических, интестинальных нарушений, которые возникают в раннем детском возрасте.Ключевые слова:атопический дерматит, соединительно дисплазия, аминокислотный состав крови, диетическая коррекция.
14
Marushko, Yu V., and G. G. Shef. "Можливості застосування левоцетиризину в терапії бронхітів та пневмоній у дітей з атопічними станами." CHILD`S HEALTH, no. 4.47 (July 5, 2013): 39–43. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.4.47.2013.89782.
Full textAbstract:
Стаття присвячена одній із глобальних проблем медицини всього світу — алергічним захворюванням. Антигістамінні препарати є базисними в терапії алергії різного генезу. Одним із представників конкурентних антагоністів гістаміну є левоцетиризин (L-цет) — активний стабільний R-енантіомер цетиризину. Наведені дані дослідження ефективності препарату левоцетиризину L-цет у терапії бронхітів та пневмоній у дітей з атопічним дерматитом.
15
Marushko, Yu V., and O. S. Movchan. "Характеристика місцевих гуморальних факторів неспецифічної резистентності в дітей із повторними респіраторними захворюваннями." CHILD`S HEALTH, no. 2.53 (May 5, 2014): 9–13. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.2.53.2014.75938.
Full textAbstract:
У роботі проведено дослідження вмісту дефензинів-β1–3, лактоферину, лізоциму, sIgA в ротоглотковому секреті в дітей, які часто хворіють (ДЧХ), ДЧХ із хронічним компенсованим тонзилітом або атопічним дерматитом, досліджені кореляційні зв’язки між цими факторами та клініко-анамнестичними даними. Отримані дані вказують на необхідність диференційованого підходу в терапії дітей, які часто хворіють на респіраторні інфекції.
16
Коленко, І. О. "Місцева зволожуюча терапія у дітей з атопічним дерматитом - запорука успішного протирецидивного лікування." Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 6, no. 3 (21) (2016): 107–13.
Find full text
17
Shumna, T. E., V. I. Mazur, L. I. Klyacka, Т. V. Tarasevich, B. А. Sereda, and I. N. Pashchenko. "The psychological status of children with atopic dermatitis." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA 78, no. 6 (October 30, 2016): 92–94. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2016.78.92.
Full text
18
Nyankovskyy, S. L., O. G. Shadrin, V. A. Klimenko, D. O. Dobryanskyy, M. S. Iatsula, O. S. Ivakhnenko, S. M. Nedelska, et al. "Результати багатоцентрового проспективного дослідження ефективності амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопічним дерматитом та алергією до білків коров’ячого молока." CHILD`S HEALTH, no. 4.55 (July 15, 2014): 43–50. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.4.55.2014.76160.
Full textAbstract:
У статті наведені основні результати багатоцентрового проспективного дослідження ефективності застосування в дієтотерапії амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопічним дерматитом (АД) та алергією до білків коров’ячого молока (БКМ), що проводилось у 5 центрах України. Під спостереженням знаходились 30 дітей із тяжким атопічним дерматитом (EASI > 18) віком від 29 днів до 11 міс. Закінчили дослідження 22 пацієнти. Лікувальне харчування проводилось амінокислотною сумішшю, що містить 100 % вільних амінокислот, протягом 4 тижнів. Оцінку клінічної ефективності дієтотерапії АД та алергії на БКМ амінокислотною сумішшю здійснювали на 7-му, 14-ту та 28-му добу після досягнення повного об’єму харчування. На 28-й день виконували провокаційну пробу сумішшю зі значним гідролізом сироваткового білка, оцінюючи реакції негайного та сповільненого типу.Для дітей із тяжким перебігом АД (оцінка за шкалою EASI > 18 балів) було характерне ураження кількох органів і систем: у 68 % випадків шкірні симптоми поєднуються з ураженням шлунково-кишкового тракту у вигляді зміни частоти випорожнень (запори, діарея), появи патологічних домішок у випорожненнях (слиз, кров), блювоти тощо. На тлі застосування амінокислотної суміші відзначено вірогідне зменшення тяжкості не лише ізольованих шкірних (98 %), а і поєднаних шкірно-шлунково-кишкових проявів харчової алергії (82 %). Амінокислотна суміш добре переноситься дітьми з тяжким АД і може за потреби використовуватися як лікувальна суміш для повного годування малюків із тяжкою формою алергії до БКМ. Тривалість дієтотерапії повинна становити не менше 4 тижнів. Батьками та лікарями ефективність дієтотерапії амінокислотної сумішшю в немовлят з АД оцінена як висока.
19
Horobets, A. O. "Skin care principles in children with atopic dermatitis." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA, no. 4(68) (May 30, 2015): 111–15. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2015.68.111.
Full text
20
Zubarenko, O. V., T. Yu Kravchenko, and A. V. Reshetylo. "Combined therapy of children with atopic dermatitis using enterosorbents." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA 82, no. 2 (April 5, 2017): 86–90. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2017.82.86.
Full text
21
Derkach, M. I., and V. V. Chopyak. "Алергенспецифічна імунотерапія: історія, сучасні погляди та проблеми." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 6.54 (August 1, 2013): 144–50. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.6.54.2013.84647.
Full textAbstract:
Як відомо, найбільш поширеною формою алергічних реакцій є так звана IgE-опосередкована гіперчутливість, що, за даними різних авторів, зустрічається у 25 % населення індустріально розвинених країн [1].Як відомо, метод алергенспецифічної імунотерапії (ASIT) включає в себе повторне введення сенсибілізуючого алергену, зазвичай шляхом підшкірної ін’єкції або, як було запропонованого нещодавно, сублінг-вально [8].Деякі останні дослідження підтверджують роль дендритних клітин в індукції певної популяції CD4+ Т-лімфоцитів, здатних у великій кількості продукувати IL-10, що в сучасній літературі позначаються терміном «Т-регуляторні клітини» (Treg1) із фенотипом і функціональними властивостями Т-лімфоцитів-хелперів. На думку багатьох авторів, поява цієї популяції регуляторних клітин, мабуть, і є основним позитивним результатом при проведенні ASIT [15]. Однак така антигенна презентація причинного антигена незрілими дендритними клітинами викликає посилення продукції IL-10 Treg1 клітинами, що зрештою з часом призводить до ослаблення алергічної запальної реакції. Недавні клінічні випробування ASIT показали, що збільшення концентрації IL-10 може бути пов’язане з безпосереднім синтезом даного цитокіну іншими антигенпрезентуючими клітинами (В-лімфоцитами, моноцитами і макрофагами) і формуванням на цьому фоні генерації IL-10-секретуючих Treg1 клітин [16].Було встановлено, що Treg1 клітини у відповідь на вплив алергенів кліщів домашнього пилу або пилку берези на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів виробляють IL-10 і TGF-β. Ці субкласи регуляторних клітин були позначені як Th3-клітини. Treg1 клітини, індуковані активацією Toll-like рецепторів, здатні продукувати в основному IL-10 із невеликою кількістю IFN-γ, а Treg1 клітини, індуковані алергенами отрути перетинчастокрилих, у відповідь на проведену ASIT переважно виробляють IL-10 [19]. Таким чином, виявилося, що множинні Treg1 клітини неоднорідні й залежно від впливу мікрооточення здатні продукувати різні комбінації цитокінів.На той час як більш ранні дослідження вказували на перехід від Th2-типу системного клітинного відповіді до Th1-відповіді у хворих у пізній стадії алергічної реакції в шкірі та слизових оболонках, більшість сучасних досліджень вказує на те, що ASIT алергенами пилку рослин призводить до збільшення в слизовій оболонці периферичних Treg1 клітин, здатних синтезувати IL-10 і TGF-β. При цьому локальна присутність CD4+ CD25+ Treg1 клітин в назальному епітелії та збільшення їх кількості після проведеної ASIT безпосередньо підтверджують роль цих клітин в індукції та підтримці алергенспецифічної толерантності. При цьому збільшення кількості цих клітин корелює з клінічною ефективністю проведеної ASIT і зменшенням сезонного алергічного запалення [20].На підставі вищевикладеного ключова роль у формуванні імунологічної толерантності при проведенні ASIT відводиться IL-10, ключовому цитокіну, здатному регулювати синтез антигенспецифічних IgG і IgE. При цьому IL-10 залишається потужним імуносупресивним фактором для вироблення як загального, так і алергенспецифічного IgE. Високі концентрації IL-10 призводять до системного підвищення рівня виробництва плазматичними клітинами імуноглобулінів класу G4 (IgG4). Таким чином, IL-10 здатний не тільки індукувати Т-клітинну імунологічну толерантність, але й регулювати формування специфічного ізотипу плазматичних клітин зі зміною профілю високоспецифічної відповіді на алерген з IgE-залежної на IgG4-домінуючу імунологічну відповідь.Було відзначено, що в процесі проведення ASIT у пацієнтів із проявом алергії на антигени кліща домаш-нього пилу протягом 70 днів після терапії спостерігалося значне збільшення вмісту в сироватці IgА і IgG4, що збігається за часом із підвищенням концентрації IL-10 і TGF-β. Це багато в чому пояснює асоціативну роль IgА і TGF-β, а також IgG4 і IL-10 у формуванні периферичної імунологічної толерантності при впливі алергенів на здорових індивідуумів. Цілком можливо, що зниження співвідношення IgE/IgG4 у процесі проведення ASIT відбиває формування клітинної девіації від алергенспецифічних Th2-клітин до Treg1 клітинної популяції.Значна частина часу при проведенні серій ASIT, ймовірно, йде на виснаження клону довгоживучих алергенспецифічних плазматичних клітин, термін служби яких може бути ще однією мішенню для проведення додаткової супутньої імуномодуляції.Спостереження за пацієнтами, які мають алергічну патологію, в Західному регіональному центрі клінічної імунології та алергології протягом 10 років показали, що кількість IgE-залежних захворювань становила 72,3 % від загальної кількості обстежених 5845 хворих. Переважна більшість пацієнтів були хворі на поліноз — 91,8 %, алергічний риносинусит — 84,7 %, атопічний дерматит — 70,2 % бронхіальну астму — 58,6 % кропив’янку — 54,8 %, інші IgE-залежні захворювання/реакції — 50,8 %. Проведення алергенспецифічної діагностики визначило необхідність застосування SIT або ASIT. На жаль, кількість тих пацієнтів, які отримали цей вид терапії, становила лише 5,3 %. Причин такого низького рівня застосування цього виду лікування багато, і в сучасних умовах постала необхідність більш широкого навчання лікаря-алерголога та самих пацієнтів, щоб змінити їх ставлення до використання SIT та особливо ASIT як доказового методу лікування IgE-залежних алергічних хвороб із рівнем доказовості А.
22
Dityatkovsky, V. O., O. E. Abaturov, N. V. Naumenko, O. O. Alifirenko, N. L. Pinaeva, S. M. Taran, and І. А. Filatova. "Associations of SNP rs_7927894 of FLG gene and TARC/CCL17 with atopic dermatitis in children." Modern pediatrics. Ukraine, no. 6(118) (October 29, 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2021.118.12.
Full textAbstract:
One of the main genetic factors of the development of atopic dermatitis (AD) in children are single nucleotide polymorphisms (SNP) of the filagrin gene (FLG), particularly rs_7927894 FLG. One of the mostly studied and promising AD marker chemokines (CK) is the thymusE and activation regulated chemokine (TARC/CCL17). Purpose – to detect the associations and role of different variants of SNP rs_7927894 FLG gene and TARC/CCL17 in children suffering different AD clinical proE files (CP) – isolated or combined with comorbid atopic disorders (AtD). Materials and methods. The main group comprised 39 patients aged 3 to 18 years, suffering the isolated AD or combined with comorbid AtD. The control group comprised 47 patients aged 3 to 18 years, suffering the pathology of gastrointestinal tract without clinical signs of atopy. All the patients of the main and control groups had undergone detection of the genotype variants of SNP rs_7927894 FLG gene by real-time polymerase chain reaction and detection of TARC/CCL17 serum concentrations in venous blood. The cutEoff value of statistical significance was set as p<0.05. Results. The incidence and association of genotype variants C/C, C/T and T/T SNP rs_7927894 FLG gene in patients of cohorts of the studied groups were detected as follows: C/T rs_7927894 FLG was significantly the most common in the general main group (56.4%, p<0.05), within the cohort of CP AD isolated (61.1%, p<0.05) and CP of AD combined with comorbid AtD (52.4%, p<0.05). There were detected the associations of studied SNP with AD: C/T rs_7927894 FLG is significantly directly associated with AD (r=0.291, p<0.05), C/C rs_7927894 FLG has a reverse association with a trend to significance (r=-0.194, p=0.07). Mean serum concentrations of TARC/CCL17 did not differ significantly among patients cohorts of the main and control groups, respectively: general main group — 615.8 pg/ml, main with a CP AD isolated — 651.3 pg/ml, main with a CP of AD combined with comorbid AtD — 585.4 pg/ml, control — 608.4 pg/ml (p>0.05). Associations of serum TARC/CCL17 concentrations were determined as follows: elevation trending to significance within increasing AD severity degree (r=0.290, p=0.07) and significant elevation within the AD exhacerbation period (r=0.426, p<0.05). No significant association of TARC/CCL17 as to AD patients compared to the control group was detected in our study (r=-0.027, p>0.05). Conclusions. The genotype heterozygote variant C/T rs_7927894 FLG is significantly the most common and associated with all AD CP in children — isolated and combined with comorbid AtD. Variant C/C rs_7927894 of FLG gene is significantly reversely associated with AD in children. Serum concentrations of TARC/CCL17 did not reveal any significant differences between the AD patients and nonEatopic ones. However, they significantly elevate within AD exacerbation phase and trending to significance within AD severity degree increase in children. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: atopic dermatitis, children, associations, polymorphism, filaggrin, thymus- and activation regulated chemokine.
23
Slavinska, V., A. Kurchenko, and M. Antonenko. "Background of syruative cytokins in children with generalized catarrhal gingivitis associated with atopic dermatitis." SUCHASNA STOMATOLOHIYA, no. 4 (2019): 52. http://dx.doi.org/10.33295/1992-576x-2019-4-52.
Full text
24
Iovenko, A., O. Naidich, and I. Pyvovarova. "АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ СОБАК (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 97 (September 7, 2020). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2020.97.09.
Full textAbstract:
У статті наведені оглядові матеріали, які стосуються атопічного дерматиту собак: поширення, породної схильності, симптомів, діагностики та лікування хвороби. Клінічна картина атопічного дерматиту вказує на багатофакторний характер цього захворювання. Наводяться препарати, які застосовують для лікування хвороби, а також препарати, які визнані неефективними. Комбінована терапія – кращий метод, який повинен підбиратися індивідуально в кожному конкретному випадку хвороби.
25
Dmytryshyn, B. Ya. "Гострі захворювання органів дихання у дітей раннього віку з атопічним дерматитом." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 23, no. 2-3 (November 13, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v23.i2-3.5236.
Full textAbstract:
<p>РЕЗЮМЕ. Метою дослідження стало підвищення ефективності лікування респіраторної патології у дітей, хворих на атопічний дерматит, шляхом упровадження освітньої програми для батьків. Проведено спостереження за 78 дітьми віком від 2 місяців до 3 років, з них 42 дітей із захворюваннями органів дихання на тлі атопічного дерматиту (основна група) та 36 дітей без проявів супутньої патології (група порівняння). Встановлено, що серед клінічних форм у дітей основної групи домінували гострий стенозуючий ларинготрахеїт І–ІІ ступенів (21,4 %) та гострий обструктивний бронхіт (42,9 % випадків), тоді як у дітей групи порівняння патологію дихальних шляхів діагностували у формі ринофарингіту, ларинготрахеїту (21,8 %), гострого простого бронхіту (41,7 % випадків); перебіг був нетяжкий, прогноз сприятливий. На фоні навіть мінімальних клінічних змін у рамках атопічного дерматиту гостра респіраторна патологія у дітей раннього віку перебігає тяжче, триваліше, нерідко ускладнюється стенотичним чи обструктивним синдромом. Доведено, що освітня робота з батьками, яку проводили під час перебування дитини в стаціонарі та контрольних візитів до лікаря, дала можливість підвищити рівень поінформованості батьків про причини, перебіг та лікування респіраторної патології на тлі атопічного дерматиту в дітей раннього віку.</p><p>Ключові слова: гострі захворювання органів дихання, атопічний дерматит, діти раннього віку.</p>
26
Mochulska, O. M. "ПОШИРЕНІСТЬ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ В ДІТЕЙ, ОСОБЛИВОСТІ ЕТІОЛОГІЇ ТА ПАТОГЕНЕЗУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (July 17, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2015.1.4684.
Full textAbstract:
<p>Алергічні захворювання за останні роки досягнули розмірів епідемії, поширеність їх зростає в усьому світі. У структурі алергічних захворювань особливе місце посідає атопічний дерматит, оскільки він є одним із найчастіших та перших проявів алергії, нерідко трансформується надалі в інші форми алергії, суттєво знижує якість життя дітей незалежно<br />від віку, потребує тривалого та етапного лікування і реабілітації. Атопічний дерматит - мультифакторне захворювання, розвиток якого визначається дією генетичних і факторів зовнішнього середовища.<br /><br /></p>
27
Мочульська, О. М. "ФАКТОРИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ХАРАКТЕР ЇХ ВПЛИВУ НА КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ І “АТОПІЧНОГО МАРШУ”." Вісник наукових досліджень, no. 2 (May 9, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.2.5630.
Full textAbstract:
Атопічний дерматит (АД) – мультифакторне захворювання. З сучасної точки зору, атопія є генетично гетерогенною патологією, для розвитку якої необхідний комплекс багатьох спадкових факторів, що взаємодіють між собою із факторами навколишнього середовища з ефектом сумації. Алергія з віком еволюціонує в організмі дитини. Розвиток алергічного захворювання протягом життя у осіб, схильних до виникнення атопії, отримав назву “атопічний марш”.
28
Fedortsiv, O. Ye, and O. M. Mochulska. "ФАКТОРИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ В ДІТЕЙ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 23, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.3.6978.
Full textAbstract:
Атопічний дерматит – мультифакторне захворювання. Із сучасної точки зору, атопія є генетично гетерогенною патологією, для розвитку якої необхідний комплекс багатьох спадкових чинників, що взаємодіють між собою з факторами навколишнього середовища із сумуючим ефектом. Справжні причини розвитку алергічних захворювань ще не встановлені, проте добре вивчені фактори ризику їх формування,які умовно поділяються на ендогенні й екзогенні.
29
Matkovska, N. R., and L. M. Skrypnyk. "КОРЕКЦІЯ ПРОЯВІВ ДИСБАКТЕРІОЗУ КИШКІВНИКА У ХВОРИХ НА АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 14, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i2.7736.
Full textAbstract:
Вступ. Актуальність проблеми атопічного дерматиту (АД) зумовлена продовженням зростання кількості таких хворих. Особливо це стосується лікарів первинної ланки медико-санітарної допомоги, оскільки пацієнти вперше звертаються саме до сімейного лікаря. При АД частим проявом є харчова алергія, що супроводжується дисбіотичними змінами кишкового мікробіоценозу.Основна частина. Метою дослідження було виявлення проявів дисбактеріозу (ДБ) товстого кишківника у хворих на АД та впливу препарату «Біосім’я» на перебіг захворювання.Обстежено і проліковано 84 хворих на АД. Всім хворим проведено бактеріологічне дослідження кишкової мікрофлори, загальний (ЗАК) та імунологічний аналіз (ІА) крові. У 58 осіб виявлено порушення з боку товстого кишківника (ПТК). Серед них було 67,2% чоловіків та 32,8% жінок, середній вік – 25,3±5,8 років. Таким пацієнтам на фоні базового лікування призначали препарат «Біосім’я» у дозі 1 флакон двічі на день впродовж 1 міс.Клінічно у всіх хворих з ПТК спостерігалися здуття живота, порушення стільця (проноси або закрепи), 82,8% випадків – алергічні реакції (поліноз, спостерігатихарчова алергія). Дослідження крові показало підвищення еозинофілів і рівня IgЕ відповідно в 1,5-2 та 2-3 разів. При бактеріологічному дослідженні калу виявлено значне зниження кількості нормальної кишкової мікрофлори. В 55,2% пацієнтів спостерігався ріст умовно-патогенної мікрофлори. Через 1 тиждень після лікування відмічено зменшення проявів АД, супутніх алергічних реакцій та розладів кишківника у 82,8%, а у 17,2% – їх зникнення. Через 2 тижні прояви зникли ще у 72,4%. Показники ЗАК та ІА у них нормалізувались. Через місяць проявів АД та кишкових розладів не виявлено у жодного пацієнта. Необхідно відмітити, що через 2 тиж. лікування у хворих без ПТК прояви АД зникли у 65,4% осіб.Висновок. Отже, для зменшення проявів ДБ у хворих на АД рекомендовано використовувати препарат «Біосім’я».
30
Мангушева, В. Ю. "ВМІСТ ІНТЕРЛЕЙКИНУ-17А У ХВОРИХ НА АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТІ ТА ТЯЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАННЯ." Art of Medicine, April 3, 2020, 99–104. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.1.13.99.
Full textAbstract:
Резюме. У статті наведено дослідження рівня ІЛ-17А в крові у хворих на атопічний дерматит (АД) залежно від статі та тяжкості перебігу захворювання.
Дослідження вмісту IL-17А виконано у 45 хворих на АД. Жінок – 25 (56%), які склали І групу. Чоловіків, що увійшли в групу ІІ – 20 (54%). Середній вік хворих склав (22,8±16,6) р.
Вміст IL-17А у контрольній групі практично здорових осіб складав у середньому (13,0 ± 8,9) пг/мл (від 1,3 пг/мл до 27,0 пг/мл) (95 % ДІ 9,1–16,9 пг/мл).
У хворих на АД він становив від 11,3 до 220,6 пг/мл (у середньому (113,7 ± 60,6) пг/мл), 95 % ДІ становив 96,4–130,9 пг/мл).
При дослідженні АД за шкалою SCORAD тяжкий перебіг визначався у 13(52%) жінок, хворих АД і склав (58,4±14,4) балів (від 23,1 до 74,1; 95% ДІ 48,7–68,1); та у 11 (55%) чоловіків, хворих АД – (52,0±17,8) (від 18,7 до 71,8; 95% ДІ 44,5–59,6), середньої тяжкості – у 8 (32%) жінок і склав 24,9±6,2 бали, та у 6 (30%) чоловіків і склав 23,7±8,4 бали. Легкий перебіг визначався у 4 (15%) жінок та склав 7,0±1,5 бали, у 4 (15%) чоловіків склав 6,4±3,2 бали. У чоловіків, хворих на АД вміст IL-17А склав від 19,1 пг/мл до 220,6 пг/мл (у середньому (113,7±60,6 пг/мл), 95% ДІ становив 96,4 пг/мл – 130,9 пг/мл). При легкому перебігу АД вміст IL-17А склав (23,0±8,9) пг/мл, при середньо-важкому перебігу – (86,8±48,6) пг/мл, а при важкому – (113,7±60,6) пг/мл (p<0,001 за t-критерієм). У жінок при легкому перебігу АД вміст IL-17А склав (36,0±60,2) пг/мл, при середньо-важкому перебігу – (100,7±49,7) пг/мл, а при важкому – (179,7±29,3) пг/мл (p<0,001 за t-критерієм).
У жінок, хворих на АД, вміст IL-17А був достовірно вищим, ніж у чоловіків, хворих на АД. Отримані дані підтверджують патогенетичну значимість автоімунних порушень у хворих на АД, одним з клінічних проявів яких є значне збільшення вмісту IL-17A.
31
Mochulska, O. M. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ СХЕМ ЛІКУВАННЯ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ У ДІТЕЙ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ІНДУКЦІЇ ІМУНОЛОГІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7245.
Full textAbstract:
Мета дослідження:вивчення ефективності та оцінка перспективи застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пролонгованою пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у дітей, як методу індукції імунологічної толерантності, аналіз досвіду клінічної практики та інтерпретація результатів обстежень.Матеріали та методи. В процесі виконання науково-дослідної роботи усім дітям були проведені загально-клінічні методи дослідження: оцінка скарг, анамнестичних даних, об’єктивного статусу пацієнтів із визначенням показників фізичного розвитку, загальні клініко-лабораторні і біохімічні, імунологічні, алергологічні, інструментальні методи дослідження, такі як УЗД шкіри і дерматоскопія. Проводили порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії та комплексного лікування атопічного дерматиту із застосуванням алерген-специфічної імунотерапії та пролонгованого курсу пробіотиками у 108 дітей віком від 4 до 18 років, контрольну групу склали 34 дітей аналогічного віку з хворими.Результати дослідження та їх обговорення. В статті представлені дані про перспективи застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у педіатрії, а також наведено результати власних досліджень ефективності запропонованої терапії у дітей із атопічним дерматитом віком від 4 до 18 років. Проведено оцінку і порівняння традиційної терапії та алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пробіотикотерапією при атопічному дерматиті. Контроль якості і ефективності комплексної терапії проводився за даними імунограми, а саме показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу та рівня сироваткових імуноглобулінів.Висновки.Обгрунтовано доцільність та перспективу застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пролонгованою пробіотикотерапією у дітей з атопічним дерматитом.
32
Fedortsiv, O. Ye, O. M. Mochulska, and Ya V. Oliinyk. "СТАН КЛІТИННОГО ТА ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ, ЦИТОКІНОВИЙ СТАТУС І МЕДІАТОРИ ЗАПАЛЕННЯ ПРИ АТОПІЧНОМУ ДЕРМАТИТІ В ДІТЕЙ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (November 2, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6849.
Full textAbstract:
У даній статті наведено результати імунологічного обстеження дітей з атопічним дерматитом та практично здорових дітей віком від 1 до 18 років. Виявлено зміни та проведено оцінку показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу та рівня сироваткових імуноглобулінів, що залежали від ступеня тяжкості клінічного перебігу атопічного дерматиту. Оцінку тяжкості перебігу захворювання проводили напівкількісним методом за індексом SСORAD (Scoring of Atopik Dermatitis). Обґрунтовано доцільність і перспективу застосування імунологічного обстеження у дітей з атопічним дерматитом для оцінки динаміки перебігу захворювання.
33
Banadyha, N. V., T. V. Hariyan, and O. Ya Ftomova. "ВИВЧЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ДІТЕЙ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ В ПРАКТИЦІ ПЕДІАТРА." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (December 12, 2014). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2014.2.4827.
Full textAbstract:
<p> В статті представлені сучасні аспекти методологіїоцінки якості життя дітей з атопічним дерматитом, а також особливості використання даного методу в<br />педіатрії Авторами узагальнено результати різних досліджень, данні вітчизняної' зарубіжної'літератури та доведено необхідність введення опитувальника в протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту.<br /><br /></p>
34
Yukhymenko, O. O. "ЧИ ВІДПОВІДАЄ КЛІНІЧНА РЕМІСІЯ РЕЦИДИВНОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ ВІДСУТНОСТІ ІМУНОЛОГІЧНИХ ЗМІН У РЕСПІРАТОРНОМУ ТРАКТІ ДІТЕЙ?" Інфекційні хвороби, no. 1 (March 28, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2016.1.5959.
Full textAbstract:
<p>Проведено дослідження ролі вмісту інтерлейкінів<br />(ІЛ)-4, -6, -8, -10 в слині у пацієнтів з рецидивним об-<br />структивним бронхітом (РОБ) під час ремісії і здорових<br />дітей. Встановлено, що за відсутності клінічних про-<br />явів РОБ у цих дітей тривають імунопатологичні про-<br />цеси. Показано, що за даними анамнезу, особливостями<br />клінічних проявів і результатами визначення ІЛ-4, -6,<br />-8, -10 в слині в групі дітей з РОБ можна розмежувати<br />дві підгрупи: пацієнтів з інфекційно-асоційованим РОБ<br />і захворюванням, що має алергічний генез. Для дітей з<br />алергічним генезом хвороби характерним є обтяжений<br />алергологічний анамнез у сім’ї, атопічний дерматит<br />на першому році життя, розвиток загострення після<br />контакту з тваринами або переважно під час цвітіння<br />рослин, відсутність вираженої температурної реакції<br />під час розвитку бронхообструктивного синдрому в по-<br />єднанні з істотно підвищеним вмістом ІЛ-4 в слині. Для<br />пацієнтів з інфекційно-асоційованим РОБ характерна<br />відсутність алергічних захворювань у батьків та інших<br />членів сім’ї, сезонність загострень з листопада по<br />квітень, розвиток загострень бронхообструктивного<br />синдрому в поєднанні з фебрильною температурою<br />тіла і катаральними явищами, а також підвищенням<br />вмісту в слині рівнів ІЛ-6, -8 і зниженням вмісту ІЛ-10.<br />Зазначені особливості можуть враховуватися при<br />оцінці прогнозу перебігу захворювання та визначенні<br />підходів до диференційованої терапії.<br />Ключові слова: діти, респіраторні інфекції, реци-<br />дивний обструктивний бронхіт.</p>
35
Marushko, Y. V., and O. S. Movchan. "ВМІСТ АНТИМІКРОБНИХ ПЕПТИДІВ ТА КЛІТИННИЙ СКЛАД РОТОГЛОТКОВОГО СЕКРЕТУ В ДІТЕЙ З ЧАСТИМИ РЕСПІРАТОРНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (December 12, 2014). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2014.2.4838.
Full textAbstract:
<p>В роботі проведено визначення вмісту антимікробних пептидів та клітинного складу ротоглоткового секрету (РГС) у 37 дітей з частими гострими респіраторними захворюваннями (ДЧХ). З них 20 пацієнтів з частими ГРЗ, 17 - з частими гострими респіраторними захворюванями (ГРЗ) та атопічним дерматитом (АД). Контрольну групу склали 10 дітей, які хворіли на ГРЗ менше 4 разів на рік (ЕХД — епізодично хворіючі діти). В РГС був визначений вміст дефензинів в 1 -3, лізоциму, лактоферину, секреторного імуноглобулінуА (slgA), епітеліоцитів, нейтрофілів, лімфоцитів. Встановлено,<br />що у ЕХД рівень дефензинів в 1-3 у РГС становив 4,04±0,6 мкг/мл. У ДЧХ рівень дефензинів в1 -3 мав тенденцію до зниження і склав 3,05±0,04 мкг/мл. У ДЧХ з АД зареєстровано достовірне зниження вмісту дефензинів в1-3 у РГС (р<0,01) — 1,58±0,2 мкг/мл порівняно з ЕХД. У групі ДЧХ 4-7 років вміст факторів локального захисту не мав вагомих зрушень. Тільки у ДЧХ 8-12 років зафіксоване статистично достовірне зниження slgA - 0,14±0,05 г/л порівняно з відповідним показником у ЕХД — 0,43±0,17 г/л. У групі ДЧХ з АД (4-7 років) відзначається тенденція до зниження вмісту всіх досліджуваних захисних факторів у РГС, достовірно за рівнями дефензинів в1 -3 та лактоферину. В групі ДЧХ+АД 8-12 років зареєстровані високі рівні лактоферину та slgA. У ДЧХ з АД (4-7 років) спостерігалося достовірне збільшення вмісту лімфоцитів в РГС порівняно з ДЧХ 4-7 років.<br /><br /></p>
36
Tyazhka, O. V., and Z. V. Selska. "ЗАСТОСУВАННЯ ВИСОКИХ ДОЗ ВІТАМІНУ Д В КОМПЛЕКСІ ЛІКУВАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ З АЛЕРГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (December 12, 2014). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2014.2.4829.
Full textAbstract:
<p> Метою нашого дослідження було застосування різних доз вітаміну Д у комплексі лікувально- реабілітаційних заходів для дітей з алергічними захворюваннями. Нами обстежено 53 хворих дітей з алергічними захворюваннями - бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та алергічним ринітом. У них детально було вивчено анамнез захворювання та<br />життя та визначено рівень вітаміну Д в сироватці крові в зимовий період, після призначення препарату вітаміну Д у дозі 2000 МО та після застосування вітамінуД у високих дозах 4000-5000 МО, останнім також визначався іонізований кальцій в крові. Визначення 25(ОН)Д проводили за допомогою електрохемілюмінісцентного методу. Оцінка забезпеченості вітаміном Д проводилась відповідно до кпасифікаціїМР. Holicket al. (2011). В результаті нашого дослідження, встановлено, що дефіцит вітамінуД присутній у всіх<br />обстежуваних дітей (53 хворих) з алергічними захворюваннями, яким 25(ОН)Д визначався вперше в зимовий період, середній показник гідроксикальциферолу становив 22,54 нмоль/л. Після прийому препарату вітаміну Д в дозі 2000МО протягом 2 місяців 21 дитиною з усіх обстежуваних дітей з алергічними хворобами, середній показник вітаміну Д серед цих пацієнтів був 37,57 нмоль/л. З початком весняно-літньоїпори застосування вітаміну Д у комплексній терапії алергічних захворювань припинено та<br />визначення 25(ОН)Д проводилося після закінчення цього періоду. Після встановленого дефіциту 25(ОН)Д в сироватці крові у 19 дітей з алергічними захворюваннями, їм було призначено холекальциферол дозою 4000 МОу період ремісії захворювання та 5000 МО у період загострення захворювання, після чого показник рівня вітамінуД у цих дітей був у межах 29,02 нмоль/л - 66,17 нмоль/ л, що теж не є нормою, середній показникстановив44,8 нмоль/л, іонізований кальцій у цих дітей не перевищував норми. Отже доза<br />4000-5000 МОхолекальциферолу при прийомі протягом 2 місяців при встановленому дефіциті вітамінуД для дітей з алергічними захворюваннями є абсолютно безпечноюта не призводить до гіпервітамінозу Д.<br /><br /></p>