Journal articles on the topic 'Глобальні стратегії'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Глобальні стратегії.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Глобальні стратегії.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Lisitsa, Ekaterina, and Svetlana Pavlovskaya. "Global marketing and advertising development based on cultural specificities in the world." University Economic Bulletin, no. 42 (June 19, 2019): 102–10. http://dx.doi.org/10.31470/2306-546x-2019-42-102-110.
Full textAbstract:
Предмет дослідження: взаємозв'язок глобального маркетингу і реклами з культурними особливостями країн у світовій економіці. Мета дослідження: на основі аналізу підходів транснаціональних корпорацій до формування глобальних маркетингових стратегій визначити основні елементи з урахуванням культурних відмінностей приймають ринків і виділити рушійні і стримуючі фактори, що впливають на глобальну інтеграцію і маркетинг. Методи: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, методи угруповань, узагальнення та систематизації даних, а також економіко-математичні моделі. Результати роботи: В статті міститься аналіз основних механізмів побудови глобальної маркетингової стратегії і реклами ТНК, сформованих з урахуванням культурних відмінностей країн в світовій економіці, досліджено основні види маркетингових стратегій на основі EPRG-схеми, представлений компаративний аналіз маркетингових стратегій інтерналізації та локалізації, використовуваних різними ТНК (включаючи ТНК Китаю). На основі SWOT-аналізу основних елементів глобальних маркетингових стратегій ТНК виділені основні сполучення стратегічних елементів і напрямків розвитку національних компаній. Галузь застосування результатів: Результати дослідження можуть бути використані при формуванні маркетингових стратегій національних компаній при виході на міжнародний ринок, допомогти в процесі інтернаціоналізації компанії, посилити положення компаній в міжнародній торгівлі за допомогою побудови враховує культурні відмінності маркетингової стратегії і реклами. Висновки: Процеси глобалізації призвели до посилення зовнішньоекономічних взаємозв'язків держав і формування нової світової інфраструктури. Це зумовило актуальність формування маркетингових стратегій національних компаній з урахуванням світового досвіду маркетингових стратегій ТНК і з урахуванням культурних відмінностей приймаючих країн. Облік культурних відмінностей внутрішніх ринків країн дозволяє уникнути істотних втрат при побудові відповідної маркетингової стратегії (наприклад, EPRG-схема), побудувати адекватну симбіоз всіх ресурсів компанії (включаючи фінансові, трудові, інноваційні та ін.), Що дозволяє завоювати нові ніші на ринку або утримати конкурентні позиції. Цьому також сприяє наявність регіональних торгових угод, зняття тарифних і нетарифних обмежень у світовій торгівлі. Все це дозволяє виділити рушійні і стримуючі ключові фактори, що впливають на глобальну інтеграцію і глобальні маркетингові стратегії в сучасних умовах.
2
Аванесова, І. "Глобальні інвестиційні стратегії транснаціональних корпорацій." Журнал європейської економіки 8, no. (2) (2009): 119–28.
Find full text
3
Цибуляк, А. Г. "Глобальні стратегії екологізації світових товарних ринків." Економіка та держава, no. 8 (2016): 54–57.
Find full text
4
Гриценок, О. В. "Глобальні стратегії розвитку інформаційного суспільства: досвід для України." Стратегічні пріоритети, no. 3 (16) (2010): 120–25.
Find full text
5
Buryk , M. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДО 2030 р." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 55–62. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.07.
Full textAbstract:
Досліджено управління розвитком транспортної інфраструктури в умовах реалізації Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 р. в сучасній транспортній галузі як одному з найважливіших елементів в економічній системі України. Розкрито сутність поняття “сталий розвиток” як складної багаторівневої і багатокомпонентної системи заходів, спроможної забезпечити ефективне функціонування й розвиток країни. Проаналізовано проблеми, що впливають на розвиток транспортної інфраструктури. Описано пріоритетні Глобальні цілі сталого розвитку до 2030 р., що безпосередньо стосуються транспортної інфраструктури. Обґрунтовано необхідність розвитку транспортної інфраструктури України з метою виконання Стратегії сталого розвитку, задля підвищення якості транспортних послуг та транспортної інфраструктури в ХХІ ст.
6
Mavrov, H. I., Yu V. Shcherbakova, and T. V. Osinska. "НОВІТНІ МЕТОДИ СТРИМУВАННЯ ІНФЕКЦІЙ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ." Інфекційні хвороби, no. 1 (April 2, 2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9933.
Full textAbstract:
Кожен день більше 1 млн осіб заражаються на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), які становлять значну частину захворюваності людства, а також підвищують ризик придбання вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Існуючі стратегії профілактики та запобігання ІПСШ, включаючи зміну поведінки, розповсюдження презервативів і своєчасну терапію, не привели до їх суттєвого скорочення, що вказує на необхідність пошуку нових стратегій.
Мета цього огляду – узагальнити нові біомедичні підходи до профілактики ІПСШ, включаючи багатоцільові технології, а також виявити наукові та організаційні перешкоди, які необхідно подолати.
Матеріали і методи. За період 1990-2018 рр. аналізувалися результати власних досліджень, статті, знайдені в базі даних PubMed, глобальні звіти UNAIDS (ЮНЕЙДС) – агентства об’єднаних націй з боротьби зі СНІДом, звіти окремих країн, матеріали Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Результати. Проведено систематичний аналіз клінічних досліджень жіночих презервативів, місцевих мікробіцидів на основі гелю, вагінальних кілець, таблеток, плівок та нановолокон. Проаналізовано стан хімічної профілактики генітального герпесу, трихомонозу. Наведено принципи багатоцільової технології профілактики (БТП) та перспективи досліджень.
Висновок. ВІЛ та інші ІПСШ є частиною глобальної кризи охорони здоров’я. В даний час розробляються нові БТП для захисту від ВІЛ й ІПСШ з урахуванням механізмів зараження та культурних і соціальних чинників.
7
Безкоровайна Л.В. "КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В КОНКУРЕНТНОМУ ТУРИСТИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ЕТИКА І КУЛЬТУРА ГОСТИННОСТІ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-5.
Full textAbstract:
У статті автором опрацьовано питання корпоративного управління в туризмі, бізнес-етики та корпоративної культури в індустрії гостинності та їх вплив на стратегію сталого розвитку та конкурентоспроможності готельного підприємства в ринкових умовах туристичного бізнес-середовища. Розкрито, що корпоративна політика залежить від стратегії глобального розвитку, згідно якої восьма ціль проголошує забезпечення сприяння сталості туризму, що позначається на створенні нових робочих місць, розвиткові місцевої культури і виробництві місцевої продукції; економічному зростанні; підвищенні ефективності економіки через новації та диверсифікацію послуг. Нині в Україні існує чималий запас ресурсів для розвитку туризму в багатьох сферах, а саме: гастро-, агро-, екотуризм; спортивний, культурний, освітній, діловий туризм; події та фестивалі, свята, MICE (зустрічі, заохочення, конференції, заходи) тощо. Визначення поняття корпоративного управління в готельному бізнесі, роз’яснення політики корпоративної етики та культури, а також технології надання готельних послуг важливим завданням систем управління готельною індустрією для забезпечення конкурентоспроможності та ефективності в туристичному бізнес-середовищі. Адекватна глобальній стратегії розвитку, восьма мета стосується туристичної галузі та проголошує до 2030 року: забезпечення реалізації стратегій підтримки сталого туризму, що підтримує створення робочих місць, розвиток місцевої культури, місцеве виробництво; сприяє економічному зростанню, повній та продуктивній зайнятості всіх громадян; підтримка зростання валового внутрішнього продукту в найменш розвинених країнах; підняття продуктивності економіки за рахунок диверсифікації, модернізації, інноваційної діяльності. Прийнятий Глобальний договір ООН має унікальні перспективи налагодити співпрацю між промисловістю та організаціями з метою вироблення шляхів вирішення глобальних проблем. Глобальний договір ООН закликає компанії привести свої стратегії та діяльність у відповідність з десятьма загальними принципами прав людини, трудових відносин, довкілля та битви з корупцією, а ще здійснити заходи для реалізації завдань досягнення сталого розвитку. Десять принципів Глобального договору ООН, засновані на ключових конвенціях та деклараціях ООН, були визнані та закріплені в численних міжурядових ухвалах та підсумкових документах, включаючи резолюції Генеральної Асамблеї. Підприємства гостинності повинні дотримуватися цих принципів у своїй діяльності та у формулюванні стратегій подальшого розвитку та ефективної практики.
8
Куцин, А. М., В. Ю. Субботін, and А. М. Дорошенко. "РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ ЗГІДНО З ПІДХОДОМ «ENDOVASCULAR FIRST» У СВІТЛІ ГЛОБАЛЬНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ (GLOBAL VASCULAR GUIDELINES ON THE MANAGEMENT OF CHRONIC LIMB-THREATENING ISCHEMIA)." НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 4, no. 1 (July 24, 2020): 80–87. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.4(1).2020.12.
Full textAbstract:
Резюме. У статті висвітлено рекомендації «Global Vascular Guidelines on the Management of Chronic Limb-Threatening Ischemia»* щодо ендоваскулярної реваскуляризації нижньої кінцівки. Автори статті висловлюють власне розуміння тексту рекомендацій. Для самостійного повного аналізу рекомендацій потрібно вивчити усі розділи настанови. Глобальні судинні рекомендації (GVG) зосереджені на визначенні, оцінці та лікуванні хронічної загрозливої ішемії нижньої кінцівки (Cronic Limb-Threatening Ischemia) з метою поліпшення результатів лікування та висвітлюють критичні потреби у дослідженнях.Мета дослідження – визначення оптимальної стратегії реваскуляризації. GLASS – це фундаментальний відхід від сучасних стратегій, що використовуються у захворюванні периферичних артерій та більш схожий на схему SYNTAX для захворювань коронарних артерій.Методи дослідження. Прийняття клінічних рішень залежить від порівняльної оцінки ризику та переваг для кожного пацієнта. Як і SYNTAX, GLASS-схема призначена для співвідношення головним чином із результатами після ендоваскулярних втручань. Вона не містить таких критеріїв, як якість венозного шунта або шляхи відтоку крові, які мають більш безпосереднє значення для шунтування.Результати дослідження. Збільшення кількості процедур реваскуляризації може бути пов’язане зі збільшенням доступності ендоваскулярних технологій та методик. Практикуючі лікарі широко використовують усі методи реваскуляризації, включаючи шунтування та ангіопластику. Неселективний ендоваскулярний підхід несе певний ризик як клінічно неефективного, так і дороговартісного лікування та можливого заподіяння шкоди пацієнту. Неефективна реваскуляризація може призвести до повільного полегшення симптомів, обмеженої тривалості ефекту від втручання, затримки загоєння ран, недостатнього системного впливу на інфекцію або прогресування втрати тканин у стопі. Важливий чинник – потенційний вплив невдалих ендоваскулярних реваскуляризацій на результати вторинного шунтування при хронічній загрозливій ішемії кінцівки.Висновок. Ендоваскулярна реваскуляризація є щоденною і поширеною стратегією у практичній роботі судинного хірурга у світі. Розвиток технологій ендоваскулярної хірургії потребує подальшого накопичення доказів ефективності і недоліків виконаних реваскуляризацій.
9
Баженков, Є. В. "ГЕНЕЗИС МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ В ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ ПІД ВПЛИВОМ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 4 (63) (December 29, 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-20.
Full textAbstract:
У статті розглянуто стратегічне управління у освітній галузі. Дано визначення поняттю «стратегічне управлін- ня в освітній галузі». Охарактеризовано стратегію розвитку освітньої галузі. Виявлено основні напрямки внутрішньо- галузевих цілей. Визначено підґрунття процедури формування стратегії у освітній галузі та основні потреби освіт- ньої галузі України в умовах глобалізації. Проілюстровано алгоритм формування стратегії у освітній галузі. Визначено важливість місії та стратегічних цілей у освітній галузі. Виокремлено базові компоненти місії, які характерні для освітньої галузі. Визначено ключові пункти змісту стратегії. Проаналізовано найважливіші правила, які включають в себе принципи та тенденції розвитку структури стратегічного управління у освітній галузі. Розглянуто страте- гічні альтернативи, які є в освітній галузі Сформовано висновки щодо процесу формування та реалізації стратегій у освітній галузі.
10
Конотопець, Євгенія. "СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ЗРУШЕНЬ: КЕЙС СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 227–39. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-227-239.
Full textAbstract:
Сучасний світ невпинно розвивається. Прогрес у всіх сферах людського життя досяг небаченої раніше швидкості. Наприклад, ринок тех- ніки та технологій повністю оновлюється за 5 років. Для підтримання тако- го рівня прогресу глобальне суспільство створює різноманітні концепції і стратегії. Саме вони є орієнтиром для кожного, хто бажає ефективно розви- ватися. Концепція сталого розвитку наразі є провідною для більшості країн світу. Саме вона визначає напрями подальшого розвитку держав, їх політи- ку на міжнародній та внутрішній арені, закони, які вони приймають, тощо. Вкорінена ця концепція не лише на державному рівні, нею керуються й ор- ганізації при плануванні своєї діяльності, а також звичайні люди у своєму повсякденному житті. Метою статті є розгляд особливостей стану україн- ського суспільства та вироблення нової стратегії сталого розвитку для Укра- їни. У процесі аналізу українського суспільства використовувалися теорії класиків соціологічної та психологічної думки: Т. Парсонса, О. Шпенглера, П. Штомпки, К. Юнга. За їх допомогою було проаналізовано українську суспільну сучасність та виявлено теоретичне підтвердження можливості успішного розвитку країни. Також було встановлено відповідність законо- давства України до цілей сталого розвитку. Це дало можливість отримати реальну картину дійсності українців та запропонувати можливу стратегію сталого розвитку країни, стратегію культурного розвитку, яка дасть можли- вість суспільству якісніше дотримуватися визначених цілей та прогресувати в сучасному “світі змін”. Більш глибоке вивчення проблеми дало змогу на прикладі діяльності та державної політики таких держав, як Америка, Пів- денна Корея, Казахстан показати доцільність запровадження запропонова- ної стратегій. У ході роботи було сформовано пропозиції щодо подальшої діяльності країни згідно зі стратегією культурних змін.
11
Tykhomyrova, Yevheniia. "Особливості сучасної кліматичної дипломатії." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (3) (April 26, 2018): 18–23. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-18-23.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що сьогодні в українському науковому дискурсі вкрай недостатньо наукових праць, у яких би розглядались основні аспекти теорії й практики кліматичної дипломатії. Дослідження стосовно розв’язання проблем зміни клімату в політологічному значенні, як їх презентує сучасна західна політична наука, відсутні. Нами здійснено аналіз особливостей кліматичної дипломатії, які випливають із тих змін, що відбулись у світі сучасної дипломатії, зокрема зростання кількості учасників світових справ і типів суб’єктів міжнародних відносин; зміна рівнів залучення дипломатії та дипломатичної діяльності – від місцевого, внутрішньодержавного, до двостороннього, регіонального та глобального; розширення сфери й обсягу об’єктів дипломатії; зміна апарату та механізмів зовнішніх зв’язків і дипломатів; зміна режимів, типів та техніки дипломатії.
У статті констатовано, що держави залишаються одним із головних суб’єктів кліматичної дипломатії, хоча кожна з них має різне значення й різні стратегії переговорів із кліматичного питання. Водночас у формуванні та реалізації політики з актуальних питань важливу роль відіграють недержавні суб’єкти: глобальні банки, регіональні, міжнародні та наднаціональні організації, неурядові організації та навіть субнаціональні державні органи. Саме серед них стає дедалі більше активних учасників архітектури зміни клімату, а отже, суб’єктів кліматичної дипломатії. У багатостороннє розв’язання глобальних проблем, зокрема й проблеми зміни клімату, зробили свій внесок також учасники громадянського суспільства, а відтак вони належать до суб’єктів сучасної кліматичної дипломатії.
Вважаємо, що варто враховувати те, що кліматична дипломатія здійснюється на різних рівнях – від місцевого до глобального; зараз настав час інтегрувати екологічну політику загалом і, зокрема, кліматичну в класичну зовнішню політику; кліматична дипломатія увібрала в себе фактично всі канали, що передбачають сучасні напрями дипломатії, перетворившись на інструментарій прийняття колективних рішень, пошуку компромісів, які задовольняють усі сторони переговорів щодо кліматичних змін.
12
Алейников, А. В., А. V. Aleinikov, А. В. Курочкин, А. V. Kurochkin, Д. А. Мальцева, and D. А. Maltseva. "Коммуникативная эффективность информационного антикризисного менеджмента в условиях глобальной пандемии." Научно-техническая информация. Серия 1: Организация и методика информационной работы, no. 2 (2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.36535/0548-0019-2021-02-2.
Full textAbstract:
Описано исследование коммуникативной эффективности государственных стратегий информационного антикризисного менеджмента в условиях глобальной пандемии и ускоренной цифровизации; анализируются трансформации информационной подсистемы власти, что обусловлено реакцией на распространение COVID- 19. Выявлено, что коммуникативная эффективность информационного антикризисного менеджмента определяется способностью управленческих систем в сжатые сроки разрабатывать и реализовывать проактивную стратегию. Предложены теоретические основания анализа коммуникативной эффективности в условиях «пандемическо-экономической» дилеммы, структурированы возможные информационные стратегии публичной власти в условиях пандемии, выявлена их сравнительная эффективность при реализации антикризисного менеджмента.
13
Бабайлов, Василь, and Дар’я Приходько. "ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ НАУКИ МАКРОЕКОНОМІКИ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 16. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.16.
Full textAbstract:
УДК 330.101.54; JEL Classification: E00, Е03, E3
Як доведено сучасними фундаментальними дослідженнями у будь-якій науці зобов’язано бути чотири елементи змісту: об’єкт (межи науки); предмет (проблемна частина об’єкту); методика апробації, як методика вирішення проблеми предмету; парадигма (результат апробації основного закону). Відсутність хоча б одного з таких елементів означає відсутність усієї науки. Метою даного дослідження є завершення формування науки макроекономіки. Задачі: визначити чотири елементи змісту науки макроекономіки (основну теорію, основний закон, методики апробації основного закону, парадигми), сформулювати основні результати дослідження. Методики дослідження: порівняння, системного та комплексного підходу, абстрактно-логічного аналізу, узагальнення та абстрагування, логічна генерація висновків. Результати. Визначені всі чотири елементи змісту науки макроекономіки: основна теорія макроекономіки, головним елементом змісту якої є основний закон, як результат узагальнення законів приватних теорій макроекономіки; основний закон макроекономіки – це рівність сукупного попиту і сукупної пропозиції, яка відображає саму сутність макроекономіки – створення рівноважної ціни; основна методика апробації основного закону – методика «Час» як скорочений вираз методики історичного-логічного Гегеля; три парадигми макроекономіки (глобальні стратегії) відповідно: вільної конкуренції; стихійного (неконтрольованого) співвідношення конкуренції і монополії; оптимального (контрольованого) співвідношення конкуренції і монополії. Це означає завершення формування науки макроекономіки. Наукова новизна: вперше завершено формування науки макроекономіки. Практична значущість: сформована наука макроекономіки буде найефективнішим засобом вирішення проблем практики макроекономіки та мікроекономіки, а також матиме позитивний вплив на розвиток педагогіки вищої освіти.
14
Гаврилюк О.В., д.е.н., професор. "ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ: ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЙ ВЗАЄМОДІЇ З КЛІЄНТАМИ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 81–86. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-10.
Full textAbstract:
Динаміка глобалізації постійно генерує нові проблеми та завдання, що стосуються методів та інструментів принципово якісного функціонування бізнесу, взаємодії з клієнтами в усіх сферах виробництва і надання послуг, створення “розумних” технологій. До глобальних трендів сьогодення належить диджиталізація всіх аспектів життєдіяльності, бурхливе нарощування електронної комерції. Однак традиційна пряма роздрібна торгівля на основі реальної візуалізації бізнесу не втрачає актуальності і також розвивається. Крупні фірми та бренди започаткували нові підходи, в рамках яких практикується симбіоз обох сегментів. Стратегії взаємодії зі споживачами перебувають у постійній модифікації, особливо в залежності від соціально-економічної стабільності та ринкових флуктуацій.
У статті досліджені новітні тенденції, стратегії й наслідки глобальної диджиталізації у контексті феномену «економіка вражень» і нових можливостей забезпечення ефективних взаємин зі споживачами. На конкретних прикладах висвітлені елементи економіки вражень (агротуризм, власноручне приготування їжі у ресторанних закладах), а також купування емоцій з боку заможних верств населення.
Проаналізовано три новітні напрями і механізм функціонування електронної комерції: відкриття традиційних роздрібних магазинів, використання франчайзингу та створення безпілотних автоматизованих супермаркетів без персоналу. Проаналізована модифікація стратегій та їх перспективи в залежності від соціально-економічної стабільності і настроїв споживачів, зокрема, в контексті нинішньої епідемії коронавірусу. Показано, що погіршення ситуації і непевність подальшого перебігу подій закономірно спричинює трансформацію/співвідношення стратегій у бік онлайну.
15
Карпіна, Олена. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО Й МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДІВ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАГМЕНТІВ РОМАНУ С. ПЛАТ “THE BELL JAR”)." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 94–101. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-16.
Full textAbstract:
У статті запропоновано порівняльний аналіз перекладу фрагментів художнього тексту, здійсненого системами автоматизованого онлайн-перекладу MateCat і Pragma 6 On-Line. Висвітлено зміст понять адекватного та еквівалентного перекладу, що стало відправною точкою оцінки якості машинного перекладу. Обґрунтовано вибір програм машинного перекладу, що віддзеркалюють дві глобальні стратегії їх моделювання, а саме: системи машинного перекладу на основі лінгвістичних правил та статистичні системи. Схарактеризовано перекладацькі трансформації, до яких удається авторка літературного перекладу Ольга Любарська, що слугували еталоном якості, який повною мірою відповідає критеріям еквівалентного/адекватного перекладу: точно відтворює зміст та відбиває комунікативні установки авторки твору. Окреслено низку вдалих перекладацьких рішень, якими відзначено окремі фрагменти машинного перекладу. Детальному розгляду піддано помилки та перекладацькі огріхи, що припускають програми автоматизованого онлайн-перекладу. Виявлені помилки було згруповано відповідно до лінгвістичних рівнів, що сприяло утворенню лексичних, морфологічних та синтаксичних типів помилок. До лексичних помилок належить вживання слів у невластивому для них значенні, яке не відповідає їхнім контекстуальним умовам; наявність неперекладених слів та словосполучень; дослівний переклад, уживання росіянізмів; неспроможність коректної інтерпретації фразеологічних зворотів; неправильний переклад через помилки у вихідному тексті тощо. До морфологічних помилок відійшли некоректне визначення частиномовної належності лексем у випадках граматичної омонімії, порушення граматичних категорій, зокрема категорії часу дієслів, помилки при творенні відмінкових закінчень іменників і прикметників. До синтаксичних помилок віднесено порушення смислових зв’язків під час побудови словосполучень та речень, а саме узгодження між членами речення, некоректне вживання сполучників у межах синтаксичних конструкцій, порушення порядку слів у реченнях.
16
Сінна, Л. Ю. "ВІДТВОРЕННЯ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ТЕКСТІВ МАСМЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 306–14. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-306-314.
Full textAbstract:
Стаття присвячена особливостям реалізації відтворення комунікативного впливу під час перекладу масмедійних текстів. Тексти мас-медіа є невід’ємною частиною сьогодення, а мовний вплив на читача є головною метою таких видань. Зацікавленість лінгвістів у дослідженні вищезазначених текстів зумовлена тим, що лінгвістична теорія вийшла на рівень дискурсивності, а медіатекст є підкреслено дискурсивним. Сучасний підхід до поняття «масмедійний дискурс» визначає, що він являє собою основне джерело знань людей про світ і події, а глобальні зміни у масовій комунікації безпосередньо відбуваються за допомогою комунікативного впливу такого дискурсу, що впливає на умови життя, спосіб мислення і систему сприйняття інформації сучасного суспільства. У статті досліджено базові поняття мовного впливу, окреслено його функціональну спрямованість та розкрито питання про прагматичні чинники аналізу мовного впливу. Було виявлено, що об’єктом і одночасно учасником такої комунікації виступає читач або слухач, а успішна реалізація мети масмедійного дискурсу можлива лише у разі застосування певного ряду мовних засобів. У статті подано інформацію про способи досягнення перлокутивного ефекту на аудиторію під час відтворення прагматичного потенціалу тексту у мові перекладу, а також на прикладі конкретних ситуацій висвітлено алгоритм прагматичного аналізу (урахування певних лінгвокультурологічних особливостей аудиторії, на яку спрямований цей текст) та окреслено деякі комунікативні стратегії і тактики масмедійного дискурсу, виявлення яких сприяє створенню більш ефективного розуміння інтенцій автора. З огляду на те, що аналіз відтворення комунікативного впливу зазначеного дискурсу під час перекладу є дуже широким, у статті було запропоновано лише окремі шляхи реалізації цього питання, які відображають власний досвід автора та його власну думкую.
17
Komlichenko, Albina. "ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ КНР." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 1 (July 21, 2021): 95–104. http://dx.doi.org/10.15421/342111.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу зовнішньополітичної стратегії КНР на світовій арені. Мета дослідження – дати комплексний аналіз основних вимірів зовнішньополітичної стратегії КНР на сучасному етапі.Охарактеризовано геополітичні та геоекономічні чинники становлення стратегії КНР. Було підкреслено, що стрімко змінювана економічна позиція Китаю на світовій арені також впливає на її глобальну політику. Проаналізовано регіональний вимір сучасної зовнішньополітичної поведінки КНР та його вплив на формування загального бачення китайського керівництва ролі країни на міжнародній політичній арені. У світлі подій, що відбуваються, особливої важливості набуває політика КНР. Очевидно, що ця країна відіграє дуже важливу роль у світовій політиці і згодом ця роль буде все більше зростати. Ряд відомих експертів та аналітиків вже зараховують КНР до економічної супердержави. Деякі експерти навіть вважають, що якщо в перші 30 років здійснення економічних реформ в якості основного імперативу виступала інтеграція Китаю із зовнішнім світом, то протягом наступних трьох десятиліть основний акцент КНР буде вже ставити на формування глобального світопорядку.Доведено, що головним фокусом активної зовнішньополітичної діяльності КНР з набуття статусу провідної регіональної та глобальної держави залишається економіка.З’ясовано основні виміри реалізації національних інтересів Пекіна на сучасному етапі. Припущено, що національні інтереси КНР на даному етапі перебувають на стадії трансформації. Деякі науковці говорять про те, що основні інтереси Китаю вже виходять за рамки простого суверенного територіального обмеження.Зроблено висновок, що надзвичайно амбітні зусилля Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна спрямовані на розширення своєї сфери впливу та контролю на весь світ та щодо становлення глобальної економічної держави.
18
КАБІРІ, Магда. "СТРАТЕГІЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ЯК ЗАСІБ УТІЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 153–64. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.14.
Full textAbstract:
У фокусі нашого дослідження перебуває поняття «ідентич- ність», яке розглядаємо у термінах перекладацьких студій. Термін «ідентич- ність» має багато визначень та тлумачень у нелінгвістичних дослідженнях, де він визначається як феномен чіткого усвідомлення мовцем своєї належності до певного соціального та/або особистісного статусу в рамках соціальних ролей. Метою дослідження є доведення на основі аналізу дібраного ілюстра- тивного матеріалу статусу стратегії самопрезентації як засобу маніфес- тації ідентичності в перекладі. Методами дослідження послугували: метод суцільної вибірки, метод електронної обробки баз даних, метод порівняльного перекладацького аналізу. У роботі розглянуто реалізацію ідентичності за посередництвом самопрезентації як стратегії англомовного дискурсу. Нау- кова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше стратегія самопре- зентації розглядається крізь призму перекладацьких студій та постає як засіб передачі ідентичності в перекладі. Утілення стратегії самопрезента- ції передбачає залучення низки локальних та глобальних стратегій і тактик та імплементується в дискурсі за допомогою самопрезентем – висловлень, використання яких має на меті ідентифікацію мовця, надання особистої інформації про нього, тобто його особистісні, індивідуальні та ситуативні характеристики або оцінки цих характеристик. Важливим складником пере- кладу ідентичності вважаємо втілення стратегії самопрезентації шляхом перекладу самопрезентем. Перебіг нашого дослідження засвідчив, що функ- ція перекладу тут полягає у збереженні когнітивного підґрунтя та кінцевих цілей передачі самопрезентем у цільовому тексті, а реалізація цієї функції видається можливою лише шляхом відтворення або адаптації. Ілюстративні фрагменти, наведені у нашій роботі, верифікували, що відтворення під час перекладу висловлень-самопрезентем може бути успішно застосоване у разі лінгвокультурної подібності вихідної та цільової мов та культур. Адаптація ж, своєю чергою, застосовується під час перекладу висловлень-самопрезен- тем, які мають специфічні риси, притаманні вихідній лінгвокультурі, у зв’язку з чим, відповідно, виникає потреба у певних змістових та структурних тран- сформаціях.
19
Вишневский, Анатолий Григорьевич. "Демографическая революция меняет репродуктивную стратегию вида Homo sapiens." Демографическое обозрение 1, no. 1 (April 21, 2014): 6–33. http://dx.doi.org/10.17323/demreview.v1i1.1825.
Full textAbstract:
Демографическая революция (демографический переход) приводит к изменению репродуктивной стратегии вида Homo sapiens и знаменует триумф К-стратегии, к которому вела вся эволюция жизни на Земле, включая и социальную эволюцию с момента возникновения человеческого общества. Этот универсальный переворот имеет исключительное значение для современного этапа человеческой истории. В статье рассматривается вопрос о причинно-следственных связях экономических, социальных и демографических изменений и оспаривается взгляд на перемены в массовом прокреативном или семейном поведении людей преимущественно как на прямое следствие экономических, социальных или культурных сдвигов. Подобные объяснения этих перемен избыточны, поскольку в главном демографическое поведение людей меняется в ответ на вызванное небывалым снижением смертности нарушение демографического равновесия и необходимость его восстановления. В то же время такие объяснения приводят к недооценке влияния демографических изменений на экономические, социальные и культурные составляющие развития современных обществ.Современное состояние теории демографического перехода затрудняет его видение как целостного автономного процесса, имеющего свою внутреннюю детерминацию и активно воздействующего на все социальные процессы, в том числе и на глобальном уровне. Глобальная логика теории демографического перехода часто подменяется локальной логикой, согласно которой эта теория должна подтверждаться опытом каждой отдельной страны.В статье предпринята попытка преодолеть нынешнюю фрагментированность описания демографического перехода, распадающегося на множество «переходов» и «революций», и рассмотреть его как последовательность неизбежных крупных этапов единой глобальной «цепной реакции», запущенной снижением смертности.
20
Халиг Гурбанов, Халиг Гурбанов. "CТРАТЕГИЧЕСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ БРЕНДОМ В ГЛОБАЛЬНОЙ СРЕДЕ." Caucasus-Economic and Social Analysis Journal of Southern Caucasus 40, no. 01 (February 28, 2021): 42–50. http://dx.doi.org/10.36962/4001202142.
Full textAbstract:
В современных условиях ведения бизнеса бренд играет важную роль в успехе бизнес-стратегии. Клиенты все чаще покупают товары на основе бренда, репутации и других нематериальных атрибутов и в меньшей степени на основе их физических характеристик. Сильный бренд повышает уровень удовлетворенности и лояльности клиентов, а также эффективность бизнес-стратегии. Бренд, имеющий большую ценность на рынке, является важным активом фирмы. В статье автор анализируют важность стратегического управления брендом в условиях глобальной среды. Ключевые слова: бренд, клиент, капитал, стратегия, управление, эффективность.
21
Gruzieva, T. S., and V. B. Zamkevich. "СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ БОРОТЬБИ З НЕБЕЗПЕЧНИМ ТА ШКІДЛИВИМ ВЖИВАННЯМ АЛКОГОЛЮ В ДОКУМЕНТАХ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (November 18, 2019): 124–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10603.
Full textAbstract:
Мета: дослідити сучасні стратегії та підходи до профілактики вживання алкоголю і зменшення шкоди, пов’язаної з цим чинником ризику, в стратегічних документах Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Матеріали і методи. При виконанні дослідження використано бібліографічний та інформаційно-аналітичний методи. Науковою базою є інформаційні, стратегічні, програмні та робочі документи ВООЗ та Європейського регіонального бюро (ЄРБ) ВООЗ.
Результати. Аналіз стратегічних і програмних документів ВООЗ, ЄРБ ВООЗ, ООН, ЄС засвідчив пріоритетність питань профілактики та скорочення нездорового вживання алкоголю в рамках боротьби з неінфекційними захворюваннями та зміцнення здоров’я населення. Глобальний план дій щодо неінфекційних захворювань, Глобальна стратегія скорочення шкідливого вживання алкоголю висвітлюють перспективні напрями запобігання нездоровій алкогольній поведінці та зменшення поширеності цього чинника ризику з використанням популяційних, групових та індивідуальних підходів, економічних, правових, інформаційних, медичних та інших важелів. Регіональні європейські документи, насамперед Європейський план дій зі скорочення шкідливого вживання алкоголю на 2012–2020 рр., представляють комплекс дієвих заходів, що стосуються впровадження заходів маркетингової та цінової політики, підвищення обізнаності громадян, боротьби з водінням у нетверезому стані, лідерства і прихильності, скорочення негативних наслідків вживання алкоголю та алкогольної інтоксикації в рамках сектору охорони здоров’я, зменшення доступності алкогольних напоїв, скорочення вживання, виробленої незаконно алкогольної продукції або неорганізованим сектором, моніторингу та епідеміологічного нагляду.
Висновки. Визначені перспективні напрями, стратегії та заходи протидії нездоровому вживанню алкоголю, які окреслено міжнародними та регіональними документами в охороні здоров’я, є основою для обґрунтування і розробки концептуальних засад та конкретних планів дій з профілактики і боротьби з негативними наслідками вживання алкоголю населенням з урахуванням національного контексту.
22
Козырева, Елена Владимировна, and Наталья Владимировна Новикова. "THE WORLD STRATEGIC GUIDELINES BEFORE AND AFTER THE PANDEMIC: PROBLEMS AND SOLUTIONS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Экономика и управление, no. 1(53) (March 30, 2021): 158–67. http://dx.doi.org/10.26456/2219-1453/2021.1.158-167.
Full textAbstract:
Цель статьи - акцентировать внимание на том, что глобальная рыночная неопределенность порождает ряд внешних и внутренних проблем, решение которых изменяет стратегии экономического развития стран и требует от них концентрации и мобилизации всех имеющихся ресурсов. Авторами представлены существующие модели развития внешнеэкономической деятельности как модели прорывного экономического развития. Новизна работы заключается в том, что выделен критерий классификации стран в условиях глобальной неопределенности с учетом ценности человеческого капитала. Выделены группы государств, действующих в условиях пандемии с учетом их внешнеэкономических и внешнеполитических интересов на фоне трансформации человеческих ценностей. Обозначены внутренние проблемы, возникающие у стран в связи с пандемией и реализацией стратегий экономического развития, и внешние, существующие в целом в мировой экономической системе. Элементы научной новизны представлены в проведении анализа типовых стратегий правительств стран по решению возникающих проблем в условиях пандемии. Авторы определили перспективное направление развития стран в условиях нарастания глобальных вызовов и существующих ограничений. The authors draw attention to the fact that global market uncertainty changes the strategy of economic development of different countries. The authors analyze the existing models of the development of foreign economic activity as a model for economic breakthrough. The article identifies the groups of states operating in the context of the pandemic, taking into account their foreign economic and foreign policy interests against the background of the transformation of human values. The author investigates the internal problems that arise in countries in connection with the pandemic and the implementation of economic development strategies, and the external problems that exist in the global economic system as a whole. The authors study typical strategies of action of the governments of the countries on the solution of the emerging problems in the conditions of the pandemic. The article presents a promising direction for the development of countries in the context of increasing global challenges and existing restrictions.
23
Орлов, Александр Сергеевич. "Эффективные стратегии глобальных хедж-фондов." Global Markets and Financial Engineering 2, no. 4 (December 31, 2015): 333. http://dx.doi.org/10.18334/grfi.2.4.2140.
Full textAbstract:
В работе исследуется вопросы выбора инвестиционных стратегий, соответствующих различным стадиям развития мировой экономики, применимых в условиях российской экономики.Основой для исследования является факт смены растущего тренда на понижательный, сопровождающийся высокой волатильностью. В таких условиях становится актуальным выбор инвестиционной стратегии, нацеленной на получение <альфы> от правильного распределения финансовых активов, а не <беты> от роста котировок всего рынка рискованных активов.В работе показано, что эффективность стратегий глобальных хеджфондов падает от кризиса к кризису. На российском же рынке остаются привлекательными стратегии игры на волатильности (CTA), особые ситуации (event driven). При этом эффективность операций на рынке облигаций стремительно падает по мере утилизации средств валютных РЕПО ЦБ РФРезультаты исследования примененимы в сфере управления активами крупных частных (family office) и институциональных инвесторов (SWF, Pension Funds, Insurance), которые по своему мандату могут вкладывать средства в хеджфонды или имеют внутренние подразделения, инвестирующие по стратегиям хеджфондов. Практический вывод работы состоит в том, что не стоит платить высокие комиссионные «2/20» - хеджфонды как класс перестали показывать адекватную им доходность и защиту от рыночных рисков. Поэтому управляющим крупными институциональными или частными портфелями следует уменьшить аллокацию на этот тип активов и/или модифицировать свои методы отбора фондов, которые бы могли устойчиво зарабатывать <альфу>.
24
Бучнєв, М. М., Н. О. Держак, and Р. В. Овчаренко. "Актуальні питання стратегічного управління пріоритетними напрямами розвитку регіону." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6(262) (December 23, 2020): 20–25. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-20-25.
Full textAbstract:
Розглянуто соціально-економічні проблеми розвитку регіону в умовах трансформаційних процесів, проблеми соціальної стабільності та розвитку населення, збереження навколишнього середовища. Визначені стратегічні напрями пріоритетного розвитку Луганської та Донецької області з урахуванням розроблених стратегій розвитку до 2027 року.
Глобальною метою соціально-економічного розвитку регіону є забезпечення повного матеріального добробуту та всебічного особистого розвитку населення регіону, що визначає стратегічні цілі та критерії за виділеними системами управління регіону.
Мета розробки стратегії розвитку регіону полягає в пошуку джерел ефективності та підвищення соціально-економічного розвитку регіону на основі зростання матеріального добробуту та всебічного особистого розвитку громадян.
Прогноз соціально-економічного розвитку регіону є складною науковою проблемою, яка до цього часу не доведена до оптимізації прийняття рішень на основі макроекономічних математичних моделей. Мета прогнозу полягає в науковому обґрунтуванні планів соціального та економічного розвитку регіону на основі поставлених глобальних цілей щодо соціальних нормативів якості життя населення та вибору раціональних варіантів, виходячи з наявних ресурсів. Запропоноване зниження податкового тиску та інституційне забезпечення є елементами механізму реалізації економічної стратегії.
Для забезпечення ефективності існування організації необхідно направляти фінансові потоки на розвиток тих напрямів, які є інноваційними. Також в рамках регіонального розширення слід дотримуватися диверсифікованих позицій, які включають в себе інноваційні рішення маркетингового, товарного, управлінського характеру, які дозволяють організації домогтися позитивних економічних результатів.
Залучення іноземних інвестицій в економіку регіону можливе за умови стабілізації економіки та фінансової системи, активізації євроінтеграційних процесів в Україні, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону та привабливих умов ведення бізнесу.
25
Тетцоев, Азамат Георгиевич. "Перспективы мирового топливно-энергетического рынка в контексте развития биотопливной промышленности." Russian Journal of Entrepreneurship 17, no. 18 (September 30, 2016): 2371. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.18.36555.
Full textAbstract:
В статье приведен стратегический анализ развития мирового топливно-энергетического рынка в контексте развития биотопливной отрасли. Автор рассматривает среднесрочные тренды факторов спроса и предложения на глобальном топливно-энергетическом рынке. Особое внимание уделено анализу перспектив биотопливной промышленности в рамках глобальных среднесрочных трендов. Данная статья будет полезна специалистам в области стратегии, энергетики и биоэнергетики.
26
Lipych, Lubov, Oksana Khilukha, Myroslava Kushnir, and Viktor Zagoruyko. "СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМТВА." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, no. 17 (March 12, 2019): 45–55. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-45-55.
Full textAbstract:
Людський капітал є призмою, через яку слід оцінювати досягнення підприємства. Він також характеризується як одна з найсильніших переваг при створенні вартості певної бізнес-одиниці на конкурентному ринку. Його використання в економіці підприємства пов’язане з безпосереднім залученням працівника, тому персонал – найважливіший ресурс, і в той же час капітал (актив). Обґрунтовано, що людський капітал має вартість в тому випадку коли, забезпечує розвиток, дозволяє впроваджувати інноваційні стратегії, підвищує ефективність роботи та економічну ефективність підприємства, а також використовує ринкові можливості та нейтралізує потенційні загрози. Управління людським капіталом, будучи функціональною стратегією, має відповідати стратегії розвитку підприємства за цілями та структурою. Мета стратегічного управління людським капіталом – визначити напрями і методи його використання для досягнення цілей організації, і, як наслідок, підвищення вартості підприємства.
Теорія та практика управління розробили безліч корисних моделей для підтримки стратегічного управління людським капіталом, які відрізняються рівнем складності, обсягом знань, необхідних для їх використання, а також витратами на впровадження. Доведено, що кожне підприємство здатне знайти, оптимальну з точки зору його потреб. Отже, стратегії управління людським капіталом повинні стати обов’язковою нормою, а їх інтеграція з глобальною стратегією розвитку підприємства необхідною умовою для зміцнення його цінностей.
27
Птащенко, O., Л. Чернобай, С. Малихіна, I. Верезомська, and С. Яремчук. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНСЬКІЙ БІЗНЕС-ПРАКТИЦІ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 406–14. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3661.
Full textAbstract:
Анотація. У статті досліджено вплив персоналу на успішне функціонування підприємства у довгостроковій перспективі. Компаніям необхідно враховувати погляди, цінності, очікування, сприйняття та типову поведінку працівників різних культур. Успіх компаній на світовому ринку все більше визначається тим, чи вдалося їм створити ефективну систему управління персоналом, щоб усунути тертя у відносинах між працівниками різних національностей і з різними культурними традиціями. При оцінці точного внеску як окремого працівника, так і колективу в цілому кінцевий результат господарської діяльності міжнародної компанії є складним процесом, оскільки окрім прямих витрат праці, продукт також вкладається в постійні та поточні. активи. На сьогоднішній день HR-фахівцю необхідно задовольнити потреби роботодавців у контексті нових фахівців, зокрема, менеджер з навчання, спеціаліст з персоналу, менеджер з персоналу, директор з персоналу, менеджер команди, тренер з продажу, хедхантер, менеджер з корпоративної культури та ін. Визначено глобальні зміни та їх наслідки у сфері HR-менеджменту: інформатизація, поширення цифрових технологій, старіння знань та технологій, національні демографічні зрушення, нестача кваліфікованих кадрів, індивідуалізація, невизначеність на глобальних, регіональних та національних ринках, акцент на таких науках, як психологія та соціологія. Культурні, економічні, соціальні та політичні відмінності міжнародної компанії мають значний вплив на формування стилів управління та адаптацію та функціонування персоналу в країні перебування. Висвітлено проблеми стратегій управління персоналом міжнародних компаній в українській бізнес-практиці: стиль та практика керівництва компанією, соціо-культурні фактори, відмінності заробітних плат та трудових умов, проблеми переміщення робочої сили, фактор відносин, фактор контролю та суперечливості. Досліджено переваги стратегій управління персоналом міжнародних компаній в українській бізнес-практиці: тренінги для персоналу, диджиталізація на підприємствах, дотримання норм діючого законодавства, забезпечення об’єктивного оцінювання компетенцій персоналу, розвиток корпоративної культури серед персоналу підприємства. Ключові слова: стратегія, персонал, підприємство, підвищення, розвиток, стимулювання, керівництво. Формули:0; рис.:2; табл.:1; бібл.:13
28
Парцвания, В. Р., Н. А. Слука, А. Ю. Сызранцев, and И. С. Воробьев. "Устойчивое развитие автомобилестроения в условиях нарастания глобальной турбулентности." Information and Innovations 15, no. 4 (December 25, 2020): 67–76. http://dx.doi.org/10.31432/1994-2443-2020-15-4-67-76.
Full textAbstract:
В статье аргументируется нарастание влиятельности крупного бизнеса в мировой экономике и степени его социальной ответственности в условиях глобальной турбулентности. На примере индустрии автомобилестроения раскрыты положительные эффекты различных сторон экономической деятельности мультинациональных корпораций с опорой на парадигму устойчивого развития. Выявлены новые вызовы, стоящие перед автомобильными корпорациями и провоцируемыми общемировым трендом вовлечения бизнеса в достижение целей устойчивого развития. Анализируются стратегии ряда корпораций по преодолению этих вызовов и усилению позиций на глобальном рынке.
29
Чичерина, Анастасия Сергеевна. "К ВОПРОСУ О СУЩНОСТИ СТРАТЕГИИ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ГОРОДСКОГО ОКРУГА." Современная экономика: проблемы и решения 11 (December 20, 2020): 209–17. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.11/2477.
Full textAbstract:
Цель: статья посвящена вопросам исследования сущности стратегии социально-экономического развития городского округа. Обсуждение: существующие тенденции развития и условия, определяющие характер глобальных процессов в обозримом будущем, свидетельствуют о беспрецедентном увеличении турбулентности развития социально-экономических систем. В значительной степени это имеет отношение и к городским округам, как к центрам экономического и инновационного развития, в которых проживает около 75% населения страны. Одним из инструментов, позволяющих городу эффективно преодолевать вызовы с учетом нарастающей неопределенности внешней среды, является стратегия его социально-экономического развития, что обусловливает актуальность проводимого исследования. Результаты: автором рассмотрены значимые характеристики стратегии развития, присущие любой социально-экономической системе; выявлены существующие подходы к определению стратегии социально-экономического развития муниципального образования (городского округа), выявлены их сильные и слабые стороны; предложено авторское определение стратегии социально-экономического развития городского округа.
30
Zamkovyi, R. V. "Співробітництво України з Міжнародною організацією зі стандартизації." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 27, 2019): 103–9. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.11.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у визначенні механізмів співробітництва України з Міжнародною організацією зі стандартизації.
Наукова новизна полягає в удосконаленні наукових підходів до впровадження організаційно-правового механізму співробітництва України з Міжнародною організацією зі стандартизації на засадах повноправного члена національного органу зі стандартизації та участі в реалізації Стратегії ISO 2016-2020 (ISO Strategy 2016-2020).
Висновки. Глобальна система стандартизації (тобто стандартизація на національному, регіональному та міжнародному рівнях) являє собою угоди про співпрацю між ISO, ІЕС та ITU на міжнародному рівні. ISO є незалежною неурядовою міжнародною організацією, у діяльність якої залучені національні органи зі стандартизації. Україна є повноправним членом в ISO; національним органом зі стандартизації є Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»). Відповідно до умов членства у Міжнародної організації зі стандартизації механізмами співробітництва для України є участь у розробці стандартів ISO та стратегії розвитку, участь і голосування на технічних та політичних зустрічах ISO тощо. Відповідно до стратегічного плану ISO упродовж 2016–2020 років передбачена спільна діяльність у таких стратегічних напрямках: розробляти високоякісні стандарти через глобальне членство ISO, забезпечувати ефективне «залучення зацікавлених сторін та партнерів», міцний фундамент «розвитку людей та організацій», ефективне «використання технологій» та акцент на «комунікації» для досягнення кінцевої мети «стандартів ISO, які використовуються скрізь».
31
Абаева, С. К., and Г. Э. Батагов. "Перспективы формирования цифровой экономики в России." Vestnik of North-Ossetian State University, no. 1(2020) (March 25, 2020): 126–34. http://dx.doi.org/10.29025/1994-7720-2020-1-126-134.
Full textAbstract:
Распространение цифровых технологий в последнее десятилетие, определяющее траектории развития мировой экономики и мирового сообщества, буквально на наших глазах ведет к кардинальным изменениям в жизни людей большей части современного человечества. Становление цифровой экономики – глобальный тренд всех индустриально развитых стран, включая США, Великобританию, Германию, Японию и др. Причем формирование и развитие цифровой экономики рассматривается не в рамках инновационных стратегий отдельных отраслей и компаний, а как глобальная стратегическая повестка стран, претендующих на лидерские позиции в XXI веке. Определяя перспективы формирования цифровой экономики России, авторами статьи рассматриваются системные проблемы, определяющие рамки развития цифровой экономики. Первая проблема, играющая роль институционального ограничения, состоит в том, что российское государство, если и прислушивается к мнениям авторитетных деятелей науки об императивности ускоренного развития новых технологий, то делает в усеченном, фрагментарном виде. Вторая проблема состоит в том, что у нас декларируется, но не определяется ответственность за не достижение поставленных правительством задач по выполнению целей государственных программ (в данном случае Государственной программы «Цифровая экономика Российской Федерации» [1]. Отсюда необязательность выполнения планов принятых программ в полном объеме, что выражается, в частности, в перманентном изменении объемов финансирования и конечной стоимости государственных программ. В статье проанализированы причины возникновения этих проблем, оценены возможные позитивные и негативные последствия цифровизации России. Обоснована идея необходимости уточнения стратегии российской цифровизации.
32
Аксютенко, Ігор Сергійович, and Поліна Сергіївна Аксютенко. "Технології та засоби організації системи технічного обслуговування." Технічна інженерія, no. 2(88) (November 29, 2021): 72–76. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-72-76.
Full textAbstract:
Зростання глобальної конкуренції призвело до помітних змін у способах роботи виробничих компаній. Ці зміни вплинули на технічне обслуговування і зробили його роль ще більш важливою для успіху бізнесу. Щоб залишатися конкурентоспроможними, виробничі компанії мають постійно підвищувати ефективність своїх виробничих процесів. Те, що технічне обслуговування стає все більш важливим для промислового сектору, очевидно з поточних обговорень національних програм індустріалізації. При цьому, незважаючи на зростаючий попит на надійне виробниче обладнання, деякі компанії-виробники займаються розробкою стратегічного обслуговування. Крім того, традиційних стратегій технічного обслуговування, таких як реактивне технічне обслуговування, більше недостатньо для задоволення промислових потреб, наприклад, як максимальне скорочення відмов і втоми виробничих систем.
У цій статті наведено аналіз стратегій технічного обслуговування. Їх огляд спрямований на те, щоб вказати на важливість незапланованих простоїв, які можуть статися під час роботи обладнання на виробничому підприємстві. Для підтримки працездатного стану машини було розроблено різні стратегії технічного обслуговування, серед яких найбільш популярними є реактивне технічне обслуговування, планово-профілактичне обслуговування і обслуговування на основі технічного стану. Метод прогнозованого стану більш ефективний для технічного обслуговування складних і відповідальних машин, але планово-профілактичне обслуговування залишається найбільш поширеною програмою технічного обслуговування.
33
Лавриненко, Елена Александровна, and Яна Юрьевна Бондарева. "Формирование оптимального инвестиционного портфеля высокотехнологичных проектов в рамках научно-образовательного центра мирового уровня." Экономика. Информатика 48, no. 4 (December 30, 2021): 650–62. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2021-48-4-650-662.
Full textAbstract:
Формирование инвестиционного портфеля высокотехнологичных проектов в рамках научно-образовательного центра мирового уровня является важным этапом разработки инвестиционной стратегии региона, от которого зависит эффективность дальнейших управленческих решений, рост социально-экономических показателей и др. В статье представлена многометодная модель формирования оптимального (диверсифицированного) портфеля глобально- конкурентоспособных, высокотехнологичных инвестиционных проектов, предложенных для реализации в рамках научно-образовательных центров (НОЦ) мирового уровня. Предложена методика оценки степени влияния проектов на территориально-отраслевую социализацию региона. Разработана десятибалльная шкала оценки «возможностей» инвестиционного высокотехнологичного проекта. Предложена система оценки рисков инвестиционных проектов. Представлена модель концептуального инвестиционного высокотехнологичного проекта.
БлагодарностиИсследование выполнено в рамках государственного задания НИУ «БелГУ» FZWG-2020–0016, тема проекта «Фундаментальные основы глобальной территориально-отраслевой специализации в условиях цифровизации и конвергенции технологий».
34
Макаренко, Є. А. "Глобальна інфформаційна безпека: нові виклики і нові стратегії." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 28, ч. 1 (2001): 222–48.
Find full text
35
МАРГАРЯН, А., and Д. ГАЛОЯН. "ОЦЕНКА КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ЭКОНОМИК СТРАН ЕВРАЗИЙСКОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО СОЮЗА." Экономическая наука сегодня, no. 4 (May 11, 2016): 172–77. http://dx.doi.org/10.21122/2309-6667-2016-4-172-177.
Full textAbstract:
В последнее десятилетие в экономической литературе горячо обсуждается понятие конкурентоспособность» и теоретические основы для оценки конкурентных позиций стран. Эти дискуссии составляют теоретическую основу для оценки конкурентоспособности стран и регионов и для выработки соответствующих стратегий. Всемирный экономический форум (ВЭФ) рассчитывает два индекса: Индекс глобальной конкурентоспособности (GCI) и Индекс конкурентоспособности бизнеса(BCI). В то время как страны Евразийского союза в среднем не очень конкурентоспособны, некоторые из них рейтингуются выше мирового среднего уровня. Для ВЭФ высокий уровень жизни также является следствием конкурентоспособности. В данной статье рассчитаны коэффициенты корреляции между рейтингами ВЭФ и уровнем жизни стран, а также показана уровень конкурентоспособности стран Евразийского региона на глобальном рынке.
36
Алексеев, А. "Российский обрабатывающий сектор – пора за флажки." Журнал «ЭКО» 51, no. 8 (August 2, 2021): 104–26. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2021-8-104-126.
Full textAbstract:
В статье обосновывается неприемлемость стратегии пассивного встраивания российской экономики в глобальную. Рассматриваются особенности процесса трансформации национальной экономики в экономику ресурсного типа, обсуждается нарастающая необратимость данного пути развития. По мнению автора, некритическое отношение к происходящим в мировой экономике процессам – основа для подмены базовых ролей государства в регулировании экономики, смещения фокуса с создания условий для развития национального производителя ко все более жесткому контролю над постепенно сжимающимся под давлением глобальной экономики национальным рынком товаров и услуг. На основе международных сопоставлений доказывается недопустимость проводимой инвестиционной политики в обрабатывающем секторе российской промышленности, предлагаются решения, позволяющие начать восстановление обрабатывающих производств с учетом имеющихся финансовых возможностей.
37
Bebko, Svitlana. "КООПЕРАЦІЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3(23) (2020): 17–25. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-17-25.
Full textAbstract:
Глобальні тенденції розвитку торкнулись сфери освіти та науки у більшості країнах, тому швидка адаптація до змін та викликів дозволить уникнути впливу модифікованої конкуренції та ускладнень системи взаємозв’язків та взаємозалежностей між учасниками світового ринку науково-освітніх послуг. Стратегія української освіти та процеси інтернаціоналізації спонукають до активізації нових напрямів розвитку освітньої сфери шляхом кооперації з закладами інших країн і на цій основі подальшу інтеграцію у світовій освітній простір. Кооперативна діяльність в освітній сфері таким чином сприятиме позитивній динаміці національної економіки взагалі й окремих освітніх інституцій. У свою чергу, це вимагає обґрунтування нових просторових освітньо-наукових парадигмальних засад ви-вчення відносин між суб’єктами ринку освітніх послуг. Виникає потребу в дослідженні механізмів взаємодії суб’єктів на ринках освітніх послуг, зокрема кооперації діяльності, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти в умовах глобальної конкуренції. Визначено, що кооперація закладів вищої освіти – взаємодія двох або більше ЗВО, серед яких хоча б один є іноземним, форма організації освітньо-наукової діяльності
38
O.O., Meleshchenko. "TARNISHING THE IMAGE OF A POLITICAL OPPONENT AS A COMMUNICATIVE STRATEGY OF DONALD TRUMP’S TWITTING." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 84–90. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-13.
Full textAbstract:
Purpose. At present when modern political leaders use the Internet service Twitter for strategic purposes, analysis of tarnishing the image of a political opponent as a communicative strategy becomes especially important. The aim of this article is to reveal cognitive (motivational and intentional), stylistic and rhetorical features of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent in Donald Trump’s twitting.Methods. This research is based on the inferential, definitional, and stylistic-rhetorical analyses.Results. The study analyzes the concepts of image, communicative strategy, and rhetorical technique. It makes a case for the negative evaluation as the key characteristic of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent. The analysis of the strategic organization of Trump’s Twitter-based Internet discourse has determined the strategy of tarnishing the image of a political opponent as a local one. This local strategy is subordinate to the global strategy of Trump’s twitting that aims to exert communicative influence in order to seize and retain political power. Within this local strategy, I further specify the sub-strategies of disqualification, discrediting, and discrimination, which are differentiated according to the type of the evaluation they rest on. The disqualification sub-strategy is based on the negative teleological evaluation of a political opponent, which highlights the incompatibility of his/her business, professional, and intellectual features with the image of the ideal politician. The discrediting sub-strategy is rooted in the negative ethical evaluation of a political opponent as being incompatible with the image of the ideal politician according to his/her moral/ethical features. The discrimination sub-strategy is based on the negative normative evaluation of a political opponent as belonging to a negatively assessed socio-political category, which indicates that he/she does not qualify for the ideal politician. These sub-strategies are implemented by the rhetorical techniques of influencing the addressee, which are differentiated according to the influence on different spheres of the human psyche they impact on: argumentation (the sphere of rational reasoning), declaration, and emotive contagion (emotions and feelings), and instruction (volition).Conclusions. The analysis of cognitive (motivational and intentional) characteristics of the communicative strategy of tarnishing the image of a political opponent allows to define it as a local one in the strategic organization of Trump’s twitting. This local strategy is realized through the sub-strategies of disqualification, discrediting, and discrimination, which are further implemented by rhetorical techniques of influencing the addressee. The analysis of the disqualification sub-strategy showed that Trump uses several rhetorical techniques simultaneously within one tweet, exerting communicative influence on different spheres of the addressee’s psyche.Key words: communicative influence, image of a politician, negative evaluation, rhetorical technique, strategic organization of discourse, Twitter. Мета. В умовах стратегічного використання інтернет-сервісу «Твітер» сучасними політичними лідерами вивчення руй-нування іміджу політичного опонента як комунікативної стратегії політичного твітінгу набуває особливого значення. Метою статті є встановлення когнітивних (мотиваційно-інтенціональних) та стилістично-риторичних характеристик комунікативної стратегії руйнування іміджу політичного опонента у твітінгу Дональда Трампа.Методи. В основу методики дослідження було покладено інференційний аналіз, який доповнюється дефініційним і сти-лістично-риторичним аналізами.Результати. У межах проведеного дослідження проаналізовано поняття іміджу, комунікативної стратегії, риторичної тех-ніки, обґрунтовано негативну оцінку як ключовий параметр стратегії руйнування іміджу політичного опонента. Аналіз стра-тегічної організації інтернет-дискурсу Д. Трампа на базі твітеру дозволив визначити стратегію руйнування іміджу політичного опонента як локальну стратегію, що підкорюється глобальній стратегії усього твітінгу Д. Трампа – спричиненню комуніка-тивного впливу з метою захоплення й утримання політичної влади. У межах локальної стратегії руйнування іміджу політич-ного опонента виокремлено субстратегії дискваліфікації, дискредитації й дискримінації. Критерієм їх розмежування виступає тип оцінки. В основі субстратегії дискваліфікації лежить негативна телеологічна оцінка політичного опонента, об’єктом якої є його ділові, професійні та інтелектуальні якості. Вони свідчать про невідповідність політичного опонента еталону політика за телеологічними чинниками. Субстратегія дискредитації ґрунтується на негативній етичній оцінці політичного опонента, об’єктом якої є його поведінка, яка свідчить про невідповідність еталону політика за морально-етичними чинникам. Основою субстратегії дискримінації є демонстрація негативної нормативної оцінки політичного опонента, об’єктом якої є його прина-лежність до негативно оцінюваної соціально-політичної категорії, що свідчить про його невідповідність еталону політика за нормативними чинниками. Інструментом реалізації цих субстратегій виступають риторичні техніки впливу на адресата, роз-межовані за критерієм впливу на різні сфери психіки: доведення (раціональне мислення), декларування й емотивне зараження (сфера емоцій і відчуттів), спонукання (волевиявлення).Висновки. Проведений аналіз когнітивних (мотиваційно-інтенціональних) характеристик комунікативної стратегії руйну-вання іміджу політичного опонента дозволяє визначити її як локальну стратегію у стратегічній організації твітінгу Д. Трампа. Ця локальна стратегія втілюється субстратегіями дискваліфікації, дискредитації й дискримінації, які реалізуються риторични-ми техніками впливу на адресата. Аналіз субстратегії дискваліфікації показав, що Д. Трамп використовує одночасно декілька риторичних технік у межах одного твіту, справляючи комунікативний вплив на різні сфери психіки адресата.Ключові слова: імідж політика, комунікативний вплив, негативна оцінка, риторична техніка, стратегічна організація дис-курсу, твітер.
39
Зернецька, О. "Стратегії конкурентної боротьби під час глобальної кризи." ЄвроАтлантика, no. 1 (2010): 72–75.
Find full text
40
Пінчук, Є. А. "Загроза перетворення на глобальну інтелектуальну периферію: пошук стратегії подолання." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 98 (2010): 15–18.
Find full text
41
Пінчук, Є. А. "Загроза перетворення на глобальну інтелектуальну периферію: пошук стратегії подолання." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 98 (2010): 15–18.
Find full text
42
Швед, Ю. "АСЕАН і глобальна фінансово-економічна криза: формування стратегії подолання." Зовнішні справи, no. 6/7 (2009): 27–29.
Find full text
43
Kolisnichenko, R. M. "Механізм гуманізації глобалістичної свідомості людства." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 9(137) (August 1, 2016): 109. http://dx.doi.org/10.15421/171686.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз сучасних особливостей впливу засобів масової інформації, індустрії культури, органів державної влади, навчальних закладів, політичних партій, профспілкових та релігійних організацій на формування глобалістичної свідомості населення світу. Виділено та проаналізовано соціалізаційно-нейтральний, соціалізаційно-традиційний та гуманістичний типи глобалістичної свідомості. Встановлено, що соціалізаційно-нейтральна глобалістична свідомість характеризується байдужим ставленням до стратегії діяльності інститутів глобалістичної соціалізації, чим нівелюється суспільний вплив на становлення ефективного механізму формування глобалістичної свідомості людства, значно знижуються шанси на гуманне подолання сучасних глобальних викликів.Ознаками соціалізаційно-традиційного типу глобалістичної свідомості є підтримка продовження домінування у світовому інформаційному просторі інформаційних ресурсів розвинених країн, традиційної діяльності ЗМІ та інших інститутів глобалістичної соціалізації, існуючих обсягів глобального фінансового забезпечення глобальної інформаційно-освітянської діяльності.Гуманістичний тип глобалістичної свідомості передбачає вдосконалення діяльності інститутів глобалістичної соціалізації до рівня, необхідного для ефективного формування гуманізаційної глобалістичної свідомості населення. Доведено гостру потребу глобального перегляду стратегічних підходів до якісного розвитку інститутів глобалістичної соціалізації в світі задля створення ефективного механізму гуманізації глобалістичної свідомості людства.
44
Мудрецов, Анатолий Филиппович, and Анна Анатольевна Прудникова. "ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ «ЗЕЛЕНОГО» РОСТА СОВРЕМЕННОЙ ЭКОНОМИКИ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 10 (June 23, 2020): 189. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-10-189-194.
Full textAbstract:
Целью работы является анализ проблем и перспектив использования экологических аспектов развития современной экономики. Методология исследования основана на базовых методах научного познания, таких, как эмпирическое исследование, статистический анализ, текущий и перспективный анализ, а также использования методов системного анализа и синтеза. Результаты работы. В работе раскрыты природно-ресурсные, климатические и экологические проблемы современной экономики на различных уровнях, оценивается степень «зеленого финансирования» и ее роль в решении комплексных глобальных проблем. Выводы. Развитие современной экономики и общества в целом уже столкнулось с большими проблемами защиты экосистемы, которые носят глобальный характер, имеют тенденции к нарастанию и оказывают неблагоприятное воздействие на все сферы общественной жизни. Создание эффективных институциональных механизмов для продвижения стратегий «зеленого» роста на национальном уровне является решающим для развития современной экономики.
45
Русанова, М. І. "Постімперська геостратегія Великої Британії: глобальна стратегія Кінгстона-Маклорі." Політологічний вісник, Вип. 60 (2012): 429–37.
Find full text
46
Коба, Н. В., and М. О. Коба. "ФОРМИ КООПЕРАЦІЇ В БІЗНЕСІ." Підприємництво та інновації, no. 7 (December 30, 2019): 75–79. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.12.
Full textAbstract:
Предметом наукової статті є форми кооперації в бізнесі. Метою статті є аналіз, систематизація та узагальнення наявних теоретичних положень щодо сучасних форм кооперації в бізнесі. Дослідження проводилося з використанням системного підходу, наукових методів аналізу та синтезу. Результатами проведеного дослідження є узагальнення наявних форм кооперації в бізнесі та їх систематизація в єдину класифікацію. Авторами розглянуто передумови зростання процесів кооперування між окремими незалежними організаціями. Виділено такі ознаки кооперації, як взаємодія на добровільних засадах; наявність у кожної організації стратегічних цілей, які можуть бути досяжними вірогідніше під час кооперування; підвищення ефективності та стійкості бізнесу як очікуваний результат взаємодії; наявність довіри між партнерами; рівноправність та незалежність партнерів; наявність укладених угод, які визначають форму взаємозв’язків; отримання синергетичного ефекту від співпраці. У статті надано авторське визначення та викладено власне розуміння коопераційного процесу. Авторами надано зведену класифікацію організаційних форм кооперації в бізнесі залежно від виду діяльності, на розвиток якої вона спрямована. Такими видами діяльності авторами вибрано продажі, просування, виробництво, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), інноваційну діяльність. В результаті дослідження виявлено, що більшість кооперацій у сучасному бізнесі спрямована на розвиток інноваційної діяльності, яка є невід’ємною частиною економіки знань. Серед них слід назвати стратегічні альянси, кластери, інноваційні мережі та бізнес-екосистеми. Головну причину таких кооперацій автори вбачають у формуванні глобальної економіки знань, у якій знання є найважливішим ресурсом та головним джерелом конкурентних переваг. В подальшому авторами як інструмент стратегічного аналізу для вибору стратегії кооперації та управління знаннями, а також організаційної форми кооперації запропоновано використовувати модель обміну ресурсами між партнерами С. Паріса та Дж.К. Хендерсона. Залежно від рівня прихованості, специфічності та складності ресурсів у представленій авторами статті матриці вибираються стратегія надання ресурсів партнеру, стратегія об’єднання, стратегія розвитку інтелектуального потенціалу та стратегія використання знань партнера.
47
Зернецька, О. "Стратегії розвитку глобальних медіа в період системної кризи." Зовнішні справи, no. 9 (2012): 54–56.
Find full text
48
Новицький, В. "Регулятивні стратегії відкритих економічних систем і глобальна конкуренція за ресурси." Економіка України, no. 7 (2007): 4–14.
Find full text
49
Гранин, Ю. Д. "Глобализация и национальные формы глобальных стратегий." Вестник Российской академии наук 84, no. 3 (2014): 241–48. http://dx.doi.org/10.7868/s0869587314030074.
Full text
50
Шаклеина, Т. А. "Эволюция глобальной стратегии США (2001-2011)." Вестник Московского университета им. М.В. Ломоносова. Серия 25. Международные отношения и мировая политика, no. 3 (2011): 35–58.
Find full text