Journal articles on the topic 'Геморагічний'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Геморагічний.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Геморагічний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Poljakovic, Z., S. Supe, J. Ljevak, K. Starcevic, I. Peric, N. Blazevic, M. Krbot-Skoric, I. Jovanovic, and D. Ozretic. "Ефективність та безпека Церебролізину після неефективної реканалізації у пацієнтів із тяжким інсультом." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, no. 1 (March 12, 2022): 9–16. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.923.
Full textAbstract:
Актуальність. Золотим стандартом лікування гострого інсульту є реканалізаційна терапія. Однак відновлення прохідності закупореної кровоносної судини іноді не дає очікуваного клінічного результату або призводить до геморагічних ускладнень. Оскільки нейрозапалення та нейротоксичність відіграють важливу роль у патофізіології інсульту, у збереженні тканини мозку після неефективної реканалізації можуть допомогти нейропротекторні препарати. Матеріали та методи. Після проведення реканалізації та не пізніше ніж через 24 години після появи симптомів пацієнти з початковим показником NIHSS > 8 були розподілені у досліджувану та контрольну групи. Досліджувана група як додаткову терапію отримувала внутрішньовенно Церебролізин. Первинною метою була оцінка клінічної ефективності Церебролізину. Вторинною — дослідити його вплив на геморагічну трансформацію та підтвердити профіль його безпеки. Результати. Вихідні характеристики пацієнтів не продемонстрували вірогідних відмінностей між двома групами. Не вдалося виявити різниці між двома групами за шкалою mRS, хоча в групі застосування Церебролізину була наявна перевага над контрольною групою. Ми виявили статистично вірогідну різницю щодо геморагічної трансформації та рівня смертності на користь групи Церебролізину. Мультимодальний нейротрофічний засіб Церебролізин впливає на пізні наслідки реперфузійного синдрому. Його вплив на зменшення нейрозапалення, підвищення життєздатності нейрональних клітин і нейрогенезу, а також стабілізуючий ефект на гематоенцефалічний бар’єр свідчать про захисну дію на нервово-судинну одиницю, навіть якщо реканалізація не відбувається. Підтверджено відмінний профіль безпеки Церебролізину. Висновки. Церебролізин як додаткова терапія є корисним і безпечним засобом для застосування у пацієнтів із гострим інсультом з точки зору зниження ризику геморагічних ускладнень після реканалізації.
2
Filiuk, I. O., O. I. Kalbus, N. P. Shastun, and D. I. Andreichenko. "Hemorrhagic Encephalitis after COVID-19 (Clinical Case)." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 6, no. 6 (December 25, 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs06.06.152.
Full textAbstract:
COVID-19 is an urgent problem all over the world that affects not only the respiratory system, but also causes many neurological disorders. In connection with the clinical manifestations of COVID-19, further detailed study of neurological complications is required, such as ischemic and hemorrhagic strokes, damage to the peripheral nervous system, and inflammatory diseases of the brain. Some neurological symptoms after an illness may persist for several weeks or even months. Hemorrhagic encephalitis is one such complication of COVID-19. Taking into account the growth of COVID-19 and frequent neurological complications after a previous illness, more and more often patients will seek medical help from a specialist, such as a neurologist, psychologist, psychiatrist. The only protection against COVID-19, which causes serious complications, is vaccination. The purpose of the study was to highlight a rare case of hemorrhagic encephalitis, which developed against the background of the previous COVID-19 disease. Materials and methods. The work is based on a description of a clinical case of hemorrhagic encephalitis in a patient who has undergone COVID-19. The modern literature data on the clinical and diagnostic features and therapeutic possibilities of hemorrhagic encephalitis are presented. Results and discussion. The article examines data on the clinical manifestations of COVID-19, which can occur in both mild and severe forms, reflects the diagnostic criteria of this disease, highlights treatment approaches, discusses in detail and provides data on the main aspects of the pathogenetic mechanisms underlying development of the disease. Complications of COVID-19 have been described, not only from the central and peripheral nervous system, but also from other systems. The second part of the article is presented in the form of a clinical case of hemorrhagic encephalitis against the background of the undergone COVID-19, which was recorded in our hospital. This part of the article describes in detail the patient's complaints and anamnestic data, the data of the somatic and neurological examination at the time of admission to the hospital and in dynamics, and describes the treatment tactics. Attention is especially focused on the cognitive functions of this patient, which will become the reason for seeing a psychiatrist in the future. Conclusion. Neurological complications of COVID-19 are increasingly registered, requiring close attention from neurologists. Hemorrhagic encephalitis can be one of these complications
3
Сорокова, В. В. "ОСОБЛИВОСТІ ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНОГО ПРОЯВУ ДИРОФІЛЯРІОЗУ СОБАК, СПРИЧИНЕНОГО DIROFILARIA IMMITIS." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2012): 130–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.32.
Full textAbstract:
Наведені матеріали стосовно патолого-анатомічних змін за дирофіляріозу собак, спричи-неного Dirofilaria immitis. Патоморфологічнимидослідженнями встановлено кахексію, анемію сли-зових оболонок, білковий гепатоз, нефрозонефрит,венозну гіперемію та набряк легень, гіпертрофію йгостре розширення правої половини серця, гідро-торакс, асцит і гематурію. Показані також змі-ни, неспецифічні для даного захворювання: ката-рально-геморагічний гатроентероколіт і гемора-гічний діатез. У серці, легенях та легеневих арте-ріях загиблих від дирофіляріозу собак виявленістатевозрілі паразити Dirofilaria immitis, щопризвели до загибелі тварин.
The article contains materials about thepathologoanatomic changes of dog dirofilariasis causedby Dirofilaria immitis. Pathomorphological researchesshowed emaciation, anemia mucous membranes, proteinsteatosis, nefrozonefrit, venous hyperemia and pulmonaryedema, hypertrophy and acute enlargement in the rightpart of a heart, hydrothorax, ascites and gematurіa. Alsoare shown the changes non-specific for disease: catarrhalhemorrhagicgastroenterokolit and hemorrhagic dіatez. Inthe heart, lungs and pulmonary arteries of dogs, died ofdirofilariasis, found mature parasites Dirofilaria immitis,which led to the death of the animals.
4
Kostiukevych, O. M., O. Y. Mishcheniuk, and L. K. Benkovska. "Особливості впливу анемій на перебіг гострого коронарного синдрому." Клінічна та профілактична медицина 2, no. 5-6 (October 25, 2018): 71–77. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.08.
Full textAbstract:
Мета – визначити внесок анемій у перебіг гострого коронарного синдрому (ГКС) і розвиток його ускладнень.
Матеріал і методи. Проаналізовано загальноклінічні та лабораторно-гематологічні показники 59 пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС), які лікувались у Державній науковій установі “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини” Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) 2016-2017 роками. Методи: загальноклінічні, лабораторні, статистичні.
Результати. У 9 хворих (20,93%) без анемічного синдрому (АС) на момент госпіталізації виникала нозокоміальна анемія. У 7 із них (77,78%) причиною їх під час перебування в стаціонарі були геморагічні ускладнення, в 2 випадках (22,22%) причину не визначено. Предиктором розвитку АС із добрим рівнем ефективності (р=0,003) під час госпіталізації був вік пацієнта понад 75 років – у таких хворих ризик виникнення анемії зростав у 3,80 раза (95% ДІ 1,57-19,18). У пацієнтів із ГКС і наявністю гіпохромної та нормохромної анемії (50,00% і 100% відповідно) частіше, ніж у хворих без неї (14,28% проти 17,54%), траплялися геморагічні події (5 із 10 проти 7 із 49, р=0,022 і 2 із 2 проти 10 із 57, р=0,038). За наявності на момент виникнення ГКС у хворих гіпохромної анемії ризик розвиту геморагічних подій на терапії становив 3,19 (95% ДІ 1,35-11,36). Визначено превалювання частоти ретромбозів у хворих на ГКС з анемією над такою в пацієнтів без неї: 7 із 16 (43,75%) проти 3 із 43 (6,97%) осіб (р=0,002). Ризик виникнення повторного тромботичного епізоду в хворих з анемією, які перенесли ГКС, був у 3,81 раза (95% ДІ 1,86-7,80) більшим, ніж в осіб без неї.
Висновки. У хворих на ГКС вік понад 75 років є предиктором розвитку АС. Гіпохромна та нормохромна анемія за ГКС збільшують частоту геморагічних подій. Анемія в пацієнтів із ГКС є фактором розвитку повторного тромботичного епізоду.
5
Malanchuk, L. M., Z. M. Kuchma, I. M. Malanchyn, V. M. Martyniuk, L. O. Krasnyianska, and S. L. Malanchuk. "ВИКОРИСТАННЯ СЦЕНАРІЇВ З ЕЛЕМЕНТАМИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ОКРЕМИХ ТЕМ З АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ." Медична освіта, no. 4 (September 28, 2018): 64–66. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9380.
Full textAbstract:
Мета роботи – оцінювання ефективності навчальних симуляційних тренінгів з елементами клінічної фармакології у підвищенні якості освітнього процесу студентів із дисципліни “Акушерство та гінекологія”.
Основна частина. Лікар будь-якої спеціальності, в тому числі і загальної практики, повинен знати причини, клініку, діагностику акушерських кровотеч та тактику залежно від причин, що її зумовили.
Масивні акушерські кровотечі займають провідне місце серед причин різних видів тяжкої акушерської патології, такої, як геморагічний шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові тощо, та перше місце серед причин материнської смертності. Частота кровотеч складає від 6 до 11 % усіх пологів. Саме тому актуальним є відпрацювання на фантомі техніки активного ведення ІІІ періоду. В процесі нашої роботи ми зробили висновок, що навчання у симуляційному центрі із використанням сучасних фантомів дозволяє студентам досконало оволодіти основними практичними навичками з акушерства, які можуть стати необхідними у майбутній практичній роботі лікаря загальної практики, а також закладає основу оволодіння деякими маніпуляціями для майбутньої спеціалізації.
Висновки. Сучасний розвиток медичної науки й практики зумовлює необхідність вносити корективи в підготовку студентів-медиків із наближенням їхньої освіти до міжнародних стандартів. Тому якість освіти у вищих навчальних закладах необхідно покращити шляхом ефективної організації та інформатизації навчального процесу, за допомогою впровадження передових наукових розробок у практику викладання.
6
Bondarenko, A. M., and V. S. Kopcha. "РОЗДУМИ СТОСОВНО ЛІКУВАЛЬНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ ЗАСОБІВ ПРИ COVID-19." Інфекційні хвороби, no. 2 (August 11, 2020): 56–64. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11286.
Full textAbstract:
Мета роботи – на підставі зіставлення особливостей попередніх епідемій коронавірусних інфекцій та аналізу патогістології, патогенезу COVID-19 і досвіду емпірично апробованого лікування таких хворих виділити перспективні напрямки подальших засобів терапії та профілактики.
Наведено інформацію про зворотну залежність у ряді SARS→MERS→COVID-19 географічної поширеності з інкубаційним періодом і летальністю.
У патогенезі COVID-19 виділено два основні патогенетичні механізми: пряме вірусне пошкодження епітелію легень, ендотеліоцитів капілярів і тканинних легеневих фібробластів, а також прогресуюча запальна реакція, що супроводжується «цитокіновою бурею», яка спочатку може призводити до «гострого респіраторного дистрес-синдрому» (ГРДС), а потім – й до так званого синдрому гострої запальної відповіді. Таким чином, патогенез COVID-19 схожий з грипозними «геморагічними пневмоніями» або грипозним геморагічним набряком легень. Це дає змогу припускати першорядне значення не етіотропної, а патогенетичної протинабрякової, протизапальної та ангіопротекторної терапії хворих на COVID-19.
Перспективними профілактичними стосовно COVID-19 засобами видаються готові інтерферони або індуктори інтерфероногенезу.
7
Kotsyumbas, H. I., R. S. Dancovych, and N. P. Vretsona. "Патоморфологія та діагностика отруєння собак ізоніазидом." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 83 (February 27, 2018): 108–14. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8321.
Full textAbstract:
У статті подано результати патологоанатомічних, гістологічних та токсикологічних досліджень внутрішніх органів собак за отруєння ізоніазидом. Проведено патологоанатомічний розтин 17 трупів собак різного віку та породи, які, згідно анамнестичних даних власників тварин, гинули внаслідок отруєння. Для гістологічного дослідження відбирали взірці печінки, нирок, підшлункової залози, серця, легень, головного мозку, які фіксували в 10% водному розчині нейтрального формаліну. Виготовляли гістозрізи на мікротомі МС–2, фарбували гематоксиліном і еозином. Для токсикологічного дослідження відібрали печінку та нирки. У більшості загинувших собак за патологоанатомічного дослідження відзначали: загальну венозну гіперемію, гостру дилатацію правого шлуночка серця, гостру застійну гіперемію та набряк легень, гіперемію та дистрофію печінки, нирок, гострий катаральний гастроентерит, крововиливи в підшлунковій залазі та панкреонекроз. За гістологічного дослідження встановлено: в міокарді та легенях – гостру застійну гіперемію, діапедезні крововиливи і набряк; у печінці – застійну гіперемію, діапедезні крововиливи, зернисту дистрофію та некрози гепатоцитів (останні локалізувались поблизу міжчасточкових судин переважно у перипортальних ділянках); у нирках – розлади циркуляції крові та дистрофічно-некротичні зміни нефроцитів, що були найбільш вираженими в проксимальних відділах звивистих канальців; у підшлунковій залозі – гостру застійну гіперемію, дрібні крововиливи, а в окремих тварин – панкреонекроз; у шлунково-кишковому тракті – гострий катаральний та катарально-геморагічний гастроентерит; у головному мозку – венозну гіперемію, діапедезні крововиливи, периваскулярні і перицелюлярні набряки, гідропічну дистрофію нейронів. За токсикологічного дослідження витяжки, одержаної з печінки та нирок, отримано позитивну якісну реакцію з ванадатом амонію та з саліциловим альдегідом, що свідчить про наявність в організмі гідразидів карбонових кислот, та їх похідних. Аналіз отриманих результатів даного дослідження дав можливість встановити, що в якості отрути використовували ізоніазид.
8
Туль, О. І. "ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ КРОЛІВ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО СТАФІЛОКОКОЗУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 225–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.28.
Full textAbstract:
В інфекційній патології тварин етіологічна роль стафілококів значно зросла останнім часом. Ці мікроорганізми здатні вражати будь-які органи і тканини організму. Найчастіше трапляються ураження шкіри і підшкірної клітковини, абсцеси, сепсис та септикопіємія. Кролі дуже сприйнятли-ві до стафілококових інфекцій і тому їх широко використовують як лабораторних тварин для визначення патогенності збудника. Метою роботи було виявити патоморфологічні зміни в організмі кро-лів в умовах експериментального відтворення стафілококозу із застосуванням суспензії чистої ку-льтури Staphylococcus epidermidis, виділеної від ящірки прудкої. Дослідження проводились на 8 кліні-чно здорових кроликах з приватного господарства м. Полтави. Суспензію чистої культури S. epidermidis, виділену від ящірки прудкої, використовували для зараження лабораторних тварин. У результаті інфікування у тварин спостерігалися такі патоморфологічні зміни: гіперемія, білковий гепатоз, нефроз, міокардоз, геморагічний діатез оболонок серця, слизової оболонки трахеї та вели-ких бронхів, серозної оболонки стінки кишечнику. Було зареєстровано катаральний гастроентерит, помірно виражений метеоризм кишечнику, ділянки вогнищевої серозної пневмонії, дерматиту. У ре-зультаті гістологічного дослідження в печінці було виявлено розширення просвітів капілярних сину-соїдів, набряк стінки кровоносних судин середнього калібру з вакуолізацією ендотеліоцитів, утво-рення периваскулярних інфільтратів з гранулоцитів. У легенях спостерігали осередки серозної пнев-монії, катаральний бронхіт, периваскулярні набряки. Було зареєстровано інфільтрацію стінок аль-веол, бронхів та перибронхіальної сполучної тканини гранулоцитами, набряк строми з утворенням транссудату або серозного ексудату з домішками нейтрофілів та еозинофілів. У нирках відбувалось кровонаповнення судин різних калібрів, набряк та осередки некрозу строми кіркової зони. В селезінці та лімфатичних вузлах було встановлено вогнищеву гіперемію, підкапсулярні крововиливи, набряк червоної та білої пульпи, осередки мукоїдного набухання капсули та трабекул. Отримані результати досліджень свідчать, що у кролів в умовах експериментального стафілококозу відбувалась інтокси-кація організму продуктами метаболізму збудника, яка призвела до важких патологічних змін у па-ренхіматозних органах.
9
Борак, В. П. "Особливості перебігу бешихи." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 9–12. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12753.
Full textAbstract:
Резюме. Бешиха вважається однією з найбільш неприємних та небезпечних хвороб, яка в більшості викликається бактеріальною інфекцією та проявляється у вигляді запалення шкірних покривів різної інтенсивності та симптомів ендогенної інтоксикації. Вчасне виявлення захворювання та призначення патогенетично обґрунтованого лікування є запорукою успіху в лікуванні даної патології.
Мета дослідження – встановити особливості перебігу сучасної бешихи.
Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та опрацьовано 147 історії хвороб з архівних документів. Групи порівняння були зіставними за віком, статтю, за локалізацією запального вогнища, за кратністю захворювання, за тяжкістю перебігу захворювання, сезонністю. У роботі ми дотримувалися клінічної класифікації бешихи за В. Л. Черкасовим. Отримані дані обробляли на персональних комп’ютерах за допомогою пакета прикладних програм EXCEL-2003.
Результати. Хворих поділили на три групи: з первинною, із рецидивною та повторною бешихою. Серед хворих переважали жінки. Найбільша кількість пацієнтів госпіталізована влітку та весною – 47 хворих, літом – 73, восени – 15 і взимку – 12, тобто в літньо-осінньому періоді бешихове запалення розвивається більше, ніж у три–чотири рази частіше (81,6 %), порівняно із зимово-весняним (18,3 %). За кратністю захворювання поділ такий: первинна бешиха – 101 (68,7 %) осіб, значно переважає над іншими формами, рецидивна – 30 (20,5 %) і повторна – 16 (10,8 %). Ступінь тяжкості хвороби у 58,5 % обстежуваних був середньо-тяжким. Серед клінічних форм еритематозну форму діагностовано у 49,7 % хворих, еритематозно-бульозну – у 24,5 %, еритематозно-геморагічну і бульозно-геморагічну – в 25,8 %.
Висновки. Бешиха частіше спостерігалася у жінок, мала чітку літньо-осінню сезонність. Реєструється переважно первинна бешихова інфекція, еритематозна форма значно частіше за геморагічні. Перебіг середньої тяжкості превалює над легким і тяжким. Найчастіше запальний процес уражає нижні кінцівки. У клінічній картині вирізняється інтоксикаційний синдром. Ускладнення розвиваються зрідка, причому тільки локальні.
10
Mishcheniuk, O. Y., O. M. Kostiukevych, and L. K. Benkovska. "Загальноклінічні чинники розвитку геморагічних подій і застосування міжнародних балових систем для їх прогнозування за гострого коронарного синдрому." Клінічна та профілактична медицина 1, no. 4 (September 27, 2018): 33–41. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.05.
Full textAbstract:
Мета – визначення предиктивної ефективності щодо розвитку геморагічних ускладнень (ГУ) за гострого коронарного синдрому (ГКС) загальноклінічних характеристик хворих і міжнародних бальних систем.
Матеріал і методи. Проаналізовано загальноклінічні, клініко-лабораторні дані 93 пацієнтів із ГКС, які лікувались у ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС 2016-2017 роками. Загальну предиктивну потужність показників (ЗП) оцінювали за допомогою ROC-аналізу з визначенням площі під кривими (ППК). Методи: загальноклінічні, клініко-лабораторні, статистичні.
Результати. Геморагічні ускладнення виникали у 21 з 93 (22,5%) хворих із ГКС. З метою оцінки ймовірності ГУ на тлі лікування ГКС рекомендовано враховувати наявність анемії (ППК=0,79; 95% ДІ 0,69-0,86; p<0,0001), віку понад 75 років (ППК=0,76; 95% ДІ 0,66-0,84; p=0,0001), застосування потрійної антитромботичної терапії – ПРАТ (ППК=0,87; 95% ДІ 0,73-0,93; p<0,0001). Поміж проаналізованих балових систем найвищу ЗП виявлено для REPLACE (ППК=0,88; 95% ДІ 0,80-0,94; р<0,0001) та ACUITY (ППК=0,83; 95% ДІ 0,74-0,90; р<0,0001), які мають «дуже добрий» показник ефективності. Рівень ефективності систем CRUSADE (ППК=0,78; 95% ДІ 0,65-0,88; р=0,0003) і RISK-PCI (ППК=0,73; 95% ДІ 0,57-0,86; р=0,0023) виявився «добрим».
Висновки. З метою прогнозування розвитку ГУ на тлі ГКС рекомендовано враховувати наявність анемії, віку понад 75 років і ПРАТ. Найбільший рівень ЗП щодо прогнозування виникнення ГУ розраховано для систем REPLACE та ACUITY, які мають «дуже добру» ефективність.
11
Цьома, Є. І., and В. І. Смоланка. "Вплив рівня свідомості та неврологічного дефіциту в дебюті субарахноїдально-го крововиливу на ранній вихід пацієнта." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, no. 2 (December 31, 2019): 31–36. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.31-36.
Full textAbstract:
Вступ. У структурі цереброваскулярних захворювань геморагічний інсульт займає 20%, з яких 6–8% – це частка, що припадає на субарахноїдальний крововилив, внаслідок розриву артеріальних аневризм [1,3]. 10–15% субарахноїдальних крововиливів є фатальними, тобто пацієнти помирають ще до поступлення в медичний стаціонар [5]. Виявлення факторів, які впливають на перебіг цього захворювання та розвиток ускладнень дозволить покращити надання допомоги цим пацієнтам, створить можливість ідентифікувати групи пацієнтів для раннього чи відтермінованого оперативного втручання (кліпування аневризми) чи ендоваскулярного її закриття. Мета. Проаналізувати всі випадки нетравматичного САК, у пацієнтів що перебували на лікуванні в ОКЦНН із січня 2013 р. по грудень 2016 р. та з’ясувати вплив рівня свідомості та фокального неврологічного дефіциту в дебюті захворювання, оціненого за валідизованими шкалами на ранній вихід пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено оцінку за валідизованими шкалами (HuntHess, WFNS та шкалою коми Глазго (GCS) та аналіз цих даних у 127 пацієнтів із субарахноїдальним крововиливом внаслідок розриву аневризми переднього півкільця артеріального кола головного мозку, що перебували на лікуванні в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології м. Ужгород за період з січня 2013 по грудень 2016 рік (включно). Результати досліджень та їх обговорення. Провівши статистичний аналіз у досліджуваних групах, ми виявили, що вищий бал за шкалами HuntHess, WFNS та шкалою коми Глазго (GCS) в дебюті САК є достовірним предиктором доброго раннього виходу, тоді як рівень III–V асоціювався з високою смертністю (p<0.001). Достовірної різниці між чутливістю шкал щодо прогнозу при САК нами не знайдено. Дані, визначені за допомогою всіх цих шкал мали тісний кореляційний з’язок зі шкалою GOS, що свідчить про їх прямий вплив на показник раннього виходу після САК. Висновки. Таким чином, аналізуючи наші дані, можемо стверджувати, що клінічні шкали, є високочутливим інструментом у прогнозуванні раннього перебігу САК, що співпадає з даними літератури і внесено в рекомендації ведення пацієнтів такого профілю. Рівень IV за HuntHess та IV–V за WFNS, а також нижчий рівень свідомості при поступленні в стаціонар за Glasgow Coma Scale – мають вкрай несприятливий прогноз. Ключові слова: субарахноїдальний крововилив (САК), мішковидна аневризма, комп’ютерна томографія, World Federation Neurosergical Society Scale (WFNS), Glasgow Coma Scale (GCS), HuntHess Scale, Glasgow Outcome Scale (GOS).
12
Ткачишин, Александр. "ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ГЕМОСТАЗА В ПРОЦЕССЕ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ, ОСЛОЖНЕННОЙ ГЕМОРРАГИЧЕСКИМ ИНСУЛЬТОМ." SWorldJournal, no. 06-07 (December 30, 2018): 23–33. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-07-136.
Full textAbstract:
У роботі розглядається питання використання статинотерапії у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, під контролем змін показників коагуляційного гемостазу. Мета: визначити особливості зміни показників системи гемостазу у процес
13
Ткачишин, Александр. "ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ГЕМОСТАЗА В ПРОЦЕССЕ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ, ОСЛОЖНЕННОЙ ГЕМОРРАГИЧЕСКИМ ИНСУЛЬТОМ." SWorldJournal, no. 06-07 (December 30, 2018): 23–33. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-07-136.
Full textAbstract:
У роботі розглядається питання використання статинотерапії у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, під контролем змін показників коагуляційного гемостазу. Мета: визначити особливості зміни показників системи гемостазу у процес
14
Pyasetskaya, N. M., Y. B. Yashenko, and O. T. Laksha. "Hemorrhagic disease of the newborn (clinical lecture)." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA 71, no. 7 (November 30, 2015): 39–42. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2015.71.39.
Full text
15
Bondar, M. V., I. S. Butko, and I. M. Tsvyk. "Особливості проведення інфузійної терапії у хворих iз гострими порушеннями мозкового кровообігу." EMERGENCY MEDICINE, no. 1.64 (March 15, 2015): 158–61. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79627.
Full textAbstract:
У статті відображено тактику проведення інфузійної терапії з урахуванням вихідної церебральної патології і церебральних синдромів порушення водно-електролітного обміну. Наведено клінічний випадок успішного лікування хворого з гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом, яке ускладнилось одночасним приєднанням нейрогенного нецукрового діабету і синдрому церебрального сольового виснаження.
16
Serikov, K. V. "Change of indexes of energy-structural status for patients with hemorragic stroke." Problems of Uninterrupted Medical Training and Science 2018, no. 1 (April 2018): 33–38. http://dx.doi.org/10.31071/promedosvity2018.01.033.
Full text
17
Kuchin, Yu L., F. S. Glumcher, A. V. Stashkevich, and S. O. Tarasenko. "Вплив початку тромбопрофілактики на частоту геморагічних та тромботичних ускладнень у хворих Із травмою." TRAUMA 14, no. 2 (March 1, 2013): 53–58. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.14.2013.88588.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання тромбопрофілактики у хворих із травмою, наведені результати проспективного когортного дослідження з визначення ефективності та безпечності різних режимів тромбопрофілактики — з перед- або післяопераційним початком. Встановлено, що післяопераційний старт із використанням низькомолекулярних гепаринів (за інструкцією такий режим дозволено для беміпарину) так само ефективний та безпечний, як і передопераційний початок, але у травматичних хворих із підвищеними ризиками періопераційних геморагічних ускладнень слід надавати перевагу післяопераційному початку тромбопрофілактики.
18
Дузенко, О. О. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДІАГНОСТИКИ НА ЕТАПІ ЛІКУВАННЯ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ." Clinical Anesthesiology and intensive Care, no. 2 (April 26, 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.31379/2411.2616.18.2.7.
Full textAbstract:
У статті представлені результати аналітичного огляду поширеності колоректального раку у світі та Україні, зростання захворюваності на яке відзначається повсюдно. Проаналізовані дані розглядають основні фактори ризику розвитку цього небезпечного захворювання та його ускладнень. Показано сучасні підходи до профілактики венозних тромбоемболічних та геморагічних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на колоректальний рак. Акцентовано увагу на важливості індивідуалізованого підходу у запобіганні розвитку несприятливих результатів хірургічного лікування хворих на КРР.
19
Дузенко, О. О. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДІАГНОСТИКИ НА ЕТАПІ ЛІКУВАННЯ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ." Clinical Anesthesiology and intensive Care, no. 2 (April 26, 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.31379/2411.2616.18.2.7.
Full textAbstract:
У статті представлені результати аналітичного огляду поширеності колоректального раку у світі та Україні, зростання захворюваності на яке відзначається повсюдно. Проаналізовані дані розглядають основні фактори ризику розвитку цього небезпечного захворювання та його ускладнень. Показано сучасні підходи до профілактики венозних тромбоемболічних та геморагічних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на колоректальний рак. Акцентовано увагу на важливості індивідуалізованого підходу у запобіганні розвитку несприятливих результатів хірургічного лікування хворих на КРР.
20
Напненко, О., О. Гордієнко, О. Дерябін, І. Мандзя, and П. Іванченко. "ДІАГНОСТИКА ВІРУСНОЇ ГЕМОРАГІЧНОЇ ХВОРОБИ КРОЛІВ МЕТОДОМ ПОЛІМЕРАЗНОЇ ЛАНЦЮГОВОЇ РЕАКЦІЇ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (May 2, 2020): 155–65. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.155-165.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розробленню чутливого та високоспецифічного засобу діагностики вірусної геморагічної хвороби кролів (ВГХК, RHDV). Діагностику захворювання виконували комплексно з урахуванням епізоотологічних даних, клінічного прояву, патологоанатомічних змін та дослідження біологічного матеріалу від загиблих кролів в реакції гемаглютинації (РГА) та зворотно- транскриптазній полімеразній ланцюговій реакції (ЗТ -ПЛР). Летальність захворювання для кролів різних вікових груп починалася від 1 місяця. Клінічна картина характеризувалася в більшості випадків раптовою загибеллю тварин, у деяких відмічали носову кровотечу. На розтині спостерігали явище геморагічного діатезу та ураження печінки. Для дослідження відбирали печінку кролів, готували суспензію гомогенату та досліджували в РГА з еритроцитами людини О-групи крові. Для уточнення діагнозу проводили ЗТ-ПЛР, для чого були розроблені та штучно синтезовані олігонуклеотидні праймери, специфічні до гена VP1 (VP60) – основного капсидного білку вірусу геморагічної хвороби кролів, які забезпечують синтез фрагмента ДНК розміром 325 пар нуклеотидів. Реакція ЗТ-ПЛР виконувалася 35 циклами за умови відпалу праймерів при температурі 60oС. Аналіз результату ЗТ-ПЛР проводили в 1,5 % гелі агарози з інтеркалятором - бромистим етидієм. Результати оцінювали при перегляді гелю після елекрофорезу під УФ-світлом за наявністю (чи відсутністю) червоно- помаранчевих фрагментів нуклеїнової кислоти певного розміру (325 п.н.). Специфічність ампліфікованого фрагмента ДНК визначали за його розміром по відношенню до фрагментів стандартних маркерів ДНК.
Дослідженнями встановлено, що РГА не забезпечує достатній рівень чутливості та специфічності. ЗТ-ПЛР дає можливість достовірно підтвердити наявність у матеріалі рибонуклеїнової кислоти ВГХК, проте використана пара праймерів визначає видову належність, але не генотип збудника. Ізоляти ВГХК виділено з матеріалів від кролів приватних господарств Сумської, Черкаської, Полтавської, Київської та Харківської областей.
21
Novak, N. V. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНОВАНОГО МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВТОРИННОЇ НЕОВАСКУЛЯРНОЇ ГЛАУКОМИ." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 1 (September 28, 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.1.2018.172276.
Full textAbstract:
Одним із найтяжчих ускладнень судинних захворювань сітківки є вторинна неоваскулярна глаукома (ВНГ).Мета роботи – вивчення ефективності та безпеки методу хірургічного лікування ВНГ, який включає поетапне зниження внутрішньоочного тиску.Матеріали і методи. Проведено аналіз перебігу захворювання у 118 хворих на ВНГ.Результати та їх обговорення. Запропонований метод забезпечує гіпотензивний ефект у 86,0 % хворих та зменшення геморагічних ускладнень до 16 %.Висновки. Запропонована комбінована операція має меншу кількість як інтра-, так і післяопераційних ускладнень, забезпечує стійкий гіпотензивний ефект та збереження зорових функцій у віддаленому періоді.
22
Віноградов, Максим, and Олена Лазарєва. "Високоінтенсивне тренування як засіб фізичної терапії при лівопівкульних геморагічних інсультах: огляд зарубіжного досвіду." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.90-94.
Full textAbstract:
Резюме. Інсульт є найважливішою проблемою охорони здоров’я в багатьох країнах світу. В Україні реєструється понад 111 тис. нових випадків інсульту, які є основною причиною смертності та інвалідизації населення. Мета. Вивчення зарубіжного досвіду для подальшого розвитку методів високоінтенсивного тренування пацієнтів, які перенесли інсульт. Методи. Аналіз наукової літератури та досвіду зарубіжних колег. Результати. Представлені фактичні дані переконують, що заходи фізичної терапії, які включають тренування з високою інтенсивністю, мають значущі переваги в підгострому періоді реабілітації для пацієнтів з інсультом порівняно зі звичайною допомогою. Підвищення інтенсивності ходьби під час навчання може впливати на величину та швидкість кроку, що приводить до збільшення та підвищеної стимуляції нерво-м’язової і кардіореспіраторної функцій. У результаті аналізу сучасної науково-методичної літератури можна стверджувати, що питання фізичної терапії пацієнтів, які перенесли інсульт, є дуже актуальним. Особливо важливим є якнайшвидше надання реабілітаційних послуг з використанням найефективніших методів, які мають наукову доказовість. Одним з таких методів є високоінтенсивне тренування. Ця методика відносно нова для світової спільноти й абсолютно нова для нашої країни. Отримані дані дозволяють зробити припущення про безпечність цього виду тренувань для деяких категорій пацієнтів, але варто наголосити на необхідності подальших досліджень у цьому напрямі. Ключові слова: фізична терапія, інсульт, інтенсивне тренування.
23
Мєдвєдкова, С. О., and А. О. Дронова. "ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЧНОГО ПАТЕРНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГЕМОРАГІЧНИМ ПІВКУЛЬОВИМ ІНСУЛЬТОМ У ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ ЗАХВОРЮВАННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 115–21. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12809.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – дослідити стан біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів з геморагічним півкульовим інсультом (ГПІ) у відновному періоді захворювання у зіставленні з клініко-неврологічними даними.
Матеріал і методи. Проведене проспективне когортне динамічне обстеження 33 пацієнтів (19 чоловіків (57,58 %) та 14 жінок (42,42 %), середній вік хворих – (57,92±9,77) років) з ГПІ у відновному періоді захворювання. Всім пацієнтам на 30 добу ГПІ було проведене комплексне обстеження за шкалою NIHSS, шкалою Ренкіна, індексом Бартела, а також проведено компʼютерну електроенцефалографію для оцінки стану біоелектричної активності мозку. Було виконано спектральний аналіз із визначенням показників абсолютної спектральної потужності (АСП), відносної спектральної потужності (ВСП), лобно-потиличного градієнта (ЛПГ) ритмів δ-, θ-, α- та β-діапазонів та їх піддіапазонів, а також інтегральні коефіцієнти DTABR, DAR, TAR. На 180-ту добу захворювання також визначено функціональний вихід та ступінь відновлення самообслуговування у пацієнтів з ГПІ.
Результати. Значення АСП повільнохвильової активності в ураженій півкулі (УП) були вищі в лобових ділянках, порівняно з каудальними відділами. Також зареєстровано відʼємні значення ЛПГ α-ритму в УП та в інтактній півкулі (ІП), при цьому зональні відмінності αlo-ритму в УП були менш вираженими, порівняно з ІП. При проведенні кореляційного аналізу було виявлено достовірний позитивний звʼязок між рівнем неврологічного дефіциту на 30-ту добу за NIHSS та АСП θ-ритму в УП (R=+0,43, р<0,05) та в ІП (R=+0,46, р<0,05), а також з АСП θhi-ритму обох півкуль (р<0,05). В той же час лише в ураженій півкулі рівень АСП θlo-діапазону мав достовірний звʼязок з рівнем неврологічного дефіциту на 30-ту добу (R=+0,42, р<0,05).
Висновки. Стан біоелектричної активності головного мозку в пацієнтів з ГПІ на 30-ту добу захворювання характеризується більш високими значеннями АСП θ-ритму в УП, нижчими рівнями АСП α-, β-ритмів в ІП, а також згладжуванням зональних відмінностей ритмів αlo на стороні ураження. Пацієнти з повним відновленням рівня самообслуговування відрізнялись нижчим показником АСП βhi-ритму в ураженій півкулі та більш високим коефіцієнтом ЛПГ θlo-ритму в ураженій півкулі на 30-ту добу захворювання.
24
Ткачишин, О. В. "Показники ліпідограми у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду." Довкілля та здоров"я, no. 1 (90) (2019): 10–16.
Find full text
25
Romaniuk, T. V., I. K. Venher, and I. Ya Dzuibanovskyi. "Діагностика та лікування клінічно значущої портальної гіпертензії. Огляд проблеми." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (February 15, 2021): 108–12. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11794.
Full textAbstract:
У роботі представлено вказівки щодо ведення пацієнтів, сучасних методів діагностики та лікування хворих із клінічно значущою портальною гіпертензією. Основний акцент в роботі зроблено на проблемі поза гострими геморагічними ускладненнями. Матеріал був розроблений на засіданні консенсусу Австрійського товариства з гастроентерології та гепатології (ÖGGH) та Австрійського товариства інтервенційної радіології (ÖGIR), що відбулося 18.02.2017 р., а також на основі клініко-практичного гайдлайну ведення пацієнтів із декомпенсованим цирозом Європейської асоціації з вивчення печінки (EASL, 2018 р.).
26
Shevaha, V. M., A. M. Netliukh, O. Ya Kobyletskyi, and D. V. Schybovyk. "Вплив препаратів поліпептидного походження на показники нейронального метаболізму при крововиливах на ґрунті розривів внутрішньочерепних артеріальних аневризм." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 1.71 (February 2, 2015): 50–54. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.1.71.2015.78440.
Full textAbstract:
Обстежені 35 хворих із геморагічним інсультом на ґрунті розриву внутрішньочерепних артеріальних аневризм різної локалізації. У 24 хворих проводилася стандартна терапія (група 1). У всіх хворих групи 1 спостерігались біохімічні прояви оксидативного стресу, нейронального ушкодження, клітинної інтоксикації й запальної відповіді у строки формування ускладнень інсульту (на 4–12-ту добу захворювання). В 11 хворих до стандартної терапії підключали Кортексин у дозі 10 мг/добу внутрішньом’язово з 1–3-ї доби захворювання на 10 днів (група 2). Під впливом терапії Кортексином установлено вірогідне зниження в сироватці крові хворих рівня продуктів перекисного окиснення ліпідів і білків, вірогідне зниження активності нейронспецифічної енолази, рівня інтерлейкіну-6 і молекул середньої маси. Отже, використання в комплексі терапії поліпептидних препаратів сприяє більш швидкому усуненню наявних біохімічних відхилень.
27
Simonova, O. V., L. Ya, Melnychenko, and V. B. Yagmur. "Особливості стану верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за даними ендоскопічного дослідження у хворих на хронічний криптогенний гепатит і цироз печінки." GASTROENTEROLOGY, no. 2.48 (February 1, 2013): 53–58. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.2.48.2013.86154.
Full textAbstract:
Наведено дані щодо вивчення слизової оболонки стравоходу, шлунка й дванадцятипалої кишки хворих на криптогенний гепатит і цироз печінки. Виявлено зміни, обумовлені портальною гіпертензією (варикозне розширення вен стравоходу й шлунка, портальна гастропатія), і зміни, поєднані з хронічними дифузними запальними захворюваннями печінки (ознаки рефлюксної хвороби, ерозивні й геморагічні зміни слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки). Особливістю гастропатій при цирозах печінки, на відміну від гастропатій, що перебігають самостійно, були більш виражені інтенсивність і поширеність у шлунку еритематозних змін слизової, що пов’язано з формуванням портальної гіпертензії й коагулопатії і не корелює з вираженістю запалення на мікроскопічному рівні.
28
Zoria, Olexandr. "Small rodents as the main transmitting vectors of the hemorrhagic fever with renal syndrome in the Kharkiv Oblast." Proceedings of the Theriological School 2015, no. 13 (December 24, 2015): 87–90. http://dx.doi.org/10.15407/ptt2015.13.087.
Full text
29
Pylypenko, M. M. "Британський досвід надання невідкладної допомоги постраждалим з тяжкою політравмою." EMERGENCY MEDICINE, no. 2.65 (April 23, 2015): 68–74. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.65.2015.79427.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється досвід проходження курсу ATLS та впровадження його в практику надання невідкладної допомоги й інтенсивної терапії при тяжкій травмі у Великобританії. Викладання на курсі ATLS має свої особливості, відрізняється від занять у системі післядипломної підготовки в Україні. Вони полягають у читанні коротких, чітко структурованих лекцій за єдиними стандартними, ретельно підготовленими слайдами й наступному проведенні інтенсивних тренувань щодо надання допомоги постраждалим із різними видами травм та ушкоджень. Особливості надання невідкладної допомоги при політравмі включають застосування командного підходу з чітко розписаними обов’язками кожного із членів команди травми. Пацієнтам з тяжкою травмою та геморагічним шоком гемотрансфузію, активне зігрівання, інгаляцію кисню розпочинають уже на догоспітальному етапі в кареті швидкої медичної допомоги чи вертольоті або в перші хвилини після надходження до центру травми. Хворому одразу ж налагоджують проведення пульсоксиметрії, інвазивного моніторингу артеріального тиску, капнографії, електрокардіографії, визначають газовий склад крові та інші лабораторні показники. Усі невідкладні діагностичні процедури (передусім променеві методи діагностики) проводять вже у відділенні невідкладної допомоги, а після цього хворий відразу ж надходить в операційну. Така інтенсифікація лікування в першу, золоту годину сприяє скороченню тривалості шоку та покращенню результатів лікування.
30
Серіков, К. В. "Зміни показників стрес-лімітуючої системи у хворих із геморагічним інсультом на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому під час проведення інтенсивної терапії." Медицина неотложных состояний, no. 6 (85) (2017): 62–66.
Find full text
31
Andryushchenko, V. P., D. V. Andryushchenko, and L. M. Kogut. "Антисекреторна терапія в комплексному лікуванні гострого панкреатиту: доцільність та засоби реалізації." EMERGENCY MEDICINE, no. 6.53 (October 1, 2013): 71–74. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.53.2013.88698.
Full textAbstract:
З метою вивчення ефективності антисекреторної дії інгібітору протонної помпи Проксіуму стосовно пригнічення гіперферментемії при гострому панкреатиті та терапевтичного впливу препарату на органічні ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при даному захворюванні проведено дослідження рівня α-амілазурії у двох групах хворих при призначенні Проксіуму (46 осіб) та препаратів октреотидів (37 пацієнтів). Констатовано, що за своїм впливом на секрецію підшлункової залози вони істотно не відрізнялися. При фіброгастродуоденоскопії (62 хворих) запально-дегенеративні ураження виявлялися у 57 %, ерозивно-виразкові — у 43 % обстежених. Причому у стравоході вони спостерігалися у 25 %, у шлунку — в 55 % і у дванадцятипалій кишці — у 20 % випадків. До першої групи патологічних процесів належали еритематозні, рефлюксні, реактивні, застійні гастропатії/дуоденопатії, а також атрофічні зміни слизової оболонки. Ерозивно-виразкові ураження проявлялися поверхневими, геморагічними ерозіями та гострими виразками. Під впливом застосування Проксіуму на контрольному ендоскопічному обстеженні констатовано повне нівелювання запально-дегенеративних процесів із відновленням структури слизового шару. При гострих виразках спостерігалося загоєння їх з утворенням ніжного рубця у 87 % спостережень.
32
Halushko, O. A., and T. S. Zahranychnyi. "Застосування поглинача вільних кисневих радикалів едаравону у хворих на субарахноїдальний крововилив (аналітичний огляд)." EMERGENCY MEDICINE 17, no. 7 (January 5, 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244588.
Full textAbstract:
Актуальність. Поглинач вільних кисневих радикалів ксаврон (едаравон) сприяє зменшенню зони ішемічного ушкодження й істотному поліпшенню віддалених наслідків інсульту, а тому широко використовується в лікуванні ішемічного інсульту. Проте роль едаравону в лікуванні хворих на субарахноїдальний крововилив досі не з’ясована. Мета: дослідити можливість та ефективність застосування поглинача вільних кисневих радикалів ксаврону (едаравону) в комплексі терапії у хворих на субарахноїдальний крововилив. Матеріали та методи. Було проведено пошук досліджень та систематичних оглядів за ключовими словами: «гострий інсульт»; «субарахноїдальний крововилив», «геморагічна трансформація», «едаравон» у базі даних Google Scholar, опублікованих за період з 2003 по 2021 рік. Результати. Застосування едаравону у хворих на субарахноїдальний крововилив супроводжувалося активацією протизапальних і зниженням прозапальних пептидів, активацією антиапоптозних механізмів, зниженням перекисного окислення ліпідів і зменшенням окислювальної травми, зменшенням проникності гематоенцефалічного бар’єра та вираженості набряку головного мозку. Висновки. Основні ефекти едаравону (ксаврону) сприяли зменшенню неврологічного дефіциту, прискоренню швидкості відновлення неврологічних порушень та покращенню функціональних результатів лікування. Таким чином, введення едаравону у хворих на субарахноїдальний крововилив є вірогідно ефективним та безпечним.
33
Теренда, Н. О., Н. Я. Фарійон, and О. А. Теренда. "МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МОЗКОВИХ ІНСУЛЬТІВ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ ЇХ РОЗВИТКУ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (June 2, 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12150.
Full textAbstract:
Мета: вивчити медико-соціальне значення мозкових інсультів для світової спільноти та оцінити фактори ризику їх розвитку.
Матеріали і методи. Проведено аналіз наукових та статистичних джерел інформації (ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України») щодо медико-соціальної проблеми мозкових інсультів (МІ). Використано бібліосемантичний, аналітичний методи дослідження.
Результати. Згідно з даними ВООЗ, інсульти щорічно уражають у світі близько 20 млн людей, із яких 5 млн помирають. Із 15 млн, які виживають, приблизно третина пацієнтів стає інвалідизованими внаслідок інсульту й потребує сторонньої допомоги у повсякденному житті. Вид інсульту впливає на тяжкість перебігу. В європейському регіоні співвідношення ішемічних інсультів до геморагічних становить 7:1, в Україні – 5:1, що зумовлює наявність тяжчого перебігу та вищого показника смертності у нашій країні на відміну від європейських країн (у 2,3 раза).
В Україні щороку близько 100 тис. осіб хворіють на МІ. Смертність внаслідок цереброваскулярних хвороб має тенденцію до зменшення з 186,6 на 100 тис. населення у 2015 р. до 179,5 на 100 тис. населення у 2019 р.
Визначальними факторами, що спричиняють збільшення кількості МІ, є постаріння населення та зростання поширеності в популяції таких васкулярних факторів ризику інсульту, як атеросклероз судин, артеріальна гіпертензія, гіподинамія, ожиріння, тютюнокуріння тощо.
Висновки. Мозкові інсульти залишаються значною медико-соціальною проблемою сучасної системи охорони здоров’я. Задля її подолання розроблено низку програм на рівні ВООЗ і регіональних рівнях щодо зменшення захворюваності, смертності та інвалідності й усунення економічного тягаря для економік країн світу.
34
Rykov, S. O., and O. A. Venediktova. "ОКЛЮЗІЇ СУДИН СІТКІВКИ ПІСЛЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 2 (September 28, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.2.2018.172228.
Full textAbstract:
Значною групою ризику виникнення оклюзій судин сітківки є пацієнти з серцево-судинними захворюваннями. Сьогодні лікування хворих з вродженими та набутими вадами серця, ішемічною хворобою серця (ІХС) неможливе без хірургічних втручань, більшість яких потребує використання штучного кровообігу (ШК). Під час операції ШК внаслідок тривалої гіпотермії, гемодилюції, пролонгованої гіпотензії та анемії можливий розвиток офтальмологічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Нами було проведене офтальмологічне обстеження 220 пацієнтів із різноманітною патологією судин серця та клапанів, яким проводилося кардіохірургічне втручання з використанням ШК, з метою дослідження характеру, частоти, особливостей розвитку та клінічного перебігу оклюзій судин сітківки. В результаті в ранньому терміні спостереження виявлені такі оклюзії судин сітківки: оклюзія центральної вени сітківки – 4 ока (0,99%), оклюзія гілок ЦВС – 15 очей (3,7%), геміцентральна ретинальна оклюзія – 1 око (0,24%), оклюзія центральної артерії сітківки – 1 око (0,24%).Сумарний відсоток оклюзії судин сітківки за перший тиждень спостережень у пацієнтів після кардіохірургічних операцій з ШК склав 5,18% (21 око). А також, окрім оклюзій судин сітківки, були виявлені геморагічні ускладнення у вигляді часткового гемофтальма, поодиноких інтраретинальних геморагій, периферичних крововиливів, передретинальних крововиливів, гіфеми, субкон’юнктивальних крововиливів, сумарний відсоток яких склав 18,44% (71 око).
35
Литвин, Г. О., О. Л. Личковська, М. В. Стасів, and В. Р. Міщук. "БОРОТЬБА ЗА ЖИТТЯ ДИТИНИ З COVID-19 ТРИВАЛІСТЮ 68 ДНІВ." Інфекційні хвороби, no. 4 (April 11, 2022): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12840.
Full textAbstract:
COVID-19 у дітей не викликав занепокоєння у лікарів, оскільки діти є менш уразливими до нової коронавірусної інфекції. Незважаючи на те, що, за даними статистики, у пацієнтів дитячого віку спостерігався легкий перебіг COVID-19, на жаль, пневмонія, Кавасакі-подібний синдром, мультисистемний запальний синдром (МЗС), інфекційно-токсичний шок, міокардит розвиваються й у дітей. Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), синдром мультисистемного запалення та поліорганна недостатність – основні причини тяжкого ступеня хвороби та летальності у дітей. Описано випадок стрімкого розвитку дихальної недостатності, що потребував різних методів респіраторної підтримки, в тому числі екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО).
У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг COVID-19, ускладненої двобічною пневмонією з дихальною недостатністю III ступеня у трирічної дівчинки, яка перебувала на ЕКМО впродовж одного тижня. Діагноз підтверджено виявленням РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР, рентгенологічним та ультразвуковим дослідженням легень.
Хвороба мала тяжкий драматичний перебіг, супроводжувалася ускладненнями під час терапії. Відчайдушна боротьба медиків за життя дитини завершилася перемогою – повним одужанням дитини.
Висновки. Загрозливі для життя стани пов’язані з COVID-19 у дітей, спричинені не тільки розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому та геморагічними ускладненнями внаслідок гепаринотерапії при використанні екстракорпоральної мембранної оксигенації, а й розвитком Clostridium difficile-інфекції при антибіотикотерапії та тривалій госпіталізації.
36
Panychev, V. O. "ЗАРАЖЕНІСТЬ КЛІЩІВ У ПАРКАХ ТЕРНОПОЛЯ." Інфекційні хвороби, no. 4 (March 19, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11894.
Full textAbstract:
Кліщі при багатьох зоонозних хворобах є переносниками чи резервуарами патогенів. До таких інфекцій належать бореліози, туляремія, кліщовий вірусний та весняно-літній енцефаліти, Кримська-Конго геморагічна гарячка, окремі рикетсіози, гранулоцитарний анаплазмоз, бабезіоз, ерліхіоз, гарячка Ку та інші. Ці захворювання об’єднані в групу так званих іксодових кліщових інфекцій. На сьогодні верифікується тільки частина з них. Реальна захворюваність перевищує кількість офіційно зареєстрованих випадків у декілька разів. Мета роботи – виявити патогени, що циркулюють у парках м. Тернополя в умовах антропозно змінених екосистем, шляхом дослідження кліщів як їх складової. Оцінити епідемічні ризики щодо окремих хвороб з трансмісивним механізмом передачі, особливо тих, що дотепер не реєструються. Напрацювати епідеміологічні дані для використання в діагностиці кліщових хвороб поряд з клінічними та лабораторними критеріями, а також для проведення комплексу профілактичних заходів. Матеріали і методи. Ентомологічні: збір кліщів проводився методом прапора та удосконаленими і запатентованими нами засобами. Вид кліщів встановлювали за допомогою визначника. У польові сезони 2018-2019 рр. було зібрано 358 кліщів, 2 з них D. reticulatus, решта – I. ricinus. Було сформовано 63 пули кліщів. Лабораторні: дослідження пулів кліщів на зараженість патогенами методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з використанням тест-системи виробництва Vector-Best. Тест система дозволяла визначати фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, B. abesia sp., Anaplasma phagocytophilum, Ehrlichia muris та Ehrlichia chaffeensis. Результати. При дослідженні виявлені фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l. – 43,9 % від числа позитивних результатів, B. miyamotoi – 10,6 %, Babesia sp. – 22,7 %, A. phagocytophilum – 22,7 %, E. muris і E. chaffeensis – 0 % від виявлених. Висновки. У парках м. Тернополя домінує I. ricinus. В популяціях кліщів циркулюють: B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., A. phagocytophilum. Серед виявлених патогенів переважає B. burgdorferi s. l. В окремих пулах одночасно виявлялися декілька патогенів.
37
Михайлютенко, С. М., and О. С. Жулінська. "ДИНАМІКА ЖИВОЇ МАСИ ГУСЕНЯТ ЗА АМІДОСТОМОЗУ В ГУСЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 200–205. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.25.
Full textAbstract:
Порівняно із ссавцями інтенсивність метаболізму у водоплавної птиці значно вища. У процесі еволюції в них розвинулася така травна система, яка здатна швидко перетравлювати корм, тому вона має суттєві відмінності у будові. Так, шлунок складається з двох відділів. У залозистому шлунку міститься величезна кількість клітин, які секретують як пепсиноген, так і соляну кислоту. Функція ж м’язового шлунку спрямована на хімічне та фізичне розщеплення корму. Останнє досягається в результаті енергійних м’язових скорочень і наявності гідролітів. Показники росту органів травлення залежать від віку, породи, умов утримання, годівлі та здоров’я водоплавної птиці. Своєю чергою, гельмінти, що локалізуються у шлунку та кишечнику, негативно впливають на їх морфо-функціональний стан та організм загалом. Тому якість м’яса, несучість, продуктивність свійської водоплавної птиці знижується. Патогенними паразитами, що значно поширені серед свій-ських гусей, є нематоди виду Amidostomum anseris (Zeder, 1800), які локалізуються у шлунку. Метою проведених дослідів було встановити особливості локалізації збудника амідостомозу та вплив нематод на динаміку живої маси гусенят. Досліджено 16 гусей породи горьківська, які утримувалися в умовах одноосібного селянського господарства Полтавської області. Діагностичне дослідження проводили за методом Євстаф’євої В. О. та Михайлютенко С. М. (2012). Експериментальним шляхом визначено середньодобовий приріст маси тіла гусенят. З’ясовано, що цей показник за період вирощування у здорових гусенят склав 26,00 г, а у інвазованих – 23,46 г. Встановлено, що маса зало-зистої частини шлунку у хворих гусенят становила 9,92±0,28 г. Середня маса м’язової частини – 145,65±2,31 г. Результати досліджень свідчать, що основну кількість збудників амідостомозу реєстрували у м’язовій частині шлуночку, а саме в області сухожильного дзеркала та в зонах краніального й каудального сліпих мішків. Водночас значна кількість амідостом локалізувалася у проміжній зоні – zona intermedia. Механічний та токсичний вплив нематод виду Amidostomum anseris на м’язовий шлунок призводив до геморагічно-некротичних процесів.
38
Odynets, Yu V., and M. V. Yavorovych. "ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ ЯК ДІАГНОСТИЧНО-ПРОГНОСТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ ПЕРЕБІГУ ГЕМОРАГІЧНОГО ВАСКУЛІТУ В ДІТЕЙ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (July 17, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2015.1.4673.
Full textAbstract:
<p> Геморагічний васкуліт належить до групи системних васкулітів і розглядається як генералізований мікротромбоваскуліт. Дане захворювання є однією з актуальних проблем сучасної педіатрії, що зумовлена труднощами у діагностиці на ранніх етапах. Метою дослідження було визначення стану функції ендотелію у дітей з геморагічним васкулітом. З'ясована залежність порушень системи гемостазу у вигляді гіперкоагуляції від фази та активності процесу. Встановлена наявність ендотеліальної дисфункції у всіх дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Зафіксоване збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів залежно від перебігу хвороби та підвищення показників Т- і В-лімфоцитів при ІІ-ІІІ ступенях активності процесу. Доведена можливість використовування малоінвазивних ультразвукових методів для визначення стану функції ендотелію.<br /><br /></p>
39
Andriyk, L. V., and I. V. Magulka. "ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ, ПОЕТАПНОЇ, ДОВГОТРИВАЛОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМПЛЕМЕНТАРНИХ МЕТОДІВ У ХВОРИХ З ГЕМОРАГІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ У ПІЗНЬОМУ РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 22, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8605.
Full textAbstract:
Мета. Дана стаття присвячена дослідженню ефективності реабілітаційних заходів з метою удосконалення реабілітаційного лікування хворих працездатного віку які перенесли геморагічний інсульт. Методика. Призначали комплексну поетапну реабілітацію, із додатковим використанням немедикаментозних методів (голкорефлексо-, апі-, гірудо- та мануальна терапія). Обстежено 116 пацієнтів з паренхіматозним півкульовим геморагічним інсультом у пізньому реабілітаційному періоді. Використовувалися бальні шкали та визначення кількості нуклеїнових кислот і активності кислих і лужних нуклеаз сироватки крові. Результати. Після проведеного реабілітаційного лікування спостерігали покращення функціонального стану, зменшення проявів інвалідизації, зменшення спастичності м'язів, покращення психо-емоційного стану пацієнтів, зменшення проявів депресії та нормалізацію показників нуклеїнового обміну.Наукова новизна. Вперше здійснено комплексну оцінку й аналіз клініко-параклінічних характеристик за допомогою бальних шкал, біохімічних показників та їх зв’язків, що дозволило уточнити патогенетичні механізми, удосконалити діагностичні підходи та обґрунтувати застосування комплексної довготривалої реабілітаціїПрактична значимість. Результати роботи використовуються для планування та оптимізації діагностично-лікувальної тактики пацієнтів із паренхіматозним півкульовим геморагічним інсультом у пізньому реабілітаційному та резидуальному періодах.
40
Andriyk, L. V., and I. V. Magulka. "АНАЛІЗ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ХВОРИХ З ГЕМОРАГІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ У ПІЗНЬОМУ РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (January 11, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2017.3.8163.
Full textAbstract:
Мета. Дана стаття присвячена дослідженню ефективності реабілітаційних заходів з метою удосконалення реабілітаційного лікування хворих працездатного віку які перенесли геморагічний інсульт. Методика. Призначали комплексну поетапну реабілітацію, із додатковим використанням немедикаментозних методів (голкорефлексо-, апі-, гірудо- та мануальна терапія). Обстежено 116 пацієнтів з паренхіматозним півкульовим геморагічним інсультом у пізньому реабілітаційному періоді. Використовувалися бальні шкали та визначення кількості нуклеїнових кислот і активності кислих і лужних нуклеаз сироватки крові та проводився кореляційних аналіз отриманих результатів. Результати. Отримали ряд залежностей клінічних показників, які при високих значеннях коефіцієнтів кореляції дадуть можливість отримання попередніх матеріалів за однією із них за результатами інших. Так, маючи дані неврологічного статусу за шкалою NIHSS, можемо розрахувати рівень функціональної неспроможності за шкалою Ренкіна, відносний рівень психо-емоційних розладів за шкалами Монтгомері Асберг та Бека, рівень когнітивних розладів за шкалою MMSE.Наукова новизна. Вперше показано ефективність комплексної поетапної методики реабілітації та встановлена низка позитивних змін за шкалами NIHSS, Ренкіна, Бартеля, Ашфорта, MMSE, MADRS, Бека. Вперше проаналізовано кореляційні взаємовідносини між результатами тестових шкал при геморагічному інсульті в пізньому реабілітаційному та резидуальному періодах.Практична значимість. Результати роботи використовуються для планування та оптимізації діагностично-лікувальної тактики пацієнтів із паренхіматозним півкульовим геморагічним інсультом у пізньому реабілітаційному та резидуальному періодах.
41
Potii, V. V., I. A. Zaitsev, V. T. Kiriienko, O. I. Hlukhova, and S. Yu Hryshchenko. "HCV-ІНФЕКЦІЯ Й ЛІМФОПРОЛІФЕРАЦІЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 23, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.3.6958.
Full textAbstract:
У статті описано роль HCV-інфекції у розвитку лімфопроліферативних порушень. Представлено деякі ланки патогенезу позапечінкових проявів, таких, як аутоімунні порушення й неходжкінська лімфома (НХЛ), пов’язаних з HCV-інфекцією. Змішана кріоглобулінемія є найпоширенішим станом, пов’язаним з HCV-індукованою лімфопроліферацією і в деяких випадках здатна призвести до клінічних проявів, таких, як геморагічний васкуліт, пурпура, артралгії тощо, а також розвитку В-клітинної НХЛ. HCV-лімфогенез заснований на безперервній В-клітинній активації й інгібуванні В-клітинного апоптозу, що, імовірно, відіграє ключову роль у розвитку позапечінкових проявів, пов’язаних з HCV- інфекцією.
42
"Геморагічний синдром у пацієнтів з гострою мієлоїдною лейкемією та вплив порушень системи згортання крові на перебіг захворювання." Experimental Oncology 44, no. 1 (May 20, 2022). http://dx.doi.org/10.32471/clinicaloncology.2663-466x.43-3.28569.
Full text
43
Shved, M. I., U. I. Grynchuk, Yu A. Pigovska, A. M. Shved, and S. M. Geryak. "ЕНДОТЕЛІЙПРОТЕКТОРНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТІВОРЕЛЮ У ХВОРИХ НА ДІАБЕТИЧНУ РЕТИНОПАТІЮ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 2, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8935.
Full textAbstract:
До специфічних діабетичних уражень ока належить діабетична ангіоретинопатія, яку виявляють у 20–80 % пацієнтів з ЦД І типу та у 30–90 % при ЦД ІІ типу. Не дивлячись на певні досягнення в лікуванні самого цукрового діабету, частота розвитку діабетичної ретинопатії (ДР) залишається стабільно високою і часто завершується повною сліпотою. Тому актуальною є апробація препаратів з широким терапевтичним спектром, які одночасно можуть впливати на різні патогенетичні ланки діабетичної ангіоретинопатії.Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих з діабетичною ретинопатією шляхом застосування іАПФ моексиприлу та метаболізм- і ендотеліймодифікуючого препарату тіворелю в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання.Матеріал і методи. Обстежено і проліковано 74 хворих (148 очей) на ЦД з різними стадіями ДР. У 21 (28,4 %) хворого діагностовано васкулярну стадію ДР, у 20 (27,0 %) – ексудативну, у 15 (20,0 %) – геморагічну й у 18 (24,3 %) – проліферативну ретинопатію. Залежно від методики лікування обстежені були поділені на 4 групи: контрольну групу склали 15 хворих, ДР у яких лікували за загальноприйнятою методикою; до другої групи ввійшли 25 хворих з різними стадіями ДР, яким додатково призначали тіворель по 100 мл внутрішньовенно щоденно протягом 10 днів; пацієнти третьої групи (18 хворих на ДР) отримували монотерапію моексиприлом (15 мг/добу); четвертої (16 хворих) – отримали курс комбінованого лікування тіворелем та моексиприлом, з наступним переходом на підтримувальну терапію моексиприлом у дозі 7,5 – 15 мг/добу протягом 6 місяців. В усіх хворих загальноклінічні та специфічні офтальмологічні дослідження проводили у вихідному стані, через 3 тижні та через 6 місяців від початку лікування.Результати. Наявність судинних змін на очному дні призводила до зниження гостроти зору до рівня, який лежить у певних межах, характерних для кожної стадії ДР. Так, у васкулярній стадії у більшості випадків (67,7 %) визначали нормальну гостроту зору, в ексудативній стадії нормальна гострота зору була в 38,6 %, а в решти пацієнтів – в межах 0,3–0,8. У хворих з геморагічною та проліферативною стадіями ДР гострота зору була в нормі лише в 21 % та 12 % відповідно, а в решти знижувалась до (0,44±0,11). Кольоросприйняття при діабетичній ретинопатії страждає одним із перших, у першу чергу відмічається порушення сприйняття зеленого кольору. Відмічено також порушення контрастної чутливості в 100 % хворих більше ніж на 3,5 %. При ретинофотографічному дослідженні очного дна у хворих на ЦД з діабетичною ретинопатією встановлено суттєву залежність стану мікрогемоциркуляції сітківки ока від віку, тривалості хвороби і стадії ДР, що трактували як синдром капіляротрофічної недостатності з порушенням обмінно-трофічних процесів та функціональної спроможності ока.Традиційна комплексна терапія виявилась найефективнішою для лікування початкових стадій ДР, при яких її ефективність досягає 67 – 71 %. І навпаки, ЗПТ мала недостатній ангіопротекторний, гемодинамічний та антиоксидантний ефекти у пацієнтів старших вікових категорій, при довготривалому перебізі хвороби з розвитком геморагічної та проліферативної ДР. Комбінована терапія з включенням моексиприлу та тіворелю виявилась найефективнішою, клінічної ремісії та відновлення функціональної здатності органа зору досягнуто у 100 % хворих у васкулярній стадії, у 62,5 % – в ексудативній, у 56 % – в геморагічній та у 22 % при проліферативній ретинопатії; при наступному довготривалому (понад 6 місяців) підтримувальному лікуванні моексиприлом у 69 % хворих на цукровий діабет, ускладнений ретинопатією, відбуваються покращення мікрогемоциркуляції сітківки ока і нормалізація ендотеліальної функції судин.Виходячи з вищенаведених фактів і зіставляючи результати обстеження та клінічну ефективність чотирьох лікувальних програм можна зробити висновок, що терапевтична ефективність запропонованих лікувальних програм виявилась достовірно вищою, порівняно з комплексом загальновживаної терапії, в усіх виділених підгрупах хворих з різними клінічними стадіями ДР (Р<0,05). Слід зауважити також і значно меншу кількість хворих з відсутністю (недостатністю) ефекту від запропонованих програм лікування. Отримані результати дозволяють рекомендувати ширше використовувати метаболізммодифікуючі донатори оксиду азоту (L-аргінін) та інгібітори АПФ в комплексній терапії хворих на діабетичну ретинопатію.
44
Senchuk, A. Ya, S. H. Hychka, R. M. Zakordonets, and S. V. Ivanenko. "КЛІНІЧНІ І ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ВИБОРУ МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ ЕНДОМЕТРІЯ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (April 4, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2016.1.6026.
Full textAbstract:
<p>Проаналізовано 320 патогістологічних висновків діагностичних зскрібків пацієнток із лейоміомою матки і геморагічним синдромом. Виявлено, що патоморфологічно лейоміома матки з геморагічним синдромом найчастіше проявляється залозистою і залозистокістозною гіперплазією ендометрія (50,7 %), поліпозом ендометрія (36,9 %). Вважаємо, що під час вибору методу лікування<br />пацієнток із лейоміомою матки і геморагічним синдромом необхідно враховувати дані анамнезу, наявність екстрагенітальної патології, клінічні та патоморфологічні результати обстеження даної групи пацієнток.<br /><br /></p>
45
Tsymbaliuk, Vitalii, Iryna Vasylieva, Mykhaylo Kostiuk, Natalia Chopyk, Natalia Oleksenko, Olena Galanta, Olha Tsiubko, Tetiana Makarova, Anzhela Dmytrenko, and Iryna Shuba. "An analysis of association FGB and eNOS3 genes polymorphisms with intracranial hemorrhagic and atherothrombotiс ischemic stroke." JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE, December 18, 2019, 389–96. http://dx.doi.org/10.37621/jnamsu-2019-4-389-396.
Full textAbstract:
European Stroke Organisation (ESO) in cooperation with the Stroke Alliance for Europe (SAFE) prepared a 2018 – 2030 European Stroke Action Plan. One of priority items of this plan is taking to account human polygenetic risk profiles. NO-synthase3 (eNOS3) and beta-fibrinogen (FGB) polymorphisms are clinically significant for cardiovascular diseases and ethnically different. Objective: to estimate the association оf polymorphisms Т-786С, G894T 4b/4a of eNOS3 gene and С-148Т polymorphism of FGB gene with a risk of ischemic atherothrombotiс stroke and intracranial hemorrhagic stroke of Ukrainian people. Materials and methods. 102 patients with atherothrombotiс ischemic stroke, 56 patients with intracranial hemorrhagic stroke and 102 healthy control subjects were included in the study. Single nucleotide polymorphisms were detected by polymerase chain reaction followed by restrictases digestion and VNTR polymorphism gene was determined by allele-specific PCR method. Results. The study revealed association of C-148T polymorphism eNOS3 gene in dominant (OR = 2,276; 95 % CI:1,298– 4,152) and multiplicative (OR = 2,322; 95 % CI:1,322–4,080) models of analysis with a risk of ischemic atherothrombotiс stroke. Intracranial hemorrhagic stroke manifestation associated with VNTR 4b/4a of eNOS3 gene polymorphism in codominant інтракраніального геморагічного інсульту, як показали кодомінантна (OR=2,509; 95 % CI:1,049-4,080), домінантна (OR = 2,977; 95 % CI:1,344–6,596) та мультиплікативна (OR=3,037; 95 % CI:1,529–6,030) моделі обрахунку. Комбінація генотипів 894GТ та 4b/4a гена eNOS3 із генотипом -148СТ гена FGB збільшувала, а комбінація генотипу -148СС гена FGB із генотипом -786СС гена eNOS3 зменшувала ризик розвитку ішемічного атеротромботичного інсульту. Висновки. Генетичне дослідження до маніфестації хвороби, особливо при спадковому обтяженні, може стати суттєвим інструментом у розробці індивідуальних профілактичних заходів, направлених на попередження розвитку гострих порушень мозкового кровообігу. Ключові слова: поліморфізм, бета фібриноген, NO-синтаза 3, ішемічний інсульт, геморагічний інсульт. Для цитування: Цимбалюк ВІ, Васильєва ІГ, Костюк МР, Чопик НГ, Галанта ОС, Цюбко ОІ, Олексенко НП, Дмитренко АБ, Макарова ТА, Шуба ІМ. Аналіз асоціації поліморфізмів генів FGB та eNOS3 із ризиком розвитку інтракраніального геморагічного та атеротромботичного ішемічного інсультів. Журнал Національної академії медичних наук України. 2019;25(4):389–96.
46
Shved, M. I., O. L. Sydorenko, N. M. Kovbasa, M. YA Beniv, and L. V. Tsuhlevych. "АНТИТРОМБОТИЧНА ТЕРАПІЯ ТА РИЗИК ГЕМОРАГІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ ІЗ НЕКЛАПАННОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НА ФОНІ КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (February 9, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.4.7134.
Full textAbstract:
У статті проведено стратифікацію ризику розвитку інсульту, геморагічних ускладнень та аналіз призначеної антитромботичної терапії у 116 пацієнтів із неклапанною формою фібриляції передсердь. Оцінено інформативність та валідність шкал CHA2DS2-VASc та HAS-BLED у хворих із фібриляцією передсердь на фоні коморбідної патології. Обговорюється питання адекватності прийому непрямих антикоагулянтів та антиагрегантів як засобів профілактики тромбоемболічних ускладнень.
47
Ruban, A. M. "ФАКТОРИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ІНТРАОПЕРАЦІЙНИХ ГЕМОРАГІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ МІНІ-ІНВАЗИВНОМУ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПРОЛІФЕРАТИВНОЇ ДІАБЕТИЧНОЇ РЕТИНОПАТІЇ." Medical Informatics and Engineering, no. 4 (January 16, 2014). http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2013.4.2245.
Full textAbstract:
<p class="1">The article presents the risk factors for hemorrhages complications in patients with miniinvasive diabetic vitrectomy. This was a retrospective study of 80 eyes (80 patients) who underwent combined sutureless vitrectomy 23/25G for the complications of proliferative diabetic retinopathy. The main outcome measures were visual outcomes and surgical complications. Indications for the surgery were vitreous hemorrhage and tractional retinal detachment. The main predictive clinical features of hemorrhages complications in diabetic vitrectomy were: exicision of fibrovascular membranes (ф=0,49, p<0,001), hypoglycemia (RR=4,52, 95% CI: 2,28-8,97), (ф=0,48, p<0,001), operative time (>1 hour) (RRP=4,68, 95% CI: 2,80-7,23), combine retinal detachment (RR=4,52, 95% CI: 1,18-17,3).</p>
48
Андріюк, Л. В., and І. В. Магулка. "КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАТУРОПАТИЧНИХ МЕТОДІВ РЕАБІЛІТАЦІ ХВОРИХ З ГЕМОРАГІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ ЗАЛЕЖНО ВІД НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗАХВОРЮВАННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 22, no. 1 (June 5, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4211.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Проведено аналіз методик відновлення втрачених функцій у пацієнтів з наслідками перенесеного<br />геморагічного інсульту. Показаний механізм ді основних немедикаментозних методик (рефлексотерапі, гірудо-,<br />апі- та мануально терапі), які використовуються для відновлення порушених функцій пацієнтів, які перенесли<br />крововилив у мозок у відновному періоді.<br />КЛЮЧОВІ СЛОВА: реабілітація, інсульт, голкорефлексотерапія, гірудотерапія, апітерапія, постізометрична релаксація.
49
Kalynychenko, T. O., M. Yu Anoshyna, Ye V. Averianov, V. I. Semeniaka, L. I. Parubets, and M. V. Yahovdik. "DYNAMICS OF CELL IMMUNITY INDICATORS AND PROTEIN METABOLISM IN PATIENTS WITH HEMOPHILIA DURING COMPLEX TREATMENT OF HEMORRHAGIC COMPLICATIONS." Hematology & blood transfusion: interdepartamental collection, 2016. http://dx.doi.org/10.33741/0435-1991.40.10.
Full text
50
Дьогтяр, В. В., and Н. О. Чанглі. "Профілактика неврологічних ускладнень при хірургії торако-абдомінального відділу аорти." Ukrainian journal of cardiovascular surgery, September 17, 2018, 68–70. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/18.32/17(068-070).
Full textAbstract:
Аневризма аорти – розширення ділянки аорти, зумовлене патологічними змінами сполучнотканинних структур її стінок. Незважаючи на застосування різних методів захисту при хірургічному лікуванні аневризми аорти, ризик периопераційних ускладнень залишається високим.
Частота ішемії спинного мозку при операціях на торако-абдомінальному відділі аорти досягає 13%. Висока частота спінальних ускладнень пояснюється особливостями кровопостачання спинного мозку (СМ), гемодинамічними порушеннями та геморагічними ускладненнями під час операції [9].
Мета роботи – представити клінічний випадок дренування цереброспінальної рідини під час протезування торако-абдомінальної аорти.
Матеріали та методи. У статті представлено клінічний випадок хірургічного лікування пацієнтки з аневризмою низхідного відділу грудної аорти та черевної аорти, якій було проведено дренування цереброспінальної рідини.
Результати та обговорення. Метою постановки спінального катетера є дренування цереброспінальної рідини для профілактики ішемії спинного мозку та ранніх неврологічних ускладнень (параплегія, парапарез).
Висновки. Пацієнтам при втручаннях на торако-абдомінальному відділі аорти необхідно дренувати цереброспінальну рідину з метою профілактики ранніх неврологічних ускладнень (парапарез, параплегія).