To see the other types of publications on this topic, follow the link: Господарський комплекс.

Journal articles on the topic 'Господарський комплекс'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Господарський комплекс.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Писаренко Т.М. "ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ." Економічний форум 1, no. 3 (July 20, 2020): 124–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-19.

Full text
Abstract:
Діяльність бюджетних установ має свої особливості, які зумовлюють відповідну специфіку нормативного забезпечення облікового процесу в установах державного сектору. Метою написання статті є проведення аналізу нормативно-правового забезпечення облікового процесу господарської діяльності бюджетних установ. Нормативне забезпечення обліку – це комплекс нормативно-правових документів, які встановлюють єдині вимоги до ведення обліку у бюджетних установах. Нормативна база є сукупним відображенням соціального, політичного, економічного, міжнародного впливів. У роботі розглянуто розвиток бюджетного обліку у 20-21 столітті. Виникнення різних форм власності після 1991 року призвело до суттєвих реформаційних процесів у бюджетному обліку. Нормативно-правове забезпечення обліку у бюджетних установах можна поділити на три рівні: вищий рівень – регулює діяльність всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності; середній рівень – характеризується нормативним забезпеченням обліку діяльності установ державного сектору економіки; нижчий рівень – визначає перелік нормативів, які розроблені і функціонують виключно для забезпечення діяльності конкретної установи. Основою ведення обліку є базові нормативи, які прийняті основним законодавчим органом України і визначають правові засади функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності. Сюди відноситься Конституція України, Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України, Трудовий Кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Податковий Кодекс України. У цій нормативній ланці важливо виділити, Бюджетний кодекс України та Закон України «Про Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Середній рівень нормативно-правового забезпечення включає у себе нормативні акти, які визначають методику обліку активів, пасив та господарських процесів у бюджетних установах. Ознайомлення практикуючого бухгалтера з нормативами вищої і середньої ланок дає базові знання щодо діючої методики обліку у бюджетних установах. Але кожна бюджетна установа має свої особливості у побудові облікового процесу. Керівник бюджетної установи затверджує пакет внутрішніх документів, які визначають правила функціонування цієї установи: штат працівників та посадові оклади, форма оплати праці, посадові обов’язки штатних працівників, облікова політика бюджетної установи. Слід зазначити, що керівник бюджетної установи формує свою облікову політику у відповідності до діючого законодавства. Нормативна база з обліку в бюджетних установах знаходиться у процесі реформування і постійних змін. Зміни зумовлені глобалізаційними процесами, які відбуваються у світі та прагненням України приєднатися до них.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Зеленко С.В. and Писаренко Т.М. "ОЦІНКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ." Економічний форум 1, no. 3 (July 20, 2020): 130–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-20.

Full text
Abstract:
Діяльність бюджетних установ має свої особливості, які зумовлюють відповідну специфіку нормативного забезпечення облікового процесу в установах державного сектору. Метою написання статті є проведення аналізу нормативно-правового забезпечення облікового процесу господарської діяльності бюджетних установ. Нормативне забезпечення обліку – це комплекс нормативно-правових документів, які встановлюють єдині вимоги до ведення обліку у бюджетних установах. Нормативна база є сукупним відображенням соціального, політичного, економічного, міжнародного впливів. У роботі розглянуто розвиток бюджетного обліку у 20-21 столітті. Виникнення різних форм власності після 1991 року призвело до суттєвих реформаційних процесів у бюджетному обліку. Нормативно-правове забезпечення обліку у бюджетних установах можна поділити на три рівні: вищий рівень – регулює діяльність всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності; середній рівень – характеризується нормативним забезпеченням обліку діяльності установ державного сектору економіки; нижчий рівень – визначає перелік нормативів, які розроблені і функціонують виключно для забезпечення діяльності конкретної установи. Основою ведення обліку є базові нормативи, які прийняті основним законодавчим органом України і визначають правові засади функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності. Сюди відноситься Конституція України, Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України, Трудовий Кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Податковий Кодекс України. У цій нормативній ланці важливо виділити, Бюджетний кодекс України та Закон України «Про Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Середній рівень нормативно-правового забезпечення включає у себе нормативні акти, які визначають методику обліку активів, пасив та господарських процесів у бюджетних установах. Ознайомлення практикуючого бухгалтера з нормативами вищої і середньої ланок дає базові знання щодо діючої методики обліку у бюджетних установах. Але кожна бюджетна установа має свої особливості у побудові облікового процесу. Керівник бюджетної установи затверджує пакет внутрішніх документів, які визначають правила функціонування цієї установи: штат працівників та посадові оклади, форма оплати праці, посадові обов’язки штатних працівників, облікова політика бюджетної установи. Слід зазначити, що керівник бюджетної установи формує свою облікову політику у відповідності до діючого законодавства. Нормативна база з обліку в бюджетних установах знаходиться у процесі реформування і постійних змін. Зміни зумовлені глобалізаційними процесами, які відбуваються у світі та прагненням України приєднатися до них.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Деревянко, Богдан. "Про порівняння господарської діяльності з видобутком криптовалюти (“майнінгом”) та здійсненням операцій із нею." Право України, no. 2018/05 (2018): 164. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-164.

Full text
Abstract:
Метою статті було надання характеристики діяльності з видобутку криптовалюти (“майнінгу”) та здійсненню операцій із нею і визначення можливості визнання їх видами господарської діяльності та пропозиція напрямів подальшого розвитку господарського права і законодавства щодо них. Аналіз діяльності з видобутку криптовалюти (“майнінгу”) та здійснення операцій із нею вказує на значну схожість правового статусу осіб та їхніх груп й організацій, які видобувають (“майнять”) криптовалюту та здійснюють операції з нею. Із п’яти ознак, що характеризують економічну сутність як правосуб’єктне утворення, чотири повною мірою притаманні таким особам та групам, а п’ята ознака має переважно суб’єктивний характер. Показано, що фактично учасники діяльності на ринку криптовалюти мають певну організаційну єдність та визначеність організаційно-правової форми (хоча у більшості випадків і без офіційного її закріплення), майнову відокремленість, сукупність прав та обов’язків у сфері господарювання, несуть відповідальність за результати своєї діяльності. Лише пройти процес легітимації вони не можуть через законодавчі заборони. Доведено, що діяльність “майнерів” криптовалюти та інших учасників ринку криптовалюти фактично є господарською, оскільки здійснюється у сфері суспільного виробництва і спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Значна кількість операцій із купівлі-продажу криптовалюти є господарськими і має на меті отримання доходу. У статті зазначено, що офіційне визнання державою законним видом господарської діяльності “майнінгу” криптовалюти та визнання господарськими операцій із її купівлі-продажу у комплексі з покладанням на “майнерів” обов’язку офіційно зареєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності, поширенням на всіх учасників відносин на ринку криптовалюти дії законодавства про оподаткування та кримінальної, адміністративної, господарської відповідальності до порушників дасть змогу усунути невизначений або гібридний правовий статус суб’єктів та режим їхньої діяльності, а також наявні прогалини у праві та законодавстві. Держава отримає додаткові надходження до бюджету та можливість регулювання і контролю окремих операцій із криптовалютою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Білявська, Л. Г., Ю. В. Білявський, А. О. Діянова, and Ю. Є. Гарбузов. "НОВІ СЕЛЕКЦІЙНІ ФОРМИ СОЇ ДЛЯ КОРМОВИРОБНИЦТВА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.07.

Full text
Abstract:
Соя – одна з перспективних, але недостатньо вивчених культур у кормовиробництві. Висока продуктивність, скоростиглість і різностороннє її використання (борошно, зелений корм, жмих, шрот, сіно, силос, білкові концентрати, соєве молоко) підтверджує високі можливості у зміцненні кормової бази тваринництва. Відсутність опушення у рослин сої – надзвичайно рідкісна й цінна властивість для ефективного використання таких форм у кормовиробництві. Висвітлюється значення унікального вихідного матеріалу сої без опушення для створення сортів нового покоління для різних напрямів використання. Важливими господарсько-цінними ознаками при цьому є кількісні та якісні показники насіння. Застосовували загальноприйняті методи: наукові, спеціальні, лабора-торні та математично-статистичні. Шляхом гібридизації неопушених форм із кращими лініями та сортами полтавської селекції отримані неопушені лінії сої, які мають комплекс господарськи-цінних ознак і властивостей (високу врожайність, крупне насіння, боби не розтріскуються при достиганні). Проведено аналіз якісного складу їхнього насіння та зеленої маси (білок, олія, протеїн, клітковина, зола та ін.) порівняно з національними стандартами (Устя, Юг-30, Аннушка). Наведено результати досліджень з вивчення новостворених неопушених ліній сої, що мали вищі, ніж у стандартів, показ-ники господарської придатності. Особливу увагу приділили жирнокислотному складу олії в насінні досліджуваних сортів і ліній. Надано результати оцінювання сортів за співвідношенням жирних кислот, що є важливим для отримання більш якісної сировини у кормовиробництві. Так, 50 не-опушених ліній перевищують за показниками господарської придатності сорти-стандарти Алмаз і Адамос, зокрема і за жирнокислотним складом олії. На основі детального вивчення якісних показників насіння та зеленої маси неопушених ліній та кращих сортів визначені особливості і селекційна цінність новоствореного вихідного матеріалу без опушення у виведенні сортів для годівлі тварин і птиці. У Реєстрі сортів рослин України сорти без опушення відсутні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Piddubna, L. M., T. O. Guntik, and D. V. Zakharchuk. "ВПЛИВ ГЕНОТИПУ БУГАЯ НА ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ОЗНАКИ КОРІВ УКРАЇНСЬКИХ МОЛОЧНИХ ПОРІД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (38) (September 30, 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.4.

Full text
Abstract:
Вивчено вплив генотипу бугая на формування основних господарськи корисних ознак корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід в умовах ТОВ «Івниця» Андрушівського району Житомирської області. Для аналізу використано комплекс ознак, що включає екстер᾿єрно-конституційні параметри, показники молочної продуктивності та відтворної здатності. У стаді виділено бажаний тип тварин за сумарною продукцією молочного жиру і білка. Порівняння потомства різних плідників здійснено як за абсолютним значенням цього показника, так і за відповідністю комплексу ознак параметрам тварин бажаного типу. За продукцією молочного жиру і білка дочок бугаї-поліпшувачі української чорно-рябої молочної породи розмістились у такій спадаючій послідовності: Модесто (341,5 кг) – Блекаут (332,9) – Лоббі (331,0) – Ізюм (314,2) – Ашморе (309,5) – Твістер (305,6) – Занарді (289,2 кг). Найкраще відповідають бажаному типу за комплексом ознак дочки бугаїв Блекаута і Модесто (середнє нормоване відхилення склало -0,12 і -0,40 відповідно), посередньо – Ашморе, Ізюма і Твістера (-0,57-0,56), найгірше – Занарді і Лоббі (-0,87-0,78). За продукцією молочного жиру і білка дочок бугаї-поліпшувачі української червоно-рябої молочної породи розмістились у такій спадаючій послідовності: Канцлер (347,4 кг) – Самба (316,3) – Фонтан (316,2) – Люкка (304,7) – Манікс (303,4 кг). Краще відповідають бажаному типу за комплексом ознак дочки бугаїв Канцлера і Самби (середнє нормоване відхилення склало -0,38 і -0,35 відповідно), гірше – Люкки, Манікса і Фонтана (-0,59-0,53). Встановлено, що сила впливу генотипу бугая на живу масу первісток української чорно-рябої молочної породи становить 16,6 %, проміри статей тіла – 9,3-11,2, надій – 10,4, жирномолочність – 6,9, білковомолочність – 9,4, вік першого отелення – 9,8, тривалість сервіс-періоду – 9,5 %; на господарськи корисні ознаки первісток української червоно-рябої молочної породи названі показники впливу дещо слабші і становлять відповідно 11,3 %; 5,7-12,7; 10,2; 5,4; 8,6; 4,9; 2,3 %.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сахацький, М., Г. Запша, М. Сахацький, Г. Дідур, and І. Клочан. "МОДЕРНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ І ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 596–608. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245250.

Full text
Abstract:
Анотація. Висвітлено актуальність модернізації виробничо-господарської діяльності підприємств і фермерських господарств аграрного сектору в умовах інституційних трансформацій. Проведено аналіз досліджень модернізації фундаментальною та прикладною економічною наукою, зроблено постановку завдання. Наведено результати досліджень ученими аграрної економічної науки щодо основних напрямів осучаснення виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і фермерськихгосподарств. Зроблено узагальнення про належність модернізації до економічних категорій, що віддзеркалює загальні властивості реальної дійсності, слугує природним механізмом її висхідного розвитку завдяки вдосконаленню людиною виробничо-господарської діяльності, забезпечує економічний прогрес і підвищення рівня та якості життя населення. Виявлено наявність інституційних змін, що проявляється загальним зростанням кількості сільськогосподарських підприємств, зменшенням фермерських господарств і щорічними коливаннями числа аграрнихсуб’єктів господарювання. Установлено, що в рослинництві сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства зорієнтовані на виробництво зернової та зернобобової продукції, соняшнику та цукрового буряку, тоді як господарства населення займаються переважно вирощуванням картоплі, овочів, плодів та ягід. У тваринництві сільськогосподарські підприємства мають певну перевагу у виробництві м’яса (у забійній масі) та яєць, а господарства населення домінують у молочному скотарстві, вівчарстві та бджільництві. Визначено вагомість кожної категорії господарств аграрного сектору економіки у виробництві основних видів сільськогосподарської продукції. Наведено аргументи щодо необхідності модернізації виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Обґрунтовано комплекс заходів модернізації виробничо-господарської діяльності досліджуваних суб’єктів, економічна індивідуалізація яких поєднується з процесами кооперації та агропромислової інтеграції у кластерах об’єднаних територіальних громад сільської місцевості. Ключові слова: модернізація, виробничо-господарська діяльність, підприємство, фермерське господарство, інституційні трансформації. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 2; бібл.: 12.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Sergienko, O. V. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ БАТЬКІВСЬКИХ ЛІНІЙ КАВУНА (CITRULLUS LANATUS (THUNB.) MATSUM. ET NAKAI) ПРИ СТВОРЕННІ КОНКУРЕНТНОДАТНИХ ВИСОКОГЕТЕРОЗИСНИХ ГІБРИДНИХ КОМБІНАЦІЙ ПЕРШОГО ПОКОЛІННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 64 (January 3, 2019): 14–23. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-14-23.

Full text
Abstract:
Мета. Виділити нові ефективні батьківські форми з високою комбінаційною здатністю та рядом цінних господарських ознак, залучити їх до селекційного процесу зі створення нових гібридних комбінацій F1, виділити кращі гетерозисні комбінації першого покоління за цінними господарськими ознаками та рівнем прояву гетерозису. Методи. Методи синтетичної селекції з застосуванням індивідуального та масового доборів на всіх етапах селекційного процесу, гібридизації, відповідно до методичних підходів з селекції гетерозисних гібридів кавуна; польової оцінки; розрахунково-аналітичні. Статистичний обробіток отриманих результатів здійснювали за методикою Б.О. Доспєхова. Матеріалом слугували селекційні лінії та гібриди Fl власної селекції. Результати. Висвітлено результати – створення нових материнських і батьківських ліній кавуна. Проведено оцінку та наведено їх характеристику за цінними господарськими ознаками. Визначено їх комбінаційну здатність. Виділено 24 материнських і 25 батьківських ліній зі значним позитивним ефектом загальної комбінаційної здатності за ознакою «урожайність» (gi = 0,18–22,51; gj = 0,09–47,08) та за ознакою «товарність» (gi = 0,06–23,11; gj = 0,03–57,13). Створено 63 нових гібридних комбінацій першого покоління. Виділено 30, які істотно перевищили стандарт за врожайністю (42,7–69,3 т/га, перевищення склало відповідно від 39,0 до 104,0 %), а також були відмічені високі показники товарності (79–100 %), стійкості проти хвороб (7–9 балів) та якості плодів. Визначено ступінь домінантності та ефект гетерозису нових гібридних комбінацій першого покоління. Виділено 14 гібридних комбінацій зі стабільно високим рівнем прояву гетерозису за цінними господарськими ознаками (Х = 95,5–148,0 % за ознакою «урожайність»; Х = 97,5–105,5 % за ознакою «товарність»). Висновки. Нові лінії мають незаперечні переваги для створення нових гетерозисних гібридів кавуна, які будуть відповідати вимогам ринку: високоврожайних, ранньостиглих та середньоранніх з високою якістю плодів, стійких до біотичних та абіотичних чинників довкілля. Моноеційність материнських ліній та наявність маркерних ознак у материнських і батьківських компонентів дозволить спростити отримання гібридного насіння і підвищить його гібридність. Синтезовано 63 нових гібридних комбінацій першого покоління. З них 30 виділено за комплексом цінних господарських ознак, 14 – за рівнем прояву гетерозису. Отже, доведено доцільність використання нових ліній для гетерозисної селекції кавуна.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Матвєєв, П. С., and М. Ю. Можаровський. "Теоретико-правові засади комплаєнс-заходів суб’єктів господарювання в Україні." Актуальні проблеми держави і права, no. 90 (August 9, 2021): 113–25. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3215.

Full text
Abstract:
У дослідженні доводиться необхідність реалізації внутрішнього контролю з метою оптимізації алеаторних наслідків діяльності суб’єктів господарювання. Пропонуються отримані в результаті компаративістичного підходу основні положення, метою яких є організація системи внутрішнього комплаєнс-контролю суб’єктів підприємницької діяльності на прикладі США та Великобританії. Наголошується на тому, що за останні роки доволі розповсюдженим явищем є увага, яка приділяється з боку суб’єктів господарювання, що відносяться до великого бізнесу, дотриманню процедур корпоративної етики та коплаєнсу. Останній не лише покликаний забезпечувати екстериторіальні вимоги до ведення бізнесу, а й покликаний забезпечити стабільність економічних зв’язків на міжнародному рівні, а також сталість економічного розвитку в національному вимірі та good statement конкретного суб’єкта господарювання. Зазначене підтверджується та має цілком конкретизовані статистичні дані про порушення загально визнаних у світовій практиці норм комлаєнс, що призвели до об’єктивно покладених санкцій на суб’єктів господарювання. Ці порушення абсорбувались невідповідністю різних комплаєнс-норм як об’єктивний ризик, що впливає на весь комплекс господарсько-виробничих, організаційно-господарських та внутрішньо-господарських відносин. Усе це має бути об’єктом постійної уваги і жорсткого контролю з боку управлінської ланки як топ-менеджменту, так і відповідальних за окремі напрямки діяльності компанії. Пропонуються зміни до чинного законодавства України стосовно комплаєнс-заходів суб’єктів господарювання. Надається характеристика комплаєнсу та окремим аспектам комплаєнс-заходів як розповсюдженій формі внутрішнього контролю. Пропонується система «інформативно-превентивних» покажчиків для кореляційного аналізу застосування комплаєнс-контролю суб’єктів господарювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Vorotin, V. Ye, and V. M. Prodanyk. "Від регуляторної політики до державно-приватного партнерства в публічному секторі України." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 27, 2019): 95–102. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.10.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються теоретичні питання державної регуляторної політики та державно-приватного партнерства в умовах реалізації та вдосконалення публічного управління підприємництвом в Україні. Розкриті шляхи та механізми публічного-приватного партнерства, зокрема досліджено відмінності між державним і публічними партнерством в Україні. Мета статті. У роботі поставлено за мету з’ясувати зміст державно-приватного партнерства в якості окремих управлінських категорій, застосування яких пов’язане з механізмами державного управління в країні, а також дослідити новітні тенденції формування такого партнерства в національній господарській практиці. Наукова новизна. За сучасних умов господарювання пріоритетним напрямом змін в управлінні національним господарським комплексом, особливо в умовах його критичного стану, виходять на перші позиції публічний сектор і публічно-приватне партнерство, це поступово модифікує відносини, які закладалися регуляторною політикою в Україні. Оптимізація таких відносин може досягатися шляхом реалізації різних форм публічно-приватного партнерства. Сучасний феномен публічно-приватного партнерства доцільно пояснювати з огляду на необхідність створення суспільних благ за умов обмеження ресурсів, а механізм публічно-приватного партнерства – як такий, що може використовуватися у державному управлінні та регулюванні. У роботі визначено, що державна регуляторна політика, як і публічно-приватне партнерство, спрямовані на недопущення прийняття економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності. У сучасних умовах процесу розвитку ринкових відносин саме в рамках публічно-приватного партнерства і сформувалася достатньо інноваційна модель публічного управління та регулювання. Однак без реальної та своєчасної допомоги держави, без її партнерства із сучасним бізнесом майже неможливо побудувати ринок інновацій і перейти до ефективної моделі господарювання. Висновки. Для України використання механізму публічно-приватного партнерства може гарантувати соціальну стабільність і підвищуватиме ефективність управління системою господарювання. Однак процес переходу ускладнюється внутрішніми протиріччями – корупцією, недобросовісною конкуренцією, достатньо низькою якістю публічних послуг тощо. За таких умов необхідність проведення реформування та модернізації в означених сферах стає очевидним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ковальова, Тетяна. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СКЛАДАННЯ РОБОЧОГО ПЛАНУ РАХУНКІВ ЗА МСФЗ ДЛЯ КОМПАНІЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОГО КОМПЛЕКСУ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 27 (November 14, 2021): 171. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.171.

Full text
Abstract:
УДК 657.4.012.2; JEL Classification: М40 Метою дослідження є висвітлення методики створення робочого плану рахунків за МСФЗ для компаній автомобільно-дорожнього комплексу. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; системного і комплексного підходу; абстрактно-логічний. Через відсутність регламентації цього питання з боку як держави, так і МСФЗ, на практиці можливі труднощі з розробкою робочого плану рахунків у працівників бухгалтерської служби. Результати дослідження: результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення і практичні рекомендації щодо методики складання робочого плану рахунків для компаній автомобільно-дорожнього комплексу, які використовують МСФЗ. Глобалізаційні процеси і політика держави сприяють появі нових компаній, в тому числі і в автомобільно-дорожньому комплексі, які повинні складати фінансову звітність за МСФЗ. Робочий план рахунків повинен забезпечити суцільне охоплення операцій фінансово-господарської діяльності, з урахуванням особливостей діяльності автомобільно-дорожнього комплексу, задовольнити потреби управлінського персоналу в аналітичній інформації та бути зручним для використання для фахівців бухгалтерської служби. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні проблем, пов’язаних з розробкою робочого плану рахунків для компаній автомобільно-дорожнього комплексу. Запропоновано використовувати англосаксонський варіант побудови плану рахунків. Практична значущість полягає в тому, що, за відсутності нормативного врегулювання з питань створення робочого плану для компаній автомобільно-дорожнього комплексу, що використовують МСФЗ, вказані у роботі пропозиції дадуть змогу працівникам бухгалтерської служби покращити стан обліку та допомогти складати фінансову звітність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Лига, А. І. "РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ В КОНТЕКСТІ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ МОДЕЛЕЙ СПОЖИВАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ ОМАНЛИВІЙ ГОСПОДАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 5 (February 10, 2022): 36–48. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.929.

Full text
Abstract:
“GREENWASHING” Лига А. І. Розвиток екологічної системи в контексті раціоналізації моделей споживання та запобігання оманливій господарській практиці “greenwashing”. – Стаття. У статті визначено основні завдання, що має вирішувати законодавство в контексті забезпечення формування та реалізації раціональних моделей споживання, а також запобігання оманливій гос- подарській практиці “greenwashing”, зокрема нормотворче врегулювання таких питань: екологічна та споживча освіта та просвіта; підвищення обізнаності споживачів щодо наслідків їх вибору продукції та її достовірного інформаційного забезпечення; залучення громадськості та підвищення його впливу на всіх етапах прийняття рішень щодо екологічної продукції, а також залучення до нагляду за нею; екологічні критерії державних закупівель; екологічне та органічне маркування; гармонізація, верифікація «зелених заяв» та стандартизація вимог до екологічного або органічного маркування; відповідальність за оманливу рекламу та інформацію про екологічну продукцію; прозорість діяльності та звітність суб’єктів господарювання; попередження практики штучного старіння, низької якості продукції тощо; запровадження практик екологічної корпоративної відповідальності та саморегулювання, долучення до екологічних стандартів; механізми сприяння суб’єктам господарювання, які комплексно переглядають свою практику закупівель, виробництва, продажу та утилізації продукції; державного нагляду за ринком екологічної продукції, та механізмів відповідальності за оманливі господарські практики. Досліджено вміст законодавчого регулювання вищезазначених питань як в українському природоохоронному законодавстві, так і в інших нормативноправових актах з суміжних сфер та можливості їх правозастосування. Визначено органи влади, повноваження яких дозволяють розв’язувати проблему раціоналізації споживання та усунення з ринку недобросовісних господарських практик, що руйнують чесну конкуренцію на ринку екологічних товарів. Проведений аналіз природоохоронного законодавства та відповідальності за її порушення дозволив виявити, що воно майже виключно орієнтовано на протидію прямій шкоді природному середовищу життю і здоров’ю людей завданої матеріальним виробництвом, при цьому питання раціонального споживання (за винятком кількох декларацій) та протидії оманливій господарській практиці “greenwashing” (за винятком сертифікації та маркування органічних продуктів) цим законодавством майже не врегульовано. Тому обґрунтовано необхідність застосування норм інших нормативно-правових актів для врегулювання зазначених питань. Також було встановлено, що на рівні центрального органу виконавчої влади з реалізації державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, вищезазначені напрями діяльності не розглядаються. Для протидії оманливим практикам “greenwashing” та нераціональному споживанню використовуються державні органи, для яких природоохоронна діяльність не є визначеним нормативно-правовими актами пріоритетом. Ці питання вирішуються такими органами безсистемно, в контексті основних завдань їх діяльності. Зроблені висновки щодо недоліків законодавства в контексті зазначеної мети дослідження дозволили надати пропозиції щодо його вдосконалення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Микитенко, Вікторія Володимирівна, Ірина Василівна Драган, and Іван Олександрович Драган. "Формування механізмів управління забезпеченням сталого господарювання." Економіка, управління та адміністрування, no. 3(97) (October 13, 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-47-52.

Full text
Abstract:
У статті сформовано й побудовано архітектуру замкнено-ланцюгового механізму управління забезпеченням сталого господарювання, що виконано за методологією проєктування та структурно-логічної організації управлінських методів і засобів у контексті забезпечення стійкості господарських систем за двома групами системоутворюючих (системно-гомеостатичних) підмеханізмів системо-організаційного та системно-функціонального (репаративно-алармовий, кібернетично-просторовий) комплексів. Удосконалено структуру, зміст і функції узагальненого замкнено-ланцюгового механізму управління забезпеченням сталого господарювання, до складу якого входять системоутворюючі підмеханізми: адаптаційно-стабілізаційний, репаративно-алармовий, бінарно-прогностичний, кібернетично-просторовий, які убезпечують синхронний перебіг параболічних подій із інтенсифікації процесів обміну-перерозподілу ресурсів, резервів і можливостей (потенціалу гомеостазу) у внутрішньому середовищі господарської системи, реалізація дії яких відбувається за рахунок стабілізації (генерування ламінарності) протікання потоків чотирьох, базових для сталого розвитку, процесів (економічної, виробничої, природно-ресурсної та соцієтальної природи). Побудовано багаторівневу схему бінарного формування, переформатування та реалізації дії замкнено-ланцюгового механізму управління забезпеченням сталого господарювання, запровадження у практику замкнутих циклів управління, що передбачає побудову системоутворюючих регуляторів у двох паралельних площинах – структурно-організаційного й структурно-функціонального комплексів гомеостатичних підмеханізмів управління забезпеченням сталого господарювання, а згодом із майже одночасним «запуском» адаптаційно-стабілізаційного й бінарно-прогностичного підмеханізмів, за якими й синхронне введення репаративно-алармового й кібернетично-просторового підмеханізмів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

БЕЛЯНЕВИЧ, ОЛЕНА. "Мета сучасного господарського процесуального права: доктринальний погляд." Право України, no. 2020/07 (2020): 13. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-07-013.

Full text
Abstract:
Розроблення мети господарського процесуального права має забезпечити наукове підґрунтя збереження і поглиблення спеціалізації господарського процесу на противагу неадекватним відносинам у сфері господарювання та суцільної уніфікації процесуального права України. Запропоновано доктринальний аналіз мети господарського процесуального права в контексті господарського права, досягнення його цілей і реалізації вихідних норм, а також з урахуванням здобутків теорії господарського права. Звертається увага на тісний взаємозв’язок господарського права з процесом, що має відбиватися в особливостях порядку здійснення господарського судочинства. Ускладнення відносин у сфері господарювання та їхнього нормативного регулювання зумовлює складність правничих конфліктів між учасниками відносин у сфері господарювання. Суб’єкти господарювання перебувають між собою у правових зв’язках, і тому порушення одного з них негативно впливає на решту. З огляду на це обґрунтовано, що в умовах ринкової соціально-орієнтованої економіки, ускладнення відносин у сфері господарювання мета господарського процесуального права має полягати не тільки в ефективному захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів окремих фізичних та юридичних осіб, держави, а й у забезпеченні правового господарського порядку як складової суспільного господарського порядку. Основними елементами концепції мети господарського судочинства є: застосування економіко-правового підходу як методології судового пізнання та ухваленнярішення у справі господарської юрисдикції, що дає можливість прогнозувати вплив судового рішення на сферу господарювання; розвиток принципу пропорційності у господарському судочинстві (визначених законом критеріїв суддівського керівництва процесом у взаємозв’язку з диспозитивністю сторін); концентрація справу господарській юрисдикції (зосередження у господарській юрисдикції комплексу всіх взаємопов’язаних правових конфліктів, зокрема й за участю органів державної влади та органів місцевого самоврядування).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Яремович, П. П. "Регіональний напрям розвитку міжнародних господарських логістичних комплексів." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 110, (ч. 2) (2012): 67–75.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Завацький, Вадим, Наталія Завацька, Олена Федорова, Олена Смирнова, and Андрій Mарченко. "Субʼєктивне благополуччя та життєстійкість подружжя у шлюбі у сучасному соціумі: структурно-рівневий аналіз психологічних чинників." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)Т1 (2020): 98–114. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-98-114.

Full text
Abstract:
У статті розкриваються технології забезпечення професійної допомоги в підвищенні субʼєктивного благополуччя подружжя, соціально-психологічні особливості суб'єктивного благополуччя особистості, проаналізовано його основні показники, структуру, механізми та функціональні складові. Виокремлено соціально-психологічні чинники субʼєктивного благополуччя особистості в шлюбі: соціально-психологічна адаптованість та толерантність; ціннісно-орієнтаційна єдність із партнером в сумісності та благополуччі шлюбних стосунків; задоволеність шлюбом; узгодженість ступеня значущості сімейних цінностей в емоційній, інтимно-сексуальній, господарсько-побутовій, батьківсько-виховній сферах, сферах особистісної ідентифікації та соціальної активності; можливість саморозвитку, самовдосконалення та особистих досягнень в поєднанні з домінуванням сімейних цінностей; визначеність і несуперечливість рольових очікувань та рольових домагань, збіг уявлень про рольову поведінку; низький рівень конфліктності в сімейній взаємодії (подружня підтримка, емоційний комфорт, культура спілкування).Показано, що у становленні суб'єктивного благополуччя значну роль відіграють зовнішні відносно особистості інстанції, серед яких найбільш значущими є ті інститути, які забезпечують соціалізацію особистості на різних рівнях і обставинах життя. Вони створюють не тільки настановні комплекси щодо норм, а й особистісні конструкти, які можна кваліфікувати зокрема як комплекс самоефективності, успішності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Марченко, С. І. "Правові принципи господарської діяльності в агропромисловому комплексі України." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 85 (2010): 60–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Подцерковний, О. П. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОЇ ПІДТРИМКИ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 18 (November 4, 2019): 153–62. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v18i0.466.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню законодавчого регулювання й наукового дослідження в галузі гірничо-металургійного комплексу. Проаналізовано низку окремих недоліків та за­пропоновано перспективні шляхи їх усунення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Ksaverchuk, Leonyd P., Anatoliy F. Grynev, Radomyr M. Korol, and Mykola A. Myronenko. "АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРУБНИХ ПІДПРИЄМСТВ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО ОБ’ЄДНАННЯ "УКРТРУБОПРОМ" ЗА ПІДСУМКАМИ ДЕВ’ЯТИ МІСЯЦІВ 2019 РОКУ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 3-4 (November 27, 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-25-31.

Full text
Abstract:
Мета. Проаналізувати особливості розвитку металургійних трубних підприємств України, які перебувають під егідою об’єднання "Укртрубопром" за підсумками дев’яти місяців 2019 року. Показати тренди розвитку металургійної галузі нашої країни на зовнішньому та внутрішньому ринках. Обґрунтувати пропозиції щодо комплексу заходів для подолання негативних тенденцій на заводах трубної галузі України. Методика. При написанні статті використовувався метод співставного аналізу для обґрунтування рекомендацій щодо подолання негативних явищ у трубній галузі України. Результати. В статті проведено аналіз розвитку економічних процесів у трубній галузі держави за останні дев’ять місяців 2019 року. Подано рекомендації щодо подолання негативного тренду розвитку трубних підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках, які перебувають під егідою об’єднання "Укртрубопром". Наукова новизна. Підтверджено важливість застосування на практиці методів теорії управління, зокрема методу співставного аналізу. Це дозволило запропонувати низку заходів, спрямованих на комплексне вирішення існуючих у трубній галузі України проблем. Практичне значення. Викладена у цій статті інформація буде корисною широкому загалу наукової спільноти, а також виробничникам-практикам, які цікавляться питаннями загального тренду розвитку трубної галузі України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Денисюк, О. М. "Приватизація і забезпечення національної безпеки в управлінні господарським комплексом." Формування ринкових відносин в Україні, no. 6 (2005): 100–103.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Довгань, Вікторія Миколаївна, and Оксана Іванівна Боднарчук. "СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ МЕДІАЦІЇ В УКРАЇНІ ЯК ОДНОГО ІЗ ВИДІВ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИРІШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ." New Ukrainian Law, no. 1 (March 31, 2022): 132–36. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.20.

Full text
Abstract:
У статті досліджується питання становлення та розвитку інституту медіації в Україні як одного із видів альтернативного вирішення господарських спорів. Адже інститут медіації зазнавав неабияких перепон у своєму розвитку, зважаючи на несприйняття та стереотип ефективності врегулювання спору у судовому порядку. Виявлено, що неабиякого поширення інститут медіації в межах нашої держави зазнав саме під часу здобуття незалежності нашої держави, прийшовши в Україну уже як сформований комплекс заходів для вирішення правових спорів. Проаналізовано історичний розвиток медіації на території України від перших згадок до сьогодення та фактори впливу на становлення інституту медіації як одного із видів альтернативного вирішення господарських спорів. Розглянуто чинне національне законодавство, правова доктрина, міжнародний досвід та ефективність застосування на практиці медіації у вирішенні господарського спору як досудового врегулювання спору. З’ясовано, що закріплення на законодавчому рівні обов’язковості застосування медіації у вирішенні господарського спору як досудового врегулювання господарського спору в Україні матиме низку переваг, в яких зацікавлена як держава, так і самі суб’єкти господарювання. Метою заохочення з боку держави обов’язковості використання сторонами досудових способів врегулювання спорів є розвантаження господарських судів та уникнення затягування розгляду справи. Для суб’єктів господарювання вирішення господарських спорів за допомогою інструментів медіації є дієвим способом швидкого та ефективного вирішення конфліктів зі збереженням гідних партнерських відносин. Висвітлено, що становлення комплексного інституту медіації як альтернативного способу вирішення господарських спорів в Україні відбулось завдяки зусиллям з боку науковців та розвитку правової доктрини. Проте чинне національне законодавство потребує певних доопрацювань щодо обов’язковості застосування медіації у вирішенні господарських спорів як досудового врегулювання конфлікту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Димитров, В. Г. "Класифікація сортів сої за комплексом господарсько цінних ознак." Агробіологія, no. 1 (131) (2017): 128–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

МОІСЄЄВ, ЮРІЙ, and ЮЛІЯ УРАЛОВА. "Страхова послуга у доктрині господарського права." Право України, no. 2021/07 (2021): 45. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-045.

Full text
Abstract:
Необхідність забезпечення сталого розвитку українського ринку страхування на основі інтеграції та гармонізації з країнами Європейського Союзу, запровадження у національне законодавство європейських стандартів, принципів і культури надання страхових послуг об’єктивно обумовлюють потребу удосконалення правового регулювання надання страхових послуг. Специфіка страхових послуг потребує поглибленого та комплексного наукового опрацювання різних аспектів цієї правової категорії з метою підвищення рівня страхового захисту, визначення сутності процесу надання страхових послуг у сучасних умовах господарювання. Метою статті є розкриття господарсько-правової природи страхових послуг як результату діяльності страховиків, проведення порівняльного аналізу існуючих у правовій доктрині господарського права визначень понять “страхування” і “страхова послуга”, “страховий продукт” та їх співвідношення. З урахуванням того, що у науковому середовищі існує доволі велика кількість теоретичних концепцій, коли страхова послуга розглядається як дія, діяльність, економічне благо, функції, економічні відносини, операція уточнено поняття страхової послуги як сукупності процесу та результату. Зазначається, що страхова послуга є складною правовою категорією, сутність якої має комплексний характер і може розглядатися в економічному та правовому аспектах. Акцентовано увагу на притаманності характеристик товару, який має цінову визначеність і вартісний характер. Обґрунтовано, що важливим проявом специфіки страхових послуг є єдність процесу надання послуги та її результату – задоволення потреб страхувальників у страховому захисті. На основі такого підходу запропоновано класифікацію страхових послуг, що передбачає виокремлення двох основних груп – основних і додаткових. Під основними послугами слід розглядати послуги з надання страхового захисту, тоді як інші послуги, що не передбачають надання страхового захисту, відносяться до додаткових. У результаті проведеного аналізу основних концепцій розуміння страхової послуги додатково аргументовано, що з урахуванням господарсько-правової природи страхування як виду господарської діяльності, страхова послуга не зводиться до самої дії або діяльності страховика, а може розглядатись як окреме явище, що має характер нематеріального блага та полягатиме у наданні страховиком страхувальнику страхового захисту у разі настання певних подій (страхових випадків). Відповідно, процес надання страхової послуги у господарсько-правовому значенні пропонується розглядати як комплекс фактичних та/або юридичних дій страховика (що мають значення юридичного факту, оскільки їхнє вчинення спричиняє правові наслідки для страхувальника), спрямованих на запобігання, подолання і відшкодування збитків, заподіяних конкретним об’єктам, матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю фізичних осіб тощо, і відбувається у певному порядку, визначеному відповідно до умов договору та/або вимог законодавства, і передбачає декілька етапів, зокрема й укладання договору та належне виконання своїх зобов’язань учасниками процесу. Автори обґрунтовують висновок про необхідність уточнення у господарському законодавстві поняття страхування як виду господарської діяльності з урахуванням класифікації страхових послуг на основні та додаткові. Відповідно, запропоновано розглядати страхування як діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб’єктів господарювання (страховиків), спрямовану на надання послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їхніх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються зі сплати страхувальниками страхових платежів, а також надання інших додаткових послуг (ремонт ушкодженого майна, юридичне сприяння, заміна пошкодженого майна, консультування тощо). Для забезпечення практичних аспектів у виробленні сучасних підходів до правового регулювання надання страхових послуг запропоновано внести зміни до чинного законодавства, зокрема Господарського кодексу України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

ЩЕРБАКОВА, НАТАЛІЯ. "Реорганізація як економіко-правове явище в господарському праві." Право України, no. 2021/04 (2021): 144. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-04-144.

Full text
Abstract:
Прагнення господарюючих суб’єктів до зміцнення своїх позицій на відповідному ринку обумовлено багатьма причинами, а саме: глобалізацією, макроекономічними процесами, швидко змінюваним конкурентним середовищем, що змушує господарські організації переглядати тактику ведення та управління бізнесом і зумовлює запровадження різних методів та інструментів економічного і правового характеру, зокрема застосування реорганізаційних процедур. Для багатьох суб’єктів господарювання питання проведення реорганізації є стратегічним, оскільки має на меті закріплення та зміцнення позицій на відповідному ринку, поглиблення, розширення спеціалізації виробництва, зниження виробничих затрат, та, як наслідок, зростання конкурентоспроможності. У законодавстві та юридичній доктрині містяться відповідні усталені положення та наукові розробки щодо такого правового явища, як “реорганізація”. Утім, динамічний розвиток і спеціалізація економічних зв’язків, оновлення законодавчої бази, зміни в структурній побудові національної економіки зумовлюють доцільність продовження наукового пошуку в межах зазначеної проблематики, зокрема у напрямі комплексного аналізу юридичних й економічних характеристик реорганізації; відповідного аналізу та переосмислення в контексті сучасних економічних викликів і законодавчих тенденцій. Метою статті є обґрунтування положень теоретико-методологічних засад розвитку правової категорії реорганізації як економіко-правового явища в господарському праві. У статті проаналізовано загальні положення становлення та розвитку законодавства про реорганізацію, доведена доцільність використання узагальнюючого терміна “реорганізація” замість використання її форм. Досліджені різні підходи до визначення змісту поняття реорганізація, зокрема як способу створення, способу припинення, універсального правонаступництва, правового інституту, правовідношення, правочину, юридичного складу, а також виокремлені основні ознаки, які характеризують реорганізацію. Зроблено аналіз спеціального законодавства про реорганізацію в банківській, страховій та інвестиційній сферах, виявлено тенденції використання такої форми реорганізації, як приєднання для укрупнення бізнесу, концентрації та капіталізації капіталу. Обґрунтовано, що поняття “реорганізація” як правове явище має багатоаспектне значення у господарському праві, може слугувати у ролі правовідношення, правового інституту, правочину, юридичного складу, одного з прикладів правонаступництва, способу створення господарських організацій, способу припинення господарських організацій, що передбачає наявність спеціального регулювання кожного прояву цієї категорії з метою її належного застосування. Встановлено, що належне здійснення реорганізації визначається законодавчою врегульованістю; економічними чинниками (зовнішніми та внутрішніми факторами); причинами, що призводять до проведення такої процедури; цілями, які мають на меті учасники реорганізації. Доведено, що всім цілям реорганізації притаманний економічний характер і зміцнення положення професійного учасника ринку через захист бізнесу, його розширення на підставі вже функціонуючого суб’єкта господарювання із використанням інфраструктури через застосування такої ефективної форми реорганізації, як приєднання, та, як наслідок, можливість проникнення на нові ринки, зниження рівня виробничих витрат тощо. Виявлено, що реорганізація господарських організацій у спеціальному законодавстві, зокрема в банківський, страховій, інвестиційній сферах, використовується як дієвий інструмент, спрямований на укрупнення бізнесу, концентрацію та капіталізацію капіталу, що пов’язане здебільшого з вимогами, які висуваються до розміру статутного капіталу таких професійних учасників ринку. Обґрунтована необхідність переосмислення підходів до розуміння реорганізації як економіко-правового явища, її соціально-економічної суті, реалізації завдань та цілей, і, як наслідок, перезавантаження реорганізаційних процедур з урахуванням комплексу системи правових та економічних чинників задля підвищення виробничої й інвестиційної привабливості господарських організацій; забезпечення балансу приватноправових і публічно-правових інтересів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Shevchuk, Myhailo, and Oleksandr Serhushko. "Природно-ресурсний потенціал озерних екосистем Турійського району Волинської області." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 7(332) (December 28, 2018): 102–6. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-102-106.

Full text
Abstract:
У статті описано проблеми впливу антропогенного та природного чинників на стан озер Волинської області. На основі сучасних європейських критеріїв проведено виділення груп та розмежування типів озер Турійського району. Розглянуто можливі способи розв’язання проблеми задля відновлення гідрологічної ролі водойм. Ураховуючи потребу комплексу меліоративних заходів, виконано оцінку природно-ресурсного потенціалу озерних екосистем. Указано розвідані запаси та якісні показники донних відкладів, описано стан прибережної й берегової смуг. Визначено природно-заповідні особливості територій, а також види рослин і тварин, що занесені до Червоної книги. Проаналізовано законодавче врегулювання ведення господарської діяльності на охоронних територіях. Запропоновано найбільш ефективні способи використання озерних відкладів для різних видів господарської діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Битов В.П., Горбач Л.М., and Котляров В.О. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯК ГОЛОВНІ ВАЖЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-7.

Full text
Abstract:
У науковій статті розглянуто роль, значення і дієвість надзвичайно важливого питання, а саме економічних методів управління, що посідають сьогодні найважливіше місце в системі методів менеджменту. Адже економічні методи в сучасному управлінні впливають як на ефективний розвиток суб’єктів господарювання так як охоплюють питання виробництва і реалізації виробленої ними продукції, ціноутворення, інвестування, кредитування, ведення чіткого госпрозрахунку, систему податків і інші економічні важелі. Наші дослідження і практичний досвід показують, що економічні методи є особливо важливими і актуальними в період формування ринкових умов, які наділяють господарюючі підприємства самостійно формувати ціни на продукцію чи послуги, самостійно обирати поставщиків необхідних ресурсів, а також запроваджувати ту чи іншу форму оплати праці, як головного стимулу працівників підприємства та інше. Враховуючи це якраз широке та вміле використання економічних методів дає можливість уникнути небажаних прорахунків, а то й запобігти окремих ризиків в господарській діяльності. Також нами в статті показано якраз те, що в умовах сьогодення без вмілого застосування економічних методів управління неможливо досягти бажаних результатів в діяльності того чи іншого підприємства, адже економічні методи управління охоплюють цілий комплекс взаємопов’язаних питань, без яких марно сподіватися на ефективні результати виробничої діяльності. В статті відображено також роль економічних методів та їх взаємодоповнюючих складових, що прямо впливають на розвиток питань соціальної значимості колективу підприємства, що є в даний час надзвичайно важливим, адже дає можливість в забезпеченні дієвого та позитивно морального настрою працюючих на підприємстві. Особливу увагу у публікації звернуто на виняткову важливість економічних методів управління, які є досить дієвими важелями у забезпечені ефективного госпрозрахунку підприємства, адже лише на розрахунковій основі по кожному напрямку господарської діяльності стає можливим забезпечити основне завдання господарюючого підприємства, а саме, досягти максимального прибутку з найменшими витратами. В даній публікації досить змістовно показано як економічні методи управління сприяють виконанню певних взаємопов’язаних відповідних функцій менеджменту. Наведені окремі приклади досягнутих виробничих та фінансових здобутків, а також матеріального стимулювання працюючих в сільськогосподарських підприємствах Волинської області завдяки використанню ефективних методів управління.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Bilenka, O. M., and R. V. Krutko. "ЗРАЗКИ ЦИБУЛІ ШАЛОТ З КОМПЛЕКСОМ ГОСПОДАРСЬКИХ ОЗНАК ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В СЕЛЕКЦІЙНИХ ПРОГРАМАХ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (December 26, 2019): 16–27. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-16-27.

Full text
Abstract:
Мета. Визначити селекційну цінність полікросних гібридів цибулі шалот і створити на їх основі новий ранньостиглий сорт з високою урожайністю, збереженістю, якістю продукції і екологічною стійкістю. Методи. Методи синтетичної селекції з використанням індивідуального та масового клонового доборів згідно етапу селекційного процесу, відповідно методичних підходів до селекційного процесу цибулі шалот; польової оцінки; розрахунково-аналітичні. Одержані експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим. Матеріалом слугували 200 гібридних форм. Стандартами були сорти Кущівка місцева та Ліра. Результати. Наведено результати отримання нового вихідного матеріалу цибулі шалот з використанням гібридизації (полікрос-метод) і клонового добору. Виділено 51 перспективну форму, яка пройшла детальну оцінку за комплексом ознак. Виділено: з середньою масу цибулини більше 10 г – 26 зразків, з дуже високим рівнем урожайності (>135 % від стандарту) – 32, високим (116–135 % від стандарту) – 3, середнім рівнем (96–115 % від стандарту) – 5, з дуже високим рівнем урожайності зелених листків (> 135 % від стандарту) – 26, високим рівнем (116–135 % від стандарту) – 10, середнім рівнем (96–115 % від стандарту) – 7, збереженістю (після 8 місяців зберігання) більше 85 % – 15, природною втратою маси менше 10 % – 28, комплексом ознак (урожайність цибулин і зелених листків, збереженість) – 10, високу урожайність цибулин і загальну адаптивну здатність (ЗАЗ) поєднували 8 зразків, генотипи інтенсивного типу – 5 (Д-83, Д-92, Д-53, Д-36, Д-62), екологічно стійкі генотипи – 3 (Д-93, Д-50, Д-57), з дуже високою стійкістю до вірусних хвороб (бал 9) – 1 (Д-93) форма, ступінь розвитку хвороби якої склав 7,2 %. На кваліфікаційну експертизу до системи державного сортовипробування було передано новий сорт цибулі шалот Гранат (Д-83) (2015) та Флора (Д-93) (2018). Висновки. Використання нового вихідного матеріалу цибулі шалот, отриманого в результаті гібридизації місцевих зразків дозволило збільшити спектр генотипової мінливості і розширило можливості пошуку форм з цінним поєднанням бажаних ознак (урожайність, збереженість, стійкість), які відсутні у місцевих генотипів. В результаті селекційної роботи створено новий вихідний матеріал з високою урожайністю цибулин і зелених листків, збереженістю, екологічною стійкістю та вмістом поживних речовин, які задіяні в селекційних програмах і на їх основі створено сорти Гранат (Д-83) і Флора (Д-93).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Bilenka, O. M., and R. V. Krutko. "ЗРАЗКИ ЦИБУЛІ ШАЛОТ З КОМПЛЕКСОМ ГОСПОДАРСЬКИХ ОЗНАК ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В СЕЛЕКЦІЙНИХ ПРОГРАМАХ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (December 26, 2019): 16–27. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-16-27.

Full text
Abstract:
Мета. Визначити селекційну цінність полікросних гібридів цибулі шалот і створити на їх основі новий ранньостиглий сорт з високою урожайністю, збереженістю, якістю продукції і екологічною стійкістю. Методи. Методи синтетичної селекції з використанням індивідуального та масового клонового доборів згідно етапу селекційного процесу, відповідно методичних підходів до селекційного процесу цибулі шалот; польової оцінки; розрахунково-аналітичні. Одержані експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим. Матеріалом слугували 200 гібридних форм. Стандартами були сорти Кущівка місцева та Ліра. Результати. Наведено результати отримання нового вихідного матеріалу цибулі шалот з використанням гібридизації (полікрос-метод) і клонового добору. Виділено 51 перспективну форму, яка пройшла детальну оцінку за комплексом ознак. Виділено: з середньою масу цибулини більше 10 г – 26 зразків, з дуже високим рівнем урожайності (>135 % від стандарту) – 32, високим (116–135 % від стандарту) – 3, середнім рівнем (96–115 % від стандарту) – 5, з дуже високим рівнем урожайності зелених листків (> 135 % від стандарту) – 26, високим рівнем (116–135 % від стандарту) – 10, середнім рівнем (96–115 % від стандарту) – 7, збереженістю (після 8 місяців зберігання) більше 85 % – 15, природною втратою маси менше 10 % – 28, комплексом ознак (урожайність цибулин і зелених листків, збереженість) – 10, високу урожайність цибулин і загальну адаптивну здатність (ЗАЗ) поєднували 8 зразків, генотипи інтенсивного типу – 5 (Д-83, Д-92, Д-53, Д-36, Д-62), екологічно стійкі генотипи – 3 (Д-93, Д-50, Д-57), з дуже високою стійкістю до вірусних хвороб (бал 9) – 1 (Д-93) форма, ступінь розвитку хвороби якої склав 7,2 %. На кваліфікаційну експертизу до системи державного сортовипробування було передано новий сорт цибулі шалот Гранат (Д-83) (2015) та Флора (Д-93) (2018). Висновки. Використання нового вихідного матеріалу цибулі шалот, отриманого в результаті гібридизації місцевих зразків дозволило збільшити спектр генотипової мінливості і розширило можливості пошуку форм з цінним поєднанням бажаних ознак (урожайність, збереженість, стійкість), які відсутні у місцевих генотипів. В результаті селекційної роботи створено новий вихідний матеріал з високою урожайністю цибулин і зелених листків, збереженістю, екологічною стійкістю та вмістом поживних речовин, які задіяні в селекційних програмах і на їх основі створено сорти Гранат (Д-83) і Флора (Д-93).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Korostova, Irina. "ЗВ'ЯЗОК ЗЕЛЕНОГО МАРКЕТИНГУ З ЕКОЛОГІЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВА." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 229–38. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0221.

Full text
Abstract:
У статті запропоновано власне тлумачення поняття «екологічний маркетинг», розглянута роль екологічного маркетингу, а також фактори, що впливають на його формування та розвиток в загальній управлінській структурі підприємства. Розкрито засади становлення та розвитку концепції екологічного маркетингу, розглянуті вигоди зеленого маркетингу для підприємства, а також рівень екологічної безпеки на рівні підприємства. Розробка та впровадження безвідходних та маловідходних процесів, удосконалення існуючих і створення нових очисних споруд, перепрофілювання та суттєва зміна інфраструктури та частини сформованих господарських зв'язків підприємств — все це кардинально вплине на такий показник, як собівартість. Він, в свою чергу, впливає на весь комплекс господарських об'єктів, а також на економічну і соціальну обстановку в цілому. На підставі вивченого матеріалу, автором пропонується власна розробка зовнішнього і внутрішнього зв’язку екологічного маркетингу на підприємстві. Доведено, що одним з сучасних методів, що сприятиме формуванню комплексної програми розвитку з урахуванням екологічних ризиків є впровадження системи екологічного маркетингу. Екологічний маркетинг виступає в якості заключного етапу менеджменту навколишнього середовища, своєрідною сполучною ланкою між економікою підприємства та екологією, значення якого посилюється при інтегруванні принципів сталого розвитку в загальну стратегію розвитку. З огляду на вимоги щодо підвищення відповідальності виробників перед споживачами і суспільством в цілому, за рахунок дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, отримали подальший розвиток складові екологічного маркетингу. Також автором розширено комплекс маркетингу до «8 Р». Така концепція екологічного маркетингу дозволяє підвищити конкурентоспроможність та сприятиме збалансованому поєднанню інтересів держави і бізнесу в області національного природокористування. Ефективність впровадження в компанії екологічних заходів і систем екологічного управління виражається в прямих вигодах, які пов'язані з можливістю розширити ринок збуту продукції, уникнути непотрібних витрат, знизити витрати, зберегти основні фонди, отримати потрібні інвестиції, і в непрямих, що включають поліпшення мотивації співробітників компанії, відносин з місцевим населенням, репутації компанії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Баула О.В. "ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗМІСТУ ІННОВАЦІЙ ТА ЙОГО СПЕЦИФІКА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 3–13. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-1.

Full text
Abstract:
Новітня доба глобальних соціально-економічних трансформацій перетворила мобільність у фактично єдину стійку характеристику розвитку бізнес-діяльності. Сучасні прояви мобільності сучасного господарського процесу передбачають швидку реакцію на мінливість умов кон’юнктури національного та світового ринків, розбудову формального та неформального інституціонального середовища, асиметрію інформації, розвиток глобальної господарської системи і т.п. Динамічність сучасних умов розвитку зумовлює необхідність формування та розбудови інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, як найуспішнішої і найперспективнішої. Інноваційний процес передбачає декілька суттєвих етапів від виявлення інноваційного попиту до поширення освоєної інновації і її комерціалізації. Економічний зміст інноваційних процесів цікавив науковців практично з виникнення економічної теорії, але як предмет спеціального наукового осмислення інновації стали у ХХ ст. У статті досліджено особливості еволюції поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених щодо трактування поняття «інновації» та розвитку інноваційної парадигми. Вчені різних періодів надавали різного змісту інноваціям: по-перше, розглядали як результат НТП, інноваційної діяльності та практичного / технічного використання новацій; по-друге: як цільові зміни у функціонуванні підприємства та якісні зміни усіх елементів суспільного виробництва; по-третє: як систему або комплекс заходів щодо впровадження нової техніки, технології і т.п.; по-четверте: як процес створення та практичного використання новацій та відтворення економічного елемента через нову ідею, винахід чи процес; по-п’яте: як комерційне рішення чи продукт інноваційної діяльності. У статті обґрунтовано прямий вплив розвитку інноваційних процесів на рівень конкурентоспроможності, а також запропоновано комплексне трактування дефініції «інновації» зважаючи на особливості сучасних соціально-економічних трансформацій: акцентована увага на необхідності постійних інвестицій та оптимальної інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо- та мегарівнях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Іваненко, В., В. Чебан, В. Трішин, and О. Бажак. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 32–40. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.04.

Full text
Abstract:
Технічна експлуатація водного транспорту є важливим елементом функціонування сучасної транспортної компанії. Застосування нових інформаційних технологій у системі технічної експлуатації водного транспорту є важливим шляхом підвищення її ефективності. Процеси технічної експлуатації та обсяги інформації, які породжуються при цьому досить складні та значні, що вимагає побудови інформаційно-аналітичної системи. Складність та багатогранність завдань, які вирішуються у транспортній компанії, висуває певні вимоги до інформаційно-аналітичної системи, яка являє собою складну організаційну ієрархічну систему її інформаційного ресурсу. В статті проведено проектування інформаційного ресурсу інформаційно-аналітичної системи технічної експлуатації водного транспорту. Розглянуті рівніієрархічної структури інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту. Побудована модель інформаційно-аналітичної системи і проведена декомпозиції її завдань. На верхньому рівні структура інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту наведена у вигляді функціональних комплексів: завдань управління використанням судна, завдань управління технічним станом водного транспорту, завдань управління запасами агрегатів і запасних частин, завдань управління виробничою та господарською діяльністю, завдань управління засобами технічного обслуговування, завдань ідентифікації суден та агрегатів. Кожен комплекс є логічним об’єктом і використовується для опису функціональних можливостей інформаційно-аналітичної системи. Обґрунтований склад завдань, узгоджені інформаційні потоки в даній системі. Доведено, що методи прикладного системного аналізу та компонентний підхід до проектування інформаційних ресурсів інформаційно-аналітичних систем дозволяють упорядкувати і суттєво спростити процес проектування, врахувати конкретні вимоги, провести його оптимізацію структурного та динамічного представлення, закласти необхідні рішення у відповідності із іменованою специфікацією на інформаційний ресурс. Ключові слова: водний транспорт, декомпозиція, інформаційно-аналітична система, інформаційний ресурс, технічна експлуатація
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Ivanyshyn, Volodymyr, and Ehor Chornyi. "ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ЧЕРНІГІВСЬКОГО РОДОВИЩА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОН ЇХ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 246–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-246-257.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона – на здоров’я людини. Постановка проблеми. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв’язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Постановка завдання. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. Виклад основного матеріалу. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їхній хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН ІнБев Україна». Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс – зона суворого режиму; II та III пояси – зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій – для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки відповідно до статті. Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна», у другому та третьому – власники об’єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Kafka, S. M. "ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ЩОДО ПОДАЛЬШИХ ВИТРАТ НА ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 68–79. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.68-79.

Full text
Abstract:
Стаття спрямована на дослідження чинних підходів до обліку подальших витрат на основні засоби, оскільки вони не є однозначними і постійно змінюються внаслідок процесів, які відбувалися у правовому та економічному середовищі, але мають значний вплив на формування облікової інформації про основні засоби суб’єкта господарювання, його витрати, а в кінцевому результаті і на прибуток підприємства звітного періоду. Для підприємств нафтогазового комплексу питання організації бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з ремонтом та модернізацією необоротних матеріальних активів, актуальне з огляду на необхідність виконання робіт з їх поліпшення через значний знос та втрату початкових технічних характеристик в умовах конкурентного середовища. При існуючому порядку обліку навіть усунення незначних пошкоджень шляхом заміни дорого вартісних деталей може вплинути на фінансовий результат періоду, у якому воно здійснювалося, що спотворює інформацію про результати діяльності підприємства. Удосконалено процеси збору, реєстрації та нагромадження оперативної інформації щодо подальших витрат на основні засоби в єдиному управлінському регістрі, що дає змогу отримати необхідний обсяг інформації для аналізу і ухвалення ефективних рішень щодо доцільності подальшої експлуатації окремих об’єктів основних засобів, або їх заміни чи модернізації, організації ремонтних робіт господарським способом, чи із залученням спеціалізованих сторонніх організацій та інше. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку витрат на експлуатацію, утримання і відновлення роботи основних засобів та дають змогу виявляти та використовувати внутрішньогосподарські резерви покращення діяльності підприємств.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Желуденко, К. В. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 7 (June 29, 2021): 57–66. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.7.

Full text
Abstract:
На ефективність господарської діяльності підприємств аграрного сектору впливає те, наскільки економічно обґрунтовано вони розробляють власну систему стратегій, які є найбільш конкурентоспроможними та актуальними в умовах ринкового середовища. Упровадження стратегій дасть змогу підприємству зайняти стійке положення на ринку та сприятиме конкурентоспроможному розвитку всього агропромислового комплексу держави. У статті представлено теоретичні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо визначення поняття «стратегія», наведено класифікацію стратегій аграрних підприємств, розглянуто та систематизовано види стратегій. Представлено підходи до формування та впровадження корпоративних, конкурентних, функціональних та операційних стратегій, наведено їх класифікацію. Виявлено значну кількість стратегічних альтернатив, які потребують адаптації до умов розвитку конкретного аграрного підприємства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Skrypchuk, P. M., H. M. Shpak, T. M. Trokhlіuk, and I. V. Karaimchuk. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВІ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 358. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202032.

Full text
Abstract:
Забезпечити безпечні умови та високу якість життя населення можна тільки за умови встановлення балансу між економічним розвитком і спроможністю відтворення природних ресурсів. Особливо складно це зробити на територіях, які є економічно депресивними та екологічно забрудненими. Аналіз медико-демографічної ситуації у Володимирецькому районі Рівненської області показав, що рівень захворюваності населення за останні 30 років зріс у 3,5 рази. В районі актуальною є проблема захворюваності на хвороби крові, новоутворення, хвороби системи кровообігу, захворюваності на рак щитовидної залози тощо. Насамперед це пояснюється складною радіоекологічною ситуацією в регіоні, що ускладнюється низкою негативних економічних та соціальних факторів. З метою підвищення ефективності надання медичних послуг населенню, запропоновано запровадити інноваційну модель – МІС «ЕМСІМЕД». Вона передбачає використання інформаційних технологій для збору, зберігання, обробки медичних даних та основних показників здоров’я населення, контролю проведення профілактичних оглядів. Крім того, запропоновано включити органічні продукти з радіопротекторними властивостями до щоденного раціону хворих.Організувати органічне харчування можна за допомогою кейтерингових послуг (постачання готової їжі для харчування пацієнтів). Вартість органічного комплекту (4-разове харчування) становить від 79 до 89 гривень на день. Реалізація цих заходів забезпечить з часом зниження рівня захворюваності, інвалідності, смертності населення та допоможе подолати несприятливі демографічні тенденції. Водночас, збільшення попиту на органічну продукцію через держзамовлення, сприятиме розвитку в регіоні соціально відповідального бізнесу, збереженню та поступовому відновленню родючості ґрунтів, покращенню екологічної ситуації в регіоні в цілому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Палій, А. П., and К. В. Іщенко. "Дослідження особливостей завершення машинного доїння високопродуктивних корів на комплексах промислового типу." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2019): 250. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.30.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідження технологічних особливостей завершення машинного доїння високопродуктивних корів на доїльних установках за різного часу затримки знімання доїльних апаратів. Методика дослідження. Науково-господарські досліди проводили на сучасних доїльних установках «Паралель» фірми «Bou Matic», у яких заключні операції машинного додоювання та зняття доїльних стаканів відбувається за допомогою пневмоавтомата і маніпулятора. Для встановлення ступеня впливу затримки знімання доїльного апарата з вимені високопродуктивних корів після закінчення машинного доїння на показники молоковиведення та стан їхнього здоров’я провели науково-господарський дослід методом періодів на 3-х групах-аналогів української чорно-рябої молочної породи, по 15 гол. у кожній. Результати дослідження. За результатами аналізу показників молоковиведення високопродуктивних корів при затримці знімання доїльного апарата з вимені після припинення процесу доїння, час якого становив 8, 12 та 15 с, встановлено, що всі вони не мали вірогідних відмінностей. При цьому спостерігали дещо більші витрати часу оператором на доїння корів при затримці 15 с, однак кількість видоєного молока за першу хвилину доїння мала тенденцію до зменшення в корів при затримці на 8 с за величини ручного додоювання 0,10 кг проти 0,07–0,09 кг, при затримці знімання апарата відповідно на 12 та 15 с. Елементи наукової новизни. Одержано нові дані щодо впливу технологічних прийомів завершення машинного доїння високопродуктивних корів на доїльних установках в умовах комплексів промислового типу на зниження травмування вимені корів, збільшення інтенсивності й повноти видоювання та підвищення продуктивності праці оператора машинного доїння. Практична значущість. На підставі досліджень експериментально обґрунтовано доцільність використання техніко-технологічних рішень доїння високопродуктивних корів, які не чинять негативного впливу на тварин, забезпечують високі показники молоковиведення та отримання продукції вищого ґатунку. The purpose of the article is studying the technological peculiarities of completing the machine milking of high-yielding cows on milking installations at different time of delaying milking machines removal. Methods of the research. Scientific experiments were conducted on modern milking machines of the “Parallel” type of “Bou Matic” firm, in which the final operations of machine after-milking and removing teat cups are carried out by using a pneumatic machine and a manipulator. The scientific-economic experiment was conducted by the method of periods on 3 groups of Ukrainian black-and-white milk breed analogues, 15 heads in each to determine the degree of the delay influence in removing the milking machine from the udder of high-yielding cows after the finishing machine milking on the milk ejection indices and the cows’ health condition. The research results. According to the results of analyzing milk ejection indices of high-yielding cows with the delay of removing the milking machine from the udder after finishing the milking process (the delay time was 8, 12 and 15 seconds) it was established that they did not have any sufficient differences. At the same time, the operator spent more time on milking cows with the delay of 15 seconds, but the amount of the obtained milk in the first minute of milking tended to decrease in the cows with the delay of 8 seconds, and the amount of milk during hand after-milking was 0.10 kg in comparison with 0.07–0.09 kg, with the delay of removing the machine, correspondingly, by 12 and 15 seconds. The elements of scientific novelty. New data on influencing the technological methods of completing the machine milking of high-yielding cows on milking installations in the conditions of industrial complexes on reducing cow's udder injuries, increasing the intensity and completeness of milking, and raising the labor productivity of the machine milking operator have been received. Practical significance. Based on the research, the feasibility of using technical- technological solutions for milking of high-yielding cows, which have no negative impact on animals, has been experimentally substantiated. Such solutions ensure high rates of milk ejection and obtaining higher-quality products.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Гріщенко, І. В., Н. В. Білецька, В. А. Циганчук, and О. В. Мазур. "МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 30–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-05.

Full text
Abstract:
В статті розкрита актуальність дослідження сучасного стану економіки, на якому форму-ються конкурентні переваги окремих галузей, суб’єктів господарської діяльності, а також самої держави. Відмічено, що в економічній літературі відсутній єдиний підхід серед науковців до визначення методів забезпе-чення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів у сучасних умовах господарювання. Методичний ін-струментарій забезпечення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів в сучасних умовах економічного розвитку нашої держави визначає принципи реалізації, завдання управління, повноваження і зобов’язання учас-ників та комплекс управлінських рішень, спрямованих на забезпечення ефективності реалізації. Узагальнені основні користувачі методичного інструментарію процесу забезпечення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів. Розкрита роль суб’єкта управління проектами. Досліджено рівень соціального ефекту в процесі реалізації інвестиційно-інноваційного проекту. Розкрита роль суб’єкта державного управління, який визначає поведінку учасників галузевого кластера в процесі досягнення цілей за рахунок розробки відповідного нормативного і методичного забезпечення їх діяльності, а також прямої адміністративної дії. Досліджено складові забезпечення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів: організаційну, управлінську, економі-чну. Наведено етапи організаційної, управлінської, економічної складової забезпечення ефективності проектів. Виділені завдання підприємств – учасників проектів. Запропоновано шляхи єдиної державної політики у сфері підтримки соціально-економічних ініціатив органами державної влади. Рекомендовано систему інформаційно-го забезпечення інвестиційно-інноваційних проектів. На думку авторів, запропонований комплекс методів за-безпечення ефективності інвестиційно-інноваційних проектів, що містить організаційну, управлінську й еко-номічну складові, дозволить забезпечити ефективну реалізацію функцій управління на кожному з етапів реалі-зації проектів, а також забезпечити і ефективність самих проектів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

ред, тех. "ДО ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ТА НАГЛЯДУ ЗА ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ." Знання європейського права, no. 1 (March 27, 2022): 48–52. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.314.

Full text
Abstract:
У статті досліджено актуальні питання, що виникають при державному контролі та нагляді за господарськоюдіяльністю підприємств релігійних організацій. Можливість втручання держави в діяльність релігійних організацій завжди є болючим та небажаним для представників таких організацій, викликає підсилену увагу з боку правозахисників та міжнародної спільноти. Господарська діяльність підприємств релігійних організацій має знаходитися під постійним контролем та наглядом з боку держави як і господарська діяльність будь-якого учасника відносин у сфері господарювання оскільки релігійні організації мають право здійснювати велику кількість видів діяльності, що складає доволі суттєвий пласт суспільних відносин, який потребує певної уваги з боку держави. З урахуванням підвищеної чутливості членів релігійних організацій до окреслених питань контролю та нагляду політика держави в цій сфері повинна вибудовуватися таким чином, щоб з одного боку встановлювати недискримінаційні правила по відношенню до інших учасників відносин у сфері господарювання, які не є релігійними організаціями та здійснюють таку діяльність в тих самих галузях, а з іншого – дотримуватися конституційного припису відокремленості церкви і релігійних організацій від держави. Система державного нагляду та контролю становить собою доволі складний комплекс відносин між суб’єктами та об’єктами контролю у всіх сферах суспільного життя та галузях економіки. Наявна на сьогодні система такого нагляду та контролю потребує певного корегування, а також окремого корегування потребує законодавство, що забезпечує правові підстави функціонування релігійних організацій. Один із шляхів часткового вирішення наявної проблематики є оновлення законодавства в сфері регламентування діяльності підприємств релігійних організацій. Запропоновано та обґрунтовано внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». На сучасному соціально-економічному етапі розвитку суспільства ці завдання набувають особливої актуальності та необхідності дотримання певного балансу між публічними та приватними інтересами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Karpenko, Bogdan. "ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ПОРОДИ ЛАНДРАС ТА ВЕЛИКА БІЛА ЗА ЧИСТОПОРОДНОГО РОЗВЕДЕННЯ, СХРЕЩУВАННЯ ТА ГІБРИДИЗАЦІЇ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1 (40) (February 24, 2020): 59–64. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.9.

Full text
Abstract:
Досліджували відтворні якості свиноматок різного походження ірландської селекції: чистопородні ландрас (♀Л × ♂Л), велика біла (♀ВБ × ♂ВБ), двопородні гібриди, отримані від реципрокного схрещування (♀ВБ × ♂Л), (♂Л ♀ВБ) та фінальні гібриди, отримані від схрещування двопородних гібридних свиноматок з кнурами синтетичної лінії «Максгро» (Mr). Експерименти проведено в умовах промислового свинокомплексу ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс». Порівняльний аналіз показників, які характеризують відтворну здатність чистопородних свиноматок породи ландрас та велика біла, міжпородної різниці не виявив. Оцінка двопородних гібридів, ♀Л × ♂ВБ та ♀ВБ × ♂Л виявила дещо вищі показники на користь свиноматок ♀ВБ × ♂Л за кількістю народжених поросят (+0,6 гол.), багатоплідністю (+0,56 гол.), масою гнізда при народження (+0,37 кг), масою поросят при відлученні (+0,23) за недостовірної різниці. Проте свиноматки ♀ВБ × ♂Л поступалися за кількістю поросят при відлученні з достовірною різницею на 0,7 гол. (Р<0,05) за рахунок гіршої збереженості поросят у свиноматок ♀Л × ♂ВБ на 6,73% за достовірної різниці (Р<0,01). За порівняння фінальних гібридів (♀ВБ × Л) × ♂Мr) та (♀(Л × ВБ) × ♂Мr), кращим за оціненими ознаками виявився молодняк від схрещування матерів ♀ВБ × ♂Л з кнурами «Максгро». Так, за кількістю всього народжених поросят свиноматки цього поєднання перевищували інші піддослідні групи свиноматок на 0,7-1,76 гол. Достовірна різниця за даною ознакою виявлена при порівнянні з І (Р<0,001) та ІІІ (Р<0,05) групами. Вдале поєднання материнської основи двопородних гібридів з батьківською синтетичною лінією «Максгро» дозволило отримати ефект гетерозису за ознаками приросту живої маси поросят на час їхнього відлучення. Виявлене найкраще поєднання фінального гібриду (♀ВБ × Л) × ♂Мr, який перевершував фінальних гібридів (♀Л × ВБ) × ♂Мr за масою гнізда при відлученні на 14,93 кг (Р<0,001), за показниками приросту живої маси поросят: середньодобовим – на 36,31 г (Р<0,01), абсолютним – на 0,98 кг (Р<0,01) та відносним – на 5,04% (Р<0,05). Вони також переважали поросят отриманих від чистопородних свиноматок та їх двопородних гібридів від реципрокного схрещування, за масою гнізда поросят при відлученні від 21,03 (♀Л × ♂Л) до 28,72 кг (♀ВБ × ♂Л) за високодостовірної різниці при Р<0,001. За приростами живої маси: середньодобовому, абсолютному та відносному фінальні гібриди (♀ВБ × Л) × ♂Мr переважають поросят І-ІV груп з мінливістю відповідно на 47,86-68,10 г (Р<0,001), 1,27-1,84 кг (Р<0,001) та 3,98-10,29 % (н/д – Р<0,001).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Тригуб, О. В., and В. В. Ляшенко. "Взаємозв'язок елементів архітектоніки рослини з урожайними характеристиками у сортозразків гречки звичайної (Fagopyrum Esculentum Moench.)." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2013): 49–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.08.

Full text
Abstract:
Наведено результати вивчення набору колекційнихзразків різного еколого-географічного походженняпротягом 2001–2010 років за урожайними харак-теристиками (продуктивністю, крупноплідністю,урожайністю суцвіть) і морфологічними показни-ками (гіллястістю, кількістю суцвіть та веґета-тивних вузлів на рослині, відношенням довжинизони гілкування до зони плодоношення). Зважаючина значну генетичну різноманітність досліджува-ного матеріалу, проведений аналіз отриманих ре-зультатів дає можливість виділити матеріал длярізних напрямів селекції, що включатиме в себе нелише матеріал, відмінний за однією ознакою, але йє носієм комплексу господарськи цінниххарактеристик. The results of learning a set of collection of samples of different eco-geographical origin during 2001–2010, the yield characteristics and morphological indices are given in the article. Taking into account the considerable genetic variety of material in the middle of each group, the conducted analysis of the got results allows to distinguish a feedstock for different directions of selection, which is the carrier of complex of economic-valuable descriptions.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Черненко, В. Л., and І. І. Семененко. "ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНЕТИЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ КОЛЕКЦІЇ ТОМАТА ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ ЗА СТІЙКІСТЮ ДО ФУЗАРІОЗНОГО В’ЯНЕННЯ ТА ІНШИМИ ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2012): 95–98. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.22.

Full text
Abstract:
Наведені результати вивчення рівня варіабельнос-ті комплексу важливих ознак колекцій зразків то-мата закритого ґрунту (Solanum lycopersicum L.),генетичне розмаїття якої було представлено43-ма зразками 4-х ботанічних підвидів. Теорети-чно доведена й практично реалізована можливістьуспішного добору контрастних та стабільних заосновними параметрами форм (ізоліній) томата,які використовуються нині у селекційній програміданої культури на гетерозис. The article presented the results of studying the level ofvariability of complex traits of important collections oftomato greenhouses (Solanum lycopersicum L.). Geneticdiversity of collection features 43 samples of fourbotanical subspecies. Theoretically proved and practicallyrealized the possibility of successful selection ofcontrasting and stable on the basic parameters of forms(isolines) of the tomato. All of them are today used in thebreeding program of this culture in heterosis.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Назаренко, Микола М., Владислав І. Горщар, Олександр О. Іжболдін, Олена А. Лихолат, and Олена М. Колінько. "ЕКОЛОГО-АГРОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ СУЧАСНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ." Екологічний вісник Криворіжжя 5 (June 26, 2020): 127–40. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4359.

Full text
Abstract:
В наш час використання локальних генетичних ресурсів та відновлення високого рівня генетичного різноманіття і використання адаптивного потенціалу місцевих генотипів. Так як таки генотипи більш пристосовані до локальних екологічних умов зростання. Все це актуалізує наші дослідження. Мета публікації – в умовах північного Степу України проаналізувати мінливість основних параметрів врожайності та якості зерна, межі адаптивності існуючого матеріалу, а також прояв в комплексі господарсько-цінних ознак для 14 сучасних сортів пшениці м'якої озимої. Дослідження проведено упродовж 2017-2019 років в умовах Навчально-наукового центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету. З використання класичних методик виконано визначення в польових умовах врожайності та параметрів її структури, лабораторний аналіз показників седиментації, вмісту білка та клейковини. Отримано дані щодо можливості формування високої врожайності в наших умовах при наявності не лише високої ваги зерна з колосу та маси тисячі зерен, але й без перевищення стандарту за цими показниками. Також отримано зерно високої якості (достатній вміст білку та клейковини) як при підвищенні врожайності так і підвищення врожайності та якості зерна в порівнянні зі стандартом разом. Встановлено, що в екологічних умовах Північного степу України за комплексом ознак якості зерна та врожайності самим перспективним слід вважати сорт АС Маккінон, а також варто використовувати сорти Носівчанка, Овідій, Мілена, що здатні формувати врожайність вищу за стандарт при збережені якості зерна на його рівні. З метою поліпшення якості зерна при одночасному збережені врожайних показників на рівні стандарту перспективними є сорти Панна та Акорд. Провідними еколого-агрономічними особливостями цих сортів, є те що їх висока зернова врожайність формується перш за все за рахунок маси тисячі зерна та зерна з головного колосу, параметрів кількість продуктивних стебел з метру квадратного та маси зерна з метру квадратного метру. Набули подальшого розвитку уявлення щодо можливостей формування основних агрономічно-цінних ознак. Виявлено нові цінні донори цих ознак для селекційних досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Коваленко, Л. М., and О. І. Коваленко. "ПАТОЛОГІЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ПОРОСЯТ У РАЗІ ВПЛИВУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗБУДНИКІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 3 (54) (February 17, 2022): 26–30. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.4.

Full text
Abstract:
За результатами низки досліджень встановлено, що одними з проблем, які спричиняють зниження рентабельності тваринництва, стають респіраторні хвороби молодняку. З розвитком свинарства, оскільки це найбільш прибуткова галузь, ці хвороби поширені у багатьох країнах світу і посідають провідне місце в патології свиней (Grechukhin, Shafiev, 2012; Kovalishin, Kanypina, Byadovskaya, 2016). За останній період численними дослідженнями в нашій країні та за її межами встановлено, що хворобам молодняку сприяють технологічні стрес-фактори, які знижують загальну неспецифічну резистентність та мають як неінфекційну, так і інфекційну природу. Велику питому вагу становлять респіраторні хвороби. Незважаючи на те, що епізоотологічна роль збудників інфекційної етіології досить вивчена, але у виникненні респіраторного синдрому у поросят залишається однією з гострих проблем. Різна видова належність в етіології захворювань шляхів дихання у молодняку забезпечує їх більш продовжене перебування в організмі. Упереджені господарські фактори впливу утворюють бар’єр, який не дозволяє формуванню специфічного захисту у разі інфекційних хвороб тварин, а імунопрофілактика факторним інфекціям, особливо без створення належних умов утримання і годівлі тварин. Науковцями доведено, що комплекс заходів боротьби з респіраторними хворобами поросят, окрім застосування засобів специфічної профілактики, проведення технологічних та ветеринарно-санітарних заходів, потребує застосування препаратів-імуностимуляторів та з антимікробною дією на супутні патогенні бактерії (Zuev, 2012; Bednarek, Pejsak, 2014). За даними дослідницьких робіт визначено, що специфічна профілактика великої кількості інфекційних хвороб не є ефективною, тому напрям у боротьбі з ними належить застосуванню комплексної терапії. Респіраторні захворювання мають асоційовану форму, тому стає необхідністю застосування препаратів широкого спектра дії, одночасно впливаючи на декілька збудників. На сучасному рівні використовується антибіотикотерапія. Комплекс препаратів включає синергідний ефект, який дозволяє зменшити дозу того чи іншого препарату і тим самим удосконалити схему лікування інфікованих тварин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Макаренко, С. М. "ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 3 (November 9, 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.11.

Full text
Abstract:
У статті проведено аналіз та здійснено визначення ефективних напрямів співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування та промислових підприємств для активізації інноваційної діяльності. Обґрунтовано, що одним із найважливіших факторів підвищення ефективності господарської діяльності й максимізації вірогідності залучення інвестицій є забезпечення економічного і раціонального використання виробничих ресурсів шляхом перманентного впровадження інноваційних технологій, нових проєктних, конструкторських і технологічних рішень. Виявлено, що в умовах зростання загального обсягу видатків на проведення превентивних дій щодо унеможливлення розповсюдження респіраторної хвороби COVID–19, для втримання наявних позицій на ринку кінцевої продукції та зростання рівня конкурентоспроможності підприємства взагалі необхідно активізувати співпрацю органів влади й бізнесу в частині надання додаткових податкових преференцій під час закупівлі спеціалізованого інноваційного обладнання. Доведено необхідність розроблення комплексу заходів для обґрунтування доцільності надання податкових преференцій та усунення можливих зловживань з боку суб’єктів господарювання, у тому числі шляхом визначення інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства в динаміці останніх років.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

УСТИМЕНКО, ВОЛОДИМИР, and ТЕТЯНА ГУДІМА. "Міграція, монетарна політика та сталий розвиток: господарсько-правовий вимір." Право України, no. 2019/08 (2019): 31. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-031.

Full text
Abstract:
Міграційні процеси в світі набирають обертів. Про це свідчать численні доповіді, прийняття стратегічних документів на рівні країн тощо. Водночас замало уваги приділяється аналізу впливу грошових переказів мігрантами в Україну, їхня роль у зміцненні економічних засад функціонування суспільства, зокрема становлення господарського правового порядку. Метою статті є більш глибокий аналіз сучасної правової політики України, дефек ти у творенні та реалізації якої обумовлюють незначний рівень реалізації заходів із державного прогнозування впливу грошових переказів мігрантів на економічний та соціальний розвиток країни. В умовах погіршення стану вітчизняної економіки, сальдо платіжного балансу країни, зниження рівня життя українців та посилення еміграційних процесів, цей вид фінансових інвестицій має справляти позитивний вплив на сталий розвиток держави-реципієнта. Сучасні дослідження надають неоднозначні результати такого взаємозв’язку зі сталим розвитком країни. Все більше даних свідчать про пастку грошових переказів, яка, навпаки, призводить не тільки до зниження темпів зростання, а й до ще більшого посилення еміграційних процесів. Зважаючи на неоднозначний вплив такого виду інвестицій на сталий економічний розвиток та з метою мінімізації можливих негативних наслідків від збільшення або, навпаки, скорочення їхньої кількості, державні органи мають здійснювати оцінку, прогнозування означених процесів та розробку стратегічних планів щодо них. Утім, сьогодні механізм застосування такої форми управління економікою є недосконалим. Перекази громадян значно перевищують обсяг прямого інвестування та становлять загрози для сталого економічного розвитку країни. А тому вирішення назрілих проблем у різних секторах економіки України має здійснюватися на програмно-прогнозній основі з урахуванням стратегічного курсу розвитку держави. З метою удосконалення законодавства у цій сфері доцільно доповнити його положеннями, які визначали б перелік учасників прогнозування, та розроблення програм економічного і соціального розвитку. Важливого значення у попередженні негативного впливу грошових переказів також набувають комплексні заходи, зокрема щодо підвищення якості матеріальної інфраструктури, вдосконалення системи освіти і скорочення витрат на ведення бізнесу, підвищення конкурентоспроможності галузей, які стикаються з іноземною конкуренцією. Монетарна політика Центрального банку України може відігравати активну роль у стимулюванні створення нових підприємств завдяки впровадженню пільгових кредитних програм, зокрема й шляхом спрямування переказів у відповідні галузі. Доцільним також є перегляд умов режиму таргетування інфляції та ефективне розподілення бюджетних коштів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Безхлібна, Анастасія. "СКЛАДОВІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРИМОРСЬКОГО РЕГІОНУ." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 1(80) (March 25, 2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2238.

Full text
Abstract:
Розглянуто проблеми визначення елементів конкурентоспроможності приморських регіонів. Виконано теоретичне узагальнення та порівняння елементів конкурентоспроможності за теоріями А. Маслоу (піраміда потреб та її інтерпретація щодо конкурентоспроможності регіону), М. Портера (модель п’яти сил конкуренції). Запропоновано розуміння механізму конкурентоспроможності приморських регіонів як взаємодії елементів: адміністрування, території, людей та процесів. Описано структуру конкурентоспроможності приморських регіонів. Зазначено, що їх специфіка полягає у забезпеченні конкурентної інфраструктури, туристсько-рекреаційного комплексу, комплексу природоохоронних та екосистемних заходів. Таким чином, описано елементи регіональної конкурентоспроможності (територія, люди, процеси, адміністрування й механізм взаємодії) та надано характеристику кожному з них. Територія регіону є «виправленою» умовою конкурентоспроможності й не може бути об’єктивно зміненою. Для аналізу цього елемента необхідно підходити з точки зору розміщення продуктивних сил, обробки та видобутку. Людські ресурси є «жорсткою» умовою конкурентоспроможності, тобто піддаються впливу й коригуванню, але з плином часу. Важливий показник цього елемента – індекс людського розвитку. Процеси відображають власне всі господарсько-економічні процеси створення, обміну, розподілу та споживання доданої вартості в регіоні. Будучи «жорстким» показником, цей елемент відображає продуктивність економіки регіону, його інноваційно-інвестиційний потенціал. Адміністрування є «м’яким» елементом конкурентоспроможності регіону й ґрунтується на розробленні та виконанні стратегічних регіональних рішень, затверджених регіональними й місцевими органами влади. Вивчення специфіки елементів конкурентоспроможності приморських регіонів дозволить удосконалити механізм взаємозв’язків між вищеназваними елементами. Розглянута структура конкурентоспроможності приморського регіону дозволяє через систему елементів зрозуміти її специфіку та вплив на національну конкурентоспроможність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Маркова, О. О. "ДОЗВІЛЬНА ПРОЦЕДУРА В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 6(35) (May 11, 2021): 126–33. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).704.

Full text
Abstract:
Маркова О. О. Дозвільна процедура в Україні. - Стаття. У статті автор проводить комплексне досліджен­ня дозвільної процедури: її правове регулювання, призначення, мету та функції, суб’єктів, структуру. Діяльнісна сторона дозвільної процедури реалізу­ється крізь призму дозвільної системи, яка є комп­лексним поняттям і включає сукупність дій органу, спрямованих на прийняття правонадільного адмі­ністративного акта про надання дозволу, контроль за дотриманням правил дозвільної діяльності, пере­оформлення, призупинення, анулювання дозволу. Особливість адміністративної дозвільної процедури зумовлена специфікою дозвільної системи, яка харак­теризується сукупністю ознак. Функціональна сторо­на дозвільної процедури реалізується шляхом здійс­нення дозвільного провадження як окремого виду провадження, в межах якого встановлюється порядок здійснення конкретних дозвільних процедур (надан­ня дозволу, проведення попередніх контрольних захо­дів, застосування оперативних санкцій до невладного суб’єкта дозвільних правовідносин. Автор намагаєть­ся пояснити та розкрити необхідність ухвалення єди­ного загального Закону України «Про адміністратив­ну процедуру», незважаючи на те, що існує Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяль­ності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів. В Україні повинен функціонувати уніфікований про­цедурний механізм, який буде відгравати ключову роль у впорядкуванні дій із боку суб’єктів дозвільної діяльності, створення легальних рамок для здійс­нення органами своїх повноважень щодо заявників, а також обмеження адміністративного розсуду. Як показує зарубіжний досвід, найбільшу гарантію від адміністративних зловживань і порушень прав і сво­бод громадян можуть забезпечити тільки єдині пра­вила про адміністративну процедуру (на противагу дійсній практиці галузевої законодавчої регламента­
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Боско, Ольга Миколаївна. "Креативний підхід до подання матеріалу як засіб підсилення мотивації студентів." New computer technology 5 (November 2, 2013): 12–13. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.53.

Full text
Abstract:
Швидкість змін в законодавстві обумовлює необхідність більш ретельно підходити до підбору завдань, які б допомагали готувати майбутніх фахівців. З нашої точки зору, оскільки дисципліна «Прикладне програмне забезпечення» не має конкретного лекційного курсу, вона може використовуватись, як ланка, що забезпечує креативний підхід до подання матеріалу та міждисциплінарний зв’язок між фаховими дисциплінами та дисциплінами інформаційного циклу.У нашому ВНЗ ця дисципліна викладається на 3-4 курсі на всіх спеціальностях економічного напряму, і саме цим обумовлюється її практичне наповнення, оскільки студенти починають набувати теоретичних знань зі своєї фахової освіти. За всі роки викладання цієї дисципліни неодноразово відбувались зміни конкретних завдань. Кожен семестр іде ретельний перегляд змісту лабораторних робіт та їх удосконалення відповідно до діючого законодавства. З того моменту, коли студенти починають вивчати дисципліни відповідно до своєї спеціальності, доцільно впровадити комплексні задачі, що розв’язуються протягом кількох занять.Для приклада наведемо останні зміни, що відбулись в другому семестрі для спеціальності «Облік та аудит». Основою для створення лабораторних робіт стали роботи [1–2]. Комплексна задача полягає в розробці файлу, в якому відбувається формування книги, листи якої поєднані з листами журналу господарських операцій та оборотно-сальдовими відомостями.Обов’язковими є також завдання, де генеруються стандартні первинні документи: платіжне доручення, прибуткові та видаткові касові ордери. Для виконання цих робіт студентам необхідно більш ретельно заглибитись у вивчення Excel, оскільки для автоматизації генерування даних використовуються маловідомі функції та майстри.Необхідність поглибленого вивчення Excel для студентів фаху «Облік та аудит» викликана насамперед тим, що останнім часом в країні посилюється сектор малого бізнесу. Для малих підприємств програмні продукти, що забезпечують автоматизацію труда бухгалтерів, мають високу ціну. Одним з варіантів прискорення ведення бухгалтерського обліку, а також здешевлення цього процесу є використання можливостей Excel [1].Грамотно складені та гарно оформлені документи – це обличчя фірми. У бухгалтерській практиці акуратно оформлені документи мають не тільки “тішити око”, але і сприяти виявленню помилок. В Excel є чудові інструменти для вирішення цієї проблеми [2].Варіанти завдань дібрані так, що в кожному з них є набір основних документів, які мають перебіг на підприємствах, але напрям діяльності кожного підприємства – різний. Таким чином ми виключаємо спроби плагіату.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Ковнір, Д. А. "Механізм прийняття управлінських рішень державним вищим навчальним закладом на основі результатів аналізу." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 24, 2016): 121–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.24.

Full text
Abstract:
У статті запропоновано власне авторське визначення поняття «управлінські рішення», створено модель прийняття рішень на основі аналізу рівнів показників ефективності фінансового механізму державних вищих навчальних закладів та розроблено комплексну систему модельно-типового прийняття управлінських рішень державним вищим навчальним закладом на основі результатів аналізу. Надано рекомендації для прийняття управлінських рішень, відповідно до результатів проведеного аналізу господарської діяльності. The author’s own definition of the concept «managerial decision» is offered in the article, the model of decision making through analyzing the levels of performance indicators of the financial mechanism of state higher institution has been created and the complex system of typical model administrative decision making by a state higher educational institution on the basis of analysis results has been developed. The recommendations on administrative decision making according to the analysis results of economic activity have been provided.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Бессонова, Г. П. "ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-02.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено актуальним питанням організації бухгалтерського обліку на підприємствах України. Досліджено сучасний стан і заходи підвищення якості організації бухгалтерського обліку в Україні, виділено можливі напрями вдосконалення організації бухгалтерського обліку в Україні. Зміни законодавства у сфері бухгалтерського обліку, перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності (МСФЗ) зумовили необхідність удосконалення організації бухгалтерського обліку в Україні. Організація бухгалтерського обліку є важливим елементом ефективного функціонування підприємства. Інформаційне забезпечення системи управління має місце на всіх етапах організаційної системи бухгалтерського обліку та є його невід`ємною частиною. Стабільність, прозорість та достовірність інформації – ці завдання передбачають комплексне вирішення керівництвом підприємств таких питань, як кадрове забезпечення, раціональне використання активів, забезпечення мобільності виробництва продукції. Щоб досягти вказаних результатів, необхідно створити умови для організації бухгалтерського обліку господарської діяльності, які б були надійним джерелом інформації для проведення контролю та аналізу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Slavkova, O., and M. Hordiienko. "Державна політика детінізації економіки: податковий аспект." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 3(81) (September 30, 2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.1.

Full text
Abstract:
Однією зі складових суспільного розвитку держави є стабільність економічної системи, а негативні прояви, які несе в собі тіньова економіка зумовлюють дестабілізацію та знижують авторитет органів влади, що створює додаткові перешкоди на шляху до сталого розвитку. В статті зроблено огляд характерних ознак тіньової економіки в Україні. Систематизовано чинники появи та поширення тіньової діяльності й тіньових процесів, відображено деструктивний вплив тіньового сектора економіки на фінансово-економічну сферу. Зроблено висновок щодо необхідності розробки ефективної політики детінізації національної економіки та комплексної програми заходів, які необхідно реалізувати. Детінізація економіки повинна охоплювати в першу чергу питання оподаткуванням. Акцентується увага на необхідність удосконалення системи адміністрування податків. На основі системного аналізу причин тінізації економіки зроблено висновок про необхідність розробки комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для легальної господарської діяльності, запровадження яких значно покращить соціально-економічний стан країни. В статті охарактеризовано роль детінізації у створенні сприятливих умов для економічного розвитку. Визначено напрями державного регулювання у сфері оподаткування, які необхідні для детінізації економіки за рахунок покращення системи адміністрування податків. Конкретизовано заходи, які необхідно реалізувати з метою детінізації національної економіки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography