Academic literature on the topic 'Декларування доходів'

У науковій статті здійснено авторську спробу критично проаналізувати новели, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». На підставі активного звернення до попередньої законотворчої роботи та опрацювання відповідного зарубіжного досвіду, спрогнозовані деякі перспективи реалізації в Україні так званої податкової амністії.

У статті розглянуто особливості проведення судово-економічного дослідження операцій у справах, пов’язаних з ухилянням від сплати податків, встановлено пропорційний зв’язок між розміром штрафів і обсягом податкових ухилень, визначено мету дослідження, наведено завдання експертизи, вказані об’єкти, які надаються експерту для дослідження. Проведе- но аналіз досліджень і публікацій вітчизняних науковців, американських учених із питань податкових ухилень. Визначено предмет дослідження та питання, які ставляться експерто- ві для проведення дослідження операцій, пов’язаних із податковими ухиляннями, наданий перелік матеріалів, які даються експерту для дослідження, виокремлено обов’язкове надан- ня основного матеріалу, а також документів на підтвердження та додаткових документів. Також наведені варіанти, якими користуються платники податків для використання неза- конних прийомів зменшення розміру податкового зобов’язання. Розглянуто методи бороть- би з ухилянням від сплати податків, наведено протидію податковим ухиленням та способи запобігання податковим ухиленням, зазначено важливу передумову протидії ухилянням від сплати податків запровадженням обов’язкового декларування доходів усіх верст населен- ня та створення сприятливих умов для обов’язкового загального декларування доходів, запропоновано зняття обмежень щодо застосування податкової соціальної пільги громадян. Зазначено особливість щодо вимог певного періоду часу дослідження операцій з ухилянням від сплати податків. Наведені негативні наслідки ухиляння від сплати податків як для еконо- міки, так і для держави загалом, через недоотримання коштів, що призводить до скорочення витрат бюджету, негативно впливає на реалізацію та скорочення державних програм, неви- плат заробітних плат, порушення законів конкуренції, матиме серйозні економічні наслідки.

У статті проаналізовано міжнародну практику використання оцінки податкових розривів, зокрема в Австралії, Канаді, Сполученому Королівстві, Сполучених Штатах Америки, Швеції та інших. З’ясовано, що цей показник розглядається як похідна від рівня податкової культури національної економіки, підприємств, організацій та громадян країни та характеризується невисоким рівнем податкового розриву. Установлено, що основним базовим компонентом визначення розміру податкового розриву у розвинених державах загальне декларування доходів та звітування. Визначено, що корпоративні права є об’єктом оподаткування. Проведено аналіз законодавства України та зроблено висновок, що діюче законодавство України не відповідає сучасним вимогам та законодавству ЄС. У статті 15 Договору про Європейський Союз закріплено, що важливою умовою для зміцнення економічних зв’язків між Україною та Співтовариством є зближення існуючого та майбутнього законодавства України з законодавством Співтовариства. Україна вживе заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Співтовариства». До такого законодавства належить і законодавство яким врегульовуються питання визнання, оцінки, обліку і оподаткування корпоративних прав. Зроблено висновок про те, що на державному рівні необхідно впроваджувати дієву систему звітування та перевірки для зменшення податкових розривів в секторі корпоративних прав.

Виявлено проблеми взаємодії суб’єктів у системі боротьби з корупцією в Україні. Досліджено чинне законодавство у сфері боротьби з корупцією та виявлено основні проблеми боротьби з цим явищем в Укра- їні. Проаналізовано інституційну базу у сфері протидії корупції, виявлено основні функції суб’єктів системи боротьби з корупцією в Україні та проаналізовано проблеми взаємодії суб’єктів системи. Також виокремлено превентивну функцію Національного агентства з питань запобігання ко- рупції та перспективи роботи цього органу. З’ясовано, що шляхом якомога швидшої інтеграції до Європейського співтовариства, Україна взяла низ- ку зобов’язань, найпріоритетнішим з яких є ефективна, безкомпромісна та постійна боротьба з корупцією, яка кидає виклик всебічному розвитку всіх сфер життя в нашій державі. З цією метою створено ряд інституцій. Так, у структурі Генпрокуратури створено окремий орган по боротьбі з ко- рупцією — Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та окремо — Національне антикорупційне бюро України, які є силовими структурами і займа- ються розслідуваннями і покаранням винних у корупційних діяннях осіб. Проте, є ще одне відомство — Національне агентство з питань запобігання корупції, що реалізовує превентивну функцію, до сфери діяльності якого на- лежать запобігання та виявлення корупції, декларування доходів та видат- ків, виявлення конфлікту інтересів, а також протидія політичній корупції. Доведено, що всі зусилля у боротьбі з корупцією в Україні мають відбува- тися з розумінням того, що центром її наслідків є пересічний громадянин. Тому ефективна державна політика в цій сфері є одним з основних чинників турботи державної влади про громадян. Про це свідчить прийняття низки антикорупційних законів та створення інституцій для попередження та бо- ротьби з корупцією.

У статті досліджується питання історико-правових особливостей запобігання злочинності із використанням методу кримінологічного аналізу. Констатовано, що корупція в Україні є проблемою номер один протягом всієї історії формування та функціонування української державності. Визначено, що концептуальний аналіз у галузі запобігання корупції в Україні варто розглядати крізь певну матрицю формування державно організованого корупційного складника. В Україні протягом всієї історії склалося кілька типів державності, які, безумовно, мали корупційне підґрунтя у вигляді вотчинного, поліцейського і палацового формату. Під час розшифровки вотчинного типу держави ми виявили, що інституційна матриця функціонування зумовлена беззаперечним служінням державі і тотальному холопству, що призводить до роздаткової економіки, побудованої за принципом системи «годування». Найбільш негативні моменти палацової державності в Україні були зумовлені відчуженням влади від суспільства. Цей вододіл зберігається і сьогодні в недовірі до владних структур, чиновників усіх мастей. Сьогодні держава намагається збудувати певні мости між владою і суспільством шляхом створення інститутів громадянського суспільства. Але проблем залишається досить багато. Зроблено висновок, що запобігання корупції в Україні криється в проблемі законодавства. У боротьбі з корупцією повинні задіюватися всі інститути держави, громадські організації, громадяни. Велика відповідальність лежить на владі, яка повинна діяти відкрито і бути підконтрольною суспільству. Відкритість влади означає забезпечення доступу громадян до інформації про діяльність виконавчих органів влади, про корупцію та результати і способи боротьби з нею, про процедури прийняття та виконання владних рішень, про обов’язкове декларування доходів державних службовців, надання відомостей про нерухомість чиновників і членів їхніх сімей тощо. Найважливішим союзником держави у боротьбі з корупцією є громадянське суспільство. Без ефективної взаємодії з неурядовими організаціями, громадянським суспільством, та без включення громадськості і суспільних формувань у цей процес вирішити проблему корупції неможливо.

Мета. Проведення аналізу сучасного стану нормативної документації щодокласифікації керамічних товарів згідно з УКТЗЕД, ефективності застосування митнимиорганами цих норм при вирішені спірних питань класифікації товарів та розробленняпропозицій щодо удосконалення класифікації цих видів товарів.Методика. При дослідженнях використовували нормативно-правові та законодавчіакти, дані відкритих джерел. Застосовувалися наукові методи пізнання та аналітичніметоди: систематизація, ідентифікація, узагальнення та класифікація.Результати. В статті розглянуто ряд питань стосовно товарознавчоїхарактеристики керамічного посуду та визначення ідентифікаційних ознак керамічногопосуду з метою класифікації відповідно до Української класифікації товарівзовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).Недостовірне декларування керамічного посуду набуває особливої гостроти, оскількизростає кількість випадків, коли декларанти заявляють посуд з фарфору як посуд зфаянсу, що має нижчу вартість і, відповідно, ставку імпортного мита. Крім цього, нарізновиди керамічного посуду в УКТЗЕД встановлені різні ставки ввізних мит. Розглянувширозподіл експорту та імпорту по країнах, було визначено, що експортується в кількісномувідношенні більше посуду з фарфору, а імпортується у багато разів більше посуду,виготовленого з інших видів кераміки. Зазначено, що незважаючи на широкий спектрспособів, і методів ідентифікації товарів, митними експертами дуже частоприймаються невірні класифікаційні рішення. Ефективність застосування митнимиорганами заходів тарифного та нетарифного регулювання щодо учасників ЗЕДзнаходиться в прямій залежності від того, наскільки повно і точно вирішені питаннякласифікації товарів. Тому учасник ЗЕД повинен правильно описувати товар в 31 графі тазаявляти його код в 33 графі МД, а органи доходів і зборів в свою чергу повинні ретельноздійснювати контроль достовірності заявленого коду. Наукова новизна отриманих результатів полягає у ґрунтовному аналізі основнихположень нормативно-правових актів з питань класифікації та митної вартостікерамічних товарів, визначенні проблемних аспектів та їх сутності.Практична значимість полягає у виявленні проблемних аспектів правових нормщодо митної вартості товарів з кераміки, які можуть бути враховані під час розробкинормативно-правових актів стосовно визначення й контролю митної вартості товарів, атакож у практичній роботі митних органів.

У статті розглянуто електронне декларування як прояв технічної допомоги у розширенні можливостей держави щодо посилення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання державних та інших, прирівняних до них функцій; проаналізовано функціональність електронного декларування у системі фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування; узагальнено практику здійснення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування на прикладі Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області. Охарактеризовано сутність, зміст та цілі електронного декларування, простежено еволюцію розуміння та технологічного втілення цього процесу в деяких країнах. Підкреслено, що електронне декларування представляє собою оприлюднення інформації про свої доходи, майно, цінні папери, активи, інші корпоративні права, фінансові зобов’язання, видатки, правочини тощо. Його правове регулювання здійснюється Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, який визначає правові й організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Обґрунтовано, що система електронного декларування є інструментом, який здатний підвищити ефективність і керованість нашої держави, адже така система сприятиме усуненню корупційних ризиків у роботі державних службовців, позитивно вплине на їхню роботу й дасть змогу підвищити їхній авторитет. Проаналізовано функціональність електронного декларування у системі фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Досліджено, що фінансовий контроль здійснюється з використанням специфічних організаційно-правових форм і методів державними органами та спрямований на забезпечення фінансової дисципліни публічними службовцями, на виявлення правопорушень і вжиття заходів впливу щодо порушників, на виявлення причин і умов, що сприяють цим правопорушенням, та на вжиття заходів до їх усунення. Виокремлено заходи щодо фінансового контролю публічних осіб: перевірка електронних декларацій; моніторинг способу життя декларантів; спеціальна перевірка кандидатів на певні посади; перевірка на доброчесність; контроль за забезпеченням відкритості інформації; контроль за відкритістю діяльності органів державної влади. Узагальнено практику здійснення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (на прикладі Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області). З’ясовано, що в Баштанській райдержадміністрації відповідальною особою з питань запобігання та виявлення корупції визначено завідувача сектора взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи апарату райдержадміністрації, до завдань та обов’язків якого відносяться питання, пов’язані з фінансовим контролем державних службовців райдержадміністрації. Проведено аналіз своєчасності подання державними службовцями апарату райдержадміністрації та її структурних підрозділів декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави у 2017-2019 роках. Зроблено висновок, що аналіз фінансового контролю державних службовців Баштанської райдержадміністрації показав чітко сформовану схему дій для перевірки електронних декларацій та налагоджену співпрацю органів державної влади щодо оперативного реагування на порушення вимог законодавства. Зазначено, що запуск нового режиму декларування публічних службовців було визнано значним кроком вперед, а сама система декларування вважається однією із найбільш прогресивних у світі. Одночасно із цим, впровадження електронного декларування на практиці показало ряд суттєвих викликів, які можуть впливати на дієвість цього інструменту та його ефективність у подоланні корупції в Україні. Підкреслено, що система електронного декларування загалом може принести очікуваний результат лише тоді, коли на практиці буде належно функціонувати кожна з її складових: існуватиме якісна нормативно-правова база; реєстр декларацій безперешкодно та належно працюватиме; суб’єкти декларування матимуть достатні знання вимог декларування та розумітимуть його цілі; НАЗК повноцінно та об’єктивно виконуватиме свої повноваження; правоохоронні органи будуть ефективно проводити досудові розслідування виявлених правопорушень.

Для розвитку правової держави та української демократії, забезпечення відкритості та прозорості судової системи наша держава повинна пройти значний шлях подолання проблем побудови державного апарату, а також викорінити основну проблему бюрократичного апарату – корупцію.