Journal articles on the topic 'Голосові характеристики'

В работе рассматриваются некоторые особенности задач, направленных на распознавание голосовых сигналов. Показаны процессы, проходящие в момент прослушивания голоса. Указаны основные шаги процедуры распознавания. Обсуждается механизм распознавания фонем.

Исследовались возможность и отдаленные результаты неселективной хирургической реиннервации первичным и отсроченным анастомозом возвратного гортанного нерва (ВГН) с одним из периферических нервов шеи (проксимальный фрагмент ВГН, основная ветвь ansa cervicalis, нерв-донор) при односторонних параличах гортани. На предоперационном и послеоперационном этапах проводились непрямая ларингоскопия, видеоларингоскопия, спектральный анализ голоса (основная частота, интенсивность и соотношение гармоника/шум (СГШ)), максимальное время фонации (МВФ), обследована субъективная самооценка пациентом качества голоса.Результаты. Анастомоз ВГН был выполнен 95 пациентам, которые составили основную группу (53 пациента — с анастомозом аnsa cervicalis — ВГН, 34 пациента — с анастомозом ВГН — ВГН и 8 — с анастомозом ВГН — нерв-донор — ВГН). Средний послеоперационный период наблюдения составил 12,0 ± 1,8 месяца, а среднее время до первых косвенных признаков реиннервации — 4,5 ± 2,9 месяца. Эти признаки наблюдались у всех больных основной группы: появление тонуса голосовой складки, уменьшение размера голосовой щели при фонации (особенно при анастомозе аnsa cervicalis — ВГН) от 2,25 ± 0,86 мм до 0,35 ± 0,17 мм. Акустический анализ показал наиболее эффективную реиннервацию анастомозом аnsa cervicalis — ВГН с изменением СГШ от 12,0 ± 3,7 dB до 24,0 ± 2,4 dB, МВФ — от 7,00 ± 1,22 с до 16,00 ± 3,52 с (р < 0,01). Анализ субъективной психосоциальной самооценки голосообразования показал улучшение во всех подгруппах основной группы.

В статті подано визначення, основні характеристики окремих методів моніторингу виборчого процесу, а саме, методу швидкого статистичного підрахунку голосів (quick-count або ШСТГ) та методу екзит-полу. Завдяки аналізу застосування цих методів під час останніх за хронологією президентських виборів в Україні, зроблено окремі висновки.З’ясовано, що ШСПГ у порівнянні з екзит-полом має певні переваги, зокрема, високий рівень вірогідності отриманих даних, менші витрати на впровадження, отримання додаткових даних, крім даних щодо результатів голосування, більшу об’єктивність. Недоліки швидкого статистичного підрахунку голосів: результат можна отримати лише після оформлення протоколів, висока залежність від апаратного та програмного забезпечення підрахунку результатів. Як показала практика проведення ШСПГ, він є не тільки методом швидкого отримання результатів голосування для подальшого їх порівняння з офіційними результатами виборів, а ще й допомагає громадянам стежити за якістю виборчого процесу, незалежно від повідомлень офіційних владних джерел. Також це дозволяє оцінити діяльність органів та установ, відповідальних за організацію виборів під час процесу голосування, підрахунку та обробки інформації.

У статті проаналізовано приклади вільного непрямого дискурсу (ВНД) в романі О. Солженіцина «У колі першому», що характеризують образи персонажів. Розглянуто визначення цього типу оповіді та його мовленнєвого реалізатора – невласне прямого мовлення (НПМ). Відзначено монологічну природу такого дискурсу в межах діалогічного мікротексту, його поліфонію, що складається з окремих голосів персонажів-оповідачів під контролем автора, який втручається в чужу оповідь через філософські вставки, афористичні репліки, предметні ремарки, часто марковані іронічними елементами. Акцентується також на концептуальному компоненті ВНД, репрезентанти якого відповідно до авторських інтенцій та стратегії оповіді виявляються в НПМ героїв роману. Поряд із цим з’ясовується, що в межах лінгвостилістичного аналізу роману «У колі першому» відзначаються такі складники, як автобіографічний, тематичний, персонажний, концептуальний, текстологічний (мовленнєвий). Вони досліджуються з метою не лише розкриття специфіки словесно-естетичної та структурно-стилістичної організації твору, але й більш повного й точного розуміння його ідейно-художнього змісту. Це пов’язано й з авторською орієнтацією на розуміння читача та його асоціативне сприйняття, що ставить роман цього автора в коло найвидатніших у російській літературі. Зроблено висновок, що форма НПМ характеризує не лише внутрішній світ персонажа-оповідача, але й авторську стратегію оповіді та загалом ідіостиль письменника.

В статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти використання прикладних методів політичних досліджень у процесі здійснення громадського моніторингу за виборчим процесом в Україні. Подано визначення і стислу характеристику ключових методів громадського моніторингу – основного методу (спостереження), а також інших методів, у тому числі тих, що запозичені з інших (не­політичної) сфер – в першу чергу соціології. Охарактеризовано окремі види опитувальних методів (масові й експертні опитування), екзит­пол, фокус­групи, швидкий статистичний підрахунок голосів (quick­count або ШСПГ) та кейс­стаді (case­study). Зроблено висновки про наступне. Масові і експертні опитування спрямовані на діагностику громадської та експертної думки з того чи іншого питання, визначення особливостей поля проведення моніторингу на даному етапі і побудову прогнозів щодо подальших змін у цьому полі, результатами виборів та ін. Фокус­групи спрямовані на залучення представників окремих, визначених тематикою досліджень, груп або експертів до обговорення питань, пов’язаних з моніторинговою діяльністю, для вироблення рекомендацій органам влади та місцевого самоврядування, підготовки спільних документів, резолюцій, розробки стратегій моніторингової діяльності. Екзит­пол і ШСПГ використовуються безпосередньо в день виборів для проведення паралельного підрахунку голосів та порівняння з офіційними результатами. Кейс­стаді – метод, за якого можна наочно продемонструвати інтенсивність використання адміністративного ресурсу, його типів, форм, методів і технологій.

У испытуемых (n = 43; мужчины 19-21 года) исследовали пространственные характеристики тета-активности и результативность когнитивной деятельности с переключением внимания, которая моделировалась при помощи компьютеризованного теста Горбова-Шульте (красно-черные таблицы) в условиях голосовой помехи. По изменению результативности деятельности в условиях слуховых помех выделены группы устойчивых к помехам (n = 17) и неустойчивых к помехам (n = 18) испытуемых. Анализ когерентных взаимоотношений тета-потенциалов ЭЭГ на разных этапах обследования выявил определенную топографическую сеть функциональных связей по тета-ритму, объединяющую височные, центральные и фронтальные зоны коры головного мозга с локализацией фокуса этих связей в левой височной области. В исходном состоянии у помехоустойчивых испытуемых в отличие от помехонеустойчивых уровень функционального взаимодействия на основе тета-потенциалов между входящими в эту сеть областями был значимо ниже. При выполнении тестов у устойчивых к помехам испытуемых в отличие от помехонеустойчивых наблюдалось значимое увеличение кооперации в тета-полосе между областями коры в пределах выявленной топографической сети. Обсуждается роль тета-ритма в функциональном объединении структур мозга при выполнении когнитивной деятельности с переключением внимания.

Цель. Изучить нарушения речевой функции у пациентов после хирургического лечения опухолей полости рта и ротоглотки.Материалы и методы. В исследование включено 82 пациента, находившихся на стационарном лечении в отделении опухолей головы и шеи РНПЦ онкологии и медицинской радиологии. Основную группу составили 52 пациента, которым проводились одномоментные реконструктивные операции. В контрольную группу включены 30 пациентов, которым выполнялась стандартная гемиглоссэктомия без замещения послеоперационного дефекта.Оценка голосовой и речевой функции и анализ нарушений, качества речи проводились педагогом-логопедом на основе субъективного метода восприятия устной речи. Анализировались акустические характеристики голоса и речи (как громкость, время максимальной фонации, темп речи) и состояние произносительной стороны речи (нарушение звукопроизношения, разборчивость речи, нарушения речевого дыхания).Результаты. Значительные нарушения речи выявлены у 94,23% пациентов после хирургического лечения. Наблюдалось снижение показателей акустических характеристик голоса и речи (медиана темпа речи составила 100 слов/мин, медиана времени максимальной фонации – 17 с) относительно нормативных показателей здорового человека.Проведение логопедической реабилитации по разработанной методике, включающей подготовительный логореабилитационный этап, этап логовосстановительной работы и самостоятельные занятия на домашнем этапе, способствовало улучшению разборчивости речи, восстановлению некоторых акустических характеристик. Так, медиана темпа речи увеличилась с 100,0 до 116,0 слов/мин в группе пациентов, которым выполнялись реконструктивно-восстановительные операции (p<0,01).Выводы. Раннее начало логопедических занятий после хирургического лечения злокачественных опухолей полости рта и ротоглотки позволило компенсировать речевые нарушения и уменьшить степень выраженности ограничений жизнедеятельности в категории общения. Purpose. To study the speech function disorders in patients after surgical treatment of oral and oropharyngeal cancer.Materials and methods. The method of speech therapy was developed. It included the preparatory speech rehabilitation stage, the stage of speech restoration, and independent studies at home. The outcomes of surgical treatment and speech therapy in 82 patients with oral and oropharyngeal cancer were studied. The main group consisted of 52 patients, who underwent one-stage reconstructive operations. The control group included 30 patients, who underwent the standard hemiglossectomy without replacement of the postoperative defect. Assessment of the voice and speech function in patients and analysis of the existing disorders and speech quality were carried out by speech therapist on the base of the subjective method of oral speech perception. The speech rate, loudness, maximum phonation time were assessed.Results. 94.23% of patients had significant speech disorders after surgical treatment. The decrease of the median of the speech rate to 100 words/min, the median of the maximum phonation time to 17 s in relation to the normative indicators of a healthy person were revealed. In patients who underwent reconstructive surgery, the acoustic characteristics of the voice significantly improved in 3 to 8 months: speech intelligibility significantly improved; the median of speech rate increased from 100.0 to 116.0 words/min (p<0.001).Conclusions. The early start of speech therapy classes let to compensate for speech disorders after surgical operations in the oral cavity and oropharynx and to reduce the severity of disabilities in the communication category.

Статья посвящена истории образов чудесных птиц в русской культуре XVII—XVIII веков. На стыке Средневековья и pаннего Нового времени сирин, алконост, феникс, гамаюн и дру- гие райские птицы претерпевают метаморфозы: они сближаются, приобретают общие черты и в конечном счете начинают смешиваться в текстах и визуальной культуре. Кроме того, в круг райских птиц включаются реально существующие виды с ярким оперением или необычным го- лосом: павлины, канарейки, попугаи, снегири. Этот новый «птичий пантеон» возникает под вли- янием перехода от средневекового книжного мышления к новому, рационалистическому, и од- новременно при переходе образов из элитарной культуры в массовую. Народное воображение создаёт идеализированный топос рая с лубочно-яркими персонажами и их диковинными свой- ствами: гротеск в этом художественном пространстве служит для усиления экспрессии. В то же время в литературе гиперболические описания птиц уходят в сферу комического: с помощью чрезмерных характеристик персонажи басен и публицистических произведений высмеиваются (ворона с «ангельским» голосом, в павлиньих перьях и др.).

У статті аналізуються окремі правові та практичні аспекти проведення місцевих виборів в Україні, виявлено існуючі проблеми у виборчому процесі та запропоновано способи їх вирішення. На початку дослідження окреслено сутність поняття «вибори» та «місцеві вибори», наведено різні точки зору вчених на тлумачення цих двох понять. Основна частина статті присвячена характеристиці принципів, на яких ґрунтується проведення місцевих виборів в нашій державі. Такими принципами є загальне, рівне і пряме виборче право, вільність виборів, таємність голосування, особисте голосування. У ході дослідження виявлено, що повна реалізація кожного із зазначених принципів на сьогоднішній день є неможливою, через недосконалість діючого виборчого законодавства, наявність військового конфлікту на сході країни й анексії Автономної Республіки Крим, низький рівень правової свідомості та освіченості окремих громадян. Узагальнено, що законодавче закріплення основоположних засад виборчого процесу та їх суворе дотримання є невід’ємною складовою частиною суспільно-політичного життя України та однією з ознак дієвості демократії на її території, а також гарантією легітимації того, кого обрала більшість та суспільного спокою і впевненості у дієвості власних дій (голосів). Коротко охарактеризовано виборчі системи, за якими проводяться вибори до органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано, що перші дві виборчі системи є простими у використанні й у кінцевому підрахунку голосів за кандидатів та зрозумілими для громадськості, яка обирає своїх представників. Виявлено, що існуючий модифікований варіант третьої виборчої системи (пропорційної), руйнує основні ідеї представницької демократії, породжує специфічну конкурентну боротьбу як між різними політичними партіями, так і в середині кожної із них. У підсумку зазначено, що місцеві вибори є надважливим проявом демократії в Україні, коли публічне управління здійснюють не лише народні обранці або державні службовці різної категорії, а безпосередньо кожен громадянин, приходячи на вибори та роблячи свій власний свідомий вибір.

Пропоноване дослідження виконане на стикові декількох актуальних напрямів сучасної лінгвістики – семасіологічного, у межах якого вивчають семантику мовних одиниць, когнітивного, предметом наукових розвідок якого все частіше стають різні фрагменти національно-мовної картини світу, та психологічного, що досліджує діяльність людини як мовної особистості, зокрема й закономірності у процесах найменування. Автори статті дослідили відфітонімні клички домашніх тварин у говірках північно-західної України. Виокремлено та проаналізовано чотири основні типи мотиваційних зв’язків у семантичній моделі «зоонім ← фітонім»: 1) за схожістю морфофізіологічних ознак тварини й рослини; 2) за етологічними особливостями тварини і деякими ознаками чи властивостями рослини; 3) за темпоральними характеристиками; 4) за локативними ознаками. Установлено, що домінувальними в іменуванні тварин постають два з них – асоціативні зв’язки за схожістю морфофізіологічних ознак тварини та рослини й асоціативні зв’язки між етологічними особливостями тварини і певними ознаками чи властивостями рослини. Виявлено, що асоціативні зв’язки за схожістю морфофізіологічних ознак тварини й рослини мають опертя на: 1) схожість забарвлення тварини і рослини; 2) схожість будови покривів тварини і окремих частин рослини; 3) подібність форми тіла тварини чи окремих його частин до певної рослини чи окремих її органів; 4) розмір тіла тварини, який асоціюється з певною рослиною; 5) особливості впливу рослини на організм тварини. Натомість асоціативні зв’язки за етологічними особливостями тварини і деякими ознаками чи властивостями рослини ґрунтуються на асоційованих із певними властивостями рослини типах поведінки тварини: 1) руховій; 2) агресивній; 3) трофічній; 4) комфортній; 5) демонстраційній; 6) ігровій; 7) голосовій; 8) захисній; 9) дослідницькій. Асоціації за темпоральними чи локативними ознаками досить рідко слугують мотиваторами називання домашніх тварин. Натомість констатовано, що понад 14% тварин отримали свою кличку лише на основі уподобань їхніх господарів. Природа такої мотивації має радше психологічний характер, ніж асоціативний.

На основі архівних матеріалів аналізується запровадження Міського Положення 1870 р. у Ніжині, одному з найбільших повітових міст Російської імперії. Описуються перші кроки державних службовців щодо організації місцевих виборів. Висвітлено процедуру делегування до інституцій міського громадського управління Ніжина у 1870–1898 рр.: проаналізовано чисельний склад виборців, гласних, особливості їх обрання, процес формування думи та управи. Характеризується виборча документація, вимоги її оформлення відповідно до законодавства. Надається перелік пакету звітних документів, які надсилалися до канцелярії губернатора після проведення виборчої процедури. Вказується коло посадових осіб, які брали участь у створенні необхідних паперів, відповідали за правильність та своєчасність їх розробки. У статті змальовуються проблеми, які виникали під час підготовки до голосування; порушення виборчої процедури внаслідок неправильних дій управи, незнання та нерозуміння жителями міста виборчого процесу, високий рівень абсентеїзму серед виборців. Наводиться характеристика соціальних станів, які найбільше були зацікавлені у формуванні міських органів. Висвітлюються взаємовідносини між новоствореними міськими органами та губернатором. Аналізується вплив губернських органів на перебіг місцевих виборів. На підставі опублікованих матеріалів та архівних джерел вказується кількість місцевих жителів, які мали право брати участь у процедурі голосування. Змальовується нерівномірність розподілу голосів між розрядами, число виборців, на яких припадав один гласний у кожному виборчому зібранні. Аналізуються причини та мета запровадження Міського Положення 1892 р., характеризується зміст нормативно-правового документа. Досліджується процес формування виборчих органів міського управління, зміни упроведенні зібрань, соціальний склад Ніжинської міської думи та управи після нової реформи. Надається порівняння Положень 1870 та 1892 рр.,характеризуються плюси та мінуси законодавчих актів.

Василий Титов (ок. 1650 – ок. 1715) — выдающийся русский композитор эпохи барокко, в хоровых произведениях которого для различных составов (от трех до двадцати четырех голосов) ярко представлена имитационная техника. Его «Служба Божия» для двух дискантов и двух басов, созданная в 1680–1690-е годы, в одном из рукописных сборников середины XVIII века получила название «трудная», в первую очередь в связи с большим количеством имитационных форм (простые и канонические имитации, бесконечные каноны и канонические секвенции), а также с необычным для партесного стиля типом тематизма, приближающимся к инструментальному. Особый интерес представляют фугированные формы, помещающиеся в экспозиционных разделах частей крупного многочастного цикла Службы, их канонические структуры и своеобразная ладовая организация. В задачи автора статьи входит выявление и характеристика имитационных форм Службы с опорой на теорию С. И. Танеева и методику современного полифонического анализа, определение роли полифонии в построении крупных тексто-музыкальных форм. Vasiliy Titov (c. 1650 – c. 1715) is an outstanding Russian composer of the Baroque era, who brilliantly used imitation techniques in his choral works for choirs of wide range (from three to twenty-four voices). In one of the manuscript сollections of the mid-18th century, his Divine Service for two treble and two bass voices, composed in the 1680–90s, is referred to as ‘difficult’ — primarily due to the multitude of imitations (both simple and canonic, including perpetual canons and canonic sequences), as well as to the peculiarities of the work’s thematic material, close to the instrumental nature, which is unusual for the partesny style. Of particular interest are the fugue forms that are located in the exposition sections of the parts of a large multi-part cycle of the Service, their canonical structures and a kind of modal organization. The tasks of the author of the article include identifying and characterizing the imitation forms of the Service based on the theory of Sergey I. Taneyev and the methodology of modern polyphonic analysis, and defining the role of polyphony in large-scale vocal forms.

С развитием информационных и телекоммуникационных технологий процесс обучения вышел из аудиторий и нашел свое отражение в сети Интернет и программных решениях, которые объединяются под названием Learning Management System (LMS) или системы управления обучением. В общем случае LMS представляет собой интегрированную платформу для создания образовательного контента, доставки учебных материалов, управления обучением. Здесь, как правило, предоставляется возможность публиковать документы, осуществлять удаленную совместную работу над проектами, общаться, организовывать он-лайн лекции, вести журналы учебных достижений студентов и т.д. Следует отметить, что кроме доставки электронного учебного материала и удаленного общения, любая система управления обучением является инструментом, помогающим собрать важные сведения о процессе обучения вообще, часто возникающих вопросах и основных трудностях студентов.Сегодня можно найти множество LMS, одни из которых представляют собой web-решения (Google OpenClass, Piazza), а другие требуют установки определенных модулей на локальном компьютере (Moodle, ILIAS, Claroline). На наш взгляд, наиболее перспективными являются web-решения, что обусловлено их доступностью (нет необходимости в установке каких-либо модулей на локальном компьютере или аренде этих моделей в облаке), простотой использования и размещением данных на серверах разработчика.Один из интересных примеров – OpenClass, которую предлагает компания Google при поддержке издательства Pearson. Система является бесплатной и привязана к существующим сервисам Google (Gmail, Google Calendar, Google Docs, GTalk). На эту особенность следует обратить отдельное внимание. Ещё до появления OpenClass комплекс сервисов Google удобно было использовать для организации удаленной работы со студентами. Например, связка «группы + Docs + календарь» представляет собой минимальный набор инструментов для организации совместной работы: рассылки, обмен электронными документами и совместное их редактирование и т.д. Сюда же можно добавить опросники, которые можно рассылать членам группы. В результате генерируется электронная таблица, куда записываются все ответы участников. На основе полученной таблицы можно произвести статистическую обработку, построить графики и диаграммы и, наконец, открыть общий доступ к просмотру результатов.Весь этот функционал интегрирован и в новый сервис OpenClass. Ссылка на этот сервис, так же как и на другие продукты Google, будет размещаться на странице почтового ящика GMAIL пользователя.В числе других функциональных особенностей виртуального класса следует отметить такие опции виртуального класса, как: силлабус (sillabus), журнал (gradebook) и совместная работа (collaborations). Опция силлабус позволяет создать страницу, содержащую программу учебного курса. Причем есть два варианта создания: текстовый редактор и загрузка готового файла в формате doc. В первом случае документ создается прямо на сайте либо в режиме дизайнера, либо в режиме редактора HTML-кода. В любом случае интерфейс понятен и удобен, пользователь не отвлекается на его особенности, а сосредоточен на создании контента.Gradebook или журнал, изображена на рис. 1, – страница, которая отображает оценки студентов класса в одном из двух режимов: overview (обзор всех результатов) и grade by assessment (результаты отдельного вида оценивания). Оценки выставляются в числовой и символьной шкалах, они также могут сопровождаться комментариями преподавателя. После того, как будут выставлены все оценки, преподаватель может просмотреть статистику проведенного измерения. Здесь автоматически определяется наилучший и наихудший результат, мода и медиана всего множества оценок, а также выстраивается график, на котором по вертикальной оси откладывается число студентов, участвовавших в измерении, а по горизонтальной оси – процент для каждого балла в диапазоне от 0 до 100.Рис. 1. Тестовый пример журнала в Google OpenClass Кроме того, преподавателю можно предоставлять и не предоставлять доступ к этим оценкам студентам виртуального класса (рис. 1).Ещё одна полезная опция – collaborations или совместная работа. Эта опция – удобное средство для организации командной работы студентов. Здесь можно создать подгруппу, члены которой обмениваются документами, доступ к которым не имеют остальные студенты виртуального класса. Эти файлы могут быть размещены на серверах Google (Google Docs) или подгружаться с локального компьютера пользователя.Как отмечается в [1], OpenClass в качестве эксперимента используется в ряде университетов и колледжей. Среди положительных характеристик этой LMS отмечается то, что она бесплатна, основана на облачных технологиях и является социальным сервисом. В настоящее время доступна только Beta-версия сервиса, которая уже сейчас привлекает к себе внимание и производит впечатление перспективного продукта.Ещё одним перспективным web-решением для построения виртуального класса является Piazza (piazza.com). Как отмечается в [2] сайт, который впервые стал использоваться на некоторых курсах университета Стэнфорд, в большей мере, чем некоторые коммерческие предложения, способствует общению и взаимодействию студентов друг с другом и с преподавателями.Как видно на рис. 2, основная рабочая область виртуального класса на Piazza разделена на две панели. Слева отображается весь перечень открытых дискуссий, заметок и опросов, которые были открыты преподавателем или студентами. Справа отображается подробное содержание выбранной заметки.Рис. 2ю Интерфейс экспериментального виртуального класса в Piazza Вообще сообщения здесь подразделяются на вопросы (question), заметки (post) и опросы (poll). Вопрос требует ответа и, пока он не будет дан, его заголовок в левой панели подсвечивается. К заметкам и вопросам можно прикреплять различные файлы, которые отображаются как вложения. Кроме того, графические файлы могут встраиваться прямо в тело сообщения и отображаться прямо на странице. Следует отметить, что при составлении тела сообщения пользователь может использовать не только HTML-разметку, но и теги LaTeX для набора математических формул или рисования таблиц. Интересной особенностью является возможность в теле сообщения создавать внутренние ссылки на другие заметки и вопросы в формате @номер_сообщения.Всем сообщениям в классе можно назначить теги для более удобной навигации. Все созданные теги отображаются на верхней панели. По клику на одном из них из всего множество вопросов и заметок в окне отображаются только те, которые помечены соответствующим образом. Кроме того, можно отобрать сообщения по таким признакам, как непрочитанные, обновленные, заархивированные и т.д.Ещё одна функциональная возможность виртуального класса – просмотр статистики активности участников. Для этого генерируется график на соответствующей странице сайта, а также текстовый файл, который загружается на локальный компьютер.Piazza, как и Open Class, является бесплатным решением, основанным на облачных технологиях и соответствует социальному характеру современных web-ресурсов.Хотелось бы также отметить бесплатное и полностью основанное на web предложение CourseSites от разработчиков известной системы управления обучением Blackboard. Blackboard Inc. является поставщиком программных систем и услуг в области электронного обучения. В настоящее время актуальной является система Blackboard Learn 9, в состав которой входят следующие модули:Blackboard Course Delivery – платформа, предназначенная для управления виртуальной обучающей средой и построения курсов дистанционного обучения;Blackboard Content Management – централизованное хранилище электронных образовательных ресурсов, позволяющее структурировать курсы и управлять доступом к ним со стороны пользователей и внешних приложений;Blackboard Community Engagement – модуль централизованного доступа к сервисам системы Blackboard Learn. В отличие от Blackboard Learn, система CourseSites является менее мощным, но доступным и бесплатным web-решением, содержащим все основные компоненты дистанционного обучения, позволяющим создать комфортные условия для виртуального класса. В справочнике [3] отмечается, что преподавателем может быть создано неограниченное количество учебных курсов, однако есть ограничение: студенты могут участвовать одновременно только в пяти из них. Кроме того есть ограничение в 500 Мб на объем материалов, которые могут храниться на сервере.Это решение предоставляет широкий спектр функциональных возможностей. Помимо размещения учебных материалов, дискуссий и ведения журнала оценок, как в вышерассмотренных системах, здесь можно организовать совместную работу в режиме on-line – Live Classroom (до 50 участников), которая включает голосовой чат, доска и обмен материалами. Отличительными особенностями CourseSites являются возможность работы с Web 2.0, а также возможности социального обучения, включая блоги, дневники и улучшенные средства групповой работы, электронные доски объявлений.Так же, как и в OpenClass, здесь можно создавать группы внутри класса. Следует отметить такую особенность, что группа может формироваться либо самими студентами, либо преподавателем. При этом в первом случае студенты могут сами добавлять самих себя в группу. Это является удобным средством для работы студентов над командными проектами.Вообще интерфейс системы, несмотря на изобилие функциональных возможностей оказывается простым и продуманным (рис. 3). Все созданные преподавателем курсы отображаются в виде вкладок на главной странице сайта, предоставляя удобное переключение между ними.Рис. 3. Основные элементы интерфейса CourseSites Основные разделы системы размещены в меню навигации по умолчанию. Однако это меню является настраиваемым и при необходимости его можно разделить на блоки и добавить собственные ссылки. Вообще внешний вид рабочей области CourseSites. В отличие от двух предыдущих продуктов, может настраиваться пользователем для создания наиболее комфортных условий работы. Для этого, например, можно изменить цветовую схему и фоновый рисунок, выбрав одну из тем в настройках LMS.Вообще система производит впечатление интересного и профессионально выполненного программного продукта, который может оказаться весьма хорошим решением для организации удаленного взаимодействия участников учебного процесса.Можно привести ещё ряд примеров web-ориентированных LMS, которые будут представлять интерес с экономической и функциональной точки зрения. Очевидно, что популярность LMS, с одной стороны, и социализация Интернет-ресурсов – с другой, приводят к появлению гибких и доступных средств организации учебного процесса, позволяющих объединить традиционное обучение с компьютерными технологиями.

В настоящее время биометрические системы идентификации являются неотъемлемой частью нашей жизни. Сканеры отпечатков пальцев, встроенные в смартфоны, технологии распознавания голоса или речи и прочие инструменты постепенно приходят на замену традиционным методам идентификации и всё чаще проникают в такие крупные сферы, как банковское обслуживание, визовые и миграционные службы, медицина, системы безопасности и т.д. Биометрические системы, по сравнению с традиционными методами, имеют ряд преимуществ։ они приспособлены под идентификацию личности без возможности передачи секретного ключа и во многом являются более удобными с точки зрения пользователя. Однако чем активнее ведётся внедрение такого вида систем, тем более остро встаёт вопрос обеспечения информационной безопасности. По мере интенсивного развития технологий биометрической идентификации и аутентификации в мире проявляется повышенный интерес к разработке иннoвационных решений по голосовой биометрии. Голос — такая же неотъемлемая черта каждого человека, как и его лицо или отпечатки пальцев. Широкое распространение средств связи открывает большие возможности для применения данного идентификатора. Кроме того, распознавание по голосу весьма удобно для пользователей и требует от них минимум усилий. Системы аутентификации по голосу при записи образца и в процессе последующей идентификации опираются на такие уникальные для каждого человека особенности голоса, как высота, модуляция и частота звука. Эти показатели определяются физическими характеристиками голосового тракта и уникальны для каждого человека. В данной работе приведена методика анализа голосового сигнала с применением кратковременного Фурье-преобразования с разными оконными функциями. Рассмотрены основные ограничения традиционных методов преобразования Фурье для задач голосовой идентификации. В программном пространстве LabVIEW 2020 смоделирован модуль распознавания голоса.

У статті здійснено обґрунтування організаційно-педагогічної системи охорони та гігієни голосу вчителів музичних дисциплін у процесі вокально-педагогічної діяльності, обґрунтовано оздоровчо-організаційні, вокально-педагогічні та ергономіко-організаційні впливи, визначено етапи, принципи і методи реалізації системи, розроблено комплекс саногенних заходів. Досліджено стан професійного здоров’я вчителів музичних дисциплін, що виявило високий рівень захворюваності органів голосоутворення в порівнянні з фахівцями вокальних, голосових та неголосових спеціальностей. З’ясовано структуру захворювань учителів музичних дисциплін. Установлено, що у вчителів музичних дисциплін достовірно домінують гострі форми захворювань гортані (ларингіт, афонія, дистонія) та ускладнення функціональних характеристик голосоутворення в порівнянні з фахівцями інших професій. Розроблено систему охорони та гігієни вчителів музичних дисциплін, яка містить оздоровчо-організаційний, ергономіко-організаційний та діяльнісно-організаційний компоненти, узаємодія яких реалізується за базовими принципами (системності, концентричності; інтегративності, превентивності, індивідуалізації; діяльнісний, спонукання, формування вокально-слухової уяви звуку-образу, єдності художнього і вокально-технічного розвитку, культуровідповідності, ціннісної побудови репертуару) та відповідними засобами та методами. Виокремленні компоненти, дієвість обраних форм та прийомів забезпечують формування гігієнічних, вокально-артикуляційних та психолого-педагогічних вмінь та навичок вчителів музичних дисциплін. Охорона та гігієна голосу вчителів музичних дисциплін досягається цілеспрямованим послідовним упровадженням системи спеціальних психолого-педагогічних, саногенних, ергономічних та вокально-технічних дій та заходів.