To see the other types of publications on this topic, follow the link: Галузі промисловості.
Journal articles on the topic 'Галузі промисловості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Галузі промисловості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Derkach, Tatyana. "РОЛЬ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, no. 21 (March 30, 2020): 49–63. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-49-63.
Full textAbstract:
В статті представлено результати дослідження розвитку хімічної промисловості та її роль в національному господарстві України. Визначена тенденція змінювання виручки від реалізації та питомої ваги хімічного виробництва в промисловості країни. Охарактеризований вплив хімічної галузі на ринок праці та рівень заробітної плати в галузі. Темпи зростання заробітної плати співставленні з індексом споживчих цін. Проаналізована частка витрат на охорону навколишнього середовища серед галузей переробної промисловості. З урахуванням того, що енергоресурси та їх вартість – одна з найгостріших проблем вітчизняної економіки, визначена динаміка використання теплової та електроенергії в хімічному виробництві. Розглянута структура капітальних інвестиції в галузях переробної промисловості Україні та динаміка капітальних витрат в хімічному виробництві. Представлений кореляційний та регресійний аналіз динаміки капітальних вкладень в галузь та динаміки обсягів реалізації. Проаналізовані основні показники, що характеризують інноваційну активність в хімічній промисловості.
2
Кондес, Тетяна. "Психологічний супровід професійного становлення майбутніх фахівців харчової промисловості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 164–74. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-164-174.
Full textAbstract:
У статті проводиться теоретико-методологічний аналіз поняття «професіоналізм», описуються психологічні особливості розвитку професіоналізму. Розглянуто психологічний супровід формування професійно важливих якостей студентів, які отримують професії в галузі харчової промисловості. Описано механізм реалізації психологічного супроводу студентів, який реалізуються в навчально-професійному та професійно-орієнтованому середовищі закладів вищої освіти. У статті приділяється увага процесу формування готовності до професійної діяльності та професійного становлення фахівців харчової промисловості та його складових. Автором зазначається що професійне становлення особистості знаходиться під значним впливом особливостей та специфіки певної сфери діяльності. Встановлення складових професійної компетентності автор пов’язує із з’ясуванням особливостей цієї галузі та специфіки діяльності працівників харчової промисловості. Автор розглядає підходи науковців до визначення сутності професійного становлення фахівців різних галузей, змісту праці робітників галузі харчової промисловості. У статті розкриваються психологічні особливості професійного становлення спеціаліста, що дозволяє розглядати і характеризувати цей феномен у статиці й динаміці. Визначено, що професійне становлення фахівця спирається на систему ціннісних орієнтирів та мотивів.
3
Tuboltsev, Leonid, and Anatoliy Grinev. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 1 (March 30, 2020): 47–56. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-1-47-56.
Full textAbstract:
Метою роботи є виявлення позитивних моментів розвитку чорної металургії України в сучасних умовах нової промислової революції. Відзначено, що чорна металургія і сьогодні визначає економіку промислово розвинених країн як базова галузь. Україна має всі можливості для розвитку металургії, володіє сировинним, промисловим і трудовим потенціалом, проте в останні роки галузь втрачає свої позиції. Для аналізу стану чорної металургії в роботі використано найважливіші параметри, що характеризують її роботу, зокрема, обсяги та структура виробництва металопродукції, обсяги і структура експорту і імпорту, цінова політика в галузі, використання інвестиційних ресурсів. Наведено основні характеристики доменного, сталеплавильного і прокатного виробництва. Відзначено, що приватизація підприємств металургійної промисловості свого часу стабілізувала їх роботу, однак y даний час державі слід відродити свій вплив на формування промислової політики в промисловості, і в металургійній галузі зокрема. Наведено аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на розвиток металургійної галузі в довгостроковій перспективі. Відзначено, що промислово розвинені країни знижують свій імпортний потенціал за рахунок розвитку власної металургії, що зменшує можливості для експорту металопродукції з інших країн, у т.ч. і з України. Наведено основні завдання, що стоять перед металургією України в сучасних умовах. Відзначено об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на роботу металургії. Наведено дані, що характеризують інвестиційні процеси в Україні і РФ в різні роки. Відзначено перспективи розвитку металургійних технологій в Україні. Для вирішення перспективних завдань галузі доцільно розробити Стратегію розвитку промисловості і ширше використовувати науково-технічний потенціал вітчизняних науково-дослідних інститутів, в т.ч. НАН України.
4
Прав, Юрій. "БУДІВЕЛЬНА ГАЛУЗЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ." Public management 17, no. 2 (February 27, 2019): 230–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-230-240.
Full textAbstract:
Розглядаються актуальні питання розвитку будівельної галузі України з урахуванням трансформаційних процесів національної економіки та переходу на євроінтеграційний вектор розвитку. Будівельна галузь є од- нією з галузей мультиплікаторів, які здатні забезпечити зростання супутніх галузей народного господарства (для галузі будівництва це понад 70 галузей промисловості), забезпечити інвестиційну привабливість економіки. Акту- альність розвитку будівельної галузі також полягає у соціальному забезпеченні через реалізацію проектів будівництва комерційної нерухомості з ме- тою розвитку малого та середнього бізнесу та житлових площ для вирішення соціально-побутових питань населення. Таким чином, актуальність розвитку будівельної галузі визначає необхідність пошуку механізмів державного ре- гулювання у будівництві з метою забезпечення ефективного функціонуван- ня будівельної сфери. Дієвим механізмом забезпечення розвитку економіки є налагодження раціональної системи державного управління. Система дер- жавного управління включає у себе комплекс взаємоузгоджуваних механіз- мів впливу на суб’єкт управління з метою реалізації управлінських функцій держави: планування, прогнозування, регулювання, організації, моніторин- гу, контролю — шляхом наділення владними повноваженнями органи дер- жавної влади відповідно до ієрархічної структури чи делегування владних повноважень у межах, зазначених чинним законодавством, органам громад- ського контролю або приватним структурам. Реалізація управлінських цілей полягає у розробці організаційно-економічного механізму через реалізацію управлінських функцій, застосування інформаційно-аналітичного забезпе- чення та формування умов для їх практичного впровадження. Отже, у статті розглядаються теоретико-методичні підходи до розвитку ефективних ме- ханізмів державного управління галуззю будівництва з урахуванням вимог національного будівельного ринку, стратегічних цілей розвитку економічної системи країни та максимальної реалізації потенціалу будівельної галузі для забезпечення її конкурентоспроможності в умовах євроінтеграційних проце- сів та виходу на світові ринки збуту
5
Нусінов, В. "Дослідження економіки базової галузі промисловості." Економіка України, no. 5 (2006): 93–94.
Find full text
6
Ковальчук, Ірина Ігорівна, Ігор Васильович Ковальчук, and Анастасія Валентинівна Морочківська. "СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ КОЗІВНИЦТВА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 82–86. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.14.
Full textAbstract:
Однією із галузей, що займає чільне місце у забезпеченні населення продуктами харчування є козівництво. У країнах із розвиненим тваринництвом, козівництво ‒ це важлива галузь сільського господарства, що зумовлено її поліпродуктивністю (джерело продуктів харчування ‒ молоко, сири, жир і сировина для різних галузей промисловості). В Європі козівництво розвивається за рахунок впровадження у виробництво сучасних технологій утримання, механізованого доїння, селекційно-племінної робити, яка спрямована на поліпшення молочної продуктивності кіз, а також за рахунок створення ряду молокопереробних підприємств. На жаль, в Україні галузь перебуває на стадії формування і потребує додаткової уваги з боку науковців та держави. У даній статті проаналізовано статистичні дані щодо поголів’я кіз і сучасного стану розвитку галузі козівництва в Україні, визначено основні кількісні показники продуктивності (надій молока), а також описано перспективи розвитку галузі в цілому. Запропоновано основні заходи з поліпшення ведення галузі, а саме: впровадження селекційних досягнень, механізаціі процесів утримання та доїння, профілактики захворювань, формування культури споживання продуктів козівництва тощо. Крім того, на прикладі господарства «Мила кізонька Гай», що розташоване у Житомирській області продемонстровано модель розвитку фермерського господарства з утримання кіз. Визначено, що незважаючи на різні кризові фактори у тваринництві і, зокрема, в козівництві галузь має потенціал до розвитку. В роботі використано статистичні та аналітичні методи досліджень.
7
Derkach, Tatyana. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ІНДУСТРІЇ В УКРАЇНІ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, no. 20 (December 30, 2019): 42–54. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-42-54.
Full textAbstract:
Анотація. В статті представлено результати дослідження особливостей економічного розвитку хімічної галузі в Україні. Визначена роль хімічного виробництва в господарстві країни та частка галузі в структурі промисловості. Представлена порівняльна характеристика експорту та імпорту хімічної продукції України з країнами ЄС, визначена рейтингова позиція України за цими показниками, проаналізовані тенденції зовнішньоекономічної торгівлі України продукцією хімічної галузі. Проаналізована динаміка обсягів реалізації хімічної продукції, в тому числі визначені регіони лідери та аутсайдери хімічного виробництва. На основі порівняння основних показників роботи хімічних підприємств в докризовому 2013 році та 2015 році, другому з початку економічної кризи, визначений вплив кризи на галузь. В ході дослідження встановлено, що однією з головних перешкод розвитку галузі є застаріле технологічне обладнання, а подолати цю перешкоду не вдається через відсутність власних коштів та незадовільний інвестиційний клімат країни. В порівнянні з виробництвом основної хімічної продукції фармацевтичне виробництво має кращі результати діяльності, що природно, оскільки в Україні вікова група населення пенсійного та передпенсійного віку – основних покупців лікарських засобів – є домінуючою. В результаті проведеного дослідження визначені основні проблеми, що сьогодні гальмують розвиток хімічної промисловості та перелічені основні шляхи розвитку галузі.
8
Yashchenko, L. О. "Інвестиційна привабливість галузей харчової промисловості України." Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, no. 1-2 (September 20, 2017): 68–76. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2017.09.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано тенденції щодо основних засобів у харчовій промисловості, оцінено загальну інвестиційну привабливість харчової промисловості та виявлено найбільш і найменш інвестиційно привабливі її галузі за допомогою кластерного аналізу. Запропоновано стратегічні напрями державної політики щодо інвестиційної діяльності в харчовій галузі.
9
Гурочкіна, В. В., and Л. В. Кравченко. "СВІТОВІ ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 2 (February 12, 2020): 46–66. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2019.46-66.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасний стан та структура легкої промисловості. Досліджено місце у світовому рейтингу України, щодо умов ведення підприємницької діяльності та конкурентоспроможності в порівнянні із іншими країнами світу. Висвітлено позиції розвитку легкої промисловості України, ключові драйвери виробництва продукції та особливості в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Досліджено показникидинаміки розвитку світової першості (ТОП-10) галузі легкої промисловості та показників їх капіталізації. Зазначено обсяги зовнішньої торгівлі України в розрізі текстильних готових виробів. Перелічено основні системні проблеми занепаду галузі та визначено стратегічні перспективи розвитку підприємств легкої промисловості України.
10
Омельченко, Т. "Системний аналіз метанової галузі вугільної промисловості." Формування ринкової економіки в Україні. Серія економічна, Вип. 25 (2011): 164–69.
Find full text
11
Куцик, В. І., and Ю. О. Майборода. "ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-11.
Full textAbstract:
Розвиток фармацевтичної промисловості набув загальнопланетарних масштабів. Зовнішньо-економічна діяльність у цій галузі є важливою для конкурентоспроможності підприємств фармацевтичної галузі. Лідерами на світовому фармацевтичному ринку є транснаціональні компанії, які беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності та створюють бар'єри для входу нових компаній. У статті розкри-то теоретичні та практичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності підприємств на світовому фармацев-тичному ринку. Досліджено та сформовано сутність поняття “зовнішньоекономічна діяльність”, а також зазначено про важливість її здійснення для успішного функціонування підприємств у галузі фармацевтики. У роботі представлено ряд особливостей діяльності підприємств у цій сфері, що обумовлює конкурентоспро-можність компаній на світовому ринку. Значну увагу було приділено дослідженню ролі науково-дослідних ро-біт та основним складнощам, що виникають у процесі їх здійснення. Представлено порівняльний аналіз ви-трат на дослідження між низкою високотехнологічних галузей: аерокосмічна промисловість, виробництво комп'ютерів та оргтехніки, виробництво електронних комунікацій, фармацевтична промисловість Незважа-ючи на важкі часи для людства та світової економіки, успішні фармацевтичні компанії демонструють дуже високу рентабельність діяльності. У статті визначено систему факторів, що безпосередньо впливає на діяль-ність фармацевтичних підприємств. Обгрунтовано стійку потребу підприємств галузі в системних інвестиці-ях у розвиток власної науково-дослідної бази на основі аналізу діяльності провідних міжнародних фармацевти-чних компаній. Одним з аспектів, який обговорюється в роботі, є державне регулювання діяльності фармаце-втичних компаній. Авторами представлені інші специфічні аспекти функціонування та розвитку підприємств у фармацевтичній промисловості.
12
Аверчев, О. В., Ю. Є. Кирилов, Н. О. Аверчева, and Г. О. Фесенко. "ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РИНКУ КРУП’ЯНИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 12 (May 23, 2022): 5–9. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.1.
Full textAbstract:
Сучасний етап розвитку національної економіки України відзначається високим рівнем самозабезпеченості основними видами продовольства. У 2020 р. рівень виробництва до внутрішнього використання на території України по групі зернових культур становив 323,3 %, що свідчить про перевищення виробництва у 3,2 рази над обсягами споживання на внутрішньому ринку. Круп’яна галузь, в аспекті забезпечення продовольчої безпеки країни, є стратегічно важливою складовою зернового продовольчого ринку, проте потребує вирішення ряду важливих проблем у досягненні сталого розвитку, збільшенні обсягів виробництва продукції та посиленні експортного потенціалу на світовому ринку. Виробництво круп’яної продукції залишається проблемною галуззю у зерновому підкомплексі, свідченням чого є значне коливання і високий рівень цін на основні види круп. Україна має є значний потенціал сільськогосподарського виробництва, яке в змозі забезпечити галузі переробної промисловості високоякісною сировиною. Розвиток ринку круп’яних культур за рахунок нарощування об’ємів виробництва круп та удосконалення функціонування переробної галузі має прямий вплив на продовольчий потенціал країни.
13
ПОПОВ Є. М. "АНАЛІЗ РОЗВИТКУ КОКСОХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 85, no. 4 (January 14, 2020): 122–28. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.85-4-15.
Full textAbstract:
Визначено роль коксохімічної промисловості в розвитку національної економіки України. Проаналізовано її сучасний стан та виокремлено основні проблеми. Встановлено основні причини, які перешкоджають розвитку галузі. Сформовано основні напрями державної політики, спрямованої на розвиток коксохімічної промисловості.
14
Романовська, Л. О. "Недоречні терміни в олійножировій галузі харчової промисловості." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 61 (2017): 139–43.
Find full text
15
Є. М., ПОПОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ КОКСОХІМІЧНОЇ ГАЛУЗІ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 89, no. 4 (December 28, 2020): 144–52. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.89-4-17.
Full textAbstract:
Визначено роль коксохімічної промисловості в розвитку національноїекономіки. Досліджено сучасні світові тенденції її розвитку. Проаналізованозакордонний досвід формування та реалізації промислової політики вкоксохімічній галузі, який представляє інтерес для адаптації в Україні.
16
ПАХОЛЮК, О. В., Г. О. ПУШКАР, І. С. ГАЛИК, and Б. Д. СЕМАК. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ АСПЕКТІВ РОЗИТКУ НАНОНАУКИ, НАНОТЕХНОЛОГІЙ ТА РИНКУ НАНОПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ В ХХІ СТОЛІТТІ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 238–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-22.
Full textAbstract:
Мета. У даній роботі нами узагальнені результати досліджень деяких вітчизняних авторів і власних досліджень, присвячених успішному розвитку нанонауки, нанотехнологій та ринку нанопродукції в Україні за останні роки, що тісно пов’язані із економічним стимулюванням їх розвитку зі сторони держави. У даній роботі ми для прикладу дамо аналіз деяких літературних джерел? в яких розкривається роль економічних чинників у темпах розвитку даних галузей. На основі аналізу літературних джерел і узагальнення результатів власних досліджень метою роботи є обґрунтування доцільності державної підтримки пріоритетного розвитку перспективних нанотехнологій в Україні, які сприяють стабілізації економіки в Україні.
Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та економічної літератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних.
Результати. Як свідчить зарубіжний досвід, розвиток текстильних нанотехнологій і окремого сегменту ринку нанотекстилю в Україні сприятиме:- необхідності державної підтримки усіх галузей нанотехнологій, товари і продукція яких є найбільш перспективними на світовому та національному ринку нанотехнологій;- доведена доцільність та вказані основні напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції та нанотоварів як нового товару на українському ринку, а також вдосконалення методики оцінки новизни, безпечності та рівня якості вітчизняної нанопродукції;- аргументована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій та ринку нанопродукції з метою руйнування ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (а саме в галузі легкої промисловості).
Наукова новизна. Обґрунтована доцільність та сформульовані напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції як нового товару на ринку України, а також вдосконалення методики оцінки новизни, рівня якості та безпечності вітчизняної нанопродукції.
Практична значимість. Обґрунтована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій і ринку нанопродукції з метою ліквідації ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (особливо в галузі легкої промисловості).
17
Пушкар, Г. О., І. С. Галик, and Б. Д. Семак. "ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ ОКРЕМОГО РИНКУ НАНОТЕКСТИЛЮ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 24 (July 3, 2020): 50–57. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-24-07.
Full textAbstract:
Як відомо, успішний розвиток нанонауки та нанотехнологій в Україні, як і в інших зару- біжних країнах, нерозривно пов’язані з досягненнями розвитку ринку їх нанопродукції. Тому існує потреба обов’язкового розгляду цих галузей взаємопов’язано. У даній роботі ми обмежимося тільки розглядом одного із аспектів цієї багатопланової проблеми – обґрунтуванням економічної та екологічної доціль- ності формування в Україні окремого сегменту товарного ринку нанотекстилю та виготовлення на його основі різноманітної нанопродукції. Актуальність вирішення цього завдання обумовлена низкою причин, а саме: потребою ліквідації існуючого відставання у розвитку в галузі нанотехнологій та ринку нанотекстилю порівняно із зарубіжними країнами (США, Японією, Китаєм, Німеччиною та іншими), які сьогодні є лідерами в цій галузі; необхідність поглиблення наукових досліджень у галузі розвитку нано- технологій та ринку нанотекстилю, які виконуються у галузевих та вузівських лабораторіях сфери лег- кої промисловості та торгівлі України; потреба створення більш досконалих методів формування та аналізу ринку нанотекстилю різного цільового призначення (одягового, медичного, військового, спеціаль- ного); необхідність проведення теоретичних досліджень ринку нанотекстилю, націлених на визначення рівня якості та безпечності окремих видів нанотекстилю, їх конкурентних переваг перед звичайними аналогами; подальше вдосконалення методик тестування основних видів нанотекстилю як нових това- рів на сучасному товарному ринку України. Обґрунтовано доцільність більш широкого вивчення та уза- гальнення зарубіжного досвіду розвитку нанотехнологій і ринку нанотекстилю з метою їх більш ефек- тивного використання в Україні. Обґрунтовано та визначено вплив розвитку технологій на підвищення ефективності роботи окремих галузей вітчизняної легкої промисловості (текстильної, швейної, три- котажної). Обґрунтовано необхідність створення нормативної документації для регламентації вимог до рівня якості та безпечності нанотекстилю та методів їх оцінки. Обґрунтовано доцільність подаль- шого вдосконалення системи підготовки фахівців технологічного і товарознавчо-комерційного профілю для потреб легкої промисловості і торгівлі України. При цьому ці компетентності повинні бути тісно пов’язані із конкретними вимогами відповідного освітнього стандарту.
18
Лагодієнко, В. В., К. Б. Козак, and С. В. Рибалко. "Техніко-технологічна модернізація підприємств харчової промисловості як засіб підвищення конкурентоспроможності." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 2 (November 27, 2021): 29–36. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-5.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано показники рівня технологомісткості та техніко-технологічної модернізації підприємств харчової промисловості, обґрунтовано їх вплив на підвищення конкурентоспроможності. Встановлено, що існуючі тенденції інноваційної діяльності підприємств галузі не забезпечують можливостей повноцінної реалізації потенціалу в частині техніко-технологічної модернізації, в результаті чого конкурентні позиції на ринках різних рівнів слабшають. Доведено, що вирішення даної проблеми стане можливим при формуванні належного інституційного середовища, що дозволить задіяти всі необхідні механізми стимулювання техніко-технологічної модернізації на інноваційній основі та прогресивних змін у галузі загалом. Розробка організаційно-економічного механізму, спрямованого на реалізацію конкурентних переваг підприємств харчової промисловості, на цій основі визначає перспективи подальших досліджень.
19
Шинкарук, М. В., and С. В. Найдьонова. "АНАЛІЗ СТАНУ СИРОВИННОЇ БАЗИ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 28 (January 10, 2022): 66–70. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-10.
Full textAbstract:
У статті представлена проблема, що м’ясна промисловість – найбільша галузь харчової індустрії, що випускає широкий асортимент продукції харчового, технічного і медичного призначення, але потребують удосконалення наявні в цій галузі технології. Мета роботи – аналіз сировинної бази м’ясопереробної галузі. Під час літературного огляду розглянуто, що вказана сфера, як і всі галузі харчової промисловості, в перехідний період зазнали певних труднощів, що призвели до різкого зниження обсягів виробництва продукції. Частково розглянуто технічне оснащення і потужність підприємств, сировинну базу для функціонування м’ясної промисловості. Проаналізовано причину падіння обсягів виробництва і те, які умови сприятимуть розвитку названої галузі. Згідно зі статистичними даними розраховано, якою кількістю м’яса забезпечено населення України у певні роки. Під час проведення дослідження з’ясовано, з якої причини скоротилося поголів’я свиней, чому поголів’я у сільгосппідприємствах зменшилось, а в господарствах населення збільшилось. Розглянута динаміка та внутрішній ринок свинини. Досліджено розвиток птахівництва в Україні, з’ясовано, що натепер населення в повному обсязі забезпечено українським курячим яйцем. Розглянута динаміка курятини по роках в Україні. Виявлено приріст м’яса індички. Попит залишається високим і продовжує зростати, бо є дієтичним за рахунок низького вмісту жиру. Встановлено, що кролятина – теж дієтичне м’ясо, на 21% представлено білком і засвоюється на 90%, жиру у кролика більше, ніж у куриці, але кількісний показник холестерину значно менший, таке м’ясо більш насичене поліненасиченими жирними кислотами, вітамінами та мінеральними речовинами, та майже ні в кого на нього немає алергії. Встановлено споживання м’яса, а саме курятини, свинини, яловичини та іншого на душу населення в Україні. Проаналізовано рейтинг найбільших в Україні виробників м’яса, з них визначено десять провідних. Зроблено висновок, що ситуацію можна поліпшити отриманням додаткових квот для українського м’яса на європейському рівні, тоді країна зможе розвивати ринок і збільшити експорт м’ясної продукції.
20
Тимчак, В. С., and С. В. Тимчак. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ." Підприємництво та інновації, no. 19 (August 31, 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/19.2.
Full textAbstract:
Харчова промисловість залишається одним із лідерів серед промислових галузей у здійсненні продуктових інновацій. Інноваційна діяльність у галузі спрямована на використання результатів наукових досліджень та розробок задля вдосконалення технологій виробництва, оновлення та розширення номенклатури продовольчих товарів, поліпшення їх якості. При цьому державна підтримка та інноваційна стратегія повинні передбачати систему організаційно-економічних заходів зі впровадження науково-технічних досягнень. Водночас впровадження сучасних технологій європейського рівня дасть змогу здійснювати комплексну переробку сільськогосподарської сировини в продукти харчування високого ступеня готовності, значно розширити асортимент і підвищити якість продовольчих товарів, удосконалити систему ціноутворення та наситити цією продукцією внутрішній споживчий ринок.
21
Пугач, Андрій, and Валерій Мареніченко. "Міжнародний досвід державного управління в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування." Актуальні проблеми державного управління, no. 1(55) (July 8, 2019): 162–67. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.01.21.
Full textAbstract:
Досліджено міжнародний досвід охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів в ракурсі національних програм; виділено екологічні угоди як інструмент державного управління в галузі охорони навколишнього середовища; визначено основні форми саморегуляції промисловості в галузі екологічної політики; проаналі-зовано правове регулювання охорони навколишнього природного середовища країн ЄС; обґрунтовано пріоритетні заходи в міжнародній практиці охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування.
22
О.В. ПАХОЛЮК, Г.О. ПУШКАР, І.С. ГАЛИК, and Б.Д. СЕМАК. "РОЛЬ НАНОТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ ТЕКСТИЛЬНОЇ НАНООСВІТИ В УКРАЇНІ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 18, 2022): 79–93. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-7.
Full textAbstract:
Мета. Текстильна освіта України, як і в іноземних країнах, базується на використанні текстильних і трикотажних полотен та виробів, отриманих з натуральних та хімічних волокон і ниток різної хімічної будови, синтетичних і натуральних барвників, різноманітних апретів, з традиційними для легкої промисловості механічними і хімічними технологіями. Необхідно зазначити, що для виробництватекстильної та трикотажної продукції в останні десятиліття широко почали використовувати різноманітні види текстильної наносировини (нитки, волокна, барвники і апрети). Це дало можливість створити новітню галузь – нанотекстилю, а на його основі і нову галузь текстильної наноосвіти. Тому, метою даної роботи є обґрунтування вибору перспективних напрямків розвитку текстильної наноосвіти в Україні.Методика. При проведенні досліджень, автори використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Виконали огляд ряду джерел товарознавчої та освітньої літератури, здійснили моніторинг та систематизацію отриманих даних.Результати. Вивчена можливість і обґрунтована доцільність підготовки фахівців з текстильних нанотехнологій у університетах легкої промисловості України, а фахівців з торгівлі нанотекстилю і одягу – у відповідних торговельно-економічних закладах вищої освіти України. Виявлена нагальна потреба розроблення і затвердження нових освітніх стандартів з текстильних нанотехнологій, а також торгівлі на продукцією текстильного, швейного і трикотажного виробництва. Для студентів спеціальності «Текстильні нанотехнології» є доцільним стандартизувати оптимальну кількість ключових фахових компетентностей. Оправданою варто вважати стандартизацію компетентностей й для технологів швейного та трикотажного виробництва нанотекстилю. На наш погляд, існує потреба суттєвого зближення в розвитку текстильної нанонауки, нанотехнологій та наноосвіти. Це стосується передусім кадрового забезпечення цих галузей, також їх державної підтримки.Наукова новизна. Розкрита сутність понять компетентнісний підхід та контекстний метод навчання у галузі текстильної наноосвіти. Обґрунтовано доцільність їх широкого застосування.Практична значимість. Обґрунтована потреба видання нових підручників для студентів техноло-гічних університетів легкої промисловості України та торговельно-економічних університетів із нанотехнологій текстильного, швейного та трикотажного виробництва, а також наноматеріало-знавства та нанотоварознавства названих груп нанопродукції.
23
Naumov, O. B., and S. S. Stoianova-Koval. "Стратегічні пріоритети інституційного регулювання інноваційного розвитку харчової промисловості." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (January 23, 2017): 131–37. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.01.21.
Full textAbstract:
У статті сформульовано науково-практичні рекомендації з формування стратегії й механізмів розвитку інноваційного процесу у харчовій промисловості. Визначено інструментарій інституційного регулювання інноваційної діяльності у галузі з метою підвищення продовольчої безпеки.
24
Шандиба, О. В. "Концептуальні засади системної післядипломної освіти фахівців у галузі промисловості." Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки, no. 4 (51), грудень (2015): 184–88.
Find full text
25
Oplachko, I. O. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЦЕМЕНТНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 84 (July 24, 2019): 119. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201812.
Full textAbstract:
У статті досліджено стан розвитку підприємств цементної промисловості. Здійснено оцінку впливу динамічних змін нестабільного ринкового середовища на діяльність підприємств галузі в Україні. Визначено проблеми та перспективи управління діяльністю підприємств у сучасних умовах. На основі розгорнутого аналізу впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на ефективність діяльності підприємств і шляхів досягнення ними стратегічного успіху обґрунтовано необхідність перегляду цільових орієнтирів галузі. Окреслено низку передумов, розгляд яких дозволить створити підґрунтя для прийняття ефективних управлінських рішень топменеджментом підприємств.
26
Березовський, Ю. В., and Т. О. Кузьміна. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕРОБКИ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 28 (January 10, 2022): 5–12. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вирішенню проблем розвитку ресурсозберігаючих технологій комплексної переробки лубоволокнистих рослин. У роботі розглянуто фактори погіршення стану переробної галузі легкої промисловості, якості луб’яної сировини, пов’язані зі змінами вимог споживчого ринку, недотриманням технічних і технологічних вимог підготовки, заготівлі та переробки стеблового матеріалу та інші фактори. Метою роботи є пошук шляхів покращення виробничих умов переробки луб’яних культур та розв’язання питань поліпшення властивостей лляного та конопляного волокон. У статті також проаналізовано тенденції розвитку переробної галузі легкої промисловості, досліджено технологічні особливості процесу обробки лубоволокнистих рослин та надано оцінку напрямкам використання натуральної волокнистої продукції. Hj,jnf містить теоретичні та експериментальні дослідження в галузі переробки лляної і конопляної сировини. Результати експериментально-теоретичних досліджень виробничих процесів одержання продуктів переробки показують, що досліджувані механічні способи переробки луб’яної сировини ґрунтуються на використанні різних підходів до виробництва волокнистих виробів. Умови технічних і технологічних потужностей переробних підприємств легкої промисловості не дають можливості отримати волокнисту продукцію високої якості, тому виникає потреба у виробничих змінах процесів переробки сировини. Підвищення якісних і кількісних характеристик лляних і конопляних волокон можуть забезпечити зміни технологічних особливостей обробки стеблового матеріалу та застосування конструкційних розробок пристроїв і обладнання з обробки лубоволокнистої сировини. На основі проведеного комплексу досліджень розроблено наукову концепцію створення інноваційних технологій механічної обробки лубоволокнистої сировини, що ґрунтується на застосуванні нових конструкцій пристроїв і робочих вузлів устаткування на різних етапах первинної переробки сировини для підвищення конкурентоспроможності продукції в умовах ринкових відносин. Результати експериментальних і теоретичних досліджень доводять доцільність використання розроблених технологій одержання однотипного волокна з вітчизняних лубоволокнистих культур.
27
Шляхов, О. Б. "Підприємці та підприємництво у гірничій промисловості Донецького басейну в пореформений період (1860-1890-ті рр.)." Studies in history and philosophy of science and technology 30, no. 1 (May 17, 2021): 40–50. http://dx.doi.org/10.15421/272104.
Full textAbstract:
Мета дослідження – висвітлити особливості розгортання підприємницької діяльності в кам’яновугільній промисловості Донбасу протягом другої половини ХІХ ст. Використано методи дослідження: історико-генетичний, ретроспективний, діахронний. Наукова новизна: на основі широкого кола джерел охарактеризовано підприємницькі практики представників ділового світу Російської імперії в гірничій галузі Донецького басейну пореформеного періоду. Основні результати. Зазначено, що в пореформений період у вугільній промисловості Донбасу виникали десятки приватних підприємств та компаній, наживалися великі статки. Головними рисами гірничопромисловців, і перш за все представників технічної інтелігенції та купецтва, були висока енергія, обачливість у справах та наполегливість у досягненні мети. Водночас нестача капіталів, а також спеціальних знань обумовили той факт, що чимало шахтовласників регіону (переважно місцевих поміщиків) у своїх бізнесових практиках зазнавали краху, а їх підприємства діяли відносно короткий час. Наголошено, що значну роль у розбудові кам’яновугільної промисловості Донецького басейну в 90-ті рр. ХІХ ст. відіграв іноземний капітал. Звернуто увагу, що за національною ознакою серед гірничопромисловців Донбасу домінували росіяни. Разом з тим до видобутку вугілля в регіоні активно долучалися етнічні українці. При цьому більшість підприємців українського походження, які займалися бізнесом у гірничій галузі, за розмірами їх прибутків можна віднести до середньої (щорічний зиск від 2 до 10 тис. крб.) або дрібної (переважно селяни) буржуазії. Тип статті: описова.
28
Chemerus, V., V. Dushka, and V. Maksym. "СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 4, 2016): 169–75. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6933.
Full textAbstract:
Важливою складовою у забезпечені продовольчої безпеки України є розвиток інтенсивної аквакультури. У статті представлені результати дослідження стану та основних перспектив розвитку галузі рибництва. За результатами дослідження встановлено, що рибна галузь в Україні перебуває у кризовому стані. За 2013 – 2015 рр. обсяг вилову риби через негативні економічні процеси, які пов’язані із втратою значної частини риболовецького флоту та морського шельфу, скоротився у 2 рази. Частка імпортної продукції у структурі фонду споживання риби за 2015 рік становила близько 80% на суму понад 290 млн. дол. США. Україна володіє достатнім ресурсним потенціалом для розвитку аквакультури, на базі якого необхідно збільшувати обсяги вирощування та вилову товарної риби з метою забезпечення потреб споживачів продукцією вітчизняного виробництва. Для розвитку аквакультури в Україні необхідно реалізувати комплекс заходів щодо відновлення ресурсного та виробничого потенціалу рибної галузі. Створення сприятливого економічного середовища для залучення інвестицій у впровадження новітніх інноваційних технологій інтенсивного вирощування риби у ставах, річках, басейнах та садках. Наявність зростаючого споживчого попиту на прісноводні види риб, на вирощуванні яких в основному ґрунтується не розкритий потенціал аквакультури у внутрішніх водоймах. Розвиток збутової інфраструктури, забезпечення пільгового цільового кредитування підприємств рибної галузі на оновлення основних виробничих засобів та відновлення водних об’єктів придатних для вирощування риби. Сприяння встановленню інтеграційних процесів між підприємствами рибної галузі та господарствами галузей рослинництва, тваринництва, харчової промисловості, які забезпечують сировинними ресурсами розвиток аквакультури в Україні. Надання державних замовлень машинобудівним підприємствам для забезпечення основних засобів виробництва за доступними цінами та на умовах лізингу. Підготовка у профільних ВНЗ висококваліфікованих спеціалістів із знанням технології та економіки ведення ефективного рибництва. Реалізація запропонованих заходів сприятиме розвитку виробництва продукції рибництва в Україні, підвищенню конкурентоспроможності рибних господарств та зниженню залежності від імпорту продовольчого сектору економіки.
29
Боюн, Віталій Петрович. "Відеосистеми реального часу з елементами штучного інтелекту." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 12 (December 15, 2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.12.077.
Full textAbstract:
У доповіді наведено найвагоміші результати робіт у галузі штучного інтелекту та його застосування для відеосистем реального часу як одного з пріоритетних напрямів діяльності Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Відзначено актуальність і високий рівень наукових досліджень, пов’язаних з розробленням теоретичних основ динамічної теорії інформації як бази для створення систем реального часу, інтелектуальних відеосистем з використанням принципів функціонування сітківки ока людини, а також важливість їх впровадження в галузі національної безпеки і оборони, у промисловості, робототехніці, медицині, на транспорті.
30
Ніколайчук, Л. Г., І. С. Галик, and Б. Д. Семак. "ТОВАРОЗНАВСТВО НАНОТЕКСТИЛЮ Й ОДЯГУ: ПРОБЛЕМИ ТА РІШЕННЯ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 24 (July 3, 2020): 35–41. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-24-05.
Full textAbstract:
Як свідчить аналіз літературних джерел та узагальнення результатів наших дослі- джень [1-14], розвиток текстильної нанонауки у галузі текстильного матеріалознавства та това- рознавства за останні роки виявився актуальним і значимим не тільки для розвитку галузевої науки, але і відповідних навчальних дисциплін в університетах сфери легкої промисловості та торгівлі України. В даній роботі ми обмежилися розглядом тільки ключових товарознавчих аспектів роз- витку текстильного товарознавства нанотекстилю й одягу України. Необхідність вирішення цих проблем диктувалася низкою причин, а саме: постійним зростанням обсягів виробництва та роз- ширення асортименту нанотекстилю й одягу різного цільового призначення у світі та зростанням їх імпорту в Україну; обмеженістю товарознавчих досліджень нанотекстилю й одягу в універси- тетах сфери легкої промисловості та торгівлі України; потребою створення теоретико-мето- дологічних засад розвитку в Україні товарознавства нанотекстилю і наноодягу як нових перспек- тивних галузей нанонауки, як це прийнято в США, Японії, Китаї та інших економічно розвинутих країнах світу; обґрунтуванням доцільності розвитку товарознавства нанотекстилю і наноодягу як нових профілюючих дисциплін на товарознавчо-комерційних факультетах університетів сфери легкої промисловості та торгівлі України; потребою подальшого вдосконалення методики тесту- вань нанотекстилю і наноодягу як нових товарів на сучасному товарному ринку України. Обґрунто- вано доцільність подальшого вдосконалення системи підготовки фахівців технологічного і товароз- навчо-комерційного профілю для потреб легкої промисловості і торгівлі України. Одним із шляхів вирішення цього завдання є написання нових підручників і навчальних посібників із нових дисциплін (нанонауки та технологій нанотекстилю і товарознавства наноодягу). Обґрунтовано доцільність написання нових підручників із товарознавства нанотекстилю і наноодягу для університетів легкої промисловості та торгівлі, які забезпечать підготовку фахівців технологічного і товарознавчо- комерційного профілю.
31
Talakh Т. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-14.
Full textAbstract:
Найбільш вагомими показниками господарської діяльності будь-якого підприємства або галузі є показники, що характеризують ефективність їх діяльності, тобто співвідношення отриманого результату до понесених витрат.
На показники ефективності чинять вплив безліч факторів, які залежать від галузевих особливостей, територіальних, маркетингових та системи менеджменту. Завдання кожного підприємства в контексті ефективного господарювання полягає у скороченні витрат і отриманні вищих фінансових результатів, при цьому враховуючи ризики функціонування підприємства. Саме тому, виникає необхідність комплексного, структурного дослідження показників ефективності господарської діяльності підприємств різних галузей національної економіки із застосуванням методики економічного аналізу.
В статті дана характеристика наукових підходів до економічної сутності поняття «ефективність», «економічна ефективність» та системи показників, що характеризують рівень економічної ефективності підприємства. З’ясовано, що економічна ефективність – це результат фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання, який покриває усі витрати на її здійснення та містить чистий прибуток, що залишається для розвитку бізнесу.
Проведено аналіз суб’єктів господарювання України за видами економічної діяльності і з’ясовано, що промислові підприємства складали 6,7% від всієї кількості суб’єктів господарювання, вони забезпечують 24,4% ВВП України і реалізують 30,7 % продукції від загального обсягу підприємств національної економіки України. На основі статистичних методів дослідження та методики економічного аналізу розраховано, проаналізовано динаміку основних показників економічної ефективності промислових підприємств України та проведено факторний аналіз їх зміни. З’ясовано, що за 5 останніх років підприємства промисловості нарощують обсяги реалізації, суму отримуваного чистого прибутку та збільшують показники економічної ефективності.
32
Yaroshevska, Oksana Volodymyrivna, and Mykyta Mikhailovich Zalunin. "КРИТЕРІЇ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В ПЕРЕРОБНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 1(20) (2020): 12–19. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2020-1(20)-12-19.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Актуальність впровадження принципів функціонування циркулярної економіки в діяльність підприємств переробної галузі України зумовлена, перш за все, значним споживанням природних ресурсів та шкодою навколишньому середовищу за рахунок утворення великих обсягів відходів. Постановка проблеми. Циркулярна економіка, або економіка замкнутого циклу, розглядається сучасними науковцями як складова четвертої промислової революції. В її основі покладений принцип вторинної переробки будь-якої продукції, в результаті чого відбувається мінімізація відходів від економічної діяльності, значне скорочення споживання природних ресурсів, а також перехід на поновлювані ресурси. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних дослідників увага даному питанню приділялась в роботах: Н. Гаховича, І. Тимошенко, M. Aндерсена, Ю. Генга, Дж. Фу, Дж. Саркіса, Б. Хью, M. Ледера, І. Рашида, К. Вебстера, Н. Шмиголь та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Ефективний економічний розвиток, в умовах трансформаційних змін та переходу до економіки замкнутого циклу, передбачає виконання наступних передумов: додатні темпи приросту галузевих ВВП та скорочення в абсолютному вимірі обсягів забруднень всіх видів, внаслідок економічної діяльності, та обумовлює необхідність подальших розробок у даному напрямку. Постановка завдання. Визнання вказаних передумов в якості стратегічної альтернативи розвитку держави одночасно буде сприяти покращенню значень відносних показників забруднення навколишнього середовища, в порівнянні з сукупним випуском продукції. Виклад основного матеріалу. У статті запропонована методика узагальнюючого індексу еколого-економічного розвитку. Висновки. На основі результатів дослідження та запропонованого індексу, проведено кількісний аналіз результатів формування замкненого екологоекономічного циклу переробної галузі України та розроблені рекомендації щодо його активізації.
33
Башта, І. І. "ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВЗ ІНШИМИ НЕДЕРЖАВНИМИ СУБ’ЄКТАМИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМНА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 157–60. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).415.
Full textAbstract:
У статті аналізуються позиції вчених щодо взаємо-дії слідчих з оперативними підрозділами та іншими недержавними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинів на підприємствах харчової промисловості. Актуальним завданням правоохорон-них органів є захист економічних інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави від злочинних посягань. Зростаюча світова економічна криза, а та-кож політичні, економічні й соціальні перетворення останніх років в Україні, звісно, не могли оминути продовольчу сферу, помітне місце в якій посідає харчо-ва промисловість. Галузі харчової промисловості відне-сені до числа пріоритетних сфер життєзабезпечення, від розвитку яких залежать соціально-економічний стан суспільства і продовольча безпека держави. Ви-рішення проблеми продовольчої безпеки неможливе без вжиття ефективних заходів щодо боротьби зі злочи-нами, що вчиняються у сфері харчового виробництва, тому що дії злочинців істотно ускладнюють і навіть дискредитують процес становлення нових економіч-них відносин і проведення реформ. Значна частина матеріальних збитків, установлених у даної категорії, припадає на частку підприємств і організацій м’ясної, цукрової, молочної, хлібопекарської, а також спир-тової, лікеро-горілчаної та виноробної галузей харчо-вої промисловості. Визначено особливості взаємодії слідчих з оперативними підрозділами та іншими не-державними суб’єктами безпеки під час виявлення та розслідування злочинних дій на підприємствах харчо-вої промисловості, її поняття, форми, методи, рівні та запропоновано шляхи підвищення ефективності такої взаємодії в процесі розкриття злочинів у продовольчій сфері. Обґрунтовується, що протидія злочинам має об’єднувати різні з них. Розглянуто засади взаємодії слідчих, оперативних та недержавних суб’єктів систе-ми безпеки під час розслідування злочинів, що знайш-ли своє відображення в Кримінальному процесуально-му кодексі України та відомчих нормативно-правових актах.
34
Varyvonchyk, Anastasia. "Роль митців та творчих майстринь у процесах художнього виробництва підприємства «Укрхудожпром» у період індустріалізації." ART-platFORM 2, no. 2 (November 18, 2020): 197. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.197-208.
Full textAbstract:
Стаття присвячена малодослідженій у вітчизняній науці проблемі спроб індустріалізації виробництв, що працювали в художній промисловості України в ХХ ст. Зазначаються особливості розвитку індустріалізації вишивального виробництва. Висвітлено історико-культурні умови розвитку вишивального мистецтва, домашньої промисловості, артілей, кустарну промисловість, мануфактуру, фабрики, підприємства «Укрхудожпрому». Зміни, що відбувались в економіці країни в 30-і рр. ХХ ст., призвели до зрушень, у результаті – до т. зв. індустріалізації, промислового виготовлення одягу, яке у попередні роки розпочалося в майстернях та артілях, зосереджуючи його переважно на підприємствах легкої (швацької) промисловості. Здійснились заходи щодо механізації робіт як у виготовленні одягу загалом, так і в застосуванні вишивки. Таким чином, роботи з виготовлення вишитих виробів сконцентрувалися в першу чергу на підприємствах новоствореної галузі «Укрхудожпром» («Українська художня промисловість»), розташованих у традиційних центрах народної творчості. Значний внесок у розвиток української художньої вишивки Київщини становить творча діяльність Н. Я. Гречановської, яка багато років працювала головним художником Художньо-виробничого об’єднання ім. Т. Г. Шевченка (м. Київ). Художники та творчі майстри цього підприємства не лише зберігали, але й креативно розвивали народні традиції. Для цього на підприємстві була створена художньо-експериментальна лабораторія, в якій розроблялись нові орнаментальні композиції як виразники нових сучасних тенденцій розвитку вишивального мистецтва. Дослідження ґрунтується на використанні архівних матеріалів та спостережень культурологічного, історичного та мистецтвознавчого аналізу, висвітленні проблем, які пов’язані з діяльністю традиційних народних мистецтв і обставин розвитку, історичної еволюції «Укрхудожпрому». Актуальність означеної проблеми обумовлена потребою збереження української автентичності, дослідження та висвітлення особливостей створення сучасних виробів галузі художніх промислів, таких як художня вишивка, що є найдревнішим різновидом народної творчості.
35
Editor, Editor. "РИНОК ЗОЛЬНИХ МІКРОСФЕР УКРАЇНИ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 212–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-20.
Full textAbstract:
Мета. Аналіз сучасного стану ринку зольних мікросфер в Україні, дослідженняосновних тенденцій та перспектив його розвитку.Методика. Під час проведення досліджень використано аналітичні та статистичніметоди обробки даних.Результати. Досліджено сучасний стан ринку зольних мікросфер в Україні.Встановлено, що широке використання золошлакових відходів сприяє використаннюмікросфер в усіх сферах промисловості, зокрема в будівництві. Визначено, що натериторії України функціонує 15 ТЕС та основними вітчизняними виробниками зольнихмікросфер є Бурштинська, Придніпровська, Трипільська, Криворізька та Чернігівська ТЕС.У 2017 р. обсяг реалізації золошлакових матеріалів становив 408,3 тис. т, а прибуток відпродажу – 6,2 млн дол. США. Основними країнами-імпортерами зольних мікросфер у 2018р. в Україну є Російська Федерація, Кувейт, США, Південноафриканська Республіка, Індія.Протягом 2014-2018 рр. відмічено зростання імпорту, що пояснюється постачаннямвугілля з США та Південноафриканської Республіки, що може спричинити негативнінаслідки для вугільної промисловості України і зумовить підвищення середніх цін навартість електроенергії. Встановлено, що експорт переважає над імпортом. Зольнімікросфери в Україні поки що залишаються не затребуваними кінцевими споживачами,оскільки відсутні підприємства, що широко використовують їх у своєму виробництві.Зольні мікросфери експортуються до Німеччини, Італії, Словаччини, Казахстану,Республіки Корея, Нідерландів, Білорусі, Республіки Молдова, Румунії та Туреччини.Найбільшу частку в експорті в 2018 р. займала Німеччина. У країни Близького Сходу зольнімікросфери з України експортуються здебільшого для потреб нафтогазової галузі, а вєвропейські країни – для будівельної галузі та виготовлення вогнетривів. Відмічено, щоУкраїна володіє потужними ресурсами сектору, обумовлюючи перспективи використаннязольних мікросфер у різних галузях, зокрема, виробництві будівельних матеріалів тавиробів, вогнетривкої цегли, теплоізоляційних і звукозахисних матеріалів.Наукова новизна. Проаналізовано стан ринку зольних мікросфер в Україні здетальним дослідженням виробництва, експортно-імпортних операцій, основних країнконтрагентів.Практична значимість. Результати досліджень є відображенням сучасноїкон’юнктури ринку зольних мікросфер України, що може бути використано при подальших дослідженнях.
36
Гулай, Василь, and Любомир Хахула. "ЗАЙНЯТІСТЬ ТА ПРОФЕСІЙНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ (1944‒1953 рр.)." Problems of humanities. History, no. 7/49 (July 20, 2021): 323–41. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.236614.
Full textAbstract:
Анотація. Мета роботи випливає із потреби цілісного аналізу проблем зайнятості населення західних областей України в 1944‒1953 рр., його професійної структури, окреслення чинників, що визначали їхню динаміку, особливості функціонування у період докорінної трансформації соціальних інститутів загалом. В основу методології роботи покладено сукупність сучасних засобів і методів наукового пізнання. Дослідження ґрунтується на використанні структурно-функціонального, історико-логічного, ціннісно-нормативного, антропологічного, біхевіористського, когнітивного та феноменологічний підходів. Наукова новизна дослідження представлення доведенням наукової гіпотези, що протягом другої половини 40-х – початку 50-х рр. відбулися значні зміни у сфері зайнятості населення та його професійної структури, що були зумовлені утвердженням радянської класової моделі суспільства. Вони проявилися насамперед у зростанні чисельності зайнятих у промисловості, транспорті, будівництві, органах державного та громадського управління, освіті, охороні здоров’я та інших галузях. При цьому засоби та методи формування нової професійної структури населення мали форсований характер. За таких обставин рідко враховувалася економічна доцільність будівництва нових підприємств, розвитку тих чи інших галузей економіки західноукраїнського регіону загалом. Обмеживши сферу зайнятості на селі одержавленими колгоспами та радгоспами, а в містах підприємствами державної і кооперативної форми власності, радянський режим сформував нову професійну структуру зайнятості населення західних областей України. У якості висновків варто наголосити, що закладені в повоєнні роки диспропорції у розвитку соціально-професійної структури населення регіону (необґрунтоване зростання чисельності зайнятих у промисловості за рахунок фактичного занепаду сільського господарства, невідповідність між кількістю зайнятих у галузі матеріального виробництва та сфері послуг, пріоритетний розвиток підприємств сировинного й військово-промислового комплексу) негативно вплинули на подальший соціально-економічний розвиток регіону.
37
Savchenko, L., V. Savchenko, and S. Minenko. "Використання сучасних електротехнічних засобів та способів УФ знезараження стічних вод." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (June 18, 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-22.
Full textAbstract:
Вагомою проблемою у галузі водопідготовки є якісна обробка стічних вод. Ультрафіолетове бактерицидне випромінювання вже більше 20 років широко застосовується для знезараження води. Нині УФ-технології динамічно впроваджуються в різні сфери сільського господарства, промисловості, медицини. Ознайомленя фахівців із можливостями використання сучасних електротехнічних засобів для знезаражування стічних вод визначено метою статті. Автор, у статті детально описує технології та конкретні електротехнічні вироби для знезаражування стічних вод.
38
Ощипок, І. М., and Р. О. Бліщ. "ПЕРЕДУМОВИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-07.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання формулювання чинників ефективного розвитку харчової промисловості України. Обґрунтовано теоретичні і прикладні засади визначення факторів ефективної виробничої діяльності підприємств харчової промисловості у напрямі підвищення рівня їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Розглянуто роль інноваційних центрів із реалізації результатів наукових досліджень або наукової діяльності, в яких наукові знання перетворюються на справжній прибуток і які супроводжуються незмінними маркетинговими дослідженнями, організацією каналів збуту і комерційних угод. Розглянуто розроблення наукомісткої продукції для харчової промисловості на основі результатів інноваційного процесу як паралельно-послідовного здійснення науково-дослідницької, науково-технічної, виробничої, маркетингової діяльності підприємства. Описано структуру інноваційного процесу високотехнологічних підприємств (плантаріїв) харчової галузі промисловості на основі чотирьох основних етапів: фундаментальних, прикладних досліджень, дослідних і технологічних робіт, виробництва нової продукції та її комерціалізації. Показано, що всі етапи взаємопов’язані і взаємозалежні та узгоджуються з метою систематизації механізмів управління. Установлено найважливішу потреба сучасних харчових виробництв і підприємств – можливість зміни їхньої структури з метою перепрофілювання на випуск нової продукції, затребуваної ринком або державою. Показано, що харчова індустрія володіє специфічним життєвим циклом, до якого входять продукти, виробничо-територіальні локалізації і самі підприємства, що формуються з окремих рубежів. Сформульовані основні напрями формування та використання конкурентних переваг харчових підприємств. Зазначено, що вільна підприємницька діяльність дає можливість підприємствам харчової промисловості не лише залучати та використовувати доступні чинники виробництва відповідно до своїх потреб, а й здійснювати роботу з формування нових конкурентних переваг у тих сферах, які є більш привабливими та необхідними.
39
Чумак, П. О. "Проблеми та перспективи розвитку хімічної промисловості як конкурентоспроможної галузі народногосподарського комплексу України." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 67, ч. 2 (2007): 30–33.
Find full text
40
Харламов, Михайло, Ольга Цибулько, and Людмила Гонтаренко. "Діяльність відомчих індустріальних пожежних команд в УСРР наприкінці 1920-х рр. – першій половині 1930-х рр." Старожитності Лукомор'я, no. 4 (August 23, 2021): 161–71. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.101.
Full textAbstract:
У статті розглядаються загальні питання діяльності відомчих індустріальних пожежних команд наприкінці 1920-х – у першій половині 1930-х років. Аналізуються малодосліджені та недосліджені питання роботи Вищої ради народного господарства (ВРНГ) та Пожежно-страхової інспекції (ПСІ) у галузі контролю за станом пожежної безпеки на промислових підприємствах, організація та діяльність пожежних команд на підприємствах Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), їх структура та фінансування. Також у статті досліджуються питання роботи добровільних промислових вогнеборчих команд, які існували на українських підприємствах у досліджуваний період.
Зроблено висновок, що незважаючи на певні проблеми у пожежній галузі в промисловості у досліджуваний період, відомчі індустріальні пожежні команди, як професійні, так і добровольчі, добре справлялися з вогняною небезпекою, велику роль в управлінні боротьбою з пожежами мала також Пожежно-страхова інспекція Вищої ради народного господарства УСРР.
41
Naumik-Gladka, Kateryna. "ПОДІЄВИЙ ТУРИЗМ ЯК СПОСІБ ЕФЕКТИВНОГО ПРОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ (на прикладі виставкової діяльності)." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 24, 2020): 249–58. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0223.
Full textAbstract:
В статті розглянуто спосіб диверсифікації економічної діяльності для підприємств меблевої промисловості шляхом реалізації подієвих заходів. Акцентовано увагу на екологічну ситуацію в країні з-за масової вирубки лісів. Звернено увагу на факт недотримання норм природоохоронної діяльності, посилення навантаження на рекреаційний потенціал та неефективне використання лісових ресурсів України. Проведено аналіз законодавства з регулювання підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів. Акцентовано увагу, що дієвість положень даних нормативних актів обмежується внаслідок дії зовнішніх чинників. З урахуванням негативного впливу вирубки лісів на екологію країни, зростаючі експортні обмеження продуктів деревообробної промисловості, скорочення внутрішнього споживчого попиту, запропоновано напрями диверсифікації економічної діяльності для підприємств даного сектору економіки шляхом організації туристичних подієвих заходів. Світовий досвід показує, що туризм має значний вплив на економіку країни. В процесі створення та реалізації туристичного продукту залучаються суміжні економічні галузі, що сприяє соціально-економічному розвиткові країни. Вагомий вплив на розвиток туристичної галузі чинить подієвий туризм. З позиції розвитку туристичної галузі однією з вагомих переваг даного виду туризму є вирішення проблем міжсезоння і можливість реалізації туристичного подієвого продукту з незначним залученням туристично-рекреаційних ресурсів території проведення заходу. Одним з напрямів розвитку подієвого туризму є виставкова діяльність. Проведення виставкових заходів сприяє створенню позитивного іміджу регіону шляхом демонстрації власних досягнень. Постійна організація виставок слугує платформою для розвитку міжнародного співробітництва в різних економічних сферах. У той же час організація виставок сприяє залученню відвідувачів до регіону їх проведення, що дозволяє реалізовувати додаткові послуги. Результати аналізу світового досвіду проведення виставок показали необхідність державного регулювання даного виду діяльності. Проведено аналіз чинного законодавства з виставкової діяльності в Україні, який показав недостатню узгодженість механізмів регулювання даного виду діяльності. Запропоновано організацію віртуальних виставок, розроблено рекомендації щодо реалізації запропонованих проектів.
42
Магденко, С. О. "Сучасний стан та тенденції стійкого розвитку харчової промисловості на прикладі м"ясопереробної галузі." Економіка харчової промисловості 9, вип. 2 (2017): 33–38.
Find full text
43
Маслюківська, О. П. "Європейський досвід впливу еколого-трудової податкової реформи на галузі промисловості: прогнози для України." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 28, Ч. 1 (2009): 164–70.
Find full text
44
Маслюківська, О. П. "Європейський досвід впливу еколого-трудової податкової реформи на галузі промисловості: прогнози для України." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 28, Ч. 1 (2009): 164–70.
Find full text
45
Маслюківська, О. П. "Європейський досвід впливу еколого-трудової податкової реформи на галузі промисловості: прогнози для України." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 28, Ч. 1 (2009): 164–70.
Find full text
46
Дубнюк, Е. М. "Митна політика як чинник впливу на розвиток олійно-жирової галузі харчової промисловості України." Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 7 (2005): 266–71.
Find full text
47
Рудевська, Вікторія, and Олена Погоріла. "ДІАГНОСТИКА ЕКОНОМІКО-ІНСТИТУЦІЙНИХ СТРИМУВАЛЬНИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ АГРОСТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ." Вісник Університету банківської справи, no. 1(40) (May 24, 2021): 66–76. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237617.
Full textAbstract:
Досліджено стан добровільного страхування агропромислового сектору економіки України. Проаналізовано необхідність і доцільність існування Аграрного страхового пулу і його вплив на обсяги страхування сільськогосподарської промисловості. Також проаналізовано роль державної підтримки страхування АПК за період 2017—2019 рр. та її вплив на конкуренцію на ринку страхових послуг. Доведено, що забезпечення державою і регулятором фінансового сектору ринкових умов для провадження діяльності виробниками сільськогосподарської продукції, а також іншими суб’єктами ринку сільськогосподарської промисловості може забезпечити розподіл ризиків між аграріями, страховими компаніями, банківськими установами і державою. Шляхом аналізу конкурсних засад отримання фінансової підтримки аграріями від держави, які передбачені бюджетними асигнуваннями і Стратегією державної підтримки аграрної галузі на 2021—2023 рр., зроблено висновок, що такі умови не є прозорими та вільно доступними для всіх фермерських господарств та інших організаційно-правових форм АПК України. Обґрунтовано необхідність установлення спеціальних вимог до страхувальників агропромислового сегмента з метою здешевлення страхових продуктів і вільного доступу до кредитних ресурсів для фермерських господарств.
48
Полякова, Ю. В., and О. Є. Шайда. "ВІТЧИЗНЯНА МЕТАЛУРГІЙНА ГАЛУЗЬ В УМОВАХ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ЧИННИКІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-07.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу характерних рис, проблем та перспектив розвитку металургійної галузі України в умовах дії глобальних чинників. Наведені особливості функціонування світового ринку мета-лургійної продукції, зокрема його географічна структура, конкурентні переваги металургії Китаю, Японії, Індії та США. За допомогою пакета прикладних програм On Front застосовано DEA-аналіз для оцінювання ефек-тивності діяльності провідних металургійних компаній з щорічного світового рейтингу “Global 500” на основі вхідних змінних – показників активів компаній та чисельності їх співробітників, та вихідної змінної – показник отриманого доходу, що дозволило визначити оптимальне використання даними підприємствами ресурсів, які вони скеровують на виробничу діяльність. Враховуючи, що пріоритетом національної економіки за умов за-гострення конкуренції на світовому рівні металургії та динамічної зміни його кон’юнктури має бути пошук ефективних шляхів подальшого розвитку власної металургійної промисловості, приділено увагу з’ясуванню сучасних особливостей та проблематики експортної діяльності вітчизняної галузі, яка формується під впли-вом як внутрішніх трансформацій, так і чинників глобального рівня. Показано сучасний рейтинг України у виплавці сталі та чавуну на світовому ринку. Проведено порівняльний аналіз розвитку галузі, встановлено її неефективну технологічну структуру та відставання від лідерів ринку за низкою основних характеристик. Водночас виявлено низку загроз та викликів для вітчизняної галузі, що мають як внутрішнє, так і зовнішнє походження. На основі проведеного дослідження обґрунтовано перспективні напрями подальшого розвитку вітчизняної металургійної галузі, які охоплюють структурну та географічну диверсифікацію, зменшення за-лежності від іноземних енергоносіїв та практичне запровадження прогресивних інноваційних рішень.
49
Bozhko, N. V., V. M. Pasichniy, and V. V. Bordunova. "М’ЯСОМІСТКІ ВАРЕНІ КОВБАСИ З ВИКОРИСТАННЯМ М’ЯСА КАЧКИ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 8, 2016): 143–46. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6829.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розробці м’ясомістких варених ковбас із м’ясом качки та м’ясом індика механічного обвалювання. Одним із напрямків раціонального використання сировини з урахуванням обсягів виробництва в галузі тваринництва є зміна структурного складу ресурсів галузі в напрямку збільшення м’яса птиці. Аналіз стану галузі тваринництва показує, що виробництво яловичини та свинини скорочується, натомість споживання продукція птахівництва збільшилося на 50 %. М’ясо водоплавної птиці є перспективною сировиною для м’ясної промисловості. У статті дано оцінку можливості використання м’яса качки та м’яса індика механічного обвалювання у рецептурах м’ясомістких варених ковбас. Було розроблено три рецептури м’ясомісткої вареної ковбаси із м’ясом качки та м’ясом індика механічного обвалювання. Було досліджено зміни харчової цінності розроблених зразків. Встановлено, що збільшення частки м’яса індика ММО призводить до збільшення вмісту мінеральних речовин, а збільшення м’яса качки в рецептурі підвищує вміст жиру на 3,92 – 4,79%. Також у розроблених продуктах містяться харчові волокна у кількості 2%, що загалом підвищує біологічну цінність продуктів. Доведено покращення функціонально-технологічних властивостей дослідних фаршів варених ковбас на основі використання м’яса качки та м’яса індика механічного обвалювання. Встановлено раціональний рівень заміни основної сировини, який характерний для рецептури № 1.
50
Дунська, А. Р., and А. О. Грушка. "ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВ МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ." Підприємництво та інновації, no. 21 (December 30, 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/21.7.
Full textAbstract:
За останні роки підприємства різних спеціалізацій зазнали значних змін через вплив зовнішніх факторів: нестабільність ринку, зміна попиту, політичні протиріччя та загострення взаємовідносин між колишніми контрагентами, пандемія COVID-19 тощо. Молочні компанії не стали виключенням. Розвиток даної галузі є малопомітним, а значення економічних показників з кожним роком йде на спад, що відображається на загальному рівні доходу країни. Одним із основних напрямків для відновлення лідерських позицій України на світовому молочному ринку є нарощування підприємствами експортного потенціалу, розширення кола партнерів та взаємодія з представниками нових ринків збуту. Перспектива повернутись до переліку головних міжнародних експортерів молока та молочної продукції існує та доволі висока, адже всі необхідні умови для цього кроку давно сформовані на вітчизняному ринку і потребують лише правильного використання.