Journal articles on the topic 'Гра ділова'

Висвітлено різні підходи до поняття «ділова гра». Представлено результати педагогічного експерименту з використання ділових ігор на уроках географії як засобу розвитку пізнавального інтересу учнів. За результатами спостережень виявлено, що знання засвоюються набагато краще, якщо вони спонукають учнів зацікавитися, пізнати їх сутність. Обґрунтовано, що ділова гра як метод навчання має всі якості, щоб активно формувати пізнавальний інтерес. Окреслено умови, за яких пізнавальний інтерес буде формуватися засобом ділових ігор.

У статті проаналізовано профілізацію як понятійну категорію. Розглянуто характеристику та основні умови профільного навчання в загальноосвітній школі, всі його недоліки та перспективи розвитку, як одну із фундаментальних проблем сучасної освіти. Запропоновані передумови для професійного самовизначення учнівської молоді. Розглянуто алгоритм впровадження профільного навчання в старшій школі відповідно до концепції навчання та проаналізовано особливості профільної підготовки старшокласників відповідно до чинної нормативної бази. Досліджено та експериментально перевірено вплив ділової гри на профільну підготовку старшокласників. Охарактеризовано констатуючий та формуючий етап дослідження впливу ділових ігор на вибір професійного спрямування. На констатуючому етапі ми провели психодіагностичні методики, спостереження та отримали результати відношення старшокласників до навчальних предметів, зокрема улюблені та неулюблені предмети, ставлення до предметів через призму педагога, ставлення до уроку. На формуючому етапі був реалізований комплекс заходів (тренінг ділових ігор, психологічні заняття, лекторії, консультації), проаналізовано аналіз досягнутих результатів проведеного повторного діагностичного обстеження, визначені подальші шляхи вирішення проблеми профільної освіти.

Стаття присвячена визначенню необхідності пошуку новітніх технологій у навчальному процесі та виявлення ролі і можливостей навчальної ділової гри в контекстному навчанні математиці майбутніх фінансистів.

Встановлено, що професійно-педагогічна готовність майбутнього вчителя до профілактики залежності учнів є складовою готовності до виконання конкретних видів робіт учителя-вихователя, розглянуто основні аспекти проблеми комп’ютерної залежності, етапи її виникнення та шляхи профілактичної роботи. Розкрито зміст, форми і методи формування рефлексивно-педагогічної складової ІК-компетентності майбутніх учителів початкових класів щодо профілактики комп’ютерної залежності у дітей, а саме: метод проектів, веб-квест, ділова гра. З’ясовано, що формування готовності майбутніх учителів початкових класів до профілактики комп’ютерної залежності в учнів буде ефективним за умови забезпечення науково-дослідницького підходу.

У статті висвітлено досвід використання на практичному занятті поєднання інтерактивних інноваційних технологій, таких, як симуляційний тренінг (сценарій) та ділова (рольова) гра, з подальшим закріпленням отриманих знань та практичних навичок в умовах клініки. Проведена оцінка ефективності поєднання даних методик у формуванні професійних та комунікативних компетентностей у майбутніх медичних працівників. Ефективне поєднання інтерактивних методів навчання на практичному занятті з імплементацією цих методик у реальних клінічних умовах дозволяє одночасно вирішити ряд завдань, відповідає сучасним вимогам викладання, і може бути рекомендоване для широкого впровадження в навчальний процес.

Мета роботи – узагальнити досвід використання різних інтерактивних форм навчання на практичному занятті і провести оцінку методики формування професійних умінь у майбутніх медичних працівників для більш широкого впровадження її в навчальний процес. Основна частина. В роботі висвітлено досвід використання на практичному занятті різних інтерактивних інноваційних технологій, таких, як дискусійне проблемне ситуаційне навчання, рольова ділова гра, мультимедійні інтерактивні технології, клінічний розбір, робота біля ліжка хворого. Проведена оцінка ефективності методики формування професійних умінь у майбутніх медичних працівників, яка складається з 6 етапів. Висновки. Використання інтерактивних методів навчання на практичному занятті дозволяє одночасно вирішити ряд завдань і відповідає сучасним вимогам до навчального процесу. Описана методика формування професійних умінь забезпечує достатній рівень засвоєння студентами практичних навиків і може бути рекомендована для широкого впровадження в навчальний процес.

У статті наведені проблеми, пов’язані з якістю підготовки майбутніх менеджерів, ідеться про невідповідність вимог роботодавців сучасного ринку праці підготовці випускників. У статті акцентується на тому, що випускник, найперше, повинен бути конкурентоспроможним і готовим до безперервного розвитку. Саме формування проєктної компетентності допомагає випускникам успішно розвиватися в обраній ними професії. Одними з нововведень для формування проєктної компетентності майбутніх менеджерів є такі інтерактивні методи і форми навчання: «проблемно-­проектна» лекція, імітаційні методи активного навчання, проєктно-­ділова гра, метод проєктів і кейс-метод. У статті описано методичні аспекти названих методів і форм навчання, розкрито їх суть та ефективність застосування у процесі професійної підготовки. Зроблено висновки, що аналізовані інтерактивні методи і форми навчання дозволяють активізувати мислення студентів, спонукають до самостійних рішень, а висока продуктивність навчання можлива лише при комплексному їх застосуванні.

Статтю присвячено практичним аспектам реалізації інтегрованої змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках англійської мови в закладах загальної середньої освіти у 8 класі. Зазначено, що уміння окресленої змістової лінії традиційно формуються під час розвитку комунікативної компетентності в межах тем ситуативної комунікації, пов’язаних зі змістовою лінією, наприклад, «Відпочинок та дозвілля», «Природа та довкілля» тощо. Підкреслено, що інші теми ситуативного спілкування, які безпосередньо не пов'язані зі змістовою лінією (наприклад, «Шкільний час. Яка у вас школа?», «Ваші вподобання. Чи потрібна вам книга?», «Ваші вподобання. З музикою в серці» та ін.) також мають свій ситуаційний потенціал і можуть забезпечити розвиток відповідних умінь змістової лінії. Це можливо, насамперед, завдяки включенню екологічних матеріалів та завдань, які є життєво важливими, містять цікаві факти, викликають емоції та стимулюють обговорення. Успіх та продуктивність також досягаються завдяки використанню відео- та аудіоматеріалів, інформативних екологічних онлайн-ресурсів. Навчальні ситуації на основі матеріалу з реальними даними та фактами, виконання значущих завдань та організація екологічних заходів сприяють усвідомленню учнями відповідальності людини за навколишнє середовище, сприяють розвитку критичного мислення, здатності розв'язувати питання екологічної безпеки. Розкрито дидактико-методичні можливості підручника з англійської мови для 8 класу. На прикладі тем ситуативного спілкування, запропонованих Програмою для учнів 8 класу, до тем, які безпосередньо не відносяться до зазначеної змістової лінії, наведено приклади форм організації навчання та технологій освітнього процесу (екскурсія, презентація, проєктна робота, ролева гра, ділова гра, дискусія, акції) з формування умінь змістової лінії. Наведено приклади навчального матеріалу, що містять екологічні проблеми та ілюструють реалізацію цієї змістової лінії, визначено конкретні уміння змістової лінії. Ключові слова: інтегровані змістові лінії, реалізація, екологічна безпека, іноземна мова, тема спілкування, уміння.

У статті проаналізовано фактори розвитку вищої освіти, що актуалізують інноваційні освітні процеси; висвітлено сутність категорії «інновація» щодо вищої освіти; охарактеризовано найбільш ефективні інноваційні методи викладання дисциплін у ЗВО у процесі магістерської підготовки зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (кейс-метод, ділова гра, метод «Коло ідей», метод «Акваріум», метод «Займи позицію», проблемний (проблемно-пошуковий метод), моделювання, аудіовізуальний метод навчання, метод проєктів, «Дерево рішень» та ін.).Встановлено, що у світлі сучасних вимог підготовка студентів у ЗВО має бути максимально спрямованою на майбутні фахові потреби, формувати такий рівень професійної та загальної культури, фахової компетентності, який дозволить підтримувати високий професіоналізм у будь-якій сфері діяльності. Такий підхід у процесі магістерської підготовки передбачає не тільки розроблення і введення в навчальні плани нових перспективних дисциплін, а й упровадження інноваційних методик.Зроблено висновок, що стратегічною метою реформування вищої освіти і науки в Україні є створення ефективного інноваційного освітнього середовища у ЗВО, упровадження найсучасніших методів навчання у соціокультурній сфері, системі управління та організації праці в умовах ринкової економіки.Отже, тільки органічне поєднання інноваційних методик із класичними, традиційними, продумане і гармонійне комбінування різних методів щодо кожної дисципліни та кожного заняття залежно від їх мети, призначення, специфіки сприятиме підвищенню якості та інтенсивності освітнього процесу уЗВО у процесі магістерської підготовки.

Проаналізовано стан використання дистанційного навчання педагогами професійно-технічних навчальних закладів у процесі професійної підготовки кваліфікованих робітників. Виявлено, що майже половина опитаних викладачів дистанційне навчання використовують епізодично або намагаються використовувати. За результатами проведення SPOTпроблемно-резервного аналізу використання технологій дистанційного навчання кваліфікованих робітників у ПТНЗ виявлена зацікавленість педагогів у впровадженні активних методів при використанні різних хмарних сервісів та платформ. Здійснено теоретичний аналіз наукових здобутків вітчизняних і зарубіжних авторів, педагогічного досвіду, за результатами якого виокремлено найбільш доцільні для використання в системі професійно-технічної освіти. У статті акцентується увага на різних підходах до класифікації активних методів навчання в теорії професійної педагогіки, адаптація яких має сьогодні місце в навчальних закладах; підкреслюється специфіка цих методів – обов‘язкове врахування особливостей навчання на відстані, комплексного використання як педагогічних, так і організаційних засобів. Наведено приклади використання в професійній освіті різних активних методів при дистанційному навчанні (проблемна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв‘язання ситуаційних задач, колективне і групове навчання, ситуативне моделювання, метод проектів, ділова гра тощо). Особливу увагу автор приділяє необхідності підготовки педагогів до використання активних методів навчання в дистанційній професійній освіті, оскільки професіоналізм викладача є умовою грамотного розроблення активних методів навчання й забезпечення очікуваного результату.

У статті розглянуто теоретичні аспекти використання інтерактивних технологій у навчанні майбутніх офіцерів-прикордонників. Обґрунтовано поняття «інтерактивна технологія», під яким розуміється процес навчання, коли кожний учасник приймає участь у колективному, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання. У статті наведені погляди науковців на суть, структуру та групи інтерактивних технологій. Авторами статті підкреслена важливість упровадження новітніх педагогічних технологій у закладах вищої освіти, що дозволяє сформувати професійні потреби майбутнього фахівця. Також у статті наведені переваги використання інтерактивних технологій у закладах вищої освіти: можливість раціонального розподілу часу викладачем; викладач може більше уваги приділити здобувачам вищої освіти з недостатньо високим рівнем підготовки; всі здобувачі вищої освіти активні, тому немає проблем з дисципліною; здобувачі вищої освіти отримують навички, виступаючи в ролі викладача. Авторами статті обґрунтована необхідність застосування проектних методик з використанням новітніх технологій (різноманітних соціальних сервісів Веб 2.0, соціальних мережевих спільнот), а також технологій проектної діяльності Веб-квест у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників. Також обґрунтована доцільність використання таких сучасних інтерактивних педагогічних технологій, як ділова гра, case-study, навчальна дискусія, тренінг, метод проектів у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників. У статті зроблено висновок про те, що використання інтерактивних технологій у навчальному процесі сприяє підготовці майбутніх фахівців-прикордонників нового рівня, здатних до оволодіння новими технологіями діяльності у своїй професійній сфері.

У статті обґрунтовано доцільність використання технологічного підходу в навчанні англійської мови магістрів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України. Констатовано, що їх підготовка здійснюється за двома рівнями вищої освіти – бакалаврським (першим) і магістерським (другим) – в умовах модернізації освітньої галузі, перебудови її структури та змісту, вдосконалення діючих програм, підготовки нових навчальних курсів, використання сучасних механізмів визначення якості освіти в контексті інтеграції в Європейський освітній простір. Формування спеціальних фахових компетенцій забезпечує вивчення нормативних навчальних дисциплін («Практичний курс іноземної (англійської) мови», «Ділова англійська мова», «Методика викладання іноземної мови у середній та вищій школі», «Друга іноземна мова» тощо) і дисциплін вільного вибору здобувачів освіти («Теорія та історія мовознавства», «Основи германістики» тощо). Встановлено, що до найбільш ефективних технологічних підходів у навчанні англійської мови належать застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами, дистанційні курси іноземних мов, створення презентацій у програмному середовищі Open Office Impress, Microsoft Power Point, використання ресурсів всесвітньої мережі Internet. Висвітлено алгоритм використання комунікативно орієнтованого комплексу мультимедійних технологій в навчанні навичок говоріння. З’ясовано, що до основних видів роботи, які сприяють навчанню англійської мови та розвитку мовлення, належать: дискусія, рольова гра, відтворення недостатньої інформації, завершення розповіді, доповідь, розповідь за малюнком (малюнками). З’ясовано, що сучасний викладач в освітньому процесі виступає організатором самостійної, активної пізнавальної діяльності студентів, їхнім консультантом і помічником у засвоєнні іноземної мови.

У статті розкрито психолого-педагогічні принципи, що дають уявлення про складові частини, логіку і внутрішні зв’язки ділової гри. Кожен принцип доповнює і розвиває інші, а разом узяті вони складають концепцію ділової гри як форми активного навчання.

У статті запропоновано приклад проведення ділової клінічної гри «Робочий тиждень дільничної медичної сестри дитячої поліклініки» як засіб формування професійних компетентностей у студентів зі спеціальності 223 «Медсестринство» ОПП «Сестринська справа» в медичних коледжах.

В умовах інтенсивного розвитку нових інформаційних технологій особливої актуальності набуває організація підготовки студентів вищих навчальних закладів з інформатики. У зв’язку з новими завданнями вищої школи, стають все більш відчутними недоліки процесу організації навчання (переважно репродуктивний характер викладу матеріалу, стандарти у проведенні занять) і, як наслідок, пасивність студентів, слабкий вплив на розвиток особистості, зниження інтересу до навчання. Перебудова системи вищої освіти зорієнтована на розвиток пізнавальної самостійності і активності студентів, на формування в них творчого мислення, виховання інтересу до навчання.Пошуки шляхів удосконалення організації навчального процесу висунули на передній план системний підхід до навчання. Системне навчання – це спеціально організована пізнавальна діяльність студентів, яка, враховуючи індивідуальні відмінності, спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток кожного студента й передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм прийомів і методів навчання.Насамперед проаналізуємо форми навчання. В переважній більшості вузів надають перевагу традиційним формам навчання – очній і заочній. Ведуться численні дискусії про те, якою має бути освіта в новому XXI столітті. Широкої популярності набуває дистанційна освіта. ЇЇ активне поширення є відгуком систем освіти багатьох країн на процес просування до інформаційного суспільства. Дистанційна освіта – це завершена форма, що поєднує елементи очного, очно-заочного і вечірнього навчання на основі інформаційних технологій та систем мультимедіа. Утворення і застосування дистанційних видів інформаційних освітніх технологій може вирішити проблеми підготовки викладачів на сучасному рівні. Телекомунікаційна передача матеріалів навчальних курсів дає змогу планувати знання, використовувати педагогічну та наукову інформацію як в освітній установі, так і вдома або на робочому місці. Сучасні засоби телекомунікацій і електронних видань дозволяють перебороти недоліки традиційних форм навчання, зберігаючи при цьому усі їх переваги.Система дистанційної освіти дозволить тим, хто навчається, отримати як базову, так і додаткову освіту паралельно з їх основною діяльністю. Необхідно здійснювати важливі заходи щодо впровадження технологій дистанційної освіти в навчальний процес, тобто, науково-методичну роботу, спрямовану на розробку підходу до підготовки і викладання дисциплін з використанням технологій дистанційної освіти.На сучасному етапі необхідна пристосована до власних умов вузу технологія організації навчального процесу. Пропонується схема (рис. 1) організації навчального процесу при вивченні інформатики та інформаційних технологій у технічному університеті.Рис. 1. Практична реалізація даних вимог можлива тільки на основі індивідуалізації навчальних планів. Система організації навчального процесу повинна будуватись з поступовим зростанням складності, неперервності підготовки навчання, сприяти протидії виробленню стереотипів, містити достатню кількість предметів для досягнення необхідного рівня підготовки пов’язаного з майбутньою практичною діяльністю. Навчання буде ефективним, якщо дотримуватись певних загально методичних вимог та принципів: науковості, систематичності, доступності, динамічності, зв’язку навчання з життям та основних принципів організації навчального процесу:проведення лекційних занять не лише в аудиторіях, але й в комп’ютерних класах (в залежності від теми) з використанням комп’ютерних проекторів, тренажерів, автоматизованих навчаючих систем тощо;закріплення за кожним студентом персонального комп’ютера при проведенні лабораторних занять;методичне забезпечення дисципліни відповідною літературою та прикладними програмами;індивідуальний підхід і розробка різних за складністю завдань в залежності від рівня підготовки студента;використання активних методів навчання для ефективного засвоєння знань;поєднання теорії з практикою;розвиток пізнавальної діяльності студентів.Роль викладача у системних дослідженнях навчального процесу дуже велика і проблематична. Об’єктивність інформації з боку викладача, пов’язана зі змістом навчального процесу, його плануванням і управлінням, повинна забезпечуватися професіоналізмом і ефективністю результатів роботи. Головним у розумовому розвитку тих, хто навчається, є не лише метод навчання, а й зміст навчання. В процесі навчання викладачі найчастіше використовують інформаційно-повідомляючий та пояснювальний методи навчання. Та студент повинен не тільки сприймати навчальну інформацію, а також виробляти своє відношення до знань. Щоб активізувати мислення студента, необхідно сформулювати перед ним задачу, створити таку ситуацію, щоб виникла особиста зацікавленість в її розв’язанні. Заняття потрібно проводити у вигляді ділової гри, створювати проблемні ситуації, давати студенту можливість висувати свої гіпотези, задавати питання. Навчання буде ефективним тоді, коли існує зворотній процес.Пропонуються методи навчання, з яких кожен викладач віднайде необхідний для того, щоб розвинути пізнавальну, мотиваційно-стимулюючу діяльність студента в досягненні мети:1) інформаційно-повідомляючий:науковість;систематичність;цілеспрямованість викладання;керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів;2) пояснювальний:індивідуальний підхід до кожного студента;трирівнева система складності лабораторних і курсових робіт;доступність;робота за аналогією;3) проблемний підхід:аналіз ситуацій;ділова гра;мотиваційно-стимулююча діяльність;4) частково-пошуковий:практична форма прояву навчання;самостійна робота студента;5) дослідницький:аналіз і встановлення причинно-наслідкових зв’язків;порівняння, узагальнення і конкретизація;висування гіпотез;6) практичний:зв’язок теорії з практикою;практична форма прояву навчання;самостійна робота студента.Об’єктивно визначити рівень засвоєння предмета дуже важко. У зв’язку з цим, потрібно використовувати контроль знань, як засіб навчання. Найбільш ефективними є відбірний або аналітичний контроль, поточний контроль, атестаційний контроль, модульно-рейтинговий контроль, тестування.Мета і зміст навчання та способи досягнення визначених цілей – це і є, як переконує досвід, ті вихідні категорії, що забезпечують успіх навчальному процесу.Проведено аналіз навчального плану спеціальності “Економіка підприємства” та змісту дисциплін, які формують навички використання сучасних комп’ютерних технологій (табл. 1). Таблиця №1. СеместрЗагальна к-сть год.ДисциплінаЗастосування інформаційних технологій1, 2351Інформатика та комп’ютерна технікаОпераційна система Windows 98, сервісні програми, системи обробки тексту та табличної обробки даних, алгоритмізація обчислювальних процесів, системи керування базами даних Fox Pro, глобальна мережа Internet.3189СтатистикаКореляційний аналіз і дисперсійний аналіз взаємозв’язку. Пакет прикладних програм для тестового контролю знань і кваліфікаційного іспиту студентів-бакалаврів.4108Математичне програмуванняРозв’язування задач оптимізації. Табличний процесор Excel.5108МаркетингПрактичні та курсові роботи з використанням персонального комп’ютера. Контрольна тестова програма з курсу “Маркетинг”.6108ЕконометріяПрактичні заняття з використанням персонального комп’ютера. База вихідних даних, табличний процесор Excel. Internet сайт з “Економетрії”.7135Економічний аналізКурсове проектування.8108Стратегія підприємствВ стадії розробки.8108Інформаційні системи і технології підприємстваСистема керування базами даних Access. Розробки баз даних.9108Стратегічне управлінняВ стадії розробки.10–Дипломна роботаЗастосування отриманих знань та навичок з інформаційних технологій.Як бачимо з таблиці №1, студенти першого курсу отримують базові знання з використання персонального комп’ютера та програмного забезпечення і, завдяки неперервності комп’ютерної підготовки, мають змогу на старших курсах застосовувати їх при вивченні інших дисциплін та при виконанні курсових і дипломних робіт. Основною перешкодою в якісній підготовці фахівців із спеціальності “Економіка підприємства” є недостатнє забезпечення навчального процесу технічною та методичною літературою і сучасними пакетами навчальних та прикладних програм, особливо на старших курсах навчання.Звичайно, перехід до системного навчання процес складний і вимагає аналізу робочих програм і змісту навчання, але передбачає створення найбільш ефективного навчального процесу шляхом системних досліджень його складових.Неперервність та систематичність у вивченні інформаційних технологій дозволять розкрити творчий потенціал майбутнього фахівця практично в усіх галузях.

Гладченко О. В. Упровадження інтерактивних методів навчання в контексті формування інформаційної культури майбутніх фахівців фіскальної (податкової) служби. Автор статті на основі узагальнення наукових надбань щодо використання інтерактивних методів у теорії та практиці професійної освіти окреслює значущість упровадження методу проектів, кейс-методу, методу «Дельфі», портфоліо, навчання в малих групах, ділової гри в контексті формування інформаційної культури майбутніх фахівців державної фіскальної (податкової) служби.

У статті проаналізовано зовнішню та внутрішню складові мотивації до навчального процесу у студентів-медиків 5 курсу; розроблено рекомендації щодо вдосконалення викладання предметів у вищих навчальних закладах (ВНЗ) медичного профілю. Наведено аналіз даних психодіагностичних тестів вивчення загальних мотивів навчальної діяльності у вітчизняних та іноземних студентів медичного ВНЗ. Висвітлено основні напрямки педагогічної діяльності, які сприяють зростанню зацікавленості студента та його активної участі у набутті теоретичних знань та практичних навичок. Мотивація до навчання у вітчизняних та іноземних студентів відповідає середньому та високому рівням, бажання стати висококваліфікованим спеціалістом є пріоритетним у набутті знань. Використання новітніх інформаційних технологій, прийомів «ділової гри» та симуляційних центрів дозволяє ефективно підтримувати високий рівень науково-практичної підготовки майбутніх лікарів.

У статті викладено загальну характеристику взаємодії музеїв і закладів освіти; проаналізовано її основні напрями і зміст; розкрито особливості комунікації в системі «музей – заклад освіти». Схарактеризовано музейний простір, в якому відбувається музеальна дія, спрямована на передавання суспільству цінностей матеріальної і духовної культури. Виявлено, що реалізація суспільної місії музеїв, освітньо-виховних завдань просвітницької діяльності різнопрофільних музеїв (історичних, літературних, краєзнавчих, археологічних, зоологічних, геологічних, мистецтвознав-чих, музичних, природничих та ін.) забезпечується на основі постійного оновлення змісту, форм і методів педагогічно-просвітницької взаємодії музейних й освітніх інституцій. Це потребує забезпечення науково обґрунтованої фахової підготовки музейних педагогів у закладах вищої педагогічної освіти. Доведено, що активне навчання студентів методиці проведення занять у музейному середовищі, розкриття їх специфіки, формування умінь проводити їх у формі ділової гри, дискусії, діалогу, добирати інноваційні методи, засоби, прийоми, розвивати творчу активність з допомогою музейного культурного ресурсу, суб’єктність, критичне мислення сприяють формуванню професійних компетентностей майбутніх педагогів. Для продуктивної взаємодії в умовах формального та неформального навчання доцільно здійснювати відбір і структурування матеріалу для проведення музейних уроків та інших занять з урахуванням дидактичних вимог до організації. Обґрунтовано положення щодо педагогічної взаємодії музеїв і освітніх інституцій, ефективність якої залежить від особистості вчителя, який має вмотивовувати учнів до пізнання музейних артефактів, «занурення» у сучасне музейне середовище.

У статті висвітлено досвід впровадження у навчальний процес новітніх інтерактивних технологій, які на високому кваліфікаційному рівні широко використовують викладачі кафедри акушерства і гінекології. Майбутньому фахівцю необхідно володіти критичним мисленням, враховувати модернізовані підходи до вирішення складних медичних проблем, здійснювати всебічний аналіз і прогнозувати наслідки прийнятих рішень, вирішувати можливі конфліктні ситуації, використовувати досвід, набутий під час навчання в університеті. Формування такого досвіду можливе лише за рахунок використання в педагогічному процесі інтерактивних форм і методів навчання з моделюванням процесів роботи в команді в режимі реального часу, участі студентів у ділових іграх, дискусіях, вирішенні ситуативних завдань тощо. Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 внесла свої корективи в освітній процес у всьому світі. Цей виклик прийняв і Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Серед сучасних технологій, що впроваджені в освітній процес, слід виділити case-метод, демонстрацію, рольову гру, а також впровадження on-line навчання на платформі Microsoft Office 365, а саме Microsoft Teams. Ефективне поєднання інтерактивних методів навчання на практичному занятті з імплементацією цих методик у реальних клінічних умовах дозволяє одночасно вирішити ряд завдань, відповідає сучасним вимогам викладання, і може бути рекомендоване для широкого впровадження в навчальний процес.

The article touches on the issues of humanization of modern technologically advanced education, analyzes the synergy factors of information technology and spiritually-oriented pedagogy to prepare a new generation of humanist managers. For this, the role of narrative and storytelling in the process of creating educational computer games that form the competence of making managerial decisions is determined. An analysis of the knowledge structure of educational games on the basis of the proposed methodology for developing their plot shows the need to balance the processes of formalization of educational processes in the game, preserving narrative by referring to works of folk art, classical fiction as sources of implicit knowledge. The threats of formalization and automation of modern education are described. It has been found that “relay” learning is superficial, it does not contribute to the formation of critical and systemic thinking. As a result, this leads to the emergence of a generation of techno-button-managers. It is indicated that the preservation and effective translation of deep narratives containing educational humanistic meanings is a priority for designers of educational video games. The components of the game by D. Gray, game history and pedagogical strategies in the MDA model are compared, which made it possible to clarify the meaning of the terms “narrative”, “plot”, “storytelling”, to determine the place of their greatest actualization in the process of creating educational computer games. Considering the general tendency of the techno-environment to reduce, optimize and formalize, the task of preserving tacit knowledge, correct translation of it into over-formalized knowledge (morals, formulas) through effective storytelling, embodied in "active learning" of computer games, is crucial. In this case, the narrative plays the role of a base of spiritual-oriented knowledge, and with the help of storytelling it balances the spiritual-ethical meanings and educational results of a business video game. The meaning of the terms "narratives" and "storytelling" is considered, the Ukrainian-language terms-analogues are proposed. The importance of adhering to the principle of non-linear game plot for increasing the effectiveness of business games is revealed. The close relationship of business games with case studies, project- and problem-based training was emphasized. The correlation of narratology and ludology of the game is shown in the matrix of transformation of professional competencies and procedures for making managerial decisions into the rules of the game, their metaphorization and translation into script phrases. It is shown that the gamification of training exercises and situations is a synergy of creative and information-analytical work with databases and game design project documents. The core of educational game design is the balance of narrative and storytelling, explicit and implicit knowledge. This balance is achieved through effective collaboration and communication between all participants in the educational and business processes. Creation of virtual learning environments in which a future leader has an opportunity to formulate and comprehensively develop the competencies of business communication and managerial decision-making in situations of uncertainty and ethical dilemmas is a promising area of digital education.

В статті вивчали залежність відтворювальних, відгодівельних, забійних якостей та фізико-хімічних показників м’яса від тривалості підсисного періоду у свиней сучасних інтенсивних генотипів. Встановлено, що скорочення з 28 до 21 доби тривалості лактації призвело до зменшення загальної кількості народжених поросят на 6,28%, багатоплідності на 7,33%, маси гнізда поросят при народжені на 5,49%, середньої маси одного поросяти при відлучені на 23,34%, маси гнізда в цей період на 17,70%, абсолютного на 28,57% та відносного на 11,08 приростів, та підвищення на 1,49% великоплідності, на 6,34% збереженості, на 7,34% кількості поросят при відлучені, на 2,21% їх середньодобових приростів в підсисний період та 6,25% комплексного показника відтворювальних якостей. Водночас скорочення тривалості лактації свиноматок на 7 діб, збільшило на 5,35% інтенсивність використання свиноматки, дозволило додатково отримати від неї на 13,95% ділових поросят, на 25% інтенсивніше використовувати станкомісце для опоросу, зменшити на 27,25% щорічні витрати комбікорму та додатково отримати за цей період 1331 грн грошових коштів. Поросята за раннього їх відлучення мали на дорощуванні і початку відгодівлі нижчу на 2,90–11,35% інтенсивність росту, гіршу на 0,83% збереженість та на 0,03 кг оплату корму приростами. Не встановлено залежності забійних якостей, вмісту у тушах м’яса, сала та кісток і фізико-хімічних властивостей м’яса від тривалості підсисного періоду. Встановлено їх залежність від передзабійної живої маси.

Актуальність дослідження даної статті випливає з аналізу психологічних і методичних передумов формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні; конкретизації змісту формування професійно орієнтованої компетентності в говорінні у майбутніх викладачів англійської мови в єдності предметного та процесуального аспектів. У статті розкривається теоретично обґрунтована методика формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні, яка реалізується впродовж трьох етапів (вступний, підготовчий (рецептивно-аналітичний та рецептивно-синтетичний), основний), що передбачає використання вебквестів, ділової гри, презентації, застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто реалізацію лінгводидактичної моделі формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні, складниками якої є цільовий, методологічний, змістовий, організаційно-процесуальний і оцінювально-результативний компоненти; уточнено сутність та структуру професійно орієнтованої компетентності в говорінні майбутніх викладачів англійської мови; удосконалено критерії відбору навчального матеріалу. З урахуванням визначених у процесі дослідження критеріїв відбору сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (практичної доцільності, відносної простоти в організації навчання, доступності, потенціалу для розвитку вмінь говоріння, перспективності) зроблено висновок про доцільність використання при формуванні у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності таких сервісів і програм: YouTube, Google Hangouts, Google Classroom, Skype. Сформульовано методичні рекомендації для викладачів щодо взаємопов’язаного формування у майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої компетентності в говорінні та інформаційно-комунікаційної компетентності.

У статті на основі аналізу наукової літератури обґрунтовано принципи застосування технології асесмент-центрів у реалізації контрольно-оцінного компонента системи розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв‘язку (на прикладі керівників структурних підрозділів із продажу послуг зв‘язку та обслуговування споживачів). Зокрема, було обґрунтовано наступні принципи: комплексності (застосування декількох діагностичних процедур, які передбачають різні види активності – тестування, самооцінювання, інтерв‘ювання, виконання індивідуальних і групових завдань, управлінські поєдинки тощо), систематичності реєстрації (передбачається конструювання асесмент-центру таким чином, щоб один і той самий компонент компетентності був оцінений принаймні двічі), принцип множинності оцінних процедур (підвищення об‘єктивності діагностування за рахунок комбінації різноманітних методів та інструментів оцінки), принцип моделювання моделювання (відтворення або ключових характеристик професійного контексту, або проективне моделювання, яке не відображує безпосередньо робочий контекст, але дає змогу проявити професійно важливі якості й характерні для індивіда моделі поведінки). Представлено методику та алгоритм використання технології асесментцентрів для діагностування рівнів розвиненості операційно-діяльнісного компонента професійної компетентності досліджуваної категорії керівників. Зокрема, рівень розвиненості професійних та комунікативних умінь діагностується за допомогою дискусії (обговорення фрагментів відео, які демонструють різні моделі продажів та обслуговування) та модерації з метою генерування учасниками мовленнєвих шаблонів, створення сценаріїв комунікації з клієнтами; рівень розвиненості організаційно-управлінських та професійних умінь – за допомогою індивідуальної роботи (виконання вправи «П‘ятниця, 13-е») та ділової гри «Людоїди», рівень розвиненості андрагогічних умінь – за допомогою виконання індивідуальних завдань (демонстрація вміння створювати, проводити та оцінювати ефективність навчальних заходів із підлеглими).

Сучасна освітня система ставить перед викладачами чимало прикладних питань, таких як «Як забезпечити становлення особистості, яка буде успішною в професійному та суспільному житті?», «Як формувати та розвивати у студентів навички адаптування до сучасних умов життя?», «Як створити умови всебічного розвитку студента у ВНЗ?», «Як зробити навчання творчим процесом, що зацікавлює та навіть захоплює всіх його учасників – як викладачів, так і студентів?». Відповідями на ці запитання, на нашу думку, можуть виступати активні методи навчання, які знаходять сьогодні все більше застосування у ВНЗ.Проте, у даній статті хотілося б зробити акцент на впровадження активних методів навчання саме у дистанційні курси та виявити особливості застосування цих методів при змішаному навчанні.Змішане навчання інтегрує в собі властивості як денної, так і дистанційної форми навчання. Сам навчальний процес при змішаному навчанні складається із трьох етапів. Перший етап – вивчення теоретичного матеріалу, пропонується студентам пройти дистанційно. Тобто, студенти отримують весь необхідний теоретичний матеріал заздалегідь. Цей матеріал складається з лекцій, наочних динамічних презентацій, методичних рекомендацій для вивчення курсу, глосарію, запитань для самоперевірки отриманих знань, начальних і навчально-контролюючих тестів та прикладів використання теорії на практиці тощо. Після вивчення теоретичного матеріалу студент переходить на другий та третій етапи, які вже, в свою чергу, є очними. На другому етапі студент потрапляє на очні лекційні, практичні та лабораторні заняття, на яких набуває певних знань, вмінь та навичок. І на третьому етапі, після закріплення отриманих навичок, студент захищає виконані домашні та індивідуальні роботи та отримує оцінку.Відомо, що найбільш ефективне сприйняття інформації відбувається під час максимального занурення студента у навчальний процес. Так, якщо на звичайній лекції засвоюється лише близько 20% інформації, то на дискутивній проблемній лекції засвоюється вже понад 75%, а в ділових іграх та при використанні інших активних засобів навчання цей показник досягає вже 90%. Різні педагоги-спеціалісти по-різному оцінюють ефективність активних навчальних засобів в процесі засвоєння матеріалу. Але в цілому майже всі вони сходяться на тому, що активні навчальні засоби при грамотному їх використанні здатні на 30-50% зменшити час, що необхідний для ефективного засвоєння навчального матеріалу та значно збільшити зацікавленість учбовими дисциплінами.Під активним навчанням ми розуміємо таку організацію та ведення навчального процесу, яка направлена на всебічну активізацію навчально-пізнавальної та практичної діяльності студентів у процесі засвоєння навчального матеріалу за допомогою комплексного використання як педагогічних, так і організаційних засобів.Незалежно від форми навчання активні методи відіграють значну роль. У традиційному навчанні активно використовуються такі методи як проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв’язання ситуаційних задач, колективно-групове навчання, ситуативне моделювання, метод проектів, ділова гра тощо. Але пряме впровадження цих важливих методів у дистанційне навчання є або зовсім неможливим, або надзвичайно важким, або неефективним заняттям. Адже специфіка використання активних методів у дистанційному навчанні пов’язана не тільки зі специфікою саме цих методів, а й має враховувати особливості навчання на відстані.Всі вищеназвані активні методи навчання частково впроваджуються в навчальний процес як шкіл, так і вищих навчальних закладів, але, на жаль, цей процес впровадження дуже дискретний. Він має місце лише в практиці окремо взятих викладачів та вчителів новаторів як проява їх професійної майстерності і тим більше дуже рідко спостерігається в дистанційній практиці. Але активні методи навчання мають реальну можливість значно підвищити якість дистанційних курсів з будь-якої навчальної дисципліни та допомогти студентам побачити зв’язки навчальних завдань з реальними майбутніми професійними проблемами.Зазначимо основні особливості активних методів навчання: підвищення активізації діяльності студентів у процесі навчання; підвищення ступеня мотивації та емоційності; підвищення ступеня партнерства у навчанні; забезпечення тісної взаємодії між студентами та студентів з викладачами.Таким чином, у процесі використання активних методів навчання змінюється роль студентів і вони вже не тільки пасивно запам’ятовують та сприймають навчальний матеріал, але й перетворюються на активних учасників навчального процесу, які постійно перебувають в активному пошуку нової корисної інформації, контактів, рішень тощо та розвивають критичне мислення. Саме ця нова роль та притаманні їй характеристики дозволяють викладачам створити активного творчого студента, активну креативну особистість та як наслідок сучасну успішну людину.Загальновідомо, що центром сучасного заняття має бути не викладання, а саме навчання та самостійна робота студентів над матеріалом, що вивчається. Тим більше це стосується дистанційного навчання, де роль самостійної роботи збільшується в декілька разів і стає головною. Завдання викладача в цьому випадку не тільки забезпечити своїх дистанційних студентів навчальною та методичною літературою (переважно в електронному вигляді), а й намагатися зробити студентів більш активними та самостійними. І саме для цього на допомогу приходять кейсові активні методи навчання, які спонукають студентів активно працювати над інформацією як в групі з партнерами, так і самостійно.На жаль, групова дистанційна робота сьогодні ще мало вивчена та розроблена. Процеси її розробки та впровадження дуже трудомісткі та займають дуже багато часу. Особливо це стосується математичних дисциплін. Тому ми вирішили провести експеримент впровадження в дистанційний курс «Оптимізаційні методи та моделі» кейсових ситуацій.Аналіз конкретних ситуацій особливо привабливий для студентів, які не завжди добре сприймають традиційні курси науки в форматі лекцій і зосереджені більше на запам’ятовуванні фактичного матеріалу, ніж на розвитку розумових навичок високого рівню. Кейсовий метод навчання надзвичайно гнучкий і зручний в якості інструменту навчання, що буде продемонстровано на прикладах в даній статті. Хотілося б додати, що кейсовий метод здатний допомогти студентам навчитися критично оцінювати інформаційні матеріали, що необхідні в їх майбутній професійної діяльності, що містяться в ЗМІ, а також придбати навички колективної та групової роботи.Отже, основна мета кейсового навчання – не стільки передати зміст предметної галузі, скільки показати студентам, що являє собою науковий процес в реальному житті і сформувати навички на більш високому рівні. Кейси ідеально підходять для спільного вивчення дисципліни та навчання в малих групах, і у великих класах, як показує досвід міжнародних шкіл. Ми розробляємо кейси для впровадження їх в форуми дистанційного курсу «Оптимізаційні методи та моделі» для групового обговорення. У процесі навчання студентів оптимізаційним методам та моделям ми використовуємо дистанційний курс, що містить активні методи навчання – кейси (або ситуативні завдання). При проектуванні цього курсу ми намагалися гармонічно поєднати в ньому такі компоненти, як: теоретичний матеріал дисципліни; практикуми, що дозволяють студентам навчитися розв’язувати задачі; практичні і лабораторні завдання для перевірки ступеню засвоєння отриманих знань і вмінь та придбання навичок використання цих знань на практиці; активні методи навчання (кейси) для підвищення активізації, мотивації, зацікавленості курсом та практичної значущості курсу.Використання кейсових технологій у курсі базується на постійній активній взаємодії всіх учасників навчального процесу (тьютору, розробника курсу, слухачів). Таким чином організована тісна взаємодія в міні-колективі дозволяє стати викладачам і студентам рівноправними активними суб’єктами навчання. Вона значною мірою впливає на розвиток критичного мислення, надає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Активні методи також навчають студентів формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших тощо.Розглянемо більш детально процес проектування цього курсу, а саме його частини, що стосується активних методів навчання.У процесі проектування курсу «Оптимізаційні методи та моделі» було виявлено, що кількість навчальних годин, що відведено для вивчення цього курсу досить незначна для детального оволодіння матеріалом курсу. Хоча знання та вміння, що мають бути отримані студентами з цієї дисципліни стають одними з головних при написанні дипломного проекту, а саме його частини, що стосується постанови математичної моделі, яка має надати прогноз та рекомендації щодо змін на краще на підприємстві, яке аналізується у роботі.Тому, вивчив теорію щодо різних методів навчання, увага була зосереджена саме на активних методах навчання. І найбільш зручним для вивчення дисциплін математичного циклу було обрано кейс-метод. Реальні данні для рейсових ситуацій було взято із збірнику [1] та доповнено новими запитаннями, що глибше розкривають міждисциплінарні зв’язки математичних методів та економічної теорії, а також дозволяють закріпити вже засвоєний на попередніх рівнях матеріал. Ці кейси було адаптовано для використання в дистанційному курсі у вигляді проблемних форумів і подавалося студентам як задача тижня, в обговоренні якої брали участь всі зацікавлені студенти, яких не задовольняв базовий рівень засвоєння дисципліни, які хотіли побачити та потренуватися на «живих» задачах та майбутніх професійних проблемах, які бажали спробувати себе у розв’язанні реальних нестандартних, творчих задач.Розглянемо детальніше, що являють собою спроектовані кейси для нашого дистанційного курсу. Так, кожна задача курсу ґрунтується на попередній, випливає з попередньої і враховує дані попередньої задачі. Для кожного завдання ми пропонуємо по три запитання – перше з яких стандартне запитання математичного програмування, яке вимагає від студента побудови моделі та рішення задачі лінійного програмування за допомогою електронних таблиць. Друге запитання – творчого характеру і передбачає від студента висунення гіпотези за отриманими даними в першому запитанні. Третє запитання – дослідного характеру, яке вимагає більш строгих логічних висновків або доведень, що підтверджують або спростовують припущення, сформульовані в другому запитанні. Причому кожне наступне запитання і кожна наступна задача є розвитком попередніх. Таким чином, при виникненні забруднень у студента відповісти на попереднє запитання він має можливість підглянути наступне запитання – і за його формулюванням спробувати знову відповісти на попереднє запитання.Таким чином, розробка та впровадження дистанційних курсів з використанням активних методів навчання, а саме кейсів, потребує високого ступеню професіоналізму викладача як зі свого навчального предмету так і з суміжних дисциплін, як висококласного спеціаліста-комп’ютерщика, так і грамотного психолога-організатора складного творчого навчального процесу на відстані. Адже тільки грамотно розроблені та професіонально впроваджені активні методи навчання дозволяють: забезпечити високий рівень навчання; сприяти розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів студентів; продемонструвати практичну компоненту знань; посилити зворотний зв’язок, який вкрай необхідний у дистанційному навчанні; організувати ефективну систему мотиваційного контролю з розвивальною функцією; допомогти студентам зв’язати знання з різних дисциплін; зацікавити студентів реальними професійними проблемами; продемонструвати студентам їх спроможність розв’язувати ці проблеми.Змішана форма навчання студентів, що використовує активні методи навчання, дозволяє згладити основні недоліки дистанційного навчання, і в той же час максимально ефективно використовувати весь апарат дистанційного навчання з урахуванням всіх його переваг. А використання кейс-методу при цьому дозволяє студентам не тільки побачити практичні проблеми в дії та спробувати колективно їх розв’язати, а й актуалізувати певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цих проблем при вдало суміщенні навчальної, аналітичної, соціальної та виховної діяльностей, що безумовно є ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти.

The purpose of the study is analyzes the scientific achievements in the formation of professional competence of future managers in the field of sea and river transport, identifies and substantiates the organizational and pedagogical conditions of their professional training in the higher education institution. Methods: theoretical and empirical general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, systematization, generalization). Results. It is specified that the professional competence of the future manager in the field of sea and river transport is understood as an integral characteristic that determines the ability of a specialist to solve problems in the professional sphere using knowledge, life experience, values and aptitudes. It is established that the organizational and pedagogical conditions for the formation of professional competence of future managers in the field of sea and river transport should include: motivation for educational activities and the development of applicants’ cognitive activity for higher education; the desire for self-realization of the individual, achieved through the support of higher education institutions in various innovative practices in the training of future professionals, including the introduction information and communication technologies into the educational process, active learning methods, e-portfolio technology, case study, "business game", etc.; the implementation of methodological skills and abilities of teachers and ensuring their professional development, in order to improve the quality of educational services in higher education institutions. It is determined that organizational and pedagogical conditions are the characteristics of the pedagogical system, which reflects the set of potential opportunities of the spatial educational environment, the implementation of which ensures the orderly and targeted effective functioning and development of the pedagogical system in forming professional competence of future managers in sea and river transport. Conclusions. It is substantiated that the organizational and pedagogical conditions for the formation of professional competence of future managers in the field of sea and river transport allow to focus on cooperation between participants in the educational process, the development of their personal potential and active position of the students.Key words: career opportunities, digitalization of education, methodology, information-communication technologies, active teaching methods, case study method. Мета статті –проаналізувати наукові здобутки щодо формування професійної компетентності майбутніх менеджерів у галузі морського та річкового транспорту, визначити й обґрунтувати організаційно-педагогічні умови їх професійної підготовки в закладі вищої освіти. Методи дослідження: теоретичні та емпіричні загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення). Результати дослідження. Уточнено, що під професійною компетентністю майбутнього менеджера у галузі морського та річкового транспорту розуміємо інтегральну характеристику, що визначає здатність фахівця вирішувати завдання професійної сфери з використанням знань, життєвого досвіду, цінностей і схильностей. Встановлено, що організаційно-педагогічні умови у формуванні професійної компетентності майбутніх менеджерів в галузі морського та річкового транспорту мають включати в себе: мотивацію до навчальної діяльності та розвиток пізнавальної активності у здобувачів вищої освіти; прагнення до самореалізації особистості, яке досягається завдяки підтримці в закладі вищої освіти різних інноваційних практик при підготовці майбутніх фахівців, зокрема впровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій навчання, активних методів навчання, технології створення електронного портфоліо, методу доцільно підібраних завдань, методу кейсів (case-study), «ділову гру» та ін; реалізацію методичних умінь і навичок викладачів та забезпечення їх професійного розвитку з метою підвищення якості надання освітніх послуг у закладі вищої освіти. Визначено, що організаційно-педагогічні умови являють собою характеристику педагогічної системи, яка відображає сукупність потенційних можливостей просторового освітнього середовища, реалізація яких забезпечить упорядковане та спрямоване ефективне функціонування, а також розвиток педагогічної системи у формуванні професійної компетентності майбутніх менеджерів у галузі морського та річкового транспорту. Висновки. Організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх менеджерів у галузі морського та річкового транспорту дають змогу орієнтуватися на співробітни-цтво між учасниками освітнього процесу, на розвиток їх особистісного потенціалу та активну позицію здобувачів освіти до навчання.Ключові слова: кар’єрні можливості, цифровізація освіти, методика, інформаційно-комцнікаційні технології, активні методи навчання, метод кейсів (case-study).

Анотація. У статті розкрито особливості використання методу ділової гри на заняттях з педагогіки. Закцентовано увагу на тому, що у зв’язку з інформатизацією сучасного суспільства перед закладами вищої освіти постає завдання впроваджувати такі форми й методи навчання, які б забезпечували ефективність вивчення матеріалу. Серед таких методів особливе місце у вивченні педагогіки посідає ділова гра. Мета статті полягає в розкритті ролі, сутності та етапів використання ділових ігор у процесі вивчення педагогіки. Реалізація мети потребує виконання таких завдань: 1) обґрунтувати сутність та етапи проведення ділової гри; 2) визначити переваги використання ділових ігор у процесі вивчення педагогіки. У ході наукового пошуку використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, висновків, спостереження. Установлено, що сутність ділової гри полягає в тому, що за допомогою навчальної інформації у процесі вивчення педагогіки моделюються зміст і динаміка освітнього процесу, взаємини між його суб’єктами тощо. У діловій грі студенти мають можливість висловлювати власні погляди щодо вирішення проблеми, дискутувати, доводити істинність чи спростовувати хибність власного судження. Визначено характерні ознаки ділової гри (присутність проблеми, мети, завдань; розподіл ролей; наявність ситуацій, що послідовно розв’язуються; прийняття самостійних рішень; врахування можливих перешкод; об’єктивність оцінки результатів гри; підбиття підсумків) та основні її етапи (діагностичний, підготовчий та етап реалізації ділової гри). Запропоновано приклад використання ділової гри під час вивчення студентами теми «Методична робота в школі». Використання методу ділової гри на заняттях з педагогіки забезпечує формування у студентів педагогічних компетентностей завдяки створенню ситуацій, наближених до реальної професійної діяльності; сприяє розвитку організаційних, гностичних, прогностичних та комунікативних здібностей студентської молоді, її креативне, критичне й оригінальне мислення. Перспективи досліджень – питання моніторингу впливу використання ділових ігор на підвищення рівня навчальних досягнень студентів з педагогіки та реалізація різних модифікацій ділової гри у процесі опанування педагогічних знань. Ключові слова: педагогіка, студенти, метод ділової гри, методична робота в школі, етапи ділової гри.