To see the other types of publications on this topic, follow the link: Глибина шару.
Journal articles on the topic 'Глибина шару'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Глибина шару.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
О.П. Гапонова. "АНАЛІЗ ЯКОСТІ КОМПЛЕКСНИХ СУЛЬФОЦЕМЕНТОВАНИХ ПОКРИТТІВ, ОТРИМАНИХ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОІСКРОВОГО ЛЕГУВАННЯ." Наукові нотатки, no. 67 (January 31, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.67.4.
Full textAbstract:
Проведений аналіз якості поверхневих шарів після сульфоцементації методом електроіскрового легування. Металографічні дослідження показали, що характерний для електроіскрових покриттів білий шар не виражений. Поверхневий шар складається з дифузійної зони, товщина якої збільшується зі зростанням енергії розряду, і основного металу. Дюрометричні дослідження сульфоцементованих покриттів свідчать про те, що в поверхневому шарі утворюються дві зони: зона зниженої мікротвердості та зміцнений шар. За даними мікрорентгеноспектрального аналізу, приповерхневий шар насичений сіркою. Сірка накопичується в поверхні металу на глибині до 30 мкм, її концентрація на цій відстані становить близько 0,4%. Зі збільшенням енергії розряду твердість, глибина шару зниженої мікротвердості і зміцненого шару, а також шорсткість поверхні збільшуються.
2
Гангур, В. В., О. І. Лень, and М. В. Гангур. "ВПЛИВ МІНІМАЛІЗАЦІЇ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ НА ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В ЗОНІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 128–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.15.
Full textAbstract:
Ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.) наразі є однією з важливих зернових культур продовольчого й фуражного спрямування. В умовах сьогодення актуальним є питання збільшення врожайності куль-тури з одночасним скороченням ресурсних витрат. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних способів обробітку основного ґрунту на водоспоживання та продуктивність ячменю ярого в умовах Лівобережного Лісостепу. Визначення вологозабезпеченості метрового шару ґрунту на час сівби ячменю ярого показало, що за системи No-till порівняно з класичним обробітком ґрунту, вміст дос-тупної вологи в шарі 0–100 см був вищим на 8,8 мм або 5,3 %. У разі проведення мілкого обробітку на глибину 10–12 см і поверхневого обробітку на глибину 6–8 см у системі Mi-till вміст доступної вологи був практично на рівні класичного обробітку ґрунту. Аналогічною була тенденція і на час зби-рання культури. Встановлено вплив варіантів основного обробітку ґрунту на показники елементів структури врожаю ячменю ярого. За умови класичного обробітку ґрунту кількість продуктивних стебел була найвищою і переважала варіанти мінімального обробітку на 2,2–15,7 %. В досліді не виявлено істотного впливу варіантів обробітку ґрунту на довжину і кількість зернин у колосі. Максимальну урожайність культури (4,16 т/га) одержано за умови проведення під ячмінь ярий по-линевого обробітку на глибину 20–22 см. У разі мінімального обробітку ґрунту (глибина 10–12 см) і Mini-till технології продуктивність культури була нижчою порівняно з технологією класичного обробітку ґрунту на 0,13–0,17 т/га або 3,4–4,1 %. При системі No-till істотне зниження врожайно-сті зерна ячменю порівняно з полицевою оранкою на глибину 20–22 см спостерігається впродовж 2016–2018 рр., а 2019–2020 рр., досліджень різниця між цими варіантами за рівнем продуктивності перебувала в межах НІР.
3
Yukhnovskyi, Vasyl, Yurii Ivanenko, and Ganna Lobchenko. "Особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах у зоні гірської туристичної мережі." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 21 (December 28, 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.15421/412025.
Full textAbstract:
Встановлено особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах в умовах рекреаційного навантаження у зоні туристичних маршрутів Карпатського національного природного парку. На 13 пробних площах, закладених у чистих і за невеликої участі бука лісового середньовікових і пристигаючих насадженнях, відібрано 136 зразків кореневмісного шару ґрунту на глибині 0-10, 10-20, 20-30 і 30-40 см, з яких виокремлено корені ялини європейської з розподілом їх на провідні і фізіологічно активні, обчислено об’єми і площі поверхні цих коренів. Встановлено статистичні зв’язки між висотою над рівнем моря та об’ємом фракції фізіологічно активних і провідних коренів, коефіцієнти кореляції яких становлять 0,78 і 0,47 відповідно. Розподіл коренів ялини європейської, залежно від глибини залягання материнської породи, показав, що у верхніх мінеральних шарах ґрунту за об’ємом переважає фракція провідного коріння. В деяких випадках його об’єм зростає з глибиною, що впливає на щільність поширення провідного коріння. За площею поверхні переважають фізіологічно активні корені на глибині 0-20 см, у той час, як на глибині 20-30 см спостережено перевагу провідного коріння. У грунтах із дещо потужнішими профілями у верхніх шарах (0-20 см) та на глибині 30-40 см переважає фракція провідних коренів, але на глибині 20-30 см ця тенденція змінюється на користь фізіологічно активних. Основна частка коренів знаходиться у верхньому мінеральному шарі ґрунту на глибині до 10 см, що й визначає їхню високу чутливість до рекреаційних навантажень у гірських умовах. У цьому горизонті ґрунту частка провідних і фізіологічних коренів від загального об’єму кожної фракції становить 67,5 і 75,3%, а в місцях із виходами гірських порід – 72,7 і 87,5% відповідно.
4
Коренчук, Є. В., В. Ф. Дрозда, and А. В. Фокін. "РЕПРОДУКТИВНІ ТА ПРОСТОРОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЙ ХРУЩІВ (SCARABAEIDAE, MELOLONTHINAE), ВАЖЛИВІ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2020): 44–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.04.
Full textAbstract:
Останніми роками відбувається збільшення популяцій травневих хрущів. Це тісно пов’язано з ри-зиками функціонування розсадників та молодих культур сосни. Для оптимізації технології захисту необхідно мати чітке уявлення про особливості біоекології фітофагів (Melolontha melolontha L., Melolontha hippocastani F., Polyphylla fullo L., Anoxia pilosa F., Amphimallon volgensis Fisch.), зокрема щодо формування репродуктивного потенціалу самиць хрущів, динаміки їх яйцекладки, життєздат-ності яєць, пошарової локалізації яєць, личинок та діапаузуючих лялечок у ґрунті. Тому саме їх дослі-дження і було метою роботи. Дослідження проводили в типових умовах центрального Лісостепу. Для визначення кормової цінності листя деревних культур самиць розташовували в сітчастих садках з листям дубу черешчатого, тополі білої, берези повислої, яблуні, суцвіття сосни звичайної. З ме-тою визначення глибини залягання яєць, личинок та лялечок проводили пошарово: 0–10, 11–20, 21–30, 31–40, 41–50, 51–60, 61–75, 76–90, 91, 91–130, 131–150 см розкопки на ділянках 0,25 м2. Кількість точок обліку 50. Встановлено, що за плодючістю самиць листя дубу черешчатого є оптимальним субстратом, самиці ж, які живились суцвіттям сосни звичайної також характеризуються значним репродуктивним потенціалом. Встановлено динаміку яйцекладки. Перший період триває 5–7 днів. Самиці в цей період відкладають від 17,8 до 29,4 % яєць. Фізіологічно повноцінні яйця самиці відкла-дають у період масової яйцекладки, яка триває 12–14 днів. Третій період яйцекладки 4–7 днів – са-миці відкладають значну кількість фізіологічно неповноцінних яєць. Найбільшу загрозу насадженням представляють личинки, що відродились з яєць, відкладених у період масової яйцекладки. Залежно від глибини розташування, найбільшу життєздатність мають яйця, відкладені в шарі до 30 см, зага-лом, у поверхневому шарі (10 см) та шарі (31–40 см) яйця найбільш уразливі до впливу абіотичних та біотичних регуляторів. Розподіл личинок у ґрунті показує, що у травні найбільш технологічною для внесення біопрепаратів є глибина 10–30 см – в цьому шарі концентрується до 75 % личинок; у червні – липні до 20 см; на початку серпня вносити препарати доцільно на глибину 20–40 см – концентрація личинок становить до 88 %; наприкінці серпня та протягом усього вересня личинки тримаються у шарах до 30 см – 60–88 %, наприкінці вересня та у жовтні–листопаді основна кількість личинок – до 85 % зосереджується на глибині зимівлі 50–75 см, тобто внесення препаратів на цю глибину техно-логічно невиправдане. Показано, що на глибині до 7 см концентрувалося тільки 11,8 % популяції ля-лечок. Рівень їх загибелі на період весняної реактивації становить 65,2%. Наступні прошарки ґрунту 8–15, 16–24 та 25–35 см містили 80,6 % лялечок. Рівень їх загибелі 14,3–15,4 %. Загалом, життєз-датна частина популяцій хрущів становить 84,6–85,7 %, яка і є реальною загрозою насадженням.
5
Зубко, В. М., Т. В. Хворост, and Є. Є. Литвиненко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ SMART FIRMER ЗА ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, no. 3 (February 21, 2022): 18–23. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.3.
Full textAbstract:
Серед великого різноманіття культур, що вирощуються на полях нині, значне місце посідає кукурудза. Поширення цієї культури зумовлене заявленою на неї кількістю готової сільськогосподарської продукції та ціною. Тому нині кукуру- дза є однією із передових сільськогосподарських культур, які вирощують у різних країнах і на континентах. Одним із головних завдань процесу вирощування культур у сільському господарстві є якісний посів. Нині все більш поширеними стають технології, які використовують усілякі датчики для контролю проведення сівби та посіву агрокультур. У статті досліджено ефективність використання системи Smart Firmer від компанії Precision Planting, який допо- магає під час сівби визначити вологість ґрунту, температуру, чистоту борозни та її однорідність. Отже, досліджуючи проведення сівби кукурудзи на полях, головним фактором має виступати якість проведення сівби, що забезпечує потребу обраного гібриду або сорту агрокультури відповідно до умов вирощування. В умовах інтенсивної зміни ґрунтово-кліматичних умов актуальним науковим і прикладним завданням є створення оптимальних умов для росту і розвитку агрокультур. Питання про моніторинг середовища, в якому висіватиметься насіння, є важливим аспектом агровимог до проведення сівби агрокультур. Нині слід зупинитися на визначенні і контролі вологи посівного шару, його температурі, наявності рослинних решток і визначенні типу ґрунту, на якому сіятиметься агрокультура. Зафіксована температура в орному шарі ґрунту є критерієм проведення сівби, адже за температури нижче 10°С проводити посів не рекомендовано. Це пов’язано із втратою схожості насінини і подальшим загниванням посівного матеріалу. Вологість ґрунту є показником, за яким регулюється глибина посіву агрокультури. Цей фактор ураховують із метою отримання рівномірних сходів культури, незважаючи на рельєф поля, зміну конфігурації (приєднання до великого масиву полів дрібних фермерських із іншими попередниками та іншими типами обробітку). Для цього потрібно врахувати наявну кількість рослинних решток агрокультури після попередників і тип ґрунту.
6
Гапонова, О. "Дослідження якості сульфоалітованих покриттів на стальних поверхнях, отриманих методом електроіскрового легування." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 28, 2020): 86–93. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).86-93.
Full textAbstract:
Запропонований спосіб сульфоалітування робочих поверхонь екологічно безпечним методом електроіскрового легування, що полягає у нанесенні сірчаної мазі на оброблювану поверхню і подальшого ЕІЛ алюмінієвим електродом. В якості матеріалу підкладки використовували сталь 20 і 40. Після оброблення визначали шорсткість поверхневого шару. Аналіз профілів поверхонь зразків після сульфоалітування методом ЕІЛ і параметрів шорсткості досліджуваних поверхонь показав, що зі збільшенням енергії розряду, а також вмісту вуглецю в сталі параметри Ra, Rz, Rmax зростають. Проведений микроструктурній, дюрометричний та локальний енергодисперсійний аналізи. Металографічний та дюрометричний аналізи отриманих покриттів показали, що на мікроструктурах можна виділити зони: приповерхневий, не суцільний пухкий шар товщиною 20-40 мкм, зміцнений шар (20-80 мкм), дифузійна зона та основний метал з ферито-перлітною структурою. При заміні матеріалу підкладки зі сталі 20 на сталь 40 збільшується як твердість верхнього шару (1670 і 2240 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно), так і зміцненого шару (5147 і 10380 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно). Зі зростанням енергії розряду збільшуються параметри покриття: товщина, мікротвердість верхнього і зміцненого шару, а також їх суцільність. Локальний енергодисперсійний аналіз показав, що найбільша кількість сірки знаходиться у поверхневому шарі, що характеризує шар зниженої мікротвердості і розподіляється по глибині до 15 мкм. Дифузійна зона алюмінію складає 30-80 мкм, залежно від енергетичних параметрів процесу ЕІЛ. Найбільший вміст алюмінію характерний для ділянок покриття, що знаходяться на відстані 7-15 мкм від поверхні. Приповерхневий пухкий шар збагачений сіркою, зміцнений – алюмінієм.
7
Гапонова, О. "Дослідження якості сульфоалітованих покриттів на стальних поверхнях, отриманих методом електроіскрового легування." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 28, 2020): 86–93. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).86-93.
Full textAbstract:
Запропонований спосіб сульфоалітування робочих поверхонь екологічно безпечним методом електроіскрового легування, що полягає у нанесенні сірчаної мазі на оброблювану поверхню і подальшого ЕІЛ алюмінієвим електродом. В якості матеріалу підкладки використовували сталь 20 і 40. Після оброблення визначали шорсткість поверхневого шару. Аналіз профілів поверхонь зразків після сульфоалітування методом ЕІЛ і параметрів шорсткості досліджуваних поверхонь показав, що зі збільшенням енергії розряду, а також вмісту вуглецю в сталі параметри Ra, Rz, Rmax зростають. Проведений микроструктурній, дюрометричний та локальний енергодисперсійний аналізи. Металографічний та дюрометричний аналізи отриманих покриттів показали, що на мікроструктурах можна виділити зони: приповерхневий, не суцільний пухкий шар товщиною 20-40 мкм, зміцнений шар (20-80 мкм), дифузійна зона та основний метал з ферито-перлітною структурою. При заміні матеріалу підкладки зі сталі 20 на сталь 40 збільшується як твердість верхнього шару (1670 і 2240 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно), так і зміцненого шару (5147 і 10380 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно). Зі зростанням енергії розряду збільшуються параметри покриття: товщина, мікротвердість верхнього і зміцненого шару, а також їх суцільність. Локальний енергодисперсійний аналіз показав, що найбільша кількість сірки знаходиться у поверхневому шарі, що характеризує шар зниженої мікротвердості і розподіляється по глибині до 15 мкм. Дифузійна зона алюмінію складає 30-80 мкм, залежно від енергетичних параметрів процесу ЕІЛ. Найбільший вміст алюмінію характерний для ділянок покриття, що знаходяться на відстані 7-15 мкм від поверхні. Приповерхневий пухкий шар збагачений сіркою, зміцнений – алюмінієм.
8
Pashchenko, V. F., Yu N. Syromyatnikov, and N. S. Khramov. "ГРУНТООБРОБНА УСТАНОВКА З ВИКОРИСТАННЯМ ГНУЧКОГО РОБОЧОГО ОРГАНУ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РОСТУ БУР’ЯНІВ." Vegetable and Melon Growing, no. 64 (January 6, 2019): 33–43. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-33-43.
Full textAbstract:
Мета. Провести дослідження в польових умовах робочого органу у вигляді троса на роторній ґрунтообробній розрихлювально-сепаруючій установці, що підвищує якість обробітку ґрунту та дозволяє контролювати ріст бур’янів. Методи. Визначення коефіцієнта структурності ґрунту, гербологічного моніторинигу бур’янів. Результати. У польових умовах експериментально визначено, що використання гнучкого робочого органу сприяє підрізанню пласта ґрунту, його кришінню в залежності від стану і різновиду. Встановлено, що при зміні швидкості руху установки в нижньому шарі ґрунту спостерігаються незначні середні зміни коефіцієнта структурності ґрунту в порівнянні з контролем. Збільшення швидкості руху експериментальної установки призводить до зменшення коефіцієнта структурності в верхньому і нижньому шарах. Зниження коефіцієнта структурності зі збільшенням глибини обробітку при роботі машини з гнучким елементом пояснюється тим, що при глибині обробітку 0,03 м відбувається вирівнювання поверхні поля, що сприяє збільшенню коефіцієнта структурності. Дослідження впливу використання експериментальної ґрунтообробної установки на засміченість посівів буряку столового показало, зниження загальної засміченості посівів за дворазового обробітку з повтором через 35 днів з використанням гнучкого елементу, яка досягла перед збиранням 95,7%, що на 29% перевищує даний показник, досягнутий без застосування гнучкого робочого органу. Загибель дводольних бур’янів становила 98,5% перед збиранням, що на 13% перевищує результат, отриманий без використання гнучкого робочого органу Висновки. Наявність гнучкого елемента у вигляді троса у складі робочих органів експериментальної установки позитивно впливає на якісні показники обробітку ґрунту. Експериментально доведено, що наявність гнучкого робочого органу у вигляді троса в експериментальній установці забезпечує більш раціональний перерозподіл агрономічно цінних грудочок ґрунту за глибиною оброблюваного шару в порівнянні з контролем. Використання гнучкого елемента у вигляді троса в складі робочих органів роторної ґрунтообробної розрихлювально-сепаруючої установки, дозволяє ефективно контролювати ріст бур’янів без застосування гербіцидів.
9
Гангур, В. В., and В. М. Сахацька. "МІКРОБІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТУ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 13–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.01.
Full textAbstract:
Важливим фактором регулювання біологічної активності ґрунту, зокрема мікробіологічних процесів, інтенсивності симбіотичної азотфіксації посівів сої (Glycine hispida L.) є його обробіток. То-му актуальним є розроблення технологічних заходів управління активністю мікробіологічних про-цесів в орному шарі ґрунту на посівах сої. Метою досліджень було з’ясувати вплив звичайної оран-ки, безполицевих розпушувань ґрунту різними ґрунтообробними знаряддями на активність целюлозо-руйнуючих бактерій орного шару ґрунту в посівах сої. У процесі дослідження використано такі нау-кові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведених досліджень свідчать, що найвищі показники мікробіологічної активності відмічені в шарі ґрунту 20–30 см – 21,3–22,1 %, найнижчі (17,3–19,1 %) – у шарі 10–20 см на фоні проведення оранки на глибину 20–22 см. Встановлено, що за умови розпушування ґрунту робочими органами плоско різного типу (на глибину 14–16 см), а також і мілкого обробітку ґрунту на глибину 12–14 см, інтенсивність розкладання лляної тканини була нижчою порівняно з оранкою. Дослідження свідчать, що на фонах основного обро-бітку ґрунту, які вивчалися, біологічна активність знижувалася залежно від шару ґрунту: 0–10 см до 20–30 см в середньому на 9,2 % за умови плоскорізного обробітку та на 7,9 % у разі мінімальної системи обробітку. За результатами досліджень відзначено, що використання різних агрегатів для проведення передпосівного обробітку ґрунту суттєво впливало на зміну біологічної активності ґру-нту в шарі 0–30 см. З’ясовано, що найвищий ступінь розкладання лляної тканини був за умови передпосівного обробітку ґрунту АГ-4 «Скорпіон-1» (20,3 %), а в разі виконання цієї технологічної операції культиватором УСМК-5,4 вищезазначений показник зменшився до 19,8 % за культивації КПС-4,0 (19,2 %) на фоні оранки ПЛН-3-35.
10
Krasnov, V. P., T. V. Kurbet, M. B. Korbut, and O. L. Boyko. "РОЗПОДІЛ 137CS У ҐРУНТАХ МЕЗООЛІГОТРОФНИХ БОЛІТ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 134–39. http://dx.doi.org/10.15421/40250822.
Full textAbstract:
Представлено результати вивчення розподілу 137Cs у торф'яно-болотних ґрунтах мезооліготрофних боліт. Для обґрунтування встановлених закономірностей використано показники: питома і сумарна (валова) активність радіонукліду у шарі очосу та торфу. Показано, що обидва показники мають найбільші значення у шарі очосу на глибині 15-20 см. Визначено, що в очосі міститься 62,2 % від сумарної активності 137Cs у ґрунті. Зроблено висновок про значне заглиблення радіонукліду у ґрунті та поступове виведення його за межі коренезаселеного шару, що може з часом призвести до зниження темпів його надходження до рослин.
11
Зубко, В. М., Д. О. Жигилій, С. П. Соколік, and В. А. Руденко. "МОДЕЛЮВАННЯ КОЧЕННЯ ЖОРСТКОГО ЦИЛІНДРА ПО ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 2 (44) (May 5, 2022): 8–12. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.2.2.
Full textAbstract:
Виявлення та видалення плужної підошви є важливою задачею. Сучасні безконтактні пристрої для виявлення плужної підошви не використовуються багатьма агровиробниками через їх високу вартість, а розробка нового більш дешевого сканера дасть можливість невеликим господарствам досліджувати ущільнення ґрунту та вживати необхідних заходів для його розпушування. Особливістю пристрою, який ми розробляємо, є те, що його робочий орган (диск або сфера) проникає в ґрунт на невелику глибину. Метою даного дослідження є в рамках використаної моделі в’язкопружного шару отримати силові коефіцієнти впливу на циліндр, що забезпечують його рівномірне кочення при проникненні в неущільнений в’язкопружний шар ґрунту. У цій роботі вирішується задача кочення абсолютно жорсткого циліндра по в’язкопружному шару неущільненого ґрунту, зчепленому з недеформаційною напівплощиною, що імітує підошву плуга, за наявності зон зчеплення та ковзання в зоні контакту. При формулюванні задачі не враховується податливість циліндра і напівплощини, а для опису властивостей шару ґрунту використовується модель Кельвіна, яка має обмежену в’язкопружну повзучість.
12
Мельник-Шамрай, В. В. "ВЕРТИКАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ 137Cs У ҐРУНТАХ СВІЖОГО ТА ВОЛОГОГО СУБОРУ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 101–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.12.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасний вертикальний розподіл 137Cs у лісових ґрунтах різних типів лісорослин-них умов Українського Полісся. Під час вивчення величин питомої та сумарної активності 137Cs у шарах лісової підстилки свіжого та вологого субору Українського Полісся можна стверджувати про тотожні закономірності щодо розподілу радіонукліда. Шари лісової підстилки у досліджуваних типах лісорослинних умов за величиною показників, що аналізувалися, можна розмістити у такому порядку: розкладений шар > напіврозкладений шар > сучасний опад. Величини питомої активності 137Сs у мінеральних шарах ґрунту характеризуються значно меншими значеннями порівняно з лісовою підстилкою, а для сумарної активності радіонукліду відмічено протилежні закономірності. Верти-кальний розподіл радіонукліда в мінеральних шарах ґрунту має експоненційний характер, спостерігається зменшення величин питомої та сумарної активності радіонукліда відносно різної глибини. Встановлено, що основний вміст 137Сs сконцентрований у мінеральному шарі ґрунту 0–24 см в обох типах лісорослинних умов. Частка валового запасу 137Сs у лісовій підстилці та мінеральних шарах ґрунту відповідно становить у вологих суборах – 18,74 % і 81,26 % та свіжих суборах – 25,83 % і 74,14 %. Проаналізовано відносний вміст сумарної активності 137Cs у лісовій підстилці та мінераль-них шарах у межах одного трофотопу. При аналізі валового розподілу 137Cs у шарах лісової підстилки встановлено, що у вологих суборах її в 1,4 раза менше порівняно зі свіжими суборами. Максимальний вміст 137Cs відмічено у 0–4 см мінеральному шарі ґрунту: у свіжих суборах він становить 24,0 %, у вологих суборах – 27,4 %. У мінеральному шарі 0–20 см свіжих суборів частка радіонукліда становить 51,7 %, тоді як у вологих суборах – більше у 1,3 раза відповідно. Достовірність отрима-них результатів підтверджується однофакторним дисперсійним аналізом на 95 %-му довірчому рівні. Отже, згідно з отриманими результатами можна стверджувати, що у вологих суборах відбувся інтенсивніший перерозподіл 137Cs між лісовою підстилкою та мінеральними шарами ґрунту, ніж у свіжих суборах.
13
Дегтярьов, Ю. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ЧОРНОЗЕМУ ТИПО-ВОГО ПІД ПЕРЕЛОГОМ." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 179–82. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/24.
Full textAbstract:
Визначено запас надземної та підземної фі-томаси чорнозему перелогу в межах Навчально-науково-виробничого центру "Дослідне поле". Спостереження за змінами надземної фітомаси на чорноземі типовому під перелогом протягом року показало, що навесні запас надземної фітомаси склав 9 т/га; влітку – 8 т/га; восени – 7 т/га.Для оцінки розвитку кореневих систем на ділянці перелогу проведено їх вивчення за зразками ґрунту 10-ти сантиметровими шарами до глибини материнської породи. Установ-лено, що кількість коренів закономірно знижується вниз за профілем чорнозему типового під перелогом. Об'єм коренів у приповерхневому шарі гумусово-акумулятивного горизонту складає близько 30 см3. Він поступово зменшується і на глибині 110–120 см (материнська порода) складає всього 0,10 см3.Насиченість ґрунту коренями складає 3% у 10-ти сантиметровому шарі, а загальна сума у шарі 0–40 см – близько 4%. За всім досліджуваним профілем загальна маса повітряно-сухих коренів складає 4,5%.
14
Abramov, Yuriy, Oleksii Basmanov, and Volodymyr Oliinik. "Моделювання розтікання горючої рідини внаслідок аварії на залізничному транспорті." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-3.
Full textAbstract:
Розглянуто прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій, обумовлених розливом горючих рідин на залізничному транспорті шляхом побудови математичних моделей динаміки розтікання горючої рідини та її просочення вглибину ґрунту. Побудовано математичну модель, що складається із системи двох диференціальних рівнянь, перше з яких є рівнянням параболічного типу і описує динаміку зміни висоти шару рідини з часом. Друге описує глибину просочення рідини в ґрунт. Показано, що просочення рідини вглиб підстилаючої поверхні істотно впливає на динаміку її розтікання і має бути враховано для правильної оцінки наслідків надзвичайної ситуації, викликаної пошкодженням цистерни з горючої рідиною. Для випадку миттєвого руйнування ємності з рідиною система рівнянь доповнюється початковими умовами, що містять особливість у вигляді -функції у точці розливу. Показано, що математична модель поступового витікання рідини із пошкодженої ємності може бути отримана шляхом введення в диференціальне рівняння доданку, що описує джерело витікання рідини. Запропоновано метод оцінки параметрів моделі просочення рідини вглиб ґрунту, який базується на вимірюванні глибини просочення в певні моменти часу і пошуку таких значень показника капілярності, гідравлічної провідності і пористості ґрунту, які забезпечують мінімальне відхилення розрахованої глибини просочення від експериментально визначеної. При цьому для визначення розрахункової глибини використовується аналітичний розв’язок рівняння просочення рідини, а в якості критерію – мінімум суми квадратів відхилень. Побудовані моделі можуть бути використані при прогнозуванні наслідків теплового впливу пожежі розливу горючої рідини на рухомий склад та технологічні споруди залізниці
15
Стечишин, М. С., М. В. Лук’янюк, В. П. Олександренко, А. В. Мартинюк, and Ю. М. Білик. "ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ЛАП КУЛЬТИВАТОРА, ЩО МОДИФІКОВАНІ АЗОТУВАННЯМ У ТЛІЮЧОМУ РОЗРЯДІ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 44 (June 7, 2020): 123–34. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.304.
Full textAbstract:
Для підвищення зносостійкості ґрунтообробних робочих органів розроблена технологія безводневого азотування у тліючому розряді (БАТР) лап культиватора (Tiger-Mate 200). Під час дослідження зміцнення робочої поверхні лап культиватора процес модифікації здійснювався за режимом, що забезпечує достатньо високі пластичні властивості модифікованого шару, щоб виключити сколювання та викришування ріжучого леза лапи культиватора і її затуплення в процесі роботи, з одночасним забезпеченням достатньої глибини азотованого шару: середовище – 25% N2 + 75% Ar; температура азотування – 520°С; тиск у розрядній камері – 200 Па; тривалість азотування – 6 год. У результаті застосування цього способу модифікації отримано поверхневий шар товщиною 120...150 мкм із мікротвердістю Н100 950…980 МПа, що опирається на пружну основу (гартовану сталь 35Г після низькотемпературного відпуску, отриманого в процесі азотування Н100 500…600 МПа). Немодифіковані і модифіковані лапи були встановлені та випробовувалися на культиваторі моделі Tiger-Mate 200 у виробничих умовах на полях підприємства СТзОВ “Гарант” (Хмельницька область, Україна). У процесі випробовування фіксувалася зміна розмірів лап (стирання). Результати випробування підтвердили підвищення зносостійкості модифікованих лап у порівнянні із немодифікованими в 1,7...1,8 рази.
16
Юркевич, Є. О., Н. О. Валентюк, and С. І. Албул. "Особливості формування структурно-агрегатного складу ґрунту під час вирощування кукурудзи за системи органічного землеробства в Придунайському Степу України." Аграрні інновації, no. 4 (March 26, 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.12.
Full textAbstract:
Зростання попиту на зерно кукурудзи на світовому ринку аграрної продукції спонукав сільгоспвиробників України суттєво збільшити його виробництво. Займаючи одне з провідних місць серед зернових культур у зерно- вому балансі Придунайського Степу України, кукурудза не завжди спроможна реалізувати свої біологічні потен- ційні високопродуктивні можливості. Особливої акту- альності це питання набуває в можливості отримання високих врожаїв екологічно чистого зерна кукурудзи в умовах ведення органічного землеробства в південних регіонах України. Погіршення родючості чорноземних ґрунтів та їх водно-фізичних та агрофізичних властивостей як наслі- док інтенсифікації землеробства й суттєвих змін кліма- тичного фактора з підвищенням температури повітря та зменшенням вологозабезпеченості спонукало дослі- дити, як відбувається формування структурно-агре- гатного складу ґрунту за впровадження різних систем основного обробітку ґрунту, удосконалення системи передпосівної обробки й догляду за посівами куку- рудзи на тлі застосування біодеструкторів для умов Придунайського Степу України. Дослідження проведено в стаціонарному трифак- торному досліді на чорноземі звичайному. Проведені дослідження показали, що способи й глибина основної обробки ґрунту, застосування біодеструкторів для під- вищення процесів розкладу побічної продукції попере- дника, а також проведення поліпшеної системи перед- посівної обробки ґрунту й догляду за посівами кукурудзи в досліді певним чином вплинули на формування струк- турно-агрегатного складу ґрунту. Встановлено позитивний вплив застосування біо- деструкторів Екостерн 1,5 л/га та Целюлад 2,0 л/га у створенні структурних агрегатів і збільшенні вмісту агрономічно цінної фракції розміром 0,25–10 мм. Так, у варіанті з оранкою внесення біодеструктора Екостерн 1,5 л/га сприяло збільшенню в структурному складі ґрунту фракції 0,25 мм на 1,13%, а у варіанті з внесенням Целюлада 2,0 л/га – відповідно на 2,09%. Мінімізація основної обробки під кукурудзу в орга- нічному землеробстві шляхом проведення плоско- різної безполицевої обробки ґрунту на 14–16 см або дискування на 10–12 см не дала очікуваних пози- тивних результатів і поступалася полицевій оранці. Застосування поліпшеної системи допосівної обробки ґрунту забезпечило в досліді незначне покращення структурно-агрегатного складу ґрунту саме шля- хом зменшення вмісту фракцій розміром понад 10 мм і менш як 0,25 мм. Найбільший коефіцієнт структурності ґрунту був отриманий у досліді за перегортання скиби й загортання післязбиральних решток і побічної продукції попере- дника в разі внесенні біодеструктора Целюлад 2,0 л/га на тлі поліпшеної системи передпосівної підготовки ґрунту й догляду за рослинами кукурудзи й становив 4,97 для шару ґрунту 10–20 см.
17
Syromyatnikov, Y. N., O. F. Mozgovskyi, O. V. Kutz, T. V. Paramonova, V. I. Mykhailyn, and N. V. Huliak. "ВПЛИВ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ҐРУНТУ В ОВОЧЕВО-КОРМОВІЙ СІВОЗМІНІ НА ЩІЛЬНІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ." Vegetable and Melon Growing, no. 70 (February 3, 2022): 66–79. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-66-79.
Full textAbstract:
Мета. Виміряти та порівняти опір проникнення на глибину у ділянках з безперервним традиційним обробітком ґрунту до початку робіт з відновлення його оптимальних фізико-гідрологічних характеристик після деградації, та визначити глибину, на якій ґрунт є достатньо щільним та потребує додаткової обробки. Методи. Польові, лабораторні, аналітично-вимірювальні. Результати. Представлено результати досліджень з визначення опору проникнення у ґрунт в овочево-кормовій сівозміні на дослідному полі з безперервним традиційним обробітком ґрунту. За допомогою ручного конічного GPS пенетрометра «Datafield» визначено межі дослідного поля, складено комп’ютерну карту дослідного поля з метою автоматичного створення «сітки» з розмірами ділянок згідно плану польового стаціонарного досліду, розміщення варіантів за повтореннями та двомірне картографування. Визначено складові параметри щільності ґрунту, які залежать від геометрії робочого органу (конуса) та сили прикладеного навантаження, та є функціями кількох фундаментальних факторів. Показання приладу дали можливість визначити рівень ущільнення та опору росту коренів, кількісної оцінки щільності ґрунту, тягового опору робочих органів ґрунтообробних знарядь та агротехнічних вимог до них. Висновки. Отримано діапазон показників опору проникнення коренів. Вони змінюються від значень, трохи більше 20 кг/см2, до значень не більше 30–40 кг/см2, шкідливих, що уповільнюють ріст і функціонування рослин. При величині опору проникнення у ґрунт вище 40 кг/см2 шкода від переущільнення для родючості ґрунту є очевидною. Встановлено, що ґрунт на дослідному полі є переущільненим, навіть верхні шари (0–15 см) ґрунту дослідного поля мають ущільнену структуру (від 0,06 до 34,46 кг/см2) і збільшується з глибиною, що свідчить про фізико-гідрологічну деградацію. Зазначено, що для рослин ланки зрошуваної овочево-кормової сівозміни (помідор, капуста білоголова, буряк столовий) використання систем удобрення з поєднанням сидеральних добрив та комплексу мікробних препаратів, а також органічних та органо-мінеральних систем удобрення з використанням високих норм органічних добрив (21 т/га сівозмінної площі), забезпечує формування критичного рівня ущільненості ґрунту з більш глибоких горизонтів (за вирощування помідору – з глибини 22,5 см, капусти білоголової – 37,5 см, буряка столового – 37,5–42,5 см).
18
Masiuk, O. M. "Просторовий розподіл кореневої системи обліпихи крушиновидної на різних варіантах рекультивації порідних відвалів Західного Донбасу." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (January 21, 2019): 81–87. http://dx.doi.org/10.15421/411613.
Full textAbstract:
У результаті досліджень було встановлено, що формування кореневої системи21-річних насаджень обліпихи крушиноподібної в техноземах залежить від якості посадочного матеріалу і глибини його посадки в ґрунт; від потужності і якості відсип-ки древньоалювіальних відкладень і родючого шару ґрунту на поверхню шахтнихпорід, яка є нижньою межею корененаселеного шару рекультивованого едафотопу ітим самим обмежувачем зростання і розвитку рослин.
19
Masiuk, O. M. "Просторовий розподіл кореневої системи обліпихи крушиновидної на різних варіантах рекультивації порідних відвалів Західного Донбасу." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (January 21, 2019): 81–87. http://dx.doi.org/10.15421/441613.
Full textAbstract:
У результаті досліджень було встановлено, що формування кореневої системи21-річних насаджень обліпихи крушиноподібної в техноземах залежить від якості посадочного матеріалу і глибини його посадки в ґрунт; від потужності і якості відсип-ки древньоалювіальних відкладень і родючого шару ґрунту на поверхню шахтнихпорід, яка є нижньою межею корененаселеного шару рекультивованого едафотопу ітим самим обмежувачем зростання і розвитку рослин.
20
Гаро, І. М., and В. В. Гамаюнова. "Вплив основного обробітку ґрунту на щільність та поживний режим ґрунту під час вирощування ріпаку озимого." Аграрні інновації, no. 8 (November 5, 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.4.
Full textAbstract:
Мета. Метою досліджень передбачали визначити вплив способу і глибини основного обробітку ґрунту під сівбу ріпаку озимого на окремі його показники, зокрема на щільність складення та вміст рухомих сполук азоту і фос- фору. Методи. Дослідження проводили на чорноземі звичайному середньосуглинковому в умовах Лісостепу України впродовж 2012–2015 рр. з ріпаком озимим сорту Чемпіон України. При проведенні досліджень використо- вували загальноприйняті методи, методики та ДСТУ. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту – оранки на 25-27 см та дискування на 12-14 см на щільність складення ґрунту, його поживний режим: вміст рухомих сполук азоту і фосфору під час вирощування ріпаку озимого сорту Чемпіон України та їх сезонні зміни впродовж вегетації культури. Результати. За результа- тами проведених досліджень встановлено, що прийняті на вивчення способи і глибина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий найбільшою мірою позначилися на такому показникові, як щільність складення ґрунту. Визначено, що більшою на 0,12 – 0,13 г/см3 упродовж вегетації щільність грунту була за фоном дискування на 12-14 см порівняно з оранкою на 25-27 см. На вмі- сті рухомих форм азоту і фосфору у шарах ґрунту 0-30, 30-50 та 0-50 см способи обробітку його як на початку, так і в кінці вегетації рослин ріпаку озимого практично не позначились не так істотно. Найбільшою кількість рухомих елементів живлення визначена на весняний період за істотного зменшення їх вмісту до фази цві- тіння. Спосіб і глибина обробітку ґрунту дещо впливала і на пошарове розміщення нітратів, хоча загалом у шарі ґрунту 0-50 см у середньому за роки досліджень їх вміст практично не різнився і мав лише тенденцію переваги за оранки на 20-25 см. Значно більшою мірою за шарами ґрунту вирізнявся вміст рухомого фосфору. За поверх- невого обробітку ґрунту – дискування на 12-14 см порів- няно з оранкою більше Р2О5 містилося у шарі 0-30 см. За проведення оранки ж у підорному 30-50 см горизонті цього елементу визначено 29,0, а по фону дискування – 18,2 мг/кг ґрунту. У розрахунковому 0-50 см шарі ґрунту кількість рухомого фосфору була практично однако- вою – 29,0 (дискування) та 31,5 мг/кг ґрунту (за оранки). У сезонній динаміці вміст рухомих елементів живлення незалежно від способу і глибини обробітку ґрунту змен- шувався, а щільність складення, навпаки зростала. Висновки. Дослідженнями встановлено, що спосіб і гли- бина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий, а саме оранка на 25-27 см та дискування на 12-14 см певною мірою впливали на щільність ґрунту і менше на вміст рухомих сполук азоту і фосфору за незначної переваги проведення у якості основного обробітку ґрунту оранки.
21
Matkovska, S. I., M. M. Svitelsky, A. V. Ishchuk, T. V. Pinkina, M. I. Fedyucka, and V. D. Solomatina. "Екологічна роль представників роду Acer L. у зелених насадженнях міста Житомир." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 70–73. http://dx.doi.org/10.15421/40290115.
Full textAbstract:
Досліджено еколого-естетичну роль дерев видів: клен ясенелистий (Acer negundo L.) та клен гостролистий (Аcer platanoídes L.) роду Acer L. у зелених насадженнях Житомира. Визначено, що фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у 83 % досліджених екземплярів добрий, у 12 % виявлено механічні пошкодження, 5 % дерев перебувають у пригніченому та фаутному станах. З'ясовано, що дерева клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) основну масу дрібного коріння накопичують у верхньому 30-сантиметровому шарі ґрунту, на глибині 0–10 см зосереджено до 38 % фізіологічно активного коріння, на глибині 10–20 см – до 26 %, на глибині 20–30 см розташовується до 17 % фізіологічно активного коріння. Коренева система клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у віці 30–35 років проникає в ґрунт на глибину до 90 см, бокові корені, які розташовуються ближче до поверхні, – розгалужені та добре розвинені. Більшість екземплярів клена гостролистого в зелених насадженнях Житомира мають високі декоративні властивості, повною мірою виконують фітомеліоративні функції, сприяють очищенню атмосферного повітря від пилу, газів та знижують шумове навантаження. Встановлено, що дерева клена ясенелистого (Acer negundo L.) в групових насадженнях перебувають у задовільному стані, за фітосанітарними показниками 52 дерева із 56 є в доброму стані, мають високу декортивність та естетичну привабливість. Водночас відзначено раннє омертвіння скелетних гілок у дерев у 25–30 років та формування порослевих насаджень із сплячих бруньок, що спричиняє здичавіння та інвазію клена ясенелистого (Acer negundo L.) в зелених насадженнях Житомира.
22
Ostapchuk, O. S., and O. V. Sovakov. "Вплив методу створення лісових культур на формування кореневої системи дуба звичайного (Quercus Robur L.) в умовах свіжої грабової діброви." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.15421/40290714.
Full textAbstract:
Дослідження проведено в 1-3-річних культурах дуба звичайного (Quercus robur L.), які створені на свіжих зрубах у ДП "Уманське лісове господарство" в умовах свіжої грабової діброви. За допомогою методу суцільного розкопування і методу траншей проаналізовано стан корененаселеності ґрунту залежно від віку насадження та методу створення культур. За результатами виконаних досліджень виявлено, що існує істотна різниця за довжиною кореневої системи рослини залежно від умови створення культур – висіву жолудів чи садіння сіянців дуба. Встановлено, що в насадженнях, які висіяні з жолудів, сіянці формують стрижневий корінь з проникненням у ґрунт на таку глибину: в перший рік – 41,0 см, другий – 101,0 см і третій – 194,0 см. У культурах, які були створені садінням, коріння проникало на глибину: в перший рік – 28 см, другий – 61 см і третій – 94 см, що в середньому в два рази менше, ніж глибина коріння за умови висівання жолудів. Під час висівання жолудів спостережено наявність значної кількості тонкого горизонтального коріння у верхньому гумусовому шарі. Із заглибленням у ґрунт корененаселеність зменшувалася, вертикальні корені траплялися в меншій кількості, а стрижневі проникали у материнську породу. У культурах, які були створені садінням, коренева система рослин була добре розвинена, мичкувата, але стрижневий корінь відсутній. Відсоток приживлення таких насаджень менший, а в посушливі роки можливий значний відпад однорічних саджанців, внаслідок чого настає необхідність доповнення лісових культур. Зроблено відповідні висновки щодо необхідності створення лісових культур на зрубах методом висівання жолудів.
23
Prokopiv, V. V., B. S. Dzundza, S. V. Sharyn, T. M. Mazur, L. V. Turovska, and O. М. Matkivskyi. "Електричні властивості тонких плівок кадмій телуриду легованих кальцієм та літієм." Physics and Chemistry of Solid State 21, no. 2 (June 15, 2020): 232–37. http://dx.doi.org/10.15330/pcss.21.2.232-237.
Full textAbstract:
Описано методику отримання тонких шарів кадмій телурид p-типу провідності шляхом хімічного легування поверхні кристалів кадмій телуриду кальцієм або літієм.Досліджено залежності електричних властивостей одержаних плівок від технологічних факторів їх отримання. Визначено провідність легованого шару, швидкість та глибину дифузії.
24
Kobrin, Yuriy, Irina Shevchenko, Dmitry Kononov, Tetyana Vasilchenko, and Alexey Grecian. "Визначення швидкості шару матеріалу в молотковій дробарці." Modern Problems of Metalurgy 1, no. 21 (November 6, 2019): 12–16. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2018.01.03.
Full textAbstract:
Робочі процеси подрібнення використовуються в різних галузях виробництва. Залежно від якості та властивостей матеріалу‚ процеси обробки здійснюються подрібнювальними машинами різноманітних конструкцій. Серед них значного поширення набули дробарки ударної дії. Для подрібнення крихких матеріалів‚ з утворенням продуктово-повітряного шару‚ використовуються молоткові дробарки. Це пояснюється тим‚ що молотки хитаючись навколо осей підвісу змінюють свою відносну швидкість‚ напрямок та глибину занурення в продуктово-повітряному середовищі‚ що порушує його рівномірний рух. Задача дослідження - знайти залежність середньої швидкості шару подрібнювального матеріалу від швидкості молотків - одного з основних параметрів молоткової дробарки. Розглядаються процеси подрібнення крихких матеріалів, з утворенням продуктово-повітряного шару, дробарками ударної дії у яких ефективність руйнування частинок залежить в основному від їх швидкості відносно молотків і нерухомої поверхні робочої камери. Проведено теоретичні дослідження - пошук залежності середньої швидкості шару подрібнювального матеріалу від швидкості молотків - одного з основних параметрів молоткової дробарки. Надані залежності середньої швидкості шару подрібнювального матеріалу від швидкості молотків дробарки котрі можуть бути застосовані при визначенні конструктивно-технологічних параметрів молоткових дробарок.
25
Ковальчук, Ю. О., and І. О. Лісовий. "ЗАСТОСУВАННЯ ЛАЗЕРНОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ В АПК." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 46 (May 30, 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.520.
Full textAbstract:
Проаналізовано вплив лазерного зміцнення на властивості поверхневого шару залізовуглецевих сплавів, з яких виробляються різноманітні деталі автомобільного транспорту. Розглянуто особливості формування мікроструктури в зоні лазерного впливу для залізовуглецевих сплавів у результаті застосування методу поверхневого лазерного оброблення. Визначено, що внаслідок можливості аустеніту спричиняти різний вплив на зносостійкість сплавів, вибір режиму гартування та відповідного йому структурного стану в зоні лазерного впливу повинен проводитися із урахуванням умов експлуатації деталі. Так, для пари тертя циліндр двигуна – компресійне кільце залишковий аустеніт може сприяти кращому припрацюванню цих деталей. Показано розподіл мікротвердості за глибиною гартування зразків із залізовуглецевих сплавів під час оброблення лазером безперервної дії. Представлена залежність глибини зони лазерного впливу в оброблюваному зразку від швидкості лазерного оброблення. Визначено швидкість переміщення лазерного променя поверхнею оброблюваного зразка, за якої з’являється зона плавлення. Показано, що на поверхні зразків, що оброблені СО2-лазером безперервної дії, спостерігається неоднорідний розподіл залишкових макронапружень. Лазерне гартування забезпечує кращі показники відносного зносу, коефіцієнта тертя та числа циклів до припрацювання пар тертя порівняно із звичайним гартуванням. Таким чином, залізовуглецеві сплави можуть ефективно оброблятися лазерним випромінюванням.
26
Voron, V. P., Ye Ye Melnyk, Ye V. Ivanicheva, I. V. Timochuk, and O. M. Tkach. "Пірогенні зміни ґрунтів соснових насаджень." Forestry and Forest Melioration, no. 135 (March 25, 2020): 130–39. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.130.
Full textAbstract:
Унаслідок низових пожеж відбуваються зміни фізико-хімічних і біологічних властивостей ґрунтів. Досліджено пірогенні зміни властивостей ґрунтів у чистих соснових лісах, що ростуть у різних природних зонах України. У соснових насадженнях після низових пожеж у результаті як часткового, так і повного згорання підстилки утворюється попіл, що в подальшому впливає на хімізм верхнього шару ґрунту. Подібні особливості відзначали в різних природних зонах України. Надходження попелу в ґрунт призводило до зростання рН верхнього гумусового горизонту. Оскільки таке явище є одноразовим, то в подальшому після дощів значення рН водного витягу знижувалося до природнього рівня. Причиною пірогенних змін є високий уміст у попелі лужних металів. Інтенсивність змін реакції та вмісту лужних катіонів залежить від рівня згорання підстилки. Найбільш відчутними є зміни у разі повного згорання підстилки. Зазначені зміни мають поверхневий характер, тобто переважно притаманні лише верхньому шару ґрунту. На більшій глибині реакція не відрізняється від контролю.
27
Афанас’єва, Т. В., О. А. Гринчук, І. П. Коваль, and М. Г. Находкін. "Дифузія атома кисню у приповерхневі шари інтерфейсу GexSi1-x/Si(001)." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 4 (February 14, 2022): 352. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.4.352.
Full textAbstract:
За допомогою розрахунків з перших принципів перевірено можливість переходу одного атома кисню з місткового зв'язку між атомами аддимера та атомами другого приповерхневого шару в зв'язок між атомами другого та третього шарів поверхні GexSi1–x/Si(001) у випадку адсорбції одного, двох та трьох атомів кисню. Перехід кисню з місткового зв'язку між атомами аддимера та атомами другого приповерхневого шару у зв'язок між атомами другого та третього приповерхневого шарів енергетично невигідний, коли на поверхні GexSi1–x/Si(001) присутні чисті Si та змішані Si–Ge аддимери. У випадку, коли на поверхні GexSi1–x/Si(001) присутні чисті аддимери Ge, то можлива лише дифузія поодинокого атома кисню. Бар'єр для такої дифузії становить 2,09 еВ. Присутність чистих аддимерів Ge на поверхні GexSi1–x/Si(001) полегшує дифузію атома кисню в глибину більше, ніж присутність чистих Si або змішаних Si–Ge аддимерів.
28
Федоров, Сергій, Артем Сибір, Михайло Губинський, Семен Губинский, Олексій Гогоці, and Світлана Форись. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОХОЛОДЖЕННЯ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КИПЛЯЧОГО ШАРУ." System technologies 6, no. 131 (March 1, 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-10.
Full textAbstract:
Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми утилізації теплоти та очищення відхідних газів електротермічних печей киплячого шару для рафінування графіту на основі радіаційного охолоджувача поверхневого типу із водяним охо-лодженням та вивчення впливу його режимних та геометричних параметрів на глиби-ну охолодження запиленого газового потоку. Параметричні дослідження процесів тепло- та масообміну у радіаційному охолоджувачі виконані теоретичним шляхом на основі розробленої математичної моделі. У моделі враховані процеси радіаційного-конвективного теплообміну в об’ємі пило-газового потоку, залежність теплофізичних властивостей газу та матеріалу від температури, а також теплові ефекти фазового переходу. На основі проведених розрахунків встановлено, що основними факторами, які впливають на глибоке охолодження відхідних газів є його довжина, діаметру каналу, дотримання газодинамічного режиму печі з мінімальним виходом димових газів та концентрації пилу. Водночас початкова температура газів та введення «охолоджуючого» (додаткового) пилу характеризуються незначним впливом на кінцеву температуру за визначеної довжини теплообмінника. Показано, що через високу температуру, для забезпечення надійності роботи радіаційного охолоджувача, за інших рівних умов доцільні інтенсифікація тепловіддачі з боку холодного теплоносія, введення «охолоджуючого» пилу або використання додаткових вставок із вуглецевої повсті
29
Курлов, В., Г. Фесенко, and А. Поляков. "Підвищення ефективності технічних засобів локального внесення мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 26, 2020): 53–58. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).53-58.
Full textAbstract:
Аналітичними дослідженнями способів внесення в ґрунт мінеральних добрив установлено, що ефективність їх застосування в значній мірі залежить від умов їх внесення, які створюються в відповідних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. При цьому із відомих способів внесення мінеральних добрив локальне внесення безпосередньо в ґрунт являється найбільш ефективним з точки зору використання рослинами, а також найменш вразливими для навколишнього середовища. Аналіз пристроїв, які застосовують для локального внесення мінеральних добрив шляхом розсіювання по поверхні ґрунту показав, що при наступному закладенні їх в ґрунт добрива нерівномірно розподіляються по глибині кореневмісного шару, внаслідок чого рослини неповністю засвоюють внесені мінеральні добрива, що знижує ефективність їх застосування. З підвищеною ефективністю засвоюються мінеральні добрива внесені безпосередньо в зону кореневмісного шару ґрунту, яке здійснюється при міжрядних обробітках сільськогосподарських культур. Крім того, установлені на серійних ґрунтообробних машинах туковисівні баночно-тарілчасті пристрої наділені активно-примусовою подачею, які допускають внесення мінеральних добрив з підвищеною нерівномірністю, що знижує ефективність їх застосування. Разом з цим виявлені шнекові туковисівні пристрої, в яких привалює примусовий характер подачі мінеральних добрив. В результаті конструктивного аналізу таких пристроїв виявлені їх недоліки, що враховані при розробці більш досконалого шнекового пристрою, який забезпечує рівномірний висів мінеральних добрив за рахунок стабілізації переміщення їх стрічками до виходу із розподільчого пристрою з дотриманням заданої норми внесення.
30
Артёмов, Н. "Навантаження на колеса від зміни вертикальних прискорень в процесі руху сільськогосподарського агрегату." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 24, 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).23-28.
Full textAbstract:
Правильна експлуатація колісних шин тракторів утруднена і залежить від багатьох факторів. Тиск в шинах має велике значення для розподілу тиску напружень і деформацій як у самій шині так і її впливі на ґрунт. Деформація шини впливає на розмір поверхні контакту з ґрунтом. Низький тиск викликає надмірний прогин каркасу шини, що збільшує опір коченню колеса. Причини занадто великого тиску зниження зчеплення шин з ґрунтом, нерівномірний і швидкий знос, особливо ведучих коліс. Для різних ґрунтів в залежності від тиску в шинах можна отримати різний розподіл напруження в ґрунті. У статті представлено вплив шини ведучого колеса трактора при експлуатації на зміну ущільнення ґрунту.Основна мета цього дослідження полягала в оцінці впливу механічних напружень, що діють при впливі ведучих коліс сільськогосподарського агрегату, на зміну ущільнення ґрунту і процеси, що відбуваються при цьому. Сільськогосподарські машини можуть вплинути на структуру ґрунтового профілю на глибину до 0,6 м залежно від характеристики машин, типу ґрунту і початкових умов стану ґрунту З огляду на зміну верхнього шару ґрунту, ходових системи сільськогосподарських агрегатів, особливо тракторів з навісними або причіпними знаряддями, які створюють тягове зусилля за рахунок напруження-деформації - взаємодії між шинами і верхнім шаром ґрунту. У цій контактно поверхневій взаємодії між ґрунтом і шиною відбувається деформація ґрунту при нормальних напруженнях і напруженнях зсуву. Напруження зсуву різко зростає зі збільшенням тягового зусилля і буксування коліс, що може привести до руйнування слабкого верхнього родючого шару.
31
Артёмов, Н. "Навантаження на колеса від зміни вертикальних прискорень в процесі руху сільськогосподарського агрегату." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 24, 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).23-28.
Full textAbstract:
Правильна експлуатація колісних шин тракторів утруднена і залежить від багатьох факторів. Тиск в шинах має велике значення для розподілу тиску напружень і деформацій як у самій шині так і її впливі на ґрунт. Деформація шини впливає на розмір поверхні контакту з ґрунтом. Низький тиск викликає надмірний прогин каркасу шини, що збільшує опір коченню колеса. Причини занадто великого тиску зниження зчеплення шин з ґрунтом, нерівномірний і швидкий знос, особливо ведучих коліс. Для різних ґрунтів в залежності від тиску в шинах можна отримати різний розподіл напруження в ґрунті. У статті представлено вплив шини ведучого колеса трактора при експлуатації на зміну ущільнення ґрунту.Основна мета цього дослідження полягала в оцінці впливу механічних напружень, що діють при впливі ведучих коліс сільськогосподарського агрегату, на зміну ущільнення ґрунту і процеси, що відбуваються при цьому. Сільськогосподарські машини можуть вплинути на структуру ґрунтового профілю на глибину до 0,6 м залежно від характеристики машин, типу ґрунту і початкових умов стану ґрунту З огляду на зміну верхнього шару ґрунту, ходових системи сільськогосподарських агрегатів, особливо тракторів з навісними або причіпними знаряддями, які створюють тягове зусилля за рахунок напруження-деформації - взаємодії між шинами і верхнім шаром ґрунту. У цій контактно поверхневій взаємодії між ґрунтом і шиною відбувається деформація ґрунту при нормальних напруженнях і напруженнях зсуву. Напруження зсуву різко зростає зі збільшенням тягового зусилля і буксування коліс, що може привести до руйнування слабкого верхнього родючого шару.
32
Роп’як, Любомир Ярославович, Максим Володимирович Шовкопляс, and Василь Степанович Витвицький. "ВИЗНАЧЕННЯ ПРИПУСКІВ НА МЕХАНІЧНУ ОБРОБКУ ДЕТАЛЕЙ З ХРОМОВИМИ ПОКРИТТЯМИ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 2 (June 22, 2021): 117–27. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.242339.
Full textAbstract:
Проведено аналіз методів визначення припусків на механічну обробку металевих, оксидних та керамічних покриттів, які базуються на міцності покриттів, зміні мікротвердості, забезпечені одержання мінімальної шорсткості обробленої поверхні. Визначення раціональних припусків на механічну обробку деталей з електрохімічними хромовими покриттями є важливою техніко-економічною задачею машинобудування, оскільки занижені значення припусків не гарантують досягнення необхідної точності розмірів та відповідної шорсткості робочої поверхні деталей, призводить до зниження ресурсу роботи виробів, а завищені значення припусків призводять до зростання витрат на механічну обробку. Мета – розроблення інженерної методики визначення припусків на механічну обробку сталевих деталей з хромовими електрохімічними покриттями для забезпечення необхідної точності та шорсткості зовнішніх циліндричних поверхонь. Покриття наносили на циліндричні сталеві зразки у спокійному та проточному електроліті на установці спорядженій автоматизованою системою контролю технологічних параметрів процесу електрохімічного хромування. Досліджено шорсткість поверхонь після алмазного круглого шліфування електрохімічних хромових покриттів нанесених у спокійному та в проточному електролітах. Встановлено, що товщина дефектного шару залежить від способу нанесення електрохімічного хромового покриття. Хромування сталевих деталей у проточному електроліті забезпечує одержання меншої товщини дефектного шару порівняно з хромуванням у спокійному електроліті. Також встановлено, що мінімальний припуск, для одержання поверхонь із мінімальною шорсткістю після алмазного шліфування електрохімічного хромового покриття, залежить від загальної товщини покриття та збільшується із її зростанням. Аналіз результатів розрахунку припусків показав, що припуск на механічну обробку заготовок деталей з хромовим покриттям, нанесеним у спокійному електроліті, є більшим у порівнянні із покриттям, отриманим у проточному електроліті в 2,5 рази. Це обумовлено нерівномірним нанесенням електрохімічного хромового покриття у спокійному електроліті внаслідок ускладнення газовідведення з поверхні покриття у процесі електролізу порівняно із електролізом у проточному електроліті. Вказані недоліки хромування в спокійному електроліті усуваються під час нанесення покриття на циліндричні деталі в проточному електроліті, про що свідчить також, зменшення конусоподібності деталей з покриттями близько в 1,7 раза та глибини дефектного поверхневого шару – 2,6 раза відповідно. Наукова новизна роботи полягає у встановленні товщини дефектного шару для хромових електрохімічних покриттів, нанесених у спокійному та проточному електроліті на циліндричні сталеві деталі, після зняття якого алмазним круглим шліфуванням забезпечується отримання обробленої поверхні з мінімальною шорсткістю. Практична цінність – розроблено інженерну методику розрахунку припусків на механічну обробку (операцію алмазного шліфування) циліндричних сталевих деталей з хромовими електрохімічними покриттями.
33
Koshel, А. "Перспективні напрямки застосування нейронних мереж у конструкторській діяльності." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 46 (April 1, 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-08.
Full textAbstract:
У статті описано перспективні напрямки застосування нейронних мереж у конструкторській діяльності. Наголошено, що в умовах сьогодення нейромережеві технології знайшли застосування в економіці, медицині, промисловості, багатьох інших галузях науки і техніки, здатні вирішувати практично будь-які завдання, пов'язані з моделюванням, прогнозуванням, оптимізацією. Наголошено на проблематиці дослідження, підкреслено, що виробничі процеси характеризуються величезним розмаїттям динамічно взаємодіючих параметрів і зазвичай надто складні до створення адекватних аналітичних моделей, а у деяких випадках вдалі з погляду адекватності описуваному процесу аналітичні математичні моделі виявляються неспроможними через високі вимоги до обчислювальної потужності. Запропоновано дві моделі нейронних мереж: глибока нейронна мережа та згорткова нейронна мережа, робота яких направлена на використання у конструкторській діяльності яка спрямована на проектування лонжерону автомобіля. Описано та схематично запропоновано блок-схему зворотного проектування профілів лонжеронів, а також сформовано багатошарову архітектуру згорткової нейронної мережі, яка використовується у конструкторській діяльності, яка складається із згорткового шару, шару об’єднання та повністю пов’язаного шару та сформовано архітектуру глибокої нейронної мережі, яка використовується у конструкторській діяльності направленій на проектування лонжерону автомобіля. Наголошено, що на відміну від моделі згорткової нейронної мережі, дані навантаження розглядаються як ціле, а не поділяються на статичні та динамічні, а зворотне проектування з використанням глибокої нейронної мережі здійснюється за допомогою стандартних бібліотек. Підкреслюється, що нейромережеві технології можуть бути корисними при створенні набору базових програмних моделей-блоків, наділених певними властивостями, що відповідають деяким реальним процесам або явищам, для подальшого їх комбінування в більш складних системах конструювання. Причому найскладніша частина такого набору модулів це саме середовище взаємодії таких блоків, яке у перспективі також може бути побудовано на основі нейронних мереж.
34
Козаченко, А., К. Седых, and О. Волковский. "Фізико-математична модель взаємодії диска з ґрунтом." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 2(16) (December 15, 2020): 69–77. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).69-77.
Full textAbstract:
Представлено результати теоретичних досліджень взаємодії ґрунтового середовища з дисковим робочим органом ґрунтообробного знаряддя і визначено складові сили опору шляхом дослідження руху частинки ґрунту по увігнутій сферичній поверхні робочого органу дискатора та визначення лінії контакту ґрунтового середовища із нею; визначення площі контакту ґрунтового середовища із поверхнею робочого органу дискатора; враховуючи напруження, що виникають в ґрунтовому середовищі при дії на нього дискового робочого органу визначено складові відповідної сили опору.В результаті аналітичних досліджень переміщення частинки ґрунту по увігнутій сферичній поверхні робочого органу дискатора з урахуванням сили підпору шару ґрунту, що напливає на дисковий робочий орган, відцентрової сили та сили Коріоліса, що виникають в результаті його обертання, розроблено програмний код в програмному пакеті Mathematica, який дозволяє визначати площу та рівняння лінії контакту ґрунтового середовища із поверхнею робочого органу дискатора в залежності від його конструктивних параметрів: радіуса сферичної поверхні R та діаметра дискаd, кута атаки α і кута нахилу γ та глибини обробітку ґрунту h.Враховуючи отримані залежності площі та рівняння лінії контакту ґрунтового середовища із поверхнею робочого органу дискатора та використовуючи відомі аналітичні закономірності для компонентів нормальних напружень пружно-в’язко-пластичного ґрунтового середовища, розроблено програмний код в програмному пакеті Mathematica, який дозволяє визначати залежності проекцій сили опору від кутів атаки α і нахилу γ робочого органу дискатора, швидкості його переміщення V та глибини обробітку ґрунту h. Зроблені відповідні висновки щодо отриманих результатів теоретичних досліджень.
35
Антипчук, Б. О. "СУЧАСНІ ВИМІРЮВАЧІ ЩІЛЬНОСТІ ҐРУНТУ: ЇХ ОГЛЯД ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКУ ДЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕУЩІЛЬНЕНОЇ ДІЛЯНКИ ПОЛЯ, ЯКЕ ОБРОБЛЯЄТЬСЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 4 (46) (April 7, 2022): 3–10. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.1.
Full textAbstract:
Зміни, які відбуваються в агропромисловому комплексі потребують розробки та створення нових знарядь і машин, та вдосконалення наявних. Це, в свою чергу, можливо лише при розгляданні обробітку ґрунту як доповнення до природних процесів утворення самого ґрунту із врахуванням біологічних, фізичних та механічних властивостей, а також зменшенням енергетичних затрат на його обробіток, через те, що агротехнічні заходи основного обробітку ґрунту з економічної точки зору є найбільш енергоощадними серед всього комплексу технологічних операцій вирощування та збирання сільськогосподарських культур. Тому проблема створення енергоощадних технологій та технічних засобів обробітку ґрунту, які сприяють цьому збереженню – це ні що інше, як проблема екологічного та енергетичного значення, яка не може бути вирішена простим зменшенням глибини обробітку ґрунту. Таким чином, для розв’язання цих питань необхідно застосовувати більш прогресивні методи обробітку, зокрема, розущільнення ґрунту. Важливим є технічне забезпечення цієї технологічної операції в сучасній галузі рослинництва, щоб понести найменші енергетичні затрати та підвищити врожайність сільськогосподарських культур. У статті наведено аналіз наявних сучасних приладів для вимірювання щільності ґрунту в режимі безперервної реєстрації: пенетраторів, пенетрометрів, цифрових твердомірів, GPS-пенетрометрів, а також розглядається питання застосування ультразвуку для виявлення ущільнених ділянок поля, яке обробляється. Розглядається акустична поведінка плужної підошви, її основні акустичні константи. Описано основні результати проведеного дослідження на базі розробленої моделі оперативної системи визначення глибини залягання ущільненого шару ґрунту із застосування радіофізичного методу дослідження механічних і фізичних властивостей ґрунту, які базуються на ультразвуковому випромінюванні, методу безперервного радіохвильового профілювання в русі, тобто сканування ґрунту відбувається під час руху машинно-тракторного агрегату в момент обробітку поля, методу синтезу технічних засобів, теорії автоматичного управління із застосуванням ультразвукового пристрою визначення глибини залягання плужної підошви (ПВГП). Проведено аналіз одержаних результатів із застосуванням датчика з одним та двома каналами приймально-передавального тракту. Досліджується оптимальна висота встановлення датчика над поверхнею ґрунту.
36
Мельник, В., and Б. Цимбал. "Аналіз теоретичних досліджень інтенсифікованого теплообміну в трубах." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 26, 2020): 13–28. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).13-28.
Full textAbstract:
В роботі на основі аналізу математичних моделей обґрунтовано недоліки і переваги різних конструкцій теплообмінників з завихрювачами та їх вплив на гідродинаміку і теплообмін закручених потоків. Більшість теплообмінників з завихрювачами мають складну форму. Збільшення теплообміну при застосуванні гвинтових закручувачів потоку відбувається завдяки інтенсифікації теплообміну між ядром потоку та приграничним шаром. Відбувається це при турбулізації закрученого потоку під впливом відцентрових сил. В такому разі ефективна швидкість вища ніж при звичайній турбулентності потоку. Процес протікає більш інтенсивно при низьких числах Рейнольдса.При ламінарних режимах течії визначальним механізмом перенесення тепла є теплопровідність поперек потоку, по нормалі до стінки. В такому випадку інтенсивність тепловіддачі відносно мала. Для підвищення теплопередачі треба використовувати труби з гвинтовою поверхнею теплообміну (однозахідною та багатозахідною спіральною накаткою), в яких відбувається ламінарний закручений рух рідини. На відміну від турбулентної течії, в ламінарному потоці термічний опір в каналі більш рівномірно розподілений по всьому його поперечному перетині, тому для інтенсифікації тепловіддачі необхідний вплив, що збурює потік в межах зони пристінної течії.Найбільш перспективними є теплообмінники з труб з однозахідною або багатозахідною спіральною накаткою. На відміну від трубчастих теплообмінників без накатки, вони мають більшу площу теплообміну та меншу матеріалоємність. При цьому на відміну від стрічкових вставок та закручувачів, труби з накаткою мають гідравлічний опір пристінного шару, який зменшується швидше, ніж зростають втрати тиску.Використання труб з спіральною накаткою в енергетичних палях з теплообмінниками дозволить знизити масо-габаритні характеристики не тільки теплообмінника, але й самої палі. В такому випадку інтенсифікація теплообміну визначається гідродинамікою потоку у в’язкому пристінному шарі, тобто порушенням упорядкованості течії рідини за рахунок його закручування.Проведений аналіз відомих математичних моделей інтенсифікаторів теплообміну дозволяє сформувати вимоги до перспективних конструкцій теплообмінників. В подальшому це дасть можливість розробити нову математичну модель гідродинаміки та теплообміну у забивній палі з U-подібним теплообмінником в якій враховані всі приведені в роботі недоліки. Спираючись на дослідження гідродинаміки і теплообмінних процесів потрібно провести оптимізацію конструкції теплообмінника, а саме, геометрію поперечного перетину труб, форму укладки труб в тілі палі, а також глибину, кут і ширину поглиблень спіральної накатки.
37
Малюк, Т. В., and Л. В. Козлова. "Ресурсозберігаюча технологія краплинного зрошення інтенсивних насаджень черешні." Аграрні інновації, no. 9 (December 14, 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.6.
Full textAbstract:
Мета. Розроблення технологічного процесу краплинного зрошення інтенсивних насаджень черешні на основікомплексного підходу до вибору раціонального режимузрошення для оптимізації продукційних процесів дереві збереження ресурсів. Методи. Дослідження проведено у Мелітопольській дослідній станції садівництваімені М.Ф. Сидоренка ІС НААН упродовж 2016–2018 рр.на молодих насадженнях черешні 2015 року садіннязгідно з вимогами «Методики проведення польовихдосліджень із плодовими культурами». Полив садуздійснювався стаціонарною системою краплинногозрошення. Вологість ґрунту ми визначали у динаміцітермостатно-ваговим методом. Схема досліду передбачала варіанти із призначенням поливів за розрахунковим методом за 50%, 70% та 100% компенсації евапотранспірації (ЕТ0) та із підтриманням вологості ґрунту нарівні 70% найменшої вологоємності (НВ) у шарі ґрунту0,4, 0,6 та 0,8 м. Результати. Компенсація евапотранспірації на рівні 75% ЕТ0 зумовлює підтримання вологості ґрунту не нижче 67–70% НВ (у шарі ґрунту 0,6 м).Відхилення поливних норм між цим варіантом та у разіпідтримання рівня передполивної вологості (РПВГ) 70%НВ у такому самому шарі ґрунту не перевищують 6%.Тісна кореляційна залежність встановлена між фактичною витратою вологи за РПВГ 70% НВ та показникамирозрахункової випаровуваності за 75% ЕТ0(r2=0,92).Результати показали, що в умовах чорнозему південного легкосуглинкового за 15 годин поливу (норма зрошення – 58 м3/га) глибина зволоження ґрунту становила0,93 м, а діаметр – 0,74 м. Момент формування максимальної зони зволоження – це період через 12 годинпісля закінчення поливу. Через 3 доби після поливувідбувається значне зменшення всіх параметрів контуру зволоження у вертикальному і горизонтальномуположеннях. Максимальна площа зволоження становила лише 9,4 % від площі живлення одного дерева.Висновки. Доведено доцільність призначення поливівза 75% ЕТ0 із метою підвищення оперативності і зменшення витрат води. Такий режим зрошення забезпечуєпідтримання вологості ґрунту у шарі 0,6 м не нижче,ніж 70% НВ, а відхилення поливних норм відносноРПВҐ 70% НВ не перевищує 6 %. Використання такогорежиму зумовлює підвищення продуктивності черешніта зростання ефективності зрошення. Обґрунтовано параметри і динаміку формування контуру зволоженнячорнозему південного легкосуглинкового у насадженнях черешні.
38
Примак, І. Д., and О. Б. Панченко. "Cтруктурний стан і будова орного шару чорнозему типового за різних систем основного обробітку і удобрення в спеціалізованій зернопросапній сівозміні Центрального Лісостепу України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (September 30, 2016): 12–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.02.
Full textAbstract:
Висвітлено вплив довготривалої дії різних систем основного обробітку ґрунту і удобрення на зміну агрофізичних властивостей чорнозему типового і продуктивності спеціалізованої польової п’ятипільної сівозміни. На чорноземах типових Центрального Лісостепу України кращі агрофізичні показники родючості орного шару ґрунту спостерігаються за трирічного застосування тривалого мілкого обробітку, порівняно з безполицевим і тривалим полицевим обробітком. У п'ятипільній зернопросапній сівозміні рекомендується глибока (на 25–27см) культурна оранка в одному полі (де вноситься гній), а на решті полів – мілкий обробіток на 10–12 см.
We have investigated the influence of longitude effect of different systems of the main processing of soil and different fertilization levels on changes of agrophysical and agrochemical properties of typical black earth and productivity of specialized grass and grain plowed crop rotation. We can observe higher indexes of soil productivity of arable layer of soil of typical black earth in Forest-Steppe of Ukraine after its three-year use in the duration of shallow treatment compared to subsurface tillage and longitude surface tillage. We recommend deep (25–27 cm) tillage on one part and a shallow one (10–12 cm) on the rest parts in a five-part crop rotation.
39
Luchynskyi, V. M., H. V. Stoikevych, K. V. Pohoretska, and Yu V. Prokopchuk. "ГІСТОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ТКАНИНАХ НИРКИ В ДИНАМІЦІ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ПЕРІОДУ ПРИ ПОЄДНАНІЙ ТРАВМІ НА ТЛІ ГІПОКІНЕТИЧНОГО ОСТЕОПОРОЗУ В ЕКСПЕРЕМЕНТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (February 12, 2021): 118–21. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11763.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Метою роботи є вивчення впливу політравми на структурні зміни в тканинах нирки у тварин з гіпокінетичним остеопорозом у динаміці посттравматичного періоду.
Матеріал і методи. Експерименти виконано на 42 нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г. У першій серії експериментів у тварин викликали гіпокінетичний остеопороз за методом Z. Kundurovich, через 2 місяці моделювали політравму. У другій серії аналогічні травми наносили тваринам без остеопорозу. Тварин виводили з експерименту на 10, 20 та 30-ту доби. Для гістологічного дослідження забирали тканини нирки, їх структуру вивчали у нормі, а також характер і глибину морфологічних змін після модельованої політравми.
Результати. Дослідження показали, що на 10-ту добу експерименту у тварин без остеопорозу та у тварин з остеопорозом зміни в нирках були відносно однаковими: в нирках мало місце повнокровʼя судин інтерстиціальної тканини переважно венозного типу та повнокров’я клубочків. Спостерігалась також білкова дистрофія епітелію дистальних та проксимальних відділів канальців. На 20-ту добу в нирковій тканині тварин з остеопорозом були слабо виражені дистрофічні зміни. У тварин з гіпокінетичним остеопорозом на 30-ту добу в нирках розвиваються повнокровʼя клубочків та судин інтерстиціальної тканини кіркового шару, виражена білкова дистрофія епітелію дистальних та проксимальних відділів канальців.
Висновки. Наведені гістологічні відхилення в нирках в цілому підтверджують розвиток системних порушень при ТХ, які у тварин без остеопорозу наростають до 20-ї доби і до 30-ї стихають. У випадку одночасного гіпокінетичного остеопорозу гістологічні відхилення є більш тривалими.
40
Kalchenko, Vitalii, Volodymyr Kalchenko, Nataliia Sira, and Yaroslav Kuzhelnyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИЛ РІЗАННЯ ОДИНИЧНОГО АБРАЗИВНОГО ЗЕРНА ПРИ ШЛІФУВАННІ ЗІ СХРЕЩЕНИМИ ОСЯМИ КРУГА ТА ДЕТАЛІ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 59–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-59-68.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Процес шліфування є важливим фактором, який впливає на процес формоутворення поверхневого шару деталі. Постановка проблеми. Під час шліфування на кінцевий результат обробки впливають різноманітні фактори, які пов’язані з абразивним інструментом. Ці фактори впливають на величину та напрямок дії сил різання абразивного зерна. Досліджуючи сили різання цього зерна, можна визначити продуктивність процесу шліфування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових роботах наведено результати різноманітних експериментальних досліджень процесу шліфування. Проте не було враховано вплив різальних кромок, які деформують деталь. Опубліковані роботи, у яких розглянуто теоретичні основи моделювання алмазно-абразивних інструментів та відсутні детальні дослідження, пов’язані з абразивним інструментом. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутність дослідження впливу деформації деталі різальними кромками абразивного зерна на сили різання під час шліфування. Постановка завдання. Метою цієї статті є дослідження сил різання одиничного абразивного зерна та вплив кромок, які деформують деталь без зняття стружки під час шліфування. Виклад основного матеріалу. Перед початком процесу різання абразивними зернами, відбувається довготривале ковзання ріжучої кромки в місці контакту. Це ковзання супроводжується пластичною деформацією металу. Інші ріжучі кромки в цей час виконують роботу тертя і пружної та пластичної деформації, що відбувається без зняття стружки. Для визначення моменту, коли закінчується пластична деформація і починається зняття стружки, є критерій, який являється відношенням глибини врізання до радіуса заокруглення вершини ріжучої кромки. Висновки відповідно до статті. Уперше, використовуючи 3D-модель процесу шліфування, було досліджено сили різання одиничного абразивного зерна та вплив кромок, які деформують деталь без зняття стружки під час шліфування.
41
Фесенко, Г., and М. Жмуренко. "Аналіз технологічних властивостей робочих органів культиватора передпосівного поверхневого обробітку ґрунту і удосконалення стрілчастої лап." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 27, 2020): 89–94. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).89-94.
Full textAbstract:
Одним із напрямків інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня механізації виробничих процесів в землеробстві за рахунок застосування більш досконалих технічних засобів. Це в повній мірі відноситься до передпосівного поверхневого обробітку ґрунту, спрямованого на збереження вологи на глибині посіву і створення умов його рихлення без руйнування структури ґрунту. В результаті проведеного аналізу, установлено, що на початковій стадії переміщення в ґрунті стрілчастої лапи відбувається ущільнення підрізаного пласта з наступним зрушенням і кришенням в площині, розташованій під нахилом до горизонту. Подальше переміщення пласта по плоскій полиці робочого органу відбувається без рихлення до падіння з його обрізу, під час якого перемішується верхній сухий із нижнім вологим шаром ґрунту. Крім того, після сходу підрізаного пласта з крил стрілчастої лапи і удару його ґрунтових агрегатів об ґрунтову підошву утворюється переподрібнена і пиловидна фракція, яка не являється агротехнічно-цінною для ґрунту. що погіршує його структурний склад. Аналітичні дослідження також показали, що підвищити ступінь кришення культиватором ґрунту і зменшити при цьому утворення переподрібненої фракції можливо, якщо в стрілчастій лапі полиці виконати випуклими у верхньому напрямку, при цьому кривизна випуклості повинна змінюватись з віддаленням від ріжучої кромки і обрізу полиці. Установлено, що ріжучу кромку і обріз полиці лапи слід розташувати в одній горизонтальній площині. Виконана в такому вигляді стрілчаста лапа створює умови подальшого кришення підрізаного ним пласта ґрунту під час його руху по крилах лапи і поступове сходження з них без падіння, що запобігає взаємне переміщення оброблюваних шарів ґрунту з виносом на поверхню вологого шару і утворення переподрібненої пиловидної фракції. яка погіршує структурний склад ґрунту.
42
Поляков, А., Г. Фесенко, and В. Брюховецький. "Аналіз і обґрунтування технічних засобів поверхневого обробітку грунту з підвищеною грудкуватістю." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(14) (February 24, 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).41-46.
Full textAbstract:
Аналіз технологічного процесу поверхневого обробітку грунту показав, що ефективність його застосування, а саме лущення, культивація, боронування, шлейфування та коткування, в значній мірі залежить від грунтово-кліматичних умов, які склалися на відповідному етапі вирощування сільськогосподарських культур. Установлено, що поверхневий обробіток сприяє збереженню капілярності ґрунту, залишає незруйнованими канали, утворені корінням рослин по закінченню свого вегетаційного періоду, зберігає структуру в кореневмісному шарі грунту, яка в значній мірі впливає на його родючість. У виробничих умовах, як показав аналіз, при поверхневому обробітку грунту мають місце значні відхилення щодо його подрібнення з утворенням структурованих часток, а саме недостатнє руйнування грудок до розмірів, допустимих у відповідності з агротехнічними вимогами. На основі аналітичних досліджень технічних засобів поверхневого обробітку грунту і результатів творчих пошуків, розроблений культиватор для поверхневого обробітку грунту, який забезпечує руйнування грудок переважно на структурні частки з одночасним зменшенням пере подрібненої фракції. Відмінність такого культиватора полягає в тому, що вістрі кільчастих дисків спрямовані до лапи, з проникненням на глибину обробітку грунту і при їх зустрічі з опорною поверхнею лапи розколюють грудки на частки, переважно на агротехнічно-цінні для росту культурних рослин з одночасним зменшенням переподрібненої фракції.
43
Башуцька, У. Б. "Потенціал вирощування робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) на порушених землях Східної Німеччини." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 99–103. http://dx.doi.org/10.36930/40300417.
Full textAbstract:
Проаналізовано результати модельних проектів із розведення швидкозростаючих порід дерев для виробництва відновлюваної сировини в короткому циклі у лісових насадженнях та на рекультивованих після добування бурого вугілля землях Східної Німеччини. Особливу увагу звернено на робінію звичайну, оскільки її рекомендують вирощувати на малопродуктивних і порушених землях, а не за рахунок площі корінних листяних насаджень. На дев'яти дослідних територіях Бранденбурга (Східна Німеччина) проводять випробування нових концепцій культивування робінії звичайної для енергетичного використання деревини. Розробляють шляхи мобілізації раніше невикористаних, але стабільно доступних запасів деревини робінії відповідно до "Національного плану дій щодо біомаси для Німеччини" (2009). Перевагу надають економічно обґрунтованому поводженню з наявними лісовими культурами робінії на малопродуктивних і рекультивованих землях. Встановлено придатність робінії звичайної для вирощування з метою енергетичного використання на малопродуктивних землях із невеликою кількістю опадів. Оцінено потенціал біомаси робінії звичайної у Бранденбурзі, який можна мобілізувати вирощуванням робінії в короткому плантаційному циклі. Інтенсивність росту робінії звичайної була високою вже в перший рік вирощування. Дослідження підтверджують важливість властивостей ґрунту, зокрема води, доступної рослинам, аерації ґрунту та глибини кореневмісного шару для продуктивного росту й розвитку саджанців робінії звичайної. Висока інтенсивність коренепаросткового відтворення робінії є сприятливою для її вирощування з енергетичною метою. Застосування відповідної технології лісозаготівлі для невеликих площ та невеликий річний приріст за діаметром основи робінієвого пагона (на висоті зрізання приблизно 5 см) ускладнюють технологічний процес. Для його оптимізації потрібні короткі транспортні маршрути до споживача та можливості сушіння деревини. Висока щільність деревини робінії зумовлює високу теплоту згоряння її тріски. Робінія звичайна на малопродуктивних землях в умовах низької кількості опадів має високий приріст біомаси у перші п'ять років.
44
Сыромятников, Юрий. "Процес підйому ґрунту робочими органами грунтообробної розрихлювально-сепаруючої установки." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 221–31. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.221-231.
Full textAbstract:
Предметом дослідження є процес функціонування дискових робочих органів з лемешем ґрунтообробної розрихлювально-сепаруючої установки, що здійснює підйом та сепарацію. При переміщенні леміша на малих глибинах (0,03...0,1 м) рух ґрунту по ньому ускладняється через утворення ґрунтового валка, перед лемішем. Ґрунт при цьому розпушується і розсипається на сторони, не забезпечуючи необхідного підпору, для переміщення його до розрихлювально-сепаруючого пристрою. Для того, щоб ґрунт не згруджувався і не розсипався на сторони, по обидва боки леміша встановлені пасивні обертові диски. Об’єктом дослідження є дискові елементи підйомно-підрізаючого пристрою, які дозволяють суттєво підвищити ефективність технологічного процесу руху ґрунту по лемішу при одночасному зниженні питомої енергоємності. Вихідна інформація для обґрунтування дослідження отримана шляхом аналізу літературних джерел. Визначено, що збільшення радіусу паралельно розташованих вільно обертових плоских дисків з 0,175 до 0,270 м призводить до підвищення товщини шару ґрунту на леміші не більше ніж на 17%. Зі збільшенням кінематичного параметру обертання дисків від 0 до 0,6 згружування ґрунту на леміші знижується у 2,73 рази, з 0,6 до 1,0 – у 1,25 рази і з 1,0 до 1,2 – у 1,04 рази. Встановлено, що збільшення кута постановки леміша спочатку призводить до зниження рівня ґрунту на ньому і досягає мінімуму при куті, близькому до 25°. При подальшому збільшенні кута рівень ґрунту на леміші зростає.
Експериментально доведено, що найбільший вплив на граничну відстань між дисками при якому підйом пласта ґрунту лемішем здійснюється без заклинювання – це вологістьґрунту. Актуальність полягає в тому, що одночасне використання пасивних дискових робочих органів разом з лемішем дозволяє вдосконалити методи передпосівного обробітку ґрунту для покращення його агротехнічного стану.
45
Frolov, Ya V., K. G. Domina, and V. V. Andreiev. "Порівняльний аналіз результатів моделювання та оцінки пророблюваності структури сталі 09Г2С в процесі поздовжньої прокатки трубної заготовки Ø 250 мм." Обробка матеріалів тиском, no. 1(48) (November 1, 2019): 170–78. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-170(48).
Full textAbstract:
Фролов Я. В., Дьоміна К. Г., Андреєв В. В. Порівняльний аналіз результатів моделювання та оцінки пророблюваності структури сталі 09Г2С в процесі поздовжньої прокатки трубної заготовки Ø 250 мм // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – С. 170–177.
Для розвитку методу оцінки деформованого стану металу зі зміни параметрів колишньої дендритної структури в роботі виконано аналіз напружено-деформованого стану, який сформувався під час прокатки в останньому, круглому, калібрі кліті 900 трубозаготівельного стану 900 / 750 – 3, і зіставлення результатів математичного моделювання з оцінкою пророблюваності структури трубної заготовки Ø 250 мм. Результати математичного моделювання та металографічного аналізу показали хорошу збіжність. На підставі отриманих результатів визначено зони активної і пасивної деформації та їх розташування в напрямку ½ вертикальної осі поперечного перерізу дослідженої заготовки. Глибина зони прилипання становить 12,5 мм, зона інтенсивної пластичної деформації зосереджена на відстані 50–112,5 мм від центру заготовки, центральні шари заготовки є зоною пасивної деформації. Вперше показано, що зміна зсувного напруження τzx повністю відображає характер зміни коефіцієнта пророблюваності структури К крупносортного прокату. При дослідженні впливу деформаційної дії на мікроструктуру сталі використання її структурної складової – хімічної неоднорідності, що успадковується від дендритної ліквації кремнію та марганцю, – дозволяє виконати не тільки кількісну оцінку інтенсивності та локалізації деформації, але і якісно судити про зміну напруження зсуву по перерізу заготовки. Подальші дослідження в даному напрямку дозволять розширити теоретичні уявлення про формування напружено-деформованого стану металу в високих осередках деформації при прокатці та стати підставою для розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення технології виробництва крупносортного прокату
46
Ушкаренко, В. О., Р. А. Вожегова, С. В. Коковіхін, А. В. Шепель, and В. О. Чабан. "УРОЖАЙНІСТЬ ШАВЛІЇ МУСКАТНОЇ ТА ВИХІД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.07.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано стан вирощування шавлії мускатної в Україні, використання мускатноїрослинної сировини гарантованої якості, а також принципи і правила належної практики виробни-цтва лікарських засобів рослинного походження згідно з вимогами GMP (Good Manufacturing Practic,або належна виробнича практика), у яких висвітлено вимоги стандартизації до мускатної рослинноїсировини та основні показники її якості. Застосування борони-культиватора БК–1,0 замість КПС–4для проведення передпосівного обробітку ґрунту призводило до збільшення передпосівної вологостіґрунту в шарі 0–30 см в усіх досліджуваних варіантах. Строки сівби також впливали на продуктив-ність культури, максимальна урожайність суцвіть шавлії мускатної в перший, другий і третій рокивикористання була отримана при першому (перша декада грудня) строку посіву – 14,61–15,01 т/гана фоні живлення N60Р90. Визначена оптимальна доза внесення мінеральних добрив під оранку. Прове-дено визначення оптимальних строків посіву шавлії мускатної, ширини її міжрядь та визначені доці-льні строки використання плантації. Встановлено, що у разі підвищення температури повітря до40 °С (період скошування з 13 до 16 години дня) вміст ефірної олії в суцвіттях був мінімальним середвсіх варіантів досліду і складав 0,05 % на природному фоні живлення і 0,25% – на фоні живленняN60P90. Збір урожаю з 16 до 19 години, а також з 19 до 22 години підвищує вміст ефірної олії в суц-віттях шавлії мускатної порівняно з більш жаркими часами доби, але не достигає показників ранніхчасів збирання, яке було проведене з 6 до 11 години. Максимальна продуктивність культури у варіа-нтах різної глибини оранки на 20–22 та 28–30 см була отримана при першому (перша декада грудня)строку посіву – 50,58 та 53,80 кг/га за рік відповідно. Перенесення строку посіву культури на веснупризводило до суттєвого зниження продуктивності шавлії мускатної. У разі посіву у другу декадуберезня продуктивність шавлії мускатної падала, в середньому по варіантам різної глибини оранки,на 42,3 %, при посіві у третю декаду березня на 118,2 % порівняно з першим строком посіву. Мініма-льна кількість умовно зібраної ефірної олії шавлії мускатної – 19,36 кг/га була отримана при посіві востанній весняний строк – першу декада квітня. Отже, кращим строком посіву шавлії мускатної,при якому був отриманий максимальний умовний збір ефірної олії культури – 50,58–53,80 кг/га за рік,виявився перший – підзимовий, який був проведений у першу декаду грудня місяця.
47
Примак, І. Д., В. І. Купчик, and Т. В. Колесник. "ЗМІНА АГРОХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2012): 26–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.05.
Full textAbstract:
Висвітлено вплив чотирьох систем основного об-робітку ґрунту й удобрення на зміну агрохімічнихвластивостей чорнозему типового і продуктивно-сті зернопросапної сівозміни. Встановлено стати-стично достовірне підвищення вмісту ґумусу ворному шарі ґрунту за дві ротації сівозміни затривалого мілкого обробітку і внесення на кожнийгектар ріллі 12 т гною + N87P114K114. У польовійп’ятипільній зернопросапній сівозміні центральногоЛісостепу України рекомендується глибока (28–30 см) культурна оранка в одному полі (під повторнукукурудзу, де вноситься гній), а на решті полів –мілкий обробіток на 10–12 см.
The influnce of the four systems of main soil tillage and fertilizingon the changes of agrochemical properties of standard black soiland efficiency of cultivated crop rotation has been shown. Thestatistically reliable increasing of humus content in the plow layerof soil in two crop rotation for a long shallow cultivation andapplying into each hectare of arable land 12 tons of manure +N87P114K114 has been established. In the field five-course rotation ofthe central forest-steppes Ukraine deep (28–30 cm) crop plowing inone field (under a second maize where manure is applyed) is recommended. Shallow crop plowing (10–12 cm) is recommended in the rest of the field.
48
ПОГРЕЛЮК, Ірина, Василь ТРУШ, and Олександр ЛУК’ЯНЕНКО. "До питання про концепцію інженерії поверхні титанових сплавів в контрольованих газових середовищах." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 119–23. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.354.
Full textAbstract:
У роботі узагальнено вплив параметрів хіміко-термічної обробки та структурного класу титану на стан поверхневих шарів металу. Зокрема, наведено феноменологічну модель високотемпературної взаємодії в системі титан-газове середовище, що враховує взаємозв’язок низки поверхневих явищ (адсорбції, реакцій оксидо-, нітридо- та карбідоутворення), дифузійного насичення елементами втілення (кисень, азот) та перерозподілу легувальних елементів. Дана модель пояснює різні механізми і стадії взаємодії титанових сплавів залежно від тиску газових середовищ. Наведено, які процеси (фазоутворення, сублімація, тощо) переважатимуть за певних тисків газового середовища. Зокрема, показано, що за діапазону тисків розрідженого кисеньвмісного газового технологічного середовища 0,133...13,3 мПа можлива реалізація трьох типів взаємодії: переважне газонасичення; газонасичення з утворенням летючих оксидів і їх подальша сублімація; переважна сублімація.Зазначено чутливість кінетики зміни маси зразків титанових сплавів за різних температур (900°С та 1000°С) залежно від структурного класу. Наведено загальні закономірності формування газонасичених шарів на титанових сплавах різних структурних класів (α-, псевдо-α, α +β, β). Виявлено, що структурний клас титанових сплавів обумовлює формування характерних для кожного класу газонасичених шарів з певною структурою і різним співвідношенням кількісних параметрів - твердості і глибини зміцненої зони. Результати, які наведено у роботі дають відомості про те, що при виборі режиму термодифузійної обробки титанових сплавів з контрольованих газових середовищ як необхідно враховувати низку факторів: структурний клас титанових сплавів, тиск газового середовище та температуру обробки.
Ключові слова: титановий сплав, елементи втілення, газове середовище, приповерхневий шар, структурний клас.
49
Podpriatov, S. S., S. Ye Podpryatov, S. G. Gichka, V. G. Hetman, A. V. Makarov, G. S. Marinsky, V. A. Tkachenko, et al. "ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИПРОБУВАННЯ ОРГАННОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОЗВАРНОГО МІЖКИШКОВОГО АНАСТОМОЗУ В ЛАБОРАТОРНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (July 23, 2018): 117–24. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9256.
Full textAbstract:
При заміщенні живої свині органною моделлю кишки людини зі свинячого органокомплексу для потреб експерименту незрозумілою є повноцінність збереження діелектричних властивостей стінки кишки та можливості утворення в ній субстрату електрозварного з’єднання.
Мета – визначити відповідність обраної органної моделі потребам лабораторного етапу відпрацювання умов створення міжкишкового анастомозу з застосуванням методу електрозварювання, замість проведення гострого експерименту на тварині.
Матеріал і методи. Дослідили особливості зміни товщини, імпедансу та утворення субстрату електрозварного з’єднання в тканинах тонкої кишки діаметром 24–27 мм та товстої кишки діаметром 27–31 мм. Органною моделлю слугував органокомплекс свині. Його охолоджували до 4 ºС та протягом 6–10 годин доставляли до лабораторії. Там біоімітатор занурювали у теплий (26–32 ºС) розчин 0,9 % NaCl на 10–20 хв. Отримані показники порівняли з отриманими в гострому експерименті на свині масою 45 кг, за згодою комітету з біоетики. Створили 8 електрозварних анастомозів на тваринній моделі та 52 на органокомплексі. Ззовні на електроди прикладали тиск 2,1 Н/мм2 або 3,0 Н/мм2. Подавали імпульсну високочастотну напругу, що рівномірно зростала від 80 В до 120 В впродовж 0,2 секунди. Ділянку з’єднання кишки видаляли для гістологічного дослідження.
Результати. Під зовнішнім стисненням ми відзначили подібність еластичності та щільності, на межі еластичності. У живої тварини була вища об’ємна резистентність м’язового шару, але динаміка стоншання – тотожною, що свідчить про подібність структурної міцності шарів тканини. У первинному імпульсі імпеданс плавно знижувався, після чого плавно зростав. У наступному імпульсі імпеданс миттєво падав, а потім майже лінійно зростав впродовж всього імпульсу. Подібна форма реактивності імпедансу стабілізувалася з другого імпульсу в 92,3 % проб на органокомплексі та 96,2 % – на тварині. В усіх дослідженнях утворювалось щільне з’єднання внаслідок коагуляційних змін пучків гладеньком’язових волокон та колагенових волокон неоднорідної глибини, але з утворенням суцільної безперервної структури.
Висновки. Динаміка стиснення, перебіг електрозварного імпульсу крізь тканину та структура електрозварного анастомозу при використанні органокомплексу були такими ж, як і під час гострого експерименту на тварині.
З огляду на синергійність впливу на тканини кишки при створенні електрозварного анастомозу, розробка технології його створення потребує проведення численних експериментальних досліджень. Враховуючи відтворення у дослідженій органній моделі базових механічних та електричних характеристик живої тканини та очікуваних морфологічних електрозварних перетворень можна зробити висновок, що існує можливість повноцінного заміщення тваринної моделі на цій стадії розробки та проведення тривалого лабораторного експерименту.
50
Кириченко, Євгеній Павлович, Василь Васильович Ковалишин, Віктор Михайлович Гвоздь, В’ячеслав Андрійович Ващенко, Сергій Олександрович Колінько, and Валентин Вікторович Цибулін. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ТА РОЗРОБКА МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ ГОРІННЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ СУМІШЕЙ МЕТАЛЕВЕ ПАЛЬНЕ + ОКСИД МЕТАЛУ ПРИ ЗОВНІШНІХ ТЕРМІЧНИХ ДІЯХ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 4 (December 24, 2021): 68–82. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.251602.
Full textAbstract:
Встановлено механізм горіння двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, згідно з яким процес перетворення вихідної суміші у продуктах згоряння є стаціонарним, одновимірним і протікає у трьох зонах: прогрітий шар у конденсованій фазі суміші; реакційна зона конденсованої фази суміші; зона полум’я (зона тепловиділення газової фази). Розроблено модель горіння сумішей, яка враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дає змогу більш точно (відносну похибку знижено до 7… 9 % замість 10…15 % у наявних моделей) визначати критичні діапазони зміни швидкості горіння сумішей в умовах зовнішніх термічних дій, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування піротехнічних виробів. Метою роботи є встановлення механізму горіння двокомпонентних ущільнених сумішей з порошків магнію та алюмінію з оксидами металів та розробка моделі їх горіння для визначення критичних діапазонів зміни швидкості горіння сумішей з врахуванням впливу зовнішніх термічних дій. Проведений аналіз експериментальних відомостей про фізико-хімічні процеси, що протікають у різних зонах горіння розглядуваних сумішей дозволяє встановити механізм їх горіння згідно якому про¬цес перетворення вихідної суміші в продукти згоряння в першому наближенні є стаціонарним, одновимірним і протікає в наступних трьох найхарактерніших зонах. Зона I – прогрітий шар в конденсованій фазі суміші, де можна знехтувати хімічними перетвореннями. Зона II – реакційна зона конденсованої фази суміші, в якій тверда суміш перетворюється в газ, що містить окремі частинки металу. В межах цієї зони відбувається розкладання окиснювача і енергійне окиснення частинок ме¬талевого пального. Спалахування частинок металу відбувається на поверхні горіння. Більша частина частинок металу, що спалахнули, в результаті їх агломерації затримується на поверхні горіння аж до їх повного згоряння. Тепло від частинок металу, що згоряють, передається у глибину конденсованої фази. Зона III – зона тепловиділення газової фази. В цій зоні дисперговані частинки металевого пального згоряють в дифузійному режимі в потоці продуктів розкладання окиснювача. Тепло, що виділяється, шляхом теплопровідності і радіації передається у конденсовану фазу. Розроблено модель горіння ущільнених двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, яка на відміну від існуючих моделей піротехнічних нітратно-металевих сумішей, враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дозволяє більш точно (відносну похибку знижено до 7…9 % замість 10…15 % у існуючих моделей) розраховувати залежності швидкості горіння сумішей від підвищених температур нагріву та зовнішніх тисків для різних значень технологічних параметрів (співвідношення компонентів, дисперсності металевого пального, природи металу та окиснювача та ін.) та визначати її критичні діапазони зміни у цих умовах, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування виробів. Ключові слова: пожежна безпека, піротехнічні суміші, термічні дії, процеси горіння, моделі горіння металізованих конденсованих систем.