Academic literature on the topic 'Двигуни з ротором'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Двигуни з ротором.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Двигуни з ротором"

1

Литвяк, О. М., and С. В. Комар. "Проблеми наземних випробувань турбовальних газотурбінних двигунів типу ТВ3-117." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(42,) (January 21, 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.07.

Full text
Abstract:
При наземних випробуваннях газотурбінних двигунів ТВ3-117 на гідравлічних гальмівних установках часто реєструють автоколивання частоти обертання ротора вільної турбіни і параметрів турбокомпресора в області роботи регулятора обертів вільної турбіни. Однією з причин розвитку автоколивань в системі автоматичного регулювання вільної турбіни є невідповідність завантажувальних характеристик гідрогальмівної установки завантажувальним характеристикам несучого гвинта вертольота. При наземних випробуваннях об'єктом регулювання є вільна турбіна з підключеним ротором гідрогальма. При роботі двигуна в складі силової установки вертольота об'єктом регулювання є вільна турбіна з підключеним ротором несучого гвинта. Зміна параметрів об'єкта регулювання без відповідної корекції параметрів регулятора може призводити до незадовільної динаміки системи автоматичного регулювання. Іншою причиною розвитку автоколивань є нелінійність характеристик елементів системи автоматичного регулювання. Розроблено математичну модель системи автоматичного регулювання обертів вільної турбіни, що враховує нелінійні особливості характеристик реальних регуляторів. Проведено розрахункові дослідження впливу розриву статичної характеристики і зони нечутливості регулятора на розвиток автоколивань в системі автоматичного регулювання обертів вільної турбіни при наземних випробуваннях вертолітного двигуна. Дано рекомендації щодо вибору параметрів регулятора обертів вільної турбіни для запобігання виникненню і розвитку автоколивань обертів турбокомпресора і вільної турбіни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Varbanets, R. A., O. V. Fomin, V. G. Klymenko, D. S. Minchev, V. P. Malchevsky, and V. I. Zalozh. "ВІБРОАКУСТИЧНА ДІАГНОСТИКА ТУРБОКОМПРЕСОРА СУДНОВОГО ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 30–44. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.03.

Full text
Abstract:
Вступ. Сучасні турбонагнітачі суднових дизельних двигунів мають високий коефіцієнт підвищення тиску в компресорі – до 5 і вище. Вони створюють високий тиск наддувочного повітря, тим самим забезпечуючи високу питому потужність і високоефективну роботу суднового двигуна з низьким викидом оксидів вуглецю та сажі. Серед іншого, висока економічність дизельних двигунів MAN MC і MAN ME з фактичною питомою витратою палива на рівні 160–170 г/ кВт·год забезпечується високим тиском наддувочного повітря. При зниженні ефективності роботи турбонагнітача, потужність і економічність дизельного двигуна швидко знижуються, а рівень викидів оксидів вуглецю та сажі зростає. Допустимий рівень шкідливих викидів при експлуатації суднових дизельних двигунів обмежений чинними вимогами Міжнародної морської організації. Оскільки переважна більшість морських транспортних суден різного класу має дизельні двигуни, питання їх ефективної та безпечної експлуатації є безумовно актуальним. У статті представлено метод віброакустичної діагностики турбокомпресора суднового дизельного двигуна в умовах експлуатації, коли необхідно оперативно визначити миттєву частоту обертання турбокомпресора та рівня вібрації ротора. Метод полягає в аналізі віброакустичного сигналу, який формується компресором турбонагнітача під час роботи дизельного двигуна під навантаженням. Результати. Спектральний аналіз показує, що лопатки компресора генерують коливання, які завжди присутні в спектрі загальної вібрації турбонагнітача незалежно від його технічного стану. «Лопаткова» гармоніка, яка відповідає цим коливанням, в спектрі визначається за допомогою методу обмежень. Розрахована миттєва частота обертання турбокомпресора дозволяє проаналізувати амплітуду основної гармоніки в спектрі. Метод, представлений у статті, допомагає усунути спектральні витоки дискретного перетворення Фур’є (DFT), щоб оцінити амплітуду основної гармоніки. Подальший аналіз амплітуди основної гармоніки дозволяє ефективно оцінити рівень вібрації ротора турбокомпресора під час експлуатації. Метод можна застосувати на практиці за допомогою смартфона або комп’ютера, на якому встановлено спеціальне програмне забезпечення. Висновки. Запропонований метод може бути закладений в основу системи постійного моніторингу частоти і рівня вібрації турбокомпресора суднового дизельного двигуна.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лобунько, Олександр, Сергій Пащенко, Артем Шульгін, and Володимир Самулєєв. "МЕТОД ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОСНОВНИХ ДЕТАЛЕЙ РОТОРІВ ТУРБОРЕАКТИВНОГО ДВИГУНА З ФОРСАЖНОЮ КАМЕРОЮ ЗГОРЯННЯ." Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, no. 17(24) (December 31, 2021): 117–21. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2021-17-17.

Full text
Abstract:
Напрацювання деякими авіаційними двигунами літаків тактичної авіації Повітряних Сил досягає значень, які наближаються до призначеного ресурсу. Це обумовлює потребу у проведенні досліджень щодо розв'язання завдання подальшого збільшення або індивідуального продовження за технічним станом ресурсу основних деталей певних типів двигунів за умови забезпечення безпеки їх застосування у продовжений період. При цьому виникає низка проблемних питань, пов’язаних з потребою збільшення ресурсних показників парку турбореактивних двоконтурних двигунів з форсажною камерою згоряння (ТРДДФ), які встановлюються на літаках‑винищувачах. У статті запропоновано метод експлуатації основних деталей роторів авіаційних двигунів літаків-винищувачів, який засновано на врахуванні реальних умов їх циклічного навантаження в кожному польоті або наземному випробуванні та апріорної інформації щодо експлуатації у попередній період. Доведено, що отримані при цьому технічні рішення не тільки узгоджуються з відомими методами обліку вичерпання ресурсу авіаційних ТРДДФ, але й надають додаткові можливості щодо врахування індивідуальних особливостей та умов їх циклічної навантаженості за весь час напрацювання. Крім того запропоновано спосіб оцінки вичерпання ресурсу за загальною кількістю накопичених повних циклів Total Аccumulated Сycle (ТАС), який дозволяє порівнювати фактичний наробіток авіаційних ТРДДФ в годинах і накопичене значення циклічної пошкодженості двигуна та його основних деталей (у параметрі ТАС) під час попередньої експлуатації. На основі проведених розрахунково-аналітичних і експериментальних досліджень доведено, що впровадження обліку вичерпання циклічного ресурсу основних деталей ТРДДФ дозволяє продовжити їх ресурс на величину до 30 %.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Vasko, P., and S. Pazych. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЗА ЖИВЛЕННЯ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРИЧНОЇ УСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ." Vidnovluvana energetika, no. 1(60) (March 30, 2020): 61–73. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).61-73.

Full text
Abstract:
Гідронасосні станції з електроприводом та живленням від вітроелектричних установок знайшли застосування на територіях, віддалених від розподільчих електромереж. Досвід експлуатації таких станцій засвідчує суттєвий вплив наявності пульсацій швидкості вітру на їх продуктивність. В рамках цього дослідження розроблена математична модель динаміки зміни подачі води багатоагрегатною гідронасосною станцією з електроприводом від асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора за живлення від вітроелектричної установки з синхронним генератором з урахуванням стохастичної складової зміни швидкості вітру. Дослідження динамічних процесів здійснюється на 10-и хвилинному інтервалі осереднення швидкості вітру, що є стандартизованою величиною для оцінки потужності вітроелектричної установки за збурень вітрового потоку. Модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Перша інерційна складова містить в собі вітротурбіну та синхронний генератор, а друга – асинхронний двигун та гідронасос. Взаємний вплив одної інерційної складової на іншу здійснюється через електричний зв’язок між генератором та двигуном через лінію електропередачі разом з трансформаторними підстанціями. Визначення параметрів механічного обертального руху інерційних складових виконувалось в припущенні про квазістаціонарність електромагнітних процесів в статорних і роторних контурах генератора та двигуна. Розрахунок їх електромагнітних моментів здійснювався з використанням еквівалентних заступних електричних схем обладнання з урахуванням змінної частоти обертання та довільної кількості гідроагрегатів у складі станції. Представлені результати розрахунків динаміки подачі гідронасосної станції потужністю 1 МВт в складі 5 гідроагрегатів за електроживлення від вітроустановки з синхронним явнополюсним генератором такої ж потужності за швидкості вітру менше номінального значення, рівному та більшому за номінальне значення. Вони надають можливості оцінки динамічних властивостей процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенціальну енергію води, накопиченої в басейні акумуляторі. На сьогодні отримані результати набувають важливого значення в зв’язку з необхідністю інтеграції значних потужностей вітроелектростанцій до складу електроенергетичних систем. Бібл. 26, табл. 3, рис. 8.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Sokolovskyi, О., Y. Yarosh, N. Tsyvenkova, and S. Kukharets. "ОБҐРУНТУВАННЯ КАНАЛУ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВІ ГАЗОГЕНЕРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ." Vidnovluvana energetika, no. 1(56) (August 9, 2019): 72–82. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).72-82.

Full text
Abstract:
Сучасною тенденцією розвитку енергетики є прагнення до збалансованості енергетичного комплексу, підвищення надійності електропостачання споживачів. Важливе місце в стратегії розвитку електроенергетики займають автономні системи електропостачання. Вони використовуються на підприємствах, в аеро-, морських і річкових портах, в енергоблоках лікарень, у фермерських господарствах, в системах аварійного енергопостачання, на об'єктах оборонного комплексу – скрізь, де потрібна електроенергія, в той час як мережа або віддалена, або працює з перебоями. Представлено автономну систему енергопостачання з двигунами внутрішнього згорання. Основним перетворювачем механічної енергії приводних двигунів в електричну є електромеханічний перетворювач змінного струму з обмоткою збудження, яка розташована на роторі. Представлено алгоритм, згідно з яким на початку циклу контролер визначає добову норму споживання електроенергії та, відповідно до типу дня і часу доби, виконує дії за коротким чи розгалуженим алгоритмом. У разі використання добової норми електроенергії може виникнути ситуація, за якої увімкнутою залишиться тільки частина світильників, що спричинить дискомфорт для персоналу та впливатиме на продуктивність праці співробітників. Пропонується впровадження другого незалежного каналу електропостачання з використанням газогенераторних технологій. Вироблений газ забезпечує роботу двигуна внутрішнього згорання, який обертає вал генератора. Представлено графік прогнозованого вироблення енергії фотоелектричною системою встановленою потужністю 3,5 кВт на основі даних сонячної інсоляції на широті м. Житомира. Також представлено графік продуктивності газогенераторної установки потужністю 5 кВт за однозмінної роботи. Розраховано прогнозоване споживання електроенергії освітлювальною установкою протягом першого місяця року для корпусів Житомирського національного агроекологічного університету. Представлено графік різниці між спожитою та виробленою енергією за днями тижня. Величина спожитої електрики за місяць становила 767,8 кВт·год за встановленої норми 251 кВт·год. Фотоелектричними панелями та газогенераторною установкою вироблено відповідно 184,8 кВт·год та 493,2 кВт·год. Другий резервний канал живлення забезпечив більше половини потреб на освітлення навчального корпусу. Розроблено структурну схему контролера, що реалізує спеціалізований алгоритм. Представлено графік регульованих змінних під час роботи контролера. Застосування спеціалізованого алгоритму дозволяє зменшити енергоспоживання установки, забезпечує можливість повноцінного використання глибокого резервування на базі фотоелектричної системи та газогенераторної установки. Подальші дослідження спрямовані на встановлення впливу продуктивності газогенераторної установки на стійкість роботи системи двигун-генератор в умовах мінливого попиту на електроенергію та з врахуванням нестабільного значення коефіцієнта потужності. Бібл. 10, рис. 9.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Демішонкова, С. А., Я. В. Демішонков, and Т. І. Кулік. "ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ПАРАМЕТРІВ ТРИФАЗНОГО АСИНХРОННОГО ДВИГУНА З КОРОТКОЗАМКНЕНИМ РОТОРОМ." Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 136, no. 4 (November 18, 2019): 66–76. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2019.4.7.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Коваленко, Валентин. "Динамічні характеристики пуску механізму повороту крану з частотно-регульованим приводом." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 201–10. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.201-210.

Full text
Abstract:
Застосування частотно-регульованого приводу знаходить широке застосування в механізмах підйомно-транспортних машин. Електроприводи на основі двигунів з фазним ротором, також все частіше переводиться на частотне регулювання. Недостатність досліджень кранового частотно-регульованого приводу приводить до того, що його переваги і можливості використовуються не в повній мірі. Стаття націлена на дослідження зміни динамічних характеристик привода за різних режимів роботи в перехідних етапах робочого циклу оскільки ці характеристики суттєво впливають на величину максимальних напружень і, відповідно, довговічність елементів вантажопідйомних машин. В галузі підйомно-транспортних машин застосування частотно-регульованого електропривода досліджено переважно для ліфтів, робота кранового електропривода традиційно розглядається виходячи з припущення про лінійний закон зміни частоти живлення. Характеристики роботи частотно-регульованого приводу кранових механізмів за інших законів зміни частоти живлення залишається вивченим недостатньо. Дослідження пуско-гальмівних процесів виконано на прикладі механізму повороту крана на колоні в/п 5 т, що обладнаний частотно-регульованим приводом з відповідними налаштуваннями. Приведені основні характеристики крана і механізму повороту. Механізм повороту крана представлено у вигляді одномасової динамічної моделі з абсолютно жорстким зв’язком. Досліджено закономірності зміни динамічних характеристик роботи привода за різних режимів розгону і частотного регулювання швидкості двигуна. Розглянуто тип зміни частоти від нуля до номінального значення за лінійним законом, параболічним та двома типами S-подібного закону. Складено математичну модель кранового механізму, встановлено закономірності зміни параметра регулювання – частоти живлення приводного двигуна. Визначені закономірності зміни впродовж розгону кутової швидкості і крутного моменту. Встановлено, що для всіх типів розгону забезпечується безударне прикладення навантаження, що позитивно впливає на термін служби механізмів і металоконструкцій кранів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Литвяк, О. М., and С. В. Комар. "Обгрунтування законів регулювання гідрогальмівної установки для наземних випробувань турбовальних ГТД." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 1(63), (April 7, 2020): 96–102. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.13.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми, що виникають при наземних випробуваннях авіаційних турбовальних газотурбінних двигунів на гідрогальмівних установках. Представлені експериментальні завантажувальні характеристики гідрогальма і несучого гвинта вертольота. Показано, що невідповідність завантажувальних характеристик гідрогальма відповідним характеристикам несучого гвинта може призвести до незадовільної роботи регулятора частоти обертання ротора вільної турбіни двигуна. Дано обґрунтування закону регулювання завантаженням гідрогальма, що забезпечує завантажувальні характеристики близькі до завантажувальних характеристик несучого гвинта вертольота. Показано, що гідрогальмівна установка з системою автоматичного керування завантаженням дозволяє наблизити динамічні характеристики гідрогальма до динамічних характеристик несучого гвинта вертольота і забезпечити коректні наземні випробування турбовальних ГТД.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Bodnar, G. J., O. V. Shapovalov, J. I. Fedyshyn, and T. V. Hembara. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРОПРИВОДІ ВОДЯНОГО НАСОСА З АКУМУЛЯТОРНИМИ БАТАРЕЯМИ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 9, 2016): 11–20. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6803.

Full text
Abstract:
Розглядається схема електроживлення електроприводу водяного насоса підвищувача тиску води системи внутрішнього протипожежного водопроводу від резервного джерела з акумуляторними батареями і автономними інверторами напруги, її математична модель та результати моделювання електромагнітних і електромеханічних процесів в двигуні під час пуску і роботи насоса у випадку відсутності основного електроживлення від мережі, що забезпечує використання внутрішнього протипожежного водопроводу при надзвичайних ситуаціях протягом розрахункового часу. Така резервна система може використовуватись також для підтримки неперервності технологічних процесів. Загальна математична модель електроприводу формувалась з математичних моделей окремих елементів схеми, які представлені багатополюсниками, а процеси в них описуються замкненою системою рівнянь, – диференційних, алгебраїчних та логічних. Розрахункову схему моделі електроприводу сформовано шляхом з’єднання між собою зовнішніх віток окремих елементів-багатополюсників, а саме: джерела живлення з акумуляторною батареєю, інверторів напруги(катодні та анодні вентильні групи), трансформаторів та асинхронного двигуна. Спосіб з’єднання між собою зовнішніх віток багатополюсників математично описується матрицями з’єднань, які складаються для кожного елемента за принципом: кількість рядків матриці рівна кількості незалежних вузлів схеми, а кількість стовпців рівна кількості зовнішніх віток елемента. Обчислення реалізовано мовою FORTRAN. Загальні підпрограми призначені для виконання математичних операцій над матрицями; чисельного інтегрування систем диференційних рівнянь методом Рунге-Кутта 2-го порядку; розв’язування систем алгебраїчних рівнянь методом Гауса; визначення моментів природного закривання вентилів. Отримано результати моделювання при прямому пуску асинхронного двигуна від мережі, встановлено струм статора; кутову швидкість обертання ротора та електромагнітний момент і момент навантаження. Результати обчислень підтверджені даними експериментальних досліджень, практично співпадають криві струму і напруги живлення асинхронного двигуна від мережі і автономного джерела з акумуляторною батареєю при пуску і роботі насоса, форма вихідної напруги джерела і тиску насоса, впродовж тривалої роботи електроприводу насоса.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лещенко, С. П. "Радіолокаційне розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам та залученням додаткових ознак." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(39), (May 7, 2020): 83–92. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.10.

Full text
Abstract:
Наводяться результати дослідження радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по сукупності ознак. В якості основної ознаки розпізнавання розглядається радіолокаційний дальнісний портрет, що отримується при використанні зондуючих сигналів з високою розрізнювальною спроможністю по дальності. В якості додаткових ознак розглядаються траєкторна ознака та ознака роторної модуляції. Роторна модуляція відбитих радіолокаційних сигналів створюється відбиттям від швидкообертаючих елементів повітряних об’єктів – лопатей повітряних гвинтів та лопаток компресорів (турбін) турбореактивних двигунів. Дослідження виконані методом математичного моделювання. Дослідження розпізнавання виконувалися для 17 типів повітряних об'єктів, що включали турбореактивні літаки, гвинтові літаки та вертольоти. Отримані чисельні значення показників якості розпізнавання типу повітряного об'єкту з залученням додаткових ознак розпізнавання. Показано, що залучення додаткових ознак розпізнавання приводить до збільшення вірогідності прийняття правильних рішень та зменшення обчислювальних витрат.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Двигуни з ротором"

1

Дунєв, Олексій Олександрович, Андрій Володимирович Єгоров, and Андрій Михайлович Маслєнніков. "Вплив активної довжини осердя ротора на величину обертового моменту в двигуні з ротором, що котиться." Thesis, Baltija Publishing, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39784.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Пушкарьов, В. І., and Андрій Володимирович Єгоров. "Дослідження конструктивних виконань двигунів з ротором, що котиться, з аксіальним магнітним потоком." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39773.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Арефьєва, М. А., and Віктор Петрович Шайда. "Аналіз впливу кількості пазів ротора на енергетичні параметри та характеристики асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39742.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Деревич, О. С., and Віталій Вікторович Наній. "Обертальний момент двигуна з ротором, що котиться." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26333.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Дунєв, Олексій Олександрович, Борис Олексійович Єгоров, and Ігор Сергійович Щукін. "Визначення зони стійкої роботи двигуна з ротором, що котиться." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33258.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Юхимчук, Володимир Данилович, Андрій Михайлович Маслєнніков, and О. С. Деревич. "Дослідження факторів, що впливають на обертальний момент двигуна з ротором, що котиться." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23772.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Пахолюк, В. Р. "Розробка експериментального стенду з трьохфазним асинхронним двигуном (роторне керування)." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10932.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Пальчиков, Олег Олегович. "Оптимізація технічного рівня індукційних електромеханічних та статичних перетворювачів з обертовим магнітним полем." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26765.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.01 – електричні машини й апарати. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Дисертаційна робота присвячена питанням розробки проектних моделей сталого режиму роботи та зіставленню варіантів електромагнітних систем асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором та трансформаторів з обертовим магнітним полем за критеріями маси, вартості, втрат, реактивної потужності та на основі узагальненого критерію, отриманого методом ідеальної точки. Для вирішення поставлених задач використовувався метод цільових функцій з відносними показниками технічного рівня та відносними керованими змінними. В проектних моделях показників сталого режиму роботи аксіальних електромагнітних систем вказаних перетворювачів враховувалася нерівномірність радіального розподілу магнітної індукції в елементах магнітного кола. Для асинхронних двигунів з внутрішніми та зовнішніми роторами, та аксіальним робочим проміжком, в тому числі з секціонуванням магнітопроводу, а також трансформаторів з обертовим магнітним полем визначені оптимальні геометричні спів-відношення. Показано, що застосування нетрадиційних варіантів електромагнітних систем індукційних перетворювачів дозволяє суттєво підвищити показники електротехнічних систем, зокрема доцільна заміна асинхронних двигунів з внутрішнім ротором на асинхронні двигуни з зовнішнім ротором та аксіальним магнітним полем при кількості пар полюсів 1–3 та 3–4 відповідно. Також розглянуті питання підвищення кратності пускового моменту асинхронних двигунів та розроблені методики визначення коефіцієнтів корисної дії та потужності перетворювачів в залежності від керованих змінних.
The thesis for granting the Degree of Candidate of Technical sciences in the specialty 05.09.01 – electrical machines and apparatus. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The thesis is devoted to questions of development of mathematical models of parameters of steady state and comparison of electromagnetic systems’ variants of squirrel-cage induction motors and transformers with a rotating magnetic field by criteria of weight, cost, active power losses, reactive power and generalized criteria, which has been obtained by the ideal point method. The method of objective functions with relative technical level indications and relative controlled variables has been used for solution of assigned tasks. In mathematical models of parameters of steady state of axial electromagnetic systems of mentioned converters the uneven radial distribution of magnetic induction in the magnetic circuit elements has been taken into account. For induction motors with internal and external rotors, and an axial magnetic flux, including sectioning of magnetic core, and transformers with a rotating magnetic field the optimum geometrical ratios have been determined. It has been shown, that an application of non-traditional variants of electromagnetic systems of induction converters could significantly improve indications of electrotechnical systems, for example the replacement of induction motors with an internal rotor on induction motors with an external rotor and an axial magnetic flux has been recommended, when the number of pole pairs was 1–3 and 3–4 respectively. Also ways to increase the starting torque of induction motors have been considered, and the method of determining efficiency and power factors of induction converters, depending on the controlled variables, has been developed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Горюшкін, Микита Ігорович, and Валентина Володимирівна Шевченко. "Пропозиції щодо конструктивних змін роторів асинхронних двигунів з урахуванням вимог енергозбереження." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26357.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Любарський, Борис Григорович. "Імітаційна модель тягового реактивного індукторного електроприводу з урахуванням насичення елементів магнітної системи та взаємного впливу фаз двигуна." Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5360.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography