To see the other types of publications on this topic, follow the link: Глобалізація суспільства.
Journal articles on the topic 'Глобалізація суспільства'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Глобалізація суспільства.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Koltsova, Iryna. "Інформаційна глобалізація в Україні: детермінанти, особливості та перспективи." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (3) (April 26, 2018): 43–48. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-43-48.
Full textAbstract:
У статті розглянуто глобалізацію інформаційного суспільства як суспільство нового типу, яке формується в результаті глобальної соціальної революції, базисом якої є розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій. Тема дослідження – аналіз сучасного стану входження України у світовий інформаційний простір; визначити позитивні сторони й проблемні аспекти інформаційної глобалізації України. Зазначено, що практично кожна європейська країна має документ найвищого рівня, у якому визначено національну політику з побудови інформаційної демократії та інформаційного суспільства. Україна не є винятком і також формує правовий фундамент інформаційного законодавства, що досліджено в статті. Сучасний стан національного інформаційного простору характеризує створення слабо взаємозв’язаних по горизонталі та вертикалі галузевих, регіональних і низових підсистем, що відображає відсутність його єдності. Безсистемний розвиток інформаційних ресурсів унеможливлює їх становлення як визначального чинника соціально-економічного росту. Наголошено, що нерозвиненість інформаційного складника державного управління залишає на малоефективному рівні комунікаційні зв’язки між державною владою та суспільством
2
Новоскольцева, Людмила. "Україна в сучасних глобалізаційних процесах: виклики національній державі." Історико-політичні проблеми сучасного світу, no. 42 (February 23, 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.70-76.
Full textAbstract:
В умовах формування глобального порядку і пов’язаної з цим зміни міжнародної системи, що склалася, все гостріше стоїть завдання визначення історичних перспектив держави. Зростаючу напруженість між суб’єктами міжнародних відносин супроводять і зміни наших уявлень про найкращу форму організації публічної влади - ідеальний політичний інститут, його роль, місце і призначення в сучасному суспільстві. У ХХ-ХХІ столітті світ зіштовхнувся з прискоренням транснаціоналізації, посиленням взаємозалежності держав і становленням міжнародного порядку за допомогою ООН та інших міжнародних організацій, а також з таким явищем як ”розмивання” державного суверенітету. Інформаційна революція та взаємодія культур і цінностей посилили тенденцію до побудови демократичних суспільств і боротьби за права та свободи людини. Глобалізація підриває здатність держави підтримувати кордони та здійснювати суверенітет. Держави сьогодні можуть бути юридично суверенними, але на практиці вони вимушені вести переговори з усіма акторами світової сцени, унаслідок чого свобода їхніх дій значно обмежується. Держава, що виступала на різних етапах історичного розвитку в якості упорядковуючого начала суспільства, у своєму нинішньому стані стала недостатньо ефективним інструментом для досягнення глобальних цілей цивілізації. Розвиток сучасного світу характеризується процесами глобалізації, що посилює універсалізацію всіх сфер життя суспільства і безумовно не може не впливати на функціонування національних держав. Глобалізація змушує переглядати традиційні принципи суверенітету у зв’язку зі змінами уявлень про різницю між внутрішньою і зовнішньою, державною і міжнародною, територіальною й не територіальною політикою. Основним ризиком сучасних глобалізаційних процесів є утвердження принципів загальної стандартизації та уніфікації суспільного життя, яке супроводжується втратою національної специфіки й позначається на етиці стосунків між людьми, організаціями і державами. В сучасних умовах глобалізації й інтенсивної трансформації цивілізаційних процесів розвитку посилюється тенденція до збереження і захисту права на ідентичність кожного окремого соціуму. Набуття Україною незалежності передбачає формування цілісної громадсько-політичної, самоідентифікованої спільноти, спроможної протистояти внутрішнім і зовнішнім викликам. В Україні триває процес становлення повноцінної держави-нації зі своїми інтересами. Дана проблема також актуалізована амбітною метою, що поставлена, щодо входження України до сорока найрозвиненіших країн світу.
3
HOROBETS, O. "Organization of Big Data in The Structure of The Digitalization Ecosystem of a Globalized Society." Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, no. 3 (December 22, 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.3-2020.10.
Full textAbstract:
У статті зосереджено увагу на поняттях «цифровізація» та «глобалізація». Визначено основні тенденції глобалізаційних процесів, їх позитивні та негативні наслідки для суспільства. Охарактеризовано блоки цифровізаційної екосистеми. Визначено, що ті масиви даних, які наразі існують є двигуном інновацій та виступають новими, альтернативними джерелами статистичних даних для офіційної статистики. З метою усвідомлення ієрархії даних, розроблено організацію великих даних. З’ясовано, що незважаючи на усі ризики, глобалізація відкриває нові можливості для розвитку освіти, науки, медицини. розвиваючись в глобалізаційних умовах, країнам необхідно діяти консолідовано, з метою подолання глобальних проблем. Таким чином, наукова розвідка сучасного стану цифровізаційних процесів в умовах глобалізації 4.0, стали основною метою написання цієї роботи.
4
О. М., МІХАЛЬОВ. "МЕРИТОКРАТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 86, no. 1 (December 8, 2020): 17–32. http://dx.doi.org/10.35340/10.35340/2308-104x.2020.86-1-02.
Full textAbstract:
Розглянуто меритократичні особливості у сучасному суспільстві,якими є: високий розвиток технологій, глобалізація інформаційногопростору та економіки, висока складність управління соціальнимипроцесами. Визначено, що з позицій теорії систем, соціум можнарозкласти на системні компоненти, властивості яких притаманнікрайнім станам – сукупність розімкнутої та замкнутої систем.Відмічено, що відповідно до цього замкнутій системі відповідаємеритократичний устрій суспільства, розімкнутій – охлократія.Виявлено, що існують суспільні фактори впливу на якість меритократії:інтелектуальна діяльність, системність, ідеологічна спрямованість,форма буття суспільства, людський фактор. Показано, що з розвиткомтехносфери різко зросла вага людського фактору у всіх процесахсоціальної діяльності, що обумовлює потребу відповідної зміни формисоціальних відносин та суспільного устрою.
5
Малюк, А. "Глобалізація як процес виникнення інформаційного суспільства." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 4, жовтень - грудень (2015): 20–39.
Find full text
6
Vovk, Victoria. "ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВПЛИВУ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(22) (2020): 168–77. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-168-177.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність глобалізації та особливості впливу глобалізаційних процесів на розвиток суспільства. Враховуючи, що еволюція сутності поняття «глобалізація» відбувалася внаслідок зміни поглядів на рівень охоплення глобалізаційними процесами сфер суспільного життя (економіка, культура, політика, екологія, управління тощо), визначено сучасні тенденції глобалізаційних процесів. Систематизовано наукові підходи до визначення сутності поняття «сталий розвиток» та досліджено взаємозв’язок його основних детермінант (економічні, соціальні, екологічні та політичні). Особливу увагу приділено державній фінансовій політиці як однієї з детермінант забезпечення сталого розвитку в умовах глобалізації. На основі узагальнення наукових підходів запропоновано авторське визначення сутності категорії «державна фінансова політика» та обґрунтовано перспективи гармонізованого формування державної фінансової політики як детермінанти сталого розвитку в умовах глобалізації
7
Lutsyk, Yu A. "НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." Actual problems of regional economy development 2, no. 14 (July 27, 2018): 151–56. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.151-156.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на наукове обґрунтування проблем економічної безпеки за умов глобалізації відносин. Розглянуто еволюцію терміну економічної безпеки та її основні елементи. Проаналізовано трактування терміну економічної безпеки різними науковцями та сформульоване власне бачення терміну. Досліджено походження терміну «глобалізація», оскільки формування системи економічної безпеки стає актуальним для вітчизняних підприємств в сучасних умовах. Визначені реальні та потенційні явища, які є загрозами економічній безпеці України, що загрожують функціонуванню і розвитку економічної, соціальної та політичної системи, а також життєво необхідним потребам та інтересам людини, суспільства і держави. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку заходів і механізмів забезпечення економічної безпеки за умов глобалізації відносин.
8
Yemelianova, Yuliia, and Anastasya Tereshchenko. "Українська освітня студентська міграція у контексті глобалізаційних викликів." Sociological studios, no. 2(17) (December 28, 2020): 06–12. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2020-02-06-12.
Full textAbstract:
Глобалізація створила умови для вільного переміщення багатьох людей між країнами та континентами з метою працевлаштування, і це явище має стійкий характер: закриті сьогодні з приводу пандемії «Ковід-19» кордони завтра неминуче відкриються. Цьому сприяє головний економічний ефект глобалізації, який забезпечує більш розвинені країни дешевою робочою силою, а менш розвинуті долучає до сучасних технологій. Мільйони людей, у тому числі й молодь Україні, вже звикли до такого способу життя, який передбачає міграційні поїздки, іноді довготривалі. Останніми роками стає помітною серед українських трудових мігрантів нова група – студентська молодь. Автори статті розглядають цей соціальний факт з різних боків, аналізують його значення для сучасного українського суспільства і дають оцінку з позиції перспектив функціонування українського суспільства. Головним висновком авторів є вказівка на майбутній системний структурний дисбаланс, що загрожує безпеці країни у цілому.
9
Шкурат, Іван. "НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНИЙ ВЕКТО Р РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ." Public management 23, no. 3 (March 20, 2020): 297–306. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-297-306.
Full textAbstract:
Висвітлено питання щодо поняття “глобалізація”, її переваг та недоліків для українського суспільства. Реалізовано мету дослідження, що полягає в аналізі впливу глобалізації на розвиток та становлення інтеграцій- ної політики в Україні.
У дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: наукове узагальнення та систематизація — для визначення характеристик глобалізації; порівняльний аналіз — для зіставлення розвитку країн, які входять до Європейського Союзу з іншими країнами, уряд яких прямує до інтеграції з Європою; системний аналіз — для виявлення позитивних і нега- тивних сторін впливу глобалізації на соціально-економічний та політичний розвиток деяких країн світу; логічний синтез — для пояснення результатів дослідження.
Визначено, що позитивний вплив глобалізації полягає в значному і не- ухильному збільшенні світового промислового виробництва і торгівлі, зни- женні темпів інфляції, широкому впровадженні нових принципів і методів господарської діяльності. Обґрунтовано, що Україна має потенціал стати не просто європейською, а глобальною державою.
Досліджено, що глобалізація загалом і світогосподарські відносини, зо- крема, — об’єктивний процес, що виражає сукупність умов розвитку сучас- ного світового співтовариства і насамперед науково-технічного й економіч- ного прогресу. Це неминучий етап сходження людства до нових обріїв, що несе в підсумку позитивні початки, але при цьому не позбавлений серйозних і масштабних суперечностей, тобто не виключає негативних впливів.
Проаналізовано, що основним негативом від глобалізації є домінування “заможнішої” країни над менш розвиненою в економічній і навіть культур- ній сферах. До негативних сторін також належить комерціалізація культур- них цінностей, підпорядкування світу інтересам потужних транснаціональ- них корпорацій та ін. Глобалізація в її нинішньому вигляді підпорядкована інтересам світового капіталу (транснаціональних корпорацій), що діють, ви- користовуючи військово-політичну могутність провідних західних держав. Однак і самі ці держави керують світовим глобалізаційним процесом в ім’я реалізації власних геополітичних інтересів.
10
Шевченко, Марина Іванівна, and Тарас Валерійович Лисенко. "СОЦІОКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 334–42. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247178.
Full textAbstract:
Мета статті — дослідити загальні механізми складного та комплексного процесу соціокультурної взаємодії в умовах глобальних політичних трансформацій. Методологія дослідження. Міждисциплінарний характер поставленої проблеми передбачає використання антропологічного, історико-типологічного опису; культурно-історичного, порівняльного аналізу; компаративістики та системності. Структурно-функціональний метод застосовано для дослідження специфіки культури та політики; цивілізаційний та порівняльно-історичний методи використано для вивчення особливостей соціокультурної взаємодії суспільства з огляду на трансформації політичної системи (інститутів); системний підхід дозволив здійснити різносторонній аналіз процесу соціокультурної глобалізації. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розглянуто проблеми та особливості соціокультурної взаємодії в умовах глобалізації; виділено та схарактеризовано дві позиції — глобалістів, прихильників розвитку глобальної культури та антиглобалістів, які виступають проти культурної асиміляції та культурної глобалізації. Висновки. Доведено, що механізми соціокультурної глобалізації мають виходити з об’єктивності глобальних політичних трансформацій і неможливості їх зупинити. Соціокультурна глобалізація дозволяє посилити міжкультурний діалог і взаємодію, позиції громадянського суспільства, розширити права і свободи індивідуумів, підвищити якість і рівень життя, поглибити розуміння специфічних особливостей інших культур, що сприяє гармонізації всієї системи міжнародних відносин. Показано, що в умовах глобалізації та інтенсифікації міжкультурної взаємодії важливим є розвиток певних навичок для більш ефективної міжкультурної комунікації. Розвиток таких навичок дозволить представникам різних культур і народів зрозуміти схожість і відмінність між різними культурами, збагатитися досягненнями спадщини інших культур, орієнтуватися в культурному розмаїтті сучасного світу.
11
Андрієнко, Микола, and Петро Гаман. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ." Науковий вісник: Державне управління 1, no. 7 (March 1, 2021): 6–25. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-6-25.
Full textAbstract:
Ефективність відповіді системи державного управління на соціально-економічні, політичні та гуманітарні виклики нової глобалізації та четвертої промислової революції буде залежати від її здатності забезпечити адекватну мінливій кон’юнктурі ринку праці систему підготовки фахівців, політику зайнятості з високим горизонтом планування, диференціацією по галузях і кластерах виробництва, а також стратегію інноваційного розвитку, що має мінімізувати транзакційні витрати. Глобалізація означає перехід системи національного господарства в інтегроване світове господарство. Вона призводить не просто до встановлення і розвитку відносин між економічними, соціальними та іншими суб’єктами різних країн, а й до різкого збільшення значущості цих відносин. Водночас вплив глобалізаційних процесів зумовлює необхідність нових теоретичних підходів для обґрунтування структурних зрушень в українській економіці. Розкриті питання спрямовані на формування стійкості до негативних чинників, посилення конкурентоспроможності, реалізація завдань щодо сталого розвитку, забезпечення відповідності встановленим світовим нормам, реагування на загрози посилили актуальність із точки зору гарантування економічної безпеки України в умовах глобалізаційних викликів. Метою дослідження є виокремлення негативних факторів здійснення глобалізаційних процесів в Україні, аналіз індексу глобалізації, надання пропозицій щодо формулювання заходів стимулювання розвитку цифровізації в Україні. Враховуючи зазначене, в ході дослідження розглянуто основні підходи науковців до поняття «глобалізація»; визначено основні фактори, які заважають здійснювати процеси глобалізації в Україні; виокремлено проблеми формування інформаційного суспільства в Україні; охарактеризовано індекс глобалізації та місце України в ньому; проаналізовано цифровізацію в контексті глобалізаційних процесів та сформульовані основні заходи щодо стимулювання цифровізації в Україні.
12
Danyliuk, I. V. "Нова парадигма для суспільства глобальної епохи: субсидіарна перспектива Бенедикта XVI." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 8 (November 1, 2017): 58–62. http://dx.doi.org/10.15421/1717114.
Full textAbstract:
У статті досліджується вчення Папи Бенедикта XVI та його погляди на суспільство ХХІ ст.: роль, яку відводив глава Католицької церкви людині, суспільству, державі та міжнародній спільноті в епоху глобалізації. Розглянуто принципи пропоновані Бенедиктом XVI для відносин у середині суспільства, державно-суспільних та міжнародних відносин в ХХІ столітті. Здійснено спробу окреслити парадигму Бенедикта XVI для суспільних взаємовідносин та міжнародної співпраці в період глобалізації. Розглянуто субсидіарну перспективу Бенедикта XVI для міжособистісних, суспільно-державних та міжнародних відносин. Виявлено, що саме збільшення участі особистості в суспільному житті – це основа розвитку благополучного суспільства, адже через соціальну активність, на думку Бенедикта XVI, особа змінюватиме свій соціальний статус та працюватиме на благо суспільства. Соціальна активність громадян створює виклик для влади, а саме – делегувати свої повноваження на нижчі рівні аж до простих громадян. На думку понтифіка, в глобалізованому суспільстві успіх держав залежить від здатності делегувати повноваження громадянам, тобто доручити побудову суспільного блага самим же громадянам. Окремо розкрито питання міжнародних відносин та співпраці. Бенедикт XVI закликає до управління глобалізацією та говорить про необхідність нового світового авторитету. Такий авторитет, на його думку, повинен керуватись у своїй діяльності принципом субсидіарності. У статті окреслено бачення глобальної влади та ролі громадянина і держави в період глобалізації.
13
Filipenko, Larisa. "КРИЗА МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ В РЕЗУЛЬТАТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 2, no. 2 (December 30, 2019): 132–41. http://dx.doi.org/10.15421/341933.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є спроба визначити систему координат для з’ясування глибини кризи духовних і моральних цінностей, масштабу впливу глобалізації на майбутнє суспільства. Аналізуються різноманітні підходи щодо оцінки впливу глобалізації в сфері морально-культурної складової суспільства. Як це не дивно ХХІ століття повернуло людство до класичного питання обґрунтування духовних цінностей. Але жоден з існуючих підходів не відповідає на це фундаментальне питання.Виходячи з результатів дослідження провідних вчених, глобалізація в економічній, політичній, інформаційній, науково-технічній та інших сферах є реальністю сьогодення її поширення буде неминуче в майбутньому. Але в культурній площині насадження єдиної системи цінностей небезпечно, та й по факту не можливо «..бо культура, душевно-духовний лад народів не можуть бути стандартизовані на манер того, як стандартизована техносфера» (Гусейнов А.А.). Спроби створити щось об’єднуюче призводять, з одного боку, до розмивання стійкої системи цінностей, культурного коду представників різних національних культур, а, з іншого, до посилення локальності різного роду. Тому ця проблема заслуговує подальшого глибокого вивчення. Дослідження теми потребує участі відомих вчених, представників творчої інтелігенції, релігійних діячів та політиків для розробки покрокової стратегії захисту моральних та культурних цінностей нашої цивілізації.
14
Kolyada, I. G. "Особливості трансформації освіти в епоху глобалізації." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 8 (November 1, 2017): 37–42. http://dx.doi.org/10.15421/1717111.
Full textAbstract:
У статті аналізуються проблеми трансформації освіти в умовах глобалізації. Автор акцентує увагу на тому, що глобалізація, як об’єктивний процес зрощення національних економік, культур, соціальних систем, відбувається на фоні інтенсивного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на тому, що розглядати процеси трансформації освіти неможливо поза даним контекстом. В ході дослідження з’ясовано, що основними причинами трансформації освіти виступають цивілізаційні зміни, соціально-економічні процеси у глобалізованого суспільства, стрімкий розвиток інформаційних технологій, наслідком чого є формування відкритого освітнього простору. Охарактеризовано основні напрямки освітньої трансформації з огляду на ефекти та ризики, що їх супроводжують. Встановлено, що на сучасному етапі глобалізації основними тенденціями змін виступають процеси диверсифікації, соціалізації та демократизації освіти. Описуючи особливості змін, авторкою наголошено, що глобалізаційні процеси знаходять відображення як у змісті освітнього процесу, так і у формах його організації. Відбувається формування глобальної освітньої моделі, яка сама може виступати критерієм глобалізації.
15
Хлистун, O., М. Проскуріна, Л. Малоока, В. Мішкой, В. Коренев, and А. Туз. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО ПРОДУКТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 454–63. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3705.
Full textAbstract:
Анотація. Досліджено вплив глобалізаційних процесів на створення національного культурного продукту. Визначено, що глобалізація сприяє розширенню кордонів і створює виклики для створення національних культурних продуктів. На нинішній день культурний продукт забезпечує рух і розвиток суспільства, а також разом з його розвитком створюються нові цінності, нові потреби у населення та нові значення, а також нові культурні символи. Це висвітлено в Законі України «Про національний культурний продукт», який спрямований на стимулювання розвитку та підтримки української культури. На території України існує необхідність реформування державної підтримки розвитку культури і креативних індустрій. Як інституція, УКФ втілює нову модель України, яка отримує державну фінансову підтримку ініціатив у сфері культури і креативних індустрій. Продукти культури — це товари і послуги з особливими потребами, відзначено, що купуючи культурний продукт, споживач отримує враження та емоції Процес їх купівлі вимагає чіткого усвідомлення та певних зусиль від споживачів. Розкрито сутність довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ. Вона зазнала змін, зумовлених появою нових внутрішніх структур і зв’язків. Висвітлено культурно-інформаційні процеси в умовах глобалізації. Культурна глобалізація — це новий етап інтеграційних процесів у світі, її процеси зачіпають усі сфери життя суспільства — від економіки і політики до культури та мистецтва.З розвитком культурно-економічного обміну між країнами в ринковому обігу бере участь дедалі більше товарів і послуг, ускладнюється галузева структура, збільшуються обсяги міжнародної торгівлі. Приплив ресурсів у цю сферу передусім є результатом зростання духовно-естетичних потреб людини в сучасному світі, посилення впливу культури на якість людського капіталу та економічне зростання. Визначено, що основними особливостями культурної продукції є: культурний продукт у формі товарів чи послуг, матеріальних чи нематеріальних; емоційна складова, що сприймається споживачем; супутні товари і послуги, що сприяють реалізації культурного продукту. Ключові слова: культура, глобалізація, культурний продукт, креативне виробництво, національний продукт, креативна індустрія. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 17
16
Антонівська, Марина Олександрівна, and Наталія Іванівна Сарновська. "ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ І ВИКЛИКИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 7 (June 3, 2021): 213–24. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.7.2021.233361.
Full textAbstract:
Стрімкий розвиток інформаційних технологій, їх повне входження в життя суспільства та громадськості неминуче створює нові виклики і одночасно відкриває горизонти для інноваційних і сучасних можливостей в освітній галузі. Відповідно, нині Україна стикається з необхідністю вироблення нових підходів до організації освітньої системи з урахуванням вимог сучасного стану людського розвитку: глобалізації, інформатизації, прискорення темпу життя.Новітня система вищої освіти, яка абсолютно співпадає з вимогами часу, є базовим фактором підвищення якості людського капіталу, рушієм сучасних ідей, генератором стрімкого та потужного розвитку економіки та суспільства в цілому. Задля ефективності виконання важливих завдань, українську вищу освіту потрібно оновити з урахуванням сучасних світових тенденцій розвитку освіти у широкому соціально-економічному контексті.Ця стаття має на меті обговорити та висвітлити сучасні соціальні, технологічні, фінансові та академічні тенденції у вищих навчальних закладах по всьому світу, щоб допомогти студентам, викладачам і рекрутерам зрозуміти, яких змін очікувати в найближчі роки.Ми наголошуємо, що глобалізація в освіті веде до збільшення академічної мобільності, уніфікації навчальних планів та методів навчання, а також широкого використання дистанційної освіти.
17
Давидова, Ірина Віталіївна. "ПРАВОСВІДОМІСТЬ І ВЧИНЕННЯ ПРАВОЧИНІВ: ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА." Часопис цивілістики, no. 37 (July 29, 2020): 88–92. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.355.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду питань, пов’язаних з особливостями взаємозв’язку категорій «правосвідомість» і «вчинення правочину», які мають місце внаслідок розвитку інформаційного суспільства, використання інформаційних технологій тощо. Акцентовано увагу на тому, що нині відбувається своєрідний «злам», зміна орієнтирів, де основним є не просто формування суспільства, справедливих законів і соціального порядку; а сенсом правового регулювання стає формування сприятливих умов для життя кожного індивіда, формування людини, здатної до органічного й духовно-піднесеного самоздійснення, розкриття всіх своїх потенційних творчих можливостей. Зазначене спонукає право до динамічності, дієздатності, постійного наближення до конкретного живого індивіда, подолання відчуженості людей від права.
Окрема увага приділена аналізу позицій вчених щодо визначення поняття правосвідомості, факторів, які впливають на його формування. Зазначено, що інформаційне суспільство виходить за межі однієї країни та розвивається глобально. Для підтримання конкурентоспроможності, збереження або зміцнення міжнародних зв’язків Україна має відповідати вимогам часу, забезпечуючи модернізацію суспільства за всіма напрямами розвитку як економічна, політична, громадська, сфера безпеки тощо. Розвиток суспільства, його глобалізація не вбачаються можливими без формування стійкої правової культури, яка має існувати як в межах кожної розвинутої держави, так і мати загальні риси та орієнтири в розвитку для всіх країн, які бажають розвиватися та вдосконалюватися.
Зроблено висновок про актуальність цих питань у контексті активного використання ІТ-технологій в сучасному житті, в тому числі при укладанні правочинів; необхідність розгляду ІТ-права в розумінні цивільного права, що підтверджується існуванням великої кількості ІТ-відносин, які виникають у сфері цивільно-правового регулювання; необхідність забезпечення правового регулювання проблем, які виникають в ІТ-сфері; необхідність підвищення загальнокультурного рівня і рівня правової культури, правосвідомості громадян, просвітницької роботи, вироблення стійких стереотипів правомірної поведінки тощо з метою формування якісного інформаційного суспільства.
18
Гнатенко, Валерій. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Litopys Volyni, no. 22 (March 16, 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.15.
Full textAbstract:
Економічна та інформаційна глобалізація світових відносин супроводжується створенням ефектив- них механізмів і засобів для інформаційного та фінансового впливу на партнерів і конкурентів у локальному, регіональному і глобальному масштабах. Метою таких дій, як правило, є зміна розподілу вироблених реальних благ на користь тих, хто розробляє, має і застосовує відповідні технології. Ситуація, що склалася, вимагає підвищення уваги до захисту державних інтересів від нових реальних і потенційних загроз, забезпечення інформаційної та економічної безпеки. Пережитий світом черговий етап технологічної революції в інформаційній сфері тягне серйозні зміни в суспільстві у цілому. Змінюється спосіб життя мільйонів людей. Процеси глобалізації зачіпають усе нові й нові сфери діяльності. Це стає актуальним й у сфері забезпечення національної безпеки, де чітко виділяється специфіка забезпечення інформаційної безпеки. Загрози економічній та інформаційній безпеці дуже різноманітні, не завжди їх можна класифікувати й систематизувати, оскільки динаміка розвитку суспільства та економіки постійно змінюють існуючі і ство- рюють нові загрози. До таких загроз можна віднести міжнародний кібертероризм, інформаційно-фінансові атаки та ін. Тяжкість наслідків реалізації економічних загроз залежить не тільки від сили джерела загроз, які прагнуть змінити стан держави, а й від непідготовленості державних систем до відбиття цих загроз. У сучасних нестійких турбулентних умовах, у світлі загострення проблеми взаємозв’язку інформаційної та економічної безпеки дуже важливо своєчасно виявляти й оцінювати виникаючі загрози економічній та інформаційній безпеці і на цій основі вживати необхідні заходи щодо запобігання загрозам, захисту інформаційних і економічних інтересів від потенційних джерел небезпеки.
19
Міненко, Ольга. "Особливості формування особистості в умовах цифровізації суспільства." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 18–30. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-18-30.
Full textAbstract:
В статті розглянуто актуальну проблему особливостей формування особистості в умовах цифровізації суспільства. Виділено ряд характеристик цифрового суспільства, зокрема глобалізація, транзитивність та віртуальність, та проаналізовано вплив даних характеристик на розвиток і становлення особистості, формування її ідентичності, формування образу світу, процес соціалізації. Доведено, що сучасні цифрові інформаційні технології чинять ряд негативних впливів на психіку особистості та процес її соціалізації. Серед основних негативних впливів виділено кіборгізацію, інвалідизацію, порушення кордонів і приватності, зміна способів пізнання, зміна структури потреб, зміна структури діяльності, трансформація копінг-стратегій, деформація хронотопу, дифузія ідентичності, залежність від технічних засобів та інтернету. Відповідно, такий вплив тягне за собою зміну образу життя людини, а отже – і образу світу, що тягне за собою, безумовно, зміну особистості людини, трансформацію її ідентичності. Особливу увагу в роботі приділено розвитку і формуванню в умовах цифровізації суспільства особистості дітей і підлітків, оскільки саме ці вікові категорії є найбільш чутливими до даного процесу. Зазначено, що під впливом цифрових технологій сформувалось нове покоління дітей і молоді – «цифрове покоління», «покоління Z». Виділено та проаналізовано певні особливості психіки та особистості «цифрового покоління». Виділено певні наслідки перебування дітей і підлітків в віртуальному просторі та їх вплив на психіку підростаючого покоління. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей взаємодії дітей дошкільного віку з цифровими технологіями. В результаті проведеного емпіричного дослідження можна зробити висновок про широке розповсюдження серед дітей дошкільного віку користування цифровими пристроями у сучасному українському суспільстві, при цьому вік початку користування ними припадає на період від 1 до 3 років. Дане явище визначено як негативне, оскільки порушує нормативний психічний розвиток дітей данного віку. Ключові слова: цифровізація, характеристики цифрового соціуму, особистість, ідентичність, цифрове покоління.
20
Падалка, Г. М. "СОЦІОКУЛЬТУРНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА ДИНАМІКА ЦІННОСТЕЙ У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 32 (February 3, 2022): 138–43. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1041.
Full textAbstract:
Падалка Г. М. Соціокультурна диференціація і динаміка цінностей у сучасному інформаційному суспільстві. – Стаття.У статті було досліджено вплив науково-технічного прогресу (у рамках нового етапу цивілізаційного розвитку суспільства) на соціокультурний, побутовий простір сучасної людини та її ціннісні орієнтири (матеріальні та моральні). Так, було відзначено, що інформаційне суспільство характеризується новими матеріальними цінностями, які відрізняються від традиційних, такими як: вільне пересування за фінансами та роботапо всьому світу (машина та квартира в оренді, відсутність постійного кола друзів), робота (вільний графік робота онлайн і віртуально, швидка зміна у разі неможливості проводити багато часу із сім’єю, час для подорожей та екстремальних видів спорту). Також нова сучасність формує віртуальну реальність, поширення соціальних мереж і соціальних медіа. Вказане створює нові підходи до взаємовідносин між людиною – суспільством – владою через нові можливості контролювати дії влади та публічних людей через порівняння особистого життя та політичних (публічних) вчинків і поглядів. На сучасну людину здійснюється вплив через національну та глобальну інформаційні політики (через різні інформаційні та медіа проекти у сфері кіно, музики, ток-шоу), які формують нову соціокультурну, побутову та ціннісну реальність. Поєднання реальності та віртуальності створює таку складну конвергенту комбінацію, де людина втрачає можливість реально мислити та враховувати потоки інформації та дезінформації. Водночас цифрова реальність (глобалізація та віртуалізація) знищує традиційний поділ життєвого світу та людського буття на «свій» і «чужий» і на їх базі формує глобальний універсальний життєвий світ і людське буття. Постійне перебування у віртуальному світі (соціальних мережах і соціальних медіа) впливає на соціокультурний, побутовий і ціннісний простір людини, забирає у людини (блогера) її особисте і навіть інтимне життя, а підписники (фоловери) впливають на людину (блогера). Незважаючи на десятки тисяч підписників у віртуальному світі, у реальному людина залишається самотньою наодинці з собою, своїми почуттями, думками, проблемами, радощами.
21
Касьян, В. В. "Глобалізація як один із рівнів динамічного розвитку суспільства у трактуванні О. Тоффлера." Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, no. 3 (2012): 36–41.
Find full text
22
Чаркіна, Т. І. "ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 33 (March 27, 2022): 67–71. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1053.
Full textAbstract:
У статті розглядаються проблеми дослідження інформаційної культури як складової частини загальної культури суспільства. Визначено, що інформаційна культура пов’язана зі становленням інформаційного суспільства, головну роль у якому відіграють знання й засновані на ньому технології, домінування інформації, прискорення технічного прогресу, глобалізація явищ і процесів.Визначено поняття «інформаційна культура», схарактеризовано її ознаки. Головною ознакою сучасного інформаційного суспільства є постійна взаємодія людини з інформацією, яка стала для неї життєвою необхідністю, але поряд із цим інформаційне середовище вимагає від неї необхідності мати знання, уміння, навички оперування інформацією; адаптуватися до змін у засобах і характері комунікації; уміти створювати інформаційні продукти, мати ціннісні установки.Дослідження інформаційної культури здійснюються у таких напрямах, як: інформаційна культура суспільства, інформаційна культура особистості, корпоративна (групова) інформаційна культура. Основні концепції формування інформаційного суспільства, включили різні складники процесів його розвитку – економічні, політичні, інформаційно-технологічні, соціокультурні.Існують два підходи до дослідження інформаційної культури: інформаційно-технологічний і соціокультурний. Перший дає можливість досліджувати культуру знання та поведінки зі знаками, даними, інформацією тощо. Другий – вивчати принципи та механізми, що забезпечують розвиток етнічних і національних культур, їхнє включення у загальний досвід людства.Проблемами формування інформаційної культури є перетворення інформації на зброю в економічній і політичній боротьбі, ведення «інформаційних війн», використання її як засобу керування свідомістю людини. Збільшення обсягів інформації у світі, її достовірність, актуальність становлять проблему для людини через обмеженість можливостей їх засвоєння. Означені проблемні питання досліджень інформаційної культури дають можливості для осмислення, ґрунтовного і системного її вивчення.
23
Fadieiev, Volodymyr. "Національний інтерес і методологічний космополітизм." Multiversum. Philosophical almanac, no. 5-6 (May 18, 2018): 22–31. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.5-6.03.
Full textAbstract:
Поточні трансформації на глобальному рівні порушують питання, пов’язані з ключовими категоріями модерного політичного життя. Це стосується, зокрема, поняття «національний інтерес», що виникає разом з модерною національною державою і відображає характерні особливості її функціонування. Проте глобалізаційні зміни істотно підважують суверенітет національних держав, формуючи новий режим влади (метавлади – за У. Беком), дії якої вже не потребують публічного схвалення з боку громадян. Водночас глобалізація спричиняє появу світового суспільства, уможливлюючи розуміння та інтерпретації подій і процесів з позицій методологічного космополітизму. Ця нова перспектива бачення має враховуватися у визначенні національних інтересів, доповнюючи націоцентричне тлумачення останніх.
24
Hirlina, N. Y. "Методологічні аспекти дослідження процесу соціалізації у медіакультурному просторі інформаційного суспільства." Grani 19, no. 4 (March 2, 2016): 12–17. http://dx.doi.org/10.15421/1716071.
Full textAbstract:
Інтегрована у межах соціально-філософського дискурсу міждисциплінарна методологія, що опирається на класичну філософську методологію аналізу соціокультурних феноменів, дає можливість цілісного уявлення про досліджуваний феномен. З методологічної точки зору важливо визначитися з соціально-філософським розумінням впливу медіакультурного простору на становлення особистості в умовах динамічно мінливого соціокультурного оточення. важливою соціально-філософською методологічною настановою слід вважати тезу щодо постійної присутності медіакультури в людині як просторі її буття внаслідок того, що людина є соціальна істота, а інформаційнОГО суспільства без медіакультури як свого атрибуту не існує. Філософським «стрижнем» дослідження духовної культури молоді є гуманізм у самому широкому сенсі, тобто розуміння досліджуваного феноменА передусім як багатовимірного культивування загальнолюдських цінностей. Підпорядкування матеріалістичних детермінант медіакультурного простору духовним чинникам можливе лише в умовах домінування гуманістичних цінностей. При всьому різноманітті до розуміння духовного виміру взаємозв’язку особистості з соціокультурним середовищем спільною домінантною ідеєю філософських настанов є визнання духовно-культурної автономності людини. Глобалізація і пов’язані з нею цивілізаційні і технологічні процеси мають розглядатися як зовнішньосоціальні стосовно людини, у той час як внутрішньодуховним змістом є процеси культурні. Антропологічно орієнтований культурний простір соціалізації грунтується на міжособистісній культурній взаємодії, яка продукує унікальні та самобутні особистості.
25
Gursky, Taras, and Natalia Kotsan. "ПРОЦЕС РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (7) (March 18, 2020): 132–37. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-132-137.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз процесу регіоналізації у Великій Британії. Визначено основні сучасні тенденції регіоналізації та їх роль у політичних процесах Великої Британії. Розглянуто позитивні зрушення в британському суспільстві, причиною яких стало розширення кола владних компетенцій місцевих органів. Установлено, що регіоналізацію можна розглядати як результат загального процесу кризи держави, що виражається в дифузії влади, тобто вона переходить як вверх – до транснаціональних організацій, так і вниз – до регіонів та інститутів громадської спільноти. Загальні причини регіоналізації виступають у прагненні зробити владу більш ефективною, перекласти на регіональну владу частину повноважень за прийняття рішень, задовольнити потреби тих чи інших прошарків суспільства до самоуправління. Висвітлено те, що проблема регіоналізації всередині країни виникає на сьогодні в багатьох країнах на основі ідей автономії, спираючись на історію, географію, культуру та інші шляхи, які йдуть вглиб століть та тисячоліть. Однак, саме зараз створюються зручні умови для розповсюдження самої ідеї регіоналізації, відродження подібних процесів із новою силою, на які діють численні каталізатори, головним із яких виступає глобалізація. Національні меншини продовжують заявляти про свою роль й отримують активну підтримку та захист зі сторони міжнародного співтовариства, твердо спираючись на норми міжнародного права, використовуючи можливість донести свою позицію до світової спільноти й об’єднати однодумців, використовуючи всі можливі засоби.
26
Kostiuchkov, S. K. "Трансформація філософсько-освітніх ресурсів у контексті глобалізованого та інтернаціоналізованого світу." Grani 18, no. 6 (April 22, 2015): 37–42. http://dx.doi.org/10.15421/1715116.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність і зміст головних проблем (у тому числі й освітніх), які постають перед людством у зв’язку із глобалізацією; відзначається, що у дофілософський період культура і світогляд людини носили синкретичний характер, тому педагогічна діяльність не була прерогативою певних представників суспільства. Уточнено особливості розвитку системи освіти на різних історичних етапах. Підкреслюється, що у процесі глобалізації та інтернаціоналізації система освіти переходить на якісно новий етап – стадію міжнародної інтеграції, яка поступово розвивається до рівня інтернаціоналізації національних освітніх систем. Звернено увагу на велику кількість методологій, концепцій і підходів до аналізу різних рівнів, сторін, напрямів і граней освітньої системи в цілому як самостійної підсистеми культури, цивілізації, суспільства. Акцентовано увагу на очевидності того факту, що в умовах глибоких структурних трансформацій суспільство постає перед необхідністю продукування нової освітньої моделі, релевантної та адекватної умовам розвитку сучасної правової держави і громадянського суспільства. Зроблено висновок про те, що в умовах глибоких структурних трансформацій суспільство постає перед необхідністю продукування нової освітньої моделі, релевантної та адекватної умовам розвитку сучасної правової держави і громадянського суспільства.
27
Hnatushenko, Viktoriia, Oleg Pevzner, and Olga Blat. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ КІБЕРБЕЗПЕКИ ПОШТОВИХ СИСТЕМ, ЯКІ ФУНКЦІОНУЮТЬ В УМОВАХ НАЯВНОСТІ СУЧАСНОГО СПАМ-ТРАФІКА." System technologies 4, no. 129 (April 6, 2020): 100–114. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-4-129-2020-10.
Full textAbstract:
Світова глобалізація та всебічна діджиталізація суспільства створюють умови для поглиблення електронних комунікацій. У той самий час існуючі комунікаційні технології уразливі до мережних загроз, однією з яких є поштовий спам. Системне дослідження небезпек, що може приносити спам-трафік, являє собою дуже актуальну та важливу проблему, якій присвячена робота авторів. Метою їх дослідження став системний аналіз кібербезпеки вузлу електронної пошти, який функціонує в умовах наявності активного спам-трафіка. Спираючись на дані авторитетних міжнародних джерел та результати власних спостережень, автори роблять висновок про необхідність фільтрації спама, але через певну невизначеність самого поняття «спам-трафік» та, враховуючи швидкість еволюції спама та технологій його розповсюдження, проблема точного розпізнавання спама та його блокування виявляється досить нетривіальною і потребує розробки спеціальних математичних алгоритмів. Ці питання передбачається розглянути в наступних роботах авторів.
28
Бондаренко, Іван. "Резензія на монографію Т. М. Корольової, Т. В. Стоянової «Переклад юридичних документв ЮНЕСКО із захисту прав на освіту», Одеса, 2021." Naukovy Visnyk of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky: Linguistic Sciences 2021, no. 32 (2021): 173–74. http://dx.doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-14.
Full textAbstract:
Міжнародне співробітництво набирає дедалі важливішого значення й однією з основних сфер міжнародного суспільства є освіта. Дослідження потребують особливості відтворення юридичних документів з урахуванням особливостей юридичної системи та лінгвокультури кожної країни, що робить дослідження надзвичайно актуальним та теоретично значущим. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку світової культури є широка глобалізація, інтернаціоналізація і всеосяжність електронних засобів зв’язку у межах чого особливого значення набуває процес міжнаціональної комунікації. Значне місце в цьому процесі займає офіційна комунікація між країнами, яка відрізняється від інших видів комунікації цілою низкою специфічних рис на всіх рівнях її реалізації, що має бути об’єктом компетенції професійних фахівців із перекладу і постійно знаходитися в центрі їхньої уваги. Особливо актуальним стає дослідження означеного питання по відношенню до мов Сходу через їхні суттєві лінгвокультурні відмінності. Виокремленню і комплексному дослідженню таких особливостей англомовних документів при їх перекладі китайською мовою і присвячено рецензовану монографію.
29
Харитонов, Євген Олегович, and Олена Іванівна Харитонова. "ЦИВІЛІСТИКА ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ ПАНДЕМІЇ." Часопис цивілістики, no. 37 (July 29, 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.341.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблеми концепції та практики регулювання цивільних правовідносин в умовах пандемії. Зазначається, що пандемія COVID-19 та пов’язана з цим криза (карантин, зниження економічної активності тощо) створили значну кількість загроз звичайному існуванню людського суспільства, поставивши під сумнів навіть такі, здавалося б, стабільні тенденції як європейська інтеграція, міжнародний поділ праці, ринки, глобалізація тощо. Внаслідок цього з юридичної точки зору пандемія стала викликом баченню принципів визначення статусу індивіда та його стосунків із суспільством, характеру регулювання економічних відносин тощо.
Успіх країн, які застосували радикальні засоби та жорсткі обмеження для подолання COVID-19 (Сінгапур, Південна Корея, Китай тощо), свідчить про ефективність використання публічного права. Таким чином, існує тенденція регулювання цивільних відносин публічно-правовими методами, обґрунтування яких потребує критичного аналізу. Виклик пандемії потребує перегляду сутності людських стосунків в різних сферах життя, щоб оновити концепцію статусу індивіда в пандемії та визначити на цій основі напрями оновлення вітчизняного цивільного законодавства.
Доведено, що існує загальна проблема вибору між приватно-правовим (гуманітарним) підходом і публічно-правовим (державно-регулюючим) підходом, яка загострюється в екстремальних ситуаціях, зокрема в умовах пандемії. Держава повинна виконувати функції регулятора «на замовлення». Центральна постать – це людина, яка виступає приватною особою індивідуально або в асоціаціях окремих людей. В той же час людина є також центральною постаттю серед суб’єктів цивільних відносин, що вимагає належної уваги в Цивільному кодексі шляхом висвітлення спеціальної книги «Індивід як приватна особа».
30
Hrechanyk, N. Yu. "МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." Actual problems of regional economy development 2, no. 14 (July 27, 2018): 128–35. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.128-135.
Full textAbstract:
Сучасне світовий економічний простір являє глобальну систему економічних взаємозв'язків і взаємозалежностей, який охоплює всі локальні та національні економічні системи, що пов'язані один з одним міжнародним поділом праці і різними формами інтеграції на рівні ресурсів, продуктивних сил та політично – правових відносин.Глобалізація зумовлює участь як окремих компанії так і суспільства вцілому до глобальної конкуренції: ринки, організації, мови, культури більше не мають чітких територіальних кордонів, межам, бар'єрів. Глобалізація робить доступним всі світові ресурси: природні, технологічні, інформаційні, інтелектуальні. Це значно прискорює розвиток і збільшує можливості для компаній будь-якого ринку та рівня організації .Міжнародний маркетинг – це комплекс заходів фірми по здійсненню зовнішньоекономічної діяльності за межами своєї країни з метою досягнення нових комерційних цілей.Міжнародний маркетинг виступає як відповідна реакція бізнесового світу на такі процеси як: розширення партнерських взаємин на світовому ринку, зростання виробничих можливостей, швидке оновлення товарного асортименту, часті зміни характеру і структури ринкового попиту, його кон'юнктурні коливання, спільні та відмінні риси окремих культур інформаційне забезпечення тощо.
31
Щерба, О. І. "Суспільство споживання та консюмеризм – нові тенденції та виклики для України." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 29 (July 6, 2021): 85–92. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.965.
Full textAbstract:
У статті розкривається зміст феноменів суспільства споживання, консюмеризму й споживацтва, а також відповідних ним понять. Виокремлюються нові тенденції споживання, які є противагою явищу надмірного споживання, здійснюється аналіз їхнього розвитку в українському суспільстві. Розглядається науковий доробок з обраної автором проблематики, зокрема роботи таких класиків соціології, як Е. Фромм, Т. Веблен, Ж. Бодрійяр, З. Бауман, Дж. Рітцер та інші, а також таких сучасних дослідників, як Е. Кежель, В. Ватроба, Я. Шмид, С. Ільїних, В. Ільїн, Ф. Билок та інші, в тому числі сучасних українських учених М. Шульги, В. Мандибури, Я. Зоськи, В. Лапіної, В. Торяника. Наголошується на тому, що поряд із розвитком масової культури, прогресом глобалізації відбулися зміни в моделях споживання, моді й смаках споживачів. Зазначається, що таким чином була створена нова модель трактування споживання як самоцілі, а не лише як способу задоволення людських потреб. Підкреслюється, що в сучасному суспільстві найважливішою метою людини стає споживання, воно використовується для створення індивідуальної ідентичності. Здійснюється теоретичне розмежування змісту таких понять, як «суспільство споживання», «консюмеризм», «споживацтво», «споживче життя», «креативний консюмеризм». Обґрунтовується, що поняття «консюмеризм» вужче, ніж поняття «суспільство споживання», що феномен консюмеризму є найхарактернішою рисою суспільства споживання. Нагоошується на тому, що рух, спрямований на захист прав споживачів, є політичним консюмеризмом, як це визнано в зарубіжній соціології. Аналізуються нові тенденції в поведінці покупців товарів і послуг, що є противагою явищу надмірного споживання, а саме: політичний консюмеризм, етичний консюмеризм, екологічний консюмеризм, дематеріалізація споживання, обмеження споживання, спільне споживання та споживчі бойкоти. Доводиться зростальне значення в українському суспільстві моделей поведінки, пов’язаних зі зменшенням споживання.
32
Ісайкіна, Олена, and Алла Зленко. "ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДІАПРОСТОРУ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 6, 2020): 134–55. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-134-155.
Full textAbstract:
Публікація присвячена дослідженню інформаційної безпеки як передумови захисту вітчизняного інформаційного контенту, оскільки інформаційний фактор відіграє важливу роль у державотворенні та відстоюванні інтересів держави. Глобалізація масмедійних процесів, поширення і набуття популярності так званих цифрових медіа зумовили значне посилення впливу засобів масової комунікації на формування в суспільстві не тільки уявлень, установок, ціннісних орієнтацій та загальної картини світу, але й суспільної та індивідуальної свідомості в цілому. Особливе місце в цьому спектрі суспільних відносин займають проблеми забезпечення інформаційної безпеки.
У статті за підсумками теоретичного аналізу наукових поглядів сучасних дослідників, зроблено висновок, що сьогодні під інформаційною безпекою розуміється кілька принципово різних за своєю природою завдань, а саме: захист ІТ-інфраструктури країни (так званого кіберпростору); протидія спеціальним операціям (провокаціям, диверсіям), здійснюваним за допомогою масмедіа; протидія ворожому (цілеспрямованому і деструктивному) ідеологічному впливу; протидія деструктивним впливам, які здійснюються за допомогою масмедіа (різного роду «токсичний» контент на зразок реклами деструктивних культів, жорстокості, девіантної поведінки) (ІБУ, 2014). Кожне з цих завдань характеризується різним співвідношенням об'єктивних і суб'єктивних факторів.
Інформаційна безпека – стан захищеності інформаційного середовища суспільства, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.
Загрози інформаційної безпеки – це зворотний бік використання інформаційних технологій. Джерелами таких загроз та викликів можуть бути міжнародні злочинні групи хакерів, окремі підготовлені у сфері ІТ злочинці, іноземні державні органи, терористичні угрупування, недержавні організації, політичні структури та неформальні об’єднання екстремістського спрямування, транснаціональні корпорації та фінансово-промислові групи тощо.
Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для ефективної протидії інформаційним загрозам в Україні. У той же час, враховуючи, багатогранність та комплексність означеної проблеми, варто обумовити подальшу необхідність наукових досліджень механізмів забезпечення інформаційної безпеки в Україні.
33
Порайко, Устим. "СПІВПРАЦЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ДЕРЖАВАМИ-КАНДИДАТИМИ НА ЧЛЕНСТВО В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 185–96. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-185-196.
Full textAbstract:
Досліджуються питання формування механізмів та інструмен- тів державної політики в сфері співпраці країн, де формуються розвинені ринкові відносини з міжнародними фінансовими інституціями, розробки та реалізації програм зовнішніх запозичень і фінансової допомоги на етапах приєднання до ЄС.
Розкрито шляхи та методи державного управління формування сфери розробки та реалізації програм зовнішніх запозичень і фінансової допомоги Україні в умовах глобалізації.
Доведено, що державне управління та його складова державне регулю- вання в сфері формування зовнішніх запозичень і фінансової допомоги Україні — одна з найважливіших проблем публічного управління та адміні- стрування в національній господарській системі.
На основі систематизування зовнішніх факторів формування та реа- лізації публічної політики в сфері запозичень визначено, що глобалізація є складним процесом, який має різні аспекти впливу як на державу, так і на різні економіко-управлінські процеси в системі господарювання. Да- не явище звичайно має багато й позитивних аспектів, зокрема, є фактором успішного господарського розвитку, також підвищує рівень інтелектуальної та політичної свободи людини, створює підґрунтя для технологічних ін- новацій, розширює масштаби інформованості суспільства та дає нові мож- ливості для розвитку в міжнародному середовищі. Проте в таких умовах розвитку виникає новий світовий порядок, який передбачає формування нових режимів, норм і постійних міжнародних зобов’язань, домінування сві- тових інтересів над національними. Таким чином, відбувається зменшення ролі державного суверенітету, більше того — його існування стоїть під за- грозою.
Визначено, що необхідність дослідження формування механізмів та ін- струментів державної політики в сфері співпраці країн, де формуються роз- винені ринкові відносини з міжнародними фінансовими інституціями ви- кликана комплексною важливістю як одного з провідних напрямів сталого розвитку національної економіки та ефективного шляху державотворення в Україні. Загалом недостатня науково-теоретична розробка управлінських аспектів формування державної політики, механізмів, інструментів (мето- дів) у сфері та реалізації формування державних кроків у сфері співпраці країн, де формуються розвинені ринкові відносини з міжнародними фінан- совими інституціями обумовили вибір теми статті та сформували напрями подальших досліджень цієї проблематики за умов глобалізації.
Проаналізовано та визначено, що конкретними дослідженнями системи управління в сфері формування та реалізації зовнішніх запозичень і фінан- сової допомоги Україні наука державне управління майже не займалась. Деякі науково-теоретичні розробки цієї проблеми можливо знайти в дослі- дженнях фахівців, які прийшли до державного управління з економіки.
34
Ковшар, Олена. "Освіта як педагогічна категорія в контексті глобалізацій і викликів часу." Освітній вимір 43 (December 11, 2014): 189–96. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2750.
Full textAbstract:
Ковшар О. В. Освіта як педагогічна категорія в контексті глобалізацій і викликів часу.
У статті автор пояснює феномен «освіта», з позицій якого можна максимально сприяти соціалізації людини, її оптимальній адаптації до життя в суспільстві; визначає важливість глобалізації та модернізації сучасної освіти, акцентує увагу на принципах, функціях та підходах її організації.
35
Falko, E. A. "Аналіз діяльності глобальних розподільних систем на міжнародному ринку туристичних послуг." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 15. http://dx.doi.org/10.15421/191602.
Full textAbstract:
Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.
36
Vinnichuk, Olga. "«ПОРТФЕЛЬ РИЗИКІВ» УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ 2014-2020 РР." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, no. 2 (December 20, 2020): 102–9. http://dx.doi.org/10.15421/342037.
Full textAbstract:
Розкрито необхідність оцінки ризику в умовах глобалізації сучасного суспільства. З’ясовано теоретичні аспекти політичного ризику, основні аспекти сприйняття суспільством ризиків. Ключовим моментом у дослідженні ризиків сучасного українського суспільства стало його співвідношення з невизначеністю та небезпекою у політиці. Відзначено, що політичні ризики сучасного українського суспільства тяжіють до зростання (тобто поглиблюються). Свідченням цього факту є аналітичні довідки та експертні висновки фахівців Українського незалежного центру політичних досліджень. Особливо увагу приділено «портфелю ризиків» українського суспільства, який щорічно поповнюється в умовах світової кризи, активної терористичної діяльності тощо.
37
Зотова-Садило, О. Ю. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРАВНИЧОЇ СФЕРИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 62–68. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-08.
Full textAbstract:
У статті представлений один зі шляхів формування професійного спілкування іноземною мовою майбутніх фахівців правничої сфери. Загальна глобалізація та розвиток суспільства ставить нові завдання до підготовки майбутніх спеціалістів. Один із критеріїв конкурентоспроможності на ринку праці сьогодні – це універсальність, гнучкість та різноплановість, зокрема, у сфері комунікації. «Рамкова програма ЄС щодо оновлених ключових компетентностей» (2018 р.) декларує нові рамкові стандарти; так, «спілкування іноземними мовами» трансформовано у «мовну компетентність». Останнє поняття, вочевидь, ширше за попереднє та включає в себе не лише грамотність і вміння висловити власну думку, а й соціокультурний складник. Таким чином, стає зрозумілим, що на заняттях із іноземної мови професійного спілкування викладач має синтезувати декілька дисциплін гуманітарного спрямування та інтегрувати їх у відповідні, заплановані навчальною програмою, тематичні модулі. Автор звертається до ретроспективного аналізу поняття «спілкування» та інших споріднених понять і феноменів з метою розбудови теоретичного фундаменту та подальшого обґрунтування програми спецкурсу «Технологія ділового спілкування студентів-правників». Результати ретроспективного аналізу доводять, що філософські і психологічні теорії спілкування та соціальної поведінки виступають фундаментом сучасних підходів до ефективного й порівняно швидкого оволодіння навичками ділового спілкування іноземною мовою. Зокрема, варто звернутися до ESP (англійська для спеціальних цілей) – підходу до вивчення іноземних мов, який широко застосовується в усьому світі для підготовки фахівців різних галузей. На прикладі авторського спецкурсу розглянуто можливості інтегрування філософських, психологічних і педагогічних теорій у практику викладання іноземної мови професійного спрямування.
38
ГОРОХОЛИНСЬКА, Ганна. "ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИЧНОЇ ЗНАКОВОСТІ ОБРАЗУ КОНЯ У ДІАЛОЗІ ПЛАТОНА «ФЕДР»." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 44 (May 20, 2022): 118–33. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.8.
Full textAbstract:
Мета статті – виявити знакові особливості при розкритті семантичної варіативності коней у діалозі Платона «Федр». Завдання: виділити варіативність коней використаних у метафоричному та стратегічному контекстах. Методологія. В ході роботи використано компаративний та семіотичний методи при дослідженні поставленого питання. Наукова новизна. Виділено три види тварин за знаковою символікою наближених до коней. До них входять: пегас, кінь як метафора людської душі та образ «коня в собі». До розгляду не було включено коня як матеріальну цінність. Пегас (чарівне створіння) постає трансцендентальною істотою, яка відрізняється від крилатого коня за сутністю природи походження та знаходження. Метафоричне зображення людської душі у формі білого та чорного коней, які поєднані колісницею, дає фундаментальну основу для розкриття дуалізму людської природи в глобальному контексті. Подібний дуалізм дає основу для семантичної варіативності у історичній ретроспективі розвитку бінарних систем. Кінь як приклад «ідеальної істоти» у протиставленні «тіні віслюка» дає розуміння цього виду тварин взагалі, в контексті світогляду тогочасного суспільства. Де експліцитно виражене знакове наповнення цієї тварини у ментальному сприйнятті. Цікаво що другорядні елементи літератури Давньої Греції наближають дослідників сьогодення до витоків джерел ментальності сучасності. Висновки. Глобалізація світу стає наступником у наслідуванні давньогрецької традиції на імпліцитно вираженому рівні засвоєння семантичної знаковості предметів у контексті мікро та макросвіту. Мова, символ та діяльність стають не просто елементами культури, а інструментами діалогу з минулим, де на перший план виходить «діяльність» як особлива форма людського буття.
39
Онищенко, О. О. "ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОРАЛЬНИЙ ВИБІР." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1145.
Full textAbstract:
У статті розглянуто співвідношення політики та моралі, розкрита взаємодія політичних технологій та суспільно-моральних норм. Розкрито поняття «політична технологія». Проаналізовані та виділені основні види політичних технологій за ступенем легальності та взаємодії із нормами суспільної моралі: «білі», «сірі» та «чорні» технології впливу. Обґрунтовано використання політичних технологій під час виборчих кампаній. Окреслено основні межі поєднання політичних технологій та суспільно-моральних норм. У роботі наведені основні різновиди технологій за ступенем їх легальності. Розкриті поняття «політичної реклами», «чорного піару», «інформаційних технологій», «громадянського суспільства». У статті наголошено, що громадянське суспільство є виразником пануючих суспільно-моральних норм та їх рупором. Суспільно-моральні норми відображають ступіть розвитку певного суспільства, затверджують його цінності та принципи. Використання політиками та політтехнологами «чорного» PR та заборонених, протиправних методів ведення боротьби відображає не тільки низькі моральні якості конкретної людини, але й певним чином ступінь суспільної моралі, затвердження демократичних цінностей суспільства. У розвинутих демократичних суспільствах показники використання заборонених політичних технологій значно менші, адже їхні цінності базуються на високих моральних стандартах, в основі яких лежать Конституційні норми та правові принципи. Рівень політичної культури підвищує пильність електорату щодо застосування у політиці «брудних, заборонених прийомів». Чим більший рівень правової свідомості та політичної культури, тим більш прагматичними стають виборці, які за допомогою сталого громадянського суспільства протидіють спробам політичної маніпуляції. Рівень освіченості громадян несе за собою незмінні наслідки системі, а саме вимоги до політичної боротьби у вигляді чесності та прозорості, використання «білих» технологій та поступове відмирання брудних політичних технологій. У сучасному світі епохи глобалізації та кібернетизації політичні технології постійно змінюються та вдосконалюються, що у подальшому буде викликати питання щодо співвідношення моралі та політики.
40
Кошкіна, О. І. "ІНСТИТУТ ГРОМАДЯНСТВА СУСПІЛЬСТВА МОДЕРНУ: ПРОБЛЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ." Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, no. 1-18 (2019): 106–14. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2019.18.2.10.
Full textAbstract:
Досліджується проблема реального змісту громадянства в Україні, ступеня реалізації в даному інституті західноєвропейської моделі національного громадянства. Розкриваються основні положення сучасної концепції національного громадянства, головні характеристики моделі громадянства епохи модерну та її динаміка в умовах глобалізації. Дається авторська інтерпретація відповідності політико-юридичної форми і змісту інституту громадянства в українських умовах. Показано, що оскільки політичні рішення (закони) щодо інституту громадянства як форми конкретного політичного явища приймаються відповідно до інтересів політичної еліти, його фактичний змістможе бути неадекватним декларованій формі. Відзначається, щореалізаціязахідноєвропейської моделі національного громадянства в межах однієї держави в умовах трансформації самої моделі, а також викликів і ризиків, пов’язаних із глобалізацією, тягне за собою інституційний дисбаланс. Відмічено, що розвиток інституту громадянства неможливий без його підкріплення реальними можливостями рівноправного для всіх громадян доступу до реалізації прав власності та центрів прийняття державних рішень.
41
ЗАПОРОЖЧЕНКО, Олексій. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОСВІТИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 41 (March 1, 2021): 148–61. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.10.
Full textAbstract:
Метою статті є короткий опис особливо- стей інформаційного суспільства, з особливою увагою до того, як змінюється роль самої людини в глобальних проце- сах інформатизації. З одного боку, інформаційне суспільство дозволяє значно підвищити ефективність праці, розкрити потенціал особистості у вільній та творчій діяльності та про- явити себе в інноваціях та науці. З іншого боку, саме людина в цих умовах може бути фактором ризику. Це дослідження присвячене вивченню антропологічних проблем інформаційної глобалізації та можливостям їх вирішення за допомогою нових освітніх стратегій. Методологічні принципи дослідження. На основі результатів фундаментальних досліджень зарубіжних теоретиків інформаційного суспільства автор визначає головну проблему – непідготовленість самого суспільства до нових реалій інформаційної глобалізації. Е. Тоффлер дав назву цій проблемі – «шок від майбутнього», який міцно закріпився в науковій літературі XXI століття. Аналіз літератури дозволяє нам встановити, що однією з проблем інформаційного суспільства є система споживчих цінностей, яка сформувала- ся у ХХ столітті. Однак саме в умовах швидкого формування інформаційного суспільства колишня система цінностей стано- вить певну загрозу для майбутнього цивілізації. Наукова новиз- на. У статті також розглядається проблема «інформаційного розриву», тобто нового типу соціальної нерівності, причиною якої є те, що певна частина населення не має належного рівня знань та навичок для роботи з інформаційними технологіями та, відповідно, не може пристосуватися до нових умов повної цифровізації, отже, маргіналізується. У контексті цієї проблеми всебічно розглядається феномен інформаційної культури особистості, а також демонструються основні стратегічні напрями та цінності її формування. Особлива ува- га приділяється новому типу етики – «інформаційній етиці». Обґрунтовано зроблений висновок про необхідність належної уваги до проблеми формування нової системи гуманістичних цінностей, яка відповідала б викликам інформаційної глобалізації за допомогою нових освітніх стратегій, тенденцій та парадигм. Розглянуто такі основні тенденції сучасної вищої освіти, як фундаменталізація, гуманізація та інформатизація, обґрунтовано доцільність синергетичної парадигми освіти, яка розглядає саму освіту як відкриту, нелінійну та самоорганізуючу систему. Висновки. Нова парадигма освіти більше відповідає вимогам інформаційного суспільства, оскільки дозволяє значно збагатити наукову методологію та стимулювати міждисциплінарні дослідження, що значно покращить якість як технічної, так і соціально-гуманітарної освіти.
42
Птащенко, О. В., А. О. Пастушенко, І. Н. Імнадзе, and А. А. Солдатова. "Тенденції розвитку глобальних ринків в умовах цифровізації." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6 (270) (November 10, 2021): 125–28. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-125-128.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні існування глобальних ринків сьогодення.
У XXI столітті, на наш погляд, слід говорити про виникнення якісно нового виду конкуренції - гіперконкуренції, або інноваційної гіперконкуренції, тобто керованому гіперконкурентном розвитку глобальних ринків в умовах використання випереджальних домінантних інновацій, що обумовлюють інтеграцію в глобальні структури і включають нові, передові методи конкурентної боротьби.
Сьогодні виникає цілий клас нових явищ і процесів, які вимагають нового наукового осмислення і систематизації, концептуального теоретико-методологічного дослідження і обґрунтування їх сутності, а також розробки нового категоріального апарату і введення в науковий обіг системи нових взаємопов'язаних понять.
У сучасному процесі інтеграції національних (і їх регіональних) економік в єдине світове господарство є ряд відмінностей, особливостей, в порівнянні з тим, що відбувалося в недавньому минулому: перш за все, велика частина світу не брала участі в глобальній економіці початку нашого століття. Сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, кількість країн, відкрили свої кордони для торгівлі, фінансових операцій, інвестиційної діяльності та розповсюдження інформаційних потоків. Не тільки розвинені, але і країни, що мають трансформаційну економіку та розвиваються сьогодні перейшли на шляї реформування своїх економічних систем; якщо на початку століття глобалізація була викликана скороченням транспортних витрат, то в даний час вона обумовлена зниженням вартості коштів на реалізацію комунікаційного процесу.
Революційні зміни відбулися в області глобальних засобів комунікацій і становлення «інформаційного суспільства». Також зазначено, що віртуальне середовище сьогодення – Інтернет, має найстрімкіший розвиток серед будь яких технологій за всю історію людства.
У цифровій економіці спостерігаються неймовірні інновації та розвиток людського капіталу, пошук шляхів підвищення якості та продуктивності праці, перехід від простої цифрової техніки до складних інновацій, що базуються на комбінаціях технологій штучного інтелекту, промислового інтернету, роботизації та автоматизації процесів (від проектування, моделювання виробництва до оформлення покупки товару і моменту доставки споживачеві в сферах виробництва, громадського харчування, роздрібної торгівлі, фінансів, освіті, охороні здоров'я та ін.).
43
Kuzmаk Oleh. "ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ, ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-7.
Full textAbstract:
У статті піднімаються питання щодо стану та проблем системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в університетах України, зокрема, впровадження та використання стандартів якості. Основною метою доcлiдження є науково-методичне обґрунтування організаційно-економічного механізму моніторингу та впровадження стандартів якості у освітній процес, впливу на прихильність здобувачі до закладів вищої освіти та забезпечення їх конкурентних позицій в контексті інтеграції якості вищої освіти у європейський освітній простір. Систематизація літературних джерел свідчить про не достатній рівень досліджень стратегії управління у закладах вищої освіти, що базується на принципах та умовах застосування стандартів якості, їх інтеграції у систему менеджмету якості освітнього процесу. Актуальність вирішення поставленої проблеми полягає у тому, що сектор вищої освіти є надзвичайно важливим та стратегічним для національної економіки і суспільства, зокрема. На протязі становлення незалежності України сфера вищої освіти набула великого зростання, освітній ринок зазнав значних змін, як результат конкуренція між закладами вищої освіти зростає і набуває галопуючого характеру. Ці чинники, а також глобалізація та інтеграція України у європейський простір вказують на гостру необхідність розвитку та удосконалення зовнішньої та внутрішньої системи управління якістю освітнього процесу. У статті доведено, що задоволеність якістю освітньої послуги впливає на прихильність здобувача до закладу вищої освіти. Досліджено та запропоновано алгоритм безперервного моніторингу рівня якості освітніх послуг. На основі аналізу показників якості наданих освітніх послуг та релевантності взаємовідносин із здобувачами запропоновано матрицю взаємовідносин, що дозволяє закладу вищої освіти вибрати студентоорієнтовану стратегію поведінки на ринку освітніх послуг. Дослідження зводиться до висновків, що зростання прихильності здобувачі до закладів вищої освіти та забезпечення їх конкурентних позицій в контексті інтеграції якості вищої освіти у європейський освітній простір можливе за умов наполегливого впровадження стандартів якості, подолання опору впровадження нових пріоритетів, залучення широкого кола стейкхолдерів для реалізації та моніторингу освітніх програм, впровадження студентоцентричного навчання, підвищення привабливості освітніх програм, вивчення зворотного зв’язку щодо якості навчання від здобувачів, аналізу ринку праці та попиту на навчання, прогнозування і планування компетентностей та результатів навчання.
44
Glushkova, L. V. "Особливості змін структури українського суспільства у глобалізаційному процесі." Grani 19, no. 4 (March 5, 2016): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/1716081.
Full textAbstract:
У статті розглянуті окремі аспекти структурних змін в українському суспільстві, які торкаються соціальної,економічної, політичної сфер, системних соціальних трансформацій, які не ототожнюються тільки з політичною модернізацією,проблеми культурно-цивілізаційних змін суспільного життя, які виникають у нових умовах глобалізації, тобто сфери змін, експериментування, вибору нових напрямів розвитку. Приділено увагу структурним змінам, формуванню нових класових утворень за даними досліджень підприємців, бізнесменів, власників-близько п’яти відсотків, висококваліфіковані фахівці та інтелігенція – близько вісімнадцяти відсотків, робітників – близько двадцяти відсотків і так далі[5], основні критерії, які притаманні перехідному українському суспільству та впливають на процеси соціальної диференціації, формування середнього класу, який виступає у ролі культурного стабілізатора в суспільстві та є носієм нової інформаційної цивілізації. Проаналізовано проблеми, які пов’язані з усвідомленням фундаментальних цілей модернізації,що знаходяться за межами політики і те як вони узгоджуються з сучасним цивілізаційним розвитком,підсумки пострадянської трансформації в українському суспільстві та проблеми в соціальній сфері,які виникають внаслідок цього
45
Хохлов, А. С. "ПАТРІОТИЗМ ЯК СКЛАДОВА ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2020): 230–40. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-230-240.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню однієї із складових духовного розвитку – формуванню патріотизму як духовно-моральної основи особистості.
Людина – найголовніший носій моральних та етичних норм і цінностей. Особливо педагог у закладі загальної середньої освіти виступає «діячем-транслятором» в процесі обміну досвідом, інформацією, досягаючи результативності й гармонійності у формуванні в учнів духовної культури та громадянської відповідальності, активної громадянсько-патріотичної позиції як складової цієї культури. Уваги в дослідженні поставленої проблеми заслуговує формування в учнів патріотизму як духовно-моральної основи особистості, розуміння національної ідентичності, що повинно проявлятися в активних й свідомих громадянських відносинах та оцінках. У сучасному суспільстві, в умовах глобалізації, людина відчуває вплив економічних, соціально-політичних змін, що призводить до зміщення системи цінностей народу на другий план. Виходячи із зазначеного, у статті наголошується необхідність прийняття суспільством та державою важливості для особистості та кожного громадянина прийняття та усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної свідомості як важливий чинник впливу на всебічний розвиток батьківщини й суспільства, зокрема його духовне збагачення й зростання.
У статті проаналізовано основні поняття, які визначають сутність та роль патріотичного виховання учнів в розвитку їхньої духовної культури (розвиток та формування моральних, етичних, естетичних, інтелектуальних, громадянських цінностей). Розглядаються питання значення патріотичного виховання учнів в Німеччині та Україні. Порівнюється реалізація патріотичного виховання учнів в закладах освіти в Німеччині та Україні.
46
Каменський, Д. "У розвиток дискусії про вдосконалення механізму кримінально-правової охорони національної економіки в умовах глобалізації." Юридичний вісник, no. 5 (December 8, 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2008.
Full textAbstract:
У статті запропоновано аргументи на користь авторської ідеї про напрями вдосконалення механізму кримінально-правової охорони вітчизняної економіки в умовах світової глобалізації. Показано вплив процесів інформатизації, комунікації, стирання мовних бар'єрів, міграції робочої сили та капіталів, спільного освоєння космічного простору, реалізації міжнародних наукових проєктів практично в усіх сферах, транснаціоналізації бізнесу тощо. Установлено, що позначені процеси, які з усією очевидністю набирають дедалі більших обертів, не можуть не впливати, принаймні опосередковано, на право взагалі та кримінальне зокрема. Констатовано, що в сучасних суспільствах фіксується поява нових видів економічних злочинів, зростання економічної злочинності загалом та її адаптація до різноманітних соціально-економічних змін.
Підтримано висловлену в літературі позицію про те, що нині виникає необхідність у ґрунтовному, системному, комплексному дослідженні тенденцій розвитку саме галузевого права (законодавства) в умовах глобалізації. Визначено, що всебічне осмислення цього феномену на високому науковому рівні, не останньою чергою на рівні галузевих юридичних наук, сприятиме, з одного боку, мінімізації негативного впливу процесу глобалізації на різні аспекти життя окремо взятої людини й загалом суспільства, а з іншого - утіленню позитивних аспектів глобалізації, зокрема шляхом успішної імплементації загальновизнаних європейських і світових правових стандартів, принципів і цінностей.
Обґрунтовано висновок про те, що сучасні глобалізаційні тренди впливають на процеси перманентного зближення кримінального права окремих держав. Цей тренд актуалізує ретельне вивчення питань про часткове змішування норм кримінального права як на рівні правових сімей, так і, більш предметно, на рівні правових систем окремих держав. Також констатовано, що феномен глобалізації значною мірою актуалізує порівняльно-правові дослідження в галузі кримінального права.
47
Plyasov, V. S. "Суспільні трансформації в контексті історичних просторових морфологій." Grani 18, no. 6 (April 19, 2015): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/1715124.
Full textAbstract:
У статті аналізуються суспільні трансформації через призму історичних просторових морфологій. Показані зміни сприйняття простору у взаємозв’язку з соціальноісторичними трансформаціями. У первісному суспільстві фізичний простір земної поверхні був опанований і соціально сегментувався життєдіяльністю племені та родових общин. Родовий простір був для людини сакрально унікальним. Ця форма відношення людини до простору може бути названа топофілією. Вона зумовлює відповідні норми поведінки людини в такому світі. З переходом до традиційного суспільства головною просторовою морфологією виступили імперії. На зміну прив’язаності до власної території приходять експансіонізм, жага чужих територій. Колишні провінції імперії виявляються самодостатніми в культурному і господарському відношенні і стають місцем розвитку більш життєстійких націй. Структурними елементами нації стали регіони, які на власному рівні інтерпретували національну культуру, тому регіони мають більше значення для націй ніж провінції для імперій. З кожною суспільною трансформацією відбувається перманентна пульсація простору. Для конкретних просторових морфологій визначені адекватні механізми політичного керівництва. Актуальним стає вивчення суспільних трансформацій через розуміння нових просторових морфологій – глобалізації та регіоналізації, які є визначальними рисами інформаційного суспільства.
48
Шамрай, В. В. "КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МІЖДЕРЖАВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ." Знання європейського права, no. 4 (February 11, 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.125.
Full textAbstract:
Статтю присвячено теоретико-методологічним підходам до визначення впливу процесів глобалізації на розвиток конституційного права в сучасних умовах європейської міждержавної інтеграції з погляду пошуку ефективних засобів комплексної правової модернізації суспільства.Автор аналізує юридичний зміст правової глобалізації, показує її специфічні особливості, розкриває значенняпроцесів удосконалення базових елементів суспільних відносин і конституційної модернізації суспільства й держави в сучасних умовах правової глобалізації та європейської міждержавної інтеграції. Особливу увагу приділенопрогнозуванню як побудові ефективної моделі розвитку з урахуванням можливих ризиків і кінцевих результатів.Таке моделювання принципово нових конституційно-правових принципів, норм, інститутів, підгалузей, бажанихта суспільно корисних відповідно до стану урегульованості реально наявних конституційно-правових відносину суспільстві дає чітке розуміння концепту глобалізаційного впливу на розвиток міждержавної інтеграції України в майбутньому.Обґрунтовано врегулювання питань співвідношення компетенції ЄС та його членів особливо під час реалізаціїЄвропейським Союзом зовнішньополітичної функції. В умовах глобалізації та міждержавної інтеграції здійснення спроби юридичного, нормативного, галузевого (конституційно-правового) прогнозування розвитку національної галузі конституційного права набуває особливої ролі та актуальності.Визначено правове прогнозування розвитку галузі конституційного права України.Запропоновано, що наднаціональність може існувати тільки в межах міжнародних утворень, у яких складовіелементи (держави) повністю не втратили свого суверенітету. Держави-члени організації зберігають свій суверенітет, вони мають право вільного виходу з неї, і позбавити державу цього права неможливо, як і не можутьвони відмовитися від нього, навіть внісши відповідні положення в установчий документ, унаслідок загальноправової презумпції недійсності відмови від потенційної вигоди.Наголошується на потребі подальшого вдосконалення конституційно-правового регулювання найважливішихсуспільних відносин як ключового напряму правової модернізації суспільних відносин у сучасній демократичнійдержаві, побудованій на принципових засадах європейського конституціоналізму.
49
Клочко, Олексій Анатолійович. "ГЕРОЇЧНІ МІФИ У БЕЗПЕКОВОМУ АСПЕКТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ПІДХІД “ІМАЖИНЕРА” Ж. ДЮРАНА." Public management 26, no. 1 (July 19, 2021): 42–60. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-42-60.
Full textAbstract:
Проаналізовано героїчні міфи у контексті безпекового сучас- ного етапу розвитку українського суспільства. Сучасна ситуація у сфері міжнародної безпеки характеризується глибо- кими змінами, пов’язаними, насамперед, з активізацією інтеграційних про- цесів на глобальному і регіональному рівнях. Процеси глобалізації накла- ли відбиток на всі сфери світової цивілізації, зокрема оборони й безпеки. Сучасні глобалізаційні процеси мають визначальний вплив на міжнародну, регіональні і національну системи безпеки та несуть у собі поряд із новими можливостями низку новітніх загроз. Україна в цій ситуації не є винятком. Дослідження соціальних структур і соціальних процесів за допомо- гою подвійної герменевтики в парадигмі “логос/міфос”, що запропонував Ж. Дюран, істотно розширює інтерпретаційні, семантичні та прогностичні можливості наукових досліджень, у тому числі в аспекті аналізу, прогно- зування та конструювання соціальних структур українського суспільства. Вивчення структур колективного несвідомого дасть змогу пояснити низку процесів на етапі переходу суспільства до нових соціальних форм. Наголошено, що міф є першим рівнем структурування уяви. Він може на- биратися енергією і зношуватися. Це, з одного боку, компонент колективного несвідомого, з другого — що піддається осмисленню та усвідомленню. Оскільки в перехідних суспільствах існує здебільшого динамічна рівно- вага, міфи завжди супроводжують цю сферу. Політичний міф може містити містифікований і спотворений образ конкретної політико-економічної си- туації, що не відповідатиме дійсності. Завдяки цьому носії образів можуть ідеалізуватися або дискваліфікуватися. Трансформаційність, перехідність українського суспільства ускладню- ється тривалою несформованістю політичної культури демократичного та національно-свідомого характеру населення всієї України, однак на сучас- ному етапі можна констатувати тенденцію прискореного руху суспільства у заданому напрямі.
50
Кошелєва, Оксана Борисівна, Олена Анатоліївна Кравчук, and Оксана Володимирівна Цисельська. "КОМУНІКАЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ КРАЇНИ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 287–300. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247170.
Full textAbstract:
Мета статті — визначити вплив комунікаційної культури на формування міжнародного іміджу країни. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу і синтезу для вивчення «комунікаційної культури» та комунікативних технологій. Структурний метод дозволив визначити процеси комунікації та комунікативних функцій. Міждисциплінарний підхід застосовувався для виявлення інформаційних та комунікаційних технологій, спрямованих на формування міжнародного іміджу. Наукова новизна полягає у визначенні понять «комунікативна культура» та «віртуальна реальність» як особливого культурного простору з позицій формування іміджу країни на міжнародному рівні. Висновки. Доведено, що в умовах глобалізації відбувається розширення інформаційних систем та комунікаційних технологій, які характеризуються оперативністю, вільним доступом та впливом на суспільство. На міжнародному рівні типологія сучасних комунікацій охоплює медіадипломатію, публічну, електронну, іміджеву та культурну дипломатію, державний брендинг, інвестиційне іміджування, медіазв’язки, адвокасі, соціально-комунікаційні платформи, за допомогою яких створюється соціально-психологічний образ того чи іншого суб’єкта, який впливає на поведінку особистості в культурній та політичній сфері. Комунікаційна культура визначається панівними в суспільстві нормами та способами фіксації, збереження і поширення культурних змістів, а суспільна комунікаційна система є упредметненою комунікаційною культурою. Комунікативні технології розглядаються як суспільно-політичний феномен, що функціонує в різних формах, реалізується через інструменти та механізми задоволення національних (державних) корпоративних та суспільних інтересів. Отже, в інформаційному суспільстві комунікація займає домінуючі позиції, а віртуальна реальність сприймається як особливий культурний простір.