Journal articles on the topic 'Годівля тварин'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Годівля тварин.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Годівля тварин.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Борщенко, Валерій Володимирович, Оксана Олександрівна Лавринюк, Наталія Ігорівна Солоненко, Євгеній Леонідович Солоненко, and Сергій Васильович Крисан. "ВПЛИВ ЗБАЛАНСОВАНИХ РАЦІОНІВ ГОДІВЛІ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬКОРІВ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНВЕРСІЇ КОРМУ У МОЛОКО." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.16.

Full text
Abstract:
Виробничі дослідження щодо оцінки впливу збалансованих раціонів годівлі на молочну продуктивність корів, обмін речовин та ефективність перетворення кормів у молоко проводилось на поголів’ї української чорно-рябої породи ПСП «Новоселиця» Попільнянського району Житомирської області, у кількості 36 голів. Корови перебували у другому періоді лактації, середньодобове виробництво молока становило 13,9 кг з 4,1% жиру. У ході досліджень були оптимізовані раціон із найменшими витратами, використовуючи програмне забезпечення для балансування раціонів. Раціон був збалансова-ний за обмінною енергією, сирим протеїном, кальцієм та фосфором, відповідно із нормами годівлі для великої рогатої худоби. Збалансованими раціонами годували всіх експериментальних тварин протягом 30 днів, за винятком 15-денного періоду адаптації. Годівля корів збалансованими раціонами та поліпшення забезпечення кальцієм і фосфором позитивно вплинула на збільшення надою молока4% жирності на 0,7 кг/корову (P <0,05). Одночасно зменшилася вартість годівлі на 17,0%. Оптимізація раціонів дозволяє поліпшити обмінні процеси в організмі корів, аналогічні дослідження свідчать, що рівень вмісту в кровіімуноглобулінів та сечової кислоти значно збільшується, тоді як рівень азоту сечовини крові (BUN) знижується (Р<0,01) з 18,2 до 15,0 мг/дл. Також поліпшується конверсія кормів у молоко з 0,8 до 1,0. Дане дослідження свідчить про те, що збалансована годівля корів, після корекції раціонів відповідно до норм годівлі, покращує виробництво молока, поліпшує обмінні процеси в організмі та ефективність перетворення кормів у коріву виробничих умовах. Отже, годівля збалансованим раціоном молочних корів покращує використання поживних речовин, виробництво молока, мікроб-не забезпечення азотом та ефективність перетворення кормів в продукцію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мамченко, Віталій, Оксана Лавринюк, and Вікторія Вечорка. "ОЦІНКА ТЕХНІКИ ГОДІВЛІ СЛУЖБОВИХ СОБАК В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ КІНОЛОГІЇ ПОЛІСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.15.

Full text
Abstract:
У статті наведена оцінка техніки годівлі службових собак в умовах навчальної лабораторії кінології Поліського національного університету. Аналізуючи звіти лабораторії кінології, слід відмітити, що кількість та породний склад собак за останні 3 роки поступово збільшується і на кінець 2020 року становить: Німецька вівчарка – 10 голів, Середньоазіатська вівчарка – 4, Лабрадор – 4, Самоїд –2, Далматинець – 1 голова. Основу раціону для службових собак займають корми тваринного походження (субпродукти, м'ясо, молоко та молочні продукти, жир тваринний), рослинного походження (крупа вівсяна, ячмінна, пшоно, овочі), морська риба або морепродукти, мінеральні добавки (кісткове борошно, сіль кухонна), вітамінні препарати (тетравіт, катозал). В умовах навчальної лабораторії собаки харчуються двічі на добу – уранці і у вечері, приблизно за 1,5 години до виконання службових обов’язків і через 30-60 хвилин після роботи. Годівля собак залежить від розпорядку доби. Собакам, які охороняють територію у нічні часи годування проводять за 80-120 хвилин до роботи, а зранку після того, як їх зняли з охорони після відпочинку. Напування службових собак без обмежень. Результати дослідження крові доводять нам про те, що всі фізіологічні процеси в організмі тварин відбуваються нормально, без відхилень. При розрахунках економічної ефективності наведені дані говорять про те, що витрати на раціони годівлі тварин у періоді спокою на 2115 гривень менші, ніж у собак, які виконують службові обов’язки. Це пояснюється тим, що тварини, які залучені на охорону об’єктів, територій, витрачають значно більше енергії та потребують підвищену потребу у поживних речовинах (м'ясо, риба).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Чеканцева, Д. Ю., Н. С. Канівець, Л. П. Каришева, and В. В. Боброва. "ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ В СОБАКИ: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК З ВЕТЕРИНАРНОЇ ПРАКТИКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 227–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.26.

Full text
Abstract:
Панкреатит – це запалення підшлункової залози, що в собак найчастіше має гострий перебіг. Ухворих тварин виявляються блювання, кольки, скавчання, неприродна поза під час стояння, інколипроноси. Дослідження проводили в умовах клініки ветеринарної медицини міста Миколаєва. Мета досліджень – аналіз діагностики собаки у разі гострого панкреатиту. Ми дослідили і навели випадок з клінічної практики – це собака породи боксер віком 5 років масою тіла 17 кг, хвора на гострий панкреатит. Описано різні методи діагностики для постановки правильного діагнозу. В результаті проведеного обстеження брали до уваги дані анамнезу хворої тварини. Виявлено основну причину захворювання ‒ безконтрольна годівля (необмежений доступ до годівниці, у якій постійно був корм), яка спричинює надмірне споживання собакою кормів. Визначено зміни клінічного стану собаки та встановлено характерні ознаки (гіпертермію, тахіпное, тахікардію, невластиву позу під час стояння, кволість). У разі гематологічних досліджень діагностовано «запальну анемію» і помірний лейкоцитоз. Під час аналізу біохімічних показників виявлено гіперферментемію альфа-амілази, яка була майже удвічі вище за показник норми для собак. Підвищення активності в сироватці крові цього ферменту реєструється у разі ураження клітин підшлункової залози, особливо у разі гострого панкреатиту. Водночас діагностували білірубінемію та підвищення активності трансаміназ (АлАТ і АсАТ). Ультрасонографічно встановлено зміни розмірів та структури підшлункової залози. Візуалізація органу під час сонографії була нечітка та гіпоехогенна, що підтверджує набряк його тканин. На отримані результати доцільно зважати ветеринарам-практикам за необхідності диференціювання захворювань підшлункової залози.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Заїка, С. С., Т. Ф. Кот, С. В. Гуральська, І. М. Сокульський, and З. В. Хоменко. "ГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЄЧНИКІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОЇ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНІЙ ТЕРИТОРІЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 160–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.21.

Full text
Abstract:
Перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території, годівля кормами місцевого похо-дження піддає їх організм постійному зовнішньому і внутрішньому опроміненню. Зважаючи на це,надзвичайно важливою проблемою ветеринарної медицини є з’ясування впливу іонізуючої радіації на організмтварин. Метою наших досліджень є вивчення хімічної статистики й динаміки яєчників: розміщення іхарактер реакції на вміст нуклеїнових кислот, білків, ліпідів у великої рогатої худоби, яка народиласята постійно утримувалася в зоні малоінтенсивного іонізуючого опромінення. Про стан функціональ-ної активності яєчників тварин як залоз внутрішньої секреції чималу інформацію надає аналіз гіс-тохімічного виявлення ДНК та РНК у гістоструктурі органів. Результати наших гістохімічних дос-ліджень гістопрепаратів, зафарбованих за методом Браше, вказують на суттєву відмінність щодолокалізації та розміщення нуклеїнових кислот у тканинах кіркової речовини яєчників та пухкій воло-книстій сполучній тканині. Найбільшу концентрацію нуклеопротеїнів мають стінки кровоноснихсудин та примордіальні фолікули. Підвищення у клітинах інтенсивності гістохімічних реакцій навміст РНК збігається з накопиченням у них білкових речовин, тобто чинників, які впливають на ха-рактер їх обміну, спричинені змінами в обмінних процесах РНК. Розподіл «загальних» білків у яєчни-ках не рівномірний. Найбільше їх концентрується у стінках фолікулів та сполучній стромі, де до-сить щільно прилягають одне до одного колагенові та еластичні волокна. Значний інтерес стано-вить динаміка вмісту ліпідів у клітинах зернистого шару нормальних та атретичних фолікулів яєч-ників, оскільки існує певна кореляція між рівнем ліпідів та інтенсивністю екскреції стероїдів. У ба-зальному шарі фолікулярного епітелію фолікулів спостерігали надзвичайно виражену суданофілію.Водночас у великих фолікулах, які здатні до овуляції, вона майже відсутня. Характеризуючи функціїяєчників як органів репродуктивної системи та залоз внутрішньої секреції можна стверджувати,що вони регулюють та впливають на складні циклічні нейрогуморальні процеси в організмі, якіпідтверджуються гістохімічними дослідженнями. Водночас гістохімічні зміни, які відбуваються вних, залежать від віку тварин та функціонального стану організму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Bezverkha, Lyubov, Vita Trokhimenko, Nadiya Khodakivska, and Vyacheslav Zakharin. "ВПЛИВ НЕЙРОТРОПНИХ ПРЕПАРАТІВ МЕТАБОЛІЧНОЇ ДІЇ НА ЕМБРІОНАЛЬНИЙ ПРИРІСТ ПОРОСЯТ ТА ВИХІД ПОРОСЯТ ПРИ НАРОДЖЕННІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1(44) (March 29, 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.6.

Full text
Abstract:
Інтенсифікація галузі свинарства має передбачати максимальне використання біологічних особливостей свиней не тільки через забезпечення прогресивних методів розведення і годівлі, але і шляхом застосування нових біотехнологічних методів стимуляції відтворювальної здатності тварин. У статті незаведені результати досліджень по вивченню впливу біологічно активних препаратів «Глютам 1М» та «Стимулін Вет» на збільшення кількості ділових поросят, за рахунок стимулювання швидкості росту живих поросят в ембріональний період. Досліди проводились на агрокомбінаті «СВАТ Калита» смт. Калита, Броварського району, Київської області на свиноматках породи велика біла. У кожному з цих дослідів було сформовано 3 групи свиноматок великої білої породи по 30 голів, після першого та другого опоросу. Свиноматкам І-ої та ІІ-ої дослідних груп застосовували біологічно активні препарати на 1-3 дні статевого циклу в дозі 20 мл; І-й групі – 18% «Глютам 1М» (загальна доза 10,8 г), ІІ-й – «Стимулін-Вет». Тваринам контрольних груп згодовували по 20 мл фізіологічного розчину. Препарат згодовували вранці під час годівлі тварин. Годівлю свиноматок здійснювали два рази на добу: вранці та ввечері. Тварини забезпечується повноцінним комбікормом власного виробництва за спеціальною рецептурою СК-6. За результати досліджень було встановлено, що згодовування свиноматкам у фізіологічно напружений період статевого циклу метаболічно-нейротропних препаратів «Глютам 1М» та «Стимулін Вет» 1-3-й дні сфтатевого циклу позитивно позначалося на швидкості росту тварин, головним чином за рахунок підвищення кількості новонароджених поросят та сприяло збільшенню кількості ділових поросят, а також вірогідно більшій їх масі, при класі 1,51 і більше кг.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Kozij, B., and O. Stepanjuk. "Автоматизована система обчислення раціонів годівлі сільськогосподарських тварин." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 7, 2017): 61–66. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7612.

Full text
Abstract:
При обчисленні раціонів годівлі сільськогосподарських тварин необхідно використовувати значну кількість довідкового матеріалу. Сюди відноситься інформація про характеристики кормів та норми годівлі тварин. Пропонується зберігати цю інформацію у вигляді бази даних, яка утворена засобами табличного процесора MS Excel. База даних міститься у кількох таблицях. Структура бази даних передбачає наявність таких таблиць: таблиця еталонної бази даних про корми; таблиця робочої бази даних; таблиця кормових добавок; таблиця бази даних про норми годівлі тварин; таблиця з інформацією про максимально допустимі норми вмісту кормів в раціоні тварин. Таблиця еталонної бази даних є захищеною від випадкових змін і служить еталоном, з якого можна при потребі копіювати інформацію в таблицю робочої бази даних. Таблицю робочої бази даних можна актуалізувати, вносячи в неї для кожного корму зміни, що одержані в результаті лабораторних аналізів вмісту в кормі поживних речовин. Система містить розрахункову таблицю, яка призначена для формування раціону годівлі тварини певної статево-вікової групи за запропонованим алгоритмом. Користувач має можливість задавати вміст у раціоні кожного виду корму, враховуючи його поживність, у відсотках від загальної поживності раціону. При цьому попередньо в розрахункову таблицю за допомогою системи макросів вводиться інформація з таблиці бази даних про норми годівлі для даної тварини та інформація про максимально допустимий вміст кожного з кормів в обчислюваному раціоні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Локес-Крупка, Т. П. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ У СОБАКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2019): 213–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.28.

Full text
Abstract:
Проведено визначення та аналіз клінічних, функціональних та структурних показників свійськогособаки породи мопс за аліментарного ожиріння. Згідно з сучасними дослідженнями медичних і вете-ринарних науковців та практиків первинне ожиріння (аліментарне) зазвичай є наслідком надмірногоспоживання легкозасвоюваних продуктів (кормів) на тлі малорухливості. Для встановлення фактуожиріння рекомендовано застосовувати морфометричні розрахунки та бальну оцінку вгодованості.Для визначення функціональних змін внутрішніх органів та встановлення можливих ризиків необ-хідно проводити біохімічні та ультрасонографічні дослідження. Нами досліджений та описанийклінічний випадок аліментароного ожиріння у свійського собаки породи мопс віком сім років, вагою14,4 кг, що є надмірною для зазначеної породи. Відсоток жирової тканини в організмі складав26,0 %. Виявлено основний етіологічний чинник ‒ постійна наявність корму в годівниці, що сприяєнеконтрольованому та надмірному його споживанню твариною. Основними клінічними проявамиаліментарного ожиріння у свійського собаки є: надмірна маса тіла, сонливість та легка втомлюваність, задишка та кульгавість. У дослідної тварини на тлі надмірної годівлі виявлено, що в патологічний процес залучається гепатобіліарна система (зростання в сироватці крові активності аміно-трансфераз порівняно із фізіологічною нормою для цього виду тварин) та уражаються суглоби.Якщо не вплинути на етіологічний чинник, у подальшому у тварини може розвинутися метаболічнадисфункція. Отримані результати досліджень доцільно використовувати для практикуючих лікарівветеринарної медицини, також у просвітницькій діяльності – для популяризації раціональної та до-зованої годівлі тварин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Bidenko, Volodymyr, Vita Trokhymenko, Valentyna Antoniuk, and Pavlo Halytskyi. "ЗМІНИ РАДІОАКТИВНОСТІ МОЛОКА ТА ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ У ГОДІВЛІ КОМПЛЕКСОНАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ МІДІ, МАРГАНЦЮ, ЦИНКУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (41) (October 26, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.4.

Full text
Abstract:
Відомо, що мікроелементи по відношенню до радіонуклідів можуть виступати у ролі радіоблокаторів останніх, знижуючи їх засвоєння у шлунковому каналі тварин та перехід у продукцію тваринництва. Дослідження проводилися на молочних коровах чорно-рябої породи у господарстві СТОВ «Полісся» Народицького району Житомирської області. Для цього на молочно-товарній фермі було відібрано 15 голів корів, сформованих у три групи по 5 голів у кожній принципом пар-аналогів. Тварини 1-ї контрольної групи отримували господарський раціон до складу якого входили концентровані корми, трава пасовищна, трава підгодівлі. Корови 2-ї та 3-ї дослідних груп крім основного раціону отримували комплексонати мікроелементів міді, марганцю, цинку. Тварини 2-ї групи – комплексонати цинку та марганцю, 3-ї дослідної групи – комплексонати міді, марганцю, цинку. Раціони тварин за вищевказаними мікроелементами доводилися до норми. Досліджено вплив комплексонатів мікроелементів цинку, марганцю, міді на перехід цезію-137 і стронцію-90 в молоко корів і їх продуктивність в зоні радіоактивного забруднення. Встановлено, що використання вищевказаних препаратів знижує перехід цезію-137 в 1,2 – 2 рази і стронцію-90 в 1,5 рази молоко корів при їх щоденному згодовуванні. Крім того введення вищевказаних добавок сприяло підвищенню молочної продуктивності корів 2-ї дослідної групи на 10,6, 3-ї групи, на 6,3%, при Р˃0,05, у порівнянні із продуктивністю тварин 1-ї контрольної групи. Значне збільшення молочної продуктивності корів відмічалося з третього місяця досліду. У молоці корів 2-ї групи спостерігалося збільшення кількості молочного жиру, у тварин 3-ї групи збільшення кількості жиру і білка у порівнянні із молоком корів 1-ї контрольної групи. Вміст жиру і білка у молоці корів 1-ї групи становив – 4,03 і 3,43%, відповідно, у молоці корів 2-ї групи – 4,2 і 3,47%, 3-ї групи – 4,2 і 3,57%, відповідно, при недостовірній різниці. Підгодівля молочних корів комплексонатами мікроелементів міді, марганцю, цинку сприяла збільшення у молоці корів 2-ї групи марганцю, цинку, 3-ї дослідної групи – міді, марганцю і цинку. В організмі тварин 2-ї та 3-ї групи відмічалося покращення імунного статусу за рахунок збільшення у крові кількості еритроцитів, лейкоцитів та лімфоцитів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Флока, Л. В. "Вплив рівня годівлі свиней червоної білопоясої породи на інтер'єрні показники." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 29, 2016): 79–82. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.04.16.

Full text
Abstract:
Наведено результати досліджень впливу рівня годівлі свиней червоної білопоясої породи на інтер’єрні показники. Важливим етапом селекційної роботи у свинарстві є визначення та розробка критеріїв прогнозування продуктивності тварини у ранньому віці за інтер’єрними ознаками. Це прискорює процес оцінки племінної цінності тварин та удосконалює племінну роботу у стаді. Використання інтер’єрних показників тварин у племінній роботі зі стадом вказує на те, що в сучасних умовах промислового свинарства зростають вимоги щодо генетичної та біологічної якості свиней, пристосованості їх до умов утримання та годівлі. The influence of feeding white-red belted pigs on interior performance. An important step in pig breeding is to identify and develop criteria for predicting the performance of the animal at an early age for the interior design features. It speeds up the process of evaluating breeding value of animals and improving breeding work in the herd. Using interior performance of animals in breeding work with the herd indicates that today's pork industry makes increasing demands for higher genetic and biological quality in the pigs and their adaptability to conditions and feeding.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кананихіна, О. М., Б. В. Єгоров, and Т. М. Турпурова. "ПРОБІОТИЧНІ КОРМОВІ ДОБАВКИ В ГОДІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН." Grain Products and Mixed Fodder’s 21, no. 4 (March 29, 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v21i4.2250.

Full text
Abstract:
У статті наведено сучасну класифікацію кормових добавок за видами тварин (для свиней, ВРХ, пти-ці); функціональністю (технологічні, смакові, харчові, зоотехнічні, комбіновані); структурі (монокомпонентні,дикомпонентні, трикомпонентні, полікомпонентні, мультикомпонентні); походженням (протеїнові, енергетичні, мінеральні, вітамінні, антибіотики, ферментні препарати, пробіотики, пребіотики, підкислювачі, інгі-бітори плісені та адсорбенти токсинів, комбіновані добавки).Останнім часом в раціоні сільськогосподарських тварин використовуються численні кормові добавки,використання яких не завжди позитивно впливає на якість продукції. Серед кормових добавок природного по-ходження широкого поширення набули пробіотичні добавки. Пробіотики – препарати біологічної дії на основікорисних мікроорганізмів або їх метаболітів, які не завдають шкоди організму тварин і дозволяють вироблятибезпечні харчові продукти. Основний механізм дії пробіотиків полягає у нормалізації складу мікробіоти шлун-ково-кишкового тракту, пробіотичні мікроорганізми також продукують біологічно активні речовини, в томучислі амінокислоти.Представлено класифікацію пробіотиків за поколіннями в залежності від використаних штамів мік-роорганізмів, комбінацій та лікувально-профілактичної дії. В даний час на ринку пробіотиків затребувані ком-біновані препарати. Штами бактерій, що входять в комплексний пробіотик об’єднуються за здатністю про-дукувати різні ферменти, біологічно активні речовини так, щоб вони доповнювали один одного за біологічноюактивністю. Крім того, для отримання нових полікомпонентних біологічно активних препаратів комбінуютькомплекси пробіотиків з пребіотичними препаратами.Проаналізовано пробіотичні продукти – імунобактерин-D, БПС-44, І-Сак, Целобактерин, Лева-бон®Румен Е, «Yea-Sacc1026», «Biomate Plus», Biosprint®, EnzActive, які виготовляє сучасна промисловість, тавикористання їх в годівлі сільськогосподарських тварин та пиці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Михалко, Олександр Григорович. "ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДГОДІВЕЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ ДАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ВІД ТИПУ ГОДІВЛІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 99–107. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.17.

Full text
Abstract:
Метою статті було дослідити залежність відгодівельних якостей поголів’я свиней данського походження від типу їх годівлі. З метою визначення впливу типу кормів на результати відгодівлі свиней був проведений науково-виробничий дослід на базі індустріального свинокомплексу в умовах Центрального степу України, по завершенню якого отримані дані були узагальнені, проаналізовані та описані в даній науковій роботі. Відгодівля молодняку свиней здійснювалась у двох технологічних групах по 195 голів в приміщеннях відгодівельних цехів одного підприємства, де були ідентичні умови їх утримання за виключенням типу кормосумішей в раціонах. Свині контрольної групи відгодовувались сухим кормом, а свині дослідної – рідким. Початкова середня жива маса та вік при постановці були однаковими у тварин обох груп, однак, по завершенню періоду відгодівлі у 88-денному віці свині, що споживали рідкий корм, достовірно переважали однолітків на сухому типі корму на 6,9 кг або 6,1% (р<0,001). Також встановлено, що показники інтенсивності росту були вищими у тварин дослідної групи на 87,1 г або 9,4% – за середньодобовим приростом, на 8,3 кг або 8,5% – за абсолютним приростом, на 4,0% – за відносним приростом. Достовірно швидше на 5,6 днів або 3,8% досягали маси в 100 кг свині на відгодівлі рідкими кормами, відносно аналогів на відгодівлі сухими. Не виявлено вірогідного впливу типу кормів на коефіцієнт конверсії корму у поголів’я обох груп. Дослідження відгодівельних якостей свиней за комплексом відгодівельних якостей, розрахованих з допомогою оціночного індексу показало, що тварини за використання рідких кормів набрали вищу кількість балів на 6,1 або 17,8% відносно аналогів, яким давали сухі корми. Таким чином, відгодівля молодняку свиней данського походження за використання рідкого типу годівлі є більш ефективною та дає більш високі результати за коротший термін при однакових витратах корму порівняно із відгодівлею сухим кормом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Чижанська, Н. В., Л. М. Кузьменко, and А. А. Поліщук. "НАУКОВІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОГЕННИХ ДОБАВОК ДЛЯ ВІДГОДІВЛІ СВИНЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 157–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.19.

Full text
Abstract:
У цій розвідці проведено аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо вико-ристання фітогенних добавок для годівлі сільськогосподарських тварин та птиці. Адже сучасна інтенсифікація виробництва продуктів тваринного походження ставить серйозні вимоги до якості корму для усіх видів тварин і птиці. Спільно з основними сировинними компонентами на якість кор-мів впливають різні кормові добавки. І тому на сьогодні активно проводять дослідження з визначен-ня впливу біологічно активних речовин і кормових добавок, що входять до складу преміксів і комбіко-рмів, на якість продукції сільськогосподарських тварин. Біобезпека виробництва екологічно чистої, конкурентоздатної на світовому ринку продукції тваринництва зі збереженням нормального фізіо-логічного стану сільськогосподарських тварин та людини, яка споживає вироблену продукцію, є над-звичайно актуальною проблемою для України. Тому останніми роками широкого використання набу-вають натуральні добавки на рослинній основі. Фітобіотики в годівлі тварин та птиці активно почали використовувати після заборони у країнах Європейського союзу застосовували кормові анти-біотики. Адже надмірне використання антибіотичних засобів негативно впливає на організм тва-рин. Тому була розроблена нова концепція годівлі тварин із застосуванням фітобіотиків. Фітогенні кормові добавки використовують як альтернативу антибіотикам для стимуляції росту та підви-щення продуктивності тварин. Вони дозволяють не лише збагатити раціон біологічно активними речовинами, але і містять широкий спектр необхідних поживних речовин для функціонування органі-зму сільськогосподарських тварин. Відмічено, що рослинні імуномоделюючі кормові добавки покра-щують функції імунної системи у молодняку сільськогосподарських тварин. За рахунок їхнього введення до складу раціонів можна забезпечити підвищення продуктивності та нормалізацію показ-ників гомеостазу тварин в умовах промислових технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Паславські, Р., У. Паславська, and С. Сорокова. "НЕБЕЗПЕЧНІ ПРОДУКТИ ДЛЯ ТВАРИН. ОТРУЄННЯ ЦИБУЛЕЮ І ЧАСНИКОМ СОБАК ТА КОТІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 207–13. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.27.

Full text
Abstract:
Найбільш популярні домашні улюбленці – собаки та коти – нині вважаються повноцінними членами більшості родин на всій земній кулі. Вони є товариськими тваринами, добре ладнають як з дорослими, так і з дітьми, завжди раді своєму господарю і всіляко виражають свою любов до нього. Вважається, що собаки й коти не надто вибагливі до продуктів харчування, й інколи можна спостерігати, що тварини залюбки поїдають невластиві цьому виду тварин продукти. Наприклад, собаки можуть ласо куштують цукерки й шоколадні вироби, а коти – мариновані огірки та чіпси. Звичайно, таке харчування негативно впливає на організм улюбленців і навіть тоді, коли на перший погляд це лишається непомітним. Варто відмітити, що переважно поява харчових отруєнь у тварин є причиною повної відсутності або ж браку інформації у власників щодо особливостей годівлі своїх улюбленців. Нині у світі почастішали випадки звернень громадян до лікарів ветеринарної медицини з отруєннями собак та котів різними харчовими продуктами, серед яких є такі, як цибуля (Allium cepa L.) та часник (Allium sativum L.). Незважаючи на користь цих рослин при споживанні їх людиною, все ж для собак та котів вони є токсичними через наявність у їхньому складі таких речовин, як сульфоксиди і сульфіди, особливо аліл і пропіл ді-, три- і тетрасульфіди, що містяться в цибулі, та аліцин (діалліл-дисульфід-S-оксид) і аджоен (2-пропеніл-3[3-(2-пропенілсульфініл)-1-пропеніл] дисульфід), які має у своєму складі часник. Особливо часто випадки отруєнь фіксують серед власників тварин, яким подобається годувати своїх тварин «зі столу», тобто тими ж продуктами, які вживають і самі. Тому метою цієї розвідки було охарактеризувати токсичні властивості, які мають цибуля та часник, дати характеристику змінам, які відбуваються в організмі тварин при вживанні цих овочів, та коротко навести основні принципи лікувальних маніпуляцій при отруєнні ними. Розкриття таких аспектів дасть змогу лікарям ветеринарної медицини отримати додаткові знання в цій області, що, своєю чергою, сприятиме правильному діагностуванню вищенаведеної патології і, відповідно, проведенню лікувальних заходів у разі такої необхідності. Слід мати на увазі, що наведена в розвідці інформація буде корисною не лише для спеціалістів ветеринарного фаху, але і для власників собак та котів, адже дасть певне розуміння щодо особливостей годівлі своїх домашніх улюбленців.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Поліщук, А. А., and Т. П. Булавкіна. "РІПАК: ЗА І ПРОТИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2014): 67–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.11.

Full text
Abstract:
Представлені результати аналізу літературнихта інформаційних джерел із застосування у годівлісільськогосподарських тварин насіння ріпаку та про-дуктів його переробки – макухи, шроту і рослинноїолії – на сучасному етапі. Визначено їх позитивні йнегативні сторони. Встановлено, що у годівлі тваринможуть використовуватись як насіння ріпаку, так іпродукти його переробки (макуха, шрот і ріпаковаолія). Шкідливі речовини в насінні ріпаку – глюкозино-лати і ерукова кислота – обмежують широке вико-ристання кормів із ріпаку у годівлі тварин. Рівень цихречовин у насінні варіює в широких межах і зале-жить від сорту ріпаку. Канолові (00) ярі сорти ріпа-ку не містять антипоживних речовин. Ріпаковийкорм тваринам згодовують в обмеженій кількості йлише у складі комбікормів. The results of the analysis of literature and information sources from use in livestock feeding rapeseed and its products - meal, meal and vegetable oil - today. Determined their positive and negative sides. Found that feeding animals can be used as rapeseed and its products (meal, rapeseed meal and oil). Harmful substances in rapeseed - glucosinolates and erucic acid - limiting the widespread use of rape feeds in animal nutrition. The level of these substances in the seeds varies widely and depends on the type of rape. Canola (00) spring rapeseed varieties do not contain antinutrient substances. Rape animal feed fed in limited quantities and only in the composition of the feed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Velychko, V. O. "Фізіолого-функціональна характеристика організму відгодівельних бугайців за впливу техногенного навантаження." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.01.

Full text
Abstract:
Однією з актуальних проблем для тваринництва, зокрема у зонах техногенного забруднення, є розробка науково-практичних основ його ведення. Техногенне навантаження на довкілля і забруднення сільськогосподарських угідь різними ксенобіотиками проявляється імунодефіцитним станом організму тварин, а також може спричиняти мутагенну, тератогенну, навіть ембріотоксичну дію. До основних причин, які суттєво впливають на функціональний стан організму, здоров'я тварин, відповідно і людей вважають екологічний стан середовища. Особливо гострою ця проблема відчувається в районах, де не контролюються промислові викиди, безсистемно вносяться мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, засоби стимулювання рослин. Дослідженнями підтверджено, що в таких районах підвищується і вміст важких металів у ґрунті, воді, відповідно і кормах, які використовуються у тваринництві, що знижує біологічну і поживну їх цінність та сприяє накопиченню в організмі токсичних сполук. Тому заслуговує на увагу необхідність вдосконалення, у зонах техногенного навантаження, сільськогосподарського виробництва в цілому, та і системи ведення галузі тваринництва та годівлі тварин зокрема. Виправданим напрямком в цій роботі є проведення моніторингу ксенобіотиків, зокрема важких металів у трофічному ланцюгу: ґрунт-рослина-корм-тварина-людина. Важливість одержання саме таких даних викликана ще й тим, що зі зміною інтенсивності процесів метаболізму в організмі продуктивних тварин у зонах техногенного навантаження можливо ціленаправлено корегувати різними біологічно активними добавками процеси перетворення компонентів корму і трансформації їх у продукцію, швидкість і напрямок перебігу ферментативних реакцій, і, таким чином, нормалізувати окремі ланки обміну речовин, що, відповідно сприятиме підвищенню продуктивних якостей тварин та одержання якісної і безпечної продукції. Питання наслідків техногенного навантаження на фізіолого-функціональний стан організму тварин потребує розширення відповідних досліджень і відпрацювання заходів як збереження екологічної рівноваги середовища, так і збереження благополуччя тваринництва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Birta, Habriella, Yurii Burhu, Liudmyla Floka, Eugenia Khmelnytsky, and Zoja Rachynska. "МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТА М’ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ ТУШ СВИНЕЙ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4(43) (December 25, 2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.4.

Full text
Abstract:
Досліджувалась м’ясність туш при різних рівнях годівлі свиней великої білої, миргородської, ландрас, полтавської м’ясної, червоної білопоясної порід. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалки правої напівтуші. Масу м’язової тканини визначали за різницею між масою напівтуші і сумарною масою сала та кісток. Площу «м’язового вічка» вимірювали на поперековому розрізі найдовшого м’яза спини, між останнім грудним і першим поперековим хребцями методом копіювання «малюнку зрубу» на кальку та вимірювання його за допомогою планіметра. Результати обвалки туш піддослідних свідчать, що морфологічний склад туші залежить від породних особливостей тварин. При середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. При цьому найбільший вихід м’яса мали тварини червоної білопоясної породи: при забої в 100 кг – 50,6 %, при забої в 125 кг – 48,9 %. При збільшенні забійної маси до 125 кг питома маса кісток в тушах зменшувалась в усіх піддослідних групах на 0,3-0,6 %. Відмічалось зменшення відношення сала до м’яса в межах 0,46-0,61 при забої в 100 кг і 0,49-0,70 – в 125кг. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах в порівнянні з тушами свиней середнього рівня годівлі. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1 %. Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося м'ясо тварин м'ясо-сальних і сальних генотипів (I та ІI групи). При типовому рівні відгодівлі калорійність їх м'яса становила в середньому 134,9-135,8 ккал при забої у 100 кг і 141,5-144,2 ккал - у 125 кг, що відповідно на 8,1-9,0 та 11,1-13,8 ккал більше в порівнянні з представниками породи ландрас, де цей показник був найменшим. При збільшенні середньодобових приростів спостерігалось зменшення калорійності м’яса. Найменшою вона спостерігалась у свиней, вирощених при інтенсивному рівні відгодівлі. Отже, при середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах порівняно з тушами свиней, вирощених при оптимальних умовах. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1%. Дисперсійний аналіз впливу рівня годівлі на вміст м’яса в тушах показав, що коефіцієнт детермінації, тобто питома вага факторіальної дисперсії
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Борщенко, Валерій, Дмитро Кучер, Олександр Кочук-Ященко, Олена Лаговська, and Наталія Марчук. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ЖИВЛЕННЯ, ПРОГРАМНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ГОДІВЛІ НА СКЛАД МОЛОКА КОРІВ: ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.9.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню впливу живлення на склад молока корів на фермах, а також молочних підприємствах, які практикують повно-змішані раціони або використовують пасовищне утримання корів. Більшість господарств і фермерів, які займаються виробництвом молока, як правило, приділяють більше уваги надою молока, ніж компонентам молока свого стада. Однак споживачі та компанії, що виробляють молочну продукцію, та купують молоко на молочних фермах, більше зацікавлені в молочних компонентах, ніж у надоях молока. Слід зазначити, що виробництво молока з високим відсотком таких компонентів як жир та білок, як правило, більш прибуткове при його реалізації, ніж виробництво молоко з низьким відсотком зазначених компонентів. Проблеми якості молока більшості молочних фермерських господарств зумовлені неправильною годівлею тварин, яка в свою чергу впливає на склад молока. Тому недостатнє знання взаємозв'язку між живленням молочних корів та компонентами молока призводить до отримання низькоякісного молока з низьким рівнем молочних компонентів, та зниження рентабельності галузі молочного скотарства. Встановлено, що живлення впливає на кількість виробленого молока. Це дослідження свідчить, що живлення також впливає на компоненти молока. Слід практикувати такі стратегії годівлі, які забезпечують виробництво максимальної кількості молока високої споживчої якості. Будь-які зміни у загальному раціоні тварин у будь-який час повинні бути належним чином відкориговані та оцінені щодо їх впливу на компоненти молока молочних корів як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі для виробництва високоякісних молочних продуктів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Паладийчук, Елена. "СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ОРГАНАХ ПИЩЕВАРЕНИЯ БЫЧКОВ ПРИ СКАРМЛИВАНИИ ДОБАВКИ С НЕБЕЛКОВЫМ АЗОТОМ." SWorldJournal, no. 03-02 (February 28, 2018): 80–89. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-03-02-008.

Full text
Abstract:
Використання в годівлі сільськогосподарських тварин кормової добавки з небілковим азотом робить необхідним дослідження органів травлення. Вивчення морфологічної будови передшлунків, сичуга та застінних травних залоз - печінки і підшлункової залози виклика
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Паладийчук, Елена. "СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ОРГАНАХ ПИЩЕВАРЕНИЯ БЫЧКОВ ПРИ СКАРМЛИВАНИИ ДОБАВКИ С НЕБЕЛКОВЫМ АЗОТОМ." SWorldJournal, no. 03-02 (February 28, 2018): 80–89. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-03-02-008.

Full text
Abstract:
Використання в годівлі сільськогосподарських тварин кормової добавки з небілковим азотом робить необхідним дослідження органів травлення. Вивчення морфологічної будови передшлунків, сичуга та застінних травних залоз - печінки і підшлункової залози виклика
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Бірта, Габріелла Олександрівна, Юрій Георгійович Бургу, Людмила Валеріївна Флока, Олена Олександрівна Горячова, and Євгенія Вікторівна Хмельницька. "ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 5, 2022): 64–70. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.11.

Full text
Abstract:
В статті досліджено забійні та м’ясо-сальні якості тварин різних генотипів. Було визначено наступні показники: передзабійна маса; забійна маса; забійний вихід; довжина напівтуші; товщина шпику; площа «м’язового вічка»; вихід м’яса і сала в туші, морфологічний склад туш, масу м’язової тканини. На основі одержаних експериментальних даних проведено дисперсійний аналіз впливу форм годівлі на забійні якості свиней. В середньому по досліду загальна дисперсія, що показує загальну мінливість ознаки при забої свиней живою масою 100 кг, коливалась від 0,93 у свиней миргородської породи до 1,01 у полтавської м’ясної породи. Найбільшою частка впливу форми годівлі на забійний вихід спостерігалась у свиней м’ясних генотипів, зокрема у полтавської м’ясної 84,9-88,8% та червоної білопоясої породи свиней 86,4-83,6%. Результати забою засвідчили перевагу м'ясних генотипів над представниками сальних і м'ясо-сальних порід за показниками забійного виходу, довжини напівтуші, товщини шпику та маси окосту. В сучасних умовах виробництва свинини відгодівля тварин потребує врахування певних проблем, пов’язаних із впливом умов утримання, повноцінної годівлі, статі та результативності виробництва – середньодобові прирости, товщину шпику, витрати корму на одиницю продукції. Відгодівлю свиней різної статі необхідно організовувати відповідно до їх потреби у поживних речовинах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Vovk, Stakh, Andriiana Dmytrotsa, Ivan Polovyi, and Vasyl Buchynskyi. "Probiotics in animal and poultry feeding." Foothill and mountain agriculture and stockbreeding, no. (69)-1 (March 1, 2020): 157–68. http://dx.doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-1-10.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Аксьонов, Є. О., O. В. Корх, and В. C. Петраш. "ЗАКОНОМІРНОСТІ РОСТУ ТА ФОРМУВАННЯ М’ЯСНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КРОЛІВ М’ЯСНОГО НАПРЯМУ ЗА КОМБІНОВАНОГО ТИПУ ГОДІВЛІ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (March 22, 2020): 13–26. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.13-26.

Full text
Abstract:
В статті висвітлено результати оцінки закономірностей та особливостей росту тварин, формування м’ясної продуктивності та її якості в постнатальний період (у віці 1–30–45–60–90–120–150 діб) у кролів м’ясного напряму продуктивності за комбінованого типу годівлі. Встановлено, що найвища енергія росту тварин простежується в період 90 діб. Так абсолютний приріст у цей період складає 1119,7 грами. Зростання маси новонародженого по відношенню до дорослої тварини у 4–5 місячному віці складає відповідно 45–55 рази. Визначено, що як довжина тулуба, так і обхват грудей за лопатками впродовж всього досліджуваного періоду збільшувалися пропорційно. Так, довжина тулуба у 4 і 5 місячному віці становила 52,0 та 54,1 см, порівняно з місячним віком цей показник збільшився у 1,8 і 1,9 рази. Найбільшою масою в усі вікові періоди характеризується печінка, легені та нирки. Впродовж дослідного періоду частка печінки, відносно маси тулуба, становила від 3,4 до 4,4 %. Дещо менша частка у формуванні ліверу припадає на нирки 0,4-0,6 % та легені 0,4-0,7 %. Встановлено, що найвищим показником зростання всіх частин тулуба характеризувався період від 120 до 150 добового віку. Найвищою інтенсивністю росту за весь період характеризувалися маса вух, шкурки та задніх лап. З народження й до 150 діб їх маса збільшилася у 48,0, 44,2 і 42,5 рази. Слід вказати, що основна частка в формуванні м’ясної продукції належить м’язовій тканині, найбільший її приріст у 3 місяці і складає 75,3 відсотки відносно маси тушки з жиром без голови і ліверу, г. Окрім цього визначено показник забійного виходу. Встановлено, що із збільшенням віку кролів зростає і показник забійного виходу, найвищим він був у 5 місяців і складав відповідно 49 відсотків. Проведено визначення якості м’ясної продукції шляхом дослідження зразків м’яса дослідних кролів за хімічними та технологічними показниками. Результати лабораторних досліджень зразків м’яса кролів у різні періоди вказують на ріст кількості білку та жиру із збільшенням віку. Найбільше значення білку виявлено у 150 добових кролів 20,6 %, жир 6,4 % відповідно. Неоднакова кількість білка і жиру в різні вікові періоди кроленят обумовлюють і відповідне співвідношення між цими частинами м’яса. Найбільша кількість білка на одиницю жиру припадає при забої кроленят в 90 діб і становить відповідно 3,6:1. З технологічних показників, які характеризують тушку і м’ясо визначено вологоутримуючу здатність. Із зростанням віку забою кролів значення цього показника збільшувалося і у 5 місяців він був рівні 61,2 %. Визначено проміри шкурок у різні вікові періоди. Площа шкурки у віці 90 діб становила 1647,4 см² та відносилася до групи великих шкурок і до 120 та 150 добового віку зросла у 1,0 і 1,1 рази, що становило 1720,6 і 1814,0 см². Вихід готової продукції у кролівництві в значній мірі залежить від довжини, ширини і площі шкурки. В результаті проведених досліджень встановлено, що із збільшенням довжини тулуба та обхвату грудей за лопатками відбувалося і збільшення довжини та ширини шкурки
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Уманець, Д., and Р. Уманець. "ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПОВНОРАЦІОННИХ КОМБІКОРМІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 5 (May 3, 2020): 179–90. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.179-190.

Full text
Abstract:
Вивчено вплив згодовування комбікормів з різним рівнем Кальцію та Фосфору на продуктивні якості та витрати кормів у молодняку кролів. Для дослідів у віці 45 діб відібрано 120 голів кроленят з урахуванням статі, віку, походження, живої маси, з яких за принципом аналогів сформували 6 групи, по 20 голів у кожній (по 10 самців і 10 самок). Протягом науково-господарського досліду кролям усіх груп згодували повнораціонні гранульовані комбікорми, збалансовані за всіма поживними та біологічно активними речовинами згідно з рекомендованими нормами. Різниця в годівлі тварин контрольної і дослідних груп зумовлювалась різними рівнями Кальцію та Фосфору в раціоні. У складі комбікормів для кролів контрольної та дослідних груп набір інгредієнтів був однаковим. У віці 45 діб у піддослідного молодняку всіх груп спостерігалася подібна жива маса, яка в наступні вікові періоди (60, 75, 90, 105 та 120 діб) змінювалася по-різному, залежно від вмісту Кальцію та Фосфору в раціоні. У 120-добовому віці найвищу живу масу виявлено у тварин 2-ї групи, яким згодовували комбікорм із вмістом 0,5 % Кальцію та 0,3 % Фосфору, що було відповідно на 385,0; 473,0; 467,0; 489,0 та 528,0 г більше (Р<0,001) порівняно з цим показником у аналогів 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Неоднакові зміни живої маси молодняку окремих груп були результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости живої маси тварин протягом окремих вікових періодів. У віці 106–120 діб тварини 2-ї групи за середньодобовим приростом переважали (Р<0,001) відповідно на 22,90; 35,86; 15,41; 35,86 та 25,29 % молодняк 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Разом з тим, кролі 3- та 5-ї груп за цим показником поступалися (Р<0,01) відповідно на 15,05 % аналогам 4-ї групи. За відносним приростом у віці 106–120 діб тварини 2-ї групи переважали (Р<0,001) відповідно на 22,90; 35,86; 15,41; 35,86 та 25,29 % молодняк 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Разом з тим, кролі 3- та 5-ї груп за цим показником поступалися (Р<0,01) відповідно на 15,05 % аналогам 4-ї групи. Встановлено, що оптимальними параметрами забезпечення їх Кальцієм та Фосфором у віковий період 45–60 діб є 0,6% і 0,3%, а у періоди 61–90 і 91–120 діб – Кальцію 0,5% і Фосфору 0,3%відповідно у 100 г повнораціонного комбікорму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Мулярчук, Оксана, Людмила Балицкая, Сергей Полторецкий, Яна Ильченко, Марина Таганцова, Владимир Войцеховский, and Валентин Денисюк. "ФОРМИРОВАНИЕ УРОЖАЙНОСТИ СИЛОСА ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ СОРТА И УДОБРЕНИЯ." SWorldJournal, no. 08-02 (May 31, 2018): 128–32. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-02-079.

Full text
Abstract:
Створення надійної кормової бази - одна з найбільш важливих і гострих проблем розвитку тваринництва. Тварини в спеціалізованих господарствах особливо потребують різнобічної і повноцінної годівлі. Корми, будучи сировиною для виробництва м’яса і молока, в с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Мулярчук, Оксана, Людмила Балицкая, Сергей Полторецкий, Яна Ильченко, Марина Таганцова, Владимир Войцеховский, and Валентин Денисюк. "ФОРМИРОВАНИЕ УРОЖАЙНОСТИ СИЛОСА ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ СОРТА И УДОБРЕНИЯ." SWorldJournal, no. 08-02 (May 31, 2018): 128–32. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-02-079.

Full text
Abstract:
Створення надійної кормової бази - одна з найбільш важливих і гострих проблем розвитку тваринництва. Тварини в спеціалізованих господарствах особливо потребують різнобічної і повноцінної годівлі. Корми, будучи сировиною для виробництва м’яса і молока, в с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Pelykh, V. G., S. V. Ushakova, and M. V. Levchenko. "ІНТЕР'ЄРНІ ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ У МІЖПОРОДНОМУ СХРЕЩУВАННІ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (February 24, 2020): 126–31. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.20.

Full text
Abstract:
Широке використання порід свиней зарубіжного походження у системах схрещування і гібридизації є передумовою для продовження досліджень зв’язку складових крові з показниками продуктивних якостей у помісних тварин. Метою даної роботи було дослідити рівень білку, аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази у крові свиней та визначити рівень кореляційного зв’язку з продуктивністю. Вивчення інтер’єрних особливостей свиней проводили у 4-місячному віці за методом Рейтмана і Френкеля. Кров для дослідження брали зранку до годівлі шляхом проколу орбітального венозного синуса ока. Результати досліджень свідчать про більш високий рівень білку у сироватці крові тварин, в яких присутня частка крові порід дюрок та п’єтрен. Свині групи ♀(ВБ×Л)×♂(Д×П) і ♀(ВБ×Л)×♂(П×Д) перевищували за даним показником контрольну групу на 4,80 г/л і на 3,0 г/л відповідно. За величиною АЛТ свині генотипу ♀(ВБ×Л)×♂(Д×П) вірогідно переважали чистопородних тварин на 0,33 мккат/л. Встановлена кореляційна залежність між вмістом білку та віком досягнення живої маси 100 кг. Рівень білку та ферментів крові, визначені у ранньому віці, дають змогу прогнозувати майбутню продуктивність тварин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Гончаренко, І. В., and В. М. Агій. "БАЖАНА КОНСТИТУЦІЯ КРОЛІВ ДЛЯ ВІДТВОРЕННЯ ТА ДЕЯКІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ СТИМУЛЯЦІЇ ОХОТИ КРОЛЕМАТОК." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (March 18, 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.58-65.

Full text
Abstract:
В даній публікації наведено деякі дані з розведення кролів. Звернути увагу на домінуючі біологічні особливості кролематок (молочність, багатоплідність), які необхідно враховувати при відтворенні. В статті наведено рід простих і доступних факторів стимуляції охоти кролематок, які позитивно впливають на репродуктивні функції маток. При відтворенні кролів необхідно використовувати тварин міцної конституції і без вад екстер'єру. Встановлено, що кролі з міцною конституцією дають більшу кількість окролів протягом року та є більш стійкими до захворювань. Глибокі та широкі груди є показником доброго здоров'я та міцної конституції. Спина і поперек повинні бути рівними, прямими та широкими, м'язи - тверді та щільні по всьому корпусу, особливо на боках та вздовж попереку. Підгруддя у статево зрілих кролематок є ознакою спокійного темпераменту та хороших материнських якостей. Дуже великий підгруддя є ознакою ніжної конституції та є небажаним при відтворенні кролів. До недоліків екстер'єру відносяться груба і перерозвинута голова, великі, товсті вуха, іноді обвислі, вузькі та не глибокі груди, вузька та довга спина, звислий або звужений крижово-поперековий відділ, тонкі та викривлені ноги, а також недостатньо виражені м'ясні форми і опушеність стоп. Дослідженнями попередніх років встановлено, що 90 % порушень з відтворення тварин залежить від не збалансованої годівлі та від дефіциту есенційних біотичних мікроелементів (Mn, Zn, Se), деяких вітамінів і факторів зовнішнього середовища. Доцільним є для нормування годівлі кролів використовувати БВМД, премікси, гранульовані повнокомпонентні комбікорми для кролів або курей, - цей метод стимуляції охоти кролематок є високоефективним перевіреним на практиці. Отже, використання у фермерських та приватних господарствах племінних кролів міцної конституції, з хорошою молочністю і добре розвинутим материнським інстинктом, враховуючи фактори стимуляції охоти за умов повноцінної годівлі буде сприяти покращенню відтворення кролів та збільшенню виробництва кролятини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Капшук, Н. О. "МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ ЧЕТВЕРТОЇ ЛАКТАЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ В ЛАКТАЦІЯХ КОРІВ-МАТЕРІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.12.

Full text
Abstract:
Проведено дослідження реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності голштинсь-ких корів-дочок четвертої лактації, народжених від матерів у першу, другу, третю та четверту лактації. Дослідження проведені на базі промислового комплексу з експлуатації чистопородних голштинських корів Приватного акціонерного товариства «Агро-Союз» Синельниківського району Дніпропетровської області. На комплексі триразове (дворазове перед запуском) видоювання на дої-льній установці типу «Паралель». Тварини забезпечені пасивним моціоном, утримувалися в легкозбі-рних корівниках з відпочинком у боксах, де підстилкою слугує пісок. Технологія експлуатації на про-мисловому комплексі передбачає годівлю тварин загальнозмішаними раціонами консервованих та концентрованих кормів з роздачею на кормовий стіл двічі на добу. Встановлено, що за показниками удою за повну лактацію, тривалістю продуктивного періоду, якісними характеристиками молочної продукції більш продуктивними і стабільними виявились корови-дочки голштинської породи четвер-тої лактації народжені від матерів третьої лактації, у яких показник продукції молочного жиру 644,3 кг та білку – 540,3 кг. Натомість, корови-дочки четвертої лактації, отримані від матерів че-твертої лактації, відзначилися найкращими показниками функціональної активності організму, та-кими як найвищий добовий удій за повну лактацію у яких він становив 49,4 кг, що вказує на їх доста-тньо високий потенціал до синтезу та секреції молока. А також показник кількості фізичного та в перерахунку на 4 % молоко, отриманого за одну добу за 305 днів лактації (кг), що становила 39,4 та 38,5 відповідно. Та за кількістю молока, отриманого на 1 кг живої маси, в перерахунку на 4 % молоко в межах скоригованої лактації (305 діб), яка становила – 18,5 кг. Жива маса тварин у цьому випадку не має прямого впливу на показники молочної продуктивності та функціональну активність лакту-ючого організму. Так, піддослідні корови-дочки чотирьох груп характеризувалися досить високою живою масою, яка коливалася в середньому 626,9 кг. Максимальною живою масою характеризува-лись корови-дочки четвертої лактації, народжені від матерів другої лактації, у яких продуктивні показники були на відносно високому рівні і становили 635,1 кг.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Mykhalko, Oleksandr. "ВІДГОДІВЕЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ІРЛАНДСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА РІЗНОГО ТИПУ ГОДІВЛІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (42) (November 30, 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.9.

Full text
Abstract:
З метою дослідження впливу рідкого та сухого типів годівлі на відгодівельні якості свиней проведено дослід з поголів’ям двох груп, утримуваних в цехах відгодівлі свинарського комплексу розташованого в умовах Центрального степу України. За результатами проведеного досліду в даній статті описано та порівняно залежність відгодівельних якостей свиней ірландської селекції від використання різних типів годівлі. На початку періоду поголів’я поставлене на відгодівлю різними раціонами не відрізнялось за середньою живою масою, проте, в кінці 106-ти денного терміну утримання тварини, що споживали рідкі корми, вірогідно перевищили своїх однолітків, яким давали попередньо не зволожені кормосуміші на 8,8 кг або 7,1% (р<0,001). Також встановлено, що тварини утримувані за споживання рідкого корму мали на 8,3 кг або 8,5% (р<0,001) вищі абсолютні прирости порівняно із аналогами, які споживали сухий корм. Доведено, що дослідні свині, вирощувані за відгодівлі рідкими кормами мали вірогідне перевищення за показником середньодобових приростів над вирощеними за використання сухих кормів на 0,078 кг або 8,5% (р<0,001). Виявлено достовірно вищі відносні прирости у поголів’я на рідкому раціоні ніж у аналогів, утримуваних на сухих сумішах на 3,2% (р<0,001) впродовж усього періоду відгодівлі. Необхідно відмітити, що наслідком споживання сухих кормів стало достовірне відставання дослідних свиней від аналогів, які щоденно їли рідкий корм за показником віку досягнення маси 100 кг на 7,8 днів або 5,2%. Проте, різні раціони не мали вірогідного впливу на витрати корму на 1 кг приросту. Індекс комплексної оцінки відгодівельних якостей показав вищу бальну оцінку на 5,8 балів або 16,1% у свиней вирощених за рідкого типу годівлі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Kanivets, N. S., S. O. Kravchenko, T. L. Bourda, and Yu V. Maksimenko. "До питання захворювань гепатобіліарної системи у котів." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 433–39. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.55.

Full text
Abstract:
Недотримання власниками домашніх тварин особливостей утримання та годівлі їх улюбленців часто призводить до різкого збільшення кількості захворювань органів травної системи, а саме печінки. Печінкова недостатність не має чітких клінічних ознак, а зміни в показниках лабораторних досліджень вказують на порушення лише окремих її функцій. Клінічні симптоми в таких випадках можуть мати спільні риси, а гепатоцелюлярна недостатність не відображається в характері макро- і мікроскопічних змін у органі. У ветеринарній медицині немає загальноприйнятої класифікації захворювань печінки для тварин різних видів. У собак та котів виділяють такі захворювання печінки: гепатит, гепатодистрофію, цироз, пухлини, захворювання жовчовидільних шляхів. Більшість наведених у спеціальній літературі класифікацій не враховує анатомо-фізіологічних особливостей гепатобіліарної системи домашніх котів, тому не в повній мірі застосовується в повсякденній роботі лікаря ветеринарної медицини. У зв’язку з цим, до теперішнього часу науковий пошук у даному напрямі є актуальним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Khmelovskyi, V. S. "Justification of permissible deviation of performance of technological operations in process of feeding animals." Naukovij žurnal «Tehnìka ta energetika» 11, no. 3 (November 18, 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2020.03.089.

Full text
Abstract:
The issues of implementation of technological processes of preparation and distribution of feed mixture, according to the schedule of technological operations of the livestock complex are considered. The processes of preparation and distribution of the feed mixture are largely influenced by natural and climatic conditions, and accordingly, the daily performance of technological operations has certain deviations in time according to the routine of the livestock complex. One of the features of the processes of preparation and distribution of the feed mixture is the movement of the feed preparation unit between the feed storages under various weather conditions that affect the speed of the unit. Based on the results of evaluating the delay in the execution of technological operations in the preparation and distribution of the feed mixture, using the method of mathematical modeling, the influence on the productivity of animals was determined, justified optimal, from the point of view of zootechnical requirements, delay intervals in the execution of operations in which animals do not lose productivity and ways of their compensation are proposed when performing technological processes. The results of literary studies indicate that a delay in the distribution of the feed mixture for more than 10 minutes leads to a rapid increase in the loss of milk production of animals, and the time for their recovery is about 4-5 days. On the basis of the studies carried out, it has been proved that it is possible to compensate for the delays in the execution of technological operations of the preparation and distribution of the feed mixture by the time that falls on the mixing of the feed components, and can be partially or completely reduced, (provided that transportation operations are performed simultaneously, from the last load of the feed component and mixing). The calculation of the maximum deviation in the execution of the processes of preparation and distribution of the feed mixture, carried out by the method of mathematical modeling, determined that the maximum duration of the delay, taking into account the time to which the animals do not react, can be 22-27% of the preparation time of the feed mixture.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Бирта, Г. А., and Ю. Г. Бургу. "ВЛИЯНИЕ ГЕНОТИПА НА МЯСНЫЕ КАЧЕСТВА СВИНЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2012): 112–14. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.26.

Full text
Abstract:
Генетичні дослідження дозволили встановитиступінь спадковості господарсько корисних ознак,а також їх взаємозв'язок за певних умов годівлі йутримання свиней. Знання цих показників і викори-стання їх у селекційно-племінній роботі дає змогуудосконалювати породи в бажаному напрямі про-дуктивності. Розділити ознаки, залежні лише відвнутрішніх чинників або тільки від зовнішніх умов,практично неможливо. Проте можна визначитиступінь впливу тих й інших на формування кон-кретних властивостей тварин у процесі їх розви-тку. Це особливо важливо по відношенню до ознак,що обумовлюють продуктивні якості тварин. Даніпроведених досліджень підтверджують, що воднакових умовах годівлі й утримання полтавськім'ясні, великі білі та миргородські свині при одна-ковій живій масі мали різні забійні і м'ясні якості. Genetic research made it possible to detect the degree ofheritability of economic characters as well as theircorrelation under certain conditions of swine feeding andmaintenance. Knowing and using these characters inselection and breeding work allows us to improve breedsin the desirable direction of productivity.It is practicallyimpossible to divide the characters into those whichdepend on inner factors or on environmental conditionsonly. But the degree of effect produced by all of them onformation of certain animal qualities in the process of development can be detected. That is particularlyimportant as far as the characters conditioning productivequalities of animals are concerned.The data of theresearch conducted confirm that when with the same liveweight, Poltava meaty pigs, Large White and Mirgorodpigs had different slaughter and meaty qualities under thesame feeding and maintenance conditions.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Побережець, Ю. М., В. М. Яропуд, and І. М. Купчук. "ЯЄЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУРОК-НЕСУЧОК ПІД ВПЛИВОМ ПРОБІОТИЧНОЇ ДОБАВКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.15.

Full text
Abstract:
Останніми роками в раціоні тварин використовуються численні кормові добавки. Однак вони не зав-жди позитивно впливають на якість продукції. Сьогодні це питання є актуальним через впровадження передових технологій для застосування нових кормів, застосування хімічних та мікробіологічних продуктів синтезу в годівлі тварин. Метою дослідження було дослідити вплив пробіотичної добавки «Ентеро-актив» на яєчну продуктивність курок-несучок. Пробіотики набули поширення серед кормових добавок природного походження. Вони створюють несприятливе pH середовище для патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, стимулюють ріст та біологічну активність норма-льної мікрофлори кишечника, позитивно впливаючи на склад мікробіоценозу, пробіотичні мікроорга-нізми також продукують біологічно активні речовини та амінокислоти. Досліджена пробіотична добавка Ентеро-актив містить молочнокислі бактерії Lactobacillus bulgaricus-2,0*1010 ККУ/кг (колонії умовних одиниць/кг) та Enterococcus faecium-2,0*1010 ККУ/кг. Кормову добавку розроблено у ПП «БТУ-Центр» м. Ладижин Вінницької області. Експеримент тривав 190 днів. Птицю утримува-ли в одноярусних клітках згідно з усіма зоогігієнічними вимогами. Контрольна група вживала основ-ний раціон (ОР) у вигляді повноцінного корму. Використовували комбікорм ТМ «Мультигейн» акціо-нерного товариства «Київ-Атлантика-Україна» с. Миронівки, Київської області. Досліджуваній групі додатково згодовували різні дози пробіотичної добавки. Контрольний забій птиці проводили для дослідження гематологічних показників у кінці експерименту. Встановлено, у разі споживання пробіотика у птиці 2-ї групи підвищується інтенсивність несучості та валовий збір яєць проти ко-нтролю. Крім того, застосування кормової добавки у годівлі птиці 2-ї групи сприяє збільшенню маси яєць, малого діаметру щільного шару білка та жовтка порівняно з контрольним показником.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Чечет, О. М., В. Л. Коваленко, and О. С. Гайдей. "ДОКЛІНІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ ПРЕПАРАТУ “БІОМАГН” НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ ТА З ВИКОРИСТАННЯМ КУЛЬТУРИ ІНФУЗОРІЙ TETRAHYMENA PYRIFORMIS." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (December 14, 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12581.

Full text
Abstract:
Вступ. Токсикологічний контроль ветеринарних препаратів запобігає можливим порушенням обміну речовин, негативному впливу на органи і тканини, виникненню побічних дій та віддалених наслідків, створює передумови для визначення оптимальних терапевтичних доз, способів і термінів застосування, шляхів та часу виведення з організму, що, у свою чергу, сприяє розробці нових високоефективних конкурентоспроможних препаратів. Мета дослідження – провести доклінічні випробування пробіотичного препарату “Біомагн”: визначити гостру токсичність, виявити його можливу шкідливість при одноразовому введенні в організм тварин і встановити токсичні й летальні дози. Методи дослідження. Токсичність і шкідливість препарату визначали в дослідах на найпростіших тест-організмах інфузоріях тетрахімен піріформіс (Tetrahymena pyriformis) та на лабораторних тваринах (білих мишах). Гостру токсичність препарату “Біомагн” вивчали на білих безпородних нелінійних мишах живою масою (22,5±0,2) г, яких годували стандартним гранульованим кормом відповідно до норм правил годівлі. Токсикологічні дослідження проводили згідно з монографією “Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів” (І. Я. Коцюмбас та ін., 2006) і СОУ 85.2-37-736:2011 “Препарати ветеринарні. Визначення гострої токсичності”. Для визначення ступеня кумуляції досліджуваного засобу використовували метод Ю. С. Кагана i В. В. Станкевича. Результати й обговорення. Під час досліджень встановлено, що імуномодулюючий пробіотичний препарат “Біомагн” на основі магнію хлориду, хітозану, суміші пробіотичних бактерій та ензимів не проявляє токсичних властивостей при взаємодії з інфузоріями впродовж 30 хв, тому що зберігається повна 100 % життєдіяльність особин культури тетрахімен, як і в контрольних пробірках. Як свідчать результати досліджень, гостра токсичність на лабораторних тваринах препарату “Біомагн” становить LD50 – 5000 мг/кг живої маси мишей. Під час клінічного спостереження за тваринами дослідних груп у всіх групах відхилень не виявлено, шкірний покрив гладкий, блискучий, відмови від корму не спостерігали, порушень роботи шлунково-кишкового тракту і центральної нервової системи в жодній із груп не відмічено, загибелі й захворювань не відзначено. Препарат “Біомагн” не має шкідливого впливу і стимулює покращення обміну речовин, що, у свою чергу, сприяє збільшенню маси тварин. Гематологічні показники периферичної крові мишей при застосуванні препарату достовірно не змінювались. Усі показники перебували в межах фізіологічної норми та залишалися такими до закінчення терміну експерименту, що вказувало на безпечність і нетоксичність досліджуваного засобу. За встановленими ознаками препарат віднесено до 4 класу щодо небезпечності. Композиція суміші пробіотичних бактерій Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis, Enterococcus faecium, висушених продуктів ферментації мікроорганізмів Lactococcus Lactis, Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis та магнію хлориду, хітозану, яка забезпечує нормалізацію обміну речовин тварин, впливає на підвищення загальної резистентності організму, стимулює роботу органів травлення. Висновки. За результатами досліджень, проведених з метою визначення гострої токсичності препарату “Біомагн”, можна зробити висновок, що він не токсичний (СОУ 85.2-37-736:2011). Розведення препарату “Біомагн” у різних концентраціях є нешкідливими для найпростіших Tetrahymena pyriformis.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Щербакова, Н. С. "ВИКОРИСТАННЯ ІМУНОСТИМУЛЯТОРІВ ЗА ВАКЦИНАЦІЇ СВИНЕЙ ВІД БЕШИХИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2012): 99–100. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.25.

Full text
Abstract:
Деякі вакцини не викликають при застосуванніналежної імунної відповіді. Це пов’язано з рівнемрезистентності організму, який змінюється неза-лежно від багатьох факторів, у тому числі й відвіку тварин, годівлі, умов утримання, дії на орга-нізм хімічних, фізичних, біологічних та інших чин-ників. Для підвищення імунної відповіді організмута корекції імунного стану організму тварин ви-користовують біогенні стимулятори. Біогенністимулятори змінюють обмінні й енерґетичніпроцеси в організмі, активізуючи ферменти. Про-ведені дослідження щодо можливості викорис-тання біогенних стимуляторів при щепленні сви-ней від бешихи інактивованими вакцинами. Вста-новлено, що застосування даних препаратів завакцинації тварин підвищує еритропоез, кількістьВ- і Т-лімфоцитів, а також активує фаґоцитарнуактивність. Some vaccines do not cause when applying the proper immuneresponse. It depends on the level of resistance which can changefrom many things, including the age of the animals, feedingconditions, effect of chemical, physical, biological and otherfactors on the body as well. To enhance the immune response ofthe body and to correct immune status of the animals, biogenicstimulators are applied. Biogenic stimulators modify metabolicand energetic processes in the body and promote enzymes.The studies on the potential using of biogenic stimulators forvaccination of pigs against Swine erysipelas by means ofinactivated vaccines were done. It was ascertained that theapplication of these drugs in the vaccination of animalsenhances erythropoiesis, the number of B-and T-lymphocytesand furthermore promotes phagocytic activity.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Уманець, Д. П., and Р. М. Уманець. "ПРОДУКТИВНІСТЬ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПОВНОРАЦІОННИХ КОМБІКОРМІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (March 22, 2020): 125–35. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.125-135.

Full text
Abstract:
фору на продуктивні якості та витрати кормів у ремонтного молодняку кролів. Для досліду відповідно до його схеми у віці 113 діб було відібрано 120 голів кролів, з яких за принципом аналогів було сформовано 6 груп, по 20 голів у кожній (10 самців і 10 самок). Упродовж зрівняльного періоду усіх піддослідних кроленят годували повнораціонним комбікормом однакового складу. Різниця в годівлі тварин контрольної і дослідних груп зумовлювалась різними рівнями Кальцію та Фосфору у раціоні. Рівень Кальцію і Фосфору у раціонах тварин дослідних груп регулювали за рахунок додавання крейди та дикальційфосфату, використовуючи математичні методи оптимізації рецептів комбікормів програмного комплексу Win Mix 2.0. Якщо у 120-добовому віці молодняк контрольної та дослідних груп за живою масою істотно не відрізнявся, то у віці 127, 134, 141, 148, 155 та 162 доби цей показник змінювався по-різному і залежав від вмісту кальцію та фосфору в раціоні. Найвищу живу масу молодняку кролів в 120–165-добовому віці забезпечував комбікорм з вмістом 0,4 % Кальцію та 0,4 % Фосфору. Зміни у живій масі піддослідних тварин істотно позначилися на середньодобових приростах. За період вирощування кролів від 120- до 162-добового віку за середньодобовим приростом живої маси молодняк 4-групи перевершував аналогів 1-, 2-, 3-, 5- та 6-групи на 21-38 % (Р<0,001). Неоднакові зміни живої маси молодняку окремих груп були обумовлені різною інтенсивністю росту, про що свідчать відносні прирости живої маси тварин. За період вирощування кролів від 120- до 162-добового віку за відносним приростом живої маси молодняк 4-групи перевершував інших дослідних тварин на 0,2-3,5 %. Встановлено, що оптимальними параметрами забезпечення їх Кальцієм та Фосфором у віковий період 120-165 діб є відповідно 0,4 % і 0,4 % у 100 г повнораціонного комбікорму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Korylyak, M. "PHYTOTHERAPEUTIC PROPERTIES OF SILYBUM MARIANUM AND ITS USE IN ANIMAL NUTRITION." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni, no. 4(26) (December 22, 2013): 97–108. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2013.04.097.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Myros, Vitaliy, Svetlana Zolotareva, Mykola Mashkin, Valentina Vasilets, Olga Vasilets, and Sergey Kovtun. "М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОМІСЕЙ ВІД СХРЕЩУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ МОЛОЧНОЇ ТА М’ЯСНИХ ПОРІД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1 (40) (February 24, 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.10.

Full text
Abstract:
У статті наведено показники м’ясної продуктивності бугайців різних генотипів вітчизняних молочних та м’ясних порід. У період вирощування молодняку враховували його живу масу шляхом індивідуального зважування тварин у кінці кожного місяця вранці до годівлі з подальшим обчисленням середнього значення по групі. При аналізі росту молодняку застосовували величини абсолютного та середньодобового приросту живої маси тварин по періодах Загальні витрати поживних речовин кормів по групах були практично однаковими і становили в середньому на 1 голову (із врахуванням корів) від народження до 18-місячного віку 5709,0–5869,5 корм. од. На одну кормову одиницю припадало 105–110 г перетравного протеїну. Раціони складали з врахуванням живої маси, запланованої продуктивності, сезону року. Вони повністю відповідали нормам потреби тварин у поживних речовинах Встановлено, що витрати обмінної енергії на одиницю приросту були найвищими (181-199,5 МДж) в період від народження до 8-місячного віку, оскільки за цей період враховувались затрати енергії також і на корів. Загальні витрати поживних речовин кормів по групах були практично однаковими і становили в середньому на 1 голову (із врахуванням корів) від народження до 18-місячного віку 5709,0–5869,5 корм. од, від народження до 21-місячного віку 6492–6683,5 корм. од при стійловій системі утримання. На одну кормову одиницю припадало 105–110 г перетравного протеїну. У результаті проведених досліджень по вирощуванню бугайців різних генотипів було встановлено, що при вирощуванні тварин на підсисі до 8-місячного віку спостерігаються високі показники живої маси у тварин усіх генотипів, навіть і в ровесників української червоно-рябої молочної породи Далі (у період вирощування 8-18 місяців) спостерігається тенденція до зниження як середньодобових приростів, так і витрат обмінної енергії на одиницю приросту. Найвищі витрати обмінної енергії на одиницю приросту спостерігались у чистопородних тварин вітчизняної української червоно-рябої молочної породи контрольної групи. Зокрема, у молодняку цієї групи вказаний показник був вищим на 5,2-16,4% у порівнянні з ровесниками інших груп. Результати досліджень показників динаміки живої маси та середньодобових приростів молодняку свідчать, що вищою енергією росту при вирощуванні до 18-місячного віку відзначався помісний молодняк, особливо отриманий від бугаїв української м’ясної породи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Локес-Крупка, Т. П. "Клінічна ефективність дієтотерапії у профілактиці ожиріння у свійського кота." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2018): 147–50. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.22.

Full text
Abstract:
Ожиріння і надмірна маса тіла є одним із найбільш частих патологічних станів у дрібних свійських тварин. Ототожнення домашніх тварин із членами сім'ї і перенесення на них власних харчових звичок відіграє значну роль у розвитку ожиріння. Метаболізм котів, як хижаків, пристосований до засвоєння корму, багатого на білок і вуглеводи. Якщо тварина отримує в раціоні надлишок вуглеводів або крохмалю, то вони не використовуються як джерело енергії і перетворюються на жири. Незбалансований натуральний тип годівлі свійських котів часто призводить до появи надлишкової маси тіла, оскільки власникам важко вираховувати кількість калорій у кожній порції корму. The purpose of the work is to determine the clinical effectiveness of diet therapy in case of domestic cat obesity. The cat’s owners addressed the veterinary clinic with complaints of labored breathing, periodic claudication, and defecatory disorders. Judging by the owner’s words, the cat practically did not move in the apartment, often slept, and rarely played. The animal was kept in a mixed diet. The weight of the animal was 7.3 kg, the general condition was depressed. The percentage of fat deposits was over 35 %, which confirmed obesity. Changes in the morphological analysis of blood were insignificant and not specific for differential diagnosis. Characteristic serological changes were: hyperproteinemia; hyperlipidemia; cholestasis syndrome. Liver and renal markers were within the physiological norm. The first step to improve the animal's condition was the recommendation to conduct diet correction and organize exercises. As diet therapy, “Royal Canin Satiety” was used for three months. It was also recommended to use probiotics and chondroitin with glucosamine for one month. For movement we recommended active games with the cat. During the subsequent visits, the decrease of body weight, fat deposits, and improvement of the quality of the cat's movements were observed. After three months of diet therapy, Lolla's weight was 5.2 kg, she became more playful, labored breathing was not recorded, the act of defecation normalized. Consequently, in order to ensure normal metabolism and eliminate the risk of developing obesity in domestic cats, the following measures are necessary: walks, balanced diet, no delicacies and scraps of food from the table, strict compliance with the frequency of feeding and the amount of finished feed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Халак, Віктор Іванович. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ТА ЇХ АСОЦІАТИВНИЙ ЗВ'ЯЗОК З ВІДГОДІВЕЛЬНИМИ І М’ЯСНИМИ ЯКОСТЯМИ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ РІЗНОЇ ВНУТРІПОРОДНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЗА ІНДЕКСОМ ТАЙЛЕРА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.3.

Full text
Abstract:
В статті наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові відгодівельних та м’ясних яко-стей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом Тайлера, а також розраховано рівень кореляцій-них зв’язків між ознаками та економічну ефективність результатів досліджень. Дослідження проведено в агроформуван-нях Дніпропетровської області, м’ясокомбінаті «Джаз», науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Об’єктом дослідження був молодняк свиней великої білої породи. Умови годівлі та утримання тварин піддослідних груп були ідентичними і відповідали зоотехнічним нормам. Оцінку молодняку свиней за відгодівель-ними і м’ясними якостями проводили з урахуванням наступних показників: середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм; довжина охолодженої туші, см; довжина беконної половини охолодженої півтуші, см (Методики оцінки кнурів і свиноматок за якіс-тю потомства…, 2005). Економічну ефективність результатів досліджень (Методика определения экономической эф-фективности…, 1983) та біометричну обробку одержаних даних (Лакін, 1990) проводили за загальноприйнятими мето-диками. Силу кореляційних зв’язків між ознаками визначали за шкалою Чеддока (Сидорова та ін., 2003). Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові молодняку свиней піддослідної групи відповідають фізіологічній нормі клінічно здоро-вих тварин. Різниця між групами за вмістом загального білка становить 5,51-4,72 %, вмістом сечовини – 14,48-18,32 %, вмістом азоту сечовини – 13,87-18,76 % та концентрацією креатинину – 10,39-2,50 %. Молодняк свиней підконтрольно-го стада за віком досягнення живої маси 100 кг, товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців та довжиною охолодженої туші, згідно діючої Інструкції з бонітування свиней переважають мінімальні вимоги до класу еліта в середньому на 14,38 %. З урахуванням внутріпородної диференціації молодняку свиней великої білої породи за індексом Тайлера встановлено, що тварини І групи вірогідно переважали ровесників ІІ та ІІІ груп за середньодобовим приростом живої маси за період контрольної відгодівлі (на 7,35 – 11,49 %), віком досягнення живої маси 100 кг (на 3,54 – 6,33 %), товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців (на 11,90 – 20,25 % ). Коефіцієнт парної кореляції між біохімічними показниками сироватки крові, відгодівельними і м’ясними якостями молодняку свиней великої білої породи коливається у межах від межах від –0,608 до +0,750. Використання молодняку свиней І групи (індекс Тайлера коливається у межах від 155,30 до 182,36 балів) забезпе-чує одержання додаткової продукції на рівні +6,03 %, а її вартість дорівнює 273,30 грн./гол.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Радчиков, Василь, Віктор Цай, Геннадій Бесараб, and Вікторія Вечорка. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛЯТ З ВИКОРИСТАННЯМ НОВОГО ЗАМІННИКА ЦІЛЬНОГО МОЛОКА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 134–39. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.20.

Full text
Abstract:
Дослідження з вивчення ефективності вирощування телят у віці 10-65 днів з використанням замінника цільного молока проведені на двох групах телят середньої живої маси 44,3-45,6 кг. Відмінності у годівлі полягали у тому, що телятам контрольної групи випоювали молоко цільне, а дослідної – замінник цільного молока. Дослідженнями встановлено, що в 1 кг замінника цільного молока містилося обмінної енергії 16,6 МДж, сирого протеїну – 200 г, сирого жиру – 160 г, сирої клітковини – 15 г. В раціонах містилося 2,52 і 2,49 корм. од., де на 1 кг сухої речовини припадало 1,54-1,72 корм. од., на 1 кормову одиницю – 119,4-116,7 г перетравного протеїну. За кількістю сирого протеїну між групами суттєвих відмінностей не спостерігалося. Даний показник знаходився у межах 345,6-353,5 г. На підставі аналізу встановлено, що у крові дослідних тварин спостерігався підвищений вміст лейкоцитів на 7,7%, гемоглобіну – на 2,9%, загального білка – на 2,8%. Водночас концентрація сечовини та еритроцитів знизилась на 4,3 і 1,6% відносно контрольних значень. Результати досліджень показали, що найвищу енергію росту мали телята, які споживали раціон з цільним молоком, у зв’язку з чим валовий приріст молодняку І групи за дослід виявився вищим на 2,5% по відношенню до тварин ІІ групи. Згодовування замінника цільного молока телятам у віці 10-65 днів забезпечило зниження вартості добового раціону, що відповідно сприяло зниженню собівартості приросту живої маси телят на 16,3%. Таким чином, випоювання замінника цільного молока телятам у віці 10-65 днів, з тривалістю молочного періоду 65 днів, позитивно вплинуло на поїдання кормів, фізіологічний стан та склад крові дослідних тварин, усі досліджувані показники знаходилися в межах фізіологічних норм, в результаті за період досліду у тварин контрольної групи середньодобовий приріст виявився вищим на 2,9%. Випоювання телятам ЗЦМ дає змогу знизити вартість раціону на 18,8% та собівартість приросту – на 16,3%.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Єгоров, Богдан Вікторович, Олена Миколаївна Кананихіна, and Тетяна Михайлівна Турпурова. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІЛКОВО-ВІТАМІННОЇ ДОБАВКИ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМ МЕТОДОМ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1168.

Full text
Abstract:
В матеріалах статті розглянуто проблему білоквмісних кормів в годівлі сільськогосподарських тварин. Надано функціональну схему виробництва білково-вітамінної добавки біотехнологічним методом, яка включає наступні етапи: підготовка меляси, культивування дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae, приготування розчину солей та стимуляторів росту, дріжджування при температурі 30 ºС, рН-середовищі 4,5…5,5, а також підготовка зернової сировини. Отриману біомасу змішують з підготовленим зерном пшениці у співвідношенні від 10:90 до 20:80 і подають на лінію екструдування. Екструдування здійснюють при температурі 110…130 ºС та тискові пари 2…3 МПа. Екструдат охолоджують до температури не вище 10 °С температури навколишнього середовища і подрібнюють до крупності, передбаченої відповідним рецептом комбікорму. Досліджено процес вирощування дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae. Підібрано склад поживного середовища на основі меляси. Визначено вміст сирого протеїну в екструдованому зерні зволоженого мелясою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Опара, Віктор Олексійович, В’ячеслав Васильович Попсуй, Ольга Василівна Корж, and Михайло Юрійович Романченко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОРОЩУВАННЯ ПОРОСЯТ З ВИКОРИСТАННЯМ У КОМБІКОРМАХ ОКСИДУ ЦИНКУ ТА АМОКСИЦИЛІНУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 108–13. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.18.

Full text
Abstract:
На виробництві часто зустрічаються випадки, коли в перші два тижні після відлучення від свиноматки у поросят спостерігаються розлади травлення невідомої етіології. Першопричиною цієї проблеми є стресове навантаження на організм поросят. Дієвими методами боротьби з розладами травлення в цей період є правильний підбір антибіотиків і введення до складу комбікорму оксиду цинку. Досліджувалась ефективність застосування амоксициліну та оксиду цинку в комбікормах для годівлі поросят після відлучення. Експериментальні дослідження проводилися на групах помісного молодняку свиней в умовах промислового комплексу ПрАТ "Агропромислова компанія". Комплексне введення до складу комбікормів в період дорощування оксиду цинку в кількості 1,5 кг на 1 тону в період 49-63 дня та амоксициліну в кількості 0,5 кг на 1 тону в період 30-48 дня і 0,2 кг на 1 тону в період 49-62 дня сприяє підвищенню інтенсивності росту молодняку та покращує конверсію кормів та збереженість поросят. Середня жива маса поросят дослідної групи перевищувала контрольну групу на 0,8 кг і склала 33,53± 0,55 кг. Аналогічна різниця на користь тварин дослідної групи спостерігається і за показниками абсолютних та середньодобових приростів. За показником збереженості перевага на користь рекомендованої схеми вирощування з використанням оксиду цинку та амоскициліну склала 3,4 %. Застосування даної системи годівлі поросят після відлучення є економічно вигідною, адже дозволить підвищити як інтенсивність росту молодняку за період вирощування так і покращити конверсію кормів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Гончарова, І. І. "Здатність телиць м'ясних порід до відтворення залежно від рівня годівлі." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 26, 2015): 84–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.16.

Full text
Abstract:
Викладено результати живої маси і відтворю-вальної здатності телиць знам’янського внутріш-ньопородного типу поліської м’ясної породи з різним рівнем годівлі. Встановлена оптимальна жива маса і вік плідного парування телиць. Так, інтенсивне виро-щування телиць забезпечує середньодобовий приріст 700 г, живу масу 385 кг у 15–16-місячному ві-ці. Експериментально встановлено, що інтенсивно вирощені тварини за весь період вирощування щоден-но споживали менше кормів, також відмічалися кращою відтворювальною здатністю, вік плідного парування у них на 146 діб був менше, ніж у ровес-ниць контрольної групи. Показники заплідненості у них були вищими на 6 %. Ці телиці на 4–5 місяців бу-ли молодшими на момент плідного парування, що свідчить про вищу скоростиглість інтенсивно виро-щених телиць. There are some results of live weight and reproductive ability of Znamyanka interbreeding type of heifers of Polissian meat breeds with different levels of feeding. Optimal live weight and age of productive pairing heifers are established. Thus, intensive growth of heifers provides daily gain of 700-800 g and live weight of 385 kg at 15–16 month-old heifers. It is shown experimentally that intensively reared animals consumed less feed daily during the whole growing period, it was marked as the best reproductive ability, their age of productive pairing was 146 days less than in the control group of their yearlings. Indicators of their fertility were 6 % higher. These heifers were 4-5 months younger during the period of productive pairing, that indicates the higher precocity of intensively reared heifers.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Коваленко, Л. М., and О. І. Коваленко. "ПАТОЛОГІЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ПОРОСЯТ У РАЗІ ВПЛИВУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗБУДНИКІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 3 (54) (February 17, 2022): 26–30. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.4.

Full text
Abstract:
За результатами низки досліджень встановлено, що одними з проблем, які спричиняють зниження рентабельності тваринництва, стають респіраторні хвороби молодняку. З розвитком свинарства, оскільки це найбільш прибуткова галузь, ці хвороби поширені у багатьох країнах світу і посідають провідне місце в патології свиней (Grechukhin, Shafiev, 2012; Kovalishin, Kanypina, Byadovskaya, 2016). За останній період численними дослідженнями в нашій країні та за її межами встановлено, що хворобам молодняку сприяють технологічні стрес-фактори, які знижують загальну неспецифічну резистентність та мають як неінфекційну, так і інфекційну природу. Велику питому вагу становлять респіраторні хвороби. Незважаючи на те, що епізоотологічна роль збудників інфекційної етіології досить вивчена, але у виникненні респіраторного синдрому у поросят залишається однією з гострих проблем. Різна видова належність в етіології захворювань шляхів дихання у молодняку забезпечує їх більш продовжене перебування в організмі. Упереджені господарські фактори впливу утворюють бар’єр, який не дозволяє формуванню специфічного захисту у разі інфекційних хвороб тварин, а імунопрофілактика факторним інфекціям, особливо без створення належних умов утримання і годівлі тварин. Науковцями доведено, що комплекс заходів боротьби з респіраторними хворобами поросят, окрім застосування засобів специфічної профілактики, проведення технологічних та ветеринарно-санітарних заходів, потребує застосування препаратів-імуностимуляторів та з антимікробною дією на супутні патогенні бактерії (Zuev, 2012; Bednarek, Pejsak, 2014). За даними дослідницьких робіт визначено, що специфічна профілактика великої кількості інфекційних хвороб не є ефективною, тому напрям у боротьбі з ними належить застосуванню комплексної терапії. Респіраторні захворювання мають асоційовану форму, тому стає необхідністю застосування препаратів широкого спектра дії, одночасно впливаючи на декілька збудників. На сучасному рівні використовується антибіотикотерапія. Комплекс препаратів включає синергідний ефект, який дозволяє зменшити дозу того чи іншого препарату і тим самим удосконалити схему лікування інфікованих тварин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Varkholyak, I. S., and B. V. Gutyj. "Гостра і хронічна токсичність кардіопрепарату «Бендамін»." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 294–302. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.38.

Full text
Abstract:
Вивчення гострої та хронічної токсичності є обов’язковим етапом дослідження нових лікарських засобів, що дозволяє оцінити небезпечність речовин для здоров’я за умов короткотривалої дії та визначити клас токсичності й широту терапевтичної дії. Саме тому метою роботи було вивчити гостру та хронічну токсичність кардіопрепарату «Бендамін», зокрема визначення толерантних, токсичних і середньо-смертельних доз для лабораторних тварин. Експериментальні дослідження проведені у відповідності до вимог лікарсько-біологічного експерименту з підбору аналогів, постановці контролю, дотриманню однакових умов годівлі та утримання під час проведення досліду та обліку результатів. Гостру токсичність препарату «Бендамін» вивчали на щурах та мишах за одного шляху введення – внутрішньошлункового, який передбачається для застосування у ветеринарній практиці. Метою визначення хронічної токсичності препарату «Бендамін» є виявлення шкідливої дії препарату у випадках його довготривалого введення в організм дослідних тварин. При визначенні гострої токсичності кардіопрепарату «Бендамін» визначити величину DL50 не вдалося, що вказує про низьку токсичність досліджуваного засобу. Таким чином DL50 препарату за внутрішньошлункового введення білим мишам є більшою за 5000 мг/кг м. т. Препарат “Бендамін” після введення в шлунок білим мишам та щурам у максимально допустимій кількості не викликає клінічних ознак отруєння та відхилень у поведінці. Згідно з ГОСТ 12.1.007-76, Бендамін, за внутрішньошлункового введення, за ступенем небезпечності відноситься до 4 класу токсичності – малотоксичні речовини. Упродовж періоду досліджень із визначення хронічної токсичності препарату «Бендамін» вірогідних змін у поведінці дослідних тварин не спостерігали. Слід відзначити про незначне пригнічення стану організму щурів дослідної групи, які одержували 10-кратну дозу препарату. У дослідної групи щурів, яким вводили препарат у 10-кратній дозі, встановлено пригнічення протеїнсинтезувальної та дезінтоксикаційної функції печінки. Також встановлено порушення функціонального стану печінки, на що вказує підвищення активності амінотрансфераз у їх крові.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Аксьонов, Е. А. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ КРОЛІВ М'ЯСО-ШКУРКОВОГО НАПРЯМУ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ МАЛОКОМПОНЕНТНИХ КОМБІКОРМІВ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 5 (April 24, 2020): 16–25. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.16-25.

Full text
Abstract:
В статті висвітлено результати експериментальних досліджень гематологічних та біохімічних показників крові кролів, комбінованого напряму продуктивності, вирощених за різних умов годівлі. Слід зазначити, що різні умови годівлі піддослідному молодняку забезпечували шляхом згодовування їм малокомпонентних комбікормів, з різною структурою складників та співвідношенням компонентів комбікорму (% за масою). І група: ячмінь – 70, соя – 20, сінне борошно – 10; ІІ група: ячмінь – 60, соя – 30, сінне борошно – 10; ІІІ група: ячмінь – 50, соя – 40, сінне борошно – 10. Зернові корми були екструдованими. Встановлено, що біохімічні показники крові кролів дослідних груп знаходилися у межах фізіологічної норми. Варто зазначити, що покращення рівня і повноцінності протеїнового живлення тварин, за рахунок підвищення частки сої у складі комбікорму кролів ІІ і ІІІ груп, сприяло підвищенню загального рівня білка у сироватці крові. Так у кролів 3-ої дослідної групи вміст білка був вірогідно вищим у порівнянні з 1-ою та 2-ою – на 20,75–16,75 г/л. Виявлено чітку тенденцію між збільшенням частки сої у складі комбікорму та зростанням у дослідних кролів вмісту сечовини у крові. Кролі ІІІ дослідної групи, за цим показником, перевищували ровесників ІІ та І групи відповідно на 10,1 % та 28,6 %. Встановлено, що сприятливіші щодо мінерального складу, умови годівлі, забезпечили більший вміст основних мікроелементів в сироватці крові кролів третьої групи. За вмістом кальцію різниця між І і ІІІ групою вірогідна, а за вмістом фосфору вона склала 5,7 % та 1,2 % відповідно. Слід вказати на суттєву різницю біохімічних показників крові між групами кролів, яких вирощували за різним співвідношенням складових раціону. Підвищення обмінних процесів спостерігається в організмі кролів 3-ої дослідної групи, які отримували раціон за структурою: ячменю – 50 %, сої – 40 %, сінного борошна – 10 %. За фракціями білка, глюкози, кальцію та фосфору вони вірогідно переважали кролів інших дослідних груп.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Ivanov, Vladimir, Liudmyla Zasukha, and Valerii Hryhorenko. "РОЗРОБКА ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ТА ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ДВОФАЗНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (42) (November 30, 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.7.

Full text
Abstract:
У статті показані основні переваги сучасної промислової двофазної технології та умови для оптимального утримання й годівлі свиноматок і поросят. Для її успішного впровадження розроблена виробнича програма та об’ємно-планувальні рішення приміщень для вирощування молодняку на промисловій свинофермі малого типу потужністю виробництва 4000 голів молодняку в рік. Наведено показники виробничої програми виробництва свинини для ферми малого типу. Розраховані основні технологічні параметри потокового виробництва: кількість технологічних груп, тривалість перебування тварин у групі, число днів санітарного розриву. Показано розрахунок головомісць для холостих, умовно-поросних, явно-поросних, підсисних свиноматок, поросят-сисунів, поросят на дорощуванні в маточних станках, ремонтного молодняку на промисловій фермі, за умов реалізації поросят в 65 днів. Наведено об’ємно-планувальні рішення, приміщення № 1 - для утримання кнурів, холостих, умовно-поросних, поросних свиноматок і приміщення, № 2 - для утримання підсисних свиноматок і поросят-сисунів та їх дорощування до 65-денного віку. Крім того, наведено креслення загального вигляду станків для опоросу і вирощування молодняку свиней за сухого ( СП-4ФС) і комбінованого ( СП-4ФК) типу годівлі. В роботі приводиться коротка характеристика обладнання для утримання, годівлі, вентиляції, гноєвидалення та очищення забрудненого повітря. Наведена порівняльна характеристика ефективності проектно-технологічних рішень приміщення для утримання підсисних свиноматок і молодняку свиней. Зокрема, в ній показано кількість станкомісць, оборот станкомісць, кількість дорощеного молодняку, отриманого з одного станкомісця за рік, валовий вихід продукції на одне станкомісце за рік, вихід продукції на 1 м2 виробничої площі за базового та нового варіантів. Розроблені проектно-технологічні і об’ємно-планувальні рішення приміщення для опоросу свиноматок і утримання відлучених поросят до 65-денного віку з новим станковим обладнанням для промислової свиноферми потужністю 4000 голів дають можливість отримати валовий вихід продукції на одне станкомісце 12,95 ц за рік та вихід продукції на 1 м2 виробничої площі 3,07 ц (проти 10,44 ц за рік і 1,39 ц у базовому варіанті, відповідно).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Ковальчук, Ірина Ігорівна, Ігор Васильович Ковальчук, Луїза Володимирівна Миронюк, and Роман Володимирович Саюк. "КОНТРОЛЬ ЗДОРОВ’Я ВИМЕНІ ЗА СУХОСТІЙНОГО ПЕРІОДУ В КОРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 87–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.15.

Full text
Abstract:
Одним із факторів ефективного ведення молочного скотарства є термін продуктивного використання худоби за одночасного збереження здоров’я тварин у стаді. Особливого значення при цьому набуває організація годівлі, утримання, контролю за здоров’ям корів відповідно їх фізіологічного стану. Істотною проблемою для виробників молока у країнах з розвиненим молочним скотарством (в тому числі з високою технологічною культурою ведення галузі) є мастит. Зазначене захворювання поширене в господарствах України. Мастит спричиняє спад продуктивності, погіршення якості молозива та молока, передчасне вибракування корів. Факторами розвитку запалення молочної залози є зниження резистентності тварин внаслідок порушення параметрів утримання, незадовільного санітарного стану корівників, стійл, боксів, доїльного обладнання, високої щільності поголів’я, порушення термінів формування технологічних груп корів, зокрема групи сухостою. Отже, з метою збереження здоров’я дійних корів при веденні інтенсивного молочного скотарства необхідно дотримуватись загальних правил організації профілактичних заходів у технологічній групі сухостою. Саме тому, одним із основних завдань за інтенсивної технології виробництва молока має бути профілактика захворювань корів. Аналіз організації профілактичних заходів проведено на базі ТОВ «Хмільницьке» ВП «Агрофірма «Стетківці» Житомирської області. З’ясовано, що з метою профілактики маститу у господарстві значно покращили умови утримання корів, своєчасно формується запуск, доїння проходить із дотриманням правил антисептики із застосуванням маститних проб, а з часу впровадження у виробничий процес менеджменту консервації вимені у момент запуску худоби, істотно знизився відсоток захворюваності корів на субклінічний мастит (з 31 % у 2017 році до 8,2 % у 2021 році), як консервант використовують препарати «Драйклоксакел» або «Бовафлокс DC Екстра».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Ніколаєв, С. В. "ГОРМОНАЛЬНІ І МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У КРОЛИКІВ В ПЕРІОД ПІСЛЯ ВІДЛУЧЕННЯ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 5 (May 3, 2020): 223–31. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.223-231.

Full text
Abstract:
У цій статті розглядаються питання сучасного дослідження органів внутрішньої секреції кроликів. Як відомо, нині кролівництво має широке поширення на пострадянському просторі, проте для ефективного ведення кролівництва, мало знати тільки умови годівлі і утримання. Важливе значення мають дослідження з питань впливу органів ендокринної системи на функціональну цілісність самого організму, а також вплив ветеринарних препаратів для підтримки цих систем у високому працездатному стані. Одним з таких питань є морфологічний і функціональний стан щитоподібної залози в нормі і під впливом ветеринарних препаратів. Так само необхідно знати вплив мікроелемента селену на щитоподібну залозу сільськогосподарських тварин, адже селен це один з тих мікроелементів, який в організмі тварин має багатогранне значення. Селен має високу біохімічну активність і сприяє інтенсифікації обміну речовин. У зв'язку з вище написаним, в цій статті, по-перше, вивчені, приведені і описані результати досліджень морфологічної структури щитоподібної залози, по-друге, вивчено вплив вітчизняного ветеринарного препарату на основі хімічного елементу селену і вітаміну Е на морфологічну перебудову щитоподібної залози, в третіх, визначений і описаний рівень гормонів в крові у кроликів в період після відлучення. При описі морфологічної структури щитоподібної залози кроликів в період після відлучення враховувалися наступні показники: товщина капсули, висота тироцитів, об'єм ядер тироцитів, розмір С-клітин, індекс Брауна, а також фолікули різного діаметру. Ті ж показники описувалися і при застосуванні ветеринарного препарату БАГ-Е-селен. Крім того , визначали такі гормони як ТТГ, Т3, Т4. В результаті комплексного методичного підходу з використанням морфометричних, морфологічних, біохімічних і статистичних методів дослідження вивчені і проаналізовані морфофункциональні зміни в щитоподібній залозі кроликів в період після відлучення і при застосуванні селен вміщуючого препарату. Результати досліджень поглиблять, розширять і доповнять дані по віковій і порівняльній морфології хутрових тварин, і будуть критерієм для їх оцінки в практичній ветеринарній медицині і в кролівництві в цілому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography