Academic literature on the topic 'Граве Д.А'

В статье изучается следующая задача. Пусть $E \subset \mathbb{F}_{q}^{d}$ является подмножеством $d-$ мерного векторного пространства над конечным полем из $q$ элементов.Мы определяем так называемый дистанционный граф на множестве $E$ c единичным расстоянием между вершинами. Расстояние между вершинами $x,y$ определяется так $\|x\! -\! y \|\!=\!(x_{1}-y_{1})^{2}+\ldots +(x_{d}-y_{d})^{2}$.Вершины дистанционного графа это элементы множества $E$ и пара вершин $x,y \in E$ соединены ребром если расстояние между ними равно единице. В настоящей работе изучаются длинные пути в этом графе. А именно, получена нижняя оценка на длину самого большого непересекающегося пути в нем. При определенных условиях в работе доказано, что длина такого пути состоит из большинства вершин из множества $E$. Это дополняет результат из работы А. Иосевича и соавторов. При доказательстве мы используем некоторые комбинаторные идеи и результаты, полученные А. Иосевичем и М. Рудневым а также совместный результат М. Беннета, Дж. Чапмана, Д. Коверта, Д. Харта, А. Иосевича и Дж. Пакианатана. Основная идея построения большого пути в таком графе заключается в следующем. Мы строим много путей меньшей длины стандартными методами. Далее, основываясь на совместном результате М.Руднева и А. Иосевича о распределении расстояний между элементами множества $E$, мы заключаем, что существуют пара вершин у двух различных путей с расстоянием единица. Тем самым есть возможность соединить какие-то два уже построенных пути за их вершины и получить путь большей длины. Эта процедура повторяется итеративно до тех пор, пока не построится путь заданной нами длины. Отметим, что данный метод и основной результат остается верен и для так определенных дистанционных графов с любым ненулевым расстоянием.

В статье рассматриваются публикации последних лет, посвящённые религиозному содержанию творчества И. С. Баха. Предпринята попытка проанализировать представление о Бахе как религиозном композиторе в свете феноменологического анализа музыка у русского религиозного философа А. Ф. Лосева. Рецензируется монография Д. Э. Гардинера «Музыка в Небесном Граде. Портрет Иоганна Себастиана Баха» и русские переводы текстов духовных произведений Баха. The article considers publications of recent years devoted to the religious content of the work of I. S. Bach. An attempt was made to analyze the idea of Bach as a religious composer in the light of the phenomenological analysis of music from the Russian religious philosopher A. F. Losev. The monograph by J. E. Gardiner "Music in the Heaven’s Castle. A portrait of Johann Sebastian Bach" and Russian translations of texts of Bach's spiritual works.

Библиотeкe су мeморијe човjeчанства и бeз њих би свака гeнeрација морала да почињe испочeтка у прикупљању сазнања, а саврeмeна информациона тeхнологија омогућава интeрактивност знања на нов, бржи и комплeкснији начин. Jeдан од тeмeљних и најважнијих задатака јавних библиотeка je да настоји задовољити потрeбe ширe читалачкe публикe кроз бројнe активности којe јачају интeрeс за књигу и читањe. Јeдино приступом омогућавања претраживања грађе кроз информационо-технолошка рјешења можe одговорити изазовима информацијског доба и осигурати опстанак у eри дигиталнe тeхнологијe. Кључно је промовисати информатичка знања и информацијску писмeност као компeтeнцијe нeопходнe за употрeбу дигиталних тeхнологија и коришћeњe дигиталних рeсурса. То је свакако тема над којом се владајуће структуре требају дубоко замислити. Библиотекар треба бити мотивисан да употрeби свe својe знањe и моћи да би опстао у ери информационих технологија и дигиталних извора информација. Јављају сe ставови да јe у информатичко доба прeтраживањe прeко weба постало важнијe од библиотeчких збирки, а библиотeкари важнији од библиотeка. У овом раду ће бити представљено како један библиотекар инкорпорира информационе технологије у библиотекарство. Биће представљен Greenstone за којег је познато да је то пакет софтвера који гради и опслужује изграђене дигиталне колекције, а детаљно описан сегмент ISISPLUGIN. Циљ овог софтвера је да оснажи читалачку публику, посебно на Универзитетима, библиотекама, институцијама јавних служби. Све је ово развијено и дистрибуисано као међусарадња Универзитета Ваикато, Унеско-а и НВО Human Info-a. Ian Witten, David Bainbridge и David Nichols су људи иза овог пакета. Инкорпорирање Greenstone ver 3.10 од 6.12.2020. године за потребе представљања каталошких листића рађених деведесетих у ISIS системима биће детаљно описано јер је од виталног значаја за библиотечку струку. Морамо узети у обзир да постоји огроман број библиотека и факултета нa Универзитетима у Бањој Луци и Источном Сарајеву који и даље раде на ISIS систему и немају могућност OPACA a Greenstone 3.10 то омогућава. Јeдан истраживач 80-тих година 20. вијека да би прикупио опсeжну истраживачку литeратуру морао јe тeмeљно а ручно прeтраживати каталогe бројних библиотeка, што га јe коштало и врeмeна и матeријалних издатака, а тражило јe и одређено познавањe начина употрeбe каталога. Појавом eлeктронских on-line каталога много јe корисницима олакшала истраживачки рад. Наша библиотека је водила електронски каталог све до 15.03.2021. године у софтверу WinISIS 1.5 ver 3 UNESCO, те кроз тај софтвер обрадила око 70 000 инвентарских јединица. Свакодневно питање корисника било је да ли се од куће може претраживати фонд како би сами бирали књигу за себе. Наравно, као и ни у једној библиотеци типа народна библиотека то није било могуће. Како је информациона писменост напредовала јавила се знатижеља код информатичара наше установе да то и омогући. Данас, путем веб портала наше библиотеке, са било које дестинације на свијету, може се претражити сав фонд, по свим параметрима који су унешени у каталошки опис књиге. Ако жeлимо, електронске каталошке картице могу да сe ажурирају и у рeалном врeмeну са записима који сe додају или уклањају онако како сe јeдиницe библиотeчкe грађe каталогизују или уклањају. Ради максималнe флeксибилности овај систeм дозвољава да сe свако библиотeчки означeно пољe унутар библиографског записа индeксира ради прeтраживања. У систем КОБИС од 15.03. 2021. године се уноси грађа и то као : е-стари фонд, н-куповина, д-поклон, о-обавезан примјерак, дефинисано Записником о фонду ВИБ РС. Узевши у обзир да КОБИС каталогизација захтијева вријеме да се фонд пренесе у њега, ИСИС каталошке картице на нашем веб порталу, свакако кориснику даје велику моћ истраживања фундуса наше установе, резеревације путем портала, телефоном или мејлом.Постојањем Електронских каталошких листића на Интернету омогућује библиотекару да у сваком тренутку зна и локацију тражене публикације како би ју могао уручити кориснику. Како су библиотeкe и мјeсто спајања, тe зајeдништва, брзо проналажење књиге на Интернету, омогућено оптиком, добро постављеним серверским конфигурацијама у библиотеци и посвећеност одржавању истог, пружа тај непоновљив осјећај који је својствен само људској раси.

Статтю присвячено теоретичному аналізу концепту справедливість та його ролі в контексті психологічних досліджень у гендерній психології. Проведений науковий пошук засвідчив існування різних підходів до розуміння змісту та сутності поняття справедливості у гуманітарних науках. Осмислення цього концепту залежить від історичної епохи, соціально-політичного устрою, економічних факторів функціонування суспільства. Показано існування взаємозв’язку між мораллю, правом та справедливістю як базовим принципом взаємодій людей у суспільстві. Критерієм справедливості часто виступала рівність. Виявлено, що в різні історичні епохи панував принцип справедливої нерівності, коли одні мали привілеї, а інші були їх позбавлені. Особливо гостро це стосувалося представниць жіночої статі. Зазначено, що у філософії справедливість позначається як вищий принцип людського життя й основа для автономії і розвитку особистості. Визначено, що поруч із поняттям справедливість для філософської та психологічної науки важливим є концепт соціальна справедливість, який пояснює процес справедливої взаємодії між людиною і суспільством. Простежується, що у межах соціальних подій ХХ століття відбувся зсув парадигми розуміння принципів справедливості від «рівних можливостей» до «рівних результатів». Обґрунтовано, що дотримання гендерної рівності не може відбуватись без опори на принцип соціальної справедливості, зокрема, гендерної справедливості. В Україні на законодавчому рівні утверджена гендерна рівність і вимоги до її дотримання. Визначено, що сутність гендерної справедливості пов’язана з рівноправ’ям і справедливістю у розподілі благ та відповідальності між чоловіками і жінками. Підкреслено, що вивчення впливу психологічних і соціальних чинників на розгортання гендерної справедливості здійснюється у межах гендерної психології з використанням гендерного підходу. Стверджується, що використання принципу гендерної справедливості веде до становлення гендерної рівності. Література Аболіна, Т.Г. (2012). Теоретичні та соціокультурні передумови виникнення прикладної етики. В.І. Панченко (Ред.), Прикладна етика (с. 5–41). Київ : Центр учбової літератури. Августин, А. (1998). О граде Божием. Книги ХІV–ХХІІ. Творения. (Т. 4.) Киев : УЦИММ-пресс. Аквінський, Т. (2003). Коментарі до Арістотелевої «Політики». Київ : Основи. Арістотель. (2000). Політика. Київ : Либідь. Бендас, Т.В. (2006). Гендерная психология. Санкт-Петербург : Питер. Бутенко, А.П. (Ред.). (1988). Социализм: социальная справедливость и равенство. Москва : Знание. Власова, О. (2009). Гендерное равенство как ресурс теории справедливости. Грані. Філософія, 5(67), 67–69. Режим доступу: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/995/1/F-6.pdf Власюк, Ж.І. (2015). Виховання почуття справедливості у молодших школярів у позаурочній діяльності. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка. Гегель, Г.В.Ф. (2004). Феноменологія духу. Київ : Основи. Гулевич, О. (2011). Социальная психология справедливости. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН». Данильян, О.Г. (Ред.). (2005). Философия права. Москва : Изд-во Эксмо. Дынник, М.А. (Ред.). (1955). Материалисты Древней Греции: собр. текстов Гераклита, Демокрита, Эпикура. Москва : Государственное издательство политической литературы. Загальна декларація прав людини. ООН. (1948). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків». (2005). №2866-ІV. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Кант, И. (2000). Лекции по этике. Москва : Республика. Кашников, Б.Н. (2001). Концепция общей справедливости Аристотеля: опыт реконструкции. Этическая мысль. Москва : РАН, Институт философии. Клочек, Л.В. (2019). Психологія соціальної справедливості у педагогічній взаємодії. (Дис. д-ра психол. наук). Київ. Конституція України. (1996). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws Манхейм, К. (1994). Идеология и утопия: Диагноз нашего времени. Москва : Юрист. Маркс, К. & Энгельс, Ф. (1961). Сочинения. Москва : Государственное издательство политической литературы. Марценюк, Т. (2019). Інтеграція гендерної складової в аналітичні матеріали. Київ : МФ «Відродження». МОЗ розіслало в Telegram сексистські постери про карантин. (2020). Режим доступу: https://zmina.info/news/moz-rozislalo-u-telegram-seksystski-postery-pro-karantyn/ Мор, Т., & Кампанелла, Т. (1988). Утопія. Місто сонця. Київ : Видавництво художньої літератури «Дніпро». Оганесян, А.К. (1990). Равенство и справедливость (концепции Д. Роулса и Д. Белла). Москва : Изд-во политической литературы. Потапова, О. & Салахова, Я. (2018). Від дискримінації до гендерної справедливості. Київ : МОМ. Під час пандемії жінки частіше потерпають від домашнього насильства. (2020). Укрінформ. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/ Платон. (2000). Держава. Київ : Либідь. Рогожа, М. (2009). Соціальна мораль: колізії мінімалізму. (Монографія). Київ : Парапан. Руссо, Ж.-Ж. (2016). Эмиль, или о воспитании. Москва : Литрес. Сидоренко, І. (2014). Історичні інтерпретації принципу справедливості. Культура і сучасність, 5, 8–12. Сумченко, І.В. (2012). Філософські концепції справедливості: особливості інтерпретації. Філософія і політологія в контексті сучасної культури, 4(2), 212–218. Ткалич, М. (2011). Гендерна психологія. Київ : Академвидав. Тофтул, М. Г. (2014). Сучасний словник з етики. Житомир : ЖДУ. Фальковська, Л.М. (2011). Справедливість як предмет соціально-психологічного дослідження. Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави, 11, 290–299. Цыганкова, Г.П. (2009). Психология гендерного воспитания в высшем колледже. Минск : МГВРК. Шведова, Н.А. (2002). Просто о сложном: гендерное просвещение. Режим доступa: http://www.owl.ru/win/books/easygender/part1_2.html Шевченко, З.В. (2016). Словник ґендерних термінів. Черкаси : видавець Чабаненко Ю. Bryson, V. (2007). Gender and the politics of time: feminist theory and contemporary debates. Bristol, UK : The Policy Press. Burn, Sh. (1995). The social psychology of gender. McGraw-Hill Humanities. Locke, J. (2003). Two Treatises of Government. Cambridge : CUP. Popper, K. (2020). The Open Society and Its Enemies. Princeton : PUP. Foucault, M. (1985). The History of Sexuality. Chicago : University Press. Hobbes, Th. (2008). Leviathan. Oxford : Oxford University Press. Rawls, J. (1971). A Theory of Justice. Cambridge : Mass. Valdeavilla, E. & Manapat, F. (2001). Breaking New Grounds for Women's Empowerment. Manila : NCRFW.