Academic literature on the topic 'Деградація матеріалу'

Проведене дослідження Kiezdeutsch (кицдойч)як соціоетнолекта сучасної німецької мови, що представляє собою поєднання елементів мови іммігрантів і німецького молодіжного сленгу, в контексті німецькомовного медіадискурс. Медіадискурс включає в себе як письмові, так і усні форми дискурсу, що реалізуються в рамках масової комунікації, комедійні шоу, ток-шоу, поп-музика та ін. Проводиться відмінність між двома категоріями, що описують аспекти критики і наслідування мови та культури іммігрантів: стилізовані варіанти і власне кіцдойч (по Х. Візе[2]). До особливостей Kiezdeutsch відноситься широке використання лексем рідної мови іммігрантів (перш за все, турецького і арабського), гібридні лексеми, різні сугестивна, емоційно насичені вираження, неправильний порядок слів у розповідному реченні з фінітним дієсловом на першому місці (замість другого) і різні види клітізаціі, наприклад, мономорфемние форми, утворені шляхом асиміляції і злиття предикативних одиниць. Аналіз матеріалу показав, що в сучасній німецькій масмедіа існують негативна, нейтральна і позитивна типізації іммігрантів. Негативна типізація включає в себе негативну стереотипизацию і негативну стигматизацію, тобто приписування іноземцям певних рольових кліше і соціокультурних стереотипів, які розглядається німецьким суспільством як деградація. При позитивному або нейтральному прийнятті елементів культури і мови іммігрантів кіцдойч розцінюється як явище, здатне впливати на мовну свідомість молоді і вимагає серйозної уваги і дослідження [7].

Актуальність теми дослідження. Автомобільний транспорт входить до розвинутої транспортної системи України. Але разом із багатьма перевагами, які забезпечує автомобільний транспорт, він має шкідливий вплив на довкілля. Постановка проблеми. Однією з головних вимог, що ставляться до автомобільного транспорту, є забезпечення безпечних перевезень пасажирів і вантажів при мінімальній собівартості з найменшою шкодою для навколишнього середовища. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впливу автомобільного транспорту на забруднення навколишнього середовища присвячено багато праць науковців. Результати досліджень наведено в наукових журналах, навчальних посібниках і підручниках з екології, але вони здебільшого фрагментарні і не висвітлюють проблему в цілому. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розглядати автомобільний транспорт треба в комплексі, як індустрію, пов’язану з виробництвом, обслуговуванням і ремонтом автомобілів, їх експлуатацією, виробництвом пально-мастильних матеріалів, із розвитком і експлуатацією дорожньо-транспортної мережі й ін. Постановка завдання. Провести аналіз чинників та запропонувати систему заходів із мінімізації шкідливого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище протягом всього життєвого циклу автомобіля. Виклад основного матеріалу. Транспортний комплекс – одне з найпотужніших джерел забруднення навколишнього середовища. Автомобільний транспорт належить до головних забруднювачів атмосферного повітря, водойм і ґрунту. Відбувається деградація і загибель екосистем під впливом транспортних забруднень, що особливо інтенсивні на урбанізованих територіях. Гостро постає проблема утилізації і переробки відходів, що виникають під час експлуатації транспортних засобів, зокрема й після завершення строку їх служби. Крім того, транспорт – основне джерело шуму в містах, а також джерело теплового забруднення. Висновки відповідно до статті. У роботі здійснено комплексний підхід до вирішення проблеми зменшення впливу автомобільного транспорту на довкілля шляхом повного врахування всіх шкідливих факторів, пов’язаних із виробництвом, експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, утилізацією автомобілів, виробництвом та забезпеченням паливно-мастильними та експлуатаційними матеріалами, експлуатацією та підтримкою дорожньо-транспортної мережі.

Формування властивостей заготовок під час заливання та кристалізації рідкого розплаву вимагає застосування ефективних критеріїв комплексної оцінки деградації матеріалу при формоутворенні виливків. Запропоновано застосувати метод LM-твердості та критерій технологічної пошкоджуваності для аналізу структурних змін при виготовленні литих заготовок, згідно якого визначається схильність матеріалу до формування технологічних дефектів за ступенем розсіювання характеристик твердості матеріалу на етапі конструкторсько-технологічної підготовки виробництва. Показано доцільність використання розробленої методики при аналізі впливу розміщення конструктивних елементів виливка із алюмінієвого сплаву на прогнозування розвитку структурних дефектів і неоднорідностей у матеріалі виробу.

На прикладі дослідження кінетики системи «контейнер+ РАВ» розглянуто сценарії локального руйнування залізобетонного контейнера як захисного бар’єра, а в рамках сценаріїв — деякі механізми утворення центрів локального руйнування в матеріалі контейнера, який містить радіоактивні матеріали, з урахуванням його конструктивних особливостей, стохастичного та нестохастичного характеру процесів руйнування. Проведено математичне моделювання деградації в часі системи «контейнер + РАВ» впродовж експлуатації та виконано аналіз отриманих результатів для двох граничних оцінок: якщо швидкість переходу центрів потенційного руйнування у вторинні центри руйнування істотно менша за швидкість утворення фактичних центрів руйнування і, відповідно, якщо перша швидкість значно перевищує другу.

Механізм скріплення кісткової тканини з матеріалом аналогічний механізму природного ремоделювання кістки. Після імплантації біоактивних матеріалів жива кістка формує міцний фізико-хімічний зв’язок з імплантатом, який повинен характеризуватися значною стабільністю проти хімічного і біологічного руйнування під дією рідкого середовища людського організму, оскільки призначений для постійного знаходження усередині людського тіла. Мета дослідження: на основі експериментальних і теоретичних досліджень електронної будови апатитів природного походження встановити механізм взаємодії АСЗ-3 та FAR 5 з органічним матриксом нативної кістки і зародкоутворення апатиту in vivo. Матеріали та методи. Хімічний склад поверхневих шарів та їх структуру визначали кількісним методом електроного зондового мікроаналізу на скануючому електроному мікроскопі РЭМ Tescan Mira 3LMU з використанням енергодисперсійного спектрометру Oxford X-max 80mm. Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження поперечного перерізу склокристалічного матеріалу FAR 5, який було імплантовано в кісткову тканину, дозволили встановити таке: після 14 та 28 витримки in vivo в умовах статичних та динамічних навантажень імплантат щільно прилягає до кісткової тканини, що свідчить про цілісність формування зв’язку імплантат – кісткова тканина. Структура імплантату після динамічних навантажень не втрачає міцності: не містить тріщин і зломів та наявності дебрису. Це вказує на відповідність пружних та механічних властивостей до таких як у кісткової тканини. При поперечному перерізі зразку АСЗ-5, який імплантовано у кісткову тканину, через 14 діб in vivo cпостерігається його міцна фіксація у зоні контакту. Після 28 діб in vivo зразок АСЗ-5 характеризується незначними зламами поверхні, що свідчить про його крихкість. Це може обумовити складність вилучення імплантату при повторних операціях. Однак завдяки тому, що даний зразок характеризується здатністю до прискореного формування апатитоподібного шару впродовж одного місяця, процес мінералізації даного імплантату дозволить забезпечити його міцність впродовж експлуатації. Висновки. Встановлено, що природні апатити характеризуються наявністю великої кількості дефектів у їх структурі. Мінералізація нанодисперсних кристалів кістки у відсутності умов формування апатиту з перебігом тривалого часу супроводжується деградацією кісткового мінералу. Встановлені умови осадження кристалічних фаз АМФ та ОГА як прекурсорів для формування апатитового шару ГАП на поверхні імплантату in vivo, що є запорукою успішної адаптації імплантату в середовищі організму. Ключові слова: кісткова тканина, біоскло, природні апатити.

Мета. Вивчення властивостей композитного матеріалу (КФМ), що містить ферит, отриманого методом співосадження при додаванні FeSO4·7Н2О до сульфатного мідно-цинкового електроліту при нагріванні, послідовному введенні розчину NaOH до рН 10-10.5 і окисника К2S2O8. Методи. Мінеральний склад КФМ визначали методом рентгенофазового аналізу, а елементний склад – методом електронно-зондового мікроаналізу. ІЧ спектри отримані в таблетках KBr на Фур'є ІЧ-спектрофотометрі. Намагніченість зразків КФМ визначали методом Фарадея на балістичному магнітометри. Фотокаталітичні і сорбційні властивості КФМ вивчали спектрофотометрично при очищенні розчинів від органічних барвників метилвіолету МВ, метиленового синього МС і Конго червоного КЧ. Результати. Основною фазою КФМ є ферит Zn1.66Cu0.448Fe3.77О4, а додатковими фазами: Fe2O3 і CuO. Поверхневі функціональні групи Fe–О–Н, Zn–O–H і О–Н визначають негативний заряд поверхні феритної фази і вибір сорбату при адсорбційному очищенні вод. Наночастинки фериту суперпарамагнітні при питомій намагніченості насичення 19.5 emu/г. КФМ проявляє фотокаталітичну активність по відношенню до органічних барвників, яка зменшується в часі в результаті адсорбції барвників. КФМ діє як адсорбент, найбільш ефективно при відношенні «феррит: барвник МВ» 500 з сорбційною обмінною ємністю 1.9 мг/г. Висновки. КФМ проявляє властивості суперпарамагнетіка, адсорбенту і фотокаталізатора. Очищення вод від органічних барвників пов'язана з одночасним протіканням процесів фотокаталітичної деградації барвників і їх адсорбції на поверхні фериту.

В матеріалах статті наголошено про необхідність розвитку тваринництва в умовах його деградації, наведено фактичні статистичні дані, які ілюструють негативні тенденції розвитку всієї галузі за останній період. Матеріали статті розкривають основні моменти проблеми, що пов’язана зі змінами технологічних параметрів підприємств різної виробничої потужності. Ці зміни стосуються, у першу чергу, нерівномірного варіювання усіх видів витрат ресурсів у грошовому виразі навіть у межах групувань підприємств відносно однакових показників виробництва. Складність проблеми поглиблюється і тим, що за різних технологічних переоснащень зміни витрат носять складний характер кореляційних зв’язків між собою. Визначеними факторами-лідерами впливу на загальні витрати стали продуктивність, поголів’я корів та сума змінних витрат, основна значущість серед яких належить витратам на корми. На матеріалах фактичних даних виробників молока Харківської області за розробленою авторами методикою оптимізації технолого-економічних параметрів підприємств різної виробничої потужності визначені і наведені функціональні залежності загальних витрат від продуктивності корів, чисельності поголів’я і змінних витрат. Механізм оптимізації технолого-економічних параметрів полягає у наведених рівняннях множинної нелінійної регресії для підприємств з виробництвом до 20 тис. ц молока в рік (мала виробнича потужність), від 20 до 60 тис. ц (середня) і підприємств великої потужності – від 60 до 100 тис. ц. молока в рік, які дають можливість універсально оцінювати і обчислювати закономірності взаємодії впливових чинників, отримувати їх кількісні характеристики у межах градації відповідної потужності підприємств. Коефіцієнт множинної кореляції між впливовими ознаками (продуктивність, чисельність поголів’я і змінні витрати) відповідно становить Rмн.=0,784404; Rмн.=0,966271 та Rмн.=0,56011. Середня відносна помилка апроксимації дорівнює 10,1 %; 10,5 % і 13,9 % відповідно. Наведений методичний підхід розкриває принципи механізмів щодо вирішення проблем оптимізації технологічних параметрів через багатофакторні нелінійні функціональні залежності шляхом створення адекватних моделей прогнозування з подальшою мінімізацією змінних витрат за необхідної встановленої потужності.

Магістерська дисертація містить 112 листа, 25 рисунків, 23 таблиць, 18 джерел за переліком посилань. У дисертації приведений аналіз елементів конструкцій, як об’єкта НК контролю. Підтверджена доцільність використання вихрострумового неруйнівного контролю для виявлення дефектів типу поверхневих та підповерхневих утомних тріщин та оцінки їх параметрів. Проведений огляд можливих методів опрацювання прийнятих сигналів за наявними годографами відносної внесеної напруги. Розглянуто типи накладних та прохідних вихрострумових перетворювачів. Проведений аналіз підтвердив доцільність використання вихрострумового перетворювача трансформаторного типу з диференційно з’єднаними вимірювальними котушками. Підчас аналізу годографів внесеної напруги від дефекту було виявлено можливості більш детального кількісного оцінювання параметрів дефекту за вихідним сигналом ВСП. Отримані за годографом внесеної напруги від дефекту орієнтовні градуювальні характеристики для параметрів дефектів дали змогу прослідкувати особливості зміни фази та амплітуди прийнятого сигналу ВСП від глибини залягання та глибини дефекту. . Запропоновані технічні рішення дають змогу автоматизувати процес контролю щодо прийняття рішення про наявність дефекту та оцінювання числових показників дефектів.
The master's dissertation contains 82 letters, 25 figures, 23 tables, 18 sources according to the list of references. The dissertation presents an analysis of structural elements as an object of NC control. The expediency of using eddy current non-destructive testing to detect defects such as surface and subsurface fatigue cracks and evaluate their parameters has been confirmed. A review of possible methods of processing the received signals according to the available hodographs of the relative applied voltage. Types of overhead and through-flow eddy current converters are considered. The analysis confirmed the feasibility of using an eddy current transducer of the transformer type with differentially connected measuring coils. During the analysis of hodographs of the applied stress from the defect, the possibilities of a more detailed quantitative assessment of the defect parameters according to the VSP output signal were revealed. The approximate calibration characteristics for the defect parameters obtained from the hodograph of the applied stress from the defect made it possible to trace the peculiarities of the phase and amplitude change of the received GSP signal from the depth and depth of the defect. . The proposed technical solutions make it possible to automate the process of control over the decision on the presence of a defect and the evaluation of numerical indicators of defects.

У дисертації на основі вивчення змін фізико-механічних і електрохімічних властивостей, механізмів руйнування тривало експлуатованих сталей нафтогазопроводів та їх зварних з’єднань вдосконалено існуючі та розроблено нові методи оцінки характеристик деградованого металу з позиції його подальшої працездатності. Виявлено аномалію у механічній поведінці тривало експлуатованих сталей, що проявляється в зменшенні твердості та міцності за одночасного зниження опору крихкому руйнуванню та відносного звуження і в різному характері зміни показників пластичності (зменшенні у і рості б). Найефективніше експлуатаційна деградація трубних сталей проявляється за більш жорстких умов навантаження, понижених температурах, наявності агресивних середовищ. Вона помітно погіршує електрохімічні характеристики, особливо поляризаційний опір. Розроблений новий метод статистичної оцінки залежності ударної в’язкості трубної сталі 17Г1С та її складових від температури випробувань. Висока чутливість ударної в’язкості до деградації сталей зумовлена зниженням складової роботи поширення тріщини. Встановлено, що періоди зародження та докритичного росту корозійно-механічної тріщини є меншими для експлуатованої сталі порівняно з новою. Тривала експлуатація спричиняє деградацію характеристик пластичності, ударної в’язкості, тріщиностійкості та корозійної тривкості зварних з’єднань .
In the thesis on the basic of study of physico-mechanical and electrochemical in properties and destruction mechanisms of the long-term operating steel of oil and gas pipelines the existing methods of assessment of degradation metal from the viewpoint of its durability were improved and developed were the new ones. The abnormality in the mechanical behavior of long-term operating steel has been revealed that results in hardness and toughness decrease at simultaneous reduction of resistance to brittleness destruction and relative contraction and in a different mode of changes of plasticity indices (lowering xp and increasing 8). The most efficient pipeline steel operating degradation is revealed at more sever loading conditions, decreased temperatures and the availability of corrosive medium. It significantly worsens electrochemical characteristics, particularly resistance to polarization. Developed was, the new method of statistical assessment of dependence of impact toughness of pipeline steel 17Г1C and its components upon the testing temperature. High sensitivity of impact toughness to steel degradation is due to such operational component as crack expansion. It has been determined that the periods of corrosive-mechanical crack nucleation and its subcritical growth are shorter for operating steel in comparison with the newly made. The long-term operation leads to degradation of characteristics of plasticity, impact toughness, crack growth resistance and corrosive resistance durability of welded joints.

Досліджено особливості мікроструктурих змін матеріалів металоконструкцій в процесі експлуатації. Встановлено основні фізичні параметри, що зазнають змін внаслідок змін в мікроструктурі. Проаналізовано сучасний стан методів та засобів проведення структуроскопії. Проведено дослідження якісних змін фізичних параметрів матеріалів в залежності від зміни мікроструктури. Проведено дослідження щодо для одержання основних параметрів мікроструктури з використанням нових методів обробки металографічних зображень, а також фізичних характеристик матеріалу з використанням методів і засобів, що грунтуються на різних фізичних принципах. Встановлений оптимальний комплекс фізичних параметрів, що найкраще корелюють з вибраними параметрами мікроструктури. З використанням алгоритмів штучних нейронних мереж одержані функції апроксимації параметрів мікроструктури, а саме співвідношення перліт/ферит та середній діаметр зірна, від твердості, коерцитивної сили та магнітного індукційного параметру, що характеризує частоту електромагнітних коливань індуктивного перетворювача. Розроблено методологію оцінювання якості матеріалу шляхом визначення параметрів мікроструктури за комплексом фізичних характеристик для подальшого їх використання для розрахунків механічних характеристик матеріалів та оцінювання ступеню деградації матеріалу.
Диссертация посвящена вопросу оценки качества материалов нефтегазового оборудования путем оценки микроструктурных изменений за комплексом физических характеристик. Анализ процессов деградации структуры разных типов сталей и ее последствий показал, что показателями деградации структуры металла, которые стоит поддавать диагностике, есть изменение размеров и ориентации зерен отдельных структурных фаз со временем, морфологическое изменение отдельных фаз и изменение их соотношения в структуре, что значительно влияют на изменение отдельных физических свойств материалов, а, особенно, - структурно чувствительных параметров, выделение вторичных фазовых составляющих (например, карбидов легирующих элементов или низкотемпературных модификаций металла из высокотемпературной) из основных фаз и распределение их по границах зерен, группирования в отдельные зоны. Во втором разделе проведено качественное изучение процессов изменения физических структуруо чувствительных свойств ферритных сталей. На основе результатов изучения особенностей изменения магнитных свойств, электрического сопротивления, теплопроводной характеристику и твердости, избранные параметры выбраны для дальнейших исследований относительно определения корреляции между этими параметрами и параметрами микроструктуры. Третий раздел содержит методику и результаты экспериментальных исследований по установлению зависимости избранных информативных физических параметров от параметров микроструктуры отобранных образцов разных марок сталей. Определены зависимости отдельных физических свойств сплавов от характеристик микроструктуры - соотношения перлит/феррит и среднего диаметра зерна, а также определен оптимальный комплекс физических свойств с наилучшей корреляцией их с параметрами микроструктуры. Использование алгоритмов нейронных сетей позволило получить зависимости микроструктурных характеристик от комплекса физических свойств в аналитическом виде. Четвертый раздел посвящен разработке методологии оценки качества материала путем определения параметров микроструктуры за комплексом физических характеристик для дальнейшего их использования для расчетов механических характеристик материалов и оценки степени деградации материала, которая прошла успешную промышленную апробацию в условиях РВУ «Львовавтогаз» и НПФ «Зонд» и внедрена в нормативных документах нефтегазовой отрасли.
Dissertation is devoted to assessing the quality of oil and gas equipment materials by evaluating complex microstructural changes with physical characteristics. The features of the microstructural changes of metal materials during operation are investigated. The basic physical properties that are experiencing changes due to changes in the microstructure are identified. The current state of methods and means of structurescopy are analized. The investigation of qualitative changes in the physical parameters of materials depending on the change of the microstructure are studied. The main parameters of the microstructure with using new methods of metallographic image processing were obtained, as well as the physical characteristics of the material using the methods and tools that are based on different physical principles were measured. The optimal set of physical parameters that best correlated with the selected parameters of the microstructure is established. Approximation functions of microstructure parameters such as a ratio of pearlite/ferrite and the average grain diameter with the hardness, coercitiviy, magnetic induction parameter which characterizes the oscillation frequency of the electromagnetic inductive transducer are obtained by using artificial neural networks algorithm. A methodology for assessing the quality of the material by determining the microstructure parameters with the complex of physical characteristics for further use in the calculation of materials mechanical characteristics and material degradation assessment is developed.

У даній роботі ми демонструємо універсальність введених мір складності для систем різної природи і походження: фізичних (нестабільність лазера, деградація матеріалів і приладів), астрофізичних (розповсюдження світла і гравітаційних хвиль, флуктуації випромінювання Сонця), геофізичних (землетруси); біомедичних (ЕКГ, ЕЕГ, коливання довжини повного кроку, динаміка положення рівноваги); технічних (трафіки руху транспорту та Інтернету, зміна у часі різноманітних параметрів систем); економічних і фінансових (динаміка численних індексів, крос-курсів валют та реальних цін товарів і послуг); когнітивних (різних дискретних проявів когнітивної діяльності – мови, рефлексії на подразники, спеціальних інтелектуальних тестів), синтетичних (множини атракторів, спеціально сгенерованих сигналів тощо).

Мета досліджень — з’ясувати зумовленість (екологічну, ботанічну та історичну) поширення деревно-чагарникових видів у визначних парках та сквері історичного центру Криворіжжя. Матеріал та методи. Об’єктом досліджень були парки культури та відпочинку імені Газети «Правда», імені Ю. Гагаріна, імені М. Ф. Єгорова та сквер на вул. С. М. Харитонова. Вивчали загальні характеристики парків і скверу, екологічні та едафічні умови їх території. Визначали флористичний склад деревних і чагарникових видів. Уточнювали таксономічний склад. Результат. Флористичний склад деревно-чагарникових насаджень в об’єктах озеленення історичного центру Криворіжжя нараховує 79 видів, які належать до 52 родів та 27 родин. Відділ голонасінні представлений 10 видами, відділ покритонасінні — 69. Установлено екологічну, ботанічну та історичну зумовленість видової насиченості території лівобережної частини парку культури та відпочинку імені Газети «Правда» та скверу на вул. С. М. Харитонова. Несприятливі екологічні умови території парку імені М. Ф. Єгорова є причиною незадовільного стану дерев та чагарників. Висновок. Установлено тенденцію до занедбання та деградації садово-паркових насаджень, зокрема зменшення їх площі, втрату природоохоронного статусу та зняття з балансового обліку Управління з благоустрою та житлової політики.