Journal articles: 'Групи впливу'

1

Shkiriak-Nyzhnyk, Z. A., N. Ye Horban, L. M. Slobodchenko, O. V. Lapikura, and I. V. Slepakurova. "ВПЛИВ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКА." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11832.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – проаналізувати вплив стресових ситуацій у сім᾽ї на психоемоційний стан підлітка. Матеріали та методи. Було відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі даних було сформовано дві групи – І групу склали 425 агресивних підлітків, ІІ групу склали 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховували відмінності в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних факторів. Результати дослідження та їх обговорення. Було проаналізовано наявність зв᾽язку між особливостями сімейних стосунків та рівнем агресії підлітка. Серед підлітків, які віддавали перевагу спілкуванню з батьками та радилися з ними, до І групи потрапили лише 37,8 та 44,8 % опитаних відповідно, тоді як до ІІ групи – 62,2 та 55,2 % відповідно. Із підлітків, які зазнали стресу внаслідок постійних конфліктів із батьками, у І групі опинилися 71,4 %. Відповідно до отриманих даних, конфлікти з батьками чи у сім᾽ї мають більш вагомий вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як втрата роботи одним із батьків (у І групу потрапили 57,1 % із підлітків, які зазнали стресу внаслідок цього), серйозна хвороба в когось із членів сім᾽ї (61,0 % підлітків у І групі), розлучення батьків (62,0 % підлітків у І групі), поява нових батьків (71,8 % підлітків у І групі), смерть когось із родини (55,3 % підлітків у І групі) мають менший вплив. Висновки. Стресові ситуації в родині мають негативний вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як спілкування з батьками має позитивний вплив на рівень агресії. Важливо проводити роботу з батьками щодо роз᾽яснення можливого негативного впливу недооцінки реакцій та переживань підлітком різних сімейних стресових ситуацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Dziubak, S. R., and M. A. Orel. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У СИРОВАТЦІ КРОВІ Й ГОМОГЕНАТАХ ТКАНИН ЩУРІВ ЗА УМОВ КОМБІНОВАНОГО ВПЛИВУ СТРЕСОВИХ ЧИННИКІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (January 31, 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10692.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Проаналізувати рівень активних продуктів тіобарбітурової кислоти в крові й гомогенаті тканин щурів за умови дії стресових чинників та їх комбінації. Матеріали і методи. Досліди проведено на 54 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Тварин поділили на 5 груп: перша – контрольна група (n=6), друга – хронічний вплив тютюнового диму (n=12), третя – хронічна інтоксикація чорним листковим чаєм (n=12), четверта – хронічний іммобілізаційний стрес (n=12), п’ята – комбінований вплив стресових чинників (n=12). Принцип визначення вмісту ТБК-активних продуктів (ТБК-АП) ґрунтується на тому, що при високій температурі в кислому середовищі малоновий діальдегід реагує з тіобарбітуровою кислотою, утворюючи триметиновий комплекс. Результати й обговорення. Хронічний вплив тютюнового диму супроводжується активацією пероксидації ліпідів, зокрема максимальні зміни вмісту ТБК-АП спостерігали у гомогенаті легень (у 3,5 раза), при хронічній інтоксикації чорним чаєм – у гомогенаті міокарда (у 3,5 раза), при іммобілізаційному стресі – в гомогенаті шлунка (у 2,9 раза) відносно контрольної групи. За умови комбінованого впливу стресових чинників більш вираженими були зміни відносно ізольованого впливу кожного чинника: у серці (в 6,9 раза), у легенях (в 6,3 раза), у шлунку (в 6,6 раза) та у пародонті (в 5,1 раза) відносно контрольної групи. Висновки. Комбінований вплив стресових факторів зумовлює активацію процесів вільнорадикального окиснення, що характеризується змінами ТБК-реактантів, зокрема спостерігають більш виражені зміни відносно ізольованого впливу кожного чинника щодо контрольної групи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Antypkin, Y. H., Z. A. Shkiriak-Nyzhnyk, N. Ye Horban, L. M. Slobodchenko, O. V. Lapikura, and I. V. Sliepakurova. "РОДИНА – ВАГОМИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПІДЛІТКА." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (December 23, 2020): 34–43. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11619.

Full text

Abstract:

Мета: проаналізувати можливий зв’язок між матеріальним достатком, складом сім’ї, наявністю шкідливих звичок та психоемоційним станом підлітків із повних та неповних сімей. Матеріали і методи. Відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі змінних були сформовані дві групи: І група склала 425 агресивних підлітків, ІІ група – 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховувалась різниця в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних чинників. Результати. Проаналізовано наявність зв’язку між сімейним добробутом та проявами агресивності для підлітків з різним складом сімей. Для підлітків з повних сімей і високим достатком розподіл між групами І та ІІ практично не змінювався, зате у сім’ях із низьким достатком до агресивної групи потрапили 39,7 % підлітків, і, відповідно, 60,3 % – до неагресивної групи. Для підлітків, які проживають без батька, ситуація виявилася протилежною – розподіл між групами практично не змінювався для сімей з низьким достатком, зате у сім’ях із високим достатком агресивна група склала 55,3 %, і, відповідно, 44,7 % – неагресивна. Ще сильніше цей зв’язок був виражений у сім’ях, де підлітки проживають з вітчимом – у сім’ях із низьким достатком групи поділилися порівну, зате для сімей з високим достатком агресивна група склала 71,4 % проти 28,6 % в неагресивній групі, тобто була в 2,5 раза більша. Характеристика кількісного складу сім’ї виявила зростання відсотка підлітків в агресивній групі по мірі збільшення кількості осіб, які проживають разом із підлітком. Висновки. Cімейні умови та рівень добробуту значною мірою впливають на життєвий шлях дитини. Батьки впливають на підлітка цілеспрямованим вихованням, яке зводиться до організації життя дитини в сім’ї, а також навчання міжособистісних відносин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Оводюк, Н. М., and Н. В. Шестак. "ВПЛИВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ НА КОГНІТИВНУ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНУ СФЕРИ У ХВОРИХ (ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ) ПІСЛЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ З ЛЕГКИМ НЕВРОЛОГІЧНИМ ДЕФІЦИТОМ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 75–80. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12860.

Full text

Abstract:

Мета: дослідити вплив варіабельності артеріального тиску (АТ) на вираженість проявів когнітивного дефіциту та емоційно-вольових порушень у хворих після ішемічного інсульту. Матеріали і методи. У дослідження було включено 90 пацієнтів від 33 до 72 років: 1-шу (основну) групу склали 30 пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт (ІІ) на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ) з легким неврологічним дефіцитом і повернулися до праці; 2-гу – 30 пацієнтів, які хворіють на ГХ більше 5 років, 3-тю групу – 30 пацієнтів, без хронічних захворювань. Середній вік пацієнтів склав в основній групі (57,6±7,0) року, в І контрольній – (57,5±7,5) року, в ІІ контрольній – (44,4±7,9) року. Використовувалися методи дослідження: клінічні, нейропсихологічне тестування, статистичні методи. Результати. При аналізі антропометричних даних виявлено, що пацієнти основної та першої контрольної груп мали надлишкову вагу тіла (ІМТ>25), натомість пацієнти другої контрольної групи (практично здорові) мали ІМТ незначно вищий від референтного. Когнітивні та психоемоційні сфери достовірно не відрізнялись у хворих основної та першої контрольної груп. Висновки. При дослідженні впливу ВАТ на когнітивну сферу та психоемоційний стан хворих після інсульту з легким неврологічним дефіцитом встановлено, що показники ВАТ утримувалися в межах допустимих значень. При порівнянні даних досліджень хворих основної та І контрольної груп з групою відносно здорових пацієнтів (2 контрольна група) міжвізитна ВАТ (САТ, ДАТ) була достовірно нижчою в останніх (р<0,001, р=0,004).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Andreyuk, Nazariy. "Метод створення вестибулярного навантаження та його вплив на серцево-судинну систему фехтувальників." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 4(377) (October 6, 2018): 133–39. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-133-139.

Full text

Abstract:

Розглянуто вплив вестибулярного навантаження на серцево-судинну систему спортсменів-фехтувальників. Мета статті – дослідження впливу вестибулярного навантаження на серцево-судинну систему, обґрунтування специфічної методики створення вестибулярного навантаження для спортсменів-фехтувальників. Класичні обертальні проби створюють неспецифічне вестибулярне навантаження для спортсменів-фехтувальників. Тому запропоновано створювати вестибулярне навантаження за допомогою лінійного прискорення. При з’ясуванні впливу на серцево-судинну систему вестибулярного навантаження, що створювалося лінійними й кутовими прискореннями, визначалися показники роботи серцево-судинної системи кожного спортсмена до та після вестибулярного навантаження за змінами ЧСС, артеріального та пульсового тиску. Для створення лінійного прискорення спроектовано спеціальну платформу. За результатами досліджень спортсменів розподілено на дві групи – залежно від реакції на вестибулярне навантаження активацією симпатичного або парасимпатичного відділу ВНС. Вплив вестибулярного навантаження на серцево-судинну систему спортсменів кожної групи був протилежним. Якщо в одній групі підвищується ЧСС і знижується АТ, то в іншій – навпаки. Після лінійних прискорень всі показники діяльності ССС у спортсменів обох груп змінилися так, як і після кутових. Проте величина змін була дещо меншою, тому що лінійні прискорення є звичними для фехтувальників. Результати дослідження показали, що можливо й доцільно використовувати лінійне різноспрямоване вестибулярне навантаження для фехтувальників, тому що це пов’язано зі специфікою цього виду спорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Furkalo, O. S., D. O. Dziuba, O. A. Loskutov, and O. M. Druzina. "Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 1 (January 30, 2019): 30–34. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.30.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз. Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік. Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора віку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Сафонова, Р. А., В. В. Лазуренко, Н. М. Пасієшвілі, В. Г. Карпенко, and М. В. Садчикова. "ВПЛИВ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГЕНІТАЛЬНОГО ПРОЛАПСУ." Problems of Endocrine Pathology 76, no. 2 (June 10, 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.2.09.

Full text

Abstract:

Мета: оптимізація хірургічного лікування генітального пролапсу (ГП) у жінок з цукровим діабетом (ЦД) та визначення впливу останнього на результативність хірургічного лікування ГП шляхом порівняння різноманітних сучасних підходів до терапії ГП. Матеріал і методи. Обстежено 52 жінки менопаузального віку з ГП 3–4 ступеня, з них у 30 хворих крім генітального пролапсу діагностували ЦД2 (основна група), у 22 жінки був тільки ГП (група порівняння), контрольну групу склали 20 жінок менопаузального віку без ознак ГП та ЦД. В залежності від методу лікування обстежені жінки були розподілені на три групи. До першої групу включено 18 хворих (9 жінок основної групи та 9 — з групи порівняння), яким була виконана піхвова екстирпація матки, передня кольпорафія, кольпоперінеорафія. До другої клінічної групи увійшли 20 хворих (по 10 хворих з основної групи і групи порівняння), яким виконана піхвова екстирпація матки з однобічною сакроспінальною фіксацією купола піхви. У третю групу залучено 14 жінок (по 7 жінок з основної групи і групи порівняння), яким після піхвової екстирпації виконана кольпопексія за допомогою поліпропіленової сітки, до складу якої входить поліглікапролактон. Результати. В результаті проведеного лікування в основній групі виявилося 7 рецидивів (23,3 %) протягом 1 року після оперативного втручання, з них після вагінальної пластики — 4 випадки (44,4 %), після сакроспінальної кольпопексії — 1 (10 %), після встановлення сітчастого протезу полімеш — 2 (28,6 %). В групі порівняння відмічалося 5 рецидивів (22,7 %), з яких 3 (33,3 %) випадки після вагінальної пластики та по одному після сакроспінальної кольпопексії (10%) та встановлення поліпропіленової сітки, до складу якої входить поліглікапролактон (14,3 %). Таким чином, найбільш часті рецидиви у жінок з ЦД були після вагінальної пластики (44,4 %), але більше, ніж у жінок без ЦД (33,3 %). Після сакроспінальної кольпопексії частота рецидивів була однаковою (по 10 %) та найнижчою серед інших методів хірургічного лікування. Застосування поліпропіленової сітки, до складу якої входить поліглікапролактон, призвело до ускладнень у 23,3 % хворих на ЦД та у 22,7 % — без екстрагенітальної патології. Отримані дані вказують на високу ефективність сакроспінальної кольпопексії в лікуванні ГП у жінок з ЦД, особливо однобічний оперативний підхід. Висновки. Наявність цукрового діабету у хворої на генітальний пролапс суттєво впливає на результативність хірургічного лікування, підвищуючи кількість післяопераційних ускладнень. Оптимальним хірургічним втручанням з приводу генітального пролапсу у хворих на цукровий діабет можна вважати однобічну сакроспінальну суспензію, яка дає найменшу кількість рецидивів. Використання поліпропіленової сітки, до складу якої входить поліглікапролактон, можливо у жінок з ЦД, але існує небезпека відторгнення та больового синдрому. Зміни гормонального фону хворих на ГП з ЦД потребують його корекції перед та після операції, оптимальним можна вважати використання препаратів з естрогенами для місцевого застосування, що покращує результати хірургічного лікування та якість життя жінок

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Симонік, А. В., В. О. Пономарьов, and М. С. Симонік. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ АТЛЕТИЧНОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОЛОВІКІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 28, 2021): 175–81. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-24.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто особливості впливу занять силової спрямованості на показники фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості та психомоторики чоловіків різних вікових груп. У дослідженні взяло участь 27 спортсменів, віком від 16 до 45 років, які були розділені на 3 групи: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). Вплив застосовуваних засобів підготовки оцінювався через 4 місяці. Для визначення рухової готовності застосовували вправи: жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, присідання зі штангою в тренажері Смітта, станова тяга; гнучкість оцінювалася за результатами нахилу з положення стоячи на лаві в сантиметрах; локальна витривалість м’язів живота оцінювалася за результатами рухового тесту підйом тулуба з положення лежачи. Для визначення функціонального стану використовувалися такі тести: проба Штанге; індекс Гарвардського степ-тесту; ЖЄЛ; життєвий індекс. Оцінку психомоторики проводили за тестами: проба Ромберга; оцінка відмінностей у масі штанги (жим з пов’язкою на очах), шкала самооцінки за Спілбергом і тепінг-тест. Для оцінки рівня фізичного розвитку ми використовували показники: вимірювання обхватів (грудної клітини, стегна, плеча, талії); зважування; вимірювання зросту; розраховувався індекс Кетле. Ми дослідили особливості впливу занять атлетичною гімнастикою на чоловіків різних вікових груп: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). У таблиці 1 представлені результати проведеного дослідження. Ми дійшли висновку, що з віком показники фізичного розвитку (індекс Кетле, окружність грудей, окружність талії) зростають. Обсяг стегна, окружність плеча з віком практично не змінюються. Показники функціонального стану (індекс Гарвардського степ-тесту й життєвий індекс) знижуються з віком. Значення показників життєвої ємкості легень і проби Штанге найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Показники спеціальної фізичної підготовки найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Локальна витривалість м’язів живота й показник вправи «станова тяга» досягають найвищих значень у першій віковій групі (16–25 років) і з віком знижуються. Показники психомоторики учасників дослідження досягають найвищих значень у другій віковій групі (26–35 років) і незначно знижуються з віком. Визначення ваги штанги за рахунок м’язового відчуття найкраще розвинене в першій віковій групі (16–25 років). Показники фізичного розвитку найчастіше змінюються в першій віковій групі. Дані, що відображають функціональний стан, найбільше змінилися в чоловіків другої вікової групи, (індекс Гарвардського степ- тесту). Найбільш значні зміни в руховій підготовленості досягнуті чоловіками третього віку (36–45 років). При оцінці психомоторики найбільш позитивні зміни відбулися в учасників дослідження у віці від 16 до 25 років. Перспективи подальшого дослідження вбачаються в розробці методики підготовки спортсменів, які спеціалізуються в атлетичній гімнастиці, з урахуванням типу статури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Бачу, М. І. "СЕСТРИНСЬКА МОДЕЛЬ КОМУНІКАТИВНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ СІМ’Ї ІЗ ЙОДОДЕФІЦИТНОГО РЕГІОНУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 22, 2021): 10–13. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11843.

Full text

Abstract:

Резюме. Медична сестра покликана використовувати знання, вміння і навички в організації оптимальної комунікаційної взаємодії із сім’єю та надавати необхідну консультативну допомогу всім її членам. Мета дослідження – розробити сестринську модель комунікативно-профілактичного консультування сімей із йододефіцитних регіонів проживання. Матеріали і методи. Проведено анкетування 117 медичних сестер лікувально-профілактичних закладів чернівецької області з метою виявлення знань щодо впливу йододефіциту. Анонімна анкета містить 14 питань, спрямованих на отримання відомостей про думку респондентів щодо медичних і соціальних наслідків йододефіциту, про групи ризику, про існуючі методи профілактики. Результати. Більшість (105 із 117 опитаних, 89,6 %) знає про наявний дефіцит йоду в чернівецькій області та його наслідки на організм. Однак 12 (10,3 %) не змогли визначити критичні групи впливу, виокремити найбільш вагомий негативний вплив на окремі групи населення. Ми запропонували сестринську модель комунікативно-профілактичного консультування сім’ї, яка визначає стратегічний (забезпечення усіх категорій населення комплексною, об’єктивною інформацією з питань йододефіциту) та тактичний (інформування усіх цільових груп населення з питань, які стосуються профілактики йододефіцитних станів) напрямки. Комплексна модель комунікативної діяльності медичної сестри визначає завдання та функції; рівень, об’єкт, інструмент впливу; форми реалізації; необхідні ресурси; моніторинг і оцінку. Консультування сім’ї повинно пройти три фази: позиція лідера, спостереження за взаємодією між членами сім’ї, вплив на структуру взаємодії. Висновки. Запропонована модель дозволить забезпечити якісну діяльність медичної сестри та підвищити ефективність профілактики розвитку йододефіцитних станів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Осадча, Ю. В., and Г. І. Сахацький. "ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ ІМУНОГЕМАТОЛОГІЧНИХ ІНДЕКСІВ ЯК МАРКЕРІВ ГОСТРОГО СТРЕСУ У КУРЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 162–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.20.

Full text

Abstract:

Представлено результати дослідження інформативності інтегральних імуногематологічних індексів як маркерів гострого стресу у курей за короткострокового впливу на їх організм негативних факторів навколишнього середовища. Для цього в умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць сформували 3 групи курей, кожну з яких утримували в окремій клітці-аналогу за площею та устаткуванням. У віці 52 тижні у курей кожної з 3-х груп відбирали по 10 зразків крові, з яких було сформовано контрольну крупу. Надалі кожна група була піддана впливу негативних факторів навколишнього середовища. Зокрема, кури 2-ї групи були позбавлені корму, 3-ї групи – світла, а 4-ї групи – утримувались за значного переущільнення поголів'я. Проби крові відбирали через 24 години після початку впливу факторів і на основі показників гемограми розраховували інтегральні імуногематологічні індекси. Показано, що комплексна оцінка інтегральних імуногематологічних індексів на основі розширеного загального аналізу крові є інформативною в оцінці розвитку та ступеня тяжкості стресового стану організму курей зумовленого короткостроковим впливом негативних факторів навколишнього середовища. За впливу негативних факторів навколишнього середовища, незалежно від їх природи, спостерігалось підвищення індексів зсуву лейкоцитів, імунореактивності, співвідношення гетерофілів та лімфоцитів, лімфоцитів та ШОЕ, гетерофілів та моноцитів, лімфоцитів та моноцитів, а також лімфоцитів та еозинофілів. Це вказує на зсув лейкоцитарної формули вліво, перевагу неспецифічних захисних клітин, що відбувається внаслідок функціонального підвищення проліферативної активності кісткового мозку і виражається у збільшені кількості гетерофілів, підвищенні їх активності у мікрофагально-макрофагальній системі імунної відповіді та свідчить про наявність в організмі курей високого рівня ендогенної інтоксикації і порушення імунологічної реактивності, а також може інформувати про аутоімунний характер патологічного процесу. Водночас відбувалось зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного, загального та лейкоцитарного індексів, що підтверджує зсув лейкоцитарної формули в ліво та свідчить про домінування активації клітинної ланки системи імунітету, вказує на активну адаптивну реакцію білої крові та зниження неспецифічного протиінфекційного захисту внаслідок інтоксикації, а також відображає переважання реакцій гіперчутливості негайного типу над реакціями уповільненого типу. Крім цього, одночасне підвищення індексу зсуву лейкоцитів та зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу свідчить про розвиток ендогенної інтоксикації у курей та порушення у них імунологічної реактивності внаслідок автоінтоксикації організму під час деструкції власних клітин. Виявлено відмінності ступеню імунологічних порушень за індексами крові курей залежно від природи фактору впливу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Martyniuk, L. P., and N. R. Makarchuk. "ВПЛИВ КЕЛТІКАНУ ТА ПОЛЯРИЗУЮЧОГО СВІТЛА НА ПОКАЗНИКИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ З ДІАБЕТИЧНОЮ ПОЛІНЕЙРОПАТІЄЮ ТА ДИСЛІПІДЕМІЄЮ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 2, 2018): 91–98. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9284.

Full text

Abstract:

У хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу відбувається порушення процесів перекисного окиснення ліпідів, внаслідок чого порушується нормальне функціонування мембранних структур клітин, посилюється їх деструкція, а це може бути фактором прогресування такого ускладнення, як діабетична полінейропатія (ДПН). Метою дослідження було вивчення впливу комплексного лікування препаратом Келтікан та поляризуючим світлом на показники ПОЛ та АОЗ у хворих на цукровий діабет 2 типу з діабетичною полінейропатією і дисліпідемією. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 130 хворих на ЦД 2-го типу, ускладнений діабетичною полінейропатією. Пацієнти були поділенні на 4 групи: до 1 групи увійшли 32 пацієнти, які отримували стандартне лікування, 32 хворих 2 групи додатково отримували келтікан по 1 капсулі тричі на добу впродовж місяця. 35 діабетикам 3 групи додатково було призначено 12 лікувальних процедур поляризуючим світлом. 31 пацієнт 4 групи, окрім стандартного лікування, отримував келтікан та курс світлотерапевтичних процедур поляризуючим світлом одночасно. Стан ПОЛ оцінювали за вмістом дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА). Активність антиоксидантного захисту (АОЗ) вивчали за концентрацією супероксиддисмутази (СОД), каталази та глутатіону відновленого (SH-група). Для оцінки стану ліпідного обміну визначали рівні ХС (холестерину), фракцій ЛПВЩ (ліпопротеїди високої щільності), ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності) і ТГ (тригліцериди). Результати. Включення до стандартного лікування ДПН келтікану та поляризуючого світла має більш виражений вплив на показники ПОЛ та АОЗ, порівняно з стандартним лікуванням. Результати ліпідограми найбільше наближені до цільового рівня під впливом лікування у 4 групи. Висновок. Включення до стандартної терапії ДПН у хворих з цукровим діабетом 2 типу і дисліпідемією препарату Келтікан та світлотерапевтичних процедур мало корегуючий вплив на показники ПОЛ і АОЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Титух, Ярослав Вікторович. "ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗБУДНИКІВ МАСТИТУ НА СКЛАД МОЛОКА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 2 (53) (January 27, 2022): 33–38. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.2.5.

Full text

Abstract:

Традиційно ідентифікація і діагностика мікоплазм проводилися за допомогою мікробних культур. Зовсім недавно використання полімеразної ланцюгової реакції запропоновано для виявлення мікоплазм з молока великої рогатої худоби. Полімеразна ланцюгова реакція має більш високу ефективність, специфічність і чутливість для лабораторної діагностики в порівнянні з традиційними методами, заснованими на мікробіологічних дослідженнях. Дослідження проводили ТОВ «Агрофірма Лан», Сумська обл., Сумський р-н, с. Кіндратівка. Процедури поводження з тваринами в рамках дослідження були затверджені Комітетом з етики Сумського національного аграрного університету (затвердження №: 2017/01). Експерименти виконувались на коровах голштинської породи 1-5 лактації. Загалом було досліджено 200 голів. Захворювання на мастит визначали за допомогою каліфорнійського тесту та визначення кількості соматичних клітин у молоці. Проби молока для дослідження збирали під час ранкового доїння з кожної чверті вимені щотижня. Всі дослідження експерименти виконувались згідно рекомендацій та норм. Також у молоці мікробіологічними методами визначали мікроорганізми-збудники субклінічного маститу. Сортність молока за кМАФАнМ визначали згідно з ДСТУ 7357, ДСТУ 7089, ДСТУ ISO 4833, ДСТУ IDF 100B та соматичних клітин згідно з ДСТУ ISO13366-1, ДСТУ ISO13366-2, ДСТУ 7672. Крім того, були проведені молекулярно-генетичні дослідження біологічного матеріалу (молоко) від корів у ПЛР. Дослідженнями було встановлено, що кількість соматичних клітин (КСК) у молоці корів 1 дослідної групи було більше на 1265 %, кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (кМАФАнМ) було більше на 31 %, порівняно до здорових тварин у контролі. Також у корів 1 дослідної групи шляхом проведення ПЛР у молоці була виявлена Mycoplasma spp. У другій дослідній групі, де був виділений Staphylococcus spp.у молоці, КСК було вище на 18,5% та кМАФАнМ – на 1010 %. У корів 3 дослідної групи основний патоген у молоці був виділений E. coli . При цьому КСК було вище на 24 %, а кМАФАнМ – на 1108 %, порівняно до здорових тварин. За результатами проведених досліджень було встановлено, що виділені ізоляти мікроорганізмів проявляли чутливість до пеніцилінових, аміноглікозидів та цефалоспоринофих груп антибактеріальних препаратів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Maruta, N. O., T. V. Panko, G. Yu Kalenska, S. P. Kolyadko, I. O. Yavdak, and S. O. Volkova. "ФАКТОРИ ПСИХІЧНОЇ ТРАВМАТИЗАЦІЇ У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ: ЇХ СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА У ЧАСІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 6, 2020): 120–27. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11079.

Full text

Abstract:

Сьогодні Україна займає дев’яте місце у світі за кількістю внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Масштабні вимушені внутрішні міграції останніх років не могли не відобразитися на стані здоров’я як певної соціальної групи, так і на стані здоров’я населення у цілому. Мета – вивчення факторів психічної травматизації, їх динаміки у часі та впливу на стан психічного здоров’я, визначення стресостійкості та соціальної адаптації у ВПО. Матеріал і методи. Методи обстеження включали клініко-психопатологічний з оцінкою факторів психічної травматизації, методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса і Р. Раге для оцінки актуального рівня стресу протягом останнього року, статистичні методи. Дослідження проведено в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» у відділі пограничної психіатрії. Всього було обстежено 213 ВПО. Усі обстежені були поділені на 3 групи: до І групи увійшли 94 ВПО із загальної популяції, у яких не було виявлено психічних розладів (умовно здорові); 68 осіб, у яких були визначені окремі психічні симптоми, що не сягали клінічного рівня, склали ІІ групу (група ризику) та 51 особа, що звернулася за медичною допомогою та мала діагностовані психічні розлади, увійшли до ІІІ групи (обстежені з психічними розладами). Результати. Всім обстеженим була проведена оцінка стресогенних факторів (СФ), що включали фізіологічні, психоемоційні, соціально-психологічні та інформаційні чинники та відображала їх динаміку в часі. Рівень опірності стресу відрізнявся у здорових, хворих та осіб з групи ризику. Висновки. Загальна оцінка впливу стресогенних чинників на ВПО свідчить про їх поєднану дію, різний ступінь патогенності та динаміки у часі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Duda, Y. V. "Клітинний імунітет кролів за впливу Treponema Cuniculi." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 223–29. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.28.

Full text

Abstract:

Спірохетоз кролів поширений повсюдно та вражає в окремих кролівничих господарствах від 3-5 до 30 %, а іноді навіть 90 % тварин. Експериментальна частина роботи виконана в ТОВ «Олбест» Дніпропетровської області впродовж 2016–2019 рр. Дослідження проведено на кролях-самцях 3-4 місячного віку, масою тіла 3,5–4,0 кг каліфорнійської породи відібраних за принципом аналогів. З метою визначення рівня ураженості Treponema cuniculi кролів, їх екскременти досліджували за методом Мак-Мастера та поділили на дві групи: здорові тварини (контрольна група) та хворі тварини (дослідна група). Кількість Т- і В-лімфоцитів визначали методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана. Спірохетоз у кролів-самців спричинив істотні зміни кількості популяцій Т- і В-лімфоцитів. Встановлено, що у крові кролів, хворих на трепонемоз, відмічалось кількісне збільшення лімфоцитів, в основному за рахунок вірогідного збільшення В-лімфоцитів до 30,57 % (p<0,001). У крові тварин дослідних груп відмічалась кількісне збільшення Т-лімфоцитів на 35,42 % (p<0,01) за рахунок Т-хелперів, які зросли в 1,82 рази, що вказує на активізацію імунної системи організму кролів. Крім цього, у заражених тварин спостерігалась достовірне зменшення О-лімфоцитів до 8,07 % (p<0,001) та відсотка Т-супресорів – до 15,00 % (p<0,01), порівняно зі здоровими. Такий перерозподіл у популяції Т-клітин зумовив зростання імунорегуляторного індексу у кролів дослідної групи в 4 рази, ніж у здорових. У хворих тварин загальна кількість Т-активних лімфоцитів крові була на 23,85 % більшою, ніж у контроля. В цілому отримані результати досліджень показали, що за впливу збудника Treponema cuniculi у крові кролів призвело до збільшення Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-активних, на фоні зниження О-лімфоцитів і Т-супресорів. Такий перерозподіл популяцій лімфоцитів, свідчать про імунну відповідь за паразитування спірохет.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Кулиняк, Ігор, Іван Жигало, and Світлана Коваль. "СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ РЕСПОНДЕНТАМИ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГІЙ НЕЙРОМАРКЕТИНГУ ПІД ЧАС ТУРИСТИЧНОЇ ПОДОРОЖІ." Підприємництво та інновації, no. 23 (April 29, 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.5.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано сприйняття респондентами впливу технологій нейромаркетингу під час туристичної подорожі за результатами соціологічного опитування. Авторами складено анкету, щоб вивчити вплив на які саме органи чуття найчастіше спонукає мандрівника приймати певне рішення та які технології залишають у туриста найбільше вражень та емоцій. Соціологічне опитування проводилося протягом листопада-грудня 2021 року та січня 2022 року шляхом анкетування. Авторами розглянуто на які сенсорні органи чуття здійснюється найбільший вплив у туристів з розподілом на дві групи: чоловіки та жінки, а також, які психоемоційні методи впливу буде доцільніше використовувати у туризмі для кожної з груп респондентів. За результатами дослідження авторами сформовано, так званий, «сенсорний (нейро)» портрет уподобань туриста – жінки та чоловіка, який відображає ті сенсорні чуття туристів, вплив на які дозволить туристичним організаціям краще впливати на їхню поведінку, а також на емоції та враження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Лучин, І. С., and Л. М. Дармограй. "ПРОДУКТИВНА ДІЯ ПІДКИСЛЮВАЧА КОРМУ АСІD STАГ S ВF НА ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ІНТЕНСИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ НА М'ЯСО." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (March 22, 2020): 74–88. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.74-88.

Full text

Abstract:

Дослідження проводились у Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції. В господарстві застосовується розроблена технологія інтенсивного виробництва кролятини. Генотип кролів, що розводять в господарстві - трьох породні помісі білого велетня, шиншили та фландр (НТШ). Для досліду, методом пар-аналогів, сформовано 5 груп молодняку кролів по 15 голів в кожній. Першій контрольній групі згодовували корм без підкислювача, 2, 3, 4 і 5- й дослідній групам з вмістом 0,1; 0,3; 0,5; 0,7% підкислювача корму Асіd Stаг S ВF. Максимальною жива маса однієї голови в 90 добовому віці була в 4-ій дослідній групі, становила 2,967кг де використовувався підкислювач корму АСІD STАГ S ВF в кількості 0,5%, тимчасом, як при використанні цього підкислювача в раціоні годівлі молодняку кролів 2-ї групи (0,1%) була – 2,877 кг, 3-ї групи (0,3%) - 2,89кг, а 5-ї (0,7%) - 2,9 кг. Середньодобові прирости за період 40-90 діб вищими були в четвертій дослідній групі (0,5%) - 42,1 г, дещо нищими при використанні підкислювача АСІD STАГ S ВF в раціонах дослідних груп кролів: 2-ї (0,1%) - 40,2г; 3-ї (0,3%) - 40,6г; та 5-ї (0,7%) – 40,9г. Прижиттєвий показник м’ясності – ширина попереку в 3-місячному віці у кролів цих груп становив 5,9см, в 2 і 5-й групах при введені у раціон дослідних кролів підкислювача корму АСІD STАГ S ВF в кількості 1кг і відповідно 7 кг на тону готового корму цей показник становив 5,8 см. Затрати корму у 1-, 2-, 3-, 5-й групах становили 3,55; 3,48; 3,4 кг і 3,41кг готового корму на 1 кг приросту, тимчасом як в 4-й групі вони були дещо ефективнішими і знаходилися на рівні 3,32 кг. Кращі показники відгодівельної продуктивності при вводі 5кг підкислювача корму АСІD STАГ S ВF на тону готового корму(4 дослідна група) отримані за рахунок ефективності фізіологічного впливу низькомолекулярних органічних кислот на процес травлення моногастричних, рослиноїдних гризунів, що проявилось у кращому поїданні корму. При цьому зросли відгодівельні показники 4 дослідної групи до кролів до 1контрольної: жива маса в 90 добовому віці на, 190г; середньодобові прирости на 3,9г; ширина попереку на 0,2см; покращилась конверсія корму на 230г. Зниження вартості корму на 1 ц приросту до 1 контрольної групи (2485 грн), відбувалось до 4 групи: 2 дослідна 2464грн; 3 дослідна 2461грн, 4 дослідна 2457грн. Вартість корму в структурі затрат 5 дослідної групи виявилась найвищою – 2578грн. Така динаміка вплинула на показник чистого прибутку і рентабельність виробництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Buchko, P. I., and M. I. Marushchak. "ВЛИВ КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ КАРАГІНАНУ ТА НАТРІЮ ГЛУТАМАТУ НА ПОКАЗНИКИ ГЕМОПОЕЗУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11800.

Full text

Abstract:

Резюме. Незважаючи на велику кількість наукових доказів щодо підтримки безпеки застосування натрію глутамату і карагінану, деякі дослідники стверджують про упередженість даних про безпеку їх застосування, що створює передумови для глибшого вивчення їх комбінованого впливу в умовах експерименту. Мета дослідження – проаналізувати показники гемопоезу в тварин за умови експериментального застосування розчину карагінану, натрію глутамату та їх комбінованого впливу. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 48 білих нелінійних самцях-щурах, яких поділили на 4 групи: перша – контрольна (інтактні тварини), друга – тварини, яким внутрішньошлунково вводили карагінан у дозі 40 мг/кг протягом 1 місяця; третя група – щури, яким внутрішньошлунково вводили натрію глутамат в дозі 50 мг/кг протягом 1 місяця; четверта група – тварини, яким внутрішньошлунково вводили карагінан і натрію глутамат у вищевказаних дозах. Підрахунок кількості еритроцитів здійснювали за допомогою мікроскопа в лічильних камерах із сіткою Горяєва, визначення гемоглобіну крові – геміглобінцианідним методом. Для підрахунку ретикулоцитів в 0,3 мл крові додавали 100 мкл 1% барвника діамантового крезилового блакитного, підрахунок проводили за допомогою мікроскопа. Концентрацію еритропоетину (ЕПО) визначали імуноферментним методом. Результати. При дослідженні показників червоної крові та концентрації ЕПО у тварин першої і другої дослідних груп патологічних змін не відмічалось. Встановлено, що рівень гемоглобіну крові усіх дослідних груп вірогідно різнився при проведенні аналізу рангових варіацій Крускала – Уолісса. При цьому в тварин, яким застосовували комбіноване введення карагінану і натрію глутамату, були вірогідно нижчі показники кількості еритроцитів та гемоглобіну щодо першої і другої дослідних груп, так і контрольної. Концентрація ЕПО в третій дослідній групі перевищувала значення даного показника як в контрольній (на 32,05 %), так і в першій (на 34,64 %) та другій (на 32,61 %) дослідних групах. Висновки. Комбіноване застосування розчину κ-карагінану та натрію глутамату має негативний вплив на гемопоез, що проявляється статистично значимим зниженням показників еритроцитів і гемоглобіну та підвищенням концентрації еритропоетину.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Bojko, T. Gh, M. M. Paslavskyi, and M. V. Ruda. "Стійкість складних ландшафтних комплексів: формалізація моделі." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 108–13. http://dx.doi.org/10.15421/40290323.

Full text

Abstract:

Визначено поняття "стійкості" для складного ландшафтного комплексу. Описано логічною послідовністю процес розвитку небезпеки у складному ландшафтному комплексі. Розроблено систему критеріїв, в основі якої, є зведення в чотири впорядкованих групи великої кількості антропогенних впливів на біоту. Антропогенні впливи поділяють відповідно з чотирма рівнями порушень біоти. Більшість традиційних токсичних ефектів (збільшення смертності, порушення онтогенезу та патології органів і т.ін.) потрапляє в групу, відповідну до рівня індивідуальних і популяційних відгуків (рівень 1). Ще одна група порушень та змін таких параметрів, як зміна первинної продуктивності; зміна агрегованих показників біомаси; зміна концентрації хлорофілу у лісовій екосистемі, інші системні порушення пов'язані з накопиченням важких металів та радіонуклідів (рівень 2). Дуже важливі і поки недостатньо охарактеризовані порушення відносяться до рівня стійкості та цілісності екосистем (рівень 3). Завершує цю систему група порушень вкладу екосистем в біосферні процеси (рівень 4), зокрема і в біогеохімічні потоки елементів. Розроблений підхід корисний під час розроблення максимально адекватної системи критеріїв і пріоритетів для оцінки і класифікації екологічної небезпеки антропогенних впливів зокрема екологічної небезпеки забруднювальних речовин. У запропонованій системі аналізу екологічної небезпеки належне місце займає небезпека впливу на стійкість і цілісність екосистеми, прикладом якої може слугувати небезпека ослаблення зв'язку між біотичними компонентами складного ландшафтного комплексу та абіотичними чинниками навколишнього середовища. Наведено опис лісової екосистеми враховуючи концепцію рівнеблокового підходу до аналізу екологічних небезпек антропогенного порушення біоти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Kushnir, I. M., G. V. Kolodiy, V. I. Kushnir, I. S. Semen, and S. D. Murska. "Вплив солей полігексаметиленгуанідину на загальний розвиток та стан центральної нервової системи щурів." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 81–87. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.11.

Full text

Abstract:

Проведено визначення впливу солей полігексамеленгуанідину на емоційну й рухову активність щурів. Дослідження проводили за загальновизнаною методикою у тесті «відкритого поля». Результати експерименту вказують на вплив дослідного засобу на центральну нервову систему тварин IV дослідної групи покоління F1 та F2, що отримували засіб у концентрації 1,2 мг/кг маси тіла. В результаті проведених досліджень встановлено зменшення рухової активності у щурів, що вказує на розвиток гальмування центральної нервової системи та виникнення емоційної реакції страху. В результаті проведених досліджень встановлено, що застосування солей полігексаметиленгуанідину у ІІ дослідній групі не спричинило зміни емоційної та рухової активності тварин. При визначенні показників постнатального розвитку щуренят покоління F1 та F2 було встановлено, що поява шерстного покриву, час відкриття очей та відлипанням вушної раковини у тварин контрольної та ІІ дослідної групи появлялися одночасно, тоді як у ІІІ та ІV дослідних групах вони відбувалися пізніше, у порівнянні з тваринами контрольної групи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Пєвцов, Г. В., С. В. Залкін, П. Пацек, О. В. Ревін, С. О. Сідченко, and К. І. Хударковський. "Методичний підхід до визначення підрозділів для здійснення протидії негативному інформаційному (психологічному) впливу противника на основі оцінювання їх спроможностей." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(45) (November 25, 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.02.

Full text

Abstract:

У статті представлений методичний підхід до визначення підрозділів для здійснення протидії негативному інформаційному (психологічному) впливу противника на основі оцінювання їх спроможностей за методикою DOTMLPFI. Проаналізовано причини недостатньої ефективності протидії негативному інформаційному (психологічному) впливу на особовий склад на початку Антитерористичної операції, визначені основні завдання з протидії негативному інформаційному (психологічному) впливу. Запропоновані схема процедур планування протидії негативним інформаційним (психологічним) впливам та варіант типової групи спроможностей “Протидія негативним інформаційним (психологічним) впливам”. Наведені результати оцінювання спроможності “Аналіз та прогнозування інформаційного (психологічного) впливу противника”, що розраховані авторами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Trofymiak, Yurij. "Вплив іонізуючого опромінення на показники фізичного розвитку та адаптаційних можливостей підлітків." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 7(356) (July 3, 2018): 202–8. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-202-208.

Full text

Abstract:

Здійснено порівняльний аналіз основних антропометричних та фізіометричних показників обстежуваних, на основі яких установлено основні тенденції щодо стану фізичного розвитку та адаптаційних можливостей підлітків в умовах впливу радіоактивного забруднення. У результаті дослідження показано, що основні антропометричні показники (ріст, маса, окружність грудної клітки) характеризувалися нижчими показниками в школярів, котрі зазнають впливу іонізуючого опромінення; достовірні відмінності зафіксовано серед дівчат. Вищими показниками ЧСС у контрольній групі обстежуваних характеризувалися хлопці, в експериментальній – дівчата. Показними артеріального тиску є вищими для підлітків експериментальної групи. За показниками ЖЄЛ переважали також обстежувані експериментальної групи. Вищу схильність до напруження механізмів адаптації за показником АП зафіксовано в дітей, котрі проживають на радіоактивно забрудненій території.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Заячковська, Г. А., and С. В. Бухта. "МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ ІМПУЛЬСНИХ ПОКУПОК: ГРУПА «ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ»." Підприємництво та інновації, no. 13 (August 31, 2020): 39–44. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.7.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено вивченню впливу маркетингових інструментів візуального мерчандайзингу на здійснення споживачами імпульсних покупок групи «продовольчі товари». Охарактеризовано зміст і структуру поняття «імпульсна покупка». Здійснено ранжування товарів-лідерів імпульсних покупок. За результатами масштабних маркетингових досліджень визначено, що група продовольчих товарів є оптимальною нішею впливу на здійснення імпульсних покупок. Емпіричне дослідження, проведене на базі торговельної мережі «СООР Україна», забезпечило підтвердження висунутих гіпотез. Встановлено стійку взаємозалежність між впливом візуального мерчандайзингу та здійсненням імпульсних покупок у роздрібних торговельних підприємствах. Визначено інструменти візуального мерчандайзингу, пріоритетні для використання у торговельній мережі «СООР Україна». Доведено, що застосування інструментів візуального мерчандайзингу є наріжним каменем формування конкурентних переваг та забезпечення ефективного попиту, тобто головної умови рентабельності бізнесу з ритейлу продуктів харчування; група «продовольчі товари» є оптимальною сферою здійснення імпульсних покупок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Мазур, І. П., І. М. Супрунович, С. І. Савосько, В. Є. Новошицький, and С. В. Хлєбас. "Біохімічні зміни цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит на етапі підтримувального пародонтологічного лікування." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 35–43. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12039.

Full text

Abstract:

Резюме. У пацієнтів із генералізованим пародонтитом у результаті втрати клінічного прикріплення ясен на оголену поверхню коренів зубів негативно впливають м’який зубний наліт, зміни рН ротової рідини, споживання кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та інші чинники. Зміни структури та біохімічного складу цементу кореня зубів мають значний вплив на процеси репаративної регенерації пародонтального комплексу. Застосування зубних паст, що мають властивості ремінералізації, може допомогти захистити цемент кореня зубів та сприяти процесам репаративної регенерації пародонтального комплексу. Мета дослідження – вивчити біохімічний склад цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит під впливом зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші). Матеріали і методи. В дослідження було включено 60 пацієнтів із діагнозом генералізованого пародонтиту II–III ступенів тяжкості, хронічний перебіг, яких поділили на 2 групи: перша (контрольна) та друга (основна) по 30 осіб у кожній. Пацієнтам з двох груп дослідження проведено первинне пародонтологічне лікування з використанням інструментальних методів обробки зубів – ультразвукового скалера і кюрет Грейсі та медикаментозного лікування пародонтальних кишень із застосуванням 0,2 % гелю/розчину хлоргексидину. Пацієнтам другої групи в комплекс індивідуальної гігієни додатково призначали зубну пасту з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) протягом 6 місяців. Пацієнти з групи контролю використовували фторвмісну зубну пасту. Через шість місяців після первинного пародонтологічного лікування пацієнтам проводили визначення глибини пародонтальних кишень, втрату клінічного прикріплення ясен та рецесію ясен. Перед проведенням складних методів реабілітації із застосуванням дентальної імплантації та ортопедичних методів відновлення зубних рядів за ортопедичними показаннями в першій групі було видалено 12 зубів, у другій групі – 9 зубів. Досліджувані зразки заливали в епоксидну смолу, одержували поперечні зрізи, шліфували і наносили сплав Au/Pd товщиною 30 нм. За допомогою скануючого електронного мікроскопа, обладнаного енергодисперсійним спектрометром, визначали вміст хімічних елементів цементу кореня. Результати досліджень та їх обговорення. Наявна достовірна різниця вмісту Ca та P у зразках зубів між групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни застосовували фтористу пасту, та групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни користувались зубною пастою з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші). Високий вміст Ca виявлений у цервікальній, середній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Високий вміст P виявлений у цервікальній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Отримані дані вказують на здатність застосованої пасти модифікувати вміст Ca і P у цементі кореня зубів, який ушкоджується в результаті впливу інфекційно-запальних процесів, зміни рН ротової рідини, споживанні кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та абразивних матеріалів (при чищенні зубів). Висновки. Використання зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) в комплексному догляді за порожниною рота у пацієнтів із генералізованим пародонтитом достовірно підвищує вмісту Ca і P в цементі кореня зуба. Унаслідок позитивного впливу на структуру кристалів гідроксиапатитів цементу кореня покращується їх хімічний склад та нормалізується геометрія, а саме симетрія кристалів гідроксиапатитів. Відновлення кристалів гідроксиапатитів цементу кореня зуба позитивно впливає на зв’язок із колагеновими волокнами періодонтальної зв’язки і сприяє процесам репаративної регенерації тканин пародонта. У пацієнтів з генералізованим пародонтитом застосування зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) може бути оптимальним засобом у профілактиці ушкоджень цементу кореня та розвитку цервікальних уражень зубів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Бондаренко, Л. Б., Т. А. Карацуба, О. О. Хавич, Г. М. Шаяхметова, Н. І. Шарикіна, В. М. Коваленко, О. І. Харченко, Н. М. Сергійчук, and М. М. Калачінська. "Вплив 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін- 2-іл-сульфоніл)-N-(2,6-дихлорфеніл)-цераміду на складові хроматину та стан антиоксидантної системи в саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 1 (March 27, 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.33250/14.01.015.

Full text

Abstract:

Стрімке поширення онкологічних захворювань у ХХІ столітті в усьому світі зумовлює інтенсифікацію хіміотерапевтичного лікування даної патології зі застосуванням усе нових і нових цитотоксичних і цитостатичних агентів. Однак це зумовлює зростання й числа побічних ефектів і небажаних наслідків використання даних препаратів. Неспецифічна дія щодо всього організму пацієнта та висока токсичність даної групи лікарських засобів, зокрема, їхня кардіо-, нефро- та нейротоксичність, а також відсутність достатньої інформації щодо віддалених наслідків введення протипухлинних засобів на стан прилеглих тканин, які не були захоплені інвазією пухлини, зумовлюють нагальну потребу в системному вивченні біохімічних змін не лише в пухлині, але й поза її межами. У попередніх експериментах нами було проведене вивчення впливу протипухлинного похідного хіназоліну на складові хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки й виявлено специфічність його впливу на низку показників виключно в тканині пухлини. У зв’язку з цим актуальним є з’ясування, чи є виявлена специфічність похідного хіназоліну характерною лише для тканини матки, чи вона поширюється й на інші тканини організму. Мета дослідження – вивчити вплив 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-іл-сульфоніл)-N(2,6-дихлорфеніл)-цераміду (АХДЦ) на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів. Тварини були розподілені на 3 групи по 6 тварин у кожній: 1 – інтактні щури; 2 – негативний контроль (саркома 45); 3 – саркома 45 + АХДЦ (29,93 мг/кг). Вивчення впливу АХДЦ на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри показало, що дана сполука вірогідно змінювала більшість досліджуваних показників як порівняно з інтактними тваринами, так і з саркомою 45 без лікування. Специфічність впливу АХДЦ на клітини пухлин була найвираженішою щодо ДНК-фрагментації та змін вмісту РНК, співвідношень РНК/ДНК і РНК/НК. Щодо впливу на вміст SH-груп у тканині саркоми 45 і неуражених пухлиною тканинах шкіри, то в даному випадку ефект АХДЦ був протилежним за напрямком стосовно змін вмісту небілкових і пов’язаних з білками SH-груп.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Бондаренко, Л. Б., and Т. А. Карацуба. "Вплив Іфітинібу на складові хроматину та стан антиоксидантної системи в карциномі Герена та незмінених тканинах матки." Pharmacology and Drug Toxicology 13, no. 5 (January 3, 2020): 322–30. http://dx.doi.org/10.33250/13.05.322.

Full text

Abstract:

Неспецифічна дія протипухлинної хіміотерапії на прилеглі до пухлини тканини сама по собі здатна погіршити стан організму додатково до наслідків розвитку неопластичного процесу і навіть справити вирішальну роль у виживанні організму. Тому актуальним є проведення паралельних досліджень впливу нових протипухлинних засобів на етапі доклінічних випробувань як на пухлини, так і на тканини того самого організму, які неуражені неопластичним процесом, для подальшої оптимізації хіміотерапії. Мета дослідження – вивчити вплив Іфітинібу на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки. Дослідження впливу Іфітинібу проводили на білих щурах-самицях лінії Вістар. Тварини були розподілені за методом рандомізації на 3 групи по 6 тварин у кожній: 1 – інтактні щури, 2 – негативний контроль (карцинома Герена), 3 – карцинома Герена + 29,93 мг/кг Іфітинібу. Вивчення впливу Іфітинібу на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки показало, що даний препарат вірогідно змінював більшість досліджуваних показників як порівняно з інтактними тваринами, так і з карциномою Герена без лікування. Специфічність впливу Іфітинібу на клітини пухлин була найвираженішою у випадку ДНК-фрагментації та змін вмісту небілкових і пов’язаних з білками SH-груп.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Бондаренко, Л. Б., Т. А. Карацуба, О. О. Хавич, Г. М. Шаяхметова, Н. І. Шарикіна, В. М. Коваленко, Р. О. Стратійчук, А. А. Коновалов, and М. М. Калачінська. "Вплив Іфітинібу на складові хроматину та стан антиоксидантної системи в карциномі Герена та незмінених тканинах матки." Pharmacology and Drug Toxicology 13, no. 5 (December 23, 2019): 322–30. http://dx.doi.org/10.33250/vol13iss5pp322-330.

Full text

Abstract:

Неспецифічна дія протипухлинної хіміотерапії на прилеглі до пухлини тканини сама по собі здатна погіршити стан організму додатково до наслідків розвитку неопластичного процесу і навіть справити вирішальну роль у виживанні організму. Тому актуальним є проведення паралельних досліджень впливу нових протипухлинних засобів на етапі доклінічних випробувань як на пухлини, так і на тканини того самого організму, які неуражені неопластичним процесом, для подальшої оптимізації хіміотерапії. Мета дослідження – вивчити вплив Іфітинібу на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки. Дослідження впливу Іфітинібу проводили на білих щурах-самицях лінії Вістар. Тварини були розподілені за методом рандомізації на 3 групи по 6 тварин у кожній: 1 – інтактні щури, 2 – негативний контроль (карцинома Герена), 3 – карцинома Герена + 29,93 мг/кг Іфітинібу. Вивчення впливу Іфітинібу на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки показало, що даний препарат вірогідно змінював більшість досліджуваних показників як порівняно з інтактними тваринами, так і з карциномою Герена без лікування. Специфічність впливу Іфітинібу на клітини пухлин була найвираженішою у випадку ДНК-фрагментації та змін вмісту небілкових і пов’язаних з білками SH-груп.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Terehov, G. V., O. M. Chukhraeva, I. M. Savytska, M. V. Kostylev, V. I. Malyuta, O. A. Geylenko, and M. V. Chukhraiev. "Дослідження впливу фотостимуляції на загоювання післяопераційних ран в експерименті." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 9 (September 28, 2019): 50–53. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.50.

Full text

Abstract:

Мета. Розробка нової технології профілактики ускладнень та покращення загоювання післяопераційних ран під впливом стимуляції оптичним потоком червоного (635 нм) і синього (450 нм) діапазонів спектра. Матеріали і методи. Дослідження проведені на 18 білих щурах, яким під загальним внутрішньочеревним наркозом виконували розтин шкіри черевної стінки та підшкірної клітковини, рану зшивали вузловими швами. Після цього у 9 тварин (контрольна група) більше не виконували ніяких маніпуляцій, а 9 іншим тваринам (експериментальна група), проводили фототерапію оптичним потоком червоного і синього діапазонів спектра. На 7, 14-ту та 21-шу добу проводили гістологічні дослідження ран черевної стінки. Результати. Новоутворена рубцева тканина дозрівала швидше у тварин експериментальної групи з формуванням вузького нормотрофічного рубця. У тварин контрольної групи більш повільно дозрівав та формувався нерівномірний за товщиною й шириною гіпертрофічний рубець. Висновки. Під впливом опромінення зони ран черевної стінки вони більш швидко та якісно загоювалися.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Чайковський, Ростислав. "ВПЛИВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК ХАРАКТЕРУ ПІДЛІТКА." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 302–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-59.

Full text

Abstract:

У статті викладено результати теоретичного аналізу впливу сімейного виховання на таку властивість особистості підлітка як характер. Визначено, що саме сім’я є основою для формування та розвитку основних рис характеру дитини. Досліджено, що підлітковий вік є сензитивним та вирішальним для становлення особистості, і саме у підлітковому віці відбувається загострення рис характеру – акцентуація. Узагальнено психолого-педагогічні дослідження щодо впливу типу сімейного виховання та сімейного середовища. Виявлено, що характер формується під впливом зовнішнього середовища, соціуму, виховання. Висвітлено основні несприятливі умови біологічного та соціального походження, що можуть сприяти формуванню патологічних варіантів характеру. Названо групи чинників, які сприяють розвитку патохарактерологічних особливостей. Розглянуто вплив неправильного сімейного виховання на появу вкрай несприятливих наслідків в характері дитини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Бойко, О. В., О. Ф. Гончар, O. M. Гавриш, and T. Г. Осокіна. "ВПЛИВ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНУ ЗДАТНІСТЬ САМЦІВ ТА САМОК НОРОК БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (March 18, 2020): 26–38. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.26-38.

Full text

Abstract:

Проведена практична перевірка ефективності використання бурштинової кислоти в умовах господарства для покращення продуктивних якостей самців та самок норок та підвищення рентабельності виробництва продукції норківництво. Сформовано електронну базу даних показників реалізації відтворювальної здатності самців та самок норок при застосуванні бурштинової кислоти в якості біологічно активних добавок. Проведено оцінку рівня впливу біологічно активних добавок на перебіг сезону парування самок норок. Досліджено якісні та кількісні показники гнізд самок норок та рівень збереженості молодняку при застосуванні біологічно активних добавок. Визначено вплив біологічно активних добавок на статеву активність та запліднюючу здатність самців норок. На основі дослідження впливу використання біологічно активних добавок в якості кормової добавки в годівлі норок звірогосподарства Черкаської облспоживспілки встановлено, що запропоновані схеми використання біологічно активних добавок мали не однаковий ефект. Самки дослідних груп характеризувались дещо вищою статевої активністю під час проведення гону та меншим відсотком самок, які не дали приплоду. Підвищення плодючості спостерігалось у самок норок групи Д1, яким перед проведенням сезону парування додатково вводилась бурштинова кислота в розрахунку 10 мг/кг живої маси. Також про позитивний вплив саме бурштинової кислоти, як біологічно активної добавки свідчить і більша кількість отриманого приплоду на самку, що щенилась другої дослідної групи Д2, яким додатково вводилась в раціон біологічно активна добавка (бурштинова кислота) у дозі 50 мг/кг живої маси порівняно із аналогічним показником самиць контрольної групи перевага склала 15 відсотків. За результатами роботи сформульовано висновки та підготовлено рекомендації для використання у розвитку галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Швець, В. А., and О. М. Гасюк. "РІВЕНЬ КОРТИЗОЛУ ТА ДИНАМІКА ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЙ У МИШЕЙ ПІД ВПЛИВОМ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-2 В УМОВАХ ФІЗИЧНИХ ТРЕНУВАНЬ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 95–102. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.11942.

Full text

Abstract:

Резюме. Реакція гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи, що супроводжується збільшенням в крові кортизолу, адекватно величині фізичного навантаження, може слугувати важливим раннім індикатором перетренування і виникнення стресу. Стрес, у свою чергу, призводить до значних змін у центральній нервовій системі, що яскраво проявляється у поведінкових реакціях. Інтерлейкін-2 (ІЛ-2) може чинити одночасний вплив на регулювання гомеостазу в мозку та в імунній системі. ІЛ-2 ефективно використовується при лікуванні імуносупресії, викликаної стресом, і володіє стимулювальним та антидепресивним ефектами. Мета дослідження – оцінити вплив ІЛ-2 на рівень кортизолу та динаміку поведінкових реакцій у мишей при фізичному стресі. Матеріали і методи. Дослідження проводили на статевозрілих лабораторних мишах-самцях. Було сформовано п’ять дослідних та одну контрольну (без фізичних тренувань) групи тварин. Перша група отримувала інгібітор ІЛ-2 («Циклоспорин») (10 мг/кг), друга, третя та четверта групи – ІЛ-2 («Ронколейкін») у концентраціях 5000; 7500 та 30000 МО/кг відповідно, п’ята група– стерильний фізіологічний розчин. У якості фізичного тренування використовувався метод примусового плавання до повного виснаження з вантажем. Вміст кортизолу в сироватці крові визначали з використанням реагентів «Кортизол – ІФА». Поведінку тварин досліджували, використовуючи методику «відкрите поле». Результати. Стимуляція ІЛ-2 у високій концентрації призвела до суттєвого збільшення рівня кортизолу в сироватці крові мишей на 4-му та 6-му тижнях порівняно з контролем та попереднім періодом (р≤0,05). Тварини, яким вводили ІЛ-2 в середній концентрації, мали помірне збільшення рівня кортизолу, який зростав протягом усіх фаз адаптації до фізичного навантаження. Спостерігались достовірні відмінності порівняно з контролем (відповідно на 51,8 % – на 4-му, на 36,5 % – на 6-му тижнях, р≤0,05). У групі тварин з інгібуванням ІЛ-2 рівень кортизолу на 4-му тижні знизився порівняно з попереднім періодом (на 16 %, р≤0,05) з подальшим суттєвим підвищенням (на 110 %, р≤0,05). Групи тварин зі стимулюванням ІЛ-2 в низькій концентрації та без впливу препаратів продемонстрували підвищення рівня кортизолу порівняно з контролем на 4-му тижні та порівняно з попередніми показниками на 6-му тижні фізичних тренувань. Протягом усіх періодів експерименту була відзначена відмінність показників поведінкової активності в тесті «відкрите поле» залежно від періоду та впливу ІЛ-2 різної концентрації або ж його інгібування. Висновки. З’ясовано, що уведення ІЛ-2 впливає на концентрацію кортизолу в сироватці крові лабораторних мишей, які знаходились в умовах фізичних навантажень. У тварин, яким уводили ІЛ-2 в середній концентрації, не було значного підвищення рівня кортизолу. При уведенні малих концентрацій ІЛ-2 рівень кортизолу підвищувався із значним спадом у фазі відновлення. В умовах дії високих концентрацій ІЛ-2 рівень кортизолу підвищувався протягом усіх тижнів, із значним стрибком на останньому тижні фізичних тренувань. Тож середні концентрації ІЛ-2 мають стрес-протекторну дію в умовах фізичних навантажень. На моделі фізичного стресу в білих мишей показано, що уведення ІЛ-2 впливає на поведінку дослідних тварин. У середніх концентраціях ІЛ-2 призводить до зниження рівня тривожності, підвищення рухової активності тварин та активізації дослідницької поведінки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Petrushanko, T. O., I. Yu Popovych, and T. M. Moshel. "Оцінка дії хвороботворних факторів у пацієнтів із генералізованим пародонтитом." Clinical Dentistry, no. 2 (September 22, 2020): 24–32. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11398.

Full text

Abstract:

Резюме. В основі генералізованого пародонтиту лежить запально-дистрофічний процес, який виникає в організмі під впливом патогенних факторів. Організм людини перебуває під постійним впливом різноманітних чинників зовнішньої та внутрішньої природи, які взаємодіють між собою, а реакція організму на їх вплив може бути різноманітна. Визначається вона рядом моментів, у тому числі й природою патогенного фактора. Мета дослідження – оцінити вплив патогенних факторів на стан тканин пародонта у пацієнтів із генералізованим пародонтитом. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети проведено обстеження 230 осіб віком від 25 до 65 років, 204 з яких мали клінічні симптоми хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП) (три дослідні групи із I, II, III ступенями тяжкості), 26 – здоровий пародонт (контрольна група). Результати досліджень та їх обговорення. Для оцінки впливу ряду патогенних факторів на розвиток генералізованого пародонтиту ми провели аналіз зв’язків впливу можливих хвороботворних чинників на тканини пародонта. Виконане всебічне обстеження пацієнтів із генералізованим пародонтитом та здоровими яснами дозволило систематизувати наслідки дії та вплив місцевих і загальних патогенних чинників, які залежно від стану адаптаційних можливостей організму можуть призвести до розвитку та обтяження патологічного процесу в тканинах пародонта. Висновки. Результати проведеного місцевого обстеження (щелепно-лицевої ділянки) пацієнтів із ХГП та осіб із здоровими тканинами пародонта свідчать про наявність зв’язків дії місцевих хвороботворних факторів на розвиток хронічного генералізованого пародонтиту. Для ефективного лікування пацієнтів із ХГП та досягнення ремісії і довготривалої стабілізації запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта важливим є персоналізований підхід із урахуванням як місцевих, так і загальних хвороботворних факторів та індивідуальних особливостей організму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Павлов, С. Б., Н. М. Бабенко, М. В. Кумечко, С. В. Кочкіна, and Т. А. Хлібосолова. "РОЛЬ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 І ГАММА-ІНТЕРФЕРОНУ В РЕГУЛЯЦІЇ РЕПАРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ХРОНІЧНИХ РАН ПРИ ВИКОРИСТАННІ ФОТОБІОМОДУЛЯЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (December 1, 2021): 140–44. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12528.

Full text

Abstract:

Актуальним завданням сьогодення є пошук нових методів лікування хронічних ран. Перспективним методом впливу на репараційний процес є використання фотобіомодуляційної (ФБМ) терапії. Мета – вивчення ролі інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) і гамма-інтерферону (ІФН-γ) в регуляції репаративних процесів хронічних ран при застосуванні ФБМ терапії в експерименті. Матеріали і методи. Дослідження були проведені на 24 щурах лінії Вістар, яким були змодельовані хронічні рани. Тварин було поділено на дві групи – експериментальну та контрольну. Ранові дефекти тварин експериментальної групи піддавали дії ФБМ терапії один раз на добу протягом 5 днів. Використовували лазерний пристрій «Ліка-терапевт М» (м. Черкаси) у безперервному режимі при довжині хвилі 660 нм, вихідній потужності 50 мВт, щільності енергії 1 Дж/см2, час експозиції 60 с. Забір крові з серця проводили на 3 та 7 добу після оперативного втручання. Дослідження рівнів ІЛ-6 і IФН-γ в сироватці крові тварин проводилося методом імуноферментного аналізу. Результати. Наше дослідження показало, що через 3 дні після індукції рани рівні ІЛ-6 у сироватці крові тварин експериментальної групи достовірно знижувалися (3,418±0,381 пг/мл, P<0,05), порівняно з аналогічними показниками контрольної групи (7,356±0,649 пг/мл). Концентрації IФН-γ у сироватці крові тварин обох груп на цьому терміні загоєння ран не відрізнялись. Через 7 днів рівні IФН-γ у крові тварин, ранові дефекти яких підлягали впливу ФБМ терапії, були знижені (103,330±4,493 пг/мл, P<0,05), порівняно з концентрацією IФН-γ тварин контрольної групи (155,208±9,574 пг/мл). Рівні IЛ-6 у сироватці крові тварин досліджуваних груп не відрізнялися. Висновки. Регуляція порушень репаративних процесів хронічних ран може здійснюватися за допомогою ФБМ терапії, хоча цей факт тісно пов'язаний з вибором таких параметрів, як доза, час впливу і довжина хвилі лазерного випромінювання. Зниження продукції IЛ-6 і IФН-γ на початкових стадіях загоєння пошкоджень можуть бути одним з механізмів, за допомогою якого ФБМ терапія стимулює процеси репарації хронічних ран.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Пєвцов, Г. В., С. В. Залкін, С. О. Сідченко, and К. І. Хударковський. "Пропозиції щодо удосконалення процесу управління інформаційно-психологічними впливами в ході проведення інформаційно-психологічних операцій." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 3(40), (August 12, 2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.40.05.

Full text

Abstract:

У статті представлена низка практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу управління інформаційно-психологічними впливами в ході проведення інформаційно-психологічних операцій. Запропонована модель управління інформаційно-психологічним впливом на основі моніторингу стану об’єкту впливу і корегування сценарію інформаційно-психологічної операції (інформаційно-психологічного впливу) або його складових. Представлений механізм інформаційно-психологічного впливу, який передбачає послідовне переведення об’єктів впливу (цільової групи) із одного стану до іншого. Наданий варіант складу команди інформаційних операцій, що створюється при Об’єднаному штабі Збройних Сил США, який може бути прийнятий за основу при удосконаленні структури підрозділів інформаційно-психологічних операцій Збройних Сил України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Skybchyk, V. A., and O. S. Peleshko. "ДОБОВИЙ ПРОФІЛЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 25, 2019): 129–31. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10063.

Full text

Abstract:

Взаємозв'язок між підвищеним артеріальним тиском (АТ) та когнітивними порушеннями (КП) привертає особливу увагу протягом останніх десятиліть. На сьогодні немає достатньо даних щодо впливу добового профілю АТ на когнітивні функції. Мета – вивчити стан когнітивних функцій у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від особливостей добового профілю АТ. Матеріал і методи. Обстежено 45 хворих із ГХ ІІ–ІІІ стадій, 2–3 ступенів (середній систолічний та діастолічний АТ становив (169±9) та (96±7) відповідно) та залежно від результатів добового моніторування АТ поділено на три групи: перша група – dipper (n=20), друга – nondipper (n=14), третя – hyper-dipper (n=11). Для вивчення когнітивних функцій застосовували коротку шкалу дослідження психічного статусу (MMSE). Результати. Серед пацієнтів групи dipper когнітивні порушення виявлено у 70 % випадків, серед пацієнтів групи nondipper – у 93 % випадків, у групі hyper-dipper когнітивні розлади спостерігали в 100 % випадків. У структурі когнітивних порушень серед пацієнтів групи dipper та nondipper переважали легкі когнітивні порушення, тоді як у групі hyper-dipper частіше діагностували помірні когнітивні порушення. У пацієнтів hyper-dipper відзначали достовірно гірші показники когнітивних функцій за шкалою MMSE порівняно з пацієнтами dipper ((25,9±1,3) та (26,8±2,7) відповідно, p<0,05). Висновки. Когнітивні порушення було виявлено у трьох групах хворих із ГХ, проте достовірно нижчі показники когнітивних функцій мали місце у хворих з надмірним нічним зниженням АТ (hyper-dipper), також у них частіше виявляли помірні когнітивні порушення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Trishchynska, M. A. "Оптимізація лікувальної тактики у пацієнтів з інсомнією на тлі початкових проявів недостатності мозкового кровообігу." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 6.68 (November 19, 2014): 29–37. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.68.2014.80750.

Full text

Abstract:

Цереброваскулярна патологія є однією з основних причин смертності та основною причиною інвалідизації населення в усьому світі. Особливо актуальним питанням є пошук нових мішеней для патогенетичного лікування початкових стадій цереброваскулярних захворювань. Одним із ранніх симптомів цереброваскулярних захворювань (початкових проявів недостатності мозкового кровообігу) є розлади сну (інсомнія), що тісно пов’язані з порушенням функції автономної нервової системи. Відновлення сну та його характеристик має важливе значення не тільки для загального самопочуття пацієнтів, але й для реалізації адаптаційних та компенсаторних можливостей головного мозку в умовах впливу судинних факторів ризику. Нами було проведене дослідження, присвячене оцінці впливу цілеспрямованого відновлення якості сну на стан пацієнтів із початковими проявами недостатності мозкового кровообігу. Метою дослідження була оцінка клінічної ефективності, переносимості та безпечності тразодону (50 мг на ніч) у пацієнтів із початковими проявами недостатності мозкового кровообігу на тлі традиційного лікування. Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь 45 пацієнтів із початковими проявами недостатності мозкового кровообігу та інсомнією. Основну групу становили 34 хворі віком від 30 до 58 років, серед яких було 26 жінок та 8 чоловіків (з артеріальною гіпертензією 1–2-го ступеня І стадії, дисліпідемією, нестенозуючим атеросклерозом церебральних судин). Групу контролю становили 11 пацієнтів (7 жінок і 4 чоловіки), середній вік яких був 47,7 ± 6,7 року. Всім хворим проводили загальноклінічне, клініко-неврологічне, клініко-психологічне та клініко-інструментальне обстеження. Пацієнти основної групи отримували додатково до стандартної терапії 50 мг тразодону на ніч протягом спостереження (4 тижні) на відміну від пацієнтів контрольної групи, які отримували лише стандартну терапію.Результати та їх обговорення. В основній групі самопочуття пацієнтів статистично значимо покращилося порівняно з попереднім станом. Хворі відмічали зменшення інтенсивності або зникнення таких скарг, як головний біль, запаморочення, схвильованість, ком у горлі, відчуття серцебиття, покращилися здатність до концентрації уваги та якість сну. В контрольній групі стан пацієнтів мав тенденцію до поліпшення, але менш динамічно. В основній групі протягом 4 тижнів статистично значимо зменшилися прояви вегетативної дисфункції (з 35,35 ± 9,75 бала до 30,22 ± 11,1 бала за опитувальником для виявлення ознак вегетативних порушень) та реактивної тривожності (з 41,82 ± 11,02 бала до 36,62 ± 10,5 бала за шкалою Спілбергера). В контрольній групі показники мали тенденцію до позитивної динаміки.Висновки. З метою більш суттєвого та безпечного впливу на симптоми початкових проявів недостатності мозкового кровообігу, зокрема проявів інсомнії, в схему лікування доцільно включати тразадон (Триттіко) у дозах, близьких до 50 мг, на ніч.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Chorna, Lidiya. "Груповий міф та його функції в складних соціальних ситуаціях." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 43(46) (July 15, 2019): 116–24. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).30.

Full text

Abstract:

У складних соціальних ситуаціях, коли в людини звужується свідомість та послаблюється критичність мислення, зростає ймовірність її звернення до міфу як засобу осмислення дійсності. У психології поширені поняття колективного і персонального міфу, а от груповий лише набуває наукового статусу. Соціальна взаємодія відбувається насамперед у малій групі, а груповий міф, як не парадоксально, сприяє побудові групової ідентичності, посиленню згуртованості членів групи в разі загрози її існуванню. Тобто міф у проблемних ситуаціях допомагає адаптувати членів групи до соціальної дійсності шляхом їх консолідації, а також надихає на активне долання соціальних складнощів. Міф спонтанно виникає в процесі безпосередньої комунікації членів групи, рефлексії та оцінки ситуації за допомогою доступних для них на актуальний момент психічних ресурсів. У випадку покращення соціальної ситуації міф із засобу адаптації може перетворитися в засіб дезадаптації: із живого міфу – у груповий наратив, що містить ригідні соціальні настановлення, групові стереотипи та інші ілюзорні феномени групової взаємодії, які хибно відбивають соціальну реальність, деструктивно впливають на розвиток групи. У такому разі йдеться про дисфункцію міфу, тобто його функціональність для групи є умовною. Отже, груповий міф може виконувати функції адаптації, дезадаптації до складних соціальних ситуацій, а також їх активного долання, перетворення із складних у нескладні, розв’язані та пережиті. Ці загальні функції підпорядковують собі часткові: адаптивна – соціалізувальну, інтегративну, консолідувальну; дезадаптивна – ілюзорно-фантазматичні, компенсаторно-деструктивні; проактивно-творча – емоційно-наснажливу, ціннісно-рефлексивну, дієво-долальну тощо. Захисні функції міфу залежно від специфіки психологічних захистів (компенсація, заміщення, проєкція, раціоналізація, заперечення тощо), які використовуює група в процесі створення міфу, можуть слугувати всім трьом вищезгаданим цілям групи: адаптації, дезадаптації, творчого перетворення складних соціальних ситуацій. Визначення функцій міфу в малій групі дасть змогу виокремити маркери його ідентифікації, створити нові методи дослідження поведінки людини в соціальних ситуаціях та впливу на неї групових феноменів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Naumova, L. V., L. S. Milevska-Vovchuk, Y. V. Boiko, U. O. Naumova, and S. O. Gruba. "КОМБІНОВАНА ТЕРАПІЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З ОЖИРІННЯМ ІІ СТУПЕНЯ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 49–52. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11433.

Full text

Abstract:

Резюме. Ожиріння є прогресуючою пандемією сьогодення, яка потребує постійного удосконалення схем лікування зі збереженням індивідуального підходу до кожного пацієнта. Мета дослідження – проаналізувати ефективність медикаментозної корекції у пацієнтів з ожирінням ІІ ступеня шляхом порівняння двох груп цукрознижувальних препаратів бігуанідів та аналогів глюкагоноподібного пептиду-1(ГПП-1). Матеріали і методи. Порівняти ефективність двох груп цукрознижувальних препаратів у пацієнтів із ожирінням II ступеня з метою оцінки їх впливу на динаміку маси тіла. Результати. У дослідженні представлено результати порівняльного аналізу використання препаратів групи бігуанідів та аналогів ГПП-1 у пацієнтів з ожирінням ІІ ступеня. Висновки. Автори відмічають більш виражений ефект від використання та аналогів ГПП-1 у пацієнтів з ожирінням ІІ ступеня порівняно з препаратами групи метформінів. Проте обидві групи препаратів показали статистично достовірне зниження маси тіла у досліджуваних групах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Pasiechko, N. V., G. Ya Loy, and І. І. Svystun. "Вплив препарату Гуарем на масу тіла та основні показники ліпідного і вуглеводного обміну у пацієнтів із надмірною масою тіла чи ожирінням." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 5.61 (September 24, 2014): 31–36. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.5.61.2014.76851.

Full text

Abstract:

У статті наведені результати досліджень стосовно впливу препарату Гуарем на масу тіла, основні показники вуглеводного та ліпідного обміну. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 40 пацієнтів, розподілених на 3 групи. Перша група (n = 12) — пацієнти із вперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, ожирінням чи надмірною масою тіла та дисліпідемією; друга група (n = 14) — пацієнти з надмірною масою тіла або ожирінням без ЦД та дисліпідемії; третя група (n = 14) — пацієнти з ЦД 2-го типу і надмірною масою тіла чи ожирінням, які отримують інсулінотерапію. Результати. На тлі прийому препарату Гуарем у поєднанні з низькокалорійною дієтою і дозованими фізичними навантаженнями протягом трьох місяців у пацієнтів першої групи спостерігається зменшення маси тіла (на 2,57 ± 1,11 кг), коефіцієнту атерогенності (на 19 %), вірогідне зниження постпрандіальної глікемії (на 1,72 ммоль/л, p < 0,001) і глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) (на 0,89 %, p < 0,01); у пацієнтів другої групи відзначалося зниження маси тіла (на 2,14 ± 0,16 кг) та індексу окружність талії/окружність стегон (на 3,47 %); у пацієнтів третьої групи отримані результати свідчать про зниження маси тіла (на 3,16 ± 0,16 кг) і вірогідне зменшення постпрандіальної глікемії (на 1,45 ммоль/л, p < 0,01) та HbA1c (на 0,81 %, p < 0,05). Всі пацієнти відзначали зменшення апетиту, швидке настання насичення, легшу переносимість гіпокалорійної дієти. Побічні ефекти у вигляді метеоризму, здуття живота, розладів випорожнення, нудоти спостерігалися рідко і швидко минали. Висновки. Препарат Гуарем довів свою ефективність щодо впливу на апетит, масу тіла, показники вуглеводного і жирового обміну. Низький відсоток побічних ефектів, а також їх транзиторність свідчать про хороший профіль безпеки і переносимості препарату Гуарем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Назаревич, Вікторія. "ФУНКЦІЇ ОСТРАКІЗМУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 14 (April 1, 2020): 177–86. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.167.

Full text

Abstract:

.У статті автор здійснює спробу розкрити особливості функцій остракізму в системі умов сучасної освіти та систематизувати соціально-психологічні прояви соціального відторгнення індивідів або груп. Особливу увагу приділено аналізові системи функціонального наповнення явища та його проявів в освітянському просторі, впливу на особистість відсутності уваги й визнання. Особи, які піддаються остракізму в освітніх закладах протягом тривалого часу, демонструють низький рівень психічного здоров’я. Стаття присвячена критеріям аналізу основних стадій становлення групи та входження індивіда в систему освіти. Вказано на те, що особистість має потребу належати до групи, щоб вижити; унаслідок цього кожен індивід володіє підвищеними когнітивними здібностями для вияву сигналів про відмову в соціальному прийнятті. Тож відмова або насторога з боку групи є загрозливою ситуацією, що переживається як почуття особистої невпевненості та призводить до остракізації особи. Висвітлені фактичні умови протікання процесу остракізації в освітньому середовищі, здійснено аналіз практичної сторони перебування індивідів в освітянському просторі й констатовано поділ його функцій на дві основні групи за характером дії. Вказано на роль розгляду проходження етапів особистісного становлення в межах академічної групи за загальноприйнятими науковими рамками становлення групи, які можуть характеризуватися: визначенням меж групи, розвитком нових навичок у її членів, розвитком і визначенням відповідних групових ролей, генерацією планів та ідей, погодженням альтернатив сумісного існування, вирішенням конфліктів, впровадженням спільної діяльності й підтримкою єдності. Зроблено висновки в системі функцій остракізму в освітянському просторі, що кожна група проходить етапи конфлікту, непорозумінь, неприйняття, відторгнення ідей і окремих членів групи в процесі становлення. Це дає основу стверджувати: остракізація є невід’ємним елементом входження і становлення індивідів в освітньому середовищі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Савіна, Світлана. "Оцінка впливу оздоровчої фітнес-технології на фізичний стан жінок другого періоду зрілого віку за динамікою антропометричних показників." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 90–97. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.90-97.

Full text

Abstract:

Анотація. Досліджено динаміку антропометричних показників жінок другого періоду зрілого віку. Мета. Оцінити ефективність впливу оздоровчої фітнес-технології на фізичний стан жінок другого періоду зрілого віку. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, ресурсів мережі Інтернет. Результати. Учасників було розподілено на дві групи. В першій групі використовували заняття танцювальною аеробікою (понеділок), силовим фітнесом (середа) і стретчингом (п’ятниця), друга група займалася тільки ментальним фітнесом. Перед початком і після завершення програми визначали довжину і масу тіла, обхват талії та таза, верхніх і нижніх кінцівок з правої та лівої сторони, проводили каліперометрію з правої сторони, визначали м’язовий і жировий компоненти маси тіла. Комплексні заняття в першійгрупі мали більш виражений вплив на жировий компонент тіла та сприяли нормалізації індексу маси тіла, жирової ваги, ніж у другій групі. Показники свідчать, що наявність надмірної маси тіла та ожиріння I і II ступенів було виявлено в експериментальній групі жінок на початку експерименту, але після експерименту ожиріння II ступеня виявлено не було. Після експерименту нормальний індекс маси тіла стали мати на 7,5 % жінок більше. Завдяки зменшенню відсотка жінок з ожирінням I ступеня на 7,5 % збільшився відсоток жінок, які мали надлишкову масу тіла, на 12,5 %. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що комплексна оздоровча програма сприяла нормалізації фізичного стану та рівню здоров’я. Вона чинить більш багатогранний вплив за однакових часових витрат на заняття (180 хв на тиждень). Ключові слова: фітнес, фітнес-технології, маса тіла, схуднення, жінки, другий зрілий вік, танцювальна аеробіка, силовий фітнес, стретчинг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Khromylova, O. V. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТАБЛЕТОК L-АРГІНІНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (December 28, 2018): 35–41. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9704.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин на стираність, стійкість до роздавлювання і час розпадання таблеток таблеток L-аргініну з тіотриазоліном. Матеріали і методи. У дослідженнях використовували: L-аргінін (виробник: Sigma-Aldrich, США), тіотриазолін (виробник: Державне підприємство «Завод хімічних реактивів» Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України), сертифіковані допоміжні речовини, як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Результати й обговорення. Дисперсійний аналіз результатів дослідження за показниками стираності таблеток, стійкості таблеток до роздавлювання і часу розпадання таблеток L-аргініну з тіотриазоліном допоміг на основі порівняння отриманих середніх значень рівнів вивчених факторів вибрати кращі допоміжні речовини: маніт із зразків наповнювачів на основі цукрів, крохмаль картопляний із зразків розпушувачів, МКЦ 301 – з групи регуляторів вологи, з групи зв’язуючих речовин обрано 3 % розчин ГПМЦ 2910. Висновки. За результатами проведених досліджень ми вивчили вплив чотирьох груп допоміжних речовин на стираність, стійкість до роздавлювання та час розпадання таблеток L-аргініну з тіотриазоліном, отриманних методом вологої грануляції. Дисперсійний аналіз результатів експериментальних даних допоміг вибрати допоміжні речовини, які забезпечують необхідні фармако-технологічні вимоги, що висуваються до таблеткової лікарської форми ДФУ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Mamotenko, А. V., and T. Ye Кomisova. "Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму." Endokrynologia 26, no. 2 (July 9, 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.145.

Full text

Abstract:

Проведено дослідження з вивчення ефекту підсилення запобіжної та відновлювальної дії препарату мелатоніну на репродуктивну систему експериментальних тварин, що знаходилися в умовах тривалого світлового навантаження, шляхом введення в раціон адаптогену природного походження — харчової добавки спіруліни. Мета роботи — вивчення наслідків деструктивного впливу тривалої пролонгації режиму освітлення на гормональний профіль статевих гормонів та обґрунтування ефективності комбінованого введення мелатоніну і спіруліни для запобігання процесу дерегуляції репродуктивної функції та її відновлення в самців щурів. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 140 статевозрілих самцях щурів популяції Wistar у літньо-осінній період на тлі зменшення тривалості світлової доби (липень-жовтень). За характером дії та інтенсивності освітлення було сформовано 7 груп по 20 особин: контрольна група К — тварини знаходилися в умовах природної зміни дня і ночі; група 12/12 — щури утримувалися при штучному освітленні впродовж 12 годин на добу; група 24/00 — тварини утримувалися при цілодобовому штучному освітленні;групи 12/12+М та 24/00+М — на тлі зміненого світлового режиму щури отримували препарат «Віта-мелатонін» (М) ввечері; групи 12/12+М+С та 24/00+М+С — на тлі зміненого світлового режиму щурам вводили біодобавку «Spirulina» (С) вранці й «Віта-мелатонін» ввечері. Змінений фотоперіод для щурів моделювався впродовж 3,5 місяців шляхом застосування електричного освітлення з використанням ламп розжарення потужністю 100 Вт. Рівень тестостерону (Т) та естрадіолу (Е2) у плазмі крові щурів визначали імуноферментним методом. Імовірність відмінностей оцінювали за допомогою критерію t Стьюдента при р<0,05. Результати. Спостерігалася тенденція до зростання рівня Т та зменшення вмісту Е2 в крові щурів групи 12/12 при самостійному введенні мелатоніну, що призводило до вірогідного зростання індексу Т/Е2 на 25% (р<0,05). За умови сумісного введення М+С відмічено вірогідне підвищення рівня Т до контрольних величин та пропорційне зниження вмісту Е2 в крові (на 23%, р<0,05). Відповідно, практично до нормальних значень підвищувалося співвідношення Т/Е2 (до 342,7±29,7 проти 386,8±36,7 в контролі, що становило +54% від показників групи 12/12). У групі щурів 24/00 при введенні мелатоніну рівень Т зростав більш ніж на третину відносно групи патологічного контролю та не мав вірогідних відмінностей від значень у групі інтактних щурів, що знаходилися в умовах природного освітлення. Водночас естрогенемія в таких тварин зменшувалася в меншому ступені — на 25% від групи 24/00. При цілодобовому освітленні на тлі сумісного курсового введення М+С рівень Т у групі щурів 24/00+М+С зростав на 47% від патологічного контролю та практично не відрізнявся від показників інтактних щурів (відповідно 31,8±0,9 нмоль/л та 33,0±0,6 нмоль/л). Хоча рівень Е2 в групі тварин, що підлягали цілодобовому освітленню, і знижувався на 31% від показників групи 24/00, однак був вищим за контрольні значення на 22%. Виходячи з цього, співвідношення Т/Е2, хоча і зростало більш ніж вдвічі, все ж не досягало показників групи контролю (289,8±21,1 і 386,8±36,7 відповідно, р<0,05). Висновки. 1. У самців щурів на фоні світлового навантаження виявлено глибокі зміни профілю статевих гормонів, які прогресують та поглиблюються зі зростанням часу освітлення. 2. Курсове введення мелатоніну сприяло вірогідному підвищенню рівня Т у самців, знижувало рівень Е2, що призводило до відповідного падіння співвідношення Т/Е2, однак не призводило до повної нормалізації показників. 3. Показана висока ефективність використаної схеми курсового сумісного профілактичного застосування мелатоніну і спіруліни для превентивного зниження ризику репродуктивних розладів у самців щурів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Володарська, Наталія Дмитрівна. "ВПЛИВ ЖИТТЄВИХ ПЕРСПЕКТИВ НА ПОЧУТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 3 (November 12, 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.5.

Full text

Abstract:

Стаття розкриває вплив життєвих перспектив на психологічне благополуччя особистості. Визначено, що жит- тєва перспектива в структурі психологічного благополуччя відіграє роль прискорювача реалізації бажаних почуттів, станів психологічного комфорту. Життєва перспектива містить обставини й умови життя, що створюють для особистості, за інших рівних умов, можливість оптимального життєвого просування. Вона відкривається тому, хто має власну життєву позицію, яка цілісно визначає майбутнє особистості. Аналізуються особливості характеристик груп молоді з низьким і високим рівнем психологічного благополуччя. Був визначений рівень психологічного благополуччя в групі студентів, і розділено її на дві групи: з високим і низьким рівнем розкриття ролі, місця та впливу життєвих перспектив особистості на психологічне благополуччя саме в цей віковий період. Створено висновки, пов’язані з інтер- претацією, поясненням, тлумаченням зібраної інформації, відтворенням загальної картини розвитку психологічного благополуччя та впливом життєвих перспектив на цей процес. Життєва перспектива – це цілісна картина май- бутнього. Вона формується в складному суперечливому взаємозв’язку очікуваних і планованих подій, розглядається в єдності ціннісно-смислових та організаційно-діяльнісних аспектів. Психологічне благополуччя формується в ціліс- ності зв’язку минулого, теперішнього й майбутнього життя людини. Фактор сприйняття позитивного минулого показує рівень сприйняття її власного минулого. Це допомагає розвитку психологічного благополуччя. На різних жит- тєвих етапах змінюються життєві цілі й стратегії їх досягнення, що й формує цю гнучкість у поведінці людини. Зміна цілей у житті формує життєвий план особистості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Грицюк, Ірина, and Олександра Хлівна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СТРЕСУ НА ВИНИКНЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ." Psychological Prospects Journal, no. 37 (June 15, 2021): 55–67. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-55-67.

Full text

Abstract:

Мета: розкрити погляди на сучасне бачення психосоматичних розладів, що виникають у дітей старшого шкільного віку в умовах сучасного інформаційно насиченого та агресивного середовища. Висвітлити результати емпіричного дослідження з цієї тематики. Проаналізувати різноманіття досліджень, що стосуються впливу стресу на дітей старшого шкільного віку та виникнення у зв’язку зі стресовими ситуаціями психосоматичних розладів. Визначити психологічні і психосоматичні аспекти впливу стресу на життя та здоров’я дітей старшого шкільного віку. Опираючись на погляди відомих науковців, зокрема З. Фройда, про те, що всі органічні страждання мають психологічну зумовленість, розкрити своє бачення впливу емоційної стійкості та самооцінки на функціонування внутрішніх органів. Методи: теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури, систематизація та узагальнення одержаної інформації). Та емпіричні: психодіагностичні методики (Гісенський опитувальник соматичних скарг, контрольний перелік ознак психопатії, тест-опитувальник Г. Айзенка для діагностики властивостей і типу темпераменту, шкала психологічного стресу RSM-25, малюнковий тест «Автопортрет»), що дозволили нам розкрити наше бачення впливу стресу на появу психосоматичних порушень. Результати: у ході теоретичного аналізу виявили, що погляди на сучасну психосоматику виходять за рамки уявлень лише про здоров’я чи хворобу. Так само і поняття «стрес» виходить за рамки розуміння «погано» чи «добре». Зазначено про необхідність враховувати, що більшість людей, в тому числі й діти, в сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу, бо в часи науково-технічної революції, в які ми живемо, посилюється психічна діяльність людей. У результаті дослідження також проаналізовано особливість дітей старшого шкільного віку засвоювати й переробляти великий обсяг інформації, необхідність швидкої адаптації, перші пошуки професійної реалізації, пошук себе тощо. Розглянуто виникнення проблеми емоційного стресу, тобто напруження й перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників, як причини психосоматичних розладів. Аналіз отриманих даних полягав у виявленні відмінностей між представниками двох груп – групи емоційно стійких респондентів (середня емоційна стійкість та висока емоційна стійкість) з низьким рівнем стресу та групи емоційно нестійких респондентів (висока емоційна нестійкість та дуже висока емоційна нестійкість) з середнім рівнем стресу. Значна увага приділена опису психологічної картини хвороби, оскільки від такого знання залежать наступні терапевтичні заходи. Висновки. В умовах стресу, а також з урахуванням нестійкої або заниженої самооцінки діти старшого шкільного віку більш схильні до психосоматичних розладів серцево-судинної системи, системи органів травлення. Узагальнили результати впливу психологічних і соціальних факторів, яким є, власне, стрес. Прийшли до розуміння афективно-емоційних факторів впливу на виникнення психосоматичних порушень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Khmelnychyi, Serhii, Mykola Povod, and Evgeniya Samokhina. "ВПЛИВ СПАДКОВОСТІ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ НА РОЗВИТОК ЛІНІЙНИХ ОЗНАК КОРІВ-ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (42) (November 30, 2020): 63–66. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.11.

Full text

Abstract:

Дослідження проведені задля вивчення мінливості з розвитку лінійних ознак екстер’єрного типу корів-первісток української чорно-рябої молочної породи залежно від впливу умовної кровності голштинської породи. Експериментальною базою служила селекційна інформація з лінійної класифікації корів племінного заводу ПП “Буринське” Підліснівського відділення Сумського району. Оцінка корів за типом проведена у межах трьох груп помісних тварин із умовною кровністю голштинської породи: І – 62,5-74,9; ІІ – 75,0-87,4 та 87,5 % і вище. Встановлено достовірний вплив умовної частки крові за поліпшуючою породою на екстер’єрний тип тварин. Із нарощуванням спадковості голштинської породи у помісних корів збільшувалася оцінка за лінійні ознаки типу. Тварини ІІІ-ї групи були кращими за ровесниць І-ї та ІІ-ї груп відповідно за груповими ознаками молочного типу на 2,9 та 0,8 балу, тулуба – на 2,9 та 1,3 балу, кінцівок – на 0,6 та 0,5 балу та вимені – на 2,8 та 0,6 балу. Фінальна оцінка зросла від 81,3 балу (корови першої групи із спадковістю голштина 62,5-74,9 %) до 83,9 балу (корови ІІІ групи із спадковістю голштина 87,5 % і вище). Перевищення висококровних помісей ІІІ-ї групи у порівнянні з І-ю та ІІ-ю за описовими ознаками екстер’єру виявлено за глибиною тулуба, кутастістю, шириною заду, прикріпленням передніх та задніх часток вимені, центральною зв’язкою, глибиною вимені та довжиною дійок. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що нарощування спадковості голштинської породи істотно поліпшує екстер’єрний тип корів української чорно-рябої молочної породи, що варто враховувати у селекційному процесі удосконалення тварин цієї породи за екстер’єрним типом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Шацька, З. Я. "ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ЧИННИКІВ МАКРОСЕРЕДОВИЩА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР." Підприємництво та інновації, no. 13 (August 31, 2020): 67–73. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.13.

Full text

Abstract:

Виокремлено чинники макросередовища, які зумовлюють інтеграційні процеси на підприємствах. Враховуючи умови високого рівня динамічності та невизначеності зовнішнього середовища підприємств та великої кількості чинників, що впливають на їхнє функціонування на макрорівні, диференційовано їхній вплив через групи чинників Для цього запропоновано використовувати метод апріорного ранжування чинників та правило Паретто. Сформована класифікація інтеграційних чинників макросередовища, що спричиняють інтеграцію підприємств та формування підприємницьких структур, які поділено на такі групи: політичні, економічні, соціальні, техніко-технологічні, природно-екологічні. Визначено ступінь впливу зовнішніх чинників мегасередовища, що спонукають підприємства до інтеграції. Узагальнені передумови інтеграції підприємств та формування підприємницьких структур на макрорівні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Babinets, L. S., K. Yu Kytsai, and B. O. Mihenko. "Оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 2 (January 21, 2020): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10768.

Full text

Abstract:

Мета роботи: оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом терапевтичного профілю та після хірургічних втручань. Матеріали і методи. Досліджено 115 хворих на хронічний біліарний панкреатит. Для визначення впливу етіологічного біліарного чинника вони були поділені на 4 групи. До 1 групи (26 хворих) належали хворі на ХП в поєднанні з функціональними розладами (ФР) біліарної системи. 2 групу (30 хворих) складали хворі на ХП в поєднанні з некам’яним хронічним холециститом (НХХ). До 3 групи (34 хворих ) належали хворі на ХП після перенесеної лапаротомічної ХЕ (ЛТХЕ). У 4 групу (25 хворих) входили хворі на ХП після перенесеної малоінвазивної ХЕ (МІХЕ). Вік хворих – від 30 до 71 року. Пацієнти були зіставними за віком, статтю і тривалістю захворювання, що становила (10,0±1,5) років. Зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози оцінювали за допомогою фекальної α-еластази, яку визначали методом імуноферментного аналізу, і показника копрограми, вираженого у балах. Оцінку стану та структури підшлункової залози проводили методом еластографії хвилі зсуву за допомогою скануючого УЗ-апарата Ultima PA. Результати досліджень та їх обговорення. Показники зовнішньосекреторної функції підшлункової залози погіршувались із поглибленням патологічного процесу в гепатобіліарній системі. Спостерігалась виражена екскреторна недостатність за обома досліджуваними параметрами. Отримані результати довели, що найбільше порушеною структура підшлункової залози була у групі хворих на ХП+ЛТХЕ, а найнижчі показники жорсткості спостерігались у групі ХП+МІХЕ. Було встановлено наступний рейтинг впливовості етіологічного біліарного чинника на структурний і функціональний стан підшлункової залози у бік зменшення рівня жорсткості і покращення її екскреторної функції: лапаротомічна холецистектомія > некалькульозний холецистит = функціональні розлади гепатобіліарної системи > малоінвазивна холецистектомія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Повод, Микола Григорович, Олександр Григорович Михалко, Тетяна Василівна Вербельчук, Олена Вікторівна Щербина, and Олександр Сергійович Тіщенко. "ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДГОДІВЕЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ АМЕРИКАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ВІД РІЗНОГО ТИПУ ГОДІВЛІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 125–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.21.

Full text

Abstract:

З метою визначення впливу змін типу корму при переведенні свиней з дорощування на відгодівлю на їх відгодівельні якості був проведений дослід, для якого використано поголів’я, отримане від помісних свиноматок великої білої та ландрас порід і кнурів синтетичної лінії 337 американської компанії PIC в кількості 500 голів. Для проведення дослідження було сформовано три групи, які відрізнялися попереднім типом корму на дорощуванні та подальшим типом корму на відгодівлі і мали різне обладнання для приготування, транспортування та роздачі кормосумішей. Встановлено, що збереженість поголів’я контрольної групи, яке перейшло із сухого корму на сухий, була вищою відносно аналогів, які були переведені із сухого на рідкий – на 0,41% та однолітків, що харчувались виключно рідким кормом, як на дорощуванні, так і на відгодівлі на – 1,44%. Отримано статистично вірогідне переважання дослідного поголів’я ІІІ групи, яке споживало рідкі кормо-суміші на дорощуванні, за показником середньодобового приросту над тваринами, які під час дорощування були поставлені на сухий раціон на 22,2 кг або 2,54% (р<0,001) – відносно свиней ІІ дослідної групи та на 27,1 кг або 3,10% (р<0,001) – відносно свиней І контрольної групи. Також підтверджена перевага піддослідного молодняку ІІІ групи за показником відносного приросту, яка склала 1,2 кг або 0,91% (р<0,001) порівняно з контролем. Але відносно поголів’я ІІ групи вона не мала достовірно переважаючих значень. Свині, які споживали сухі корми як на дорощуванні, так і на відгодівлі демонстрували кращі показники збереженості на 0,4% та гірші показники конверсії корму на 0,05 кг або 1,76% – ніж у ІІ дослідній групі та на 0,11 кг або 3,87% – ніж у ІІІ дослідній групі. Конструктивні особливості та технологічні характеристики обладнання для приготування та роздавання кормів не мали підтвердженого впливу на відгодівельні характеристики свиней. Індекс відгодівельних якостей був кращим у свиней які переводились із рідкого на рідкий корм на відгодівлі відносно аналогів, які переводились із сухого на сухий раціон – на 2,8 бала, та відносно однолітків, які переводились із сухого на рідкий – на 2,1 бала.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

KRUHLYK, Oksana. "Вплив групових процесів на розвиток міжособистісних стосунків осіб з порушеннями слуху." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, no. 3(I) (September 15, 2020): 40–52. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.03.

Full text

Abstract:

У статті представлено підходи вивчення міжособистісних стосунків в теоріях малої групи, соціальної ідентичності та контроля впливу. Розглядається як взаємовплив людей в малих соціальних групах формує думки, поведінку і міжособистісні взаємини. Вивчаються узагальнені механізми, які лежать в основі розвитку довіри, статусних ієрархій, соціальної перцепції. Включеність осіб з порушеннями слуху до простору суспільних відносин виявляє її соціально-значущі риси, які спонукають до певного ставлення до людей інших соціальних груп, членів громадянської спільноти та до групової діяльності. Людина з порушеннями слуху стає повноцінним членом громадянського суспільства через власне оволодіння певними цінностями та нормами різних соціальних груп, способами взаємодії та комунікації з іншими. Спостерігається своєрідність розуміння «образу світу» людьми з порушеннями слуху, що впливає на їхні особливості встановлення міжособистісних контактів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Духницький, В. Б., І. М. Деркач, С. С. Деркач, В. М. Лозовий, В. В. Коструб, Ю. В. Лоза, І. О. Фрицький, and М. О. Плутенко. "БІЛКОВИЙ СПЕКТР СИРОВАТКИ КРОВІ ПОРОСЯТ ЗА ВПЛИВУ ПРЕПАРАТІВ ФЕРУМУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 250–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.31.

Full text

Abstract:

Найбільш простим та ефективним методом лікування хворих на анемію поросят та для її профі-лактики на сьогодні вважають застосування феродекстранових засобів, проте цей метод має низку недоліків. Отже, хоча проблема дефіциту Феруму досліджується досить давно, вона не втрачає актуальності й донині. Метою наших досліджень було визначити вплив клатрохелату Феруму (IV) на білковий спектр сироватки крові поросят при його застосуванні поросним свиноматкам. Для ви-конання поставленої мети було сформовано 2 групи новонароджених поросят-аналогів (гібриди по-рід ландрас та велика біла) у період їхнього утримання зі свиноматками на підсосі – контрольна та дослідна, по 15 тварин у кожній. В основі науково-виробничого досліду, тривалість якого становила 30 діб, було визначення впливу клатрохелату Феруму (IV) на організм поросят, народжених від сви-номаток, яким у період вагітності дворазово внутрішньом’язево вводили досліджуваний препарат у формі розчину. У результаті проведених досліджень не було відмічено народження мертвих поросят та будь-яких клінічних ознак анемії. Вміст альбумінів упродовж усього періоду досліду був дещо ви-щим у сироватці крові поросят дослідної групи порівняно з контролем. Збільшення рівня протеїну загального та його основної фракції – альбумінів у сироватці крові поросят дослідної групи свідчить про активацію анаболічного шляху обміну протеїнів та переважанням процесів синтезу. Уміст β-глобулінів на початку досліду на 30 добу вірогідно перевищував показник контролю. Рівень γ-глобулінів на 5 добу в сироватці крові поросят дослідної групи був у 1,2 раза вищим порівняно з ко-нтролем, проте на 30-у добу, навпаки, у стільки ж разів нижчий. Дослідження білкового спектру сироватки крові поросят за умови впливу препаратів Феруму підтверджують, що запропонована схема профілактики ферумдефіцитної анемії виявилась ефективною.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Групи впливу'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles