To see the other types of publications on this topic, follow the link: Гексапод.
Journal articles on the topic 'Гексапод'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 20 journal articles for your research on the topic 'Гексапод.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Зозуля, В. А., and С. І. Осадчий. "ОГЛЯД МЕТОДІВ ПОБУДОВИ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ПАРАЛЕЛЬНОЇ КІНЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ НА ОСНОВІ ПЛАТФОРМИ СТЮАРТА (ГЕКСАПОД)." Automation of technological and business processes 11, no. 3 (November 11, 2019): 23–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1504.
Full textAbstract:
Метою даної статті є вивченні сформованих методів, прийомів і принципів розробки систем керування рухом робочого органу платформи Стюарта (гексапод) для визначення шляхів вдосконалення їх характеристик. Як показано в аналізі, проектування систем керування рухом робочого органу гексаподу поділяються на два основних напрямка: метод керування рухом в робочому просторі при вирішенні прямої задачі кінематики та керуванням рухом в просторі узагальненої координати при вирішенні зворотної задачі кінематики. Аналіз методів розробки систем керування рухом робочого органу платформи Стюарта, який показав, що з метою спрощення моделі об'єкта керування і процедур проектування системи керування, часто пропонується поділ механізму на окремі автономні канали за кількістю штанг платформи Стюарта, нехтуючи похибками вимірювання і динамікою датчиків, використання ідеалізованих віртуальних моделей механізму паралельної кінематики для формування сигналів корекції. При цьому замінюються реальні характеристики платформи Стюарта лінеаризованими, а збурюючі дії - взаємовпливом висей їх оцінками. Для деяких режимів роботи гексаподу спрощена модель динаміки не буде відображати реальних фізичних процесів, що відбуваються в гексаподі, що негативно позначається на керованості механізму в цілому. Проведений аналіз дозволив запропонувати структурні схеми керування рухом робочого органу гексаподу побудовані за принципом одно, двоконтурних слідкуючих систем. Виходячи з недоліків слідкуючих систем, запропоновано будувати систему керування гексаподом на основі схем що мають потенційно більшу точність відтворення програмного керування за рахунок збільшення ступеня вільності у виборі регулятора.
2
Ткачук, Андрій Геннадійович, Антон Валерійович Коваль, Анна Анатоліївна Гуменюк, Мартін Віталійович Богдановський, and Марія Степанівна Гриневич. "Інтелектуальна мехатронна система «робот-гексапод»." Технічна інженерія, no. 1(87) (June 16, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-66-72.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості конструкції мобільних роботів-гексаподів. Встановлено, що така мобільна платформа є біонічною системою, яка використовує для пересування шість ніг та імітує своїм зовнішнім виглядом і способом пересування павука. Робот-гексапод має шість рухомих ланок, а для забезпечення його руху достатньо всього лише трьох робочих. Перевагами робота є його висока прохідність на нерівних поверхнях порівняно з колісними платформами. Розроблено лабораторний макет автоматизованої мехатронної системи «робота-гексапода». Було обрано класичну конструктивну реалізацію робота, що передбачає шість кінцівок із трьома ступенями рухомості, які розміщені симетрично по три рухомі ланки з двох сторін робота і приводяться в рух завдяки вісімнадцяти серводвигунам. Розроблено систему керування роботом, яка полягає у плануванні переміщення робота з врахуванням інформації, що надходить з датчиків, які в свою чергу забезпечують загальний зворотний зв’язок, надаючи інформацію про різні параметри зовнішнього середовища. Для здійснення рухів гексапода реалізовано відповідний алгоритм, яким передбачено розподіл на дві групи кінцівок робота та систему дистанційного керування ним. Проведено моделювання переміщення робота за допомогою ROS + Gazebo.
3
Shchelkunov, Yevgeny B., Sergey V. Vinogradov, Marina Ye Shchelkunova, Alexander I. Pronin, Timophei V. Murygin, and Denis O. Semyonov. "WORKING SPAICE OF THE MECHANISM OF PARALLEL STRUCTURE OF HEXAPOD TYPE." Scholarly Notes of Komsomolsk-na-Amure State Technical University 1, no. 34 (June 25, 2018): 69–74. http://dx.doi.org/10.17084/iii-1(34).8.
Full text
4
Струтинський, Василь Борисович, and А. А. Гуржій. "Параметри точності механізма гексапода для поліграфічного та пакувального виробництва." Технологія і техніка друкарства, no. 4(38) (December 24, 2012): 66–75. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(38).2012.32198.
Full text
5
Фомин, А. С., А. В. Антонов, Д. В. Петелин, and П. А. Швец. "К решению обратной кинематической задачи для гексапода с круговой направляющей." Проблемы машиностроения и надежности машин, no. 3 (2021): 11–21. http://dx.doi.org/10.31857/s0235711921020036.
Full text
6
Vilenskiy, V. A., E. A. Zakharyan, T. F. Zubairov, B. K. Dolgiev, K. B. Toldieva, and O. A. Fomylina. "TREATMENT OF TWO-LEVEL DEFORMITIES OF LOWER LEG BONES: TWO HEXAPODS OR ONE?" Современные проблемы науки и образования (Modern Problems of Science and Education), no. 6 2019 (2019): 83. http://dx.doi.org/10.17513/spno.29352.
Full text
7
Оsyp, Mariya, and Yurii Оsyp. "Вищі карбонові кислоти олії насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.)." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 13(362) (July 10, 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-362-13-86-90.
Full textAbstract:
Із насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.) методом вичерпної екстракції н-гексаном отримано олію світло-жовтого кольору з показником заломлення 1,4742. Вихід станвить 18 %. Методом газорідинної хроматографії визначено жирнокислотний склад олії насіння чорниці звичайної. Установлено, що досліджувана олія складається високої кількості олеїнової (23,7 %), лінолевої (38,1 %) та ліноленової (31,1 %) кислот. У мінорних кількостях олія чорниці містить пальмітинову (5,3 %), стеаринову (1,0 %) та міристинову (0,7 %) кислоти.
8
Миневич, Ирина Эдуардовна, Лидия Леонидовна Осипова, Алла Павловна Нечипоренко, Татьяна Борисовна Цыганова, and Диана Александровна Громова. "Исследование влияния условий переработки семян льна на соотношение макронутриентов в целевых продуктах методом ИК-спектроскопии НПВО." Хранение и переработка сельхозсырья, no. 4 (December 30, 2019): 47–57. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2019.202.
Full textAbstract:
Широкий научно-практический интерес к веществам белковой и полисахаридной природы объясняется разнообразием их функций в метаболических процессах. Одним из перспективных источников полноценного белка, полипептидов и хорошо растворимых полисахаридов являются семена льна. Эти нутриенты являются физиологически необходимыми компонентами пищи, обладают большим нутрицевтическим потенциалом. Целью работы являлось исследование влияния условий переработки цельных и измельченных семян льна, ядра, обрушенной семенной оболочки и промышленного жмыха, полученного холодным прессованием, на соотношение основных компонентов - полисахаридов, белка, липидов и их спектральное проявление в целевых продуктах – полисахаридных экстрактах и комплексах. Полисахаридные экстракты получали водной экстракцией, полисахаридные комплексы – последующим осаждением из экстрактов этанолом. Обезжиривание продуктов экстракции осуществлялось обработкой гексаном. Показано, что в слизи оболочки цельного семени льна, независимо от его сорта, преобладают полипептиды, спектрально проявляющиеся в виде одиночной широкой структурированной полосы (1680–1540 см-1). Белковые компоненты, экстрагируемые из ядра и измельченных семян, представлены классическим дублетом характеристических полос Амида-I и Амида-II в области 1700–1500 см-1. Отмечено, что обезжиривание гексаном не влияет на содержание белковых компонентов, но при этом удаляются преимущественно насыщенные и мононенасыщенные жирные кислоты, входящие в состав липид-полисахаридных комплексов. Спектроскопическое исследование показало разнообразие протеин-полисахаридных взаимодействий при переработке семян льна. Переработка семян льна с использованием водной экстракции имеет практическое значение для выделения нутриентов (белков, полипептидов, полисахаридов), являющихся эссенциальными пищевыми ингредиентами.
9
Веденяпина, М. Д., В. В. Кузнецов, Н. Н. Махова, and А. А. Веденяпин. "Механизм анодного растворения золота в растворах 6-алкил-1,5-диазабицикло[3.1.0]гексанов." Журнал физической химии 90, no. 9 (2016): 1428–33. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453716090284.
Full text
10
Marinchenko, H. M. "The hexagon method and the development of critical thinking at history lessons." Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology” 1(11) (2020): 154–57. http://dx.doi.org/10.31339/2413-3329-2020-1(11)-154-157.
Full text
11
Мамаев, Yuriy Mamaev, Рыбак, Larisa Rybak, Вирабян, and Lusine Virabyan. "CORRECTION ALGORITHMS SYNTHESIS FOR THE MOTION PATH OF THE HEXAPOD ROBOT OUTPUT LINK BASED ON THE THEORY OF ARTIFICIAL NEURAL NETWORKS." Bulletin of Belgorod State Technological University named after. V. G. Shukhov 1, no. 12 (November 11, 2016): 142–51. http://dx.doi.org/10.12737/22905.
Full textAbstract:
The article considers the problem of the correction algorithm synthesis of hexapod robot output link trajectory, based on the solution of the direct problem of kinematics. The structure of a robot control system, including units for direct and inverse kinematics problem. Shown an algorithm for the management of the direct problem solution of kinematics and the application of neural networks. As a method of training it is recommended a combined method of back propagation and annealing. Shown the comparative performance characteristics of neural networks with different structures. It was found that the use of corrective neural networks is the best option.
12
Rokhoev, S. A., L. N. Solomin, D. A. Starchik, and A. S. Demin. "IMPROVEMENT OF THE ORTHO-SUV ORTHOPEDIC HEXAPOD ARRANGEMENTS USED FOR THE TREATMENT OF PATIENTS WITH KNEE JOINT STIFFNESS (EXPERIMENTAL STUDY)." Современные проблемы науки и образования (Modern Problems of Science and Education), no. 2 2022 (2022): 12. http://dx.doi.org/10.17513/spno.31521.
Full text
13
Логвиненконко, А. В., and Н. Н. Байханова. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ГЕКСАНА ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПАРА ПРИ ДОБЫЧЕ ВЫСОКОВЯЗКОЙ НЕФТИ." Neft i gaz, no. 3 (June 30, 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.37878/2708-0080/2021-3.06.
Full textAbstract:
Казахстан располагает значительным количеством месторождений с запасами высоковязкой нефти. Большинство таких нефтей залегает на небольшой глубине - до 1000 м; их динамическая вязкость – более 1000 мПа*с. В мировой практике в подобных условиях применяют хорошо зарекомендовавшие себя способы добычи: SAGD (парогравитационный дренаж нефти) и VAPEX (закачка парообразного растворителя в пласт в режиме гравитационного дренажа). В Казахстане такие технологии не применяют. В работе приведены результаты лабораторных исследований изменения динамической вязкости высоковязкой нефти при смешивании её в различных соотношениях с химическим растворителем – гексаном. В мировой практике добавление гексана к закачиваемому пару приводит к наиболее значительному повышению совокупной добычи нефти и снижению затрат на генерацию пара. Эффективность действия гексана зависит от х физических свойств получаемой смеси: растворитель-нефть. Гексан рекомендуется авторами в качестве добавки в малых концентрациях к основному реагенту закачки (пар, горячая вода, пропан-бутановая смесь, СО2 и др.).
14
Шкурдода, Сергій Вікторович, Тетяна Володимирівна Солодовнік, В’ячеслав Вікторович Пасічник, Костянтин Петрович Король, and Дмитро Юрійович Шинкаренко. "МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ Δ9-ТЕТРАГІДРОКАНАБІНОЛУ В НАСІННІ КОНОПЕЛЬ МЕТОДОМ ГАЗОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ: АНАЛІЗ І НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 1 (April 15, 2021): 173–82. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.230000.
Full textAbstract:
У статті піддаються предметному аналізу методики рідинно-рідинної екстракції Δ-9-ТГК з конопляного насіння з подальшою їх апробацією й удосконаленням для відділення заважаючих фракцій, насамперед жирів (олій), та з наступною ідентифікацією Δ-9-ТГК методом газової хроматоас-спектрометрії з мас-селективним детектуванням. Апробовано деякі методи рідинно-рідинної екстракції конопляного насіння. Отримані результати досліджень дають змогу визначити наявність Δ-9-ТГК в насінні конопель та продуктах харчування, виготовлених з насіння конопель. Встановлено, що метод екстракції ацетонітрилом з подальшим промиванням гексаном є найбільш ефективним і легко відтворюваним та може бути рекомендованим для якісного визначення Δ-9-ТГК в незначних концентраціях у насінні конопель. Дані дослідження надалі можуть бути використані для кількісного визначення Δ-9-ТГК в насінні конопель та продуктах харчування, виготовлених з насіння конопель, із подальшим визначенням межі детектування (LOD) та межі кількісного виявлення (LOQ) зазначеної речовини, що необхідно для подальшої сертифікації цієї продукції та її експорту.
15
Абакумова, Дарья Дмитриевна, Азамат Зауалевич Темердашев, and Екатерина Владимировна Дмитриева. "ГХ-МС/МС определение монобутилолова и монофенилолова в морской воде." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 5 (December 11, 2021): 645–52. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3770.
Full textAbstract:
Предложен способ определения монобутилолова и монофенилолова в морской воде, включающий дериватизацию исследуемых соединений тетраэтилборатом натрия, экстракцию дериватов гексаном и анализ методом газовой хроматографии с тандемным масс-спектрометрическим детектированием. Оптимизацию условий получения производных проводили варьированием pH системы, концентрации NaBEt4 и времени протекания реакции. Установили, что при pH системы 4,2% концентрации NaBEt4 и времени протекания реакции 10 мин, обеспечивается полнота образования производных исследуемых оловоорганических соединений. При изучении влияния экстрагента и времени экстракции на степени извлечения аналитов установили, что 2 cм3 гексана при времени экстракции 2 мин обеспечивают количественное извлечение аналитов. Определение аналитов проводили методом газовой хроматографии–масс-спектрометрии в режиме мониторинга выбранных реакций для достижения высокой чувствительности определения, при этом использовали 3 MRM перехода для каждого соединения (один – для количественной оценки, а два других – в качестве подтверждающих), что приводит к увеличению селективности масс-спектрометрического детектирования. В оптимизированных условиях пробоподготовки и инструментального детектирования достигли пределы обнаружения 0.3 нг/дм3 и линейного диапазона в области 1-100 нг/дм3. Учет влияния матричных компонентов на результаты определения целевых аналитов проводили с использованием внутреннего стандарта – тетрабутилолова. Апробацию предложенного способа проводили на предварительно законсервированных уксусной кислотой образцах морской воды Азовского моря (ст. Голубицкая) и Черного моря (г. Новороссийск, зерновой терминал). В анализируемых образцах морской воды, имеющих соленость 6 и 18‰, содержания исследуемых оловоорганических соединений оказались ниже предела их обнаружения. Для оценки матричных эффектов в образцы вводили добавки стандартных образцов на трех уровнях концентраций (низкая, средняя, высокая). В результате обработки полученных результатов выяснили, что влияние матричных компонентов на результаты определения незначительны.
16
Коломиец, Владимир. "Фінансові витрати на впровадження різців з гексаніта- р при точінні покриттів наплавлених порошковими дротами." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 164–74. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.164-174.
Full textAbstract:
В роботі наведено методику та приклад розрахунку фінансових витрат при впровадженні різців з надтвердого матеріалу на основі нітриду бору типу гексаном-Р при чистовому точінні матеріалів, наплавлених порошковими дротами. Встановлено залежність основних витрат від швидкості різання і матеріалу наплавленого шару. Показано, що витрати на заробітну плату робітника, обладнання, електроенергію і інструмент в основному залежать від технологічних параметрів процесу обробки, властивостей і неоднорідності зрізаного шару покриття. Технологічна собівартість обробки наплавлених матеріалів може точніше служити оцінкою працездатності інструментів з надтвердих матеріалів при їх впровадженні в ремонтне виробництво.
В результаті проведеного розрахунку обробки ряду покриттів з різним хімічним складом і різним ступенем неоднорідності отримано вплив швидкості різання на технологічну собівартість обробки, по якій можна судити про вплив фінансових витрат на працездатність різців з гексаніта-Р. Встановлено, що зі збільшенням швидкості різання технологічна собівартість зменшується різко до швидкості різання 1,5...2,0 м/с. Подальше збільшення швидкості різання мало впливає на зменшення технологічної собівартості обробки. При цьому для кожного наплавленого матеріалу видно свій інтервал швидкостей різання, який можна і при такій оцінці працездатності приймати за оптимальний. Визначено, що характер впливу швидкості різання, тобто продуктивності обробки, на фінансові витрати приблизно однаковий, але величини технологічної собівартості залежать від властивостей і неоднорідності покриття. Зі збільшенням твердості і неоднорідності покриття технологічна собівартість обробки зменшується, але екстремуму, такого як при зміні стійкості або шляху різання, на кривих не спостерігається. Встановлено, що оцінка працездатності інструментів з надтвердих матеріалів при чистовому точінні покриттів фінансовими витратами на обробку може більш точно забезпечити їх раціональне застосування. При обробці покриттів різцями з гексаніта-Р слід призначати великі швидкості різання, ніж вони визначені в залежності від максимальної стійкості при прийнятому критерії зносу.
17
Щуклина, О. А., А. А. Соловьёв, Е. С. Полховская, В. Е. Квитко, И. Н. Клименкова, and С. В. Завгородний. "“Timiryazevskaya 42” — new variety of spring triticale (×Triticosecale Wittm. ex. Camus)." Кормопроизводство, no. 8.2021 (November 25, 2021): 43–46. http://dx.doi.org/10.25685/krm.2021.8.2021.008.
Full textAbstract:
Исследования выполнены в 2008–2021 годах в ФГБОУ ВО «РГАУ–МСХА им. К. А. Тимирязева» (г. Москва), ФГБУН «Главный ботанический сад им. Н. В. Цицина РАН» (Московская обл., Истринский р-н) и ФГБНУ «Всероссийский научно-исследовательский институт сельскохозяйственной биотехнологии» (г. Москва). Целью исследований являлось создание нового конкурентного сорта яровой тритикале, обладающего комплексом хозяйственно ценных признаков, пригодного для кормления и хлебопечения. Исходным материалом для создания служили сортообразцы, полученные из коллекции ВИР, селекционных учреждений страны, и авторские линии, отобранные из гибридных популяций, созданных с помощью внутривидовой и отдалённой гибридизации. В статье представлен новый конкурентный сорт яровой тритикале (× Triticosecale Wittm. ex. Camus) Тимирязевская 42, переданный на государственной сортоиспытание в 2019 году. Он был создан совместными усилиями коллектива авторов Главного ботанического сада им. Н. В. Цицина РАН и Всероссийского научно-исследовательского института сельскохозяйственной биотехнологии. Сорт предназначен для возделывания в условиях Центрального, Центрально-Чернозёмного, Средневолжского, Северо-Кавказского и Волго-Вятского регионов. Гексаплоид. Колос белый, средней плотности, полностью остистый. Время колошения среднее. Высота растений перед уборкой — 85–95 см. Тимирязевская 42 обладает комплексом хозяйственно ценных признаков: урожайность — 3,5–5,5 т/га, содержание белка — 12–14%, клейковины — 16–18%. Устойчив к полеганию. Вегетационный период — 91–95 дней. Сорт устойчив к мучнистой росе, листовой и стеблевой ржавчине, спорынье. Хорошо поддаётся механизированной уборке. Отзывчив на внесение минеральных удобрений. Для возделывания сорта в ЦРНЗ рекомендуется полуинтенсивная и интенсивная технологии возделывания с внесением азотных удобрений в предпосевную культивацию не менее 120–150 кг/га д.в. азота. The research was caried out at the Russian Timiryazev State Agrarian University (Moscow), Leading Botanical Garden n. a. N. V. Tsitsin (the Moscow region, Istrinskiy district) and All-Russian Research Institute of Agricultural Biotechnology (Moscow) in 2008–2021. The aim was to breed new competitive variety of spring triticale carrying the number of economically important traits that can be used both for livestock feeding and bread baking. The initial material — genotypes obtained from the collection of the N. I. Vavilov All-Russian Institute of Plant Genetic Resources, Breeding Institutions and hybrid populations of intra- and interspecific hybridization. The article reports on new competitive variety of spring triticale (× Triticosecale Wittm. ex. Camus) “Timiryazevskaya 42” that was sent to a State Variety Trial in 2019. The variety was obtained by the collaboration of the Leading Botanical Garden n. a. N. V. Tsitsin and All-Russian Research Institute of Agricultural Biotechnology. “Timiryazevskaya 42” is adapted to the conditions of the Central, Central-Chernozem, Middle Volga, North Caucasian and Volga-Vyatka regions. The variety is hexaploid and has awned white head of medium density. Heading time is average. Plant height before harvesting — 85–95 cm. “Timiryazevskaya 42” yields 3.5–5.5 t ha-1 of grain, contains 12–14% of protein and 16–18% of gluten. It is resistant to lodging. Growing season amounts to 91–95 days. The variety shows good tolerance to powdery mildew, leaf and stem rusts as well as ergot. It is suitable for mechanized harvesting and responds well to mineral fertilization. In order to cultivate the variety in the Central Non-Chernozem region semi-intensive and intensive technologies are recommended including the application of minimum 120–150 kg ha-1 of nitrogen prior to seeding
18
Шелудченко, В. М., Н. Г. Дедиашвили, И. А. Ронзина, and Т. В. Смирнова. "Results of mfERG in Eyes with Yellow and Transparent IOL in Anisochromoartiphakia Patients after Cataract Surgery." Офтальмология. Восточная Европа, no. 3 (November 27, 2020): 300–309. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.10.3.017.
Full textAbstract:
В хирургии катаракты для коррекции афакии могут применять неокрашенные и желтые (спектральные) интраокулярные линзы (ИОЛ). Спектральные ИОЛ имеют светопропускание на уровне 80%, а также блокируют синий спектр света (460–520 нм). Эти свойства могут отражаться на показателях некоторых методов офтальмологического исследования, в том числе мультифокальной электроретинографии (мфЭРГ).Цель. Определение возможной разницы в количественных показателях мфЭРГ при спектральной и неспектральной интраокулярной коррекции афакии парных глаз.Материалы и методы. Обследовано 24 пациента в возрасте 72,8±6,7 года. В одном глазу пациента была спектральная ИОЛ желтого цвета (SN60AT Alcon Lab или AF-1 YA-60B Hoya) (жИОЛ). В другом глазу ИОЛ была прозрачной (Ray acryl) (пИОЛ). МфЭРГ проводилась через 2–3 мес. после последней операции, без мидриаза. Область стимуляции сетчатки 30 град., 61 гексагон. Анализ по кольцам (К1–К5): 0–2, 6–8, 12–15, 18–20 и 25–27 град. от центра фовеа. Оценивали Dp1, P1 и Lp1, Ln1.Результаты. Плотность биопотенциала Dp1 в фовеа была выше при пИОЛ, чем при жИОЛ:108,4±29,2 и 100,0±41,2 нВ/град2, клинически разница отмечена в 15 град. от центра сетчатки(К1–К3) и составила в среднем 10%. Показатели амплитуды P1 практически не менялись. При жИОЛ Lp1 составила для К2 – 42,5±6,7; К3 – 41,4±7,3; К4 – 41,4±8,9; К5 – 42,1±8,8 мсек., а припИОЛ – 41,2±6,9; 38,2±1,9; 36,4±6,5; 36,8±9,7 мсек. соответственно. Максимальное удлинениелатентности Lp1 приходилось на зону сетчатки от 15 до 30 град. от центра фовеа. Разница составила от 8 до 13%. Для Lp1 в зоне сетчатки К4 отмечена статистически достоверная разница (P≤0,036). Величины Ln1 для жИОЛ были больше при К2 – 21,9±3,1; К3 – 20,4±3,6; К4 – 19,2±4,0; К5 – 19,2±3,6 мсек. по сравнению с соответствующими значениями при пИОЛ: 19,8±2,9;16,4±2,3; 18,4±2,1; 18,8±4,6 мсек. соответственно. Клиническое различие было более характерно для зоны сетчатки от 5 до 20 град. Причем в зоне кольца 15 град. данные статистически достоверно отличались (P≤0,002).Заключение. Спектральные желтые ИОЛ в отличие от неокрашенных ИОЛ изменяют показатели мфЭРГ в виде снижения Dp1 в 15-градусной зоне центральной сетчатки примерно на 10% и увеличения латентностей Lp1 и Ln1 в зоне от 15 до 30 град. примерно на 5%, что статистически достоверно и должно учитываться при интерпретации данных мфЭРГ при хромоартифакии и анизохромоартифакии. Transparent and yellow (spectral) IOLs can be used to correct aphakia in cataract surgery. Transmission of spectral IOLs is 80% and they also block the blue light spectrum (460–520 nm). These properties may affect the performance of some methods of ophthalmological measuring, including ERG (mfERG).Purpose. Determination of difference in the quantitative indicators of mfERG with spectral and non-spectral intraocular lenses of fellow eyes with aphakia.Material and methods. The 24 patients aged 72.8±6.7 years examined. In one eye of the patient a yellow spectral IOL (SN60AT Alcon Lab or AF-1 YA-60B Hoya) (yIOL) was identified. In the pair eye, the IOL was transparent (Rayacryl) (tIOL). MfERG was performed for the period of 2–3 months after the last operation, without mydriasis. The retinal stimulation area was 30 degrees with 61 hexagons. Results were compared with ring analysis (K1-K5): 0–2, 6–8, 12–15, 18–20 and 25–27 degrees from the center of the fovea. Dp1, P1 and Lp1, Ln1 were evaluated.Results. The density of the Dp1 in fovea was higher at tIOL than at yIOL: 108.4±29.2 and 100.0±41.2(nV/deg2), clinically the difference was 15 degrees from the fovea (K1-K3) and amounted to anaverage of 10%. The amplitude indicators P1 practically did not change. Latencies were also different. With yIOL, Lp1 for K2 was 42.5±6.7; K3 – 41.4±7.3; K4 – 41.4±8.9; K5 – 42.1±8.8 ms, and with tIOL:41.2±6.9; 38.2±1.9; 36.4±6.5; 36.8±9.7 ms respectively. The maximum lengthening of latency Lp1 was in the retinal zone from 15 to 30 degrees from the center of fovea. The difference was from 8to 13%. For Lp1 in K4 ring (18–20 degrees), a statistically significant difference was noted (P≤0.036). Ln1 with yIOL was more for K2 – 21.9±3.1; К3 – 20.4±3.6; К4 – 19.2±4.0; К5 – 19.2±3.6 ms, than with tIOL – 19.8±2.9; 16.4±2.3; 18.4±2.1; 18.8±4.6 ms respectively. The clinical difference was identified in central area of retina from 5 to 20 degrees. In ring K3 (15 degrees area) a statistically significant difference was identified (P≤0.002).Conclusion. Spectral yellow IOLs versus transparent IOLs change mfERG indicators by the decrease Dp1 in the 15 degree zone of the central retina by about 10% and the increase in latencies Lp1 and Ln1 in the zone from 15 to 30 degrees by about 5%, which is statistically significant and should be taken into account when interpreting mfERG data in chromoartiphakia and anisochromoartiphakia cases.
19
Зозуля, В. А., С. І. Осадчий, Ю. Б. Бєляєв, and Paweł Pawłowski. "КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАВДАНЬ І ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗМОМ ПАРАЛЕЛЬНОЇ КІНЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ РІЗНИХ ЗАВДАНЬ." Автоматизація технологічних і бізнес-процесів 10, no. 2 (July 17, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i2.973.
Full textAbstract:
<p class="western" style="margin-bottom: 0in; line-height: 100%;" lang="ru-RU" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: small;"><span lang="uk-UA"><em>Наведено класифікацію механізмів паралельної кінематичної структури на основі платформи Стюарта (гексапод) за видами робіт, що виконуються. Це оброблювальні центри (верстати), координаційно-вимірювальні центри, вібраційні платформи (стенди для випробувань), симулятори (руху), стабілізаційна платформа. Показано, що існують технологічні завдання при яких механізм паралельної кінематичної структури на основі платформи Стюарта (гексапод) здійснює рух, точно слідуючи бажаної траєкторії і положенню орієнтації в певному часовому інтервалі: при значному впливі, що обурює з боку навколишнього середовища (оброблювальний центр - режим в зоні обробки, стабілізаційна платформа - під впливом поривів вітру, морської качки) так і при незначному впливі, що обурює з боку навколишнього середовища (тренажер льотної підготовки, вібраційна платформа). При цьому практично всі види завдань, які вирішуються механізмом паралельної кінематичної структури типу гексапод здійснюються в режимі програмного управління. Для кожного виду завдань запропоновані і обґрунтовані функціональні схеми системи керування рухом механізмом паралельної кінематичної структури на основі платформи Стюарта та проведено їх аналіз. Показано, що незалежно від сфери застосування все системи управління механізмами паралельної структури можуть бути класифіковані як багатовимірні системи, що стежать одно або двоконтурні з корекцією по обуренню чи ні. Визначено фізичний зміст вектору програмних сигналів в залежності від сфери застосування механізму паралельної кінематичної структури. Виходячи з недоліків систем, що стежать, запропоновано будувати систему керування гексаподом на основі схем, які мають потенційно більшу точність відтворення програмного сигналу за рахунок збільшення числа ступенів вільності у виборі регулятора.</em></span></span></span></p>
20
ПЕЛИПЕНКО, Т. В. "RESOURCE-SAVING TECHNOLOGY FOR PROCESSING MEDICINAL SAGE." Известия вузов. Пищевая технология, no. 4(376) (September 13, 2020). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2020.4.12.
Full textAbstract:
Исследованы потенциальные возможности ресурсосберегающей технологии переработки шалфея лекарственного (ШЛ). Объектом исследования были образцы эфирномасличного сырья – свежеубранные надземные части ШЛ в фазе полного цветения растения и сухие листья ШЛ. Предложенная схема переработки включает следующие стадии: получение эфирного масла; извлечение конкрета из обезэфиренных отходов экстракцией углеводородным растворителем и последующей его отгонкой; получение абсолютного масла и очищенных восков из конкрета отходов; извлечение дитерпеновых соединений экстракцией этиловым спиртом из отходов сырья после обработки гексаном. В результате исследований фракционного состава сырья и особенностей локализации эфирного масла установлено, что массовая доля эфирного масла составляет, % к сухой массе исследуемых фракций: в листьях и соцветиях 2,75, в стеблях 0,31. Рекомендовано введение ограничительных норм по соотношению технически ценной фракции – листьев и соцветий и балластной – стеблей. Полученное из ШЛ эфирное масло имеет высокое содержание туйонов (31,50%), камфоры (21,0%) и 1,8-цинеола (18,80%). Выход дитерпеновых соединений при комплексной переработке эфирномасличного сырья ШЛ на 38,0% ниже, чем из сухих листьев растения. Однако при расчете на сухую массу листьев и соцветий, составляющих 62,3% от массы сырья, показатели отличаются незначительно. Общий выход продуктов, содержащих комплекс биологически активных веществ, составил 15,53 %, что подтверждает целесообразность использования комплексной переработки шалфея лекарственного. The potential of resource-saving technology for processing medicinal sage (MS) has been studied. Samples of essential oil raw materials-freshly harvested aboveground parts of MS in the phase of full flowering of the plant and dry leaves of MS were the object of research. The proposed process flow diagram includes the following stages: obtaining essential oil; recovering a particular from deester waste by extraction with a hydrocarbon solvent and its subsequent distillation; obtaining absolute oil and refined waxes from a specific waste; extraction of diterpene compounds from raw waste after treatment with hexane by extraction with ethyl alcohol. As a result of studies of the fractional composition of raw materials and the features of localization of essential oil, it was found that the mass fraction of essential oil is, % of the dry mass of the studied fractions: 2,75 in leaves and inflorescences, and 0,31 in stems. The introduction of restrictive norms on the ratio of technically valuable fraction – leaves and inflorescences and ballast – stems is recommended. The essential oil obtained from MS has a high content of tuyons (31,50%), camphor (21,0%) and 1,8-cineol (18,80%). The yield of diterpene compounds in the complex processing of essential oil raw materials MS is 38,0% lower than from dry leaves of the plant. However when calculating the dry mass of leaves and inflorescences, which make up 62,3% of the mass of raw materials, the indicators differ slightly. The total yield products containing a complex of biologically active substances amounted to 15,53%, which confirms the feasibility of complex processing of medicinal sage.