Journal articles: 'Гендерна система'

1

Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура ортодоксального та модерністського юдаїзму." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 2(142) (April 25, 2017): 49. http://dx.doi.org/10.15421/171724.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено проблемі співвідношення ортодоксально-традиційних та модерністських засад в гендерній культурі юдаїзму. Підводячи підсумки проведеного дослідження, автор відзначає, що гендерні відносини в конкретній релігійній громаді багато в чому залежать від гендерної системи суспільства країни перебування. Гендерний режим релігійної громади запозичує моделі гендерно-статевих відносин, спілкування, зразків поведінки. Провідниками запозичень і їх адаптерами нерідко стають самі члени громади. Безпосередньо через їх практики і через практики їхніх сімей відбувається іноваціонування громад, їх гендерної ідеології і релігійних інституцій.Вищеперераховані практики включають в себе поняття релігійної і світської ідентичностей, сексуальності, влади, релігійної і світської освіти й інші категорії, які безпосередньо пов’язані з поняттями гендеру і гендерних відносин. При цьому особливості гендерного позиціювання істотно різняться в патріархальній та егалітарній гендерній культурах. Гендерна ідентичність юдеїв в патріархальних культурах припускає міксування релігійних та світських уявлень про гендерні ролі. Позиціонування патріархально-релігійного укладу стикається з практиками в повсякденному житті. Найбільш помітним це перетинання стає в сексуальному житті, кар’єрній активності і сімейних стратегіях жінок. Протиріччя між гендерним позиціонуванням і практиками нерідко веде до виникнення почуття провини у членів юдейських громад в патріархальних гендерних культурах суспільства оточення, яке стає частиною їх гендерної ідентичності. У той же час значна кількість практик, не схвалюваних юдаїзмом, знаходять підтримку в гендерних культурах патріархальних суспільств, що веде до розуміння цих практик як легітимних і в рамках релігійних громад. Це твердження стосується, зокрема, індивідуальних практик вивчення жінками священних текстів.В суспільствах з егалітарною гендерною культурою гендерної етнічно-релігійної ідентичності представникам ортодоксального юдаїзму маловластиві патріархальні уявлення про жіночі ролі. Протягом останніх десятиліть їх гендерна ідентичність в контексті релігійності і поза нею розвивалася більш односпрямовано. Навіть у дуже релігійних жінок поняття релігії є слабко пов’язаним з поняттями патріархату і підлеглим становищем жінок. Результати цих змін помітнимі при реалізації індивідуальних світських і релігійних практик жінками-членами громад. Спільною рисою гендерної ідентичності жінок як в патріархальних, так і в егалітарних гендерних культурах стає визначення себе як сильної статі на противагу традиційним гендерним стереотипам щодо жіночої слабкості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Parkhomenko, О. І. "Емпіричне соціологічне дослідження гендерно-специфічних маніпулятивних технологій у сфері судочинства: проблема побудови інструментарію." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 9 (September 13, 2017): 46–55. http://dx.doi.org/10.15421/1717121.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено проблемі співвідношення гендерних стереотипів ключових гендерних ідеологій та пов’язаних із ними гендерно-специфічних технологій маніпулятивного впливу в сфері сімейного судочинства. В результаті досягнення мети та реалізації завдань статті автор приходить до висновку про те, що побудова системи емпіричних індикаторів є грунтованою на ключових гіпотезах емпіричного дослідження щодо переважання в гендерній ідеології як складовій частині соціальної моралі логіки «подвійних стандартів». Згідно з цією «логікою», те, що по відношенню до представників однієї гендерної спільноти вважається гендерною маніпуляцією і навіть гендерним насильством, у ставленні до представників іншої гендерної спільноти оцінюється як соціальна норма. Оцінка відповідних гендерно-специфічних маніпулятивних технологій як легітимних випливає із мовчазної згоди практикуючих юристів із соціальною мораллю матріархального расизму, яка містить систему імплікацій щодо гендерної неповноцінності чоловіків та припущення щодо них відповідних дискримінаційних практик у сфері сімейного судочинства. Найбільшим маніпулятивним потенціалом, на думку автора, володіють норми, які відсилають до малопрояснених норм «суспільної моралі», сама розпливчатість яких уможливлює похідне від неї гендерне маніпулювання із невигідними для чоловіків юридичними наслідками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Бежнар, Г. П. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В РЕКЛАМІ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 32 (February 1, 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1015.

Full text

Abstract:

Бежнар Г. П. Гендерні стереотипи в рекламі: проблеми й перспективи. – Стаття. Реклама як частина масової культури впливає на наше сприйняття світу, інших людей і самих себе. Гендерні стереотипи, які активно використовуються в рекламі, настільки сильно впливають на людину, що у 2019 році у Великій Британії введено заборону на використання гендерних стереотипів, які можуть завдати шкоди, призвести до образи чи зневаги. Подібний крок визвав широкий резонанс і викликав чимало запитань. Метою статті є дослідження гендерних стереотипів у рекламі. Сьогодні, попри наявні зрушення в гендерному дискурсі, усе ще залишається живим уявлення про те, що жінки повинні використовувати свої знання та досвід у межах приватного, а чоловіки – публічного простору. Ці традиційні гендерні стереотипи створюються, зокрема, шляхом постійного, тривалого впливу рекламних образів на споживачів, що призводить до певних соціальних ефектів. Гендерна упе- редженість залишається помітною рисою XXI століття. Звичні образи жінок у великих ЗМІ – це «гламурне сексікошеня, свята мати, хитра відьма або жорсткий кор- поративний і політичний альпініст». Дослідники також стверджують, що більшість героїв і дійових осіб на телебаченні – це чоловіки, а чоловічий спорт набагато поміт- ніший, ніж жіночий, що потенційно завдає шкоди жіночій самооцінці. На міжнародному рівні реклама все ще відповідає традиційним гендерним уявленням. Негативними наслідками використання гендерних стереотипів у рекламі є обмежені соціальні ролі; система цінностей, яка базується лише на зовнішній красі; об’єктивація людини. Якщо засоби масової інформації зображують лише вузький діапазон ролей для чоловіків і жінок, то набір соціальних ролей, які люди вважають прийнятними для двох статей, зменшується. Необхідно зазначити, що сьогодні образи жінок і чоловіків виходять за межі сте- реотипного розуміння. Людство знаходиться в тому культурному моменті, коли все більше визнається, що традиційні способи гендерних репрезентацій уже не мають сенсу. Як зазначає М. Рокіта, якщо «виробники реклами не представлені повним спектром поглядів і цінностей, є ризик, що світ, створений у рекламі, увічнить стерео- типи». Ключем же до позитивних соціальних змін має стати «різноманітність у всіх сферах, включаючи маркетинг». Усвідомлення гендерної нерівності, визнання різних гендерних ідентичностей, можливість аудиторії активно спілкуватися з творцями реклами сприятимуть розширенню функціонального поля гендерних репрезентацій згідно з реаліями сучасного світу, що є надзвичайно важливим для розвитку суспільства на шляху гуманізму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Круцевич, Тетяна, and Оксана Марченко. "Сучасний стан фізичного виховання учнівської молоді. Гендерний аспект." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.30-36.

Full text

Abstract:

Анотація. Проблема впровадження гендерного підходу в систему сучасної освіти, зокрема у фізичному вихованні школярів, недостатньо розроблена. Нині у суспільстві існують статево-рольовий та гендерний підходи в освіті, які вважаються традиційними стратегіями соціалізації статі. У представленій статті розглянуто аспекти гендерної проблематики сучасного фізичного виховання учнівської молоді. Мета. Розглянути проблемне поле наукових досліджень крізь призму гендеру в умовах реформування системи фізичного виховання школярів. Методи. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати. На основі проведених власних наукових досліджень, аналізу науково-методичної літератури, документальних матеріалів було обґрунтовано та запропоновано до практичного використання кардинально новий, прогресивний підхід у фізичному вихованні учнівської молоді, який має враховувати гендерні індивідуальні особливості школярів під час формування мотивації до занять руховою активністю, а статевий диморфізм – у змістовій частині фізичного виховання: при дозуванні фізичних навантажень, рухового режиму, інтенсивності, обсягу фізичних вправ тощо. У процесі фізичного виховання учнівської молоді через впровадження системи фізичних вправ, які будуть враховувати індивідуальні гендерні особливості хлопців і дівчат, можна впливати на формування рис характеру мужності та жіночності як соціальних моделей поведінки. Ключові слова: учнівська молодь, хлопці, дівчата, фізична культура, фізичне виховання, гендерний підхід, стать, гендер.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Bilyk, Olena. "ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ГЕНДЕРНО-ОРІЄНТОВАНОГО БЮДЖЕТУВАННЯ." Public Administration and Regional Development, no. 10 (December 28, 2020): 997–1022. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.02.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено особливості гендерного бюджетування і необхідності його застосування в системі державного управління. Висвітлені тези щодо гендерно-орієнтованого бюджетування в державному управлінні базуються на досвіді розвинених країн світу, з врахуванням проблем, пов'язаних з гендерним бюджетуванням, з метою дослідження та обґрунтування напрямів дій на момент початку процесу інтеграції гендерного державного управління. Протягом останніх 25 років міжнародне співтовариство визнало, що ґендерна рівність має важливе значення для стійкого економічного зростання та повного соціального розвитку, і закликало країни використовувати свої бюджети для сприяння розподілу ресурсів та отримання доходів за рівною гендерною ознакою. Більше 60 країн відповіли на цей заклик, впровадивши бюджети, що враховують гендерні аспекти, на національному та субнаціональному рівнях. Доведено, що саме застосування гендерно-чутливого бюджетування в системі державного управління дозволить мінімізувати соціальні ризики, які можуть деструктивно впливати на державні фінанси. В статті розкрито можливі стратегії гендерно-орієнтованого бюджетування, а також запропоновано якісний метод визначення пріоритетності впровадження тих чи інших гендерних програм, побудованого на а/в-тестуванні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Корнійчук, Ю. Г., Н. П. Лазуріна, and І. М. Островська-Бугайчук. "Аналіз методологічної бази забезпечення впровадження гендерної рівності та формування гендерної компетентності в процесі підготовки фахівців сектору безпеки та оборони." Наука і оборона, no. 3 (November 12, 2021): 52–56. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-16-3-52-56.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу методичних посібників з інтеграції гендерних підходів та формування гендерної компетентності в системі підготовки фахівців сектору безпеки та оборони. Розглянуто систему методологічних підходів до формування гендерної свідомості, подолання гендерних стереотипів та реалізації шляхів забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки та оборони. Підкреслено важливість завдання, що стоїть перед викладачами закладів вищої військової освіти з формування гендерної компетентності в курсантів та курсанток для використання гендерного підходу під час виконання військово-професійних обов’язків. Запропоновано використовувати дидактику викладання гендерно орієнтованих тем чи курсів у складі суспільствознавчих та гуманітарних дисциплін, з використанням наскрізного тематичного взаємозв’язку по всіх дисциплінах. Зазначено важливість запровадження принципів гендерної рівності під час навчання у вищих військових навчальних закладах, які спрямовують процес саморозвитку та самопізнання сучасних особистостей, формують військових фахівців, здатних до активної соціальної взаємодії та відповідальності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Orikhovska , N. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В СУДОВУ СИСТЕМУ." Theory and Practice of Public Administration 3, no. 70 (October 30, 2020): 171–78. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.20.

Full text

Abstract:

Проаналізовано різні концептуальні підходи до державної політики упровадження гендерної рівності в судову систему: концепція рівних можливостей і справедливості, демократичної легітимності, утилітарний підхід. Виявлено, що в Україні застосовують лише один концептуальний підхід до державної політики упровадження гендерної рівності в судову систему, що базується на принципі рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. На підставі соціологічних досліджень доведено, що це не є достатнім для усунення ознак гендерної дискримінації у професійному середовищі суддів і гендерних диспропорцій у судовій системі України. Обґрунтовано необхідність урахування гендерної проблематики в стратегіях та програмах сталого розвитку, що стосуються судової системи України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Васильченко, О. І. "ЧИННИКИ СПРИЯННЯ ГЕНДЕРНІЙ ОБІЗНАНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-33.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу та опису практики сприяння гендерній обізнаності студентів університету під час викладання дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативної спрямованості» в контексті формування фахівця нового типу, який спроможний у майбутній професійній діяльності протистояти гендерним стереотипам та упередженням щодо ролі чоловіка і жінки. Запропонована проблема визначена також завдяки запиту українського суспільства та системи вищої освіти зокрема на необхідність пошуку нових форм та методів, які забезпечать студентів не тільки професійними знаннями та навичками, які необхідні для продуктивної професійної діяльності, але й знаннями та навичками, які дозволять майбутнім фахівцям бути ефективними у міжособистісній взаємодії у різних сферах суспільства. У статі пропонується залучення можливостей дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування» не тільки як засіб опанування іноземною мовою, але й як інструмент реалізації ідеї гендерної рівності. Завдяки ознайомленню студентів із гендерними аспектами різних сфер діяльності особистості, адже гендер як соціальний конструкт, проникаючи у всі сфери людського життя, є важливим чинником під час особистісної взаємодії та впливає на самоідентифікацію та самореалізацію особистості, студенти мали можливість проаналізувати свій досвід гендерної соціалізації, порівняти його з досвідом інших студентів та визначити можливі шляхи вирішення гендерних проблем у своєму власному житті. Запропонована стаття описує практику впровадження гендерного компоненту у зміст дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування», який спрямований на підвищення рівня обізнаності студентів щодо ідеї гендерної рівності, яка допомагає зрозуміти її переваги в контексті самоідентифікації та самореалізації особистості не тільки в майбутній професійній діяльності, але і в особистому житті. Завдяки спостереженню та співбесідам зі студентами під час навчально-педагогічного процесу були визначені основні форми та методи, які стали ефективними для досягнення поставленої мети. Міжособистісне спілкування студентів визначено основним чинником підвищення гендерної обізнаності, адже воно відповідає психофізіологічній потребі, притаманній студентському віку. Визначено пріоритетні напрями у змісті гендерного компоненту, які впливають на підвищення рівня гендерної обізнаності студентів. Завдяки запропонованому навчальному матеріалу студенти мали можливість зрозуміти формування та функціонування гендерних упереджень та стереотипів, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

В., Павліченко О. "СИСТЕМА ГАРАНТІЙ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЖІНОК." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (39) (April 21, 2020): 98–109. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-98-109.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано специфіку забезпечення права жінок на соціальний захист. Виведено перелік гарантій соціального захисту жінок. Досліджено зміст і значення кожної із гарантій. Охарактеризовано взаємозв’язок зазначених гарантій між собою у спільній системі.Автор зазначає, що система гарантій соціального захисту жінок не стала предметом наукового інтересу широкого кола науковців, проте наводить позиції деяких з них. Одні вчені визначають гарантії як сукупність (систему) умов або засобів, що сприяють реалізації кожною людиною і громадянином прав, свобод, охоронюваних законом інтересів та обов’язків. Інші, – розглядаючи систему гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина у демократичній державі, вважає, що соціальний правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони і захисту) прав і свобод людини – це система засобів і чинників, що забезпечують необхідні умови поваги до всіх основних прав і свобод людини, які є похідними від її гідності. П.Є. Недбайло відзначає, що юридичні гарантії є передбачені законом засоби, що безпосередньо забезпечують правомірність поведінки суб'єктів суспільних відносин.Зазначається, що система юридичних гарантій трудових прав працівника має бути ефективною як з кількісного, так і з якісного боку. Число правових гарантій має бути достатнім, оптимальним, а самим засобам, способам і умовам необхідно додати реального характеру. Досить глибоке дослідження видів гарантій автор віднаходить в праці П.М. Рабиновича, який поділив їх за чотирма основними критеріями.В.Ф. Погорілко виділяє дві категорії гарантій: загальні та спеціальні. Аналогічної класифікації притримується і професор О.Ф. Фрицький, який також розглядає загальні та спеціальні (юридичні) гарантії реалізації прав і свобод людини і громадянина. С.М. Приходько, досліджуючи види гарантій насамперед зауважує, що значення юридичних гарантій за трудовим правом полягає в тому, що вони спрямовані на забезпечення неухильного виконання учасниками трудових правовідносин правових норм, дотримання ними правопорядку та принципу законності. Так, наприклад, вчений В.В. Лаврухін відзначає, що в структурі соціального захисту виділяють чотири рівні: перший: гарантії базові; другий: гарантії додаткові (або факультативні за бажанням) або обов’язкові; третій: прості доповнення (передбачені оподаткуванням); четвертий: захист, що забезпечується персонально за рахунок доходу. Ключові слова: гарантія, соціальний захист, права жінок, соціальне законодавство, гендерна рівність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Shcherbak , N. "УПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕФОРМИ." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.06.

Full text

Abstract:

Досліджено актуальні питання розроблення й упровадження стандартів гендерної рівності в діяльності органів державної влади. Аргументовано, що особливого значення ці питання набувають в умовах модернізації державного управління та реалізації парламентської реформи в Україні. Всебічно досліджено витоки та причини появи гендерної політики, а також досвід інших зарубіжних країн (зокрема, країн – членів ЄС) щодо її практичного упровадження. Дано визначення гендера як змодельованої суспільством та підтримуваної соціальними інститутами системи цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями у процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від статі їх. Наголошено, що гендер є досить складним та комплексним поняттям, воно вживається в кількох значеннях, але для нас є найбільш близьким таке: гендер як політика рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації. Підкреслено, що гендерна рівність – це рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дає змогу особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах суспільного життя. На основі проведеного дослідження розроблено практичні рекомендації щодо практичного упровадження стандартів гендерної рівності у діяльність органів державної влади (зокрема, Верховної Ради України та її Апарату) з урахуванням основних завдань парламентської реформи та реформи державного управління в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Kuravska, Nadiia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ В ОРГАНІЗАЦІЯХ." Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки 1, no. 22 (September 19, 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.15330/vpufpn.22.32-38.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена узагальненню здобутків гендерної психології з проблематики гендерних стереотипів, поширених в організаціях та інших установах сфери зайнятості, на основі чого обґрунтовується технологія їх подолання. Ця технологія розроблена із застосуванням комплексного підходу, який передбачає реалізацію системи взаємопов’язаних заходів та впливів на масову й індивідуальну свідомість громадян з метою її переорієнтації зі стереотипної на гендерно толерантну. Описуються складники технології подолання гендерних стереотипів на макрорівні, мезорівні та мікрорівні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Гнидюк, Олександр, and Христин Мороз. "ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: РІВНІ УМОВИ ДЛЯ СЛУЖБИ ТА ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАННЯХ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 160–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-36.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто систему гендерної рівності в сучасній армії, досліджено розвиток фізичної підготовки в Національної академії ДПСУ та проведено порівняльну характеристику з іншими правоохоронними органами стосовно впливу на гендер та рівних умов для несення служби військовослужбовцями, виходячи з цього поставленні для з’ясування наступні завдання. З’ясовано, що протягом останнього десятиліття гендерна рівність стає все більш актуальною проблемою для армії. Це завершилося у 2018 році, коли було знято обмеження для жінок, які служать у фронтовій піхоті та спецпідрозділах ближнього бою. Провівши аналіз літератури, законодавства України та міжнародних нормативно-правових документів встановлено, що кожна жінка, як і чоловік має право обирати професію та реалізовувати себе у будь-якій сфері , головне бути впевненим в своїх силах та віддаватись своїй справі повністю. Військова форма, зброя, залізна дисципліна та чітке виконання наказів – це звичайні атрибути професії, притаманні для людей у погонах. Жінок, що свідомо пов’язують своє життя із армією стає дедалі більше. Гендерний підхід у військовій сфері притаманний усім країнам-членам НАТО. Альянс допомагає українській державі з імплементацією національного плану дій щодо резолюції ООН 1325. Цей міжнародний документ забезпечує активну участь жінок у військових і миротворчих процесах. У ДПСУ досить великий відсоток персоналу складають жінки, понад 25 % жінок проходять військову службу в прикордонному відомстві, з яких близько 12% складає офіцерський склад. Для того, щоб дослідити дане питання, було проаналізовано вже опубліковані праці з цього питання , а також проведено аналіз щодо вимог фізичної підготовки. Виходячи з проведеного аналізу, метою дослідження визначено, дослідити та вдосконалити систему гендерної рівності в сучасній армії та розвиток фізичної підготовки, Завдяки проведеному дослідженню, ми довели, що повинні висуватись рівні умови для несення служби та вступу до ВВНЗ жінок та вдосконалення системи фізичної підготовки, яка на даних момент є на етапі реформації. Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні та узагальненні досвіду реалізації гендерної політики країн Європи, порядок проходження служби в військових формуваннях та правоохоронних органах жінками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Іванівна, Сафончик Оксана, and Шамота Олександр Володимирович. "ПРИНЦИП ТЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ЗА СІМЕЙНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.416.

Full text

Abstract:

Проблематика забезпечення принципу тендерної рівності у сімейних правовідносинах і формування національного механізму щодо відповідності світовим політичним процесам і міжнародним зобов'язанням України, її європейському вибору та іншим чинникам має суттєве теоретичне та практичне значення для юридичної доктрини та державно-суспільного розвитку. У статті акцентовано увагу на тому, що поняття ґендерної рівності СК України можна охарактеризувати як прогресивний і доволі демократичний: він ліквідує юридичні підстави для дискримінації жінок і чоловіків у сфері сімейного, приватного життя. Гендерна експертиза сімейного законодавства передбачає аналіз правових норм, про те наскільки вони - дружина і чоловік - як рівноправні суб'єкти подружніх відносин можуть самореалізуватися в сімейному середовищі, настільки сімейне законодавство не є нейтральним у цьому, а гарантує гендерну рівновагу, усуває гендерну дискримінацію, сприяє розвитку паритетної демократії в сім'ї. Якщо «жіночий» підхід до сімейних відносин традиційно зосереджувався на захисті прав жінок, абсолютизував такий захист, то за гендерного підходу передбачається правовий аналіз сімейних відносин із погляду рівності у сім'ї дружини та чоловіка. Тільки гендерно справедливий підхід до законодавства може створити гендерно справедливі умови для самоутвердження рівноправності соціальних статей у сімейних відносинах. До системи принципів сімейного права України входить принцип гендерного балансу в сімейних правовідносинах. Аналіз національного законодавства показує наявність суттєвих прогалин щодо визначення самого поняття «гендерна рівність» загалом і її місце у сімейних правовідносинах зокрема, однак відзначаємо, що прийняття Сімейного кодексу України та низки законодавчих актів дало змогу більшою мірою врегулювати ці надскладні відносини з урахування інтересів, прав і обов'язків як жінок, так і чоловіків у непростих сімейних відносинах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Svyatnenko, I. O. "Насильство в гендерній культурі: проблема побудови типології (частина 2)." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 4(144) (July 11, 2017): 35. http://dx.doi.org/10.15421/171758.

Full text

Abstract:

Гендерне насильство і кастраційні практики в матріархальній гендерній культурі закріплюються на декількох рівнях і складають комплексний механізм формування і відтворення прихованого насильства, дискримінації, підпорядкування, маніпуляції і контролю над чоловіками з боку жінок.Перший рівень стосується безпосередньо самого ціннісного рівня культурної системи. Сюди відносяться технології та практики конструювання міфів надцінності жінок; дискредитація чоловіків як неповноцінних у моральному відношенні істот; узурпація права встановлювати стандарти маскулінності.До соціального рівня відносяться дифузія кордонів гендерної сегрегації і нормування експлуатаційних практик щодо чоловіків; технології групового моббінгу «девіантних» чоловіків (прямий груповий пресинг в конфліктних ситуаціях); формування негативної «громадської думки» навколо чоловіків- «девіантів» (непрямий груповий пресинг в конфліктних ситуаціях); заохочення регулярного одностороннього і асиметричного морально-психологічного і фізичного насильства жінок щодо чоловіків в інститутах виховання і освіти; примусова гетоїзація, упереджене (гендерно-заангажоване) судочинство.До психічного рівня відносяться створення умов для виникнення психоемоційних розладів на тлі всебічної деморалізації (емоційне маніпулювання) нав’язування комплексу провини і заниженої самооцінки; форматування чоловічих мікрокомунікацій (створення умов для обмеження часу спілкування з іншими чоловіками і жіноче опосередкування такого спілкування).До тілесного рівня відносяться приховане щеплення девіацій і управління сексуальними деприваціями (штучне нав’язування контрфізіологічних сексуальних патернів).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Коляда, Т. А. "ГЕНДЕРНО-ОРІЄНТОВАНЕ БЮДЖЕТУВАННЯ: СУТНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 3 (March 28, 2019): 80–88. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.80-88.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена визначенню сутності методу гендерно-орієнтованого бюджетування, розкриттю його недоліків і переваг та обґрунтуванню перспектив запровадження гендерного бюджетування у бюджетному процесі України. Доведено, що гендерне бюджетування необхідно розглядати як різновид бюджетування, орієнтованого на результат, оскільки це є програмно-цільовий метод планування показників бюджету. Відмінності полягають лише у визначенні (деталізації) показників результативності, що використовуються у паспорті бюджетної програми. Акцент робиться саме не гендерній чутливості таких показників. Через потребу у наявності значного масиву деталізованої інформації для запровадження гендерного бюджетування у бюджетному процесі України на початкових етапах його використання буде обмежено бюджетами територіальних громад. У подальшому за рахунок накопичення відповідної необхідної інформації у розрізі всіх ланок бюджетної системи можливе запровадження методу гендерно-орієнтованого бюджетування й на рівні державного бюджету.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Strazhnikova, Inna. "Проблеми ґендерної політики в Україні та країнах Західної Європи: порівняльно-історіографічний аналіз." Педагогічний дискурс, no. 24 (May 17, 2018): 63–68. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.24.09.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано погляди українських та учених інших країн на гендерне виховання учнівської молоді як на соціально-педагогічну проблему, виявлено спільне й відмінне у методології гендерної педагогіки, механізмах реалізації гендерного підходу в освітньому просторі. Автором розкрито основні стратегії реалізації гендерного виховання німецької молоді, молоді у Великобританії та Україні, проаналізована гендерна спрямованість профорієнтаційної роботи серед молоді окремих країн, особливості функціонування й утвердження принципів гендерного виховання невіддільного від навчальних процесів, підвищення загальної гендерної культури соціуму та поглиблення гендерної компетенції педагогів шляхом внутрішньо- й зовнішньошкільного підвищення їх кваліфікації. Показано особливості гендерного виховного процесу у німецьких загальноосвітніх закладах різного типу та у школах Великої Британії, зокрема в початковій та основній школах, уточнено імплементацію змісту, форм, методів і прийомів гендерного виховання; з’ясовано особливості історичного розвитку виховної системи в Німеччині, уточнено шляхи становлення гендерного виховання учнівської молоді Німеччини на сучасному етапі, яке здійснюється шляхом спільного, роздільного та частково роздільного навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Гаврилюк, Татьяна Владимировна, and Владислав Юрьевич Бочаров. "Интерсекциональность как способ концептуализации гендерного и классового неравенства." Journal of Social Policy Studies 16, no. 3 (September 29, 2018): 537–45. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2018-16-3-537-545.

Full text

Abstract:

Татьяна Владимировна Гаврилюк – к. c.н., доцент, старший научный сотрудник Центра перспективных исследований и инновационных разработок, Тюменский индустриальный университет, Тюмень, Россия. Электронная почта: tv_gavrilyuk@mail.ru Владислав Юрьевич Бочаров – к. с.н., доцент кафедры социологии и культурологии, Самарский национальный исследовательский университет, Самара, Россия; ассоциированный научный сотрудник СИ РАН, Санкт-Петербург, Россия. Электронная почта: vlad.bocharov@gmail.com Статья представляет аналитический обзор теоретических и социальных предпосылок, базовых положений и методологических возможностей теории интерсекциональности в её трактовке классового и гендерного неравенства. Долгое время гендер и класс как базовые понятия современной социологии производили два параллельно существующих научных дискурса. С одной стороны, конвенциальный классовый анализ оставался гендерно нечувствительным, вплоть до середины 1980-х гг. защищая собственные предпосылки под натиском феминистской критики. С другой – гендерная теория и women studies игнорировали значение различий, порожденных социальным происхождением и классом. Постмодернистская критика 1990-х гг. и «культуральный поворот» поставили под сомнение релевантность использования данных подходов, подчеркнув их социально сконструированную природу, неустойчивость и фрагментарность. Вместе с тем последствия глобальной капиталистической трансформации, затронувшие большие социальные группы, продемонстрировали концептуальную недостаточность конструктивистского подхода. Одним из ответов на вызов постмодерна, позволившим учитывать как влияние дискурса, производящего социальные различия и барьеры, так и реально существующие властные диспозиции, становится теория интерсекциональности. Данный методологический фрейм концентрируется на изучении того, как социально сконструированные и исторически укорененные системы власти и доминирования оказывают влияние на формирование индивидуальной субъектности. Постулируется и обосновывается, как взаимное наложение нескольких стигматизирующих социальных категорий порождает множественные негативные эффекты для дискриминируемых групп. В статье представлен обзор зарубежных интерсекциональных исследований, рассматривающих способы производства различных версий гендера и сексуальной нормативности, стратегии комбинирования семейных и профессиональных ролей в рамках классовых культур. Приводятся аргументы интерсекционального подхода в отношении того, как пересечение категорий класса и гендера с другими системами подавления производит барьеры между группами и порождает новые формы неравенства на индивидуальном и институциальном уровне, влияя как на повседневную жизнь людей, так и на государственные стратегии в области социальной политики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Білик, Олег, and Христина Хіменес. "Особливості проведення змагань в кільцевих автоперегонах (на прикладі «Формула-1» та «NASCAR»)." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.7-12.

Full text

Abstract:

Анотація. Популярність професійних автоперегонів постійно зростає, відповідно організатори подібних змагань прагнуть до удосконалення їх проведення. Важливим фактом є утримання глядацької уваги, а отже існує необхідність у забезпеченні непередбачуваності переможця таких змагань. Найуспішнішими моделями змагальних систем у класі кільцевих видів є Гран-прі змагань Формули-1 та суперсерія NASCAR. Мета. Виявити спільні та відмітні риси проведення змагань в автоперегонах «Формула-1» та «NASCAR». Методи. Аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури, документальних матеріалів. Результати. У сучасному суспільстві професійні автоперегони характеризуються динамічністю, непередбачуваністю змагальної діяльності та водночас екстремальними, небезпечними, але економічно виправданими підходами до змагань. Виявлено загальні критерії для пошуку спільних та відмітних рис у системі проведення змагань «Формула-1» та «NASCAR», які включають кількість команд, пілотів, змістову частину гонок, систему нарахування очок, наявність «плей-офф», тривалість гонки, кількість та тривалість «пітстопів» за гонку, властивості змагального треку чи траси, гендерну ознаку, географію проведення змагань, участь «Grid girls». Відповідно було з’ясовано характерні особливості систем змагань у професійних автоперегонах за кожним з визначених критеріїв. Обґрунтовано компоненти економічної ефективності систем змагань, які включають середні витрати на сезон для команд, розподіл прибутків, відвідуваність, максимальну заробітню платню, вартість автомобіля та квитків. Зіставлення інформації про проведення змагань з професійних кільцевих автоперегонів дозволило виявити, що організатори «NASCAR» дотримуються більш традиційних підходів до формування системи змагань, а організатори «Формули-1» постійно актуалізують складові змагальної діяльності відповідно до високих технологічних вимог. Ключові слова: система змагань, професійні автоперегони, «Формула-1», «NASCAR».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Свідер, І. А. "РОЛЬ ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНОГО КОНТЕКСТУ В ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-16.

Full text

Abstract:

Мета статті передбачає висвітлення ролі екстралінгвістичного контексту в процесі перекладу. Реалізація мети передбачає розгляд перекладацької діяльності як взаємодії мовних та екстралінгвістичних чинників, які уможливлюють ототожнення змісту повідомлення різними мовами, незважаючи на відсутність повного розуміння прагматичного рівня художнього тексту перекладачем. Для аналізу екстралінгвістичного контексту в процесі перекладу автором був застосований функціональний метод, що передбачає дослідження мови у дії. Прагматичний аналіз проводився для виявлення комунікативно-прагматичного ефекту текстів перекладу на реципієнта, передання емоцій у процесі перекладу, культурних та ментальних відмінностей учасників комунікації. Когнітивно-ономасіологічний аналіз використовувався у дослідженні когнітивно-гендерних факторів, а саме: когнітивних здатностей самого перекладача, взаємовпливу перекладача та читача, особливостей перекладу акту комунікації. Здійснений огляд літературних джерел підтвердив широке трактування науковцями понять «екстралінгвістичний контекст» та «екстралінгвістичні фактори» у процесі перекладу. В науковій літературі дослідники екстралінгвістичних факторів не тільки описують їх вплив на загальний розвиток мови та її функціонування у соціумі, а й вирізняють їх комунікативну значущість (як у випадку із ситуацією мовчання чи невербальним переданням емоцій), описують їх вплив на здійснення акту успішного перекладу в ситуативному та лінгвокульторологічному контексті спілкування. Ми дійшли висновку про неоднозначність та багатокомпонентність структури екстралігвістичного контексту в сучасній перекладознавчій науці та її важливу роль у процесі відтворення прагматичного потенціалу оригінального тексту. Щоб надати адекватний переклад, необхідно враховувати екстралінгвістичний контекст оригінального тексту, який включає низку відмінностей, серед яких відмінність картин світу автора оригіналу, читача друготвору та перекладача; різниця у їх фонових знаннях; розбіжності в лінгвоетнічних та комунікативних компетенціях; культурні та ментальні відмінності комунікантів, їх гендерна приналежність, емоційний стан, рівень культури та система цінностей. Ми визначили також суб’єктивні та об’єктивні позамовні фактори, які розширюють та уточнюють поняття екстралінгвістичного контексту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Щербак, Наталія. "МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ З ПИТАНЬ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ТА ЇХ УПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ (В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ)." Litopys Volyni, no. 22 (March 16, 2021): 116–26. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.19.

Full text

Abstract:

У статті досліджено актуальні питання формування та розвитку міжнародних стандартів з питань гендерної рівності. Аргументовано, що особливого значення ці питання набувають в умовах реформування дер- жавного управління в Україні. Одночасно доведено, що питання рівноправності жінок і чоловіків гарантовано низкою міжнародних норма- тивно-правових документів. Важливим завданням є забезпечення інтеграції гендерного підходу до всіх напрямів міжнародної політики. Всебічно проаналізовано діяльність основних міжнародних організацій (ООН, Рада Європи, Європейський Союз тощо) з питань забезпечення гендерної рівності. Наголошено, що питання розвитку міжнародних стандартів з питань ґендерної рівності є досить складним та комплексним поняттям, воно включає різні галузі, а саме: соціальну, гуманітарну, безпекову, культурну та інші. Підкреслено, що гендерна рівність – це рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дає змогу особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах суспільного життя. У зв’язку з цим всебічно проаналізовано державний механізм забезпечення гендерної рівності як впорядкованої системи міжнародних, національних, регіональних і місцевих організаційних структур державного і громадсь- кого характеру, діяльність яких спрямована на утвердження принципів ґендерної рівності в різних сферах суспільного життя та гарантування здійснення вироблених ними гендерних стратегій і відповідної до них державної гендерної політики. На основі проведеного дослідження вироблено практичні рекомендації щодо практичного впроваджен- ня міжнародних стандартів із питань гендерної рівності в національне законодавство, зокрема в контексті здійснення широкомасштабної реформи державного управління в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Марченко, Оксана, Людмила Цикало, Марія Бричук, and Наталія Симоненко. "ГЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 80 (December 21, 2020): 22–31. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.004.

Full text

Abstract:

Мета: проведення історико-філософського аналізу гендерної проблематики у фізичному вихованні та з’ясування сутнісно-змістовної характеристики категорії «гендер» у сфері фізичної культури і спорту. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань, з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу у навчанні та вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання використовувався комплекс наступних теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати: проаналізовано історичний аспект виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні, який має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Теоретично обґрунтовано потребу виокремлення і трактування гендерного підходу як дефініції в політичному, громадському, соціальному середовищах, указано на його значення для фізичного виховання і спорту та запропоновано для використання в дослідженнях новий термін, що дозволяє його характеризувати як міждисциплінарне та крос-секторальне поняття, екстрапольоване, взаємопов’язане та відповідне розвитку фізичної культури та спорту в країнах розвиненої демократії. Висновки: на основі отриманих результатів дослідження та вже наявних теоретичних і методологічних праць із гендерної проблематики обґрунтовано необхідність і доцільність розробки й упровадження гендерного компоненту у фізичне виховання сучасної молоді як сутнісно новий і прогресивний напрям аксіологічної значущості фізичної культури. Надана змістовна характеристика категорії «гендер» в сфері фізичної культури і спорту в контексті психолого-педагогічних досліджень. Ключові слова: гендер, гендерний підхід, фізичне виховання, фізична культура, спорт, історія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура як соціологічний концепт: до постановки проблеми." Grani 18, no. 10 (September 17, 2015): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/1715203.

Full text

Abstract:

В статті досліджуються засади соціо-системологічного аналізу гендерної культури як складника культурної системи, соціально-інституційної організації, соцієтальної психіки та тілесності. Соціологічна концептуалізація гендерної культури передбачає її оцінку на чотирьох рівнях аналізу: аксіосферно-смисловому, соціально-інституційному (соціогруповому), соцієтально-психічному (індивідуально-психічному) та соматичному.Дослідження гендерної культури українського суспільства показує, що її особливостями є всебічна сакралізація жіночого начала та жінковладдя при міноритарному соціогендерному статусі чоловіків, їх віктимізації та скотомізації; переважання серед жінок соціальних мереж та комунікативних кіл при загальній атомізованості чоловіків та слабкості спільнотоутворення серед них як гендерної групи; наявність всебічних можливостей застосування щодо жінками щодо чоловіків гендерного насильства, починаючи від афективного тероризування і закінчуючи морально-етичною, педагогічною та правовою репресією через судову систему матріархальної держави; відмінна від європейської нуклеарної сім’ї модель гендерних розстановок в едиповому трикутнику, що тягне за собою формування трансгендерних ідентичностей; порушення збалансованості соціального віддзеркалення маскулінності за умови репресивного ставлення до маскулінної агресії при всебічному заохоченні з боку інституцій соціалізації квазімаскулінних патернів гендерної поведінки жінок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Savchenko, Irina Aleksandrovna, and Yulia Vladislavovna Kozlova. "МУЖЧИНА И ЖЕНЩИНА В ПРОСТРАНСТВЕ КАРЬЕРНОГО ВЗАИМОВОСПРИЯТИЯ." Russian Journal of Education and Psychology 11, no. 6 (December 30, 2020): 31. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2020-6-31-54.

Full text

Abstract:

Раскрываются условия и формы реализации гендерных моделей в профессиональной среде, показывается социокультурная и личностная динамика трансляции гендерных установок в российском обществе.На основе данных онлайн-опроса проводится анализ установок взаимного восприятия мужчин и женщин относительно преимуществ их семейного статуса и карьерного потенциала в условиях профессиональной среды современной организации.Цель исследования – изучение особенностей взаимного восприятия мужчин и женщин в процессе карьерных отношений. В соответствии с целью авторы ставят задачи: 1) проанализировать взгляды исследователей на проблему функционирования гендерного фактора в процессе профессиональной социализации личности; 2) понять специфику взаимных аттитюдов мужчин и женщин в процессе карьерного взаимодействия; 3) посредством обобщения теоретического материала и эмпирических данных дать характеристику «гендерного климата» современной российской организации.Методы и методология. В ходе работы над темой статьи используются классические методы познания общественных явлений, такие как анализ, обобщение, аналогия и сравнение. Применяется гендерный подход, который предполагает исследование системы взаимоотношений и взаимовосприятий мужчин и женщин в различных сферах общественной жизни (см. например, работы Б. Зибелл [23, p. 8]). Данный подход отличается от «женских исследований» и, тем более, от философии феминизма, где фокус научного внимания концентрируется на «женской тематике». Для получения эмпирических данных применен онлайн-опрос, проведенный с использованием гугл-форм.Результаты. Дан анализ зарубежных и отечественных подходов к изучению карьерного процесса. Охарактеризована карьера как социально-психологическое и социокультурное явление, выявлены социально-психологические предпосылки и динамика гендерного неравенства в современных условиях. На основании интерпретации данных опроса выявляются особенности взаимного восприятия мужчин и женщин в условиях их профессионального взаимодействия.Область применения результатов. Результаты исследования могут использоваться в целях создания рекомендаций для изучения психологических составляющих состояния общественного мнения по управленческой и гендерной проблематике, для организации социально-значимых мероприятий, семинаров, вебинаров, включающих гендерную тематику, при написании учебных пособий социально-коммуникативного блока.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Безушко, С. В. "ҐЕНДЕРНИЙ ШДХІД, ЯК НАУКОВА ПЕРСПЕКТИВА В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ КОМПЕТЕНТНОГО ВЧИТЕЛЯ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 249–53. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4843.

Full text

Abstract:

Досліджено розвиток основних концепцій та ідей гендерної теорії. Обґрунтовано перспективу гендерної освіти, яка забезпечує формування професійної компетентності майбутнього фахівця. Проаналізовано запровадження гендерної технології у підготовці майбутніх фахівців освітянської сфери. Виявлено, що компетентність педагога з урахуваннями гендерної складової реалізується за таких умов: опанування апаратом знаннєвого компоненту, що формує у фахівця педагогічну культуру, завдяки якій він набуває знання гендерних особливостей у педагогічній діяльності, формування інтелектуально-аналітичного розвитку; реалізація навчально-виховної роботи з урахуванням гендерного аспекту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Yemets, Nataliia Anatoliivna, Olha Yevheniivna Melnyk, and Nataliia Valeriivna Shakun. "ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК ГЕНДЕРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ." SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, no. 2(12) (2018): 23–29. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-23-29.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Сучасні виклики, які постають перед Україною на шляху розбудови демократичної держави та громадянського суспільства, вимагають розробки нових концептуальних підходів в царині гендерної соціалізації особистості. Постановка проблеми. Недостатність теоретичного і практичного опрацювання впливу освіти на гендерну соціалізацію особистості ускладнює чітке системне бачення її сутності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розробки концептуальних основ соціалізації особистості в освітньому середовищі розглядалися такими вітчизняними та зарубіжними дослідниками, як В. Андерсон, М. Кіммел та ін. (теоретичні основи), В. Кравець, Т. Говорун, О. Кікінежді (прикладні аспекти), О. Вороніна, Т. Голованова, Н. Світайло, Т. Марценюк та ін. (концепція гендерного підходу). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Вплив освітньої сфери на процес формування та реалізації гендерночутливої особисті є недостатньо вивчений. Постановка завдання. Визначити засади та принципи створення освітнього середовища, сприятливого для гендерної соціалізації особистості. Виклад основного матеріалу. Розглядається роль освітнього середовища в процесі соціального конструювання статі як елемента культури і соціальної стратифікації та налагодженні міжособистісної взаємодії, що контролюється суспільством і через яку відтворюється уявлення про чоловіче і жіноче як категорії соціального порядку. Висновки. Становлення соціально активної особистості з високим рівнем сформованості гендерної культури можливе за умови трансформації освітнього процесу в напрямку нейтралізації гендерних стереотипів та розширення соціального простору для всебічного розвитку особистості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Babiyants, Karine А., Elena V. Kolomiichenko, and Islam S. Khazhuev. "Особенности самоотношения студентов вуза, занимающихся и не занимающихся спортом, в связи с самовосприятием физической и эстетической модальностей Я-образа." Российский психологический журнал 14, no. 1 (September 1, 2018): 25–38. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2017.1.2.

Full text

Abstract:

Статья посвящена исследованию психологических особенностей самоотношения у студентов вуза, занимающихся и не занимающихся спортом. Рассматриваются особенности самовосприятия у студентов, занимающихся гендерно специфичными и гендерно неспецифичными видами спорта посредством таких категорий Я-образа, как Я-физическое и Я-эстетическое. Доказывается влияние телесного восприятия Я-образа на формирование самоотношения студентов в период обучения в вузе. В статье излагается актуальность исследования самоотношения студентов в период раннего молодого возраста, поскольку этот период характеризуется активным межличностным взаимодействием, поиском своего места в мире и вхождением в систему общественного воспроизводства, формированием социально-нравственных оценок, уровнем социальной адаптивности посредством спортивной деятельности. В теоретической части статьи раскрываются основные точки зрения на проблему самоотношения в целом и, в частности, подходы различных отечественных и зарубежных авторов на развитие самоотношения у студентов; отмечается влияние телесного восприятия на самоотношение у студентов, которые занимаются гендерно специфичным и гендерно неспецифичным видами спорта, то, как влияет спортивная специализация на эго-идентичность личности. В ходе эмпирического исследования раскрываются основные закономерности самоотношения студентов вуза, занимающихся и не занимающихся спортом, связанные с самовосприятием физической и эстетической модальностей Я-образа, соотношения личностных качеств и таких показателей, как гендерная идентичность, социальная адаптивность, модальности Я-концепции. Приводятся результаты статистического анализа, подтверждающего достоверность проведенных исследований и правомерность сделанных выводов. В конце статьи делаются обобщающие выводы, которые дают возможность говорить о практической значимости и перспективах исследования. В качестве методического инструментария используются опросник С. Бем на гендерную идентичность, тест двадцати утверждений «Кто Я?» М. Куна и Т. МакПартленда, методика «МИС» С. Р. Пантилеева, методика «СПА» К. Роджерса и Р. Даймонд в адаптации А. К. Осницкого, тест «ДМО» Т. Лири в адаптации Л. Н. Собчик, авторский опросник Е. В. Коломийченко «Ваше отношение к спорту» для студентов, по-разному вовлеченных в спортивную деятельность, и опросники-самоописания «Я-физическое» и «Я-эстетическое». Объектом исследования выступили студенты гуманитарных и естественнонаучных факультетов Южного федерального университета, в количестве 109 человек: 60 девушек и 49 юношей в возрасте от 18 до 22 лет, занимающихся и не занимающихся спортом; при этом учитывалось занятие гендерно специфичным и гендерно неспецифичным видами спорта.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Глазкова, І. Д. "ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ Й РОЗВИТКУ ДУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 53 (2019): 6–22. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.01.

Full text

Abstract:

У статті розкрито актуальність упровадження в Україні дуальної форми професійного навчання та вказано на недостатність вітчизняного досвіду щодо цієї форми підготовки фахівців у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. У зв’язку з модернізацією змісту, зміною формату вітчизняної освіти в контексті загальноєвропейських тенденцій обґрунтовано об’єктивну потребу вивчення й узагальнення характерних ознак дуальної системи професійної освіти Німеччини, яка історично стала загальновизнаним лідером у світі. Аналізуючи історичні дослідження щодо становлення й розвитку дуальної системи освіти в Німеччині, автор зазначає недостатню кількість наукових праць, у яких розкривалися б історичні передумови виникнення й розвитку дуальної системи професійної освіти Німеччини і проводить ретроспективний аналіз переламних етапів розвитку дуальної системи професійної освіти, визначають їх значення в розвитку дуальної системи професійної освіти Німеччини. Виявлено, що організована система професійної освіти Німеччини у вигляді учнівської ремісничої практики закладена у період раннього Середньовіччя. Розвиток практичної складової дуальної системи розпочався наприкінці ХІІ ст., а необхідність теоретичного навчання в учнівських майстернях, зумовлена стрімким культурним та технічним розвитком німецького суспільства, була усвідомлена впродовж ХІІІ–ХІV ст. Функціонування закладів професійної освіти Німеччини, які стали прообразом професійних шкіл, розпочалося в період XV–XVI ст. Масштабні реформи в системі професійної освіти Німеччини та становлення теоретичної складової дуальної системи навчання були спричинені індустріалізацією країни на початку ХІХ ст. Утвердження дуальної системи професійної освіти Німеччини пов’язано з прийняттям у 1897 році Закону «Про захист ремісників». Розроблення концепцій Г. Кершенштейнера, формування методичної складової освітнього процесу в закладах професійної освіти наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. дало поштовх підприємствам на відкриття власних професійних шкіл. Надання доступу до професійної освіти в сфері промисловості жінкам, спричинене участю Німеччини у Першій світовій війні, що спричинила збагатило дуальну систему навчання елементами гендерної рівності. Возз’єднання Німеччини наприкінці ХХ ст. та економічне зростання початку ХХІ ст. стали основою активного розвитку дуальної форми професійного навчання. Огляд історичних фактів щодо зародження та розвитку дуальної системи навчання дозволив авторці виявити вісім передумов, що суттєво вплинули на виникнення і розвиток цієї форми професійної освіти в Німеччині.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Astapova-Vyazmina, Olena Igorivna. "СЕМІОТИКА ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ (ВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕКЛАМИ НА ТБ)." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.15421/342116.

Full text

Abstract:

Метою статті є визначення поля гендерних стереотипів в рекламній продукції вітчизняного телебачення. Семіотичне дослідження спрямовано проаналізувати роль перекладачів комунікативного процесу при використанні знакових систем для трансляції суб’єктивного досвіду. Використання режиму образів дозволяє коректувати версію гендерних стереотипів буденної культури та формувати сучасний погляд на поведінку чоловіків та жінок, їх ціннісні орієнтири. Артикуляція шаблонного розуміння соціальних функцій сучасної родини дозволяє нейтралізувати моделювання оціночного судження щодо упередженого ставлення до гендерної проблематики в соціальному контексті. В якості ілюстрації порівняємо вербальну складову та візуальний образ реклами кастингу реаліті-шоу «Хата-на-тата».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Krutsevych, Tetyana, Yevgenij Imas, and Oksana Marchenko. "Гендерні відмінності ієрархічної структури ціннісних орієнтацій школярів різних вікових груп." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 29, 2018): 26–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-26-35.

Full text

Abstract:

Актуальність. У статті розглянуто різноманітні аспекти гендерної проблематики та гендерного підходу у фізичному вихованні школярів. Завдання роботи. Вивчення гендерних відмінностей у структурі ціннісних орієнтацій юнаків і дівчат різного віку та вплив психологічної статі на формування ієрархії ціннісних орієнтацій школярів. Методи. Для вивчення ієрархії ціннісних орієнтацій школярів та їх психологічного типу були використані методика М. Рокича, та тест-опитувальник Сандри Бем. У дослідженні взяли участь школярі 5-11 класів (564 особи). Результати роботи. Доведено, що у віковому аспекті між юнаками та дівчатами існують як спільні пріоритетні ціннісні орієнтації, так і досить суттєві розходження у виборі термінальних та інструментальних цінностей, що свідчить про вікову зміну пріоритетних якостей завдяки яким школярі досягають власної життєвої мети. Досліджено взаємозв’язок ієрархії термінальних та інструментальних цінностей з психологічною статтю школярів (фемінність, маскулінність і андрогінність). Виявлено суттєі відмінності у виборі власних пріоритетних цінностей між юнаками та дівчатами одного статеворольового типу. Висновки. Для формування стратегії залучення учнівської молоді до систематичних занять фізичною культурою, вивчаючи інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації у сфері фізичної культури, їх ставлення до рухової активності, не можна орієнтуватися тільки на один з показників біологічної чи психосоціальної системи, необхідно врахування не тільки фізіологічних, та морфо-функціональних особливостей школярів, але і весь комплекс біосоціальних ознак особистості, впроваджуючи гендерний підхід у процес шкільного фізичного виховання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура фемінізму в соціологічному дискурсі." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 11(139) (October 10, 2016): 58. http://dx.doi.org/10.15421/1716122.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено проблемі визначення концептуальних засад гендерної культури фемінізму в соціологічному дискурсі. Автором зроблено висновок про те, що в феміністичному дискурсі традиційні уявлення про суб’єкта і про сутність людини інтерпретуються як взасадничуючі щодо есенціалістської теорії статі. Есенціалістська теорія статі передбачає наявність преформістських соціогендерних уявлень, через які відбувається конструювання основних диспозицій особистості. Соціогендерний преформізм за умови розуміння суб’єкта в сексуалізованих денотаціях дозволяє вести мову про чоловіків і жінок як різні соціогедерні класи диспозиції яких відповідають системі гендерного панування. Зазначені диспозиції визначають як фізіологічно-тілесні складники, так і психічні особливості та соціо-культурні репертуари поведінки чоловіків та жінок. Таким чином, маскулінність і фемінність набувають форми конструюючих конструктів, а також виявляються конституюючими для гендерної культури. Крім того, в контексті такого зв’язку виявляється цілком релевантним застосування соціосистемологічного підходу.Популярність есенціалістських постулатів в інтерпретації статі поєднується з непопулярністю її щодо інтерпретації людини як такої. Есенціалістські інтерпретації в термінах існування дозволяють перевести маскулінність у площину недосяжної трансценденції, зводячи жіночність (фемінність) до набору цілком прогнозованих рис і тривіальностей. В аспекті соціокультурної реалізації це відповідає чоловічому началу як трансцендуючому та вертикалізуючому щодо культурної системи та жіночого начала як горизонталізуючого та іманентизуючого з більш розгорнутою системою бінарних опозицій (відцентровий рух - жіноче, доцентровий рух-чоловіче; конструювання - чоловіче, пристосування (адаптація)-жіноче тощо).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Стожок, Л. Г. "Гендерна нерівність в системі соціального страхування." Формування ринкових відносин в Україні, no. 6 (193) (2017): 104–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Пашко, І. С. "Гендерна політика в системі державної служби України." Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія "Державне управління", no. 3 (90) (2018): 165–70.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Прус, І. М. "ПРОБЛЕМА ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ПЕРЕХІДНОГО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ." Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, no. 94 (June 30, 2021): 59–69. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.94.59-69.

Full text

Abstract:

У статті здійснений комплексний аналіз соціально-правових аспектів гендерно зумовленого насильства в контексті перехідного правосуддя України; розроблені теоретичні і прикладні основи використання кримінологічних засобів протидії гендерному насильству; підготовлені науково-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства, правозастосування та практики. Також наводяться результати комплексного аналітичного наукового дослідження у сфері протидії гендерно зумовленого насильства в контексті перехідного правосуддя України. Автором виявлені типові особливості перехідного правосуддя, гендерно зумовленого насильства, специфічні фактори, що спричиняють злочинне насильство в сім'ї; а також здійснено аналіз законодавства України в зазначеній сфері. Визначено напрями удосконалення системи підготовки кадрів для судової системи в умовах перехідного правосуддя

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Komshuk, Tetiana. "Шлуночкова система головного мозку в постнатальному онтогенезі в чоловіків." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 7(332) (December 29, 2018): 165–68. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-165-168.

Full text

Abstract:

У ході морфометричного дослідження магнітно-резонансних томограм проаналізовано співвідношення розмірів окремих структур шлуночкової системи в представників чоловічої статі різних вікових періодів. Вивчено гендерні особливості та міжпівкульну асиметрію відповідних показників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Соколовьска, Ю. В., І. І. Севрук, and Н. Ю. Чупрінова. "Принципи професіоналізму та гендерної рівності в реформуванні силових структур України." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 29 (July 6, 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.957.

Full text

Abstract:

У пропонованому дослідженні на основі системного й конкретно-історичного підходів здійснено аналіз наявних у секторі безпеки й оборони України проблем і деструктивних наслідків, що є результатом присутнього у вітчизняному теоретичному дискурсі й військово-професійних практиках розриву в реалізації принципів професіоналізму й гендерної рівності; обґрунтовано необхідність забезпечення нерозривної єдності двох процесів – професіоналізації особового складу й реалізації гендерної політики в реформуванні силових структур України. Під час проведення дослідження було використано такі методи, як філософська рефлексія, аналіз, у тому числі порівняльний, синтез, аналіз документів, моніторинг, спостереження та опитування. Контекстом дослідження є освітній та інформаційний простір сектору безпеки й оборони України. Своєрідність отриманих результатів полягає в такому: 1) Стратегія воєнної безпеки України (2021 р.) у реформуванні національних силових структур називає принцип професіоналізму таким, що визначає та спрямовує різноманітні політики сектору (кадрову, військово-технічну тощо); 2) Отже, реалізація гендерної політики в силових структурах має проходити з урахуванням і в контексті реалізації принципу професіоналізму; 3) Водночас і у вітчизняному науковому дискурсі, й у практиках військово-професійної діяльності натепер наявний певний розрив у реалізації принципів професіоналізму й гендерної рівності, що породжує дисбаланси й деструктивні наслідки в процесах професіоналізації особового складу й реалізації гендерної політики держави; 4) Моніторинг ситуації демонструє наявні в різних силових структурах станом натепер споживацькі установки особового складу, що з урахуванням гендерних аспектів проблеми призводить до нераціонального використання ресурсів системи; 5) Наявні стереотипні уявлення щодо маскулінності професії військового є наслідком недостатньої модернізованості й технологізованості національних силових структур; 6) Недосконалість логістичного забезпечення гальмує процеси професіоналізації та породжує значні проблеми щодо забезпечення гендерної рівності в національних силових структурах. Не обидними є зміни в напрямі використання сучасних технологій та урахування антропоморфних відмінностей військовослужбовців і військовослужбовиць; 7) Необхідним натепер є визнання силовими структурами України соціально-побутових проблем військових як одних із першочергових, а не другорядних; у розв’язанні цих проблем необхідно враховувати вимоги гендерної рівності; 8) Перспективним і необхідним у реформуванні силових структур України є поєднання принципів професіоналізму й гендерної рівності. Проведене дослідження відкриває чисельні перспективи для подальших розвідок науково-теоретичного й науково-практичного спрямування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Ishkildina, Linara K. "Репрезентация гендера в лексической системе башкирского языка." Oriental Studies 13, no. 3 (December 24, 2020): 766–78. http://dx.doi.org/10.22162/2619-0990-2020-49-3-766-778.

Full text

Abstract:

Introduction. The Bashkir language ― like other Turkic languages ― contains no category of grammatical gender explicitly associated with the gender of animate nouns. There are only lexical means of gender designation. Goals. In this regard, the article attempts to study features of the lexical means employed to represent sex (gender) in the Bashkir language. Materials and Methods. The insight into specifics of gender in the Bashkir language includes the use of certain research methods, such as the method of continuous sampling, the comparative one, and that of statistical analysis. Results. The linguistic analysis reveals that the meaning of sex (gender) in the Bashkir language is manifested by lexical-semantic (gender-marked lexemes, with qualifier words) and derivational means. Semantics of male and female gender in Bashkir discourse is to be traced in such lexical and semantic groups as terms of kinship, family relations, names of professions, anthroponyms. Basically, gender in the Bashkir language is represented by separate multi-root lexemes. However, there are also some kinship terms and anthroponyms denoting females which are derived from masculine names. The same phenomenon is observed in borrowed names of professions when a female specialty term derives from a masculine form with the aid of the affix -ә. In the original vocabulary, there is no gender differentiation according to professional affiliation. Here, to concretize a person’s gender qualifier words that contain gender semantics ― qatyn ‘woman’, ir ‘man’, apaj ‘sister, aunt’, qyδ ‘girl’, and others ― are used. The study emphasizes there are obvious gender asymmetries in the Bashkir language since resulting from the prevalence of words to express the concepts ‘man’ and ‘masculine’, and the lack of lexemes representing the concepts ‘woman’ and ‘feminine’. This attests to androcentricity of the Bashkir language.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

АНГОЛЕНКО, Валентина, Вікторія ГЕРАСИМЕНКО, and Наталія ПЕЧЕРИЦЯ. "ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.1.

Full text

Abstract:

У статті наведено досвід реалізації неформальної освіти дорослих у сфері соціальної роботи. Визначено актуальність розвитку різноманітних видів неформальної освіти. Конкретизовано поняття неформальної осві- ти дорослих і визначено його характерні особливості. Наведено ознаки неформального навчання: добровільність, доступність, здобуття у різних місцях і в різних ситуаціях тощо. Виокремлено характеристики неформальної освіти дорослих: орієнтування на освітні запити різних груп населення, мотивацію, внутрішню відповідальність і т. д. Установлено, що неформальна освіта дорослих може здійснюватися різними суб’єктами освітнього про- стору: комерційними недержавними організаціями, неформальною освітою у «третьому секторі» та держав- ними установами. У статті висвітлено досвід неформальної освіти дорослих за умов освітнього середовища Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (КЗ «ХГПА» ХОР). Зокрема, охарактеризовано створену в академії систему гендерної просвіти, спрямовану на підвищення рівня гендерної грамотності фахівців із соціального і соціально-правового захисту та надання соціальних послуг: персоналу уповноваженого органу з питань пробації, волонтерів пробації; працівників територіальних центрів соціального обслуговування, державних і не державних соціальних служб; працівників соціально-психологічної служби закладів середньої та вищої освіти, викладачів вищої школи, які опікуються підготовкою майбутніх соціальних працівників тощо. До викладання були залучені висококваліфіковані фахівці: експертки з гендерних питань, тренерки, досвідчені викладачі, доктори та кандидати наук. Перспективним напрямом подальшого наукового пошуку може бути здійснення порівняльного аналізу закордонного та вітчизняного досвіду, а також концепцій і стратегій розвитку освіти дорослих.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Davydova, Olga G. "GENDER STUDIES AND THE CATEGORY OF GENDER. ISSUES OF ACTUALIZATION IN THE SYSTEM OF ORDINARY KNOWLEDGE." RSUH/RGGU Bulletin. Series Political Sciences. History. International Relations, no. 4 (2018): 44–53. http://dx.doi.org/10.28995/2073-6339-2018-4-44-53.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Волкова, Тетяна Василівна. "Оцінка важливості критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності птнз при розв’язуванні задач управління професійно-технічною освітою в регіоні." Theory and methods of e-learning 3 (February 5, 2014): 64–69. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.318.

Full text

Abstract:

Державною цільовою програмою розвитку професійно-технічної освіти (ПТО) на 2011–2015 роки визначено, що її випереджувальний розвиток означає, насамперед, корінні зміни якості професійно-технічної освіти; підвищення її ролі в забезпеченні розвитку економіки. В українській науці та практиці управління досить широко наголошується на необхідності реформування управління розвитком ПТО (Н. Ничкало, В. Радкевич, Л. Петренко, В. Свистун, В. Супрун).Виходячи з розуміння системи управління як триєдності суб’єкта, об’єкта та механізму управління як рухомої ланки управлінського впливу, трансформація суб’єкта управління без модернізації управлінського механізму, що реалізується за допомогою управлінських технологій, на думку вчених (В. Геєць, В. Іванова, Л. Федулова та ін.) є малодієвим процесом, оскільки суперечить принципу комплексності й системності. Відомий вчений у галузі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіту М. Жалдак зазначає, що удосконалення і розвиток сучасних ІКТ як сукупностей методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання, опрацювання, передавання, подання все можливих повідомлень і даних, суттєво впливають на характер виробництва, наукових досліджень, освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури [1, 76].Досягнутий нині рівень і проблеми розвитку ІКТ у системі ПТО визначають необхідність переходу від політики, спрямованої на розвиток інформатизації окремих ПТНЗ, до формування єдиного інформаційного простору, розвиток інформаційних ресурсів, баз даних і знань, якими можуть користуватися всі ПТНЗ регіону.Збалансована реалізація програмних заходів на рівні регіону можлива за такими пріоритетними напрямами: підвищення ефективності управління в умовах змін організаційно-правових форм діяльності ПТНЗ, що забезпечить результативність і підсилить їх відповідальність за кінцеві результати діяльності; удосконалення інформаційного обміну; запровадження моніторингу оперативності прийняття управлінських рішень на основі розроблення і впровадження критеріїв ефективної діяльності професійно-технічних навчальних закладів і виявлення їх впливу на якість ПТО. Це зумовлено тим, що особливості управління сучасною системою ПТО визначаються кардинальними змінами в нашому суспільстві, в результаті чого відбувається переусвідомлення цілей, завдань і змісту освіти, здійснюється пошук нових форм, методів і технологій підвищення її якості. За останнє десятиліття кількість ПТНЗ, які здійснюють підготовку робітничих кадрів, а також обсяги цієї підготовки значно скоротилися. Існує диспропорція в структурі зайнятості населення в реальному секторі економіки і структурі підготовки кадрів у ПТНЗ. Ефективна реалізація регіональної освітньої політики і підтримка конкурентоспроможності ПТНЗ висувають обов’язковою умову створення інформаційної інфраструктури. Для здійснення спостереження, оцінки, аналізу стану, прогнозу розвитку і розробки альтернативних варіантів регулювання діяльності ПТНЗ важливим є набір показників і критеріїв, що адекватно описують стан і розвиток об’єкта дослідження. На виконання Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 27 квітня 2011 року № 504 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 22.11.2011 р. № 1336 затверджено критерії системи рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів [2]. Електронну базу даних «Рейтингове оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів» планується запровадити на веб-порталі професійно-технічної освіти www.proftekhosvita.org.ua.У системі рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ передбачено п’ять груп критеріїв: 1) ефективність навчання і працевлаштування, 2) зміст навчання і навчально-методичне забезпечення, 3) педагогічні працівники, 4) фінансування і матеріально-технічне забезпечення, 5) доступність ПТО та впровадження гендерної рівності та соціальної справедливості (рис. 1). Можна вважати, що дана система відноситься до класу автоматизованих систем обробки даних, оскільки основними процесами, що реалізуються в ній, є транзакційні процеси з базою даних, процеси оперативної аналітичної обробки, процеси формування звіту. Для обчислення інтегрального показника – рейтингу ПТНЗ – слід визначити ступінь участі кожного критерію в системі рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ. Методика визначення важливості елементів системи полягає в наступному.Оцінка ступеню кожного елемента в групі кожного критерію може бути здійснена за значенням коефіцієнта важливості, що відображає значущість елемента системи [3]. Системне подання об’єкта дає можливість класифікувати різні типи оцінок важливості об’єктів, тобто кожному елементові присвоюється певний ранг важливості відповідно до шкали (табл. 1). Потім складається матриця рангів важливості.Таблиця 1Шкала ранжуванняСтупінь важливостіВизначенняПояснення0об’єкти непорівнянні порівняння об’єктів не має смислу1об’єкти однаково важливіоб’єкти мають однакові інформаційні відношення3об’єкт дещо важливіший іншогоє деяка перевага одного об’єкта перед іншим на певному рівні співставлення5один важливіший іншогоіснують вагомі основи того, що один об’єкт біль важливіший, ніж інший7один явно важливіший іншогоє незаперечні підстави, щоб надати перевагу одному об’єкту іншому9один абсолютно важливіший іншогопереваги одного з об’єктів настільки очевидні, що не може викликати найменшого сумнівуДля того, щоб матриця рангів важливості була врівноваженою, має виконуватися співвідношення:Для прикладу розглянемо матрицю рангів важливості для критерію 1 «Ефективність навчання і працевлаштування». Даний критерій має вісім показників, тому складається матриця з восьми елементів (табл. 2). Виконання співставлення необхідно для того, щоб, визначивши, у скільки разів один об’єкт важливіший від другого, можна було побачити, яку частку важливості складає другий об’єкт від першого.Таблиця 2Ранги важливості елементівi/jx8x7x6x5x4x3x2x1x8=351/31/31/51/71/3x71/3=3511/31/31x61/51/3=53131/3x531/51/5=1531x4311/31=531/3x35311/51/5=31x2731/31/31/31/3=3x13131311/3=У результаті обчислень таблиці 2 отримаємо матрицю (табл. 3).Таблиця 3Обчислення рангів важливості елементівi/jx8x7x6x5x4x3x2x1x8=350,330,330,200,140,33x70,33=3510,330,331,00x60,200,33=53130,33x530,200,20=1531x4310,331=530,33x35310,200,20=31x2730,330,330,330,33=3,00x13131310,33=Просумувавши значення рангів у кожному рядку, отримаємо наступний набір векторів ώ1=12,33; ώ2=14,33; ώ3=13,4; ώ4=13,67; ώ5=13,4; ώ6=12,87; ώ7=11,0; ώ8=9,34. Пронормувавши ώ за умовою Σώі=1, отримаємо числові значення міри важливості критеріїв, виражених коефіцієнтом важливості (табл. 4).Таблиця 4Значення коефіцієнтів важливості критеріїв (приклад)x1x2x3x4x5x6x7x8Кв0,120,140,130,140,130,130,110,09Пропонована методика оцінки коефіцієнтів важливості критеріїв має бути покладена в основу системи рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ, оскільки знання точних числових значень важливостей критеріїв в кінцевому підсумку сприяє прийняттю обґрунтованих рішень при організації управління ПТНЗ. При цьому значно підвищуються вимоги до кваліфікації та компетентності адміністративно-управлінського персоналу ПТНЗ, зорієнтовані на результат. Застосування ІКТ в управлінській діяльності ПТНЗ вимагає підвищення рівня професійних знань і умінь, які педагогічні працівники мають отримати безпосередньо на робочому місці, після закінчення інженерно-педагогічного навчального закладу.Як показав аналіз практики управління ПТНЗ України, матеріалів науково-практичних конференцій прогресивні ІКТ слабо впроваджуються, інформаційна підтримка в системі професійної підготовки та ухвалення рішень є недостатньою, експертні оцінки їх ефективності відсутні. Невідповідність між сучасним рівнем розвитку ІКТ та їхнім застосуванням у практиці управління ПТНЗ стримує процес становлення і розвитку ПТО, перешкоджає формуванню ефективної інфраструктури аналітичного управління. Однією з причин слабкого впровадження ІКТ у практику управління ПТНЗ є недостатня методологічна підтримка процесів інтеграції методів і підходів, розроблених у теорії управління, теорії складних соціальних систем, системному аналізі, теорії автоматизованих інформаційних систем. Ключову роль у прийнятті управлінських рішень незмінно відіграє інформаційний обмін, що формує в конкретному ПТНЗ і регіоні в цілому певний інформаційний простір, у рамках якого всі реальні фігуранти виконують певні інформаційні функції. Удосконалення процесів виконання інформаційних функцій за рахунок впровадження перспективних ІКТ, а також можливість прямої участі в інформаційних процесах безпосередньо керівників, методистів з ІКТ та інформаційно-аналітичної роботи ПТНЗ, будуть визначати основи модернізації системи ПТО України сьогодні й у найближчому майбутньому. Водночас, упровадження передових ІКТ в управління ПТНЗ стримує слабкий рівень організації інформаційних потоків, збирання, обробки, збереження і подання даних, їх аналізу та інтерпретації, ухвалення рішень. Тому зростає роль системи підготовки і підвищення кваліфікації в забезпеченні сучасного рівня знань та інформаційно-аналітичної складової педагогічних працівників ПТНЗ у власній професійній діяльності. Висновок. Проблема автоматизації процесів управління системою ПТО в регіоні може бути вирішена шляхом побудови інформаційно-аналітичної системи управління, в якій, крім обов’язкової мети управління всіма процесами, головною метою є забезпечення функції надання конкретних даних віртуальному суб’єкту, що має право доступу до цих даних і системи. Застосування засобів інформаційно-аналітичної системи управління (ІАСУ) для забезпечення технологізації інформаційно-аналітичної діяльності управління зумовлено тим, що достовірні й повні дані про об’єкт управління разом із швидкою реакцією адекватними рішеннями на постійно змінну ситуацію виступає умовою успіху професійної діяльності адміністративно-управлінського персоналу ПТНЗ. Поряд з цим застосування ІАСУ певним чином впливає на технологію управління, що зумовлює відповідні структурні зміни в змісті та організації робіт у цій сфері діяльності. Водночас, поширення та ефективна експлуатація ІАС визначається, насамперед, підготовленістю до сприйняття цієї системи з боку керівників і методистів ПТНЗ, які застосовують комп’ютери та інформаційні системи як своєрідні інструментальні засоби у своїй діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Kremena, Valerii Ivanovych. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РЕКРУТИНГУ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ: НА ПРИКЛАДІ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ 2015, 2020 РОКІВ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 73–80. http://dx.doi.org/10.15421/342124.

Full text

Abstract:

Визначено особливості процесу рекрутингу українських політичних партій на прикладі місцевих виборів 2015, 2020 років. Доведено, що новітні підходи до рекрутингу до політичних партій впливають на ефективне забезпечення виборчих прав громадян, впровадження гендерної квоти у виборчих списках.Констатується, що сучасне зовнішнє середовище, у якому діють політичні партії, особливо українські, є вкрай турбулентним, невизначеним і нестійким. Тому в ньому не можуть бути ні ефективними, ні результативними традиційні українські політичні партії з їх застарілою ієрархічною структурою. Визначається, що місцеві еліти розглядають нову виборчу систему як інструмент парламентських партій для консолідації навколо них популярних локальних лідерів. Підкреслюється, слабкий рівень розвитку місцевих організацій політичних партій, що спричиняє ризики централізованого контролю партійних лідерів за місцевим політичним процесом. Аналізується спроможність традиційних політичних організацій елітних груп адекватно діяти у швидкозмінних, невизначених і турбулентних умовах сучасного інформаційного суспільства. Доводиться важливість запровадження процедури відкликання депутатів місцевих рад. Вбачається, що поширення пропорційної виборчої системи на відносно невеликі громади політичні партії отримає потужний механізм впливу на обраних осіб у системі місцевого самоврядування. Визначається, що успіх партій нового покоління, створених з нуля або побудованих шляхом реорганізації старих у майбутньому визначатиме вибір їхніми лідерами найбільш оптимальної з множини можливих горизонтальних структур.Вбачається, що у міру розвитку організації та набуття її членами позитивного досвіду, сформується нова організаційна культура, яка укріпиться і зможе сама підтримувати своє відтворення та активувати всіх членів організації для забезпечення максимально прозорих демократичних практик в реалії суспільно-політичного життя українців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Краснолобова Ірина Миколаївна. "ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНО-ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ." Актуальні Проблеми Державного Управління 1, no. (59) (March 19, 2021): 213–20. http://dx.doi.org/10.34213/ap.21.01.23.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано основні концептуальні підходи до визначення форм і методів державного управління, їх класифікація. Визначено, що в системі протидії гендерно-зумовленому насильству використовують правові та організаційні форми державного управління. Доведено необхідність використання разом із прямими й непрямими методами впливу державного управління методи комунікативного менеджменту – переконання, заохочення та примусу. Виявлено, що українське законодавство з метою протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі посилює застосування адміністративних методів примусу, вводить притягнення до кримінальної відповідальності. Запропоновано вважати соціальне замовлення методом заохочення органами влади громадських організацій проводити заходи протидії всім видам насильства. Обґрунтовано, що специфіка зазначеної сфери обумовлює пріоритетність використання непрямих методів державного управління (інформування, профілактики) з метою запобігання гендерно-зумовленому насильству.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Tyumidova, Marina E., and Mergen S. Ulanov. "Гендер в системе воспитания калмыков." Desertum Magnum: studia historica Великая степь: исторические исследования, no. 2 (December 30, 2020): 142–50. http://dx.doi.org/10.22162/2712-8431-2020-10-2-142-150.

Full text

Abstract:

The article analyzes the gender differences in children upbringing in the Kalmyk traditional society. The Kalmyk children upbringing system was determined by the nomad way of living and distinctive household culture. A family was a bearer of the ethnic and cultural traditions and customs. A significant role in the development of moral values of the Kalmyk people was given to religious views, Buddhism in particular, which was the dominating factor in the shaping of the mentality and spiritual culture of the Kalmyk ethnos. Kalmyk children as a rule were brought up in traditional patriarchal families with the distinct gender differentiation. Since the old days, the task of every Kalmyk family was to bring up a real man, who was the breadwinner and owner, who had an indisputable authority in the family. The upbringing of a daughter was the responsibility of a mother who in compliance with the national traditions had to teach her daughter all the skills of being a good housewife. The Kalmyk national customs were not strict towards women compared to the traditions of other Oriental nations. A woman was well regarded in the Kalmyk society.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Kuz'min, Mihail Ju. "Сравнение идентичности и ее динамики у младших школьников, подростков и лиц юношеского возраста." Российский психологический журнал 14, no. 2 (August 31, 2018): 67–89. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2017.2.4.

Full text

Abstract:

Введение. В статье рассматриваются особенности идентичности и ее динамики на выборках младшего школьного, подросткового, юношеского возраста. Автор рассматривает различные подходы к проблеме, принятые в отечественной и зарубежной психологии. Новизна исследования заключается в изучении места интегральной идентичности с малыми группами в системе идентичности у испытуемых различного возраста и связи данного компонента с кризисом идентичности. Методы. Автор использует методики «Двадцать утверждений» М. Куна и Т. МакПартленда, и «Семантический дифференциал» Ч. Осгуда как наиболее востребованные при изучении данной проблемы. Результаты. На выборке из 902-х испытуемых в ходе двухлетнего исследования автор показывает, что существует ряд возрастных и гендерных особенностей динамики идентичности. Показано, что в период с младшего школьного до юношеского возраста оценка себя испытуемыми вне зависимости от их пола постепенно снижается. Одновременно испытуемые все чаще описывают свою личность, как «сложную». Обнаружено, что наиболее выраженными компонентами социальной идентичности у младших школьников, подростков и лиц юношеского возраста являются гендерная, семейная и профессиональная идентичности. При этом существует как гендерная, так и возрастная специфика динамики данных компонентов. Описан постепенный рост социального компонента идентичности при одновременном снижении ее личностного компонента у младших школьников и подростков. Наконец, проанализирована динамика такого компонента идентичности, как интегральная идентичность с малыми группами: у младших школьников и подростков выраженность данного компонента увеличивается, а в юношеском возрасте уменьшается. Обсуждение результатов. Автор сравнивает полученные им результаты с работами как отечественных (А. В. Микляева, Т. В. Румянцева, В. Л. Ситников), так и зарубежных (Z. Abdukeram, Ch. Tanti) авторов. Анализируются различия в полученных результатах, обусловленные как разницей в выборках, так и подходах к изучаемой проблеме (использование трехкомпонентной модели зарубежными авторами). Делается вывод об особой роли такого компонента идентичности, как интегральная идентичность с малыми группам в динамике идентичности подростков.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Гавран, M. І., and Л. М. Кавяк. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У КАНАДІ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 281–86. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-44.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз системи підготовки фахівців із міжнародних відносин у канадських закладах вищої освіти, досягнення яких у сфері підготовки висококваліфікованих спеціалістів та залучення все більшої кількості іноземних студентів є добре відомими. Обґрунтовано необхідність аналізу канадського досвіду для вдосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин у закладах вищої освіти України. Чітко визначено завдання проведеного дослідження. Наведено головні особливості підготовки фахівців із міжнародних відносин у канадських вищих навчальних закладах з огляду на години навчання, пропоновані навчальні дисципліни, міжнародні можливості. Автори аналізують навчальні програми для студентів спеціальності «Міжнародних відносини» у деяких університетах Канади, а саме університеті Маунт Еллісон та Університеті Британської Колумбії (UBC). Зазначається, що Канада має свої очевидні особливості у підготовці фахівців із міжнародних відносин, які в основному зумовлені різноманітністю університетів, цілями їх студентів, можливостями кар’єрного росту, культурною спадщиною. Виокремлено та охарактеризовано навчальні дисципліни спеціальності «Міжнародні відносини» відповідно до років навчання. Встановлено, що спочатку пропонуються вступні предмети спеціальності з поступовим збільшенням основних предметів, які чітко орієнтовані на професійний розвиток. Окрім основних дисциплін, студенти мають змогу вибирати факультативні предмети. Сформульовано пропозицію щодо впровадження навчальної дисципліни «Гендер та міжнародні відносини» в українських закладах вищої освіти, яка може розглядатися як основа для вдосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин, оскільки поглиблює їхню обізнаність у нерівності та гендерній несправедливості у світі політики, щоб запобігти подібних ситуацій у їхньому професійному досвіді. Зроблено висновок, що досвід канадських закладів вищої освіти варто враховувати з метою удосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Песоцька, Діана Леонідівна, and Жанна Леонідівна Кущенко. "Топологія жіночого в романі «Жінка у дзеркалі» Е.-Е. Шмітт." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, no. 95 (February 2020): 150–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.08.

Full text

Abstract:

В статті висвітлюється проблема феномену жіночого в літературі як фаза самовиявлення специфічного жіночого життєвого досвіду поза традиційною гендерною дихотомією центральне/маргінальне в культурі. Процес формування жіночої ідентичності в романі відбувається крізь призму трьох історичних епох в західноєвропейській цивілізації, яким відповідають образи трьох головних героїнь роману: Анни, яка живе в епоху середньовіччя, Ханни, чий жіночий досвід формується в умовах буржуазного Відня початку ХХ ст. і Енні, якій випало жити і творити власну особистість в сучасному Лос-Анджелісі. Кожна з героїнь кидає виклик патріархатній ієрархічній системі цінностей, начебто встановленій Богом, де її особистісний світ, її гендерна тожсамість розцінюється як «інакшість», яка становить загрозу світовому порядку. Свою «інакшість» героїні роману відчувають через образ «дзеркала», який символізує погляд «Іншого», що перетворює жіночу ідентичність не більше, як в об’єкт для нормативних оцінок, позбавляючи її контролю над власним буттям і можливостей реалізувати власний творчій потенціал. Автор виводить жіночу суб’єктивність за межі реальності буденного життя, де відбувається творчий прорив її свідомості до сфери метафізичного трансцендентного буття. І саме жіночу суб’єктивність, яка не обтяжена холодною, раціональною логікою патріархального світу, автор наділяє здатністю переживати стан екстатичного захоплення буттям, навіть в момент смерті, через її боротьбу і спротив чоловічій тоталітарності раціонального світового порядку. На відміну від позиції радикального фемінізму автор бачить вирішення проблеми суперечності між жіночою та чоловічою статтями через ідею їх гармонійної взаємодоповнюваності в особистісному житті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Фулей, Т. "Гендерні дослідження та їх значення для судової системи України." Слово Національної школи суддів України, no. 1 (10) (2015): 14–27.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Олещенко, Г. П., and І. А. Гнатенко. "Гендерні особливості протеолітичної системи у хворих на мультирезистентний туберкульоз." Infusion & Chemotherapy, no. 2.1 (July 31, 2021): 22. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-19.

Full text

Abstract:

Обґрунтування. Україна входить до десяти країн світу з найвищим тягарем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ). Окрім цього, щороку зростає кількість хворих на МРТБ із первинною резистентністю. Останнє пов’язано зі збільшенням резервуару резистентної інфекції. Основними причинами цього є недовиявлення близько 32 % таких осіб і низька ефективність лікування виявлених хворих на МРТБ, а також слабко вивчені ланки патогенезу туберкульозного процесу. Мета. Показати важливість подальших досліджень туберкульозу в Україні залежно від гендерних особливостей хворих. Матеріали та методи. Було досліджено рівень нейтрофільної еластази (НЕ) в 37 хворих (25 чоловіків і 12 жінок), які мали МРТБ. Контрольна група становила 13 відносно здорових осіб – 9 чоловіків і 4 жінки. Активність НЕ в сироватці крові визначали за допомогою спектрофотометричного методу. Результати та їх обговорення. Рівень НЕ в контрольній групі дорівнював 75,0 нмоль/хв.мл, що було прийнято нами за нормальний показник. Серед хворих на МРТБ чоловіків рівень НЕ коливався від 19,5 до 272,2 нмоль/хв×мл і в середньому становив 110,9 нмоль/хв.мл. З-поміж хворих на МРТБ жінок рівень НЕ коливався від 49,2 до 238,9 нмоль/хв×мл і в середньому дорівнював 98,9 нмоль/хв×мл. Отже, рівень НЕ був вищий за нормальний у хворих на МРТБ чоловіків приблизно в 1,5 раза (110,9 проти 75,0 нмоль/хв×мл). У хворих на МРТБ жінок рівень НЕ також був вищий за нормальний. Рівень НЕ у хворих чоловіків був вищий, аніж у хворих на МРТБ жінок (110,9 проти 98,9 нмоль/хв×мл). Тобто активність НЕ серед обох гендерних груп була вищою за нормальну, проте хворі на МРТБ чоловіки мають майже в 1,5 раза вищу активність НЕ, ніж жінки. Висновки. Ці показники можуть свідчити про те, що у хворих на МРТБ чоловіків специфічний процес перебігає із залученням більшої активності компенсаторних сил як відповідь на агресивніший вплив резистентного збудника на чоловічий організм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Рудь, Г. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 190–96. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.72.

Full text

Abstract:

В роботі представлене теоретичне узагальнення та експерименттальне дослідження прояву прокрастинації в юнацькому віці. Проблеми прокрастанації особистості юнацького віку в нині існуючому стандарті успішної особистості набуває особливої наукової й практичної актуальності. Прокрастинація - це добровільне ірраціональне відкладання на певний термін бажаних дій, незважаючи на наслідки. В даний час немає однозначного розуміння того, чи є прокрастинація якоюсь схильністю, або це просто особливий стан особистості або специфічна властивість психіки конкретної людини. Прокрастинація зазвичай проявляється в діяльності, результат якої дуже важливий для особистості. Підвищену значущість результату, що визначає ситуацію його оцінки як стресову, можуть зумовити такі явища, як тривожність, мотивація до успіху, мотивація уникнення невдач. Досліджено, що прокрастинація в середовищі студентів поширена значно більше, ніж серед працюючих осіб; прокрастинація може бути зумовлена високою особистісною тривожністю, а також високою мотивацією до уникнення невдач; на прокрастинацію не впливає рівень мотивації до успіху. Значних гендерних відмінностей прояву прокрастинації аналіз результатів дослідження не виявив, отже можна припускати, що прояви прокрастинації найбільше обумовлені особистісними особливостями, ніж гендерною приналежністю. Подолання негативних проявів прокрастинації особистості та формування продуктивного ставлення до себе можливе з допомогою реалізації комплексної психокорекційної системи .

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Daueva, Tamara Tamerlanovna. "СПЕЦИФИКА ЖЕНСКОЙ ПРЕСТУПНОСТИ В ТРАДИЦИОННОМ ОСЕТИНСКОМ ОБЩЕСТВЕ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, no. 3 (December 27, 2019): 191. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-3-191-198.

Full text

Abstract:

Цель. Актуальность тематики предопределена востребованностью исследований правовой культуры каждого народа, ее трансформациями и воздействием на современный этнический облик. Целью исследования является гендерный аспект системы уголовных наказаний осетин в дореформенный период на основании анализа правового положения женщины как субъекта преступления.Методы и методология проведения работы. Основным предлагаемым методологическим подходом является междисциплинарный, который включает методы, сложившиеся в этнологии и истории, с широким привлечением источникового и литературного материала, что позволяет реконструировать внутрисемейную правовую культуру, положение и статус женщины в осетинской семье. Применение принципа историзма призвано обеспечить анализ событий и явлений в контексте социально-экономического, административно-правового и культурного развития осетинского общества.Результаты. В исследуемый период осетинам была характерна патриархальная структура социума. В ней четко выделялась иерархия, разделялись полоролевые функции, из которых представление интересов семьи на уровне общества – мужская, а сфера активной деятельности женщин ограничивалась семейными заботами. Данный аспект сыграл важнейшую роль в специфике женских преступлений. Исследование адатов, которые имели целью разрешить конфликтную ситуацию, участником которого являлась женщина, привело к выводу, что обычное право не выделяло женщин в качестве субъекта преступления, совершенного за пределами семейно-родственного коллектива. Сделан вывод о неправоспособности женщины и правовом неравенстве в традиционном обществе осетин.Область применения результатов. Материалы исследования дают возможность углубленного изучения гендера в традиционном обществе, в частности, в правовой культуре. Результаты данного исследования могут быть использованы в образовательном процессе и научно-исследовательской деятельности.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Комшук, Т. С. "ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ ЛІКВОРНОЇ СИСТЕМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В ЛЮДЕЙ РІЗНОГО ВІКУ." Odesa National University Herald. Biology 20, no. 2(37) (November 29, 2015): 93. http://dx.doi.org/10.18524/2077-1746.2015.2(37).55006.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Гендерна система'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles